У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название СТАН ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ЛЬОНАРСТВА
Количество страниц 208
ВУЗ ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2008
Содержание ЗМІСТ

ВСТУП 3
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОСТУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ЛЬОНАРСТВА 10
1.1. Сутність конкурентоспроможності продукції 10
1.2. Чинники конкурентоспроможності, їх характеристика 23
1.3. Методичні підходи в оцінці конкурентоспроможності продукції 35
Висновки до Розділу 1 48
Розділ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ОЦІНКА РІВНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ЛЬОНАРСТВА 51
2.1. Особливості галузі, що визначають необхідність підвищення конкурентоспроможності продукції 51
2.2. Оцінка рівня конкурентоспроможності продукції льонарства 74
2.3. Проблеми забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції 97
Висновки до Розділу 2 117
Розділ 3. ОСНОВНІ ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ЛЬОНАРСТВА 119
3.1. Прогноз росту конкурентоспроможності продукції 120
3.2. Удосконалення економічних взаємовідносин між суб’єктами льоновиробництва 133
3.3. Стратегічні напрями підвищення конкурентоспроможності продукції 152
Висновки до Розділу 3 165
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 171
ДОДАТКИ 187



ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап розвитку економіки України визначається процесами її ринкової трансформації та інтеграції у світову систему господарювання, в контексті яких постає питання забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції, у т. ч. продукції галузі льонарства. Льон-довгунець є стратегічною сільськогосподарською культурою та джерелом натурального волокна в Україні, з якого можна виготовляти широкий асортимент побутових тканин і технічних виробів. Від успішності функціонування галузі льонарства залежить відродження сільськогосподарських підприємств Полісся, а також текстильної та легкої промисловості.
В період переходу до ринкових умов функціонування підприємства галузі льонарства зазнали значних деструктивних змін, зокрема й через відсутність економічно обґрунтованої державної підтримки. Найгострішими проблемами льоносіючих підприємств нині є скорочення посівних площ під льоном, зниження його урожайності та якості льонопродукції, відсутність дієвої інфраструктури ринку і надійних та довготривалих економічних взаємозв’язків між різними сферами виробництва і переробки, неефективність каналів реалізації, диспаритет цін на продукцію льоновиробництва та відповідні матеріально-технічні ресурси. Результатом зазначених процесів у галузі льонарства є втрата Україною сировинної бази для текстильної та легкої промисловості, неспроможність льоновиробників забезпечити внутрішній ринок високоякісними лляними тканинами й іншими виробами з льону, втрата лідерства на зовнішніх ринках збуту. Однак галузь має значний потенціал, реалізація якого сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності льонопродукції, відродженню галузі льонарства та її стабільному розвитку. Отже, необхідність теоретичного й практичного вирішення цієї проблеми визначили вибір теми дисертаційного дослідження.
Проблеми забезпечення конкурентоспроможності продукції сільського господарства знайшли відображення в роботах В.Г. Андрійчука, В.П. Долинського, С.М. Кваші, М.Й. Маліка, Л.Д. Павловської, П.Т. Саблука, О.О. Школьного, О.М. Шпичака та ін. Організаційно-економічні питання функціонування й підвищення ефективності льонопромислового підкомплексу та його складових розглядаються в наукових працях П.А. Голобородька, Т.П. Єсипчук, Л.Л. Капітули, І.П. Карпця, О.Ю. Локтя, В.А. Москаленка, В.І. Ткачука, М.К. Циганка та ін. Однак, питання конкурентоспроможності продукції льонарства та шляхів підвищення її рівня залишається недостатньо вивченим та потребує окремого наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Державного вищого навчального закладу „Державний агроекологічний університет” за темою: „Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектора Північно-Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0104U008697), де автором розроблено теоретичні та науково-прикладні засади перспективного розвитку галузі льонарства.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка та обґрунтування теоретико-методологічних положень та науково-практичних рекомендацій щодо підвищення рівня конкурентоспроможності продукції льонарства. Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувались такі завдання:
• уточнити економічну сутність конкурентоспроможності продукції;
• ідентифікувати основні чинники, які впливають на рівень конкурентоспроможності льонопродукції;
• розробити методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності льонопродукції;
• охарактеризувати особливості розвитку галузі льонарства в регіоні дослідження;
• визначити сучасний рівень конкурентоспроможності вітчизняної льонопродукції;
• здійснити прогноз та запропонувати шляхи зростання рівня конкурентоспроможності льонопродукції;
• обґрунтувати необхідність удосконалення економічних внутрішньогалузевих взаємовідносин між підприємствами галузі для підвищення конкурентоспроможності льонопродукції.
Об’єктом дослідження є процес формування конкурентоспроможності продукції льонарства підприємств Житомирської області. Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних і практичних аспектів підвищення рівня конкурентоспроможності продукції в умовах дестабілізації вітчизняного льоновиробництва та посилення міжнародної конкуренції.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є системний підхід до вивчення фундаментальних положень економічної науки стосовно проблем сучасного рівня конкурентоспроможності продукції.
За допомогою абстрактно-логічного методу, зокрема прийомів аналогії та співставлення, індукції й дедукції уточнено сутність поняття «конкурентоспроможність продукції», а також сформульовано загальні висновки та висновки до розділів. Для визначення проблем, що стримують процес підвищення конкурентоспроможності продукції льонарства та окреслення шляхів їх подолання застосовано метод аналізу і синтезу. Для оцінки сучасного стану та тенденцій розвитку льоносіючих підприємств використано статистико-економічний метод, зокрема його прийоми – графічний, порівняння, індексний, групування тощо. Статистичне спостереження використано для збору масиву емпіричних даних в 16 льоносіючих районах Житомирської області.
За допомогою методу кореляційно-регресійного аналізу з використанням прикладних комп’ютерних програм статистичної обробки інформації визначено кількісний вплив основних чинників на конкурентоспроможність продукції льонарства. Для встановлення основних тенденцій зміни обсягів виробництва льонопродукції в Житомирській області та розрахунку прогнозного значення використано метод вирівнювання динамічного ряду способом найменших квадратів. Монографічний метод застосовано для економічного обґрунтування необхідності підвищення конкурентоспроможності продукції льонарства в окремих сільськогосподарських підприємствах області.
