У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА В СИСТЕМІ КОНТРОЛІНГУ
Количество страниц 202
ВУЗ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ МОН УКРАЇНИ
Год сдачи 2008
Содержание


ВСТУП.....................................................................................................................3

Розділ 1. Діагностика фінансового стану підприємства та контролінг у прийнятті управлінських рішень...................................................................10
1.1. Сутність діагностики фінансового стану та її місце в системі контролінгу на підприємстві......................................................................10
1.2. Методичні підходи до діагностики фінансового стану підприємства...32
1.3. Аналіз вітчизняної практики фінансової діагностики.............................44
Висновки до першого розділу..............................................................................68

Розділ 2. Рейтингова оцінка фінансового стану підприємств.....................71
2.1. Діагностика підприємства на основі зовнішніх та внутрішніх рейтингових оцінок ..............................................................................................71
2.2. Методичні особливості та порядок рейтингування підприємств..............96
2.3. Розробка моделі рейтингової оцінки підприємств....................................117
Висновки до другого розділу.............................................................................126

Розділ 3. Оцінка ефективності та напрямки удосконалення систем фінансової діагностики підприємств.............................................................129
3.1. Критерії оцінки якості системи фінансової діагностики..........................129
3.2. Оцінка ефективності моделі фінансової діагностики...............................137
3.3. Перспективи застосування вартісного підходу у фінансовій діагностиці підприємства........................................................................................................152
Висновки до третього розділу............................................................................178
ВИСНОВКИ.........................................................................................................183
Список використаних джерел............................................................................192
Додатки.................................................................................................................203


ВСТУП

Актуальність теми. Вітчизняна практика засвідчує, що учасники ринку капіталів, суб’єкти господарювання досить часто приймають неефективні фінансово-інвестиційні рішення. Першопричиною прийняття нераціональних управлінських рішень у фінансовій сфері та зниження ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому є нерівномірний розподіл інформації між різними групами учасників фінансових відносин. Економічна наука уже тривалий час знаходиться у пошуку шляхів вирішення завдання удосконалення механізмів зменшення інформаційних ризиків. Про актуальність цього напряму економічної думки свідчить уже те, що найбільш видатним його представникам ─ Дж. Акерлоф, У. Вікрі, Р. Коуз, Д. Канеман, К. Ерроу, Д. МакФадден, Дж.Мирліс, М. Спенс, Дж. Стігліц, М. Ауман, К. Шеллінг ─ було присуджено Нобелівську премію в галузі економіки.
Західною наукою і практикою розроблено цілий ряд способів зменшення негативних наслідків інформаційної асиметрії, зокрема: система подання сигналів, фільтрування, самоселекція, стимулювання, моніторинг та контроль. Одним із дієвих інструментів інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень та важливим елементом забезпечення інформаційної функції фінансового контролінгу на підприємстві є фінансова діагностика.
Актуальність теми дисертації зумовлена нагальною потребою удосконалення методичних підходів до фінансової діагностики підприємств та необхідністю подальшого розвитку вітчизняної концепції контролінгу з урахуванням пріоритетності функції інформаційного забезпечення прийняття фінансових рішень. Розповсюджений у вітчизняній теорії і практиці традиційний підхід до фінансової діагностики, який ґрунтується на горизонтальному та вертикальному аналізі, розрахунку відносних показників, трендовому аналізі, порівнянні фінансових показників із середньогалузевими значеннями досить вичерпно описаний у працях О. Бандурки, М. Білик, В. Ковалева, Л. Лахтіонової, Л. Лігоненко, В. Мец, О. Павловської. Цей підхід характеризується окремими недоліками, які не дозволяють методикам, розробленими на його основі у повній мірі забезпечувати функції, що покладаються на фінансову діагностику.
Прогресивні підходи до інформаційного забезпечення управлінських рішень та діагностики фінансового стану підприємств, які передбачають широке використання економетричних методів обробки фінансової інформації досліджуються у працях В. Галасюка, І. Зятковського, В. Корнєєва, Л. Костирко, О. Мендрула, О. Островської, С. Науменкової, О. Терещенка, А. Турила, М. Чумаченка. Однак, системна інформаційна підтримка управлінських рішень на основі сучасних економетричних методів фінансової діагностики у вітчизняних наукових розробках досі відсутня.
Узагальнення опублікованих наукових праць, відповідного методичного забезпечення та аналіз практики фінансової діагностики підприємств дозволили виявити коло найбільш актуальних проблем у цій сфері, які потребують наукового вирішення. Ґрунтовних досліджень потребують питання розробки адекватної методики фінансової діагностики та оцінки її якості, визначення місця діагностики фінансового стану в системі контролінгу, використання рейтингів та вартісних показників як критеріїв оцінки ефективності діяльності підприємств.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота підготовлена відповідно до плану науково-дослідних робіт Київського національного університету технологій та дизайну МОН України в рамках теми „Розробка сучасних інструментальних методів управління підприємством, технологічними процесами виготовлення конкурентоспроможної продукції” (16.05.01. ДБ, р/н 0105U002389, 2005-2007 рр.), а також в рамках теми „Розвиток інтеграційних процесів у фінансово-кредитній сфері в період фінансової глобалізації світової економіки” (державний реєстраційний номер 0106U005416), що виконується Львівською державною фінансовою академією. У межах зазначених тем автором проведено дослідження напрямків удосконалення інформаційного забезпечення управлінських рішень на основі використання інструментарію контролінгу та фінансової діагностики підприємств.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у визначенні місця діагностики фінансового стану підприємства в системі контролінгу та удосконаленні методичних підходів до фінансової діагностики. Реалізація поставленої мети обумовила такі завдання дослідження:
- визначити сутність діагностики фінансового стану як елементу інформаційної підтримки прийняття управлінських рішень та її місце в системі контролінгу на підприємстві;
- дослідити методичні підходи та провести аналіз вітчизняної практики діагностики фінансового стану підприємств;
- розкрити особливості фінансової діагностики підприємства на основі рейтингової оцінки;
- розробити адекватну для вітчизняних підприємств систему фінансової діагностики, в основу якої покладено модель рейтингової оцінки підприємств;
- сформувати основні критерії оцінки якості системи фінансової діагностики та провести оцінку ефективності запропонованої моделі фінансової діагностики;
- визначити перспективи та особливості застосування вартісного підходу у фінансовій діагностиці підприємства.
