У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название КРИМІНАЛЬНО – ПРАВОВА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА: проблеми законодавства, теорії та практики
Количество страниц 511
ВУЗ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД “НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ”
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 21738.doc 
Содержание ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………. 4

РОЗДІЛ 1. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК СОЦІАЛЬНА І ПРАВОВА ПРОБЛЕМА
СУЧАСНОСТІ ………………………………………………………………... 18

1.1. Новітнє обґрунтування поняття злочинів проти навколишнього природного середовища ……………………………………………………….. 18
1.2. Поняття кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища ……………………………………………………………………... 27
1.3. Витоки явища, генезис і сучасний стан проблеми кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища ………………... 40
1.4. Національне кримінальне законодавство і міжнародно-правові акти у подоланні злочинів проти навколишнього природного середовища (співвідношення, проблеми, тенденції) ………………………………………. 89
1.5. Система складів злочинів проти навколиш¬нього природного середовища за чинним КК України …………………………………………... 109
Висновки до першого розділу ………………………………………………… 125

РОЗДІЛ 2. УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА І ПРАВОЗАСТОСОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ……………………………………………………………….. 129

2.1. Проблема об’єкта кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища ……………………………………………………….. 129
2.2. Характеристика й особливості предмета складів злочинів проти навколишнього природного середовища …………………………………….. 173
2.3. Зміст об’єктивної сторони складів злочинів проти навколишнього природного середовища ……………………………………………………….. 196
2.4. Суб’єктивні ознаки складів злочинів проти навколишнього природного середовища ……………………………………………………….. 252
2.5. Відмежування злочинів проти навколишнього природного середовища від аналогічних адміністративних правопорушень ………………………….. 305
Висновки до другого розділу ………………………………………………….. 320

РОЗДІЛ 3. ТЕНДЕНЦІЇ СУЧАСНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА …………………………………………… 327

3.1. Проблема криміналізації та декриміналізації діянь проти навколишнього природного середовища …………………………………….. 327
3.2. Реформаторські тенденції законодавства зарубіжних держав у сфері кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища … 345
3.3. Запобігання злочинам проти навколишнього природного середовища як пріоритетний напрям української кримінально-правової політики …….. 361
Висновки до третього розділу ………………………………………………… 378

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………… 381

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………... 388

ДОДАТКИ …………………………………………………………………….. 469


В С Т У П

Актуальність теми дослідження. У системі глобальних викликів сучасності екологічна проблема характеризується найвищим ступенем складності зовнішніх і внутрішніх взаємозв’язків. Серед пріоритетних завдань, які вирізняються у цьому контексті, є розробка напрямів кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища (назва дисертації зумовлена відносинами, що покликані охороняти доступну людині природу).
Проблеми кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища певною мірою розроблялися в юридичній літературі. Суттєвий внесок у дослідження цих питань зробили, зокрема, З. Г. Корчева, Б. М. Леонтьєв, Н. О. Лопашенко, В. О. Навроцький, В. Д. Пакутін, Є. А. Плотнікова, Т. Л. Сергеєва, В. Я. Тацій, Ю. С. Шемшученко, В. А. Широков.
На особливу увагу заслуговують докторські дисертації, захищені в Росії Ю. І. Ляпуновим (1974 р.), П. Ф. Повеліциною і Е. М. Жевлаковим (1991 р.), а також в Україні – С. Б. Гавришем (1994 р.). Утім, більшість наукових праць з аналізованої тематики ґрунтуються на застарілій нормативній базі або написані з використанням вузького підходу – лише з позицій екологічної безпеки та природного блага, без врахування сучасного праворозуміння нових екологічних аномалій. Тому існує потреба наукового осмислення чинного кримінального законодавства і кримінально-правової політики загалом із позицій нових підходів у досліджуваній сфері.
Багато питань, які стосуються теми дисертації, юристами не вивчалися, а деякі – розроблені недостатньо. Так, поза увагою науковців залишилися вперше криміналізовані діяння проти навколишнього природного середовища, сутність зазначених злочинів, генезис кримінального законодавства у відповідній сфері. Не досліджувалися поняття кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища, співвідношення кримінального законодавства і міжнародно-правових актів, спрямованих на подолання цих злочинів, система чинного кримінального законодавства, що стосується аналізованої сфери. До останнього часу залишився недостатньо вивченим об'єкт цих діянь, зокрема, не досліджувалися суб'єкти відносин (або їх учасники), а предмет цих відносин часто підміняється предметом злочинів проти навколишнього природного середовища. Поза увагою дослідників залишився соціальний зв'язок відповідних відносин. Потребують переосмислення й інші складоутворюючі ознаки цих діянь. Нерозробленими залишилися також питання відмежування кримінально-правових діянь від інших “екологічних” правопорушень. Не досліджувалися раніше загальні проблеми криміналізації та декриміналізації діянь у зазначеній сфері, реформаторські тенденції відповідного законодавства зарубіжних держав, особливості запобігання злочинам проти навколишнього природного середовища.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Праця ґрунтується на положеннях Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (прийнята Верховною Радою України 18 березня 2004 р. № 1629–ІV), Концепції національної екологічної політики України на період до 2020 р. (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 р. № 880-р.) та виконана у межах Державної комплексної програми “Актуальні проблеми кримінального і кримінально-виконавчого законодавства та системи попередження злочинності” (номер державної реєстрації 0186.0.070883). Тема дисертації відповідає основним напрямам наукових досліджень ВНЗ “Національна академія управління” на 2004 – 2009 рр. (затверджена Вченою радою 27 червня 2004 р., протокол № 4).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розробка теоретичної моделі системи кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища, що ґрунтується на авторській концепції інтеграційної екологічної політики і сучасному праворозумінні потенційних заходів протидії злочинним посяганням та їх наслідкам.
Визначено такі головні завдання дослідження: 1) обґрунтувати та сформулювати поняття кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища; 2) запропонувати визначення поняття злочинів проти навколишнього природного середовища; 3) з'ясувати витоки і генезис кримінальної відповідальності за аналізовані злочини; 4) порівняти національне кримінальне законодавство і міжнародно-правові акти про подолання досліджуваних злочинів; 5) з урахуванням сучасних досягнень науки розкрити проблему об'єкта (в тому числі й особливості предмета) досліджуваних складів злочинів; 6) удосконалити положення про об'єктивну сторону досліджуваних діянь; 7) запропонувати нові підходи до розуміння суб'єкта та суб'єктивної сторони згаданих діянь; 8) розробити правила відмежування злочинів від інших правопорушень в означеній сфері; 9) окреслити шляхи вирішення проблеми криміналізації та декриміналізації відповідних діянь; 10) визначити напрями кримінально-правової політики у сфері охорони навколишнього природного середовища; 11) надати пропозиції щодо вдосконалення системи чинного кримінального законодавства в зазначеній сфері та оптимізації відповідної правозастосовної діяльності.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини у сфері кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища.
Предметом дослідження є законодавчі, теоретичні і прикладні проблеми кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища.
Методи дослідження – діалектичний (застосовувався у всіх розділах дисертації, забезпечив дослідження положень кримінального законодавства України та зарубіжних держав, міжнародно-правових актів у їх розвитку і взаємозв'язку); історико-правовий (використовувався у підрозділі 1.3. для аналізу витоків і генезису кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища); метод порівняльного правознавства (слугував аналізу кримінального законодавства окремих зарубіжних держав для виявлення спільних і відмінних рис відповідних кримінально-правових норм та інститутів цих держав та України, а також окремих положень низки міжнародно-правових документів у підрозділах 1.4, 3.1, 3.2); догматичний (використовувався в усіх підрозділах дисертації для тлумачення юридичних конструкцій, визначення позитивних і негативних рис кримінального законодавства України та деяких зарубіжних держав); системний (дозволив з'ясувати внутрішню побудову і взаємозумовлені системи відповідного кримінального законодавства України та деяких зарубіжних держав у підрозділах 1.4, 1.5, 2.1 – 2.4, 3.2); соціологічний (використовувався у всіх підрозділах дисертації при вивченні судової практики, проведенні опитування шляхом анкетування й інтерв'ювання).
Емпіричну базу дослідження складають: відомості, одержані в результаті вибіркового вивчення дисертантом кримінальних справ відповідної категорії, розглянутих судами України в 1988–2007 рр. (500 справ); узагальнення практики, зроблені судами, статистичні дані щодо справ кримінальної та адміністративної юрисдикції. Крім того, проаналізовано 400 матеріалів про відмову в порушенні кримінальних справ зазначеної категорії. За спеціальною програмою проанкетовано 500 осіб: суддів, працівників прокуратури, органів внутрішніх справ та окремих громадян щодо проблеми кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища.
Для обґрунтування теоретичних положень у дисертації автор спирається на праці таких вчених, як: Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, П. А. Воробей, С. Б. Гавриш, В. А. Глушков, В. К. Грищук, О. М. Костенко, О. М. Литвак, С. Я. Лихова, В. А. Мисливий, А. А. Музика, В. Л. Мунтян, Є. Л. Стрельцов, М. І. Панов, В. Я. Тацій, В. О. Туляков, В. П. Тихий, П. Л. Фріс, С. С. Яценко та інших.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні (після оновлення у 2001 р. кримінального законодавства) комплексним і системним дослідженням проблем кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища. Праця містить теоретичні положення та науково обґрунтовані результати в галузі кримінального права України, що розв'язують важливу наукову та науково-прикладну проблему, задекларовану в меті дослідження. Автором сформульовано низку положень, висновків і пропозицій, нових у концептуальному плані й важливих для юридичної науки. Зокрема,

