У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Управління використанням виробничих потужностей як фактор підвищення ефективності нафтогазовидобувних підприємств
Количество страниц 257
ВУЗ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАФТИ І ГАЗУ
Год сдачи 2008
Содержание ЗМІСТ ст..
ВСТУП……………………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ НАФТОГАЗОВИДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ …………11
1.1 Фактори виробництва як засіб забезпечення ефективності виробничих систем .11
1.2 Економічний зміст та методика оцінки ефективності виробництва і виробничої потужності нафтогазовидобувних підприємств…………….…………………………28
1.3 Концепція функціонування нафтогазовидобувних підприємств у системі ринкових відносин…………………………………………………………………….....46
Висновки до розділу 1…………………………………………………………………...64
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РЕСУРСНОЇ БАЗИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ПОТУЖНОСТЕЙ У ВИДОБУТКУ НАФТИ І ГАЗУ……..……………………………………………………………………………....68
2.1 Характеристика природно-сировинної бази як чинника формування виробничих потужностей нафтогазовидобувних підприємств …………………..………………..68
2.2 Аналіз ефективності використання виробничих потужностей нафтогазовидобувними підприємствами …………………..………………..……..….88
2.3 Аналіз ефективності робіт із забезпечення роботоздатності фонду свердловин 98
Висновки до розділу 2………………………………………………………………….107
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ ВИРОБНИЦТВА НАФТОГАЗОВИДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ.………………..110
3.1 Обґрунтування критеріїв регулювання виробничої потужності у системі управління ефективністю виробництва……………………………………………….110
3.2 Економічна оцінка доцільності та ефективності проведення планово-попереджувальних ремонтів свердловин …………………….……………………....135
3.3 Економічна та технологічна ефективності впровадження заходів з регулювання виробничої потужності ………………………………...……….…..........................….145
3.4 Обґрунтування та адаптація методики визначення технологічної та економічної ефективності методів відновлення продуктивності свердловин ……….…………..157
Висновки до розділу 3…………………………………………………………….……185
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….……………190
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………………...195
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………………...247


ВСТУП

Актуальність теми. Роль держави у світовому господарстві та перспективи її економічного зростання залежать від наявності доступних енергетичних ресурсів. Система забезпечення паливно-енергетичними ресурсами визначає енергетичну безпеку країни, ступінь її економічної та геополітичної незалежності. Підвищення енергетичної безпеки держави, здебільшого, досягається диверсифікацією зовнішніх джерел постачання ресурсів та повнотою і ефективністю використання власних запасів.
Особливої актуальності набуває нарощування виробничого потенціалу підприємств нафтогазовидобувної промисловості. Цього можна досягнути екстенсивним шляхом – за рахунок зростання сировинної бази та формування виробничих потужностей у видобутку нафти і газу, та інтенсивним – підвищенням ефективності використання виробничих потужностей нафтогазовидобувних підприємств та вилучення запасів корисних копалин. Отже, повнота використання виробничої потужності та особливості її формування мають вирішальний вплив на ефективність виробництва і функціонування нафтогазовидобувних підприємств.
Функціонування нафтогазовидобувних підприємств відбувається у межах вертикально-інтегрованих компаній, зазнаючи значного державного регулювання. В цих умовах виникає "конфлікт інтересів", вирішення якого позначається на ефективності їх діяльності. Об’єктивно виникає необхідність наукових досліджень, пов’язаних із управлінням формуванням і використанням виробничої потужності для підвищення ефективності діяльності нафтогазовидобувних підприємств.
Різні аспекти проблеми підвищення ефективності функціонування розглянуто у працях вітчизняних та зарубіжних вчених: Н. Алексєєва, А.Богданова, Ю.М. Бажала, М.Т. Бець, Н.Ю. Брюховецької, Л. Гелловей, Ф. Друкера, Я.Б. Кваші, Г.Б. Клейнера, М. А. Козоріз, Б.І. Майданчика, Д. Морріса, П.Р. Нивена, С.Л.Оптнера, М. Й. Петровича, Л. Д. Ревуцького, Г. Фанделя, Д. Хея, Ю. Шаповалова, Д. А. Штефанича та інших. Галузеві особливості ефективності функціонування нафтогазовидобувних підприємств досліджувалися у працях М. І. Барановського, Д.О. Єгера, М. О. Данилюка, В.М. Дорошенка, Р.А. Зайнутдінова, Ю.О. Зарубіна, М. І. Турка, Ю. П. Колбушкіна, О.О. Лапко, Б. З. Піріашвілі, В. С. Лесюка, Ю.М. Малишева, В.Е. Тищенка, Г.І. Трохтмана, І. Є. Шевалдіна, В.Ф. Шматова. Однак, ряд питань щодо регулювання використання і формування виробничих потужностей та визначення ефективності у нафтогазовидобувній промисловості не досліджувалися.
