У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ В УПРАВЛІННІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ
Количество страниц 242
ВУЗ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2008
Содержание ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КОНТРОЛЮ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
1.1. Економічний контроль, його сутність і роль у системі управління
1.2. Мета, завдання, принципи та класифікація фінансово-
господарського контролю
1.3. Концептуальні основи здійснення відомчого контролю в
сільському господарстві
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ ТА МЕТОДИКА ЙОГО ЗДІЙСНЕННЯ
2.1. Організація відомчого контролю в сільському господарстві
2.2. Методи і прийоми відомчого контролю
2.3. Внутрішньогосподарський контроль в сільськогосподарських
підприємствах
Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ 140
3.1. Удосконалення організації внутрішнього контролю в сільському господарстві
3.2. Ревізія – основна форма внутрішнього контролю діяльності сільськогосподарських підприємств
3.3. Внутрішній аудит як чинник удосконалення внутрішньо-господарського контролю в аграрних підприємствах
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП
Реформування форм власності в Україні, перехід на ринкові умови господарювання, прагнення держави приблизитися до євроспільноти, створення нового механізму господарювання обумовило суттєві зміни в організації та методах контролю фінансово-господарської діяльності. Сьогодні перед державою постали складні завдання налагодження ефективного контролю з боку держави за економічними процесами, проведення ґрунтовних, насамперед, об’єктивних ревізій і перевірок з метою виявлення й попередження порушень, зловживань чи злочинів у економічній сфері.
У зв’язку з цим питання економічного контролю в системі управління набуває особливо актуального змісту. Він стає визначальним складником управління господарськими процесами і має забезпечувати спостереження за дотриманням національної безпеки, досягненням самодостатності галузей економіки та кожного підприємства чи організації, ефективним використанням усіх наявних ресурсів конкретно взятими підприємствами чи галузями, постійним сталим зростанням національної економіки та захищати інтереси громадян.
Актуальність теми. Перехід економіки до ринкових умов господа-рювання обумовив потребу реформування аграрних підприємств на приватних засадах. Трансформування підприємств сільського господарства привело не тільки до зміни форм власності, а й суттєво вплинуло на систему взаємовідносин їх з бюджетом та позабюджетними фондами, методи управління виробництвом, здійснення контрольних процедур за діяльністю суб’єктів аграрного сектора.
В сучасних умовах значно ослаблені функції державного фінансового контролю за діяльністю сільськогосподарських підприємств, які обмежуються контролем за сплатою податків, використанням бюджетних коштів, що виділяються державою сільськогосподарським товаровиробникам, та контролем діяльності підприємств за завданнями правоохоронних органів. Триває тенденція до зниження ролі внутрішнього контролю як важливого чинника впливу на прийняття ефективних управлінських рішень в галузі.
Функціонування нових організаційно-правових форм господарювання на основі приватної власності викликає необхідність посилення контролю за діяльністю підприємств як з боку держави, так і з боку власників та трудових колективів. Традиційні форми й методи контролю діяльності підприємств, сформовані в умовах адміністративних методів управління економікою країни, в сучасних умовах потребують подальшого вдосконалення з метою гармонізації системи контролю на макро-та мікрорівнях.
Актуальним і проблематичним для сільськогосподарських підприємств є запровадження ефективного внутрішньогосподарського контролю. Якщо в товариствах з обмеженою відповідальністю, акціонерних товариствах та сільськогосподарських виробничих кооперативах законодавством передбачено створення ревізійних комісій, які здійснюють внутрішньогосподарський контроль за господарською діяльністю, то в інших аграрних підприємствах вони не передбачені. Тому пошук нових форм і методів контролю для сільськогосподарських підприємств є назрілим і надзвичайно актуальним питанням.
