У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Трансформація політичних систем України та Росії
Количество страниц 35
ВУЗ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 21681.doc 
Содержание ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. СТУПІНЬ РОЗРОБЛЕНОСТІ ПРОБЛЕМИ У ВІТЧИЗНЯНІЙ І ЗАРУБІЖНІЙ ПОЛІТИЧНІЙ НАУЦІ, ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ

6
1.1. Стан і основні напрямки опрацювання проблеми трансформації політичних систем
6
1.2. Дослідження трансформації політичних систем як специфічного типу соціальних процесів
8
1.3. Методологічна основа, принципи і технології дослідження 9
1.4. Основні критерії бінарного аналізу політичної ситуації в Україні й Російській Федерації
10
РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА ПОДІЛУ, ІНСТИТУТИ І МЕХАНІЗМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ ТА РОСІЇ
12
2.1. Феномен президентської влади в посткомуністичних республіках 12
2.2. Вищі законодавчі органи у системі стримувань та противаг 16
2.3. Особливості формування і функціонування виконавчої влади 19
2.4. Cудові системи у процесі їх становлення та реформування 21
РОЗДІЛ 3. СТРУКТУРИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ДВОХ КРАЇН ТА ЇХ ВЗАЄМОДІЯ З ДЕРЖАВНИМИ ІНСТИТУЦІЯМИ

23
3.1. Становлення місцевого самоврядування як недержавної форми публічної влади
23
3.2. Політичні партії й вироблення публічної політики 24
3.3. Засоби масової інформації та їхня суспільна роль 28
3.4. Неурядові організації в політичному процесі 29
ВИСНОВКИ 31
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 34


ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Проблема трансформації політичної системи України протягом останніх років стала актуальною для суспільства в цілому, органів влади, політичних інститутів тощо. Необхідним стало удосконалення відносин між гілками влади (законодавчої, виконавчої і судової) у напрямі підвищення їх ефективності.
В сучасних умовах трансформація політичної системи України та інших посткомуністичних країн відбувається за відсутності всебічного наукового розуміння цього процесу. З огляду на досвід України останніх років слід визнати, що він, хоча інколи й описується як односпрямований „перехід до демократії”, насправді йде вкрай суперечливо, що зокрема засвідчили революційні події листопада-грудня 2004 року.
Окрім конституційно проголошеного курсу на побудову демократичної правової держави та громадянського суспільства, значний вплив на політичний процес в Україні справляють внутрішні, специфічні закономірності розвитку суспільного організму, які подекуди не збігаються з нормативним курсом. Процеси у політичній, економічній, правовій, соціальній, культурній сферах не завжди є прогнозованими. На відміну від посткомуністичних країн Центрально-Східної Європи, одночасно відбуваються процеси трансформації політичної системи, державотворення, побудови політичної нації. Виходячи з необхідності вибору адекватної моделі розвитку держави та з метою сприяння становленню громадянського суспільства, постає гостра потреба в поглибленому науковому осмисленні процесу трансформації політичної системи України.
У науковому плані для розв'язання вищеозначених проблем плідним виглядає порівняльно-політологічний підхід, а в його межах – бінарний компаративний аналіз України у парі з Росією. Слід зазначити, що такого аналізу на рівні монографій або дисертаційних досліджень досі не проводилося. Нерозробленою зовсім або малорозробленою залишається проблематика дослідження спільних рис і особливостей у трансформаційних процесах; латентних явищ політичного розвитку; комплексу взаємовідносин держави і елементів громадянського суспільства; реальної сутності політичних режимів України, Росії, інших посткомуністичних країн. Вимагає певної адаптації до досліджень посткомуністичної реальності і сам метод компаративного аналізу. Вищезазначене переконує у необхідності глибокого комплексного дослідження запропонованої теми.
Об’єктом дослідження виступають сучасні політичні системи України та Росії, а предметом дослідження – тенденції розвитку політичних систем України та Росії, динаміка трансформації їх структури і специфіка протікання політичних процесів, які з'ясовуються шляхом запровадження й використання компаративістської методології.
