У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ТА ФОРМУВАННЯМ РЕКРЕАЦІЙНИХ ТЕРИТОРІЙ
Количество страниц 191
ВУЗ КИЇВСЬКОГО СЛАВІСТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Год сдачи 2010
Содержание ВСТУП ………………………………………………………….....
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
УПРАВЛІННЯ РЕКРЕАЦІЙНИМИ ТЕРИТОРІЯМИ.................
1.1. Теоретичні підходи до управління розвитком та
формуванням рекреаційних територій ………....................…
1.2. Правове забезпечення управління
рекреаційними територіям…....................................................
1.3. Об’єктивна необхіднсть розвитку рекреаційно-
туристичного комплексу …………………………………...
Висновки до розділу 1 ......………………................………….....
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ І ОЦІНКА УПРАВЛІННЯ
РЕКРЕАЦІЙНИМИ ТЕРИТОРІЯМИ ………………………......
2.1. 2.1. Аналітична оцінка рекреаційного ресурсу як
об’єкта управління .....................................................................
2.2. 2.2. Дослідження територіальної організації
рекреаційних територій …………………. …………………
2.3. 2.3.Методичні підходи до еколого-економічної оцінки
можливостей використання рекреаційних ресурсів..............
Висновки до розділу 2…………...……………………………....…
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ РЕКРЕАЦІЙНИМИ ТЕРИТОРІЯМИ...................
3.1. 3.1. Удосконалення методологічних положень управління
раціональним використанням і охороною рекреаційних
територій..........................................................................................
3.2. Методичні підходи до розробки проектів землеустрою як механізму управління рекреаційними територіями.........................
3.3. Методологічні аспекти визначення ефективності рекреаційно-туристичної діяльності................................................
Висновки до розділу 3…………………………………...................
ВИСНОВКИ………………………………………………………...
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………..…………..
ДОДАТКИ….......................................................................................


ВСТУП

Всезростаючі темпи господарської діяльності призводять до порушення взаємозв’язків між природою і людиною, в результаті чого відбувається зниження адаптивних можливостей організму. У цьому сенсі принципово важливим є висновок Всесвітньої організації охорони здоров’я, який свідчить, що здоров’я людини на 20% залежить від якості навколишнього середовища, яке реалізується через фізіологічні, біофізіологічні і біохімічні механізми регуляції і відображається на її фізіологічному стані.
Зібрана нами інформація свідчить, що тільки у Миколаївській області за період 2006 року у повітряний басейн надійшло 68,8 тис. тонн забруднюючих речовин. Щільність викидів від усіх джерел забруднення на квадратний кілометр території області склала 2799 кг., або 57 кг на душу населення. Найбільшого антропогенного навантаження зазнають промислові міста – Первомайськ, Миколаїв, Вознесенськ, на території яких щільність викидів перевищує середньообласний рівень у 53, 44 і 31 рази відповідно. У 2006 році на підприємствах області утворилось 238,1 тис. тонн небезпечних відходів І-ІІІ класу небезпеки. З огляду на це, за останні 15 років (1990-2005) в області спостерігається тенденція підвищення смертності, скорочення тривалості життя чоловіків з 64,3 (у 1989-1990 роках) до 60,4 років (у 2004-2005 рр.), жінок – відповідно з 74,6 до 72,8 років, зростає від’ємний показник природного приросту населення, в результаті чого за згадуваний період кількість населення в області зменшилась на 122,8 тис. чол., або на 9,1%. Отже, на порядок денний висувається практичне завдання – захистити генетичний код людей від впливу різних факторів забруднення навколишнього середовища, оскільки глибокі зміни біосфери відбуваються значно швидше, ніж темпи еволюції живих організмів.
Тому у духовному житті суспільства гостро постає проблема створення та раціональне функціонування туристично-рекреаційної галузі країни з метою забезпечення якісного та належного рівня відпочинку громадян не тільки області, але й держави і громадян з інших держав. У цьому контексті Миколаївська область показово демонструє вагомі показники туристичної галузі, до якої залучено 63 ліцензованих туристичних підприємств, з них 10 туроператорів та 53 турагентів, що дозволило у 2006 році обслужити 48,7 тис.туристів.
Але поступальний розвиток туристично-рекреаційної сфери визначається ступенем еколого-безпечного використання рекреаційних ресурсів, з яких найважливішим є земля.
Методологічні положення рекреаційного землекористування, яке виконує соціальну, економічну і екологічну функції повинні орієнтувати суб’єктів управління цими землями на подолання суперечностей між зростаючими потребами населення у відпочинку і збереженням земельних ресурсів від антропогенного впливу.
У цьому зв’язку відзначимо, що теоретичні основи управління рекреаційним землекористуванням були закладені Д.С.Добряком, Л.Я.Новаковським, В.М.Трегобчуком, П.П. Борщевським і ін.
Пізніше теорія і практика управління рекреаційним землекористуванням знайшли своє відображення у працях О.Балацького, В.В’юна, С.Генсірука, В.Гетьмана, В.Горлачука, Н.Гребенюк, Г. Гуцуляка, Я.Коваля, І.Синякевича, А.Сохнича, А.Тихонова, А.Третяка і ін.
