У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ТРАНСФОРМАЦІЯ СТРУКТУРИ ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СУЧАСНОМУ ГОСПОДАРСЬКОМУ РОЗВИТКУ
Количество страниц 160
ВУЗ Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Год сдачи 2010
Содержание З М І С Т
ВСТУП………………………………………………………………………….. 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЕКОНОМІЧНОЮ НАУКОЮ………………….. 12
1.1. Поняття і структура людської діяльності ………………………………... 12
1.2. Економічна теорія як теорія людської діяльності ………………………. 18
1.3. Необхідність подолання суто економічного підходу в дослідженнях
людської діяльності як вимога постнекласичної науки та імперативу
виживання людства ……………………………………………………….. 40
1.4. Сучасна людська діяльність у світлі методології триалектики ………... 47
Висновки за першим розділом………………………………………………… 65

РОЗДІЛ 2. ТРАНСФОРМАЦІЯ СТРУКТУРИ ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ЯК ОСНОВА СУЧАСНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО РОЗВИТКУ ………….. 67
2.1. Основні причини змін структури людської діяльності у сучасному
господарстві з точки зору забезпечення її цілісності …………………... 67
2.2. Трансформація структури людської діяльності в період формування
економіки знань …………………………………………………………... 78
2.3. Актуалізація співробітництва у структурі людської діяльності,
спрямованої на виробництво знань …………………………………….... 92
2.4. Соціальне партнерство як основа господарської діяльності,
що адекватна природі людини …………………………………………. 118
Висновки за другим розділом ……………………………………………….. 144
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………... 148
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………... 152

В С Т У П

Актуальність теми. Історія розвитку людства свідчить, що її джерелом є діяльність людини, котра прагне до постійного вдосконалення умов свого проживання, а тому увесь час шукає нові шляхи задоволення цього прагнення. В ході історичного розвитку змінювалися засоби виробництва, виробничі відносини, а також і сама людина. Полем цих змін була не лише природа як середовище, звідки людина брала необхідні ресурси та черпала ідеї, але й сама людська діяльність, завдяки якій змінювалася природа, а одночасно й людина, її світосприйняття і світогляд, форми і методи обробки природи, тобто технології.
У сучасній економічній науці прийнято розрізняти дві сторони людської діяльності: предметно-речову і вартісну. Перша стосується предметів праці та засобів виробництва, а також її продуктів, що представлені у матеріальних речах. Друга сторона відображає суспільний характер виробництва через вартість створених у ньому продуктів. Вартісна сторона суспільного виробництва є ідеальною за своєю суттю і її розуміння пов’язане з двома головними підходами до аналізу виробничої діяльності. Перший прийнято називати марксистським: він базується на теорії трудової вартості, де в центрі уваги знаходиться процес створення вартості продукту працею людини. Вартість продукту залежить від затрат суспільно-корисної праці, що втілена у товарі, тобто затрати суспільно-корисної праці відображають об’єктивну основу виробництва.
Другий підхід пов’язаний з маржиналізмом і його суть зовсім інша: він виходить з корисності товару для споживача, тобто головною є суб’єктивна оцінка товару, а також і затрат праці, що стоять за конкретним товаром.
Проте, як би не відрізнялися ці підходи, загальним для них є те, що вони обидва визнають працю, виробничу діяльність людини як джерело виробництва товарів і послуг. Тому проблема синтезу вказаних двох підходів, на потребу якого вказують сьогодні багато вчених, може бути вирішена лише на основі глибокого і всебічного дослідження людської діяльності як цілісного суспільного феномену, що лежить в основі розвитку самої людини і суспільства.
Різні аспекти людської діяльності досліджувалися практично усіма вітчизняними і закордонними вченими-економістами, тому що економіка, економічна діяльність є більш конкретною формою людської діяльності, котра у широкому сенсі співпадає з самим господарством. Економіка – це специфічна форма людської діяльності у межах економічної цивілізації. Разом з тим слід вказати, що серед усіх вчених-економістів є й такі, що прямо досліджували саме людську діяльність як цілісний соціально-економічний феномен. Це, насамперед, класики економічної теорії У. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо, Ф. Кене, Л.ф. Мізес, К. Маркс, Ф. Енгельс, Дж. Ст. Мілль, А. Маршалл, Й. Шумпетер, Р. Барр, М. Туган-Барановський, О. Чаянов, В. Ойкен, Ф. Хайек та інші. В сучасній науці серед тих дослідників, котрі аналізують господарську діяльність людини з точки зору її цілісності, слід назвати В.В. Броницьку, О.В. Бузгаліна, С. Вовканича, А. Гальчинського, В.М. Гейця, Г.М. Григоряна, А.В. Грималюка, М.Г. Делягіна, В.Я. Єльмеєва, Г.В. Задорожного, А.І. Колганова, Л.В. Лєскова, В.І. Мазура, Ю.М. Осіпова, О.С. Панаріна, В.М. Тарасевича, А.А. Чухна, Л.І. Яковенко та інших.
Однак, поки що не можна стверджувати, що у сучасній економічній науці створена науково обґрунтована концепція людської діяльності, котра відображає цілісність господарювання сучасної людини з точки зору смислу її життєдіяльності та зміни природного середовища у їх коеволюційному розвитку. Така концепція потрібна з огляду на ряд причин. По-перше, людство вступило в такий період свого існування, коли подальший його розвиток у тому напрямку, який був характерний для ХХ століття, може привести до катастрофи, а тому його діяльність повинна надалі визначатися імперативом виживання, тобто не допущенням катастрофічних сценаріїв розвитку. Наука, в тому числі і економічна, повинна чітко обґрунтовувати заборони щодо тих проектів, рішень і шляхів виробництва, котрі можуть нанести непоправиму шкоду людині. По-друге, виходячи з цього, сама наука стає постнекласичною, коли головним об’єктом її досліджень стає людинорозмірний комплекс, де сам дослідник знаходиться всередині такого комплексу і його дії не можуть бути нейтральними і визначатися лише цілераціональністю. Актуальною стає цінніснораціональна діяльність, а це потребує зміни наукових орієнтирів як у самому дослідженні, так і у реальній людській діяльності. По-третє, у сучасному світі панує невизначеність і значно зростають соціальні, екологічні, економічні, антропологічні та інші ризики. Для їх виявлення і успішного запобігання їм потрібнo цілісне знання життєдіяльності людини, котре тільки й може “вловлювати” ці ризики, оцінювати їх сферу дії та глибину, а також розробляти наукові сценарії запобігання їм. Можна назвати й інші причини, але цих основних досить, щоб зрозуміти, що цілісне осмислення людської діяльності у сучасному світі є надзвичайно актуальним завданням науки, перш за все економічної теорії, яка вивчає соціально-економічні відносини між людьми у сфері господарства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація виконувалася в рамках планових тем науково-дослідної роботи кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна «Особливості формування соціального ринкового господарства в Україні в умовах глобалізації» (ДР № 0103U004258) і «Соціальна економіка як визначальний пріоритет ринкової трансформації в Україні» (ДР № 0106U002230).
