У нас уже 19133 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Количество страниц 629
ВУЗ МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ІНСТИТУТ ПРАВА ім. ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 21739.doc 
Содержание ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………. 4
РОЗДІЛ 1. Цілі регуляторної політики та співвідношення централізації
і децентралізації в управлінні економікою …………………... 23
1.1. Цілі регуляторної політики і вимоги до неї в умовах
змішаної економіки ………………………………………………… 23
1.2. Співвідношення централізації і децентралізації
в управлінні економікою …………………………………………... 41
1.3. Законодавча діяльність як головний засіб здійснення
державного управління з єдиного центру ………………………… 72
Висновки до розділу 1 ………………………………………………… 135

РОЗДІЛ 2. Сутність та характеристика господарського
законодавства і державної регуляторної політики ………... 139
2.1. Господарське законодавство як об’єкт вдосконалення
(модернізації) ……………………………………………………… 139
2.2. Основні напрями вдосконалення правового
регулювання господарської діяльності ………………………….. 161
2.3. Сутність та характеристика державної регуляторної
політики ……………………………………………………………. 184
Висновки до розділу 2 ………………………………………………… 257

РОЗДІЛ 3. Аналіз існуючого методологічного забезпечення
регуляторної політики
3.1. Планування діяльності з підготовки регуляторних актів, аналіз
їх регуляторного впливу та оприлюднення проектів
регуляторних актів ………………………………………………... 262
3.2. Погодження проектів регуляторних актів та експертний
висновок щодо їх регуляторного впливу ……………………….. 284

3.3. Затвердження і державна реєстрація нормативно-правових актів.
Відстеження результативності, оцінка системності і
узгодженості регуляторних актів ………………………………… 305
Висновки до розділу 3 ………………………………………………… 335

РОЗДІЛ 4. Теоретико-філософські та методологічні засади
регуляторної політики ………………………………………… 340
4.1. Розроблення теоретико-філософських та методологічних
засад нормотворчої діяльності як одна з найважливіших умов
вдосконалення правового регулювання господарських
відносин ……………………………………………………………. 340
4.2. Зловживання правом як загроза моральності та справедливості,
порушення вимог чинного законодавства. Особливості
зловживань правом у сфері регуляторної політики …………….. 362
4.3. Завдання створення засад філософії розробки
господарсько-правових актів та критерії їх оцінки …………….. 405
Висновки до розділу 4 ………………………………………………… 447

РОЗДІЛ 5. Комп’ютеризація регуляторної політики як напрям
вдосконалення її методологічного забезпечення …………... 450
5.1. Сучасні технології здійснення регуляторної політики і
якість господарсько-правових актів ……………………………... 450
5.2. Правове забезпечення новітніх інформаційних технологій
у здійсненні управління регуляторною діяльністю ………….…. 467
5.3. Досвід моніторингу регуляторних актів ………………………… 482
Висновки до розділу 5 ………………………………………………… 502

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………….. 505
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………. 509
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………. 559



ВСТУП

Актуальність теми. Сучасні вимоги життя до законодавчого забезпечення державної економічної політики України обумовлюють необхідність вдосконалення правового регулювання господарських відносин, модернізації господарського законодавства. Аналіз практики нормотворчої діяльності свідчить про наявність у ній значних вад: прийняття нормативно-правових актів, що не є першочерговими, їх неякісність, недостатня ефективність, нерідко соціальна несправедливість, а також техніко-юридичні недоліки: множинність нормативно-правових актів (тільки за роки незалежності України прийнято понад три тисячі законів) при одночасній наявності прогалин в правовому регулюванні господарської діяльності, суперечливість, колізії між актами Кабінету Міністрів України і законами України, актами Президента України, втручання органів виконавчої влади у сферу виключно законодавчого регулювання економічних відносин і, навпаки, прийняття законодавчих актів з проблем, які мали б бути вирішені на рівні підзаконного їх урегулювання, дублювання норм права тощо.
Наявність цих проблем гальмує реалізацію конституційного принципу верховенства права, перешкоджає виконанню завдання реально забезпечити запровадження методологічно виваженого підходу до формування системи законодавства, і перш за все, господарського, ефективного застосування прийомів та засобів законодавчої техніки, її комп’ютеризації.
Питання нормотворчої діяльності отримали певне визначення у законодавстві. Завдання вдосконалення правового регулювання господарських відносин набуло такого рівня значущості, що законодавець, прийнявши Закон України від 11 вересня 2003 р. “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, виділив це завдання у самостійну постійно здійснювану функцію держави, напрям державної політики – державну регуляторну політику. Характеризуючи правове забезпечення цієї політики, слід зазначити, що воно значно відстає за обсягом уваги законодавця від предметного вдосконалення правового регулювання господарських відносин. Юридично не закріплені механізми, які б перешкоджали прийняттю соціально несправедливих державно-політичних рішень. Немає достатньо повної нормативно-методичної регламентації засобів усунення прогалин, подолання суперечностей регуляторних актів, порядку їх офіційного тлумачення, систематизації та обліку. Недостатньо врегульовані питання планування нормотворчого процесу, підготовки концепцій, проектів зазначених актів, оцінки їх регуляторного впливу, моніторингу за ефективністю введених в дію норм права тощо.
Зазначені упущення у регуляторній політиці обумовлюються дефіцитом саме методологічних розробок і відповідного методичного її забезпечення. З цієї ж причини маємо вищезазначені недоліки господарського законодавства, що і викликає потребу у створенні науково обґрунтованих методологічних засад здійснення регуляторної політики. Дослідження цих засад відкриває можливість її вдосконалення та ефективного застосування, а отже і послідовної модернізації господарського законодавства.
Глибокі дослідження окремих аспектів методологічних засад та регуляторної політики проведені представниками теорії права, економічної науки, адміністративного та господарського права. Зокрема, це роботи О.І. Ющика, Р.Ф. Гринюка, В.Ф. Сіренка, В.М. Селіванова, В.В. Цвєткова В.В. Лаптєва, В.С. Бєлих, І.Є. Замойського та ін. Важливі розробки щодо науково обґрунтованого розвитку господарського законодавства, вдосконалення правового регулювання господарської діяльності, забезпечення системності правового регулювання в процесі законотворчої діяльності містяться у роботах В.К. Мамутова. Визначенню цілей і засобів вдосконалення господарського законодавства, його формуванню, програмуванню, перспективам розвитку, розкриттю методологічного потенціалу створення національного господарського права присвячені роботи Г.Л. Знаменського. Низка робіт присвячена методологічним засадам функціонування економічного судочинства, наявність якого є необхідною умовою чіткого застосування та засобом подальшого якісного вдосконалення господарського законодавства. Серед цих робіт особливо заслуговують на увагу праці М.І. Клеандрова, Б.М. Полякова, Д.Н. Притики та ін.
У той же час аналіз наукової юридичної літератури свідчить про те, що в ній звертається увага на недоліки, притаманні регуляторним актам і значно рідше – самій нормотворчій діяльності. Щодо останньої, то пропозиції одних авторів обмежуються лише постановкою завдань, вказівками на законодавчу неврегульованість тих чи інших етапів цієї діяльності, акцентуванням уваги на важливості вирішення відповідних питань тощо; інші ж автори занадто вербалізують проблему, розглядаючи нормотворчу діяльність лише через компетенцію відповідних органів державної влади або обмежують розгляд цієї діяльності рамками процедур розроблення відповідних проектів та прийняттям їх компетентним органом. Між тим практика здійснення нормотворчої діяльності свідчить про нагальну потребу у наукових працях, які б започатковували і надавали допомогу у визначенні філософсько-методологічних засад для підготовки регуляторних актів, містили б, у явному вигляді, соціально орієнтовану ідеологію розроблення і відповідно критерії оцінки цих актів, що відкривало б можливості для прийняття соціально несправедливих державно-політичних рішень; розвивали і охоплювали б усі процедури регуляторної діяльності, починаючи від формулювання законодавчих ідей, їх оцінки, планування розробки концепцій і підготовки проектів регуляторних актів, виміру прогнозованого і фактичного їх регуляторного впливу на відповідні відносини, закінчуючи моніторингом ефективності введених в дію норм, аналізом результатів, коректуванням тих чи інших правових рішень та їх систематизацією.
Таким чином, потреби практики, стан урегульованості у діючому господарському законодавстві та недостатність відповідних наукових досліджень обумовлюють актуальність цього дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності з комплексною темою Інституту права ім. Володимира Великого „Правове забезпечення управління персоналом”, яка розроблялася у 2003-2006 рр., а також з темою „Методичне, програмне та інформаційно-комп'ютерне забезпечення створення системи моніторингу фундаментальних та прикладних досліджень і розроблення рекомендацій щодо напрямків державного регулювання фундаментальних досліджень” (договір № 60 ДНДІІМЕ з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України від 1.06.2004 р.) та з темою „Розроблення системи таблиць індикаторів соціально-економічної безпеки України, визначення та обґрунтування їх порогових значень. Розроблення моделі розрахунку інтегрального індикатора за звітний період та прогнозних оцінок у середньостроковій перспективі” (договір № 7 ДНДІІМЕ з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України від 7.02.2004 р.). Дисертант приймав участь у розробці зазначених тем у якості співвиконавця, у їх рамках дисертантом досліджено проблеми щодо визначення цілей регуляторної політики і вимог до неї в умовах змішаної економіки, співвідношення централізації і децентралізації в управлінні економікою, сутності державної регуляторної політики як якісно нового напряму державного управління нормотворчою діяльністю у сфері економіки; зв’язку регуляторної політики із застосуванням та удосконаленням господарського законодавства; розробки теоретико-філософських засад правотворення у сфері господарювання; здійснення регуляторної політики, моніторингу регуляторних актів, підвищення якості господарсько-правових актів на основі новітніх інформаційних технологій та запропоновано комплексні заходи щодо вдосконалення методологічних засад у сфері господарської діяльності.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у проведенні наукового системного аналізу наявних теоретичних конструкцій щодо сутності та змісту регуляторної політики у сфері господарювання, її нормативної бази, практики здійснення, а також у розробці теоретико-методологічних засад, теоретико-практичних висновків стосовно вдосконалення цієї політики, підвищення результативності її впливу на регуляторну діяльність, якість та ефективність господарсько-правових актів.
Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі вирішувались наступні завдання:
визначення основних цільових аспектів державного регулювання економіки;
аналіз існуючих методологічних засад правотворення на предмет наявності власної ідеологічної бази та розробка потрібних філософських, ідеологічних засад правового регулювання у сфері господарювання;
виявлення зв'язку якості господарсько-правових актів з якістю методологічних засад, організації їх підготовки, прийняття та спостереження за результативністю;
аналіз та приведення у відповідність до наукових вимог формулювання положення ч. 1 ст. 5 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) щодо “оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність”, визначення змісту критерію відповідальності держави перед людиною за свою діяльність;
виявлення та систематизація факторів (чинників), які можуть суттєво впливати на якість регуляторних актів (їх проектів), розроблення класифікації такого роду чинників;
формулювання, із застосуванням положень загальної теорії систем, системного аналізу, вимог щодо якості (сукупності певних властивостей) як окремого акту, так і їх системи;
введення, з метою забезпечення можливості застосування для вдосконалення регуляторної політики, положень загальної теорії систем, системного аналізу, відповідних понятійних категорій;
обґрунтування впливу способу, технології підготовки проектів нормативно-правових актів на їх якість та ефективність таких актів;
дослідження і визначення загальної стратегії забезпечення відповідності регуляторних актів бажаним вимогам до них та розроблення пропозицій щодо визначення цих вимог для забезпечення бажаних властивостей регуляторних актів та спрямованості регуляторної діяльності на забезпечення цих властивостей;
аналіз етапів здійснення державної регуляторної політики відповідними регуляторними органами, аналіз діючої технології підготовки та прийняття регуляторних актів на предмет її повноти, достатності та формулювання необхідних пропозицій з метою отримання „на виході” якісних проектів регуляторних актів;
розроблення пропозицій щодо вдосконалення етапів здійснення регуляторної діяльності – підготовки проектів регуляторних актів, включаючи відстеження їх результативності та оцінки системності і узгодженості;
визначення філософсько-методологічних засад розробки господарського законодавства, спрямованих на запобігання зловживання правом, забезпечення відповідності регуляторних актів вимогам добросовісності, моральності і справедливості;
проведення експериментальних досліджень щодо моніторингу (спостереження за результативністю) регуляторних актів;
розроблення теоретико-методичних положень стосовно комп’ютеризації, застосування новітніх інформаційних технологій до здійснення регуляторної діяльності та регуляторної політики.
Об’єктом дослідження є існуюче нормативно-правове та нормативно-методичне забезпечення регуляторної політики і регуляторної діяльності та їх здійснення на сучасному етапі розвитку економічних відносин.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади регуляторної політики і регуляторної діяльності у сфері господарювання.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складали методи загальної теорії систем, логіка системного аналізу, сучасні принципи і методи аналізу і синтезу, які використовуються суспільними і точними науками. У роботі також використані методи соціології, системотехнічні методи, методи експертних оцінок (метод Дельфі), методи моделювання, кореляційно-регресивного аналізу, матричні моделі тощо.
Методи загальної теорії систем використовувалися у розробці теоретичних положень щодо створення бажаної системи господарського законодавства, визначенні бажаних властивостей цієї системи та засобів їх забезпечення, виходячи з принципу мінімальності і достатності.
