У нас уже 20003 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название ФОРМУВАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МЕТАЛУРГІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА
Количество страниц 251
ВУЗ ДОНБАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2008
Содержание Вступ 4
Розділ 1. Теоретичні основи формування ресурсного потенціалу підприємства ........................................................................................... 11
1.1. Роль ресурсів і потенціалу в діяльності підприємства ……….. 11
1.2. Формування стратегічних ресурсів як основи розвитку ресурс-ного потенціалу підприємства ................................................... 25
1.3. Особливості формування ресурсного потенціалу металургійно-го підприємства ................................................................ 46
Висновки до розділу 1 ........................................................................... 69

Розділ 2. Дослідження передумов формування ресурсного потен-ціалу металургійного підприємства ............................................ 72
2.1. Аналіз динаміки розвитку підприємств металургійної галузі 72
2.2. Основні напрями і принципи формування структури ресурсно-го потенціалу металургійного підприємства ....................... 92
2.3. Принципові підходи до аналізу і оцінки ресурсного потенціалу металургійного підприємства ……….………………………………... 120
Висновки до розділу 2 ……………………………………………….... 146

Розділ 3. Розробка підходу до формування ресурсного потенціалу металургійного підприємства ................................................................. 150
3.1. Управління ресурсним потенціалом металургійного підприємс-тва в умовах формування постіндустріального суспільства .…………………………….……………………………… 150
3.2. Формування пріоритетних напрямів розвитку ресурсного поте-нціалу підприємства ......................................................................... 172

3.3. Розробка стратегії інноваційного розвитку металургійного під-приємства на основі його ресурсного потенціалу ..........................
199
Висновки до розділу 3 ........................................................................... 218

Висновки ................................................................................................... 223
Список використаних джерел ................................................................. 233
Додатки ..................................................................................................... 249
ВСТУП

Актуальність теми. Досягнення економічної стабілізації і забезпечен-ня економічного зростання вітчизняних промислових підприємств в сучасних умовах трансформаційних перетворень вимагає підвищення ефективності використання ринкових інструментів, злагодженої економічної і промислової політики, побудови результативної системи використання ресурсних і потен-ційних можливостей суб’єктів господарювання. Особливо це стосується під-приємств металургійної галузі як однієї з найрозвинутіших та провідних га-лузей промисловості України.
Глобалізація ринків, зміна парадигми економічного розвитку з промис-лової на інформаційну, зростання динамізму зовнішнього середовища, трансформація системи формування, розподілу та використання ресурсів ви-значають необхідність пошуку концептуально нових підходів до ресурсоза-безпечення діяльності металургійних підприємств. Визначення функціональ-ної дієвості, вдосконалення інструментарію та напрямів формування і забез-печення стійкого підвищення ресурсного потенціалу металургійного підпри-ємства сприятимуть вирішенню цього завдання. В організації ресурсного за-безпечення діяльності підприємства в сучасних умовах все більше підвищу-ється значущість внутрішніх умов його функціонування. Виявлення, раціона-льне використання та розвиток стратегічних ресурсів і компетенцій підпри-ємства забезпечують його стійкі конкурентні переваги та підвищують ефек-тивність ресурсного потенціалу.
Дослідженню ролі й значення потенціалу в діяльності промислових підприємств присвячено значну кількість робіт вітчизняних і зарубіжних учених, які визначають системоутворююче значення потенціалу та ресурсів підприємств як факторів їх еволюційного розвитку. У той же час слід відмі-тити різну спрямованість досліджень і відсутність єдиного підходу до вирі-шення проблем формування та управління потенціалом підприємства, зокре-ма такого його виду, як ресурсний. Отже, теоретичні та практичні проблеми, пов’язані з підвищенням ефективності процесів формування та використання ресурсного потенціалу металургійних підприємств, необхідність актуалізації методичних підходів до його управління в умовах становлення постіндустрі-альної економіки, недостатність розробки теоретичного базису використання ресурсного потенціалу в практиці стратегічного інноваційного розвитку під-приємств визначили актуальність і вибір теми, мету, завдання і напрями до-слідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-тація виконана відповідно до тематики держбюджетних науково-дослідних робіт Донбаського державного технічного університету. Положення дисерта-ційної роботи використано під час виконання теми 131-ДБ «Розробка мето-дики оцінки інерційності організаційних структур промислових підпри-ємств» (Донбаський державний технічний університет, номер державної ре-єстрації ДР 0104Ш02170, 2004-2006 рр.). Автором розроблено методику ви-значення рівня кадрового забезпечення пріоритетних напрямів розвитку ре-сурсного потенціалу підприємства. При виконанні держбюджетної теми ДН-39-03 «Дослідження і формування механізму забезпечення стійкості фінансо-вих та промислових комплексів регіону» (Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, номер державної реєстрації 0103U000419, 2003-2005 рр.) здобувачем розроблено послідовність етапів формування стратегії інноваційного розвитку металургійного підприємства на основі використання його ресурсного потенціалу.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрун-тування теоретичних основ та практичних рекомендацій щодо формування ресурсного потенціалу підприємства металургійної галузі.
