У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ПРОБЛЕМНО-ОРІЄНТОВАНА ОЦІНКА ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
Количество страниц 200
ВУЗ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Год сдачи 2010
Содержание ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..……3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АПК
1.1. Виникнення та обґрунтування поняття «інноваційний потенціал»……..11
1.2. Формування структури інноваційного потенціалу АПК………………....26
1.3. Взаємодія наукової та виробничої складових інноваційного
потенціалу………………………………………………………………………...54
Висновки до першого розділу…………………………………………………..68

РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АПК ДЛЯ ВИБОРУ ЕФЕКТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ ЙОГО РОЗВИТКУ
2.1. Оцінка інноваційного потенціалу АПК на основі обліково-звітних показників………………………………………………………………………….…..71
2.2. Проблемно-орієнтована оцінка інноваційного потенціалу АПК і результати прогнозно-аналітичного дослідження перспектив
інноваційного розвитку аграрної сфери …………………………………………….84
2.3. Особливості реалізації наукової складової інноваційного потенціалу
та трансферу розробок…….……………………………………………………...….96
Висновки до другого розділу…………………………………………………..128

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПОЛІПШЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АПК
3.1. Нові тенденції розвитку інформаційної та кадрової складових інноваційного потенціалу…………………………………………………………...130
3.2. Урахування світового досвіду для підвищення ефективності використання інноваційного потенціалу АПК…………..……….………………..140
3.3. Проект моделі стратегічного розвитку інноваційного
потенціалу АПК……………………………………………………………………...152
Висновки до третього розділу…………………………………………………175
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………………178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………182
Додаток А……….……………………………………………………………....193
Додаток Б…….………………………………………………………………….195



ВСТУП

Широкомасштабна інноваційна діяльність в сучасних умовах є фундаментом стабільного та ефективного економічного зростання як окремо взятої галузі, так і країни загалом. Практична реалізація останньої має особливе значення для національного агропромислового комплексу і сільських територій. Адже саме тут створюється майже третина валового внутрішнього продукту, а в аграрній сфері задіяна п’ята частина трудових ресурсів України. При цьому Україна за продуктивністю і ефективністю агропромислового виробництва значно відстає від усіх країн-членів Європейського Союзу, і тільки на основі інноваційного розвитку можна досягти суттєвого підвищення ефективності сільського господарства та переробної сфери, конкурентоспроможної продовольчої продукції, а також здійснити докорінну техніко-технологічну, організаційно-економічну і соціально-екологічну модернізацію усіх сфер АПК і сільських територій.
Враховуючи викладене, та у зв’язку із вступом України до Світової організації торгівлі, перспективами агропромислової інтеграції, курс на інноваційний розвиток національного АПК слід розглядати як стратегічне завдання. Відповідно з цим необхідно констатувати, що нині існує об’єктивна потреба у дослідженні інноваційного розвитку аграрного сектору економіки, і оцінці його інноваційного потенціалу.
Дослідженню проблем інноваційного розвитку приділялось багато уваги у світовій науковій літературі, особливо слід відзначити праці таких зарубіжних авторів як С. Глазьєв, П. Завлін, А. Інзельт, С. Коул, М. Кондратьєв, Р. Нельсон, М. Портер, П. Самуельсон, Б. Санто, Б. Твісс, К. Фрімен, Й. Шумпетер та ін. Питанням аналізу науково-технічного та інноваційного потенціалу, присвячені роботи українських вчених: В.П. Александрової, Ю.М. Бажала, В.М. Геєця, Г.М. Доброва, І.Ю. Єгорова, В.І. Захарченко, С.М. Ілляшенко, З.П. Кірпаль, О.О. Лапко, Б.А. Маліцького, О.С. Поповича, В.П. Соловйова, Л.І. Федулової, В.О. Яковенко та ін.
Теоретико-методологічні та практичні питання формування інноваційних підходів розвитку АПК розглянуто в роботах С.А. Володіна, П.І. Гайдуцького, О.І. Дація, С.І. Дем'янченко, М.В. Зубця, І.І. Лукінова, П.Т. Саблука, М.А. Садикова, О.О. Созінова та ін.
Однак категорія інноваційного потенціалу АПК вважається однією з найменш вивчених в аграрній науці і практиці. Багато аспектів формування інноваційного потенціалу АПК поки-що принципово не визначено, зокрема, способи його оцінки при прийнятті управлінських рішень щодо впровадження конкретних технологій і новітніх розробок, механізми стимулювання його розвитку та підтримки на основі державної економічної політики, визначення системних підходів до оцінки та управління інноваційною діяльністю, розширення можливостей комерціалізації інноваційних розробок і трансферу нових технологій, поглиблення інформаційних та економічних взаємозв’язків наукової діяльності; сфери виробництва в процесі використання інноваційної продукції.
Отже, за сучасних умов орієнтації агропромислового сектору України на підвищення конкурентоспроможності важливого значення набуває оцінка та визначення шляхів нарощування інноваційного потенціалу АПК, оскільки без цього неможливе здійснення прогресивних структурних зрушень у країні, суттєве оновлення аграрного сектору й загалом забезпечення його сталого соціально-економічного розвитку. Оцінка інноваційного потенціалу АПК має важливе значення для обґрунтування агропромислової інноваційної політики, науково-технічних інноваційних програм, діяльності створюваних адекватних ринковим умовам господарюючих структур й інститутів, що забезпечують проходження наукових ідей від їх зародження до практичного застосування у виробничій сфері.
Актуальність означеної проблеми, недостатній ступінь її дослідження, наявність невирішених дискусійних питань зумовили вибір теми, завдання і мету дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось в рамках науково-дослідних робіт Центу досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, зокрема, планових тем міжгалузевої лабораторії проблем формування та реалізації науково-технічної політики «Розробка організаційно-методичного забезпечення узгодженого формування та системної реалізації науково-технологічних та інноваційних пріоритетів» (державний реєстраційний номер 0106U000442) та Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку на 2004-2006 роки (за договором з Міністерством освіти і науки України на виконання проекту «Розроблення довго- і середньострокових прогнозів науково-технологічного та інноваційного розвитку» – державний реєстраційний номер 0105U008760).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад і практичних підходів щодо комплексного аналізу інноваційного потенціалу АПК, а також визначення пріоритетних напрямів розвитку інноваційних процесів, науково-обгрунтованих заходів щодо поліпшення їх використання в аграрному секторі економіки.
