У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
Количество страниц 204
ВУЗ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2008
Содержание ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИМІРУ ТА ОЦІНКИ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ 12
1.1. Економічна сутність і класифікація інновацій 12
1.2. Інноваційний потенціал підприємств як об'єкт виміру та оцінки 29
1.3. Мета, задачі і способи моніторингу, виміру і оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств 39
Висновки до розділу 1 50
РОЗДІЛ 2. ДЕТЕРМІНАНТИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ 52
2.1. Ретроспективний аналіз інноваційного розвитку промислових підприємств України 52
2.2. Аналіз стану та організаційно-нормативних засад інноваційної активності в України 63
2.3. Аналіз показників інноваційного потенціалу промислових підприємств України 72
Висновки до розділу 2 81
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА 84
3.1. Система критеріїв і показників комплексної оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства 84
3.2. Методичні рекомендації щодо моніторінгу інноваційного потенціалу промислового підприємства з використанням двомірної моделі відображення 108
3.3. Комплексна модель виміру і оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства 142
Висновки до розділу 3 159
ВИСНОВКИ 161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 165
ДОДАТКИ 187

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Досвід економічного розвитку кра-їн-лідерів свідчить, що каталізатором модернізації й структурної перебудови економіки країни є інновації, які сприяють посиленню конкурентноздатності, прибутковості та інноваційного розвитку підприємств, допомагають завойо-вувати нові й утримувати існуючі ринки. На рівні національної економіки країни активне впровадження інноваційних розробок забезпечує ефект, що визначає її прискорений економічний розвиток у цілому.
Інноваційні проблеми набувають особливого характеру в період ринко-вої трансформації, змінюється їх спрямованість, задачі та механізм усунення. Вирішення проблеми активізації інноваційної діяльності підприємств стає головною умовою забезпечення успішності ринкових реформ та інтеграції у світову економіку. Відповідно, зростає кількість досліджень та публікацій, присвячених різним аспектам інноваційного розвитку підприємств, у тому числі проблемі оцінювання та порівняння їх інноваційного потенціалу.
Проблемним питанням інноваційного розвитку промислових підпри-ємств присвячена значна частина робіт вітчизняних авторів. Зокрема, прин-ципові аспекти формування інноваційного потенціалу висвітлили О. Амоша, В. Александрова, Ю. Бажал, Б. Буркинський, В. Геєць, В. Гриньова, В. Захар-ченко, О. Кузьмін, О. Лапко, В. Семіноженко, С. Харічков, Н. Чухрай.
Питання оцінювання та розвитку інноваційного потенціалу підпри-ємств та його складових розвинули Л. Антонюк, С. Князь, А. Кузнєцова, Б.Мізюк, А. Поручник, С. Покропивний, В. Савчук, Н. Тувакова, С. Філиппова. Зокрема, у роботах цих вчених доведено необхідність розвитку методів оцінювання й моніторингу інноваційного потенціалу підприємств, як інструмента управління формуванням інноваційного потенціалу в умовах швидкозмінного ринкового середовища, що є практично єдино можливим шляхом забезпечення стабільного економічного росту підприємства.
Однак ціла низка важливих питань з зазначеної тематики досі не знай-шла свого рішення. По-перше, в існуючих методиках оцінювання інновацій-ного потенціалу промислових підприємств містяться показники, набір який складається з різних якісних і кількісних оцінок, котрі дуже важко зіставити між собою. По-друге, тепер не існує методичних засад комплексної оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств, які дозволяли б оціню-вати підприємства в спільномірних шкалах. Крім того, існуючі розробки спи-раються на класифікації складових інноваційного потенціалу, які частіше не-повною мірою охоплюють або дублюють подібні складові потенціалу. Вико-ристання таких розробок у практиці промислових підприємств є складним та недостатньо ефективним.
Наявність зазначених проблем обумовило актуальність і послужило основою вибору теми, мети і задач дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-таційне дослідження проведене у відповідності до планів науково-дослідних робіт Одеського національного політехнічного університету в рамках держ-бюджетних тем “Управління трансформаційними процесами в промисловому секторі економіки України” (номер державної реєстрації 0105U007209, 2007 р.) та “Обліково-аналітичне забезпечення інноваційної трансформації проми-слового сектору економіки України” (номер державної реєстрації 0106U013171, 2007 р.); “Проблеми фінансово-економічного розвитку підпри-ємництва та малого бізнесу в Одеському регіоні” (номер № 530–82), де авто-ром досліджені питання забезпечення стабільного економічного росту про-мислових підприємств України шляхом формування їхнього інноваційного потенціалу. При виконанні НДР використані авторські розробки дисертанта щодо моніторингу та оцінки інноваційного потенціалу, що формується в процесі інноваційного розвитку промислових підприємств (довідка № 1308/82-07 від 12.09.07р).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунту-вання теоретико-методичних положень и розробка практичних рекомендацій стосовно оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств та ана-літичного забезпечення його моніторингу. Для досягнення зазначеної мети в роботі поставлені такі задачі:
 уточнити зміст основних понять, використаних при дослідженні ме-тодичних засад оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств;
 розробити класифікацію складових інноваційного потенціалу проми-слових підприємств;
 вивчити детермінанти інноваційного розвитку промислових підпри-ємств та нормативно-методичні засади оцінки їх інноваційного потенціалу;
 обґрунтувати та сформувати систему критеріїв і показників комплек-сної оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств;
 розробити комплексну модель виміру та оцінки інноваційного поте-нціалу промислових підприємств;
 обґрунтувати теоретико-методичні засади моніторингу й аналізу ін-новаційного потенціалу промислових та машинобудівельних підприємств на засадах типізації станів інноваційного потенціалу;
 удосконалити інструментарій моніторингу й аналізу інноваційного потенціалу промислових підприємств, насамперед, стосовно його відобра-ження у єдиній системі відліку.
Об'єкт дослідження – процес формування інноваційного потенціалу промислових підприємств України.
Предмет дослідження – теоретичні й науково-практичні засади оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослі-дження стали законодавчі й нормативні акти, які регламентують господарські процеси в Україні, публікації вітчизняних і закордонних вчених-економістів, які відображають результати досліджень з питань аналізу, оцінки і монітори-нгу інноваційного потенціалу підприємств, формування інноваційного поте-нціалу та інноваційного розвитку промислових та машинобудівельних під-приємств України.
У процесі дослідження застосовувалися засоби й методи:
 економічного аналізу – для формування системи критеріїв і показни-ків комплексної оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств;
 економіко-математичного моделювання – для побудови моделі вимі-ру й оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства;
 експертних оцінок – для визначення вагомості складових в оцінці ін-новаційного потенціалу промислового підприємства;
 статистичного аналізу – для оцінки інноваційного розвитку промис-ловості та машинобудування України.