уперше:
1) на підставі сучасного праворозуміння сформульовані засади кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища: а) людський життєвий простір є лише частиною природного простору, а тому кримінальне право має забезпечувати охорону всього навколишнього природного середовища; б) поєднання біоцентричного і антропоцентричного підходу до проблеми кримінально-правової охорони зазначеної сфери для забезпечення життя як глобального явища; в) переорієнтація засобів кримінально-правової охорони аналізованої сфери з окремих природних об'єктів на розробку цілісної (інтеграційної) системи такої охорони;
2) визначено складові кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища та запропоновано дефініцію зазначеного поняття – це система (комплекс) засобів (кримінальне законодавство і кримінально-правова політика), що забезпечують охорону цього середовища, зосереджуючи зусилля на тому, щоб аналізовані відносини (взяті під охорону кримінального закону) залишалися, як правило, об'єктами охорони і якомога менше зазнавали злочинних посягань;
3) розроблена концепція кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища, що передбачає, серед іншого, таке: комплексне дослідження такої системи на основі сучасних поглядів і останніх досягнень наук, пов'язаних із проблемою, що розглядається; переорієнтація кримінального законодавства на цілісну охорону аналізованої сфери для забезпечення життя як глобального явища; забезпечення пріоритету приписам чинних міжнародних договорів (згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) над національним законодавством; надання переваг запобіганню цим злочинам;
4) сформульовано визначення поняття злочинів проти навколишнього природного середовища – це суспільно небезпечні, кримінально-протиправні умисні або необережні діяння, вчинені суб'єктами цих злочинів із застосуванням знарядь, засобів, джерел вчинення злочинів або з використанням обстановки їх здійснення, які посягають на відносини з приводу умов (стосунків), що забезпечують існування багатофункціональної збалансованої єдиної системи життєдіяльності і людини та завдають цим відносинам істотної шкоди або ставлять їх під загрозу заподіяння такої шкоди;
5) обґрунтовано шість періодів кримінально-правової охорони зазначеної сфери (для яких властива низка змін в об'єктивних і суб'єктивних ознаках злочинних діянь): перший – ХІ – ХІV ст.ст. (отримали закріплення незаконне полювання, незаконна порубка дерев); другий – ХІV – початок ХVІІІ ст. (вирізняється відсутністю нових складів злочинів); третій – ХVІІІ – початок ХІХ ст. (відбулася криміналізація, зокрема, таких діянь, як: незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, порушення правил охорони надр, засмічення водних об'єктів); четвертий – кінець ХІХ – початок ХХ ст. (законодавець не закріпив нових складів злочинів); п'ятий – початок ХХ ст. – 1991 р. (має низку нових діянь, передбачених ст.ст. 163, 163¹, 227¹, 228, 228¹, КК 1960 р.); шостий – з 1991р. по наш час (пов'язаний із прийняттям КК 2001 р. і появою складів злочинів, передбачених ст.ст. 236 – 239, 252 – 254 КК);
6) у контексті порівняльно-правового аналізу національного кримінального законодавства та міжнародно-правових актів і кримінального законодавства деяких держав в аналізованій сфері зроблені, зокрема, такі висновки: 1) подібні дослідження важливі для тлумачення національного кримінального законодавства в аналізованій сфері; 2) їх результати можна використати при кваліфікації злочинів, передбачених ст.ст. 241 – 243 КК (наприклад, при визначенні верхньої межі забруднення атмосферного повітря); 3) деякі положення міжнародно-правових актів можна запозичити при подальшому вдосконаленні вітчизняного кримінального законодавства, зокрема, для ст.ст. 241 – 243 КК; 4) норми КК деяких зарубіжних держав можуть бути корисними для побудови теоретичної моделі системи злочинів проти навколишнього природного середовища;
7) наголошується на необхідності при розгляді змісту аналізованих суспільних відносин у теорії кримінального права і законодавстві користуватися поняттям “навколишнє природне середовище”, що означає доступну людині природу. Доведено, що: 1) терміни “природа” і “природні багатства” є занадто всеохоплюючі та стосуються і тих компонентів, які людина не в змозі використовувати й охороняти; 2) термін “оточуюче середовище” характеризується невизначеністю і є суперечливим, оскільки охоплює як природу, так і різні будівлі, відповідну інфраструктуру; 3) поняття “довкілля” позбавлене змістовного навантаження і породжує ще більші суперечності;
8) розроблено теоретичну модель системи злочинів, що складається з шести груп діянь – посягань на відповідні екзосфери (чотири приповерхневі оболонки – ареали функціонування живої речовини): а) злочини проти літосфери; б) злочини проти біосфери; в) злочини проти гідросфери; г) злочини проти атмосфери; д) злочини проти біосфери та гідросфери; е) злочини проти біосфери, гідросфери, літосфери й атмосфери;
9) обґрунтовано нові концептуальні підходи до вирішення проблеми родового та безпосередніх об’єктів злочинів проти навколишнього природного середовища, зокрема, за допомогою категорій “суспільні відносини”, “навколишнє природне середовище”, “потреби” і “структурні елементи об’єкта”. У такому аспекті всі компоненти об’єкта проаналізовані вперше. На розвиток цих теоретичних положень родовим об’єктом досліджуваних складів злочинів визнано суспільні відносини з приводу умов (стосунків), що забезпечують існування багатофункціональної збалансованої єдиної системи, до якої належить і людина (все це утворює навколишнє природне середовище), її охорону, раціональне використання, оздоровлення та відтворення для теперішніх і майбутніх поколінь, яка гарантуватиме безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище;
10) аргументовано нову позицію щодо змісту складових об’єкта злочину, де: а) суб’єктну сторону аналізованих суспільних відносин утворюють фізичні і юридичні особи, а також громадські об’єднання; б) предметом відносин (об’єкта) є лише те, з приводу чого виникають відносини, а не їх уречевлення, тобто умови, які забезпечують охорону, раціональне використання, відтворення та оздоровлення природних об’єктів; в) зміст відносин (соціальний зв’язок) має розглядатися лише у межах діяльності суб'єктів в означеній сфері, не може існувати без предмета відносин і обумовлюється потребами, які є рушійною силою у спілкуванні суб'єктів відносин;
11) сформульовано визначення предмета складів злочинів проти навколишнього природного середовища – це ознака складу злочину, що є матеріальним утворенням, яке залучене до суспільного виробництва (або потенційно може бути залучено), невіддільне від природного середовища, вилучене із господарського обігу (за винятком землі), відособлене у натуральній формі (за винятком атмосферного повітря), має межі володіння, можливість самовідтворення, не знаходиться на балансі юридичної особи, не відображається у бухгалтерських звітах, враховується лише у натуральному вигляді, характеризується неповторністю і глибокою індивідуальністю, крайньою рухливістю і природним походженням;
12) доведено, що об'єктивна сторона як елемент загального поняття складу злочину недостатньо наповнена ознаками зовнішньої сторони. Одна з таких ознак відображена в законі (ст.ст. 239, 241 – 243 КК), але необґрунтована в теорії кримінального права – це джерело вчинення злочину, тобто сфера діяльності людини (підприємство, установа, організація, транспорт, споруджені у морі конструкції та ємності), з якої внаслідок протиправних діянь надходять засоби забруднення водних об'єктів, моря, атмосферного повітря та землі. На підставі викладеного обґрунтовано пропозицію щодо доповнення загального вчення про склад злочину (в частині об'єктивної сторони) факультативною ознакою “джерело вчинення злочину”;
13) розроблено правила відмежування знарядь від засобів вчинення злочинних діянь, у тому числі і досліджуваних складів злочинів. Для знарядь вчинення злочину характерним є те, що це: а) предмети, які винний безпосередньо використовує при виконанні об'єктивної сторони того чи іншого діяння; б) предмети, які винний спеціально використовує для вчинення дій (у злочинах з формальними складами), а також з метою досягнення злочинних наслідків, які зазначені в законі (у злочинах з матеріальними складами). Для засобів вчинення злочину властивим є те, що це: а) предмети, які винний використовує для готування до вчинення злочину; б) предмети, які винний використовує для полегшення виконання основної дії, що спричиняє наслідки; в) предмети, які винний використовує з метою позбутися їх;
14) зроблено обґрунтований висновок про те, що, по-перше, місце вчинення злочинів є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складів злочинів, передбачених ст. 237, ч. 1 і 2 ст. 238, ч. 2 ст. 240, ч. 1 і 2 ст. 243, ст.ст. 244 – 246, ст. 252 КК; по-друге, для діянь, передбачених ст.ст. 239 – 243, ч. 2 ст. 248 КК, засоби вчинення злочину є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони; по-третє, двом складам злочинів, передбачених ч. 1 ст. 238 та ч. 3 ст. 243 КК, властива така ознака зовнішньої сторони складу злочину, як обстановка вчинення злочину;
15) акцентується увага на тому, що поняття “неслужбова особа” і “службова особа” не вичерпують об'єм поняття “суб'єкт складу злочину”. Обґрунтовується необхідність поділу суб'єктів злочинів на службову, неслужбову та приватну особи, що вичерпно характеризуватиме об'єм загального поняття “суб'єкт складу злочину”;
16) сформульовано визначення поняття “неслужбова особа” як можливого суб'єкта складу злочину – це фізична особа, що не має ознак службової особи, при вчиненні злочину виконує виробничі або професійні функції, тобто відносно постійний вид трудової діяльності, є носієм певної сукупності знань, практичного досвіду і навичок, коло обов'язків якої передбачено інструкцією, договором, статутом, контрактом, положенням або іншим документом;
17) запропоновано дефініцію поняття “приватна особа” як суб’єкта злочину (в тому числі і досліджуваних складів злочинів) – це фізична особа, яка вчиняє злочин, не пов'язаний із функціями службової або неслужбової особи (тобто не у зв’язку з роботою, що виконувалась, або зі службовими повноваженнями чи професійними функціями), і яка не знаходиться у відповідних трудових, цивільно-правових або службових відносинах;
18) аргументується, що внаслідок великої різноманітності “екологічних” правопорушень і їх відмежувальних параметрів закріпити такі відмежувальні ознаки в окремій нормі вкрай складно. У зв'язку з цим запропоновано підходи (правила) щодо відмежування зазначених явищ, які передбачають з'ясування: а) відмінностей між окремим складом злочину та аналогічним адміністративно-правовим деліктом (на основі загально-розмежувальних ознак і спеціальних, які є в складах порівнюваних діянь); б) пошуку відмежувальних ознак (одночасно в гіпотезі і диспозиції норми);
19) пропонується виокремити державну політику у сфері боротьби зі злочинністю в досліджуваному напрямі під назвою “кримінально-правова політика у сфері охорони навколишнього природного середовища”. Наголошується, що це комплекс державних заходів, метою яких є формулювання у кримінальному законодавстві оптимального кола складів злочинів, визначення характеру кримінально-правової боротьби із зазначеними діяннями та обрання її методів, які спрямовані на підвищення ефективності впливу кримінально-правових засобів на правосвідомість населення та забезпечують охорону, раціональне використання, відтворення й оздоровлення навколишнього природного середовища для сьогоднішніх і майбутніх поколінь, а також слугують засобами превенції, надаючи перевагу запобіганню злочинам;
удосконалено:
20) систему злочинів проти навколишнього природного середовища у межах чинного КК на підставі розроблених автором таких критеріїв: а) родовий об'єкт злочину; б) безпосередній об'єкт злочину; в) відповідний природний об'єкт. Запропоновано включити десять груп діянь до цієї системи злочинів (див.: підрозділ 1.5. рубрики автореферату “Основний зміст роботи”);
21) дефініцію такої ознаки об'єктивної сторони складів злочинів (у тому числі і досліджуваних), як обстановка вчинення злочинів – це специфічні об'єктивні умови (чи умова), що використовуються винним для досягнення мети злочину, або є збігом подій і обставин, які свідчать про більший чи менший ступінь суспільної небезпеки злочину і злочинця;
22) визначення поняття “тяжка екологічна аварія” (наслідку діяння, передбаченого ч. 2 ст. 253 КК) – це викид з вини людини у навколишнє природне середовище певними об'єктами (введенням в експлуатацію без обов'язкових інженерних систем захисту навколишнього природного середовища споруд, які можуть спричинити стан екологічної аварії) шкідливих речовин у таких обсягах, що виникає загальна небезпека для навколишнього природного середовища, людей і матеріальних утворень;
23) дефініцію “екологічна катастрофа” (наслідку діяння, передбаченого ч. 2 ст. 253 КК) – це раптовий викид у навколишнє природне середовище певними об'єктами внаслідок широкомасштабної аварії з вини людини (введенням в експлуатацію без обов'язкових інженерних систем захисту навколишнього природного середовища споруд, які можуть спричинити стан екологічної катастрофи) великої кількості шкідливих матеріальних утворень, що призвело до різких або кумулятивних вкрай несприятливих і незворотних перетворень навколишнього природного середовища, погіршення екологічної рівноваги, втрати стійкості ландшафтів, в результаті чого зазначене середовище переходить в інший екологічний стан з меншим, порівняно з вихідним рівнем його складності, речовинним, енергетичним, інформаційним і людським потенціалом;
набули подальшого розвитку:
24) обґрунтування положень стосовно того, що суб’єктами діянь, передбачених ст. 238, ч. 2 ст. 248 (за ознакою “...вчинені службовою особою...”), ч. 1 і 2 ст. 253 КК (за ознакою “...розробка... службовою особою...”), ч. 3 ст. 243 КК, можуть бути лише службові особи; виконавцями злочинів, передбачених ст.ст. 236, 239, 241, 242, ч. 1 і 2 ст. 243, ч. 1 ст. 244, ст.ст. 245 –247, ч. 1 і 2 ст. 248 (за виключенням ознаки ”...вчинені службовою особою...”), ст.ст. 250–252, 254 КК, можуть бути як службові і неслужбові, так і приватні особи;
25) положення про те, що суб’єктивна сторона будь-якого складу злочину – це внутрішня сторона злочину як асоціального мотиваційного вчинку, що є психічною діяльністю особи та відображає її ціннісно-смислове ставлення до вчиненого діяння та його наслідків, має особистісний сенс і характеризується виною, метою, мотивом та емоціями;
26) висновки про те, що злочини, передбачені ч. 1 ст. 238, ч. 2 ст. 238 (за винятком ознаки “...що спричинили загибель людей...”), ч.ч. 1 ст.ст. 239, 240, ч. 2 ст. 240 (за винятком ознаки “...якщо вони спричинили загибель людей...”), ч. 1 ст. 241, ч. 1 ст. 242, ч. 1 і 3 ст. 243, ч. 1 ст. 244 (за винятком ознаки “...заподіяло істотну шкоду...”), ч. 2 ст. 244, ч. 1 ст. 248 (за винятком ознаки “...заподіяло істотну шкоду...”), ч. 2 ст. 248 (за винятком ознаки “...способом масового знищення...”), ч. 2 ст. 249 (за ознакою “...особою, раніше судимою...”), ст. 250, ч. 1 ст. 253 КК, є злочинами з формальним складом і вчиняються лише з прямим умислом;
27) судження про те, що діяння з матеріальними складами можуть вчинятися як умисно, так і необережно (умисел може бути лише непрямий). Склади злочинів, передбачені ст.ст. 236, 237, ч. 2 ст. 239, ч.ч. 2 ст.ст. 240 – 244, ст. 247, ч. 1 ст. 248, ч. 1 ст. 249, ст. 251, ч. 2 ст. 253, ст. 254 КК (за ознаками злочинів з матеріальними складами), можуть мати як “подвійну”, так і “змішану” форму вини.
28) положення щодо зміни назви розділу VІІІ Особливої частини КК України на такий: “Злочини проти навколишнього природного середовища” та внесення змін і доповнень до чинних норм, а також доповнення цього розділу діяннями, передбаченими ст.ст. 237¹, 245¹, 245², 246¹, 246² КК (див.: структурну частину автореферату “Висновки”).
Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати, отримані автором у процесі багаторічного дослідження (1987 – 2007 рр.), були сформульовані у виді пропозицій та певною мірою враховані у: 1) правотворчості – при підготовці розділу КК 2001 р. “Злочини проти довкілля”, використані при розробці концептуальних положень екологічної політики в досліджуваній сфері, а також при підготовці законодавчих і підзаконних актів, подальшого вдосконалення чинного кримінального законодавства (за підсумками роботи підготовлено і надіслано пропозиції до Комітету з питань правової політики Верховної Ради України – акт № 0619/14-1108 від 7 травня 2007 р.); 2) правозастосовній діяльності – при підготовці постанови ПВС України “Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля” від 10 грудня 2004 р. № 17 (за результатами дослідження надіслано пропозиції до Верховного Суду України, які отримали позитивний відгук і були використані під час внесення змін і доповнень до зазначеної постанови – лист від 13.07.2007 р. № 3270); 3) науково-дослідній сфері – стали основою для подальшої розробки теоретичних проблем щодо досліджуваних діянь у галузі кримінального права, кримінології та кримінально-виконавчого права; 4) навчальному процесі – опубліковано підручник, низку монографій, навчальних посібників, науково-практичних коментарів тощо, які використовуються у процесі викладання навчальної дисципліни “Кримінальне право України” у ВНЗ “Національна академія управління” (акт про впровадження результатів дослідження від 15 червня 2007 р.), Гуманітарному університеті “Запорізький інститут державного та муніципального управління” (акт про впровадження результатів дослідження від 22 червня 2007 р.); 5) інформаційній сфері – для надання більш повної інформації про обсяги і міру впливу злочинних діянь проти навколишнього природного середовища (акт про впровадження результатів дослідження № 2 від 27 червня 2007 р.).
Особистим внеском здобувача в опублікованих у співавторстві працях є його власні теоретичні розробки, що містять наукову новизну одержаних результатів дослідження (стосовно запобігання злочинам).
Апробація результатів дослідження. Основні ідеї, положення та висновки дисертації були оприлюднені на дев’яти міжнародних науково-практичних конференціях, симпозіумах: “ІV Советско-западногерманский симпозиум по проблемам криминологии, уголовного права и процесса” (Київ, 8 – 10 жовтня 1987 р); “Кримінальний кодекс України (проект): проблеми теорії та практики” (Львів, 16 – 17 грудня 1993 р.). “Принципи кримінального права” (Київ, 15 квітня 1994 р.); “Концепція розвитку законодавства України” (Київ, травень 1996 р.); “Християнство на межі тисячоліть: економічні, правові, історичні та культурологічні аспекти (Київ, 15 – 16 березня 2001 р.); “Молодь у юридичній науці. Другі осінні юридичні читання” (Хмельницький, 14 – 15 листопада 2003 р.); “Реформування правової системи України: проблеми і перспективи розвитку в контексті європейських інтеграційних процесів (Київ, 28 – 29 квітня 2004 р.); “Національна безпека України: стан, кризові явища та шляхи їх подолання” (Київ, 7 – 8 грудня 2005 р.); “Адміністративне право і процес: шляхи вдосконалення законодавства і практики” (Київ, 22 грудня 2006 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 44 праці, серед них: 3 монографії, розділ підручника, 2 навчальних посібники, 4 коментарі до законів, 21 стаття у наукових фахових виданнях, 13 статей (тез виступів) в інших виданнях.
Структура дисертації складається зі вступу, трьох розділів, що включають тринадцять підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 511 с., з них додатки – 42 сторінки, список використаних джерел – 81 сторінка (820 найменувань).
Список литературы ВИСНОВКИ

