У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОВГОСТРОКОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
Количество страниц 107
ВУЗ ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2010
Содержание Зміст
Вступ…………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Теоретичні основи та концептуальні положення довгострокової економічної стійкості промислових підприємств............................…..........10
1.1. Суть і зміст економічної стійкості підприємств в умовах ринкових відносин .............................................................................................................10
1.2. Фактори, що впливають на довгострокову економічну стійкість підприємств…....................................................................................................24
1.3. Прогнозування і моделювання оптимальної економічної стійкості підприємств………………………………………………………………........36
Висновки до розділу 1………………………………………………………...55
Розділ 2. Розробка методичного забезпечення довгострокової економічної стійкості промислових підприємств......…….................................................60
2.1. Визначення витрат ресурсів і напрямів забезпечення довгострокової економічної стійкості підприємств……………………………………..........60
2.2. Методологічні засади діагностики параметрів і факторів забезпечення економічної стійкості підприємств…………………………………………..76
2.3. Діагностика параметрів і факторів економічної стійкості підприємств……………………………………………………………………96
Висновки до розділу 2……………………………………………………….118
Розділ 3. Формування організаційно-економічного механізму забезпечення довгострокової економічної стійкості промислових підприємств.............122
3.1. Науково-методичні засади розробки організаційно-економічного механізму управління довгостроковою економічною стійкістю промислових підприємств…………………………………………………...122
3.2. Інноваційне забезпечення довгострокової економічної стійкості підприємств…………………………………………………………………..139
3.3. Діагностика і реалізація резервів підвищення довгострокової економічної стійкості підприємств…………................................................169
Висновки до розділу 3……………………………………………………….183
Висновки…...…………………………………………………………………188
Список використаних джерел……………………………………………….198
Додатки……………………………………………………………………….217


Вступ
Актуальність теми. Трансформаційні процеси в економіці України, прискорення змін і нестабільність економічного середовища, зростання рівня конкуренції, інтеграція у світове господарство та вступ до СОТ вимагають кардинальних перетворень в управлінні промисловими підприємствами. За десять останніх років рентабельність промислової продукції в Україні знизилась у три рази, а близько 40% підприємств не змогли вчасно адаптуватися до ринкових умов господарювання. При цьому поточна ефективність
функціонування діяльності підприємств не гарантує їх економічної стійко-
сті у довгостроковому періоді. Вирішення даної проблеми – це, насамперед, обґрунтування шляхів підвищення економічної стійкості суб’єктів господарювання у довгостроковому періоді, пов’язаних із глибокою зміною організаційно-економічного механізму управління.
Динамічне довгострокове забезпечення економічної стійкості промислових підприємств у цілому можливе лише за рахунок цілеспрямованих, усвідомлених дій, що мають носити довгостроковий стратегічний і програмний характер. У зв’язку із цим забезпечення поступального розвитку та перехід до етапу практичної реалізації довгострокового стійкого функціонування промислового виробництва є для національної економіки стратегічною метою.
Пошуком цих шляхів займалися вітчизняні та зарубіжні науковці та практики, зокрема: О.І. Амоша, С.С. Аптекар, В.П. Астахов, Я.Г. Берсуцький, І.П. Булєєв, В.А. Василенко, О.О. Веклич, В.М. Геєць, В.Г. Герасимчук,
Б.М. Данилишин, Ф.І. Євдокимов, А.В. Кірієнко, Г.В. Клейнер, Г.В. Козаченко, Б.П. Кучин, В.І. Ландик, М.М. Лепа, Л.О. Лігоненко, В.П. Мартиненко,
І.М. Міщенко, Н.О. Москаленко, А.А. Садєков, М.Г. Чумаченко.
Ученими достатньо глибоко опрацьовано ряд важливих питань впливу зовнішніх факторів на економічну стійкість підприємств, але дослідження впливу внутрішніх факторів у ринкових умовах практично відсутні. Це стосується в першу чергу таких факторів, як оптимальне використання фонду календарного та робочого часу, рівня продуктивності живої, упредметненої та сукупної праці, рівня ритмічності виробництва, інноваційного забезпечення економічної стійкості. Ці проблеми досліджуються в дисертації з позиції використання внутрішніх джерел, а організаційно-економічний механізм управління економічною стійкістю розглядається як складова частина системи менеджменту.
Це обумовило необхідність наукових досліджень даної спрямованості та визначило тему дисертації, її мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у Житомирському державному технологічному університеті Міністерства освіти і науки України відповідно до плану науково-дослідних робіт за темами: “Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності виробництва”, номер державної реєстрації 0102U001029 (1999-2003 рр.), у рамках якої автором розроблено механізм формування продуктивності праці, методичні положення управління резервами зростання продуктивності живої, упредметненої та сукупної праці, методику оцінки економічної стійкості підприємств; “Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності машинобудівного виробництва”, номер державної реєстрації 0104U003516 (2004-2007 рр.), у якій автором розроблено науково-методичні засади діагностики фінансової стійкості підприємств, формування товарної стратегії машинобудівного підприємства, методичні основи діагностики резервів виробництва.
Мета та завдання дослідження. Метою роботи є наукове обґрунтування теоретичних основ економічної стійкості промислових підприємств, розробка організаційно-економічного механізму управління довгостроковою економічною стійкістю і науково-практичних рекомендацій щодо формування та реалізації такого механізму.
Для реалізації мети дослідження було поставлено і вирішено комплекс теоретичних, методичних і практичних завдань:
запропоновано концептуальну модель системи управління довгостроковою економічною стійкістю підприємств, визначено функції та структурні елементи процесу управління стійкістю;
проаналізовано тенденції сучасного розвитку промисловості України та підприємств Житомирської області, виявлено проблеми функціонування вітчизняних підприємств у сучасних умовах, що визначило передумови необхідності й доцільності розробки організаційно-економічного механізму управління довгостроковою економічною стійкістю підприємств;
запропоновано показники та критерії оцінки рівня економічної стійкості підприємств і розроблено методики їх розрахунку та діагностики внутрішніх факторів, що впливають на економічну стійкість;
розроблено організаційно-економічний механізм управління довгостроковою економічною стійкістю промислових підприємств, основними елементами якого є: стратегічне забезпечення економічної стійкості, функціональний механізм, тимчасові організаційні структури, регламентні системи;
розроблено бальну систему оцінки інновацій за ступенем новизни і складності вирішуваної задачі, систему показників визначення інноваційної активності підприємств, регламентну систему управління інноваційним процесом на підприємстві;
визначено основні напрями підвищення економічної стійкості підприємств, найбільш суттєвими з яких є інноваційно-інвестиційна модель розвитку виробництва, раціональне використання фонду календарного і робочого часу, підвищення продуктивності живої, упредметненої та сукупної праці, підвищення рівня ритмічності виробництва.
Об’єкт дослідження – процеси управління промисловими підприємствами в ринковому середовищі та складові механізму економічної стійкості.
Предметом дослідження є теоретичні та методичні питання формування організаційно-економічного механізму забезпечення довгострокової економічної стійкості промислових підприємств.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є класичні наукові положення зарубіжної та вітчизняної економічної думки у сфері теорії та практики виробничого менеджменту. Інформаційною базою дослідження є закони України, методичні матеріали Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Фонду державного майна України, Агентства запобігання банкрутству, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, матеріали конференцій, публікації у друкованих та електронних економічних виданнях, дані фінансової звітності 40 промислових підприємств.
Для досягнення намічених наукових результатів у роботі використовувалися такі методи дослідження: системно-структурного аналізу – для побудови логіки та структури роботи; деталізації та синтезу – для визначення предмета і взаємозв’язку його складових частин; економіко-статистичний – при дослідженні й узагальненні тенденцій і закономірностей розвитку промислових підприємств; економічної діагностики – для оцінки параметрів економічної стійкості підприємств, сили впливу організаційно-економічних факторів, виявлення реальних і потенційних резервів щодо забезпечення економічної стійкості; сітьового планування і управління – для створення регламентних систем управління інноваційним процесом, продуктивністю праці, ритмічністю роботи підприємств, економічною стійкістю.
Наукова новизна одержаних результатів. Результати виконаного дослідження у своїй сукупності сприяють поглибленню теоретико-методич¬них основ та обґрунтуванню науково-методичних рекомендацій щодо формування механізму забезпечення довгострокової економічної стійкості промислових підприємств у системі виробничого менеджменту в умовах переходу до інноваційної моделі розвитку.