Мета і завдання дослідження. Дисертаційна робота має за мету визначення змісту, структури сучасної людської діяльності на основі тих змін і тенденцій, що спостерігаються під впливом переходу людства до економіки знань і становлення глобального економічного господарства, а також обґрунтування рекомендацій щодо підготовки економістів з огляду необхідності цілісного господарського світосприйняття.
У рамках поставленої мети вирішуються наступні завдання:
- критично проаналізувати наявні теорії господарської діяльності з точки зору принципів і вимог постнекласичної науки;
- виявити зміст і структуру сучасної людської діяльності та охарактеризувати зміни, що в ній проходять на початку нового століття;
- обґрунтувати тезу про те, що для вироблення цілісної концепції людської господарської діяльності недостатньо суто економічного підходу тому, що актуалізується духовно-творча її складова;
- розкрити і обґрунтувати необхідність включення свідомості людини в поле економічних досліджень у зв’язку зі змінами у предметі праці;
- описати два основні типи людської взаємодії та показати їх значення щодо формування постекономічного господарства;
- розробити практичні рекомендації щодо цілісного вивчення людської діяльності при підготовці сучасних економістів.
Об'єктом дисертаційного дослідження стала система сучасних соціально-економічних відносин, що змінюються під впливом новітніх тенденцій господарського розвитку.
Предметом дисертаційного дослідження є сфера людської діяльності як процесу господарювання та зміни її структури у сучасних умовах.
Методи досліджень. Основою дисертаційного дослідження послужили загальні методологічні принципи пізнання: діалектичний – при розкритті протиріч розвитку людської діяльності та виявлення форм їх розв’язання; аналізу і синтезу – для обґрунтування змісту і структури, характеру людської діяльності; системний, функціонально-структурний і конкретно-історичний підходи – при виявленні трансформацій фундаментальної та актуальної структури господарювання в основних типах економічних систем; порівняльний аналіз – при виявленні головних ознак і властивостей основних типів людської взаємодії у розвитку сучасного господарства. Використано історико-наукові, філолофсько-методологічні, соціально-економічні та ноосферні розробки як вітчизняних, так і закордонних вчених. Реалізовано метод триалектики щодо дослідження цілісності людської діяльності, виходячи з триіпостасевої природи людини.
Інформаційною базою дисертаційного дослідження були офіційні статистичні дані, нормативно-правові акти, монографії та публікації у періодичних виданнях вітчизняних і зарубіжних авторів, матеріали науково-практичних конференцій, присвячених проблемам цілісності людської діяльності та змін у ній під впливом тенденцій глобалізації та переходу до економіки знань.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у авторському визначенні змісту трансформації структури сучасної людської діяльності на основі виявлення її цілісної триалектичної природи. Особисто здобувачем виявлено і доведено наступні положення наукової новизни:
вперше:
1. Обгрунтовано наукове положення про те, що гуманізація людської діяльності стає найважливішим змістовно-смисловим імперативом розв’язання суперечностей між сучасною економічною діяльністю людини і цілісною людською природою в умовах виживання людства, необхідності переходу до коеволюційного розвитку людини і природи;
2. Доведено необхідність застосування методології триалектики до дослідження змісту людської діяльності з метою розкриття її триіпостасевої цілісної природи - матеріально-соціально-духовної, котра розвивається і реалізується через три основні форми діяльності людини: опредметнення, соціалізацію і олюднення. Вони являють собою фундаментальні способи озовнішнення внутрішнього потенціалу людини як біо-соціально-духовної істоти, що у своїй актуальній реалізації визначають вектор-тенденцію розвитку суспільного виробництва. Біологічне співвідноситься переважно з виробництвом продуктів споживання; соціальне – з розвитком сфери послуг і вироблення знань; духовне – з вільним часом як “мірою суспільного багатства” різнобічно розвинутої людини;
3. Виявлено і розкрито суперечивий зміст трансформації структури сучасної людської діяльності, зумовлений, з одного боку, її внутрішньою триалектичною природою, з іншого боку, - зовнішніми пануючими формами ідеологій, котрими свідомо задається інверсійна логіка економічної форми господарського розвитку. Вирішальна роль свідомості у сучасному процесі людської діяльності проявляється у переважній її інтелектуалізації, яка все більше відходить від сутнісної раціональності та сприяє формуванню одномірної людини-споживача.
Дістали подальшого розвитку:
4. Визначення людської діяльності як процесу свідомого, насамперед, духовно-творчого виробництва матеріальних і духовних благ для життя людини як її саморозвитку і самореалізації. Людській діяльності внутрішньо властиві наступні основні моменти: визначальна роль свідомості через здатність до рефлексії; первинна фундаментальна орієнтація на забезпечення потреб виживання людини; духовно-творчий характер; спрямованість на самореалізацію людини;
5. Докази недостатності наукового розгляду людської діяльності лише у рамках економічного дискурсу, моноструктурно в силу її внутрішньої суперечливості, де у єдності співіснують взаємозалежні, але різноякісні явища. Це дозволило обґрунтувати три значимі методологічні положення: лінійне розуміння прогресу розвитку людського суспільства нехтує складністю, багаторівневістю і невизначеністю реальності; потреби і цінності людини є своєрідними морфологічними векторами, що визначають реальний коридор свободи її дій на кожному історично значимому етапі розвитку; суто економічний підхід до аналізу людської діяльності не дозволяє розкрити її поліструктурну природу і пояснити виникнення синергетичного ефекту, що проявляється у господарстві як Культурі;
6. Аргументація положення, що актуалізація інтелектуалізації як структурної складової сучасної людської діяльності, котра лежить в основі формування економіки знань, породжує новий жорсткий поділ праці та нову соціально-майнову стратифікацію суспільства і світу, що глобалізується. З одного боку, стійко формуються і виокремлюються групи людей і країни, діяльність яких пов’язана з знаннєємними швидкозмінними технологіями (high hume); вони ініціюють не лише створення нових знань, але задають й соціальні сенси і стандарти їх використання, а також збагачуються, не переслідуючи матеріальних цілей; з іншого боку, абсолютно зростає маса населення, рівень освіти і якість знань якого не дозволяють безпосередньо приймати участь у процесі інтелектуальної діяльності та отримувати доходи, достатні для забезпечення сучасної суспільно-нормальної життєдіяльності. Розв’язання протиріччя можливе через свідоме впровадження принципів соціальної справедливості у господарську реальність, саморозвиток якої як людинорозмірного комплексу повинен цілеспрямовано будуватися на базі основних положень соціальної економії та філософії господарства.
