У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ:ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК В УКРАЇНІ
Количество страниц 226
ВУЗ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА
Год сдачи 2010
Содержание ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ…………………………………………….12
1.1.Інтелектуальний капітал як економічна категорія…………………...……...12
1.2.Інтелектуальний капітал як ключовий фактор виробництва у постіндустріальному суспільстві…………………………………………………44
Висновки до розділу 1………………………………………………………...…..76
РОЗДІЛ 2. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ В УМОВАХ СУЧАСНОГО ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА…………………….………..........79
2.1. Відтворення інтелектуального капіталу на макрорівні…………………….79
2.2. Державна науково-технічна та інноваційна політика як основа примноження інтелектуального капіталу країни…………..………………......109
Висновки до розділу 2……………………………………………………….......136
РОЗДІЛ 3. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ………………………………………………………………….……...138
3.1. Умови формування та розвитку інтелектуального капіталу в Україні ….138
3.2. Інтелектуально-інноваційна модель розвитку економіки України ...........167
Висновки до розділу 3……………………………………………………....... ...197
ВИСНОВКИ……………………………………………………………...………199
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…...…………………………………..204
ДОДАТКИ …..………………….……………………………………..................222


ВСТУП



Сучасний світ, світова економіка характеризуються переходом від індустріальної стадії, що панувала майже два століття, до нової, вищої стадії прогресу людського суспільства – постіндустріальної. Ця глобальна тенденція, зумовлена становленням нового технологічного способу виробництва, подальшим поглибленням суспільного поділу праці та інтернаціоналізацією господарського життя, супроводжується глибокими зрушеннями щодо рівня та структури суспільного виробництва, характеру суспільного розвитку. Новий технологічний спосіб виробництва визначає і якісно новий рівень продуктивних сил, вирішальна роль на постіндустріальній стадії відводиться інформації, знанням, творчій інтелектуальній праці.
Актуальність теми. Трансформаційні процеси в економіці, пов’язані з глобалізацією світового господарства, роблять особливо актуальним вивчення тенденцій розвитку світового суспільства в новому столітті і визначення перспектив економіки України щодо її інтеграції у світову економічну систему на засадах рівноцінного партнерства.
Все це зобов’язує економістів якомога об’єктивніше досліджувати умови, фактори, особливості розвитку держав з постіндустріальною економікою та досягнуті ними успіхи. Безперечно, кожна країна, як свідчить практика другої половини ХХ століття, мала свої особливості як у досягненні економічних успіхів, так і в непередбачених провалах. В той же час для групи постіндустріальних країн властиві загальні закономірності в соціально-економічному прогресі.
За оцінкою спеціалістів експертної корпорації «Всесвітній економічний форум» вже у 1992 році конкурентні переваги країн з розвинутою економікою лише на 15% залежали від традиційних («жорстких») показників, таких як обсяг ВВП, рівень інфляції, стан торгового балансу. На 85% міжнародне становище країни залежить від «м’яких» факторів конкурентоспоможності. До їх числа відносяться мотивація праці, ступінь освіти і кваліфікації кадрів, вироблення системи цінностей на виробництві та у державі в цілому.
Перетворення в розвинутих країнах можна звести до головного – росту ролі якісних зрушень у розвитку виробництва та суспільства. Сутнісним проявом цих змін є висунення людини в центр відтворювального процесу, у послідовному перетворенні освіти та науки на загальновизнані основні сфери національної економіки. Інтелектуальний капітал став домінуючим фактором економічного розвитку, сьогодні він визначає темп і рівень розвитку як окремої фірми, так і національної економіки.
Однією з найскладніших проблем ринкової трансформації економіки України є ефективне використання та подальший розвиток інтелектуального капіталу суспільства. Перехід від командно-адміністративної до ринкової системи супроводжувався скороченням обсягів фінансування установ освіти і науки, видатків на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, зменшенням частки продуктів інтелектуальної праці у структурі національного виробництва, відпливом наукових-технічних працівників за межі держави. Все це різко актуалізує дослідження процесів формування та розвитку інтелектуального капіталу країни, причин і наслідків спаду у сфері інтелектуальної діяльності, а також шляхів подолання цього спаду у трансформаційній економіці України.
До наукових досліджень, присвячених розробці загальних проблем інтелектуального капіталу, відносяться чимало праць вітчизняних та зарубіжних вчених. Зокрема, Л. Едвінссон, Л. Прусак, І. Роос, П. Саліван, Т. Стюарт, Т. Форт'юн, І. Хіроякі підкре¬слюють взаємозв'язок нагромаджених фірмою знань та її майбутніх можливостей, втілюваних у ринковій вартості.
Велика увага визначенню та дослідженню сутності категорії інтелектуальний капитал приділяється у розробках Е.Брукінга, Т. Бьюзена, В.Л. Іноземцева, С.А. Ленської, Б.Б.Леонтьєва, Г.Мінса, Д. Моррісона, Річарда Р. Нельсона, А. Слівотскі, В.А.Супрун, Сіднея Дж. Уінтера, Л.С.Шаховської, Д.Шнайдера. Безумовно такими, що заслуговують на увагу, є дослідження, в яких інтелектуальний ресурс - капітал розглядається як основа форму¬вання соціально-класових спільнот у різних суспільствах (Дж. К. Гелбрейт, Дж. Конрад, П. Ньюберт, І. Селені, О. Тоффлер, А. Турен).
Слід відзначити внесок у розробку загальних проблем, пов’язаних з інтелектуальним капіталом, таких вітчизняних вчених як В.Д. Базилевич, В.К.Врублевський, Н.Л.Гавкалова, В.М.Геєць, A.A. Гриценко, Ю.К.Зайцев, А.М. Колот, Е.М Лібанова, В.О. Мандибура, Ю.М.Пахомов, В.С.Савчук, Л.І.Федулова, А.А.Чухно, В.Д.Якубенко та ін.
На сучасному етапі ринкової трансформації економіки України існує потреба подальшого комплексного дослідження інтелектуального капіталу суспільства. На перший план при цьому виходять проблеми удосконалення інституційної бази формування, розвитку та відтворення інтелектуального капіталу, розроблення пропозицій та рекомендацій щодо напрямів стимулювання його розвитку та ефективного використання у трансформаційній економіці України.
У вітчизняній економічній науці проблеми ефективного використання та розвитку інтелектуального капіталу в національній економіці та комплексний їх аналіз досліджені, на наш погляд, ще недостатньо. Дослідники здебільшого приділяють увагу окремим його складовим, таким як наука, освіта, проблеми відтворення робочої сили, об’єкти інтелектуальної власності тощо.
Водночас сама структура інтелектуального капіталу на макрорівні не є чітко визначеною, залишаються недостатньо вивченими чинники формування та розвитку інтелектуального капіталу, а також заходи з його відтворення. Усе це зумовило вибір теми дисерта¬ційного дослідження, обгрунтування його мети, цілей, завдань, а також логіку викладення матеріалу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викладені в дисертації положення, висновки та рекомендації розроблялися у відповідності з планом науково-дослідних робіт кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темою: «Закономірності і особливості становлення нової економічної системи в Україні» (номер державної реєстрації 0101V002949), а також у відповідності з темою №869 Науково-дослідного інституту економічного розвитку ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» «Сучасне постіндустріальне суспільство та шляхи його формування в Україні».
Особистий внесок автора наукового дослідження у розробку цих тем полягає у дослідженні процесів формування та розвитку інтелектуального капіталу у трансформаційній економіці України як фактору, що має бути домінуючим у її подальшому економічному розвитку (розділ 3 «Інтелектуальний капітал в економіці України» та підрозділи: 3.1.«Умови формування та розвитку інтелектуального капіталу в Україні»; 3.2.«Інтелектуально-інноваційна модель розвитку економіки України»)
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження місця та ролі інтелектуального капіталу в національній економіці, а також розробка інтелектуально-інноваційної моделі розвитку економіки України на основі комплексного аналізу умов формування та розвитку інтелектуального капіталу.