Основні результати, що визначають наукову новизну виконаного дослідження, полягають у такому:
уперше:
запропоновано новий науковий підхід до створення організаційно-економічного механізму забезпечення довгострокової економічної стійкості суб’єктів господарювання як багатофункціональної та багатокомпонентної системи, яка структурована за такими блоками: управління фондом календарного і робочого часу; управління інноваційним процесом; управління продуктивністю праці; управління ритмічністю виробництва. Доведено, що впровадження такого механізму забезпечує інтеграцію внутрішніх джерел підприємства у вирішенні задач економічної стійкості та конкурентоспроможності на основі інноваційного розвитку виробництва;
запропоновано і реалізовано методики визначення показників і критеріїв економічної стійкості підприємств, оцінки рівня використання фонду календарного і робочого часу, противитратного механізму формування продуктивності живої, упредметненої та сукупної праці, поточної діагностики економічної стійкості й ефективності роботи підприємств, рекомендації щодо виявлення реальних і потенційних резервів підвищення рівня економічної стійкості на основі регламентних систем управління;
удосконалено:
поняття «організаційно-економічний механізм забезпечення економічної стійкості підприємств» як комплексно-цільової системи, що складається із сукупності взаємопов’язаних елементів управлінського впливу на економічну стійкість функціонування підприємств на етапах життєвого циклу. Доведено, що його застосування в системі виробничого менеджменту створює необхідну теоретико-методичну базу формування дієвого механізму забезпечення довгострокової економічної стійкості промислових підприємств;
заходи із забезпечення довгострокової економічної стійкості машинобудівних підприємств у контексті стратегії органічного сполучення інноваційної моделі розвитку із внутрішніми джерелами. Доведено, що такий підхід збагачує економічну науку та є основою створення ефективного організаційно-економічного механізму забезпечення економічної стійкості підприємств;
дістали подальшого розвитку:
класифікація основних внутрішніх джерел забезпечення довгострокової економічної стійкості підприємств, в основу якої покладено диференціацію сукупності внутрішніх чинників з урахуванням їх впливу на економічну стійкість у процесі реалізації задач інноваційного розвитку машинобудівного виробництва для виявлення і реалізації реальних та потенційних резервів підвищення економічної стійкості;
методичні підходи до визначення складу і змісту основних елементів, які формують структуру організаційно-економічного механізму управління довгостроковою економічною стійкістю функціонування промислових підприємств. На відміну від існуючого складу елементів системи управління підприємством запропоновано тимчасові організаційні структури управління і регламентні системи, що відповідають концептуальній моделі управління економічною стійкістю підприємств.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертаційної роботи доведено до рівня конкретних методичних рекомендацій та практичних рішень, використання яких забезпечує впровадження у виробничий менеджмент організаційно-економічного механізму управління довгостроковою економічною стійкістю промислових підприємств.
Результати виконаного дослідження у повному обсязі впроваджено в систему внутрішньофірмового управління ВАТ «Коростенський завод хімічного машинобудування» (акт упровадження № 30/978 від 16.03.2007 р; довідка № 30/979 від 16.03.2007 р; акт упровадження від 18.03.2007 р.). Основні результати дисертації знайшли використання у практичній роботі головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Житомирської обласної адміністрації при розробці практичних заходів із підвищення економічної стійкості промислових підприємств, використання безінвестиційних резервів підвищення економічної ефективності виробництва, при формуванні стратегічного плану розвитку промисловості Житомирської області (акт упровадження № 619/01 від 27.04.2007 р.); ВАТ „Житомиробленерго” при побудові організаційно-економічного механізму управління довгостроковою економічною стійкістю підприємств (акт упровадження № 19/2047 від 28.04.2007 р.); ВАТ “Бердичівський машинобудівний завод “Прогрес” (довідка від 11.01.2008 р.).
Теоретичні та науково-практичні результати дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Житомирського державного технологічного університету при викладанні дисциплін: “Економіка підприємства”, “Стратегічне управління”, “Економічна діагностика” (акт упровадження № 44-45/1125 від 29.06.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі результати наукових досліджень одержано автором особисто. Авторові належить наукова ідея роботи, мета і завдання дослідження, теоретичні, методичні та практичні розробки.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні результати обговорювались і були схвалені на 13 конференціях, у тому числі: V Міжнародній науково-практичній конференції “Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність” (м. Трускавець, 1999 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми забезпечення економічної безпеки” (м. Донецьк, 2001 р.), VІ Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг: теорія і практика” (м. Київ, 2002 р.), VI Міжнародній науковій конференції “Економіка і маркетинг в ХХІ столітті” (м. Донецьк, 2003 р.), V Міжнародній, міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (м. Житомир, 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку підприємств в Україні” (м. Житомир, 2005 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми реформування українського суспільства” (м. Житомир, 2006 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображено у 27 наукових публікаціях (у тому числі 14 статей – у наукових журналах і збірниках наукових праць, із них 12 – у наукових фахових виданнях, і 13 матеріалів конференцій). Загальний обсяг публікацій складає 16,5 д.а.
Список литературы Висновки
Дисертаційна робота спрямована на розв’язання важливої економічної проблеми – формування організаційно-економічного механізму управління довгостроковою економічною стійкістю промислових підприємств в сучасних умовах. Вона узагальнює і розвиває науково-теоретичні, методичні та практичні питання щодо стійкого і ефективного функціонування промислових підприємств в умовах нестабільного ринкового середовища.
Виконане дослідження дозволяє зробити наступні висновки.
1. Аналіз роботи промисловості за період 2000-2006 років показав, що рентабельність промислової продукції в Україні знизилася в 2,5 рази, а число збиткових підприємств залишається на рівні 40%. Аналіз динаміки основного показника – індикатора ефективності діяльності підприємств – фінансового результату дозволяє зробити висновок про те, що незважаючи на збільшення фінансового результату (особливо за 2 останні роки), темпи зростання даного показника є скачкоподібними, не мають яскраво вираженої тенденції, що в свою чергу свідчить про відсутність тенденції сталого розвитку, про стохастичність впливів ринкового середовища, низький рівень економічної стійкості промислових підприємств.
2. В сучасній економічній теорії недостатньо чітко визначено поняття економічної стійкості промислових підприємств. Аналіз видань України, країн СНД і країн далекого зарубіжжя, присвячених дослідженню економічної стійкості підприємств показав, що на даний час існує два підходи до визначення суті поняття «економічна стійкість»: середовищний і фінансовий. Аналізуючи існуючі на сьогодні підходи до визначення економічної стійкості підприємств , можна констатувати , що підходи до визначення суті поняття економічної стійкості підприємств відрізняються або неповнотою, недомовленістю і незрозумілістю, що не дозволяє , виходячи з них, визначити суть даного поняття, або досить широким підходом, при якому втрачається саме бачення поняття економічної стійкості внаслідок ототожнення стійкості з ефективністю функціонування підприємств.
3. За результатами дослідження поглиблено поняття економічної стійкості. Запропоноване розуміння економічної стійкості дозволяє стверджувати, що підприємство є економічно стійким, якщо воно здатне забезпечити життєздатність і конкурентоспроможність на всіх етапах свого життєвого циклу на основі інноваційно-інвестиційної моделі розвитку виробництва. Це дало змогу запропонувати таке визначення процесу управління економічною стійкістю: організаційно-економічний механізм управління економічною стійкістю підприємств – це постійний цілеспрямований вплив суб’єкта управління на об’єкт управління (техніко-технологічну, організаційно-економічну, фінансову і соціальну системи) для оптимального використання потенціалу підприємства з метою забезпечення оптимальних або заданих параметрів економічної стійкості у нестабільному економічному середовищі.
4. За результатами аналізу наукових досліджень і досвіду господарювання виявлено, що в Україні до цього часу відсутній ефективний організаційно-економічний механізм управління довгостроковою економічною стійкістю підприємств. Стан і тенденції виробничо-господарського розвитку підприємств країни є незадовільним за всіма складовими забезпечення довгострокової економічної стійкості і переходу на інноваційно-інвестиційну модель виробництва. Негативні економічні наслідки обумовлені несформованістю концептуальних засад механізму управління економічною стійкістю у часі та недостатнім науково-методичним його забезпеченням. У роботі доведено, що в сучасних умовах структурно-інноваційної перебудови економіки країни проблема розробки дієвого механізму управління довгостроковою економічною стійкістю – це об’єктивна реальність, яка виникла на практиці і підлягає всебічному глибокому дослідженню і ефективному науково-методичному забезпеченню.
5. Виявлено, що на економічну стійкість підприємств впливають як зовнішні, так і внутрішні фактори. Основними зовнішніми факторами є : податковий тиск, інфляція, стан фінансової системи країни, рівень платоспроможності партнерів, грошове забезпечення попиту на продукцію підприємств, фіскальна стратегія держави, ціни на виробничі ресурси, глобалізація економічних відносин, інвестиційний клімат в державі. Основними внутрішніми факторами є інноваційні, організаційно-управлінські, економічні і соціальні.
