У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ФОРМУВАННЯ ВЛАСНИКА ЗЕМЛІ ЯК СУБ’ЄКТА ГОСПОДА-РЮВАННЯ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИРОБНИЦТВІ
Количество страниц 189
ВУЗ ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2008
Содержание Вступ..........................................................................................................
Розділ 1. Наукові засади становлення та ефективного функціонування власників і господарів у сільськогосподарському виробництві……………………………………...……………………..
1.1. Власник і господар як наукові категорії…………………...……
1.2. Методологічні основи формування власника й господаря землі в сільському господарстві.........................................................
1.3. Трансформація відносин власності і форм господарювання в сільському господарстві як передумова становлення й утвердження власників та господарів землі..........................................
Висновки до розділу 1....................................................................
Розділ 2. Аналіз сучасного стану і розвитку власників-господарів землі ….…......................................................................................
2.1. Класифікація власників та господарів землі................................
2.2. Порівняльний аналіз діяльності власників і господарів у сільському господарстві.......................................................................
2.3. Аналіз чинників впливу на формування власників і господарів землі…………...……………..………………………………...….
Висновки до розділу 2....................................................................
Розділ 3. Підвищення результативності формування власників і господарів землі..…………………………………...……………...
3.1. Чинники утвердження власника і господаря землі в сільському господарстві...............................................................................
3.2. Механізм утвердження власника та господаря землі..................
3.3. Соціальні наслідки від утвердження власників та господарів землі у сільськогосподарському виробництві………………….
Висновки до розділу 3....................................................................
Висновки..........................................................................................................
Список наукових та інформаційних джерел.............................................
Додатки.............................................................................................................

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Внаслідок сукупності об’єктивних і суб’єктивних причин на селі затягнулося освоєння господарювання на заса-дах приватної власності. Аграрна й земельна реформи в Україні створили пе-редумови для ведення сільського господарства у принципово нових, прогре-сивніших умовах соціально-економічного розвитку. До їх числа належать: реформування земельних і майнових відносин власності й безоплатна пере-дача землі та майна колгоспів у власність сільських жителів; реструктуриза-ція колективних сільськогосподарських підприємств і радгоспів в агрофор-мування ринково-підприємницьких типів; розвиток фермерства й орендних відносин. Вони мають великий потенціал глибоких соціально-економічних перетворень на селі, що здійснюються на пореформеному етапі розвитку сільського господарства. Це засвідчують уже одержані позитивні результати. Створено нові сільськогосподарські підприємства, що базуються на поєднан-ні колективних форм господарювання і приватної власності на землю та май-но.
Проте не всі означені процеси здійснюються успішно. Причини поля-гають у затягуванні аграрної і земельної реформ, у тому числі в частині юри-дичного закріплення й утвердження на селі реальних власників і господарів. Як наслідок, можна констатувати часткове виконання передбачених програм розвитку на державному й регіональному рівнях, а також нездатність частини сільських господарів реально скористатися тим, що вони одержали завдяки реформі.
Оскільки без зміцнення приватного сектора в аграрній сфері позитивні зрушення відбуватимуться повільно й недостатньо ефективно, одним із осно-вних завдань її розвитку є якнайшвидше залучення до становлення господаря й власника здібних, активно й результативно діючих громадян.
Вивченню й розв’язанню вищезгаданих проблем присвячено праці економістів-аграрників – І.Ф. Баланюка, О.А. Біттера, П.С. Березівського, О.М. Бородіної, В.Г. Галанця, Ю.Е. Губені, Г.М. Запши, І.Г. Кириленка, М.А. Лендєла, І.І. Лукінова, І.Р. Михасюка, Л.В. Молдаван, О.М. Онищенка, М.М. Павлишенка, П.Т. Саблука, М.П. Сахацького, А.М. Стельмащука, Г.В. Черевка, В.В. Юрчишина, І.Б. Яціва та ін.
