У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название ІНСТИТУЦІЙНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ У ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ
Количество страниц 220
ВУЗ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА
Год сдачи 2008
Содержание ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ У ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.1. Сутність та особливості інституційного підходу до аналізу економічних систем . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.2. Інституційні детермінанти соціально-економічного прогресу в національній економіці. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Висновки до першого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

РОЗДІЛ 2. ІНСТИТУЦІЙНА МОДЕЛЬ ТРАНСФОРМАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2.1. Інституційні засади вдосконалення державного регулювання у національній економіці. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2.2. Дослідження умов трансформації національної економіки . . . . . . . . . . .
Висновки до другого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ІНСТИТУЦІЙНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ У СТАНОВЛЕННІ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ . . . . .
3.1. Чинники формування інституційного середовища України. . . . . . . . . . .
3.2. Важелі підвищення конкурентоспроможності економіки України в міжнародному середовищі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Висновки до третього розділу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ДОДАТКИ

ВСТУП


Актуальність теми. Сучасні трансформаційні процеси, що відбуваються у національних економіках країн колишнього СРСР, здебільшого зорієнтовані на постіндустріальний розвиток. Це передбачає реформування моделі матеріально-ресурсного розвитку і вдосконалення структурно-функціональних інститутів з їх адаптацією до умов глобального середовища, яке теж перебуває в стані трансформації. Відтак визначення подальших перспектив економічного, політичного, соціального і духовно-культурного розвитку національної економіки внаслідок інституційних перетворень потребує більш детального дослідження і обґрунтування.
Україна з набуттям у 2005р. статусу країни з ринковою економікою і підписанням у 2008р. угоди щодо членства в СОТ отримала можливість прискорити трансформаційні процеси та вдосконалити соціально-економічні відносини. У зв’язку з цим набувають великого значення проблеми, що пов’язані з інституційною та структурною перебудовою національної економіки та соціальної сфери. Вирішення означених проблем можливе за умов переорієнтації державного регулювання та створення нових неформальних інститутів. У зв’язку з цим стає більш актуальною проблема теоретичного обґрунтування процесів, чинників, а також наслідків інституційних перетворень в національній економіці на основі концептуальних засад інституціональної економічної теорії та аналітичного інструментарію сучасного інституціоналізму. Це допоможе адекватно відобразити суть і природу трансформаційних процесів, розробити механізми прискорення інституційних змін та вдосконалити соціально-економічні відносини, дозволить з’ясувати й оцінити рівень впливу різних інституцій на процеси трансформації, розробити модель інноваційно-інституційного розвитку національної економіки та інтелектуально-інформаційного суспільства. Цим і визначається актуальність дисертаційного дослідження як в теоретичному, так і практичному аспектах.
Теоретико-методологічну основу дисертації складають фундаментальні концепції і основні положення досліджуваної проблеми, сформульовані в наукових працях таких вчених-економістів, як Дж. Гобсон, Т. Веблен, Дж. Р. Коммонс, У. Мітчелл, Дж. Гелбрейт, О. Уільямсон, Р. Коуз, Д. Норт та ін.
Структурування концептуальних положень інституціонального напряму економічної теорії стосовно дослідження й аналізу інституційних перетворень у трансформаційній економіці знайшло відображення в працях вітчизняних вчених, а саме: І. Лукінова, А. Чухна, В. Геєця, В. Савчука, С. Архієреєва, Б. Кваснюка, А. Гриценка, В. Тарасевича, І. Малого, В. Дементьєва, В. Якубенка, К. Кривенка, Ю. Зайцева, О. Бєляєва, Г. Аніловської, Г. Григоряна, О. Яременко, П. Мазурка, Б. Одягайло, В. Соколинского, В. Кредісова, М. Хмелевського, Т. Гайдай, Н. Кравченко, М. Галабурди, О. Алимова, А. Даниленка, В. Трегобчука, О. Онипченко, А. Самійленко, М. Деркача, а також російських вчених-економістів В. Іноземцева, Ю. Ольсевича, В. Радаєва, А. Пороховського, Р. Нуреєва, Я. Кузьминова, М. Юдкевича, А. Олейника, А. Тарушкіна, А. Шастітко, В. Вольчика, Ю. Латова, О. Балабанової, А. Мурадова, Г. Клейнера тощо.