Аналіз літературних джерел показав, що вплив зовнішніх факторів на економічну стійкість підприємств досліджено досить обґрунтовано. В той же час вплив внутрішніх факторів, особливо на довгострокову стійкість, вивчено недостатньо. В зв’язку з цим необхідно в першу чергу здійснити пошук внутрішніх джерел росту економічної стійкості підприємств за рахунок організаційно-економічних, управлінських і соціальних факторів, що не вимагають значних інвестицій: використання фонду календарного і робочого часу, ритмічність роботи, безінвестиційні резерви виробництва.
6. Дослідження промислових підприємств Житомирської області показало, що управління виробництвом в основному зводиться до реакції на негативні зміни в ньому і зовнішньому середовищі. В зв’язку з цим необхідно впровадити в практику управління систему економічного прогнозування діяльності підприємств. Прогнозування є не тільки засобом підвищення наукового рівня планування, в першу чергу стратегічного, але і активно впливає на всі інші види управлінської діяльності: організацію, мотивацію, оперативне управління, забезпечення стійкого функціонування. Метою економічного прогнозування є одержання моделей, які описують взаємозв’язок техніко-економічних і фінансових показників з достатньою точністю при найменшому числі факторів. Економічні прогнози повинні бути основою системи випереджального контролю, тобто контролю на вході, а не на виході системи. Система випереджального контролю повинна бути складовим органічним елементом стратегічного управління.
7. Встановлено, що при формуванні організаційно-економічного механізму забезпечення економічної стійкості підприємств особливої актуальності набувають методичні аспекти розробки моделей оптимальної економічної стійкості. Актуальність цієї проблеми пояснюється ще й тим, що на даний час ще немає стандартної практики моделювання оптимальної економічної стійкості підприємств. Критеріями вибору рівня оптимальної економічної стійкості підприємств може слугувати мінімум суми дисконтованих витрат в комплексі: постачальники – виробнича система – споживачі.
8. Доведено, що головна мета механізму управління є забезпечення довгострокової економічної стійкості підприємств – створення внутрішніх умов і адаптація до зовнішніх факторів для стабільного функціонування на основі інноваційно-інвестиційної моделі розвитку виробництва, досягнення довгострокових конкурентних переваг. З цією метою необхідне ресурсне забезпечення економічної стійкості. Аналіз літературних джерел і практики роботи промислових підприємств Житомирської області показав, що ресурсне забезпечення економічної стійкості або взагалі відсутнє, або проводиться у вигляді допоміжних складових, яким не відводиться ніякої суттєвої ролі в забезпечення економічної стійкості.
Обґрунтовано, що ресурсне забезпечення економічної стійкості повинно бути диференційованим стосовно до різних стадій життєвого циклу підприємств: процесу створення, експлуатації та модернізації. Це пояснюється тим, що ці ресурси в залежності від стадій життєвого циклу по-різному реалізуються і характеризуються різним економічним змістом. Виходячи з цього, запропоноване ресурсно-функціональне забезпечення економічної стійкості підприємств на стадіях створення, експлуатації і модернізації промислових підприємств з диференціацією функціональних об’єктів витрат: техніко-технологічна, організаційна, економічна, фінансова та соціальна системи.
9. Запропонована методика поточної діагностики економічної стійкості і ефективності виробництва, яка ґрунтується на використанні не тільки поточних величин, але також дає змогу оцінити виявлені відхилення від необхідного рівня з урахуванням їх формування, а також сполучених збитків і ефектів шляхом щомісячної діагностики стану рахунків «Витрати на виробництво», «Собівартість продукції» і даних обліку випущеної продукції та незавершеного виробництва.
10. Розроблені методики діагностики: параметрів економічної стійкості, рівня ритмічності роботи підприємств, використання фонду календарного і робочого часу, діагностики рівня продуктивності живої, упредметненої і сукупної праці. На основі розроблених методик виконана діагностики параметрів економічної стійкості підприємств Житомирської області. Виконані розрахунки параметрів економічної стійкості і побудовані графіки беззбитковості 40 промислових підприємств за період 2003 – 2005 рр.
Запропонована цільова комплексна програма управління фондом календарного і робочого часу на промисловому підприємстві.
11. Розроблена шкала визначення рівня економічної стійкості підприємств на основі коефіцієнта економічної стійкості, який визначається як відношення чистого доходу до порогу беззбитковості. Шкала включає п’ять рівнів економічної стійкості: 1) високий (Ке.с. = 1,51 і вище); 2) середній (Ке.с = 1,26 – 1,50); і 3) низький (Ке.с = 1,16 – 1,25); 4) дуже низький (Ке.с = 1,0 – 1,15); 5) збитковий (Ке.с менше 1,0). Діагностика економічної стійкості 40 промислових підприємств Житомирської області показала, що високий коефіцієнт економічної стійкості мають 41 % підприємств, середній – 12,82 %; низький – 5,14 %; дуже низький – 12,82 %; 28,22 % підприємств є збитковими.
12. Діагностика використання фонду календарного і робочого часу на машинобудівних підприємствах Житомирської області показала, що всі підприємства працюють за п’ятиденним робочим тижнем в одну або дві зміни. При цьому при однозмінній роботі використовується 23 % календарного фонду часу, а при двохзмінній роботі – 46 %. Розрахунки показують, що при такій організації роботи підприємств інновації не дають необхідного ефекту і перетворюються в удорожчуючий фактор розвитку виробництва. Запропонована організація роботи машинобудівних підприємств за системою рівноднівок на дільницях з високотехнологічним обладнанням з програмним управлінням дає змогу збільшити використання календарного фонду часу при однозмінній роботі до 46 %, а при двохзмінній роботі до 92 %.
Діагностика використання робочого часу показала, що на машинобудівних підприємствах є значні втрати робочого часу (основними є відсутність робіт, нестача матеріалів, деталей, заготовок, несправність, неплановий ремонт та наладка обладнання, відсутність технічної документації тощо). З цією метою розроблена і впроваджена у ВАТ «Коростенський завод хімічного машинобудування» цільова комплексна програма управління робочим часом, яка включає організаційно-технічні, економічні, оздоровчо-профілактичні та соціальні заходи.
13. Діагностика рівня ритмічності 12 машинобудівних підприємств Житомирської області показала, що підприємства працюють неритмічно як на протязі місяця, так і протягом року. В середньому по 12 підприємствах за першу декаду місяця виготовляється 5-7 % місячного об’єму продукції, за другу декаду – 12-17 %, а в третю декаду виготовляється 60-80 % місячного об’єму випуску продукції. Основними причинами неритмічної роботи є такі: відсутність замовлень, відсутність коштів для закупівлі матеріалів і комплектуючих, несвоєчасна закупівля матеріалів і комплектуючих, низький рівень комплексної підготовки виробництва (маркетингової, конструкторської, технологічної, організаційної, економічної), низький рівень організації робіт, неефективна система оплати праці.
На основі розробленої методики виявлені реальні і потенційні резерви збільшення випуску продукції на діючих виробничих потужностях підприємств за рахунок підвищення рівня ритмічності виробництва. Для управління ритмічною роботою розроблена і впроваджена у ВАТ «Коростенський завод хімічного машинобудування» регламентна система.
14. Встановлено, що однією з причин низького рівня продуктивності праці на машинобудівних підприємствах є витратний механізм формування рівня продуктивності. В статистичній практиці рівень продуктивності праці визначається діленням чистого доходу підприємства на середньоспискову чисельність персоналу. При цьому не враховуються витрати упредметненої (минулої праці). При такій методиці темпи росту собівартості значно випереджають темпи росту продуктивності. З цією метою запропонований противитратний механізм визначення продуктивності, при якому визначається продуктивність живої, упредметненої і сукупної праці. Це дає можливість диференційовано виявити реальні резерви росту продуктивності праці.
15. Визначено та охарактеризовано основні напрями управління довгостроковою економічною стійкістю промислових підприємств: формування і розвиток потенціалу підприємства, досягнення високого рівня продуктивності, забезпечення довгострокової рентабельності, досягнення високого рівня ритмічності виробництва, забезпечення інноваційно-інвестиційної моделі розвитку виробництва, оптимальне використання виробничих ресурсів, раціональне використання фонду календарного і робочого часу, постійний пошук і реалізація резервів виробництва. Включення питань раціонального використання фонду календарного і робочого часу, забезпечення високого рівня ритмічності і визначення продуктивності живої, упредметненої та сукупної праці є новим підходом до формування механізму управління економічною стійкістю.