Актуальність наукового дослідження пов’язана із необхідністю пошуку нової концепції управління формуванням і використанням виробничої потужності в контексті підвищення ефективності функціонування нафтогазовидобувних підприємств. Цим питанням сьогодні не приділяється достатня увага підприємствами галузі, і вони не відображені у науково-дослідних напрацюваннях. Нова концепція, яка вимагає більш достовірних теоретичних положень та методичних підходів з використанням наявних інформаційних ресурсів, також повинна передбачати створення механізму регулювання виробничих процесів при вирішенні поставлених техніко-економічних завдань. Необхідність вирішення цих питань обумовила вибір теми дисертаційного дослідження, мету і структуру дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана автором згідно плану науково-дослідних робіт Івано-Франківського національного університету нафти і газу згідно держбюджетної теми - «Створення гідродинамічних і технологічних основ поточних і сумарних відборів нафти, газу і вуглеводневого конденсату з родовищ України» (номер державної реєстрації № 0101U001664 НДР), в межах якої виконано розділи: "Особливості аналізу і управління витратами в нафтогазовидобувній промисловості" та "Обґрунтування ефективності проведення поточного ремонту нафтових свердловин"; у темі - «Дослідження нових технологій підвищення ефективності видобування вуглеводнів в тому числі з низькодебітних свердловин» (номер державної реєстрації №0104Y004086), автором виконано розділи: "До методики визначення технологічної ефективності інтенсифікації нафтоконденсатовидобутку", "Основні засади створення програмного забезпечення по визначенню та обґрунтуванню технологічної ефективності проведення інтенсифікації видобутку вуглеводнів", "Аналіз особливостей визначення економічної ефективності методів інтенсифікації свердловин та підвищення нафтогазоконденсатовіддачі пласта", "Обґрунтування методики оцінки економічної ефективності природоохоронних заходів у нафтогазоконденсатовидобутку".
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці теоретичних і методичних положень підвищення ефективності нафтогазовидобувних підприємств шляхом управління використанням виробничих потужностей.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність виконання таких завдань:
- обґрунтувати теоретичні, методичні і практичні положення щодо визначення «виробничої потужності» та її видів в умовах нафтогазовидобування;
- запропонувати методичні основи формування трьохрівневої системи показників ефективності функціонування нафтогазовидобувних підприємств та їх виробничих потужностей;
- розробити систему оцінки впливу регулювання виробничих потужностей на ефективність промислових підприємств;
- провести пошук резервів зростання виробничих потужностей в умовах обмеженого ресурсного забезпечення та наявної інфраструктури нафтогазовидобувних підприємств;
- здійснити декомпозицію робіт з формування і використання виробничих потужностей для оцінки їх економічної ефективності та забезпечення джерел фінансування;
- обґрунтувати методичні положення визначення економічної ефективності організаційно-технологічних заходів, які впливають на формування і використання виробничих потужностей;
- розробити концепцію функціонування нафтогазовидобувних підприємств для визначення особливостей внутрішніх та зовнішніх взаємодій і зв’язків у межах вертикально-інтегрованих компаній, що впливають на ефективність виробництва.
Об’єктом дослідження є процес впливу виробничих потужностей на забезпечення ефективності господарювання нафтогазовидобувних підприємств.
Предметом наукового дослідження є наукові, теоретичні та методичні положення, принципи, способи і практичні засади формування і використання виробничих потужностей.
Інформаційною базою дослідження стали наукові монографічні видання, статті зарубіжних та вітчизняних вчених у періодичних виданнях, законодавчі та нормативні акти України, результати наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних наукових центрів, статистичні матеріали за проблематикою дисертації.