Проте питання планувальної організації рекреаційного землекористування вивчено недостатньо як у теоретико-методологічному, так і в практичному плані. Нині не створено механізму управління, який би забезпечив сталий розвиток рекреаційного землекористування, не розкрито зміст землеустрою рекреаційних територій і ін.
Саме тому необхідність формування рекреаційної політики управління рекреаційним землекористуванням, з метою забезпечення його сталого розвитку, визначає своєчасність та актуальність теми наукового дослідження.
Зв’язок теми з науковими програмами, планами, темами. Тема та зміст дисертаційного дослідження відповідають основним напрямам „Програми соціально-економічного розвитку зон відпочинку Чорноморського узбережжя Миколаївської області на 2005-2010 роки” та „Програмі розвитку туризму в Миколаївській області на 2002-2010 роки”.
Наукові результати, теоретичні положення та висновки були здійснені у рамках наукової теми Південнослов’янського інституту Київського славістичного університету „Методологічні та методичні аспекти практичного управління заповідними та рекреаційними територіями (номер державної реєстрації 0107U005652), де автором безпосередньо розроблено концепційні підходи, теоретико-методологічні та практичні рекомендації, підкріплені економічними розрахунками рекреаційно-туристичної діяльності.
Мета і завдання наукового дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення і розвиток науково-методичних основ та практичних рекомендацій щодо створення ефективної системи управління розвитком і формуванням рекреаційних територій. Досягнення мети дослідження зумовило необхідність розв’язання таких основних завдань:
- досліджено теоретичні основи управління рекреаційними територіями та значення формування політики розвитку рекреаційного туризму у регіоні з метою узагальнення і уточнення поглядів вчених із даної проблеми;
- здійснено аналіз сучасного стану використання рекреаційних територій;
- удосконалено механізми управління рекреаційними територіями з метою підвищення еколого-економічної і соціальної ефективності їх використання;
- досліджено законодавче забезпечення та його вплив на прийняття ефективних управлінських рішень у галузі використання і охорони рекреаційних територій;
- обґрунтовано пропозиції щодо формування структури проекту землеустрою рекреаційних територій;
- удосконалено показники грошової оцінки рекреаційних територій, адаптованих до умов ринкової економіки;
- розроблено модель оптимізації кількості місць відпочинку за умови збереження привабливості природного середовища.
Об’єктом дослідження є процес управління розвитком і формуванням рекреаційних територій.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади і практичні підходи до управління розвитком і формуванням рекреаційних територій.
Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення економіки природокористування, економічної теорії , наукові розробки вітчизняних та зарубіжних вчених у сфері управління земельними ресурсами.
У процесі наукового дослідження використовувались діалектичний та абстрактно-логічний методи (при узагальненні теоретичних та методичних засад розвитку рекреаційних територій); монографічний (при висвітленні поглядів вчених до досліджуваної проблеми); графічний метод (для наочного зображення матеріалу дослідження); економіко-математичного моделювання – для визначення моделі оптимізації кількості місць відпочинку з урахуванням ціни туристичних послуг та отримання максимального прибутку; розрахунковий – при дослідження ефективності туристичної діяльності, грошової оцінки рекреаційних територій.
Інформаційну базу досліджень становлять закони України, постанови Кабінету Міністрів, нормативні документи Міністерства охорони навколишнього середовища України, матеріали Держкомзему України, обласних управлінь земельних ресурсів і охорони навколишнього середовища, також незалежні та власні дослідження.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному:
- економічна категорія «управління рекреаційними територіями» розглядається як узагальнююча інтегральна категорія що ґрунтується на діалектичній єдності категорій земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель оздоровчого, історико-культурного призначення, земель лісового та водного фонду, земель сільськогосподарського призначення, земель житлової і громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики та іншого призначення;
удосконалено:
- теоретичні та методичні підходи до обґрунтування проектів землеустрою рекреаційних територій, які, на відміну від існуючих, враховують зональний поділ рекреаційних територій за функціональною ознакою (зони стаціонарної та регульованої рекреації,господарська зона), передбачають планування розвитку рекреаційних територій, розміщення об’єктів стаціонарної та регульованої рекреації, охорони та відновлення рекреаційних ресурсів;
- методичні підходи до обґрунтування управлінських рішень щодо оптимізації кількості місць відпочинку за умови збереження привабливості природного середовища: науково обґрунтована економічна сутність економіко-математичної моделі визначення оптимальної кількості місць за критерієм максимізації прибутку суб’єктів рекреаційної діяльності з урахуванням вартості проживання, обмежень щодо можливості створення місць відпочинку, наявності трудових та матеріальних ресурсів для надання туристичних послуг, вимог щодо збереження привабливості природного середовища;
набули подальшого розвитку:
- обґрунтування напрямків удосконалення механізму управління розвитком та формуванням рекреаційних територій, реалізація яких враховує галузеві особливості: встановлено, що окрім дотримання загальнонаціональних приоритетів, законодавчого та нормативно-правового забезпечення, необхідно використовувати організаційно-економічні важелі, такі як картографування рекреаційних територій, землеустрій, ведення державного кадастру територій та об’єктів рекреаційного призначення, економічне регулювання функціонування рекреаційних територій; міжнародне співробітництво в галузі використання та охорони рекреаційних територій;
- методичні підходи до обґрунтування грошової оцінки рекреаційних територій, що крім існуючих коефіцієнтів (за місце розташування, за цінність земельної ділянки, нормативного середньорічного економічного ефекту від використання земель рекреаційного призначення та терміну його капіталізації ), враховують коефіцієнти стійкості екосистеми, рекреаційної туристичної діяльності та цінності рослинного покриву, в результаті чого забезпечується умова реальної оцінки рекреаційних територій.