Відповідно до поставленої мети в дисертації було вирішено такі основ-ні завдання:
визначено роль стратегічних ресурсів у розвитку ресурсного потенціа-лу підприємства та формуванні його стратегічного активу;
визначено можливості й напрями формування структури ресурсного потенціалу підприємства із відповідними властивостями;
визначено ресурсний потенціал підприємства як об’єкт управління, ор-ганізація якого має інноваційно-випереджувальний характер;
запропоновано послідовність формування пріоритетних напрямів роз-витку ресурсного потенціалу підприємства з урахуванням основних етапів його життєвого циклу;
розроблено сценарії розвитку підприємства та використання його ре-сурсного потенціалу як основи формування стратегії інноваційного розвитку та нарощування інтелектуальних ресурсів підприємства;
запропоновано методику кадрового забезпечення пріоритетних напря-мів розвитку ресурсного потенціалу металургійного підприємства як складо-ву системи управління його потенціалом.
Об’єктом дослідження є ресурсний потенціал підприємства. Предмет дослідження становлять теоретичні, методичні й практичні аспекти форму-вання ресурсного потенціалу підприємства.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукуп-ність способів наукового пізнання, загальнонаукові принципи й методи та прийоми, що використовувалися в процесі проведення досліджень. Теорети-чним підґрунтям роботи дослідження стали фундаментальні положення тео-рії економічного потенціалу, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, що присвячені теоретичним, методичним аспектам стратегічного управління підприємством.
Правове поле дослідження склали чинні законодавчі та нормативні до-кументи, що регламентують діяльність суб’єктів господарювання в Україні. Інформаційною базою дисертаційної роботи є дані офіційної статистики, аналітичні матеріали, дані звітності металургійних підприємств, Internet, ре-зультати власних досліджень.
У роботі використано метод формалізації (для опису ресурсів і потен-ціалу підприємства); метод логічного аналізу (при визначенні логіки дослі-дження сутності стратегічних ресурсів підприємства і їхнього впливу на ре-сурсний потенціал підприємства); методи аналізу й синтезу (у системних до-слідженнях потенціалу, формуванні структури ресурсного потенціалу); мето-ди об’єктно-структурного, статистичного та системного аналізу (при форму-ванні стратегічного активу ресурсного потенціалу підприємства, визначенні сукупності показників і критеріїв для оцінки ресурсного потенціалу); проце-сний, ситуаційний та матрично-векторний підходи (під час розроблення по-слідовності пріоритетних напрямів розвитку ресурсного потенціалу підпри-ємства та методики їх кадрового забезпечення); системно-синергетичний підхід (при формуванні структури ресурсного потенціалу підприємства); фу-нкціонально-цільовий підхід (при організації управління ресурсним потенці-алом підприємства інноваційно-випереджувального характеру); сценарний підхід (при розробці стратегії інноваційного розвитку підприємства на основі використання його ресурсного потенціалу).
Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий ре-зультат дослідження полягає в розробці принципових підходів до формуван-ня ресурсного потенціалу металургійного підприємства.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:
уперше:
представлено ресурсний потенціал підприємства як об’єкт управління, організація якого має інноваційно-випереджувальний характер, що потребує створення окремого структурного підрозділу – ресурсно-інноваційного центру – до повноважень якого входить забезпечення інноваційно-орієнтованого розвитку складових ресурсного потенціалу підприємства та стратегічної гнучкості його структури;
запропоновано послідовність пріоритетних напрямів розвитку ресурс-ного потенціалу підприємства з урахуванням його поточного стану та конк-ретного етапу життєвого циклу підприємства, які дозволяють забезпечити перехід до якісно нового стану ресурсного потенціалу шляхом найбільш пов-ного використання та нарощування його складових, у першу чергу, стратегі-чних ресурсів;
удосконалено:
процедуру визначення вимог до персоналу підприємства, що дозволяє встановити критерії та оцінити рівень відповідності освітньо-кваліфікаційних та професійних характеристик працівників підприємства конкретним завдан-ням його функціонування та пріоритетним напрямам розвитку його ресурс-ного потенціалу;
організацію управління ресурсним потенціалом підприємства шляхом розробки сценаріїв розвитку підприємства та використання його ресурсного потенціалу як основи формування стратегії інноваційного розвитку та наро-щування інтелектуальних ресурсів;
одержали подальший розвиток:
принципові підходи до формування структури ресурсного потенціалу підприємства шляхом побудови ресурсного портфелю, компенсаційного ме-ханізму перерозподілу ресурсів та застосування «керованих» аттракторів, що дозволяє забезпечити її адаптивність та стратегічну гнучкість;
основні положення сучасної ресурсної парадигми, завдяки яким обґру-нтовано стратегічний характер й стратегічну цінність інформаційних, інтеле-ктуальних, інноваційних і організаційних ресурсів підприємства як основи формування стратегічного активу ресурсного потенціалу підприємства та на-явність мультиплікаційного ефекту від його використання.
Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в дисертації підходи, методи й отримані результати є методичними засадами процесу фо-рмування ресурсного потенціалу металургійного підприємства. До результа-тів, які мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:
розробки стратегії інноваційного розвитку металургійного підприємст-ва;
методики кадрового забезпечення пріоритетних напрямів розвитку ре-сурсного потенціалу металургійного підприємства;
розвитку інтелектуальних ресурсів металургійного підприємства в сис-темі управління його ресурсним потенціалом інноваційно-випереджувального характеру.
Розробки та рекомендації автора використані в практичній діяльності виробничих підприємств Луганської області, що підтверджується відповід-ними документами, які містяться в додатках до дисертації: ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» (акт про практичне використання
№ 047/462 від 20.09.2007 р.) та ТОВ фірма «Інтерпром» (акт про практичне використання № 20-056/2 від 14.10.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висно-вки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного автором до-слідження в галузі формування ресурсного потенціалу підприємства. Особи-стий внесок здобувача у праці, що опубліковані в співавторстві, визначено в списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Отримані результати наукового дослідження, висновки й пропозиції доповідалися й були схвалені на Всеук-раїнській науково-методичній конференції «Економічні проблеми розвитку вищої школи в умовах ринку» (м. Алчевськ, 2004 р.), Всеукраїнській науко-во-практичній конференції «Економічні проблеми сталого розвитку підпри-ємства в умовах ринкової економіки» (м. Луганськ, 2004 р.), VII Міжнарод-ній науково-практичній конференції «Україна та її регіони на шляху до інно-ваційного суспільства» (м. Донецьк, 2006 р.),
II Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми розвит-ку легкої і харчової промисловості» (м. Луганськ, 2006 р.), Міжнародній нау-ково-практичній конференції «Управлінський потенціал у системі економіч-ного розвитку» (м. Луганськ, 2007 р.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 13 науко-вих працях, серед яких – 9 статей у наукових журналах, 2 статті – у збірниках наукових праць, 2 публікації – у матеріалах науково-практичних конферен-цій. Загальний обсяг публікацій – 4,6 д.а., з яких особисто автору належать 4,0 д.а.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 232 сторінках машинописного тексту. Матеріали дисертації містять 20 таблиць та 16 рисунків, які подано на 24 сторінках. Список використаних джерел із 187 найменувань уміщено на 16 сторінках, 1 додаток – на 2 сторінках.

Список литературы ВИСНОВКИ

Дослідження теоретичних основ формування ресурсного потенціалу підприємства, ролі ресурсів і потенціалу в його діяльності дозволило визна-чити стратегічні за характером ресурси сучасного промислового підприємст-ва, які мають високий ступінь стратегічної корисності та є основою форму-вання стратегічного активу його ресурсного потенціалу.
Проведені дослідження складових ресурсного потенціалу залежно від ступеня їх залучення в діяльність підприємства дозволили виділити в його структурі активну і пасивну частині, що дає можливість виявляти інтенсивні і екстенсивні резерви підвищення ефективності виробництва. Відповідно до цього приріст ресурсного потенціалу служить основою забезпечення розши-реного відтворювання підприємства, подальший розвиток якого забезпечу-ється не тільки зростанням ресурсного потенціалу, але і підвищенням страте-гічної корисності його елементів.
Обґрунтовано, що підприємство, маючи в своєму розпорядженні певні стратегічні ресурси, сформовані відповідно до специфічних вимог і умов становлення постіндустріальної економіки, здійснює спрямований вплив на рівень своєї конкурентоспроможності і ступінь стійкості за допомогою ефек-тивної реалізації стратегічних компетенцій.
Основоположним принципом виділення і формування стратегічних ре-сурсів підприємства є оцінка його здатності і готовності до реалізації страте-гічних цілей розвитку на основі використання наявних ресурсів, потенційних можливостей і компетенцій. Рівень стратегічної придатності і цінності кож-ного виду ресурсу визначається специфікою і особливостями функціонуван-ня конкретного підприємства. Сукупність стратегічних ресурсів служить ос-новою формування ресурсного потенціалу підприємства і розвитку його стійких конкурентних переваг.
Досліджено і визначено особливості формування ресурсного потенціа-лу металургійного підприємства на основі ситуаційної парадигми і системно-го підходу, що дозволило дати характеристику форм і параметрів взаємодії підприємства з об'єктами зовнішнього середовища з позиції загальної теорії управління, а також представити системну модель ресурсного потенціалу.
