У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИЙ МЕХАНІЗМ РАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В РЕГІОНІ
Количество страниц 232
ВУЗ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Год сдачи 2010
Содержание Вступ……………………………………………………………………………….

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи інституціонального середовища сталого аграрного природокористування.............................................................
1.1. Сутність та значення інституціонального середовища аграрного природокористування............................................................................................
1.2. Інституціональні підойми забезпечення сталого аграрного природокористування............................................................................................
1.3. Концептуальні засади формування та реалізації механізму сталого аграрного природокористування............................................................................
Висновки до розділу 1…………………………………………………………….

Розділ 2. Діагностика використання природних ресурсів аграрної сфери економіки регіону...................................................................................................
2.1.Характеристика природно-ресурсних чинників сільськогосподарського виробництва регіону ...............................................................................................
2.2.Стан функціонування інституціонального середовища в сфері аграрного природокористування регіону...............................................................................
2.3.Динаміка природоохоронного інвестування та аналіз ефективності аграрного природокористування в регіоні...........................................................
Висновки до розділу 2…………………………………………………………….

Розділ 3. Удосконалення інституціонального механізму раціонального аграрного природокористування в регіоні...........................................................
3.1.Детермінація інституціонального механізму раціонального аграрного природокористування в регіоні.............................................................................
3.2.Інституціональне забезпечення програмно-цільового управління природокористуванням в аграрній сфері економіки регіону.............................
3.3. Гармонізація функціонування формальних та неформальних інститутів аграрного природокористування..........................................................................
Висновки до розділу 3…………………………………………………………….

Висновки……………………………………………………………………….......

Список використаних джерел…………………………………………………….

Додатки…………………………………………………………………………….

ВСТУП

Актуальність теми. Аграрний сектор економіки виступає важливою сферою природокористування. В усіх цивілізованих країнах він функціонує на принципових засадах сталого розвитку із застосування комплексного агроекологiчного пiдходу до формування агроландшафтiв i агроекосистем, примінення в сiльськогосподарському виробництвi досягнень бiотехнологiй, iнформацiйних технологiй, забезпечення збереження й регулювання бiорiзноманiття тощо. Детермінанти сфери аграрного природокористування зумовлені регіональними особливостями: природно-ресурсними характеристиками території, традиціями природокористування, рівнем розвитку відповідальності в сфері використання природних ресурсів тощо. Це зумовлює необхідність концентрації уваги та зусиль на територіально-галузевому векторі розвитку природокористування.
Нерозвиненість у нашій країні інституту відповідальності та відсутність зваженого системного підходу в інституціональних перетвореннях стали причиною нехтування природокористувачами екологічного імперативу. Брак консолідованого громадянського суспільства зумовлює часті порушення інституту власності на природні ресурси. Саме тому, через поліпшення інституціональної призми взаємовідносин суспільства і природи слід нині розв’язувати питання раціонального використання природних ресурсів і забезпечення на цій основі сталого розвитку регіональної сфери аграрного природокористування.
Проблеми раціонального використання та відтворення природних ресурсів на основі обґрунтування формування та розвитку окремих елементів інституціонального середовища природокористування відображені в наукових працях таких вчених: І.К. Бистрякова, О.О. Веклич, В.В. Горлачука, Б.М. Данилишина, Д.С. Добряка, С.І. Дорогунцова, Е.А. Зіня, І.Р. Залуцького, В.С. Кравціва, М.А. Лендєла, А.С. Лисецького, А.С. Малиновського, Л.Г. Мельника, Є.В. Мішеніна, В.С. Міщенка, Л.Я. Новаковського, І.М. Синякевича, А.Я. Сохнича, В.М. Трегобчука, А.М. Третяка, Ю.Ю. Туниці, С.К. Харічкова, М.А. Хвесика та ін. Проте в роботах цих авторів, на наш погляд, не достатньо уваги приділено особливостям інституціональних змін та формуванню основи сталого розвитку в територіально-галузевому вимірі, не розкрито взаємозв’язку між інституціональними передумовами ринкових перетворень в сільському господарстві та природно-ресурсній сфері, не визначено сутності інституціонального механізму аграрного природокористування в нових умовах функціонування аграрної економіки, не сформовані методичні підходи до оцінювання ефективності функціонування інституціонального середовища природокористування, не висвітлено місце і роль неформальних інститутів у забезпечені раціонального аграрного природокористування.
Актуальність та гострота вищезазначених проблем обумовила вибір теми дисертаційного дослідження, визначила його мету та завдання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження є складовою частиною виконання наукових держбюджетних досліджень, передбачених планом науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України, зокрема в рамках теми цільової наукової програми “Обґрунтування методологічних засад розробки державної програми раціонального використання та охорони природно-ресурсного потенціалу Волинської області” (номер державної реєстрації 0100103U004866). У рамках програми автор обґрунтував теоретичні основи вдосконалення інституціонального механізму аграрного природокористування, логічно обгрунтував регіональну модель функціонування сфери аграрного природокористування, запропонував методичний підхід до оцінювання стану розвитку інституціонального середовища аграрного природокористування, запропонував заходи інституційного характеру щодо вирішення еколого-економічних проблем функціонування суб’єктів аграрного природокористування, здійснив поглиблене обгрунтування необхідності розвитку неформальних інститутів у сфері аграрного природокористування.
Мета і завдання дослідження. Основна мета дисертаційного дослідження полягає в обгрунтуванні теоретико-прикладних засад функціонування інституціонального механізму раціонального аграрного природокористування в регіоні.