Проте досі малодосліджені понятійний апарат суб’єктів господарюван-ня у сфері сільськогосподарського виробництва, чинники впливу на форму-вання власників-господарів землі, регіональний потенціал покращення соціа-льно-економічної віддачі діяльності фізичних та юридичних осіб у цій сфері, механізм підвищення результативності їх функціонування. Подальша робота науковців у цьому напрямі сприятиме формуванню власників землі як суб’єктів господарювання в сільськогосподарському виробництві, уможли-вить практичне покращення результатів їх діяльності, зміцнення приватного сектора. Вищезазначене доводить актуальність дисертаційного дослідження, обумовлює його структуру.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-таційна робота виконана згідно з науковою тематикою Прикарпатського на-ціонального університету імені Василя Стефаника, зокрема кафедри обліку і аудиту економічного факультету – “Підвищення соціально-економічної ре-зультативності функціонування виробничо-господарських структур у регіо-ні” (номер державної реєстрації 0104U002443). В межах наукової теми роз-глянуто організаційні та соціально-економічні напрямки розвитку власників землі як суб’єктів господарювання, обґрунтовано механізм покращення ре-зультатів діяльності селян у сфері сільськогосподарського виробництва, їх утвердження як реальних власників-господарів землі.
Мета і завдання дослідження. Дисертаційне дослідження має на меті системну розробку теоретичних і методологічних основ формування власни-ків землі як суб’єктів господарювання та обґрунтування пропозицій щодо їх утвердження в сільськогосподарському виробництві.
Для досягнення мети визначено такі основні завдання:
– з’ясувати сутність понять “власник”, “господар”, “власник-господар” землі та їх відмінності;
– розглянути етапи формування власників та господарів землі, вико-нувані кожним із них функції;
– запропонувати критерії визначення ефективно діючих власників-господарів землі у сільськогосподарському виробництві;
– розробити класифікаційні ознаки формування власників та господа-рів землі;
– виявити чинники впливу на розвиток суб’єктів господарювання в аграрному секторі економіки;
– обґрунтувати напрями вдосконалення соціально-економічних відно-син, в яких відбувається утвердження власника та господаря землі в сільсь-кому господарстві;
– запропонувати організаційний механізм підвищення результативно-сті економічної діяльності власників землі як суб’єктів господарювання;
Об’єктом дослідження є процес соціально-економічного розвитку вла-сників землі в аспекті їх формування як суб’єктів господарювання в сільсько-господарському виробництві Івано-Франківської області.
Предметом дослідження є сукупність правових, організаційних, еко-номічних, соціальних та інших заходів і механізмів становлення, утверджен-ня та ефективного функціонування власників землі як суб’єктів господарю-вання.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисерта-ційної роботи є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчен-ня явищ і процесів, які відбуваються в середовищі власників землі як суб’єктів господарювання, праці вітчизняних та зарубіжних учених-аграрників із питань розвитку приватного сектора на селі, законодавчі та інші нормативно-правові акти з досліджуваної теми.
У роботі використано такі методи економічних досліджень: абстракт-но-логічний (для теоретичного узагальнення й формулювання висновків); іс-торико-економічний (для визначення етапів розвитку фізичних і юридичних осіб як економічних суб’єктів у сільському господарстві); аналізу і синтезу (для визначення проблем, що гальмують розвиток власників-господарів зем-лі, та окреслення напрямів їх вирішення); статистико-економічний, зокрема прийоми групування, порівняльного аналізу, статистичного спостереження (для оцінки економічного розвитку господарств населення та агроформу-вань); причинно-наслідкового зв’язку (для виявлення чинників розвитку влас-ників землі як суб’єктів господарювання); кореляційно-регресійного аналізу (для прогнозування зміни чисельності власників і господарів, обсягу належ-них та використовуваних ними земельних площ).
Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти, пов’язані з юридичним закріпленням, становленням та ефекти-вним функціонуванням суб’єктів сільського господарства; статистичні мате-ріали органів державної та регіональної статистики; відповідні офіційні дані Головного обласного управління земельних ресурсів Івано-Франківської об-ласті; ресурси мережі “Інтернет”. Авторське розуміння досліджуваної про-блеми сформовано також у результаті аналізу енциклопедичних, монографі-чних видань, матеріалів науково-практичних конференцій, публікацій вітчи-зняних та зарубіжних науковців, самостійних досліджень.