Інформаційна база дослідження. Інформаційними джерелами дослідження були законодавчі та нормативні акти України з питань конкуренції, офіційні матеріали Державного комітету статистики, оперативна інформація Міністерства аграрної політики України, Житомирського обласного управління статистики, Головного управління агропромислового розвитку, довідково-нормативні матеріали і наукова література за темою дослідження, звітність льоносіючих підприємств, результати власних досліджень автора, а також інформаційні ресурси світової комп’ютерної інформаційної мережі Internet.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
вперше:
• запропоновано методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності льонопродукції, що передбачає застосування параметричних коефіцієнтів ціни, сортономеру трести і собівартості одиниці продукції, а також на цій основі здійснено прогноз рівня конкурентоспроможності льонотрести вітчизняних сільськогосподарських підприємств на найближчу перспективу;
уточнено:
• поняття «конкурентоспроможність льонопродукції», що, на відміну від існуючого, характеризує здатність продукції забезпечувати сільськогосподарському товаровиробнику максимальний рівень доходності та задоволення потреб льонозаводів за рахунок якісних та вартісних характеристик льонопродукції, таких як відповідність нормативно-технічним стандартам і споживчим параметрам, мінімізація рівня витрат на придбання, транспортування, зберігання та переробку продукції;
• комплекс чинників конкурентоспроможності продукції льонарства, зокрема, до чинників прямої дії віднесено сортономер трести, урожайність, собівартість та ціну реалізації одиниці продукції; чинниками непрямої дії вважаються: економічні – фактори виробництва, державне регулювання, попит, а також організаційно-технологічні – спеціалізацію, інноваційну діяльність, маркетингове середовище та ін.;
• стратегічні напрями підвищення конкурентоспроможності льонопродукції, до яких належать формування конкурентного середовища на внутрішньому ринку, активізація інноваційно-інвестиційних процесів у розвитку галузі, забезпечення оптимальної місткості і стійкості внутрішнього ринку льонопродукції, стабілізація обсягів виробництва льонопродукції;
одержали подальший розвиток:
• визначення особливостей функціонування льоносіючих підприємств в умовах посилення міжнародної конкуренції, основними серед яких є нестабільність державної економічної політики, недосконалість нормативно-правового забезпечення льоновиробників, порушення структури агропромислових інтеграційних зв’язків між суб’єктами льонопромислового підкомплексу, дефіцит фінансових та матеріально-технічних ресурсів, низький рівень інформаційного забезпечення, неефективність організації виробництва тощо;
• обґрунтування напрямів розвитку економічних взаємовідносин суб’єктів льонопромислового підкомплексу, що базуються на поєднанні інтересів виробників льоносировини та її переробників (льонозаводів) шляхом удосконалення договірних відносин, здійснення міжгосподарської переробки льону, створення багатофункціональних обслуговуючих кооперативів та агропромислових формувань.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування викладених в дисертаційній роботі науково обґрунтованих пропозицій, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності продукції льонарства шляхом підвищення рівня концентрації виробництва льону-довгунця, вдосконалення економічних відносин між суб’єктами підкомплексу для забезпечення розвитку галузі льонарства в Житомирській області.
Запропоновані заходи щодо підвищення рівня конкурентоспроможності льонопродукції на основі ідентифікації основних чинників, що стримують даний процес, прийнято до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації (довідка № 228/5 від 29.01.08 р.).
Рекомендації автора стосовно здійснення інтегральної оцінки конкурентоспроможності льонопродукції прийнято до впровадження у СТОВ «Ємільчино-льон» Ємільчинського району Житомирської області (довідка № 286 від 30.08.07 р.). Пропозиції щодо удосконалення економічних взаємовідносин між суб’єктами льоновиробництва прийнято до впровадження Головним управлінням економіки Житомирської обласної державної адміністрації при розробці стратегії розвитку галузі льонарства Житомирської області (довідка № 2/145 від 30.01.08 р.).
Теоретичні узагальнення та практичні аспекти формування та розвитку галузі льонарства використовуються у Державному вищому навчальному закладі «Державний агроекологічний університет» при викладанні дисциплін «Економіка підприємства», «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка», «Організація аграрного бізнесу» для підготовки студентів економічних спеціальностей (довідка № 124 від 28.01.08 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою автора. Наведені в дисертації результати наукових досліджень є особистими розробками і повністю належать автору.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та результати дисертаційної роботи пройшли апробацію на міжнародних, регіональних та міжвузівських науково-практичних конференціях, зокрема на Міжнародному Форумі молодих вчених «Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн» (Харків, 2005 р.); ІV Регіональній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки» (Рівне, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України» (Київ, 2007 р.); Другій Всеукраїнській науково-практичній конференції в Житомирському державному університеті ім. І. Франка (Житомир, 2006 р.); Міжфакультетських науково-практичних конференціях молодих вчених, магістрів та студентів «Формування стратегії розвитку регіонального АПК» (Житомир, 2005 р., 2006 р., 2007 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи та результати проведених досліджень опубліковано в 9 одноосібних наукових працях обсягом 2,72 д. а., з них 3 – у наукових фахових виданнях, обсягом 0,85 д. а., 6 – в інших виданнях обсягом 1,87 д. а.
Обсяг і структура дисертаційної роботи. Основний текст дисертації викладений на 170 сторінках комп’ютерного тексту. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, 13 додатків, списку використаних джерел із 200 найменувань, містить 30 таблиць, 15 рисунків.
Список литературы ВИСНОВКИ

1. Конкурентоспроможність продукції – це категорія, що характеризує здатність продукції забезпечувати підприємству максимальний рівень доходності та задоволення потреб споживача за рахунок якісних та кількісних параметрів. Конкурентоспроможна льонопродукція має ряд обов’язкових характеристик, серед яких виняткового значення набуває її здатність бути реалізованою, підкреслювати імідж виробника, забезпечувати довгострокові конкуренті переваги.
2. Встановлено, що на конкурентоспроможність льонопродукції впливає ряд чинників. До чинників прямої дії слід віднести: собівартість, якість та ціну реалізації льонопродукції. Непрямі чинники: наявність у необхідній кількості та якості факторів виробництва, економічна політика держави, інноваційна діяльність, маркетинг, спеціалізація, кооперування, механізація технологічних процесів тощо. Їх врахування дасть змогу підвищити рівень конкурентоспроможності льонопродукції та забезпечити стабільний розвиток галузі льонарства Житомирської області.