Реалізація визначеної мети обумовила необхідність вирішення таких завдань:
- визначити сутність інституціонального середовища та обгрунтувати інституціональні підойми сталого аграрного природокористування;
- розкрити концептуальні засади формування та реалізації механізму сталого аграрного природокористування;
- проаналізувати стан розвитку інституціонального середовища в сфері аграрного природокористування регіону;
- дослідити рівень природоохоронного інвестування та ефективності аграрного природокористування в регіоні;
- обґрунтувати місце і роль інституціонального механізму в раціональному аграрному природокористуванні;
- розробити методичні рекомендації щодо оцінювання рівня розвитку інституціонального середовища аграрного природокористування;
- запропонувати заходи по інституціональному забезпеченню програмно-цільового управління сферою аграрного природокористування;
- розробити пропозиції щодо гармонізації функціонування формальних і неформальних інститутів аграрного природокористування.
Об'єктом дослідження є процеси, що відбуваються в інституціональному середовищі аграрного природокористування регіону.
Предметом дослідження виступають теоретико-прикладні засади функціонування інституціонального механізму раціонального аграрного природокористування в регіоні.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є положення економічної теорії, екологічної економіки, інституціональні та неоінституціональні підходи до дослідження сфери аграрного природокористування, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, нормативно-законодавчі акти України.
У процесі дослідження застосовувалися такі загальнонаукові методи пізнання економічних явищ і процесів: діалектичний (розділ 1-3); системно-структурний (розділ 1-3); інституціональний (розділ 1, §1.1-1.3, розділ 2, §2.2, розділ 3, §3.1-3.3), а також спеціальні методи дослідження: економіко-статистичні методи: графічний метод (розділ 2, §2.1-2.3, розділ 3, §3.1-3.3), метод групування (розділ 2, §2.2-2.3, розділ 3, §3.1), картографічний метод (розділ 2, §2.2, розділ 3, §3.1), дисперсійний аналіз (розділ 2, §2.3), методи багатовимірного аналізу (розділ 3, §3.1); програмно-цільовий метод (розділ 3, §3.2).
Інформаційною основою дослідження є: Конституція України, Земельний кодекс України, Водний кодекс України, Лісовий кодекс України, нормативно-правові акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Президента України, матеріали Держкомстату України, Волинського обласного управління статистики, Волинського обласного управління земельних ресурсів, Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області, праці вітчизняних та зарубіжних вчених із досліджуваної проблеми.
Наукова новизна одержаних результатів. Результати виконаного дослідження у сукупності вирішують важливу наукову проблему – розвиток і поглиблення теоретико-методологічних засад інституціонального механізму раціонального природокористування в аграрному секторі економіки регіону та переведення його на модель сталого розвитку.
Вперше:
- розкрито об’єктивний зміст поняття „інституціональний механізм аграрного природокористування”, як системи реалізації відносин власності на природні ресурси та їх специфікації, що покликана впорядкувати інтереси та поведінку учасників господарських процесів у сфері аграрного природокористування і формувати цілісність процесу раціонального використання природних ресурсів з метою забезпечення сталого розвитку за допомогою право-нормативних, економічних, екологічних та соціальних важелів;
- розроблено науково-методичний підхід щодо комплексного оцінювання рівня розвитку інституціонального середовища аграрного природокористування, що полягає у визначенні впливу соціальних, економічних, екологічних інститутів на стан аграрного природокористування і до¬зволяє більш обґрунтовано визначити пріоритети управління сферою аграрного природокористування.
Удосконалено:
- систему комплексного моніторингу сфери аграрного природокористування, яку пропонується доповнити моніторингом функціонування базових інститутів та стану усунення інституціональних порушень задля підвищення ефективності інституціонального механізму аграрного природокористування;
- систему економічних відносин у сфері управління меліоративними засобами (агролісомеліоративними насадженнями та гідротехнічними спорудами внутрігосподарського призначення), що полягає в розвитку муніципальної власності із застосуванням механізму концесії.
Дістало подальший розвиток:
- інституціональне обґрунтування застосування програмно-цільового забезпечення управління природокористуванням в аграрній сфері економіки регіону, яке є методологічною і методичною основою для розробки програм раціонального використання, відтворення та охорони природно-ресурсного потенціалу регіону;
- інтегрований підхід до формування нових інституцій у сфері природокористування, що передбачає створення об’єднань природокористувачів-аграрників та надає можливість оперативного розпорядження фінансовими ресурсами для інвестування природоохоронних проектів і передбачає комплексний характер управління ризиками аграрного природокористування;
- наукові основи гармонізації формальних та неформальних інститутів аграрного природокористування як базису раціонального аграрного природокористування. Виділено інститут екологічної культури, яка, на відміну від існуючих трактувань, розглядається як неформальний інститут прирдокористування, який визначає природне єство людини, її поклик до забезпечення сталого розвитку, збалансування потреб із можливостями природи; запропоновано диверсифікацію послуг аграрних дорадчих служб, які на відміну від існуючих мають враховувати екологічні імперативи природокористування і забезпечувати на цій основі реалізацію інформаційно-консультаційної функції інституцій аграрного природокористування.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, викладені автором в дисертації, створюють основу для подальших теоретико-методологічних та прикладних досліджень із проблем удосконалення та формування інститутів та інституцій природокористування в аграрній сфері економіки та еволюції інституціонального механізму аграрного природокористування.