Удосконалено:
7. Методологічне обґрунтування наростання у структурі людської діяльності тенденції до гармонійного поєднання суперництва і співробітництва в умовах формування економіки знань і переходу до виробництва когнітивних (знаннєємних) товарів, котра у суспільстві знань повинна змінитися стійкою тенденцією пріоритетності співробітництва і кооперації господарюючих суб’єктів, чого вимагає їх довгострокова орієнтація на знаннєємну діяльність. Для становлення національної економіки знань одним з головних завдань-функцій держави стає створення правових і соціально-економічних умов для широкого розгортання соціального партнерства як стратегічно значимого механізму людської взаємодії, котрому внутрішньо властива орієнтація на вироблення і реалізацію нових знань у господарській діяльності усіх суб’єктів суспільного розвитку.
Практичне значення отриманих результатів. Основні положення і висновки роботи відкривають можливості для більш цілісного розуміння змісту і структури сучасної людської діяльності, її ролі щодо свідомої реалізації імперативу виживання людства і забезпечення коеволюції розвитку людини і природи, вироблення наукових критеріїв для визначення заборон на рішення, проекти і діяльність, котра може негативно відбиватися на людині і суспільстві. Теоретичні положення і результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі в Українській інженерно-педагогічній академії (довідка №106-01/20 від 14.07.2008 р.). Вони сприяють поглибленню змісту та логіки викладання навчальних курсів економічної теорії, менеджменту, а також широко використовуються при вивченні економічних спецкурсів.
Практична значимість дослідження полягає в тому, що основні положення і висновки дисертації можуть бути використані при подальших дослідженнях змісту цілісності людської діяльності, розробці та проведенні державної ціннісно і соціально орієнтованої економічної політики, науковому обґрунтуванні стратегії національного розвитку з метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки, ролі та значення фундаментальних знань при реформуванні сфери вищої освіти в Україні.
Особистий внесок здобувача. Наукові висновки і рекомендації, що отримані у процесі дослідження, зроблені автором самостійно. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, особистий внесок здобувача відображений в авторефераті у списку публікацій за темою дисертації.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки роботи апробовані на Другому міжнародному симпозіумі «Соціальна економіка у світі, що глобалізується: значення і роль у реалізації імперативу виживання людства» (м. Харків, травень 2006 р.); на науково-практичних конференціях: «Суб’єкти господарювання в сучасній фінансово-кредитній системі України» (м. Харків, квітень 2006 р.); “Економічний розвиток України в актуальному просторі і часі” (м. Харків, жовтень 2006 р.); «Стратегія економічного розвитку: тенденції, пріоритети, перспективи» (м. Харків, грудень 2006 р.); «Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації» (м. Полтава, травень 2007 р.), «Стабілізація соціально-економічного розвитку і міжнародної співпраці: проблеми та шляхи вирішення» (м. Харків, квітень 2008 р.).
Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження опубліковані у 7 наукових статтях, загальним обсягом 3,2 д. а., з них 5 (2,8 д. а.) - у наукових фахових наукових виданнях з економічних наук, що затверджені ВАК України.

Список литературы В И С Н О В К И

У руслі процесів глобалізації, що розвертаються, ціною розвитку людського суспільства стає саме життя, життєдіяльність людини як особливий біологічний вид, що може відтворюватися в Природі. Глобалізація як процес взаємозв'язку і взаємозумовленості розвитку світового господарства породжує нове розуміння не просто економічного поводження людини, але всієї її діяльності як результату того, що не може бути співвіднесено тільки з матеріальним, але в той же час перетворюючому і матеріальне.
Повернення до діяльністного підходу в рамках постнекласичної науки стає найважливішим напрямком економіко-теоретичних досліджень не тільки в силу необхідності нового синтезу знань, що дозволяють повніше досліджувати універсумні явища і процеси, тобто знову звернутися до сутнісного рівня економічного аналізу. Практичне значення відродження діяльністного підходу також визначається необхідністю відновлення особливого предметного поля економічної теорії, що в останні 15-20 років усе більше витісняється менеджментом, коли їй намагаються нав'язати вивчення поверхнево-поведінкових моделей управлінських рішень, що, у принципі, відповідає поступовій підміні економічної теорії неоінституціоналізмом.
У дисертації зосереджена увага на поглиблення методологічних основ дослідження змісту людської діяльності. Це можна зробити лише на основі цілісного бачення людини, яке не зводиться до пануючого у ХХ столітті поняття, що людина є біосоціальною істотою. Така трактовка відображає лише часткове розуміння сутності людини. Вона не враховує, що людина має духовну іпостась, котра реалізується через її свідомість і проявляється як її діяльність у сфері духовного виробництва. Тому ми творчо застосували методологію триалектики до дослідження змісту людської діяльності з метою розкриття її триіпостасевої цілісної природи - матеріально-соціально-духовної. Наш аналіз дозволив обґрунтувати положення про те, що триіпостасева природа людини розвивається і реалізується через три основні форми людської діяльності людини: опредметнення, соціалізацію і олюднення. Ці форми ми розглядаємо як фундаментальні способи озовнішнення внутрішнього потенціалу людини як біо-соціально-духовної істоти, що у своїй актуальній реалізації визначають вектор-тенденцію розвитку суспільного виробництва. Біологічне співвідноситься переважно з виробництвом продуктів споживання як товарів; соціальне – з розвитком сфери послуг і виробленням знань; духовне – з вільним часом як “мірою суспільного багатства” різнобічно розвинутої людини.
Вказані методологічні засади дозволяють виявити і охарактеризувати процес трансформації структури цілісної людської діяльності у сучасному господарському розвитку.
Виживання людини і людства можливо, якщо людська діяльність буде реалізовуватися як цілісний господарський феномен, у основі якого лежить духовна складова, котра зовсім не зводиться до ідеології економізму, а охоплює морально-етичні цінності, завдяки виникненню яких сама людина виділилася з тваринного світу як особливий біологічний вид і стала відповідальною за життєдіяльність планети Земля.
Під людською діяльністю, як обґрунтовано у дисертації, варто розуміти свідоме, насамперед, духовно-творче виробництво необхідних матеріальних і духовних благ для життя людини як процесу її саморозвитку. Процес людської діяльності з'являється як процес самореалізації людини, котрий розширюється і поглиблюється .