При проведенні дисертаційного дослідження використано такі методи: системний, структурно-логічний аналіз - для уточнення та впорядкування термінології в понятійному апараті аналізу виробничої потужності; системний, порівняльний та факторний аналіз застосовано при розробці методики оцінки ефективності заходів із регулювання формування і використання виробничої потужності; методи теорії інформаційних систем - для розробки автоматизованого інформаційного продукту з регулювання ефективності виробництва за рахунок впливу на формування і використання виробничої потужності підприємства; методи: аналітичний, індексний, групування, графічний, апроксимації та економіко-математичного моделювання - для розробки методики визначення та управління ефективністю виробництва; методи бухгалтерського та управлінського обліку - при розробці методики трьохрівневої системи показників для аналізу витрат; класифікаційно-аналітичний метод – при класифікації заходів у нафтогазовидобутку та при класифікації робіт у свердловинах.
Наукова новизна одержаних результатів. Найвагоміші результати, що характеризують наукову новизну дослідження, полягають у наступному:
вперше:
• запропоновано систему показників для оцінки виробничих потужностей, що ґрунтується на обсягу видобутку продукції з об’єкта розробки. Сформульовано визначення проектної, нормативної і практичної і виробничих потужностей, що дозволило встановити їх співвідношення до планової та фактичної, оцінювати ефективність нарощування і використання виробничих потужностей родовищ, враховуючи технологічні й режимні особливості їх експлуатації, а також вплив робіт, які виконуються у свердловинах. Обґрунтовано передумови для вироблення нових теоретичних та методичних підходів до управління виробничими потужностями;
• розроблено функціонально-орієнтований механізм управління виробничими потужностями для забезпечення ефективності функціонування нафтогазовидобувних підприємств, який передбачає попроцесний і поопераційний аналіз з використанням критеріїв собівартості й ефективності, що ґрунтується на врахуванні показників релевантних, нерелевантних, наднормативних та незворотних витрат, які можна зменшити за рахунок управління виробничими потужностями. Запропонована система показників поєднує позитивні риси призми ефективності та збалансованої системи оціночних показників. Структура системи показників містить три рівні, що дозволяє оцінювати ефективність не тільки підприємства, але і окремих процесів, операцій чи функцій. У межах цього механізму запропоновано єдиний критерій ефективності виробництва – коефіцієнт порівняльної ефективності, який характеризує доцільність регулювання окремих виробничих процесів та технологічних операцій;
удосконалено:
• класифікацію робіт у свердловинах, що дозволяє виділити окремі групи, пов’язані із формуванням виробничої потужності підприємства, залежно від змісту та призначення робіт, напряму і характеру їх впливу на об’єкт розробки. На основі неї запропоновано підхід до визначення економічної ефективності робіт, які проводяться у свердловинах, що дозволить підвищити ефективність ремонтних робіт та регулювати рівень витрат на ремонти і модернізацію;
• концепцію функціонування нафтогазовидобувних підприємств, що дозволяє дослідити функціональні взаємодії і взаємовпливи між ними та іншими підприємствами загальнодержавними і місцевими органами влади, інституційними структурами вертикально-інтегрованих компаній. Найбільшими резервами розвитку нафтогазовидобувних підприємств є пристосування до впливів зовнішнього і внутрішнього середовища. Процес адаптації прискорюється при певному рівні централізації, що сприяє стабільності системи і розвитку ініціативи окремих ланок.
