У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН ГЕНЕРАЛЬНИХ ПІДРЯДНИКІВ ТА СУБПІДРЯДНИКІВ У КАПІТАЛЬНОМУ БУДІВНИЦТВІ
Количество страниц 196
ВУЗ Львівський національний університет імені Івана Франка
Год сдачи 2006
Содержание ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………..............3-8
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОГОВІРНИХ ПІДРЯДНИХ ВІДНОСИН У КАПІТАЛЬНОМУ БУДІВНИЦТВІ ТА МІСЦЕ В НИХ СУБПІДРЯДНИХ ДОГОВОРІВ.
1.1. Джерела правового регулювання субпідрядних
відносин у капітальному будівництві. …………………………………………...............9-28
1.2. Юридична природа субпідрядних договорів та їх місце
у структурі договірних відносин у капітальному будівництві.…...........29-45
Висновки до Розділу 1..…………………………………………………………………….…..............46-47
РОЗДІЛ 2. УКЛАДЕННЯ ТА ЕЛЕМЕНТИ ДОГОВОРУ СУБПІДРЯДУ У КАПІТАЛЬНОМУ БУДІВНИЦТВІ.
2.1. Сторони договору субпідряду у капітальному
будівництві …………………………………………………………………………………............48-63
2.2. Укладення та форма договору субпідряду у капітальному
будівництві..………………………………..................................…..........64-80
2.3. Зміст договору субпідряду у капітальному будівництві………...........81-115
Висновки до Розділу 2. …………………………………………………………………….…........116-119
РОЗДІЛ 3. ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ СУБПІДРЯДУ У КАПІТАЛЬНОМУ БУДІВНИЦТВІ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ УЧАСНИКІВ ЗА ПОРУШЕННЯ ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ.
3.1. Виконання договірних зобов’язань в субпідрядних
відносинах у капітальному будівництві….………………………........120-137
3.2. Види забезпечення виконання зобов’язань за договором
субпідряду у капітальному будівництві…………………………….....138-145
3.3. Умови і форми відповідальності сторін за порушення
договору субпідряду у капітальному будівництві….……………......146-170
Висновки до Розділу 3 ..…………………………………………………………………...…….....171-173
ВИСНОВКИ………………………………………………………………......174-181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………....182-196
ВСТУП

Актуальність теми дослідження на сучасному етапі зумовлена здійсненням у нашій державі процесу докорінних змін у системі цивільно-правових відносин та відносин господарювання, переходом України від командно-адміністративних методів управління економікою до ринкових важелів впливу, що впливає на реформування зобов’язальних відносин.
У зв’язку з цим великого значення у сфері регулювання приватноправових відносин набувають цивільно-правові договори як акти взаємного та вільного волевиявлення сторін. Одним із таких є договір субпідряду у капітальному будівництві. Проте щодо субпідрядних договорів існують деякі проблеми у застосуванні. Зокрема, особлива складність розглядуваної конструкції полягає у розходженнях щодо предмету договору, співвідношення договору з суміжними договорами, комплексу прав і обов’язків сторін та ін. Крім цього, прийняття нових законодавчих актів, зокрема, Цивільного кодексу України, затвердження Постановою Кабінету Міністрів України 1 серпня 2005 року „Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві”, зумовило новий підхід у правовому регулюванні договірних субпідрядних відносин у капітальному будівництві.