Метою дослідження є дослідження процесу трансформації політичних систем України та Росії, в якій основна увага скерована на виявлення й розв'язання проблем розвитку і функціонування інститутів державної влади та основ громадянського суспільства у посткомуністичних країнах, сутність політичних режимів, а також на обґрунтування адекватних дослідницьких технологій в компаративістській перспективі. Для реалізації поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання дослідження:
- уточнити принципові теоретичні положення щодо сутності та особливостей процесів, які відбуваються в суспільстві посткомуністичного типу на етапі його трансформації;
- визначити спільне та особливе у трансформації основних державно-владних інститутів обраних для дослідження країн, співвідношення їх нормативної та фактичної ролі, з'ясувати дієвість системи стримувань та противаг;
- проаналізувати комплекс проблем розвитку інститутів громадянського суспільства, їх взаємовідносин із державно-владними інститутами в Україні та Росії;
- дослідити латентні, історично зумовлені феномени, що визначають специфіку посткомуністичної політичної реальності у зазначених країнах;
Методи дослідження. Основою дослідження є цивілізаційна парадигма, в межах якої осягнено зміст трансформаційних процесів, причини їх відхилення в Україні та Росіївід алгоритмів демократизації, пропонованих розвинутими країнами світу. Цим обумовлений історико-генетичний підхід до феноменів, які стали предметом аналізу, що дало можливість зрозуміти специфіку їх нинішнього стану та перспективи подальшої еволюції.
Компаративний аналіз політичних інститутів і процесів надав можливість швидкого сходження від емпірики до теоретичних узагальнень. Із широкого арсеналу методів компаративних досліджень обрано бінарний аналіз за принципом area study, оскільки саме він дозволяє зосередитись на порівнянні тих феноменів, які являють особливий науковий інтерес.
Виходячи з доцільності використання міждисциплінарного підходу як новітньої тенденції сучасних соціальних наук, застосовано також принципи комплексності, системності та історизму, зроблено опертя на структурно-функціональний, порівняльно-історичний, прогностичний, статистичний та інші методи. Це допомогло проаналізувати досліджувані інститути та процеси більш глибоко та всебічно. Теоретичні висновки будувались на інтерпретації фактичного матеріалу і систематизації наявних аналітичних здобутків, переважно вчених України та Росії; на аналізі нормативно-правових документів та джерел, що характеризують суспільний, політико-правовий, історичний розвиток зазначених країн.
Список литературы ВИСНОВКИ

Критичний погляд на існуючі наукові підходи до соціально-політичних змін на посткомуністичному просторі, узагальнення фактичного матеріалу, застосування методу бінарного компаративного аналізу дозволили рельєфно зрозуміти посткомуністичну політичну реальність в Україні та Росії, зробити низку висновків стосовно її використання та осмислення одержаних результатів.
Найбільш комплексний з них полягає у тому, що системний, нерозривний зв'язок між історично обумовленими особливостями менталітету, нормами політичної поведінки, політичною культурою та характером функціонування державно-владних інститутів, їх взаємодії із структурами громадянського суспільства несе у собі небезпеку консервації влади посткомуністичної номенклатури та авторитарних тенденцій в Україні та Росії, а антидемократичні елементи політичного процесу є у певному розумінні органічними характеристиками посткомуністичної реальності.
Зокрема, основною спільною рисою системи поділу влади в Україні та Росіїє її розбалансованість – в Росії через гіпертрофований вплив президентських структур, фактичні повноваження яких виходять далеко за межі нормативних. Використовуються різноманітні засоби нелегітимного впливу президентських структур на парламент.
Політична система України при всіх наявних у процесі її становлення та реформування проблемах в цілому рухається у бік демократизації. Отже, у Росії гіпертрофований характер президентури зберігається і набуває нових ознак авторитарності. В Україні ж передбачається жорстка політична боротьба навколо проголосованих змін до конституції, якими повноваження президента звужено.