Для досягнення цієї мети визначено такі завдання дослідження:
• дослідити економічні умови появи інтелектуального капіталу як економічної категорії;
• узагальнити та систематизувати підходи до визначення інтелектуального капіталу як категорії постіндустріальної економіки,
• виявити особливості інтелектуального капіталу як якісно нового фактору виробництва;
• дослідити структуру інтелектуального капіталу на рівні національної економіки та особливості процесу його відтворення;
• з’ясувати роль державної науково-технічної та інноваційної політики як основи примноження інтелектуального капіталу країни;
• визначити особливості та умови формування і розвитку інтелектуального капіталу України;
• розробити практичні пропозиції щодо примноження та ефективного використання інтелектуального капіталу в економіці України.
Об’єктом дослідження є інтелектуальний капітал та особливості його функціонування на макрорівні.
Предметом дослідження є закономірності і особливості формування та розвитку інтелектуального капіталу в умовах ринкової трансформації вітчизняної економіки.
Методи дослідження. Теоретичною базою дисертаційної роботи є наукові праці провідних зарубіжних та вітчизняних вчених, в яких увага приділяється проблемам функціонування інтелектуального капіталу в економіці та політиці держави щодо забезпечення умов його примноження. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти вищих державних органів, офіційні статистичні матеріали, результати соціологічних досліджень, а також наукові праці відомих вітчизняних та зарубіжних вчених.
Дослідження побудовано на застосуванні таких методів: системного методу наукового пізнання, з допомогою якого всі явища і процеси досліджувались у взаємозв’язку, взаємозалежності та розвитку з метою досягнення певного результату; аналітичного, наукової абстракції, узагальнення, логічного, які дозволили розробити теоретичні засади інтелектуально-інноваційної моделі розвитку національної економіки; економіко-статистичного та порівняльного аналізу, що сприяло аналізу і оцінці процесів відтворення інтелектуального капіталу в західних країнах та Україні.
Дисертант використовував методологічні інструменти різних напрямків і шкіл економічної теорії: класичної політичної економії, марксизму, інституціоналізм, кейнсіанства, теорій суспільного вибору, постіндустріального суспільства, глобалістики.


Наукова новизна одержаних результатів, що виносяться на захист, полягає в наступному:
Вперше:
- запропоновано інтелектуально-інноваційну модель розвитку України, для побудови якої особливу увагу приділено забезпеченню на державному рівні умов активізації населення України у продукуванні інтелектуального капіталу, використанню вітчизняного та світового науково-технічного та освітнього потенціалу, а також механізму трансформування наукових знань в інноваційні розробки, придатні до практичного використання.
Удосконалено:
- поглиблено розуміння категорій «носій» і «власник» інтелектуального капіталу, виявлено, що, ці категорії, будучи взаємопов’язані в одній людині, мають різний зміст, разом з тим, одна і та сама людина, що володіє певними професійними якостями, у виробничому процесі на різних його етапах може проявлятися і як власник інтелектуального капіталу, і як найманий робітник;
- поглиблено розкриття механізму отримання доходів від використання інтелектуального капіталу. У сфері функціонування інтелектуального капіталу дохід є результатом реалізації інтелектуального продукту людини, а отже неминучим є існування монопольного доходу – ренти, що може бути представлена як абсолютна і диференційна.
Отримали подальший розвиток:
- дослідження відмінностей та співвідношення інтелектуального та людського капіталу на мікро- та макрорівнях, зокрема, доведено, що людський капітал представляє собою трудові ресурси, до яких висуваються певні вимоги у кваліфікації, тоді як інтелектуальний капітал пов’язаний лише з унікальними здібностями людини;
- дослідження особливостей інтелектуального капіталу як якісно нового фактору виробництва, зокрема показано, що використання інтелектуального капіталу завжди контролюється самим індивідом незалежно від джерела інвестицій на його розвиток, до того ж реалізація інтелектуального капіталу людини носить в певній мірі ризиковий характер і пов’язана з невизначеністю отримання ефекту;
- виокремлення класифікаційних ознак інтелектуального капіталу, зокрема, окрім звичного структурного поділу на відмінні щодо особливостей відтворення складові - інтелектуальний людський та інтелектуальний структурний капітал, запропоновано поділяти його на постійний і змінний відносно участі у виробництві, а з позицій виявлення закономірностей виробництва сукупного суспільного продукту – на індивідуальний та суспільний інтелектуальний капітал.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані висновки та запропоновані рекомендації мають поряд з теоретичним практичне значення, оскільки можуть використовуватися: у науково-дослідній роботі – як основа для подальшого вивчення концептуальних засад становлення постіндустріального суспільства в Україні; у законотворчому процесі – під час розробки правових засад ефективної інноваційної політики у державі; у діяльності органів місцевого самоврядування – в процесі підготовки та реалізації програм місцевих органів державної влади із соціально-економічного розвитку територій; у навчальному процесі – під час вивчення дисциплін економічного спрямування.
Отримані наукові результати є, насамперед, теоретико-методологічною базою поглиблення досліджень проблем поєднання економічних та позаекономічних факторів соціально-економічного розвитку, які б сприяли становленню якісно нової системи виробничих відносин, забезпеченню більш високого рівня реалізації принципу соціальної справедливості у суспільстві. Висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертаційній роботі, можуть стати базою при визначенні цілей, принципів, інструментів системної економічної політики, яка б виходила із пріоритетності завдань інтелектуалізації національної економіки.
Наукові розробки і практичні рекомендації дисертаційного дослідження, зокрема рекомендації стосовно посилення ролі держави у процесах формування інноваційної культури мислення і впливу на світогляд громадян, їх психологію та свідомість з метою забезпечення інтелектуально-інноваційного розвитку України використані Інститутом економіки та прогнозування НАН України у дослідженні впливу інституційних чинників на соціально-економічний розвиток (довідка від 24.03.2008 р.); практичні рекомендації щодо необхідності сформованої системи державного менеджменту для забезпечення керованості процесом переходу до постіндустріального суспільства були використані Науково-дослідним інститутом економічного розвитку ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка від 27.03.2008 р.).
Окремі результати дослідження щодо створення інноваційної продукції і розробки концепцій стратегічного розвитку підприємства та його діяльності на зовнішньому та внутрішньому ринках використовуються у практичній роботі ООО «ЕЛІО УКРАЇНА» (довідка № 67/1 від 20.03.2008 р.). Окремі положення і висновки дисертаційного дослідження використовуються в процесі викладання курсів «Основи економічної теорії» та «Трансформаційна економіка» в Державній академії керівних кадрів культури і мистецтв (довідка № 18/1 від 21.03.2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною працею, у якій викладено авторське розуміння інтелектуального капіталу як економічної категорії, а також авторські розробки стосовно особливостей формування, розвитку та відтворення інтелектуального капіталу в національній економіці. Наукові положення, висновки і пропозиції, які виносяться на захист, одержані автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Положення і висновки дисертаційного дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях різних рівнів: V Міжнародній науково-практичній конференції «Країни з перехідною економікою в умовах глобалізації» (м.Москва, березень, 2006), ХV Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегічний розвиток регіону – економічне зростання та інтеграція» (м.Чернівці, травень, 2006), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів» (м.Запоріжжя, жовтень, 2006), VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасної економіки» (м.Черкаси, жовтень, 2006).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, загальним обсягом 3,7 друк.арк., з них 4 у наукових фахових виданнях, 5 – в інших виданнях.