3. Проведене дослідження свідчить про необхідність кількісної оцінки конкурентоспроможності льонопродукції. Для цього пропонується коефіцієнтний метод, що базується на використанні таких одиничних показників як ціна, сортономер трести та її собівартість. Розрахований інтегральний коефіцієнт конкурентоспроможності має прямувати до максимального значення: чим вищою є конкурентоспроможність льонопродукції, тим вище значення коефіцієнта.
4. В Україні протягом 1990-2006 рр. внаслідок деструктивних процесів в аграрному секторі льонарство втратило темпи розвитку. На внутрішньому ринку льонопродукції, починаючи з 1990 р., спостерігається чітка тенденція падіння обсягів виробництва льону-довгунця, різке скорочення посівних площ під льоном. Так, у 2006 р. під льоном-довгунцем було зайнято 24 тис. га, що в порівнянні з 1990 р. становить лише 13,9 %. Причиною скорочення посівних площ є те, що із високоприбуткового льонарство стало низькорентабельним, а у більшості випадках збитковим, головним чином через високу собівартість льонопродукції, зменшення обсягів постачання нової техніки та високий ступінь зносу існуючої, неможливість придбання в достатній кількості засобів захисту рослин та мінеральних добрив, ціновий диспаритет на сільськогосподарську та промислову продукцію, зниження купівельної спроможності споживачів льоносировини. За останні 16 років відбулося й значне зниження урожайності льоноволокна – у порівнянні з 1990 р. вона складає 90,6 % і становить 5,8 ц/га. Скорочення посівних площ та урожайності призвели до відповідного падіння валових зборів льону-довгунця у 8 разів.
5. В Житомирській області, яка є традиційною зоною льонарства, галузь в цілому залишається нерентабельною внаслідок збиткового виробництва льонотрести. Встановлено, що ефективність виробництва льонопродукції значною мірою залежить від якості та ціни реалізації. Так, у 1999 р. рівень збитковості галузі сягнув –80 %, коли якість та ціна реалізації льонотрести були найнижчими. У 2001 р. сортономер трести становив 0,85, що дозволило підвищити ціну реалізації та досягти 16,3 % рівня рентабельності галузі в цілому.
6. В результаті проведення статистичних групувань льоносіючих підприємств Житомирської області встановлено, що кращими економічними показниками характеризуються підприємства з площею посіву понад 80 га та з обсягами виробництва льонотрести понад 800 ц. Достатньо високий рівень конкурентоспроможності льонотрести мають підприємства, що досягли урожайності 21 ц/га і вище та якості продукції сортономером не нижче 0,8. Для досягнення високого рівня цінової конкурентоспроможності льонотрести її собівартість має становити не вище 30 грн. за 1 ц.
7. За допомогою економіко-математичної моделі, побудованої за даними вибіркової сукупності 50 льоносіючих підприємств Житомирської області, виявлено резерви підвищення рівня конкурентоспроможності льонотрести. Розкладання загального обсягу варіації коефіцієнта конкурентоспроможності за факторами дає змогу зробити висновок, що 73,06 % загального коливання конкурентоспроможності льонотрести 26,71 % пояснюється ціною реалізації льонотрести, 20,89 % – сортономером, 15,75 % – урожайністю, що є найвпливовішими для даної сукупності господарств. На основі моделі також розраховано поваріантний прогнозний рівень конкурентоспроможності льонотрести на 2010 р. Результат дає змогу очікувати підвищення рівня конкурентоспроможності льонотрести з 0,74 до 1,29, що пояснюється зростанням урожайності до 18,46 ц/га, підвищенням ціни реалізації до 55,63 грн./ц та зростанням продуктивності праці. Реалізація оптимістичного сценарію підвищення рівня конкурентоспроможності льонотрести відбудеться за умови дієвої державної підтримки льоносіючих підприємств, а також удосконалення організації виробництва та управління галуззю льонарства, застосування новітніх технологій вирощування льону-довгунця, оновлення матеріально-технічної бази тощо.
8. Підвищення конкурентоспроможності льонопродукції потребує пошуку ефективних форм взаємодії й удосконалення організаційно-економічних зв’язків між підприємствами суміжних галузей. Пріоритетним напрямом розвитку інтеграційних процесів у підкомплексі на ближчу перспективу є створення інтегрованих структур, які працюватимуть на основі поглиблення контрактних взаємовідносин сільгоспвиробників із льонозаводами. Перспективним в галузі льонарства також вбачається створення багатофункціональних сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та агропромислових формувань.
9. Доведено, що для досягнення належного рівня конкурентоспроможності льонопродукції Житомирщини важливим є розробка та впровадження стратегії розвитку льонопромислового підкомплексу. Основними пріоритетними напрямами стратегії вбачаються: створення конкурентного середовища на внутрішньому ринку, активізація інноваційно-інвестиційних процесів розвитку галузі, забезпечення оптимальної місткості та стійкості внутрішнього ринку льонопродукції, стабілізація обсягів виробництва льонопродукції тощо. Це дозволить підвищити рівень конкурентоспроможності льонопродукції на внутрішньому ринку та стане запорукою успішного виходу вітчизняних льоносіючих підприємств на зовнішній ринок.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Адрианов В. Конкурентоспособность в России и мировой экономике // Мировая экономика и междунар. отношения. – 2000. – № 3. – С. 47-57.
2. Андрійчук В. Г. Обґрунтування економічного механізму інтеграції аграрних і агропереробних підприємств // Підприємництво в аграрній сфері економіки. – К.: ІАЕ, 1998. – С. 302-336.
3. Андрійчук В.Г. Ефективність діяльності аграрних підприємств: теорія, методика, аналіз: Монографія. – К.: КНЕУ, 2005. – 292 с.
4. Бень Т., Семенова Т. Методичні основи оцінки нових технологій // Економіка України. – 2000. – № 6. – С. 47-51.
5. 1. Береговий В.К. Проблеми формування конкурентного поля в аграрному секторі // Бухгалтерія в сільському госп-ві. – 2000. – №11. – С. 5-7.