Таке розуміння дозволяє вивчати людську діяльність і її структуру цілісно, що стає необхідною умовою реалізації імперативу виживання людства в період його активної глобалізації.
Доведено, що при становленні економіки знань, яка стає основою розвитку сучасного суспільства, спостерігається актуалізація інтелектуалізації як структурної складової людської діяльності. Вона породжує новий жорсткий поділ праці, нову соціально-майнову стратифікацію суспільства і світу, що глобалізується, що й стає провідним протиріччям подальшого розвитку. З одного боку, стійко формуються і виокремлюються групи людей і країни, діяльність яких пов’язана з знаннєємними швидкозмінними технологіями (high hume). Вони ініціюють не лише створення нових знань, але задають й соціальні сенси і стандарти їх використання, а також збагачуються, не переслідуючи матеріальних цілей; в той же час, з іншого боку, абсолютно зростає маса населення, рівень освіти і якість знань якого не дозволяють безпосередньо приймати участь у процесі інтелектуальної діяльності та отримувати доходи, достатні для забезпечення сучасної суспільно-нормальної життєдіяльності. Розв’язання цього протиріччя можливе через свідоме впровадження принципів соціальної справедливості у господарську реальність, саморозвиток якої як людинорозмірного комплексу повинен цілеспрямовано будуватися на базі основних положень соціальної економії та філософії господарства.
Для обґрунтування шляхів розв’язання протиріччя ми звернулися до дослідження двох основних видів взаємодії людей: перший, на якому зараз усі концентрують увагу, - конкуренція, ринкова конкуренція, котра, за своєю суттю, є жорсткою боротьбою між людьми у сфері економічних і соціальних відносин. За своєю природою конкуренція є протилюдяним механізмом досягнення суто економічних цілей – прибутку, матеріального і грошового збагачення досить вузького прошарку населення. Цей вид діяльності навряд чи зможе бути основним при розв’язанні вказаного протиріччя.
Інший вид – це соціальне партнерство, котрим визначається гуманістичний, можна сказати, цивілізований і людяний зміст людських відносин. Саме через соціальне партнерство може реалізуватися людська діяльність, котра за своїм змістом адекватна природі самої людини. Соціальне партнерство має у наш час значне поширення у передових країнах світу, а також досить реальні передумови свого широкого утвердження як форми реалізації імперативу виживання людства. Тим більше саме через всебічне поширення соціального партнерства можуть бути успішно вирішені найгостріші соціально-економічні проблеми розвитку сучасної України і всього її народу.
Соціальне партнерство є реальним механізмом створення соціально орієнтованої ринкової господарської системи, котрий дозволяє підпорядкувати соціально-економічний розвиток благополуччю усього українського народу. Таке розуміння відкриває соціальна економія як наука, що вивчає проблеми розвитку і реалізації інтелектуально-духовного потенціалу людини заради її щасливого життя, а також економічні механізми, котрі дозволяють реалізувати цей потенціал.
Зараз в Україні немає ніякої ідеології чи навіть єдиної, всіма прошарками населення визнаної, національної ідеї, яка б консолідувала суспільство. На наш погляд, саме ідея всебічного розвитку соціального партнерства як механізму забезпечення співпраці, діяльності усіх суб’єктів господарювання задля підвищення рівня і якості життя кожного українця є у сучасних умовах найкращою ідеєю та ідеологією національного господарського розвитку. Ця ідея може об’єднати усіх громадян країни у їх діяльності заради процвітаючого майбутнього її народу, а її практична реалізація забезпечить ті трансформаційні зміни у структурі людської діяльності, котрі необхідні для формування економіки знань і освітнього суспільства.









СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алле М. Условия эффективности в экономике. Пер. с франц. Л.Б. Азимова, А.В. Белянина, И.А. Егорова, Н.М. Калмыковой. – М.: Научно-издательский центр «Наука для общества», 1998. – 304 с.
2. Алле М. Экономика как наука: Пер. с франц. И.А. Егорова. – М.: Наука для общества, РГГУ, 1995. – 168 с.
3. Александер Дж. С. Парадоксы гражданского общества // Социология: теория, методы, маркетинг. – 1999. - № 1. – С. 23-31.
4. Антипина О.Н. Тенденции гуманизации экономики при переходе к постиндустриальному обществу. – М.: Экономический факультет, ТЕИС, 1998. – 84 с.
5. Арно У., Чейс Б., Виснете М. Что мы вообще знаем? Наука, эзотерика и повседневная реальность / Пер. с англ. – М.: ООО Издательство «София» 2007. – 288 с.
6. Архієреєв С.І. Державна трансакційна політика та структурні перетворення економіки України. – Х.: Константа, 2006. – 108 с.
7. Ахназаров Э.Б. Контуры эволюции. – СПб.: Недра, 2002. – 440 с.
8. Бабич В.П. Основы современной онтологии: методология, проблемы, перспективы: Монография. – Х.: ИД «ИНЖЭК», 2006. – 296 с. Русск. яз.
9. Баженова Е. Лыжи на асфальте, или Для чего нужен президент? // Коммунист, 23 января 2008 г. – С. 1
10. Базилевич В.Д., Маслов А.О. Інституціональна економічна теорія: історичний аспект // Інституційна архітектоніка та механізми економічного розвитку: Матеріали наукового симпозіуму. – Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2005. – С. 32-42.
11. Балацкий Е. Диалектика познания и новая парадигма экономической науки // Мировая экономика и международные отношения, 2006, № 7. – С. 73-79.
12. Батищев Г.С. Деятельностная сущность человека как философский принцип // Проблема человека в современной философии. – М.: Наука, 1969. – С. 89-124.
13. Бек У. Политическая динамика в глобальном обществе риска // Мировая экономика и международные отношения, 2002, № 5. – С. 10-19.
14. Белл Д. Грядущее постинтустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. Пер. с англ. – М.: Academia, 1999. – 956 с.
15. Бервено О.В. Социальная экономика и социальное государство: актуальность необходимости создания в Украине // Социальная экономика, 2007, № 3-4. – С. 54-61.
16. Бергер Питер Л. Культурная динамика глобализации // Многоликая глобализация. – М.: Аспект Пресс, 2004. – С. 8-24.
17. Бердяев Н.А. Судьба России. Самосознание. – Ростов н/Д.: Изд-во «Феникс». – 1997. – 544 с.
18. Бессонова О.Э. Институты раздаточной экономики России: ретроспективный анализ. – Новосибирск: «Сиб. хронограф», 1997. – 247 с.