Список литературы ВИСНОВКИ



У дисертації проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо висвітлення особливостей інтелектуального капіталу як якісно нового фактору виробництва, а також умов його формування та розвитку у трансформаційній економіці України. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки:
1. Становлення та розвиток постіндустріального типу гос¬подарства, ускладнення та динамізація економічних процесів в умовах інформаційної революції та глобалізації, вимоги сучасного виробництва та рівня конкуренції вивели на перший план не просто робочу силу, а головну її якість – інтелект, з одного боку, а з іншого – знання та інформацію як основні стратегічні ресурси економічної діяльності. Закономірним результатом розвитку науки і технологій, глибокого проникнення їх у процес виробництва, величезного піднесення ролі та значення науки, людського розуму, інформації та знань у розвитку економіки і суспільства в цілому стала поява інтелектуального капіталу.
Не зважаючи на те, що поняття «інтелектуальний капітал» активно використовується в наукових дискусіях, до цього часу в літературі не існує єдиного визначення даної категорії, кожна школа економістів по-своєму трактує це соціально-економічне явище. На нашу думку, інтелектуальний капітал як економічна категорія являє собою систему економічних та соціальних відносин суспільства, пов’язаних із формуванням, примноженням та використанням інтелектуальних здібностей індивідів, що реалізуються в процесі творчо-інновацйної діяльності і забезпечують досягнення цілей як окремого підприємства, так і національної економіки в цілому.
2. Питання класифікації інтелектуального капіталу є дискусійним і недостатньо висвітленим у спеціальній літературі. Дисертант розділяє інтелектуальний капітал згідно його структурних та функціональних особливостей. Структурно інтелектуальний капітал поєднує в собі відмінні щодо внутрішньої природи і особливостей відтворення складові: власне інтелектуальні здібності, таланти, можливості індивідів, вже набуті знання (інтелектуальний людський капітал) та об’єктивовані (уречевлені) результати інтелектуальної діяльності - (інтелектуальний структурний капітал). Відносно участі у процесі виробництва інтелектуальний капітал можна розділити на постійний (інтелектуальна складова уречевленої праці минулих періодів, тобто це накопичена інтелектуальна праця і результат інтелектуальної діяльності людини) та змінний (інтелектуальний капітал у процесі виробництва бере участь у вигляді тієї частини робочої сили, котра має здатність до інтелектуальної діяльності, творчості та генерації ідей). З позицій виявлення закономірностей виробництва сукупного суспільного продукту: індивідуальний інтелектуальний капітал (одного власника) та суспільний інтелектуальний капітал (сукупність індивідуальних інтелектуальних капіталів в рамках національної економіки).
3. Категорії носій і власник інтелектуального капіталу взаємопов’язані в одній людині. Працівник, будучи носієм інтелектуального капіталу, безроздільно володіє, наприклад, своєю здатністю генерувати ідеї, або ж своїм унікальним досвідом. Більше того, працівник, будучи власником інтелектуального капіталу, має можливість отримувати монопольний прибуток на свій інтелектуальний капітал. Таким чином, власник інтелектуального капіталу, як і власники матеріальних видів капіталу, зобов'язаний виконувати всі правила конкурент¬ної боротьби.
Рентні відносини у сфері функціонування інтелектуального капіталу припускають, що власник інтелектуального капіталу як здатності до творчості, повинен одержувати дохід у вигляді відсотка на свій капітал. Саме така форма організації оплати більшою мірою може врахувати нематеріальні моменти в мотивації праці носія інтелектуального капіталу, оскільки в цьому випадку носій інтелектуального капіталу як його власник сам несе ризик на свій капітал, у тому числі і у вигляді витрат вільного часу, що необхідний для підготовки творчого процесу.
4. Для забезпечення відтворення інтелектуального капіталу має бути наявним високий рівень соціально-економічного розвитку країни. У країні з низьким рівнем доходів і споживання можливості як розвитку так і реалізації інтелектуального капіталу досить обмежені. Така закономірність обумовлена тим що: а) на інтелектуальний людський капітал впливають багато чинників, серед яких рівень медичного обслуговування, тривалість життя, розвинена система освіти і т.д. б) інтелектуальний структурний капітал (нематеріальні активи) вимагає значних витрат на його організацію та підтримку, у тому числі і з боку держави. Варто врахувати, що якість інтелектуального структурного капіталу безпосередньо відбивається і на інтелектуальному людському капіталі; в) інтелектуальний капітал, реалізуючись в економіці, знаходить прояв не тільки у виробничій сфері, але й у сфері споживання. Змінюється якість потреб, у тому числі і нематеріальних, зокрема, що висуваються до соціального середовища, умов проживання, питань безпеки, соціальної захищеності, а також організації інституціонального середовища в цілому.
5. Запорукою примноження інтелектуального капіталу країни є розробка та реалізація національної соціально-економічної та науково-технічної політики, формування та розвиток інституційної структури, що охоплює не лише юридичні, але й моральні та етичні, взаємовідносини людей у сучасному суспільстві. Ефективне використання інтелектуального капіталу країн значною мірою досягається за рахунок цільового програмування наукових досліджень, котре тісно пов'язане з попитом та його прогнозними передбаченнями щодо технологічної трансформації економіки і кожного з її секторів. Державна підтримка великих програм є важливим елементом політичного законодавчого та бюджетного процесу регулювання інноваційного розвитку країн, у якому чи не головне місце посідає стимулювання створення та широкомасштабного застосування високих технологій.
6. Україна не може не враховувати світові тенденції переорієнтації на новий щлях розвитку, пов’язаний із найвагомішою роллю інтелектуального капіталу у розвитку будь-якої країни та забезпечення її конкурентоспроможності у світогосподарських процесах. Сьогоднішні умови, в яких відбувається формування її інтелектуального капіталу є досить складними. Невирішеними залишається багато завдань, серед яких формування атмосфери загальної зацікавленості у праці інтелектуалів, перехід освітянської системи на новий рівень роботи, що забезпечує реалізацію індивідуальних запитів і бажань, розвиток особистості, підвищення добробуту народу і якості його життя, розробка загальнонаціональних проектів в галузі впровадження управлінських технологій і соціальних інновацій, інтенсивний розвиток перспективних вітчизняних галузей науки, забезпечення ефективних зв’язків між наукою та економікою.
7. Розвиток науки повинен розглядатися як першочерговий пріоритет суспільного розвитку. На жаль, в Україні спостерігається криза науки, адже невисока оплата праці наукових працівників, нестача коштів на придбання сучасного обладнання, несприйнятливість до впровадження результатів наукових розробок та інші явища стають причинами значних втрат висококваліфікованого кадрового потенціалу. Рівень зацікавленості підприємств у використанні інновацій підвищується повільно через недоліки у податковій системі країни та труднощі, пов’язані з ризикованістю суттєвих інноваційних заходів, а в науковій сфері недостатньо приділяється увага диференційному підходу щодо матеріального заохочення науковців до створення проривних кардинальних «ноу-хау».
8. Автором запропоновано модель інтелектуально-інноваційного розвитку України. Вона передбачає комплексне забезпечення інтелектуально-інноваційного розвитку людськими інтелектуальними та матеріальними ресурсами, забезпечення інноваційних процесів в економіці країни. Першочергову роль у становленні інтелектуально-інноваційної моделі, на нашу думку, має відігравати держава. Комплекс заходів із удосконалення інтелектуально-інноваційного розвитку має включати: забезпечення сприятливих умов для розвитку освіти, культури та науки, пошук додаткових джерел їх фінансування, проведення активної політики зайнятості населення, підтримку підприємництва, особливо інноваційної діяльності, подальший розвиток співробітництва науки та виробництва, державне стимулювання виробництва високотехнологічної продукції у ключових галузях економіки, забезпечення охорони інтелектуальної власності, систему заходів з розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та всебічну підтримку міжнародного науково-технічного співробітництва.