6. Бержанір А.Л. Оцінка сучасного стану матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва // Вісн. Харк. Нац. техн. ун-ту сільського господарства: Економічні науки. – 2004. – Вип. 32. – С. 263.
7. Бидик А.Г. Визначення стратегічного потенціалу конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. – 2002. – №4. – С.105-110.
8. 2. Бидик А.Г. Підвищення конкурентоспроможності аграрного виробництва // Економіка АПК. – 2003. – № 6. – С. 115-121.
9. Білик Ю.Д. Ціноутворення в умовах формування ринкових відносин в АПК. Монографія. – К.: «Урожай», 2002. – 168 с.
10. Болоболов А. Конкурентоспособность аграрного производства // Международный с.-х. журнал. – 2003. – № 3. – С. 25-28.
11. Борисова В.А. Підвищення конкурентоспроможності підприємств АПК // Економіка АПК. – 2000. – № 5. – С. 75-78.
12. Бревнов А.А. Маркетинг малого предприятия: Практическое пособие. – К.: ВИРА-Р, 1998. – 384 с.
13. Брух О., Пертак Г. Особливості конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств на сучасному етапі // Вісн. Львівського Держ. аграр. ун-ту: Економіка АПК. – 2004. – № 11 (2). – С. 367-371.
14. Бутко М. Інвестиційні аспекти підвищення конкурентоспроможності економіки // Економіка України. – 2004. – №5. – С. 40-47.
15. Василенко В.О., Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент / За ред. В.О. Василенка. – К.: ЦУА; Фенікс, 2003. – 440 с.
16. Ващук В.Ф. Показник рентабельності галузі як основний критерій оцінки рівня її конкурентоспроможності // Агроінком. – 2004. – №1-2. – С. 42-44.
17. Використання сонячної енергії для сушіння від сепарованого лляного вороху / В. Залужний, Д. Федак, В. Лебедев, І. Іваненко // Техніка АПК. – 2005. – № 9. – С. 21-23.
18. Володін А. Прояви монополізму // Конкуренція. – 2003. – №3. – С. 37-42.
19. Вольф М.Б., Дмитриевский Ю.Д. География мирового сельского хазяйства. – М.: Мысль, 1981. – 328 с.
20. Галушко В.П., Ковтун О.А., Остапчук А.Д. Програмно-цільове управління конкурентоспроможністю с.-г. продукції // Вісн. Харк. Нац. техн. ун-ту сільського госп-ва: Економічні науки. – 2004. – Вип. 30. – С. 5-10.
21. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.О. Основи економічної теорії. – К.: Вища школа, 1997. – 471 с.
22. Ганаба М.Д. Конкурентоспроможність продукції та методика її оцінки // Методичні основи сучасного дослідження: В 3-х ч. Матеріали Міжнар. наук.-теорет. конф. – В 3-х ч., 3-5 берез. 2005 р. – Житомир: Вид-во «Держ. агроеколог. ун-т», 2005. – Ч. 2. – С. 93-97.
23. Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник. – К.: Лібра, 2002. – 712 с.
24. Гельвановский М. Конкурентоспособность в микро-, мезо- и макроуровневом измерениях // РЭЖ. – 1998. – №3. – С. 67-77.
25. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика. – К.: Вища школа, 1994. – 327 с.
26. Гіл Чарльз В. Міжнародний бізнес: конкуренція на глобальному ринку: Пер. з англ. – К.: Основи, 2001. – 856 с.
27. Гнатишин В., Кошуба Ю. Підвищити ефективність льонарства // Земля і люди України. – 1997. – № 3. – С. 12-13.
28. Голобородько П. Льонарство на шляху відродження // Пропозиція. – 2001 – № 4. – С. 76-77.
29. Голяк Ю.Б. Теоретичні аспекти конкурентоспроможності стратегічних галузей української економіки // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 6. – С. 78-83.
30. Гончарук Т.І. Конкуренція: сучасна економічна характеристика та особливості // Актуальні проблеми економіки. –2004. – № 2 (32). – С. 130-145.
31. Горицвіт М. Поле без бур’янів – господар з прибутком // Агробізнес сьогодні. – 2003. – № 7. – С. 23.
32. Губський Б. Конкурентоспроможність української економіки: орієнтири макрополітики в кризових умовах // Економіка України. – 1999. – №4. – С. 4-14.
33. Гурков И., Аврамова Е. Конкурентоспособность и инновационность российских промышленных предприятий // Вопросы экономики. – 2005. – № 2. – С. 40-53.
34. Денин Н.В. Роль качества в повышении эффективности производства и реализации птицеводческой продукции // Международный с.-х. журн. – 2003. – № 1. – С. 21-24.
35. Джерелюк Ю.О. Актуальні питання управління якістю текстильної продукції // Регіональна економіка. – 2000. – № 1. – С. 181-185.
36. Долинський В.П. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. – К.: Вища школа, 1999. – 164 с.
37. Економіка підприємств: Підручник / За ред. С.Ф. Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 528 с.
38. Економіка підприємства: Підручник / П.П. Русак, В.Г. Андрійчук, А.А. Ільєнко та ін.; За ред. П.П. Руснака. – Біла Церква, 2003. – 256 с.
39. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. Й.М. Петровича. – Львів: «Магнолія плюс»; Видавець В.М. Піча, 2004. – 680 с.
40. Економічний аналіз: Навч. посіб. / За ред. М.Г. Чумаченка. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2003. – 556 с.
41. Енциклопедичний словник. Сучасна ринкова економіка. Державне регулювання економічних процесів / Заг. ред. проф. Кушлин В.І. – К., 2004. – 342 с.
42. Енциклопедія бізнесмена, економіста і менеджера / За ред. Р. Дяківа. – К.: Міжнар. економічна фундація, 2002. – 703 с.
43. Євчук Л.А Окремі питання методики формування конкурентоспроможності продукції та підприємства // Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці: Матеріали наук.-теорет. конф. – У 3-х ч., 3-5 берез. 2005 р. – Житомир: Вид-во «Державний агроекологічний університет», 2005. – Ч. 3: Сучасні тенденції еволюції методики економічних досліджень. – С. 89-92.
44. Євчук Л.А. Формування конкурентноздатності підприємницьких структур АПК // Вісник Харк. Нац. техн. ун-ту сільського господарства.: Економічні науки. – 2004. – Вип. 31. – С. 43-48.