Отримані результати дослідження набули практичного застосування у роботі регіональних органів управління сферою природокористування, а саме: Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області (довідка № 1563/1-13-3 від 19.12. 2007 р.), Державної екологічної інспекції у Волинській області (довідка № 57 від 20.12. 2007 р.), Головного управління економіки Волинської обласної державної адміністрації (довідка № 06-18/52 від 20.12. 2007 р.), Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства (довідка № 540-1 від 20.12. 2007 р.), Головного управління земельних ресурсів у Волинській області (довідка № 1610/04/02-07 від 20.12. 2007 р.), Волинського обласного виробничого управління водних ресурсів і водного господарства (довідка № 2968/19-22/2-07 від 20.12. 2007 р.), Головного управління агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації (довідка № 131 від 17.05.2006 р.), а також у навчальному процесі Національного університету водного господарства і природокористування при викладанні дисциплін „Економіка природокористування”, „Розміщення продуктивних сил”, „Оцінка землі і нерухомості” (довідка № 3375-06 (від 18.12. 2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати, які викладені в дисертації, отримано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані ідеї та положення, які є результатом індивідуальної праці здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження пройшли апробацію на науково-практичних конференціях: „Рекреаційна індустрія: досвід, проблеми, перспективи розвитку (м.Луцьк, 5-6 жовтня 2000 р.), “Реформування сільського господарства та розвиток інфраструктури аграрного ринку відповідно до Указів Президента України” (м. Тернопіль, 1 грудня 2000 р.), „Сучасна економічна теорія та проблеми її застосування” (м. Львів, 5-6 вересня 2002 р.), “Ефективне використання природно-ресурсного потенціалу як чинник оптимізації просторового розвитку регіонів” (м. Луцьк, 9-10 вересня 2004 р.), „Корпоративне управління в Україні: менеджмент, фінанси, аудит” (м. Рівне, 4-5 травня 2006 р.), „Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції” (м. Рівне, 19-20 жовтня 2006 р.), „Актуальні проблеми водного господарства та природокористування” (м. Рівне, 21-22 листопада 2007 р.).
Публікації. Основні результати досліджень опубліковані в 17 наукових працях загальним обсягом 49,94 друк. арк., з яких 11,37 друк. арк. належать особисто автору. У фахових наукових виданнях опубліковано 14 праць, з них 7 – одноосібно.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 230 сторінках. Кількість рисунків у дисертаційній роботі – 27, таблиць – 19 (повну площу сторінки займає 1 таблиця). Список використаних джерел охоплює 146 найменувань на 13 сторінках, 5 додатків займають 28 сторінок.
Список литературы ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретико-методологічне і прикладне узагальнення та обґрунтування вирішення наукового завдання, що полягає в удосконаленні інституціонального механізму раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів в аграрній сфері економіки регіону. Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати такі висновки та пропозиції:
1.Трансформаційні процеси в аграрному секторі економіки позначилися на функціонуванні сфери аграрного природокористування. Нині вона перебуває на стадії системно-структурної модернізації, яка характеризує стан ринкових перетворень, що мають місце в економіці сільського господарства. Ці обставини вимагають зваженого підходу до визначення та реалізації окремих господарських пріоритетів у середовищі природокористування. Їх реалізація вимагає глибинного та зваженого аналізу всіх елементів інституціонального середовища раціонального аграрного природокористування.
2.Раціональне аграрне природокористування є системою використання природних ресурсів, яка базується на інституціональних нормах, що детермінують їх цільове призначення, забезпечують високу ефективність природокористування, його охорону, захищають права власників і користувачів природних ресурсів на умовах дієвого моніторингу формальних і неформальних інституцій. Системний підхід до активізації механізмів забезпечення сталого аграрного природокористування вимагає пошуку шляхів удосконалення інституціонального базису (механізму) аграрного природокористування. У контексті цього слід виділяти базисні, економічні, екологічні та соціальні інститути аграрного природокористування.
3.Саме інституціональна теорія сприяє ідентифікації магістральних напрямів розвитку аграрного природокористування. Інституціональне середовище є фундаментальною базою аграрного природокористування, яка визначає тісноту взаємозв’язку суб’єктів господарювання з природним середовищем та детермінує характер інституціональних змін у сфері використання природних ресурсів.
4.Вагомий вплив на забезпечення сталого розвитку сфери аграрного природокористування справляє інститут власності на природні ресурси. Функціональна стабільність інституту власності сприяє згладжуванню антагоністичних суперечностей між економічними та екологічними інтересами в системі природокористування. Чітке розмежування прав і обов’язків власників природних ресурсів і природокористувачів є основою дієвої системи противаг між державними, муніципальними, корпоративними та індивідуальними інтересами.
5. Результати діагностики використання природних ресурсів в умовах діючого інституціонального середовища аграрного природокористування Волинської області показали, що функціонуючі формальні інституції не завжди дотримуються норм і правил раціонального природокористування. Ряд неформальних інститутів не повністю адаптувалися до умов ринкової системи господарювання. Рівень платежів і зборів у сфері аграрного природокористування не сприяє достатньому накопиченню фінансових засобів. Відсутнє їх належне цільове використання. Незадовільне фінансове становище більшості сільськогосподарських товаровиробників каталізує процеси деградації природно-ресурсної сфери.
6.У роботі запропоновано модель та механізм функціонування сфери аграрного природокористування регіону, які базуються на розвитку інституціональних умов та інституцій, що забезпечують централізацію управління природоохоронною діяльністю за територіальним принципом. Використання комплексного оцінювання стану функціонування інституціонального середовища аграрного природокористування дає змогу визначити вплив базових, екологічних, економічних та соціальних інститутів на рівень розвитку інституціонального середовища.
7.Інституціональне забезпечення управління сферою аграрного природокористування полягає в розробці та обґрунтуванні програмно-цільового методу менеджменту природних ресурсів. Це дає змогу посилити роль інститутів аграрного природокористування в раціональному використанні природних ресурсів, сприяти екологізації аграрного виробництва та соціалізації природокористування, зменшити рівень бюрократизації інституцій природокористування, централізувати потоки природоохоронних інвестицій, сприяти адаптації регіонального інституціонального середовища аграрного природокористування до системи європейських екологічних цінностей.