16. З урахуванням положень теорії функціональної систематології, що характерно для сучасного стану системного підходу, розроблено теоретичні та науково-методичні засади формування організаційно-економічного механізму управління довгостроковою економічною стійкістю машинобудівних підприємств. Цей механізм управління довгостроковою економічною стійкістю включає: концептуальну модель, службу стратегічного забезпечення стійкості, систему елементів і функціональний механізм управління стійкістю, тимчасові організаційні структури, регламентні системи.
17. Розроблений організаційно-економічний механізм управління економічною стійкістю є багатоцільовим, кінцевим результатом якого є забезпечення стійкого функціонування промислових підприємств протягом їхнього життєвого циклу. Для практичної реалізації створеного механізму управління економічною стійкістю підприємств розроблена і впроваджена на промислових підприємствах Житомирської області регламентна система управління на основі сіткової матриці. Регламент створює в системі управління умови, при яких проміжні результати надійно забезпечують досягнення кінцевих результатів.
18. За результатами аналізу наукових досліджень і досвіду господарювання виявлено, що розвиток світової економіки визначається інноваційним процесом. Комплексний інноваційний процес виокреслюється як самостійна сфера економічної діяльності. Інноваційний процес на сучасному етапі характеризується рядом нових параметрів, що визначають темпи розвитку суспільства, серед яких основними є зміна техніко-технологічного рівня та інтернаціоналізація інноваційної сфери. Проблематика управління інноваційним процесом потребує подальших наукових розробок і прикладних рекомендацій щодо підвищення його ефективності. Інновації є важливим фактором підвищення ефективності інвестицій, а також забезпечення стійкого функціонування підприємств. Для забезпечення економічної стійкості підприємства на протязі свого життєвого циклу повинні зберігати здатність до безперервних інновацій, тобто спроможність створювати нові товари і технологічні процеси їх виготовлення та виходити на нові ринки. Для цього з успіхом можуть використовуватися впроваджені прогресивні інновації. Встановлено, що запозичення впроваджених на інших підприємствах інновацій вимагає в 5-10 разів менше витрат, ніж самостійні розробки і дає значний виграш в часі. Запозичення інновацій є найбільш дієвим малоінвестиційним резервом росту ефективності виробництва та забезпечення його економічної стійкості і конкурентоспроможності.
19. Для того, щоб Україна адаптувалася до нових економічних умов в контексті сучасної глобалізації та для забезпечення захисту національної економіки від деструктивних зовнішніх впливів потрібно послідовне втілення стратегії переходу до інноваційної моделі економічного зростання. Це потребує якісно нових підходів до організації інноваційної діяльності і, перш за все, удосконалення організації управління інноваційним процесом. Використання інновацій є основою забезпечення ефективного інноваційного циклу, основними етапами якого є одержання наукових результатів, передача їх у виробництво та масштабне використання. Кожний етап інноваційного циклу знаходиться під впливом ринкових факторів. Їх врахування визначає доцільність, напрями, масштаби, темпи і форми використання інновацій. За результатами виконаних досліджень запропоновано бальну систему оцінки інновацій за ступенем новизни та складністю вирішуваної задачі, розроблено комплексну систему показників, що характеризують рівень інноваційної активності машинобудівних підприємств, визначені основні функції системи управління інноваційним процесом на підприємствах, розроблено і впроваджено на машинобудівних підприємствах Житомирської області регламентну систему управління інноваційним процесом, систему показників ефективності інноваційної діяльності підприємства.
20. Аргументовано, що для переходу промислових підприємств на інноваційно-інвестиційну модель розвитку виробництва потрібно здійснити слідуючі заходи: увести механізм державного замовлення на впровадження інновацій у виробництво; залучити в процес інвестування лідерів світового високотехнологічного бізнесу, тобто створити вигідні умови для інвестування українських підприємств; забезпечити розвиток інноваційних структур, на основі різноманітних форм об’єднання зусиль науки, освіти, виробництва і фінансового капіталу; забезпечити перехід від державного фінансування до державного інвестування прикладних розробок, науково-технічних програм та інноваційних проектів; необхідно зробити кредити дешевшими та зацікавити банки фінансувати інноваційні проекти.
21. Обґрунтовано, що для забезпечення дієвості реалізації програм і заходів підвищення економічної стійкості промислових підприємств необхідно створити систему виявлення і використання резервів росту економічної стійкості. Робота з виявлення і використання резервів економічної стійкості підприємств повинна бути цілеспрямованою, чітко організованою, носити активний характер, що вимагає ефективного організаційного та методичного забезпечення. Показано, що проблема економічної сутності виробничих резервів залишається дискусійною. Встановлено, що резерви промислового виробництва – це різниця між фактичними витратами ресурсів для досягнення мети виробництва і оптимальним їх використанням для досягнення тієї мети. На основі проведених досліджень визначені реальні і потенційні безінвестиційні резерви підвищення економічної стійкості машинобудівних підприємств Житомирської області. Найбільшими резервами підвищення економічної стійкості є раціональне використання фонду календарного та робочого часу (реальні – 20-30 %, потенційні - 30-50 %), росту продуктивності живої і упредметненої праці (реальні – 10-15 %, потенційні – 15-20 %), підвищення рівня ритмічності роботи (реальні – 20-25 %, потенційні – 25-30 %). Для реалізації виявлених резервів розроблені і впроваджені регламентні системи управління продуктивністю праці, ритмічністю виробництва, інноваційним процесом, а також комплексна система управління раціональним використанням фонду календарного і робочого часу.
Наукові розробки дисертації можуть бути використані на промислових підприємствах при впровадженні механізму управління довгостроковою економічною стійкістю, а також для виявлення реальних і потенційних резервів підвищення економічної стійкості за рахунок внутрішніх факторів, при впроваджені регламентних систем управління інноваційним процесом, продуктивністю праці, ритмічністю виробництва, довгостроковою економічною стійкістю підприємств.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аакер Д. Стратегическое рыночное управление / Д. Аакер [Пер. с англ.; под. ред. Ю.П. Контуревского]. - СПб: Питер, 2003. – 544 с.
2. Абрамов А.Е. Инвестиционные фонды: доходность и риски, стратегии управления, объекты инвестирования в России / А.Е Абрамов. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005.– 416 с.
3. Адамов В.Е. Статистическое измерение ритмичности промышленного производства / В.Е. Адамов. - М.: Статистика, 1965. – 188 с.
4. Александров И.А. Экономический рост и окружающая среда /
И.А. Александров. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1996. – 158 с.
5. Алтухов П.Л.Процесний підхід до забезпечення конкурентоспроможності підприємства / П.Л. Алтухов // Вісник економічної науки України. – 2005. - №2 (8). – С. 3-5.
6. Амоша О.І. Інноваційне оновлення техніко-технологічної бази промислового виробництва на синергетичних засадах: теорія і практика / О.І. Амоша, І.П. Тулєєв, Г.З. Шевцова. // Економіка промисловості. – 2007. - №1 (36). – С. 3-9
7. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности / Л.А. Богдановская, Г.Г. Виноградов, О.Ф. Мигун и др. / Под общ. ред. В.И. Стрижева. – [2-е изд., стереотип]. – Мн.: Высш. шк., 1996. − 363 с.
8. Андрушків Б.М. Створення цільових промислово-фінансових груп, як засіб становлення галузевих економік на сучасному етапі / Б.М. Андрушків, О.Я..Борик // Вісник економічної науки України. – 2007. - №1 (11). – С. 3-7.
9. Аптекарь С.С. Некоторые вопросы инвестиционной деятельности в Украине / С.С. Аптекарь, В.В. Краснова // Вісник Академії економічних наук України. – 2002. – №2. – С.13-19.
10. Арнольд В.И. Теория катастроф / В.И. Арнольд.−М.: Наука, 1990. - 214 с.
11. Астахов В.П. Анализ финансовой устойчивости фирмы и процедуры, связанные с банкротством / В.П. Астахов. – М.: Ось – 89, 1995. – 80 с.
12. Багрова І.В. Удосконалення інформаційної системи внутрішньої економічної діагностики діяльності підприємства / І. В.Багрова, О.О.Гетьман, Н.С. Макєєва // Вісник економічної науки України. – 2007. - №2 (12). –
С. 164-176.
13. Багрова І.В. Складові та фактори конкурентоспроможності / І.В. Багрова, О.Г. Нефедова // Вісник економічної науки України. – 2007.- №1 (11). –
С. 11-16.
14. Баканов М.И. Теория экономического анализа / М.И. Баканов, А.Д. Шеремет. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 416 с.
15. Барановский В.К. Концепции перехода Украины на модель уcтойчивого развития /В.К. Барановский//Экономика Украины. - 2001. - №7. – С.78-83.
16. Белопольский Н.Г. Энвироника – наука будущего развития человечества / Н.Г. Белопольский. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2007. – 436 с.