Значний вклад у становлення та розвиток контролю в Україні зробили відомі вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти Андрєєв В.Д.[1], Аренс Е.А.[3[, Базась М.Ф.[7], Бєлобжецький І.А.[13–15], Білуха М.Т.[19–26], Бодюк А.В.[27,28], Бурцев В.В.[30], Бутинець Ф.Ф.[34–40], Валуєв Б.І.[46-48], Гайдуцький П.І.[177], Гуцайлюк З.В.[54], Давидов Г.М.[55], Дорош Н.І.[61], Калюга Є.В.[73–76], Кочерін Є.А.[87–89], Коцупатрий М.М.[59], Кужельний М.В.[91–92], Кузьмінський А.М.[94], Нападовська Л.В.[110], Петрик О.А.[118–120], Пилипенко І.І.[121], Рудницький В.С.[129–130], Савченко В.Я.[131], Сопко В.В.[145], Стефанюк І.Б.[146–151], Сук Л.К.[155], Усач Б.Ф.[157], Шатковська Л.С.[170], Шевчук В.О.[171–172], Шеремет А.Д.[173], Шпіг О.А.[175], Штейнман М.Я.[176–179] та ін.
Відзначаючи цінність результатів досліджень названих авторів та досягнення сучасної контрольно-ревізійної думки, слід зауважити, що має місце коло суттєвих теоретико-методичних питань, які не набули належного висвітлення і потребують більш докладного дослідження. Ними є визначення місця контролю в системі управління сільськогосподарськими підприємствами, запровадження аудиту, як важливої форми внутрішнього і зовнішнього контролю, особливості контролю за використанням земельних і майнових паїв в реформованих сільськогосподарських підприємствах.
Занепад контролю в країні в 90-х роках XX ст. став одним із чинників зниження темпів зростання як економіки України в цілому, так і аграрного сектора зокрема.
Важливість зазначених проблем та необхідність їх теоретичного дослідження й практичного обґрунтування з врахуванням змін в розвитку економічних відносин зумовили актуальність і вибір теми дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом науково-дослідних робіт Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана “Удосконалення обліку і контролю в галузях агропромислового комплексу” (номер державної реєстрації 0101U002947).
Виконання наукових досліджень дало змогу автору внести пропозиції щодо вдосконалення методики й організації внутрішньогосподарського та відомчого контролю в аграрному секторі АПК.
Мета та завдання дисертаційної роботи. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень і розробка пропозицій, спрямованих на вдосконалення організації й методики відомчого і внутрішньогосподарського контролю в аграрному секторі економіки України.
Для досягнення поставленої мети в дисертації передбачено вирішити такі завдання:
Для досягнення поставленої мети в дисертації передбачено вирішити такі завдання:
 обґрунтувати напрями розвитку внутрішнього контролю в аграрному секторі АПК, уточнити економіко-правову сутність відомчого і внутрішньогосподарського контролю та особливості його здійснення в аграрних підприємствах різних форм власності;
 узагальнити та систематизувати об’єкти і суб’єкти внутрішнього контролю в реформованих сільськогосподарських підприємствах;
 виявити й виокремити класифікаційні ознаки, за якими можна виділити види і форми контролю діяльності сільськогосподарських підприємств;
 проаналізувати та визначити оптимальні організаційні форми і методичні прийоми відомчого та внутрішньогосподарського контролю на основі вітчизняного та зарубіжного досвіду;
 уточнити сутність та механізм проведення ревізії як основної форми контролю;
 узагальнити досвід застосування внутрішнього аудиту в підприємствах аграрного бізнесу та обґрунтувати напрями його розвитку в галузі;
 виявити й виокремити специфічні об’єкти внутрішнього контролю в реформованих сільськогосподарських підприємствах з метою організації ефективного контролю за використанням майнових та земельних паїв в аграрній сфері економіки;
 виявити й обґрунтувати напрями реформування роботи органів відомчого контролю в аграрних підприємствах.
 виокремити і доповнити принципи фінансово-господарського контролю, які посилювали б його зв’язок з управлінськими процесами.
Об’єктом дослідження є діяльність системи внутрішнього контролю в сільськогосподарських підприємствах та її складові.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади, методика та організація внутрішнього контролю в сільськогосподарських підприємствах.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною базою дослідження є системний підхід до вивчення явищ і процесів господарської діяльності, діалектичний метод наукового пізнання. Методологія дисертаційного дослідження ґрунтується на наукових розробках вітчизняних і зарубіжних учених з організації та методики проведення контролю, законодавчих і нормативно-правових актах, які регламентують порядок його здійснення.