Методи системного аналізу використовувалися при аналізі процесу нормотворення у сфері господарювання та його вдосконаленні, визначенні основних етапів цього процесу, побудові його у відповідності до етапів, що виділяються в рамках цих методів. Ці ж самі логіка і етапність методу системного аналізу використано при розробці теоретичних положень, а також методики з формування переліку проектів правових актів, що підлягають першочерговій розробці. Системний аналіз використано і при визначенні (з метою забезпечення повноти) переліку функцій моніторингу за ефективністю регуляторних актів, етапів підготовки їх концепцій та аналізу регуляторного впливу.
За допомогою методу системного аналізу проаналізовано організаційно-правове забезпечення процесу регуляторної діяльності, досліджено вплив цього забезпечення на якість і ефективність регуляторних актів, виявлено фактори, які можуть суттєво впливати на зазначені характеристики цих актів. За допомогою експертних оцінок (методу Дельфі) дана оцінка впливу виявлених факторів, проведено їх ранжування за значущістю кожного і на цій основі (завдяки методам кількісної оцінки) запропоновано їх класифікацію.
Методи прогнозування, різноманітні економічні моделі застосовувалися при визначенні очікуваних результатів прийняття регуляторних актів. При визначенні економічної ефективності цих актів використовувалися методи кореляційно-регресивного, факторного аналізу.
У формулюванні висновків щодо викладення текстів господарсько-правових актів застосовувалися методи лінгвістики.
Реалізація ряду етапів регуляторної діяльності, здійснення окремих функцій регуляторної політики, підготовка рекомендацій стосовно викладення тексту, систематизації та пошуку правових актів, орієнтовано на сучасні методи обробки і представлення інформації в рамках застосування новітніх інформаційних технологій.
Теоретичною основою дисертації стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем, що стосуються теми дослідження. При дослідженні поставленої проблеми дисертант спирався на поняття і категорії, розроблені господарсько-правовою наукою та загальною теорією і філософією права, звертався до наукових праць визначних представників філософської, соціологічної, економічної, юридичної думки, загальної теорії систем, що відносяться як до минулого, так і сучасного періодів, закордонних та вітчизняних правознавців: А. Маршалла, Аристотеля, М.А. Бердяєва, Л. Берталанфі, І.В. Блауберга, М. Вебера, Г.В. Вернадського, Г.Ф. Гегеля, Т. Гоббса, Г. Гроція, І.А. Ільїна, Дж. М. Кейнса, В.О. Ключевского, Дж. Локка, Б.А. Кистяківського, Ш.-Л. Монтескье, Г.І. Муромцева, П.І. Новгородцева, Л.І. Петражицького, К.Р. Поппера, В.М. Садовського, В.Д. Сорокіна, А. Файоля, Г.Ф. Дж. Фрідмана, Л. Харриса, П. Хейне, О. Хеффе, С.В. Мочерного, М.Г. Чумаченка, Г.Ф. Шершеневича, Й. Шумпетера, Е.Г. Юдіна та ін.
Під час роботи над дисертацією використовувалися також сучасні наукові дослідження, теоретичні положення наукових праць окремих вітчизняних і зарубіжних учених юристів і економістів: В.Б. Авер’янова, Т.Є. Абової, С.С. Алексєєва, В.К. Андрєєва, В.М. Андрієнко, М.О. Баймуратова, О.А. Беляневич, А.Г. Бобкової, С.Н. Братуся, В.М. Василенка, А.С. Васильєва, А.В. Венедиктова, О.М. Вінник, В.П. Вишневського, В.П. Грибанова, Ю.М. Грошевого, М.М. Дорогих, А.А. Жданова, В.М. Жуйкова, Д.В. Задихайла, І.М. Зайцева, З.М. Заменгоф, Г.Л. Знаменського, В.В. Зуй, О.С. Йоффе, Д.А. Керимова, О.Р. Кібенко, М.І. Клеандрова, Т.М. Кравцової, О.Д. Крупчана, Є.Б. Кубка, Л.М. Кузьменко, В.К. Мамутова, І.В. Мартем’янова, В.С. Нерсесянца, Н.Р. Нижник, М.В. Онищука, В.Ф. Опришка, О.П. Подцерковного, І.Г. Побірченка, Б.М. Полякова, Д.М. Притики, П.М. Рабіновича, Б.Г. Розовського, В.М. Самсонова, В.І. Семчика, О.Ф. Скакун, В.М. Скрипнюка, В.Я. Тація, Ю.О. Тихомирова, Р.О. Халфіної, О.І. Харитонової, Л.Г. Червової, В.М. Шаповала, Ю.С. Шемшученка, В.С. Щербини, Л.С. Явича та ін.
Нормативною базою дисертації є Конституція України, чинне національне господарське, господарсько-процесуальне, цивільне та інше матеріальне і процесуальне законодавство, міжнародні договори, деякі архівні законодавчі документи, методичні рекомендації, інструкції, вказівки та інші, що стосуються регламентації планування, організації та технології розробки господарсько-правових актів, їх експертизи, реєстрації, відстеження результативності тощо.
Емпіричною базою дисертації стали аналіз практики розробки правових актів, а також архіви міністерств і відомств щодо виконання вимог державної регуляторної політики та одержані дисертантом дані з моніторингу господарсько-правових актів, матеріали з проектування та функціонування окремих етапів регуляторної діяльності, здійснюваних за допомогою засобів комп’ютеризації та електронного урядування.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад, теоретико-практичних висновків стосовно вдосконалення регуляторної політики, підвищення результативності її впливу на регуляторну діяльність, якість та ефективність господарсько-правових актів і підтверджується наступними розробками, висновками, рекомендаціями та пропозиціями.
Вперше:
1. В рамках методологічного аспекту модернізації господарського законодавства:
запропоновано поняття нормативної моделі регуляторної діяльності (НМРД), яка представляється (моделюється) визначеною сукупністю затверджених у встановленому порядку нормативно-правових актів та інструктивно-методичних матеріалів, що визначають технологію розроблення, погодження, прийняття та моніторингу регуляторних актів;
обґрунтовано висновок про те, що якість господарсько-правових актів перебуває у прямій залежності від якості методологічних засад, організації підготовки, прийняття та спостереження за результативністю цих актів;
розроблено положення методологічних засад національної доктрини правового регулювання у сфері господарювання, вдосконалення цього регулювання. Складовими цієї доктрини є: 1) філософія, ідеологія правотворення, правового регулювання у сфері господарювання, яка має існувати у явному вигляді; 2) теоретико-методологічні концепції: а) правотворення у сфері господарювання і б) вдосконалення правового регулювання господарської діяльності;
виявлено та систематизовано фактори (чинники), які можуть суттєво впливати на якість регуляторних актів, запропоновано їх класифікацію, поділ на зовнішні (чинники зовнішнього середовища) та внутрішні (внутрішньосистемні, належні до системи економіки), а саме до зовнішніх факторів належать національні звичаї, в тому числі ділові, культурні традиції, панівна ідеологія в суспільстві (лібералістична, колективістська), загальноприйняті концепції права, релігійні доктрини, а також науковий апарат точних наук (системний інструментарій, методи моделювання тощо), до внутрішньосистемних – державна економічна політика, співвідношення державного регулювання економічних відносин з їх ринковою регуляцією, наявне господарське законодавство, рівень організації, технології регуляторної діяльності (ступінь регламентації порядку розроблення і прийняття проектів правових актів у сфері господарювання, відстеження за їх результативністю), обсяг знань і навичок суб’єктів регуляторної діяльності стосовно здійснення нормотворення тощо;
запропоновано нову теорію системної розробки автоматизованого пошуку правової інформації, яка може розглядатися як один із інструментів регуляторної діяльності та дозволяє здійснювати пошук не тільки потрібних господарсько-правових документів, але й окремих їх норм, використовувати розроблені класифікатори ознак нормативного висловлювання для створення відповідного Банку юридичної термінології, викладення тексту правових норм, а також і вдосконалення правового регулювання господарської діяльності: виявлення (з метою внесення змін і доповнень до діючого законодавства) дублювання цих норм, їх суперечливості тощо.
2. В рамках змістовного аспекту модернізації господарського законодавства:
запропоновано уточнення ч.1 ст. 5 ГКУ щодо “оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави”, визначивши критерії оптимальності цього поєднання, а саме: максимізація економічних функцій, що випливають з кейнсіанської моделі, моделі системного втручання держави в економіку;
розроблено концепцію управління наукою та освітою, впровадження якої спрямоване на конкретизацію положень ч.1 ст. 5 ГКУ і, зокрема, реалізацію двох перших цілей кейнсіанської моделі системного втручання держави в економіку (усе заради виробництва; усе заради науково-технічного прогресу), що має дозволити суттєво підвищити рівень конкурентоспроможності економіки України, реалізувати завдання переходу від економіки матеріального виробництва до економіки виробництва знань.
Удосконалено:
існуючу організацію забезпечення якості регуляторних актів, зокрема, запропоновано реалізацію, за допомогою новітніх інформаційних технологій, таких попередньо упорядкованих етапів процесу підготовки та спостереження за результативністю регуляторних актів як: 1) участь громадськості, наукових кіл у процесі підготовки, розміщення проектів регуляторних актів на відповідних сайтах органів влади й господарського управління для наступного обговорення цих проектів з використанням електронних (он-лайнових) технологій; 2) моніторинг, що включає постійне спостереження за результатами впровадження прийнятих актів, оцінку їхнього виконання, результативності, а також зворотний зв'язок між цими результатами й особами, відповідальними за їхню дію - суб'єктами регуляторної діяльності, коректування (у випадку потреби) відповідних господарсько-правових рішень;
діючий підхід до оцінки фактичної ефективності господарсько-правових актів шляхом обчислення фактичних або очікуваних значень оцінки впливу проектів регуляторних актів із застосуванням математичного інструментарію кореляційно-регресійного аналізу для того, щоб протягом певного часу (або стосовно декількох об’єктів) оцінити вплив дії правового акта, виявивши увесь спектр усталених чинників, які впливають на об’єкт, дослідження його поводження в умовах їх сталої дії, також визначення змін в об’єкті, спричинених усталеними чинниками без впливу регуляторного акта та з його впливом, що дасть змогу вирізнити ті зміни, які скориговані безпосередньо дією регуляторного акта;
визначення поняття дійсного регуляторного акту, під яким пропонується розуміти документ, що регулює економічні правовідносини, розроблений за відповідною процедурою, яка включає ряд обов’язкових етапів, серед яких значиться наступне відслідковування за його ефективністю з подальшим коректуванням;
інститут господарсько-правової відповідальності шляхом встановлення санкцій за порушення регуляторними органами порядку здійснення регуляторної діяльності та доповненням переліку підстав для настання зазначеної відповідальності такою новою підставою, як відмова в державній реєстрації (скасування цієї реєстрації) регуляторних актів у разі їх невідповідності принципам регуляторної політики, системної неузгодженості, відсутності аналізу регуляторного впливу, неоприлюднення проекту регуляторного акта або непогодження його з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва (його територіальними органами).