17. Белоусов В.А. Философская категория связи: объективно-диалектическое содержание и методологическое значение/ В.А. Белоусов.- Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1991. − 208 с.
18. Бендиков М. Экономическая безопасность промышленного предприятия в условиях кризисного развития /[Электронный ресурс]. Режим доступа:/ http.//www.dis.ru/manag/archiv/ 2000/2/2. html/
19. Берсуцький Я.Г. Поточне управління виробництвом в машинобудівній промисловості / Я.Г. Берсуцький. – Донецьк: ДонУЕП, 2006. – 197 с.
20. Берман А.Г. Ритмичность производства в машиностроении и приборостроении / А.Г. Берман. – Л.: Машиностроение, 1974. – 296 с.
21. Бланк И.А. Управление прибылью / И.А. Бланк. – К.: Наука –Центр, 1998. – 544 с.
22. Блейклі Е. Дж. Планування місцевого економічного розвитку: теорія і практика. [Вид. 2-е]; [пер. з англ. Анжела Кам’янець] / Е. Дж. Блейклі. – Львів: Літопис, 2002. –416 с.
23. Бовыкин В.И. Новый менеджмент: управление предприятием на уровне высших стандартов: теория и практика эффективного управления / В.И. Бовыкин. − М.: ОАО Изд-во ,,Экономика”,1997. − 368 с.
24. Большая книга о малом наномире : моногр. / [В.И. Ляшенко, Н.В. Жихарев, К.В. Павлов, Т.О. Бережная]. – Луганск: Альма-матер, 2008. – 531 с.
25. Борейко В.І. Пріоритети науки: декларації і реалії / В.І. Борейко // Вісник економічної науки України. – 2007. - №1 (11). – С. 26-29.
26. Брег С. Настольная книга финансового директора / Стивен М. Брег; [пер. с англ. - 3-е изд.]. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. - 536 с.
27. Бричко А.С. Научно-техническое прогнозирование в практике разработки стратегических планов промышленных фирм США / А.С. Бричко. − К.: УкрНИИТИ, 1976. – 36 с.
28. Бронберг П.В.Матричные методы в теории линейного и импульсного регулирования / П. В. Бронберг. − М.: Прогресс, 1967. – 437 с.
29. Булеев И.П.Управление трансакционными издержками в переходной экономике / И.П. Булеев. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2002. – 154с.
30. Бутенко А.І. Інвестиційна діяльність в інноваційній сфері підприємництва в Україні: методи і форми / А.І. Бутенко, Є.В. Лазарева // Вісник економічної науки України. – 2007. – №2 (12). – С. 14-19.
31. Вагурин В.А. Синергетика эволюции современного общества / В.А. Вагурин. – М.: КомКнига, 2006. – 216 с.
32. Валдайцев С.В. Оценка бизнеса инноваций / С.В. Валдайцев. − М.: Изд-во ,,Филин”, 1997. − 336 с.
33. Василенко В.А. Менеджмент устойчивого развития предприятий: моногр. / В.А. Василенко. - К.: Центр уч. лит., 2005. – 648с.
34. Васильева Л.Н. Методы управления инновационной деятельностью / Л.Н. Васильева. – М.: КНОРУС, 2005. – 320 с.
35. Веклич О.О. Формування економічного механізму сталого розвитку України / О.О. Веклич // Вісник НАН України. – 2000. −№ 2. – С. 3−16.
36. Видеке..Б. Система рациональной организации металлургического производства / Б. Видеке, Ю.Б. Иванов. - Х.: Изд-во «Основа» при Харьк. нац. ун-те, 1994.- 174 с.
37. Воронкова А.Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация: моногр. / А.Э. Воронкова. – Луганск: Изд-во Восточноукр. нац. ун-та, 2000. – 315 с.
38. Воронкова А.Э. Поддержка конкурентоспособного потенциала предприятия / А.Э.Воронкова, Г.И. Динбис, В.П. Пономарев. – К.: Техника, 2000.– 152 с.
39. Галасюк В.В. Проблемы теории принятия экономических решений: моногр. / В.В. Галасюк. – Днепропетровск: Новая идеология, 2002. – 304 с.
40. Геєць В. М. Нестабільність та економічне зростання / В. М. Геєць; НАН України. Ін-т екон. прогнозування. – К.: УТЕП, 2000. − 244 с.
41. Герасимчук В. Управление предприятием как социально-экономической системой: функциональный подход / В. Герасимчук // Экономика Украины. – 2003. - №4. – С. 12-18.
42. Герасимчук В. Комплексная оценка уровня устойчивого развития регионов Украины / В. Герасимчук // Экономика Украины. − 2001. − № 2. – С. 34−42.
43. Глазов М.М. Диагностика предприятия: новые решения / М.М. Глазов. − СПб: Изд-во СПбУЭФ, 1997. – 122 с.
44. Гончаров В.М. Концептуальні проблеми та шляхи підвищення ефективності праці в Україні / В.М. Гончаров // Вісник економічної науки України. – 2007. - №2 (12). С. 33-36.
45. Горячева К. Фінансова безпека підприємства: сутність та місце в системі економічної безпеки / К. Горячева // Економіст. – 2003. − № 8.− С. 65-67.
46. Господарський кодекс України: Офіційний текст.–К.: Кондор, 2004.–208 с.
47. Грамотенко Т.А. Банкротство предприятий: экономические аспекты / Т.А.Грамотенко, Л.В.Мясоедов, Т.П. Люба нова. – М.: ПРИОР, 1998. – 176 с.
48. Грозний І. Модель формування оптимального портфеля венчурних проектів підприємств / І. Грозний // Схід. – 2006. - №1 (73). – С. 9-12.
49. Грозний І. Діагностика конкурентних переваг промислового підприємства / І. Грозний // Схід. – 2007. - №2 (80).– С.24-28.
50. Данилишин Б.М. Сталий розвиток України: реалії і проблеми /
Б.М. Данилишин // Проблеми сталого розвитку України. – К.: БМТ, 2000. – 402 с.
51. Данилов-Данильян В.И. Экологический вызов и устойчивое развитие / В.И. Данилов-Данильян, К.С. Лосев. – М: Прогресс – Традиция, 2000. – 416с.
52. Дебра Олкок. Управление временем и рабочей нагрузкой / Олкок, Дебра. – М.: {Финпресс}, 1998. – 96 с.
53. Дідик Л.М. Рейтингова оцінка підприємств / Л.М. Дідик // Фінанси України. − 1999.− № 5. – С. 19−22.
54. Долгоруков Ю.О. Пофакторний аналіз фінансового стану малого підприємництва в регіоні / Ю.О.Долгоруков, Н.І. Редіна, О.М. Кужман // Фінанси України. – 2006. - а10. – С.129 – 138.
55. Дорогунцов С. Сталий розвиток - цивілізаційний діалог природи і культури / С. Дорогунцов, О. Ральчук // Вісник НАН України. – 2001. − № 10. – С. 16−32.
56. Економічна енциклопедія [У трьох томах.-Т.3 / Редкол.: С.В. Мочерний (відп.ред.) та ін.]. – К.: Академія, 2002. − 952 с.
57. Еремейчук Р.А. Обоснование стратегии устойчивого развития предприятия / Р.А. Еремейчук // Економіка розвитку. – 2002.-№1. – С.73-76.
58. Жамойда А.А. Концепция конкурентоспособности товара / А. А. Жамойда // Вісник економічної науки України. – 2007. - №2 (12). – С. 45-49.
59. Зайверт Л. Ваше время – в ваших руках: советы руководителям, как эффективно использовать рабочее время / Л. Зайверт. – М.: Экономика, 1991. – 232 с.
60. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 4.07.2002р. № 40 – IV // Відомості Верховної Ради України.– 2002. −№ 36. – Ст..266.
61. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 30 червня 1999 року №784-ХIV //Відомості Верховної Ради. – 1999. – п 42-43. – Ст..378.
62. Загорський В.С. Індикатори стійкого розвитку еколого-економічної системи / В.С.Загорський, Є.М. Борщук // Вісник економічної науки України. – 2007. - №2 (12). – С – 45-49.
63. Захарін С.В. Інноваційна активність промислових підприємств / С.В. Захарін // Економіка і прогнозування. - 2006. - №3. – с. 80-98.
64. Згуровський М.З. Основи системного аналізу / М.З. Згуровський, Н.Д. Панкратова. – К.: Видавнича група BHW, 2007. – 544 с.
65. Иванов Д.М. Логистика. Стратегическая кооперация / Д.М. Иванов. – М.: Вершина, 2006. – 176 с.
66. Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия в условиях формирования рыночной экономики: моногр. / Ю.Б. Иванов. – Х.: РНОХТЭУ, 1997.- 248 с.