19. Бессонова О.Э. Раздаток. Институциональная теория хозяйственного развития России. – Новосибирск: «Сиб. хронограф», 1997. – 196 с.
20. Блауг Марк. Методология экономической науки, или Как экономисты объясняют. Пер. с англ. / Науч. ред. и вступ. ст. В.С Автономова. – М.: НП «Журнал Вопросы экономики», 2004. – 416 с.
21. Богаевская О. Об американской экономической науке и образовании (Некоторые личные впечатления) // Мировая экономика и международные отношения. 2002, № 10. – С. 106-109.
22. Будкін В. Постсоціалістична трансформація власності // Економіка України, 2007, № 2. – С. 39-44.
23. Бузгалин А., Колганов А. Человек, рынок и капитал в экономике ХХІ века // Вопросы экономики, 2006, № 3. – С. 31-43.
24. Булгаков С.Н. Под знаменем университета // Социальная экономика, 2004, № 3. – С. 4-10.
25. Валлерстайн И. Конец знакомого мира: Социология ХХІ века / Пер. с англ. под ред. В.И. Иноземцева. - М., «Логос», 2004. – 368 с.
26. Васильчук Ю. Постиндустриальная экономика и развитие человека // Мировая экономика и международные отношения, 1997, № 9. – С. 74-86.
27. Васильчик Ю.А. Социальное развитие человека. Фактор социума // Общественные науки и современность, 2003, № 6. – С. 28- 40.
28. Вовканич С., Копистянська Х. Людський вимір інноваційного потенціалу розвитку: глобальний і регіональний аспекти // Регіональна економіка, 2001, № 3. – С. 25-40.
29. Вовканич С. Соціогуманістичний контекст наукомісткої економіки інноваційного суспільства // Економіка України, 2005, № 3. – С. 42-48.
30. Галиця І., Аносова Л. Пошуки нової ідеології економічного розвитку // Вісник НАН України, 2001, № 10. – С. 57-63.
31. Гальчинський А. Глобальні трансформації: концептуальні альтернативи. Методологічні аспекти: Наук. вид. – К.: Либідь, 2006. – 312 с.
32. Гальчинський А. Економічна наука: проблеми методологічного оновлення // Економіка України, 2007, № 3. – С. 4-14.
33. Гидденс Э. Ускользающий мир: как глобализация меняет нашу жизнь / Пер. с англ. – М.: Изд-во «Весь мир», 2004. – 120 с.
34. Голікова-Тінтулова Н.В. Інтелектуальний капітал як фактор конкурентоспроможності економіки України // Економіка і прогнозування, 2005, № 3. – С. 67-77.
35. Головінов О.М. Держава у ринковому середовищі: питання теорії: Монографія. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2007. - 279 с.
36. Григорян Г.М. Собственность: история и современность. Монография. – Харьков: Изд. ХГЭУ, 2002. – 188 с. (Русс. яз.).
37. Гринберг Р., Рубинштейн А. Социальная экономика: введение в новую аксиоматику // Российский экономический журнал, 1997, № 1. – С. 77-89.
38. Гриценко А.А. Метод «Капитала» К. Маркса и политическая экономия в широком смысле. – Харьков: Вища шк. Изд-во при ХГУ, 1988. – 159 с.
39. Гроф С., Ласло Э., Рассел П. Революция сознания: Трансатлантический диалог / Пер. с англ. М. Драчинского. – М.: ООО «Издательство АСТ» и др. , 2004. – 248, [8] с. – (Philosophy).
40. Гроф С. Надличностное видение: Целительные возможности необычных состояний сознания / С. Гроф; Пер. с англ С. Офертаса; Под общ. Ред. В.Майкова. – М. .: ООО «Издательство АСТ» и др. , 2004. – 2378, [3] с. – (Philosophy).
41. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. – М.: Рольф, 2002. – 560 с.
42. Данилишин Б., Куценко В. Інтелектуальні ресурси в економічному зростанні: шляхи поліпшення їх використання // Економіка України, 2006, № 1. – С. 71-79.
43. Данилишин Б., Куценко В. Ринок освітніх послуг: тенденції та шляхи модернізації // Україна: аспекти праці, 2005, № 8. – С. 28-34.
44. Делягин М.Г. Мировой кризис: общая теория глобализации: Курс лекций. – 3-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2003. – 768 с.
45. Дубсон Б.И. Буржуазная доктрина «качества жизни». – М.: Знание, 1979. – 64 с.
46. Елецкий Н.Д., Фролов М.Ю. Переход к обществу знаний как возможность выхода из цивилизационного кризиса // Философия хазяйства, 2008, № 2. – С. 62-71.
47. Задорожна О.Г. Человек в современном общественном производстве. Фактор знания и сознания. // Социальная экономика, 2007, № 3-4. – С. 79-91.
48. Задорожный Г.В., Карпенко В.В., Тютюнникова С.В. Труд: проблемы управления и оплаты труда в транзитивной экономике. – Харьков: ХИБМ, 1998. - 178 с.
49. Задорожний Г.В., Коврига О.В., Смоловик В.В. Соціальне партнерство – реальний шлях до відкритого суспільства. – Харків: ХІБМ, 2000. – 192 с.
50. Задорожний Г.В., Колупаєва І.В. Методологічні основи дослідження суб’єктів господарювання сучасною економічною наукою // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Економічна серія. № 719. – Харків, 2006. - С. 36-38.
51. Задорожный Г.В., Колупаева И.В. О необходимости преодоления чисто экономического подхода в исследованиях человеческой деятельности как требование постнеклассической науки и актуализации духовно-нравственных ценностей // Социальная экономика, 2007, № 3-4. – С. 40-53.
52. Задорожный Г.В., Колупаева И.В. О социальной направленности подготовки магистров экономики // Управління розвитком, 2006, № 5. - С. 58.
53. Задорожный Г.В., Колупаева И.В. Человеческая деятельность как источник хозяйственного развития // Социальная экономика, 2005, № 1. – С. 144-151.
54. Задорожный Г.В. Менеджмент или хозяйствование: о культурних основаниях современного развития Украины // Наукові праці Донецького національного тезнічного університету. Серія: економічна. Випуск 33-1(128). – Донецьк, ДонНТУ, 2008. - С. 207-212.
55. Задорожный Г.В. Новое осевое время и социальная экономика: о теоретическом основании реализации императива выживания человечества в ХХІ веке // Социальная экономика, 2006, № 1-2. - С. 7-17.
56. Задорожный Г.В., Перхун В.Г. Особенности реализации экономической власти в сфере кооперации // Научные труды Донецкого национального технического университета. Серия: экономическая. Выпуск 31-7 (117). – Донецк, ДонНТУ, 2007. – С. 186-192.