Джерелами інформації для проведених досліджень були дані державної статистичної звітності, які містять показники інноваційного розвитку проми-словості України, звітні матеріали підприємств машинобудування Одеської й Херсонської областей, дані незалежних досліджень з тематиці дисертації, ре-зультати власних спостережень та досліджень.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у обґрунтуванні те-оретико-методичних положень щодо оцінки інноваційного потенціалу про-мислових підприємств та розробці практичних рекомендацій щодо викорис-тання результатів оцінки та його моніторингу. Найбільш значні наукові ре-зультати, що виносяться на захист, полягають у такому:
вперше:
 розроблено комплексну модель виміру й оцінки інноваційного поте-нціалу промислового підприємства, яка, на відміну від існуючих нормативно-методичних засад його оцінки, визначає інноваційний потенціал в матричний спосіб в залежності від вагомості запропонованих чинників, які впливають на його поточний стан, що забезпечує єдиний методичний підхід до оцінки різ-них підприємств промисловості та машинобудування
 розроблено методичні положення стосовно вибору детермінант інно-ваційного розвитку промислових підприємств, в яких систематизовано мож-ливі типи інноваційного потенціалу та враховано залежність вибору напрям-ків інноваційного розвитку від існуючого стану інноваційного потенціалу;
удосконалено:
 класифікацію складових інноваційного потенціалу промислового підприємства, яка, на противагу існуючої практиці, подає інноваційний поте-нціал узагальнено, як сукупність двох складових: матеріальної й інтелектуа-льної, що суттєво спрощує процес визначення інноваційного потенціалу кон-кретного підприємства та враховує зростання ролі інтелектуального потенці-алу як новітньої тенденції сучасної економіки;
 систему критеріїв і показників оцінки інноваційного потенціалу про-мислових підприємств, яка, на відміну від існуючих, використовує ланцюг «потенціалоутворюючі чинники – критерії оцінки – показники» у якості ме-тодичного підґрунтя запропонованої комплексної моделі виміру й оцінки ін-новаційного потенціалу промислового підприємства зі збереженням індиві-дуального підходу при формуванні системи показників;
дістало подальший розвиток:
 теоретико-методичні засади моніторингу та аналізу інноваційного потенціалу промислових підприємств, які доповнено характеристикою особ-ливостей та переліком стратегічних завдань моніторингу на підприємствах машинобудування, рекомендаціями щодо використання інформації стосовно комбінації складових, поточного стану і вибору шляхів найбільш ефективної реалізації інноваційного потенціалу в часі з врахуванням детермінант іннова-ційного розвитку конкурентів;
 інструментарій моніторингу інноваційного потенціалу промислових підприємств, що доповнено моделлю відображення інноваційного потенціа-лу, яка подає інноваційний потенціал як координати в двомірному просторі його оцінок в залежності від співвідношення матеріальної та інтелектуальної складових, що дозволяє класифікувати різні підприємства у єдиній системі відліку за сьома можливими станами інноваційного потенціалу та спрощує процеси моніторингу й порівняння їх інноваційних потенціалів;
 понятійно-категоріальний апарат теорії оцінювання інноваційного потенціалу підприємств: уточнено зміст категорій "інновації", "інноваційний потенціал", "інноваційний процес", "інноваційний розвиток", в яких врахова-но зв'язок інновацій з їх ефективністю.
Практичне значення отриманих результатів складається в можливо-сті застосування запропонованих у роботі теоретико-методичних і практич-них положень щодо оцінювання інноваційного потенціалу промислових під-приємств в стратегічних планах їх загального та інноваційного розвитку; здійснювати оцінку й моніторинг інноваційного потенціалу власного підпри-ємства та конкурентів, що дозволяє виявити найбільш привабливі можливос-ті для подальшого інноваційного розвитку. Використання запропонованих розробок забезпечує систему управління підприємством інформацією про іс-нуючий стан інноваційного потенціалу підприємства та можливі альтернати-вні шляхи його розвитку з часом.
Методичні рекомендації щодо аналізу розвитку інноваційних процесів на рівні регіону та оцінки інновацій апробовано в процесі аналізу господар-ської діяльності та стану підприємств та впроваджено в діяльність Державно-го комітету статистики України в Херсонській області (довідка № 19/36-158 від 12.07.06 р.), Науковим Консультаційно-Навчальним Центром з питань підприємницької та інноваційної діяльності "Політех-Консалт" Одеського Національного Політехнічного університету (довідка № 1350/82-07 від 18.09.07 р.).
Результати дисертаційного дослідження впроваджені в діяльність про-мислових підприємств: методика аналізу економічної ефективності іннова-ційного розвиту підприємства впроваджено Херсонським заводом карданних валів (довідка № 530/1718 від 25.05.06 р.) і враховано при розробці стратегії розвитку підприємства на період 2004-2005 рр., комплексну модель виміру й оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства та модель відо-браження інноваційного потенціалу промислових підприємств впроваджено ДП «Радіалка» (дочірнім підприємством ВАТ «Одеського заводу радіально-свердлильних верстатів») і враховано при розробці бізнес-плану його страте-гічного розвитку (довідка № 148/2 від 17.07.07 р.).
Результати дослідження використовуються у навчальному процесі Одеського національного політехнічного університету Міністерства освіти і науки України в курсах "Економічний аналіз 2" і "Фінансовий менеджмент" (довідка №1357/82-07 від 19.09.07); Херсонського національного технічного університету в курсах "Інноваційний менеджмент", "Проектний менедж-мент", "Економічний аналіз" (довідка № І 12-53/357 від 31.08.06 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, у якій викладено персональний авторський підхід до обґрунтування теоретико-методичних положень щодо оцінки інно-ваційного потенціалу промислових підприємств та розробки практичних ре-комендацій щодо використання результатів оцінки й його моніторингу, що сприяють інноваційному розвитку промислових підприємств України. Всі наукові результати, що викладено у дисертації, одержано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використані лише ті положення, що складають індивідуальний внесок автора. Конкретний вне-сок здобувача в цих роботах зазначений в авторефераті у переліку публікацій за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідалися і схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях: «Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання» (м. Луцьк, 2003 р.), «Дні науки, 2005» (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); «Исследование и оптимизация экономических процессов. Оптимум-2006» (м. Харків, 2006 р.); «Стратегічна реструктуризація регіональної еко-номіки та соціальної сфери у контексті вступу України до СОТ» (м. Вінниця, 2006 р.), «Проблеми та перспективи розвитку підприємництва» (м. Харків, 2007 р.); Першому Міжнародному форуму «Інформаційне забезпечення на-вчального процесу у вищій школі» (м. Одеса, 2007 р.); Першій всеукраїнській Інтернет-конференції «Учетно-аналитическое обеспечение инновационной трансформации экономики Украины» (м. Одеса, 2007 р.).
Публікації. За результатами проведених досліджень здобувачем опуб-ліковано 11 наукових праць, у тому числі 1 монографія, 5 статей в спеціалі-зованих журналах і наукових збірниках, 5 тез доповідей та доповідей на кон-ференціях загальним обсягом 11,81 д.а., з них 10,86 д.а. особисто належить автору.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків; викладена на 202 сторінках комп'ютерного тексту, містить 20 рисунків на 9 сторінках, 24 таб-лиці на 12 сторінках, 2 додатків на 16 сторінках. Список використаних дже-рел включає 235 найменувань на 22 сторінках. Обсяг основного тексту дисер-тації складає 164 сторінок.
Список литературы ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення нау-кового завдання, що проявляється в обґрунтуванні теоретико-методичних положень щодо оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств (на прикладі машинобудування) та розробці прикладних рекомендацій щодо використання результатів його оцінки й моніторингу.
За результатами виконаного дослідження розв’язано всі поставлені за-дачі, сформульовано такі висновки та рекомендації:
1. Уточнено основні поняття та категорії, що необхідні для формування теоретико-методичних засад оцінювання інноваційного потенціалу промис-лових підприємств. По-перше, прискорений інноваційний розвиток обґрун-товано як єдино можливий шлях забезпечення сталого економічного розвит-ку машинобудівного підприємства в умовах трансформаційної економіки та швидкозмінного середовища. По-друге, інновації визначено як новостворені, застосовані і вдосконалені нові прогресивні технологічні процесі, конструк-ції, продукцію або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробни-чого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, які забезпечу-ють зростання економічного або соціального ефекту від використання всіх видів ресурсів підприємства, завдяки чому підприємство здобуває перевагу над конкурентами. По-третє, інноваційний потенціал промислового підпри-ємства визначено як інтегровану сукупність матеріального потенціалу та по-тенціалу інтелектуального, що включає до себе всі його наявні матеріальні і нематеріальні ресурсі, які використовуються у інноваційної діяльності під-приємства та забезпечують досягнення конкурентних переваг шляхом розро-бки та запровадження інновацій у трансформаційної економіці.
