У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название УДОСКОНАЛЕННЯ СПОСОБІВ ОЦІНЮВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА
Количество страниц 273
ВУЗ СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
Год сдачи 2010
Содержание ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА СПОСОБИ ЇЇ ОЦІНЮВАННЯ 11
1.1. КОНЦЕПЦІЇ ТА ПІДХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ 11
1.2. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОБ’ЄКТ ОЦІНЮВАННЯ 42
1.3. ВИЗНАЧЕННЯ СУКУПНОСТІ ЧИННИКІВ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ПЕРЕДУМОВА ЇЇ ОЦІНЮВАННЯ 63
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 78
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ СПОСОБІВ ОЦІНЮВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ 80
2.1. ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕВАГ І НЕДОЛІКІВ ІСНУЮЧИХ СПОСОБІВ ОЦІНЮВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ 80
2.2. ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНЮВАННЯ СКЛАДОВИХ КОНУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 112
2.3. ОБҐРУНТУВАННЯ СПОСОБУ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА ЗА ПОКАЗНИКАМИ ЙОГО ФІНАНСОВОГО СТАНУ 142
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 157
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ СПОСОБІВ ОЦІНЮВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ З ВИКОРИСТАННЯМ СТАТИСТИЧНОЇ ОЦІНКИ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОГО СТАНУ 160
3.1. УДОСКОНАЛЕННЯ СПОСОБІВ ОЦІНЮВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ ЗА ФІНАНСОВИМИ ПОКАЗНИКАМИ ТА ЇХ АПРОБАЦІЯ 160
3.2. ОЦІНЮВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЗА ФІНАНСОВИМИ ПОКАЗНИКАМИ З ВИКОРИСТАННЯМ КЛАСТЕРНОГО АНАЛІЗУ 189
3.3. ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ СТАТИСТИЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 207
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 215
ВИСНОВКИ 218
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 229
ДОДАТКИ 246

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах розвитку ринкових відносин в Україні од-нією з центральних проблем підприємств є забезпечення їх конкурентоспромо-жності. Збільшення конкуренції у виробництві та реалізації товарів і послуг промислового призначення, з одного боку, і зменшення платоспроможного по-питу на ці товари, з іншого, створили умови, за яких конкурентоспроможність машинобудівних підприємств, як виробників засобів виробництва, стає основ-ною передумовою розвитку підприємств усіх галузей промисловості та націо-нальної економіки в цілому. За таких умов кожна господарська одиниця зацікавлена у використанні ефективних методів управління, які забезпечують найкращі фінансові результати в порівнянні з конкурентним оточенням.
Необхідність вирішення широкого спектра практичних завдань, пов'яза-них з конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств, висуває на пер-ший план завдання вдосконалення методичного апарату її оцінювання. Аналіз наукової літератури показав недостатню опрацьованість теоретичних і методи-чних питань оцінювання конкурентоспроможності машинобудівних підпри-ємств. Разом з тим кількісна оцінка як результат оцінювання конкурентоспроможності є обов'язковим елементом аналітичних підсистем будь-якого господарюючого суб'єкта. Без такої оцінки всі заходи щодо підви-щення конкурентоспроможності, що передбачаються підприємством, залишать-ся неефективними, оскільки відсутня об'єктивна основа, яка дозволяє робити висновки про стан і динаміку зміни об’єкта. Існуючі та поширені сьогодні в ді-яльності підприємств способи оцінювання конкурентоспроможності або осно-вані на суб’єктивних експертних оцінках, або використовують занадто примітивні матричні схеми, або ж спрямовані на отримання інтегральних пока-зників, розрахованих на не завжди доступній та об’єктивній інформації, що, зрештою, призводить до розробки та реалізації помилкових управлінських рі-шень. Тому оцінювання конкурентоспроможності машинобудівних підпри-ємств у сучасних умовах має ґрунтуватися на основі об’єктивних та доступних для аналітика показників, які відображають результати діяльності підприємст-ва.
Викладене вище визначає актуальність науково-практичного завдання вдосконалення способів оцінювання конкурентоспроможності машинобудівних підприємств.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-ційна робота виконана відповідно до тематики держбюджетних науково-дослідних робіт Східноукраїнського національного університету імені Володи-мира Даля. При виконанні держбюджетної теми ДН-33-03 “Розробка механізму управління конкурентоспроможністю суб’єктів господарської діяльності в умо-вах глобалізації економіки” (номер державної реєстрації 0103U000421, 2003-2005 рр.) за участю автора розроблено науково-методичні рекомендації щодо оцінювання конкурентоспроможності машинобудівного підприємства на основі показників його фінансового стану. Вдосконалені здобувачем способи оціню-вання конкурентоспроможності машинобудівного підприємства з використан-ням факторного та кластерного аналізу використані при виконанні держбюджетної теми ДН 31-06 “Інноваційна модель сталого розвитку виробни-чих систем у динамічних умовах господарювання” (номер держреєстрації 0106U000291, 2006-2007 рр.).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтуван-ня доцільності застосування цільового підходу до оцінювання конкурентоспро-можності машинобудівного підприємства за результатами статистичної обробки даних про фінансовий стан підприємства порівняно з конкурентами з використанням факторного та кластерного аналізу.
Відповідно до мети дослідження були вирішені такі наукові та практичні завдання:
розглянуто можливість застосування системного, ситуативного, процес-ного й цільового теоретичних підходів до розуміння сутності конкурентоспро-можності підприємства та її оцінювання;
проаналізовано способи оцінювання конкурентоспроможності підпри-ємств (за товарними ознаками, матричні, способи, основані на теорії ефективної конкуренції) з метою визначення їх переваг і недоліків, а також можливості їх застосування при реалізації цільового підходу до оцінювання конкурентоспро-можності машинобудівного підприємства;
у межах цільового підходу обґрунтовано доцільність застосування для оцінювання конкурентоспроможності сукупності показників фінансового стану підприємства;
визначено, що для оцінювання конкурентоспроможності машинобудівно-го підприємства за показниками фінансового стану необхідно використовувати способи статистичного аналізу даних – багатовимірний факторний аналіз і кла-стерний аналіз;
застосовано спосіб багатовимірного факторного аналізу за головними компонентами конкурентоспроможності з метою забезпечення формування ці-льової оцінки позиції підприємства щодо основних конкурентів;
використано кластерний аналіз в оцінюванні конкурентоспроможності підприємств для визначення відстані до конкурентів і розробки можливих управлінських дій щодо наближення фінансових показників підприємства до найкращих з вибраних для порівняння об’єктів;
використано розроблені рекомендації щодо використання статистичних способів оцінювання конкурентоспроможності в діяльності машинобудівних підприємств.
Об'єкт дослідження – конкурентоспроможність машинобудівного під-приємства. Предмет дослідження – способи оцінювання конкурентоспроможності машинобудівного підприємства.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукуп-ність способів наукового пізнання, методів, прийомів і принципів проведення досліджень. Теоретичною базою дисертаційної роботи є наукові праці вітчиз-няних і зарубіжних учених у галузі менеджменту, маркетингу, управління кон-курентоспроможністю підприємства, економічного аналізу та економіко-математичного моделювання. Інформаційною базою послугували статистичні дані, звітність машинобудівних підприємств і результати власних досліджень.
У роботі використано системний і структурний аналіз (при визначенні те-оретичних підходів до розуміння конкурентоспроможності підприємства та її оцінювання), метод узагальнення та аналогій (для визначення способів оціню-вання конкурентоспроможності), методи багатовимірних статистичних дослі-джень (при оцінюванні конкурентоспроможності з використанням факторного та кластерного аналізу та їх удосконаленні), метод стандартизації змінних (при приведенні всіх змінних конкурентоспроможності до єдиної шкали вимірюван-ня), методи багатовимірного кореляційного аналізу (при аналізі взаємної варіа-ції між ознаками конкурентоспроможності та виявленні зв'язку між показниками фінансового стану підприємств і розрахунку кореляційної матри-ці), метод головних компонент (при відшуканні прихованих закономірностей між показниками фінансового стану та виділенні головних компонент конку-рентоспроможності, виявленні й вивченні стохастичного зв'язку ознак з головними компонентами), метод обертання простору чинників (для отримання більш чіткої матриці факторних навантажень за критерієм варимаксної норма-лізації), метод ієрархічного кластерного аналізу (для розбиття множини підпри-ємств-конкурентів на задане число класів), методи графічного зображення аналітичних даних – точкові діаграми (при графічній інтерпретації матриці на-вантажень за найбільш значимими чинниками конкурентоспроможності та в просторі головних компонент конкурентоспроможності) та дендрограми (при зображенні результатів кластерного аналізу змінних конкурентоспроможності підприємств за фінансовими показниками на стандартизованих даних методом k-середніх).