Для досягнення поставленої мети визначено такі основні завдання:
- з’ясувати економічну сутність і обґрунтувати поняття інноваційного потенціалу АПК, визначити його структуру та особливості формування, обґрунтувати необхідність проблемно-орієнтованої його оцінки з точки зору можливостей розвитку конкретних технологічних напрямів та окремих перспективних інновацій;
- здійснити проблемно-орієнтовану оцінку інноваційного потенціалу найбільш перспективних розробок і напрямів розвитку АПК в рамках Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку на 2004-2006 роки за тематичним напрямом: «Перспективні технології агропромислового комплексу»;
- на основі проблемно-орієнтованої оцінки інноваційного потенціалу АПК України розробити пропозиції щодо напрямів його нарощування і вдосконалення.
Об’єктом дослідження є інноваційні процеси в сільському господарстві, їх динаміка та роль в економічному розвитку агропромислового комплексу.
Предметом дослідження є інноваційний потенціал суб’єктів господарювання та науково-освітніх закладів в аграрній сфері України й шляхи його нарощування і підвищення ефективності використання.
Джерельною базою дослідження були результати опитування експертів – вчених-аграріїв та фахівців сільського господарства, економіко-правові законодавчі акти України, постанови Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали Державного комітету статистики та Міністерства аграрної політики України, матеріали фінансової та бухгалтерської звітності підприємств та організацій. Дослідження також здійснювалося на матеріалах окремих сільськогосподарських підприємств, суб’єктів інфраструктурного забезпечення АПК та наукових і освітніх закладів України.
Методи дослідження. При вирішенні поставлених завдань у роботі були використані загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження, серед яких: теоретичного узагальнення – для визначення теоретичних основ формування і використання інноваційного потенціалу; системного аналізу – для розкриття внутрішньої будови інноваційного потенціалу як цілісної системи; вибірковий – для вибіркової оцінки окремих складових інноваційного потенціалу; спостереження – для збору детальної інформації щодо пріоритетів розвитку інноваційної політики АПК; порівняння – для зіставлення окремих даних розвитку суб’єктів агропромислового сектору в динаміці; абстрактно-логічний – для формування узагальнюючих висновків на основі аналізу елементів інноваційного потенціалу АПК; розроблений за участю автора метод проблемно-орієнтованої оцінки інноваційного потенціалу – опитування фахівців АПК з використанням модифікованого Дельфійського методу роботи з експертами.
Відповідно до методології системного аналізу сформовано концептуальні підходи до формування та використання інноваційного потенціалу АПК. У процесі дослідження використано ключові положення діалектичної логіки про об’єктивність явищ і процесів, загальні та універсальні зв’язки між ними, розвиток та взаємоперетворення сторін, особливості управління інноваційним розвитком.
За допомогою системного і структурного аналізу та синтезу розроблено основні підходи щодо формування наукової та виробничої складових інноваційного потенціалу, концептуальних напрямів розвитку інноваційної політики АПК.
Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш вагомих результатів дисертаційної роботи, які визначають її наукову новизну та виносяться на захист, належать такі;
вперше:
- обґрунтовано необхідність застосування для практичного управління інноваційним процесом в агропромисловій сфері проблемно-орієнтованого підходу до оцінки інноваційного потенціалу технологій та виробничих структур і здійснено проблемно-орієнтовану оцінку інноваційного потенціалу АПК по відношенню до розвитку конкретних технологічних напрямів та інновацій;
- на основі вивчення динаміки кадрового потенціалу аграрної науки України показано, що в ній продовжуються кризові явища й для відновлення нормальних процесів відтворення наукового потенціалу АПК і виведення його на стаціонарний режим розвитку потрібно щонайменше 8 років, в той же час проект Загальнодержавної комплексної програми розвитку українського села на період до 2015 року не зорієнтований на відновлення наукового потенціалу і на домінування інноваційного фактору в розвитку аграрної сфери;
- виявлено, що попри всі труднощі в Україні досить успішно розвиваються елементи інноваційної інфраструктури АПК завдяки діяльності нових приватних інформаційно-консультативних структур, комерційних компаній, які в сучасних умовах певним чином забезпечують реалізацію трансферу новітньої техніки та технологій, сортів рослин і порід тварин.
удосконалено:
- визначення категоріально-понятійного апарату, зокрема:
• поняття інноваційного потенціалу АПК як економічної категорії, що відображає здатність агропромислового комплексу до інноваційного розвитку і характеризує можливості даної конкретної системи сприймати новітні досягнення науки і техніки, нові технології, сорти рослин, породи тварин та забезпечує на цій основі постійне відтворення і техніко-технологічне переозброєння виробництва, освоєння нових видів продукції, яка може задовольняти потреби споживачів. В поняття аграрного інноваційного потенціалу включено всі компоненти відтворення з урахуванням не лише його існування у даний час, але й можливостей інтенсифікацій у перспективі;
• поняття «інноваційного капіталу» як грошового капіталу сформованого у процесі розподілу і перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту шляхом заощаджень (нагромадження), які здійснюються домашніми господарствами, підприємствами, структурами фінансового і не фінансового секторів економіки, що включає державний сектор, та некомерційних організацій на основі принципів пріоритетності науково-дослідної та впроваджувальної діяльності, дотримання інноваційної культури тощо;
- систематизовану класифікацію чинників стимулювання ефективного використання інноваційного потенціалу АПК та механізмів державного регулювання інноваційних процесів у сільськогосподарському виробництві на основі впровадження фінансових і організаційно-комунікаційних стимулів.