Практичне значення отриманих результатів. Теоретико-методологічна цінність роботи полягає в тому, що запропоновані рекомендації щодо організації рекреаційних територій, формування проектів їх землеустрою впроваджені в практику управління розвитком та формуванням рекреаційними територіями.
Розроблені в дисертації пропозиції щодо формування та ефективного розвитку рекреаційних територій схвалені та впроваджені Головним управлінням земельних ресурсів у Миколаївській області (Акт №12 від 7.10.07 р.), Миколаївським управлінням з питань туризму і курортів (Акт № 8 від 25. 08.2007 р.).
Основні результати дослідження використовуються у навчальному процесі Південнослов’янського інституту Київського славістичного університету при викладанні дисциплін „Управління земельними ресурсами” та „Землевпорядкування” ( Довідка № 291 , від 04.12.2007 р.)
Окремі висновки дисертації можуть бути використані при формуванні стратегії земельної політики регіону, а також у процесі планування заходів щодо сталого розвитку рекреаційних територій та їх привабливості для екскурсантів та туристів.

Особистий внесок здобувача. Сформульовані наукові положення, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, належать особисто автору. Конкретний внесок автора зазначений в авторефераті у переліку публікацій за темою дисертації.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідались і отримали позитивну оцінку на Міжнародній науково-практичній конференції „Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі впровадження нових положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні” (Київ, КНЕУ 16-18 жовтня 2000р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми розвитку бухгалтерського обліку в умовах реформування економіки України” (м. Полтава, 11-12 травня 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Ольвійський форум 2007: Стратегія України в геополітичному просторі” (Ялта, 6-9 червня 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Ольвійський форум 2007” (м. Миколаїв, травень 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Проблеми теорії і практики залучення інвестицій у розвиток економіки регіонів” (Одеса, 25-26 жовтня 2002 р.), науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу (м. Одеса, Одеський державний економічний університет – 2001, 2002, 2005-2007 рр.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано в 12 наукових працях (9 одноосібно), з них 7 статей у наукових фахових виданнях(4,42д.а./4,13д.а.) та 5 у інших виданнях (2,19 д.а./2,09 д.а.), загальним обсягом 6,61 д.а., з якіх автору належать 6,22 д.а.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків,що викладані на 191 сторінці друкованого тексту.Обсяг основної частини дисертації становить 162 сторінки. Робота містить 18 таблиць, 10 рисунків, список використаних джерел із 139 найменувань на 13 сторінках, 10 додатків на 16 сторінках.
Список литературы ВИСНОВКИ

У дисертації, яка є завершеною науковою роботою, на базі проведених наукових досліджень поставлена і вирішена актуальна науково-практична задача теоретичного обґрунтування і розробки методичних рекомендацій щодо управління розвитком та формуванням рекреаційних територій, що має суттєве значення для підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів регіону.
Основні наукові висновки, отримані на основі використання наукових методів дослідження, зводяться до такого:
Аналіз і теоретичне узагальнення існуючих методичних засад управління рекреаційними територіями дозволили встановити, що: економічну категорію „управління рекреаційними територіями” слід розглядати у взаємозв’язку категорій „управління землями природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення”, „управління землями оздоровчого призначення”, „управління землями історико-культурного призначення”, „управління землями лісового і водного фонду”, які є взаємозалежними, взаємодіють у процесі охорони та використання у єдиній системі управління рекреаційними територіями і зумовлюють ефективність їх використання.
З метою забезпечення комплексного підходу до управління заповідними територіями, на основі узагальнення існуючих теоретичних засад доцільно класифікувати їх за такими ознаками: управління і регулювання; управління і менеджмент заповідними територіями, оскільки категорія „управління” є методологічним підґрунтям регулювання, яке забезпечує реалізацію політики управління в галузі охорони та використання рекреаційних територій, а менеджмент – є процесом за допомогою якого досягається реалізація управлінських рішень в цій галузі.
Еволюційний розвиток методичних підходів до управління рекреаційними територіями подає переконливі аргументи на користь використання таких організаційно-економічних важелів, як картографування рекреаційних територій, землеустрій, ведення державного кадастру територій та об’єктів рекреаційного призначення, економічне регулювання функціонування рекреаційних територій; міжнародне співробітництво в галузі використання та охорони рекреаційних територій.