Пізнання об’єкта дисертаційної роботи ґрунтується на системному підході, відповідно до якого контролююча система та управління розглянуті в нерозривному зв’язку і розвитку. Для дослідження суті й призначення внутрішнього контролю були застосовані методи наукового абстрагування та синтезу. В процесі написання дисертації були використані методи наукового узагальнення, діалектичний, історичний і системний підходи при вивченні становлення й розвитку контролю. При дослідженні організації внутрішньогосподарського контролю використовувався спосіб анкетування. Методи індукції та дедукції застосовувалися при вивченні проблем розвитку внутрішнього контролю; порівняння, статистичне спостереження – при здійсненні оцінки внутрішнього контролю в сільськогосподарських підприємствах; системний і комплексний аналіз – при визначенні пріоритетних напрямів внутрішнього контролю в аграрних підприємствах; методичні прийоми фінансово-господарського контролю – при дослідженні методики відомчого контролю в сільськогосподарських підприємствах та розробці пропозицій, спрямованих на його вдосконалення.
Інформаційною базою дослідження є цивільне та господарське законодавство, нормативні документи державних органів управління, нормативно-правові акти з бухгалтерського обліку, ревізії, аудиту, фінансова та статистична звітність підприємств АПК, статистична звітність контрольно-ревізійних відділів відомчого контролю, Головного управління агропромислового розвитку Тернопільської області, матеріали перевірок діяльності сільськогосподарських підприємств, проведених органами Головного контрольно-ревізійного управління, Державної податкової адміністрації, Державного казначейства, офіційні матеріали міжнародних організацій, авторські розробки з проблеми дослідження, а також монографічна література, наукові статті вітчизняних і зарубіжних учених у періодичних виданнях з бухгалтерського обліку, ревізії, аудиту, економічної теорії, менеджменту, довідково-інформаційні видання, матеріали науково-практичних конференцій.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних положень та нових методичних підходів до організації й методики проведення відомчого і внутрішньогосподарського контролю в аграрних підприємствах, що дасть змогу підвищити ефективність його здійснення. Найбільш суттєві результати, які становлять наукову новизну, характеризуються такими положеннями:
вперше:
 виокремлено специфічні об’єкти внутрішнього контролю в реформованих сільськогосподарських підприємствах – майнові й земельні відносини та запропоновано методику їх контролю, що дає змогу ефективно контролювати їх власниками та орендарями (С.142-143) ;
 запропоновано Положення про ревізійну комісію товариства з обмеженою відповідальністю для сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю та Положення про внутрішній аудит для приватних сільськогосподарських підприємств як основні внутрішні нормативно-правові документи з регулювання внутрішньогосподарського контролю підприємств аграрного сектора АПК (С.130);
внесено пропозиції щодо удосконалення:
 класифікації видів контролю за логічно-організаційною ознакою, що дає змогу враховувати особливості використання методичних прийомів при здійсненні відомчого і внутрішньогосподарського контролю (С. 53);
 змісту й визначення поняття “ревізія”, яке полягає в тому, що ревізія – це форма наступного фінансово-господарського контролю за діяльністю суб’єктів господарювання, що здійснюється відповідними органами контролю з метою виявлення та запобігання неефективного, нераціонального використання коштів та матеріальних ресурсів (С.164);
 системи суб’єктів внутрішньогосподарського контролю виходячи із організаційно-правових форм господарювання в аграрному секторі АПК та їх форм власності. Запропоновані для впровадження спеціалізовані органи внутрішньогосподарського контролю для сільськогосподарських підприємств з різними організаційно-правовими формами власності дадуть змогу конкретизувати напрями контрольно-ревізійної роботи та підвищити її ефективність (С.124–125);
 організації й методики проведення відомчого контролю як важливого інструменту контролю за діяльністю сільськогосподарських підприємств з державною формою власності та за використанням бюджетних коштів аграрними підприємствами усіх форм власності (С.144);