отримали подальший розвиток:
- теоретичні засади щодо особливостей оцінки та ефективного використання інноваційного потенціалу АПК, зокрема поглиблено теоретичне розуміння сутності та структури інноваційного потенціалу, показано, що його складові не сумують механічно а перебувають у складній нелінійній взаємодії;
- методика проблемно-орієнтовної оцінки інноваційного потенціалу з урахуванням специфіки агропромислової сфери, із застосуванням якої уточнено рейтинг найбільш перспективних технологій і напрямів інноваційного розвитку АПК України, що має служити для обґрунтування принципово важливих управлінських рішень;
- основні підходи до реалізації інтеграційних процесів в сфері учбово-наукової діяльності з метою активізації інноваційних процесів в розвитку аграрної економіки.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані при виконанні дисертаційної роботи результати досліджень враховані при формуванні зведеного прогнозу науково-технологічного та інноваційного розвитку України на найближчі 5 років та наступне десятиліття, і проектів закону «Про внесення змін до Закону України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня». Основні теоретичні висновки, викладені в дисертації, доведено до рівня методичних розробок та конкретних рекомендацій, що використані та впроваджені у практику управління і господарювання аграрного сектору економіки, зокрема, у сільськогосподарських підприємствах Київської області (довідка від 17.10.2007, №01-12-323), у навчальному процесі Білоцерківського державного аграрного університету при викладанні дисциплін «Інноваційна діяльність підприємства», «Інвестування», «Економіка підприємства» (довідка від 17.10.2007, № 01-12/1270) та Державної академії житлово-комунального господарства при викладанні дисциплін «Організація та управління інноваційною діяльністю підприємств», «Економіка підприємства», «Інвестування» (довідка від 29.10.2007, № 01-12/428).
Особистий внесок здобувача. Результати наукових розробок щодо проблемно-орієнтованої оцінки інноваційного потенціалу АПК отримані автором особисто, вони викладені у 8 працях, опублікованих без співавторів. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи дисертанта. Конкретний внесок автора в ці праці вказаний у авторефераті в переліку основних публікацій за темою дисертації.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на: Міжнародній науково-практичній конференції «Удосконалення економічного механізму функціонування аграрних підприємств в умовах невизначеності» (м. Київ, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора» (м. Харків, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Ринкова трансформація соціально-економічних відносин в АПК» (м. Мелітополь, 2005 р.), Науково-практичній конференції «Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні» (м. Харків, 2006 р.), першому інноваційному форумі СНД «Міжнародний інноваційний розвиток та інноваційне співробітництво: стан, проблеми і перспективи», ХІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки» (м. Алушта, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми розвитку економіки регіону» (м. Івано-Франківськ, 2007 р.), 2-й Міжнародній науково-практичній конференції «Науково-інноваційна діяльність і підприємництво в АПК: проблеми, ефективність і управління» (м. Мінськ, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія ресурсозбереження використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності – об’єктивна передумова інтеграції країни в світове господарство» (м. Тернопіль, 2007 р.).
Публікації: основні положення дисертації викладено в 24 публікаціях загальним обсягом 8,7 др. арк., з них – 21 у фахових виданнях, у тому числі 8 одноосібних.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 132 найменування. Загальний обсяг дисертації становить 199 сторінок комп’ютерного тексту. Робота містить 14 рисунків, 23 таблиці, 2 додатки, та довідки про використання результатів дисертаційного дослідження.


Список литературы ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

1. На основі теоретичного аналізу сутності інноваційних процесів сформульовано власне визначення інноваційного потенціалу АПК як економічної категорії, що відображає здатність агропромислового комплексу до інноваційного розвитку і характеризує можливості даної конкретної системи сприймати новітні досягнення науки і техніки, нові технології, сорти рослин, породи тварин та забезпечувати на цій основі постійне відтворення і технічне та технологічне переозброєння виробництва, освоєння нових видів продукції, яка може задовольняти потреби споживачів.
2. Запропоновано при аналізі передумов та механізмів забезпечення інноваційного розвитку трактувати поняття інноваційного капіталу як функціональне поєднання і взаємодію трьох капіталів: інтелектуального, соціального та фінансового. Останній представляє собою грошовий капітал сформований у процесі розподілу і перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту шляхом заощаджень (нагромадження), які здійснюються підприємствами і організаціями, структурами фінансового і не фінансового секторів економіки, що включає державний сектор, та некомерційні організації при урахуванні розвитку науково-дослідної та впроваджувальної діяльності, інноваційної культури тощо.
3. Поглиблено теоретичне розуміння сутності та структури інноваційного потенціалу АПК, показано, що його складові не сумуються механічно, а перебувають у складній нелінійній взаємодії. Зокрема, при оцінці потенціальних можливостей конкретної інновації її науково-технологічна складова (потенціальні можливості технологічної ідеї, розробки) фактично має бути помноженою на виробничу складову (інноваційний потенціал підприємства, галузі, країни).
4. На основі прогнозно-аналітичного дослідження із залученням експертів –фахівців-аграріїв визначено основні проблемні питання розвитку інноваційного потенціалу АПК та технологічні напрями й інноваційні технології, найбільш перспективні для вітчизняного рослинництва, землеробства, бджільництва, запровадження енергозберігаючих технологій тощо.
5. Обґрунтовано необхідність використання проблемно-орієнтованого підходу до оцінки інноваційного потенціалу, виходячи з того, що його загальні обліково-звітні характеристики, є недостатніми для вирішення конкретних завдань управління інноваційними процесами. Розвинена і адаптована до специфіки агропромислової сфери методика проблемно-орієнтованої оцінки інноваційного потенціалу, яка дозволяє отримати об’єктивну оцінку реальних можливостей підприємств АПК по впровадженню відповідних технологій, виявити найгостріші і проблематичні аспекти такого впровадження, що має важливе значення для формування загальнодержавної інноваційної політики в Україні, обґрунтування системи заходів щодо цілеспрямованого розвитку складових інноваційного потенціалу та вибору найдоцільніших форм їх взаємодії. З використанням даної методики організовано оцінку інноваційного потенціалу АПК по відношенню до технологій, визнаних експертами найбільш перспективними.