8.Важливе значення для збереження функцій та цінностей природних ресурсів, які використовуються в сільськогосподарському виробництві має реновація меліоративної системи регіону. Пропонується передача меліоративних споруд внутрігосподарського призначення та агролісомеліоративних насаджень у власність місцевих територіальних громад. Особлива роль відводиться трансформації практики управління та зміни інституту економічних відносин, реалізації концесійного механізму їх використання. Перспективи реалізації екологічних програм, забезпечення міжсекторальної координації, централізації системи відповідальності й стимулювання потребують вдосконалення організаційних структур. Формування об’єднань природокористувачів-аграрників сприяє нагромадженню фінансових ресурсів та їх оперативному розпорядженню в процесі інвестування природоохоронних проектів та управління ризиками аграрного природокористування.
9.Систему формальних інститутів природокористування, які регламентовані законами, стандартами доповнює екологічна культура. Екологічну культуру аграрного природокористування слід розглядати як неформальний інститут природокористування, який визначає природну сутність людини, її поклик до гармонічного розвитку з довкіллям. Вона формує простір соціальної відповідальності аграрного бізнесу. Перш за все відповідальності за раціональне використання природних ресурсів, охорону навколишнього природного середовища, екологічну безпеку виробництва сільськогосподарської продукції. У контексті утвердження неформальних інститутів важливо диверсифікувати структуру послуг дорадчих служб, яка має враховувати екологічні імперативи природокористування і забезпечувати на цій основі реалізацію інформаційно-консультаційної функції інститутів.
10.Належне інформаційне забезпечення підтримки розвитку інституціонального середовища аграрного природокористування вимагає доповнення системи комплексного моніторингу природних ресурсів ще одним об’єктом спостереження. Пропонується запровадити систему моніторингу функціонування базових інститутів у сфері аграрного природокористування.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України. – К., 1997. – 80 с.
2. Водний кодекс України. – К.: ІВА „Астрея”, 1995. – 60 с.
3. Земельний кодекс України. – Сімферополь: “Реноме”, 2002. – 96 с.
4. Закон України „Про особисте селянське господарство” // Урядовий кур'єр. – 2003. – № 106. – С.5-7.
5. Закон України „Про охорону земель” // Урядовий кур'єр. – 2003. – № 144. – С.5-12.
6. Закон України „Про фермерське господарство” // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2003. – № 17. – С.25-33.
7. Закон України „Про оренду землі” // Урядовий кур'єр. Орієнтир. – 2003. – № 42. – С.1-4.
8. Закон України „Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року” // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 1. – с. 17.
9. Постанова Кабінету Міністрів України „Про утворення Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель” // Землевпорядний вісник. – 2003. – № 1. – С. 67-69.
10. Указ Президента України „Про основні напрями земельної реформи в Україні на 2001-2005 роки” // Урядовий кур'єр. – 2001. – № 97. – С. 6-7.
11. Указ Президента України „Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)” // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2002. – № 5. – С.33.
12. Аграрна реформа в Україні / П.І. Гайдуцький, П.Т. Саблук, Ю.О. Лупенко та ін.; За ред. П.І. Гайдуцького. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 424 с.
13. Агроэкология. В.А. Черников, Р.М. Алексанин, А.В. Голубев и др.; под редакцией В.А. Черникова, А.И. Чекереса. – М.: Колос, 2000. – 536 с.
14. Амбросов В.Я., Маренич Т.Г. Наукові положення удосконалення економічного і господарського механізмів розвитку сільського господарства // Економіка АПК. – 2005. – № 10. – С. 14-19.
15. Андріїшин І.М., Сохнич А.Я. Методологічні основи оптимізації охорони природи і землекористування: Монографія. – Львів: Українські технології, 1998. – 136 с.
16. Бабміндра Д., Сліпчук В. Трансформація існуючих і формування нових землекористувань на екологічних засадах // Землевпорядний вісник. – 2006. – №1. – С. 46-58.
17. Башнянин Г.І., Копич І.М., Шевчик Б.М. Економічні системи: проблеми структуризації і типологізації. – Львів: Коопосвіта, 1999. – 220 с.
18. Біттер О.А.. Березівський П.М., Мельник В.С. Ефективність сільськогосподарського виробництва і рівень життя сільського населення. – Львів: ЛДАУ, 1997. – 188 с.
19. Бобылев С.Н., Медведева О.Е. Экология и экономика: Региональная экологическая политика. – М.: ЦЭПР, 2003. – 271 с.
20. Бородіна О.М. Державне сприяння розвитку аграрного сектора економіки: виклики часу // Економіка та Держава. – 2006. – №5. – С.8-11.
21. Борщевський П.П., Нижник О.М. Ефективність продовольчого використання земельних ресурсів / Формування і реструктуризація аграрного ресурсного потенціалу України: Зб. наук. праць / НАН України. Ін. економіки; Редкол.: А.Е. Юзефович (відп. ред.) та ін. – К., 1998. – С. 62-69.
22. Бренделева Е. А. Неоинституциональная теория. Учебное пособие. / Под ред. проф. Чепурина М.Н. – М.: ТЕИС, 2003. – 267 с.
23. Валентинов В.Л. Організаційна легітимність як фактор сільського розвитку // Економіка АПК. – 2005. – № 10. – С. 126-130.
24. Веблен Т. Теория праздного класса: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1984.– 367 с.
25. Веклич О.О. Сучасний стан та ефективність економічного механізму екологічного регулювання // Економіка України. – 2003. – № 10. – С. 62-70.
26. Гаврилишин Б. Аналіз та оцінка ефективності України: (методика). – Мюнхен: УВУ, 1994. – 11 с.
27. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє: до ефективніших суспільств. Доповідь Римському клубові / Пер. з англ. – К.: Основи, 1993. – 238 с.