67. Измерение результативности компании: [пер. с англ.]. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. - 220 с.
68. Ильин А.И. Планирование на предприятии: в 2-х ч. - Часть 2. Тактическое планирование / А.И. Ильин, Л.М. Синица [Под общ. ред. А.И. Ильина.]. – Мн.: ООО ”Новое знание”, 2000. – 416 с.
69. Инвестиционное проектирование:практ. руководство по экономическому обоснованию инвестиционных проектов [Под ред. Н.Н. Ушаковой.]. – К.: КГТЭУ, 1997. – 191 с.
70. Инновационный менеджмент/ [Под ред. Н.П. Завлина, А.К. Казанцева, П.Э. Миндели]. – М.: ЦИСН, 1998. – 538 с.
71. Інноваційна стратегія українських реформ / [А.С. Гальчинський, В.М.Геєць, А.К.Кінах, В.П. Семиноженко]. – К.: Знання України, 2002. – 326с.
72. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика [За ред. Л. І. Федулової]. – К.: «Основа», 2005. – 552 с.
73. Кабаченко Д. Урахування фактору часу при комплексній оцінці фінансового стану підприємства / Д. Кабаченко // Схід. – 2006. - №3 (75). –С.27-30.
74. Кацура С.М. Інноваційна модель економічного зростання / С.М. Качура // Управление экономикой переходного периода. – Донецк: ИЭП НАН Украины. Институт экономики пром-ти, 2000. – С. 88 – 99.
75. Кирієнко А.В. Механізм досягнення і підтримки економічної безпеки підприємства: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. екон. наук: спец:. 08.06.01 / А.В. Кирієнко. − К., 2000. − 19 с.
76. Клейнер Г.В. Предприятие в нестабильной экономической среде: риски, стратегии, безопасность / Г.В. Клейнер, В.Л. Тамбовцев, Р.М. Качалов. − М.: Экономика, 1977. − 288 с.
77. Князь О. Проблеми оцінювання і регулювання інноваційного розвитку підприємств і шляхи їх розв’язання / О. Князь // Схід. – 2006. - №3 (75). – С. 10-14.
78. Ковалев В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры / В.В. Ковалев. –М.: Финансы и статистика, 2006. – 560 с.
79. Ковалёв Д. Экономическая безопасность предприятия / Д. Ковалев, Т. Сухорукова // Экономика Украины. − 1998.− № 10.−С. 48−51.
80. Ковальов А.І. Таксономічний аналіз як засіб діагностування об’єктів промисловості / А.І. Ковальов. – 2007. - №1 (11). – С. 62-66.
81. Ковальова Ю. Кластер як новий інструмент модернізації економіки / Ю. Ковальова. // Схід – 2007. - №5 (83). – С. 9-13.
82. Козаченко А.В. Механизм стратегического управления крупными производственно-финансовыми системами промышленности / А.В. Козаченко. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. – 348 с.
83. Козаченко А.В. Экономическая безопасность предприятия: сущность и механизм обеспечения: моногр. / А.В. Козаченко, В.П. Пономарев, А.Н. Ляшенко. – К.: Либра, 2003. – 280 с.
84. Козаченко А.В. Управление крупным предприятием: моногр. /
А.В. Козаченко, А.Н. Ляшенко, Н.Ю. Ладыко. – К.: Либра, 2006. – 384с.
85. Кокурин Д.И. Инновационная деятельность / Д.И. Кокурин– М.: Экзамен, 2001.– 576 с.
86. Концепція державної промислової політики України / [М.Г. Чумаченко,
О.І. Амоша, М.І. Іванов та ін.].–Донецьк: ІЕП НАН України, 2000.–424 с.
87. Концепція економічної безпеки України / В.М. Гейць. – К., Ін-т екон. прогнозування, – 1999. – 56 с.
88. Концепція сталого розвитку. – К.: НАН України, 1997. – 17с.
89. Коупленд Том. Стойкость компаний: оценка и управление: [пер. с англ.] / Том Коупленд, Тим Колер, Дорек. Мурин. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 1999. – 576 с.
90. Кочетков Г.Б. Роль и место предпринимательства в инновационной экономике / Г.Б. Кочетков // США – Канада: ЭПК. – 2006. - №2. – С. 31-44.
91. Кринська Л.І. Синергетичний підхід до індустріальної економічної теорії / Л.І. Кринська // Вісник економічної науки України. – 2007. - №1 (11). –
С. 66-70.
92. Крылов Э.И. Анализ эффективности инвестиционной и инновационной деятельности предприятия / Э.И. Крылов, В.М. Власова, И.В. Журавкова. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 608 с.
93. Кульман А. Экономические механизмы / А. Кульман: [пер. с фр.] / Общ. ред. Н.И. Хрусталевой. – М.: АО Издат. группа «Прогресс», «Универс», 1993. - 192 с.
94. Курганбалеева О.А. Как реорганизовать предприятие?: Преобразование. Разделение. Выделение. Присоединение. Слияние / О.А. Курганбалеева. – М.: ООО “Вершина”, 2004.–192 с.
95. Курляндчик Р.И. Обеспечение ритмичности машиностроительного производства / Р.И. Курляндчик. – Л.: Машиностроение: Ленингр. отделение, 1989. – 144 с.
96. Ландик В.І. Інноваційна стратегія підприємства: проблеми та досвід їх вирішення / В.І. Ландик. – К.: Наук. думка, 2003. – 364 с.
97. Лапко О. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання /
О. Лапко. – К.: НАН України, 1999. – 254 с.
98. Лапушинская Г.К. Планирование в условиях рынка / Г.К. Лапушинская, А.Н. Петров. – М.: Издат.-торг. корпорация “Дашков и К”, 2003. – 252 с.
99. Ластенко А.В. Основи управління внутрішнім господарчим механізмом підприємства / А.В. Ластенко, О.М. Зайцева // Вісник економічної науки України. – 2007. - №1 (11). – С. 70-73.
100. Лепа Н.Н. Управление конкурентными преимуществами предприятия / Н.Н. Лепа / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. – Донецк: ООО “Юго-Восток, Лтд”, 2003. – 296 с.
101. Державна податкова адміністрація. Лист/Методичні рекомендації, від 1998.01.27, № 759/10/20 – 2117, «Щодо Методичних рекомендацій по аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій».
102. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: теоретико- методологічні засади та практичний інструментарій / Л.О. Лігоненко. – К.: КНТЕУ, 2001.− 580 с.
103. Лысенко Ю.Г. Модели управления проектами в нестабильной экономической среде / Ю.Г. Лысенко. – Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2003. – 292 с.
104. Ляшенко В.И. Регулирование развития малого предпринимательства в Украине: проблемы и пути решения: моногр. / В.И. Ляшенко. – Донецк: НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти, 2007. – 452 с.
105. Ляшенко В.І. Регулювання розвитку економічних систем: теорія, режими, інститути / В.І. Ляшенко. – Донецьк: Дон НТУ, 2006.-668 с.
106. Мазур Н.Н. Эффективный менеджмент: учеб. пособие для вузов / Н.Н. Мазур, В.Д. Шапиро, Н.Г. Ольдереге.– М.: Высш. школа, 2003. – 555 с.
107. Маренич А. Управление конкурентоспособностью предприятия/А.Маренич // Бизнес-Информ. − 1966.−№ 5.−С. 23-27
108. Мартиненко В.П. Стратегія життєздатності промислових підприємств: моногр. / В.П. Мартиненко.–К.: Центр навчальної літератури, 2006.- .328.с.
109. Марчишинець С. Стан та перспективи використання інноваційно-інвестиційного потенціалу машинобудівного комплексу Полтавської області / С. Марчишинець // Схід. – 2007. - №5 (83). – Вересень-Жовтень. – С. 31-34.
110. Макогон Ю.В. Нова регіональна економіка в Україні: проблеми і перспективи розвитку / Ю.В. Макогон // Схід. – 2005. - №3 (69). – Травень. – С. 14-24.
111. Машиностроение: энциклопедический справочник.– М.: Машгиз, 1970. – Т. 15. -804 с.
112. Методические рекомендации оценки влияния экономических факторов на себестоимость производства продукции (работ, услуг) в промышленности и на эффективность работы предприятий / [Н.М. Григор, О.В. Крехивский, Р.С. Петрова и др.]/ М-во промышленной политики Украины, Гос. Ин-т комплексных технико-экономических исследований. – К., 2004. – 320 с.
113. Механизм управления экономической безопасностью / [Ю.Г. Лысенко, С. Г. Мищенко, Р.А. Руденький, А.А. Спиридонов]. – Донецк: ДонНУ, 2002. –178с.