2. Обґрунтовано, що подавати інноваційний потенціал треба узагальне-но, а всі його складові класифікувати відносно двох складових першого рів-ня: матеріальної та інтелектуальної, які найбільш природно характеризують інноваційний потенціал промислового підприємства. Їх комбінації має варіа-тивний характер, який можна використати як підґрунтя розробки стратегії та вибору напрямів інноваційного розвитку підприємства.
3. В ході дослідження доведено необхідність розвитку теоретико-методичних засад моніторингу, оцінки та аналізу інноваційного потенціалу підприємств як інструмента управління процесом формування інноваційного потенціалу в умовах швидкозмінного ринкового середовища, що є практично єдино можливим шляхом забезпечення стабільного економічного росту про-мислового підприємства. Моніторинг інноваційного потенціалу визначено як активний пошук альтернативних можливостей та обґрунтування висновків, що базуються на оцінці потенціалу та його перспектив. Під час моніторингу інноваційний потенціал розглядається в контексті стратегічних можливостей підприємства, що дозволяє забезпечити йому конкурентні переваги. Можливі типи інноваційного потенціалу систематизовано у сім груп в залежності від домінування матеріальної або інтелектуальної складової існуючого іннова-ційного потенціалу підприємства, та розроблено рекомендації щодо викорис-тання аналітичної інформації стосовно комбінації складових і вибору шляхів його найбільш ефективної реалізації в часі з врахуванням детермінант інно-ваційного розвитку промислових підприємств-конкурентів.
4. Під час аналізу інноваційного розвитку промислових підприємств, насамперед, у машинобудуванні, встановлено, що єдиний можливий шлях сталого економічного розвитку України – це активізація впровадження інно-ваційних розробок, зокрема, на промислових підприємствах, яка є спільною та узагальненою детермінантою їх розвитку. Але для кожного підприємства існує проблема конкретизації детермінанти, тому обґрунтовано сім шляхів та сім детермінант інноваційного розвитку підприємств в залежності от комбі-нації складових та поточного стану інноваційного потенціалу.
5. Встановлено, що в існуючих методиках оцінки інноваційного потен-ціалу промислового підприємства існують певні проблеми вибору критеріїв та показників, які забезпечують комплексність оцінки. В науковій літературі розповсюджено типовий набір показників, складений з різних якісних і кіль-кісних оцінок, котрі дуже важко порівняти між собою. Крім того, аналіз по-казників, які традиційно використовує офіційна статистика щодо оцінювання інноваційного розвитку та активності промислових підприємств показав, що вони не дозволяють провести всебічний аналіз, мають національну специфіку та підходять більш для оцінки інноваційного потенціалу країни, виду еконо-мічної діяльності або сукупності підприємств. Ці показники не в змозі стати основою комплексного оцінювання інноваційного потенціалу конкретного промислового підприємства, а методів комплексної оцінки інноваційного по-тенціалу промислових підприємств, які дозволяли б оцінювати різні підпри-ємства в спільномірних шкалах, дотепер не існує.
Комплексна оцінка повинна охоплювати всі потенціалоутворюючі чинники, використовувати ланцюг «потенціалоутворюючі чинники – критерії оцінки – показники» зі збереженням індивідуального підходу при формуван-ні системи показників та характеризувати потенціал основних та оборотних засобів, нематеріальних активів, трудових ресурсів, маркетингову та управ-лінську складові, тому її пропонується виконувати за авторською класифіка-цією складових інноваційного потенціалу, розробленої системою критеріїв, об’єднаних у сімнадцять груп, та перелік з сорока чотирьох найбільш поши-рених відповідних показників, що дозволяють комплексно оцінити іннова-ційний потенціал промислового та машинобудівного підприємства.
6. В дисертації обґрунтовано, що на сучасному етапі розвитку економі-ки існує необхідність створення методичного інструментарію оцінки й моні-торингу інноваційного потенціалу промислових підприємств, що забезпечує підґрунтя розробки стратегії їх інноваційного розвитку. Такий інструмента-рій повинен дозволяти, а) підприємству – оцінювати зсередини власний інно-ваційний потенціал з метою формування стратегії інноваційного розвитку, б) потенційному інвестору – оцінювати інноваційний потенціал підприємств ззовні для вибору кращого об'єкта інвестування. Тому розроблено модель ві-дображення інноваційного потенціалу, яка подає інноваційний потенціал як координати в двомірному просторі його оцінок в залежності від співвідно-шення матеріальної та інтелектуальної складових, що дозволяє класифікува-ти різні підприємства у єдиній системі відліку за сьома можливими станами інноваційного потенціалу та спрощує процес моніторингу порівняння їх ін-новаційних потенціалів за рахунок візуалізації результатів оцінки.
7. Автором розроблено комплексну модель виміру й оцінки інновацій-ного потенціалу промислового підприємства, яка визначає позиції конкрет-ного підприємства в просторі оцінок інноваційного потенціалу та забезпечує єдиний методичний підхід до оцінки різних підприємств. Розроблені теоре-тичні й методичні положення сприяють вирішенню низки завдань стратегіч-ного управління інноваційним розвитком підприємства: а) аналіз інновацій-ного потенціалу дозволяє порівняти чинники та їх показники з показниками конкурентів у динаміці, виявити сильні та слабкі сторони кожного підприєм-ства; б) оцінка інноваційного потенціалу чітко визначає найважливіші пере-шкоди інноваційного розвитку підприємства та фокусується на головних за-грозах, ефективних прогресивних заходів для їх подолання або уникнення при реалізації стратегії інноваційного розвитку; в) моніторинг інноваційного потенціалу інформаційно забезпечує комунікаційні процеси в управлінні й оперативність здійснення інноваційної діяльності, відкриває приоритетні на-прямки для формування стратегії його інноваційного розвитку.
Практична цінність розроблених в результаті проведених досліджень теоретичних й методичних положень щодо класифікації, оцінки й моніторин-гу інноваційного потенціалу промислових підприємств складається з можли-вості їх застосування щодо оцінювання інноваційного потенціалу підпри-ємств в стратегічних планах їх загального та інноваційного розвитку; оцінки й моніторингу інноваційного потенціалу власного підприємства та конкурен-тів, що дозволяє виявити детермінанти їх подальшого інноваційного розвит-ку. Використання розробок забезпечує систему управління підприємством інформацією про існуючий стан та альтернативні шляхи розвитку його інно-ваційного потенціалу. Ефективність використання розробок на різних рівнях управління підприємствами підтверджує 6 довідок та актів впровадження.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адаптация промышленных предприятий к научно-техническим новшествам // В.Н. Гончаров, Г.И. Дибнис, А.Ю. Пекин и др. / Под ред. В.Н. Гончарова. – К.: Техніка, 1993. – 132 с.
2. Александрова В. П., Щедріна Т. І. Розвиток трансферу науково-технічних досягнень в Україні // Економіка та прогнозування. – 2001. – № 3. – С. 100-106.
3. Александрова В.П. Вплив державних науково-технічних програм на економічну структуру промислового виробництва // Соціально-економічне дослідження в перехідний період. Регіональна науково-технічна політика: інноваційний розвиток та інформаційний простір. Вип. XVI. – Львів: Інститут регіональних досліджень, 2000. – С. 89-95.
4. Александрова В.П. Економіка знань та її перспективи для України – К.: Ін-т екон.прогнозув. НАН України, 2004. – 161 с.
5. Александрова В.П., Щедріна Т.І. Використання трансферу науково-технічних досягнень для економічного зростання країни // Стратегія економічного розвитку України: Наук, збірник. Вип. 2-3 / Відп. ред. О.П. Степанов. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 77-79.
6. Алымов А.Н., Гончарова Н.П., Остапенко Н.М. и др. Экономические отношения в сфере научно-технической деятельности. – К.: Наукова думка, 1992. – 224 с.
7. Алякин А.А., Бессарабов А.М, Поляков А.В. Научно-экономический мониторинг отраслевой химической науки государственной и акционерной форм собственности (1990-2002 гг.) // Сб. трудов 4-й Межд. научной конф. «Современные проблемы истории естествознания в области химии, химической технологии и нефтяного дела». Уфа, 24-26 декабря 2003 г., с.13-14.