З цією метою запропоновано принципи вертикальної інтеграції у моделі функціонування нафтогазовидобувних підприємств, здійснено розмежування функцій між підприємствами та материнськими компаніями, що дозволяє аналізувати вигоди від зменшення витрат на виконання певних функцій та збільшити конкурентоспроможність;
одержали подальший розвиток:
• теоретичні та методичні положення оцінки економічної ефективності впровадження технологічних інновацій, реконструкції та модернізації основних виробничих потужностей при прогнозованому збільшенні видобутку вуглеводнів і його відсутності. При виборі економічно ефективного способу організації виробничого процесу обирають той, який забезпечить цей процес із мінімальними витратами або максимальний обсяг продукції при їх сталості. Оцінити підвищення ефективності господарювання за рахунок регулювання виробничих потужностей дозволяє використання цільової функції виробництва, як агрегованого показника ефективності;
• комплексний аналіз ресурсного забезпечення та наявної інфраструктури підприємств, що дозволило визначити основні резерви зростання виробничої потужності в сучасній практиці господарювання, систематизувати їх за характером, видом операцій та об’єктом впливу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, викладені автором у дисертації, доведено до рівня методичних розробок та прикладних рекомендацій з визначення економічної ефективності робіт, які проводяться у свердловині, реконструкції та модернізації основних виробничих потужностей при прогнозованому збільшенні видобутку вуглеводнів і його відсутності, а також визначення технологічної та економічної ефективності інтенсифікації видобутку нафти і газу, включаючи визначення пріоритетності та ефективності впровадження заходів техніко-технологічного характеру і природоохоронних заходів у виробничих процесах з метою формування виробничої потужності та більш повного її використання.
Висновки та основні положення дисертаційної роботи, які мають прикладний характер знайшли впровадження на нафтогазовидобувних підприємствах Західного нафтогазоносного регіону, а саме: НГВУ “Надвірнанафтогаз” (довідка № 2-30/3032 від 12.09. 2006 р.), НГВУ “Долинанафтогаз” (довідка № 8п-3085 від 12.09. 2006 р.), ГПУ “Львівгазвидобування” (довідка № 167 від 11.09. 2006 р.), ТзОВ “Завод мінеральних вод “Роксолана” (довідка № 114/1 від 12.09.2006 р.). Результати дисертаційного дослідження використано у звіті про науково-дослідну роботу “Розробка методичних рекомендацій з планування, обліку і аналізу собівартості видобутку нафти і газу”, виконаному ЦОУЕНГ згідно договору №9/93/02/238-НТП. Отримано позитивні результати щодо підтвердження можливості впровадження основних положень прикладного характеру на підприємствах інших галузей промисловості - ВАТ “Керамік” (довідка № 70 від 12.09. 2006 р.).
Результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу при викладанні дисциплін: «Економіка підприємства», «Організація виробництва», «Економічний аналіз» (акт впровадження від 12.06.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві використані лише ті положення, що є результатом особистих досліджень здобувача, зокрема, в роботі [8] розроблено теоретико-методичні положення визначення ефективності організаційно-технологічних заходів, які передбачають збільшення або стабілізацію видобутку, в праці [1] досліджено ефективність використання інноваційного технологічного обладнання як резерву формування виробничих потужностей нафтогазовидобування та вдосконалення виробничого процесу.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації розглянуті та схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях «Нафта і газ України – 2004» (м. Ялта, 2004 р.), «Нафта і газ України – 2002» ( м. Київ, 2003 р.), Міжнародна наукова конференція «Проблеми та перспективи розвитку обліку, аналізу, контролю та аудиту у сфері надання послуг» (м. Тернопіль, 2006 р., ТДЕУ), Міжнародна наукова конференція «Формування стратегії розвитку регіону на інноваційній основі» (м. Чернівці, 2004 р., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 12 робіт (наукові статті, тези доповідей) загальним обсягом 4,5 друк. арк., з них особисто автору належить 3,8 друк. арк.. У фахових виданнях опубліковано 8 наукових статей, у тому числі 6 одноосібно.
Список литературы ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне обґрунтування підвищення ефективності функціонування нафтогазовидобувних підприємств, що виявляється в розробці механізму управління формуванням і використанням виробничих потужностей. Узагальнення та систематизація дослідження дозволили сформулювати такі висновки:
1. Дослідження нормативних і теоретичних трактувань економічної категорії «потужність» дозволило сформувати систему показників виробничих потужностей, до якої ввійшли: проектна, нормативна, планова, практична, фактична виробничі потужності, які ґрунтуються на визначенні обсягу видобутку продукції з об’єкта розробки. Визначення співвідношень між показниками характеризує ефективність формування і використання виробничих потужностей та технологічну ефективність виробництва одночасно, що є передумовою для вироблення нових методичних і теоретичних засад управління виробничими потужностями, враховуючи технологічні та режимні особливості експлуатації та вплив робіт, які виконуються у свердловинах.