Об’єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність підприємств.
Предметом дослідження є методичний інструментарій фінансової діагностики підприємств як складової системи контролінгу.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення фінансової науки. Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи: дедуктивний – для дослідження інституційних аспектів фінансової діагностики та обґрунтування місця діагностики фінансового стану в системі контролінгу; емпірично-статистичні методи – у процесі аналізу переваг та недоліків різних методичних підходів до фінансової діагностики; економетричні методи, зокрема, дискримінантний аналіз, ROC-аналіз, САР-аналіз, логістична регресія - у процесі розроблення моделей рейтингової оцінки підприємств, обґрунтування критеріїв оцінки якості системи фінансової діагностики.
Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі акти, нормативно-правові документи, міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та фінансової звітності, офіційні матеріали Державного комітету статистики України та Міністерства фінансів України, а також матеріали фінансової звітності вибіркової сукупності вітчизняних підприємств добувної промисловості.
Наукова новизна одержаних результатів. Отримані у процесі дослідження теоретичні і практичні результати сприяють вирішенню важливого наукового завдання удосконалення методичних підходів до діагностики фінансового стану підприємств та організації системи контролінгу. Найвагоміші наукові результати дисертаційного дослідження, що становлять наукову новизну, полягають у наступному:
уперше:
визначено основні функції фінансової діагностики та рейтингування підприємств. Для фінансової діагностики характерними є: функція покращення інформаційного забезпечення прийняття фінансових рішень, прогнозування фінансового стану, ідентифікації слабких та сильних сторін підприємства. Рейтингове оцінювання підприємств має виконувати такі функції: зменшення рівня інформаційної асиметрії, регулювання фінансових відносин на ринку капіталів, підвищення іміджу компанії, раннього попередження фінансової кризи та сигнальну функцію;
обґрунтовано підхід до побудови рейтингової моделі діагностики фінансового стану підприємства, який базується на комбінації методів дискримінантного аналізу та логістичної регресії. З використанням цього підходу розроблена система рейтингового оцінювання підприємств та запропонована схема розрахунку рейтингів;
доведено необхідність запровадження на середніх та великих підприємствах внутрішнього рейтингування як складової системи ризик-менеджменту, що сприятиме зменшенню середньозваженої вартості капіталу підприємств та зміцненню їх позицій на ринках, створить додаткову інформаційну базу для прийняття управлінських рішень;
удосконалено:
визначення сутності та функціональних особливостей контролінгу як системи інформаційної підтримки управлінських рішень на основі використання сукупності методів та процедур з фінансової діагностики, методичного та консультаційного забезпечення, а також щодо координації планування, обліку, контролю та ризик-менеджменту;
методичні підходи щодо забезпечення якості та оцінювання ефективності методик діагностики фінансового стану, що базуються на критеріях оцінки ефективності (прогностична здатність, достовірність, транспарентність, об’єктивність, економічність) та на аналізі якості з використанням методів розрахунку прогностичної здатності та оцінки профілю акумульованої точності;
механізми вирішення проблеми конфлікту інтересів, закладених у рейтингових оцінках та у діяльності рейтингових агентств. З цією метою обґрунтовано необхідність використання таких інструментів, як нагляд з боку державних контролюючих органів, заборона суміщення надання рейтингових та консалтингових послуг, підвищення транспарентності діяльності рейтингових компаній (зокрема, оприлюднення методик, на основі яких присвоюються рейтинги);
дістали подальшого розвитку:
концептуальні засади запровадження вартісного підходу до фінансової діагностики підприємств, які полягають у створенні системи вартісної діагностики, запровадженні механізмів стимулювання менеджменту до реалізації проектів, спрямованих на генерування доданої вартості, переході від традиційного планування діяльності підприємств до системи плаваючих прогнозів.
Практичне значення одержаних результатів дослідження. Практична значимість одержаних результатів дослідження полягає в тому, що теоретичні положення в дисертації доведені до рівня конкретних практичних пропозицій та рекомендацій, створюють об’єктивну основу для подальшого вирішення теоретичних і практичних проблем фінансової діагностики як основи прийняття кредитних та інвестиційних рішень. Висновки та рекомендації щодо удосконалення системи фінансового контролінгу на підприємствах, запровадження прогресивних методичних підходів до зовнішньої та внутрішньої оцінки кредитоспроможності та інвестиційної привабливості підприємств використовуються в роботі органів державної влади, в діяльності підприємств та організацій, у навчальному процесі.
Обґрунтовані автором методичні підходи до фінансової діагностики можуть бути використані у процесі удосконалення методик оцінки кредитоспроможності позичальників, які використовуються вітчизняними банками. Відповідні пропозиції дисертанта прийнято до впровадження Державним експортно-імпортним банком України (довідка 001-11/6547 від 24.10.2007р.); в практичній роботі Фонду державного майна України для оцінки ефективності управління державною власністю у статутних фондах підприємств з часткою державної власності (довідка №10-15-17886 від 12.10.2007р.). Пропозиції щодо підвищення ролі фінансової діагностики у системі фінансового контролінгу використані ДП „Львіввугілля” у процесі оптимізації фінансово-економічних рішень (довідка 7/2236 від 22.10.2007р).
Окремі теоретичні положенні та висновки, які містяться в дисертації, використані в навчальному процесі Київського національного університету технологій і дизайну МОН України та Львівської державної фінансової академії при викладанні дисциплін: „Фінансова діяльність суб’єктів господарювання”, „Фінансовий менеджмент”, „Фінансовий аналіз” (довідка №245 від 16.10.2007р.; акт впровадження від 11.06.2007р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на науково-методичних семінарах Київського національного університету технологій та дизайну МОН України, Львівської державної фінансової академії. Найважливіші результати дисертації доповідалися на: всеукраїнській науково-практичній конференції „Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні” (Львів, 2001р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні” (Львів, 2004р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євроінтеграції” (Львів, 2007р.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані у 6 наукових працях, які написано одноосібно та в 2 працях, виконаних у співавторстві. Загальний обсяг публікацій складає – 2,6 друк. арк., з них 8 публікацій у наукових фахових виданнях. Особистий внесок автора у працях, опублікованих у співавторстві, наведено у списку публікацій за темою дисертації.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи становить 202 сторінки і включає 6 рисунків на 3 сторінках, 30 таблиць на 23 сторінках. Список використаних джерел містить 136 найменувань на 11 сторінках. Дисертація має 9 додатків на 19 сторінках.