Дістало подальший розвиток:
діючий порядок розроблення проектів регуляторних актів шляхом доповнення переліку стадій підготовки проектів регуляторних актів такими стадіями, як виявлення проблем у відповідних господарських відносинах, їх оцінка, відбір найголовніших проблем, встановлення причин їх виникнення, а також моделювання (підготовка альтернатив вирішення проблем), формулювання критеріїв вибору тої чи іншої альтернативи і вибір найкращої;
порядок проведення правової експертизи проектів господарсько-правових актів, який пропонується доповнити положеннями про необхідність встановлення відповідності проекту правового акта затвердженим планам нормотворчих робіт та концепції самого акта, а також несуперечливості діючому законодавству та законодавству ЄС;
вимоги до концепції нормативного акту, зокрема, пропонується перевіряти наявність у ній: а) чітко визначеної проблеми, яка потребує правового урегулювання, з оцінкою її важливості; б) конкретної (такої, що може бути виміряною за допомогою кількісної або якісної оцінки) мети правового акта; в) основних ідей щодо вирішення проблеми (досягнення мети правового регулювання); г) конкретної вказівки на потрібне (для реалізації акта) ресурсне забезпечення;
теоретико-методологічне обґрунтування доцільності застосування методів кореляційно-регресійного аналізу як при проведенні базового, так і повторного відстеження результативності акта з позначенням виду даних (статистичних, наукових досліджень або опитувань), які використовуватимуться для такого відстеження та порядку визначення осіб, що відбиратимуться для участі у відповідному опитуванні тощо;
положення про те, що завдання підвищення якості, вдосконалення господарського законодавства, розробки теоретико-методологічних та методичних засад цього вдосконалення мають визнаватися як пріоритетні у стратегії держави щодо економічного розвитку України, включатися у програми науково-технічного розвитку країни, плани НДР;
пропозиції щодо юридичного закріплення нормотворчої (правозастосовчої) діяльності органів державної виконавчої влади як окремого (неконфліктного) виду провадження шляхом закріплення в ГПК положення стосовно порядку здійснення підготовки та погодження проектів господарсько-правових актів у вигляді самостійного розділу «Порядок здійснення регуляторної політики і регуляторної діяльності» як окремого провадження, що здійснюється регуляторними органами;
теоретико-методологічні засади формування переліку проектів нормативно-правових актів, що підлягають першочерговій розробці, та розроблення концепцій проектів законодавчих актів, з урахуванням того, що основною відмінністю зазначених засад є те, що по перше, відповідні етапи регуляторної діяльності розглядаються як складові єдиної системи нормативної технології розроблення законодавчих актів, а, по друге, ці етапи орієнтовані на застосування наукового інструментарію і, перш за все, системного аналізу, методу експертних оцінок;
положення щодо забезпечення відповідності регуляторних актів вимогам їх системності шляхом внесення у Регламент Верховної Ради України положень про заборону вносити на розгляд парламенту законопроекти, що містять норми, які суперечать діючим законам без одночасного подання пропозицій про внесення відповідних змін до цих законів;
пропозиції теоретико-методологічного характеру щодо забезпечення системності регуляторних актів шляхом включення до Регламенту Верховної Ради України та Закону України від 11 вересня 2003 р. “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” вимог забезпечення відповідності планування нормотворчої діяльності таким ознакам, як: послідовність, взаємопов’язаність, наступність, відповідно до яких плани робіт з підготовки проектів регуляторних актів того чи іншого державного органу господарського управління мають корегуватися із планами нормотворчої діяльності Кабінету Міністрів України, а останні – мають відповідати планам законодавчих робіт;
перелік принципів, яким за Законом 11 вересня 2003 р. “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” має відповідати регуляторна політика шляхом його доповнення таким принципом, як спрямованість проектів господарсько-правових актів на вирішення відповідних проблем господарської діяльності;
положення щодо включення до основних завдань держави в галузі економіки завдання забезпечення справедливої конкуренції та підтримки національного товаровиробника шляхом здійснення результативної моральної регуляторної політики, з відповідним доповненням ст. 19 ГКУ;
визначення моніторингу ефективності регуляторних актів, під яким доцільно розуміти не тільки спостереження за фактичною ефективністю діючих регуляторних актів, але й співставлення одержаних даних фактичної ефективності з очікуваною, виявлення відповідних відхилень, проведення аналізу причин їх з’явлення та підготовку альтернатив з усунення цих відхилень.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що висновки і пропозиції дисертації можуть бути використані для удосконалення чинного господарського законодавства, гармонізації положень ГКУ та ЦКУ, в тому числі для узгодження суміжних інститутів господарського, цивільного та адміністративного законодавства. Основні положення роботи можуть бути використані в практиці діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, навчальному процесі, при підготовці науково-практичних видань, підручників, навчальних посібників і методичних рекомендацій для народних депутатів, керівників і працівників регуляторних органів, розробників та експертів проектів правових актів, науковців, юристів-практиків, економістів, викладачів, аспірантів та студентів юридичних вузів.
Розробки дисертанта щодо створення методологічних засад вдосконалення систем господарського управління народним господарством УРСР використані у роботі «Республіканська автоматизована система управління розвитком науки і техніки в Українській РСР», за виконання якої постановою ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 5 грудня 1986 р. присуджено Державну премію Української РСР (Довідка Головного науково-дослідного і інформаційно-обчислювального центру Держплану УРСР № 81/3 від 27.05.1987 р.).
За забезпечення успішної реалізації проекту Світового банку «Діалог для реформ», що був спрямований на розбудову інституційної спроможності урядових інституцій залучати громадськість до процесу вироблення державної політики, дисертант у січні 2004 року нагороджений Подякою Першого віце-прем’єра, Міністра фінансів, Міністра економіки, Міністра праці та соціальної політики України, Директора Світового банку по Україні, Білорусії та Молдові. „Система моніторингу урядових рішень і заходів з питань державної політики в галузі економіки”.
Результати наукових розробок використовувались Державним науково-дослідним інститутом інформатизації і моделювання економіки (ДНДІІМЕ) у наукових дослідженнях, що пов‘язані з питаннями проведення державної політики в галузі економіки (довідка № 127/3-7 від 04.08.2003 р.).
Результати дослідження можуть бути використані в процесі розробки методики моніторингу та забезпечення експлуатації комп’ютерної системи моніторингу державних заходів проведення макроекономічної політики, для підтримання прогнозно-аналітичних функцій Міністерства економіки у галузі макроекономічного регулювання.
Підготовлено перелік пропозицій щодо вдосконалення юридичної регламентації порядку здійснення регуляторної політики в Україні, спрямованих на виявлення найпріоритетніших законодавчих ідей, розробку їх концепцій тощо, які можуть використовуватись Інститутом законодавства Верховної Ради України (довідка № 22/14а-11-15 від 12.01.2007 р.).
Основні положення і висновки дисертації можуть бути використані у роботі Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України у процесі наукової експертизи законодавчих актів (довідка № 16/3-849 від 17.09.2007 р.) та ін.
Положення дисертації використані у навчальному процесі Інституту права ім. Володимира Великого при викладанні курсів “Господарське право України”, “Правове регулювання господарської діяльності” та ін. (довідка № 4137 від 11.09.2007р.).
Підготовлено і направлено у Науково-методичний центр вищої освіти Міністерства освіти і науки перелік пропозицій щодо впровадження в освітянський процес християнських цінностей, які передані до Науково-методичної комісії для використання при розробці науково-методичних матеріалів для ВНЗ (інформаційних листів, рекомендацій, порад та ін., а також надіслані до робочої групи з розробки складових частин Держстандарту: освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ), освітньо-професійної програми – ОПП та засобів діагностики і оцінювання отриманих знань для використання пропозицій дисертанта при підготовці вищезазначених документів (лист Науково-методичного центру вищої освіти Міністерства освіти і науки від 18.06.05 № 14/18.2-1117).
Дисертантом одержано Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 12410 (дата реєстрації у Державному департаменті інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України - 09.03.2005 р.), а також Висновок, затверджений 17 лютого 2005 р. зазначеним Департаментом про встановлення дати подання заявки на винахід.
Висновки та пропозиції, що містяться у дисертації, можуть слугувати основою для подальших наукових досліджень проблематики методологічного забезпечення регуляторної політики у сфері господарювання, вдосконалення філософії, теорії і практики національного правотворення, забезпечення спрямованості теоретичних здобутків на розв’язання проблем практики.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною та завершеною науковою працею. У працях, опублікованих у співавторстві, авторові належить обґрунтування напрямів розроблення методологічних засад регуляторної політики у сфері господарювання, планування регуляторної діяльності, розробки та проведення експертизи господарсько-правових актів, пропозицій щодо упорядкування та систематизації господарського законодавства, визначення шляхів подальшого його вдосконалення.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертації докладалися на: засіданні вченої ради Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України (витяг з протоколу № 8 від 5 липня 2005 р.); X регіональній науково-практичній конференції „Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (Львів, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції «Господарське законодавство України: практика застосування і перспективи розвитку в контексті європейського вибору» (Донецьк, 2004); науково-практичній конференції „Проблеми методичного забезпечення викладання цивільного і господарського права” (Івано-Франківськ, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми господарського права і методика його викладання» (Донецьк, 2006); Круглому столі „Інноваційна модель розвитку української науки та освіти: концептуальні засади та механізми взаємодії” (Київ, 2006); VI Міжнародній науково-практичній конференції викладачів та аспірантів УАЗТ „Зовнішньо-економічна політика України як механізм реалізації національних інтересів” (Київ, 2006); IV Всеукраїнській науково-практичній конференції „Інноваційні технології у наукових дослідженнях і навчальному процесі вищого закладу освіти” (Полтава, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми правового регулювання відносин у сфері господарювання в умовах ринкової економіки України” (Київ, 2007); тощо.
Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 2 індивідуальні монографії загальним обсягом 38,55 д.а., 22 основні наукові праці у фахових виданнях, рекомендованих ВАК, загальним обсягом 12,3 д.а., із яких 10,7 д.а. належить особисто здобувачу. Результати дослідження висвітлено також у 8 додаткових друкованих наукових працях загальним обсягом 37,3 д.а., з яких 36,2 д.а. належить особисто здобувачу.
Список литературы ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано розв’язання важливої наукової проблеми формування методологічних засад регуляторної політики в сфері господарської діяльності. Для розв’язання цієї проблеми дисертантом проведено науковий системний аналіз наявних теоретичних конструкцій щодо сутності, змісту регуляторної діяльності і регуляторної політики в сфері господарювання, її нормативної бази, практики здійснення, а також розроблено теоретико-методологічні засади, обґрунтовано теоретико-практичні висновки стосовно вдосконалення цієї політики, підвищення результативності її впливу на регуляторну діяльність, якість і ефективність господарсько-правових актів, серед яких наступні:
1. Доводиться, що якість господарсько-правових актів в значній мірі залежить від якості методологічних засад, організації їх підготовки, прийняття та спостереження за результативністю.
Обґрунтовано методологічні засади національної доктрини правового регулювання в сфері господарювання, вдосконалення цього регулювання. Складовими цієї доктрини є: 1) філософія, ідеологія правотворення, правового регулювання в сфері господарювання, яка має існувати у явному вигляді; 2) теоретико-методологічні концепції: а) правотворення в сфері господарювання і б) вдосконалювання правового регулювання господарської діяльності.
2. Аргументовано, що фактори, які можуть суттєво впливати на якість регуляторних актів, можна поділити на зовнішні (чинники зовнішнього середовища) та внутрішні (внутрішньосистемні, належні до економічної системи). До зовнішніх належать національні звичаї, в тому числі ділові, культурні традиції, панівна ідеологія в суспільстві (лібералістична, колективістська), загальноприйняті концепції права, релігійні доктрини, а також науковий апарат точних наук (системний інструментарій, методи моделювання тощо). До внутрішньо системних факторів віднесено державну економічну політику, співвідношення державного регулювання економічних відносин з їх ринковою регуляцією, наявне господарське законодавство, рівень організації, технології регуляторної діяльності (ступінь регламентації порядку розроблення і прийняття проектів правових актів в сфері господарювання, відстеження за їх результативністю), обсяг знань й навичок суб’єктів регуляторної діяльності стосовно здійснення нормотворення тощо.
3. Запропоновано поняття нормативної моделі регуляторної діяльності як сукупності затверджених у встановленому порядку нормативно-правових актів та інструктивно-методичних матеріалів, що моделюють технологію розроблення, погодження, прийняття та моніторингу регуляторних актів дозволяє застосовувати у процесі вдосконалення цієї діяльності, зазначеного комплексу документів науковий інструментарій моделювання, системного аналізу, загальної теорії систем, напрацьований в точних науках, що суттєво підвищує наукову обґрунтованість та ефективність дослідницьких висновків, пропозицій і рекомендацій.
4. Застосування наукової теорії системного аналізу, моделювання дозволило розвинути розуміння сутності понять регуляторного акта і моніторингу ефективності цих актів, та внести пропозиції щодо вдосконалення діючого порядку їх розроблення, а також забезпечення системності регуляторних актів. Під регуляторним актом пропонується розуміти документ, що регулює економічні правовідносини, розроблений за відповідною процедурою, яка включає ряд обов’язкових етапів, серед яких значиться і моніторинг – наступне відслідковування за ефективністю цих актів з подальшим їх коректуванням.
Вдосконалення діючого порядку розроблення регуляторних актів можливо шляхом доповнення переліку стадій підготовки проектів цих актів такими стадіями як виявлення проблем у відповідних господарських відносинах, їх оцінка, відбір найголовніших проблем, встановлення причин їх виникнення, а також моделювання - підготовка альтернатив вирішення проблем, формулювання критеріїв вибору тої чи іншої альтернативи і вибір найкращої.
Забезпечення системності регуляторних актів можливо шляхом включення до Регламенту Верховної Ради України та Закону України від 11 вересня 2003 р. “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” вимог забезпечення відповідності планування нормотворчої діяльності таким ознакам як послідовність, взаємопов’язаність, наступність, відповідно до яких плани робіт з підготовки проектів регуляторних актів того чи іншого державного органу господарського управління мають корегуватися із планами нормотворчої діяльності Кабінету Міністрів України, а останні мають відповідати планам законодавчих робіт.
5. Запропоновано та аргументовано: а) теорію системного проектування, на основі якої створено на практиці такий важливий інструмент регуляторної діяльності як система автоматизованого пошуку правової інформації (АІПС-Право), в рамках якої визначено найсуттєвіші і одночасно мінімально достатні (для викладення тексту будь-якого нормативного висловлювання) ознаки, класифікатори яких можуть бути використані для створення відповідного Банку юридичної термінології, а також і для вдосконалення правового регулювання господарської діяльності: виявлення дублювання норм господарсько-правових актів, їх суперечливості тощо; б) вдосконалення існуючої організації забезпечення якості регуляторних актів шляхом комп’ютеризації таких попередньо упоряджених етапів процесу підготовки та спостереження за результативністю регуляторних актів як: 1) участь громадськості, наукових кіл у підготовці і обговоренні проектів регуляторних актів; 2) їх моніторинг; в) вдосконалення діючого підходу до оцінки фактичної ефективності господарсько-правових актів шляхом застосування математичного інструментарію кореляційно-регресійного аналізу.
6. В рамках змістовного аспекту модернізації господарського законодавства запропоновано доповнення ст. 19 ГКУ положеннями щодо включення до основних завдань держави в галузі економіки завдання забезпечення справедливої конкуренції та підтримки національного товаровиробника шляхом здійснення результативної моральної регуляторної політики; конкретизувати ч.1 ст. 5 ГКУ, визначивши максимізацію економічних функцій, що випливають з кейнсіанської моделі, в якості критерію оптимальності поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання з державним регулюванням макроекономічних процесів.
7. Обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення інституту господарсько-правової відповідальності шляхом встановлення санкцій за правопорушення в сфері регуляторної діяльності і доповнення переліку підстав для настання зазначеної відповідальності, якій підлягають регуляторні органи, такою новою підставою як відмова в державній реєстрації (скасування цієї реєстрації) регуляторних актів у разі їх невідповідності принципам регуляторної політики, вимогам системної узгодженості.
8. Розвинуто пропозиції представників адміністративно-правової науки щодо юридичного закріплення нормотворчої (правозастосовчої) діяльності органів державної виконавчої влади як окремого (неконфліктного) виду провадження. Пропонується закріпити у ГПК положення стосовно порядку здійснення підготовки та погодження проектів господарсько-правових актів, як одного з видів господарських процесів, у вигляді самостійного розділу «Порядок здійснення регуляторної політики і регуляторної діяльності» як окремого провадження, що здійснюється регуляторними органами.





СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации. – М.: Владос, 1994. – 336 с.
2. Абдуллин А. И. Правовая охрана баз данных в Европейском Союзе // Журнал международного частного права. – 1997. – № 2. – С. 17-21.
3. Абова Т.Е. Эффективность законодательства о производственном объединении. – М.: Наука, 1981. – 284 с.
4. Абрамов Н.А. Коммерческий расчет и банкротство в хозяйственной деятельности // Хозяйственное право Украины: Учебник / Под ред. А.С. Васильева, О.П. Подцерковного. – Х.: Одиссей, 2005. – С. 263-276.
5. Абрамов Н. Хозяйственный кодекс необходим // Закон & Бізнес. – 1997. – 27 авг. (№ 35).
6. Августин Блаженный. О Граде Божием. - Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2000. 1296 с.
7. Авилов Г.Е. Правовые формы совместной деятельности предприятий в развитых странах // Правовое регулирование совместного предпринимательства в развитых капиталистических странах – теория и практика . – М.: ИНИОН, 1991. – С.13-50.
8. Агапов А. О приоритетных сферах государственного вмешательства в сфере хозяйственной деятельности России // Государственное регулирование экономической деятельности. – М.: Юристъ, 2000. – С. 13-21.
9. Агарков М.М. Избранные труды по гражданскому праву: В 2 т. – М.: АО Центр ЮрИнфоР, 2002. – Т.1. – 490 с.
10. Агеева Е.А. Юридическая ответственность в государственном управлении (социально-правовой аспект). – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1990. – 142 с.
11. Адамович Г.О некоторых способах обеспечения кредитних обязательств // Хозяйство и право. – 1996. – № 9. – С. 41-47.
12. Адміністративна реформа: історія, очікування та перспективи / Упоряд. В.П. Тимощук. – К.: Факт, 2002. – 100 с.
13. Аквинский Ф. О правлении государей // Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе VI – XVII вв. – Л.: Наука, 1990.
14. Акт про єдину форму товариства // Матеріали міжнар. симпозіуму „Правовий прогрес через порівняльне право: проблеми розбудови комерційного законодавства України на тлі досвіду Сполучених Штатів Америки”. – К., 1993. – Кн. 4.
15. Актуальні проблеми управління ресурсами міського розвитку // Матер. міжнар. наук.- практ. конф. (м. Донецьк, 20 листоп. 2003 р.): Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований; Ред. кол.: В.К. Мамутов (отв. ред.) и др. – Донецк, 2003. – 228 с.
16. Алексеев С. С. Проблемы теории права: Курс лекций. – Свердловск. Свердл. юрид. ин-т, 1972. – Т. 1. – 396 с.; Т. 2. – 401 с.
17. Алексеев С. С. Философия права. – М.: Норма, 1999. – 329 с.
18. Алексеев С.С. Избранное. – М.: Статут, 2003. – 480 с.
19. Алексеев С.С. Право на пороге нового тысячелетия: Некоторые тенденции мирового правового развития – надежда и драма современной зпохи. – М.: Статут, 2000. – 256 с.
20. Алексеев С.С. Самое святое, что есть у Бога на земле. Иммануил Кант и проблемы права в современную эпоху. – М.: НОРМА, 1998. – 408 с.
21. Алехин А.П. Административное право Российской Федерации / А.П. Алехин, А.А. Кармолицкий, Ю.М. Козлов / Учебник. – М.: Зерцало, 1997. – 678 с.
22. Алімов Р. Роль процедурних механізмів у забезпеченні законності, порядку, демократії та захисті прав громадян // Концептуальні засади реформування політичної системи в Україні. – К., 2001.
23. Абросимова Е. Транспорентность правосудия // Конституционное право: Восточноевропейское обозрение. – 2002. – № 1.
24. Абросимова Е. Проблемы свободного доступа к правосудию в Российской Федерации // Конституционное право: Восточноевропейское обозрение. – 2001. – № 3. – С. 173-181.
25. Андреев В.К. Право собственности в России. – М.: Изд-во БЕК, 1993.
26. Анохин В. Государственное регулирование предпринимательства // Хозяйство и право. – 1995. – № 4. – С. 59-67.
27. Анохин В. Договор поставки в рыночной экономике // Хозяйство и право. – 1996. – № 9. – С. 113-120.
28. Арбітражний процесуальний кодекс України. Наук.-практ. коментар.-Харків, 1995. – 272 с.
29. Ардашев П. Провинциальная администрация во Франции в последнюю пору старого порядка. (1774-1789). – К., 1906. – Т. 2.
30. Аристотель. Никоманова этика // Аристотель: Соч.: В 4-х т. – М.: Мысль, 1983. – Т. 4. – 230 с.
31. Аристотель. Політика: Пер. з давньогрецької О. Кислюка. – К.: Основи, 2000. – 239 с.
32. Аскназий С.И. Об основаниях правовых отношений между государственными социалистическими организациями // Ученые записки Ленинградского юридического института. – Л.: ЛЮИ. – 1947. – Вып. IV. – С. 20–38.
33. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления. – М.: Юрид. лит., 1997. – 399 с.
34. Атаманчук Г.В. Теория государственного управлення: Курс лекций. – М.: Юрид. лит., 1997. – 400 с.
35. Баклан О. Щодо змін в адміністративному законодавстві України // Право України. – 2003. – № 9. – С. 100-103.
36. Бакуневич Л.П. Реализация права на труд и АСУ / Л.П. Бакуневич, А.Х. Юлдашев // Права граждан и АСУ. – Рига: Знание, 1984. – С. 17-26.
37. Бакуневич Л.П. Юридический статус машинных документов / Л.П. Бакуневич, А.Х. Юлдашев // Права граждан и АСУ. – Рига: Знание, 1984. – С. 43-51.
38. Бакунин М. Избранные сочинения. – Петроград; Москва, 1922. – Т. 2.
39. Баришпольская Т.Ю. Гражданские процесс и процедура: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Томск, 1988.
40. Бачинін В.А. Філософія права. Підручник / В.А. Бачинін, В.С. Журавський, М.І. Панов. – К.: Ін-Юре, 2002. – 468 с.
41. Башнянин Г.І. Політична економія / Г.І. Башнянин, Л.Ю. Лазур, В.С. Медведев. – К.: Ніка-Центр Ельга, 2002. – 526 с.
42. Безух В.Ф. Захист від недобросовісної конкуренції у сфері промислової власності: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.04 / НАН України. Ін-т економ. правов. дослідж. – Донецьк, 2001. – 20 с.
43. Белых В.С. Теория хозяйственного права в условиях становления и развития рыночных отношений в России // Государство и право. – 1995. – № 11. – С. 53-61.
44. Беляневич О.А. Господарське договірне право (теоретичні аспекти). – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.
45. Беляневич О.А. Коментар до гл. 20 ГК України // Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Кол. авт.: Г.Л. Знаменський, В.В. Хахулін, В.С. Щербина та ін.; За заг. ред. В.К. Мамутова. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 309.
46. Беляневич О.А. Господарський договір та способи його укладання. – К.: Наук. думка, 2002. – 279 с.
47. Бердяев Н.А. Истоки и смысл русского комунизма. – М: Наука, 1990. – 220 с.
48. Бердяев Н.А. Смысл истории. – М.: Канон: Реабилитация, 2002. – 446 с.
49. Бердяев Н.А. Судьба человека в современном мире // Философия свободного духа. – М., 1994. – С.14.
50. Бердяев Н.А. Философия неравенства. – М.: ИМА-ПРЕСС. 1990. – 285с.
51. Бержель Ж.-Л. Общая теория права: Пер. с фр. / Под общ. ред. В.И. Даниленко. – М.: Изд. дом NOTA BENE, 2000. – 576 c.
52. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США. – К.: Україна, 1999. – 554 с.
53. Берталанфи Л. Общая теория систем: задачи и методы построения // Системные исследования. – М.: Наука, 1969. – С. 66-72.
54. Біла Л.Р. Характеристика основних принципів державної служби // Актуальні проблеми держави і права: 3б. наук. праць. – Одеса: Юрид. літ., 2003. – Вип. 18. – С. 292-298.
55. Блауберг И.В. Становление и сущность системного подхода / И.В. Блауберг, Э.Г. Юдин. – М.: Наука, 1973. – 270 с.
56. Бобкова А.Г. Внутрихозяйственные подразделения как субъекты рекреационной деятельности // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – №3. – С. 16-19.
57. Богатых Е. Гражданское и торговое право. От древнего римского до современного российского. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 192 с.
58. Богданов Е.В. Сущность и ответственность юридического лица // Государство и право. – 1997. – № 10. – С. 97-101.
59. Бойко В.Ф. „Мала” судова реформа в Україні: необхідність, сутність, проблеми та перспективи. – К.: МАУП, 2002. – 71 с.
60. Бокарев В.А. Обьем и содержание понятия «управление» // Вопросы философии. – 1966. – № 11. – С. 44-54.
61. Большак Ю. Створення світу: синерезис або “Велике прання”// Дзеркало тижня. – 1999. – 31 груд.
62. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Азриеляна. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: Ин-т новой экономики, 1997. – 864 с.
63. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность (Очерк теории). - М.: Юрид. лит., 1976. – 215 с.
64. Братусь С.Н. Юридические лица в советском гражданском праве. – М.: Юрид. изд-во, 1947. – 362 с.
65. Братусь С. О пределах осуществления гражданских прав // Известия высших учебных заведений. Правоведение. – 1967. – № 3. – С. 79-86.
66. Бровко Н.В. Административное право / Н.В. Бровко, С.А. Григорян, Ю.А. Соколова;. Под ред. С.А. Григоряна. – Ростов н/Д: Феникс, 2002. – 267 с.
67. Брызгалин А. Договор поставки: новое содержание в новой экономике // Хозяйство и право. – 1994. – № 8. – С. 34-38.
68. Брызгалин А.В. Понятие и сущность субъекта предпринимательской деятельности как участника гражданско-правовых отношений // Изв. вузов. Правоведение. – 1994. – № 1. – С. 73-76.
69. Бубер М. Я и ТЫ // Квинтэсенция: Философский альманах. – М., 1991. – 376 с.
70. Бушев А.Ю. Коммерческое право зарубежных стран: Учеб. пособие / А.Ю. Бушев, О.А. Макарова, В.Ф. Попондопуло / Под общ. ред. В.Ф. Попондопуло. – СПб.: Питер, 2003. – 288с.
71. Быков А.Г. Предпринимательское право: проблемы формирования и развития // Вестник Моск. ун-та. Сер.: Право. – 1993. – № 6. – С. 3-10.
72. Варламова Н.В. Политико-правовое сознание и развитие самоуправления. – М.: Наука, 1991. – 142 с.
73. Василенко В.Н. Генезис территориальных хозяйственных систем (региональный аспект) // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Сер.: економічна. – Донецьк: ДонНТУ, 2004. – Вип. 83. – С. 81-86.
74. Василенко В.Н. Региональные последствия глоболизации мировых хозяйственных систем // Прометей: Регион. сб. науч. тр. по экономике. – Донецк: ИЭПИ НАНУ, ДЭГИ, 2002. – № 1 (7). – С. 238-246.
75. Василенко В.Н. Территориальные системы: проблемы трансформации, перспективы развития (соавторы: О.А.Кратт, В.И.Дубницкий, В.Н.Савенко, А.Г.Бобкова, П.В.Гудзь, А.В.Колесникова, Е.Р. Зельдина). – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, ООО «Юго-Восток, Лтд.», 2003. – 306 с.
76. Василенко И.А. Административно-государственное управление в странах Запада: СІЛА, Великобритания, Франция, Германия. – М.: Логос, 1998. – 168с.
77. Васильев А.С. Административное право Украины (общая часть): Учеб. пособие. – X.: Одиссей, 2001. – 287 с.
78. Васильев А.С. Управленческие решения в производственных организациях (правовой аспект). – К.; Одесса: Вища шк., 1986. – 160 с.
79. Васильев А.С. Проблемы организации и правового регулирования процесса принятия решений в управлении государственными предприятиями (объединениями): Дисс… докт. юрид. наук: 12.00.02. – Одесса, 1988. – 433 с.
80. Васильев Р.Ф. Акты управления. – М.: Изд-во Моск.ун- та, 1987. – 140 с.