6. Запропоновано ряд критеріїв оцінки інноваційної діяльності: шляхом розрахунку відношення темпу зміни діючих патентів до темпу зміни чисельності дослідників, коефіцієнту публікаційної активності науковців та коефіцієнту міжнародного співробітництва. На основі розрахунків вказаних критеріїв виявлено зростання інтенсивності використання інноваційного потенціалу в аграрному секторі.
7. Вивчено динаміку кадрового потенціалу аграрної науки і показано, що в ній продовжуються кризові явища й для відновлення нормальних процесів відтворення наукового потенціалу АПК та виходу його на стаціонарний режим розвитку потрібно принаймні 8 років. В той же час аналіз основних положень проекту Загальнодержавної комплексної програми розвитку українського села на період до 2015 року в Україні свідчить, що дана програма не тільки не передбачає адекватного зростання обсягів наукових досліджень, а навіть планує зменшення їх частки в загальному фінансуванні, тобто вона не зорієнтована на відновлення наукового потенціалу і на домінування інноваційного фактору в розвитку аграрної сфери.
8. Виконано порівняння інноваційних потенціалів окремих сільськогосподарських підприємств Київської області, що дало можливість оцінити рівень їх інноваційної готовності та виявити приховані резерви, які при наявності певних умов можуть бути використані для поліпшення виробничо-господарської діяльності суб’єктів господарювання АПК.
9. Показано, що, незважаючи на досить низький загальний рівень комерціалізації наукових розробок, інноваційні процеси у вітчизняному АПК, все ж наростають. Це підтверджено, вивченням досвіду роботи ефективних провайдерів інноваційних розробок – нових комерційних структур, котрі функціонують на принципах агрохолдингів, які в сучасних умовах швидко освоюють ринок інновацій, а також досвідом роботи інститутів, які зуміли адаптуватися до ринкових умов.
10. Проаналізовано основні тенденції в еволюції інформаційного забезпечення інноваційної діяльності в агропромисловому виробництві, показано, що попри наростання його ключового значення в інноваційному процесі, в Україні воно не відповідає сучасним вимогам. Продемонстровано, що в ринкових умовах значних переваг порівняно з традиційним інформаційним забезпеченням, яке надається державними установами, набуває приватне консультування. Відзначено нове явище в економіці українського сільського господарства – поява ряду успішних приватних інноваційних фірм, для яких надання консультацій і навчання кадрів (навіть на безоплатній основі) стало органічною частиною інноваційного бізнесу.
10. Показано, що вітчизняна практика підготовки та профорієнтації кадрів, яка не адаптована до сучасних умов інноваційного оновлення АПК стає сьогодні однією з найгостріших проблем інноваційного розвитку аграрних підприємств і підвищення інноваційної культури АПК. Вивчено передовий досвід підготовки спеціалістів аграрного профілю в модельних інноваційних господарствах України та в зарубіжній практиці і зроблено висновок, що означені підходи заслуговують схвалення і поширення.
11. Розглянуто проблеми формування цілісної інноваційно-технологічної системи АПК, показано, що в організаційній структурі сільськогосподарського підприємства мають тісно поєднуватись основні напрями виробничої, наукової, апробаційної та інформаційно-консультативної діяльності; з цією метою необхідно створювати наукові лабораторії рослинництва і тваринництва, які б працювали в тісному взаємозв’язку з виробничими підрозділами підприємства і спрямовували свою діяльність на задоволення наукових і виробничих потреб.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Большая Советская Энциклопедия: в 20 т. – М.: «Наука», 1967.
Т. 20. – 1967. – 428 с.
2. Аристотель. Сочинения: в 4-х томах. – М.: 1975.
Т.1. – С. 108-120, 349 с.
3. Добров Г.М. Актуальные проблемы науковедения / Г.М. Добров – М.: Наукова думка, 1968. – 304, [ 23] с.
4. Клейнер Г.Д. Предприятие в нестабильной экономической среде: риски, экономические стратегии, безопасность / Г.Д. Клейнер, В.А. Тамбовцев, Р.М. Кагалов: под ред. С.А. Панова. – М.: УАО, «Экономика», 1997. – 228 с.
5. Образовательный проект негосударственного образовательного учреждения «Агентство Интеллектуальные Ресурсы» NRC.EDU.RU. [Электронный ресурс] / Сетевой ресурс Центра менеджмента образования, науки и технологий. – Режим доступа к ресурсу: http://nrc.edu.ru/razd1/11.html.
6. Концепция развития инновационной деятельности в Свердловской области (на 2002-2010 годы). [Электронный ресурс] / Официальный сервер правительства Свердловской области. – Режим доступа к ресурсу: http://www.midural.ru/midural-new/ur_science/ur_science6.html.
7. Гончаров В.Н. Характеристика инновационного потенциала предприятия в контексте стратегического управления / В.Н. Гончаров, Е.В. Иванова // Наукові праці ДонНТУ: Серія: економічна. – 2007. – Вип. 76. – С. 112-119.
8. Кравченко С.И. Исследование сущности инновационного потенциала / С.И. Кравченко, И.С.Кладченко // Наукові праці ДонНТУ: Серія: економічна. – 2005. – Вип. 68. – С. 88-96.
9. Гусаков М. Формирование потенциала инновационного развития / М. Гусаков // Экономист. – 1999.– №2. – С 33-38.
10. Дагаев А. Рычаги инновационного роста / А. Дагаев // Проблемы теории и практики управления. – 2000. – №5. – С. 70-76.
11. Николаев А. Инновационное развитие и инновационная культура / А. Николаев // Проблемы теории и практики управления. – 2001. – № 5. – С. 57-63.
12. Слепец Ю.С. Инновационный потенциал как экономическая категория / Ю.С. Слепец , А.П. Костенко // Вісник НТУ «Харківський політехнічний інститут»: зб. наук. праць ХНТУ. – Х., 2003. – Вип. 24. – С. 93-101.