9. Особливу увагу приділено забезпеченню на державному рівні умов активізації населення України у продукуванні інтелектуального капіталу, зокрема значну увагу приділено необхідності формування інноваційної культури мислення населення, впливу на світогляд громадян, їх психологію та свідомість. Процес формування сучасної інноваційної культури українського суспільства є невід’ємною складовою забезпечення переходу України до постіндустріальної стадії розвитку. Реальна практика підтверджує: недостатній рівень інноваційної культури виявляється і в недостатній фаховій підготовці робочої сили, і в стереотипах масової свідомості, які сьогодні часто гальмують освоєння новітніх технологій і згубно впливають на ефективність роботи органів управління, на прийняття та виконання принципово важливих рішень.
Першим етапом реалізації моделі інтелектуально-інноваційного розвитку України має стати створення стабільної, чесної і прозорої економіки. Сьогодні в українському суспільстві відбувається зміна цінностей, що є наслідком корупції на всіх рівнях влади, зневіри у владних структурах та існуванням тіньової економіки. Тому побудова інтелектуально-інноваційної моделі розвитку економіки України вимагає інтегрування зусиль урядовців, науковців та звичайних громадян для забезпечення в нашій державі інтелектуального відродження нації.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



1. Ананьев Б.Г. Психологическая структура личности и ее становление в процессе индивидуального развития человека / Б.Г. Ананьев // Психология личности: Хрестоматия.- Самара: Бахрах-М, 1999. – 544с.
2. Андрєєв І. Інтелектуальна рента епохи інформатизації / І. Андрєєв .// Вісник НАН України, 2004. - №10. – С.47-54.
3. Антипина О.Н. Диалектика стоимости в постиндустриальном обществе. Статья третья. Конкретный труд и полезность: деструкция стоимости со стороны потребления / О.Н. Антипина, В.Л. Иноземцев // МЭиМО. – 1998. - №7. – С.65-78.
4. Антипина О.Н. Постэкономическая революция и глобальные проблемы / О.Н. Антипина, В.Л. Иноземцев // Общественные науки и современность. – 1998. - №4. – С.34-39.
5. Антонюк Л.Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації / Л.Л. Антонюк. – К.: КНЕУ, 2004. – 275с.
6. Антонюк Л.Л. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації / Л.Л. Антонюк, А.М. Поручник, В.С. Савчук. – К.: КНЕУ, 2003. – 394с.
7. Балабанова Н.В. Суспільство знань та інновацій: шлях до майбутнього України / Н.В Балабанова. - К.: Арістей, 2005. – 104с.
8. Бауман З. Глобализация. Последствия для человека и общества: пер. с англ. / З. Бауман. - СПб, 2004. – 188с.
9. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: Опыт социального прогнозирования: пер. с англ.. / Д. Белл. – М., 1999.- 956с.
10. БемБаверк E. Капитал и прибыль. История и критика теорий процента на капитал / Е. БемБаверк. - ДиректМедиа Паблишинг, 2007. - 639c.
11. Білобров Б. Сталий людський розвиток: напрями реалізації в Україні / Б. Білобров. – К, 2006. – 452с.
12. Билорус О. Глобальные трансформации и стратегии развития: монография / О. Билорус. - К., 2000. – 416с.
13. Бова А. Соціальний капітал в Україні: досвід емпіричного дослідження / А. Бова // Економічний часопис-ХХІ, 2003. - №5. – С.46-50.
14. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал: Ключ к успеху в новом тысячелетии: пер. с англ. / Э. Брукинг; Ред. Л.Н.Ковалик]. - СПб.: Питер, 2001. – 288с.
15. Будкін В. Зони високих технологій: світовий досвід та реалії України / В. Будкін, З. Петренко, Нгуєн Тхі Хань // Економіка України. – 2005. - №10. – С.68-74.
16. Бутнік-Сіверський О. Евристика в інтелектуальній економіці або формування інноваційного підприємництва / О. Бутнік-Сіверський // Інтелектуальна власність. – 2005. - № 8. – С.29-34.
17. Варналій З.С. Мале підприємництво: основи теорії і практики: монографія / З.С. Варналій. – К.: Знання, 2001. – 277с.
18. Василик А.В. Система чинників формування та розвитку інтелектуального капіталу в Україні / А.В. Василик // Україна: аспекти праці, 2006. - №6. – С.28-32.
19. Васильев В.С. Американская политика в области науки / В.С. Васильев // США - Канада: экономика, политика, культура, 2005. - №6. – С.20-24.
20. Васильчук Ю.А. Постиндустриальная экономика и развитие человека / Ю.А. Васильчук // МэиМО. – 1997. - № 9-10. – С.46-52.
21. Вильховченко Э.О. Социально-профессиональное развитие человека в производстве передовых стран / Э.О. Вильховченко // МЭиМО. – 1997. - № 8 - 9. – С.87-92.
22. Вовконич С. Українська національна ідея та її інтелектуальне забезпечення / С.Вовконич // Людина і політика. – 1999. – С. 36-41.
23. Вольский А. Инновационный фактор обеспечения устойчивого экономического развития / А. Вольский // Вопросы экономики. – 1999. – № 1. – С.4-13.
24. Врублевський В. Доктрина Кравчука: начерк програми інтелектуалізації і формування модерної української нації / В. Врублевський , О. Мороз, Ю. Саєнко. – К.: Інтелект, 2001. - 84 с.
25. Ґава Ю.В. Інтелектуальний капітал – шлях до економічного зростання України / Ю.В. Ґава // Актуальні проблеми економіки, 2006. - №4. – С.129-134.
26. Гавкалова Н.Л. Формування та використання інтелектуального капіталу: наукове видання / Н.Л. Гавкалова, Н.С. Маркова. - Х.: ХНЕУ, 2006. – 250 с.
27. Геєць В.М Про характер перехідних процесів до економіки знань / Гальчинського А.С., Льовочкіна С.В., Семиноженка В.П. – К., 2002. – 218с.
28. Гелбрейт Д. Экономические теории и цели общества / Гелбрейт Д. ; под ред.акад.В.Л.Иноземцева. - М.: Прогресс, 1999. – 436с.
29. Георгиев Р. Интеллектуальные ножницы и глобализация / Р. Георгиев // Проблемы теории и практики управления, 2004. - №6. - С.44-47.
30. Глухов В.В. Экономика знаний: учебное пособие / В.В. Глухов, С.Б. Коробко, Т.В. Маринина. - СПб.: Питер, 2003. – 527с.
31. Глушков В.М. «Человеческое и машинное». Границы использования ЭВМ / В.М. Глушков, Ю.М. Каныгин // Кибернетика. Перспективы развития. – М., 1981. – 213с.
32. Гойло В. Интеллектуальный капитал / Гойло В. // МэиМО, 1998. - №11. – С.68-75.
33. Городянська Л.В. Управління інтелектуальним капіталом і забезпечення підприємств інтелектуальними ресурсами / Л.В. Городянська // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - №1. – С.127-132.
34. Гохберг Л. Национальная инновационная система России в условиях «новой экономики» / Л. Гохберг // Экономист. – 2003. - №5. – С.1-3.
35. Грішнова О.А. Мотивація людського розвитку в стратегії економічного зростання України / О.А. Грішнова, І.Ю. Кочума // Вісник Технологічного університету Поділля. Серія: екон. науки. – Хмельницький: ТУП. – 2003. - №4. - Ч 1. Т 1. – С.50-54.