8. Андел І.В. Організація моніторингу інноваційних процесів на регіональному рівні // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна науково-тех¬нічна політика: інноваційний розвиток та інформаційний простір: Матеріали доп. Міжнар. практ. конф.: Щорічник наук. пр. Вип. ХУІ. – Львів: ІРД НАН України, 2000. – С. 212-220.
9. Андрощук Г. Стимулювання інноваційної діяльності // Стратегія економічного розвитку України. – 2001. – Вип. 1-3. – С 177-184.
10. Антонюк Л. Л., Поручник А. М., Савчук В. С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: Монографія. – К.: КНЕУ, 2003. – 394 с.
11. Антонюк Л. Регіональна політика України в контексті інтеграції до ЄС // Україна на шляху європейської інтеграції. – К.: Дуйзберга, 2000. – 77 с.
12. Афонин И.В. Управление развитием предприятия: Стра¬тегический менеджмент, инновации, инвестиции, цены: Учеб¬ное пособие. – М.: Издательско-торговая корпорация «Даш¬ков и К0», 2002. – 380 с.
13. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін: Навч. посібник. – К.: Заповіт, 1996. – 240 с.
14. Бажал Ю.М. Інвестиційно-інноваційні ресурси економічного зростання // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. Вип. 1 / Відп. ред. О.П. Степанов. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 34-40.
15. Бажал Ю.Н. Економіка інноваційних процесів // Вісник Інституту економічного прогнозування. – К.: Ін-т екон.прогнозув. НАН України, 2002 (1) – С.3-17
16. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент. – СПб: Питер, 2001. – 304 с.
17. Бендерський Ю. Роль інвестицій та інновацій у реструктуризації економіки // Економіка України. – 1998. – № 9. – С. 39-47.
18. Бессарабов А.М. и др. Инновационный потенциал научных организаций химического комплекса России: 1990-2000 гг. // Химия и рынок. 2002. № 2-3. – С. 42-45.
19. Бессарабов А.М. Интегрированная оценка инновационного потенциала отраслевых научных организаций (на примере НИИХИМ) // Химическая промышленность сегодня. 2003. – № 11. – С. 12-21.
20. Бжилянская Л. Инновационная деятельность: тенденции развития и меры государственного регулирования // Экономист. – 1996. – № 11. – С. 7-9.
21. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – М.: МП "ИТЕМ" ЛТД, Юнайтед Лондон Трейд Лимитед, 1995. – 448 с.
22. Бунич А.П.Инновации и конкурентная борьба // Инновации. – 2005. – № 5(82). – С. 35-38.
23. Бодюк А.В. Інновації технологічних перетворень виробництва. – К., 1995. – 88 с.
24. Бодюк А.В. Методологічні й практичні аспекти статистики інноваційно-технічної діяльності // Статистика України. – 2000. – № 3. – С. 45-48.
25. Брукинг Э. Интеллектуальный потенциал: ключ к успеху в новом тысячелетии / Пер. с англ. под ред. Л.Н. Ковалик. – СПб.: Питер, 2001. – 288 с.
26. Буркінський Б.В. Трансформація моделей розвитку підприємства: Монографія  Одеса: ІПРЄЄД, 2001.  335 с.
27. Васильева Л. Методы управления инновационной деятельностью.  М.: КноРус, 2005.  320 с.
28. Высокотехнологичные предприятия в эпоху глобализации / Иванов И.В., Баранов В.В. и др.  М.: Альпина Паблишер, 2003.  416 с.
29. Возняк Г.В., Кузнецова А.В. Розрахунок мінімального значення рентабельності інноваційної продукції // Вісник Української академії банківської справи – Суми, 2003. – № 1 (14). – С. 89-91.
30. Воронкова А.Е. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация. – Луганськ: Вид-во Східноукраїнського національного ун-ту, 2000. – 315 с.
31. Галушко Е.С. Підвищення ефективності використання інноваційного потенціалу в умовах переходу до ринкових відносин (на прикладі промислових підприємств Донбасу). – Донецьк.: АЛМА, 2001. – 118 с.
32. Гальчинський А., Геєць В., Кінах А., Семиноженко В. Інновацій¬на стратегія українських реформ. – К.: Знання, 2002. – 336 с.
33. Геєць В. Інновативно-інноваційний шлях розвитку – модернізаційний проект розвитку української економіки і суспільства початку ХХІ століття // Банківська справа. – 2003. – № 4. – С. 3-32.
34. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. – М.: Издательство «Финпресс», 2003. – 496 С.
35. Герасимчук М. Тенденції розвитку промисловості України на сучасному етапі // Економіка України. – 2002. – №3. – С. 24-28.
36. Гохберг Л., Кузнецова И. Инвестиционная деятельность и инновацион-ные процессы: тенденции и проблемы. // Экономист.  2002.  №2.  С. 50-59.
37. Гриньова В.М. Функціонально-вартісний аналіз в інноваційної діяльнос-ті: Монографія.  Харків: ВД "ІНЖЕКТ", 2004.  124 с.
38. Гришин I., Колот І. Розвиток регіональної інноваційної діяльності // Економіка України. – 1996. – № 3. – С. 15-20.
39. Гріньов А.В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: концеп-ція, методологія, стратегічне управління.  Харків: ВД "ІНЖЕКТ", 2003.  308 с.
40. Гохберг Л., Кузнецова И. Инвестиционная деятельность и инновационные процессы: тенденции и проблемы. // Экономист.  2002.  №2.  С. 50-59.
41. Друкер П. Управління у час глибоких змін // Аналітичний журнал з менеджменту "Синергія". – 2001. – № 1 (2). – С. 3-7.
42. Друкер П. Як забезпечити успіх у бізнесі. – К.: Україна, 1994. – 314 с.
43. Економічна оцінка державних приоритетів технологічного розвитку / за ред. Ю.М.Бажала. – К: Ін-т економ. прогнозув, 2002. – 320 с.
44. Економіка знань та її перспективи для України / За ред. В.М. Гейця.  К.: Ін-т економічного прогнозування, 2005.  168 с.
45. Економічна енциклопедія. – К.: Академія, 2000. – Т. 1. – 656 с.
46. Зинченко В.И., Губин Е.П., Монастырный Е.А., Пушкаренко А.Б., Тьлюков Г.И. Принципы розработки и применения методики комплексной оценки инновационного потенциала промышленного предприятия // Инновации. – 2005. – № 5(82). – С. 58-63.
47. Забарная Э.И., Харичков С.К. Инновационно-инвестиционная система: методология формирования и развития.  Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украи-ны, 2002.  140 с.
48. Завлин П. Я., Ипатов А. А., Кулагин А.С. Инновационная деятельность в условиях рынка. – СПб., 2005. – 185 с.
49. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – 4-те вид., випр. та доп. – К: Т-во "Знання", КОО; Львів: Вид-во Львів, банк, ін-ту НБУ, 2002. – 566 с.
50. Закон України "Про інвестиційну діяльність " (із змінами і доповненнями станом на 1 березня 1996р.) // Закон України. – К, 1996. – Т.2. – С. 173—181.
51. Закон України "Про інноваційну діяльність " від 04.07.2002 р. № 40-ІУ // Відомості Верховної Ради. – 2002. – №36.
52. Закон України "Про основи державної політики в сфері науки і науково-технічної діяльності" // Закон України. Т. 2. – К: Ін-т законодавства, 1996. – С. 441–453.
53. Закон України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки" // Урядовий кур'єр. – 2001. – 8 серпня. – № 141.
54. Закон України "Про режим іноземного інвестування" // Урядовий кур'єр. – 1996. – №77. – С. 5—17.
55. Закон України "Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків" // ВВР, ХІУ. – 1999.
56. Захарченко В. Переходная экономика и оценка инвестиционных проектов / Под ред. И.П. Продіуса. – Одеса: АОЗТ "ИРЭНТиТ", 1998. – 148 с.