Науково-прикладна новизна дослідження полягає у тому, що в робо-ті:
вперше:
– обґрунтовано соціально-економічний механізм утвердження власників-господарів землі на основі їх співпраці з організаційно-правовими структу-рами – сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами, дорадчими службами та кредитними спілками, синергічний ефект взаємодії яких забез-печить підвищення соціально-економічної результативності сільськогоспо-дарського виробництва;
удосконалено:
– тлумачення поняття “господар”, що, на відміну від існуючих трак-тувань, передбачає належність особі не тільки права володіння та користу-вання об’єктом сільськогосподарського призначення, але й права власності на результати своєї праці;
– систематизацію основних чинників, що стримують формування вла-сників, власників-господарів і господарів землі, яка передбачає додаткове включення до їх переліку порушень юридичного закріплення власника землі та посилення конкуренції на агропродовольчому ринку після вступу України до СОТ;
– критерії оцінки ефективно діючих власників-господарів та господа-рів землі з урахуванням їх кваліфікації, наявних засобів виробництва, розміру площ власних і використовуваних земель, рівня державної підтримки, соціа-льної спрямованості господарювання;
набули подальшого розвитку:
– класифікація власників та господарів землі, яка передбачає їх групу-вання за ознаками: чисельністю, площею використовуваних угідь, формою власності, джерелом отримання землі у власність та використання, напрям-ками розпорядження;
– наукові погляди на послідовність етапів формування власника та го-сподаря землі в сільському господарстві з акцентуванням їх сутності та від-мінностей;
– пропозиції щодо утвердження власників та господарів землі у сіль-ському господарстві, які полягають у розмежуванні повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування, а також самих суб’єктів гос-подарювання.
Практичне значення одержаних результатів полягає в застосуванні низки положень дисертації для подальшого вдосконалення механізму утвер-дження власників та господарів землі. З цією метою розроблено пропозиції, спрямовані на поглиблення комплексного розвитку фізичних та юридичних осіб у сфері сільськогосподарського виробництва, орієнтування органів дер-жавної влади на сприяння ефективнішому функціонуванню агроформувань та господарств населення, створення передумов для прояву позитивних тен-денцій в їх діяльності, а при можливості – повного подолання негативних; зміцнення ролі власників та господарів землі у розвитку сільських територій.
Пропозиції автора щодо підвищення ефективності функціонування сільських власників і господарів землі шляхом їх залучення до співпраці із сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами, дорадчими служ-бами, кредитними спілками використано для розробки програми “Перспек-тиви агропромислового комплексу та розвитку сільських територій Івано-Франківської області у 2005-2010 роках і на період до 2015 року” (довідка № 584/01-041/098 від 03.07.2007 р.).
Окремі результати дослідження знайшли застосування в навчальному процесі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефани-ка, у викладанні дисциплін “Економіка аграрних підприємств”, “Різноуклад-ність у сільському господарстві”, “Організація виробництва” (довідка № 01-08/744 від 05.07.2007 р.).
Рекомендації щодо розв’язання проблем формування власника землі як суб’єкта господарювання в аграрному секторі, запропоновані автором, вико-ристано при опрацюванні стратегії розвитку фермерського господарства “Прометей” с. Перерів Коломийського району Івано-Франківської області (довідка № 385 від 28.09.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним на-уковим дослідженням автора. Висновки та пропозиції, що містяться в ній, одержані дисертантом особисто. З наукових праць, опублікованих у співав-торстві, використано лише ті міркування, котрі є результатом особистої ро-боти дисертанта.
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї дослідження апробо-вано автором на міжвузівських, всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях: міжвузівській конференції “Наука і вища освіта у третьому тисячолітті” (Мелітополь, 2004 р.), Міжнародних науково-практичних конференціях: “Наука і освіта’2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.) і “Динаміка наукових досліджень’2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.), Всеукра-їнських науково-практичних конференціях “Розвиток дорадництва в аграрній сфері економіки” (Тернопіль, 2004 р.) і “Обґрунтування переходу на біологі-чне землеробство. Виробництво екологічно чистої продукції” (Тернопіль, 2007 р.).