У дисертації здійснене теоретичне узагальнення і нове вирішення законодавчих, теоретичних та практичних проблем кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища. Це виявляється в комплексній теоретичній розробці сучасної системи кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища, яка ґрунтується на авторській концепції інтеграційної екологічної політики України і сучасному праворозумінні потенційних заходів протидії злочинним посяганням та їх наслідкам, створенні теоретичної моделі майбутньої системи складів злочинів у зазначеній сфері. Проведене дослідження дозволило сформулювати висновки та пропозиції, які в сукупності утворюють систему кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища.
Основні наукові здобутки дисертанта, окрім тих теоретичних та прикладних, що висвітлено вище, відображено, зокрема, у таких пропозиціях стосовно вдосконалення кримінального законодавства в означеній сфері:
1. В законодавчій площині для утворення зазначеної системи необхідні такі зміни і доповнення до кримінального законодавства:
1.1. слід закріпити кримінальну відповідальність юридичних осіб, яка зумовлена тим, що: 1) є діяння, які вражають комплексністю проблем і відповідальність фізичної особи не вирішить питання; 2) кримінальна відповідальність юридичної особи матиме превентивний характер; 3) цей засіб має бути запроваджений для того, щоб огородити законослухняних громадян від шкоди, що їм завдають юридичні особи; 4) кримінальна відповідальність юридичних осіб (а не цивільна) скорочує час від заподіяння шкоди до відшкодування збитків;
1.2. необхідно законодавчо визначити поняття таких суб'єктів злочинів, як “неслужбова особа” та “приватна особа”, які достатнім чином відображають соціальний і правовий статуси цих виконавців злочинів та сприятимуть застосуванню чинного КК України;
1.3. розділ VІІІ КК повинен мати назву “Злочини проти навколишнього природного середовища”, оскільки передбачені у ньому діяння посягають на відносини, які забезпечують охорону доступної людині природи;
1.4. склад злочину, передбачений ст. 326 “Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами” необхідно перенести до розділу VІІІ КК, оскільки він стосується природної речовини, позначивши його ст. 246² указаного змісту;
1.5. ч. 1 ст. 236 КК після слова “якщо” викласти такий текст: “це створило загрозу загибелі людей, екологічного забруднення значних територій, або інших тяжких наслідків”, ч.2 цієї статті викласти в редакції нині чинного закону;
1.6. настала необхідність у назві ст. 237 КК після слова “щодо” доповнити словом “запобігання”. Ч 1 ст. 237 КК викласти в такій редакції: “1.Ухилення від проведення або неналежного проведення заходів щодо запобігання забрудненню, а так само проведення чи непроведення на території, яка зазнала забруднення небезпечними речовинами, або випромінюванням, дезактиваційних чи інших відновлювальних заходів щодо ліквідації або усунення наслідків екологічного забруднення особою, на яку покладено такий обов'язок, якщо це створило загрозу загибелі людей або інших тяжких наслідків”. Ч 2 цієї статті викласти в такій редакції: “2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки”;
1.7. є потреба з назви ст. 238 КК та диспозиції вилучити такі слова, як “захворюваність населення” і “стан захворюваності”, оскільки таке положення закону стосується відносин, що забезпечують охорону здоров’я населення;
1.8. потрібно змінити назву ст. 239 КК на таку: “Забруднення або псування, або засмічення чи виснаження земель”;
1.9. ч. 1 ст. 240 КК викласти у такій редакції: “Незаконне, тобто з порушенням установленого законом порядку, видобування незагальнопоширених загальнодержавного значення корисних копалин”; ч. 2 ст. 240 після слів “природно-заповідного фонду” доповнити словами “природної спадщини”;
1.10. ч. 1 ст. 241 КК повинна мати таку редакцію: “Забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря, яке знаходиться у відкритому просторі у межах території держави України шкідливими для життя і здоров'я людей або для навколишнього природного середовища речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва або шумом, або вібрацією, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для навколишнього природного середовища“;
1.11. назву ст. 242 КК викласти у такій редакції: “Ст. 242. Забруднення, засмічення або виснаження водних об’єктів”. Ч. 1 цієї статті викласти у такій редакції: “1. Забруднення, засмічення або виснаження водних об'єктів на території України (у твердому, рідкому і газоподібному стані), що беруть участь у кругообігу вод і нерозривно пов'язані з навколишнім природним середовищем або незаконне використання прісних водних об'єктів, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи навколишнього природного середовища”;
1.12. є потреба назву ст. 243 КК сформулювати таким чином: “Ст. 243. Забруднення або засмічення моря”. У ч. 1 цієї статті після слова “Україна”, доповнити словами “ або в межах вод особливого району”, а після слова “речовинами” доповнити словами “або сумішами” та після слів “здоров'я людей” доповнити словами “ або засмічення названих вод”. Ч. 4 ст. 243 КК викласти у чинній редакції ч. 3 цієї статті;
1.13. ч. 1 ст. 244 КК після слів “захисту” слід доповнити словами “живих ресурсів моря, природних багатств континентального шельфу; мінеральних та інших неживих ресурсів поверхні надр морського дна, а також живих організмів сидячих видів, тобто організмів, які в період свого розвитку прикріплені до морського дна чи під ним, або можуть пересуватись тільки по морському дну чи в його надрах, від шкідливих відходів”;
1.14. назву ст. 246 КК викласти в такій редакції: “Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях”; цю статтю необхідно доповнити частиною 2 у такому варіанті: “Ті самі дії, якщо вони вчинені за попередньою змовою групою осіб або повторно, або службовою особою з використанням свого службового становища, або заподіяли шкоду у великих розмірах”;
1.15. у ст. 247 КК після слів “про захист рослин” доповнити словами “або порушення законодавства щодо збереження біологічного різноманіття рослин, або незаконну торгівлю видами дикої флори та порушення законодавства щодо охорони нових сортів рослин, що знаходяться під загрозою зникнення, що створило небезпеку настання тяжких наслідків”. Ст. 247 КК доповнити ч. 2 такого ж змісту, але після слів “загрозою зникнення” викласти так: “що спричинило тяжкі наслідки”;
1.16. ст. 248 КК повинна мати таку назву: “Незаконне полювання на диких звірів і птахів”; ч. 1 ст. 248 КК має бути викладено у такій редакції: “Порушення правил полювання на диких звірів і птахів, що охороняються законом і знаходяться в стані природної свободи, які включені в державний мисливський фонд, незаконна торгівля видами дикої фауни, що знаходиться під загрозою зникнення, знищення мігруючих видів тварин та середовища їх існування, що перебувають під загрозою зникнення, вилучення яєць із середовища існування диких тварин, продажу, зберігання з метою продажу тварин, транспортування з метою продажу тварин, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, природної спадщини, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України”;
1.17. є необхідність в ч. 1 ст. 249 КК після слів “істотну шкоду” доповнити словами “а також незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом у заповідниках або на інших територіях та об'єктах природнозаповідного фонду, природної спадщини або незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом щодо риб, водних тварин, водних рослин, що занесені до Червоної книги України”, а ч.2 цієї статті викласти у такій редакції: “2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею”;
1.18. ст. 250 КК має бути з такою назвою: “Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів або диких водних тварин, що перебувають у природних умовах”. Це змінить формулювання диспозиції цієї статті на таке: “Проведення вибухових робіт з порушенням правил, що встановлені з метою охорони рибних запасів або диких тварин, що перебувають у природних умовах”;
1.19. ч. 1 ст. 251 КК викласти в такій редакції: “1. Порушення ветеринарних правил, яке створило загрозу поширення епізоотії або інші тяжкі наслідки”. Доповнити цю статтю ч. 2 такого змісту:”2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загрозу поширення епізоотії або інші тяжкі наслідки”;
1.20. важливо ст. 252 КК (після слів “природно-заповідного фонду”) доповнити словами “природної спадщини”, а ст. 254 (після слів “ґрунту”) доповнити словами: “незаконне використання сільськогосподарських земель не за призначенням, яке призвело до таких же наслідків”;
1.21. потребує доповнення КК ст. 246¹ у такій редакції: “Ст. 246¹. Незаконна порубка дерев, чагарників у містах та інших населених пунктах
Незаконна порубка дерев і чагарників у містах та інших населених пунктах, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду чи природної спадщини”;
1.22. настав час доповнити КК статтею 245¹ у такій редакції: “Ст. 245¹. Забруднення, засмічення лісу
1. Забруднення або засмічення лісу речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або навколишнього природного середовища внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи навколишнього природного середовища”; ч. 2 цієї статті викласти в такій редакції: ”2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки”;
1.23. об'єктивно існують умови для доповнення КК ст. 245² в такій редакції: “Ст. 245². Необережне знищення або пошкодження лісових масивів
1. Необережне знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць або інших таких насаджень, якщо це спричинило загрозу життю, здоров'ю чи навколишньому природному середовищу”. Ч. 2 викласти в такій редакції: “2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей, завдали шкоди здоров'ю або навколишньому природному середовищу”;
1.24. склад злочину, передбачений ст. 268 КК, потрібно перенести до розділу VІІІ КК, оскільки він стосується забруднення навколишнього природного середовища, позначивши його ст. 237¹ і викласти в такій редакції: “Ст. 237¹. Незаконне ввезення на територію України шкідливих відходів, вторинної сировини або матеріалів”;
1. Ввезення на територію України чи транзит через її територію шкідливих речовин, відходів, вторинної сировини або матеріалів без належного дозволу”. Ч. 2 цієї статті викласти в такій редакції: “2. Ввезення на територію України чи транзит через її територію шкідливих речовин, відходів, вторинної сировини або матеріалів, які заборонені для ввезення”;
1.25. необхідно доповнити ст.ст. 236, 237, 239, 241–243, 245, 246²КК частинами третіми такого змісту: “3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили масове захворювання населення, масову загибель людей або екологічну катастрофу”.
2. Реформування КК України пропонується здійснювати на основі такої теоретичної моделі майбутньої системи злочинів проти навколишнього природного середовища: літосфера:1) ст. 239. Забруднення, псування, засмічення та виснаження земель; 2) ст. 254. Безгосподарське використання земель; 3) ст. 240. Порушення правил охорони надр; біосфера: 1) ст. 246. Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях; 2) ст. 247. Порушення законодавства про захист рослин; 3) ст. 245. Знищення або пошкодження лісових масивів; 4) ст. 245². Необережне знищення або пошкодження лісових масивів; 5) ст. 245¹. Забруднення, засмічення лісу; 6) ст. 248. Незаконне полювання на диких звірів і птахів; 7) ст. 251. Порушення ветеринарних правил; гідросфера: 1) ст. 243. Забруднення або засмічення моря; 2) ст. 242. Забруднення, засмічення або виснаження водних об’єктів; атмосфера: ст. 241. Забруднення атмосферного повітря; біосфера та гідросфера: 1) ст. 249. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом; 2) ст. 250. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів або диких водних тварин, що перебувають у природних умовах; біосфера, гідросфера, літосфера і атмосфера: 1) ст. 248¹. Знищення або пошкодження критичних місць існування організмів, занесених у Червону книгу України; 2) ст. 236. Порушення правил екологічної безпеки; 3) ст. 237. Невжиття заходів щодо попередження та ліквідації наслідків екологічного забруднення; 4) ст. 238. Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан; 5) ст. 252. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природо-заповідного фонду або природної спадщини; 6) ст. 253. Проектування, експлуатація чи реконструкція споруд без систем захисту довкілля; 7) ст. 237¹. Незаконне ввезення на територію України шкідливих речовин, відходів, вторинної сировини або матеріалів; 8) ст. 246¹. Порушення правил безпеки при обігу з мікробіологічними чи іншими біологічними агентами або токсинами.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ

1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. 1996. – №30. – Ст. 141. Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2222–ІV від 08.12.2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – Ст. 44.
2. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 502.
3. Про державний суверенітет України: Декларація від 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
4. 1715 г. апреля 26. Артикул воинский // Российское законодательство Х – ХХ веков. В девяти томах; отв. ред. тома докт. юрид. наук А. Г. Маньков. – Т. 4. Законодательство периода становления абсолютизма. – М.: Юрид. лит., 1986. –С. 325–389.
5. 1720 янв. (3485) Морской Устав // Развитие русского права в ХVІІ–ХІХ веков; отв. ред. доктор юрид. наук, профессор В.С. Нарсесян. – М.: Наука, 1990. – С. 15–40.
6. 1798 март (18429) Устав Лесной // Развитие русского права в ХVІІ–ХІХ веков; отв. ред. доктор юрид. наук, профессор В. С. Нарсесян. – М.: Наука, 1990. – С. 60–71.
7. 1829 июль 24 (3033) Устав Горный // Развитие русского права в ХVІІ–ХІХ веков; отв. ред. доктор юрид. наук, профессор В.С. Нарсесян. – М.: Наука, 1990. – С. 100–130.
8. Водний кодекс України від 6 червня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. –1995. – № 24. – Ст. 189.
9. Екстракт прав Київського Магістрату, міщанству і законодавчих актів Данила Слюсарського, травня 1769. // Развитие русского права в ХVІІ–ХІХ веков; отв. ред. доктор юрид. наук, профессор В.С. Нарсесян. – М.: Наука, 1990. – С. 90–149.
10. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки: закон України від 21 вересня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 47. – Ст. 405.
11. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. –2002. – №3–4. –Ст.27.
12. Кодекс України про надра від 27 липня 1994 р. // Відомості Верховної Ради. – 1994. –№ 36. – Ст. 340.
13. Кримінальний кодекс УРСР 1927 р.// СУ УРСР. – 1927. – № 26-27 – Ст.ст. 131, 132.
14. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
15. Литовський Устав 1529. – Познань, 1841. –125 с.
16. Лісовий кодекс України від 21 січня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. –1994. – № 17. – Ст. 99.
17. Об охране окружающей природной среды: Закон СРФСР от 19 декабря 1991 г. // Ведомости Съезда народных депутатов РСФСР и Верховного Совета РСФСР. –1992. –№ 10. – Ст. 457.
18. Про ветеринарну медицину: Закон України від 25 червня 1992 р. (в редакції Закону України від 5 грудня 1996 р.) // Голос України. – 1997. – 4 лютого.
19. Про ветеринарну медицину: Закон України від 25 червня 1992 р., в ред. від 5 грудня 1996 р. // Закони України. – Т. 2. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. – С. 46–78.
20. Про видобування та переробку уранових руд: Закон України від 19 листопада 1997 р. // Закони України. – Т. 13. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1998. – С. 293–299.
21. Про відповідальність за порушення вимог, спрямованих на поліпшення екологічної обстановки в Українській РСР: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 19 січня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 5. – Ст. 60.
22. Про відходи: Закон України від 5 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1998. – № 36–37. – Ст. 242.
23. Про власність: Закон України від 7 лютого 1991 р. // Закони України. – Т. 1. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. – С. 20–29.
24. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки: Закон України від 19 листопада 1997 р. // Голос України. – 1997. – 20 грудня.
25. Про внесення змін до ст. 159 КК України: Закон України від 8 березня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 15. – Ст. 70.
26. Про внесення змін до ст. 160¹ КК України: Закон України від 6 березня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 15. – Ст. 70.
27. Про внесення змін до ст. 161 КК України: Закон України від 6 березня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 15. – Ст. 70.
28. Про внесення змін до ст. 162 КК України: Закон України від 6 березня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 15. – Ст. 70.
29. Про внесення змін до ст. 162¹ КК України: Закон України від 6 березня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 15. – Ст. 70.
30. Про внесення змін до ст. 163¹ КК України: Закон України від 17 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 35. – Ст. 511.
31. Про внесення змін до ст. 228 КК України: Закон України від 8 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 8. – Ст. 53.
32. Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу Української РСР: Указ Президії Верховної Ради Української РСР // Відомості Верховної Ради 1974. –№ 44. – Ст.445.
33. Про внесення змін і доповнень у Кримінальний кодекс Української РСР: Указ Президії Верховної ради УРСР від 12 січня 1983 р.// Відомості Верховної Ради УРСР. – 1983. – № 4. – Ст. 50.
34. Про державний кордон України: Закон України від 4 листопада 1991 р. // Закони України Т.2. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. – С. 23–7247.
35. Про доповнення КК України ст. 162¹ КК: Закон України від 16 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 47. – Ст. 647.
36. Про доповнення ст. 227¹ КК УРСР: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 19 січня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. –№ 5. – Ст. 60.
37. Про затвердження Кримінального кодексу Української РСР: Закон Української РСР від 28 грудня 1960 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Ст. 14.
38. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України від 8 червня 2000 р. // ОВУ. –2000. – № 28. – Ст. 1155.
39. Про зміни і доповнення Кримінального кодексу УРСР: Декрет ВУЦВК і РНК УРСР від 17 жовтня 1928 р.// СУ УРСР. –1928. – № 5. – Ст. 33.
40. Про зміни ст. 99 КК УРСР про доповнення цього Кодексу ст. ст. 99¹ та 99²: Постанова ВУЦВК і РНК УРСР від 23 лютого 1927 р.// СУ УРСР, 1927. – № 6 – Ст. 33.
41. Про зміни ст. 99 Кримінального Кодексу УРСР: Постанова ВУЦВК і РНК від 9 вересня 1925 р.// СУ УРСР, 1925. – № 57. – Ст. 385.
42. Про зону надзвичайної екологічної ситуації: Закон України від 13 липня 2000 р. // ОВУ. – 2000. – № 42. –Ст. 348.
43. Про карантин рослин: Закон України від 30 червня 1993 р. // Закони України. –Т. 5. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. – С. 224-233.
44. Про континентальний шельф Союзу РСР: Закон СРСР від 26 червня 1968 р. // Відомості Верховної Ради СРСР. –1968. – № 6. – Ст. 40
45. Про континентальний шельф Союзу РСР: Указ Президії Верховної Ради СРСР від 6 лютого 1968, затверджений Законом СРСР від 26 червня 1968 р. // Відомості Верховної Ради СРСР. – 1968. – № 6. – Ст.40.
46. Про мисливське господарство та полювання: Закон України від 22 лютого 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 12. – Ст. 442.
47. Про об’єкти підвищеної небезпеки: Закон України від 18 січня 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 7. – Ст. 268.
48. Про охорону зелених насаджень у містах і інших населених пунктах України: Декрет РНК від 29 травня 1922 р.// Постанови Ради Народних Комісарів. 29 травня 1922. – С. 11–16 (394 с.).
49. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25червня 1991р.// Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991.-№41. – Ст. 546.
50. Про пестициди і агрохімікати: Закон України від 2 березня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 14. – Ст. 91.
51. Про планування і забудову територій: Закон України від 20 квітня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 20. – Ст. 813.
52. Про посилення боротьби із забрудненням моря речовинами, шкідливими для здоров’я людей або живих ресурсів моря: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14 жовтня 1974 р.// Відомісті Верховної Ради УРСР. – 1974. – № 44. – Ст. 445.
53. Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 16 червня 1992 р. // Закони України. – Т. 3. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. – С. 271–296.
54. Про природно-заповідний фонд: Закон України від 16 червня 1992 р., в ред. 2000 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 4. – Ст. 26.
55. Про ратифікацію Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 4 жовтня 1988 р. // Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища (міжнародні конвенції та угоди, інші правові акти). – Том 5. – Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – С.6–10.
56. Про рослинний світ: Закон України від 9 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 22– 23. – Ст. 198.
57. Про тваринний світ: Закон України від 3 березня 1993 р. (Із змінами, внесеними згідно із законом № 81/96) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 15. – Ст. 70.
58. Про тваринний світ: Закони України. – Т. 5. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України 1996. – С. 55–75.
59. Свод Законов СССР. – Т. 4. – М.: Известия, 1989. – С. 315–319.
60. Свод законов США // Law of the State of New York, 1983– Разд. 3. – Ст. 1319.
61. Свод законов США // Law of the State of New York, 1983 – Разд. 42. – Ст. 1857.
62. Свод законов США // Law of the State of New York, 1983 – Разд. 42. – Ст. 4901.
63. Свод законов США // Law of the State of New York, 1983 – Разд. 42. – Ст. 6901.
64. Свод законов уголовныхъ. – Санкт-Петербургъ Въ Типографии Второго Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии,1842. –900 с.
65. Соборное Уложение 1649 г. // Российское Законодательство Х–ХХ веков. В девяти томах. – Т. 3. Акты Земских соборов; отв. ред. тома докт. юрид. наук А.Г. Маньков. – М.: Юрид. лит., 1985. – С. 76–443.
66. Уголовное Уложение 1903 г. – СПб.: Сенатская типография, 1903. –598 с.
67. Уголовный закон Латвийской Республики / Адапт. пер. с лат., научн. ред. и вступ. статья А.И. Лукашова и Э.А. Саркисовой. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 313 с.
68. Уголовный кодекс Австрии / Пер. А.В. Серебренниковой. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2002. – 386 с.
69. Уголовный кодекс Азербайджанской республики / Научн. редакт. предисл. И.М. Рагимова. [Пер. с азейрб. Б. Э. Аббасова]. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 325 с.
70. Уголовный кодекс Дании / Пер. С.С. Беляева и А.Н. Рычевой. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 230 с.
71. Уголовный кодекс Испании / Под. ред. и с предисл. Н.Ф. Кузнецовой и Ф.М. Решетникова. – М.: Зерцало, 2003. –240 с.
72. Уголовный кодекс Китайской народной Республики / Под. ред. и с предисл. А.И. Коробеева. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 303 с.
73. Уголовный кодекс Республики Беларусь/ Вступ. статья А.И. Лукашова, Э. А. Саркисовой. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 474 с.
74. Уголовный кодекс Республики Болгария /Ред. колл.: А.И. Лукашова (научн. ред.) и др. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 298 с.
75. Уголовный кодекс Республики Казахстан / Предисл. И.И. Рогова. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 466 с.
76. Уголовный кодекс Республики Польша / Адапт. пер. и научн. ред. Э. А. Саркисовой, А.И. Лукашова; под ред. Н.Ф. Кузнецовой. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 234 с.
77. Уголовный кодекс Республики Узбекистан / Вступ. статья М.Х. Рустамбаева, А.С. Якубова, З.Х. Гулямова. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 338 с.
78. Уголовный кодекс РСФСР // История права. Сер. «Юриспруденция»: Учебное пособие. Вып.13 / Сост. Р.Л. Хачатуров. – Тольятти, 2000. – 240 с.
79. Уголовный кодекс ФРГ / Пер. с нем. А.В. Серебренниковой. – М.: Зерцало, 2000. – 208 с.
80. Уголовный кодекс Швейцарии / Пер. с нем. А.В. Серебренниковой. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2002. – 350 с.
81. Уголовный кодекс Швеции / Пер. С.С. Беляева и А.С. Михлина. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 320 с.
82. Уголовный кодекс Эстонской Республики / Научн. ред. и пер. с эст. В. В. Запевалова; вступ. статья Н.И. Манцева. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 329 с.
83. Уголовный кодекс Японии / Под. ред. и с предисл. А.И. Коробеева. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 225 с.
84. Уложение о наказаниях уголовных и исправительных 1845 г.// Российское законодательство Х-ХХ веков. В девяти томах. Т.6./ Законодательство первой половины ХІХ века. – М.: Юрид. лит., 1985. – 432 С.
85. Устав горный. // Сводъ законовъ уголовныхъ. – Санкт-Петербургъ: Въ Типографии Второго Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1842. – 212 с.
86. Устав горный. // Сводъ законовъ уголовныхъ. – Санкт-Петербургъ: Въ Типографии Второго Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1832 март 6 (5211) §§ 13, 15. – Ст. 1524.
87. Устав лесной. // Сводъ законовъ уголовныхъ. – Санкт-Петербургъ: Въ Типографии Второго Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1832. – Ст. 1525.
88. Устав о наказаниях, налагаемых мировыми судьями 1864 г.// Российское законодательство Х-ХХ веков. В девяти томах. – Т.8. – М.: Юрид. лит., 1991. – С. 402– 414.