В сучасних умовах стратегічна придатність і цінність інформаційних, інтелектуальних, інноваційних і організаційних ресурсів все більше зростає. Показано, що сукупність даних видів ресурсів складає основу стратегічного активу ресурсного потенціалу підприємства. узгоджений розвиток і взаємодія стратегічних ресурсів і потенційних можливостей підприємства дозволяє йо-му досягти більш високого рівня конкурентоспроможності на основі форму-вання і використання стійких конкурентних переваг за допомогою реалізації розробленої стратегії розвитку. Доведено наявність та проаналізовано такі форми мультиплікаційного ефекту від використання стратегічного активу ре-сурсного потенціалу підприємства як дифузійна, резонансна та акселерації.
Базисна передумова формування і управління стратегічним активом полягає в необхідності забезпечення адаптивності і стратегічної гнучкості ре-сурсного потенціалу підприємства, на основі реалізації синергетичного принципу в процесі реалізації поточних і стратегічних планів розвитку під-приємства.
Результати дослідження специфічних особливостей та можливостей формування ресурсного потенціалу металургійних підприємств, зокрема Лу-ганського регіону, дозволили зробити висновок про неефективність процесів формування та розвитку їх ресурсного потенціалу у зв’язку з недостатнім рі-внем його адаптивності і стратегічної гнучкості, низькою інноваційною акти-вністю підприємств, недоліками управління ресурсним потенціалом та його окремими складовими та ін. Тому необхідним визначено питання про форму-вання якісно нового стану ресурсного потенціалу металургійного підприємс-тва та його структури.
Визначено цілі, принципи і напрями формування структури ресурсного потенціалу металургійного підприємства. Запропоновано модель формування структури ресурсного потенціалу, яка дозволяє відобразити його основні структурні компоненти і чинники, що впливають. Визначено, що структуру ресурсного потенціалу підприємства складає сукупність всіх видів власних, залучених, а також стратегічних ресурсів, резервів і потенційних можливос-тей підприємства.
Показано, що однією з найважливіших задач формування ресурсного потенціалу і його структури є раціональний розподіл ресурсів між основними бізнес-процесами і напрямами діяльності підприємства, тобто їх ефективне ресурсозабезпечення і пріоритетний розвиток ресурсів, що володіють висо-кою стратегічною цінністю.
Формування структури ресурсного потенціалу підприємства, як склад-ний та динамічний процес, потребує використання системно-синергетичного підходу. Даний підхід передбачає створення в структурі ресурсного потенці-алу підприємства компенсаційного механізму перерозподілу ресурсів з ме-тою її адаптації до змін умов функціонування і адекватного реагування на зо-внішні впливи. У якості одного з основних принципів такого компенсаційно-го механізму визначено використання принципу стратегічного ресурсно-інноваційного заміщення, який передбачає організацію безперервного інно-ваційно-орієнтованого розвитку ресурсного потенціалу і, перш за все, його стратегічного активу. Також визначено необхідність формування ресурсного портфелю, який є збалансованою сукупністю всіх видів ресурсів підприємст-ва, що забезпечує їх відповідний розподіл між його основними бізнес-процесами, напрямами діяльності, тактичними і стратегічними задачами, з метою розосередження ризиків, забезпечення адекватного реагування на змі-ни зовнішнього середовища, а також рівноважного розподілу прибутку в ко-роткостроковому і довгостроковому періодах.
Формування структури ресурсного потенціалу підприємства передба-чає також застосування методу «керованих» аттракторів як центрів дисипа-тивного структуроутворення. Використання такого підходу забезпечує адап-тивність та стратегічну гнучкість структури ресурсного потенціалу підпри-ємства, ефективність його використання й еволюційний розвиток та дозоляє корегувати траєкторію розвитку підприємства.
Формування адаптивної і стратегічно гнучкої структури ресурсного по-тенціалу дозволяє дотримувати основні ресурсні пропорції підприємства і необхідний ступінь ресурсозабезпеченості його діяльності. Результатом є за-безпечення ефективності і стійкості функціонування підприємства в нестабі-льних умовах господарювання при нормативному рівні базисних ресурсів, оптимальному рівні організації виробництва, певної залученості стратегічно-го активу ресурсного потенціалу і достатньої інноваційної активності підпри-ємства.
Для підвищення ефективності використання складових ресурсного по-тенціалу підприємства визначено принципи і запропоновано послідовність прогнозно-аналітичної оцінки ресурсного потенціалу підприємства, яка пе-редбачає проведення системного аналізу його структурних елементів та про-гнозного визначення можливостей нарощування стратегічних і компенсацій-них ресурсів та ресурсного потенціалу в цілому.
Із використанням статистичного аналізу основних значень і характери-стик структурних елементів ресурсного потенціалу, що досліджуються, ви-значено сукупність показників, що характеризують їх загальний рівень і ста-новище, і мають визначаюче значення для їх оцінки. Результатом проведення аналізу і оцінки структурних елементів ресурсного потенціалу підприємства є визначення інтегрального індикатора з урахуванням показників їх корисно-сті і стратегічної придатності.