57. Задорожный Г.В., Радченко Я.Ю. Социальная экономика как научная область постнеклассического экономического знания // Социальная экономика, 2003, № 4. - С. 26-41.
58. Задорожный Г.В. Собственность и экономическая власть. – Харьков: Основа, 1996. – 144 с.
59. Задорожный Г.В. Социальная экономия в новой картине реальности // Социальная экономика, 2005, № 1-2. – С. 29-46.
60. Задорожный Г.В. Социальная экономия как формат осознания проблем современной жизнедеятельности личности // Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації. Матеріали Другої Всеукраїнської науково-практичної конференції. Том 1. – Полтава: Скайтек, 2007. - С. 5- 24.
61. Задорожный Г.В. Стратегия «SOS» для Украины начала ХХІ века: методологические проблемы социально-экономического развития нации // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Економічна серія, № 754. – Харків, 2006. – С. 46-49.
62. Зинченко В.П. Предисловие к русскому изданию // Хант Г.Т. О природе сознания: С когнитивной, феноменологической и трансперсональной точек зрения / Г.Т. Хант; Пер. с англ. А. Киселева. – М.: ООО «Издательство АСТ» и др., 2004. – С. 11-16.
63. Зленко В. Глобалізація і процеси соціального розвитку // Віче, 2002, № 6. – С. 54-59.
64. Иванов Н. Человеческий капитал и глобализация // Мировая экономика и международные отношения, 2004, № 9. – С. 19-31.
65. Ильин В.В. Философия и история науки. 2-ое узд., доп. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 2005. – 432 с.
66. Ильин И.А. О частной собственности // Русская философия собственности (ХYIII-ХХ вв.). – СПб.: СП «Ганза», 1993. – С. 120-139.
67. Ичитовкин Б.Н. Проблемы духовных основ хозяйства в свете теоретического наследия С.Н. Булгакова // Преодоление времени (по материкам международной научной конференции, посвященной творческому наследию С.Н. Булгакова) / Под ред. Ю.М. Осипова, В.М. Кулькова, Е.С. Зотовой. – М.: Изд. Моск. университета, ТЕИС, 1998. – С. 256-262.
68. Как превратить знания в стоимость: Решения от IBM Institute for Business Value. – М.: Альпина Бізнес Букс, 2006. – 248 с.
69. Карпенко В. Держава без ідеології, що судно без лоції // Універсум, 2001, № 11-12. – С. 8-12.
70. Кендюхов О. Мотивація творчої інтелектуальної праці: дослідження основних підходів // Економіка України, 2005, № 3. – С. 49-56.
71. Клименко И. Государство «специального» назначения. В Украине теперь кризисы поставлены на поток // День. – 1 декабря 1998. - С. 5
72. Когут М. Цінність науки і технологій // Універсум, 2002, № 7-8. – С. 44-48.
73. Козловски П. Принципы этической экономии. – СПб.: «Экономическая школа», 1999. – 247 с.
74. Козловски П. Общество и государство: неизбежный дуализм: Пер. с нем. – М.: Республіка, 1998. – 368 с.
75. Колупаева И.В. Социальное партнерство или углубление конкуренции: стратегический вектор реализации экономического потенциала // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Економічна серія, № 754. – Харків, 2006. - С. 54-58.
76. Колупаева И.В. Целостность хозяйственной деятельности человека как условие реализации императива выживания человечества в ХХІ веке // Социальная экономика, 2006, № 3-4. – С. 47-51.
77. Колупаева И.В. Человеческая деятельность: от экономического к хозяйственному подходу исследования // Соціально-економічні трансфор-мації в епоху глобалізації. Матеріали Другої Всеукраїнської науково-практичної конференції. Том 1. – Полтава: Скайтек, 2007. - С. 119-122.
78. Концепція соціальної ринкової економіки. Головні засади, досвід та нові завдання. – Бонн: Фонд Конрада Аденауера, 1999. – 32 с.
79. Корняков В.И. Препоны между экономической реальностью и экономической теорией, или О формуле Гераклита для нашей науки // Философия хозяйства, 2007, № 3. – С. 143-157.
80. Королев В.К. «Философия хозяйства» Фридриха Листа: проблемы актуализации // Философия хозяйства, 2008, № 1. – С. 16-21.
81. Косов Е.В., Романов Н.А. Самозваная элита // Философия хозяйства, 2008, № 2. – С. 293-298.
82. Кочетов Э. Этноэкономические системы – очаги глобальной устойчивости? // Мировая экономика и международные отношения, 1997, № 9. – С. 93-105.
83. Культура имеет значение. Каким образом ценности способствуют общественному прогрессу. Под ред. Л. Харрисона и С. Хантингтона. – М.: Московская школа политических исследований, 2002. – 320 с.
84. Кутырев В.А. Могущественный раб техноса… // Человек, 2006, № 4. – С. 47-62.
85. Кизима В. Культурологія і сучасна методологія гуманітарного пізнання // Вісник НАН України, 2001, № 5. – С. 5-22.
86. Лазарев В.С. Кризис «деятельностного подхода» в психологии и пути его преодоления // Вопросы философии, 2001, № 3. – С. 33-47.
87. Лазня І.В., Рибалкін В.О. Економічний зміст інтелектуальної власності // Економічна теорія, 2006, № 4. – С. 54-62.
88. Лемещенко П.С. Институциональная составляющая идеологии в экономике и науке // Философия хозяйства, 2006, № 3. – С. 51-76.
89. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Наука, 1977. – 367 с.
90. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. – М.: Наука, 1981. – 412 с.
91. Лесков Л.В. Синергизм: философская парадигма ХХІ века. – М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2006. – 637 с.
92. Липов В.В. Формирование правового поля хозяйствования в постсоветских экономиках: кросскультурный аспект // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 33-1(128). – Донецьк, ДонНТУ, 2008. - С. 10-17.
93. Майминас Е. Информационное общество и парадигма экономической теории // Вопросы экономики, 1997, № 11. – С. 82-91.
94. Макаров В.Л. Микроэкономика знаний / В.Л. Макаров, Г.Б. Клейнер; Отд. обществ. наук РАН, Центр экон.-мат. ин-т – М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2007. – 204 с.
95. Мамардашвили М. Как я понимаю философию… / Сост. и предисл. Ю.П. Сенокосова. – М.: Прогресс, 1990. – 368 с.
96. Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е изд. Т. 13.
97. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 37.
98. Марцинкевич В. Экономический мэйнстрим и современное воспроизводство // Мировая экономика и международные отношения, 2003, № 2. – С. 36-41.