36. Грішнова О.А. Економічна природа і значення категорії людський капітал / О.А. Грішнова, Л. Тертична // Україна: аспекти праці. – 2003. - №7. – С.33 - 37.
37. Губський Б.В. Конкурентоспроможність економіки України. Посттрансформаційна перспектива / Б.В. Губський. – К., 2004. – 344 с.
38. Дагаев А. Венчурный бизнес: управление в условиях кризиса / А. Дагаев // Проблемы теории и практики управления. - 2003. - №3. - С. 74 – 80.
39. Дайнеко В.Г. Экономическая сущность интеллектуального капитала и процесса его накопления / В.Г. Дайнеко // Вестник ВГУ, Серия «Экономика управление», 2004. – №1. - С.5-9.
40. Данилишин Б. Інтелектуальні ресурси в економічному зростанні: щляхи поліпшення їх використання / Б. Данилишин, В. Куценко // Економіка України, 2006. - №1. – С.76-72.
41. Демкив O. Концепция группового социального капитала и ее адаптация к отечественным условиям / О. Демкив // Социология: теория, методы, маркетинг. 2005. - №3. – С.67-73.
42. Денисов Ю.Д. Технологическое прогнозирование и научно-технические приоритеты в индустриально развитых странах / Денисов Ю.Д., Соколов А.В. – М., 1998. – 402с.
43. Держава і ринок: філософія взаємодії: монографія / за заг. та наук.ред. І.Й.Малого. – К.: КНЕУ,2005. – 357с.
44. Дракер П. Эффективное управление: пер. с англ. / П. Дракер. - М., 1998. – 384c.
45. Дятлов С.А. Теория человеческого капитала: учебное пособие / С.А. Дятлов. - СПб.: СПбУЭФ, 1996. – 256с.
46. Евтух А. Информационная эпоха и актуальные проблемы экономики / А. Евтух // МЭиМО, 2005, №4. – С.23-29.
47. Економіка й організація інноваційної діяльності / під ред. О.І.Волкова та М.П.Денисенка. – К., 2004 – 545с.
48. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку +/ Ред. В.М.Геєць. – К.: Інститут економічного прогнозування, 2003. – 1008с.
49. Економічна оцінка державних пріоритетів технологічного розвитку / за ред. Ю.М. Бажала. – К., 2002. – 306с.
50. Економічний і соціальний розвиток України ХХІ століття: національна ідентичність та тенденції глобалізації : зб.наук.праць. - Ч. 1, 2005. – 335с.
51. Елисеев А.Н. Институциональный анализ интеллектуальной собственности / А. Н. Елисеев. – М., 2005. – 191 с.
52. Жоль К.К. Информация, общественные науки, управление: (философско-экономический анализ) / К.К Жоль, Ю.В. Сиволоб. – К., 1991. – 282с.
53. Загальноосвітні навчальні заклади України на початок 2006/07 н.р. Статистичний бюлетень. К., 2007. – 189 с.
54. Зайчук В.О. Освіта та інтелектуальний потенціал суспільства: суперечності та перспективи / В.О. Зайчук // Практична психологія та соціальна робота. – 200. - № 7. – С. 9-10.
55. Зайцев Ю.К. Соціалізація економіки України та системна трансформація суспільства : монографія / Ю.К.Зайцев. – К.: КНЕУ, 2002. – 384с.
56. Зайцева Н.К. Интеллектуальная рента – источник воспроизводства интеллектуального капитала / Н.К. Зайцева // Финансы, 2004. – №10. – С.24 – 25.
57. Згуровський М. Шлях до суспільства, заснованого на знаннях / М. Згуровський // Дзеркало тижня. – 2006. - №2. – С.4-5.
58. Зинов В.Г. Управление интеллектуальной собственностью при коммерциализации разработок / Зинов В.Г. // Интеллектуальная собственность, 2002. – №2. – С.67-72.
59. Иванова Н.И. Инновационная сфера: итоги столетия / Н.И. Иванова // МэиМО. - 2001. №8. С. 22 -26.
60. Иванова Н.И. Национальные инновационные системы / Н.И. Иванова. – М.: Наука, 2006. – 244с.
61. Иванюк И.А. Маркетинговая модель воспроизводства интеллектуального капитала / И.А. Иванюк. - СПб, 2003. – 302 с.
62. Инновационный процесс в странах развитого капитализма: (методы, формы, механизм) / И.Е. Рудакова, О.В. Смородинов, Н.Л. Фролова; Ред. И.Е. Рудакова. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 143с.
63. Иноземцев В.Л. За пределами экономического общества: Постиндустриальные теории и постэкономические тенденции в современном мире / В.Л. Иноземцев; Под ред. А.И. Антипова. - М.: Academia: Наука, 1998. – 640с.
64. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы: учеб пособие / В.Л. Иноземцев. - М., 2000. – 304 с.
65. Иноземцев В.Л, Социально-экономические проблемы ХХІ века: попытка нетрадиционной оценки / Иноземцев В.Л, – М., 1999. – 322с.
66. Иноземцев В.Л Социальное неравенство как проблема становления постэкономического общества / В.Л. Иноземцев // Полис. Политические исследования, 1999. - №5. – С.17-30.
67. Иноземцев В.Л. Экспансия творчества – вызов экономической эпохе / В.Л. Иноземцев // ПОЛИС. – 1997. =- №5. – С.42-46.
68. Интеллектуальное развитие организаций: сб. науч. Трудов / отв. ред. И.С.Ладенко. М., 1992. – 195с.
69. Інноваційна парадигма соціально-економічного розвитку України: монографія / В.В.Онікієнко, Л.М.Ємельяненко, І.В.Терон. – К.: Рада по вивч. продукт. сил України НАН України, 2006. – 479 с.
70. Інноваційні фактори зайнятості / Формування ринкової економіки: Зб. наук.праць. Спец. вип. Управління людськими ресурсами – проблеми теорії і практики. Т.3. К.: КНЕУ, 2005/ - 236c.
71. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика / Ред. Л.І. Федулова. – К., 2005. – 549с.
72. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика / Ред. В.М.Литвин. – Т1. К., 1999. – 388c.
73. Кадомцева В.А. Интеллектуальный потенциал и инновационная политика в ЕС / В.А. Кадомцева // Вестник Московского университета. Серия 6. Экономика, 2007. - №2. – С.45-49.
74. Кастельс Мануэль. Информационная эпоха: Экономика, общество, культура: пер. с англ. / М. Кастельс. - М.: Высш. шк. экономики, 2000. – 608с.
75. Кендюхов О.В. Інтелектуальний капітал підприємства: методологія формування механізму управління: монографія / О.В. Кендюхов. - ДонДУЕТ, 2006. – 307 с.
76. Кене Ф. Избранные экономические произведения / Ф. Кене. – М., 1969. – 402 с.
77. Климов С.М. Интеллектуальные ресурсы общества / С.М. Климов. - К., 2002. – 199с.
78. Коваленко О. М. Інтелектуальний капітал та ефективність економіки регіонів України / О. М. Коваленко // Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів : Матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф., 19-20 жов. 2006 р. - Запоріжжя: ЗНУ, 2006. - С. 57 – 58.
79. Коваленко О. М. Інтелектуальний капітал та ефективність національної економіки / О. М. Коваленко // Теорія і практика сучасної економіки : Матеріали VІ міжнар. наук.-практ. конф., 4-6 жов. 2006 р. - Черкаси: ЧДТУ, 2006. – С. 151 – 153.
80. Коваленко О. М. «Інтелектуальний капітал» як економічна категорія / О. М. Коваленко // Формування ринкової економіки. Зб. наук. праць. - К.: КНЕУ, 2006. – Вип. 16. - С. 56-63.