Незважаючи на те, що в наукових працях вітчизняних і зарубіжних економістів досить повно розкрито теоретико-методологічні аспекти інституційної теорії, потребує подальшого вивчення проблема обґрунтування інституційних перетворень у молодій ринковій економіці України. Це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його структуру та зміст.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Вона є складовою наукової держбюджетної теми «Теоретичні проблеми становлення нової економічної системи в Україні» (реєстраційний номер 0101U002940). Особисто автором підготовлено підрозділ «Дослідження інституційних детермінант та перетворень у національній економіці».
Виконання дисертаційної роботи також пов’язано з науково-дослідною роботою Криворізького економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»: «Перспективи розвитку міжнародної економічної діяльності підприємств гірничо-металургійного комплексу криворізького регіону». Особистим внеском автора є розроблені ним підрозділи «Дослідження умов трансформації національної економіки» та «Важелі підвищення конкурентоспроможності економіки України в міжнародному середовищі».
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні сучасних інституційних перетворень у трансформаційній економіці на основі застосування концепцій інституціонального напрямку економічної теорії.
Досягнення поставленої мети дослідження передбачає розв’язання таких основних завдань:
- розкрити сутність та охарактеризувати особливості інституційного підходу до аналізу економічних систем;
- визначити та дослідити інституційні детермінанти соціально-економічного прогресу в національній економіці;
- обґрунтувати інституційні засади вдосконалення державного управління національною економікою та її конкурентоспроможністю;
- дослідити умови трансформації національної економіки та наслідки інституційних перетворень;
- визначити і дослідити чинники та механізми їх впливу на формування інституційного середовища України;
- запропонувати сучасні важелі підвищення конкурентоспроможності економіки України в міжнародному середовищі та обґрунтувати необхідність їх застосування у сучасному економічному процесі.
Об’єктом дослідження є інституційна структура трансформаційної економіки.
Предметом дослідження виступають соціально-економічні відносини в суспільстві з приводу інституційних перетворень, форми та механізми досягнення цілей розвитку національної економіки за допомогою структурно-функціональних інститутів.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувались загальні та спеціальні методи наукового пізнання, а саме: діалектичний метод та метод наукового абстрагування при дослідженні концептуальних основ інституціонального напряму економічної теорії, його категорійно-понятійного апарату та інструментарію для подальшого економічного аналізу інституційних перетворень економічних систем та дослідження інституційних детермінант соціально-економічного прогресу національної економіки (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1); використання системного та структурно-функціонального підходів дозволило визначити і обґрунтувати основні чинники інституційних перетворень у трансформаційній економіці, окреслити інституційні засади державного регулювання цих процесів і дослідити структуру відносин між соціальними інституціями, бізнесом і владою (підрозділи 2.1, 2.2, 3.2); методи аналізу і синтезу були використані при з’ясуванні сутності та дослідженні особливостей формування інституційного середовища економіки України (підрозділ 3.1); методи системного підходу, імітаційного моделювання, описово-статистичний, графічний, метод групування статистичних даних трансформаційної економіки сприяли можливості прогнозування подальших перспектив соціально-економічного зростання на основі дослідження процесів створення і розвитку ринкових інститутів (розділи 2, 3).
Інформаційною базою дослідження стали наукові монографії, нормативно-правові документи, статистичні матеріали Державного комітету статистики, періодичні видання, матеріали міжнародних, всеукраїнських та міжвузівських науково-практичних конференцій, електронні ресурси мережі Інтернет тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному узагальненні, уточненні й обґрунтуванні методологічних засад та підходів до аналізу сучасних інституційних перетворень у трансформаційній економіці і безпосередньо у з’ясуванні та обґрунтуванні їх наслідків.