45. Єсипчук Т.П. Вплив розміщення і концентрації виробництва на ефективність функціонування льонопромислового підкомплексу України // Економіка АПК. – 2003. – № 2. – С. 92-97.
46. Єсипчук Т.П. Стратегічні напрями розвитку зовнішньої торгівлі продукцією льонопромислового підкомплексу України // Економіка АПК. – 2003. – № 11. – С. 141-147.
47. Живетин В.В., Гінзбург Л.Н. Лен на рубеже ХХ и ХХІ веков. – М.: ИПО «Полигран», 1998. – С. 124-126.
48. Жиран Е А. Оценка конкурентоспособности отраслей экономики и предприятий при помощи экономико-математических методов // Вісник ЖДТУ. – 2005. – № 1. – С. 89-98.
49. Житомирщина 2004: Стат. щорічник / Житомир. обл. управління статистики. – Житомир, 2004. – 441 с.
50. Жуплатова Л.М., Пашин Є.Л. Удосконалення методу оцінки ступеня вилежування льонотрести // Вісн. аграр. науки. – 2001. – № 8. – С. 60-62.
51. Журавлёва Л.А. Современная концепция конкурентоспособности // Кожевно-обувная промышленность. – 2002. – № 1. – С. 20-23.
52. Захарова Л.М., Кудряшова Т.А. Гербициди и качество соломы льна-долгунца // Защита и карантин растений. – 2003. – № 5. – С. 22-23.
53. Защита льна-долгунца // Защита и карантин растений. – 2003. – № 4. – С. 52. – 58.
54. Зведений річний звіт сільськогосподарських підприємств Житомирської області за 2005 р. / Гол. упр. сільського госп-ва і продовольства Житомирської області. – Житомир, 2006. – 26 с.
55. Зозульов О. Про посилення конкурентних переваг підприємства // Економіка України. – 2003. – № 8. – С. 33-38.
56. Зубець М.В., Володін С.А. Про стратегію утвердження інноваційної моделі розвитку аграрної економіки // Економіка АПК. – 2004. – № 12. – С. 23.
57. Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия в условиях формирования рыночной экономики. – Харьков, 1997. – 345 с.
58. Иващенко Н.С. Маркетинговые инновации как фактор повышения конкурентоспособности продукции // Текстильная промышленность. – 2005. – № 12. – С. 32-39.
59. Инструменты развития реальной экономики // Текстильная промышленность. – 2005. – № 5. – С. 22-26.
60. Іванчик П.В., Березівський Л.М. Забур’яненість льону: обробіток ґрунту і щільність агрофітоценозу як фактору зниження засміченості посівів // Захист рослин. – 1998. – № 10. – С. 19-20.
61. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. // Розвиток внутрішніх ринків в Україні: добробут завдяки конкуренції. – К, 2003. – С. 7-17.
62. Іспірян Г.П., Нгуен А.К. Методологічний підхід і методика визначення конкурентної позиції фірми на ринку // Легка промисловість. – 1999. – № 2. – С. 66-67.
63. Калинич П. Є пальне – кипить робота // Конкуренція. – 2003. – № 5. – С. 39-40.
64. Капець І.П., Острик І.М. Збереження врожаю та якості продукції льону-довгунця // Вісн. аграр. науки. – 2002. – № 6. – С. 34-36.
65. Капкаев А. Торговля текстильными товарами: результат либерализации // Текстильная промышленность. – 2002. – № 4. – С. 14-16.
66. Кардаш В.Я. Товарна інноваційна політика. – К.: КНЕУ, 1999. – 124 с.
67. Карлоф Б. Деловая стратегия: Пер. с англ. / Науч. ред. и автор послесл. В.А. Приписнов. – М.: Экономика, 1991. – 239 с.
68. Карпец И.П., Литвиненко В.Г. Защита посевов льна новыми высокоэффективными пестицидами // Льняное дело. – 1996. – № 1. – С. 9-12.
69. Карпець І.П., Вареник С.О., Габенець В.В. Льонарство України та Франції // Вісн. аграр. науки. – 2004. – № 3. – С. 83-84.
70. Карпець І.П., Головенко В.І., Бовсунівський О.М. Фактори одержання високоякісного насіння льону-довгунця та заходи щодо зниження енергоємності процесу сушіння насіннєвого вороху // Вісн. аграр. науки. – 1995. – № 9. – С. 65-67.
71. Карпець І.П., Дрозд О.М. Якість продукції льону-довгунця і олійного за різних способів сівби і удобрення // Вісн. аграр. науки. – 2005. – № 6. – С. 21-24.
72. Кваша С., Лука О. Конкурентоспроможність вітчизняної аграрної продукції в умовах вступу України в СОТ // Економіка України. – 2003. – № 10. – С. 79-78.
73. Кінах А. Ефективна конкурентна політика – основа розвитку цивілізованого підприємництва // Конкуренція. – 2004. – № 2(11). – С. 28-32.
74. Климчук В., Дністрян І. Для високої якості льонотрести // Земля і люди України. – 1997. – № 1. – С. 22.
75. Ключник А. Методичні підходи до визначення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції // Методичні основи сучасних досліджень в аграрній економіці: Матеріали Міжнар. наук.-теорет. конф. – У 3-х ч. – Житомир: Вид-во «Держ. агроеколог. ун-т», 2005. – Ч. 2: Методи економічних досліджень. – С. 97-100.
76. Коваленко Н.Я. Экономика сельского хозяйства с основами аграрных рынков. Курс лекций. – М.: Ассоциация Тандем «Экмос», 1998. – 448 с.
77. Ковальов Г.Д. Инновационные коммуникации. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 288 с.
78. Ковальов М. Обоснование и разработка технологии комбинированной уборки льна-долгунца // Междунар. с.-х. журнал. – 2004. – № 6. – С. 55-58.
79. Коденська М.Ю., Кисельов В.О. Агропромислові підприємства і агрофірми в умовах переходу до ринку. – К.: Вид-во УСГА, 1993. – 184 с.
80. Козаченко Л. Село має бути таким, щоб у ньому хотілося жити і працювати // Урядовий кур’єр. – 2004. – № 118. – С. 8.