2. В результаті дослідження виявлені резерви нарощування виробничих потужностей та ефективності їх використання у нафтогазоконденсатовидо-бутку, які об’єднано у два напрями: екстенсивний, що полягає у збільшенні розвіданих запасів і покладів вуглеводневої сировини, й інтенсивний, пов’язаний з вдосконаленням формування і використання фонду свердловин та режимів розробки покладів і родовищ. Перший становлять: 1) пошуково-розвідувальне і розвідувально-експлуатаційне буріння вертикальних, горизонтальних і розгалужених свердловин для розкриття нафтогазоносних структур на значних глибинах та для більш повного розкриття нафтогазоносних горизонтів з поганими фільтраційними властивостями; 2) проведення розробки з підтриманням пластового тиску через несприятливі фільтраційно-ємнісні властивості колекторів та пластових флюідів; 3) ущільнення сітки видобувних свердловин для залучення у розробку залишкових запасів нафти з метою виконання проекту розробки родовищ та збільшення коефіцієнта нафтогазовилучення; 4) переінтерпретація геолого-геофізичних матеріалів для виділення додаткових об’єктів, перспективних щодо нафтогазонасиченості; 5) залучення у розробку важко видобувних запасів і малих родовищ; 6) підвищення нафтовилучення з покладів шляхом застосування аеро- та гідродинамічних технологій. До другого ввійшли: 1) проведення робіт у свердловинах для інтенсифікації видобутку та обмеження припливу пластових вод; 2) збільшення продуктивного часу видобувних свердловин за рахунок регламентації та ефективної організації проведення робіт у свердловинах; 3) перегляд фонду свердловин, які перебувають у консервації, ліквідації та контрольних для залучення їх у розробку шляхом поглиблення, дорозбурювання вибою, ліквідації геологічних та технічних пошкоджень; 4) поглиблення та забурювання нових чи горизонтальних вибоїв свердловин для більш повного розкриття нафтогазоносних горизонтів; 5) буріння додаткових свердловин в зонах що не були в активній розробці; 6) розукрупнення великих багато пластових об’єктів розробки на більш малі на пізніх стадіях розробки; 7) відновлення пластової температури у низько проникних зонах при використанні гідродинамічних методів. Метою реалізації запропонованих напрямів є підвищення рівня вилучення запасів нафти і газу з покладів, який залишається ще досить низьким.
3. Розроблений у роботі механізм регулювання виробничих потужностей для забезпечення ефективності нафтогазовидобувних підприємств об’єднує шість етапів: 1) експрес-аналіз показників першого рівня та результатів функціонування підприємства, на якому визначаються основні тенденції зміни собівартості та її структури; 2) вибір виробництв, які потребують регулювання виробничого процесу, що полягає у визначенні капіталомістких процесів та основних залежностей і причин зміни показників їхньої ефективності; 3) аналіз показників поопераційного формування витрат дозволяє визначити можливості усунення, заміни чи раціоналізації операцій, що потребують регулювання; 4) аналіз ефективності заходів з регулювання виробничої потужності, що передбачає вибір рішень і розробку плану організаційно-економічних та техніко-технологічних заходів; 5) аналіз ефективності виробництва передбачає визначення планових показників виробничих потужностей підприємства, з врахуванням плану заходів і показників загальної та локальної ефективності; 6) реалізація плану організаційно-економічних та техніко-технологічних заходів, що включає порівняння досягнутого рівня ефективності виробництва та виробничих потужностей з плановим і проектним. Запропонований механізм дозволяє визначити ефективність нафтогазовидобувного виробництва згідно результатів, яких слід досягнути, враховуючи місце підприємства в багаторівневій структурі вертикально-інтегрованих компаній. Він дозволяє впливати на ефективність їх функціонування шляхом регулювання виробничих потужностей.
4. Традиційні системи показників ефективності не дозволяють оцінювати ефективність регулювання використання виробничих потужностей окремих операцій чи процесів. Розроблена трьохрівнева функціонально-орієнтована система показників ефективності нафтогазовидобувних підприємств включає показники собівартості, які характеризують формування і доцільність витрат у нафтогазоконденсатовидобутку. Розроблена система показників формує бальну оцінку, яка використовується при визначенні коефіцієнта порівняльної ефективності, за яким обираються процеси та операції для регулювання використання і формування виробничих потужностей.