Для статистичної обробки інформації, розрахунку проміжних і кінцевих показників конкурентоспроможності підприємств використано програмний продукт Statistica версії 6.0.437.0, розроблений StatSoft Inc.; для ранжирування підприємств за факторними навантаженнями застосовувався табличний проце-сор Excel стандартного додатка Мicrosoft Office .
Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий резуль-тат дисертаційної роботи полягає у формуванні теоретичних положень щодо застосування цільового підходу до оцінювання конкурентоспроможності ма-шинобудівного підприємства на основі використання статистичних способів оцінювання сукупності фінансових показників підприємств-конкурентів.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:
уперше:
оцінювання конкурентоспроможності машинобудівного підприємства проведене із застосуванням цільового підходу, що дозволяє розглядати його як процес визначення оцінок, які відображають економічні результати роботи під-приємства порівняно з відповідними цільовими показниками конкурентів;
уточнено:
поняття “конкурентоспроможність машинобудівного підприємства”, що розглядається відповідно до цільового підходу як досягнута на певний момент часу цільова характеристика машинобудівного підприємства, яка забезпечує досягнення кращих економічних результатів, ніж у конкурентів і проявляється в сукупності його цільових показників;
сукупність показників конкурентоспроможності підприємства, основу якої за цільовим підходом складають групи показників фінансового стану під-приємства, що забезпечує зіставність і цільову спрямованість отримуваних оці-нок конкурентоспроможності підприємства;
удосконалено:
оцінювання конкурентоспроможності підприємств шляхом використання статистичних способів аналізу взаємозв’язків між показниками, що відобража-ють характеристику конкурентоспроможності підприємства;
спосіб визначення цільової оцінки позиції підприємства щодо основних конкурентів завдяки використанню багатовимірного факторного аналізу за го-ловними компонентами конкурентоспроможності, який доповнено етапами іде-нтифікації основних конкурентів (за напрямами діяльності), формування вхідних даних (сукупності фінансових показників), представлення результатів (ранжируваних значень факторних навантажень);
отримало подальший розвиток:
використання кластерного аналізу щодо оцінювання конкурентоспромо-жності підприємств за показниками фінансового стану, що дозволяє порівнюва-ти й угруповувати підприємства, визначати відстань до конкурентів і наближати фінансові показники підприємства до найкращих з вибраних для по-рівняння підприємств-конкурентів.
Практичне значення отриманих результатів дослідження. Запропоно-вані в дисертації результати та розроблені рекомендації є методичною основою оцінювання конкурентоспроможності підприємств, що здійснюється шляхом порівняння сукупності показників фінансового стану підприємств-конкурентів з використанням факторного та кластерного аналізу.
До числа результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:
оцінювання конкурентоспроможності машинобудівного підприємства за показниками фінансового стану;
оцінювання конкурентоспроможності машинобудівного підприємства на основі застосування факторного та кластерного аналізу показників фінансового стану підприємств.
Результати дослідження використано в практичній діяльності машинобу-дівних підприємств м. Луганськ і Луганської області, що підтверджується від-повідними документами, які містяться в додатку: ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” (довідка № 1015/7-35 від 19.09.07 р.), ЗАТ “Стаханівський вагонобудівний за-вод” (довідка № 764/76-09 від 25.11.07 р).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного автором дослі-дження щодо оцінювання конкурентоспроможності підприємства. Особистий внесок у праці, що опубліковані в співавторстві, визначено в списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень по-відомлені, обговорені та схвалені на II Міжнародній науково-практичної кон-ференції “Маркетингові дослідження в Україні” (м. Луганськ, 2002 р.), наукової конференції професорсько-викладацького складу і наукових співробітників “Наука-2002” (м. Луганськ, 2002 р.), IX Міжнародній науково-практичній кон-ференції з проблем вищої школи “Університет і регіон” (м. Луганськ, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Україна наукова’2003” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми сталого розвитку підприємства в умовах ринкової еко-номіки” (м. Луганськ, 2004 р.), VII Міжнародній науково-практичній конфере-нції “Україна та її регіони на шляху до інноваційного суспільства” (м. Донецьк, 2006 р.), XI Міжнародній науково-практичній конференції “Фінанси України” (м. Дніпропетровськ, 2007 р.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 12 наукових працях, серед яких 6 статей – у наукових журналах, 2 статті – у збірниках нау-кових праць, 4 публікації – у матеріалах наукових конференцій. Загальний об-сяг публікацій – 3,5 д.а., з яких особисто автору належать 3,35 д.а.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох роз-ділів і висновків, що викладені на 228 сторінках машинописного тексту. Мате-ріали дисертації містять 30 таблиць і 23 рисунки, які подано на 45 сторінках. Список використаних джерел із 192 найменувань уміщено на 16 сторінках, 6 додатків – на 27 сторінках.
Список литературы ВИСНОВКИ

За умов посилення конкуренції в машинобудівній галузі, основною ціллю управління машинобудівним підприємством повинне бути досяг-нення його конкурентоспроможності. Призначенням практичного застосу-вання концепції конкурентоспроможності на машинобудівному підприємстві є формування конкурентних переваг, використання яких є головною умовою успішної діяльності підприємства.
Проведене дослідження концепції конкурентоспроможності показа-ло, що це поняття не є однозначно визначеним та загальноприйнятим у су-часній економічній та управлінській науці у розумінні її: об’єктної області (країна, галузь, підприємство, товар); джерел забезпечення (ресурси, кон-курентні переваги, потенціал); способів оцінювання (матричні, експертні, інтегральні, статистичні, графічні). Існуюча методична невизначеність в оцінюванні конкурентоспроможності підприємства є наслідком відсутності загальноприйнятої термінології щодо її предмету та зумовила потребу у визначенні теоретичних підходів до розуміння її сутності.
В роботі визначена можливість застосування різних теоретичних підходів до розуміння сутності конкурентоспроможності підприємства: си-стемного, ситуативного, процесного та цільового підходу. Результати про-веденого аналізу теоретичних підходів до розуміння сутності конкурентоспроможності показали необхідність дослідження конкуренто-спроможності з позиції цільового підходу, згідно якого підприємство є ці-льовою системою, спрямованою на досягнення виробничих, соціальних, екологічних та економічних цілей, що дає можливість розглядати конку-рентоспроможність підприємства як відносну характеристику результатів роботи підприємства у порівнянні з відповідними цільовими показниками конкурентів.
Використання цільового підходу до розуміння сутності конкуренто-спроможності підприємства дозволяє визначити цільову орієнтацію цієї характеристики, що проявляється у комплексності та адресності виконува-них завдань та контролю за їх виконанням, які спрямовані на досягнення результатів. Тому, в сучасних умовах конкурентоспроможність підприємс-тва слід розглядати як цільову характеристику підприємства.
Аналіз наявних досліджень з конкурентоспроможності підприємства свідчить, що питання застосування цільового підходу до оцінювання кон-курентоспроможності підприємств не знайшли сьогодні достатнього нау-кового опрацювання. Між тим, у більшості досліджень конкурентоспроможність підприємства оцінюється на основі показників, що характеризують стан ресурсного, виробничого або ринкового потенціа-лу підприємства, з чим не можна погодитися, адже наявність потенціалу ще не означає наявність конкурентоспроможності, бо ця характеристика є результатом використання потенціалу, а отже характеризує спроможність щодо його матеріального втілення у виді результатів діяльності. Крім того, цілі використання потенціалу відображають бажаний стан, якого може бу-ти досягнуто через певний період часу, після вирішення ряду завдань, що відрізняють заданий стан від бажаного. Застосування цільового підходу дозволило визначити, що конкурентоспроможність підприємства є його динамічною характеристикою, адже конкурентоспроможність підприємст-ва змінюється відносно конкурентів (через зміну результатів їх діяльності) та відносно суб’єкту власності (внаслідок зміни цільових орієнтирів влас-ників підприємства). Тому, конкурентоспроможність підприємства слід розглядати як цільову характеристику, яку можна визначити лише на пев-ний момент часу.