81. Колесняк А. Конкурентоспроможність агропромислового виробництва в системі забезпечення продовольчої безпеки (регіональний аспект) // Междунар. с.-х. журнал. – 2005. – № 2. – С. 37-39.
82. Коломієць Н. Особливості формування конкурентного середовища серед вітчизняних товаровиробників // Регіональна економіка. – 2002. – № 3. – С. 229 -234.
83. Кондратьев В. Макроэкономические проблемы конкурентоспособности России // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – № 3. – С. 54-60.
84. Кононенко І. Метод експрес-аналізу рівня конкурентоспроможності продукції // Економіка України. – 1998. – № 2. – С. 80-83.
85. Коровій В., Родінкова В. Привабливий інвестиційний клімат // Конкуренція. – 2003 – № 6. – С. 19.
86. Кравченко М., Мехелок А. Кросс на льон-довгунець // Захист рослин. – 1998. – № 2. – С. 5.
87. Кравчук Н. І. Конкурентоспроможність як чинник забезпечення ефективного виробництва продукції льонарства // Продуктивність агропромислового виробництва. – 2006. – № 3. – С. 264-270.
88. Кравчук Н. І. Методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності продукції льонарства // Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки: Зб. тез міжвуз. наук.-практ. конф, 13-14 квіт. 2006 р. – Рівне: НУВГП, 2006. – С. 185-186.
89. Кравчук Н. І. Прогноз рівня конкурентоспроможності продукції льонарства // Формування стратегії розвитку регіонального АПК: Матеріали 3-ї міжфак. наук.-практ. конф. молодих вчених, трав. 2007 р. – Житомир: Вид-во “Держ. агроеколог. ун-т”, 2007. – С. 100-104.
90. Кравчук Н. І. Регіональні особливості розвитку галузі льонарства // Соціально-економічні проблеми реформування українського суспільства: Матеріали 2-ї міжфак. наук.-практ. конф. молодих вчених, 16-17 листопада 2006 р. – Житомир: Вид-во “Житомир. держ. ун-т ім. І. Франка”, 2006. – С. 104-108.
91. Кравчук Н. І. Теоретико-методологічні основи росту конкурентоспроможності льонопродукції // Науковий вісник НАУ. – 2007. – Вип. 110, Ч. 2. – С. 273-276.
92. Кравчук Н. І. Формування ринку льонопродукції Житомирщини // Формування стратегії розвитку регіонального АПК: Матеріали 2-ї міжфак. наук.-практ. конф. молодих вчених, 11 травня 2006 р. – Житомир: Вид-во “Держ. агроеколог. ун-т”, 2006. – С. 36-40.
93. Круглий И. И. Перспективы развития льноводства в России // Земледелие. – 2001. – № 5. – С. 10-11.
94. Кудрявцев Н.А. Биклон на посівах льна-долгунца // Земледелие. – 2003. – № 5. – С. 36.
95. Кудрявцев Н.А. Надёжно защитить посевы льна от болезней, вредителей и сорняков // Земледелие. – 1998. – № 2. – С. 25.
96. Кузнєцов О. Методика оцінки характеру поведінки споживачів // Економіка України. – 1999. – № 8. – С. 41-46.
97. Кулешова Г.М. Методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності виноградарсько-виноробної продукції // Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці: Матеріали наук.-теорет. конф. – У 3-х ч., 3-5 берез. 2005 р. – Житомир: Вид-во «Державний агроекологічний університет», 2005. – Ч. 2: Методи економічних досліджень. – С. 90-93.
98. Кулешова Г.М. Роль корпоративних об’єднань в формуванні конкурентоспроможності винограду // Вісник Харк. Нац. техн. ун-ту сільського господарства: економічні науки. – 2004. – Вип. 30. – С. 376.
99. Куць Т.В. Основні напрями забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції // Економіка АПК. – 1998. –.№ 4. – С. 64-66.
100. Куць Т.В. Про оцінку конкурентоспроможності продукції // Економіка АПК. – 1998. – № 2. – С. 58-60.
101. Лагода Т., Юрик Я. Конкурентоспроможність вітчизняних кондитерських виробів // Економіка України. – 1999. – №2. – С. 44-49.
102. Латинін М. А. Критерії та шляхи сталого розвитку аграрного виробництва в сучасних умовах господарювання // Вісник Харк. Нац. техн. ун-ту с.-г: Економічні науки. – 2004. – Вип. 30. – С. 144-146.
103. Ленин В.И. Полное собрание сочинений: в 55-ти т. – Изд.5-е.- М.: Политиздат, 1974. Т. 34. – 584 с.
104. Логінов М. Якість волокна – головна проблема льонарства // Земля і люди України. – 1995. – № 4. – С. 7-8.
105. Локоть А. Ю. Ресурсосберегающие элементы питания льна-долгунца // Льняное дело. – 1996. – № 4. – С. 15-18.
106. Локоть О. Ю. Энергоресурсосберегающие элементы системы удобрения льна-долгунца // Вісн. аграр. науки. – 1997. – № 4. – С. 37-38.
107. Локоть О. Ю., Гриник І.В. Біоенергетичні аспекти ефективності мінерального живлення льону-довгунця // Агроекологічний журнал. – 2005. – № 1. – С. 41-44.
108. Локоть О. Ю., Гриник І.В. Шляхи раціонального використання добрив у льонарстві // Пропозиція. – 2001. – № 4 (3). – С. 21-25.
109. Локоть О. Ю., Ліпський Ю.В. Комплексна оцінка ефективності застосування вітчизняних регуляторів росту в льонарстві України // Економіка АПК. – 2005. – № 5. – С. 35-39.
110. Локоть О., Карачка В. Сучасному льонарству – сучасні технології удобрення від ЗАТ «УкрАгро НПК» // Пропозиція. – 2006. – № 2. – С. 64.
111. Люпин Н. Поліський та прикарпатський шовк України // Пропозиція. – 2003. – № 12. – С. 56-57.
112. Макаев В. Технології одержання льонопродукції // Техніка АПК. – 2006. – № 1-2. – С. 30-31.
113. Макаев В., Гілязетдинов Р. Приготування лляної трести способом розстилання на слищі // Техніка АПК. – 2005. – № 10-11. – С. 22-23.