З метою забезпечення високої ефективності управління рекреаційними територіями потрібно, насамперед: здійснити інвентаризацію всіх рекреаційних територій; сформувати рекреаційний фонд, який має особливу лікувальну, оздоровчу, відтворювальну, пізнавальну, естетичну, культурну та інші цінності із занесенням їх до Єдиного державного реєстру; при розробці державної політики розвитку рекреаційної індустрії враховувати комерційний характер використання рекреаційних територій з метою підвищення їх грошовій оцінки 1 м2 землі в межах 2-4,5 рази; розробити і впровадити новітні форми територіальної організації підприємницьких структур (кластери, інші корпоративні форми організації підприємництва) з метою консолідації земель, ресурсів, ідей для розвитку рекреаційного підприємництва.
Основним напрямом сучасного етапу розвитку теорії управління рекреаційними територіями є глибоке розуміння сутності їх функціонування, встановлення існуючих об’єктивних залежностей та розширення використання оптимізаційних методів з метою створення дієвої системи управління рекреаційними територіями, спрямованої на ефективне використання рекреаційних ресурсів. Організацію місць для відпочинку туристів з урахуванням ціни туристичних послуг та отримання при цьому максимального прибутку слід визначати за допомогою розробленої у ході досліджень економіко-математичної моделі, що на відміну від існуючих, дозволяє на даному етапі розвитку фінансового стану рекреантів визначити найбільш доцільні алгоритми їх розміщення з отриманням максимального прибутку кожного із джерел їх утворення.
З метою підвищення ступеня достовірності розрахунку показників, що характеризують грошову оцінку земель рекреаційного використання, доцільно застосовувати систему показників, особливістю якої є врахування коефіцієнтів стійкості екосистеми, рекреаційної туристичної діяльності та цінності рослинного покриву. Це дає змогу урахувати реальні умови функціонування рекреаційних територій, здійснювати контроль за використанням рекреаційних ресурсів та підвищувати наукову обґрунтованість прийняття управлінських рішень щодо використання рекреаційних ресурсів.
Сучасний стан теорії та практики земельного менеджменту щодо використання рекреаційних територій не містить наукового обґрунтування кількісних характеристик таких її параметрів, як кількість і розміри функціональних зон в регіональних ландшафтних парках, що не забезпечує ефективного використання рекреаційних територій. У зв’язку з цим у роботі проведено дослідження, що дозволило обґрунтувати ці параметри. Встановлено, що наявність зони стаціонарної рекреації у регіональних ландшафтних парках визначається характеристиками ґрунтових, гідрологічних умов, наявністю і просторово-територіальним розміщенням рослинного покриву, колоній розміщення тварин, птахів, комах і ін. Визначено структуру проектів землеустрою рекреаційних територій, що відповідає умові компромісу в ланцюгу „суспільство-природа”, що перебуває на межі стійкості.
Теоретико-методологічною основою землеустрою рекреаційних територій є їх Регіональна схема розвитку, яка може уточнюватись у залежності від зміни соціальних, екологічних і інших умов. У цьому сенсі без розробки регіональної схеми формування і розвитку рекреаційних територій недоцільно актуалізувати необхідність проведення землеустрою рекреаційних територій, оскільки проекти рішення щодо "організації території" можуть бути "зруйновані" на угоду зацікавлених осіб. Важливо, щоб Регіональна схема розглядалась за участю широкого кола громадськості області, у постійних депутатських


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азар В.Н. Введение в экономику иностранного туризма (вопросы методологии). – М.:Экономика, 1975. – 159с.
2. Балацкий О.Ф., Панасовский Ю.В., Чуныс А.В. Экономика и организация охраняемых природних територий – М.: Агропромиздат, 1989 – с.50-61
3. Балійська декларація по туризму. Прийнята на Другому міжнародному форумі, о.Балі (Індонезія), 24-27 вересня 1996 р. // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. Під заг.ред. В.К.Федорченка. Київ, Юрінком Інтер, 2002. – с.79-80.
4. Белопольский Н.Г. Энвироника – наука о развитии и совершенствовании общества и мира. – Донецк-Мариуаполь: ИЭП НАН Украины. 1997.-331с.
5. Беспалый Н.Н., Савченко В.М., Беспалая А.Н. Заболеваемость населения и окружающая среда Ялты: ущерб для города // Актуальные проблемы природопользования. Труды 13-й ежегодной научно-практической конференции 21-23 мая 1996 г. В 2 ч. – Сумы: Сумской гос. ун-т., 1996. Ч.2. – С.104-106.
6. Бондар Ю.А. Теоретическая организация курортно-рекреационной отрасли в СССР // Градостроительство. Теория и практика курортно-рекреационного строительства. Респ. межвед.сб. – К.: Госстрой, 1982. – Вып.32. – с.3-15.
7. Бондар Ю.А., Мазуркевич А.А. Градостоительные принципы развития курортов . мест отдыха и туризма: Обзор // ЦНТИ по гражданському строительству и архитектуре- М.: Стройиздат, 1980 – Вып.4. – 46 с.
8. В’юн В.Г., Гайдаєнко О.М. Теоретичні аспекти управління розвитком та формуванням рекреаційних територій // Економічний вісник НГУ. – 2007. – №2. – С.91-97.
9. Веклич О.А. Эколого-экономические ориентиры формирования модели экологически устойчивого развития Украины // актуальные проблемы устойчивого развития. К.: Изд-во Знание Украины, 2003-430 с.
10. Вишнякова А.М. Еколого-економічні проблеми раціонального використання територій (на прикладі приморських регіонів). Дисертація на здобуття наукового ступеня канд. екон. наук. – Київ, 2004. – С.60-61.