З метою виявлення видів і кількості ресурсів, необхідних для зміцнення конкурентних позицій підприємства і адаптації його ресурсного потенціалу до можливих змін зовнішнього середовища в роботі обґрунтовано необхід-ність визначення стратегічних позицій підприємства в ринковому просторі. Результати аналізу стратегічних позицій підприємства і прогнозної оцінки динаміки його розвитку, оцінки ресурсного потенціалу підприємства, аналізу тенденцій економічних процесів, що відбуваються в металургійній галузі, до-зволяють визначити основні стратегічні напрями і пріоритети розвитку конк-ретного підприємства, а також його ресурсного потенціалу.
В дисертаційній роботі показано, що основними чинниками зростання конкурентоспроможності підприємств в сучасних умовах стають масштаб використання нових знань, освітній і кваліфікаційний рівень персоналу, ін-новаційна активність підприємства і масштаби впровадження нових техноло-гій і методів управління. Досягнення стабільного розвитку і забезпечення стійких конкурентних переваг підприємства значною мірою обумовлюється стратегічними складовими його ресурсного потенціалу і становленням нових форм організації виробництва, що відповідають потребам сучасного інфор-маційного суспільства.
За результатами визначення інструментів управління цілісністю та зба-лансованістю ресурсних потоків з урахуванням особливостей економіки, які визначаються сучасним постіндустріальним характером виробництва, визна-чено напрями та процедури управління ресурсним потенціалом підприємства на основі застосування комплексного цільового підходу. Такий підхід поля-гає в розробці елементів системи управління ресурсним потенціалом підпри-ємства в їх взаємозв’язку та єдності цілі, що передбачає його використання, розвиток та нарощування на основі випереджувальних управлінських впливів в контексті інноваційного розвитку підприємства.
Визначено напрями і процедури управління ресурсним потенціалом металургійного підприємства та запропоновано підхід до його організації ін-новаційно-випереджувального характеру, який передбачає формування ре-сурсно-інноваційного центру та забезпечує стратегічну гнучкість структури ресурсного потенціалу. Система управління ресурсним потенціалом підпри-ємства включає цілеспрямовані, систематизовані процеси і форми впливу на його структуру і її елементи з метою забезпечення досягнення прогнозовано-го рівня потенціалу в умовах зовнішнього і внутрішнього середовища, що змінюються. Управління ресурсним потенціалом підприємства носить між-функціональний характер і забезпечує узгодженість між окремими стратегіч-ними і тактичними задачами розвитку підприємства.
Необхідність вдосконалення процесу управління ресурсним потенціа-лом підприємства зумовила побудову системи такого управління і напрямів його організаційного забезпечення. У якості критерію керованості даного процесу в дисертаційній роботі запропоновано забезпечення стратегічної гнучкості і стійкості ресурсного потенціалу підприємства. Під стратегічною гнучкістю розуміється можливість побудови і вибору найефективнішого ва-ріанту структури ресурсного потенціалу підприємства на кожному етапі його діяльності, що забезпечує дотримання ресурсних пропорцій і реалізацію по-ставлених цілей. Стійкість ресурсного потенціалу підприємства визначається здібністю до стратегічного і інноваційного розвитку суб'єкта господарюван-ня, чіткою координацією і контролем діяльності по реалізації його стратегії і поточних задач.
В рамках системи управління ресурсним потенціалом підприємства в дисертаційній роботі запропоновано формування ресурсно-інноваційного центру, де на основі комплексного цільового підходу здійснюється випере-джувальне управління інноваційно-орієнтованим розвитком ресурсного по-тенціалу за допомогою розробки і реалізації проактивних управлінських дій. Показано, що можливість такого розвитку в сучасних умовах забезпечується шляхом генерації, використання і нарощування нових знань, інтелектуальних і інноваційних ресурсів підприємства. З практичної точки зору управління знаннями і інтелектуальними ресурсами спрямовано на ефективну організа-цію взаємодії персоналу і технологій, забезпечуючи зростання результатив-ності виробництва і використання знань, а отже і конкурентоспроможності підприємства.
Обґрунтовано необхідність формування пріоритетних напрямів розвит-ку ресурсного потенціалу підприємства під якими в роботі першочерговий напрям зміни й ресурсно-інноваційного розвитку його структурних елемен-тів, здатний зробити найбільший внесок в підвищення конкурентоспромож-ності підприємства, забезпечення його стійкості та економічної безпеки.
Визначення пріоритетних напрямів розвитку ресурсного потенціалу металургійного підприємства є нестандартизованою задачею, що вимагає пошуку найприйнятніших варіантів її рішення для кожного конкретного під-приємства з урахуванням його поточних і стратегічних інтересів.
Доведено, що на формування пріоритетних напрямів розвитку ресурс-ного потенціалу безпосереднім чином впливає конкретний етап життєвого циклу підприємства. У відповідності до цього запропоновано послідовність етапів формування пріоритетних напрямів розвитку ресурсного потенціалу підприємства з урахуванням основних фаз життєвого циклу підприємства, поточного стану його ресурсного потенціалу та визначено критерії їх резуль-тативності.