Список литературы ВИСНОВКИ




У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми удосконалення методичних підходів до фінансової діагностики підприємств та визначено місце діагностики фінансового стану в системі контролінгу. Проведене автором дослідження дозволяє зробити такі висновки:
1. Фінансова діагностика – це процес ідентифікації якості фінансового стану підприємства та визначення чинників, які впливають на покращення чи погіршення фінансових параметрів суб’єкта господарювання. Економічна природа та цілі аналізу фінансового стану, діагностики банкрутства та оцінки кредитоспроможності підприємства в цілому є ідентичними. Виходячи з єдності методичних прийомів, основних функцій та завдань згаданих видів процедур їх доцільно об’єднати під узагальнюючою назвою „фінансова діагностика”. Найважливішими користувачами результатів внутрішньої діагностики є керівництво підприємства, менеджмент лінійних підрозділів, власники крупних пакетів корпоративних прав. Адресатами зовнішньої діагностики здебільшого є потенційні інвестори, акціонери, кредитори, органи держаної влади, а також менеджмент підприємства. Зовнішня діагностика є інструментом зменшення інформаційної асиметрії між підприємством, яке є об’єктом вкладення капіталу та капіталодавцями.
2. У процесі організації аналітичної роботи на підприємстві домінуючі позиції займає фінансовий контролінг. Контролер є „постачальником“ фінансової інформації та показників для прийняття фінансових рішень. Для цілей удосконалення фінансової діагностики можуть використовуватися такі функціональні інструменти контролінгу як планування, прогнозування, управлінський облік. Роль фінансової діагностики у зменшенні інформаційної асиметрії, а також пріоритетне місце інформаційного забезпечення в системі функцій контролінгу дозволяють віднести фінансову діагностику до числа ключових функціональних інструментів контролінгу. Результати діагностики слугують інформаційною підтримкою прийняття управлінських рішень в галузі фінансового та комерційного кредитування, інвестування, аквізицій, реорганізації, диверсифікації діяльності.
3.Враховуючи пріоритетність функції інформаційного забезпечення, а також місце фінансової діагностики у системі завдань контролінгу, в дисертації обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення визначення контролінгу шляхом внесення відповідних доповнень до існуючої дефініції. Під контролінгом слід розуміти систему інформаційної підтримки управлінських рішень на основі використання сукупності методів та процедур з фінансової діагностики, методичного та консультаційного забезпечення, а також щодо координації планування, обліку, контролю та ризик-менеджменту.
4. При визначенні цільового значення показників, що характеризують структуру капіталу підприємства та оборотність слід орієнтуватися не лише на середньо галузеве їх значення, а й медіанне. Медіана – це значення ознаки, що припадає на середину досліджуваної системи показників і поділяє упорядкований ряд розподілу на дві рівні за обсягом частини. Необхідність використання медіанного значення показників як орієнтованих значень для цілей фінансової діагностики зумовлена несиметричністю розподілу значень фінансових показників. Як правило, відстань між нижньою межею і медіаною є меншою, ніж медіаною і верхньою межею коефіцієнтів.
5. Аналіз вітчизняної практики фінансової діагностики підприємств з використанням різних методичних підходів висвітлює широке коло проблем, які існують у цій сфері. Вади вітчизняної практики фінансової діагностики випливають із недоліків традиційного підходу до аналізу. Відсутність достатнього наукового обґрунтування критичних значень фінансових показників, їх комбінації, що включаються в окремі методики, нехтування можливостями економетричних методів обробки інформації, майже повне ігнорування показників, що характеризують вартість підприємства та його чисті грошові потоки роблять результати фінансової діагностики у багатьох випадках досить однобічними та суб’єктивними. Суттєвою вадою практики фінансової діагностики в Україні є фактично повна відсутність оцінки ефективності методик, що використовуються. Це дає підстави стверджувати що діагностика фінансового стану підприємств в Україні здебільшого не виконує притаманні їй функції.
6. Одним із варіантів забезпечення ефективної фінансової діагностики є побудова системи рейтингової оцінки підприємств. Залежно від інституту, який присвоює рейтинг, рейтингова оцінка може бути зовнішньою або внутрішньою. Активізація внутрішнього рейтингування у значній мірі є результатом прийняття Базельським комітетом з банківського нагляду рекомендацій „Базель ІІ”, які передбачають поступовий перехід на рейтингову систему оцінювання кредитних ризиків. До перспективних напрямків використання рейтингування можна віднести створення ефективного інструментарію оцінки ризиків, покращення стандартів розкриття інформації про позичальників та емітентів, забезпечення диверсифікації джерел фінансування підприємств та доступу до дешевих ресурсів.
7. Кредитно-інвестиційний рейтинг як засіб фінансової діагностики набуває все більшого поширення завдяки функціям, які він виконує. В дисертації обґрунтовано такі функції рейтингування: зменшення інформаційної асиметрії; регулювання фінансових відносин на ринку капіталів; функція підвищення іміджу компанії; функція раннього попередження.
8. Ефективно діючий контролінг є гарантією високих рейтингових оцінок підприємства. Діяльність служб контролінгу у сфері рейтингування має концентруватися на вирішенні трьох основних завдань:
- комунікація з рейтинговими агенціями, фінансовими аналітиками, банками, іншими установами, які здійснюють присвоєння рейтингів або безпосередньо впливають на рівень рейтингових оцінок на основі забезпечення ефективної інформаційної політики,
- управління рейтингом власної компанії на основі оптимізації кількісних та якісних характеристик, що враховуються в процесі присвоєння рейтингів, зокрема, забезпечення подання якісної звітності, сприятливої структури балансу, достатності показників інших форм звітності;
- рейтингування чи аналіз рейтингів підприємств, з якими компанія тим чи іншим чином може вступити у відносини комерційного кредитування чи інвестування.