11. Водний кодекс України від 06.06.1995 // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №24.
12. Волков С.Н., Хлисту В.М., Илюкаєв В.Х. Основы землевладения и землеиспользования. – М.: Колос. – 1992. – с.138
13. Гаагська декларація з туризму // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Під заг.ред.В.К.Федорчука. Київ, Юрінком Інтер, 2002, - С.63-68
14. Гайдаєнко О.М. Дослідження необхідності та можливостей розвитку економіки туризму // Вісник соціально-економічних досліджень. Збірник наукових праць Одес. держ. екон. ун-ту. Вип. 7. – Одеса: АТЗТ ІРЕНТТ, 2000. – с. 200-205.
15. Гайдаєнко О.М. Застосування методики „Директ-Костінг” в практиці підприємств туристичного бізнесу // Вісник соціально-економічних досліджень. Збірник наукових праць Одес. держ. екон. ун-ту. Вип. 10. – Одеса: АТЗТ ІРЕНТТ, 2001. – с. 232-238.
16. Гайдаєнко О.М. Використання прийомів економічного аналізу в системі діяльності туристичного підприємства // Науково-практичний журнал. Регіональні перспективи. – Полтава. – 2001. – №2-3 (15-16).
17. Гайдаенко О.Н. Розвиток методичніх підходів до грошової оцінки рекреаційних територій // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць.Випуск 233:В 5 т.- Т ІІІ.- Дніпропетровськ: ДНУ,2007.-с.835-845.
18. Гайдаєнко О.М. Побудова прогнозних моделей в аналізі фінансових результатів // Вісник соціально-економічних досліджень. Збірник наукових праць Одес. держ. екон. ун-ту. Вип. 12. – Одеса: АТЗТ ІРЕНТТ, 2002. – с. 65-70.
19. Гайдаєнко О.М., Селезньов О.І. Конкурентоспроможність туристських підприємств як передумова залучення інвестицій // Вісник соціально-економічних досліджень. Збірник наукових праць Одес. держ. екон. ун-ту. Вип. 13. – Одеса: АТЗТ ІРЕНТТ, 2002. – с. 165-170.
20. Гайдаєнко О.М. Оптимізація структури фінансових ресурсів туристичних підприємств // Вісник соціально-економічних досліджень. Збірник наукових праць Одес. держ. екон. ун-ту. Вип. 19. – Одеса: АТЗТ ІРЕНТТ, 2005. – с. 56-62.
21. Горлачук В. В., Гайдаєнко О.М. Теоретико-методологічні засади управління раціональним використанням рекреаційних територій // Наукові праці: Науково-методичний журнал, Т.72, вип. 59. Економічні науки. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П.Могили, - 2007. – с.7-15.
22. Гайдаєнко О.М. Розвиток землеустрою як механізму управління рекреаційними територіями // Наукові праці: Науково-методичний журнал, Т.72, вип. 59. Економічні науки. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П.Могили, - 2007. – с.134-138.
23. Гайдаєнко О.М. Проблеми правового забезпечення управління рекреаційними територіями // Вісник соціально-економічних досліджень. Збірник наукових праць Одес. держ. екон. ун-ту, 2007, №25. – с. 91-98.
24. Гайдаєнко О.М. Методичні підходи до еколого-економічної оцінки можливостей використання рекреаційних ресурсів // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр.–Дніпропетровськ: ДНУ. – 2008. –Вип.237. – С.749-758.
25. Гетьман В.І. Екотуризм у національних парках. Екологічний вісник №7-9,2002.-С.24-28
26. Глобализация мирохозяйственных отношений сущность, формы и перспективы. Учебное пособие – М.: ДАМИД РФ, 1999. – 153 с.
27. Глобальний етичний кодекс туризму // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Під заг.ред.В.К.Федорчука. Київ, Юрінком Інтер, 2002, - С.92-94.
28. ГОСТ 17.4.1.02-83. Охрана природы. Почвы. Класификация химических веществ для контроля за загрязнением. – М.: 1983. – 8 с.
29. Гусев А.А., Гусева И.Г. Об экономическом механизме экологического устойчивого развития // Экономика и математические методы- 1996 - №2 – С.67-77
30. До питання про створення національної екологічної мережі України. Автори: Канаш О.П., Тільс О.О., Мартин А.Г., Третяк Р.А. // Землевпорядкування. – 2002, -№4(8). – С.19-24
31. Давиденко В.М.Заповідна справа: Навчальний посібник: Миколаїв. Вид-во МФ НаУКМА. 2001. – 140с.
32. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 р. №173.
33. Драпіковський О., Іванова І. Оцінка міських земель. – К.: 1996, 15 с.
34. Екологія та охорона навколишнього середовища. Словник-довідник за ред. Сохнича А.Я.- Львів: МВФ „Українські технології”, 2006 – 252 с.
35. Економічна енциклопедія у 3 т. / Б.Д. Гаврилишин, С.В.Мочерний і ін.. – К. „Академія”, 2000 – Т.1. – 864 с.
36. Загальна декларація прав людини. Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. Під заг.ред. В.К.Федорченка. Київ, Юрінком Інтер, 2002. – с.40-44.