28. Гайдуцький П.І., Стельмащук А.М. Земля: власність, оренда, рента. – К.: Урожай, 1994. – 184 с.
29. Гайдуцький П.І. Україні потрібна нова аграрна політика // Економіка АПК. – 2005. – № 10. – С. 3-7.
30. Геєць В. Соціогуманітарні складові переходу до соціально-орієнтованої економіки в Україні // Економіка України. – 2000. – №1. – С. 4-12.
31. Герасимович В.Н., Голуб А.А. Методология экономической оценки природных ресурсов. – М: Наука, 1988. – 144 с.
32. Герасимчук З., Олексюк А. Механізм фінансового забезпечення екологічної безпеки регіону // Економіст. – 2006. – № 7. – С. 53-55.
33. Гладій М.В. Використання виробничо-ресурсного потенціалу аграрного сектора економіки України (питання теорії, методології і практики). Монографія. – Львів, 1998. – 294 с.
34. Горлачук В.В. Незаперечні міфи про ринок рослинницьких продуктів і ефективність земельних паїв зданих в оренду // Управління земельними ресурсами в умовах ринкової економіки. – Львів: НВФ “Українські технології”, 2004. – С. 35-38.
35. Грабинський І.М. Еколого-економічна система України: порівняльний аналіз. – Львів: НТШ, 1997. – 240 с.
36. Грабинський І.М. Сучасні економічні системи: Навчальний посібник. – Львів: Інтереко, 1997. – 176 с.
37. Гриценко А.А. Институциональная архитектоника: объект, теория и методология // Постсоветский институционализм / Под ред. Р.М. Нуреева, В.В. Дементьева. – Донецк: „Каштан”, 2005. – С. 49-74.
38. Ґрунти Волинської області / М.Й Шевчук, П.Й. Зіньчук, Л.К. Колошко та ін. – Луцьк: РВВ ВДУ „Вежа”, 1999. – 164 с.
39. Данилишин Б., Міщенко В. Реформування відносин власності на природні ресурси // Економіка України. – 2003. – № 9. – С. 34-42.
40. Данилишин Б.М., Шостак Л.Б. Устойчивое развитие в системе природно-ресурсных ограничений. – К.: СОПС Украины НАНУ, 1999. – 367 с.
41. Добряк Д.С., Тихонов А.Г., Паламарчук Л.В. Економічний оборот землі в Україні: теорія, методологія і практика. – К.: Урожай, 2004. – 136 с.
42. Дорогунцов С. Соціально-економічний стан України // Економічні та політичні аспекти глобалізації та регіоналізації. Збірник доповідей і виступів на науковій конференції. Спілка економістів України. Відп. ред. М. Герасимчук. – К., 2000. – С.68-70.
43. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1. / Редкол.: ... С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К. : „Академія”, 2000. – 864 с.
44. Єпіфанов А.О., Сало І.В. Регіональна економіка. – К.: Наукова думка, 1999. – 344 с.
45. Заремба В.М. Гармонізація інтересів як чинник підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: Фінансова політика та інвестиції: Зб. наук. пр. – Рівне: НУВГП, 2007. – Вип. ХІІІ; № 1. – С. 204-210.
46. Заремба В.М. До питання раціонального використання природного потенціалу в аграрній сфері регіону // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: Фінансова політика та інвестиції: Зб. наук. пр. – Луцьк: Надстир’я, 2001. – Вип. VІІ; № 4. – С. 14-20. – (сер. Природокористування та ресурсозбереження).
47. Заремба В.М. Ефективність функціонування аграрно-виробничих формувань регіону // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: Фінансова політика та інвестиції: Зб. наук. пр. – Луцьк: Надстир’я, 2001. – Вип. VІІ; № 2. – С. 26-35. – (сер. Підприємництво та зайнятість).
48. Заремба В.М. Інституціональні перетворення у контексті екологічно сталого розвитку аграрного природокористування // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: Фінансова політика та інвестиції: Зб. наук. пр. – Рівне: НУВГП, 2007. – Вип. ХІІІ; № 2. – С. 206-213.
49. Заремба В.М., Мазурик С.М. Розвиток аграрного сектора економіки регіону // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: Фінансова політика та інвестиції: Зб. наук. пр. – Рівне: НУВГП, 2005. – Вип. ХІ; № 2. – С. 40-50. – (сер. Підприємництво, менеджмент та маркетинг).
50. Заремба В.М., Павлов В.І. Особливості структурної перебудови аграрної сфери регіону в умовах трансформації національної економіки // Науковий вісник: Сучасна економічна теорія та проблеми її застосування: Зб. наук. пр. – Львів, УкрДЛТУ, 2002. – Вип. 12.6. – С. 43-47.
51. Заремба В.М., Павлов В.І. Проблеми розвитку та фінансового забезпечення сільських територій // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: Фінансова політика та інвестиції: Зб. наук. пр. – Рівне: НУВГП, 2006. – Вип. ХІІ; № 3. – С. 133-138. – (сер. Зайнятість та соціальна інфраструктура).
52. Заремба В.М. Передумови розвитку аграрної сфери регіону в процесі адміністративно-територіальної реформи в Україні // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика в Україні: форми та методи реалізації: Щорічник наукових праць. / НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2005. – Вип. ІІ. – С. 597-603.
53. Заремба В.М., Фесіна Ю.Г. Механізми використання природних ресурсів у контексті забезпечення дієздатності інституціональних засад аграрного природокористування // Економічні науки: Зб. наук. пр. / Луцький державний технічний університет. – Луцьк, 2007. – Вип. 4; Частина 2. – С. 104-110 (сер. Регіональна економіка).