9. Центральна проблема рейтингування пов’язана із необхідністю накопичення достатнього обсягу первинної інформації для здійснення аналітичних процедур. Перехід на рейтингову систему оцінювання кредитоспроможності та інвестиційної привабливості підприємств потребує від них суттєвих змін в інформаційно-комунікаційній політиці. Оскільки інформація, яка надається для оцінки підприємств за традиційними методами є недостатньою для присвоєння рейтингу. Рейтинг можна інтерпретувати як інструмент оцінки довіри до компанії. Завдяки цьому інструменту можна зменшити ціну залучення капіталу, а також підвищити ринкову капіталізацію підприємства. Саме тому рейтингова система оцінювання потребує підвищення рівня транспарентності діяльності підприємства.
10. Об’єктивність рейтингів має забезпечуватися використанням економетричних методів обробки інформації. Для побудови моделі рейтингової оцінки слід підібрати адекватний економетричний апарат. Обґрунтована в дисертації модель рейтингової оцінки розроблена з використанням авторського підходу, що ґрунтується на інтеграції методів дискримінантного аналізу та логістичної регресії. Перший дозволяє розрахувати інтегральний показник із залученням великої кількості фінансових індикаторів та їх селекцію. Методу логістичної регресії вирішує проблему зони невизначеності та рестриктивних обмежень, притаманних дискримінантному аналізу. Переваги логіт-моделі полягають у тому, що для їх розробки потрібно дотримуватися меншого числа припущень, зокрема, щодо нормального розподілу незалежних змінних та рівності дисперсійно-коваріаційних матриць. Оперуючи не надто обмежувальними припущеннями логіт-модель забезпечує достатньо чітке розмежування фінансово стійких від фінансово неспроможних підприємств. Практичне використання логіт-моделей рейтингової оцінки забезпечує високу транспарентність прийняття фінансових рішень.
11. Для забезпечення конкурентоспроможності рейтингових оцінок вони мають відповідати певним критеріям, зокрема, характеризуватися високим рівнем прогностичної здатності, достовірності, транспарентності, об’єктивності та економічності. Дотримання зазначених критеріїв є необхідною але недостатньою умовою визнання рейтингових оцінок ринком. Оцінка ефективності методик фінансової діагностики у значній мірі має зводитися також до тестування рівня виконання методикою функцій, які має виконувати фінансова діагностика.
12. Економічність фінансової діагностики на основі рейтингів має забезпечуватися тим, що витрати на проведення рейтингової оцінки підприємств мають бути меншими, ніж економічний ефект від присвоєння рейтингу. Для кредиторів економічний ефект рейтингування позичальників полягає у зменшення ризиків неповернення позик та у можливому зменшення витрат на оцінку кредитоспроможності. Для компаній – об’єктів рейтингової оцінки економічний ефект рейтингування обчислюється величною зменшення вартості залученого капіталу. Враховуючи, що витрати на послуги з присвоєння рейтингів, які здійснюються зовнішніми рейтинговими агентствами є досить високими, замовлення рейтингової оцінки є виправданим лише для крупних копаній, які мають значні обсяги потреби в капіталі. Для малих та середніх підприємств може застосовуватися внутрішнє рейтингування, яке здійснюється кредитуючим банком.
13. Зовнішні рейтингові агентства практично не несуть жодної відповідальності за присвоєні рейтинги. Між тим помилково присвоєні рейтинги тягнуть за собою серйозні наслідки як для капіталодавців, так і для компаній, які оцінюються. Для капіталодавців фальшивий (завищений) рейтинг може послужити сигналом для вкладання коштів у підприємство, в результаті чого вони можуть зазнати збитків. Підприємству – об’єкту оцінки невірна класифікація може зашкодити, негативно вплинувши на його імідж, що підвищує вартість залучення капіталу.
14. Рейтинг виконує не лише сигнальну функцію на ринку капіталів. Він може слугувати також як індикатор раннього попередження кризи на підприємстві та продуктом діагностики фінансового стану. У цьому зв’язку рейтинговим агентствам доцільно розширити коло своїх послуг: від рейтингової оцінки до рекомендацій щодо вжиття заходів з покращення фінансових параметрів, що своїм наслідком матиме підвищення рейтингових оцінок. Однак, за поєднання консалтингових послуг та послуг із присвоєння рейтингу в рейтингових агентств може виникнути конфлікт інтересів. Саме тому, слід відокремлювати консалтингову та оціночну діяльність. Одне й те саме рейтингове агентство не повинне присвоювати рейтинги тим компаніям, яким воно надає консалтингові послуги. Водночас, рейтингове агентство може надавати послуги з оптимізації рейтингів, які присвоюватимуться іншими оферентами рейтингових послуг.
15. Для оцінки якості моделі рейтингової оцінки рекомендується використовувати методологію ROC-аналізу (аналіз прогностичної здатності) та САР-аналізу (оцінка профіля акумульованої точності). Ці види аналізу можна використовувати як для оцінки ефективності моделі чи системи рейтингової оцінки, так і для визначення прогностичної здатності окремих кількісних чи якісних показників. Важливим елементом, який визначає якість моделі фінансової діагностики є правильно підібране порогове значення (лінії поділу груп підприємств). Для визначення оптимального порогового значення слід розрахувати чутливість та специфічність моделі за кожного варіанту лінії поділу. В результаті нанесення відповідних значень чутливості та специфікації на координатну площину отримуємо криву ROC. Оптимальна межа поділу груп підприємств знаходиться в точці максимального співвідношення чутливості та специфічності (в нашій моделі це точка з коефіцієнтом ймовірності дефолту 0,4992, чутливістю 88% та специфічністю 90,3). Оскільки ці значення співпали з розрахованими, обрана в логіт-моделі лінія поділу є найбільш оптимальною.
16. Найбільш адекватним для тестування якості моделі фінансової діагностики є агрегований коефіцієнт прогностичної здатності (AUROC). Розрахунок коефіцієнта є складовою ROC-аналізу. Він характеризує площу фігури, яка знаходиться під побудованою кривою ROC (Area under ROC). Для обґрунтованої в дисертації логіт-моделі показник AUROC склав 0,924. Інтервал довіри в 95% означає, що нижня межа коефіцієнта відповідає 0,847, а верхня 1,0. Аналогом до коефіцієнта AUROC, що обчислюється в процесі ROC-аналізу є коефіцієнт Гіні, що визначається у процесі САР – аналізу. Отримані за результатами дослідження величини коефіцієнта Гіні (0,848) та коефіцієнта AUROC свідчить про досить високу здатність моделі ідентифікувати підприємства, яким загрожує дефолт. Це є підтвердженням досить високої класифікаційної та прогностичної потужності запропонованої автором моделі рейтингування. Висока якість моделі уможливлює її практичне використання.