81. Васильев Р.Ф. О понятии правового акта // Вестник Моск. ун-та. Сер. 11. Право. – 1998. – № 5. – С. 3-25.
82. Васильева Т.А. Сравнительный анализ методических рекомендаций по определению экономической эффективности инвестиций // Механізм регулювання економіки, економіка підприємства та організація виробництва. –– Суми: Вид-во Сумського державного ун-у, 1999. – Вип. 3(99). – С. 223-225.
83. Васильєв Г., Мамутов В. Про Цивільний кодекс України // Голос України. – 1996. – 19 листоп. (№ 216). – С. 8.
84. Вебер М. // Избранное. Образ общества. – М.: Юрист, 1994. – 704 с.
85. Венгеров А.Б. Дисциплина перестройки: противники и сторонники // Советское государство и право. – 1987. – № 8. – С. 3-12.
86. Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник для юрид. вузов. – М.: ИКФ Омега-Л, 2002. – 608 с.
87. Венедиктов А.В. Правовая природа государственных предприятий. – М.: Б.и., 1928. – 151 с.
88. Венедиктов А.В. О субьектах социалистических правоотношений // Сов. государство и право. – 1955. – № 6. – С. 19-23.

89. Вернадский Г.В. История права. – Спб.: Изд-во „Лань” Санкт-Петербургский ун-т МВД России, 1999. – 176 с.
90. Виноградова Н.В. Создание и устав торгового товарищества во Франции // Законодательство и экономика. – 1994. – № 15-16. – С. 54.
91. Витрук А.И. Правовой статус личности в СССР. – М.: Юрид. лит., 1985. – 187 с.
92. Витрянский В. Реорганизация и ликвидация юридических лиц: забота об интересах кредиторов // Закон. – 1995. – № 3. – С. 98-102.
93. Ответственность за должностные преступления в зарубежных странах / Под ред. Ф.М. Решетникова. – М.: Юрид. лит., 1994. – 284 с.
94. Вінник О. Господарський (Комерційний) кодекс як важливий чинник забезпечення цивілізованого підприємництва в Україні // Правосуддя – гарант законності у сфері економічних правовідносин: Міжвід. наук. зб. – К., 2000. – Т. 21 (2). – С. 57-63.
95. Вінник О. Господарські товариства та виробничі кооперативи: правове становище: Моногр. – К.: Знання, 1998. – 309 с.
96. Вінник О. Кодифікация законодавства, регулюючого громадські відношення у сфері ринкової економіки // Закон & Бізнес. – 1997. – 13 серп. (№ 33).
97. Вінник О.М. Господарське право: Курс лекцій. – К.: Атіка, 2004. – 624 с.
98. Віхров О. Роль і місце організаційно-господарських зобов'язань у сучасній економіці // Право України. – 2004. – № 4. – С. 53-56.
99. Віхров О.П. Господарський кодекс України і теорія господарських зобов'язань // Економіка та право. – 2003. – № 2. – С. 54-58.
100. Владимиров В. Прозрачность и ответственность [Электронный ресурс]. – Режим доступа: // http://e-government.ru/dyn/.
101. Воскресенский Г. Торговое право в России должно быть // Российская юстиція. – 1994. – № 12. – С. 28.

102. Вышинский А.Я. Вопросы теории государства и права. – 2-е изд. – М.: Гос. изд-во юрид. лит., 1949. – 423 с.
103. Вышинский А.Я. К положению на фронте правовой теории. – М.: Госюриздат, 1937. – 308 с.
104. Гаращук В. Управлінські послуги - новий інститут чи нова помилка? // Вісник Академії правових наук. – 2001. – № 3 (26). – С. 109-113.
105. Гегель Г. Ф. Лекции по философии истории. – СПб., 2000. – 479 с.
106. Гегель Г. Ф. Философия права: Пер. с нем. – М.: Мисль, 1990. – 526 с.
107. Гелей С. Основи політології / С.Гелей, С.Рутар. – К.: Знания, 1998. – 548 с.
108. Генкин Д.М. Юридическое лицо в советском гражданском праве. // Проблемы социалистического права. – 1939. – № 1. – С. 91-92.
109. Германское право / Ч.1. Гражданское уложение: Пер. с нем. – М.: Междунар. центр фин.-экон. развития, 1996. – 552 с.
110. Глазнюк Л. М. Соматично-прегнантна обумовленість соціального порядку // Практична філософія та правовий порядок: Зб. наук. статей. Центр освітніх ініціатив. – Х., 2001. – С. 127-154.
111. Гоббс Т. Избранные произведения: В 2-х т. – М.: Мысль, 1965. – Т. 2. – 678 с.
112. Годес А. Правовое регулирование совместной деятельности // Советская юстиция. – 1966. – № 11. – С. 17-18.
113. Голунский С.А. Теория государства и права / С.А. Голунский, М.С. Строгович. – М.: Юридиздат НКЮ СССР, 1940. – 304 с.
114. Гойхбарг А.Г. Основы частного имущественного права. – М.: Красная нов., 1924. – 135 с.
115. Гойхбарг А.Г. Очерки хозяйственного права. – М.: Юридиздат, 1927. – 307 с.
116. Голобуцький О. Електронний уряд / О. Голобуцький, О. Шевчук. – К.: Атлант UMS, 2002. – 267 с.
117. Гольмстен А.Х. Очерки по русскому торговому праву. – Спб.: Б.и., 1895. – 210 с.
118. Господарське право: практикум / В.С. Щербина, Г.В. Пронська, О.М. Вінник та ін.; За заг. ред. В.С. Щербини. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 320 с.
119. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462.
120. Господарський кодекс України: Коментар. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2004. – 848 с.
121. Господарські і підприємницькі відносини в економіці України та їх правове забезпечення: Матеріали "круглого столу" // Право України. – 1996. – № 2. – С. 41-42.
122. Государственное регулирование экономики / Под ред. д.э.н. И.Р. Михасюка. 2-е изд. – К.: Атика, Ельга-Н, 2000. – 592 с.
123. Государственное управление: основи теории и организации: Учебник / Под ред. В.А. Козбаненко. – М.: Статут, 2000. – 912с.
124. Гражданское и торговое право капиталистических государств: Учеб. для студ. вузов / Отв.ред. Р.Л. Нарышкина. – М.: Междунар. отношения, 1983. – Ч.1. – 286 с.
125. Гражданское и торговое право капиталистических стран / Под ред. В.П. Мозолина, М.И. Кулагина. – М.: Высшая школа, 1980. – 382 с.
126. Гражданское право: Учебник: В 2 т. / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – М.: БЕК, 1998. – Т. 1. – 785 с.
127. Грибанов В. П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав. – М.: МГУ, 1972. – 284 с.
128. Грибанов В.П. Юридические лица. – М.: Изд-во МГУ, 1961. – 114 с.
129. Гринюк Р.Ф. Теоретична модель правової держави і проблеми її реалізації в сучасних умовах: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.01. – Х., 2007. – 39 с.
130. Гроций Г. О праве войны и мира: Пер. з латин. – М.: Госюриздат. 1956. – 868 с.
131. Грошевий Ю.М. Органи судової влади в Україні / Ю.М. Грошевий, І.Є. Марочкін. – К.: Ін Юре, 1997. – 20 с.
132. Губаева Т.В. Принцип определенности правовой нормы и лингвистическая экспертиза законопроектов / Т.В. Губаева, Д.И. Шакирова. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www. irbis.asu.ru.
133. Губарь О.М. Мораль и право в естественно-правовой и позитивистской концепции // Практична філософія та правовий порядок: Зб. наук. статей. – Х.: Центр освітніх ініціатив, 2001.
134. Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры.: Пер. с нем. – М.: Прогресс, 1985. – 451 с.
135. Гунель Макс. Введение в публичное право: Пер. з фр. - М.: Интратэк-р, 1995. – 257 с.
136. Гурне Б. Державне регулювання: Пер. з фр. В. Шокун. - К.: Основи, 1993. – 165с.
137. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка.: В 4-х т. – М.: Изд-во словарей, 1956. – Т. 3. – 556 с.
138. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка.: В 4-х т. – М.: Изд-во словарей, 1956. – Т. 1. – 699 с.
139. Данилова Е.Н. Советское хозяйственное право / Е.Н. Данилова, И.С. Третерский, С.И. Раевич. – М.-Л., 1926. – 216 с.
140. Деревянко Б.В. Правове регулювання створення та діяльності промислово-фінансових груп: Дис. … канд. юрид. наук.: 12.00.04 / НАНУ. Ін-т екон.-правов. дослід. – Донецьк, 2004. – 192 с.
141. Державне регулювання антикризових процесів // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Ін-т міжнар. відносин. – К., 2001. – Вип. 29. – Ч.4. – С. 42-44.
142. Деркач М.М. Адаптационные аспекты институциональных изменений в переходной экономике // Економіка: проблеми теорії та практики: В 5 т. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – Вип. 201. – Т.1. – С.99-108.
143. Дигесты Юстиниана: Пер. с латин. / Отв. ред. Л.Л. Кофанов. – М.: Статут, 2002. – Т.1. – 584 с.
144. Дідківська Л.І. Державне регулювання економіки / Л.І. Дідківська, Л.С. Головко. – К.: Знання, 2000. – 210 с.
145. Дмитриченко Л. Макроекономічне регулювання в Україні: проблеми оподаткування та формування державного бюджету // Схід. – 2000. – № 4(35). – С. 14-19.
146. Дмитриченко Л. Грошово-кредитна політика: підвищення інвестиційного потенціалу України / Л. Дмитриченко, В. Литвин // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. праць з проблем торгівлі і громадського харчування / Відп. ред. І.В. Сорока. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2000. – Вип. 10.– Т. 3. – С. 168-173.
147. Дмитриченко Л.И. Концепции государственного регулирования экономики: возможности использования в современной Украине / Л.И.Дмитриченко, Л.А.Шкурупий // Вісник Донецького університету. Серія В: Економіка і право. – 2000. – № 1. – С. 83-87.
148. Дойников И.В. Политико-правовые проблемы национальной философии хозяйствования. Теоретические основы национальной философии хозяйствования // Предпринимательское право. – 2004. – № 1. – С. 30-76.
149. Доступ до інформації та електронне урядування. – К., 2004. – 336 с.
150. Древнекитайская философия: В 2-х т. – М.: Мысль, 1972. – Т. 1. – 363 с.
151. Дрожжинов В., Штрик А. Нынешнее поколение европейцев будет жить в информационном обществе [Электронный ресурс] // PCWeek/Russian Edition. – Режим доступа: http://www.pcweekru/year2000N13/CP1251/strategy/ chapt2/htm.
152. Дрожжинов В., Штрик A. Электронное правительство информацион-ного общества [Электронный ресурс] // // PCWeek/Russian Edition. – Режим доступа: http://www.pcweekru/year2000.
153. Еллинек Г. Общее учение о государстве / Вступительная статья докт. юрид. наук, проф. И.Ю. Козлихина. – СПб.: Юрид. Центр Пресс, 2004. – 752 с.
154. Еременко В. Лоция в хаосе экономики Украины // Финансовая Украина. – 1996. – 21 мая.
155. Ершов Ю. Г. Философия права. – Екатеринбург., 1995. – 213 с.
156. Євдокімов В. Чи потрібні два кодекси- цивільний і господарський // Голос України. – 1997. – 10 лип. (№ 126).
157. Євтушевський В.А. Основи корпоративного управління. – К.: Знання-Прес, 2002. – 320 с.
158. Жамен С. Торговое право: Пер. с фр. / С. Жамен, Л. Лакур. – М., 1993. – 250 с.
159. Житько В. А. Межі ефективності права // Практична філософія та правовий порядок: Зб. наук. статей. – Харків: Центр освітніх ініціатив, 2001. – С. 12-18.
160. Жуковский А.Г. Административная ответственность в сфере предпринимательских отношений: Вопросы теории и практики. – Харьков: Одиссей, 2000. – 224 с.
161. Забігало В.К. Роль права в трансформації України до шляху ЄС // Тасіs. – 2000. – Т.1. – Вип. 1.
162. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін. / За заг. ред. С.Л. Лисенкова, В.В. Копейчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 368 с.
163. Задыхайло Д.В. Инвестиционное право Украины: Сборник нормативно-правовых актов с комментариями. – Х.: Эспада, 2002. – 752 с.
164. Заєць А. П. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС як пріоритет реалізації державної політики інтеграції України до Європейського Союзу // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. – № 1. – С. 27-33.
165. Заменгоф З.М. Правовой режим материальных и финансовых ресурсов в хозяйственных системах. – М.: Юрид. лит,1987. – 181 с.
166. Замойский И.Е. Обеспечение договорных обязательств на предприятии. – М.: Юрид лит., 1982. – 112 с.
167. Замойский И.Е. Роль внутрисистемного и локального правового регулирования в обеспечении законности в хозяйственной деятельности // Законность в хозяйственной деятельности. – М.: Ин-т гос-ва и права, 1988. – С. 36-39.
168. Запорожець А. Поняття, сутність та зміст договору приєднання // Радянське право. – 1991. – № 6. – С. 22-25.
169. Зинченко С.А. Предпринимательство и статус его субъектов в современном российском праве / С.А.Зинченко, Д.Ю.Шапсугов, С.Э.Корх. – Ростов-на-Дону: Изд-во СКАГС, 1999. – 227 с.