81. Коваленко О. М. Інтелектуальний капітал як основа наростання соціальних конфліктів у суспільстві, що грунтується на знаннях / О. М. Коваленко // Стратегія економічного розвитку України. Зб. наук. праць. - К.: КНЕУ, 2006. – Вип. 19. - С. 56 – 61.
82. Коваленко О. М. Інтелектуальний капітал як фактор економічного зростання регіонів України / О. М. Коваленко // Стратегічний розвиток регіону – економічне зростання та інтеграція : Матеріали ХV міжнар. наук.-практ. конф., 11-12 трав. 2006 р. - Чернівці, 2006. – Ч 1. – С. 376 – 379.
83. Коваленко О.М. Інтелектуально-інноваційна модель розвитку економіки України / О. М. Коваленко // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 239: в 4 т. том ІІІ. – Дн-ськ: ДНУ, 2008. – С. 703-713.
84. Коваленко О. М. Інформація та знання у процесі створення вартості: історія та сучасність / О. М. Коваленко // Формування ринкової економіки. Зб. наук. праць. - К.: КНЕУ, 2007. – Вип. 18. - С. 27 – 34.
85. Коваленко О. М. Интеллектуальный капитал как важнейший фактор экономического развития в условиях глобализации / О. М. Коваленко // Страны с переходной экономикой в условиях глобализации : Материалы V междунар. науч.- практ. конф., 29-31 марта 2006 г. - М., 2006. - Т.2. - С. 329 – 333.
86. Коваленко О. М. Проблеми охорони інтелектуальної власності в контексті управління соціально-культурною сферою / О. М. Коваленко // Економіка і менеджмент культури: Науковий журнал. - 2007. - №1. – С. 61 – 67.
87. Комаров И. Интеллектуальный капитализм / И. Комаров // Персонал, №5, 2000. – С. 45-59.
88. Кочума І. Продуктивна зайнятість у контексті забезпечення людського розвитку і економічного зростання / І. Кочума // Україна:аспекти праці.–2005.-№6.–С. 19-23.
89. Корнєв Ю.Г. Формування системи інформаційного забепечення підприємницької діяльності в Україні / Корнєв Ю.Г. – К.,2004. – 216с.
90. Красовская А. Государственная система охраны интеллектуальной собственности в Украине / А. Красовская, И. Бернадская // Интеллектуальная собственность. Промышленная собственность. – 2002. - №3. – С. 67-75.
91. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія. Реаліація. Результати / Кремень В.Г. – К.: Грамота, 2005. – 448с.
92. Кушерець В.І. Знання як стратегічний ресурс суспільних трансформацій: монографія / В.І. Кушерець. - К.: Знання України, 2002. – 248с.
93. Лагутін В.Д. Людина і економіка: Соціоекономіка: навч. посібн. / В.Д. Лагутін. – К.: Просвіта, 1996. – 336с.
94. Лазня І.В. Економічний зміст інтелектуальної власності / І.В. Лазня, В.О. Рибалкін // Економічна теорі. – 2006. - № 4. – С. 54-61.
95. Лапко О. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання: монографія / О. Лапко. – К., 1999. – 254 с.
96. Леонтьев Б. Новая экономическая парадигма / Б. Леонтьев // Журнал для акционеров, №12. - 2000. - С.37-43.
97. Мазур А.А. Современные инновационные структуры / А.А. Мазур, И.Е. Гагауз. – Киев-Харьков, 2005. – 312 с.
98. Майбуров И. Эффективность инвестирования и человеческий капитал в США и России / И. Майбуров // МЭиМО, 2004. - №4. – С. 25-29.
99. Майстренко А.А. Системна організація інфраструктури розвитку сфери інтелектуальної власності / А.А. Майстренко // Проблеми науки. – 2001. №1. – С.26-29.
100. Макконнелл К.Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика: в 2 т.: пер. с англ. / К.Р. Макконнелл, С.А. Брю. Т.1. - Баку: Изд. «Азербайджан», 1992. – 399с.
101. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения 2-е изд. / К. Маркс, Ф. Энгельс. - Т.23. - М.: Изд. Политической литературы, 1960. – 646 с.
102. Марцинкевич В.И. Современные тенденции в воспроизводственном процессе США / В.И. Марцинкевич // МЭиМО, 2005, №1. – С.55-65.
103. Марцинкевич В.И. США: человеческий фактор и эффективность экономики / В.И. Марцинкевич. – М.: Наука, 1991. – 239с.
104. Марчук Є. Стратегічна орієнтація суспільства – рух на випередження / Є. Марчук // Стратегічна панорама. – 1999. - №4. – С.17-22.
105. Міжнародний імідж України: міфи і реалії / гол. ред. Н. Шангіна. – К.: Заповіт, 2001. – 634с. - (Центр Разумкова 2000).
106. Милль Дж.С. Основы политической экономии / Дж.С. Милль. - СПб.:Питер, 1995. – 322с.
107. Мировая экономика: глобальный тенденции за 100 лет / Ред. И.С.Королева. М.: Экономистъ, 2003. - 302 с.
108. Мирошник И. Индивид, личность, постиндустриальное общество / И. Мирошник И., Е. Гаврилин // Свободная мысль, 1996. - №7. – С.56-62.
109. Мочерний С. Моделі трансформаційних процесів економіки (теоретико-методологічні аспекти) / С. Мочерний // Економіка України. – 2000. - №2. – С.13-23.
110. Мясникова Л.А. Глобализация экономического пространства и сетевая несвобода / Л.А. Мясникова // МЭиМО. – 2000. - №11. – С.3-9.
111. Назарова Г.В. Формування та розвиток людського капіталу корпоративних підприємств: Наукове видання / Г.В. Назарова, Н.Л. Гавкалова, Н.С. Маркова. – Х.: Вид-во Харк.нац.екон.ун-ту, 2006. – 240 с.
112. Наука для ХХІ века. Декларация о науке и использовании знаний. – Париж. ЮНЕСКО, 2000. – 76с.
113. Наука і освіта – фундамент розбудови інформаційного суспільства України : матеріали Міжнар. конгресу [“Інформаційне суспільство в Україні – стан, проблеми, перспективи”]. – К.: НТУУ «КПІ», 2000. – 544c.
114. Науково-освітній потенціал і погляд у ХХІ століття / Ред. В. Литвин. Кн.1. Пріоритет інтелекту, К., 2003. – 246 с.
115. Наумовець А. Схоже, керівництво держави зрозуміло необхідність побудови міцного мосту між наукою і виробництвом / А. Наумовець / Матеріали засідання Інтелектуального форуму України//Вісник НАН України, 2003.- №4.- С.6-8.
116. Некипелов А. Процесс глобализации и выбор странами СНГ сценариев социально-экономического развития / А. Некипелов // Общество и экономика. – 2002. - №2. – С. 18-31.
117. Новая постиндустриальная волна на Западе: Антология / Под ред. В.Л.Иноземцева. - М.: Academia, 1999. – 640с.
118. Олейко В. Інтелектуальний капітал: методологічні аспекти / В. Олейко // Інтелектуальна власність. – 2003. - № 6. = С. 43-47.
119. Олексюк О. Інтелектуальний капітал / О. Олексюк // Галицький економічний вісник, 2004. – №1. – С. 37-40.
120. Олсон М. Роль нравственности и побудительных мотивов общества // М. Олсон // Вопросы экономики. – 1999. - № 6. – С.27 – 42.
121. Оценка стоимости интеллектуальных активов и интеллектуальной собственности / А.Н. Козырев, В.Я. Макаров. - М.: Интерреклама, 2007. - 352 с.
122. Павленко І. Напрями розвитку та фінансового забезпечення малого інноваційного підприємництва / I. Павленко // Світ фінансів, 2007. – Вип. 1. - C. 92-99.