Публікації. Результати дослідження викладено в 16 наукових працях загальним обсягом 5,79 друк. арк., з яких 11 – наукові статті у фахових ви-даннях, 5 – у матеріалах наукових конференцій. Частка дисертанта в опублі-кованих працях становить 4,93 друк. арк.
Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 189 сторінках, у тому числі 154 сторінках основного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних літератур-них джерел. Дисертація містить 17 таблиць (10 сторінок), 11 рисунків (9 сто-рінок), 11 додатків (19 сторінок). Список використаних джерел налічує 176 найменувань (16 сторінок).
Список литературы ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі викладено теоретичне обґрунтування, здійсне-но аналітичну оцінку та запропоновано наукове вирішення складної соціаль-но-економічної проблеми становлення й утвердження власника-господаря землі в сільськогосподарському виробництві. Результати проведеного дослі-дження дають підстави для певних висновків.
1. Глибокі соціально-економічні перетворення в аграрній сфері, зокре-ма узаконення приватної власності на землю, формування повноправних вла-сників і господарів сільськогосподарських угідь, зумовили необхідність тлу-мачення категорій “власник” та “господар” землі, визначення їх функцій. То-го, хто використовує належні йому угіддя, слід називати “власником-господарем” землі. Власника землі в сільському господарстві слід розглядати як суб’єкта соціально-економічних відносин, який має право володіння, ко-ристування та розпорядження землею. Водночас господаря землі доцільно визначати як суб’єкта соціально-економічних відносин, який має право воло-діння й користування землями сільськогосподарського призначення та право власності на результати праці.
2. Процес формування суб’єктів власності та господарювання в сільсь-кому господарстві доцільно розглядати за етапами − юридичного закріплен-ня, становлення та утвердження. Юридичне закріплення полягає в отриманні власником державного акта на право приватної власності на землю, а для го-сподаря − в реєстрації організаційно-правової форми. Мета етапу становлен-ня зводиться до пошуку нових зв’язків та налагодження вигідних торговель-но-економічних відносин господарюючих суб’єктів. Етапом утвердження власника та господаря землі є той рівень функціонування селянства, який га-рантує йому соціально-економічну стабільність, а також відповідну вигоду для суспільства і майбутніх поколінь.
3. Серед критеріїв визначення ефективно діючих власників та госпо-дарів землі у сільському господарстві слід виокремити: кваліфікацію, наявні засоби виробництва й умови господарювання, рівень державної підтримки, використання переваг кооперування, дорадництва й кредитування, наявність приватної власності на землю та майно, соціальну спрямованість господарю-вання.
4. На основі аналізу суб’єктів господарювання за належними й викори-стовуваними угіддями розроблено класифікаційні ознаки. Виявлено, що після отримання селянами у приватну власність сільськогосподарських угідь змі-нилося їх співвідношення: щороку зберігається тенденція до скорочення площ земель, переданих в оренду, і збільшення використовуваних особисто власниками-господарями. Якщо у 2001 р. селяни використовували 60 % вла-сних сільськогосподарських угідь, то в 2006 р. цей показник становив уже 78 %. Така зміна пояснюється зменшенням чисельності сільськогосподарсь-ких підприємств через їх банкрутство, внаслідок чого призупиняються відно-сини оренди і земля переходить у користування господарств населення. Час-тина селян-власників вирішує, що особистий обробіток землі для них вигід-ніший, аніж оренда, гарантує більшу соціальну захищеність.
5. Розвиток власників і господарів землі у сфері сільськогосподарсько-го виробництва гальмують суб’єктивні та об’єктивні чинники, зокрема неза-довільне проходження попередніх етапів. До їх числа також належить нехту-вання господарюючими суб’єктами заходів раціонального, екологічного ви-користання угідь, повільне впровадження інноваційних техніко-технологічних розробок, посилення конкуренції на агропродовольчому ринку після вступу України в СОТ.