На захист виносяться наукові результати, одержані особисто автором, які полягають у тому, що в дослідженні
вперше:
- запропоновано більш змістовне тлумачення поняття «інституційні перетворення» у трансформаційній економіці на основі узагальнень основних концептуальних положень представників інституційного напрямку економічної теорії, а саме: інституційні перетворення - це удосконалення існуючих та створення нових структурно і функціонально визначених форм, що створюють умови, посилюють соціально-економічні відносини і нормують поведінку та дії людей (економічних агентів) в різних сферах їх життєдіяльності. З урахуванням цього розроблено механізм адаптації наявних економічних та соціальних інститутів у трансформаційній економіці до умов глобального середовища;
- обґрунтовано залежність сучасного етапу розвитку національної економіки від загального стану державної інформаційної інфраструктури, наявності єдиної загальнодержавної політики та стратегії економічного розвитку. Виходячи з цього, запропоновано механізм, що дозволяє вивчити взаємозв’язки та з’ясувати нормативно-обмежувальний вплив структурних і функціональних інститутів на процеси трансформації національної економіки;
- на основі розробленої моделі інноваційно-інституційного розвитку національної економіки запропоновано алгоритм державної координації соціально-економічних процесів та інституційних перетворень у трансформаційній економіці, застосування комплексного підходу до яких дозволяє дослідити чинники прискорення/гальмування трансформаційних процесів в економіці постіндустріального суспільства й обґрунтувати чинники формування інституційного середовища та інтелектуально-інформаційного суспільства. На основі цього запропоновано шляхи вдосконалення системи масових соціальних комунікацій з метою подолання інформаційної асиметрії між соціальними інституціями, бізнесом і владою для досягнення конструктивних інституційних перетворень;
вдосконалено:
- принципи побудови соціальної піраміди цінностей сучасного суспільства у трансформаційній економіці з урахуванням ключових понять і концептуальних положень теорії бездіяльного класу Т.Веблена. Це дозволило встановити, що на поведінку людей (економічну, соціальну, правову тощо) впливають мотиви демонстративного споживання, заздрісного порівняння, інстинкт наслідування, закон соціального статусу та інші природжені і набуті схильності, що, власне, можна вважати рушійною силою здійснення економічним агентом будь-якої діяльності;
- змістовне трактування поняття «власність» в сучасній економічній теорії та запропоновано доповнення елементів класифікації А. Оноре щодо визначення прав власності додатковими елементами, необхідними для становлення нової економічної системи в Україні, а саме: беззастережним правом суб’єкта набувати власність, у тому числі й інтелектуальну, виступати її носієм і використовувати соціально-економічні результати від її реалізації для забезпечення конструктивних інституційних перетворень;
- механізм узгодження нормативно-законодавчих документів на регіональному і загальнодержавному рівнях стосовно створення і розвитку інституту підприємництва, узгодження регуляторної політики та дозвільних процедур, їх сприяння досягненню поставлених цілей з використанням піар і медіа підтримки інституційних перетворень;
набуло подальшого розвитку:
- визначення сучасної соціально-економічної ролі інституцій в житті організованого суспільства та меж застосування теорії природно-еволюційного розвитку інституцій, що створюють сприятливе середовище для прискорення трансформаційних процесів і підґрунтя для сталого економічного розвитку;
- тлумачення інституційних перетворень і впливу їх наслідків на формування і розвиток трансформаційної економічної системи з використанням моделі кластеризації, як основи стратегічного партнерства між соціальними інституціями, бізнесом, владою та закладами освіти, що забезпечують фаховий рівень працівників.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані та обґрунтовані наукові положення, висновки та рекомендації дисертації можуть бути використані у подальших дослідженнях інституційних перетворень в умовах становлення і розвитку ринкового середовища національної економіки.
Наукові розробки і практичні рекомендації дисертаційного дослідження були використані при внесенні коректив до чинної Програми підтримки підприємництва на 2006-2008 рр. «Кривий Ріг - підприємцям» затвердженої рішенням виконкому Криворізької міської ради №3823 від 23.12.2005р. (довідка №7/11-3089 від 08.01.2007р.). Рекомендації щодо планування соціально-економічної діяльності враховані ВАТ «Електрозавод», яке спеціалізується на виробництві електрообладнання для вугільної, гірничо-видобувної та металургійної промисловості (довідка №306а від 04.12.2007р.).
Результати дисертаційного дослідження стосовно розвитку і підтримки інституту підприємництва, узгодження регуляторної політики та дозвільних процедур, сформульовані у вигляді пропозицій і направлені 09.11.2007р. до Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва для експертної оцінки, були використані при розробці законодавчих та нормативних актів з питань розвитку та підтримки малого і середнього підприємництва, реформування дозвільної системи (довідка №1810 від 04.03.2008р.).