5. Запропоновано класифікацію заходів і робіт із регулювання виробничих потужностей у нафтогазовидобутку, яка дозволяє систематизувати їх види за об’єктом впливу (технологічне обладнання, об’єкт розробки чи система управління) та напрямом технологічних інновацій (процес експлуатації свердловин, технічне переозброєння і реконструкція нафтового та газового обладнання, ремонт і модернізація обладнання чи нові технічні та технологічні рішення). Це створило передумови для розробки теоретично-методичних положень із визначення технологічної та економічної ефективності окремих груп робіт та заходів, які ґрунтуються на оптимізаційних підходах у визначенні критеріальної оцінки.
6. Досягнення ефективності функціонування нафтогазовидобувних підприємств можна забезпечити тільки при умові задоволення інтересів усіх зацікавлених сторін – інших економічних суб’єктів, які формують умови зовнішнього і внутрішнього середовища. Запропонована модель функціонування нафтогазовидобувних підприємств дозволяє дослідити функціональні взаємодії, взаємовпливи між ними та іншими підприємствами, загальнодержавними і місцевими органами влади, інституційними структурами вертикально-інтегрованих компаній. В ринкових умовах найбільшими резервами розвитку нафтогазовидобувних підприємств є пристосування до впливів зовнішнього і внутрішнього середовища. Процес адаптації прискорюється при певному рівні централізації, що сприяє захищеності системи і розвитку ініціативи окремих ланок, тому запропоновано принципи вертикальної інтеграції у моделі функціонування нафтогазовидобувних підприємств, здійснено розмежування функцій між підприємствами та материнськими компаніями, що дозволяє отримувати вигоди від зменшення витрат на виконання певних функцій та збільшити конкурентоспроможність.
7. Запропоновано систему та алгоритми визначення економічної ефективності заходів з формування і використання виробничих потужностей в залежності від об’єкта та характеру їх впливу. Для цього використовуються показники доходу на одну гривню сумарних витрат; ефективність додаткових інвестицій; співвідношення граничного доходу від продажу додаткової продукції та додаткових витрат на її видобуток; економічної ефективності інвестицій у природоохоронні заходи. При проектуванні нових, реконструкції, технічному переозброєнні діючих виробничих потужностей необхідно здійснювати розрахунки економічної ефективності природоохоронних заходів, що досягається економією збору за забруднення навколишнього середовища та отриманням додаткової продукції внаслідок утилізації.
8. В межах механізму регулювання використання виробничих потужностей аналізується підвищення ефективності виробництва внаслідок впровадження організаційно-економічних та техніко-технологічних заходів за рахунок використання цільової функції ефективності виробництва. Запропонована цільова функція використовується для оцінки регулювання ефективності виробництва і ґрунтується на максимізації прибутку. Перевага застосування цільової функції при виборі заходів з регулювання виробничої потужності полягає у можливості вибору найефективнішого варіанту та врахуванні певних обмежень: величини можливих капіталовкладень, перспективного плану розвитку підприємства, розробки родовищ, наявності запасів вуглеводнів. За допомогою цільової функції можна аналізувати ефективність розробки родовищ, використання виробничої потужності по родовищах і покладах, планувати їх розробку за умови найбільшої ефективності та доцільності.
9. Нафтогазовий комплекс є базовою галуззю народного господарства, яка має стратегічне значення для України, тому підприємства зазнають значного державного управління та регулювання. Між нафтогазовидобувними підприємствами, загальнодержавними і місцевими органами влади виникає «конфлікт інтересів». Комплексне вирішення «конфлікту інтересів» в межах держави і, зокрема, регіону полягає у розробці регіональних і галузевих стратегічних програм розвитку нафтогазового комплексу. Створення програм розвитку нафтогазовидобувних підприємств повинно ґрунтуватися на таких основних концепціях: 1) соціальній, гарантом якої виступають загальнодержавні органи влади; 2) економічній концепції підприємств нафтогазовидобувного комплексу; 3) економічній концепції розвитку територіальних громад в особі місцевих органів самоврядування. Реалізація програми розвитку нафтогазових компаній повинна забезпечуватися укладенням двохсторонніх угод, які б регламентували зобов’язання підприємств надавати усю необхідну інформацію для проведення контролю за цільовим використанням ресурсів та передбачали штрафні та адміністративні санкції щодо виявлених порушень. Необхідно створити комплексну методику оцінки впливу економічного розвитку окремих підприємств на соціально-економічний розвиток територіальної громади – регіону загалом. Залучення науково-дослідних установ до створення відповідних регіональних програм розвитку нафтогазовидобувних підприємств дозволить мінімізувати витрати коштів та часу на проведення відповідних обґрунтувань, що спростить процедуру прийняття рішень місцевими органами влади. Запропонований підхід до вирішення «конфлікту інтересів» має універсальний характер і може використовуватися по відношенню і до інших галузей виробництва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Закон України №996 – XIV від 16.07.1999 // Відомості Верховної ради. – 1999. - № 40. – С. 365.