6. Зазначені чинники впливають на результативні показники діяльності господарств населення та агроформувань. У 2006 р. основна частка виробни-цтва валової продукції галузі (88,7 %) зосередилась у власників-господарів землі, тоді як в 1990 р. – 50,1 %. Тим часом агроформування зменшили вало-ве виробництво продукції у 5,7 раза. Як результат, відбулося скорочення її виробництва в усіх категоріях господарств на 22,8 %. Це означає, що підви-щеної уваги потребує створення сприятливого середовища для ефективного функціонування власників і господарів землі.
7. Утвердження власника й господаря землі в сільському господарстві визначається двома групами чинників впливу. До першої належать ті, що пе-ребувають у компетенції органів державної влади та місцевого самовряду-вання: визначення передумов утвердження і визнання їх стратегічно важли-вими; забезпечення злагодженого функціонування земельних відносин; по-силення ефекту від використання відносин власності й господарського меха-нізму; подолання соціально-економічної деградації власника і господаря. Другу групу становлять чинники, що залежать від власників та господарів землі: визначення їх місця й ролі у розвитку сільських територій; раціоналі-зація використання сільськогосподарських угідь; підприємливий характер господарювання; соціальна орієнтація діяльності.
8. Одним із оптимальних шляхів виведення власників-господарів землі на вищий рівень функціонування є їх об’єднання, вдосконалення набутих знань та навичок, взаємна фінансова допомога тощо. Цього можна досягти, використовуючи послуги сільськогосподарського обслуговуючого коопера-тиву, дорадчої служби та кредитної спілки. Їх взаємодія, як механізм утвер-дження, покликана покращити соціально-економічну результативність сіль-ськогосподарського виробництва.
9. Серед перспективних напрямків розширення діапазону зайнятості власників-господарів землі на Прикарпатті − розвиток сільського (зеленого) туризму. Така диверсифікація діяльності дасть частині селянин-власників змогу раціональніше використовувати належний йому земельний, майновий, інтелектуальний потенціал, а також вирощену сільськогосподарську продук-цію, рекреаційні ресурси краю, місцеві традиції тощо.


СПИСОК НАУКОВИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кузняк Б. Проблеми відродження господаря на землі // Економіка України. – 1993. – № 6. – С. 68-73.
2. Михасюк І., Сажинець С. Становлення приватного власника на се-лі // Віче. – 2001. – № 4. – С. 74-79.
3. Пулім В.А. Реальний власник та його становлення в аграрній сфері // Економіка АПК. – 2002. – № 7. – С.48 – 52.
4. Збарський В. Ефективність підприємницької діяльності і почуття господаря // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2001. – № 15. – С. 13 – 15.
5. Збарський В. Індивідуальні господарства селян: проблеми і перспе-ктиви // АгроІнком. – 2005. – № 9-10. – С. 15-23.
6. Онищенко О., Юрчишин В. Сільське господарство, село і селянст-во України у дзеркалі пострадянської аграрної політики // Економіка України. – 2006. – № 1. – С. 4 – 13.
7. Юрчишин В.В. “Моє” у “нашому” // Прикарпатська правда. – 1989. – 23 верес.
8. Запша Г.М. Іпостасі маркетингу в контексті становлення і утвер-дження приватного сектора в сільському господарстві // Вісник Прикарпат. ун-ту. Сер. економіка. – Вип. № 3. – Івано-Франківськ: Плай, 2006.
9. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. – Т 1. – К.: Аконіт, 1998. – 910 с.
10. Економічна енциклопедія: В 3 т. – Т. 1. – К.: Академія, 2000. – 864 с.
11. Толковый словарь рыночной экономики / Под ред. д.э.н., проф. В.П. Тарасова. – М.: Сотрудничество, 1993. – 301 с.
12. Райзберг Б.А., и др. Современный экономический словарь. – М.: ИНФРА, 2001. – 480 с.
13. Золотогоров В.Г. Экономика: Энциклопедический словарь. – М.: Интерпрогрессервис, Книжный дом, 2003. – 720 с.