Матеріали дослідження використовуються у Криворізькому економічному інституті ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисциплін «Трансформаційна економіка», «Перехідна економіка», «Міжнародні організації» і «Підприємництво та бізнес-культура» (довідка №01-419 від 19.06.2007р.), також у Криворізькій філії Міжнародного університету фінансів при викладанні дисципліни «Макроекономіка» (довідка від 03.11.2006).
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати роботи були апробовані у формі доповідей та обговорені на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях «Розвиток наукових досліджень» (м. Полтава, 2005), «Соціально-психологічні технології управління персоналом» (м. Харків, 2006), «Проблеми економічної освіти і науковий прогрес» (м. Кривий Ріг, 2006), «Наукові концепції і практика реалізації стратегій інноваційного розвитку України та її регіонів» (м. Донецьк, 2007), «Наука і вища освіта» (м. Запоріжжя, 2007) та «Паблік рилейшнз в самоврядуванні» (м. Краснік, Польща, 2007). Крім цього, результати дослідження обговорювались на кафедрі політичної економії обліково-економічних факультетів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», на спільному засіданні кафедри політичної економії та кафедри маркетингу Криворізького економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 13 наукових працях загальним обсягом 7,14 друк. арк., з яких 6,71 друк. арк. належить особисто автору. Серед них 6 статей опубліковано у наукових фахових виданнях, а 7 – в інших виданнях.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 192 найменувань і містить 185 сторінок машинописного тексту, 21 рисунок на 13 сторінках, 7 таблиць на 5 сторінках.

Список литературы ВИСНОВКИ


В дисертаційній роботі здійснено теоретичні узагальнення і запропоновані підходи до вирішення наукового завдання щодо системного дослідження інституційних перетворень у трансформаційній економіці. Основні результати теоретичного, методологічного і науково-практичного спрямування зводяться до наступного:
1. На основі узгодження теоретико-методологічних принципів узагальнені та структуровані концептуальні підходи до визначення поняття «інститут» представниками інституціонального напрямку економічної теорії, що дало змогу сформулювати авторське визначення поняття «інституційних перетворень» у трансформаційній економіці. При цьому вирішальними інституційними чинниками, що потребують детального дослідження при аналізі економічної системи та інституційної структури суспільства є: звичаї і звички, культура, правила та правові норми поведінки, національний менталітет, власність (право власності), підприємництво, трансакційні витрати, колективні дії, економічні цикли та інституційні одиниці. Практична значимість інституціоналізму в аналізі економічних систем полягає в тому, що ним не передбачається ідеалізація ринкового механізму і відкидаються такі універсальні можливості ринку як подолання протиріч та регулювання розвитку економіки.
2. Дослідження інституційних перетворень у сучасних трансформаційних економіках передбачає здійснення оцінки економічної, організаційної, правової, політичної, адміністративної, соціальної тощо сфер комплексно. Серед загальних рис нової моделі цивілізаційного розвитку відзначається поступовий перехід від матеріалістичного до постматеріалістичного суспільства, від системи експлуатації природи до системи використання людського розуму, від системи відтворення до системи творчості. Попит, як економічна категорія, виступає проявом економічної системи і в цій ролі він є результатом і причиною економічних дій. Головним ресурсом життя у новій економічній системі стає сама людина та її «ментальний простір». Отже, на економічну, соціальну, правову поведінку людей, що забезпечує інституційні перетворення у трансформаційній економіці, згідно з теорією Т. Веблена, впливають мотиви демонстративного споживання, заздрісного порівняння, інстинкт наслідування, закон соціального статусу та інші природжені і набуті схильності що дає змогу побудувати соціальну піраміду цінностей суспільства у трансформаційній економіці.