13. Климова М.Ю. К определению понятия «инновационный потенциал» // Методы активизации инновационных процессов / М.Ю. Климова – М.: ВНИИСХИ, 1998. – С.16-22. – (Економіка) (Наукові праці).
14. Фесенко І.А. Економічна оцінка інноваційного потенціалу вуглевидобувних підприємств: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.02.03 «Організація управління, планування і регулювання економікою» / І.А.Фесенко. – Луганськ, 2003. – 18, [3] с.
15. Новікова І.В. Інноваційний потенціал підприємств: оцінка та фінансово-економічне забезпечення розвитку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01 «Економіка, організація і управління підприємствами» / І.В.Новікова. – К., 2003.– 20, [3] с.
16. Андрощук Г.О. Організаційно-методологічні аспекти стимулювання інноваційної діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.02.02 «Економіка та управління науково-технічним прогресом» / Г.О.Андрощук. – К., 2003. – 20, [5] с.
17. Шипуліна Ю.С. Підходи до приведення у відповідність внутрішнім можливостям інноваційного розвитку господарських суб'єктів зовнішнім / Ю.С. Шипуліна // Проблеми науки. – 2004.– № 9. – С. 32-36.
18. Василенко В.О. Інноваційний менеджмент: навчальний посібник / В.О.Василенко, В.Г.Шматько – К.: ЦУЛ Фенікс, 2003. – 440 с.
19. Харин А.А. Управление инновациями / А.А.Харин, И.Л.Коленский. – М.: Высшая школа, 2003. – 253 с.
20. Володін C.А. Шляхи інноваційного розвитку системи УААН / С.А. Володін – К.: ННЦІАЕ, 2004. – 140 с.
21. Ніронович І.І. Удосконалення управління інноваційними процесами на промислових підприємствах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01 «Економіка, організація та управління підприємствами» / І.І. Ніронович. – Львів, 2005. – 20, [4] с.
22. Чухрай Н. Формування інноваційного потенціалу підприємства: маркетингове і логістичне забезпечення / Н.Чухрай – Львів: Нац. у-ту «Львівська політехніка», 2002. – 316 с.
23. Ильяшенко С.Н. Составляющие экономической безопасности предприятий и подходы к их оценке / С.Н. Ильяшенко // Актуальные проблемы экономики. – 2003. – № 3(2). – С. 12-19.
24. Ильяшенко С.Н. Инновационное развитие рыночных возможностей: Проблемы управления / С.Н. Ильяшенко – Сумы: ВВП «Мрия-1» ЛТД, 1999. – 222 с.
25. Лузин А.Е. Повышение к восприимчивости к нововведениям / А.Е. Лузин // Эко. – 1986. – №7. – С.112-119.
26. Социально-экономические проблемы информационного общества [под ред. Л.Г. Мельника]. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2005.– 430 с.
27.. Олексюк О.В. Управління потенціалом акціонерних товариств (на матеріалах підприємств цементної промисловості України): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01 «Економіка, організація і управління підприємствами» / О.В. Олексюк – К.: 2001. – 19, [3] с.
28. Особенности трансформации социального капитала науки в странах с переходной экономикой: cб. науч. трудов за материалами международной конференции [«Общество основанное на знаниях: новые вызовы науке и ученым»], (Киев, 23-27 ноября 2005 г.). – К.: «Феникс», 2006. – 226-234 с.
29. Управління ресурсами підприємства: навчальний посібник / [під ред. Ю.М. Воробйова і Б.І. Холода]. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 288 с.
30. Маркс К. / К. Маркс, Ф. Энгельс. – Сочинения, 2-е изд.: в 50 т. – М.: Госполитиздат, 1974
Т.49. – 1974. – С. 555. – 303 с.
31. Козырев В.М. Основы современной экономики: учебник / В.М. Козырев – М.: Финансы и статистика, 2000. – 248 с.
32. Маршалл А. Принципы экономической науки: в 2-х томах / А. Маршал – М.: Прогресс, 1993. – 415, [1] с.– 310 [2] с.
33. Ивашковский С.Н. Микроекономика: учебник / С.Н. Ивашковский – М.: Дело, 1998. – 416 с.
34. Шерер Ф.Структура отраслевых рынков: пер. с англ. / Ф. Шерер, Д. Росс. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 698 с.
35. Туган-Барановский М.В. Промышленные кризисы. Очерк из социальной истории Англии / М.В. Туган-Барановский – К.: Наукова думка, 2004. – 368 с. (НАН Украины объединенный ин-т экономики; 2-е изд. совершенно перераб.).
36. Бляхман Л.С. Экономика, организация, управление и планирование научно-технического прогресса / Л.С. Бляхман – М.: Высшая школа, 1991. – 288 с.
37. Кокорин Д.І. Инновационная деятельность / Д.І. Кокорин – М.: Экзамен, 2001. – 575 с.
38. Максимов Ю. Методика оценки инновационного потенциала учебно-научно-инновационного комплекса многопрофильного технического университета / Ю. Максимов, С. Митяков, О. Митякова // Инновации. – 2004. – № 2 (69). – С. 51-55.
39. Каныгин Ю.М. Научно-технический потенциал (Проблемы накопления и использования) [Електронний ресурс] / Ю.М. Каныгин – Новосибирск: Наука, 1984. – 154 с.; Manual for surveying national scientific & technological potential, collection and processing of data. Management of the R&D system // Sci. polici stud. аnd doc. and system. – Paris: UNESCO, 1970. – № 15. – Р. 210.
40. Гольдштейн Г.Я. Инновационный менеджмент: учебное пособие / Г.Я. Гольдштейн – Таганрог: Издательство ТРТУ, 1998. – 132 с.
41. Медынский В.Г. Реинжиринг инновационных предприятий: учебное пособие для вузов / В.Г. Медынский, С.В. Ильдеменов. – М.: ЮНИТИ, 1999. – 414 с.
42. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент: учебник для вузов / Р.А. Фатхутдинов – М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1998. – 600 с.