Результати проведених досліджень дозволили зробити висновок, що практично на кожній фазі життєвого циклу підприємства одними з пріорите-тних напрямів розвитку його ресурсного потенціалу є інноваційні. Результа-том їх реалізації є розробка і впровадження конкурентоспроможної продук-ції, а також розвиток потенційних можливостей підприємства і виявлення не-використаних внутрішніх резервів.
Вимоги сучасної економіки, побудованої на знаннях, обумовлюють не-обхідність нарощування інтелектуальних ресурсів, як найпріоритетнішого напряму розвитку ресурсного потенціалу підприємства. Нарощування інте-лектуальних ресурсів стимулюючим чином впливає дію на інноваційну акти-вність підприємства і вдосконалення його кадрового забезпечення за допомо-гою генерації знань і формування науково-технічного заділу.
Визначено, що важливим завданням ефективної реалізації пріоритет-них напрямів розвитку ресурсного потенціалу підприємства є забезпечення їх відповідними трудовими ресурсами. Тому в роботі запропоновано методику кадрового забезпечення пріоритетних напрямів розвитку ресурсного потенці-алу, яка дозволяє визначити критерії та рівень відповідності освітньо-кваліфікаційних та професійних характеристик працівників підприємства конкретним пріоритетним напрямам розвитку його ресурсного потенціалу та визначити необхідну потребу в їх розвитку.
Рішення задачі нарощування інтелектуальних ресурсів підприємства, підвищення освітнього і кваліфікаційного рівня його персоналу, в дисерта-ційній роботі запропоновано на основі формування взаємозв'язаного компле-ксу «наука-освіта-виробництво-ринок», в рамках якого забезпечується взає-модія підприємства, освітніх установ і науково-дослідницьких організацій на основі узгодження їх інтересів. Виділено основні напрями, що забезпечують функціонування даного комплексу, реалізація яких вимагає узгодженої взає-модії його суб'єктів і відповідної державної підтримки.
В умовах об'єктивної необхідності активізації економічних процесів при обмеженості ресурсів екстенсивного зростання, розвиток вітчизняних металургійних підприємств повинен базуватися на інноваційному типі, в ос-нові якого лежить нове знання, що забезпечує їх стійке функціонування за рахунок більш ефективного використання власного ресурсного потенціалу і потенційних можливостей. Обґрунтовано необхідність розвитку вітчизняних металургійних підприємств інноваційного типу на основі генерування нових знань й нарощування інтелектуальних та інноваційних ресурсів. Відповідно до цього в роботі запропоновано послідовність етапів формування стратегії інноваційного розвитку металургійного підприємства на основі використання його ресурсного потенціалу.
Результати проведених досліджень дозволили сформувати послідов-ність етапів формування стратегії інноваційного розвитку металургійного підприємства на основі використання його ресурсного потенціалу. Розробка стратегії заснована на використанні сценарного підходу і передбачає опис прогнозних сценаріїв розвитку підприємства, спрямованих на послідовну ак-тивізацію його інноваційної діяльності. Під стратегією інноваційного розвит-ку підприємства в дисертаційній роботі розуміється стратегія на основі інно-ваційно-орієнтованого розвитку ресурсного потенціалу підприємства, упро-вадження нових технологій, виробництва і реалізації інноваційних продуктів або послуг.
Розробка стратегії інноваційного розвитку металургійного підприємст-ва передбачає формування прогнозних сценаріїв розвитку підприємства та використання його ресурсного потенціалу. Визначено сценарії інноваційного розвитку металургійного підприємства як сукупність змістовних та формалі-зованих варіантів, що розробляються з метою уявлення та подолання неви-значеності, що може виникнути в процесі реалізації стратегії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абалкин Л.И. Диалектика социалистической экономики. – М., 1987. – 214 с.
2. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации. – М.: Эко-номика, 1994. – 392 с.
3. Авдеенко В.Н. Производственный потенциал промышленного пред-приятия. – М.: Экономика, 1989. – 239 с.
4. Авдейчик О.В., Кравченко В.И., Костюкович Г.А. Интеллектуальное обеспечение инновационной деятельности промышленных предприятий // Научно-инновационная политика в регионах Беларуси: Н 34 Материалы республиканской научно-практической конференции. – Мн.: ГУ «БелИ-СА», 2005. – 100 с.
5. Аверкиев А.Б. Инновационная деятельность по созданию информаци-онного пространства управления предприятием на основе реинжиниринга. – М.: Экмос, 1999. – 196 с.
6. Аверьянов А.Н. Системное познание мира: методологические про-блемы. – М.: Политиздат, 1985. – 263 с.
7. Автоматизированные информационные технологии в экономике. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 413 с.
8. Адаев Ю.В., Адаева Т.Ю. Экономическая (изменяющаяся) система и ее парадигма // Организатор производства. – 1998. – №2(7). – С. 15-21.
9. Андреев Г.Г. Сеть трансфера технологий высшей школы, её цели и задачи // Инновации. – 2006. – № 7(94). – С. 24-26.