3. В межах обґрунтування інституційних засад вдосконалення державного регулювання у національній економіці розроблено механізм встановлення і координації парних взаємозв’язків між основними структурними компонентами в тріаді «держава - економіка - суспільство». Це в свою чергу спонукає державні інститути адаптуватись до суспільних інтересів при виборі стратегічних і тактичних дій розвитку країни та гармонійно поєднувати приватні інтереси, соціальні інституції та інтереси країни. За таких умов на якість функціонування ринку впливає декілька складових: насиченість економіки необхідними соціальними інституціями та ринковими інструментами; правова підтримка; інформаційне забезпечення. Держава, як форма організації суспільства, для сприяння формуванню і розвитку системи неформальних інститутів внаслідок інституційних перетворень, для розробки державної політики і ефективної її реалізації повинна забезпечити піар і медіа підтримку таких змін. За такого підходу економічну систему, в якій буде сформоване інституційне середовище, можна визначити як сукупність формальних і неформальних, структурно і функціонально визначених інститутів, ресурсів та економічних суб’єктів, взаємопов’язаних і взаємодіючих між собою в сфері виробництва, розподілу, обміну і споживання.
4. При дослідженні умов трансформації національної економіки і з’ясуванні наслідків інституційних перетворень здійснено аналіз та оцінку процесів, що відбуваються в економічному розвитку країни за умов трансформації економічної системи з урахуванням соціокультурних, релігійних та історичних особливостей. Фундаментом інституційної моделі трансформації національної економіки є тріада державних, економічних і суспільних інститутів. Їх гармонійне поєднання і налагоджений механізм взаємодії дозволяють досягти загальнонаціональних, загальнодержавних і приватних економічних інтересів (І рівень взаємозв’язків).
Оскільки «несучу конструкцію» інституційної підсистеми економіки утворюють такі базисні інститути як: праця, власність, влада та управління (ІІ рівень взаємозв’язків), запропоновано завершити надбудову такої структури «будівельним матеріалом» або «гнучкими опорами», якими є інститут приватної власності, інститут підприємництва, інститути, що забезпечують фаховий рівень (ІІІ рівень взаємозв’язків). Для посилення взаємозв’язків в даній моделі розроблено методологію використання системи масових соціальних комунікацій для зменшення розриву у інформації і усунення можливих суперечностей між соціальними інституціями, бізнесом і владою. Для цього запропоновано до реалізації механізм співпраці соціальних інститутів та бізнесових структур у трансформаційній економіці в рамках створення кластеру.
5. Досліджуючи умови формування інституційного середовища економіки України, доведено, що на його формування впливає сукупність різного роду економічних, соціальних, правових та ін. інститутів і відносин, що склалась у суспільстві. Отже, для формування інституційного середовища необхідною умовою є зміна пріоритетів державної регуляторної політики усередині країни від підтримки великого бізнесу до підтримки і пріоритетного розвитку середнього і малого бізнесу, орієнтованого переважно на внутрішній ринок. Остаточного формування і загальнодержавної стабілізації інституційного середовища можна досягти, створивши необхідні умови в регіонах. Соціокультурна детермінанта інституційних перетворень спрямована на розв’язання проблеми специфіки поєднання економіки, культури та соціальної практики, що дає можливість глибше зрозуміти сутність та логіку розвитку інституту підприємництва в інституційній економіці. Також мається на увазі зв'язок між функціональними і структурними компонентами, а саме: світоглядним, нормативним, інституційним, комунікативним та екзистенціональним (психологічний комфорт, внутрішня підтримка) тощо.
6. Інституційна підтримка підприємництва в Україні та її регіонах, ґрунтуючись на досвіді розвинених країн світу, може істотно прискорити реформування вітчизняної економіки. Тому держава для прискорення інституційних перетворень повинна здійснювати не лише правове регулювання підприємницької діяльності. Основними напрямками завершення інституційних перетворень і стабілізації економічного розвитку України можна вважати формування інституційного середовища, нових неформальних інститутів і підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Проведене дослідження дало можливість з’ясувати, що низький рівень конкурентоспроможності економіки України залежить не тільки від макроекономічної нестабільності, досконалості законодавства тощо, а насамперед, від низької якості конституційованих інституцій та соціально-економічних відносин.
7. За сучасного розвитку українського суспільства, для прискорення розпочатих шістнадцять років тому інституційних перетворень, а відтак ускладнення структури і механізмів управління економікою та поставлених перед нею завдань щодо завершення інтеграційних процесів і адаптації до глобального ринку, потребує подальшого детального вивчення і осмислення таких категорій як особистість, інноваційна людина, самореалізація, соціокультурні орієнтації тощо. Ці категорії в молодій ринковій економіці повинні поєднуватись з економічними проблемами та іншими інститутами – мораллю, наукою, екологізацією життя і виробництва тощо. Процес змін в економіці та в системі цінностей, ідеалів, мотивів і потреб людини повинен стати єдиним гармонійним процесом інноваційного суспільства.