 системи організаційних форм внутрішньогосподарського контролю в сільськогосподарських підприємствах. Впровадження внутрішнього аудиту в практику діяльності приватних підприємств сприятиме уніфікації організаційних форм національного внутрішньогосподарського контролю відповідно до загальноприйнятих зарубіжних форм та підвищить ефективність контролю власника (С.178-179);
набули подальшого розвитку:
 принципи фінансово-господарського контролю, що підсилить взаємозв’язок контролю з процесами прийняття управлінських рішень, позитивно вплине на підвищення ефективності системи управління підприємствами (С. 51);
 організаційно-методичні процедури при здійсненні відомчого і внутрішньогосподарського контролю. Використання запропонованих процедур при контролі розрахунків за майнові та земельні паї унеможливить приховування орендарями зловживань, пов’язаних із майном (С.145-146);
 механізм підвищення ефективності роботи органів відомчого контролю, який передбачає створення повноправних контрольно-ревізійних служб; раціональне використання робочого часу ревізорів, застосування в їхній роботі найбільш ефективних методичних прийомів контролю; систематичне проведення ревізій і перевірок, вдосконалення організаційного й методичного їх забезпечення. Такі заходи сприятимуть посиленню ролі органів відомчого контролю в збереженні власності та прийнятті ефективних управлінських рішень (С.150-152).
Практичне значення одержаних результатів полягає у визначенні основних напрямків і розробці конкретних рекомендацій з удосконалення організації й методики проведення відомчого і внутрішньогосподарського контролю, в досягненні можливості застосування розроблених пропозицій органами відомчого контролю та контрольно-ревізійними підрозділами сільськогосподарських підприємств.
Одержані результати в сукупності створюють об’єктивні умови для підвищення ролі контролю за збереженням власності та прийняття ефективних управлінських рішень.
Окремі результати дисертаційного дослідження впроваджено в практичну діяльність органів відомчого контролю Тернопільської області, що підтверджується довідкою Головного управління агропромислового розвитку № 10-4/25-14 від 25 січня 2007 р. Запропоновані в дисертаційній роботі “Положення про ревізійну комісію” та рекомендації щодо вдосконалення контрольно-ревізійної роботи використовуються в діяльності ТОВ “Сидорівський бровар (довідка № 11 від 26 січня 2007р.), “Положення про внутрішній аудит” – у приватному агропромислвоому підприємстві “Воля–2000” Тернопільської області. (довідка № 20 від 19 січня 2007р.).
Результати дисертаційної роботи застосовуються в навчальному процесі Чортківського інституту підприємництва і бізнесу Тернопільського національного економічного університету при викладанні дисциплін “Контроль і ревізія”, “Організація і методика аудиту” (довідка № 35 від 24 січня 2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Основні положення, результати, висновки та рекомендації, що містяться в дисертаційній роботі, одержано автором самостійно. Особистий внесок автора конкретизовано у списку наукових праць, опублікованих за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні і методичні розробки, викладені в дисертації, дістали схвалення на дев’яти науково-практичних конференціях і отримали позитивну оцінку: “Україна в умовах ринкової трансформації економіки і сучасних форм господарювання” (м.Чортків: ЧІПБ, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Облік, аудит і аналіз: економічна база, стратегія, концепції” (м. Тернопіль: ТАНГ, 28–29 травня 2004р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми порефор-меного розвитку агропромислового виробництва та основні напрямки їх розв’язання” (м. Тернопіль: УААН, ТДЕУ, 17–18 травня 2005 р.); науково-практичній конференції “Економіка України на початку XXI століття” (м. Чортків: ЧІПБ, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Обліково-аналітичні системи суб’єктів господарської діяльності в Україні” (м. Львів: Львівський національний університет ім. І. Франка, 25–26 березня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль: ТДЕУ, 23–24 лютого 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Становлення та розвиток обліку, контролю і аналізу в Україні” (м. Київ: КНЕУ, 16–17 березня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Організаційно - економічні інструменти розвитку інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві” (м. Тернопіль: ТДЕУ; УААН, 18–19 травня 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теоретико-методологічні та практичні аспекти розвитку економіки України” (м. Чортків: ЧІПБ, 23 листопада 2006 р.).