114. Макконел К. Р., Брю С. Л. Аналітична економія: Принципи, проблеми і політика. – Ч. 2: Мікроекономіка. – Львів: Просвіта, 1999. – 465 с.
115. Малій О.Г. Державна підтримка аграрної сфери // Вісн. Харк. Нац. технічн. ун-ту сільського господарства: Економічні науки. – 2004. – Вип. 32. – С. 284-295.
116. Маркс К., Енгельс Ф. Сочинения: в 58 т.– 2-е изд. – М.: Госполитизат, 1955.—Т. 4. – 615 с.
117. Мармоза А.Т. Практикум з теорії статистики. – К.: Ельга; Ніка-Центр, 2002. – 344 с.
118. Марченко В.В., Гузь М.М. Економічна ефективність механізованого виробництва льону-довгунця // Агробізнес України. – 2006. – № 3. – С. 34-37.
119. Марченко Т.Б. Роль держави у забезпеченні якості продукції українських товаровиробників // Економіка АПК. – 2004. – № 1. – С. 64-69.
120. Матюхин А.П. Как снизить засоренность посевов льна-долгунца // Защита и карантин растений. – 2003. – № 2. – С. 28.
121. Мельник Л.Ю. Основи підприємництва та ринкової економіки. – К.: Вища школа, 1995. – 175 с.
122. Монов А.И., Соловьев А.Я. Особенности развития льноводства во
Франции, Бельгии и Чехословакии // Лен и конопля. – 1974. – №7. – С. 36-38.
123. Мороз Л.А., Чухрай Н.І. Маркетинг / За ред. Л.А. Мороз. – 2-ге вид. – Львів: Львівська політехніка, Інтелект-Захід, 2002. – 244 с.
124. Москаленко В. Льнопроизводство (Народнохозяйственное значение и современный уровень развития) // Бизнес-информ. – 1999. – № 1-2. – С. 119-120.
125. Окрошко Н. Якість як єдиний шлях до виживання // Економіка України. – 1998. – № 2. – С. 83-85.
126. Організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємствах: Підручник / С.П. Азізов, П.К. Канівський, В.М. Скупий; За ред. проф. С.П. Азізова. – К.: ІАЕ, 2001. – 834 с.
127. Павленко Ф., Якубовський М. Підвищення конкурентоспроможності виробництва в країнах з перехідною економікою // Економіка України. 1998. – № 11. – С. 42-51.
128. Паденов К.П., Лапковская Т.Н. Для снижения засоренности в посевах льна // Защита и карантин растений. – 2002. – № 2. – С. 24.
129. Пастернак-Таранушенко Г., Рожок В. Конкуренция. Курс лекций и практических на русском и украинском языках. – К.: ЦУЛ, 2002. – 322 с.
130. Пахомов О.М., Лук’яненко Д.Г., Губський Б.В. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. – К., 1997. – 170 с.
131. Пахомова Т.М. Конкурентоспроможність підприємств та її обліково-аналітичне забезпечення // Агроінком. – 2004. – № 1-2. – С. 37-41.
132. Пашин Е.Л. Переработка льна в фермерських хазяйствах // Льняное дело. – 1996. – № 1. – С. 19-21.
133. Петрова Л.И. Почвенно-климатичестие условия и агротехника льна-долгунца // Технические культуры. – 1993. – № 2. – С. 15-17.
134. Печёнкин А. Об оценке конкурентоспособности товаров и товаропроизводителей // Маркетинг. – 2000. – № 2. – С. 23-26.
135. Підвищення ефективності виробництва льонопродукції // Економіка АПК. – 1997. – № 12. – С. 45-46.
136. Підвищення ефективності селекційної роботи з льоном-довгунцем // Вісник аграрної науки. – 2005. – № 5. – С. 40-42.
137. Позняк С.В. Конкурентні переваги і конкурентоспроможність // Актуальні проблеми економіки. – 2002. – № 1. – С. 50-54.
138. Политическая экономия: Словарь / Под ред. М.И. Волкова и др. – 3-е изд., доп. – М.: Политиздат, 1983. – 527 с.
139. Портер М. Международная конкуренция: Пер. с англ. / Под ред. В.Д. Щетинина. – М.: Междунар. отношения, 1993. – 896 с.
140. Поточна конюктура і прогноз ринків сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні на перше півріччя 2004 р. / Ін-т аграр. економіки УААН; Відділення ціноутворення та інфраструктури ринку. – К., 2003. – Вип. 11. – 192 с.
141. Про вивізне (експортне) мито у 1993 році: Декрет КМУ від 11.01.1993 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 3. – С. 106.
142. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 № 1576-ХІІ //Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – С. 682.
143. Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України: Закон України від 23.03.2000 № 1602 – ІІІ // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2000. – № 25. – С. 195.
144. Про Єдиний Митний тариф України: Закон України від 5.04.2001 № 2097-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 24. – С. 125.
145. 3. Про єдиний митний тариф: Закон України від 5.02.1992 //Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 19. – С. 259.
146. Про заходи щодо розвитку продовольчого ринку та сприяння експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів: Указ Президента України від 07.08.2001 № 601/ 2001 // Урядовий кур’єр. – 2001. – 14 серпня.
147. 4. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – С. 377
148. Про інноваційну діяльність: Закон України від 04.07.2002 № 40–ІV // Відомості ВРУ. – 2002. – № 36. – С. 266.
149. Про лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності: Декрет КМУ від 20.05.1993 № 54-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 28. – С. 301.
150. 5. Про митний тариф України: Закон України від 5.04.2001 № 2371-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 24. – С. 125.
151. Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності: Закон України від 11.01.2001 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – С. 64.
152. Про особливості приватизації майна в АПК: Закон України від 10.07.96 р. № 290/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 41. – С. 188.
153. Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років: Закон України від 18.01.2001 № 2238-ІІІ // Агроінком. – 2001. – № 1-3. – С. 2-6.
154. Програма розвитку льонарства Житомирської області на 2006-2010 роки / Гол. упр. економіки Житомир. облдержадміністрації. – Житомир, 2006. – 11 с.
155. Резервы льняного поля // Фермерське господарство. – 2005. – № 7. – С. 18.
156. Ресурсозберігаюча технологія вирощування льону-довгунця: Практичний посіб. – Глухів: Інститут луб'яних культур УААН, 2001. – 29 с.