43. Галушко А.С. Підвищення ефективності використання інноваційного потенціалу в умовах переходу до ринкових відносин (на прикладі промислових підприємств Донбасу): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01. «Економіка, організація і управління підприємствами» / А.С. Галушко. – Донецьк., 1999. – 23,[3] с.
44. Соловьев В.П. Инновационная деятельность, как системный процесс в конкурентной экономике / В.П. Соловьев – К.: Феникс, 2004. – 560 с.
45. Россоха В.В. Ефективність використання виробничого потенціалу в аграрній сфері АПК / В.В. Россоха // Економіка АПК. – 2004. – № 6. – С. 20-21.
46. Варченко О.М. Економічний механізм формування і функціонування ринку цукру в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. економ. наук: спец. 08.07.02 «Економіка сільського господарства і АПК» / О.М. Варченко. – К.: 2004. – 38 с.
47. Мельник С.І. Трансформація ринку сільськогосподарської техніки / С.І. Мельник // Агроінком. – № 11-12. – 2004. – С. 27-31.
48. Мировой рейтинг коррупции за 2007 год: Украина на 118 месте из 180 стран мира. [Электронный ресурс] / Официальный сервер Международного агентства по борьбе с коррупцией «Transparency International». – Режим доступа к ресурсу: http://www.transparency.org/.
49. Коробов К. Помощь для менеджеров / К. Коробов // Новое сельское хозяйство. – № 4. – 2002. – 9 с.
50. Назаров Г.В. Параметрична оцінка організаційно-структурних інновацій / Г.В.Назаров // Проблеми науки. – 2004. – № 7. – С. 17-22.
51. Володін С.А. Інноваційний консалтинг в інфраструктурі наукоємного ринку АПК / С.А. Володін // Агроінком. – 2005. – № 9. – С. 62-64.
52. Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності №1977: збірник законодавчих та нормативних актів України в сфері науки і науково-технічної діяльності. – Офіц. вид. – К.: УкрІНТЕІ, 1997.– С.16-30. (Бібліотека офіційних видань).
53. Про наукову і науково-технічну діяльність: за станом на 1 грудня 1998 року, № 285 – ХІV / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Відомості Верховної Ради, 1999.– № 23. – С. 20. (Бібліотека офіційних видань).
54. Форми господарювання на селі (аналіз розвитку): [наук. ред. Саблука П.Т. та ін.]. – К.: Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» УААН, 2004. – 70 с.
55. Космидайло І.В. Інноваційна спрямованість як засіб економічного росту / І.В. Космидайло // Актуальні проблеми економіки. – №6 (60). – 2006. – С. 112-129.
56. Маліцький Б. Стан використання вітчизняного інтелектуального потенціалу / Б. Маліцький, О.Попович // Інтелектуальна власність. – 2005. – № 12. – С. 7-15.
57. Державний комітет статистики України / Статистичний щорічник України за 2003 р. – К.: 460 с.
58. Фінансові проблеми формування і розвитку аграрного ринку: зб. наук. праць матеріалів Дев’ятих річних зборів Всеукраїнського конгр. вчен. економістів-аграрників, 26-27 квіт. 2007 р. – К.: ННЦ ІАЕ, 2007. – 582 с.
59. Статистичний щорічник України за 2006 р. – К.: Державний комітет статистики України, 2007. –510 с.
60..Формирование современной инновационной культуры как составляющая научно-технологической политики государства: материалы VІІ международной научно-практической конференции [«Актуальные вопросы развития инновационной деятельности»] / А.С. Попович. – Симферополь: 2003. – С. 55-59.
61. Про пріоритетні напрямки розвитку інноваційної діяльності в Україні: від 16 грудня 2003 року № 433-ІV / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 13. – С. 354. – (Бібліотека офіційних видань).
62. Чинники мотивації персоналу аграрних підприємств / Удосконалення економічного механізму функціонування аграрних підприємств в умовах невизначеності: зб. наук. праць Міжнародної науково-практичної конференції 19-20 травня 2004 р. / Л.П. Червінська, Т.М. Червінська– К.: КНЕУ, 2004. – 595 с.
63. К вопросу о сущности и структуре инновационного потенциала // Инновационное сотрудничество государств – участников СНГ – путь в будущее: материалы международной научно-практической конференции и инновационного форума государств участников СНГ / А.С. Попович, Т.М. Червинская – М.: 2006. – С. 471-474.
64. Попович О.С. Науково-технологічна та інноваційна політика: основні механізми формування та реалізації / О.С. Попович [під ред. Б.А. Маліцького]. – К.: Фенікс, 2005. – 226 с.
65. Червінська Т.М. Науковий та виробничий потенціали інноваційної діяльності АПК / Т.М.Червінська // Проблеми науки. – №1. – 2007. – С. 35-41.
66. Михайловська О. Європейський парадокс інноваційного розвитку: уроки для України / О. Михайловська // Економіка України. – № 9. – 2006. – С. 80-85.
67. Чабан В.Г. Забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств на основі кооперації та інтеграції / Г.В. Чабан // Формування ринкових відносин в Україні. – № 7-8. – 2006. – С. 66-69.
68. Шовкун І. Галузевий сектор науки в контексті інноваційних процесів в економіці країни / І. Шовкун // Економіка України. – № 10. – 2006. – С. 49-56.
69. Загородній А.Г. Ефективність лізингових операцій щодо оновлення основних засобів АТП / А.Г.Загородній, Н.Є.Салюченко // Фінанси України. – 1999. – №12. – С. 109-114.
70. Зубець М. Розвиток інноваційних процесів в агропромисловому виробництві / М. Зубець, С.Тивончук. – К.: Аграрна наука, 2004. – 192 с.
71. Кушерець В.І. Знання як стратегічний ресурс суспільних трансформацій / В.І. Кушерець – К.: Знання України, 2002. – 248 с.
72. Научно-технический потенциал: структура, динамика, эффективность / [Г.М. Добров, В.Е. Тонкаль, А.А. Савельев, Б.А. Малицкий]. – К.: Наукова думка, 1987. – 347 с.