Публікації. Основні наукові положення та висновки висвітлено у чотирнадцяти друкованих працях загальним обсягом 4,27 друк. арк., у тому з них п’ять одноосібних статей обсягом 2,06 друк. арк. у провідних фахових виданнях і дев’ять доповідей обсягом 2. 21 друк. арк .
Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 195 сторінках друкованого тексту. Дисертація містить 22 таблиці, 19 рисунків, 14 додатків на 30 сторінках, список використаних джерел із 183 найменувань на 17 сторінках.

Список литературы ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне та методологічне обґрунтування окремих положень відомчого і внутрішньогосподарського контролю й вирішення наукового завдання, яке полягає в розробці рекомендацій, спрямованих на вдосконалення організації й методики відомчого і внутрішньогосподарського контролю в аграрному секторі економіки України. На основі результатів проведеного дослідження сформульовано такі висновки та пропозиції.
1. Роль і значення внутрішнього контролю як невід’ємного елемента системи управління підприємствами в сучасних умовах господарювання зумовлюється низкою чинників. У масштабах країни зростання ролі внутрішнього контролю визначається функціонуванням у сільському господарстві різних організаційно-правових форм господарювання з різними формами власності та суттєвою демократизацією бізнесу, що потребує підвищення контрольних функцій держави у регулюванні взаємовідносин підприємств з державними органами управління. На рівні господарюючих суб’єктів зростання ролі внутрішньогосподарського контролю обумовлене впливом докорінних економічних реформ на діяльність підприємств аграрного сектора АПК та функціонуванням переважної частини сільськогосподарських підприємств з приватною формою власності.
2. Дослідження системи внутрішнього контролю в аграрному секторі АПК дало змогу ідентифікувати суб’єкти зовнішнього і внутрішнього контролю, виокремити його ініціаторів та виконавців. Запропоновано класифікувати внутрішній контроль за такими видами: відомчий, внутрішньофірмовий і внутрішньогосподарський. Виникнення внутрішньо-фірмового контролю пов’язане із заснуванням та функціонуванням великих холдингових і материнських компаній з приватною формою власності, в яких створюються внутрішні контрольні органи із специфічними функціями.
3. Як показує практика, в значній частині реформованих сільськогосподарських підприємств розпаювання майна і земельних угідь було зроблено із недоліками, що призвело до помилок, а в окремих випадках і до зловживань. Частково це можна пояснити недостатньо обґрунтованою методикою розпаювання майна, а частково – відсутністю належного внутрішнього контролю за розподілом та використанням майнових і земельних паїв. Органи внутрішнього контролю фактично були вилучені із процесу контролю за використанням паїв. Як результат значна частина перевірок, які проводять органи відомчого контролю за завданнями правоохоронних органів, стосується питань використання майна пайового фонду. З метою забезпечення захисту прав пайовиків на свою частку паю запропоновано законодавчо закріпити за органами відомчого контролю проведення перевірок за використанням майнових і земельних паїв.
4. Питання відомчого контролю в сільськогосподарських підприємствах є одним із найбільш проблемних. Реформи в сільському господарстві, перехід до приватної власності значно звузили і так не дуже широкі важелі впливу відомчого контролю на суб’єкти господарювання в сільському господарстві. Відсутність комплексності у здійсненні заходів окремих служб, недостатня чисельність ревізорів, брак фінансування, недосконалість організаційної структури та фактична відсутність теоретичного підґрунтя й методології роботи органів відомчого контролю фактично усунули відомчих контролерів від ефективного, повноцінного контролю за господарською діяльністю сільськогосподарських підприємств.
З метою підвищення ефективності роботи відомчого контролю запропоновано основні напрями його реформування: створення повноправних контрольно-ревізійних служб; раціональне використання робочого часу ревізорів, застосування в їхній роботі найбільш ефективних методів, принципів і прийомів роботи; забезпечення систематичного проведення комплексних ревізій та вдосконалення їх методичного й організаційного забезпечення; вдосконалення статистичної звітності про роботу відомчого контролю.