УКАЗИ ПРЕЗИДЕНТА

89. Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 15 грудня 1999 р.№ 1573/99// Офіційний вісник України. –1999. - № 50.-Ст. 2435.

ПОСТАНОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

90. Положення про Червону книгу України: Постанова Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 р. “ Про Червону книгу України” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 52. – Ст. 686.
91. Про внесення змін до законодавчих актів України щодо застосування кримінальних покарань у вигляді штрафу // Відомості Верховної Ради України. 1995. – №8. – Ст. 53.
92. Про внесення змін і доповнень у деякі законодавчі акти України з питань охорони навколишнього природного середовища // Відомості Верховної Ради України. –1996. – №15. – Ст. 70
93. Про застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР "Про континентальний шельф Союзу РСР", затверджений Законом СРСР від 26 червня 1968 р.: Постанова Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1969 р. // Відомості Верховної Ради СРСР. – 1968. – № 6. – Ст. 232.
94. Про застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР "Про континентальний шельф Союзу РСР": Постанова Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1969 р. // Відомості Верховної Ради СРСР. –1969. – № 34. – Ст.308.
95. Про невідкладні заходи щодо захисту громадян України від наслідків Чорнобильської катастрофи: Постанова Верховної Ради України від 1 серпня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 33. – Ст. 466.
96. Про порядок введення в дію Закону України “Про ветеринарну медицину”: Постанова Верховної ради України від 25 червня 1992 р.// Закони України. – Т. 3. – К., 1996. – С.378–379.
97. Про приоритетні напрямки розвитку науки і техніки: Постанова Верховної Ради України від 16 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 45. – Ст. 620.