Таким чином, у рамках цільового підходу конкурентоспроможність підприємства запропоновано розглядати як досягнуту на певний момент часу цільову характеристику машинобудівного підприємства, що забезпе-чує досягнення кращих економічних результатів ніж у конкурентів та про-являється у сукупності його цільових показників.
Розуміння конкурентоспроможності підприємства в межах різних теоретичних підходів дає можливість визначити відповідні підходи до її оцінювання. У відповідності до системного підходу, оцінювання конку-рентоспроможності підприємства можна представити як процес визначен-ня оцінок за кожною підсистемою та порівняння отриманих таким чином показників з показниками інших підприємств у відповідності з обраним способом оцінювання (матричним, експертним, інтегральним, статистич-ним, графічним). Згідно ситуативного підходу, оцінювання конкурентосп-роможності підприємства можна визначити як процес визначення оцінок результативності стратегічних дій за конкретних ситуації, що виникають у зовнішньому середовищі. Процесний підхід дає можливість розглядати оцінювання конкурентоспроможності підприємства як вид аналітичного процесу, спрямованого на визначення результативності реалізації на під-приємстві сукупності основних і доповнюючих процесів, у порівнянні з конкурентами. Оцінювання конкурентоспроможності машинобудівного підприємства проведено з застосуванням цільового підходу, що дозволяє розглядати його як процес визначення оцінок, що відображають економіч-ні результати роботи підприємства порівняно з відповідними цільовими показниками конкурентів.
Оцінювання конкурентоспроможності машинобудівних підприємст-ва може здійснюється з використанням різних способів. Спосіб оцінюван-ня – це типовий набір аналітичних та синтетичних дій з: формування вхідних показників, виконання операцій щодо їх угрупування, розрахунку синтетичних показників, представлення результатів оцінювання. Дослі-дження показало, що існуючі способи оцінювання конкурентоспроможно-сті підприємства зводяться до кількісного, табличного або графічного виразу різних параметрів діяльності підприємства. Використовувані в практиці діяльності машинобудівних підприємств способи оцінювання конкурентоспроможності підприємства можна розділити на три групи.
Першу групу складають способи, засновані на оцінюванні конкурен-тоспроможності продукції або способи оцінювання конкурентоспромож-ності по товарних ознаках. Вони базуються на ототожненні понять конкурентоспроможності підприємства і конкурентоспроможності проду-кції, яку воно виробляє та реалізує на ринку. До них можна віднести: ди-ференційований спосіб, заснований на використовуванні одиничних пока-зників, які відображають відношення величини якого-небудь параметра виробу до величини відповідного базового товару (або навпаки); комплек-сний спосіб, який ґрунтується на використовуванні групових і інтеграль-них показників якості товару; змішаний спосіб, який ґрунтується на сумісному вживанні одиничних показників для найважливіших параметрів і групових – для менш значущих параметрів продукції та використовується при оцінці складної продукції, що має велику номенклатуру показників якості. Перевага першої групи способів полягає в тому, що, розглядаючи параметри продукції як основний критерій конкурентоспроможності під-приємства, вони дають достатньо переконливий опис мотивації ринкової діяльності підприємства (поліпшення якісних характеристик продукції у порівнянні з конкурентами). Однак, до недоліків показників першої групи можна віднести обмежене уявлення про взаємозв’язок ефективності діяль-ність підприємства і якість товару, адже, якщо на ринку є значний попит на дешевий та неякісний товар, це може бути основою ефективності підпри-ємства яке його випускає і його конкурентоспроможності.
Другу групу складають матричні способи, що наочно ілюструють позицію підприємства у деякому n-мірному просторі, який визначається різними показниками (якості продукції, темпу росту ринку, частки фірми та ін.) у порівнянні з позицією конкурента. Перевага матричних способів полягає в тому, що вони дають наочну інформацію про відносну позицію підприємства в окремих областях бізнесу, дозволяють визначити типові стратегії на різних товарних ринках. Але, матричні способи зводять оціню-вання конкурентоспроможності машинобудівного підприємства до повер-хневої, хоча і достатньо витонченої і красивої ілюстрації “позиції підприємства”, “слабких і сильних сторін” або “зіркам і коровам”. Крім то-го, на рівні підприємства, конкурентоспроможність визначається не просто парами показників різних аспектів діяльності, а множиною чинників, вплив яких також необхідно враховувати при визначенні оцінки конкурен-тоспроможності.
Третьою є група способів, заснована на теорії ефективної конкурен-ції, згідно з якою, конкурентоспроможними є ті підприємства, де найкра-щим чином організована робота всіх підрозділів і служб, на ефективність діяльності яких впливають чинники, що визначаються ресурсами підпри-ємства. В межах цієї групи способів оцінювання конкурентоспроможності підприємства здійснюється на основі оцінювання ефективності роботи ко-жного з підрозділів, що досягається оцінюванням ефективності використо-вування підприємством ресурсів в межах кожного підрозділу. Однак, за таких умов, оцінка конкурентоспроможності буде показувати не стільки цільову характеристику підприємства, скільки ефективність використання ресурсів в межах окремого підрозділу за окремим показником, а в разі ви-користання інтегрального способу, отримана оцінка не дає уявлення про напрямки можливого застосування управлінського впливу.
Дослідження можливості використання зазначених способів оціню-вання конкурентоспроможності підприємства показало, що існуючі на практиці способи оцінювання конкурентоспроможності в цілому відпові-дають наявним у спеціалістів машинобудівних підприємств аналітичним можливостям, але їх практичне використання недостатньо відповідає су-часним умовам господарювання і практиці управління підприємством, а саме: при оцінюванні конкурентоспроможності за товарними ознаками конкурентоспроможність підприємства приймає вид конкурентоспромож-ного товару і отримана таким чином оцінка не враховує вплив чинників, що визначають економічну, технічну, соціальну ефективність виробництва і збуту продукції; матричні способи оцінювання основані на використанні показників, розрахунок яких пов’язано з невизначеністю багатьох складо-вих; способи оцінювання, основані на використанні приватних показників в межах теорії ефективної конкуренції формують оцінку ефективності ви-користання ресурсів в межах окремого підрозділу за окремим показником а не оцінку конкурентоспроможності підприємства в цілому, інтегральні способи оцінювання, основані на використанні теорії ефективної конкуре-нції не дають уявлення про напрямки можливого застосування управлінсь-кого впливу щодо підвищення конкурентоспроможності.
Застосування цільового підходу до розуміння сутності конкуренто-спроможності підприємства та її оцінювання дозволяє запропонувати на-ступні вимоги до отриманої оцінки, яка б адекватно відображала цю характеристику: у якості вхідних показників для оцінювання конкуренто-спроможності машинобудівного підприємства необхідно використовувати об’єктивну інформацію про фінансовий стан підприємства, у якості спосо-бу оцінювання конкурентоспроможності підприємств використовувати статистичний аналіз цих даних. Тому, удосконалення способів оцінювання конкурентоспроможності підприємств полягає у використанні статистич-них способів оцінювання взаємозв’язку між однотипними показниками, що входять до характеристики конкурентоспроможності підприємства. Ви-значено, що статистичний аналіз даних є найбільш придатним способом оцінювання конкурентоспроможності підприємства, оскільки відповідає зазначеним вимогам.
Необхідність забезпечення співставимості та цільової спрямованості показників забезпечується використанням у якості критерію конкуренто-спроможності сукупності показників фінансового стану підприємства. При оцінюванні конкурентоспроможності підприємства у межах цільового під-ходу, визначено, що критеріями конкурентоспроможності повинні бути не окремі результати різних аспектів діяльності підприємства, адже вони не будуть давати цільового уявлення про підприємство, і не інтегральні пока-зники, бо вони нівелюють оцінку окремих складових конкурентоспромож-ності, а сукупність цільових показників. В роботі обґрунтовано, що сукупність показників, яку можна розглядати як цільову є сукупність пока-зників фінансового стану підприємства, а саме: група показників фінансо-вої стійкості підприємства (коефіцієнт фінансової стабільності, коефіцієнт фінансової стійкості; коефіцієнт фінансової незалежності (автономії); кое-фіцієнт фінансової залежності); група показників ліквідності активів під-приємства (коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності) група показників рентабе-льності (коефіцієнт рентабельності залученого капіталу, коефіцієнт рента-бельності активів, коефіцієнт рентабельності власного капіталу, коефіцієнт рентабельності реалізованої продукції за прибутком від реалізації, коефіці-єнт рентабельності реалізованої продукції за прибутком від операційної ді-яльності, коефіцієнт рентабельності реалізованої продукції за чистим прибутком); група показників ділової активності (коефіцієнт оборотності активів, коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, коефіцієнт оборотності готової продукції, коефіцієнт оборотності кредиторської забо-ргованості, співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторсь-кої заборгованості).