57. Захарченко В.І. Забезпечення ефективності нововведень в промисловості в умовах перехідної економіки: Автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.03.02 / НАН України, Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва. – К., 2001. – 27 с.
58. Захарченко В. Типы трансформационных процессов в промышленных тер-риториальных системах //Экономика Украины. – 2004. – № 1. – С.38-44.
59. Злупко С.М. Михайло Туган-Барановський. Український економіст світової слави. – Львів: Каменяр, 1993. – С.20-42.
60. Злупко С.М. Українська наукова школа економічної кон'юнктури та її вплив на світову економічну думку // Економіка України. – 1997. – № 3. – С. 75-82.
61. Иванов В. В. Национальные инновационные системы: опыт фор¬мирования и респективы развитии // Инновация. – 2002. – № 4. – С. 14-18.
62. Ильенкова С. Д. Инновационный менеджмент: Учеб. для ву¬зов. – М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1997. – 327 с.
63. Инновационный менеджмент: Справ, пособие / Под ред. П.И. Завлина, А.К. Казанцева, Л.Э. Мендели. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЦИСН, 1998. – 568 с.
64. Инновационный менеджмент: Учебн. для вузов / С.Д. Ильенкова, Л.М. Гохберг, С.Ю. Ягудин и др.; Под ред. С.Д. Ильенковой. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 327 с.
65. Інноваціна діяльність в Україні / Держкомстат. – К: Стат.збірник, 2004. – 116 с.
66. Князь С.В., Тувакова Н.В. Способи акумуляції ресурсів для реалізації інноваційних проектів // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. – 2002. – № 2. – С. 188-190.
67. Козоріз М.А. Проблеми розвитку інноваційного бізнесу в Україні // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна науково-технічна політика: інноваційний розвиток та інформаційний простір: Матеріали доп. Міжнар. практ. конф.: Щорічник наук. пр. Вип. ХУІ. – Львів: ІРД НАН України, 2000. – С. 29-35.
68. Кондратьев Н.Д. Главные проблемы экономической статики и динамики. – М.: Экономика, 1992. – С. 27-32.
69. Концепция межгосударственной инновационной политики госу¬дарств – участников Содружества Независимых Государств на период до 2005 г. // Инновация. – 2001. – № 7. – С. 4-8.
70. Концепція (основи державної політики ) національної безпеки України // Голос України. – 1997. – № 19. – С. 4.
71. Концепція державної промислової політики України / М.Г. Чумаченко, О.І. Амоша, М.І. Іванов та ін.  Донецьк: ІЕН НАН України, 2000.  424 с.
72. Корнева О.В. Інформаційно-методичні засади формування інноваційної стратегії підприємств (на прикладі машинобудівних підприємств Івано-Франківської області): Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.02.03 / НАН України, Інститут економічного прогнозування. – К., 2001. – 20 с.
73. Корнєва О.В. Інформаційно-фінансові аспекти інноваційної діяльності // Вісн. НУ "Львівська політехніка". 2000. – № 416: Логістика. – С. 281-286.
74. Коротков А. В. Статистический анализ развития инновационного процесса // Вопр. статистики. – 2001. – №11. – С. 55-59.
75. Крикавський Є.В., Чухрай Н.І. Логістична концепція європейської інтеграції економіки України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Податкова та фінансово-кредитна політика держави і механізми її реалізації в регіонах України. Вип. XXIV HAH України. – Львів: Ін-т регіональних досліджень, 2001. – С.555-558.
76. Кузьмін О., Князь С. Оцінка ефективності інвестування: методи та алгоритм // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Становлення фінансової системи України та проблеми її стабілізації: Щор. наук. праць / НАН України, Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2000. – Вип. 12. – С. 200-206.
77. Кузьмін О., Князь С. Проблеми регулювання інвестиційної діяльності в Україні // Регіональна економіка. – 2000. – № 4. – С. 165-169.
78. Кузьмін О.Є. Сучасний менеджмент: Навч. посібник. – Львів: Оскарт, 1998.
79. Кузьмін О.Є., Георгіаді Н.Г. Моделювання систем менеджменту на українських підприємствах // Матеріали доп. V Міжнар. конгресу економістів "Україна в XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку". Ч. 1. – Львів: ІРД НАН України, 2000. – С.137-140.
80. Кузьмін О.Є., Князь С.В., Тувакова Н.В., Кузнєцова А.Я. Інвести¬ційна та інноваційна діяльність: Монографія / За наук. ред. проф., д-ра екон. наук О. Є. Кузьміна. – Львів: ЛБІ НБУ, 2003. – 233 с.
81. Кузьмін О.Є., Коркуна І.І, Запоточний І.В., Неміров Д.В. Інвестиційний механізм забезпечення стратегій ПФГ // Промислово-фінансові групи в Україні: проблеми створення, становлення та розвитку: Вісник ДУЛП. – 1997. – № 317. – С. 35-39.
82. Кузьмін О.Є., Підгородецький Я.І., Папроцький О.І. Іноземні інвестиції як фактор інтеграції в світову економіку // Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання: Мат. наук.-практ. конф. – Чернівці, 1997. – С. 25-28.
83. Кузьмін О.Є., Тувакова Н.В. Інвестиційний аспект інноваційної діяльності // Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання: Зб. мат. Міжнар. наук.-прикл. конференції, 23-24 лютого 1997 р. – Чернівці, 1997. – С. 133-135.
84. Ландик В.І. Управління інноваційним потенціалом підприємства в умовах перехід¬ної економіки: проблеми і досвід // Економіст. – 2001. – №12 (грудень). – С. 52-57.
85. Лапко О. Інноваційна діяльність в системі державного регулю¬вання: Монографія. – К.: Ін-т екон. прогнозування НАН України, 1999. – 254 с.
86. Лапко О. О. Розвиток системи управління науково-інноваційною сферою в Україні // Економіка та прогнозування. – 2002. – № 1. – С 55-63.
87. Лапко О.О. Інноваційна діяльність як фактор підвищення ефективності вітчизняної економіки // Фінанси України.  1998.  № 6.  С. 31-36.
88. Лапко О.О. Розвиток системи управління науково-інноваційною сферою в Україні // Економіка і прогнозування.  2002.  № 1.  С. 55-62.
89. Макконнел К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Пер. с англ. – М.: Республика, 1992.
90. Малицький Б.А., Булкін І.О., Єгоров І.Ю., Соловйов В.П. Аналіз становлення наукової системи України // Наука та наукознавство. – 2001. – № 2 (32). – С. 3-18.
91. Марчук Є. Соціополіс – модель майбутнього суспільства. Дилема України: безна¬дійне відставання або рух на випередження // Зб. наук. пр. "Національні інтере¬си". № 4-5. – Львів: Група досліджень проблем суверенітету, національних інтересів і безпеки, 2001. – С. 104-117.
92. Мединский В. Инновационный менеджмент. – М.: Инфра-М, 2002. – 232 с.
93. Мова Н., Хустов В. Інноваційна діяльність в Україні та напрями її розвитку // Економіка України. – 2000. – № 6. – С. 29-34.
94. Мойсеєнко І.П., Шпак Н.П. Моніторинг інноваційних процесів на промисловому підприємстві // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональ¬на науково-технічна політика: інноваційний розвиток та інформаційний простір: Матеріали доп. Міжнар. практ. конф.: Щорічник наук. пр. Вип. ХУІ. – Львів: ІРД НАН України, 2000. – С. 187-194.
95. Морозов Ю. Инновационный менеджмент. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 146 с.
96. Мізюк Б.М. Системні основи теорії та інструментарій менеджменту під-приємства: Монографія. – Львів: Коопосвіта, 2000. – 418 с.
97. Мочерний С.В. Основи економічної теорії: Підручник. – Тернопіль: Тарнекс, 1993. – 416 с.