5. Усі методи й методичні прийоми відомчого контролю взаємопов’язані, взаємообумовлені та доповнюють один одного. На практиці їх використовують у різних інтерпретаціях, завдяки чому забезпечується висока ефективність контролю.
Використання того чи іншого методу, методичного прийому залежить від мети й завдань контролю, характеру операцій, які вивчаються, специфіки виробництва та інших чинників. Наперед передбачити застосування того чи іншого методу або методичного прийому для конкретної перевірки важко, тому їх обирають безпосередньо під час контролю виходячи із його завдань.
6. Основною формою відомчого контролю є ревізія. Вона є формою наступного документального контролю за діяльністю підприємства, дотриманням ним вимог чинного законодавства з питань операційної та фінансової діяльності, за достовірністю обліку та звітності, виявленню нестач, крадіжок, привласнень коштів і матеріальних цінностей та запобіганню зловживань з матеріальними й фінансовими ресурсами.
7. В умовах реформування сільськогосподарських підприємств, посилення їх самостійності, виникнення суб’єктів господарювання різних організаційних форм і форм власності контроль наближається до виробництва. Внутрішньогосподарський контроль як складова внутрішнього контролю має зайняти одну з основних позицій у його структурі. Він покликаний забезпечити систему управління достовірною інформацією про фінансово-господарську діяльність підприємства, сформувати пакет інформації для управлінського персоналу для прийняття ним ефективних управлінських рішень. Залежно від видів сільськогосподарських підприємств і форм власності рекомендовано такі суб’єкти внутрішньогосподарського контролю: власники, спостережна рада, правління, ревізійна комісія, служба внутрішнього аудиту, керівники і спеціалісти підприємства, обліково-економічний і планово-фінансовий відділи, бухгалтерія, інвентаризаційна комісія.
8. Функціонування в сільському господарстві нових видів господарюючих суб’єктів з приватною формою власності зумовлює необхідність відповідного внутрішньогосподарського регламентування діяльності ревізійних підрозділів, передбачених чинним законодавством. Виходячи з цього розроблене Положення про ревізійну комісію товариства з обмеженою відповідальність враховує вимоги чинного законодавства до створення й діяльності такого суб’єкта внутрішньогосподарського контролю і сприятиме підвищенню ефективності управлінських рішень за господарською діяльністю товариства.
9. Виходячи із особливостей сільськогосподарського виробництва в роботі обґрунтовано основні напрями вдосконалення внутрішньогосподарського контролю в аграрних підприємствах: формування системи об’єктів, мети, завдань і показників; розробка організаційних форм внутрішньогосподарського контролю; організація та методика контролю ефективності використання матеріальних і трудових ресурсів; удосконалення бухгалтерського обліку витрат як інформаційної бази системи внутрішньогосподарського контролю.
10. Реформування сільськогосподарських підприємств сприяло виникненню в системі внутрішнього контролю нових об’єктів контролю. Ними є земельні відносини, земельні та майнові паї, розрахунки за оренду земельних та майнових паїв, використання бюджетних коштів, отримання компенсації за кредит. При цьому органам відомчого контролю необхідно враховувати нові підходи до організації контролю в процесі перевірки саме цих об’єктів. Якщо проведення контролю за використанням бюджетних коштів та за обґрунтованістю отримання компенсацій за кредит передбачено законодавством, то перевірка цільового використання, правильності нарахування платежів і виплат їх за оренду земельних і майнових паїв може здійснюватися лише за завданнями правоохоронних органів.
11. Для успішного функціонування всіх видів діяльності сільськогосподарського підприємства, підвищення його ефективності, вдосконалення господарського механізму і механізму управління всіма ланками діяльності необхідний повсякденний внутрішньогосподарський контроль, важливою складовою якого є внутрішній аудит. Слід зазначити, що внутрішній аудит як форма контролю функціонує тільки в банках, страхових компаніях і великих фірмах. Це свідчить про те, що він є необхідним і ефективним. У підприємствах АПК внутрішній аудит, як правило, не використовують, що негативно впливає на прийняття ефективних управлінських рішень. Власники не мають внутрішніх нормативних документів, які регламентували б роботу внутрішніх контролерів. Розроблене Положення про внутрішній аудит для аграрних приватних підприємств враховує особливості функціонування цих підприємств і забезпечує діяльність органів внутрішнього аудиту.