Таким чином, дослідження показало, що незважаючи на наявність значної інформаційної бази і різних способів оцінювання конкурентоспро-можності машинобудівних підприємств, ще не розроблені питання статис-тичного оцінювання конкурентоспроможності машинобудівних підприємств на основі показників фінансового стану.
Важливим питанням при оцінюванні конкурентоспроможності під-приємства є вивчення і вимірювання взаємозв’язку змінних, які включено в сукупність показників. Тому оцінювання конкурентоспроможності під-приємства вимагає ідентифікацію впливів чинників, більшість з яких не піддається безпосередньому вимірюванню, тобто є прихованим, або латен-тним. Вирішення цього завдання можливе з використанням способів аналі-зу впливу чинників, суть яких полягає в тому, щоб максимально стиснути початковий обсяг даних і при цьому зберегти їх інформативність. Це дося-гається використанням статистичного аналізу показників.
Дослідження показало, що за характером взаємозв'язків між показ-никами серед статистичних способів розрізняють способи детермінованого і стохастичного аналізу впливу чинників. Але, детермінований аналіз є способом дослідження впливу чинників, зв'язок яких з результативним по-казником носить функціональний характер. Проте дослідження конкурен-тоспроможності і способів її оцінювання дозволяє дійти висновку про нездійсненність оцінювання за допомогою детермінованого аналізу, оскі-льки конкурентоспроможність підприємства не можна звести до функціо-нальної залежності, коли величині впливу чинника відповідає єдина величина результативного показника. У зв'язку з цим виникає необхідність вживання стохастичної залежності, яка відрізняється приблизністю та не-визначеністю.
Стохастичний зв'язок – це неповна, вірогідна залежність між показ-никами, яка виявляється тільки на основі аналізу кореляції між ними. Для аналізу взаємодії декількох чинників з результативним показником конку-рентоспроможності використовується множинна кореляція. Стохастичний аналіз впливу чинника можна розглядати як спосіб стиснення інформації або як спосіб зниження розмірності початкового простору чинників, оскі-льки кореляція між досліджуваними ознаками означає їх надмірність, а зведення багатьох надмірних ознак до небагатьох допоміжних ознак (зага-льним чинникам), вільних від надмірності, і є задачею стиснення інформа-ції (зниження розмірності). Для дослідження стохастичної залежності використовуються наступні способи аналізу: порівняння паралельних і ди-намічних рядів, аналітичні угрупування, графіки. Проте вони дозволяють виявити тільки загальний характер і напрям зв'язку. Основне ж завдання аналізу впливу чинників на конкурентоспроможність – визначити ступінь впливу кожного чинника на рівень результативного показника. Для вирі-шення цього завдання в економічній статистиці застосовуються способи кореляційного, дисперсійного, компонентного, дискрімінантного, багато-вимірного факторного аналізу. Дослідження особливостей використання цих способів показало, що результатом кореляційного, дисперсійного, компонентного і дискрімінантного аналізу є побудова моделі взаємо-зв’язку, яка показує вплив чинників на результативний показник, що і є кі-нцевою метою такого аналізу. При використанні ж багатовимірного факторного аналізу модель взаємозв’язку (кореляційна матриця) викорис-товується як початковий етап аналізу, завдяки чому з'являється можливість отримання додаткової інформації про процес або об'єкт, що вивчається. Використання багатовимірного факторного аналізу конкурентоспромож-ності за фінансовими показниками дозволяє досягти двох цілей: зменшити кількість змінних – редукція даних (адже сукупність показників фінансо-вого стану є багатовимірним складним для аналізу масивом ) та визначити структуру взаємозв’язків між змінними (класифікувати змінні фінансового стану).
Визначено, що для застосування багатовимірного факторного аналізу конкурентоспроможності підприємства за показниками фінансового стану необхідно скористатися методом головних компонент, який дозволяє: від-шукувати приховані, але об'єктивно існуючі закономірності, визначуваних дією внутрішніх і зовнішніх причин; описувати процес, що вивчається, чи-слом головних компонент, значно меншим, ніж число спочатку узятих ознак; виявляти і вивчати стохастичний зв'язок ознак з головними компо-нентами. Для використання багатовимірного факторного аналізу за голо-вними компонентами конкурентоспроможності машинобудівного підприємства пропонується така послідовність: визначення напряму діяль-ності за яким проводиться факторний аналіз конкурентоспроможності; ідентифікація основних конкурентів за напрямком діяльності; формування вхідних даних для факторного аналізу (Форма 1 - Баланс, Форма 2 - Звіт про фінансові результати) за всіма об'єктами аналізу; розрахунок фінансо-вих показників за всіма об'єктами; розрахунок матриці парної кореляції; розрахунок накопиченої дисперсії; визначення головних компонент впливу на конкурентоспроможність; розрахунок факторного навантаження голо-вних компонент; процедура обертання факторів; інтерпретація головних компонент за складом найбільш корельованих змінних; розрахунок факто-рних навантажень підприємств; визначення найбільш конкурентоспромо-жних підприємств за головними компонентами; визначення загального рівня конкурентоспроможності підприємства. Основою визначення голо-вних компонент конкурентоспроможності є редукція декількох чинників фінансового стану показниками їх факторних навантажень. Факторні нава-нтаження – це значення коефіцієнтів кореляції кожної з вхідних ознак кон-курентоспроможності із синтетичною спільністю (ліквідності, рентабель-ності, ділової активності, фінансової стійкості). При цьому, чим сильніше зв’язок даної ознаки з досліджуваною спільністю, тим більше значення фа-кторного навантаження і конкурентоспроможності об’єкту.
Розроблену послідовність факторного аналізу конкурентоспромож-ності за фінансовими показниками апробовано при оцінюванні конкурен-тоспроможності ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” порівняно з основними конкурентами за напрямком “Модернізація і ремонт тепловозів”. Таблиця факторних навантажень складається з сьома строк (за кількістю досліджу-ваних об’єктів) і чотирьох стовпців (за кількістю груп чинників). Дані про факторні навантаження конкурентоспроможності підприємств дозволили сформулювати висновки про набір найбільш впливових чинників на об’єкт та про відносну значущість ознак конкурентоспроможності в структурі кожного чинника. Для представлення результатів факторного аналізу кон-курентоспроможності підприємств пропонується перейти від показників факторних навантажень підприємств до їх рангів. Загальний рівень конку-рентоспроможності підприємства в результаті цього визначено місцем ко-жного підприємства з першого по сьоме. Перше місце відповідає найбільш конкурентоспроможному підприємству, сьоме – найменш конкурентосп-роможному.
Результати аналізу показали, що на початок 2006 року перше місце за рівнем конкурентоспроможності поділили ВАТ “Дніпропетровський те-пловозоремонтний завод” та ВАТ “Львівський локомотиворемонтний за-вод”. ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” займає п’яте місце. На початок 2007 року ситуація змінюється: перше місце за рівнем конкурентоспроможності займає ВАТ “Полтавський тепловозоремонтний завод”. Ситуація на ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” погіршується – конкурентоспроможність підпри-ємства за фінансовими показниками посідає останнє місце серед конкурен-тів.
Використання багатовимірного факторного аналізу конкурентоспро-можності підприємства за показниками фінансового стану дозволило ви-значити позицію кожного з аналізованих об’єктів. Але, питання про від-стань, або різницю між показниками фінансового стану підприємств кон-курентів залишилось невирішеним. Для визначення відстані між підприємствами за показниками фінансового стану в роботі було викорис-тано кластерний аналіз. Для використання кластерного аналізу конкурен-тоспроможності підприємств за фінансовими показниками було розроблено таку послідовність: визначення напрямку діяльності за яким проводиться факторний аналіз конкурентоспроможності; ідентифікація ос-новних конкурентів за напрямком діяльності; формування вихідних даних для факторного аналізу (Форма 1 - Баланс, Форма 2 - Звіт про фінансові ре-зультати) за всіма об'єктами аналізу); розрахунок фінансових показників за всіма об'єктами; стандартизація змінних; визначення кількості кластерів за змінними на стандартизованих даних з використанням ієрархічного клас-терного аналізу; визначення складу кластерів за змінними та інтерпретація кластерів конкурентоспроможності; кластерізація підприємств методом k-середніх; визначення структури кластерів та інтерпретація результатів.