ПОСТАНОВИ РАДИ МІНІСТРІВ СРСР ТА ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

98. Концепція єдиної державної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації: Постанова Кабінету Міністрів України від 7 липня 1995. - № 501 // Екологія і закон: Екологічне законодавство України. У 2-х кн. / Відповідальний редактор док. юрид. наук, професор, заслужений юрист України, академік УЕАН В.І.Андрейцев. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – Кн. 2. – С. 442–449.
99. Об ответственности за нарушение лесного законодательства: Постановление Совета Министров Украинской ССР от 25 мая 1982 г. № 301 // СП УССР.- 1982. – № 6. – Ст. 56.
100. Перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять собою підвищену екологічну небезпеку: Постанова КМ України від 27 липня 1995 р. № 554// ЗП України. –1995. – № 10. –Ст. 252.
101. Положение об охране рыбных запасов и о регулировании рыболовства в водоемах СССР: Постановление Совета Министров СССР от 15 сентября 1958 г. № 1045 // СП СССР. – 1958. – № 16. – Ст. 127.
102. Положення про Державну екологічну інспекцію Міністерства екології та природних ресурсів України: Постанова КМ України від 2 березня 1998 р. № 244 // Офіційний вісник України. –1998. – № 9. – Ст. 348.
103. Положення про державну міжвідомчу комісію України у справах випробувань і реєстрації засобів захисту і регуляторів росту рослин і добрив: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1993 р. № 886 // ЗП України. – 1994. – № 3. – Ст. 62.
104. Положення про мисливське господарство та порядок здійснення полювання: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 780, із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 р. № 245 // Екологія і закон: екологічне законодавство України. У 2-х кн. / Відповідальний ред. докт. юрид. наук, профессор, Заслужений юрист України, академік УЕАН В.І. Андрейцев. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – Кн. 2. – С.154–166.
105. Положення про охорону рибних запасів і регулювання рибальства у водоймах СРСР: Постанова Ради міністрів СРСР від 15 вересня 1958 р. № 1045 // СП СССР. 1958. – № 16. – Ст. 127.
106. Порядок і періодичність оприлюднення відомостей про екологічну, в тому числі радіаційну обстановку та стан захворюваності населення: Постанова Ради Міністрів УРСР від 28 квітня 1990 р. № 100 // ЗУ УРСР. – Т.2. – К., 1991. – С. 61–62.
107. Порядок і умови використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України іноземними юридичними і фізичними особами: Постанова КМ України від 13 серпня 1999 р. № 1490// Збірник урядових нормативних актів України. – №7. – 2000. – Ст. 166. – К.: Вид-во Україна, 2000. – С. 47–51.
108. Порядок організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря: Постанова Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 р. № 343// Офіційний вісник України. – 1999. – № 10. – Ст. 393.
109. Правила використання водойм, надання колгоспам, радгоспам та іншим сільськогосподарським підприємствам і організаціям: Постанова Ради Міністрів УРСР від 23 березня 1959 р. № 402, в редакції від 21 червня 1983 р. № 275 // ЗП УРСР. –1983. – №7. – Ст. 39.
110. Правила охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р. № 269 // ЗП України. – 1996. – № 8. – Ст. 241.
111. Про посилення охорони запасів цінних видів риб, морських ссавців, водних безхребетних та водних рослин: Постанова КМ України від 11 червня 1992 р. № 325// Зібрання постанов Уряду України. – № 7. –1992. – Ст. 154. – К.: Вид-во Україна, 1992. – С. 7–12.
112. Про внесення змін до деяких рішень уряду України: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996 р. № 621// Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. Т.2. – Чернівці: Зелена Буковина, 1997. –С.317–318.
113. Про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій: Постанова КМ України від 16 лютого 1998 р. № 174 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 9. – Ст. 348.
114. Про Державну міжвідомчу комісію України у справах випробувань і реєстрації засобів захисту регуляторів росту рослин і добрив: Положення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1993 р. № 886. // ЗП України. – 1994. – №3. – Ст. 62.
115. Про затвердження переліку корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення: Постанова кабінету міністрів України від 12 грудня 1994 р. № 827 // ЗП України. – 1995. – № 2. – Ст. 42.
116. Про затвердження Положення про охорону континентального шельфу СРСР: Постанова Ради Міністрів СРСР від 11 січня 1974 р. № 24 // СП СРСР. –1974. – №3. –Ст.18.
117. Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 р. // Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. – Т.4. – Чернівці: Зелена Буковина, 1998. – С.250–257.
118. Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного добування (збору) або знищення цінних видів риб і інших об’єктів водного промислу: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 січня 1994 р. № 41// ЗП України. – 1994. – № 5. – Ст. 125.
119. Про затвердження такс для обчислення розміру стягнення за шкоду, заподіяну ресурсам живих організмів "сидячих" видів, що становлять природні багатства континентального шельфу: Постанова Ради Міністрів СРСР від 25 жовтня 1974 р. № 831 // СП СРСР. – 1974. – № 22. – Ст. 132.
120. Про затвердження такс для обчислення розміру стягнення шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об’єктів водного промислу: Постанова КМ України від 19 січня 1998 р. № 32 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 3. – Ст. 96.
121. Про затвердження такс для обчислення розміру стягнення шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об’єктів водного промислу: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 січня 1994 р.№ 41 // Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. – Т. 2. – Чернівці: Зелена Буковина. – С.99–100.
122. Про затвердження такс для обчислення розміру стягнення шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збору) або знищення цінних видів риб та інших об'єктів водного промислу: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 січня 1994 р. № 41 // ЗП України. – 1994. – № 5. – Ст. 125 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996р. № 621).
123. Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відшкодовуються на пні, і на живицю: Постанова Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 р. № 44 // ЗП України. –1997. – № 1. – Ст. 21.
124. Про затвердження тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р. № 1192. // Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. Т.4. – Чернівці: Зелена Буковина, 1998. – С.120–125.
125. Про збільшення такс для обчислення розміру стягнень за шкоду заподіяну лісовому господарству: Постанова кабінету Міністрів України від 31 грудня 1995 р. № 887 // ЗП України. – 1995. – № 3. – Ст. 65.
126. Про надзвичайні протиепізоотичні комісії: Положення, затверджене постановою КМ України від 20 квітня 1998 р.// Офіційний вісник України. –1998. – № 16. – Ст. 596.
127. Про перелік протиепізоотичних, лікувальних, лабораторно-діагностичних, радіологічних та інших ветеринарно-санітарних заходів, що проводяться органами державної ветеринарної медицини за рахунок відповідних бюджетних та інших коштів: Постанови Кабінету Міністрів України від 15 серпня 1992р. № 478 // ЗП України. – 1992. – № 10. – Ст. 241.
128. Про порядок і періодичність обнародування відомостей про екологічну, в тому числі радіаційну обстановку та стан захворюваності населення: Постанова Ради Міністрів Української РСР від 1990 р. // ЗП УРСР. – 1990. – № 8. – Ст. 42.
129. Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій: Постанова КМ України від 15 липня 1998 р. № 1099// Офіційний вісник України. –1998. – № 28. – Ст.1062.
130. Про порядок проведення робіт на Континентальному шельфі СРСР і охорони його природних багатств: Постанова Ради Міністрів СРСР від 18 липня 1969 р. № 564// СП СССР. 1969. – № 18. –Ст.103.
131. Про посилення боротьби із забрудненням моря речовинами, шкідливими для здоров’я людей або для живих ресурсів моря: Постанова Ради Міністрів СРСР від 14 лютого 1974 року № 118// ЗУ СРСР. –1974. – № 6. – Ст. 26.
132. Про посилення охорони запасів цінних видів риб, морських ссавців, водних безхребетних і водних рослин: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 червня 1992 р. № 325 // Зібрання постанов Уряду України. – № 7. – 1992. – Ст. 154. – Київ: Вид-во Україна, 1992. – С. 7–12.
133. Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги України: Постанова КМ України від 1 червня 1993 р. № 399 // ЗП України 1993 р. – № 11. – Ст.226., 1996. – №13. –Ст. 361., 1999. – № 11. – Ст. 442.
134. Про розміри та порядок визначення витрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, як підлягають відшкодуванню: Постанова КМ України від 17 листопада 1997 р.№ 1279 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 47. – Ст.40.
135. Про такси для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про природно-заповідний фонд України: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 287 // ЗП України. – 1993. – № 10. – Ст. 195.
136. Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктах: Постанова КМ України від 8 квітня 1999 р. № 559// ЗП України. –1999. – № 14. – Ст. 375.
137. Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству: Постанова КМ України від 5 грудня 1996 р. № 1464 // ЗП України. –1996. – №20. – Ст.577.
138. Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 грудня 1996 р. № 1464 // ЗП УРСР. – 1977. – № 12. – Ст. 121.
139. Такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об’єктів природозаповідного фонду України: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 р. № 521 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 16. – Ст. 600.
140. Такси для обчислення розміру стягнення за шкоду, заподіяну лісовому господарству підприємствами, установами і організаціями (в тому числі колгоспами) і громадянами пошкодженням дерев і чагарників не до ступеня припинення росту: Постанова ради Міністрів УРСР від 25 травня 1982 р. № 301 // ЗП УРСР. – 1982. – № 6. – Ст. 56.
141. Тимчасовий порядок ведення рибного господарства і здійснення рибальства: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р. № 1192. // Збірник законодавчих атків України про охорону навколишнього природного середовища. –Т.4. – Чернівці: Зелена Буковина, 1998. – С. 44–49.

ІНШІ ПІДЗАКОННІ НОРМАТИВНІ АКТИ

142. Інструкція з отримання міжнародного коду ідентифікації відходів: Наказ Мінекобезпеки від 10 жовтня 1997 № 164 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 44. – Ст. 213.
143. Інструкція про порядок спеціального використання водних живих ресурсів: Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 2000 р. № 34/ 13 //Офіційний вісник України. – 2000. – Ст. 107.
144. Перелік корисних копалин України місцевого значення: Наказ Держкомгеології від 9 червня 1994 р. № 63 // УБЦ. – 1994. – № 14. – С. 19–20.
145. Положение об охоте и охотничьем хозяйстве Украинской ССР. // Свод законов Украинской ССР. – К.: Политиздат Украины, 1982. – Т. 4. – С. 15–21.
146. Положення про порядок розроблення екологічних програм. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р. – № 1091 // Екологія і закон: Екологічне законодавство України. У 2-х кн. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – С. 167–169.
147. Правила любительського і спортивного рибальства: Наказ Державного комітету рибного господарства України від 15 лютого 1999 р. № 19 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 19. – Ст. 847.
148. Правила промислового рибальства в басейні Чорного моря: Наказ Державного комітету рибного господарства України від 8 грудня 1998 р. № 164 // Офіційний вісник України. – 1999. – №10. –Ст. 403.
149. Правила промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України: Наказ Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 р. № 33 // Офіційний вісник України. – 1999. – №21. – Ст. 982.
150. Про затвердження Методики визначення розмірів шкоди зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства: Наказ Мінекобезпеки від 27 жовтня 1997. – № 171 // Офіційний вісник України. – 1988. – №18. – Ст. 664.
151. Про затвердження Методики прогнозування наслідків впливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті: Наказ МНС, Міністерства аграрної політики, Мінекономіки, міністерства екології та природних ресурсів від 27 березня 2001 р. № 73/82/64/ 122 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 15. – Ст. 681.
152. Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів: Наказ МНС від 18 грудня 2000 № 338 // Офіційний вісник України. – 2001р. –№ 4. – Ст. 164.
153. Про затвердження такс нарахування розміру стягнення за збитки, заподіяні незаконним добуванням або знищенням диких звірів і птахів, крім видів, занесених до Червоної книги України, їх жител, біотехнічних споруд: Наказ Міністерства лісового господарства України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 12 березня1996 р. № 24/32 // Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. В 3 т. – Т. 3. – Чернівці: АНТ ЛТД, 1996. – С. 365–366.
154. Про порядок грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів): Наказ Держкомзему, Держбуду України, Держводгоспу, Мінагропрому, Держкомлісгоспу Української академії аграрних наук від 29 серпня 1997 р. № 86/19/ 148/86/76/88 (Окремий відбиток).
155. Тимчасові правила промислового рибальства в басейні Азовського моря від 31 грудня 1999 р. № 172 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 4. – Ст. 139.