98. Мунтіян В.І. Економічна безпека України. – К: Вид-во КВЩ, 1999. – 460 с.
99. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Стат. зб. – К: Держкомстат України, 2001. – 290 с.
100. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. збірник / Держкомстат України. – К., 2002. – 314 с.
101. Науково-технічний потенціал України: стан, проблеми, перспективи розвитку. – К: ЦДПІН, 2000. – 50 с.
102. Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні: Навч. посібник. Норма¬тивно-практичні матеріали станом на 1 листопада 2000 р. – Львів: Інтелект-Захід, 2000. – 444 с.
103. Нельсон Р., Уинтер С. Эволюционная теория экономических изменений. – М.: Финстатинформ, 2000. – 418 с.
104. Немова Л. А. Новые приоритеты экономической политики ка¬надского правительства// США, Канада: экономика, политика, культу¬ра. – 2001. – № 4. – С. 3-5.
105. Ніколаєв А.И. Инновационное развитие и инновационная культура // Наука та наукознавство. – 2001. – №2 (32). – С. 54-64.
106. Новікова І.В., Тільний Є.О. Проблеми розвитку інноваційної діяльності в Україні// Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. – К.: КНЕУ, 2000. – Вип. 2-3. – С. 159-173.
107. Основы инновационного менеджмента: теория и практика: Учебн. пос. / Под ред. П.Н. Завлина и др. – М.: ОАО "НПО "Изд-во "Экономика", 2000. – 475 с.
108. Патон Б. Інноваційний шлях розвитку економіки України // Вісник НАН України. – 2001. – № 2. – С. 11.
109. Попов Е. Рыночный потенциал предприятия. – М.: Экономика, 2002. –559 с.
110. Покропивний С. Ф. Інноваційний менеджменту ринковій системі господарювання // Економіка України. – 1995. – № 2. – С. 24.
111. Покропивний С. Ф., Коваль А. П. Ефективність інноваційно-інвестиційної діяльності: Зб. навч.-метод, матеріалів. – К.: КНЕУ, 1997. –184 с.
112. Попович О.С. Місце пріоритетів в реалізації державної науково-технологічно політики України // Наука та наукознавство. – 2001. – №2 (32). – С. 65-72.
113. Портер М. Конкуренция: Учеб. пособие / Пер. с англ. – М.: Вильямс, 2001. – 495 с.
114. Послання Президента України до Верховної Ради України. Євро¬пейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціа¬льного розвитку України на 2002-2011 роки // Голос України. – 2002. – № 144. – С 5-10.
115. Почукаева О.В. Воздействие инновационного фактора на эффективность производства // Проблемы прогнозирования. – 2001. – № 5. – С. 133-144.
116. Про інноваційну діяльність: Закон України // Голос України. – 2002. – № 144. – С 10-15.
117. Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні ін¬вестиційні фонди): Закон України від 15 березня 2001 р. // Відом. Вер¬хов. Ради України. – 2001. – № 21. – С. 103.
118. Про Концепцію науково-технологічного та інноваційного розвит¬ку України. Постанова Верховної Ради України // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 37. – С 770-775.
119. Про основи державної політики у сфері науки та науково-технічної діяльності: Закон України від 13 груд. 1991 р. // Відом. Вер¬хов. Ради України. – 1992. – № 12. – С 340-346.
120. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: Закон України від 16 січня 1999 р. // Голос України. – 2003. – № 28. – С 3-4.
121. Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків: Закон України від 4 липня 1999 р. // Відом. Вер¬хов. Ради України. – 1999. – № 40. – С. 363 (зі змінами і допов.).
122. Продиус И.П., Захарченко В.И. Устойчивое развитие и экономическая стратегия // Экономические инновации.  Одесса: ИПР и ЭЭИ, 1999.  Вып. 5.  С. 30-37.
123. Рыночная экономика: Учебник. В 3 т. Т. 2, ч. 1: Основы бизнеса. – М: Соминтэк, 1992. – 164 с.
124. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – 4-е изд., перераб. и доп. – Минск: ООО "Новое знание", 1999.
125. Самочкин В.Н. Оценка способности предприятия осваивать новые изделия // Маркетинг в России и за рубежом. – 1998. – № 3 (6). – С. 16-24.
126. Санто Б. Инновация как средство экономического развития. – М.: Прогрес, 1990. – 291 с.
127. Семиноженко В. Глобалізація і стратегія гуманітарної економі¬ки // Вісник НАН України. – 2001. – № 4. – С 8-12.
128. Серпилін А. По-венчурному // Бизнес: организация стратегии системы. – 1998. – № 8. – С. 21-27.
129. Симановский С. "Утечка умов" и технологическая безопасность России // Рос¬сийский экономический журнал. – 1996. – № 4. – С. 9-17.
130. Скударь Г., Панков В. Шляхи виходу підприємств машинобудівного комплексу на зовнішній ринок за рахунок підвищення інноваційної активності та розширення діапазону інвестиційної привабливості // Економіст. – 2001. – № 12. – С. 40—50.
131. Смоквіна Г.А., Ясінський В.Л. Інноваійно-інвестиційний та регулятор-ний механізм ринкової трансформації: Монографія. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. – 128 с.
132. Советский энциклопедический словарь / Под ред. A.M. Прохорова. – М.: Сов. энцикл., 1989. – 1632 с.
133. Соколенко С. И. Производственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнерства. Кластеры: Укр. контекст. – К.: Логос, 2002. – 646 с.
134. Солнцева Е.В., Ю.П.Анисимов, И.В.Пешкова Методика оценки инновационной деятельности предприятия // Инновации. – 2006. – № 11 (98). – С. 88-90.
135. Стадницький Ю.І., Загородній А.Г., Поліщук Б.І. Економічне обґрунтування та вибір оптимальних технологій: Навч. посібник. – Вид. 2-ге, випр. та доп. – Львів: Вид-во "Центр Європи", 1997. – 116 с.
136. Станіславик О.С. Оцінювання інноваційного потенціалу промислових підприємств України / ОНПУ – Одеса: ТЕС, 2007. – 140 с.
137. Статистика науки и инноваций. Краткий терминологический словарь / Под ред. Л.М. Гохберга. – М.: Центр исследований и статистики науки, 1996.
138. Статистичний щорічник України за 2005 рік // Держкомстат України. / За ред. О.Г. Осауленка – К.: Техніка, 2006.
139. Статистичний щорічник України за 2006 рік // Держкомстат України. / За ред. О.Г. Осауленка – К.: Техніка, 2007.
140. Степаненко А.С. Венчурне фінансування інвестицій і перспективи його використання в Україні // Фінанси України. – 1997. – № 3. – С. 46-49.
141. Степанова Т. Інвестиційна складова третього етапу трансформації Української економіки // Вісник НБУ. – 1997. – № 10. – С. 14-17.
142. Стецько М.В., Яценко С.А. Важелі посилення інвестиційного потенціалу України // Фінанси України. – 1998. – № 1. – С. 116-118.
143. Стеченко Д. М. Інноваційні форми регіонального розвитку: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2002. – 254 с: іл.
144. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями: Сокр. пер. с англ. / Авт. предисл. и науч. ред. К.Ф. Пузыня. – М.: Экономика, 1989. – 271 с.
145. Титов А. Б. Маркетинг и управление инновациями. – СПб: Питер, 2001. – 240 с.
146. Ткаченко В.А. Концептуальні погляди щодо трансформації економічної системи // Вісн. Акад. економічних наук України: Наук, щорічник. – Донецьк: Ін-т економіко-правових досліджень НАН України, 2002. – С. 23-29.
147. Товстых Л. Е. Инновационная деятельность и современные технологии // Инновации. – 1999. – № 5-6. – С. 69-72.
148. Торшина О.О. Понятійно-термінологічний апарат та стан іноваційної діяльності в машинобудуванні України // Фінансова консультація. – 2000. – № 39-40 – С. 91
149. Трансформаційні процеси та економічне зростання в Україні / за ред. В.М. Гейця.  Х: Форт, 2003.  440 с.