При кластиризації всієї сукупності підприємств за фінансовими по-казниками на початок 2007 року визначено 3 кластери, до першого класте-ра (кластер рентабельності) увійшло 3 підприємства, включаючи ВАТ “ХК ”Луганськтепловоз”, до другого кластера (кластеру ділової активності і фі-нансової стійкості) увійшло 1 підприємство, і у третій кластер (кластер лі-квідності) – 3 підприємства.
Таким чином, в роботі удосконалено способи оцінювання конкурен-тоспроможності машинобудівних підприємств на основі використання ме-тодів багатовимірного факторного і кластерного аналізу показників фінансового стану підприємств, що дозволяє здійснювати операції порів-нювання та угруповання для визначення можливих управлінських дій що-до наближення фінансових показників підприємства до найкращих з обраних для порівняння об’єктів.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аакер Д. А. Стратегическое рыночное управление: Бизнес- стратегии для успешного менеджмента / Пер.с англ. С. Жильцов; Под общ. ред. Ю.Н. Каптуревского. – СПб: Питер, 2002. – 544 с.
2. Авдокушин Е.Ф. Теоретические основи зкономической реформи в КНР. – М.: Изд-во ВВПИ, 1990. – 207 с.
3. Азоев Г.Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. –280 с.
4. Азоев Г.Л., Черенков А.П. Конкурентные преимущества фирмы. – М.: ОАО “Типография “Новости”, 2000. – 256 с.
5. Акофф Р. Планирование будущего корпорации. – М.: Прогресс, 1985. – 457 с.
6. Алексеева И.В. Учетно-аналитическое обеспечение принятия страте-гических решений в деятельности промышленных предприятий: Ав-тореф. дис... канд. экон. наук: 08.00.12. – Ростов-на-Дону: РГУ, 2002. – 23 с.
7. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности пред-приятия: Учебное пособие / Т.Б. Бердникова. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 215 с.
8. Андріанов В. Конкурентоспособность Росії в світовій економіці // Маркетинг. – 1999. – №2. – С. 3-19.
9. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия: Пер. с англ. – СПб.: Пи-тер, 1999. – 416 с.
10. Ансофф И. Стратегическое управление: Пер. с англ. – М.: Экономи-ка, 1989. – 519 с.
11. Аристов О.В. Конкуренция и конкурентоспособность: Учебное по-собие. – М.: Финстатинформ, 1999. – 142 с.
12. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін: Навч. Посіб. – К.: Заповіт, 1996. – 240 с.
13. Бажал Ю.М. и др. Экономическая восприимчивость производства к научно-техническим инновациям. – К.: Наук. думка, 1991. – 296 с.
14. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. Учеб-ник – 4- е изд. и перераб. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 416 с.
15. Баландин А. Япония: некоторые аспекты интернализации экономики. – М.: Слог-Пресс-Спорт, 2002. – 316 с.
16. Баландин В.С., Яшин Н.С., Багиров Э.А. Конкуренция в бизнес-системах. Маркетинг. Коммерческая деятельность. Эффективность. – Саратов: СГТУ, 2001. – 158 с.
17. Березин И. Маркетинговый анализ. Принципы и практика. Российс-кий опыт: Как занять и удержать лидерские позиции в своем секторе рынка. – М.: Эксмо, 2002. – 400 с.
18. Бизнес-диагностика промышленных предприятий. Под ред. Соло-менникова Е.А., Гренбэк Г.В., Маркова В.Д. и др. – Новосибирск: НГУ, 1996. – 472 с.
19. Брюховецька Н.Ю. Економічний механізм підприємства в ринковій економіці: методологія і практика. – Донецьк: ІЕП НАНУ 1999. – 275 с.
20. Брюховецька Н.Ю. Підходи до визначення капіталізації підприємств // Наукові праці ДонНТУ. Вип. 31(1). – 2007. – С. 224-229.
21. Буркинский Б.В., Стрелец А.А. Экономическая оценка конкуренто-способности. – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 1998. – 54 с.
22. Бутник-Сиверский А.Б., Сайфуллин Р.А., Рейлян Я.Р. и др. Экономи-ко-математические методы в анализе хозяйственной деятельности предприятий и объединений – М.: Финансы и статистика, 1982. – 200 с.
23. Винокуров В. А. Организация стратегического управления на пред-приятии. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1996 –160 с.
24. Воронкова А. Э. и др. Поддержка конкурентоспособного по¬тенциала предприятия / А.Э. Воронкова, В.П. Пономарев, Г.И. Дибнис – К.: Техника, 2000. – 152 с.
25. Воронкова А. Э. Стратегическое управление конкурентоспо¬собным потенциалом предприятия: диагностика и организация: Моно¬графия. – 2-е изд., стереотип. – Луганск: Изд-во ВНУ им. В. Даля, 2004. – 320 с.
26. Воронкова А. Э., Болтоджи В. В. Принятие стратегических управле-нческих решений на основе диагностики состояния предпри¬ятия / Менеджер. Вісник Донецького державного університету управління. – 2005. – №1(31). – С. 110-114.
27. Воронкова А.Е. Стратегічне управління конкурентоспроможним по-тенціалом промислових підприємств: Автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.06.01. – Донецьк: / ІЕП НАН України, 2001. – 32 с.
28. Воронкова А.Э. Методологические основы формирования механизма управления конкурентоспособным потенциалом предприятия // Віс-ник Східноукраїнського державного університету. – 2000. – №4 (26). – С. 33-41.
29. Воронкова А.Э. Организационное обеспечение поддержания и по-вышения конкурентоспособности предприятия // Прометей: регіона-льний зб. наук. праць з економіки. Вип. 2(20). – Донецьк: ООО “Китис“, 1999. – С. 223 -229.
30. Воронкова А.Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация. Монография. – Луганск: Изд-во ВНУ, 2000. – 315 с.
31. Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. Микроэкономика: В 2-х т./ Общая редакция В.М. Гальперина. – СПб.: Экономическая школа, 1997. – Т.2. – 503 с.
32. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством: графічне моделювання: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 457 с.
33. Герман О.М. Стратегічна маркетингова спрямованість як складова забезпечення довгострокової конкурентоспроможності торговельно-го підприємства // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 6(60). – С. 72-77.
34. Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебник. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. – 480 с.
35. Глазов М.М. Функциональная диагностика в управлении деятельнос-тью предприятия. Автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.06.01. – СПб: СПБГУП, 1999. – 40 с.
36. Голубков Е.П. Изучение конкурентов и завоевание преимуществ в конкурентной борьбе – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. – 280 с.
37. Голубков Е.П. Использование системного анализа в отраслевом пла-нировании. – М.: Экономика, 1977. – 135 с.
38. Горбашко Е.А. Обеспечение конкурентоспособности промышленной продукции. – СПб.: Издательство СПбУЭиФ, 1994. – 178 с.
39. Горбенко Р.О. Конкуренція як передумова існування конкурентосп-роможної продукції: теоретичний аспект //Економіка: проблеми тео-рії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 194: в 5 т. Том I. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С.80-85.
40. Горбенко Р.О. Методы обеспечения конкурентоспособности пред-приятия // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2007. – № 2 (108). – С. 169-173.
41. Горбенко Р.О. Обзор рынка шинной продукции в Украине: конъюнк-тура и тенденции // Тези доповідей II Міжнародної науково-практичної конференції “Маркетингові дослідження в Україні”. Лу-ганськ: СНУ ім. В.Даля, 2002. – С.49-50.
42. Горбенко Р.О. Оценка конкурентоспособности автошин // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2004. – № 10 (80). Ч.2. – С. 240-248.
43. Горбенко Р.О. Оценка конкурентоспособности предприятий с помо-щью модели факторного анализа // Вісник Східноукраїнського наці-онального університету імені Володимира Даля. – 2007. – № 1(107). – С. 109-113.