123. Паніна Н.В. Українське суспільство 1992-2006: соціологічний моніторинг / Н.В. Паніна. - К, 2006. – 93с.
124. Пахомов Ю.Н. Величезна небезпека криється у благодушному ставленні до долі науки. Виступ на Інтелектуальному форумі України / Ю.Н. Пахомов // Вісник НАН України, 2003. - №4. – С.2-3.
125. Пилипенко В. Поведінка населення за ринкових умов: соціологічний аналіз / В. Пилипенко // Україна: аспекти праці, 2006. - № 6. – С.48-51.
126. Письмак В. Новые формы организации инновационного процесса / В. Письмак // Экономист, 2003. – №9. – С.53 – 65.
127. Поплавська Ж. Інтелектуальний капітал економіки знань / Ж. Поплавська, В. Поплавський // Вісник НАН України, 2007. - №2. – С.57-64.
128. Пороховский А.А. Американская экономическая наука в работах Нобелевских лауреатов из США / А.А. Пороховский // США. Канада: экономика, политика, культура. – 1995. - №8 – С.10-17.
129. Поршной М.А. Инструменты конкурентной борьбы на мировых рынках: микроэлектронная отрасль / М.А. Поршной, А.И. Рей // США. Канада: экономика, политика, культура. – 2002. - №6. – С.37-42.
130. Право на результаты интеллектуальной деятельности: Авторское право. Патентное право. Другие исключительные права: сб. нормативных актов. – М.: ДЕЮРЕ, 2004. – 328с.
131. Практика глобализации: игры и правила новой эпохи / Ред. М.Г. Делягин. М.ИНФРА-М, 2000. – 344с.
132. Праця України 2006: статист.зб. / Державний комітет статистики України. – К., 2007. – 645с.
133. Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій: закон України від 14 вересня 2006 р. № 143-V // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - № 45 (10 лист.). – С.1479-1490
134. Про Загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій: закон України від 9 квітня 2004 р. № 1676- ІV // Офіційний вісник України. – 2004. №17. – С.9
135. Про інноваційну діяльність: закон України від 4 липня 2002 р. №40- ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2002. №36. – С.267
136. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: закон України від 16 січня 2003 р. № 433- ІV // Офіційний вісник України. – 2003. -№7. – С.5
137. Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки: закон України від 11 липня 2001 р. № 2623-ІІІ // Офіційний вісник України. – 2001. № 31. – С.54
138. Проблеми становлення інноваційної політики в Україні / І.П. Макаренко, О.М. Трофимук, В.П. Кузьменко; ред. І.Я. Макаренко. – К.: УІНСіР: Ін-т еволюційної еономіки, 2004. – 124 с.
139. Прогноз можливих варіантів соціально-економічного розвитку України на найближчі роки та впливу на нього інноваційних факторів Режим доступу: http://www.foresight.nas.gov.ua/DocLib1/_03_socio-economic_prognosis.htm
140. Райзберг Б. Современный экономический словарь / Б. Райзберг, Л. Лозовский, Е. Стародубцева // Национальная экономическая энциклопедия. – Режим доступу: http://vocable.ru/dictionary
141. Савчук В.С. Об’єктивні потреби розвитку світового господарства та особливості сучасної методології дослідження економічних проблем / В.С. Савчук, Ю.К. Зайцев // Вчені записки: науковий збірник. Вип.2. / ред. В.С. Савчук. - 1999. – С.45-52.
142. Сакайя Т. Стоимость, создаваемая знанием, или История будущего // Новая постиндустриальная волна на Западе: Антология / под ред. В.Л.Иноземцева. - М.: 1999. – 426 с.
143. Святоцький О. Інтелектуальний потенціал – стратегічний пріоритет України у ХХІ столітті / О.Святоцький // Право України, 2001. - №5. – С.3-11.
144. Селезнёв Е.Н. Интеллектуальный потенциал – показатель состояния интеллектуального капитала и эффективности его использования // Е.Н. Селезнёв // Финансовый менеджмент, 2004. - №4. – С.56-62.
145. Семёнов А. Посттейлоризм и теория человеческого капитала / А. Семёнов // МЭиМО, - 1996. - №11. – С.45-49.
146. Семиноженко В.П. Інтелектуальна економіка: майбутнє України / В.П. Семиноженко // Проблеми науки, 2001. - №6. – С. 2-6.
147. Сікора В. Виступ на круглому столі „Безпека економічних трансформацій” / Сікора В. [у кн.: Від соціального забезпечення до соціальної політики:Зб. ст. за ред. Я. А. Жаліла. – К.: Сатсанга, 2001. - 100 с. (Сер. "Безпека економічних трансформацій"; Вип.16)]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/koi/Table/Jalilo16/022.htm
148. Словарь по экономике : пер. с англ. / Под ред. П.А.Ватника]. - СПб.: Экономическая школа, 1998. – 1006 с.
149. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит А. – М.: Ось-89, 1997. – 255с.
150. Статистичний щорічник України за 2006 рік. – К., 2007. – 878с.
151. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації / Ред. Д.Г. Лукяненко. К: КНЕУ, 2001. – 378с.
152. Стрижак О.О. Інтелектуальний капітал як категорія постіндустріального суспільства / О.О. Стрижак // Проблеми науки, 2004. - №3. – С.28-36.
153. Супрун В.А. Интеллектуальный капитал: главный фактор конкурентоспособности экономики в ХХІ веке / Супрун В.А. – М.:КомКнига, 2006. - 192 с.
154. Сэй Ж-Б. Трактат по политической экономии» / Сэй Ж-Б. - М., ДиректМедиа Паблишинг, 2007. - 67 c.
155. Трансформаційна економіка: навч.посіб / В.С. Савчук, Ю.К. Зайцев, І.Й. Малий; за ред. В.С.Савчука, Ю.К.Зайцева. – К.: КНЕУ, 2006. - 612с.
156. Україна: інтелект нації на межі століть : кол. монографія / Керівник авторського колективу В.К. Врублевський. – К. «Інтелект», 2000. – 516с.
157. Україна у вимірі економіки знань / За ред акад. НАН України В.М.Гейця. – К.: Основи, 2006. – 568с.
158. Український соціум: інтеграція інтелектуального потенціалу / В.К. Врублевський, Ю.М. Канигін, В.П. Ксьонзенко та ін. / Міністерство освіти і науки України; Інститут соціології НАН України; Українське товариство «Інтелект нації» / За ред. В.К.Врублевського. – К.: Інститут соціології НАН України, 2005.- 396 c.
159. Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку. – Львів, 2000. – 453с.
160. Україна. Цілі розвитку тисячоліття. – К.: Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції україни, 2003. – 552с.
161. Українське суспільство на порозі третього тисячоліття / За ред. М.О. Шульги. – К., 1999. – 344 с.
162. Управление государственной собственностью: учебник / Ред. В.И. Кошкин. М.: ИНФРА-М, 2002. – 664c.
163. Философский энциклопедический словарь. М, «Инфра – М», 1997. – 476c.
164. Фомичев Ю.П. Государственная политика в области правовой охраны, управления, и коммерциализации интеллектуальной собственности. – Режим доступу: www.rusbio.biz/ru/abs0007.shtml
165. Хара В. Побудова соціальної держави – загальне національне завданя / В. Хара, В. Новиков В. // Україна: аспекти праці, 2003. - №3. – С. 27 – 32.
166. Холодная М.А. Психология интеллекта. Парадоксы исследования / М.А. Холодная. – 2-е изд., перераб. и доп. – СПб.: Питер, 2002. – 272с.
167. Хорос В. Постиндустриальный мир – надежды и опасения / В. Хорос // МЭиМО, 1998. - №12. – С.56-62.