114. Мильнер Б.З. Системный подход к организации управления / Б.З. Мильнер. – М.: Экономика, 1983. – 224 с.
115. Мірошниченко І.С. Основні підходи до класифікації резервів росту продуктивності праці підприємств з різним типом виробництв / І.С. Мірошниченко// Вісник економічної науки України.–2007.-№1 (11).– С. 94-99.
116. Мірошниченко О.В. Теоретичні аспекти дослідження питання національної економічної безпеки / О.В. Мірошниченко // Вісник економічної науки України. – 2007. - №2 (12). – С. 110-115.
117. Миценко І.М. Безпека життєдіяльності: організаційно-економічні та соціальні аспекти управління:моногр. / І.М. Миценко. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2004. – 382 с.
118. Москаленко Н.А. Институциональные секреты управления предприятием / Н.А. Москаленко// Наук. праці Донецького національного технологічного університету. Сер.: економічна. Випуск 31-2 (117). – Донецьк: ДонНТУ, 2007. – С. 23-28.
119. Наказ Мінфіна, фонда державного майна. “Про затвердження Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації», від 26 січня 2001 року, № 49 / 121 //Офіційний вісник України. – 2001. - №7. – Ст.290.
120. Науменко В.І. Впровадження методів прогнозування в умовах ринкової економіки / В.І. Науменко. – К.: Глобус, 1995. – 200 с.
121. Нейман З.В. Внутризаводское технико-экономическое планирование на машиностроительном предприятии / З.В.Нейман. – Л.: Машиностроение, 1982. – 176 с.
122. Несвет В.І. Комплексний підхід до системи управління результатами діяльності підприємства / В.І. Несвет // Вісник економічної науки України. – 2007. - №1 (11). – С. 112-115.
123. Окландер М.А. Логістична система підприємства: моногр. / М.А. Окландер. – Одеса: Астропринт, 2004. – 312 с.
124. Омаров А.М. Экономика производственного объединения (предприятия) / А.М. Омаров. – М.: Экономика, 1985. – 384 с.
125. Омельченко І.М. Показатели обеспечения устойчивости функциониро-вания предприятия в современных условиях / І. М. Омельченко // Изв. вузов. Машиностроение. − 1995.− №1/3.− С. 125-129.
126. Опортунізм // Економічна енциклопедія: [У 3 т./Ред. кол. С.В. Мочерний (відп. ред) та ін.]. – К.: Видавн. центр „Академія”, 2001. − Т. 2.− 848 с.
127. Осауленко О.Г. Сталий соціально-економічний розвиток: моделювання та управління / О.Г. Осауленко. – К., 2000. – 176 с.
128. Основы экономической безопасности: Государство, регион, предприятие, личность / Под ред. Е.А. Олейникова. - М.: ЗАО Бизнес-школа: Интел-Синтез, 1997. −288 с.
129. Павлов В.І. Концептуальність засади управління сталим просторовим розвитком / В.І. Павлов, Н.В. Павліха // Вісник економічної науки України. – 2007. - №1 (11). – С. 119-124.
130. Палій С. Система BSC як інструмент відновлення основних фондів підприємства / С. Палій, С. Смерічевський // Схід. – 2006. - №3 (75). – Травень – червень. – С. 51-57.
131. Панков В.А. Стратегия создания инновационного конкурентоспособного машиностроительного предприятия мирового уровня (на примере ЗАО «НКМЗ») / В.А.Панков, Г.С. Суков // Вісник економічної науки України. – 2007. - №2 (12). – С. 120-130.
132. Папенов Х.В. Резервы общественного производства: вопросы теории и практики / Х.В. Папенов. – М.: Изд-во МГУ, 1985. – 143 с.
133. Пастернак-Таранушенко Г. Економічна безпека підприємства в умовах ринку / Г. Пастернак-Таранушенко // Вісник НАН України. − 1994.− /№7/8.−С. 78−79.
134. Пешко А.В. Збалансована система показників у формуванні стратегії розвитку організацій і підприємств: моногр. / А.В. Пешко. – К.: КВЦ, 2007. – 272 с.
135. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про реєстр неплатоспроможних підприємств та організацій” від 25.11.1996р. №1403 //Зібрання постанов уряду України. Сер.1. – 1996. - №20. – Ст.559.
136. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про порядок проведення санації державних підприємств” від 08.02.1994р. № 67 // Зібрання постанов уряду України. – 1994. – п6. – Ст. 141.
137. Програма дій “Порядок денний на ХХІ століття”: [пер. з англ.]. – К.: Інтелефера, 2000.– 360 с.
138. Продуктивні сили країни: прогноз розвитку і розміщення на період до 2010 р: [у 2 т.]. – К.: РВПС України НАН України, 2000. – Т.1. – 291 с.
139. Производительность общественного труда: сущность, роль, факторы роста / [А.И. Абалкин и др.]. – М.: Мысль, 1987. – 259 с.
140. Производительность труда: факторы и резервы роста / [Д.П. Богиня, В.Ф. Андриенко, В.П. Бабич и др.]. – К.: Наук. думка, 1983. – 231 с.
141. Прокоф’єв Я. Оцінка чинників ризику інноваційного розвитку/ Я.Прокоф’єв// Схід. – 2006. - №3 (75) . – С. 3-5.
142. Промисловість України: статистичний збірник за 2001-2005рр. – К.: Держкомстат України, 2005. – 303с.
143. Промышленная логистика: логистико-ориентированное управление организационно-экономической устойчивостью предприятий в рыночной среде / [П.Н. Омельченко, А.А. Колобов, А.Ю. Ермаков, А.В. Киреев]. − М.: Изд-во МГУ им. Баумана, 1997.− 204 с.
144. Проценко Н.Б. Методологічні аспекти оцінки параметрів оптимальної економічної стійкості підприємств / Н.Б. Проценко // Регіональна економіка. – 2007. − № 2.– С. 86 – 94.
145. Проценко Н.Б. Діагностика параметрів економічної стійкості підприємств / Н.Б. Проценко // Проблеми статистики: зб. наук. пр. Науково-технічного комплексу статистичних досліджень Держкомстату України. – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство». - 2007. – Вип. 8. – С. 243-247.
146. Проценко Н.Б. Діагностика рівня ритмічності роботи промислових підприємств Житомирської області / Н.Б. Проценко // Формування ринкових відносин в Україні: збірник наукових праць. – К. : НДЕІ Мін-ва економіки України, 2006. – Вип. 9(64). - С. 72 –78.
147. Проценко Н.Б. Інноваційний досвід як фактор забезпечення економічної стійкості підприємства / Н.Б. Проценко // Вісник ЖДТУ. Сер.: економічні науки. – 2004. − № 3 (29). – С. 289−303.
148. Проценко Н.Б. Методика визначення економічної ефективності організаційнійних проектів удосконалення систем управління / Н.Б. Проценко // Вісник ЖДТУ. Сер.: економічні науки. – 2004. − № 1 (27). С. 266 – 271.
149. Проценко Н.Б. Методологічні аспекти визначення показників економічної стійкості підприємств / Н.Б. Проценко // Вісник ЖДТУ. Сер.: економічні науки. – 2002. −№ 21. – С. 261−270.
150. Проценко Н.Б. Методологічні основи діагностики економічної стійкості та ефективності функціонування підприємств / Н.Б. Проценко // Вісник ЖДТУ. Сер.: Економічні науки. – 2006. −№ 2(36). – С. 231−237.
151. Проценко Н.Б. Методологічні підходи до прогнозування діяльності підприємств в аспекті забезпечення їх стійкого функціонування / Н.Б. Проценко // Економічна статистика. – 2007. - №4. – С. 70 - 73.
152. Проценко Н.Б. Механізм управління економічною стійкістю підприємства / Н.Б. Проценко // Вісник ЖДТУ. Сер.: економічні науки. – 2004. − № 1 (31). – С. 210– 223.
153. Проценко Н.Б. Моделювання оптимальної економічної стійкості підприємства / Н.Б. Проценко // Вісник ЖДТУ. Сер.: економічні науки. -2002. − № 22. – С. 258 – 269.
154. Проценко Н.Б. Раціональне використання календарного і робочого часу – основний резерв підвищення економічної стійкості підприємства / Н.Б. Проценко//Вісник ЖДТУ. Сер.: економічні науки. – 2004. – №2 (28). –С.236−247.
155. Проценко Н.Б. Система випереджувального контролю як фактор забезпечення економічної стабільності підприємства / Н.Б. Проценко // Вісник ЖДТУ. Сер.: економічні науки. – 2002. − № 20. – С. 237−241.
156. Пруденский Г.А. Проблемы рабочего времени / Г.А. Пруденский. – М.: Наука, 1972. – 335 с.