17. Згідно із сучасними тенденціями в розвитку корпоративних фінансів аналітична діяльність в рамках фінансової діагностики має концентруватись, з одного боку, на інтегральних методах оцінки фінансового стану компанії, а з іншого – на вартісних оціночних показниках. Запровадження вартісного підходу до фінансової діагностики у значній мірі дозволяє зменшити наслідки інформаційної асиметрії між учасниками фінансових відносин та нейтралізувати пов’язаний із цим конфлікт інтересів. Практична реалізація вартісного підходу в прийнятті управлінських рішень належить до компетенції фінансового контролінгу, який має здійснювати постановку обраної концепції вартісного управління, займатися оцінкою, плануванням та моніторингом вартості підприємства в цілому та окремих центрів відповідальності
18. Показники прибутковості та рентабельності не є достатнім критерієм оцінки ефективності діяльності господарських структур. Альтернативним способом оцінки ефективності є розрахунок показників, що характеризують рівень зміни вартості суб’єкта господарювання за аналізований період. Завдяки запровадженню системи вартісних показників можна оцінити величину створення (чи поглинання) вартості підприємством в цілому чи окремими центрами відповідальності. На розрахунку, плануванні та аналізі вартісно-орієнтованих показників ґрунтується вартісний підхід до управління фінансами. В рамках цього підходу пропонується створення системи вартісної діагностики підприємства, запровадження механізмів стимулювання менеджменту до реалізації проектів, спрямованих на генерування доданої вартості, перехід від бюджетування діяльності на систему плаваючих прогнозів.
19. Дослідження вартісного підходу до управління фінансами дозволяє виокремити три основні концепції: дисконтування грошових потоків (DCF), економічної доданої вартості (EVA) та доданої вартості грошового потоку (CVA). Системні взаємозв’язки між різними концепціями оцінки вартості підприємства характеризує теорема Прайнрайха-Люке. Теорема показує, що за дотримання певних передумов, результати оцінки за використання різних підходів будуть однаковими, тобто теперішня чи залишкова вартість за дисконтування грошових потоків чи прибутку (залишкового) буде однаковою.
20. Запропоновані за результатами дослідження схеми розрахунку показників для обчислення економічної доданої вартості, доданої вартості чистого грошового потоку та дисконтування грошових потоків відрізняються від порядку розрахунку окремих показників, що передбачені вітчизняними П(с)БО, зокрема, для дисконтування слід використовувати вільний грошовий потік до сплати відсотків за користування позиками, для обчислення показника EVA слід враховувати величину скоригованого інвестованого капіталу, для розрахунку CVA необхідно застосувати адаптовані схеми визначення валового Сash-flow; валового обсягу інвестицій, строку корисного використання активів, частини активів, на які не нараховується амортизація.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Ossadnik W. Controlling. – 3., überarb. und erw. Aufl.. – München; Wien: Oldenbourg, 2003. – 562 S.
2. Peemöller V. H. Controlling: Grundlagen und Einsatzgebiete. – 4. Aufl.. – Berlin, Verlag Neue Wirtschafts-Briefe, 2003. – 538 S.
3. Küpper H.-U., Weber J. Grundbegriffe des Controlling.- Stuttgart: Schäffer-Poeschel, 1997. – 367 S.
4. Schäffer U., Willauer B. Kontrolle, Effektivität der Planung und Unternehmenserfolg – Ergebnisse einer empirischern Erhebung, Forschungspapier. – Vallendar, 2001. - 245 S.
5. Küpper H.U. Controlling. Konzeption, Aufgaben und Instrumente. – 3., überarb. und erw. Aufl.– Stuttgart: Schäffer-Poeschel Verlag, 2001. – 565 S.
6. Antony R., Govindarajan V. Management Control Systems. - 9th edition. – Boston: Irwin, 2001. - 862 p.
7. Hilton R.W. Managerial Accounting, 5. A., New York 2002.
8. Kaplan, R.S., Atkinson, A.A. Advanced Management Accounting. – 3d edition. – Upper Saddle River, New Jersey: Prentice-Hall, 1998.- 798 p.
9. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. – К.: Ника-Центр, 1999. – Т.1.
10. Фінанси підприємств. /За наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогіна. - 6-те вид. - К.:КНЕУ, 2006. – 552 с.
11. Терещенко О.О. Поняття „контролінг” та „управлінський облік” у теорії і практиці // Фінанси України. - 2006. ─ №8. – С.137─146.
12. Reichmann T. Controlling mit Kennzahlen und Managementberichten. – Grundlagen einer systemgestützten Controlling-Konzeption. – 6. Aufl., München, 2001. – 846 S.
13. Serfling, K. Controlling. – Stuttgart: Schäffer-Poeschel, 1992. – 345 S.
14. Ceonenberg Adolf G. Kostenrechnung und Kostenanalyse. 5. Auflage. – Stuttgart: Schaefer-Poeschel Verlag, 2003. – S.619.
15. Weber J. Einführung in das Controlling. - 9.Aufl., Stuttgart, 2002.- S.65.
16. Контроллинг как инструмент управления предприятием./ Е.А.Ананькина, Н.Г.Данилочкина, Л.Е. Долгов и др. – М.: ЮНИТИ, 1998. – 279 с.
17. Терещенко О. Фінансова неспроможність підприємства: конфлікт інтересів та можливості його подолання // Вчені записки: Наук. зб. ─ К.: КНЕУ, 2002. ─ С. 183 ─ 190.
18. Arrow K. J. The Economics of Agency, in: Principals and Agents: The Structure of Business, Boston, 1985. - р. 37-51.
19. Jensen M.C, Meckling W.H. Theory of the Firm: Managerial Behavior, Agency Cost and Ownership Structure. // Journal of Financil Economics, 1976. – p. 305-360.
20. McFadden D. Rationality of Economists? // Journal of Risk and Uncertainty. – 1999. – No 19. – p. 73-105.
21. Casey Ch. Kapitalmarkttheoretische Unternehmensbewertung – Theoretische Fundierung, Vorteilhaftigkeit der Methoden und ökonomische Würdigung. // BFuP. – 2006. – No 2. – S.180 – 198.