37. Закон України „Про землеустрій” // Відомості Верховної Ради. – 2003. - №36.
38. Земельна реформа: Законодавчі та нормативні акти. – К.: Науково-просвітницький центр «Реформи і право», 1996, - С.165
39. Земельний кодекс України. Закон і бізнес. - №16(744). – Київ 2006. – 162с.
40. Землеустроительное проектирование. Под.ред.В.Д.Кирюхина. – М.: Колос. – 1976.- 527 с.
41. Земельний кодекс України: правова основа управління земельними ресурсами // За ред. В.В.Горлачука. – Львів: НВФ «Українські технології», 2002.
42. Кайзингер К. Устойчивое развитие на рубеже века: перспективы и наблюдения // Экономика природоиспользования. – К.: Наукова думка, 1998. – с.147-174.
43. Канаш О.П. Сучасні проблеми грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення // Землевпорядкування. – 2001. - №1. – с.62-63.
44. Кілочко В.М. Удосконалення грошової оцінки земель в Україні. – К.: ТОВ „ЦЗРУ”. – 170 с.
45. Кнорринг В.И Искуство управления . – М.БЕК. – 1997. – 182 с.
46. Коваль Я.В. Економічна оцінка лісових ресурсів: методологія, методика, практика. Препр /НАН України. РВПС України, 3 – 98 К.: 1998 – 42 с.
47. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Прийнято Верховною радою України 7 грудня 1984 року №8073-Х // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. Під заг.ред. В.К.Федорченка. Київ, Юрінком Інтер, 2002. – с.611-624.
48. Конституція України. К.: Україна, 1996. – 54с.
49. Концептуальні основи удосконалення грошової оцінки земель в Україні // Заєць В.М., Канаш О.П., Кілочко В.М., Коваль Я.В., Кучер О.О., Лісовицький В., Месель-Веселяк В.Я., Роменський М.М., Трегобчук В.М., Третяк А.М., Федоров М.М. – К.: Акад.. аграрних наук України, 2002. – 14 с.
50. Кримінальний кодекс України. Прийнято Верховною Радою України 5 квітня 2001 року №2341-ІІІ. // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. Під заг.ред. В.К.Федорченка. Київ, Юрінком Інтер, 2002. – с.600-609.
51. Кручок С.І. Методи грошової оцінки земельних ділянок та іншого нерухомого майна // Матеріали міжнародної конференції „Землевпорядна наука, виробництво і освіта в ХХІ столітті”. – К.: Ін-т землеустрою УААН, 2001. – С.277-282.
52. Леньшин В. Человек – природа – технология (безопасность через образование) // Alma mater. – 1992. - №1. – с.44-46
53. Ліпський П.Ю. Підготовка кадрового екологічного менеджменту для реалізації сталого розвитку України // Екологічний вісник. – 2003 - №3-4. – С.22-27
54. Лісовий кодекс України від 21 січня 1994 р. №3852-ХІІ //Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №17.
55. Магазинщиков Т.П. Земельний кадастр: Підручник. – Львів: Світ, 1991. – 452 с.
56. Мауль Я.Я. Экономика и экология. – Алма-Ата: Кайнар, 1989.-212с.
57. Манільська декларація по світовому туризму. Прийнята Всесвітньою конференцією по туризму, яка проходила в Манілі (Філіппіни) з 27 вересня по 10 жовтня 1980 р. (с.53-57).
58. Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів, через порушення природного законодавства. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 р. №171.
59. Мішенін Є.В. Еколого-економічні проблеми природокористування у лісовому комплексі // За ред. Я.В.Коваля. – Суми: ВВП „Мрія-1” ЛТД, 1998 – 272с.
60. Мильков Ф.Н. Человек и ландшафты. – М.: Мисль, 1973. – С.43-45.
61. Нагаїв В. Мистецтво управлінської діяльності і лідерство. Персонал – 2007. - №7 . – с.65-70.
62. Наукові засади сталого розвитку землекористування: сутність, підходи, закономірності. Тихонов А.Т., Гребенюк Н.В., Третяк А.М., Феденко В.П. // Землевпорядкування. – 2002.- №2 (6) – с.3-9.
63. Наше общее будущее: Доклад международной комисии по окружающей среде и развитию // Под ред. Евстеева С.А., Перетака Р.А. – М.Прогрес. 1989-371 с.
64. Нижник М.С. Лес и отдых. – К.: Наук. думка, 1989. – 117 с.
65. Новаковский Л.Я. Экономические проблемы использования и охраны земельных ресурсов – К.: «Вища школа», 1985. – 207 с.
66. Новаковський Л.Я. Реформування земельних відносин в Україні: Концептуальні положення та практика здійснення // Землевпорядний вісник. – 1999. - №4. – С.4-10.
67. Осакська декларація тисячоліття. Осака. Жовтень 2001 року. Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. За ред. В.К.Федорченка. Київ. Юрінком Інтер, 2002.- с.178-181.
68. Оценка земельной собственности // Под. общ. ред. Джозефа К. Эккерта.Пер. с англ.–Красногорск: Красная гора, 1963. – 64 с.