157. Рослинництво Житомирської області: Стат. зб. / Житомир. обл. упр. статистики. – Житомир, 2002. – 167 с.
158. Саблук П.Т. Основні напрями розвитку високоефективного агропромислового виробництва в Україні // Агроінком. – 2002. – № 4-7. – С. 2-7.
159. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – 4-е изд. – Минск: ООО Новое знание, 2000. – 668 с.
160. Святкивская Е. Ситуация стабилизируется // Агроперспектива. – 2002. – № 2. – С. 8-9.
161. Сівозміни у землеробстві України / За ред. В.Ф. Сайка, П.І. Бойка. – К.: Аграрна наука, 2002. – 147 с.
162. Скудар Г. Стратегія піднесення конкурентоспроможності підприємства: проблеми і складові успіху // Економіка України. – 2000. – № 6. – С. 17-24.
163. Словник іншомовних слів / За ред. О.С. Мельничука. К.: Поліграф книга, 1974. – 775 с.
164. Словник іншомовних слів: 23000 слів термінологічних словосполучень / Уклад. Л.О. Пустовіт та ін. – К.: Довіра, 2000. – 1018 с.
165. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – М.: Наука, 1993.
166. Соломянюк Н. Методичні підходи до визначення рівня конкурентоспроможності на ринку пива України // Економіст. – 2002. – № 4. – С. 59-61.
167. Сорокина О.Ю. Применение микроэлементов в льняном севообороте // Агрохимия. – 1997. – № 4. – С. 40-48.
168. Статистичний збірник: Збір урожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду в Україні / Держкомстат України. – К, 2006. – 174 с.
169. Статистичний щорічник Житомирської області за 2005 рік. / Гол. упр. статистики Житомирської області. – Житомир, 2006 – 382 с.
170. Статистичний щорічник Житомирської області за 2006 рік / Гол. упр. статистики Житомирської області.– Житомир, 2007. – 422 с.
171. Статистичний щорічник України за 2006 рік / Держкомстат України. – К.: Консультант, 2004. – 632 с.
172. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015) / Авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геєць та ін.; Національний інститут стратегічних досліджень, Інститут економічного прогнозування НАН України, Міністерство економіки та з питань Європейської інтеграції України. – К.: ІОЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.
173. Струк В. Через конкуренцію – до прискореного економічного зростання // Конкуренція. – 2004. – № 2. – С. 33-37.
174. Тихомирова В.Я., Петрова Л.И., Карпунин Б.Ф. Диагностика потребности льна-долгунца в цинковых удобрениях // Агрохимия. – 1998. – № 1. – С. 64-68.
175. Тіхосова А. А. Обґрунтування одержання трести із лляної соломи розстиланням // Агроекологічний журнал. – 2002. – № 3. – С. 64-65.
176. Толочко Н. Конкурентоспроможність продукції та її економічна сутність // Вісн. Львів. держ. аграр. ун-ту. Сер.: Економіка АПК. – 2005. – № 12. – С. 361-366.
177. Толочко Н. І. Конкурентоспроможність продукції та методика її оцінки // Формування стратегії розвитку регіонального АПК: Матеріали міжфак. наук.-практ. конф. молодих вчених, магістрів та студентів, 12 трав. 2005 р. – Житомир: Вид-во “Держ. агроеколог. ун-т”, 2005. – С. 35-38.
178. Толочко Н. І. Фактори конкурентоспроможності льонопродукції // Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: Матеріали Міжнародного Форуму молодих вчених. – У 2-х т. – Х.: ХНТУСГ, 2005. – Т.1. – С. 115-116.
179. Треста лляна. Технічні умови / Держспоживстандарт України. ДП «Житомирський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації». – К, 2004. – 14 с.
180. Українська Радянська енциклопедія / Редкол.: О.К. Антонов, Б.М. Бабій, Ф.С. Бабичев та ін. – Вид. 2-ге. – К.: Гол. ред. Української радянської енциклопедії, 1980. – С. 358-359.
181. Ухачевич Я. Роль держави у забезпеченні конкурентоспроможної продукції // Економіка України. – 1999. – № 8. – С. 82-83.
182. Фокіна Н.П. Показники конкурентоспроможності як індикатори кризового стану промислових підприємств // Актуальні проблеми економіки. – 2003. –№ 3 (21) – С. 49-50.
183. Формування та функціонування ринку агропромислової продукції: Практичний посіб. / За ред. П.Т. Саблука. – К.: ІАЕ, 2000. – 556 с.
184. Харченко Т.Б. Роль держави у забезпеченні якості продукції українських товаровиробників // Економіка АПК. – 2004. – №1. – С. 64-66.
185. Ходянкова С.Ф., Кудряш С.П. Влияние известкования на урожайность и качество льна-долгунца // Аграрная наука. – 2000. – № 2. – С. 9-10.
186. Хорунжий М.Й. Організація агропромислового комплексу: Підручник. – К.: КНЕУ, 2001. – 382 с.
187. Ціни, витрати, прибутки агровиробництва та інфраструктура продовольчих ринків / За ред. О.М. Шпичака. – К.: ІАЕ, 2000. – 585 с.
188. Черненко С. Через внутрішню конкуренцію до міжнародної конкурентоспроможності // Конкуренція. – 2003. – № 5 (8). – С. 13.
189. Черствий С.М., Лікоть О.Ю. , Грибник І.В. Ефективність застосування біостимулятора фітостим 025 у льонарстві // Вісник аграрної науки. – 2005. – № 5. – С. 23-26.
190. Чугаєвська С.В. Фактори зниження собівартості молока в сільськогосподарських підприємствах Житомирської області // Економіка АПК. – 2004. – №5. – C. 103-106.
191. Швиданенко О.А. Сучасні критерії конкурентоспроможності: ефективність та інноваційність // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 8 (26). – С. 145-153.
192. Шкумбатюк Л.А., Янченко Н.М. Регіональні проблеми відродження льонарства // Формування стратегії розвитку регіонального АПК: Матеріали міжфак. наук.-практ. конф. молодих вчених, магістрів та студентів, 12 травня 2005 р. – Житомир: Вид-во «Державний агроекологічний університет», 2005. – С. 260.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.