22. Терещенко О.О. Управління фінансовою санацією підприємств: Підручник. - К.: КНЕУ, 2006. – 552 с.
23. Niedermeyer R. Entwicklungsstand des Controlling. System, Kontext und Effizienz. – Wiesbaden, 2004. – 649 S.
24. Чумаченко М.Г. Контролінг перспективи не має.// Фінансовий контроль. – 2005. - № 2 (26). – С. 35-38.
25. Костирко Л. А. Діагностика потенціалу фінансово-економічної стійкості підприємства: Монографія. – Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2004. – 240 с.
26. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. – К.: Ника-Центр, 1999. – Т.2.
27. Volkart R. Corporate Finance: Grundlagen von Finanzierung und Investition. – Zürich: Versus. – 2003. – S. 778.
28. Приймак С. Експертна діагностика і аудит фінансового стану підприємницьких структур в умовах ринкової економіки. // Збірник наукових праць. Випуск 2. НАН України, Інститут регіональних досліджень – Львів, 2002. – С. 8 - 17.
29. Балабанов И.Т. Финансовый анализ и планорование хозяйственного субъекта. – М.: Финансы и статистика. – 2001. – 208 с.
30. Калина А.В., Конева М.И., Ященко В.А. Современный экономический анализ и прогнозирование (микро и макроуровень): Учеб. Пособие. – К.: МАУПб 1998. – 272 с.
31. Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых ситуаций: Учебн. Пособие. – К.: Максимум, 2002. – 650 с.
32. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій: Монографія. – К.: КНТЕУ, 2001. - с.120.
33. Ковалев В.В. Финансовый учет и анализ: концептуальные основы. – М.: Финансы и статистика, 2004.
34. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. – К.: КНЕУ, 2000. – 132с.
35. Ковалев В.В., Волков О.Н. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учебник. – М.: Проспект, 2001. – 424с.
36. Артеменко В.Г., Беллендер М.В. Финансовый анализ: Учеб. пособие. – М.: Дело и сервис, 2000. – 160с.
37. Бердникова Т.Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия. – М.: Инфра – 2002. – 215с.
38. Ковалева А.М. Финансы и управление предприятием. - М.: Финансы и статистика, 1995.
39. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Моногорафія. – К.: КНЕУ, 2002. – 387с.
40. Островська О.А. Оцінка фінансового стану підприємств в умовах стандартизації фінансової звітності. // Бухгалтерський облік і аудит. - 2003. – №2. - С. 28-35.
41. Приймак С. Методологія визначення показників фінансової стійкості підприємства в рамках міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. // Вісник Львівського державного фінансового інституту: збірник наукових статей. – Львів, 2000. – С. 73-78.
42. Терещенко О.О. Антикризове фінансове управління на підприємстві: Монографія. – К. КНЕУ, 2004.
43. Корнійчук О. Вплив макроекономічного середовища на розбудову конкурентоспроможності моделі фондового ринку України // Ринок цінних паперів України. - 2007. ─ №1-2. – С.27─42.
44. Ван Хорн Дж., Вахович Дж. Основы финансового менеджмента, 12-е издание: пер с. англ. – М. : ООО Вильямс, 2006. – С. 250.
45. Галасюк В., Галасюк В. SGMCA – спрощений метод оцінки кредитоспроможності компаній на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. // Вісник НБУ- 2006. ─ №10. – С.14─17.
46. Baetge J. Die Frueherkennung von Unternehmenskrisen anhand von Abschlusskennzahlen. Rückblick und Standortbestimmung, in DB 2002, S. 2281-2287.
47. Свободин Ю.Н., Штиркова М.В., Штирков В.Н. Технология применения теории нечетких множеств в финансовом анализе деятельности предприятий // Экономика и управление. - 2006. - №4. - С. 119-123.
48. Контроллинг в бизнесе. Методологические и практические основы по-строения контроллинга в организациях. / А.М. Карминский, Н.И. Оленев, А.Г. Примак, С.Г. Фалько. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 256 с.
49. Матвійчик А. Діагностика банкрутства підприємств. // Економіка України. – 2007. - №4.- С.20 - 28.
50. Внукова Н., Потьомкін Ю. Кредитно-рейтингова оцінка підприємств-емітентів як інструмент забезпечення розвитку фондового ринку України // Ринок цінних паперів України. - 2007. ─ №1-2. – С.93─98.
51. Horváth P. Controlling. – 9., vollständig überarb. Aufl.. – München: Vahlen, 2003. – 931 S.
52. Сахарова И.В., Іванов А.П., Хрусталев Е. Ю. Финансовые индикаторы инвестиционной привлекательности акционерного общества. // Финансы. – 2006. ─ №4. – С.56 ─61.
53. Лысенко Ю.Г. Экономика и кибернетика предприятия: современные инструменты управления: Монография. – Донецк, 2006. – 352 с.
54. Духненко В., Шапран В., Шапран Н. Рейтинг инвестиционной привлекательности предприятий. // Эксперт Украина. – 2006. – № 7. – С. 70 – 79.
55. Wagner Ch. Die Deutsche Bank entwickelt ein zentrales System zur Ermittlung konsistenter Ratings. // Themen-Newsletter, Ausgebe 2003. – No.2
56. Приймак С. Оцінка ділової активності підприємства. // Вісник Львівської державної фінансової академії: збірник наукових статей. – Львів: 2001. – С. 44-46.
57. Приймак С. Інтегральна оцінка фінансового стану господарюючих суб’єктів. // Вісник Львівської державної фінансової академії: збірник наукових статей. – Львів: Львівська державна фінансова академія, 2005. – № 6, - С. 209 - 213.
58. Приймак С., Гончарук С. Інноваційне та інвестиційне забезпечення розвитку регіону. // Молодь і ринок. - 2005. - №1. - С. 95 - 98.
59. Everling O., Bargende D. Externe Ratingsysteme als Fruehwarnsysteme. // Controlling, Heft 4/5, 2005. – S. 261-269.
60. International Convergence of Capital Measurement and Capital Standards. A Revised Framework. // Basel Commitee on Banking Supervision. – Basel. – Updated November 2005 (www.bis.org).