73. Кравченко С. Обґрунтування умов фінансування інноваційних рішень / С.Кравченко // Економіка України. – 2003. – № 2. – С. 41-46.
74. Инновационная активность как фактор развития агропромышленного комплекса // Инновационная деятельность и предпринимательство АПК: проблемы эффективности управления: сб. СБН междунар. научно-прак. конференции. – Минск: 2007. – С. 146-147.
75. Наукова та інноваційна діяльність в Україні [статистичний збірник]. – К.: Держкомстат України, 2006. – 495 с.
76. Вергунов В.А. Науковий потенціал УААН України / В.А.Вергунов, З.П.Кірпаль. – К.: Аграрна наука, 2005. – 248 с.
77. Лобанова Л.С. Аналіз кількісних та якісних характеристик динаміки наукових кадрів вищої кваліфікації України / Л.С.Лобанова // Наука та наукознавство. – №4 (54). – 2006. – С. 27-39.
78. Попович А.С. Сравнительный анализ динамики составляющих кадрового потенциала науки ряда стран СНГ / А.С. Попович // Наука и науковедение. – 2004. – №3. – С. 92-93.
79. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку [Інформаційно-аналітичний збірник (вип. 4) / за ред. П.Т. Саблука та ін.] – К.: ІАЕ, 2000. – 601 с.
80. Верба В.А. Методичні рекомендації з оцінки інноваційного потенціалу підприємства / В.А.Верба // Проблеми науки. – 2003. – №4. – С. 13-17.
81. Верба В.А. Методичні рекомендації з оцінки інноваційного потенціалу підприємства / В.А.Верба // Проблеми науки. – 2003. – №3. – С. 22-31.
82. Яковлєва О.Н. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства та ефективність його використання / О.Н. Яковлева // Вісник Київського національного торгово-економічного університету. – 2005. – №1. – С. 45-52.
83. Чабан В.Г. Інноваційний потенціал підприємства та його оцінка / В.Г.Чабан // Фінанси України. – 2006. – №5. – С. 142-145.
84. Чухрай Н. Моніторинг інноваційного потенціалу промислового підприємства. Методичні рекомендації / Н. Чухрай [за наук. ред. Є.В. Крюковського, С.О. Маяковського]. – Львів: Львівське обласне управління статистики Державного комітету статистики України, Інститут регіональних досліджень НАН України, 2003. – 48 с.
85. Маліцький Б.А. Перспективні напрями науково-технологічного та інноваційного розвитку України (Результати першого етапу прогнозно-аналітичного дослідження в рамках Державної програми прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку на 2004-2006) / Б.А. Маліцький, О.С. Попович, В.П.Соловйов – К.: Фенікс, 2006. – 208 с.
86. Helmer O. Social Technology / Basic Books. / O. Helmer – New York and London, 1966. – 236 с.
87. Гончарова М.Л. Стан та проблеми розвитку цукробурякового підкомплексу Сумської області. Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектору / М.Л. Гончарова // Вісник ХНАУ. – № 8. – 2004. – С. 176.
88. Бомко Г.Н. Территория новых идей / Г.Н. Бомко // Наука и инновации. – №10 (44). – 2006. – С.33-36.
89. Апотаєва А. «Корабль украинской науки в «Титаник» не превратиться» / А.Апотаєва // Сельская жизнь в Украине. – №23 (177). – 7 июня 2007. – 6 с.
90. Торгові аспекти використання сортів рослин як інтелектуальної власності в умовах здійснення аграрної реформи: зб. наук. наук. праць за матеріалами Міжнародного науково-практичного семінару / відп. ред. Л.П. Тимофієнко. – К.: 2001. – 112 с.
91. Потєхіна В. Охорона винаходів у законодавстві України і США / В. Потєхіна // Інтелектуальна власність. – 2005. – №1.– С.38-48.
92. Cohen Westley М., Merrill Stephen A. Patents in the Knowledge-Based Economy – 2003. – 352 р.
93. Волох В.П. та ін. Кукурудза: концепція розвитку селекції і насінництва, виробництва і мотивації ринку насіння / В.П. Волох // Агроінком. – №3(13). – 2006. – С. 128.
94. Пічкур О. Взаємозв’язок операцій у сфері інтелектуальної власності, інноваційної діяльності та трансферу технологій / О.Пічкур // Інтелектуальна власність. – 2003. – №10. – С.8-17.
95. Ляшенко О.М. Система трансферу технологій в Україні на сучасному етапі та перспективи її розвитку / О.М. Ляшенко, Г.О. Булавська // Наука і економіка. Вісник Хмельницького економічного ун-ту. Вип. 4. – 2006. – №4. – С.60.
96. В.Г. Чабан. Трансфер інноваційних технологій в аграрному секторі / В.Г.Чабан // Агроінком. – 2006. – С.46-47.
97. Никитина М. Модели инновационного развития на примере Республики Турция / М.Никитина // Мировая экономика и международные отношения. – 2006. № 6. – С.103-106.
98. Інноваційний розвиток промисловості України [Зб. наук. праць / наук. ред. О.І. Волкова, П.М. Денисенка]. – К.: КНТ, 2006. – С. 107-110.
99. Актуальні питання методології та практики науково-технологічної політики [наук. ред. Б.А. Маліцького]. – К.: УкрІНТЕІ, 2001. – 204 с.
100. Чабан В.Г. Організаційні форми інноваційної діяльності в аграрному секторі / В.Г.Чабан // Агроінком. – № 5-6. – 2006. – С. 95-99.
101. Комплексна програма підтримки та розвитку українського села «Добробут через аграрний розвиток» [Електронний ресурс] / Кабінет Міністрів України. – К.: 2005.– 133 с. – Режим доступу: www.dar–Ukraine.com
102. Гаврилюк М.М. Агропромисловому виробництву – інноваційний шлях розвитку / М.М. Гаврилюк // Економіка АПК. – 2005. – №8. – С. 19-22.