Разом з тим, правозастосувальна практика повсякденно стикається із проблемами правового регулювання субпідрядних відносин, які потребують не тільки спеціального нормативного врегулювання, але й ґрунтовних теоретичних досліджень. Тому субпідрядний договір потребує серйозної уваги юридичної науки. Проблеми правового регулювання підрядних відносин досліджували А.П. Ткач - “Правовой режим капитального строительства в СССР (основные проблемы)” (1969); C.С. Занковський - “Субподряд в капитальном строительстве. Правовые вопросы” (1986); В.М. Коссак - „Правове регулювання строків у капітальному будівництві” (1991); Н.С. Кузнєцова – „Правове регулювання підрядних договірних відносин в будівництві (цивільно-правовий аспект)” (1993), „Подрядные договоры в инвестиционной деятельности в строительстве” (1993). Необхідність теоретичних узагальнень комплексного дослідження договору субпідряду у капітальному будівництві на основі нового законодавства обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Науково-теоретична основа дослідження. Сформульовані у дисертаційній роботі теоретичні висновки та практичні рекомендації ґрунтуються на досягненнях цивілістичної науки, у тому числі на працях зарубіжних та вітчизняних цивілістів різних історичних періодів. Зокрема, Брауде І.Л., Брагінського М.І., Верба С.А., Вітрянського В.В., Гордона М.В., Дзери О.В., Занковського С.С., Йоффе О.С., Кузнєцової Н.С., Коссака В.М., Красавчикова О.О., Кабатова В.А., Луця В.В., Мейєра Д.І., Матвєєва Г.К., Пушкіна О.О., Ткача А.П., Толстого Ю.К., Фаткудінова З.М., Харитонова Є.О., Чигира В.Ф., Шершенєвича Г.Ф., Щербини В.С., Юшкевича С.П. та інших учених.
Емпіричною базою дослідження є практика укладення та виконання договорів субпідряду у капітальному будівництві, а також матеріали судової практики розгляду та вирішення спорів, які виникають з договорів субпідряду у капітальному будівництві.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження виконана відповідно до теми науково-дослідницької роботи кафедри цивільного права і процесу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка „Проблеми удосконалення цивільного законодавства в умовах інтеграції України в Європейське співтовариство” на 2002-2004 роки (номер державної реєстрації 0103U005937) та “Вдосконалення цивільного законодавства в світлі нового Цивільного кодексу України” на 2005-2008 роки (номер державної реєстрації 0105U004945). Автор був безпосередньо залучений до їх розробки як асистент кафедри цивільного права і процесу.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є системний аналіз договору субпідряду у капітальному будівництві, поглиблення правових знань про його юридичну природу, суб’єктний склад, зміст, відповідальність учасників за невиконання його умов і формулювання на цій основі практичних пропозицій щодо вдосконалення законодавства.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі основні завдання:
- дослідити юридичну природу договору субпідряду у капітальному будівництві;
- дати характеристику суб’єктному складу договору субпідряду у капітальному будівництві;
- з’ясувати порядок укладення договору субпідряду у капітальному будівництві;
- виявити вимоги щодо виконання та забезпечення належного виконання договору субпідряду у капітальному будівництві;
- проаналізувати права та обов’язки сторін за договором субпідряду у капітальному будівництві;
- встановити умови та форми договірної відповідальності генерального підрядника та субпідрядника за договором;
- сформулювати пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства в сфері субпідрядних відносин у капітальному будівництві.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають між генеральними підрядниками та субпідрядниками за договором субпідряду у капітальному будівництві.
Предметом дослідження є договір субпідряду у капітальному будівництві як інститут цивільного права.
Методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дослідження у роботі було використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ. Зокрема, історико-правовий метод використовувався при дослідженні генезису нормативних актів України у сфері регулювання субпідрядних відносин у капітальному будівництві. За допомогою формально-догматичного методу дослідження було виділено найважливіші юридичні конструкції договору субпідряду у капітальному будівництві, дано його правову характеристику. Застосування системно-функціонального методу сприяло визначенню основних засад правового регулювання договору субпідряду у капітальному будівництві. Порівняльно-правовий метод використовувався при порівнянні нормативно-правових актів України та зарубіжного законодавства у сфері регулювання субпідрядних відносин у капітальному будівництві.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням проблем правового регулювання договору субпідряду у капітальному будівництві. На основі цього дослідження формулюються пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання відносин за договором субпідряду у капітальному будівництві.