2. Про Державний бюджет України на 2005 рік. Закон України № 2285-15, редакцiя вiд 23.12.2004 // Урядовий кур'єр . - 2004 - № 249. –С. 155.
3. Про оподаткування прибутку підприємств. Закон України вiд 28.12.1994 № 334/94-ВР // Відомості Верховної Ради . - 1995. - N 4. – С. 28.
4. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні. Закон України № 448/96
5. Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди). Закон України №2299-14 // Відомості Верховної Ради. – 2001. - N 21. - С.103.
6. Про режим іноземного інвестування. Закон України № 93/96 вiд 19.03.1996 // Відомості Верховної Ради України вiд 07.05.1996 - 1996 р. - № 19. - С. - 80.
7. Про інвестиційну діяльність. Закон України № 1560-XII вiд 18.09.1991 // Відомості Верховної Ради. - 1991. - N 47. - С. 646.
8. Про оподаткування прибутку підприємств. Закон України // Серія “ Бібліотека законодавства “/ Уклад. О. Павленко. – Х.: Фактор, 2003. – 152 с.
9. Про інноваційну діяльність: Закон України №380 – IV(380 – 15) від 26. 12. 2002 // Відомості Верховної Ради, 2002. - №36. – С. 266.
10. Про нафту і газ. Закон України від 12.07.01 №2665 – ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - №20. – С. 148.
11. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні. Закон України №433- 15 від 16.01. 2003 // Відомості Верховної Ради України , 2003. - №13. – С. 93.
12. Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії. Указ Президента N 55 (55/94 )України від 19.02.94 / www.rada.kiev.ua
13. Про заходи щодо забезпечення захисту прав учасників інвестиційних фондів та інвестиційних компаній. Указ Президента N 968 ( 968/99 ) від 07.08.99/ www.rada.kiev.ua
14. Методичні рекомендації щодо розроблення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого та регіонального рівня. Наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства промислової політики України, Міністерства фінансів України, Національної академії наук України №442/279/180/298/449 від 09.07.2003 // Відомості Верховної Ради України, 2003. – 42. – С. 154.
15. Про підвищення ефективності залучення та використання коштів міжнародних фінансових організацій. Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України №451 від 29.12.2004 // Офіційний вісник України вiд 04.02.2005 - 2005 р. - № 3. – С. 326.
16. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств». Наказ Міністерства фінансів України № 163 від 07.07.1999 // Відомості Верховної Ради України / www.rada.kiev.ua
17. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Наказ Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 // Відомості Верховної Ради України / www.rada.kiev.ua
18. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби». Наказ Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 // Відомості Верховної Ради України / www.rada.kiev.ua
19. Акофф Р. Планирование будущего корпорации: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1985. – 456 с.
20. Алексеев Н. Эволюция систем и организационное проектирование. www.nauka.com.ua
21. Аналіз та обґрунтування господарських рішень / Майданчик Б. І. і інші. –М.: Фінанси і статистика, 1991. – 136 с.
22. Анализ хозяйственной деятельности предприятий нефтяной и газовой промышленности. – 3-е изд. / Л. Г. Злотникова, В. А. Колосков, В. Р. Матвеев и др. – М.: Недра,1980. – 203 с.
23. Атаманчук Г. В. Государственное управление: организационно-функциональные вопросы. - М.: Экономика, 2000. - 302 с.