170. Зинченко С.А. Собственность - свобода- право / С.А. Зинченко, Н.С. Бондарь. – Ростов на Дону: Изд-во Рост.ун-та, 1995. – 160с.
171. Знаменский Г.Л. Хозяйственное законодательство Украины: формирование и перспективы развития. – К.: Наук. думка, 1996. – 62 с.
172. Знаменский Г.Л. Общественный хозяйственный порядок и законодательство // Государство и право. – 1994. – № 4. – С. 61-69.
173. Знаменский Г.Л. Совершенствование хозяйственного законодательства: цель и средства. – К.: Наук. думка, 1980. – 188 с.
174. Знаменский Г.Л. Усиление роли хозяйственного (коммерческого) законодательства в стабилизации экономики // Актуальные проблемы стабилизации и развития экономики: Сб. науч. работ. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 1999. – С. 22-35.
175. Знаменский Г.Л. Хозяйственный механизм и право. – К.: Наук. думка, 1988. – 160 с.
176. Знаменський Г. Співвідношення загального і спеціального законодавства: методологічний аспект // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 1. – С. 22-25.
177. Знаменський Г.Л. Кодификація і гармонізація економічного законодавства // Юридичний вісник України. – 2003. – 20-26 верес. (№ 38). – С. 1, 10.
178. Знаменський Г.Л. Методологічний потенціал створення національного господарського права // Проблеми методології сучасного правознавства: Матер. міжнар. наук.-теорет. конф. (9-10 жовт. 1996 р.). – К., 1996. – С. 118.
179. Знаменський Г.Л. Проблеми програмування розвитку господарського законодавства // Концепція розвитку законодавства України: Матер. наук.-практ. конф. (трав. 1996 р.). – К., 1996. – С. 217-219.
180. Ильин И. А.. Путь к очевидности. – М.: Республика, 1993. – 430 с.
181. Институты самоуправления: историко-правовое исследование. / В.Г. Графский, Н.И. Ефремова, В.И. Карпец и др. – М.: Наука, 1995. – 279 с.
182. Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Ґражданское правоотношение. Критика теории «хозяйственного права». – М.: Статут, 2000. – 777 с.
183. Иоффе О.С. Правоотношение по советскому гражданскому праву. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1949. – 144 с.
184. Иоффе О.С. Советское гражданское право. – М.: Юрид. лит., 1967. – 494 с.
185. История политических и правовых учений. / П.С. Грацианский, В.Д. Зорькин, Л.С. Мамут и др. – М.: Юрид. лит., 1983. – 718 с.
186. История политических и правовых учений: Средние века и Возрождение / Отв.ред. В.С. Нерсесянц. – М.: Наука, 1986. – 346 с.
187. Как сделать новый парламент более открытым для гражданских инициатив? [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.citi.reus.ru.
188. Калинина Н.А. Логическая экспертиза законопроектов в Государственной Думе [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.koroboff.spb.ru.

189. Каменецкий С.М., Юлдашев А.Х., Федоров Э.А., Федорова И.С. Вопросы правовой регламентации процесса разработки народнохозяйственных планов в условиях АСПР Госплана Республики // Вопросы развития общесистемного обеспечения автоматизированных систем. – К.: ГлавНИИВЦ, 1977. – С. 81-88.
190. Каминка А.И. Очерки торгового права. – Спб.: Изд. юрид. кн. склада „Право”, 1912. – 437 с.
191. Камю А. Бунтующий человек: Философия. Политика. Искусство. [Сборник]: Пер. с фр. – М.: Политиздат, 1990. – 414 с. – (Мыслители ХХ в).
192. Капіца А. Ю. Проблемні питання гармонізації законодавства України з міжнародно-правовими нормами // Юридичний вісник України. – 2000. – №39. – С. 7.
193. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 608 с.
194. Кашанина Т.В. Хозяйственные товарищества и общества: правовое регулирование внутрифирменной деятельности. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1995. – 815 с.
195. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег: Пер. с англ.; Под ред. Л.П. Куракова. – М.: Гелиос АРВ, 2002. – 351 с.
196. Кейнс Дж.М. Трактат о денежной реформе // Кейнс Дж.М. Избранные произведения. – М.: Экономика, 1993. – С. 86-203.
197. Керимов Д.А. Предмет философии права // Государство и право. – 1994. – № 7. – С. 7-12.
198. Кечекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе. – М., 1958. – 87 с.
199. Кибенко Е.Р. Корпоративное право: Учеб. пособие. – Х.: Эспада, 1999. – 480 с.
200. Киричек А.Ф. Организационно-правовые вопросы усовершенство-вания хозяйственного механизма в местной промышленности УССР / А.Ф. Киричек, А.Х. Юлдашев // Радянське право. – 1986. – № 8. – С. 24-28.
201. Кистяковский Б.А. Сущность государственной власти // Академічна юридична думка / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: Ін Юре, 1998. – С. 111-132.
202. Кібенко О.Р. Європейське корпоративне право на етапі фундаментальної реформи: Перспективи використання європейського законодавчого досвіду у правовому полі України: Моногр. – Х.: Страйд, 2005. – 432 с.
203. Клеандров М. Государственный арбитраж. Какое у него будущее? // Хозяйство и право. – 1990. – № 11. – С. 78-81.
204. Клеандров М.И. Арбитражные суды Российской Федерации. – М.: Юристъ, 2001.
205. Клеандров М.И. Досудебные формы защиты прав хозяйствующих субъектов // Проблемы доступности и эффективности правосудия в арбитражном и гражданском судопроизводстве: Материалы Всерос. науч.-практ. конф. – М.: Лиджист, 2001. – С. 161-171.
206. Клеандров М. И. Очерки российского судоустройства: Проблемы настоящего и будущего. – Новосибирск: Наука, 1988. – 240 с.
207. Клеандров М.И. Разрешение экономических споров в СНГ. – Тюмень: Тюменский юрид. ин-т МВД РФ, 1997. – 98 с.
208. Клеандров М.И. Рец. на кн.: Притыка Д.Н. Арбитражный суд: проблемы организации и деятельности. – К., 2000. – 320 с. // Государство и право. – 2001. – № 1. – С. 97-100.
209. Клеандров М.И. Судебные системы государств – участников СНГ: законодательное обеспечение. – М.: Юристъ, 2002. – 621 с. – (Res cottidiana).
210. Клеандров М.И. Экономический Суд СНГ: статус, проблемы, перспективы. – Тюмень: Слово Тюмени, 1995. – 175 с.
211. Клеандров М.И. Арбитражный процесс. – 2-е изд., перераб. и доп. М.: Юрист, 2003. – 379 с.
212. Кльопфер М. Інформаційне право / М.Кльопфер, А.Нойн. – Мюнхен: Бек, 2002.
213. Ключевский В.О. Неопубликованные произведения. – М.: Наука, 1983. 416 с.
214. Ковалишин Е. Think tanks : что это такое? 10 акт. 2001 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: // http://www.aht.crg).
215. Ковзанок В. Д. Реформированная общим языковедением логика и юриспруденция. – Одесса, 1913. – 407 с.
216. Козінцев І. Законодавство і соціальна справедливість // Радянське право. –1990. – № 1. – С. 52-54.
217. Козьменко С.М. Багаторівнева система прийняття інвестиційних рішень / С.М. Козьменко, Т.А. Васильєва, С.В. Лєонов // Економіст. – 2001. – №6. – С. 52-57.
218. Колер И. Философия права и универсальная история права. – Казань, 1912. – 357 с.
219. Коммерческий кодекс Эстонии [Электронный ресурс]. – Режим доступа: Сайт Киевской аудиторской службы „Ukrainian tax & corporate services”: http://www.kac.com.ua
220. Кондратьєв Р.І. Філософські категорії загального і особливого та їх використання у правотворчості // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління і права. – Хмельницький, 2003. – С. 7-13.
221. Конституция, закон, подзаконный акт / Отв. ред. О.А. Тихомиров. – М.: Юрид. лит., 1994. – 312 с.
222. Координаційний експертний центр об’єднання підприємців України. [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://www.ics.org.ua.
223. Копылов В.А. Информационное законодательство и информаци-онное общество // Научно-техническая информация. Сер. 1. – 1997. – № 1. – С. 12-14.
224. Корнійчук В., Каплун В. Як вийти з правових нетрів // Урядовий кур`єр. – 1997. – 27 берез. (№ 55-56).
225. Кочерга В. Господарнику потрібен порядок // Голос України. – 1997. – 29 лип. (№ 139).
226. Кочерга В., Знаменский Г. Нужен ли бизнесу порядок? // Закон & бізнес. – 1996. – 18 дек. (№ 51).
227. Кошкин А.Н. Государство и “информационная революция” // Департамент правительственной информации Аппарата Правительства Российской Федерации. – 2001. – 24 марта.
228. Кривега Л.Д. Социальный порядок: мировоззренческие измерения // Практична філософія та правовий порядок: Зб. наук. статей. – Харків: Центр освітніх ініціатив, 2001. – С. 84-87.
229. Кривуля О. М. Співвідношення морального і правового порядку // Практична філософія та правовий порядок: Зб. наук. статей. – Харків: Центр освітніх ініціатив, 2001. – С. 103-107.
230. Парламент в Україні: проблеми становлення та розвитку: Круглий стіл [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://www.uceps.com.ua.
231. Крупчан О. Публічні і приватні засади в корпоративному праві України: правові питання // Вісник Академії правових наук України. – 2004. – № 2(37). – С. 71-79.
232. Крыленко Н.В. Беседы о праве и государстве. – М., 1924. – 184 с.
233. Кубко Є. Про предмет адміністративного права // Право України. – 2000. – №5. – С. 3-6.
234. Кудрявцев В.Н. Закон и пределы правомерного поведения / В.Н. Кудрявцев, Н.С. Малеин // Советское государство и право. – 1980. – № 10. – С. 31-38.
235. Кузнецов В. К. Информационное право. – Новосибирск: СибАГС, 2001. – 128 с.
236. Кулагин М.И. Государственно-монополистический капитализм и юридическое лицо. – М.: Изд-во УДН, 1987. – 178 с.
237. Кумицький С. П. Основи організації інформаційної діяльності у сфері управління: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2002. – 224 с.
238. Кураев В.Н. Правовое положение хозяйственных товариществ: Автореф. дис. … канд. юрид. наук.: 12.00.04 / С.-Петерб. гос. ун-т. – Спб., 1997. – 24 с.
239. Курінний Є. Державне управління: оновлений погляд на визначення категорії // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 12. – С. 82-85.
240. Курінний Є. Межі та поняття предмета адміністративного права України // Право України. – 2002. – № 10. – С. 24-28.
241. Курінний Є. Об'єкт права: доктринальні питання визначення категорії // Право України. – 2003. – № 10. – С. 33-36.
242. Куций О.А. Система юридичних гарантій суб'єктивних прав громадян // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2003. – №21. – С. 176-179.
243. Кучеренко Г.С. Исследования по истории общественной мысли Франции и Англии. (XVI – первая половина XIX в.). – М.: Наука, 1981. – 319с.
244. Кучеренко І. Повні і командитні товариства // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 7. – С. 36-39.
245. Кучма Л.Д. Націю звеличують великі цілі і діла: Виступ Президента України Л.Д.Кучми у Верховній Раді України 22 лютого 2000 року // Урядовий кур’єр. – 2002. – 23 лют.
246. Лагуткин А. В. Право граждан на участие в местном самоуправлении в условиях становления в России демократического федеративного правового государства: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук.: 12.00.02. – М., 1995. – 19 с.
247. Ландик В. Господарські (комерційні) відносини має регулювати держава // Голос України. – 1996. – 10 лип. (№ 125).
248. Ландик В. Із двох можна зробити один. Про узгодження Комерційного та Цивільного кодексів України // Голос України. – 1997. – 6 серп. (№ 145).
249. Лаптев В.В. Акционерное право. – М.: Юрид. фирма "Контракт"; Инфра•М, 1999. – 254 с.
250. Лаптев В.В. О предпринимательском законодательстве // Государство и право. – 1995. – № 5. – С. 48-56.
251. Лаптев В.В. Предмет и система хозяйственного права. – М.: Юрид. литература, 1969. – 175 с.
252. Лаптев В.В. Регулируемый рынок и хозяйственое законодательство // Изв. вузов. Правоведение. – 1990. – № 5. – С. 57-62.
253. Лаптев В.В. Хозяйственное право - право предпринимательской деятельности // Государство и право. – 1993. – № 1. – С. 33-43.
254. Лата Н. Прийняття нормативно-правових актів органів виконавчої влади: правові проблеми // Вісник прокуратури. – 2003. – № 10 (28). – С. 93-96.
255. Лебедев М.П. Государственные решения в системе управления социалистическим обществом. – М.: Юрид. лит., 1974. – 274 с.
256. Ленин В.И. Ленинский сборник. – М., 1933. – Т. 21. – С. 14.
257. Лисицкий В. Надо больше покупать компьютеров [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://e-government.ru/dyn/.
258. Литкевич В. Правовое регулирование монополизма в экономике Украины // Право України. – 1992. – № 10. – С. 37-41.
259. Літвін Н.М. Основні причини неплатоспроможності і банкрутства в Україні // Экономические инновации: Сб. науч. работ. – Одесса: Ин-т проблем рынка и экономико- экологических исследований НАН Украины, 2001. – Вып. 11. – С. 187-194.