Аналіз норм законодавства, договірної та судової практики, теоретичних джерел дозволив сформулювати основні науково-теоретичні положення та пропозиції, які виносяться на захист:
- набули подальшого розвитку положення про те, що договір субпідряду у капітальному будівництві тісно взаємопов’язаний з генеральним договором підряду на капітальне будівництво, спрямований на найбільш ефективне і раціональне його виконання та є похідним від генерального договору підряду на капітальне будівництво.
- запропоновано авторське визначення договору субпідряду у капітальному будівництві: „За договором субпідряду у капітальному будівництві одна сторона (субпідрядник) зобов’язується виконати і передати у встановлений строк індивідуалізований результат робіт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, а інша сторона (генпідрядник) зобов’язується надати будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на субпідрядника, прийняти виконані роботи та оплатити їх”.
- уточнено існуючий підхід до законодавчого закріплення істотних умов підрядних договорів на капітальне будівництво і на цій основі обґрунтовано положення про те, що істотними умовами договору субпідряду у капітальному будівництві є умови про предмет, ціну та строк.
- запропоновано абз.1 п.24 „Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві” викласти у такій редакції: „Тверда договірна ціна може коригуватися за взаємною згодою сторін. У разі підвищення підрядником твердої договірної ціни, не передбаченого договором підряду, всі пов’язані з цим витрати, якщо інше не встановлено законом або договором, несе підрядник”.
- обґрунтовано, що у разі виявлення необхідності проведення додаткових робіт обов’язок субпідрядника щодо зупинення виконання субпідрядних робіт мав би виникати не з моменту, в який мала надійти відповідь від генпідрядника, а з моменту виявлення обставин, що призвели до виконання додаткових робіт. У зв’язку з цим запропоновано перше речення абз.2 п.25 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві викласти у такій редакції: „Підрядник зобов’язаний зупинити виконання будівельних робіт з моменту виявлення обставин, що призвели до виконання додаткових робіт до одержання відповіді на своє повідомлення”.
- вперше запропонована правова конструкція про те, що у разі, якщо замовник вносить до проектно-кошторисної документації зміни, що потребують додаткових робіт, які виконуватимуться субпідрядником, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, то для цього, крім згоди генерального підрядника, потрібна згода і субпідрядника. У разі незгоди субпідрядник матиме право відмовитися від договору субпідряду у капітальному будівництві, вимагати оплати виконаних будівельних робіт, якщо таке мало місце, та вимагати відшкодування збитків.
- доведено, що уточнення твердого кошторису щодо договору субпідряду у капітальному будівництві у зв’язку із коригуванням приблизного кошторису щодо генерального підряду у капітальному будівництві може мати місце лише у разі, коли це передбачено договором субпідряду у капітальному будівництві або за взаємною згодою генпідрядника та субпідрядника.
- вперше обґрунтовано позицію, що гарантійний строк щодо субпідрядних робіт у капітальному будівництві починатиме свій перебіг не з дня підписання акта про передання-прийняття виконаних за договором субпідряду у капітальному будівництві робіт, а від дня прийняття об’єкта будівництва замовником.
- обґрунтовано положення, що генпідрядник має право на пред’явлення вимоги у зв’язку з виявленням відступів від умов договору субпідряду у капітальному будівництві або інших недоліків після прийняття виконаних субпідрядних робіт лише у разі, якщо останні не могли бути виявлені ним при звичайному способі прийняття робіт, у тому числі й такі, що були умисно приховані субпідрядником.