Проте основною проблемою для суспільно-політичної демократизації посткомуністичних країн є не стільки юридичне оформлення системи стримувань та противаг, скільки характер взаємовідносин між державою та елементами громадянського суспільства. На цей сегмент суспільного розвитку негативно впливає пасивність основної маси населення, а також наявність консолідованої номенклатури, яка інколи свідомо протидіє громадянській самоорганізації. Специфічно російською проблемою постала політика чинної влади на одержавлення одних інститутів громадянського суспільства та маргіналізацію інших. Наприклад, у Росії комплекс специфічних проблем вкорінено у юридичному нерозведенні повноважень та функцій державних органів та органів місцевого самоврядування, одержавленні останнього; протидії держави становленню сильних та самодостатніх політичних партій; недорозвиненості лобізму та груп тиску; неприхованому існуванні політичної цензури; спробах відновити на новому етапі радянську практику одержавлення громадських організацій. Серйозними негативними аспектами розвитку громадянського суспільства в Україні є злиття груп тиску з апаратом публічної влади; вплив на засоби масової інформації (переважно з боку бізнесових структур), через що цензура продовжує існувати як латентна загроза. Протест громадянського суспільства проти існуючого стану речей набув в Україні наприкінці 2004 р. революційної форми. У Росіїж такий масовий за характером протест на сьогодні є малоймовірним, як і докорінні соціальні зміни, відтак поява повноцінного громадянського суспільства можлива лише у більш віддаленій перспективі.
Отже, політичний режим України характеризується певною рівновагою демократичних та авторитарних засад, причому демократичні характеризують здебільшого нормативний, а авторитарні - фактичний спосіб функціонування політичної системи. Усвідомлення суспільством цього протиріччя в категоріях персоніфікованого вибору і стало однією з причин революційних подій 2004 р.
Широке використання терміну „перехідне суспільство” у досліджуваних випадках вбачається неадекватним. Має місце не просте відставання України і Росії від країн розвинутої демократії, а якісна відмінність внутрішніх трансформацій. Специфічний цивілізаційний тип обох держав засвідчує, що їх політичні системи не є перехідними у класичному розумінні поняття. Оскільки вони органічно випливають з попереднього розвитку, то здатні існувати історично тривалий термін, поєднуючи риси авторитаризму та демократії. Відповідно і перспективи суспільно-політичної демократизації України та Росії слід розуміти як імовірні, а не детерміновані, тобто як „вікно можливостей”, яке в Україні вдруге після 1991-1992 року суттєво розширилося лише наприкінці 2004 року. В Росіїж, політична система і політичний режим якої знаходяться на етапі безкризової консолідації авторитаризму, реалізація протилежних тенденцій за нинішніх умов малоймовірна.
Трансформації політичних систем республік колишнього СРСР, зокрема України та Росії, є конкретним проявом загальносистемних соціальних трансформацій у суспільствах такого типу і відтак мають низку спільних рис і ознак. Найбільш глибокі зміни сталися у системі державно-владних інститутів, результат трансформації яких у цілому нормативно відповідає схемам правових демократичних держав. Інститути громадянського суспільства демонструють здатність до трансформації, але якісний стрибок, який дозволив би констатувати наявність повноцінного громадянського суспільства, ще не відбувся. Нарешті, така складова політичної системи, як політична культура та свідомість, задемонструвала найбільшу опірність і консерватизм щодо трансформаційних змін, наслідком чого є низка авторитарних деформацій у реальному функціонуванні як державно-владних інститутів, так і структур громадянського суспільства. Це породжує ту чи іншу ступінь невідповідності між нормативним та реальним функціонуванням політичних систем, причому така тенденція, як показує приклад Росії, може реалізовуватися врешті-решт у згортанні демократизації та консолідації авторитаризму. Відповідно, подолання згаданої тенденції стає головним завданням нинішнього етапу суспільно-політичних трансформацій посткомуністичних країн.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алмонд Г., Пауэлл Дж., Стром К., Далтон Р. Сравнительная политология сегодня: Мировой обзор: Учебное пособие / Под ред. М .В. Ильина, А. Ю. Мельвиля. - М.: Аспект Пресс, 2002.
2. Гаєвський Б. А. Філософія політики.- К.: “Вища школа”, 2005. 340 c.
3. Горлач М.І. Політологія: наука про політику: підручник для студ. вищ. навч. закладів. - К.: Центр учбової л-ри, 2009. - 836 с.