10. Ансофф И. Стратегическое управление / Пер. с англ. под ред. Л.И. Евенко. – М.: Экономика, 1989. – 518 с.
11. Антипина О., Иноземцев В. Диалектика стоимости в постиндустри-альном обществе // МЭиМО. – 1997. – № 12. – С. 17-21.
12. Аркадьева В. Приоритетные направления стратегии промышленных предприятий // Бизнес-Информ. – 1998. – № 13-14. – С. 126-131.
13. Архангельский В.Н. (в соавт.) Демографические процессы в России ХХ1 века. – M.: Изд. Дом «Грааль», 2002. – 245 с.
14. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента: учебное посо-бие. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 526 с.
15. Барнгольц С. Б. Экономический анализ хозяйственной деятельности на современном этапе развития. – М.: Финансы и статистика, 1984. – 418 с.
16. Беззубченко О.А. Міжнародні перспективи реалізації національних конкурентних переваг підприємствами металургійного комплексу України // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иност-ранных инвестиций: региональный аспект. – Сб. науч. трудов. Донецк: ДонНУ, 2007. – Ч. ІІ. – С. 563-570.
17. Бекетов Н.В. Роль информации и знаний в современном экономиче-ском развитии общества // Проблемы и опыт. – 2003. – № 1. – С. 206-215.
18. Бекетов Н.В. Цикличность и формирование технико-экономических парадигм регионального развития: инновационный аспект // Сб. научн. тр. – Ставрополь: Изд-во Северо-Кавказск. гос. техн. ун-та, 2002. – С. 125-131.
19. Белова С.В. Механизм формирования системы управления персона-лом в условиях реорганизации предприятия: Автореф. дис. канд. экон. наук / ГАУ им. С. Орджоникидзе. – М., 1997. – 17 с.
20. Беломестнов В.Г. Проблемы управления экономическим потенциа-лом социально-экономических систем // Проблемы современной экономи-ки. – 2000. – № 1(13). – С. 3-12.
21. Бердникова Т.Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия: Учебное пособие. – М.: ИНФРА, 2002. – 215 с.
22. Берталанфи Л. Общая теория систем. – М.: Системное моделирова-ние, 1969. – 356 с.
23. Блауберг И.В., Садовский В.Н., Юдин Э.Г. Системный подход в сис-темной науке, проблемы методологии системного исследования. – М.: Мысль, 1970. – 192 с.
24. Бойко Е.И. Управление техническим развитием производственных систем. – Львов, 1985. – 155 с.
25. Большая советская энциклопедия. Т. 20. – М., 1977. – 428 с.
26. Большой коммерческий словарь / Под ред. Т.Ф. Рябовой. – М.: Война и мир, 1996. – 399 с.
27. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна. – М.: Институт новой экономики, 1997. – 864 с.
28. Борзенкова К.С. Оценка экономического потенциала предприятия и повышение эффективности его использования: автореф. дис. канд. экон. на-ук / К.С. Борзенкова. – Белгород, 2003. – 24 с.
29. Бороненкова С.А. Управленческий анализ. – М.: Финансы и стати-стика, 2001. – 384 с.
30. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал. – СПб.: Питер, 2001. – 288 с.
31. Бузько И.Р., Дмитренко И.Е., Сущенко Е.А. Стратегический потен-циал и формирование приоритетов в развитии предприятий: Монография. – Алчевск: изд-во ДГМИ, 2002. – 216 с.
32. Букан Д., Кенигсберг Э. Научное управление запасами. Пер. с англ. – М.: Экономика, 2002. – 417 с.
33. Валевич Р.П., Давыдова Г.А. Экономика торгового предприятия. – Минск: Высш. шк., 1996. – 287 с.
34. Вальтух К.К. Информационная теория стоимости. – Новосибирск, 1996. – 336 с.
35. Введение в философию: Учебник для вузов. В 2 ч. Ч. 2 / Под общ. ред. И. Т. Фролова. – М.: Политиздат, 1990. – 468 с.
36. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник. – М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1995. – 255 с.
37. Вовканич С. Генерирование ценной информации - путь построения конкурентоспособного инновационного общества // Экономика Украины. – 2005. – №3. – С. 42-48.
38. Водянок А.А. Производственные мощности: состояние и использо-вание // Экономист. – 1999. – №9. – С. 5-14.
39. Воронина Т.П. Информационное общество: сущность, черты, про-блемы. – М.: ЦАГИ, 1995. – 336 с.
40. Воронкова А.Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация: Монография. – Лу-ганск: изд-во Восточноукраинского национального университета, 2000. – 315 с.
41. Воронкова А.Э., Козаченко А.В., Рамазанов С.К., Хлапенов Л.Е. Со-временные технологии управления промышленным предприятием. – Моно-графия. – К.: Либра, 2007. – 256 с.
42. Гвишиани Д. М. Предприятие и управление. – М.: Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 1998. – 332 с.
43. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. Т. 1. Наука логики. – М.: Мысль, 1974. – 452 с.
44. Герасимов В.В., Минина Л.С., Васильєв А.В. Управление инноваци-онным потенциалом производственных систем: Учеб. пособие. – Новоси-бирск: НГАСУ, 2003. – 64 с.
45. Голиченко О.Г. Национальная инновационная система России: со-стояние и пути развития. – М.: Наука, 2006. – 142 с.
46. Гриценко М.С. Розробка механізму формування конкурентних пере-ваг України на світовому ринку металопродукції // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: ре-гиональный аспект. – Сб. науч. трудов. Донецк: ДонНУ, 2007. – Ч. ІІ. – С. 749-753.
47. Гунин В.Н., Баранчеев В.П., Устинов В.А., Ляпина С.Ю. Управление инновациями: Модульная программа для менеджеров. Модуль 7. – М.: Ин-фра-М, 2000. – 272 с.
48. Данилевич Я.Б., Коваленко С.А. Имидж ученого: современные PR-технологии в экономике знаний // Вестник Российской академии наук.
Т. 75. – 2005. – № 1. – С. 32-35.
49. Дежу С. Стратегический менеджмент / Пер. с франц. Под ред. А.С. Намазовой. – М., 1993. – 218 с.
50. Державна Програма розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу на період до 2011 року / Постанова Кабінету Міністрів України від 28.07.2004. – № 967.
51. Данциг Дж., Фалкерсон Д.Л. Теория о максимальном потоке и мини-мальном разрезе в сетях. – М.: ИЛ, 1953. – 197 с.
52. Долан Э.Дж., Линдсей Д. Рынок: микроэкономическая модель / Пер. с англ. В. Лукашевича и др.; Под общ. ред. Б. Лисовика и В. Лукашевича. – СПб.: Автокомп, 1992. – 496 с.
53. Друкер П. Управління у час глибоких змін // Синергія. – 2001. – № 1. – С. 3-7.
54. Ерохина Е.А. Теория экономического развития: системно-синергетический подход. – М.: 1999. – 292 с.
55. Єрмоленко М.М. Актуальні питання регуляторної політики держави в сфері підприємництва // Малий і середній бізнес. – 2000. – №1-2. – С. 120-123.
56. Задая А.А. Народнохозяйственный потенциал и интенсивное вос-производство. – К.: Вища шк., 1986. – 154 с.
57. Заде Л. Основы нового подхода к анализу сложных систем и процес-сов принятия решений. – М.: Знание, 1974. – 123 с.
58. Залманова М.Е. Управление системами переработки, хранения и доставки продукции (логистическая концепция). – К.: Техника, 1987. –
200 с.
59. Зубанов Н.В. Анализ устойчивости относительно поставленной цели как один из подходов к описанию функционирования организации в условиях неопределенности. – Монография. – Самара, 2001. – 387 с.
60. Иванова А.А. Сценарный подход в повышении эффективности управления предприятиями // Социально-экономические и технические системы: исследование, проектирование, организация. – Камск: КамПИ, 2006. – №8. – С. 12-18.
61. Игнатенко Н.Г., Руденко В.П. Природно-ресурсный потенциал тер-ритории: географический анализ и синтез. – Львов: Вища школа, 1986. – 164 с.
62. Иноземцев В. Собственность в постиндустриальном обществе и ис-торической ретроспективе // Вопросы философии. – 2000. – № 12. – С. 5-18.
63. Информационная экономика и концепции современного менеджмен-та: Материалы Первых Друкеровских чтений / Под ред. Р.М. Нижегородце-ва. – М.: Доброе слово, 2006. – 324 с.
64. Йеннер Т. Создание и реализация потенциала успеха как ключевая задача стратегического менеджмента // Проблемы теории и практики управления. – 1999. – № 2. – С. 83-88.
65. Клавдиенко В. Стимулирование инновационной активности // Обще-ство и экономика. – 2006. – №7-8. – С. 23-29.
66. Клейнер Г.Б. Реформа предприятий и многоуровневое стратегиче-ское планирование // Стратегическое планирование и развитие предприятий / Тезисы докладов и сообщений Первого Всероссийского симпозиума. – М.: ЦЭМИ РАН, 2000. – С. 80-81.
67. Клейнер Г. Эволюция институциональных систем. – М.: Наука, 2004. – 281 с.
68. Клепиков Ю.Н. Оценка уровня и стратегия улучшения использования экономического потенциала предприятия: Автореф. дис. канд. экон. наук / Ю.Н. Клепиков. – Белгород, 1999. – 23 с.
69. Князева Е.Н. 30 лет синергетике // Вопросы философии. – 2000. – №4. – С. 10-17.
70. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Законы эволюции и самоорганизации сложных систем. – М., 1994. – 226 с.
71. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Синергетика и принцип коэволюции сложных систем // Проблема общественного развития. – 1998. – № 3-4. –
С. 3-6.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.