Теоретичне та практичне значення дисертаційної роботи полягає у тому, що одержані результати можуть бути використані для подальших наукових досліджень, вдосконалення національного законодавства щодо регулювання субпідрядних відносин. Сформульовані теоретичні положення та практичні рекомендації можуть застосовуватись при укладенні та виконанні субпідрядних договорів у капітальному будівництві, при вирішенні господарськими судами спорів, які виникають з договорів субпідряду у капітальному будівництві. Крім цього, теоретичні положення дисертаційного дослідження можуть бути використанні для викладання курсів “Цивільне право України”, “Господарське право України”, а також при підготовці підручників, посібників тощо.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та висновки, пропозиції до законодавства України, які містяться у дисертації, доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри цивільного права і процесу Львівського національного університету імені Івана Франка. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на таких конференціях: Міжнародна наукова конференція молодих вчених “Треті осінні читання” (м. Хмельницький, 5-6- листопада 2004р.); Міжнародна наукова конференція молодих вчених „Четверті осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 21-22 жовтня 2005р.); ХІІ регіональна науково-практична конференція „Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (м. Львів, 9-10 лютого 2006р.)
Публікації. Основні результати дисертації викладено у шести статтях у фахових виданнях, що входять до затверджених ВАК України переліків наукових видань та трьох тезах доповідей на конференціях.
Структура дисертаційної роботи обумовлена метою та завданням дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують 8 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 196 сторінок, з них 14 сторінок займає список використаних джерел (195 найменувань).
Список литературы ВИСНОВКИ

1. Правове регулювання договірних субпідрядних відносин у капітальному будівництві бере свій початок з кінця 30-х років ХХ ст. Певний період законодавче регулювання субпідрядних відносин у капітальному будівництві здійснювалось лише підзаконними нормативними актами. Проте з врахуванням великої значимості капітального будівництва і специфіки підрядних договорів у капітальному будівництві вперше субпідряд набув самостійного вираження в 1961 році у законі. Ним стали Основи цивільного законодавства СРСР і союзних республік. Згодом ці норми були відтворені у відповідних главах цивільних кодексів союзних республік (глава 29 ЦК УРСР) і на протязі майже 40 років складали законодавчу основу регулювання підрядних договорів у капітальному будівництві.
2. Становлення ринкової економіки в Україні, відмова від плановості і адміністративних методів управління економікою обумовлює необхідність перегляду основних засад у сфері капітального будівництва. Цими обставинами обумовлено реформування законодавства у цій сфері, зокрема:
• комплексне регулювання відносин у капітальному будівництві, у т.ч. субпідрядних відносин, повинно здійснюватись, крім Цивільного кодексу, спеціальними нормативними актами;
• обґрунтовується необхідність прийняття спеціального нормативного акту уніфікованого характеру, який би врегульовував відносини з договору субпідряду у капітальному будівництві;
3. Аналізуючи юридичну природу субпідрядного договору у капітальному будівництві та порівнюючи його за основними параметрами з іншими договорами, констатуємо, що договір субпідряду у капітальному будівництві тісно взаємопов’язаний з генеральним договором підряду на капітальне будівництво і спрямований на найбільш ефективне, раціональне його виконання та є похідним від генерального договору. А, отже, строк договору субпідряду у капітальному будівництві не може перевищувати строку генерального договору підряду на капітальне будівництво і у разі дострокового припинення останнього договір субпідряду у капітальному будівництві також припиняється.
4. У роботі пропонується авторське визначення договору субпідряду у капітальному будівництві: „За договором субпідряду у капітальному будівництві одна сторона (субпідрядник) зобов’язується виконати і передати у встановлений строк індивідуалізований результат робіт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, а інша сторона (генпідрядник) зобов’язується надати будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на субпідрядника, прийняти виконані роботи та оплатити їх”.
5. За правовою характеристикою договір субпідряду у капітальному будівництві є консенсуальним, оскільки є укладеним з моменту досягнення сторонами у належній формі згоди з усіх істотних умов договору; відплатним, оскільки сторона субпідрядного зобов’язання у капітальному будівництві одержує зустрічне задоволення за виконання своїх обов’язків; двосторонньо-зобов’язуючим, оскільки обидві сторони наділені взаємними правами і обов’язками.