Список використаних джерел
1. Андреев В.Д. Практический аудит: Справочное пособие. – М.: Политиздат, 1977. – 125 с.
2. Анисимов А. Финансовый контроль в капиталистических странах – М.: Финансы, 1966. – 100 с.
3. Аренс А., Лоббек Дж. Аудит: / Пер. с англ; Гл. редактор серии проф. Я.В. Соколов. – М.: Финансы и статистика, 1995. – 560 с.
4. Аудит: Конспект лекцій /О.А.Петрик (укл.): Міжнар. наук.-техн. ун-т. – К.: 1995. – 164 с.
5. Аудит и ревизия. Справ. пособие / А.Л. Бавдей, И.Н. Белый, Н.П. Дробышевский й др.; Под общ. ред. Й.Н. Белого. - Мн.: ОО «Мисанта», 1994. – 221 с.
6. Бабич В.П., Сало И.В. Государственное управление финансами в рыночной экономике. – К.: УкрИНТЭИ, 1994. – 100 с.
7. Базась М.Ф. Методика та організація фінансового контролю: Підручник. – К.: МАУП, 2004. – 440 с.
8. Бариніна-Закірова М.В. Досконале законодавство – міцна фінансова дисципліна, або деякі проблеми нормативно-правового характеру у сфері державного фінансового контролю // Фінансовий контроль. – 2004. – № 1.– С. 15–17.
9. Бариніна-Закірова М., Черпак А. Типова форма акта ревізії: потрібна вона чи ні? // Фінансовий контроль. – 2004. – № 2. С. 30–35.
10. Бариніна-Закірова М. Нотатки про методи урядового фінансового контролю // Фінансовий контроль. – 2005. – № С. 53–69.
11. Барышников И.В. Организация и методика проведения общего аудита. – М.: Информ. Издательский дом „ФИЛИНЬ”, 1955. – 448 с.
12. Белобжецкий И.А. Бухгалтерская отчётность и методы её контроля. – М.: Финансы, 1985. – 160 с.
13. Белобжецкий И.А. Ревизия и контроль в промышленности. – М.: Финансы и статистика, 1987. – 294 с.
14. Белобжецкий И.А.Финансово-хозяйственный контроль и новый хозяйственный механизм. – М.: Финансы и статистика, 1991. – 256 с.
15. Белобжецкий Й. А. Финансово-хозяйственный контроль в управлении экономикой. – М.: Финансы, 1979. – 160 с.
16. Белов Н.Г. Контроль и ревизия в сельскохозяйственных предприятиях. – М.: Экономика, 1981. – 183 с.
17. Белов Н.Г. Контроль и ревизия в сельскохозяйственных предприятиях. – М.: Статистика, 1976. – 369 с.
18. Белов Н.Г. Контроль и ревизия в сельском хозяйстве. – М.: Агропромиздат, 1988. – 320 с.
19. Белуха Н.Т. Бухгалтерский учёт и экономический анализ на автомобильных предриятиях. – М.: Высш. шк. 1970. – 286 с.
20. Белуха Н.Т. Контроль и ревизия в отраслях народного хозяйства. Учебник. – М.: Финансы и статистика, 1992. – 368 с.
21. Белуха Н.Т. Ревизия и контроль в торговле. – М.: Экономика, 1988. – 255 с.
22. Белуха Н.Т. Теория финансово-хозяйственного контроля. – К.: Выща шк., 1990. – 279 с.
23. Білуха М.Т. Аудит в бізнесі: Посібник для бізнесменів.– Дніпропетровськ: Преском, 1994. – 236 с.
24. Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник. – 2-ге вид., перероб. – К.: Вища шк., Т-во :”Знання”, КОО, 1999. – 574 с.
25. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. – К.: Вища шк., 1994. – 364 с.
26. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту.– К.: Влада і Влад, 1996. – 364 с.