150. Трифилов А. Управление инновационным развитием предприятия. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 176 с.
151. Трохшин I. Роль інноваційних структур в інфраструктурі ринку // Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання: Тези наук. доп. Міжнар. НПК, Чернівці, 8-10 квітня 1997 р. – Чернівці, 1997. – С. 51-53.
152. Тувакова Н.В. Інноваційний процес в умовах трансформації економіки України // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. зб. Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка: Спецвип. № 9. – Львів, 2002.
153. Тувакова Н.В. Моніторинг інноваційних проектів під час прийняття ефективних управлінських рішень // Менеджмент і міжнародне підприємництво: Зб. мат. Міжнар. наук.-прикл. конф., 27 грудня 2001 р. – Львів, 2001. – С. 117.
154. Трофилова А.А. Анализ инновационных процессов // Инновации. – 2005. – № 5 (82). – С. 64-67.
155. Тувакова Н.В. Напрями та джерела фінансування інноваційної діяльності в Україні // Промислово-фінансова група в Україні: проблеми створення, становлення та розвитку: Зб. наук. пр. ДУ "Львівська політехніка". – Львів, 1998. – № 328. – С. 86-88.
156. Такер Р.Б. Инновации как формула роста: Новое будущее ведущих компаний: Пер. с англ. – М.: Олимп-бизнес, 2006 – 223 с.
157. Тувакова Н.В. Особливості інвестування інноваційних проектів // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Іноземні інвестиції в Україну: проблеми привабливості й залучення: Щорічник наук. пр. – Львів, 2000. – Вип. 22. – С. 44-352.
158. Тувакова Н.В. Необхідність та напрями регулювання інноваційної діяльності // Промислово-фінансова група в Україні: проблеми створення, становлення та розвитку: Зб. наук. пр. ДУ "Львівська політехніка". – 1997. – № 317. – С. 101-102.
159. Тувакова Н.В. Сутність і місце інноваційних процесів у діяльності підприємств // Вісник ДУ "Львівська політехніка". – Львів, 2001. – Вип. № 417. – Част. 3: Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – С. 366-372.
160. Туган-Барановский М. И. Промышленные кризисы / Репр. издание 1990. – К: Наукова думка, 1996.
161. Указ Президента України "Про внесення змін до Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії" // Урядовий кур'єр. – 1994. – 24 лютого. – С. 2.
162. Управление инновациями: Становление и развитие малой технологической фирмы. Сборник статей. – М.: АНХ, 1999. – 248 с.
163. Уткин Э.А., Морозова Г.И., Морозова Н.И. Инновационный менеджмент. – М.: АКАЛИС, 1996. – С. 11.
164. Фатхудинов Р.А. Инновационный менеджмент: Учеб. для вузов. – М.: ЗАО "Бизнес-школа "Интел-Синтез", 1998. – 600 с.
165. Фатхутдинов Р. Конкурентоспособность: экономика, стратегия управление. – М.: Инфра-М, 2000. – 279 с.
166. Федулова Л. Інноваційний менеджмент в Україні: проблеми та шляхи формування // Економіст. – 2002. – № 2. – С. 52-54.
167. Филиппова С.В. Лысюк А.П. Тенденции инновационно-инвестиционных процессов и закономерности развития промышленного производства в Украине. // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Вип. 198.  Т. II.  Дн-ськ: ДНУ, 2004.  С. 456-460.
168. Филиппова С.В. Трансформационные процессы в промышленном прои-зводстве. Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005.  416 с.
169. Филиппова С.В., Станиславик О.В. Основные задачи инновационного развития промышленности Украины в высокодинамичной среде: Фор-мирование инфраструктуры управления инновационными процессами // Труди Міжнар. наук.-практ. конф. 23-24 листопада 2006 р. "Дослідження й оптимізація економічних процесів" "Оптимум -2006". – Харків: НТУ "ХПІ". – 2006. – С. 107.
170. Філиппова С.В., Станіславик О.В., Добруля О.О. Фінансові проблеми формування регіональних стратегій розвитку інвестиційної активності // Регіональна бізнес-економіка та управління. Наук. виробничо-практ. журнал. – Вінниця: Вінницький фінансово-економічний університет. – 2007. – № 1 (13) – С.85-90.
171. Філиппова С.В., Станіславик О.В. Основные задачи инновационного ра-звития промышленности Украины в высокодинамичной среде // Еконо-міка розвитку (ХНЕУ). – 2006. − № 4 (42). − С. 42-45.
172. Філіпенко А.С. Особливості розвитку іноземного інвестування в економіці України // Фінанси України. – 1997. – № 2. – С. 83-85.
173. Филиппова С.В. Управленческий анализ: теория и практика. Цикл «Современные управленческие технологии».  Киев: АВРИО.  2004.  336 с.
174. Френклін P.P., Філіпенко А. Міжнародна торгівля та інвестиції.: Пер. з англ., із змін. та доп. – К.: Основи, 1998. – 743 с.
175. Фролов І.Э. Состояние и тенденции развития наукоемкого сектора про¬мышленности в условиях посткризисного роста Российской экономики // Пробле¬мы прогнозирования. – 2001. – № 6. – С. 23-34.
176. Хамел Г., Прахалад К. Конкурируя за будущее. – М.: Олимп-Бизнес, 2002. – 216 с.
177. Хаустов В., Панфілова Т. Інноваційні процеси в Україні: реалії і перспективи розвитку // Економіст. – 2002. – № 3. – С 54-59.
178. Хобта В.М. Фінансовий план інвестиційного проекту // Фінанси України. – 1997. – № 3. – С. 62-65.
179. Хобта В.М., Кравченко С.И. Оценка экономической эффективности иннова¬ционных проектов // Економіка промисловості. – 1999. – № 1 (3). – С. 77-82.
180. Хан Д., Хунгенберг Х. ПиК: Планирование и контроль. Система планирования и контроля. Планово-контрольные расчеты. Стоимостно-ориентированные концепции контроллинга: с описанием применения в концернах: Пер. с нем. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 925 с.
181. Хорошилов Г. Научно-техническая и инновационная деятельность в ма¬шиностроении // Економіст. – 1999. – №11. – С. 24-29.
182. Хучек М. Приватизация и инновации // Российский эконом, журн. – 1994. – № 2. – С. 6-8.
183. Цигилик І. Економіка й організація інноваційної діяльності. Навч. пос. –К.: ЦУЛ, 2004. – 128 с.
184. ЧерваньовД.М., Нейкова Л. I. Менеджмент інноваційно-інвес¬тиційного розвитку підприємств України. – К.: Знання, 2002. – 514 с.
185. Черевань В.П., Борщ Л.М., Горобец Е.В., Копченко И.М. Экономико-статистический анализ хозяйственных процессов. – Симферополь: Таврия, 2000. – 296 с.
186. Чижова В., Данилишин Б. Науково-інноваційне забезпечення сталого економічного розвитку України // Економіка України. – 2003. – № 3. – С. 4-11.
187. Чумаченко М.Г. Проблеми економічного розвитку України і завдання Академії економічних наук // Вісн. Акад. економічних наук України: Наук, щорічник. – До¬нецьк: Ін-т економіко-правових досліджень НАН України, 2002. – С. 3-9.
188. Чумаченко Н.Г., Саломатина Л.М. Роль инноваций в экономическом ра-звитии Украины // Економіка промисловості. – 2003. – № 1. – С. 102-108.
189. Чухно А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України // Економіка України. – 2001. – № 12. – С. 49-55.
190. Чухрай Н. Формування інноваційного потенціалу підприємства: маркетингове та логістичне забезпечення: Монографія. – Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2002. – 316 с.
191. Чухрай Н.І, Патора Р. Інновації та логістика товарів. – Львів: Вид-во НУ "Львівська політехніка", 2001. – 262 с.