61. Корнєєв В.В. Фінансові посередники як інститути розвитку: монографія. – К.: Основа, 2007. – 192 с.
62. Свиридова Н.В. Рейтинг финансового состояния организаций. // Финансы. – 2006. ─ №3. – С.58 ─ 59.
63. Кротюк В., Куценко О. Базель ІІ: нова концептуальна редакція Базельської угоди про капітал // Вісник НБУ.-2006.-N3.- С.2 - 5.
64. Кротюк В., Куценко О. Базель ІІ: розрахунок мінімально необхідної величини капіталу згідно з першою компонентою // Вісник НБУ.-2006.-N5.- С.16 - 22.
65. Schneck O. Controller als Rating-Advisor // REFA-Nachrichten, No 5, 2006. – S. 34.
66. Manz F. Prozessorientiertes Kreditmanagement: ein intergriertes Konzept zur Risiko-Rendite – Optimierung von Einzelkredit und Portfolio. – Bern-Stuttgart-Wien: Verlag Paul Haupt, 1998. – 423S.
67. Брейли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов / Пер. с англ. Н. Барышниковой. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2004. – 1008с.
68. Андрощук О. Вплив інформаційної прозорості на вартісні параметри підприємства // Ринок цінних паперів України. - 2007. ─ №1-2. – С.69─74.
69. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посібн. - К.: КНЕУ, 2003. – 554 с.
70. Свиридова Н.В. Оценка финансового состояния организаций в условиях применения МФСО. // Финансы. – 2007. ─ №2. – С.67 ─ 68.
71. Schönbrodt, B., Erfolgsprognosen mit Bilanzkennzahlen, Beiträge zum Rechnungs-, Finanz- und Revisionswesen. Frankfurt am Main und Bern. 1981. - S. 161.
72. Burger, A., Zur Klassifikation von Unternehmen mit neuronalen Netzen und Diskriminanzanalysen, in: Zeitschrift für Betriebswirtschaft, 64. Jg. (1994). - S. 1165-1179.
73. Georg H., Defizite der statistischen Insolvenzprognose, in: Hauschildt/Leker: Krisendiagnose durch Bilanzanalyse, 2. neu bearb. Aufl.: Köln, 2000. – S. 144-167.
74. Meier Ch. Ratingmodelle Bauen und Validieren. // Der Schweizer Trehänder. No. 8, 2006. – S. 537-540.
75. Островська О.А. Модель ідентифікації стійкості фінансового стану підприємств будівельних матеріалів: суть та необхідність розробки. // Ринок цінних паперів України. - 2003. ─ №9-10. – С.37─45.
76. Островська О.А. Застосування інтегрованих показників у вітчизняній аналітичній практиці. // Фінанси, облік і аудит: наук. Зб. Вип. 6. – К. КНЕУ, 2005 – с. 106-113.
77. Наконечний С.І., Терещенко Т.О., Романюк Т.П. Економетрія: Підручник. – Вид. 3 – тє. – К.: КНЕУ, 2004. – 520с.
78. Порядок проведення оцінки фінансового стану бенефіціара та визначення виду забезпечення для обслуговування та погашення позики, наданої за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій. Накази Міністерства фінансів України від 01.04.2003 N 247 та від 26.10.2006 №1012. // Офіційний вісник України вiд 08.05.2003 - 2003 р., № 17, стор. 297, стаття 799.
79. Kley Ch. Ratingsysteme: Intransparente Unternehmen und ihre Anfälligkeit für Finanzprobleme.// Finanz Betrieb. 2004. – No. 7-8. – S. 515-525.
80. Приймак С.В. Система рейтингової оцінки підприємств // Інвестиції: практика та досвід. – 2007. - № 12. – 31–36. - 0,5 др. арк.
81. Приймак С. Рейтинг як результат фінансової діагностики підприємства. // Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євро інтеграції: Матеріали IV міжнародн. наук. – практ. конф. Збірник наукових праць. – Львів, 2007. – С. 299 – 302. – 0,3 др. арк.
82. Deutsche Bundesbank. Validierungsansätze für interne Rating-Systeme. // Monatsbericht, No.9, 2003. – S. 61 - 74.
83. Wegmann J., Koch W. Standpunkt: Benötigen der Mittelstand Ratingagenturen? // Finanz Betrieb. 2003. – No. 4. – S. 227-237.
84. Altman E.I. Financial Ratios, Discriminate Analysis and the Prediction of Corporate Bankruptcy. // Journal of Finance - No 4. – 1968. - p. 589-609.
85. Altman E.I. A Further Investigation of the Bankruptcy Cost Question. // Journal of Finance - No 39 (Bd. 39). – 1984. - p. 1067-1089.
86. Давыдова Г.В., Беликов А.Ю. Методика количественной оценки риска банкротства предприятий. // Управление риском. – 1999. - №3. – с. 13-20.
87. Mattler H., Daun U., Manns T. Basel II: Logistische Regtression als das Herz einer Rating-Maschine. // Ratingaktuel. No. 3, 2004. – S. 66- 71.
88. Mattler H., Daun U., Manns T. Basel II: Trenschärfermasse zur Validierung von internen Rating-Systemen. // Ratingaktuel. No. 6, 2004. – S. 46- 52.
89. Khandani B., Lozano M., Carty L. Moody’s Risk for private Companies. London, 2001. – p.50.
90. Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С. Методика финансового анализа. – М.: ИНФРА. – 1996. – 175с.
91. Анташов В.А., Уварова Г.В. Экономический советник менеджера. – Минск: Финансы, учёт, аудит. – 1996. – 215 с.
92. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. – М.: Финансы и статистика. – 2001. – 49 с.
93. Бандурка О.М., Коробов М. Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємств: Підручник. – К.: Либідь. – 2003. – 384с.
94. Rappaport Alfred. Shareholder Value. – Stuttgart: Schaefer-Poeschel Verlag, 1999. – р.16.
95. Rappaport A. Ten Ways to Create Shareholder Value. // Harward Business Review. September 2006. – p. 68-76.
96. Терещенко О.О., Стецько М.В. Управління вартістю підприємства в системі фінансового менеджменту // Фінанси України. - 2007. ─ №3. – С.91 ─ 99.