4. Гранкин И.И. Парламент России. - М.: Мысль, 2001. – 368 с.
5. Демчук А.Л. Лекции по сравнительной политологии: учеб. пособие - М., 2007. - 163 с.
6. Древаль Ю.Д. Парламентаризм у політичній системі України (політико-правовий аналіз): Монографія. — X., 2003.
7. Дюверже М. Политические институты и конституционное право // Политология. Хрестоматия / Под ред. М.А.Василика.- М.: Гардарики, 2000, с. 331-345.
8. Журавський В.С. Політична система України: проблеми становлення і розвитку (правовий аспект): автореф. дис….канд. юрид. наук: (12.00.01) / Ун-т внутр. справ. - Х., 2000. - 19 с.
9. Ильин М.В. Основные методологические проблемы сравнительной политологии // Полис. - 2001. - №6. - С. 140-155.
10. Катаєв С.Л. Сучасне українське суспільство: навч. посібник для вузів. - К.: Центр. навч. л-ри, 2006. - 199 с.
11. Конституция Российской Федерации. М., 2003.
12. Конституційне (державне) право зарубіжних країн: навч. посібник / В.М. Нечастий та ін. - К.: Знання, 2008. - 467 с.
13. Конституція України (із змінами і доп). - К.: Атіка, 2006.
14. Мельвиль А.Ю. Еще раз о сравнительной политологии и мировой политике // Полис. - 2004. - №5. - С. 114-119.
15. Митрохина Т.Н. Сравнение как средство развития политической теории // Полис. - 2004. - №3. - С. 168-172.
16. Норгаард О. Економічні інституції та демократична реформа: порівняльний аналіз посткомуністичних країн. - К.: Ніка-Центр, 2006. - 424 с.
17. Окуньков Л.А. Президент Российской Федерации: Конституция и политическая практика. - М.: Инфра-норма, 1996. – 240 с
18. Панов П.В. Трансформации политических институтов в России: кросс-темпоральный сравнительный анализ // Полис. - 2002. - №6. - С. 58-70.
19. Політико-правова система України. - К., 2005. - Вип. 3. – 222 с
20. Політичні інститути та процеси в умовах трансформації українського суспільства: Навч. Посіб. / За заг. Ред. А. М. Пойченка, В. А. Ребкала.- Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006.- 416 с.
21. Політичні системи сучасності. Політичний режим / Панов М.І., Герасіна Л.М., Журавський В.С. та ін. // Політологія: Академ. курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Вид. дім. „Ін Юре”, 2006. - С. 101-143.
22. Політологія посткомунізму. Політичний аналіз посткомуністичних суспільств / Кер. авт. колективу В. Полохало.- К.: Політична думка, 1995.- 263 с.
23. Скочиляс Л. Політичний аналіз як сфера діяльності і як навчальна дисципліна // Вісн. Львів. ун-ту. - 2005. - Вип.. 8. - С. 230-238. - (Сер.: Філос. науки).
24. Смолин О.Н. Политический процесс в современной России: учеб. пособие для студентов вузов по специальности «Политология». - М.: Проспект, 2006. - 326 с.
25. Сравнительный анализ конституций государств - участников СНГ / В.Г. Вишняков, В.А. Егиазоров, Б.Г. Манов и др. - М., 2006. - 210 с.
26. Типології політичних систем: основні підходи // Політичний менеджмент. - 2005. - № 5(14). - С. 39-50
27. Троян С.С. Порівняльні політичні системи сучасності: навч. посібник / С.С. Троян. - К.: НМЦВО, 2003. - 266 с.
28. Хімченко О. Г. Політичні партії і виборчий процес в умовах розбудови демократичного суспільства: Навчальний посібник. - К.: Видавничий дім “Професіонал”, 2006.- 208 c.
29. Шаповал В. Президент у механізмі здійснення державної влади. - К., 1995. - 145 с.
30. Шнайдер Э. Политическая система Российской Федерации / Пер. с нем. М., 2002. - 172 с.
31. Штомпка П. Социология социальных изменений. - М., 1996.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 250
Скачать бесплатно 21681.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.