69. Панченко Т.Ф. Планировочная организация общественных центров в курортно-рекреационных зонах // Обзоринформ – М.: ЦНТИ по гражданському строительству и архитектуре- М.: 1982- 33 с.
70. Пастушенко П.П. Основи економіко-екологічної та нормативно-правової оцінки природокористування в межах міських агломерацій. Одеса: Резон-2000,2002, - 251 с.
71. Пасхавер Б.И. Принципы оценки природных реурсов // Экономика Советской Украины, 1981. - №6. – С.26-33.
72. Першин П.М. Нариси аграрних проблем будівництва соціалізму. – К.: Наукова думка, 1973. – 339 с.
73. Петренко І.М. Еколого-економічні основи формування і використання рекреаційних територій в умовах міських агломерацій. Дисертація на здобуття наукового ступеня канд. екон. наук. – Київ, 2003. – с.25.
74. Положение о курортах. Постановление Совета Министров СССР от 05.09.1973 г.
75. Пособие по формированию курортно-реакреационных систем. – М.Строй.издат. – 1984. – 182 с.
76. Правила охорони електричних мереж: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 р. №209-К:, 1997.
77. Правила технической эксплуатации магистральных нефтепроводов. – М.: Стройиздат, 1973
78. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України // Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В.С. та ін. – К.: РВПС України, 1999. – С.355-402.
79. Про власність. Закон України від 7 лютого 1991 року // Земельні відомості в Україні. Законодавчі акти і нормативні документи. – К.: Урожай, 1998.- 816 с.
80. Про державний контроль за використанням та охороною земель. Закон України прийнятий Верховною Радою України від 19.06.2003 р. №963-ІV
81. Про затвердження державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 року №583 // Правове регулювання туристичної діяльності . За ред.. В.К.Федорченка. – Київ, Юрінком Інтер, 25002 – с.32-39.
82. Про заходи щодо забезпечення реалізації державної політики у галузі туризму. Указ Президента України від 14 грудня 2001 року №1213/2001
83. Про курорти Закон України від 15 жовтня 2000 року №2026 - ІІІ
84. Про основні напрямки розвитку туризму в Україні до 2010 р. Указ Президента України від 10 серпня 1999 року. №973/99
85. Про охорону навколишнього природного середовища. Закон України від 26.06.1991 р. (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України , - 1991. - №41.
86. Про питання щодо створення національної екологічної мережі України. Автори Канаш О.П., Тільс О.О., Мартин А.Г., Третяк Р.А. // Землевпорядкування. – 2002.- №4 (8) – с.19-24.
87. Про підтримку розвитку туризму в Україні. Указ Президента України від 2 березня 2001 року №127/2001
88. Про плату за землю. Закон України від 03.07.1992 р. №2535-ХІІ. Відомості Верховної ради України – 1992- №38.
89. Про Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів). Спільний наказ Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Держкомлісгоспу, Держводгоспу України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 р. № 19/16/22/11/17/12.
90. Про природно-заповідний фонд України. Закон України від 19 вересня 1996 р. // Збірник законодавчих актів та нормативних документів України стосовно агропромислового комплексу. – К, 2000. – с.170.
91. Про спеціальну економічну зону „Миколаїв”. Указ Президента України від 28 червня 1999 р. №760/99
92. Про туризм. Закон України від 15 вересня 1995 р.// Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. – К.: Юрінком Інтер, 2002.-с.5.
93. Про утворення державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р.№1958
94. Програма дій „Порядок денний на ХХІ століття” : Пер с. англ. – К.: Інтерсфера. 2000, - 360 с.
95. Програма дій з подальшого впровадження „Порядку денного на ХХІ століття” (Ріо + 5) К.: Інтерсфера. 2000, - 58 с.
96. Прохоров Б.Б., ШмаковД.И. Оценка стоимости жизни и экономического ущерба потерь здоровья//Проблемы прогнозирования. – 2002. – №3. – С.125-135.
97. Руденко В.П. Геоекологія України. Збірник наукових праць. К.: 2006.-116 с.
98. Районная планировка. Справочник проектировщика. – М.: Стройиздат, 1986.
99. Реймерс Н. Экология. Теории, законы, правила, принципы и гипотезы. – М.: Наука, 1994 – 333 с.
100. Рекомендации по разработке раздела „Социальная инфраструктура” в схемах и проектах районной планировки. – М.: Стройиздат, 1989.
101. Ресурсно-экологическая безопасность. Теоретические и прикладные проблемы. // Буркинский Б.В., Степанов В.Н. и др. – Одессса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 1998.-180 с.
102. Рекреация и природа // Под ред. Н.Филипповского. – М.: Знание, 1987. – с.35-37
103. Розумний І.А., Питання науково-методичного удосконалення грошової оцінки земель сільських населених пунктів // Землевпорядний вісник. – 1999. - №3. – с.17-19.
104. Романов В.С., Рожков Л.Н. О реакреационных лесах// Лесное хозяйство – 1975 - №9 – с.27-30.
105. Семенюк Е.П. Філософські засади сталого розвитку.: Львів. Афіша, 2002- С.165-178
106. Симовоник Д. Опыт привлечения иностранных инвестиций в украинские предприятия. Гостиничный и ресторанный бизнес, №1, 2001.