44. Горбенко Р.О. Показатели оценки уровня конкурентоспособности предприятия // Вісник Східноукраїнського національного універси-тету імені Володимира Даля. – 2006. – № 4(98). Ч. 2. – С. 35-39.
45. Горбенко Р.О. Радар конкурентоспособности автошин // Матеріали IX Міжнародної науково-практичної конференції з проблем вищої школи “Університет і регіон”. – Луганськ: СНУ ім. В.Даля, 2004. Ч. 2. – С. 38-39.
46. Горбенко Р.О. Теоретические аспекты конкуренции // Вісник Схід-ноукраїнського державного університету. – 2000. – № 5(27). – С. 22-26.
47. Горбенко Р.О. Условия и факторы повышения конкурентоспособно-сти предприятия // Вісник Східноукраїнського національного універ-ситету імені Володимира Даля. – 2006. – №12 (106). – С. 74-77.
48. Горбенко Р.О. Факторный анализ конкурентоспособности предприя-тия // Матеріали XI Міжнародної науково-практичної конференції “Фінанси України”. –Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – С.25-26.
49. Горбенко Р.О. Формирование критериев и факторов конкурентоспо-собности продукции в условиях рыночной конкуренции // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Україна наукова 2003”. Т. 16. Економіка підприємства. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 21.
50. Гордієнко П.Л. Стратегічний аналіз: Навч. посібник. – К.: Алерта, 2006. – 404 с.
51. Гришин И. Шведская модель общественного развития // Мировая зкон. и междунар. отношения. – 1991. – № 4. – С. 17-31.
52. Грищенко О.В. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной дея-тельности предприятия: Учебное пособие. – Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2000. – 112 с.
53. Гурков И.Б. Стратегический менеджмент организации. – М.: Бизнес-школа “Интел-Синтез”, 2001. – 208 с.
54. Гусев Ю.В. Стратегическое управление. – Новосибирск: НГАЭиУ, 1995. – 119 с.
55. Денисов А.Ю., Жданов С.А. Экономическое управление предприяти-ем и корпорацией. – М.: Дело и Сервис, 2002. – 416 с.
56. Должанський І.З., Загорна Т.О. Конкурентоспроможність підприємс-тва: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 384 с.
57. Дроздов Н.У., Кощеев А.А. Рьночная зкономика в странах Западной Европы. – К.: УкрИНТЗИ, 1992. – 64 с.
58. Дружинил Л.Н. Япония: экономическое чудо. – СПб.: Питер, 2003. – 124 с.
59. Еферин В.П., Мотин В.В. Оценка конкурентоспособности при мар-кетинговых исследованиях. – М.: Домодедово, 1993. – 23 с.
60. Ефремов В.С. Стратегия бизнеса. Концепции и методы планирова-ния. – М.: Финпресс, 1998. – 234 с.
61. Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия: Монография. – Харьков, 2002. – 216 с.
62. Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия: оценка, диагнос-тика, стратегия. – Харьков: ХНЭУ, 2004. – 256 с.
63. История международных отношений: Учебное пособие. Под ред. Г.В. Каменской, О.А. Колобова, Э.Г. Соловьева. – М.: Логос, 2007. – 712 с.
64. Каленский В.С. Управление конкурентоспособностью промышлен-ного предприятия. Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01. – М.: ГУУ, 2000. – 18 с.
65. Карась Л.Ю., Тимохов М.С., Черников В.В. Системный анализ в стратегическом менеджменте. – М.: АЭФП, 1995. – 245 с.
66. Карлофф Б. Деловая стратегия: Пер. с англ. / Науч. ред. и авт. по-слесл. В.А. Приписнов. – М.: Экономика, 1991. – 239 с.
67. Катков В.В. Управление конкурентоспособностью организации. – СПб.: СПбГИЭУ, 2000. – 149 с.
68. Квейд Э. Анализ сложных систем. – М.: “Советское радио”, 1969. – 345 с.
69. Кинг У., Клиланд Д. Стратегическое планирование и хозяйственная политика: Пер. с англ. / Под ред. и предисл. Г.Б. Кочеткова. – М.: Прогресс, 1982. – 399 с.
70. Киреев А. Международная экономика: движение товаров и факторов производства. В 2 ч. Ч. 1. – М.: Международные отношения, 1997. – 415 с.
71. Кіндрацька Г.І. Основи стратегічного менеджменту: Навч. посібник. – Львів: КІНПАТРІ ЛТД, 2003. – 264 с.
72. Кластерні технології в системі підтримки конкурентоздатності та розвитку підприємницьких структур / М.П. Войнаренко // Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки. – 2003. – № 6. Ч. 2. – С. 7-10.
73. Кластерні технології в системі підтримки розвитку підприємництва / М.П. Войнаренко; Гол.ред. М.Є. Скиба, М. Хшановські // Сучасні технології виробництва в розвитку економічної інтеграції та підпри-ємництва: Матеріали українсько-польскої наук. конф., 16-18 жовт. 2003. – Хмельницький, 2003. – С. 181-182.
74. Клейнер Г.Б., Тамбовцев В.Л., Качалов Р.М. Предприятие в нестаби-льной экономической среде: риски, стратегия, безопасность. – М.: Экономика, 1997. – 288 с.
75. Ковалев А.И., Войленко В.В. Маркетинговый анализ. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. – 176 с.
76. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Методы и процедуры / В. В. Кова-лев. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 560 с.
77. Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент: Навч. по-сіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2005. – 485 с.
78. Козаченко А.В., Ляшенко А.Н., Ладыко И.Ю. и др. Управление круп-ным предприятием. – Монография. – К.: Либра, 2006. – 384 с.
79. Конемори Х., Коюсай Ю. Хрестоматия японской экономики. – М.: Токио, 1990. – 255 с.
80. Конкурентная стратегия: Методика анализа отраслей и конкурентов / М.Е. Портер; Пер. с англ. И. Минервина. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 452 с.
81. Конкурентное преимущество: Как достичь высокого результата и обеспечить его устойчивость / М.Е. Портер; Науч. ред. О. Нижельс-кая; Пер. с англ. Е. Калинина. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 714 с.
82. Конкурентоспособность предприятия: оценка, диагностика, страте-гия / Ю.Б. Иванов, А.М. Тищенко, Н.А. Дробитько, О.С. Абрамова. – Харьков. Издательство ХНЭУ, 2004. – 256 с.
83. Конкурентоспособный менеджмент / Под. ред. Качалиной Л.М. – М.: Изд-во Эксмо, 2006. – 464 с.
84. Конкурентоспроможність національної економіки / За ред. д-ра екон. наук Б. Є. Кваснюка. – К.: Фенікс, 2005. – 582 с.
85. Конкурентоспроможність: країна, регіон, підприємство / Рада кон-курентоспроможності України; За ред. Ю. В. Полунєєва. – К.: ЛАТ&К, 2006. – 176 с.
86. Коно Т. Стратегия и структура японских предприятий. – М.: Прогре-сс. 1987. – 384 с.
87. Контроллинг в бизнесе. Методологические и практически основы построения контроллинга в организациях / А.М. Карминский, Н.И. Оленев, А.Г. Примак, С.Г. Фалько. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 256 с.
88. Контроллинг как инструмент управления предприятием / Е.М. Ана-нькина, С.В. Данилочкин, Н.Г.Данилочкина, и др.; Под ред. Н.Г. Да-нилочкиной. – М.: Аудит-Юнити, 1998. – 279 с.
89. Концепция менеджмента: Учебное пособие / Коротков Э.М. – М.: Инжиниринго - Консалтинговая Компания “ДеКа”, 1996. – 304 с.
90. Концепція кластерів - шлях до відродження виробництва на регіона-льному рівні / М.П. Войнаренко // Економіст. – 2000. – № 1. – С. 29-33.
91. Костырко Л.А. Диагностика потенциала финансово-экономической устойчивости предприятия: Монография. – Луганск: Издательство ВНУ им. В. Даля, 2004. – 240 с.
92. Костырко Л.А. Диагностика потенциала финансово-экономической устойчивости предприятия. – Київ: ИКФ Фактор-Маркет, 2008 – 336 с.
93. Костырко Л.А. Финансовый анализ и прогнозирование экономичес-кого потенциала предприятия. – Луганск: ООО “Знания”, 1997. – 92 с.
94. Костырко Л.А. Финансовый анализ. – Луганск: Изд-во ВУГУ, 1998. – 199 с.
95. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент: Пер. с англ. – СПб.: Питер Ком, 1998. – 896 с.
96. Котлер Ф. Основы маркетинга. – М.: Прогресс – 1991. – 736 с.
97. Кочетков Г.Б., Супин В.Б. Корпорация. Американская модель. – СПб.: Питер, 2005 – 350 с.
98. Кравченко О.В. Современные подходы к количественной оценке конкурентоспособности промышленных предприятий. – Саратов: Научная книга, 2001. – 18 с.
99. Красильников Б.В. Конкурентоспособность угледобывающих пред-приятий Кузбасса на внутреннем рынке. – Кемерово: Изд-во Кемеро-во, 1995. – 75 с.
100. Крейнина М.Н. Анализ финансового состояния и инвестицион-ной привлекательности акционерных обществ в промышленности, строительстве и торговле. – М.: АО “ДИС”, МВ-Центр, 1994. – 578 с.
101. Круглов М.И. Стратегическое управление компанией. – М.: Русская деловая литература, 1998. – 768 с.
102. Кунц Г., Доннел С. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций. Т1, 2. – М.: Прогресс, 1981. – 574 с.
103. Ламбен Ж. –Ж. Стратегический маркетинг. Европейская перс-пектива / Пер. с франц. – СПб.: Наука, 1996. – 589 с.
104. Ламперт X. Социальная рыночная зкономика: Германський путь. – М.: ДелоЛТД, 1996. – 475 с.
105. Литвиенко А.Н., Татьянченко М.А. Методические вопросы оценки экономической конкурентоспособности промышленной про-дукции // Приложение БИКИ. – 1995. – № 2. – С. 36-40.
106. Мазур И.И., Шапиро В.Д. и др. Реструктуризация предприятий и компаний. Справочное пособие. – М.: Высшая школа, 2000. – 587 с.
107. Майданчик Б.И. Сравнительный экономический анализ в ма-шиностроении. – М.: Статистика, 1979. – 254 с.
108. Майер Э. Контроллинг как система мышления и управления / Пер. с нем. Ю.Г. Жукова, С.Н. Зайцева; Под ред. С.А. Николаевой. – М.: Финансы и статистика, 1993. – 96 с.
109. Максимов В.В., Горбенко Р.О. Методические аспекты оценки конкурентоспособности предприятия // Прометей: регіональний зб. наук. праць з економіки. Вип. 2(20). – Донецьк: ТОВ “Юго-Восток, ЛТД”, 2006. – С.116-121.
110. Максимова И. Оценка конкурентоспособности промышленного предприятия // Маркетинг. – 1996. – № 3. – С. 51-56
111. Манн Р., Майер Э. Контроллинг для начинающих. – М.: Фина-нсы и статистика, 1992. – 208 с.
112. Маркетинг взаимодействия: промышленные сети, бенчмар-кинг, конкурентоспособность: Учеб. пособие / Ю.Н. Соловьева, Г.Л. Багиев, Науч. ред. Г.Л. Багиев. – СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2001. – 84 с.
113. Маркетинг взаимодействия: товарная политика, конкуренто-способность товара, стратегические решения: Учеб. пособие / Г.Л. Багиев, Х.П. Рихтер – СПб. : Изд-во СПбГУЭФ, 1999. – 109 с.
114. Маркетинг: Учебник. / Романов А.Н., Корлюгов Ю.Ю., Краси-льников С.А. и др. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996. – 560 с.
115. Маркова В.Д., Кузнецова С.А. Стратегический менеджмент: Курс лекций. – М.: ИНФРА, 2001. – 288 с.
116. Маурик Дж. Эффективный стратег: важные навыки, необхо-димые всем менеджерам: Пер.с англ. / Дж. Маурик. – М.: ИНФРА-М., 2002. – 208 с.
117. Мескон М.Х. и др. Основы менеджмента: Пер. с англ. /Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. – М.: Дело, 1993. – 702 с.
118. Методика оценки уровня конкурентоспособности промыш-ленной продукции // Аничкина В.Л., Бендерский А.М., Кочетов В.В. и др. – М.: Госстандарт СССР, 1984. – 20 с.
119. Милжов А.И., Сенчагов В.К. Шведская модель: третий путь ра-звития // ЭКО. – 1990. – № 2. – С. 183-198.
120. Мильнер Б.З., Евенко Л.И., Рапопорт В.С. Системный подход в организации управления. – М.: Экономика, 1983. – 246 с.
121. Минцберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Дж. Школы стратегий / Пер. с англ. Под ред. Ю.Н. Каптуревского. – СПб: Питер, 2000. – 336 с.
122. Минцберг Г., Куин Дж. Б., Гошал С. Стратегический процесс. Пер. с агнл. Под ред. Ю.Н. Каптуревского. – СП. Питер, 2001. – 688 с.
123. Мишин Ю.В. Экономические основы организации конкуренто-способного производства. – М.: Издательский дом “Новый век”, 2001. – 211 с.
124. Многомерный статистический анализ в экономике: Учебное Пособие для вузов / Сошникова Л.А., Тамашевич В.Н., Уебе Г., Ше-фер М. / Под ред. проф. В.Н. Тамашевича. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 589 с.
125. Молоток О.М. Принципи маркетингового дослідження конку-ренції на ринку // URL:http://marketing.spb.ru/read/m3/.
126. Нестерова Р. В. Конкурентоспособность производственного потенциала предприятия: (на материалах предприятия машинострое-ния): автореф. дис. … канд. экон. наук: 08.06.01. – Ульяновск: УГУ, 1997. – 21 с.
127. Ноздрева Р.Б., Цыгичко Л.И. Маркетинг: как побеждать на ры-нке. – М.: Финансы и статистика, 1991. – 304 с.
128. Окрепилов В.В. Всеобщее управление качеством: Учебник. – СПб.: Издательство СПбУЭиФ, 1996. – 454 с.
129. Олейник О.М. Реформа валютно-кредитной системи КНР // Фі-нанси України. – 1999. – № 1. – С. 73-81.
130. Оливье А., Дайан А., Урсе Р. Международный маркетинг // Академия рынка: маркетинг. Пер. с фр. / А.Дайан, Ф.Буккерель, Р.Ланкар и др.; Науч.ред. А.Г. Худокормов. – М.: Экономика, 1993. – 436 с.
131. Олин Б. Межрегиональная и международная торговля. / Пер. с англ. – М.: Дело, 2004. – 416 с.
132. Ольве Н.Г., Рой Ж., Веттер М. Оценка эффективности деяте-льности компании. Практическое руководство по использованию сбалансированной системы показателей: Пер. с англ. – М.: Изда-тельсктй дом “Вильямс”, 2003. – 304 с.
133. Оптнер С.Л. Системный анализ для решения деловых и про-мышленных проблем. – М.: “Советское радио”, 1969. – 624 с.
134. Организация предпринимательской деятельности : Учеб. посо-бие / Г.Л. Багиев, А.Н.Асаул; Под общ. ред. Г.Л.Багиева – СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2001. – 233 с.
135. Основы системного анализа: Учебное пособие / Спицна-дель В.Н. – СПб: Издательский дом “Бизнес-пресса”, 2000. – 326 с.
136. Основы стратегического управления: Учебное пособие / Забе-лин П.В., Моисеева Н.К. – М.: Информационно-внедренческий центр “Маркетинг”, 1997. – 195 с.
137. Основы теории предпринимательства / Ишутин Р.В., Светунь-ков С.Г. Российская Академия предпринимательства, 2005. – 384 с.
138. Павловський М.А. Стратегія розвитку суспільства: Україна і світ: (Економіка, політологія, соціологія). – К.: Техніка, 2001. – 245 с.
139. Пилипенко А.А. Конкуренція в системі стратегічних альянсів // Економіка розвитку. – 2005. – № 3(35). – С. 8-11.
140. Пилипенко А.А. Розробка міжнародної маркетингової стратегії та проблеми оцінки рівня конкурентоспроможності продукції під-приємства // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник науко-вих праць. Вип. 205. Т. 4 – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 916–924.
141. Піддубна А. І., Семікоп Ю. О. Оцінка привабливості зовнішніх ринків на основі системного підходу та статистичних методів розпі-зна¬вання / Економіка розвитку. – 2006. – № 4 (40). – С.11-13.