27. Бодюк А.В. Методологічні й нормативно-правові аспекти аудиту підприємницької діяльності: Монографія. – К.: Кондор, –2005. – 356 с.
28. Бодюк А.В. Методи фінансового контролю // Фінансовий контроль. – 2005. – № 1. – С. 50–53.
29. Бондаренко А. Внутрішній контроль як складова контролінгу на підприємстві //Збірник тез доповідей Третьої міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених: «Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті». – Тернопіль. Економічна думка –2006. – С. 639–642
30. Бурцев В.В. Основные условия государственной финансовой безопасности // Экономист. – 2001. – № 9. – С. 70– 72.
31. Бречко О. В. Удосконалення контролю в системі управління фінансовими ресурсами регіону // Фінанси України. – 2002. – № 9. – С. 150–154.
32. Бурцев В.В. Внутренний корпоративный контроль: теория и практика //Аудит. – 2005. № 1. – С. 7–11.
33. Бурцев В.В. Деятельность внутренних аудиторов и внутренних ревизоров: сравнительные аспекты //Аудитор. – 1999. – № 1–2. – С. 31–33.
34. Бутынец Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М., Петренко Н.И. Контроль и ревизия. – Житомир: ЖИТИ, 2000. – 512 с.
35. Бутинець Ф.Ф., Виговська Н.Г., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і ревізія /За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – 3-тє вид., доп. і перероб. – Житомир: Рута, 2002. – 544 с
36. Бутынец Ф.Ф. Предмет и объекты контроля в сельскохозяйственных предприятиях. – К.: УСХА, 1979. – 95 с.
37. Бутынец Ф.Ф. Контрольно-ревизионная служба на селе: вопросы и ответы /Ф.Ф.Бутынец, А.П.Гайдай, Ю.С.Цал-Цалко. – М.: Агропромиздат, 1986. – 158 с.
38. Бутынец Ф.Ф. Предмет и объекты контроля в сельскохозяйственных предприятиях: Учеб. пособие – К., 1976. – 108 с.
39. Бутинець Ф.Ф., Усач Б.Ф., Виговська Н.Г., Петренко Н.І., Шигун М.М. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. – Житомир: Рута, 2001. – 416 с.
40. Бутинець Ф.Ф. Що дає бухгалтерський облік? Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Бухгалтерський облік, контроль і аналіз. – Вип. 2(5). / Відповідальний редактор д.е.н., проф. Ф.Ф.Бутинець. – Житомир ЖДТУ, 2006.– 212 с.
41. Бутко А. Марченко Б. Внутрішній фінансовий контроль у системі фінансового контролю держави //Фінанси України. – 2003. – № 8. – С. 127–136.
42. Бутузов В.М., Лиховей В.В. Про результати вивчення ситуації щодо товарообмінних операцій в економіці України // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – К.: Міжвідомчий науково-дослідний центр з проблем боротьби з організованою злочинністю, 2000.– С. 128–132.
43. Бухгалтерський облік і фінансова звітність – об’єкти фінансового контролю. – К: Атака, Ельга-Н, 2003. – 304 с.
44. Бухгалтерский учёт в промышленности и капитальном строительстве: Учеб. пособие // И.М.Новиченко, Ф.П.Васин, И.М.Рендуков и др.; Под ред. П.П. Новиченко. – М.: Финансы и статистика, 1983. – 360 с.
45. Бухгалтерский учёт: учебник /П.С. Безруких, А.Н. Кашаев. – 3-е изд.– М.: Финансы и статистика, 1988. – 268 с.
46. Валуев Б.И. и др. Контроль в системе внутрипроизводственного хозрасчёта / Б.И. Валуев, Л.П. Горлова, В.В. Муравская и др. – М.: Финансы и статистика, 1987. – 239 с.
47. Валуев Б.И., Пойзнер О.Б. Организационно-методические вопросы ревизии предприятий по назначению следственных органов // Финансовый контроль. – 2001. – № 1. – С. 30–32.
48. Валуев Б.И. Проблемы развития учёта в промышленности.– М.: Финансы и статистика, 1984. – 215 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.