54. Заремба В.М. Характеристика чинників розвитку сільських територій // Вісник національного університету водного господарства та природокористування: Економіка: Зб. наук. пр. – Рівне: НУВГП, 2007. – Вип. 2 (38). – С. 89-94.
55. Заремба В.М. Шляхи збалансування системи аграрного природокористування регіону // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: Фінансова політика та інвестиції: Зб. наук. пр. – Рівне: НУВГП, 2007. – Вип. ХІІІ; № 3. – С. 187-194.
56. Згонник Л.В., Некрасов В.Н. Институциональная составляющая согласования экономических интересов в условиях трансформации экономической системы // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 89-1. – Донецьк, 2005. – С. 53-59.
57. Земельні ресурси Херсонської області – базовий фактор регіональної економічної політики / За ред. В.А. Демьохіна. – К.: Аграрна наука, 2007. – 152 с.
58. Зоря С. Субсидування сільського господарства: досвід зарубіжних країн та можливість і доцільність його використання в Україні // Економіка України. – 2003. – №8. – С. 56-65.
59. Кириленко І.Г. Агропромисловий комплекс України: трансформація пріоритетів державної аграрної політики // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. Вип. 4 / Відп. ред. О.П. Степанов. – К. : КНЕУ, 2001. – С. 141-155.
60. Кириленко І.Г. Про хід реформування та заходи щодо поліпшення ситуації на селі. // Економіка АПК. – 2003. – № 1. – С.3-11.
61. Кириленко І.Г. Трансформація соціально-економічних перетворень у сільському господарстві України: проблеми, перспективи. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 452 с.
62. Клейнер Г.Б. Институциональные изменения: проектирование, селекция или протезирование? // Постсоветский институционализм / Под ред. Р.М. Нуреева, В.В. Дементьева. – Донецк: „Каштан”, 2005. – С. 408-433.
63. Клиновий Д.В. Економічний та екологічний потенціали України: проблема взаємовідносин та підвищення ефективності використання // Економіка природокористування і охорони довкілля. Зб. наук. пр. (Редкол.: Б.М. Данилишин (відпов. ред.) та інші). – К.: РВПС України НАН України, 2001. – С.11-17.
64. Коваль Я.В., Антоненко І.Я. Відносини власності в контексті реструктуризації лісового сектора економіки // Економіка України. – 2001. – № 6. – С. 63-67.
65. Колотило Д.М. Екологія і економіка. – Київ: КНЕУ, 1999. – 367 с.
66. Комов Н.В. Управление земельными ресурсами России: Российская модель землепользования и земледелия. – М.: Русслит, 1995. – 302 с.
67. Коренюк П.І. Еколого-економічний механізм раціонального використання природно-ресурсного потенціалу // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України, 2002. – Ч. ІІ. – С. 50-59.
68. Корецький М.Х. Державне регулювання аграрної сфери у ринковій економіці: Моногр. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 260 с.
69. Коуз Р. Фирма, рынок и право. – М.: Дело ЛТД, 1993. – 192 с.
70. Куликов В.В. О частной собственности на землю и смысле референдума // Российский экономический журнал. – 2000. – № 3. – С. 53-60.
71. Кулішов В.В. Регіональні аспекти розвитку агропромислового комплексу // Регіональна економіка. – 2004. – № 2. – С. 133-136.
72. Кульчицький Б.В. Сучасні економічні системи. Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2004. – 279 с.
73. Кульчицький Я.В., Кульчицький Б.В. Еколого-економічні проблеми сучасної НТР: філософський аспект // Соціально-економічні проблеми видавничо-поліграфічного комплексу (ВПК) та його інфраструктури: Допов. і повідомл. Міжнар. наук.-практ. конф. – Львів, 1996. – С. 281-284.
74. Лагутін В.Д. Людина і економіка: Соціоекономіка: Навч. посіб. Для вузів. – К.: Просвіта, 1996. – 336 с.
75. Лендєл М.А. Сучасні екологічні проблеми аграрного виробництва в областях Українських Карпат // Економічні науки: Зб. наук. пр. / Інститут менеджменту та економіки „Галицька академія”. Спеціальний випуск матеріалів ІV міжнародної науково-технічної конференції „Еколого-економічні проблеми Карпатського єврорегіону” (22-25 травня). – Івано-Франківськ, 2007. – С. 217-223.
76. Макаренко П.М. Моделі аграрної економіки. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 682 с.
77. Макаренко П.М. Причини аграрної кризи і недооцінка ролі держави в умовах ринкових перетворень // Економіка АПК. – 2002. – № 4. – С. 22-29.
78. Малиновський А.С. Системне відродження забруднених територій: теорія, методологія, інституціоналізм // Економіка АПК. – 2007. – № 1. – С. 58-65.
79. Малік М.Й. Кооперація в сільському господарстві України: стан і перспективи // Економіка АПК. – 2005. – № 12. – С. 3-7
80. Мамутов В. Досвід ефективного колективного сільськогосподарського виробництва // Економіка України. – 1999. – № 8. – С. 75-78.
81. Мельник Л.Г. Методические основы оценки и учета природных факторов // Вісник Сумського національного аграрного університету: Серія: Економіка і менеджмент. – Суми, 2001. – Вип. 2. – С. 331-335.
82. Михайлов Ю. Блиск та злидні української аграрної реформи // Пропозиція. – 2001. – № 2. – С. 15-16.
83. Михайлов Ю. Сільське господарство України – лікування хворого на сухоти від мозолів // Пропозиція. – 1997. – №3. – С. 64-65.
84. Михасюк І., Косович Б. Регулювання земельних відносин: Монографія. – Львів: Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2002. – 264 с.
85. Мішенін Є.В. Інституційні орієнтири трансформації земельних відносин // Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції: Матеріали Четвертої міжнародної науково-практичної конференції. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2005. – С. 232-233.