14. Конституція України. – К.: Велес, 2004. – 64 с.
15. Матковський П.Є. Сутність понять власник і господар у сільсько-му господарстві // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 200: В 4 т. Т. ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 825-830.
16. Большой экономический словарь / Под. ред. А.Н. Азрилияна. – М.: Ин-т новой экономики, 2002. – 1497 с.
17. Українська радянська енциклопедія: У 12 т. – Т. 3. – К.: ред. Укр. Рад. Енциклопедії, 1979. – 552 с.
18. Аристотель. Політика – К.: Основи, 2000. – 239 с.
19. Матковський П.Є. Статус власника, господаря, підприємця // Зб. тез доповідей учасників IV Міжвузівської конф. “Наука і вища освіта у тре-тьому тисячолітті”. 2 берез. 2004 р. – Мелітополь: НКП ГУ “ЗІДМУ”, 2004. – 233 с.
20. Бородіна О.М. Людський капітал у системі розвитку аграрної сфе-ри // Економіка АПК. – 2004. – № 4. – С. 25-30.
21. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факульте-тів. – К.: 1997. – 544 с.
22. Великий тлумачний словник сучасної української мови – Ірпінь: Перун, 2001. – 1440 с.
23. Юридична енциклопедія: В 6 т. – Т. 5. – К: Укр. енцикл., 2003. – 736 с.
24. Земельний кодекс України (Коментар). – Х.: Одіссей, 2002. – 600 с.
25. Долинський С.В., Бажал Н.Й., Дяченко І.Б., Орос І.В. Основні принципи раціонального використання кормових угідь // Економіка АПК. – 2001. – № 10. – 5-8 с.
26. Корчинський А.А. Про екологізацію раціонального землекористу-вання // Економіка АПК. – 2003. – № 3. – С. 27-30.
27. Матковський П.Є. Власник і господар у сільському господарстві: понятійний апарат, функції, цільове призначення // АгроІнком. – 2005. – № 1-2. – С. 62-64.
28. Земельний кодекс України. – К.: Школа, 2002. – 96 с.
29. Українська радянська енциклопедія: У 12 т. – Т. 7. К.: ред. Укр. Рад. Енциклопедії, 1982. – 526 с.
30. Субтельний О. Україна: історія. − К.: Либідь, 1992. − 512 с.
31. Витанович І. Історія Українського кооперативного руху. – Нью-Йорк, 1964. – 824 с.
32. Баланюк І. Ф. Науково-прикладні аспекти розвитку аграрних від-носин у регіоні Карпат. – К.: Ін-т аграрної економіки, 2000. – 102 с.
33. Бородіна О. М. Людський капітал як основний стратегічний ресурс сталого розвитку аграрної сфери // Економіка АПК. – 2003. – № 9. – С. 103-108.
34. Основи сільськогосподарського дорадництва в Україні. – Львів: Українські технології, 2003. – 680 с.
35. Саблук П.Т. Реализация Земельного кодекса как условие решения экономических проблем села и государства // Економіка АПК. – 2003. – № 9. – С. 139-141.
36. Юрчишин В.В. Проблеми зміцнення правової бази сільського гос-подарства // Економіка АПК. – 2000. – № 3. – С. 3-11.
37. Онищенко О., Юрчишин В. Становлення приватного сектора в сільському господарстві // Економіка України. – 1995. – № 10. – С. 4-18.
38. Економічна енциклопедія: У 3 т. – Т. 3. – К.: Академія, 2002. – 952 с.
39. Матковський П.Є. Методологічні основи становлення приватного сектора в сільському господарстві // Економіка: проблеми теорії та практи-ки. – Вип. 195. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 472-479.
40. Галанець В.Г., Люта І.Я. Реформування земельних відносин та фо-рмування ринку землі. – Львів, 2006. – 196 с.
41. Лендєл М.А., Романович Р.А. Земельні Ресурси Карпатського регі-ону: проблеми використання і охорони. – Ужгород: Карпати, 2007. – 256 с.