99. Мизес Л. ф. Индивид, рынок и правовое государство. – СПб.: Изд-во СПб. ун-та, 1999. – 316 с.
100. Мизес Людвиг фон. Человеческая деятельность: Трактат по экономической теории / Пер. с 3-го испр. англ. изд. А.В. Куряева. - М.: ОАО «НПО «Экономика», 2000. – 878 с.
101. Мильнер Б.З. Управление знаниями. – М.: ИНФРА-М, 2003. - XIY, 178 с.
102. Модернизационный вызов современности и российские альтернативы // Мир России, 2001, № 4. – С. 5-42.
103. Моисеев Н.Н. Быть или не быть… человечеству. – М.: Устойчивый мир, 1999. – 200 с.
104. Мюллер-Армак А. Принципы социального рыночного хозяйства // Социальное рыночное хозяйство. Теория и этика экономического порядка в России и Германии. – СПб.: «Экономическая школа», 1999. – С. 262-283.
105. Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под ред. В.Л. Иноземцева. – М.: Academia, 1999. – 640 с.
106. Нонака И., Такеучи Х. Компания – создатель знания. Зарождение и развитие инноваций в японских фирмах. – М.: Бизнес-Олимп, 2003. – 346 с.
107. Носарева Л. В вузе – только лидеры // Зеркало недели. – 2000, 22 января. – С. 12
108. Ольсевич Ю. Социология Питирима Сорокина и экономические трансформации // Вопросы экономики, 1999, № 11. – С. 71-82.
109. Осипов Ю.М. Вступительный доклад. Международная научная конференция «Творческое наследие С.Н. Булгакова и современное социально-экономическое знание». – М.: ТЕИС, 1996. – С. 5-31.
110. Осипов Ю.М. Почему философия хозяйства? // Философия хозяйства, 2001, № 1. – С. 17-24.
111. Осипов Ю.М. Философия хозяйства. В двух книгах. – М.: Юристъ , 2001. – 624 с.
112. Осипов Ю.М. Что есть экономика вообще и что она есть сегодня // Экономическая теория: истоки и перспективы. – М.: Экономический факультет МГУ, ТЕИС, 2006. – С. 930-943.
113. Панарин, Александр Сергеевич. РЕВАНШ ИСТОРИИ: Рос. стратег. инициатива в ХХІ веке / Александр Панарин. – М.: Руській міръ: Моск. учеб., 2005. – 432 с. – ISBN 5-89577-072-Х.
114. Пахомов Ю. Украина: парадоксы роста и развития // Коммунист, 31 октября 2007 г. – С. 3.
115. Печерских Н.А. Субъект, собственник, хозяин / Под ред. А.П. Мозелова. – СПб.: Наука, 2003. – 196 с.
116. Печчеи А. Человеческие качества. – М.: Прогресс, 1985. – 311 с.
117. Полонская Л. Основа для идеи // Литературная газета, 2008 г., 30 января – 5 февраля, № 3-4. – С. 2
118. Пономаренко В. Економічний університет – концептуальні засади розвитку // Новий колегіум, 2006, № 3. – С. 3-15.
119. Поппер К. Открытое общество и его враги. Т. 1. Чары Платона. Пер. с англ. Под ред. В.Н. Садовского. – М.: Феникс, Международный фонд “Культурная инициатива”, 1992. – 447 с.
120. Постиндустриальный мир и Россия. – М.: Эдиториал УРСС, 2001. – 616 с.
121. Постсоветский институционализм / Под ред. Р.М. Нуреева, В.В. Дементьева. – Донецк: «Каштан», 2005. – 480 с.
122. Производство как общественный процесс (актуальные проблемы теории и практики) / Отв. ред. В.И Толстых. – М.: Мысль, 1986. – 350 с.
123. Радаев В.В. Условия развития экономической теории // Экономическая теория, 2004, № 1. – С. 24-42.
124. Розенберг Дороти Дж. Девальвация рыночной «системы верований» (о книгах Р. Каттнера и У. Грейдера) // Проблемы теории и практики управления, 1997, № 6. – С. 15-19.
125. Розин В.М. Ценностные основания концепций деятельности в психологии и совремненной методологии // Вопросы философии, 2001, № 2. – С. 96-106.
126. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – М.: Соцэкгиз, 1940. – 192 с.
127. Рудяк И.И. Физика и сознание: рыцарь экономики – на распутье // Философия хозяйства, 2008, № 1. – С. 247-253.
128. Русская философия собственности (ХYIII-ХХ вв.). – СПб.: СП «Ганза», 1993. – 512 с.
129. Сегвари И. Семь расхожих тезисов о российских реформах: верны ли они? // Вопросы экономики, 1999, № 9. – С. 51-64.
130. Смирнова И. А вас программировали? // Наука и религия, 2001, № 1. – С. 47-48
131. Соболевская А.А., Попов А.К. Новые формы труда в современной экономике // Труд за рубежом, 2007, № 3(75). – С. 3- 22.
132. Сорос Джордж. Криза глобального капіталізму: (Відкрите суспільство під загрозою) / Пер. з англ. Р.Ткачук, А.Фролкін. – К.: Основи, 1999. – 259 с.
133. Степин В.С. Саморазвивающиеся системы и постнеклассическая наука // Вопросы философии, 2003, № 8. – С. 5-17.
134. Степин В.С. Теоретическое знание. – М.: «Прогресс-Традиция», 2000. – 744 с.
135. Степин В.С. Философия науки. Общие проблемы: учебник для аспирантов и соискателей ученой степени кандидата наук / В.С. Степин. – М.: Гардарики, 2007. – 384 с.
136. С чего начинается личность / Под общ. ред. Р.И. Косолапова. – 2-е изд. – М.: Политиздат, 1983. – 360 с.
137. Тарасевич В.Н. Институциональная теория: методологические поиски и необходимые гипотезы // Постсоветский институционализм. – Донецк: «Каштан», 2005. – С. 32-48.
138. Тарасевич В.Н. К стратегии универсумизации экономических преобразований // Экономика Украины, 2000, № 4. – С. 46-53.
139. Тарасевич В.Н. Очерки теории переходной экономики. – К.: Наук. думка, 2001. – 224 с.
140. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2002. – 553 с.
141. Тоффлер Э. Революционное богатство / Элвин Тоффлер, Хейди Тоффлер. – М.: АСТ: АСТ МОСКВА: ПРОФиздат, 2008. – 569 с.
142. Тоффлер Э. Метаморфозы власти. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2001. – 669 с.
143. Тоффлер Э. Третья волна. – М.: ООО «Издательство АСТ», 1999. – 784 с. – (Классическая философская мысль).