86. Мішенін Є.В., Косодій Р.П. Проблеми та механізми забезпечення соціально відповідального ресурсокористування // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування: Зб. наук. пр. – Рівне, НУВГП, 2006. – Вип. 4 (36). – Ч.2. – С. 496-503.
87. Мишенин Е.В., Ришняк И.Н., Тархов П.В. Организационно-экономический механизм экологизации аграрной сферы // Вісник Сумського національного аграрного університету: Серія: Економіка і менеджмент. – Суми, 2002. – Вип. 1-2. –С. 77-81.
88. Назаренко В.И. Аграрная политика Европейского Союза. – М.: Маркет ДС Корпорейшн, 2004. – 362 с.
89. Нечипоренко О. На варті земельного законодавства // Землевпорядний вісник. – 2007. – № 6. – С. 11-16.
90. Нижник О.М., Бриштіна В.В. Наукові засади еколого-економічної оцінки сталого розвитку АПК // Збірник наукових праць "Економіка природокористування і охорони довкілля". Редкол.: Б.М. Данилишин (відп. ред.) та інші. – К.: РВПС України НАН України, 2000. – С. 218-222.
91. Новицький В. Інституціоналізм у діалектиці сучасного економічного розвитку // Економіка України. – 2005. – № 7. – С. 49-58.
92. Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки / Пер. з англ. І. Дзюб. – К.: Основи, 2000. – 198 с.
93. Норт Д. Институциональные изменения: рамки анализа // Вопросы экономики. – 1997. – № 3. – С. 6-17.
94. Носова О.В. Институциональный анализ и его применение в экономической теории // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 89-1. – Донецьк, 2005. – С. 40-47.
95. Олейник А. В поисках институциональной теории переходного общества // Вопросы экономики. – 1997. – № 10. – С.58-68.
96. Олейник А. Институциональная экономика. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 416 с.
97. Онищенко О.М., Юрчишин В.В. Концептуальні проблеми майбутнього українського села і селянства // Економіка АПК. – 2005. – № 11. – С. 24-29.
98. Павлишенко М.М. Яка власність на землю нам потрібна? // Економіка України. – 1996. – № 4. – С. 59-66.
99. Павлов В.І., Заремба В.М., Савош Л.В. Реформування підприємств аграрної сфери регіону (за матеріалами Волинської області): Монографія. – Луцьк: Надстир’я, 1999. – 152 с.
100. Павлов В.І., Фесіна Ю.Г., Заремба В.М., Мазурик С.М. Детермінація сільськогосподарських земель на ринку нерухомості: Монографія. – Луцьк: Надстир’я, 2006. – 364 с.
101. Підвищення ефективності використання, відтворення і охорони земельних ресурсів регіону / П.П. Борщевський, М.О. Чернюк, В.М. Заремба та ін. – К.: Аграрна наука, 1998. – 240 с.
102. Подбай про землю – і вона віддячить // Урядовий кур'єр. – 2003. – № 134. – С.13.
103. Положій В.М., Чижов І.П. Власність: економічний аспект: Альтернативні концепції та методики. – Суми: ВВП „Мрія”. – ЛТД, 1994. – 80 с.
104. Резников Л.Б. Нужно ли развивать отношения частноземельной собственности? // Российский экономический журнал. – 2000. – № 5-6. – С. 42-50.
105. Реймерс Н.Ф. Природопользование: словарь-справочник. – М.: Мысль, 1990. – 638 с.
106. Римар М.В., Савчук Н.В., Савчук О.Я. Удосконалення процесу фінансування екологічної діяльності в сучасних умовах розвитку економіки // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: Фінансова політика та інвестиції: Зб. наук. пр.: Серія: Природокористування та ресурсозбереження. – Рівне, НУВГП, 2005. – Вип. ХІ; № 4. – С.12-25.
107. Рудченко Ю.С. Продаж сільськогосподарських угідь – незаконний // Облік і фінанси АПК. – 2006. – №4. – С. 43-49.
108. Саблук П.Т. Основні напрями розвитку високоефективного агропромислового виробництва в Україні // Економіка АПК. – 2002. – № 7. – С. 3-13.
109. Саблук П.Т. Розвиток сільських територій в контексті забезпечення економічної стабільності держави // Економіка АПК. – 2005. – № 11. – С. 4-12.
110. Савицкая Г. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК: Учеб. – 2-е узд., испр. – Мн.: ИП „Экоперспектива”, 1999. – 494 с.
111. Сапич В.І. Приватна власність на землю і реформування аграрних підприємств // Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції: Матеріали Четвертої міжнародної науково-практичної конференції. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2005. – С. 189-193.
112. Сельскохозяйственная экология. Н.Л. Урозаев, А.А. Вакулин, А.В. Никитин и др. – М.: Колос, 2000. – 304 с.
113. Сучасні науково обґрунтовані підходи до використання землі. Доповідь віце-президента УААН, академіка УААН М.В. Роїка // Вісник аграрної науки. – 2003. – № 1. – С. 6-16.
114. Трегобчук В.М. Еколого-економічні проблеми переведення АПК на модель сталого розвитку // Вісник Сумського національного аграрного університету: Серія: Економіка і менеджмент. – Суми, 2001. – Вип. 2. – С. 30-33.
115. Трегобчук В.М. Забезпечення екологічної безпеки господарської діяльності як фундаментальна основа сталого розвитку України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період: Природно-ресурсний потенціал в системі просторового розвитку: Зб. наук. пр. / НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2004. – Вип.2 (ХLVI). – С. 10-18.
116. Трегобчук В. М. Пріоритетні завдання щодо формування ефективних механізмів реалізації концепції сталого розвитку // Регіональна економіка. – 2002. – № 4. – С. 22-28.