42. Павлишенко М.М. Закономірності розвитку форм власності та аг-рарна реформа // Економіка АПК. – 2005. – № 4. – С. 23-30.
43. Мороз О.О. Інституційна сутність вітчизняних аграрних реформ // Економіка АПК. – 2004. – № 5. – С. 17-23.
44. Яців І.Б. Організація землекористування у малих формах господа-рювання Львівської області // Екологічні, економічні та технологічні аспекти використання земельних ресурсів: Матеріали міжнародного науково-практичного форуму, 19-21 вересня 20087 р. – Львів: Львів. держ. агроуніве-рситет, 2007. – С. 87-92.
45. Никонов А.А. Спираль многовековой драмы: аграрная наука и по-литика России. – М., 1995. – 574 с.
46. Буздалов И. Частная собственность на землю – основа эффектив-ного сельского хозяйства // Вопросы экономики. – 2000. – № 7. – С. 26-35.
47. Robert L. McCan. An outline of the American Economy. – Washing-ton, 1992. – 212 p.
48. Bambrey, Richard a. Pauline. Running Your Own Small holding. – London: Kogan Page, 1989. – 133 p.
49. Bennet, Roger. Small Business Survival. – Pitman, 1989. – 260 p.
50. Frank, Robert H. a. Bernanke, Bens. Principles of Economics. – Bos-ton: Mc Graw-Hill Irwin, 2001. – 834 p.
51. Про стратегію трансформації АПК і забезпечення продовольчої безпеки України // Економіка АПК. – 2000. – № 8. – С. 3-36.
52. Тонюк М. Трансформація відносин власності на землю та землеко-ристування як передумова становлення земельного ринку в Україні // Еконо-міка АПК. – 2005. – № 4. – С. 69-75.
53. Турченко М. Важливий напрям організаційно-економічної рестру-ктуризації аграрного сектора АПК // Економіка України. – 1999. – № 5. – С. 69-73.
54. Молдаван Л. Соціальні аспекти трансформації форм власності і го-сподарювання у процесі приватизації // Сільські обрії. – 1994. – № 7-8. – С. 58-59.
55. Новий тлумачний словник української мови: У 3 т. – Т. 3. – К.: Аконіт, 2001.– 862 с.
56. Інформація щодо укладання договорів та плати за оренду земель-них часток (паїв) в Івано-Франківській області станом на 25.12.2005 р. – Іва-но-Франківськ: Обласне управління земельних ресурсів, 2006. – 31 с.
57. Башинський О. Земельні паї: шляхи використання та порядок оре-нди // Все про бухгалтерський облік. – 2001. – № 114. – С. 25-28.
58. Українська радянська енциклопедія: У 12 т. – Т. – 10. − К.: Ред. Укр. Рад. Енциклопедії, – 1983. – 543 с.
59. Шеленко Д.І. Розвиток орендних відносин у сільському господарс-тві Івано-Франківської області // Економіка АПК. – 2005. – № 8. – С. 44-50.
60. Кустріч Л.О. Становлення сільськогосподарських підприємств на пореформеному етапі розвитку: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.04 / Ін-т агр. економіки УААН. – К., 2007. – 20 с.
61. Матковський П.Є. Трансформація відносин власності і форм гос-подарювання як передумова становлення й утвердження власників та госпо-дарів землі // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. – Вип. 210: В 4 т. – Т. ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – 272 с.
62. Білоус О. та ін. Потенціал комерціалізації і диверсифікації прибут-ку фермерських господарств країн Східної Європи // Економіка України. – 2005. – № 5. – С. 91-92.
63. Економічна енциклопедія / Використання інформації, розміщеної на сайті www.ber.te.ua.
64. Поради селянину – власнику землі / Використання інформації, розміщеної на сайті www.ulti.kiev.ua.
65. Використання інформації, розміщеної на сайті www.ukraine-poland.com.
66. Центральний державний історичний архів у Львові. – Ф. 302. – Крайове Товариство господарське “Сільський господар” у Львовi. – Оп. 1. – Спр. 24 – 7 арк.