192. Чухрай Н.І, Ткаченко Т.І., Антоненко О.М. Комплексний підхід до аналізу інноваційної діяльності // Вісн. ДУ "Львівська політехніка". – 1995. – №293: Проблеми економіки та управління. – С. 73-75.
193. Чухрай Н.І. Інноваційна діяльність в Україні в контексті сучасних тенденцій розвитку світової економіки // Маркетинг в Україні. – 2000. – № 4 (спецвипуск). – С.122-123.
194. Чухрай Н.І. Інноваційна діяльність підприємств як шлях отримання конкурент¬них переваг // Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ. Сер. Економіка підприємства і організація виробництва. – Івано-Франківськ: Вид-во ІФДТУНГ. – 1999. – Вип. 36, т. 7. – С. 257—266.
195. Чухрай Н.І. Конкуренція як стимулюючий фактор інноваційної діяльності підприємства // Вісн. ДУ "Львівська політехніка". – 2000. – № 391: Проблеми економіки та управління. – С. 191-195.
196. Чухрай Н.І. Концепції формування ринку інновацій // Вісник Нац. ун-ту "Львівська політехніка". – Вип. № 425: Проблеми економіки та управління. – Львів, 2001. – С. 41-46.
197. Чухрай Н.І. Маркетингове дослідження інноваційної діяльності промислових підприємств Західного регіону // Регіональна економіка. – 2000. – № 3. – С. 53-60.
198. Чухрай Н.І. Проблеми адаптації маркетингу і логістики до умов вітчизняного ринку // Вісн. НУ "Львівська політехніка". – 2000. – № 416: Логістика. – С. 110-118.
199. Черемных О.С., Черемных С.В. Стратегический корпоративный реинжиниринг: процессно-стоимостной подход к управлению бизнесом. М.: Финансы и статистика, 2005– 734 с.
200. Чухрай Н.І. Спеціальні економічні зони в регіональній політиці інноваційного роз¬витку: польський досвід // Регіональна економіка. – 2001. – № 2 (20). – С. 125-134.
201. Чухрай Н.І. Стратегія здійснення інноваційної діяльності на промисловому підприємстві // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Еконо¬мічні проблеми розвитку виробництва та інноваційної діяльності. Вип. XIX. – Львів: Ін-т регіональних досліджень. – 2000. – С. 214—223.
202. Шапошников О.В., Петенко И.В. Методологические подходы к оценке финансовых инноваций // Проблемы науки. – 2006. – №1. – С. 17-20.
203. Шевченко В., Кизименко Ю. Міжнародні фінансові ринки: залучення інвестицій для перехідної економіки // Банківська справа. – 1998. – № 1. – С. 12.
204. Шарко М.В. Основні положення та катерігоріальні поняття концепції інноваційного розвитку економіки // Проблеми науки. – 2006. – № 1. – С. 16-18.
205. Шеко Л. Инновационный хозяйственный механизм // Проблемы теории и практики управления. – 1999. – № 2. – С. 71-76.
206. Шатраков А.Ю., Мерсиянов А.А., Алдошин В. Управление интеллектуальной собственностью и исключительными правами промышленных предприятий. – М.: Экономика, 2007. – 190 с.
207. Шленов Ю.В Управление инновациями: В 3-х кн. Кн. 1: Основы организации инновационных процессов: Учебник. – М.: Высшая школа, 2003. – 252 с.
208. Школа I.M., Вітлінський В.В., Маханець Л.Л. Методика оцінки ризиків іннова¬ційних проектів при негативному впливі несприятливих чинників на основні економічні показники // Сучасна інноваційна політика України: інвестиційні пріоритети та інфраструктура. Т.1. – Чернівці: Рута, 1999. – С. 3-6.
209. Шпак А. П. Передача технологій в Україні: ситуація і пробле¬ми // Наука та наукознавство. – 2000. – № 1-2. – С 14-21.
210. Штерн К., Сток-мл. Дж. Стратегии, которые работают: Подход BCG: Пер. с англ. – М.:Манн, Иванов и Фербер 2007. – 485 с.
211. Штольтэ П. Инвестиционные фонды: Пер. с нем. – М.: Финстатинформ, 1996. – 42 с.
212. Шумпетер Й. Теория экономического развития. – М.: Про¬гресс, 1992. – 231 с.
213. Щедріна Т.І. Зв'язок міжнародного трансферу наукомісткої продукції з підви¬щенням ефективності використання науково-технічного потенціалу в Україні" // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна науково-тех¬нічна політика: інноваційний розвиток та інформаційний простір: Матеріали доп. Міжнар. практ. конф.: Щорічник наук. пр. Вип. ХУІ. – Львів: ІРД НАН України, 2000. – С.411-416.
214. Щедріна Т.І. Конкурентоспроможність продукції України як фактор еко¬номічного зростання // Економіка промисловості. – 1999. – № 1 (3). – С. 90-95.
215. Экономико-математические методы и модели / Под ред. Шелобаева С.И. – М.: ЮНИТИ, 2007. – 225 с.
216. Экономическая безопасность: Производство – Финансы – Банки / Под ред. В.К. Сенчагова. – М.:Финстатинформ, 1998. – 203 с.
217. Экономическая стратегия фирмы: Учеб. пособие / Под ред. А.П. Градова. – СПб.: Специальная литература, 1995. – 412 с.
218. Юданов А. Ю. Европейские корпорации в условиях глобализа¬ции // МЭ и МО. – 2001. – № 11. – С. 69-76.
219. Юданов А.Ю. Конкуренция: теория и практика. – М.: ГНОМиД, 2001. —304 с.
220. Янсен Ф. Эпоха инноваций.  М.: Инфра-М, 2002.  308 с.
221. Яковлева Н.Г. Підвищення ефективності використання інноваційного потенціалу телекомунікаційних компаний // Економіка та держава. – 2005. – № 6. – С. 40-44.
222. Яворський М.С. Через розвиток інноваційної діяльності та підприємництва – до економічного зростання регіону. – Львів: Каменяр, 1997. – С. 11-27.
223. Яковенко В.Б. Введение в инновационные технологии. – К.: Изд-во Европ. ун-та финансов, информ. систем, менедж. и бизнеса, 1999. – 67 с.
224. Яковец Ю. В. Эпохальные инновации XXI века.  М.: Экономика, 2004.  444 с.
225. Яцків Я. Українська наука та економічне зростання: шляхом впровадження інновацій // Віче 2001. – № 3 (108). – С. 116—139.
226. Aram J. D. Attitudes and behaviors of informal investors toward early stage investments, technology based ventures and coinvestors // Gour-nal of Business Ventursng. – 1989. – 4. – P. 333-347.
227. Bratnicki M. Kompetencje przedsiqbiorstwa: od okreslertia kompetencji do zbudowania strategii. – Warszawa: Placet, 2000. – 156 s.
228. Evans P., Wurste T. Blown to Bits: How the new economics of infora-tion transforms strategy. – Boston: Harvard Business School Press, Mass, 2000.
229. Feldman M. P. The new economics of innovation, spillovers, andag-glomeration // Econ. Innovation New Techol. – 1999. – 8. – P. 5-25.
230. Freeman C., Soete L. The Economics of Industrial innovation. – 3 edit. – London: Cassel, 1997. – 470 p.
231. Gomulka S. Teoria innowacji і wzrostu gospodarczego. – Warszawa: CASE, 1998. – 270 s.
232. Hippel V. L. U. S. high technology trade and competitiveness. Staf-freport // U.S. Departament of Commerce. – 1985.
233. Rocznik Statystyczny Rzeczyspolitej Polskiej. – Warszawa: Glowny Urzqd Statystyczny. – Rok LX Warszawa, 2002. – 722 s.
234. Urbaniak M. Jakosc w marketingu. – Poznan: Oficyna Wydaw. "Sami Sobie", 1999. – 163 s.
235. Utterback M. Innovation in Industry and the Diffusion of Technology, Science 183, February 15, 1994. – S. 620-626.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.