117. Третяк А.М. Екологічний менеджмент і стале землекористування сільськогосподарських підприємств // Управління земельними ресурсами в умовах ринкової економіки. – Львів: НВФ “Українські технології”, 2004. – С. 17-19.
118. Тринько Р.І. Методика економічних досліджень – Львів: „Українські технології”, 1999. – 356 с.
119. Фесіна Ю.Г. Механізми регіональної охорони земельних ресурсів в умовах формування ринку сільськогосподарських земель // Економічні науки: Зб. наук. пр. / Інститут менеджменту та економіки „Галицька академія”. Спеціальний випуск матеріалів ІV міжнародної науково-технічної конференції „Еколого-економічні проблеми Карпатського єврорегіону” (22-25 травня). – Івано-Франківськ, 2007. – С.227-233.
120. Харічков С.К., Мартієнко А.І. Інституціональні основи формування концепції власності на об’єкти природно-ресурсного потенціалу // Економічна теорія. – 2006. – № 2. – С. 65-73.
121. Харічков С., Рассадникова С. Про форми власності на об'єкти природно-ресурсного потенціалу в Україні // Економіка України. – 1996. – № 9. – С. 65-70.
122. Хвесик М.А., Голян В.А. Інституціональна модель природокористування в умовах глобальних викликів: Монографія. – К.: Кондор, 2007. – 480 с.
123. Хвесик М.А., Голян В.А. Інституціональне забезпечення землекористування: теорія і практика: Монографія. – К.: Книжкове вид-во НАУ, 2006. – 260 с.
124. Хвесик М.А., Голян В.А., Хвесик Ю.М. Інституціональне середовище сталого водокористування в умовах ринкових відносин: національні та регіональні виміри: Монографія. – К.: Книжкове вид-во НАУ, 2005. – 180 с.
125. Хвесик М. А., Ковшун Н. Е. До питання методології визначення еколого-економічної ефективності осушувальних меліорацій // Економіка України. – 1996. – № 4. – С. 83-87.
126. Хвесик М. А. Основні пріоритети державної політики в галузі раціонального використання, охорони та відтворення водних ресурсів України // Регіональна економіка. – № 1. – 2002. – С. 184-197.
127. Хвесик М.А. Проблеми формування інституціонального механізму регулювання землекористування // Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні: Матеріали Міжнародної наукової конференції: У 2-х ч.: Київ, 13-14 квітня 2006 р. / НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України. – К.: РВПС України НАН України, 2006. – Ч.ІІ 274 с. – С. 13-15.
128. Хорунжий М.Й. Аграрна політика: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1998. – 240 с.
129. Царенко О.М., Чупіс А.В. Фінансово-економічний механізм землекористування // Вісник Сумського державного аграрного університету: Серія: Фінанси і кредит. – Суми, 2001. – Вип. 1. – С. 14-17.
130. Черевко Г.В. Державне регулювання аграрного сектора економіки // Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу: Тези Міжнародної науково-практичної конференції. – Львів: Львівський держагроуніверситет, 1999. – С. 19-20.
131. Чистилін Д. До питання теорії суспільного розвитку: аспект самоорганізації // Економіка України. – 2002. – № 11. – С. 42-49.
132. Шик О. Анализ эффективности государственной поддержки аграрного сектора в переходной экономике // Аграрная экономика России: опыт количественого анализа: Сборник научных статей. – М.: Изд. дом ГУ ВШЭ. – С. 221-289.
133. Шубравська О.В., Корсак Л.М. Чинники та індикатори сталого розвитку агросфери // Економіка АПК. – 2005. – № 12. – С. 15-20.
134. Щербата І. Методика дослідження агроекосистем в контексті концепції збалансованого розвитку економіки // Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці: Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції: В 3-х ч.: Житомир, 3-5 березня 2005 р. – Житомир: Вид-во «Державний агроекологічний університет», 2005. – Ч.3. – С. 16-19.
135. Эклунд К. Эффективная экономика – шведская модель: Пер. со швед. – М.: Экономика, 1991. – 349 с.
136. Юхименко П.І., Леоненко П.М. Історія економічних учень: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2000. – 514 с.
137. Яременко В., Сліпушко О. Новий тлумачний словник української мови – 2-е вид., випр. – Т. 2. – К.: „Аконіт”, 2007. – 928 с.
138. Яцук І. Держземагентство підійшло до найвідповідальнішого етапу діяльності... // Землевпорядний вісник. – 2007. – № 6. – С. 4-9.
139. Bennet G. The Pan-European Ecological Network. – Amsterdam, 1998.– 28 p.
140. Bornstein M. The Comparison of Economic Systems // Comparative Economic Systems: Models and Cases / Ed. by M. Bornstein. – 6th ed. – Homewood, Boston: Irwin, 1989. – 499 p.
141. Gowdy J.M. Coevolutionary Economics: The Economy, Society and the Environment. – Boston ets.: Kluwer, 1994. – 246 p.
142. Gregory P.R., Stuart R.C. Comparative Economic Systems. – 2-nd ed. – Boston ets.: Houghton Mifflin, 1985. – 575 p.
143. Kamerschen D.R., Mc Kenzie R.B., Nardinelli C. Economia. – Gdan’sk: NSZZ “Solidarnosc”, 1991. – S. 939.
144. Perspectives on ecological networks / Ed. by P. Nowicki, G. Bennet, D. Middleton and other. ECNC publications on Man and Nature; V.1. – 1996. – 192 p.
145. Pryor F.L. Guide book to the Comparative Study of Economic systems. – Englewood Cliffs, N.J.: Prentice-Hall, 1985. – 342 c.
146. World Economic Forum. Environmental Sustainability Index. – Davos: Switzerland, 2001.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.