МІЖНАРОДНІ КОНВЕНЦІЇ, ДЕКЛАРАЦІЇ, ДОГОВОРИ

156. Базельская конвенция о контроле с трансатлантической перевозкой опасных отходов и их удалением // Охрана окружающей среды. Международные правовые акты: Справочник. – Санкт-Петербург, 1994. – С. 20–45.
157. Декларация по окружающей среде и развитию. Рио-де-Жанейро с 3 по 14 июня 1992 г. // Действующее международное право. В 3 т. / Сост. Ю.М. Колосов, Э.С. Кривчикова. – М.: Изд-во Моск. Независимого института международного права. – 1997. – Т. 3. – С. 721–723.
158. Декларация Стокгольмской конференции ООН с проблем окружающей среды 16.06.1972 г. // Действующее международное право. В 3 т. / Сост. Ю.М. Колосов, Э. С. Кривчикова. – М.: Изд-во Моск. Независимого института международного права. – 1997. –Т. 3. – С. 682–687.
159. Договор об Антарктике (1959 г.) // Горшков Г.С., Мелков Г.М. Предотвращение загрязнения морской среды. Справочник / Г.С. Горшков, Г.М. Мелков. – М.: Воениздат, 1979. – С.39–42.
160. Женевская конвенция об открытом море (1958) // Горшков Г.С., Мелков Г.М. Предотвращение загрязнения морской среды. Справочник / Г. С. Горшков, Г.М. Мелков. – М.: Воениздат, 1979. – С. 37–42.
161. Заключительный акт Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе (1975 г.) // Международное право в документах / Сост. Н.Т. Блатова. – М.: Юрид. лит., 1982. – С. 587–590.
162. Конвенция об открытом море от 24.02 – 27.04.1958 г. // Горшков Г.С., Мелков Г.М. Предотвращение загрязнения морской среды. Справочник / Г. С. Горшков, Г.М. Мелков. – М: Воениздат, 1979. – С. 37–38.
163. Конвенция о защите Средиземного моря от загрязнения (1976 г.) // Горшков Г.С., Мелков Г.М. Предотвращение загрязнения морской среды. Справочник / Г. С. Горшков, Г.М. Мелков. – М.: Воениздат, 1979. – С. 216–224.
164. Конвенция по предотвращению загрязнения моря сбросами отходов и других материалов 30 августа 1975 г. // Сборник действующих соглашений и конвенций, заключенных СССР с иностранными государствами. Вып. ХХХІІ. – М.: Международные отношения, 1978. – С. 40–49.
165. Конвенция по предотвращению загрязнения моря сбросами отходов и других материалов (1972), Документ ООН А/ АС. 138/8С.111/L от 29 марта 1973 г. // Горшков Г.С., Мелков Г.М. Предотвращение загрязнения морской среды. Справочник / Г. С. Горшков, Г.М. Мелков. – М.: Воениздат, 1979. – С. 62–76.
166. Конвенция по предотвращению загрязнения моря сбросами отходов и других материалов (1972 г.) // Горшков Г.С. , Мелков Г.М. // Предотвращение загрязнения морской среды. Справочник / Г. С. Горшков, Г.М. Мелков. – М.: Воениздат, 1979. – С. 62–77.
167. Конвенція ООН з морського права (1970 г.) // Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища (Міжнародні конвенції та угоди, інші правові акти). – Т. 5. – Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – С.145–190.
168. Конвенция по защите морской среды района Балтийского моря (1974 г.) // Горшков Г.С., Мелков Г.М. Предотвращение загрязнения морской среды. Справочник / Г. С. Горшков, Г.М. Мелков. – М.: Воениздат, 1979. – С. 197–215.
169. Международная конвенция относительно вмешательства в открытом море в случаях аварий, приводящих к загрязнению нефтью (1969). // Горшков Г.С., Мелков Г.М. Предотворащение загрязнения морской среды. Справочник / Г.С. Горшков, Г.М. Мелков. – М.: Воениздат, 1979. – С. 42–48.
170. Международная конвенция по предотвращению загрязнения моря нефтью (1954) с поправками (1962, 1969, 1971) // Сборник международных соглашений и законодательных актов СССР по вопросам мореплавания. – М.: Международные отношения. 1971. – С. 110–122.
171. Международная конвенция по предотвращению загрязнения моря нефтью 1954-1962 гг. // Предотвращение загрязнения морской среды. Справочник / Г.С. Горшков, Г.М. Мелков. – М.: Воениздат, 1979. – С.21–36.
172. Международная конвенция по предотвращению загрязнения с судов (1973) ММФ,1973 // Горшков Г.С., Мелков Г.М. Предотвращение загрязнения морской среды. Справочник / Г.С. Горшков, Г.М. Мелков. – М.: Воениздат, 1979. – С. 77–177.
173. Міжнародна конвенція щодо втручання у відкритому морі у випадках аварій, що призводять до забруднення нафтою: (Брюссель, 1969 р.) // Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища (Міжнародні конвенції та угоди, інші правові акти). Том 5. – Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – С.256–257.
174. О защите трудящихся от профессионального риска, вызываемого загрязнением воздуха, шумом и вибрацией на рабочих метах: Конвенция от 20.06.1977 г. // Сборник международных договоров СССР. – Выпуск XLV. – М.: Международные отношения, 1991. – С. 77–83.
175. О континентальном шельфе: Конвенция 1958 г. // Сборник международных соглашений и законодательных актов СССР по вопросам мореплавания. – М.: Гидрографическое управление, 1971. – С. 20–46.
176. О территориальном море и прилежащей зоне: Конвенция 1958 г. // Сборник международных соглашений и законодательных актов СССР по вопросам мореплавания. – М.: Гидрографическое управление, 1971. – С. 47–51.
177. По предотвращению загрязнения моря сбросами отходов и других материалов: Конвенция от 29 декабря 1972 года // Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища (Міжнародні конвенції та угоди, інші правові акти). – Том 5. – Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – С. 224–228.
178. По регулированию размеров ячей рыболовных сетей и допустимой для лова величины рыб: Конвенция от 5 апреля 1946 г. // Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций, заключенных СССР с иностранными государствами. – Вып. ХХ. – М.: Госполитиздат, 1961. – С. 510–531.
179. Про охорону нових сортів рослин: Міжнародна конвенція від 2 грудня 1961 р. // Закони України. Міжнародні договори. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1998. – С. 498–513.
180. Про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів: Конвенція від 2 лютого 1971 р. // Закони України. Міжнародні договори. – Т. 14. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1998. – С. 554–558.
181. Про захист Чорного моря від забруднення: Конвенція від 21 квітня 1992 р. // Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища (міжнародні конвенції та угоди, інші правові акти). – Том 5. –Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – С. 25–32.
182. Про збереження морських живих ресурсів Антарктики: Конвенція від 20 травня 1980 р. // Закони України. Міжнародні договори України. Т. 14. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1998. – С. 266–278.
183. Про зміну клімату: Рамкова конвенція Організації Об’єднаних націй від 9 травня 1992 р. // Закони України. Міжнародні договори України. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України,1998. – Т. 14. – С. 560–568.
184. Про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що знаходяться під загрозою знищення: Конвенція від 3 березня 1973 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 28. – Ст. 232.
185. Про охорону біологічного різноманіття: Конвенція від 5 червня 1992 р. // Закони України. Міжнародні договори. – Київ: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1998. – Т. 14. – С. 441–463.
186. Про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини: Конвенція від 16 листопада 1972 р. // Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища (Міжнародні конвенції та угоди, інші правові акти). – Том 5. – Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – С. 6–10.
187. Про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі: Конвенція від 19 вересня 1979 р. // Відомості Верховної Ради України. 1996. – № 50. – Ст. 278.
188. Про охорону нових сортів рослин: Міжнародна конвенція від 2 грудня 1961 р. // Збірник законодавчих актів про охорону навколишнього природного середовища (Міжнародні конвенції та угоди, інші правові акти). – Том 5. – Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – С. 262–268.
189. Про попередження забруднення морського середовища шляхом скиду речовин з суден і літальних апаратів: Міжнародна Конвенція, 1978 р. // Горшков Г.С., Мелков Г.М. Предотвращение загрязнения морской среды. Справочник. / Г.С. Горшков, Г.М. Мелков. – М.: Воениздат, 1979. – С. 77–177.
190. Про предотвращение загрязнения с судов: Международная конвенция, 1973. // Горшков Г.С., Мелков Г.М. Предотвращение загрязнения морской среды. Справочник / Г.С. Горшков, Г.М. Мелков. – М.: Воениздат, 1979. – С. 80–86.
191. Про риболовство і охорону живих ресурсів моря: Конвенція // Сборник международных соглашений и законодательных актов СССР по вопросам мореплавания. – М.: Гидрографическое управление, 1971. – С. 130–138.
192. Про трансграничне забруднення повітря на великі відстані: Конвенція від 13 листопада 1979 р. // Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища (Міжнародні конвенції та угоди, інші правові акти). – Том 5. – Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – С. 232–235.
193. Про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою в результаті розвідки і розробки мінеральних ресурсів морського дна: Міжнародна конвенція 1992 р. // Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища (Міжнародні конвенції та угоди, інші правові акти). – Том 9. – Чернівці: Зелена Буковина, 2003. – С. 267–273.
194. Соглашение о сотрудничестве в вопросах борьбы с загрязнением вод Северного моря нефтепродуктами (1969 г.) // Горшков Г.С., Мелков Г.М. Предотвращение загрязнения морской среды. Справочник / Г. С. Горшков, Г.М. Мелков. – М.: Воениздат, 1979. – С. 185–188
195. Угода про імплементацію частини ХІ Конвенції Організації Об’єднаних Націй з Морського права від 10 грудня 1982 р. // Збірник законодавчих актів про охорону навколишнього природного середовища (Міжнародні конвенції та угоди, інші правові акти). – Том.5. – Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – С. 190–196.
196. Устав Организации Объединенных Наций и Статут Международного Суда // Действующее международное право / Сост. Ю.М. Колосов и Э.С. Кривчикова. В 3 т. – Т. 1. – М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1996. – С. 7–33.

ПОСТАНОВИ ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ ТА ІНШІ ДОКУМЕНТИ ПРОГРАМНОГО ЗНАЧЕННЯ

197. Державна програма охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів СРСР на 1991 – 1995 роки і на перспективу до 2005 року (проект) // Урядовий вісник. – 1990. – Вересень.
198. Комплексная целевая программа борьбы с преступностью на 1996 – 2000 годы // Деловая Украина. – 1996. – 25 сент. (№ 70), 2 окт. (№ 72).
199. О практике применения законодательства об охране природы: Постановление №4 Пленума Верховного Суда СССР от 7 июля 1983 г. // Бюллетень Верховного Суда СССР. – 1983. – № 4. – С. 7–14.
200. Постанови Пленуму Верховного суду України (1972 – 2004). Т. 2. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – 320 с.
201. Про питання, що виникли в судовій практиці у справах про знищення та пошкодження державного і колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення правил пожежної безпеки: Пленум Верховного Суду України від 2 липня 1976 р. № 4 // Бюлетень Верховного Суду. – 1976. – С. 191–195.
202. Про практику призначення судами кримінального покарання: Постанова пленуму Верховного Суду України № 22 від 22 грудня 1995 р. № 12 // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1972-2004). Т. 2 – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – 320 с.
203. Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи: Постанова пленуму Верховного Суду України від 26 січня 1990р. № 1 // Екологічне законодавство в Україні. –Х.: ТОВ «Одиссей», 2002. – С. 892–903.
204. Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи: Постанова пленуму Верховного Суду України від 26 січня 1990 р. № 1 (зі змінами, внесеними постановою пленуму Верховного суду України від 4 червня 1993 р. № 3 та від 13 січня 1995 р. №3) // Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. Том.4. – Чернівці: Зелена Буковина, 1998. – С. 367–369.
205. Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 11// Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. – Т. 4 – Чернівці: Зелена Буковина, 1998 р. – С. 367–369.
206. Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи: Постанова пленуму Верховного Суду України від 26 січня 1990 р. // Екологічне законодавство України. –Х.: ТОВ «Одисей», 2002. – С. 892–903.
207. Про судову практику в справах про хабарництво: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 жовтня 1994 р. № 12 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України № 1-1995 . Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах. – К.: «Юринком» – редакція «Бюлетня законодавства і юридичної практики України», 1995. – С. 149–158.
208. Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 р. № 17 // Вісник Верховного суду України. – 2005. –№ 1 (53). – С. 9–12.