260. Літвін Н.М. Антикризове управління підприємствами в країнах з перехідною економікою: Дис. ... канд. екон. наук: 08.02.03 / Ін-т міжнар. відносин Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. – Київ, 2004. – 187 с.
261. Лобанов В. Реформирование государственного аппарата: мировая практика и российские проблемы [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.ptpu.ru/issues/1_99/ 5_1_99.htm.
262. Локк Дж. Сочинения: В 3-х т. – М.: Мысль, 1988. – Т. 3. – 668 с. – (Философ. наследие).
263. Ломейко Ю. "Русская матрешка"для украинского права // Зеркало недели. – 1997. – 15-21 марта (№ 11).
264. Лукас Р. Путівник на матрицях показників ефективності наближення законодавства України до законодавства ЄС// Український правовий часопис. -2004. – Вип. 5(10). – С. 12.
265. Лукьянова Е.Г. Теория процессуального права. – М.: НОРМА, 2003. – 240 с.
266. Малиновский А. Злоупотребление правом (основы концепции). – М.: МЗ – Пресс, 2002. – 122 с.
267. Малько А.В. Правовая политика современной России: цели и средства / А.В. Малько, К.В. Шундиков // Государство и право. – 2001. – № 7. – С. 37–41.
268. Мамутов В. В чем беда и в чем вина цивилистов // Закон & Бизнес. –1997. – 27 авг. (№ 36); сент. (№ 37).
269. Мамутов В.К. О соотношении понятий компетенции и правоспособности государственных хозяйственных органов // Изв. вузов. Правоведение. – 1965. – № 4. – С. 58-59.
270. Мамутов В.К. Развитие хозяйственного законодательства и хозяйственно-правовой мысли в суверенной Украине. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 2004. – 17 с.
271. Мамутов В. К. Управление экономикой и право. – К.: Знание, 1983. – 48 с.
272. Мамутов В. Придумывание "проблем" вместо делового рассмотрения // Закон і Бізнес. – 1998. - 2 дек. (№ 48).
273. Мамутов В. Сближение современных систем правового регулирования хозяйственной деятельности // Государство и право. – 1996. – № 8. – С. 41-51.
274. Мамутов В., Васильев Г. Необходим конституционный закон о собственности // Голос України. – 1998. - 21 лип. (№ 137).
275. Мамутов В.К. До питання про поняття приватного права // Вісник Академії правових наук України. – 1999. – № 2. – С.58-61.
276. Мамутов В.К. Конституция Украины и развитие хозяйственного законодательства // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. – № 1. –С. 3-6.
277. Мамутов В.К. О соотношении понятий компетенции и правоспособности государственных хозяйственных органов // Изв. вузов. Правоведение. –1965. – № 4. – С. 56-63.
278. Мамутов В.К. Обеспечение системности правового регулирования в процессе законотворческой деятельности // Проблеми методології сучасного правознавства: Матер. міжнар. наук.-теор. конф. (9-10 жовт. 1996 р.). – К., 1996. – С.37-40.
279. Мамутов В.К. Правовое обеспечение условий для развития соревнования в экономике // Государство и право. – 1992. – № 8. – С. 56-64.
280. Мамутов В.К. Проблемы кодификации хозяйственного законодательства // Проблемы становления хозяйственного законодательства України: Сб.науч. стат. и матер. конф. – Донецк: ИЭПИ АН Украины, 1993. – С.3-17.
281. Мамутов В.К. Регулируемая экономика и хозяйственное право // Изв. вузов. Правоведение. – 1990. – № 6. – С.12-20.
282. Мамутов В.К. Совершенствование правового регулирования хозяйтсвенной деятельности. – К: Наук. думка. 1982. – 238 с.
283. Мамутов В.К., Знаменський Г.Л. Вiд Руської Правди i Магдебурзького права // Віче. – 1992. – № 6. – С. 12-22.
284. Мамутов В.К. Господарче право зарубiжних країн / В.К. Мамутов, О.О. Чув пило. – К.: Наук. думка, 1996. – 352 с.
285. Мамутов В.К. Экономика и право: Сб. науч. тр. – К.: ЮрінкомІнтер, 2003. – 544 с.
286. Мамутов В.К.Розподіл повноважень: є варіанти // Региональное (обласное ) самоуправление. – Донецьк: ООО "Юго-Восток, ЛТД", 2005. – C. 5-8.
287. Манжул К. Організація та проблеми проведення експертизи законопроектів // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 1. – С. 7-12.
288. Мартемьянов В.С. Хозяйственное право. – Том 1.Общие положения. Курс лекций. – М.: Изд-во БЕК,1994. – 312 с.
289. Маршалл А. Принципы политической экономии: В 3 т.- М.: Наука, 1983-1984.
290. Марьин Ф. Гражданский и Хозяйственный кодексы – не близнецы, но братья! Кто более парламенту и державе нашей ценен? // Деловая Украина. – 1997. – Ноябрь (№ 85).
291. Матвієнко В. Підтримаємо вітчизняну промисловість // Діловий вісник. – 1996. – № 1 (20). – С. 16-17.
292. Матвієнко К. Законодавчий процес і громадськість [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.usukraine.org.
293. Матузов Н.И. Понятие и основные приоритеты российской правовой политики //Изв. вузов. Правоведение. – 1997. – № 4. – С. 6-17.
294. Мацюк А. Наукова вивірка закону – запорука його працездатності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: htpp: //www/sta/gov/ua/.
295. Медведчук В. Законодательство Украины: сферы существующего и будущего правового регулирования // Закон и бизнес. – 1998. – 25 февр. (№ 8).
296. Мельник М. Завдання законодавства – вчасно відчути необхідність узаконення відповідних реалій, надати їм юридичну форму закону [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://justinian.com.ua.
297. Мельник М. та ін. Державне управління. – К.: Знання-Прес, 2003. – 343 с.
298. Мозолин В.П., Фарнсворт Е.А. Договорное право в СССР и США. История и общие концепции. – М.: Наука, 1988. – 395 с.
299. Молдаванов М.И., Добров Г.М., Юлдашев А.Х. Управление системной эффективностью целевых комплексных программ // Проблемы развития теории управления социалистическим обществам. – М., 1983. – С. 41-47.
300. Молдаванов М.И., Юлдашев А.Х. О подходе к построению ЦКП "Труд" на основе системного анализа // Эффективность программно-целевого управления. – К., 1985. – Вып. 1. – С. 49-67.
301. Монтескье Ш. Избраные произведения. – М., 1955. – 487 с.
302. Монтескье Ш.-Л. О духе законов: Избр. произв. – М.: Госполитиздат, 1955. – 800 с.
303. Морозова Л.А. Государство и собственность // Государство и право. – 1996. – № 12. – С. 19-32.
304. Москаленко В. Про проект Господарського процесуального кодексу України // Юридичний журнал. – 2002. – № 4. – С. 79-80.
305. Москалюк Н.П. Основні засади державної інвестиційної політики // Економіка: проблеми теорії та практики: 3б. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – Вип. 131. – С.170-181.
306. Мочерний С.В. Основи економічних знань. – К.: Академія, 2001. – 310 с.
307. Мочерный С.В. Основы экономической теории / С.В. Мочерный, В.К. Симоненко, В.В. Секретарюк, А.А. Устинко. – К.: Знання, 2000 – 607 с.
308. Муромцев С. А. Определение и основное разделение права / Вступ., ст., коммент. докт. юрид. наук, проф. Ю.И. Гревцова. – 2-е изд., доп. – СПб.: Издат. дом С.-Петерб. гос. ун-та, Изд-во юрид. ф-та, 2004. – 219 с.
309. Нагребельний В.П. Систематизація законодавства України: проблеми і перспективи //Держава і право. Юрид.і політ.науки: Зб.наук. пр. – 2003. – Вип. 21. – С. 5-8.
310. Надев Р.К. Правовое обеспечение законопроектной деятельности Государственной Думы. – М., 1997. – 94 с.
311. Наливайченко С.П. Основи теорії державного регулювання економіки. – Сімферополь: Таврія, 2003. – 420 с.
312. Нерсесянц В.С. Философия права: Учебник для вузов. – М.: Издат. группа ИНФРА М–НОРМА, 1997. – 652 с.
313. Неурядові організації Європейського Союзу: порівняльний аналіз громадських організацій України. – К., 2002. – 87 с.
314. Нижник Н.Р. Системний підхід в організації державного управління: Навч. посіб. / Н.Р. Нижник, О.А. Машков / За ред. Н.Р. Нижника. – К.: Вид-во УАДУ, 1988. – 160 с.
315. Нижник Н. Україна – державне управління, шляхи реформування. – К., 1997. – 70 с.
316. Никеров Г.И. Конкурентное право Европейского Союза // Вестник Междунар. ун-та. Сер. Право. – 1998. – Вып. 3.
317. Новгородцев П.И. Введение в философию права: Кризис современного правосознания / РАН. Ин-т гос-ва и права. – М.: Наука, 1997. – 269 с.
318. Обеспечение общественного хозяйственного порядка. Сб. выступлений в периодической печати ученых и практиков о необходимости принятия Хозяйственного (Коммерческого) кодекса України / Координационное бюро Академии правовых наук України. – Донецк, 1998. – 167 с.
319. Оболонский А. Драма российской политической истории: система против личности / РАН. Ин-т гос-ва и права. – М.: Б.И., 1994. – 352 с.
320. Олещенко О.М. Антимонопольне регулювання в системі економічної безпеки України: Дис. ... канд. екон. наук: 21.04.01 / Нац. ін-т проблем міжнар. безпеки при Раді національної безпеки і оборони України. – К., 2005. – 183 с.
321. Олещенко О.М. Конкурентна стратегія держави в умовах ринкових реформ // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. / Голов. ред. О.П. Степанов. – К.: КНЕУ, 2002. – Вип. 3(10). – С. 136-140.
322. Опришко В. Наукове забезпечення законодавчого процесу – вимога часу // Віче. – 1995. – № 3. – С. 3-13.
323. Опришко В.Ф. Мiжнародне економiчне право: Пiдручник. – К.: Либiдь, 1995. – 192 с.
324. Осипов Ю.М. Опыт философии хозяйства. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 382 с.
325. Основные институты гражданского права зарубежных стран. Сравнительно – правовое исследование / Под ред. В.В. Зеленского. – М.: Норма, 1999. – 648 с.
326. Основы немецкого торгового и хозяйственного права. – М.: Изд-во БЕК, 1995. – 288 с.
327. Ответственность за должностные преступления в зарубежных странах / Под ред. Ф.М. Решетникова. – М.: Юрид. лит., 1994. – 76 с.
328. Павленко Н. О чем забыли цивилисты и хозяйственники? // Закон & Бізнес. – 1997. – 5 нояб. (№ 45).
329. Папкова О.А. Пределы судейского усмотрения в гражданском процессе // Журнал российского права. – 1998. – № 2. – С. 99-107.
330. Пелихов С. Хозяйственному кодексу быть! // Закон & Бизнес. – 1997. – 5 нояб. (№ 45).
331. Петерский И.С. Дигесты Юстиниана. – М.: Госюриздат, 1956.
332. Петражицкий Л.И. Введение в изучение права и нравственности. Основы эмоциональной психологии. – СПб., 1908. – 265 с.
333. Петражицкий Л.И. Теория права и государства в связи с теорией нравственности. – СПб.: Лань, 2000. – 608 с.
334. Петрова Л.В. Нариси з філософії права. – Харків, 1995. – 214 с.
335. Петрова Л.В. Фундаментальні проблеми філософії права. – Харків, 1998. – 274 с.
336. Пилецкий А.Е. Теоретические проблемы предпринимательской правосубьектности в смешаной экономике: Моногр. – М.: ЧеРо, 2005. – 336 с.
337. Побирченко И.Г. Советский арбитражный процесс. – К.: Вища школа, 1988. – 273 с.
338. Подцерковний О. П. Проблеми мирових угод в арбітражному процесі // Правосуддя – гарант законності у сфері економічних правовідносин: Міжвідомчий наук. зб. – К., 2000. – Т. 21 (2). – С. 142-147.
339. Подцерковний О.П. Недоліки норм про свободу договору в новому Цивільному кодексі України // Вісник Академії правових наук України. – 2004. – № 3. – С. 77-90.
340. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права. – М.: Статут, 1998. – 353 с. – (Классика рос. цивилистики).
341. Поляков Б.М. Правові проблеми регулювання неспроможності (банкрутства): Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.04 / НАН України. Ін-т екон.-правов. дослідж. − Донецьк, 2003. − 38 с.
342. Поляков С.Б. К вопросу о независимости суда // Государство и право. 2000. – № 10. – С. 85-98.
343. Поппер К.Р. Открытое общество и его враги. – Т. 2: Время лжепророков: Гегель, Маркс и другие оракулы. – М.: Междунар. фонд “Культ, инициатива”, 1992. – 525 с.
344. Пороховский А. Эпоха смешанной экономики. // Политэкономия. – 2001. – № 11. – С. 86-87.
345. Право Европейского Союза: правовое регулирование торгового оборота. – М.: Зерцало, 1999. – 400 с.
346. Правове життя // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. – №1. – С. 101-115.
347. Предпринимательское право. Курс лекций / Под ред. Н.И. Клейн. – М.: Юрид. лит., 1993. – 480 с.