97. Терещенко О.О. Дискримінантний аналіз в оцінці кредитоспроможності підприємства // Вісник НБУ. ─ 2003. ─ № 6. ─ С. 28─31.
98. Турило А.М. Методологічні підходи до оцінки фінансової діяльності підприємств // Фінанси України. - 2007. ─ №3. – С.100─104.
99. Терещенко О.О. Санаційний аудит як інструмент зменшення інформаційних ризиків у процесі антикризового управління // Ринок цінних паперів України. ─ 2004. ─ № 3─4. ─ С.27─35.
100. Галасюк В.В., Галасюк В.В. Методика оцінки кредитоспроможності позичальників // Вісник НБУ. - 2002.- №2. - С.39-45.
101. Зятковський І.В. Фінанси суб’єктів господарювання в умовах інституційних перетворень: Монографія. – Тернопіль: Економічна думка, 2006. – 338с.
102. Happel M. Shareholder-Value-Ansatz: Implemetnierungslücke im Controlling deutscher Unternehmen? // Controlling, Heft 4/5, 2002. – S. 275-282.
103. Терещенко О., Приймак С. Управління вартістю підприємства в системі контролінгу // Ринок цінних паперів України. - 2007. ─ №1-2. – С.53─60.
104. Fischer T., Roedl K. Publizität wertorientierter Managementkonzepte in der Geschäftsberichten der DAX-30 Unternehmen // Controlling, Heft 1, 2005. – S. 23-31.
105. Franz K. P., Winkler C. IFRS und wertorientiertes Controlling. // Controlling. – 2006. – No. 8-9. – S. 417.
106. Günter T., Damisch P. Flexibilitätsberürücksichtigendes wertorientiertes Controlling // Controlling, Heft 7/8, 2003. – S. 361-371.
107. Hahn, D. Hungenberg, H. Plannung und Kontrolle, Planungs- und Kontrollsysteme, Planungs- und Kontrollrechnung, Wertorientierte Controllingkonzepte. – 6. Aufl.. – Wiesbaden, 2001. – 862 S.
108. Heigl, A., Controlling – Interne Revision. - 2. Aufl.. – Stuttgart, New York,1989. – 538 S.
109. Мендрул О.Г. Управління вартістю підприємства: Монографія. - К.: КНЕУ, 2002. – 272 с.
110. Sandt J. Kennzahlen für die Unternehmensführung - verlorenes Heimspiel für Controller.//Controlling & Management. - No 1. – 2003. - S. 75 - 79.
111. Климчук С.В. Підходи до оцінки економічної вартості підприємства // Фінанси України. - 2007. ─ №3. – С.105─110.
112. Volkart R. Unternehmensbewertung und Akquisitionen. - Zuerich: Versus, 1999. - S..66-67.
113. Coenenberg A.G., Baum H.-G., Günter E. Betriebliche Umweltökonomie in Fällen, Band I: Anwendung betriebswirtschaftlicher Instrumente. – München, Wien, 1999.
114. Preinreich Gabriel A.D. Valution and Amortisation. In. The Accounting Review (12) 1937, p. 209-226.
115. Lücke Wolfgang. Investitionsrechnungen auf der Grundlage von Ausgaben und Kosten. In: Zeitschrift für handelswirtschaftliche Forschung N.F. (7) 1955, S. 310-324.
116. Becker A. Beyond Organisation. Anmerkungen zum Konzept des Beyond Bungeting. // ZFO. – 2004. – No. 2. – S. 82 – 87.
117. Hope J., Fraser R. Beyond Budgeting. // Strategic Finance, vol., 82, Oktober. – 2000. – p. 30-35.
118. Циглик І.І., Мозіль І.О., Кідрякова Н.В. Контролінг. Сутність, основи формування та функціонування на підприємствах України.// Економіка. Фінанси. Право. – 2004. - № 4. – С. 14-17.
119. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – 4-те вид., випр. та доп. – Л.: Товариство “Знання”, КОО; Видавництво Львівського банківського інституту НБУ. – 585 с.
120. Петренко С.Н. Контроллинг: Учебное пособие. – К.: Ника-Центр, Эльга. – 2003. – 387 с.
121. Енциклопедія банківської справи України./ Редкол.: В.С. Стельмах та ін. - К.: Молодь, Ін Юре, 2001. – 680 с.
122. Павловська О.В. Удосконалення методів аналізу фінансового стану підприємств //Фінанси України. - 2001. - №11. - С. 54 - 61.
123. Павловська О.В. Удосконалення методів пошуку резервів зростання прибутку // Фінанси України. - 2000. - №9. - С. 9 - 15.
124. Akerlof G.A. The Market for „Lemons: Quality Uncertainty and the Market Mechanism. The Quarterly Journal of Economics Vol. 84, 1970. - p. 488-500.
125. Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій.: Підручник. – К.: КНЕУ, 2004. – 566 с.
126. Ковалев В.В. Финансовый анализ: управление капиталом. Выбор инвестиций, Анализ отчетности. – М.: Финансы и статистика, 2001 – 512с.
127. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – Минск: Новое знание, 2001. – 528с.
128. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30. 10.1996 р. №448/96-BP// http: // www.rada.gov.ua
129. Концепція створення системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб'єктів господарювання. // Офіційний вісник України вiд 23.04.2004 - 2004 р., № 14, стор. 320, стаття 976.
130. Baetge J., Stellbrink J. Früherkennung von Unternehmenskrise mit Hilfe der Bilanzanalyse // Controlling. – 2005. – No. 4-5. – S.213-222.
131. Beaver W. Financial Ratios as Predictors of Failure. // Empirical Research in Accounting, Selected Studies 1966, Supplement to: Journal of Accounting Research Vol. 4 (1966) - p. 71-111.
132. Beermann K. Prognosemöglichkeiten von Kapitalverlusten mit Hilfe von Jahresabschlussen. Düsseldorf, 1976.
133. Weibel P.F. Die Aussagefähigkeit von Kriterien zur Bonitätsbeurteilung im Kreditgeschäft der Banken // Bankwirtschaftliche Forschungen, Bd.24, Bern-Stuttgart, 1973.
134. Цивільний кодекс України. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, №40-44.
135. Господарський кодекс України. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 18.
136. Статистичний щорічник України за 2005 рік./ за ред.. Осауленка О.Г. – К.: Видавництво“Консультант” - 2006. – 568 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.