103. Загальні збори Української академії аграрних наук // Вісник аграрної науки. – №5. – 2007. – С. 5-12.
104. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: підручник / Андрійчук В.Г. – К.: КНЕУ, 2004. – 624 с.
105. Білоус О. Міжнародний маркетинг у сфері торгівлі інтелектуальним продуктом О.Білорус, Н.Ярова, І. Гузенко // Вісник НАН України. – 2002. – №5. – С. 9-19.
106. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку: [зб. наук. праць / наук. ред. П.К. Канівського та ін.] – К.: ННЦ «ІАЕ», 2005. – С. 7-29.
107. Черемсіна С.Г. Інтеграційні механізми розвитку виробничо-наукової діяльності інституту «Магарач» / С.Г.Черемсіна // Агроінком. – №3,4. – 2006. – С. 68-69.
108. Кириченко В.В. Інформаційно-маркетинговий супровід селекції в рослинництві / В.В. Кириченко, В.М.Тимчук // Вісник аграрної науки. – Вересень 2006. – С. 52-55.
109. Симоненко Т.В. Інформаційне забезпечення пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні / Т.В.Симоненко // Бібліотечний вісник. – 2003. – №5. – с. 20-22.
110. Соснін О.В. Місце інформаційної діяльності в інноваційній моделі розвитку економіки України. [Електронний ресурс] / О.В. Соснін – Київ: Національний інститут проблем міжнародної безпеки // «Стратегічна панорама». – № 1. – 2004 р. – Режим доступу до журн.: http://www.niisp.gov.ua/vydanna/panorama/2004_1.php.
111. Вильховченко Э. Прогресс труда на современном этапе НТР / Э. Вильховченко // Мировая экономика и международные отношения. – 1992. – №8. – С. 57- 62.
112. Корнещук В.П. Сучасна професійна освіта в Україні і надійність спеціалістів / В.П.Корнещук // Наука і освіта. – № 1-2. – 2007. – С.147- 155.
113. Чайковська К.В. Інформаційне забезпечення інноваційної діяльності машинобудівних підприємств / К.В.Чайковська // Актуальні проблеми економіки. – №10(64). – 2006. – С. 200.
114. Завадський Й.С. Організація і психологія управління трудовими колективами / Й.С. Завадський. – К.: Урожай, 1985. – 157 с.
115. Тульчинська С.О. Науково-технологічна сфера України: проблеми формування та перспективи розвитку / С.О.Тульчинська // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – №9(63). – С. 181-185.
116. Пирожков С.І. Інвестування української економіки / С.І. Пирожков, Г.П. Шестопалов [наук. ред. А.І. Сухорукова]. – К.: Рада Національної безпеки і оборони України, національний ін-т проблем міжнародної безпеки. – К.: 2005. – 440 с.
117. Космидайло І.В. Інноваційна діяльність підприємств: зарубіжна практика / І.В. Космидайло // Актуальні проблеми економіки. – №9 (63). – 2006. – С. 174-180.
118. Фокин С. Конкурентоспособность стран мира. [Электронный ресурс] / С. Фокин. – Московский государственный университет имени М.В. Ломоносова. Географический факультет. Кафедра: Географии мирового хозяйства. – 2001. – Режим доступа к ресурсу: http://geopub.narod.ru/student/fokin/2/main.htm.
119. Фаррелл Д. Оправданные технологии. [Электронный ресурс] / Д. Фаррелл, Т. Гервиллигер, А. Вербб. – McKinsey Global Institute // "Вестник McKinsey". – №3(5). – 2003. – Режим доступа к ресурсу: http://www.management.com.ua/ims/ims067.html.
120. Система інноваційного менеджменту дослідного господарства «Асканійське» / В.О. Найдьонова В.О., М.Ф.Кропивко, С.А.Тивончук // Агроінком. – № 9-10. – 2006. – С. 30-33.
121. Загальнодержавна комплексна програма розвитку українського села на період до 2015 року [Проект / Міністерство аграрної політики України]. – К.: 2007. – 48 с.
122. Панорама аграрного сектору України [Довідкові матеріали / Міністерство аграрної політики]. – К.: 2006. – 74 с.
123. Федулова Л.І. Проблеми розвитку економіки знань в контексті вступу України до ЄС / Л.І Федулова // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – №4 (46). – С. 104-117.
124. Марченко В.Н. Развитие опытно-экспериментальных производств в условиях инновационного кластера / В.Н. Марченко // Вісник економічної науки України. – №2. – 2005. – С.72-77.
125.Єгоров І.Ю. Стратегія запозичень і розвиток науки / І.Ю.Єгоров, О.С.Попович, В.П.Соловйов // Вісник НАН України. – 2003. – №5. – С. 3-14.
126. Шумпетер Й. Теория экономического развития / Й. Шумпетер – М.: Прогресс, 182. – 455 с.
127. Петров В.М. Інноваційні пріоритети технічної політики в АПК / В.М. Петров // Економіка АПК. – 2005. – №7. – С. 11-17.
128. Бірюк С. Проблемні питання діяльності венчурних ІСІ в Україні. [Електронний ресурс] / С. Бірюк – Українська асоціація інвестиційного бізнесу. – 2005. – Режим доступу до ресурсу: http://www.uaib.com.ua/abcpeople/venchyra/ukr_vench/17150.html.
129. Леонтьев О. Модель финансирования банками инновационной деятельности в Беларуси / О.Леонтьев // Наука и инновации. – №9(43). – 2006. – С. 53-54.
130. Формы, методы сотрудничества между институтами и предприятиями [зб. наук. праць] / Труд за рубежом. – М.: №1(73). – 2007. – С. 44-45.
131. Аникин О. Территория новых идей / О.Аникин // Наука и инновации. – 2006. – №6 (40). – С. 4-42.
132. Материалы Первого Всероссийского конгресса экономистов-аграрников, 14-15 февраля 2005 г. информ бюл. – М.: ФГНУ «Росинформагпотех», 2005. – С. 352
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.