107. Синякевич І.М. Інструменти екополітики: теорія і практика. – Львів: ЗУКЦ. 2003 – 188 с.
108. Стадницький Ю.І. Економічні основи управління оздоровленням довкілля (методологія і практика) – Львів: „Львівська політехніка”, 1999. – 260 с.
109. Стан та перспективи розвитку туризму в Україні. Щорічна доповідь (2003 р.)К.:ДП “Національна туристична організація”, 2004.– С.42.
110. Статистичний бюлетень “Туризм в Україні”, К.: 2003. – С.2.
111. Статут Всесвітньої туристської організації: Мехіко, 27 вересня 1970 р. // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. Під заг.ред. В.К.Федорченка. Київ, Юрінком Інтер, 2002. – с.44-57
112. Стойко С.М. Эталоны природы. Львов: Вища шк. Изд-во при Львовском ун-те, 1980. С.28
113. Стратегічне управління. Навч.посібник// За ред.. В.В.Горлачука, - Миколаїв: Вид-во ПП „Шамрай”, - 2003. – 440 с.
114. Струмилин С.Г. О цене „даровых благ” природы // Вопросы экономики. – 1967. - №8. – С.60-72.
115. Сучасні проблеми управління землями природно-заповідного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначання // За ред. В.В.Горлачука. – Львів: НВФ „Українські технології”, 2002. – с.99
116. Тарасов А.И. Рекреационное лесоиспользование. – М.: Агропромиздат, 1986. – С.112-131.
117. Тархов П.В., Царенко А.М., Кузьменко С.В. Методологическое прогнозирование потерь трудового потенциала в связи с изменением качества жизни // Вестник Сум ГУ. – 1995. - №4. – С.42-47
118. Типове положення про громадську раду при центральному, місцевому органі виконавчої влади. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 р. №1378
119. Третяк А.М. Землевпорядне проектування: теоретичні основи і територіальний землеустрій: Навч. посібник. – К.: Вища освіта, 2006. – 528 с.
120. Третяк А.М. Проблеми розвитку грошової оцінки земель // Землевпорядкування. – 2001. – 33. – С.44-52.
121. Третяк А.М. Рентний характер земельних відносин // Землевпорядний вісник. – 1997. - №1. – С.16-20.
122. Троїцький М.О., Нікончук Н.В. Важкі метали в грунтах Миколаївської області // Вісник аграрної науки Причорномор’я Вип..4. Миколаївський державний сільськогосподарський інститут. – Миколаїв. – 1998 .–с.62.-64.
123. Туниця Ю.Ю. Екологічна конституція Землі : Ідея. Концепція. Проблеми. – Львів.: ПНУ, 2002 – 298 с.
124. Туркевич И.В. Комплексная экономическая оценка лесов // Лесное хозяйство. – 1979. - №1. – С.12-17.
125. Управління землекористуванням: Підручник // За ред.. В.В.Горлачука. – Миколаїв: Вид-во „Іліон”, - 2006. – 376 с.
126. Управління землями з особливим режимом використання у контексті стратегії збалансованого розвитку природокорис-тування: Наукове видання / За ред. В.В. Горлачука. – Миколаїв: Вид-во ПП „Шамрай”. – 2003. – 148 с.
127. Федоренко Н.П. О научно-экспериментальной экономической оценке природных ресурсов // Вестник АН СССР. – 1975. - №6. – С.66-72.
128. Хартія туризму. Одобрена у 1985 році на VІ сесії Генеральної асамблеї Всесвітньої туристської організації // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. Під заг.ред. В.К.Федорченка. Київ, Юрінком Інтер, 2002. – с.87-89.
129. Хачатуров Т.С. Советская экономика на современном этапе // Вестник АН СССР. – 1975. - №6. – С.367-371.
130. Хвесик М., Марченко С., Іванова Т. Еколого-економічні проблеми використання земель несільськогосподарського призначення // Тези міжнародної конференції „Проблеми сучасного стану та розвитку земельних відносин в Україні”. – К.: Держкомзем, 1997 – с.48-49.
131. Черемушкин С.Д. Теория и практика экономической оценки земель. М.: 1963 – 280 с.
132. Чернышова И. Три зоны Кинбурна // Наш город. - 2007.- №12(69) 21-27 марта.
133. Шмаков Д.И. Разработка методики оценки потерь капитала здоровья//Науч.тр. ин-та народохозяйственного прогнозирования РАН / Гл.ред. А.Т.Коровкин. – М.:МАКСПресс, 2004.-592с.
134. VІ-ый Всемирный конгресс по национальным паркам и их охраняемым территориям. Декларация, план действий, рекомендации. Венесуэлла. Каракас. 10-21.02.1992 г.. – М.: Прогресс, 1994 – 73с.
135. Arnsson L. The Development of Sustainable Tourism. – London. - 2000-193 р.
136. Bernecker P. Fundamentals of tourism – Geneva,1964
137. Development of Ecological tourism in Ukraine – К. А.В.С. – 1999- 24 р.
138. Pan-European biological and landscape diversity strategy implementation. Set the Basis for National Ecological Network of Ukraine - 2003 – 80 р.
139. Rio Deklaration on Environment and Development. Iune 14. 1992 –
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.