8. Одним із основних факторів підвищення конкурентоспроможності національної економіки внаслідок інституційних перетворень є розробка і впровадження заходів щодо ефективного управління системою освіти, яка є стратегічним ресурсом розвитку суспільства. Визначальним чинником сталого розвитку виступає розвиток людських ресурсів, який включає освіту, професійну підготовку та використання людського потенціалу для забезпечення соціального і економічного прогресу. Відповідний концептуальний підхід до інституційних перетворень передбачає передусім організацію системи інститутів економічних, а також соціальних відносин, та, під впливом нагляду держави і суспільства, розробку правил поведінки і взаємодії між ними. Ключова роль при цьому відводиться державним і соціальним інституціям, що створюють інституціональні підвалини для сталого розвитку і підвищення конкурентоспроможності економіки України.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.96 №254/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30
2. Закон України «Про підприємництво» // Нове законодавство України. Випуск 2. - К., 1992.
3. Закон України «Про підприємства в Україні» // Нове законодавство України. Випуск 3. - К., 1992.
4. Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». №1160-IV від 11.09.2003. // Відомості Верховної Ради України - 2004 - №9 - с. 79
5. Закону України «Про стимулювання розвитку регіонів» №2850- IV від 08.09.2005 // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - №9 – с.54
6. Державна програма розвитку промисловості на 2003-2011рр. Схвалено постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2003р. №1174
7. Адрианов В. Государство и рынок: механизмы взаимодействия. // Маркетинг. 1999. - №5. – С. 3 – 19
8. Анисимов А. Не ошибиться в выборе модели // Экономические науки. М., 1991. - № 12. - С. 6-12
9. Архієреєв С.І. Трансакційна архітектоніка // Економічна теорія. Науковий журнал. – №1, - 2004. – С. 69-83
10. Архієреєв С.І. Про інституціональну архітектоніку як новий науковий напрямок // Економіка і прогнозування. – 2003. – №2. – С.127-147
11. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Опорний конспект лекцій. - К.: Четверта хвиля, 1997. - С. 96-114
12. Балабанова Е.С. Институциональная экономика для социологов. Курс лекций. Нижегородский университет, 2000
13. Балабанова Е.С. Особенности российской экономической ментальности // Мир России, 2001. №3. – С. 6-14
14. Бартенев С.А. Экономические теории и школы (история и современность): курс лекций. – М.: Издательство БЕК, 1996. – С. 114
15. Бартенев С.А. История экономических учений: Учеб. - М.: Юристъ, 2003.-456с.
16. Белокрылова О., Вольчик В., Мурадов А. Институциональные особенности распределения доходов в переходной экономике. Р-н-Д: РГУ, 2000. - 122с.
17. Бересневич П.В., Вілкул Ю.Г., Голишев О.Н. та ін. Екологія гірничого виробництва: Навчальний посібник. – Кривий Ріг: Мінерал, 1998. – 152с.
18. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. М.: Дело, 1994. - С. 531-532
19. Богомолова Н.В., Кураєва О.А., Ларін С.Н. Визначення ефективності функціонування промислових кластерів в економіці регіону. – М: ВФЕУ, 2003.
20. Бєляєв О.О., Бебело А.С. Комяков О.М. Держава і перехідна економіка: механізм взаємодії. Монографія. – К.: КНЕУ, 2003. – 190с.