ІНШІ ДЖЕРЕЛА

209. Абдуразаков С.А., Ахмедов Г.А. Субъект преступления по Уголовному кодексу Узбекской ССР / С.А. Абдуразаков, Г.А. Ахмедов // Вопросы совершенствования законодательства Узбекской ССР / Ред. кол. Г. А. Ахмедов и др. – Ташкент: Изд-во «Фан», 1970. – С. 137–147.
210. Адиханов Ф.Х. Преступление и административный проступок в области охраны природы / Ф.Х. Адиханов // Советское государство и право. – 1981. – № 9. – С. 120–125.
211. Азаров Г.И., Волков В.И. Природоохранительная деятельность органов внутренних дел / Г.И. Азаров, В.И. Волков. – М.: Академия МВД СССР, 1990. – 86 с.
212. Айдаров Й.Н. О профилактической политике и ее роли в борьбе с преступностью / Й.Н. Айдаров // Вопросы борьбы с преступностью. – М.: ВИП, 1988. – Вып. 47. – С. 106–109.
213. Алексеев С.С. Общетеоретические принципы исследования структуры права / С.С. Алексеев // Советское государство и право. – 1971. – № 3. – С. 45–47.
214. Андреев И.Л. Рецензия на книгу Трайнина А.Н. Общее учение о составе преступления / И.Л. Андреев // Советское государство и право. – 1958. – № 3. – С. 149–151.
215. Андрушко П.П. Комментарий к ст. ст. 157, 158 УК Украины / П.П. Андрушко // Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / по состоянию уголовного законодательства и Постановлений Пленума Верховного Суда Украины на 25 октября 1995 г.; отв. ред.: В.И. Шакун, С.С. Яценко. – К.: «Фіта», 1995. – С. 506–511.
216. Андрушко П.П. Коментар до ст. ст. 158, 159 КК України / П. П. Андрушко // Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України (за станом законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України на 25 травня 1994 року): відп. ред. Я.Ю. Кондратьев, С.С. Яценко. – К.: «Юринком» – редакція Бюлетня законодавства і юрид. практ. України, 1994. – С. 485–487.
217. Аннерс Эрик. История европейского права / Эрик Аннерс; [пер. со швед. Г. Рублєвська]. – М.: Наука, 1994. – 397с. (РАН Ин-т Европы. Шведская Королевская АН).
218. Антипов В.И. Комментарий к ст. ст. 1631, 2271 УК Украины / В.И. Антипов // Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий (по состоянию уголовного законодательства и постановлений Пленума Верховного Суда Украины на 25 октября 1995 г.); (отв. ред. В.И. Шакун, С.С. Яценко). – К.: «Фіта», 1995. – С. 524–525, 739–742.
219. Антипов В.І. Коментар до ст. 2271 КК України / В.І. Антипов // Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України; відп. ред. Я.Ю. Кондратьєв, С.С. Яценко. – К.: «Юринком» – редакція Бюлетня законодавства і юрид. практ. України, 1994. – С. 696–698.
220. Антипов В.І. Коментар до ст. 236-246 КК / В.И. Антипов // Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України (за станом законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 грудня 2001 р.); відп. ред. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2002. – С. 521–554.
221. Арефьева Г.С. Социальная активность / Г.С. Арефьева // Проблема объекта и субъекта в социальной практике и познании. – М.: Политиздат,1974. – С. 5– 57.
222. Архівна кримінальна справа Гайсинського р-ну № 22-90 від 15 жовтня 1990 р. Вінницька область.
223. Архівна кримінальна справа Броварського р-ну № 57-1996 Київської області: від 12 жовтня 1996 р.
224. Аснис А.Я. Уголовно-правовая ответственность за служебные преступления в России / А.Я. Аснис. – М.: АО «Центр Юр ИнфоР», 2004. 396 с. (Библиотека «Юр ИнфоР»)
225. Атмосфера: Справочник (справочные данные, модели) / Редкол.: Ю.С. Седумов (председ.) и др. – Л.: Гидромтеоиздат, 1991. – 501 с.
226. Атрохин В.Г., Солодухин Е.Д. Лесная хрестоматия / В.Г. Атрохин, Е.Д. Солодухин. – М.: Лесн. Пром-сть, 1988. – 399 с.
227. Ахмедов Г.А., Миренский Б.А. О соотношении криминологических и уголовно-правовых категорий / Г.А. Ахмедов, Б.А. Миренский // Личность преступника и субъект преступления. – Обществ, науки в Узбекистане, 1975. – № 10. – С. 23–28.
228. Багіров С.А. Причинний зв’язок у злочинах, що вчиняються через необережність: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд.юрид.наук: спец. 12.00.08 – кримінальне право так кримінологія; кримінально-виконавче право / С.А. Багіров. – К., 2005. – 20 с.
229. Багрий-Шахматов Л.В. Об уголовной политике в Украине / Л.В. Багрий-Шахматов // Правова система України: теорія і практика. Тези доп. і наук. повідомл. наук.-практ. конф. (Київ, 7 – 8 жовтня, 1993 р.); відп. ред. Ю.С. Шемшученко, В.Ф. Погорілко; укл. М.І. Малишко, В.М. Стретович. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 362–364.
230. Бажанов М.И. Объективная сторона преступления / М.И. Бажанов // Уголовное право УССР. Часть Общая: Учебник [Ю.В. Александров, А.Ш. Якупов, М.И. Бажанов и др.]; под ред. В.В. Сташиса, А.Ш. Якупова. – К.: Изд-во «Вища школа», 1984. – С. 81– 97.
231. Бажанов М.І. Поняття, завдання та система кримінального права / М.І. Бажанов // Кримінальне право України. Загальна частина: [підруч. для студентів юрид. вузів і фак.] / М.І.Бажанов, Ю.В.Баулін, В.І.Борисов та ін.; за ред. професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Х.: Право, 1997. – С. 3–6.
232. Балашенко С.А., Макарова Т.И. Международно-правовая охрана окружающей среды и права человека. Учебн. пособие для студентов юрид вузов и фак. / С.А. Балашенко, Т.И. Макарова. – Минск: Белорусский гос. ун-т «World wide Printing». – 1999. – 254 с.
233. Балезин В.П. Понятие и содержание правовой охраны недр / В.П. Балезин // Правовая охрана природы: Учебник под ред. В.В.Петрова. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. – С. 170–171.
234. Ballentiones Law Dictionary. – NewYork, 1969. – 721 P.
235. Барановський В.А. Україна. Екологічні проблеми атмосферного повітря / В.А. Барановський – Київ: Всеукраїнська екологічна ліга, 2000. – 7 с.
236. Барановський В.А., Бардов В.Г., С.Т. Омельчук. Україна. Екологічні проблеми природних вод / В.А. Барановський, В.Г. Бардов, С.Т. Омельчук. – К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2000. – 7 с.
237. Бафия, Ежи. Проблемы криминологии. Диалектика криминологической ситуации; под ред. и с предисл. Н.А. Стручкова / Ежи Бафия. – М.: Юрид. лит., 1983. – 150 с.
238. Беккариа, Чезаре. О преступлениях и наказаниях / Редакционная коллегия: В.С. Нарсесян (председатель), П.С. Грацианский, Н.М. Золотухина, В.Д. Зорькин, Л.М. Мамут. – М.: Юрид. лит., 1987. – 128 с. (Из истории политической и правовой мысли).
239. Беляев Н.А. Хозяйственные преступления / Н.А. Беляев // Курс советского уголовного права; отв. ред. Н.А. Беляев, М.Д. Шаргородский; Ленингр. гос. ун-т им. А.А. Жданова. Часть особенная [Н.А. Беляев, Н.С. Лейкина, В.К. Глистин и др.]. – Л.: Изд-во Ленингр. гос. ун-та им. А.А. Жданова, 1970. – Т. 4. – С. 3–198.
240. Беляев Н.А. Объект преступления / Н.А. Беляев // Курс советского уголовного права; отв. ред. Н.А. Беляев, М.Д. Шаргородский; Ленингр. гос. ун-т им. А.А. Жданова. Часть общая [Н.А. Беляев, Н.С. Лейкина, В.К. Глистин и др.]. – Л.: Изд-во Ленингр. гос. ун-та им. А.А. Жданова, 1968. – Т. 1. – С. 275–311.
241. Беляев Н.А. Предмет советского исправительно-трудового права / Н.А. Беляев. – Л.: Изд-во Ленингр. гос. ун-та, 1960. – 320 с.
242. Беляев Н.А. Преступления, посягающие на сохранность и рациональное использование природных богатств / Н.А. Беляев // Курс советского уголовного права. Часть особенная; отв. ред. Н.А. Беляев, М.Д. Шаргородский. – Л.: Изд-во Ленингр. гос. ун-та им. А.А. Жданова, 1978. – Т. 4. – С. 161 – 199.
243. Беляев Н.А. Уголовно-правовая политика и пути ее реализации / Н.А.Беляев. – Л.: Изд-во Ленингр. гос. ун-та им. А.А. Жданова, 1986. – 176 с.
244. Берзін П.С. Злочини у сфері господарської діяльності: методика обчислення матеріальної шкоди / П.С. Берзін – К.: Юрисконсульт, 2005. –149 с.
245. Бернер А.Ф. Учебник уголовного права. Часть общая / А.Ф. Бернер – СПб., 1865. – 126 с.
246. Бибик О.Н. Источники уголовного права Российской Федерации / О.Н. Бибик. – СПб.: Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2006. – 243 с. (Теория и практика уголовного права и уголовного процесса).
247. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології: Підручник / Г.О. Білявський, М.М. Падун, Р.С. Фурдуй. – К.: Либідь, 1993. – 304 с.
248. Блауберг И.Б., Мирский Э.М., Садовский В.Н. Системный подход и системный анализ. Системные исследования / И.Б. Блауберг, Э.М. Мирский, В.Н. Садовский // Методол. пробл. ежегодник. – М.: Наука, 1982. – С. 47– 65.
249. Боголепов Р.Д. Международно-правовая охрана окружающей природной среды / Р.Д. Боголепов // Правовая охрана природы: (под ред. В.В. Петрова) – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. – С. 258–530.
250. Богомяков Ю.С. Уголовно-правовая охрана природных богатств СССР: авторреф. дис. на соискание научн. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 –уголовное право и криминология; уголовно-исправительное право / Ю.С. Богомяков. – Свердловск, 1972. – 16 с.
251. Богомяков Ю.С. К вопросу о понятии об
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 150
Скачать бесплатно 21738.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.