67. Родіонова Л.А. Роль товариства “Сільський господар” у розвитку сільського господарства на західноукраїнських землях (20 – 30-і роки) / Ру-копис. – Тернопіль, 2001. – 231 с.
68. Кириленко І.Г. Трансформація соціально-економічних перетворень у сільському господарстві України: проблеми, перспективи. – К.: Ін-т аграр-ної економіки, 2005. – 452 с.
69. Закон України “Про форми власності на землю” / Використання інформації, розміщеної на сайті www.zakon.rada.gov.ua.
70. Проект Закону України “Про сільськогосподарську дорадчу діяль-ність” // Аспекти сільського розвитку. – 2004. – № 1. – С. 44-47.
71. Круглі Столи: чи можливе існування приватного власника за су-часних політичних та економічних умов в Україні? / Використання інформа-ції, розміщеної на сайті www.ucipr.kiev.ua.
72. Плугатор Р.І. Організація і розвиток селянських господарств в Івано-Франківській області // Економіка АПК. − 1995. − №9. − С.42-45.
73. Українське село вступає в рік села // Дзеркало Тижня, − 2006. − № 46 (574).
74. Лупенко Ю.О. Добробут сільського населення в пореформений пе-ріод // Економіка АПК. – 2007. − №3. − С.133-137.
75. Лендєл М.А. Аграрне виробництво в Карпатському регіоні: сучас-ний стан, тенденції, перспективи розвитку. – Ужгород.: Карпати, 2006. –216 с.
76. Шеленко Д.І. Сільськогосподарські підприємства Івано-Франківського Прикарпаття після реформи. – Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2007. – 180 с.
77. Матковський П.Є. Виявлення критеріїв реального власника-господаря в сільському господарстві // Вісник Прикарпат. ун-ту. Економіка. – 2007. – Вип. III. – 110-113 с.
78. Березівський П. Формування організаційних структур ринкового типу в аграрному секторі Львівщини // Вісник Львівського державного агра-рного університету: Економіка АПК. –2000. – № 7 (1). – С. 16-26.
79. Сахацький М.П. Розвиток приватної власності на землю в Украї-ні // Економіка АПК. – 1999. – № 4. – С.3-9.
80. Державна статистична звітність з кількісного обліку земель форми 2-зем по Івано-Франківській області (станом на 01.01.1999 р.). – Івано-Франківськ: Головне управління земельних ресурсів, 1999. – 20 с.
81. Державна статистична звітність з кількісного обліку земель форми 2-зем по Івано-Франківській області (станом на 01.01.2000 р.). – Івано-Франківськ: Головне управління земельних ресурсів, 2000. – 20 с.
82. Державна статистична звітність з кількісного обліку земель форми 2-зем по Івано-Франківській області (станом на 01.01.2001 р.). – Івано-Франківськ: Головне управління земельних ресурсів, 2001. – 20 с.
83. Державна статистична звітність з кількісного обліку земель форми 2-зем по Івано-Франківській області (станом на 01.01.2002 р.). – Івано-Франківськ: Головне управління земельних ресурсів, 2002. – 20 с.
84. Державна статистична звітність з кількісного обліку земель форми 2-зем по Івано-Франківській області (станом на 01.01.2003 р.). – Івано-Франківськ: Головне управління земельних ресурсів, 2003. – 20 с.
85. Державна статистична звітність з кількісного обліку земель форми 2-зем по Івано-Франківській області (станом на 01.01.2004 р.). – Івано-Франківськ: Головне управління земельних ресурсів, 2004. – 20 с.
86. Державна статистична звітність з кількісного обліку земель форми 2-зем по Івано-Франківській області (станом на 01.01.2005 р.). – Івано-Франківськ: Головне управління земельних ресурсів, 2005. – 20 с.
87. Державна статистична звітність з кількісного обліку земель форми 2-зем по Івано-Франківській області (станом на 01.01.2006 р.). – Івано-Франківськ: Головне управління земельних ресурсів, 2006. – 20 с.
88. Державна статистична звітність з кількісного обліку земель форми
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.