21. Бьюкенен Дж. Границы свободы. Между анархией и Левиафаном. // Избранные труды. – М.: Таурус Альфа, 1997. Гл. 16. – С. 328
22. Бьюкенен Дж. Конституция экономической политики. // Избранные труды. Серия: «Нобелевские лауреаты по экономике». Т.1. М.:Таурус Альфа,1997.-С.380
23. Валлерстайн И. Глобализация или переходный период? // М. Экономические стратегии. - №3. – 2000. - С. 15
24. Варфоломєєва В.О., Єрмошенко М.М. Малі підприємства – чинник інноваційного розвитку економіки України. // Наукові концепції і практика реалізації стратегій інноваційного розвитку України та її регіонів. / Заг.ред. проф. Дубницького В.І. - Донецьк: ТОВ «ДЕГІ». – Ч.2, 2007. – 323с. - С. 44-46
25. Веблен Т. Теория праздного класса. – М., 1984. – С. 145
26. Вільямсом О.Е. Економічні інституції капіталізму. К. – 2002. - С. 15-17
27. Вольчик В.В. Курс лекций по институциональной экономике. Ростов-н/Д, Изд-во Рост. ун-та, 2000. Лекция 7. Институциональная структура экономики/ http: //www.ie.boom.ru/Lecture7.htm
28. Вплив сучасної інституційної теорії на розвиток економічної науки. Матеріали теор.-метод. семінару. // Економічна теорія. Наук. журнал. – №3, - 2004. – с. 92-107
29. Гайгер, Линвуд Т. Макроэкономическая теория и переходная экономика: Пер. с англ. – М.: ИНФРА – М, 1996. – 560 с.
30. Гайдай Т.В. Неоінституціоналізм та його аналітично-дослідницький потенціал. // Економіка України, №9. 2003. – С. 60 - 66
31. Гелбрейт Дж. Новое индустриальное общество. – М., 1969. – С.183
32. Гутник В. Рыночные институты и трансформация российской экономики // МЭМО. - 1995. - №7. – С. 9-15
33. Дербенева Т.П. Институционализация гражданского общества: религиозный аспект. – Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского, 2004
34. Дмитренко Г. Факторы богатства и бедности. Концепция антропосоциального управления переходным обществом. // Персонал. – 1998. – №1. – С. 7-11
35. Дементьєв В.В. Экономика как система власти. – Донецк: ДонНТУ, 2003. – 403с.
36. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии. – М.: Наука, 1991
37. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1. / Редкол. С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Видавничий центр «Академія», 2000. - 864 с. - С. 322
38. Економічний розвиток України: інституціональне та ресурсне забезпечення: монографія / О.М.Алимов, А.І.Даниленко, В.М.Трегобчук та ін. – К.: Об’єднаний ін-т економіки НАН України, 2005. – 540с.
39. Ерохина Е.А. Теория экономического развития: системно-синергетический подход. Монографія. М. 2003., - С.16-17
40. ЄС – Україна: посилення стратегічного партнерства. // Євробюлетень №2, лютий 2005р. - С. 6-8
41. Земцова Л. В. Социально-экономическая идея как фактор преодоления хаоса в обществе. // Томский политехнический университет
42. Иноземцев В. Глобализация национальных хозяйств и современный экономический кризис. / www.postindustrial.ru/articl.shtml? article=217&type=6
43. Институциональные основы рыночной экономики в России // Под ред. О.С. Белокрылова. М., 1996. - С. 9
44. История экономической мысли. Курс лекций. - М.: Ассоциация авторов и издателей “ТАНДЕМ”. Изд-во ЭКМОС, 1998. - С. 70
45. Історія економічних учень: Підручник / За ред. Л. Корнійчук, Н. Титаренко. – К.: КНЕУ, 1999. – С. 234
46. Історія економічної думки: Навчальний посібник. / Л.Я. Корнійчук, Н.О. Титаренко та ін. – К.: Фенікс, 1996. – 416 с.
47. Капелюшников Р. И. Экономическая теория прав собственности (методология, основные понятия, круг проблем). М.: ИМЭО, 1990.
48. Кастельс М. Глобальный капитализм. // Экономические стратеги. - №3. – 2000 - С. 19.
49. Кваснюк Б., Кіреєв С. Трансформація моделі економіки України (ідеологія, протиріччя, перспективи). Монографія - К., 1999. - С 64
50. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. / Пер. с англ. М.: Прогресс, 1978. - 229 с.
51. Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч. – Ч.ІІ. Международная макроэкономика: открытая экономика и макроэкономическое программирование. Уч. пособ. – М.: Междунар. отношения, 1998. – 488 с.
52. Клей Л. Что мы, экономисты, знаем о переходе к рыночной системе. // Реформы глазами американских и российских ученых. - Российский экономический журнал. - Фонд «За экономическую грамотность», 1999.