348. Притыка Д., Джунь В. Как упорядочить хозяйственный механизм // Обеспечение общественного хозяйственного порядка. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 1998. – С. 21-27.
349. Притика Д.М. Правові засади організації і діяльності органів господарської юрисдикції та шляхи їх удосконалення. – К.: Ін Юре, 2003. – 328 с.
350. Проблемы становления хозяйственного законодательства України: Сб.науч.ст. и материалов конф. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 1993. – 179 с.
351. Прозоров В.Ф. Качество и эффективность хозяйственного законодательства в условиях рынка. – М.: Юрид. лит., 1991. – 160 с.
352. Пронин С.В. Государственное управление зарубежных стран / С.В.Пронин, О.Е. Петрунина. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 416 с.
353. Пронская Г. Не по замышлению Бояню... // Закон & Бизнес. – 1996. - 21 янв. (№4).
354. Пронская Г.О профессионализме и нравственности в научном споре //Закон & Бизнес. – 1997. – 10 сент. (№ 37); 17 сент. (№ 38).
355. Протасов В.Н. Юридическая процедура. – М.: Юрид. лит., 1991. – 78 с.
356. Публічно-правові та приватно-правові засади регулювання підприємництва // Право України. – 1996. - № 5. – С. 21-30.
357. Пугинский Б.И. Правовая экономика: проблемы становлення / Б.И. Пугинский, Д.Н. Сафиуллин. – М.: Юрид. лит., 1991. – 240 с.
358. Рабинович П.М. Основні права людини: загальнотеоретична характеристика // Вісник Академії правових наук України. – 1995. – № 2. – С. 26-31.
359. Рабінович П.М. Здійснення прав людини: проблеми обмежування (загальнотеоретичні аспекти) / П.М. Рабінович, І.М. Панкевич: Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування АПрН України. Серія І. – Вип. 3. – Львів: Астрон, 2001. – 256 с.
360. Рабінович П. Приватне й публічне у природному праві та законодавстві // Вісник Академії правових наук України. – 2004. – № З (38). – С. 3-14.
361. Рабінович П.М. Філософія права: деякі наукознавчі аспекти // Вісник Академії правових наук України. – 1997. – № 1. – С. 3-46.
362. Райзберг Б.А. Современный экономический словар / Б.А.Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева. – 4-е изд., перераб.и доп. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 478 с.
363. Рассолов М.М. Информационное право. – М.: Наука. 1999. – 249 с.
364. Регуляторна політика: нові можливості / За ред. К. Ляпіної, Д.Ляпіна і Я. Демченкова. – К.: Ін-т конкурентного суспільства, 2004. – 170 с.
365. Розвиток господарського законодавства на сучасному етапі // Підприємницьке право. – 2004. – № 1. – С. 46.
366. Розовский Б.Г. Экологические и социально-экономические факторы здоровья популяции: Моногр. / Б.Г. Розовский, И.А. Жаркова. – Луганск: Свытлиця, 1996. – 116 с.
367. Рыженков А.Я. Очерки теории права собственности (прошлое и настоящее) / А.Я.Рыженков, А.Е.Черноморец / Волгогр. Акад. гос. службы. – Волгоград, 2005. – 603с.
368. Садиков О.Н. Новый опыт кодификации рыночного законода-тельства: Хозяйственный кодекс Украины 2003 г. // Развитие гражданского законодательства на современном этапе. – М., 2005. – С. 45.
369. Садовский В. Н. Основания общей теории систем. – М.: Наука, 1974. – 279 с.
370. Сальман І.Ю. Адаптація державного управління та законодавства України щодо конкурентної політики в галузі сільського господарства до вимог ЄС / І.Ю.Сальман, А.Х. Юлдашев // Проблеми вдосконалення земельного та аграрного законодавства України в умовах ринкової економіки: Матеріали державної наукової конференції (Біла Церква, 28 квіт. 2004 р.) – Біла Церква, 2004. – С. 84-87.
371. Сальман І.Ю. До питання про Аграрний кодекс України / І.Ю. Сальман, А.Х. Юлдашев // Проблеми вдосконалення земельного та аграрного законодавства України в умовах ринкової економіки: Матеріали державної наукової конференції (Біла Церква. 28 квіт. 2004 р.). – Біла Церква, 2004. – С. 88-93.
372. Сандевуар П. Введение в право. – М.: Юрист, 1994. – 198 с.
373. Саниахметова Н.А. Новое в законодательстве Украины о предпринимательстве и его защите. – К.: Блиц-Информ, 1996. – 320 с.
374. Саниахметова Н.А. Предпринимательское (хозяйственное) право в Украине. – Харьков: Одиссей, 2005. – 798 с.
375. Саниахметова Н.А. Регулирование предпринимательской деятель-ности в Украине: организационно-правовые аспекты. – Одеса: Одисей, 1998. – 232 с.
376. Сартр Ж.–П. Экзистенциализм – это гуманизм // Сумерки богов. – М., 1990. – С. 54-78.
377. Светлов А., Хавронюк Н. Конституция Украины и изменения в системе хозяйственного законодательства // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1996. – № 8. – С. 3-7.
378. Селіванов В. Концептуальні засади Кодексу про підприємництво України // Право України. – 1995. – №2. – С. 3-11.
379. Селіванов В.М. Право і влада суверенної України: методологічні аспекти. – К.: Ін Юре, 2002. – 724 с.
380. Селіванов В. Методологічні проблеми запровадження конституційних принципів "верховенства права" і "верховенства закону" // Право України. – 1997. – № 6. – С. 8-18.
381. Селіванов В. Предмет дослідження – державна політика // Віче. – 2005. – № 1. – С. 8-13.
382. Селіванов В., Діденко Н. Діалектика приватного та публічного в правовому регулюванні // Право України. – 2001. – № 11. – С. 15-22.
383. Сенченко М. І. Україна: шляхом незалежності чи неоколонізації? – К.: МАУП, 2003. – 117 с.
384. Сенченко Н.И. Общество истребления – стратегическая перспектива демократических реформ. – К.: МАУП, 2004. – 221 с.
385. Сергиенко Л.А. Правовая защита персональных данных. Цели и принципы правового регулирования // Проблемы информатизации. – 1995. – № 1. – С. 35-38.
386. Середюк О. Державу розкрадають "згідно з чинним законодаством". //Шлях перемоги. – 1997. - Число 32. – 7 серп.
387. Сиренко В.Ф. Интересы – власть – управление / АН УССР. Ин-т государства и права; Отв. ред. В. В. Цветков. – К.: Наук. думка, 1991. – 156 с.
388. Сиренко В.Ф. Интересы в системе основных интересов советского государственного управления. – К.: Наук. думка, 1982. – 214 с.
389. Сиренко В.Ф. Проблемы интереса в государственном управлении: – К.: Наук. думка, 1980. – 177 с.
390. Сиренко В. Ф. Социалистичекое самоуправление народа. – К.: Наук. думка, 1988. – 160 с.
391. Сиренко В.Ф. Аппарат государственного управления: интересы, деятельность. – К.: Наук. думка, 1993. – 164 с.
392. Сіренко В.Ф. Демократизм радянського державного управління. – К.: Знання, 1978. – 48 с.
393. Системный анализ: этап развития методологии решения проблем в США // Системное управление – проблемы и решення. – 2001. – Вип. 12. – С. 62-87.
394. Сіденко В.Р. Основні напрями удосконалення торговельного режиму в Україні в контексті приєднання до СОТ // Актуальні правові та економічні проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків: Зб. матеріалів VI міжнар.наук.-практ. конф. (30-31 трав. 2003 р.). – К., 2003. – С. 23.
395. Скакун О.Ф. Скрипнюк В. Політико-правові принципи організації та функціонування державної влади в Україні // Право України. – 2002. – № 5. – С. 3-8.
396. Скакун О.Ф. Теория государства и права. – Х.: Консум, 2000. – 703с.
397. Слупицкая Н. Глазами потенциального электронного гражданина. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://e-government.ru/dyn/.
398. Смирнов Д. Украина – США: правовое регулирование купли-продажи // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1996. – № 11. – С. 3-4.
399. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – М.: Соцэкгиз, 1962. – 307 с.
400. Современные проблемы хозяйственного (предпринимельского) права // Государство и право. – 1996. – № 4. – С. 59-77.
401. Современные фабрики мысли / Агентство гуманитарных технологий [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.aht.crg.
402. Соловьев В.С. Оправдание добра. – М.: Республика, 1996. – 478 с.
403. Сорокин В.Д Административный процесс и административно-процессуальное право. – СПб.: Изд-во юрид. ин-та (Санкт-Петербург), 2002. – 353 с.
404. Спасибо-Фатєєва І. Доктринальне тлумачення // Вісник Академії правових наук України. – 2005. – № 1. – С. 14-24.
405. Спиноза Б. Избранные произведения. – М.: Госполитиздат, 1957. – Т.2. – 727 с.
406. Спільна Стратегія Європейського Союзу щодо України. Рада Європи. Хельсинки (10.12 1999) // Голос України. – 2000. – 21 січ.
407. Стефанюк В. Правові акти управління // Право України. – 2003. – № 7. – С. 3-8.
408. Так говорив Будда. - Лондон-Санкт-Петербург-Рига-Бомбей: Вид. група «Ілона», 1991. – 168 с.
409. Терещенко Л. К. Информация в обществе: правовой аспект // Журнал российского права. – 1998. – № 4/5. – С. 128-132.
410. Тертичка В. Державна політика: Аналіз та впровадження в Україні. – К.: УАДУ, 2002. – 78 с.
411. Тертичний О. «Страшний суд» // Дзеркало тижня. – 2002. – № 23.
412. Тихомиров С.В. Хозяйственное право: Учеб. пособие. – М.: Изд-во МНЭПУ, 1993. – 159 с.
413. Тихомиров Ю.А., Котелевская И.В. Правовые акты: Учеб.-практ. пособие. – М.: Юрид. колледж МГУ, 1995. – 278 с.
414. Тихомиров Ю. А., Талапина З. В. Введение в российское право. – М.: ООО: Городециздат, 2003. – 651 с.
415. Тихомиров Ю.А. Закон, стимулы, экономика. – М.: Юрид. лит., 1989. – 271 с.
416. Тихомиров Ю.А. Публичное право: Учебник. – М.: Издательство БЕК, 1995. – 339 с.
417. Тойнби А.Дж. Цивилизация перед судом истории: Сборник. – Абрис-Пресс, 2003. – 588 с.
418. Токовенко В.В. Політичне керівництво і державне управління: проблеми взаємовідносин та оптимізація взаємодії. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 387 с.
419. Удосконалення антимонопольного регулювання приватизаційних процесів в Україні // Стратегічна панорама. – 2004. – № 1. – С. 135-139.
420. Українська інвестиційна газета. – 2000. – 29 лют. (№ 8).
421. Файоль А. Вчення про управління // Наука управляти: з історії менеджменту. – К.: Либідь, 1993. – С. 139-152.
422. Філософія права.: Навч. посіб. / За ред. М.В. Костицького, Б.Ф.Чміля. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 334 с.
423. Франк С. Из размышлений о русской революции. Русская идея. – М.: Б.и., 1984. – Т. 2. – 487 с.
424. Фрицький О.Ф. Конституційне право України. – К.: Юринком Інтер, 2002. – 535 с.
425. Фромм Е. Иметь или быть: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1986. – 238 с.
426. Фуллер Лон Л. Мораль права: Пер с англ. – К.: Сфера, 1999. – 232 с.
427. Хайдеманн Т. Развитие и современное состояние немецкого законодательства об обществах и товариществах // Законодательство и экономика. – 1994. – № 7-8. – С. 23-44.
428. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М: Юрид. лит., 1974. – 290 с.
429. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – X.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.
430. Харитонов Є., Харитонова О. До питання про значення дихотомії "приватне право – публічне право" // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 2. – С. 82-88.
431. Харитонов Є.О. Історія приватного (цивільного) права Європи. – 4.1: Витоки. – Одеса: Бахва, 1999. – 292 с.
432. Харитонов Є.О., Дрішлюк А.І., Калітенко О.М. Цивільне право України (в запитаннях та відповідях): Навч. посіб. –3-тє вид. – Х.: Вид.: ТОВ "Одіссей", 2005. – 576 с.
433. Харитонов Є.О., Харитонова О.І. Юридичні факти як категорія приватного та публічного права // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали IX регіон. наук.-практ. конф. – Львів, 2003. – С. 55-57.
434. Харитонова О.І. Адміністративне право як прояв публічного права // Наук. праці Одеської нац. юрид. акад. – Одесса, 2002. – Т. 1. – С. 228-235.
435. Харрис Л. Денежная теория: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1990. – 749 с.
436. Хейне П. Экономический образ мышления: Пер. с англ. – М.: Новости, 1991. – 701 с.
437. Хеффе О. Политика. Право. Справедливость. Основоположение критической философии права и государства: Пер. с нем. В.С. Малахова. – М.: Гнозис:Лагос, 1994. – VII. – 319 с.
438. Хозяйственное законодательство: Учебник / Отв. ред. Н.И. Клейн. - М.: Юрид. лит., 1990. – 270 с.
439. Хозяйственное право Украины: Учебник / Под ред. А.С. Васильева, О.П. Подцерковного. – Х: ООО "Одиссей", 2005. – 464 с.
440. Хозяйственное право: Учебник для вузов. / Отв. редактор В.С.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
150
Скачать бесплатно 21739.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.