157. Родионова В.М. Финансовая устойчивость предпри¬ятия в условиях инфляции / В.М. Родионова. - М.: Перспектива, 1995. – 98 с.
158. Савчук В.П. Анализ и разработка инвестиционных проектов / В.П.Савчук – М.: Абсолют – В., Эльга, 1999. – 304 с.
159. Садеков А.А. Предпринимательство и устойчивое развитие: моногр. / А.А. Садеков.− Донецк: ДонГУЭТ им. М. Туган-Барановского, 2002.−420 с.
160. Садеков А.А Управление устойчивым развитием методами стандартизации / А.А. Садеков.− Донецк: ДонГУЭТ им. М.Туган-Барановского, 2003.− 182 с.
161. Санта Б. Инновация как средство экономического развития / Б. Санта. – М.: Прогресс, 1990. – 573 с.
162. Семенов А.Г. Методологія оцінки нематеріальних активів підприємства / А.Г. Семенов // Вісник економічної науки України. – 2007. - №1 (11). – С. 148–154.
163. Сендряков В. Розвиток теорії управління ресурсами і її застосування в управлінні підприємством / В. Сендряков // Схід. – 2007. - №5 (83). –
С. 13-17.
164. Скворцов Н.Н. Диагностика резервов производства / Н.Н. Скворцов.– К.: Техника, 1988. – 133 с.
165. Слиньков В.Н. Сбалансированная система показателей в менеджменте организации: теория и практика / В.Н. Слиньков. - К.: КНТ, 2007.-292 с.
166. Соколовская Г.А. Ресурсосбережение на предприятиях / Г.А. Соколовская., Т.С.Сигарева. – М.: Экономика, 1990. – 56 с.
167. Справочное пособие директору производственного объединения / Под ред. Г.А. Егиазаряна и А.Д. Шеремета. : [В 2 т. ]. – М.: Экономика, 1978. – Т.2. -512 с.
168. Статистичний щорічник Житомирської області за 2005 рік / Держкомстат України. / Головне управління статистики в Житомирській області [за ред. Л.О. Рижкової; відп. за вип.. І.С. Шапарчук]. –Житомир; 2006. – 441 с.
169. Статистичний щорічник Житомирської області за 2006 рік /Держкомстат України // Головне управління статистики в Житомирській області/ [за ред. Л.О. Рижкової; відп. за випуск/. І.С. Шапарчук]. – Житомир, 2007. – 450с.
170. Статистичний щорічник України за 2006 рік / Держкомстат України / [за ред. О.Г. Осауленка; відп. за вип. П.П. Заброцький].– К.: Консультант, 2007.–552 с.
171. Стратегічні виклики XXI століття суспільству та економіці України: [В 3 т. / За ред. В.М. Гейця, В.П. Семиноженка, Б.Є. Кваснюка]. – К.: Фенікс, 2007. - [Т. 1: Економіка знань – модернізаційний проект України / За ред. В.М. Гейця]. – 544с.
172. Стратегічні виклики XXI століття суспільству та економіці України: в 3 т. / За ред. В.М. Гейця, В.П. Семиноженка. – К.: Фенікс, 2007.-556с. - [Т. 2: Конкурентоспроможність української економіки / За ред. акад. НАН України В. М. Гейця.].
173. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) “Шляхи Європейської інтеграції” / [Авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геєць та ін.: Нац. ін-т стратег. дослідж., Ін-т екон. прогнозування НАН України, М-во економіки та з питань Європ. інтегр. України]. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.
174. Сухарев О. Новые технологии и промышленная политика факторов экономического роста / О. Сухарев // Инвестиции в России. – 2007. - №1. -. С. 23-26.
175. Тарасюк Г. М. Планова діяльність як систематичний процес управління підприємством:моногр. / Г.М. Тарасюк. – Житомир: ЖДТУ, 2006. – 469 с.
176. Татевосов К.Г. Основы оперативно-производственного планирования на машиностроительном предприятии / К.Г. Татевосов. – Л.: Машиностроение, 1985. – 278 с.
177. Тимонін Ю.О. Живучість уразливих продукційних систем / Ю.О. Тимонін // Вісник ЖІТІ. - 2000. - № 13. – С.160 – 165.
178. Тульпа І.А. Інноваційна стратегія: [навч. посіб.] / І.А. Тульпа. – Х.: Студцентр, 2005. – 208 с.
179. Тямшанский М.Д. К вопросу об определении равномерности выпуска и равномерности режима работы предприятий в машиностроении / М.Д. Тямшанский: Ленингр. инж.-экон. ин-т. – л.: ЛИЄИ,1953. - Вип. 6, −32 с.
180. Україна у вимірі економічних знань / За ред. В. М. Гейця. – К.: Основа, 2006. - 592 с.
181. Унковская Т.Е. Финансовое равновесие предприятия / Т.Е. Унковская. –К.: Ґенеза , 1997.−326 с.
182. Управление инвестициями: В 2-х т. / [В.В. Шеремет, В.М. Павлюченко, В.Д. Шапиро и др.]. – М.: Высш. шк., 1998. – 532 с.
183. Фатхутдинов Р.А. Организация производства / Р.А. Фатхутдинов. – М.: ИНФРА., 2000. – 672 с.
184. Федулова Л.И. Экономическая природа технологий и технологического развития / Л.И. Федулова // Экономическая теория. – 2006. - №3. - С. 3-19.
185. Фетисов В.Д. Рост эффективности без инвестиций / В.Д. Фетисов. –М.: Экономика, 1985. – 95 с.
186. Финансовый менеджмент: теория и практика / [под ред. Е.С. Стояновой]. – М.: Перспектива, 1997. − 574 с.
187. Форрестер Дж. Основы кибернетики предприятия: индустриальная динамика / Дж. Форрестер. – М.: Прогресс, 1971.−340 с.
188. Харів П.С. Інноваційна діяльність підприємства та економічна оцінка інноваційних процесів / П.С. Харів. – Тернопіль: Економічна думка, 2003. – 326 с.
189. Цал-Цалко Ю.С. Статистичний аналіз фінансової звітності: Теорія, практика та інтерпретація: моногр. / Ю.С. Цал-Цалко. – Житомир: ЖДТУ, 2004. – 506 с.
190. Чумаченко Н.Г. Роль инноваций в экономическом развитии Украины / Н.Г. Чумаченко, А.Н. Соломатина // Економіка промисловості. – 2003. - №1. – С. 102 - 108.
191. Швиданенко Г.О. Сучасна технологія діагностики фінансово-економічної діяльності підприємства: моногр. / Г.О. Швиданенко. – К.: КНЕУ, 2002. – 192 с.
192. Шлыков В.В. Комплекс обеспечения экономической безопасности предприятия / В.В. Шлыков. – СПб.: Алетея, 1999. – 138 с.
193. Шудра В.Ф. Економіка машинобудівного комплексу промисловості / В.Ф. Шудра. – К.: УМК ВО, 1991. – 136 с.
194. Шумпетер Й. Теория экономического развития / Й. Шумпетер. – М.: Прогресс, 1982. – 455с.
195. Экономика промышленого предприятия: учеб. пособие / Под ред. Ф.И. Евдокимова, Т.Б. Надтоки. – [Изд. 2-е перераб. и доп]. – Донецк: «Друк Инфо», 2005. – 434 с.
196. Экономический анализ: основы теории: комплексный анализ хозяйственной деятельности организации / Под ред. Н.В. Войтоловского и др. – М.: Высшее образование , 2006. – 513 с.
197. Эртли-Каякоб П. Экономическая кибернетика на практике / П.Эртли-Каякоб: [сокр. пер. с нем. К.А. Багриновского]. - М.: Экономика, 1983. –160с.
198. Яковлева О.П. Формирование и измерение резервов производства / О.П. Яковлева. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. – 88 с.
199. Caring for the Earth, 1991; Environmentally Sustainable Economic Development 1991.
200. Daly H., Cobb J. For the Common Good. - Boston: Beacon Press., 1994.-293p.
201. Environmentally Sustainable Economic Development 1991; Boesler, 1994.
202. Accornero A. San Precario lavora per noi. - Milano, 2006. – 312 p.
203. Belknap Press of Harvard University Press. – Cambridge, Massachusetts and London, England, 1999.
204. Langlois R. The Vanishing Handt: The Changing Dynamics of Industrial Capitalism // Industrial and Corpopate Change. – 2003. - №12 (April). – P. 351 – 385.
205. Lazonick W. The Evolution of the New Economy Business Model [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.insend. edu / lazonick / Lazonick NEB April 2005. paf.
206. Ritkin I.The End of Work. - N.Y, 2004 – 322p.
207. Sennet R. The Culture of the New Capitalism. – L., 2006. - 304p.

Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.