142. Планкетт Л., Хейл Г. Выработка и принятие управленческих решений. – М.: Экономика, 1984. – 247 с.
143. Попов Е. В. Рыночный потенциал предприятия / Е.В. Попов. – М.: ЗАО “Издательство “Экономика”, 2002. – 560 с.
144. Портер М. Международная конкуренция: Пер. с англ. – М.: Международные отношения, 1993. – 896 с.
145. Прикладная статистика: Исследование зависимостей: Справ. изд. / С.А. Айвазян, И.С. Енюков, Л.Д. Мешалкин; Под ред. С.А. Айвазяна. – М.: Финансы и статистика. – 1985. – 487 с.
146. Разработка управленческого решения: Учебник /Литвак Б. Г. 3-е изд., испр. – М.: Дело, 2002. – 392 с.
147. Райзберг Б.А., Голубков Е.П., Пекарский Л.С. Системный по-дход в перспективном планировании. – М.: “Экономика”, 1975. – 346 с.
148. Рейльян Я.Р. Аналитическая основа принятия управленческих решений. – М.: Финансы и статистика, 1989. – 206 с.
149. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового об-ложения // Столяров И.А. (составитель). Петти В., Смит А., Рикардо Д., Мальтус Т.Р., Кейнс Дж.М., Ларин Ю. Антология экономической классики. Т.1-2. – М.: Мысль, 1993. – 966 с.
150. Рыночная экономика: Учебник в 3-х т. / Под ред. Смирно-ва А.Д. Т.2. – Ч.1. – М.: Соминтек, 1992. – 160 с.
151. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности: Учеб. по-собие. – 3-е изд. – М.: Инфра-М, 2005. – 271 с.
152. Саймон Г.А., Смитбург Д.У., Томпсон В.А. Менеджмент в ор-ганизациях. Пер. с англ. – М.: Экономика, 1996. – 574 с.
153. Самочкин В.Н. Гибкое развитие предприятия: Анализ и плани-рование. – М.: Дело, 1999. – 336 с.
154. Сафонова Л.А. Проблемы и методы оценки конкурентоспособ-ности. – Новосибирск: СГУ, 2000. – 119 с.
155. Светуньков М. Г. Поведение потребителей в системе конку-рентоспособности товара / Информационное обеспечение управле-ния конкурентоспособностью / Под ред. С. Г. Светунькова. – СПб: Издательство “ДуксНет”, 1999. – 456 с.
156. Семенцова Г. Формы финансирования инновационного бизнеса в США и Западной Европе // Российский экономический журнал. – 1997. – № 5. – С. 78-83.
157. Системный анализ в экономике и организации производства: Учебное пособие /С.А. Валуев, В.Н. Волкова, А.П. Градов и др. / Под общ. ред. С.А. Валуева, В.Н. Волковой. – Л.: Политехника, 1991. – 398 с.
158. Системный подход к управлению: Учебное пособие/ О.Н. Жа-риков, В.И. Королевская, С.Н. Хохлов / Под ред. В.А. Персианова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 62 с.
159. Скударь Г.М. Управление конкурентоспособностью крупного акционерного общества: проблемы и решения. – К.: Наук. думка, 1999. – 496 с.
160. Сміт А. Исследования о природе и богатстве народов // Столя-ров И.А. (составитель). Петти В., Смит А., Рикардо Д., Мальтус Т.Р., Кейнс Дж.М., Ларин Ю. Антология экономической классики. Т.1-2. – М.: Мысль, 1993. – 966 с.
161. Сошникова Л.А., Тамашевич В.Н., Уебе Г., Шефер М. Много-мерный статистический анализ в экономике: Учеб. пособие для вузов / Под ред. проф. Тамашевича В.Н. – М.: ЮНИТИ-ДАНА. – 1999. – 598 с.
162. Стратегический менеджмент: Учеб.пособие / В.Н. Родионова, Н.В. Федоркова, А.Н. Чекменев. – М.: Инфра-М, 2002. – 90 с.
163. Стратегический менеджмент: Учебное пособие / Глушков В.Е. – Мн.: Экоперспектива, 2001. – 167 с.
164. Томпсон А.А. і Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент. Концепции и ситуации для анализа. – М.: Вильямс, 2007. – 928 с.
165. Тренев Н. Н. Стратегическое управление. М.: Приор, 2002. – 288 с.
166. Тульпа І.А., Сумець О.М. Інноваційна стратегія: Навч.посіб. – Х.: Студцентр, 2005 – 208 с.
167. Управление зарубежной промышленной фирмой: Курс лекций / Лунев В.Л. / НГАЭиУ. – Новосибирск, 1995. – 110 с.
168. Управление конкурентоспособностью организации Учеб. посо-бие / Под. ред. Р.А. Фатхутдинова. – М.: Эксмо, 2005. – 542 с.
169. Управление развитием предприятия: Стратегический менедж-мент, инновации, инвестиции, цены: Учебное пособие / И.В. Афо-нин. – М.: Дашков и К, 2002. – 380 с.
170. Управленческий анализ: Учебное пособие / С.А. Бороненкова. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 384 с.
171. Фатхутдинов Р. А. Конкурентоспособность организации в усло¬виях кризиса: экономика, маркетинг, менеджмент. – М.: “Книго-торго¬вый центр “Маркетинг”, 2002. – 892 с.
172. Фатхутдинов Р. А. Стратегическая конкурентоспособность: Учеб. / P.А. Фатхутиднов. – М.: Экономика, 2005. – 504 с.
173. Федяев А.П. Организация и управление: системный анализ. – Казань: Изд-во КГУ, 1996. – 280 с.
174. Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник / Под ред. Стояновой Е.С. – М.: Перспектива, 1997. – 574 с.
175. Хайек Ф А. Индивидуализм и экономический порядок / Ф.А. Хайек; Пер. О.А. Дмитриевой; Предисл. Р.И. Капелюшникова. – М.: Изограф: Начала-Фонд, 2001. – 254 с.
176. Хайек Ф.А. Конкуренция как процедура открытия // Мировая экономика и международные отношения. – 1989. – № 12. – С. 13-25.
177. Хасби Д. Стратегический менеджмент. – М: Контур, 1998. –200 с.
178. Хасси Д. Стратегия и планирование / Пер. с англ. Под ред. Л.А. Трофимовой. – СПб.: Питер, 2001. – 384 с.
179. Шанк Дж., Гавиндараджан В. Стратегическое управление за-тратами. Новые методы увеличения конкурентоспособности. – СПб.: Бизнес Микро, 1999. – 278 с.
180. Шевченко С.Ю. Инновационное развитие и конкурентоспособ-ность: методология обоснования стратегических решений. – СПб.: СПбУЭиФ, 1993. – 240 с.
181. Шеремет А., Сайфулин Р. Методика финансового анализа – М.: Инфра, 1995 – 190 с.
182. Шершньова З.Є. Стратегічне управління: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.:КНЕУ. – 699 с.
183. Шумпетер И. Теория зкономического развития (Исследование предпринимательской прибили, капитала и цикла коньюнктуры): Пер. с нем. – М.: Прогресс, 1982. – 234 с.
184. Эддоус М., Стенфилд Р. Методы принятия решений / Пер. с англ. Под ред. Елисеевой И.И. – М.: Банки и биржи, 1994. – 641 с.
185. Экономика. Учебник / Под ред. А.И. Архипова, А.Н. Нестерен-ко, А.К. Большакова. – М.: ПРОСПЕКТ, 1998. – 792 с.
186. Экономическая стратегия фирмы: Учебное пособие / Под ред. Градова А.П. – СПб.: Специальная литература, 1995. – 414 с.
187. Юданов А.Ю. Конкуренция: теория и практика. – М.: Акалис, 1998. – 384 с.
188. Языков Е.Ф. История новейшего времени стран Европы и Аме-рики: 1945-2000 года. – М.: Анабасис, 2003. – 431 с.
189. Collis D.J., Montgomery C.A. Competing on Resources: A strategy for 90 s // Harvard Business Review. – 1995. – № 6. – Р. 118 – 128.
190. Hartigan, J.A. Clustering algorithms. – New York: Wiley, 1975. – Р. 34-54.
191. Porter M. The Competitive Advantage of Nations. – New York: Free Press, 1990. – 437 p.
192. Tryon R.C. Cluster Analysis. – MI: Edwards Brothers, 1939. – 234 р.

Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.