53. Клейнер Г. Эффективность мезоэкономических систем переходного периода. // ЦЭМИ РАН, 2000
54. Клейнер Г., Беченов А. Еще раз о роли государства и государственного сектора в экономике. // Вопросы экономики. 2004. - №4. – с. 25-41
55. Кожемякіна Т.В., Сагайдак М.П. Створення ефективної структури господарського комплексу економіки України шляхом посилення взаємозв’язків між суб’єктами підприємництва та економічної освіти: інституціональний підхід // Проблеми економічної освіти і науковий прогрес. Матеріали міжнародної наук.-практ. конференції. - Кривий Ріг: Вид. центр КТУ. 2006. – С. 230-231
56. Кожемякіна Т.В., Сагайдак М.П. Інституціональний підхід до планування і управління розвитком підприємництва в регіонах України з врахуванням світових стандартів і обмежень // Збірник наук. праць Національної академії державного управління при Президентові України. – К.: НАДУ, №2. – 2007. – С. 183-196
57. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації / Я.А. Жаліло, Я.Б. Базилюк, Я.В. Белінська та ін.; За ред. Я.А. Жаліла. Монографія. – К.: НІСД, 2005. – 388с.
58. Корнаи Я. Дефицит. М.: Наука, 1990. - С. 193-195
59. Корнійчук Л.Я. Історія економічної думки України: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2004. – 431 с.
60. Корпоративна культура: Навчальний посібник. / Під заг. ред. Г.Л. Хаєта. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 403 с. – С. 235
61. Коуз Р. Проблема социальных издержек / Фирма, рынок и право. М.: Дело, 1993, - С. 87-169
62. Коуз Р. Фирма, рынок и право. М.: «Catallaxy»,1993. - С. 143
63. Кредісов В. Роль біхевіоральних чинників у побудові ринкової інституційної системи // Економіка України. - № 12, - 2003. – С. 46
64. Кузьминов Я., Юдкевич М. Курс лекций по Институциональной экономике. Лекция 1. Истоки институционализма. / www.iet.ru/mipt/
65. Кулицький С.П. Основи організації інформаційної діяльності у сфері управління: навч. посіб. – К.: МАУП, 2002. – 224c.
66. Лакатош И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. М., 1995. – С. 79-89
67. Латов Ю.В. Неоинституционализм: экономико-правовые концепции. // Истоки. Вып. 4. М., 2000
68. Лукінов І.І. Економічні трансформації (наприкінці ХХ ст.) / НАН України; Інститут економіки. – К., 1997. – 455с.
69. Малий І.Й. Інституціональні зміни системи розподілу економічних факторів у транзитивній економіці. // Економічна теорія. Науковий журнал - №1. -2004. - С. 56-68.
70. Мазурок П.П. Соціально-інституціональні основи формування ринку праці в Україні. – К., 2005.
71. Макаров В. Государство в российской модели общества. М.: ЦЭМИ РАН. 1998. - С. 98
72. Малахов С. В защиту либерализма (к вопросу о равновесии трансакционных издержек и издержек коллективного действия) // Вопросы экономики. - 1998. - №8. - С.115-116
73. Мартынов В., Дынкин А. Мир на рубеже тысячелетий: прогноз развития мировой экономики до 2015г. // Международная экономика. 2005.-№1-2. - С. 4-35
74. Малый И.И. Институциональные деформации в трансформационной экономике. // Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. Випуск 31-1(117). – Донецьк, ДонНТУ, 2007. – С. 32-37
75. Маслов С. Негативні наслідки глобалізації економіки. // Економіка. Фінанси. Право. - 2000. - №8. - С.13-18
76. Медынский В.Г., Шаршукова Л.Г. Инновационное предпринимательство. - М.: Инфра-М, 1997. - 346с.
77. Менар К. Экономика организаций. М.: ИНФРА-М, 1996. – с. 54-55
78. Мильнер Б. Управление знаниями – вызов XXI века. // Вопросы экономики. – 1999. - №9. – С. 108-118
79. Мильчакова Н. Игра по правилам: «общественный договор» Джеймса Бьюкенена. // Вопросы экономики. 1994. №6. – С. 118
80. Мікроекономіка і макроекономіка. / Кол. авт. під ред. С. Будаговської. – Київ: Основи. - 1998. - С. 470-485.
81. Мітчелл У. Економічні цикли: проблема та її постановка. - М. - Л., 1930. - С. 462.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.