24. Атлас родовищ нафти і газу України: В 6 т./ Українська нафтогазова академія. – Львів, 1998. – Т 2. Західний нафтогазоносний регіон. – 1489 с.
25. Бажал Ю. М. Економічна теорія технологічних змін: Навчальний посібник. – К.: Заповіт, 1996. – 240 с.
26. Бажал Ю. М. Еволюційна парадигма економіки перехідного періоду. Економіка України. - № 8, 1993, с. 3-11
27. Базилюк А. В. Податкова система у пошуку оптимізації //Актуальні проблеми економіки, 2001. - №1-2. – С. 37 - 44.
28. Бебко В. Г. Економічне обґрунтування технічних рішень в електричних мережах // Энергетика и электрификация, 2000. - №3. – С. 4 – 10.
29. Бець М. Т. Щодо розрахунку рентабельності виробничо-господарської діяльності підприємства у розрізі основних її ознак – факторів // Науковий вісник УкрДЛТУ. – Львів, 1995. – Вип. – 3.3. – С. 139 – 142.
30. Бець М. Т. Прогнозування зони фінансової безпеки на прикладі підприємств лісової галузі / Лісове господарство.– Львів: УкрДЛТУ, 1999. - №26. – С. 85 – 88.
31. Бець М. Т. Аналітична оцінка прибутковості підприємств лісового комплексу за рівнем рентабельності виробництва // Науковий вісник НАУ. Вип. 17 Лісівництво –К., 1999. –С. 305 – 313.
32. Бець М. Т. Планування рентабельності виробництва // Економіка України. –К., 2000. -№2. – С. 41 – 46.
33. Богданов А.А. Всеобщая организационная наука (тектология). Ч.1.- СПБ, 1912. – 356 с.
34. Богиня Д., Волинський Г. Державне регулювання перехідних процесів // Економіка України. - № 5, 1999. - С. - 12.
35. Бодюк А. В. Особливості податкової політики у нафтогазовій галузі // Нафтова і газова промисловість, 2000. -№5. – С. 7 – 10.
36. Божидарник Т. В. Структура витрат виробництва продукції та її вплив на розвиток промислових підприємств// Роль стратегій соціально-економічного розвитку областей у реалізації сталого розвитку України /Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика сталого розвитку: принципи формування, механізми реалізації (збірник наукових праць). Вип.. 5 (XXXVI)/ НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2002. –С. 371 – 381.
37. Бойко В.С. Розробка та експлуатація нафтових родовищ: Підручник – К.: ІСДО, 1995.-496 с.
38. Бойко В.С. Підземний ремонт свердловин : Підручник для вищих навчальних закладів . Частина 1. – Івано-Франківськ : Факел , 2002. – 465с.
39. Бойчук І. М., Харів П. С., Хопчан М. І., Піча Ю. В. Економіка підприємства: Навч. посібник. - 2-ге вид. перероб. і доп. – К.: «Каравела»; Львів: «Новий світ – 2000», 2001. – 298 с.
40. Борщевський В. В. Іноземні інвестиції як чинник регіонального розвитку // Фінанси України. – К.: Міністерство фінансів України, 2003. - №10. – С. 108 – 117.
41. Браславець О. Ю. Фінансові інтереси суб’єктів господарювання та оптимізація податкових платежів // Актуальні проблеми економіки, 2001. - №9 – 10. – С. 24 – 34.
42. Брюховецька Н. Ю. Економічний механізм підприємства в ринковій економіці: методологія і практика. – Донецьк: ІЕП НАН України, 1999. – 276 с.
43. Василенко Ю. Оптимізація структури капіталу підприємства в Україні (можливості використання зарубіжних методик) // Економічний часопис. Науково-аналітичний журнал. – 1999. - №7 – 8. – С.10 – 12.
44. Вёйе Г., Дёринг У. Введение в общую экономику и организацию производства: Пер. с нем. 17-го издания. – Красноярск: Издательство Красноярского государственного университета, 1995. – Ч.1. – 497 с.
45. Визначення прибутку від використання об’єктів промислової власності. Методичні рекомендації. Схвалено методичною комісією Державного патентного відомства України і затверджено наказом Держдепартаменту 26 серпня 1998 року // Світ №33, вересень, 1998. – С.138
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.