144. Тютюнникова С.В., Перепелица Н.В. Актуализация духовной составляющей человеческого капитала в современных условиях // Социальная экономика, 2005, № 1-2. – С. 47-63.
145. Уилсон Р.А. Квантовая психология / Перев. с англ. – М.: ООО Изд. дом «София», 2005. – 208 с.
146. Ульрих П. Критика экономизма / Петер Ульрих; Пер. с нем. И.П. Смирнова. – М.: Вузовская книга, 2004. – 120 с.
147. Форд Г. Моя жизнь, мои достижения. Пер. с англ. / Научн. ред. д-р экон. наук Е.А. Кочерин. – Предисл. проф. Н.С. Лаврова /1924 г./; послесл. проф. И.Л. Андреева /1989 г./ – М.: Финансы и статистика, 1989. – 206 с.
148. Форд Г. Сегодня и завтра. – М.: Финансы и статистика, 1992. – 240 с.
149. Фридмен М. Капитализм и свобода // ЭКО, 1991, № 7. – С. 16-25.
150. Фролова Н.Л. Инновационный процесс: потенциал рынка и государства (Микроэкономический аспект). Часть ІІ. – М.: Экономический факультет МГУ, ТЕИС, 2007. – 256 с.
151. Фукуяма Ф. Доверие. Социальные добродетели и созидание благосостояния // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под ред. В.Л. Иноземцева. – М.: Academia, 1999. – С. 123-162.
152. Херрманн-Пиллат К. Социальная рыночная экономика как форма цивилизации // Вопросы экономики, 1999, № 12. – С. 48-53.
153. Хохлов М. Глобалізація економіки в ракурсі еволюції відносин власності // Економіка України, 2004, № 2. – С. 65-72.
154. Чешков М.А. Глобальный контекст постсоветской России. Очерки теории и методологи мироцелостности. – М.: центр конвертируемого образования московського общественного научного фонда; ООО «Издательский центр научных и учебных программ, 1999. – 300 с.
155. Чешков М.А. Идея развития: необходимость и возможность реинтерпретации // Общественные науки и современность, 2004, № 5. – С. 130-140.
156. Чешков М. Осмысливая развивающийся мир // Мировая экономика и международные отношения, 2000, № 5. – С. 15-20.
157. Чистилин Д. К вопросу теории общественного развития: аспект самоорганизации // Экономика Украины, 2002, № 3. – С. 52-58.
158. Чухно А.А. Выводы и предложения, вытекающие из работы «Постиндустриальная экономика: теория, практика и их значение для Украины» // Экономическая теория, 2004, № 1. – С. 105-114.
159. Чухно А.А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України. – К.: Логос, 2003. – 631 с.
160. Швырев В.С. О деятельностном подходе к истолкованию «феномена человека» // Вопросы философии, 2001, № 2. – С. 107-115.
161. Шевчук О.Б. Економіка, основана на знаннях: соціально-економічні тенденції // Економіка і прогнозування, 2005, № 3. – С. 7-19.
162. Шедяков В.Е. Постсовременная геополитика: социокультурное содержание, региональное измерение // Регион. – 1998. - № 2-3. – С. 51-58.
163. Шелов-Коведяев Ф.В. Какая экономика нам нужна? Опыт концептуального анализа // Мир России, 2005, № 1. – С. 144-169.
164. Шкаратан О.И. Российский порядок: Вектор перемен. – М.: Вита-пресс, 2004. – 237 с.
165. Шулевский Н.Б. Встречи с Иным в философии хозяйства Ю.М. Осипова. – М.: ТЕИС, 2007. – 304 с.
166. Щедровицкий Г.П. Исходные представления и категориальные средства деятельности // Разработка и внедрение автоматизированных систем в проектировании. – М.: Наука, 1975. – С. 79-112.
167. Эволюционная экономика и «мэйнстрим». – М.: Наука, 2000. – 224 с.
168. Экономика знаний и инновации: перспективы России / Под ред. А.В. Бузгалина. – М.: Экономический ф-т, ТЕИС, 2007. – 364 [4] с.
169. Экономика знаний: Коллективная монография / Отв. ред. д-р экон. наук. проф. В.П. Колесов. – М: ИНФРА-М, 2008. – 432 с.
170. Экономическая теория в ХХІ веке - 4(11): институты экономики / Под ред. Ю.М. Осипова, В.С. Сизова. – М.: Экономистъ, 2006. – 432 с.
171. Экономическая теория: истоки и перспективы. – М.: Экономический факультет МГУ, ТЕИС, 2006. – 999 с.
172. Эрхард Л. Благосостояние для всех: Препринт: воспроизведение: Пер. с нем. / Вступ. ст. Б.Б. Багаряцкого, В.Г. Гребенникова. – М.: Дело, 1991. - 352 с.
173. Эрхард Л. Благосостояние для всех // Эрхард Э. Полвека размышлений. Речи и статьи. – М.: Руссико: Ордынка, 1993.- С. 346-353.
174. Эрхард Л. Дискуссия с Эриком Нелтингом на митинге СДПГ в цирке «Альтхофф» // Эрхард Э. Полвека размышлений. Речи и статьи. – М.: Руссико: Ордынка, 1993. – С. 116-130.
175. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности. – М.: Наука, 1975. - 368 с.
176. Яковенко Л.І. Міждисциплінарність та необхідність її реалізації в освіті // Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації. Матеріали Другої всеукраїнської науково-практичної конференції. Том 1. – Полтава: Скайтек, 2007. - С. 25-31.
177. Ясин Е.Г. Модернизация экономики и система ценностей // Модернизация экономики России: Социальный контекст. – М.: ГУ-ВШЭ, 2004. – С. 48-65.
178. Bell D. The Coming of Post-Industrial Society. – N. Y.: Basic Books. - 1973. – 507 p.
179. P.F. Drucker. Management Challenges for the 21st Centure. – N.Y.: PPB, 1999. – 426 p.
180. Greenlear R. Servant-Leadership: A Journey into the Nature of Legitimate Power and Greatness. – N.Y.: BBK, 1977. – 256 p.
181. Culture Matters. How Values Shape Human Progress. - New York; Basic Press, 2000. – 316 p.
182. Kogut B., Zander U. Knowledge of the firm,combinative capabilities and the replication of technology // Organization Science, 1992, 3. – P. 20-32.
183. Hage J., Powers Ch. H. Post-Industrial Lives: Roles and Relationships in the 21st Century. – CA; Newbure Park, 1992. - 286 p.
184. Strong M. Where on Earth Are We Going? – N.-Y., L.:World Press, 2000. – 365 p.
185. Wiig K. Knowledge Management. – Arlington: Schema Press, 1993. - 184 p.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.