168. Хрустальова В.В. Інтелектуальні інвестиції в економіку України / В.В. Хрустальова // Фінанси України, 1998. - №8. – С.77-83.
169. Цвилев Р. Социальный конфликт в постиндустриальной экономике Р. Цвилев // МЭиМО, 1998. - №10. – С.22-27.
170. Человеческое развитие: новое измерение социально-экономического прогресса : учебное пособие / Под ред. В.П. Колесова, Т. Маккинли. – М.: Права человека, 2000. – 464 с.
171. Чернов А.А. Становление глобального информационного общества: проблемы и перспективы / А.А. Чернов. - М.:Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°»,2003.– 312 с.
172. Чубукова О.Ю. Організаційно-економічний механізм формування та регулювання ринку інформаційних продуктів та послуг в Україні / О.Ю. Чубукова. – К., 2002. - 312с.
173. Чухно А.А.. Інтелектуальний капітал: сутність, форми і закономірності розвитку. Ст. перша / А.А.Чухно // Економіка України, 2003. – №11. – С.50-58.
174. Чухно А.А. Інтелектуальний капітал: сутність, форми і закономірності розвитку. Ст. друга / А.А. Чухно // Економіка України, 2003. – №12. – С.51-57.
175. Чухно А.А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України / А.А. Чухно. – К., 2003. – 631 с.
176. Чухно А.А. Роль науки та освіти в розвитку економіки і суспільства / А.А. Чухно. // Зб. наук. праць. – К.: МАУП, 2006. – 542с.
177. Шаховская Л.С. Мотивация труда в переходной экономике: монография / Л.С. Шаховская / Науч.ред. С.А. Ленская. - Волгоград: Перемена, 1995. – 326 с.
178. Шкурупій О.В. Інтелектуальний капітал: категоріальний апарат та його застосування в теоретичному аналізі / О.В. Шкурупій // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. – 2005. - № 650. – С. 79-83.
179. Шумилов О.В. Институты интеллектуальной собственности в правовой системе США / О.В. Шумилов // США. Канада: экономика, политика, идеология, 2005, №1. – С.99-109.
180. Шумпетер Й. Теория экономического развития (Исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры): Пер. с нем. / Шумпетер Й. – М.: Прогресс, 1982с. – 428 с.
181. Эгерт Т.Э Интеллектуальный потенциал – технический прогресс – цена / Т.Э. Эгерт. - СПб, 1991. – 326с.
182. Эдвинссон Л. Корпоративная долгота: Навигация в экономике, основанной на знаниях / Л. Эдвинссон. - М., 2005. – 248с.
183. Эдвинссон Л. Интеллектуальный капитал. Определение истинной стоимости компании. Новая постиндустриальная волна на западе : Антологія / Л. Эдвинссон, М. Мэлоун / Под ред. В.Иноземцева. - М., 1999. – 640с.
184. Эскиндаров М.А. Развитие корпоративных отношений в современной российской экономике / М.А. Эскиндаров. - М.: Республика, 1999. – 386 с.
185. Эффективный экономический рост: теория и практика: учеб пособие / Ред. Т.В.Чечелева. М.: Экзамен, 2003. – 319с.
186. Яковец Ю.В, Эпохальные инновации ХХІ века / Ю.В. Яковец. - М., 2004. – 444с.
187. Якуба Е.А. Изменение социально-классовой структуры общества в условиях его трансформации / Е.А Якуба, О.Д. Куценко. – Х.: Основа, 1997. – 458с.
188. Якубенко В.Д. Базисні інститути у трансформаційній економіці: монографія / Якубенко В.Д.. – К.: КНЕУ, 2004. – 252с.
189. Arthur W.B. Increasing Returns and Path Dependence in the Economy / W.B. Arthur. - Ann Arbor (MI), 1994. – 375р.
190. Becker G.S. Human capital: A Theoretical and Empical Analisis with Special Reference to Education / G.S. Becker. - N.Y., Columbia University Press, 1975. – 286р.
191. Brown T.F. Theoretical Perspectives on Social Capital. / T.F. Brown / Johns Hopkins University. http://jhunix.hcf.jhu.edu/~tombrown/Econsoc/soccap.html
192. Calente G. Trends 2000. How to Prepare for and Profit from the Changes of the 21st Century / G. Calente. - N.Y., 2005. – 452р.
193. Coleman, James. "Social Capital in the Creation of Human Capital" / J. Coleman. - American Journal of Sociology. - Volume 94, 1988. – 378р.
194. Crawford R. In the Era of Human Capital. The Emergence of Talent, Intelligence and Knowledge as the Worldwide Economic Force and What it Means to Managers and Investors / R. Crawford. – N.-Y., 1991. – 339р.
195. Drucker P. The Age of Discontinuity. Guidelines to Our Changing Society / P. Drucker.– New Brunswick (US); London, 1994. – 428р.
196. Fisher I. The Theory of Interest. New York / I. Fisher. Augustus M. Kelley, Publisher, 1965. – 267р.
197. Foster R. Timing Tech / R. Foster / Timing Technological Transition Managing Innovation. The free press. – N.Y., 1998. – 378р.
198. Freedman G. The Pursuit the Innovation / G. Freedman // American Management Association. – Amacon, 1998.- 680р.
199. Fukuyama F. Social Capital and Global Economy / F. Fukuyama // Foreign Affairs. - Volume 75, September-October, 1995. – 204р.
200. Hage J. Post-Industrial Lives: Roles and Relationships in the 21st century / J. Hage. - Newbury Park, 1992. – 572р.
201. Robert H. Hayes. Matching Process Technology with Product / Robert H. Hayes. / Market Requirements. Managing the innovation. Free press. – N.Y., 1999. – 543р.
202. Kelly K. New Rules for the New Economy. Ten Radical Strategies for a Connected World / K. Kelly. - N.Y., 1998. – 482р.
203. Lesser Eric Knowledge and Social Capital: Foundations and Applications / E.Lesser. - N.Y., 2006.- 387р.
204. Machlup F. Production and Distribution of Кnowledge in the United States / F . Machlup. - Princeton, 1982.- 238р.
205. Main Science and Technology Indicators / OECD, 2007. Now. – www. oecd.org
206. Modesto A. Entrepreneurs, Champions and Technologic Innovations / А. Modesto. – Amacom, 2001. – 488р.
207. Passey Andrew. Social Capital: Autonomy and Embeddedness / A. Passey // The Third Sector: For What and For Whom? - Dublin, Ireland. – 2000. Р. 31-39.
208. Quah D.T. Growth and Wealth Creation in the Weightless Knowledge-Based economy / D.T. Quah // Economic Papers, 1998, Oct. – Р.21-28.
209. Saviotti P. Technological Evolution, Variety and the Economy / Р. Saviotti. Aldershot, Edward Elgar, 1996. – 452р.
210. Schultz T. Investment in Human Capital: the Role of Education and of Research / T. Schultz. - Washington, 1971. – 467р.
211. Silverberg G. The Economics of Growth and Technical Change: Technologies, Nations, Agents / G. Silverberg, L. Soete. - Brookfield, USA, 2005. – 622р.
212. Stewart T.A. Intellectual Capital / T.A. Stewart - N.Y., 1997. – 198р.
213. Straubhaar Thomas. International Mobility of Highly Skilled. Brain Gain, Brain Drain or Brian Exchange / T. Straubhaar. - Hamburg, 2000. – 498р.
214. Wicksell K. Lectures of Political Economy / K. Wicksell - Oxford, 1965. – 236р.
215. Winslow Ch.D. Future Work. Putting Knowledge to Work in the Knowledge Economy / Ch.D. Winslow, W.L Bramer. - N.Y., 1994. – 378р.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.