6. Як правило, договору підряду на капітальне будівництво характерний такий суб’єктний склад, як замовник, генеральний підрядник і субпідрядник. Проте, можливою є і специфічна структура суб’єктного складу: замовник, генеральний підрядник, головний підрядник, субпідрядник, дубльсубпідряник. На нашу думку, такий кількісний склад учасників підрядних відносин у будівництві дещо ускладнює саму організацію і затягує завершення капітального будівництва. Проте це аж ніяк не означає, що учасники будівництва не можуть побудувати свої відносини таким чином, виходячи із принципів свободи договору, розумності, доцільності та економічності. Так, з договору підряду на капітальне будівництво відносини виникають між замовником і генеральним підрядником, генеральним підрядником і головним підрядником. А з договору субпідряду у капітальному будівництві – між генеральним підрядником і субпідрядником, між головним підрядником і субпідрядником, між субпідрядником і дубльсубпідрядником.
7. Договір субпідряду у капітальному будівництві може укладатися шляхом прямих переговорів між сторонами, обміну листами, телеграмами, телефонограмами, відкритих або закритих торгів (тендерів). Вважаємо, що поважними причинами, які дозволяють відмовитись від укладення договору субпідряду у капітальному будівництві, якщо таке передбачено попереднім договором, є обставини непереборної сили, суттєва зміна умов договору генпідрядником, недоцільність або неможливість інвестування коштів у будівництво об’єкта, інші обставини, обумовлені у попередньому договорі.
8. Виходячи із змісту ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Вважаємо, що істотними умовами договору субпідряду у капітальному будівництві є предмет договору, ціна (вартість) робіт, строк виконання робіт. На нашу думку, предметом договору субпідряду у капітальному будівництві є індивідуалізований результат виконаних субпідрядником робіт у капітальному будівництві, який набув відповідної матеріалізованої форми. Ціна договору субпідряду у капітальному будівництві це вартість робіт, яка визначається у кошторисі відповідно до обсягу субпідрядних робіт на будівельному об’єкті. Інтервал у часі між датою укладення і датою завершення виконання договору субпідряду у капітальному будівництві є строком виконання субпідрядних робіт.
9. Вважаємо за доцільне абз.1 п.24 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві викласти у такій редакції: „Тверда договірна ціна може коригуватися за взаємною згодою сторін. У разі підвищення підрядником твердої договірної ціни, не передбаченого договором підряду, всі пов’язані з цим витрати, якщо інше не встановлено законом або договором, несе підрядник”.
10. Відповідно до абз.2 п. 25 Загальних умов субпідрядник зобов’язаний зупинити виконання додаткових робіт у разі неодержання у строк, визначений договором субпідряду у капітальному будівництві, відповіді генпідрядника на своє повідомлення. На нашу думку, у разі виявлення необхідності проведення додаткових робіт обов’язок субпідрядника щодо зупинення виконання субпідрядних робіт мав би виникати не з моменту неодержання відповіді, а з моменту виявлення обставин, що призвели до виконання додаткових робіт. У зв’язку з цим пропонуємо перше речення абз.2 п.25 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві викласти у такій редакції: „Підрядник зобов’язаний зупинити виконання будівельних робіт до одержання відповіді на своє повідомлення”.
11. Згідно із ст.878 ЦК внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. Вважаємо, якщо замовник вносить до проектно-кошторисної документації зміни, що потребують додаткових робіт, які виконуються субпідрядником, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, то для цього потрібна згода субпідрядника. У разі незгоди субпідрядник матиме право відмовитися від договору субпідряду у капітальному будівництві, вимагати оплати виконаних будівельних робіт, якщо таке мало місце, та вимагати відшкодування збитків.
12. Вважаємо, що уточнення твердого кошторису щодо договору субпідряду у капітальному будівництві у зв’язку із коригуванням приблизного кошторису щодо генерального підряду у капітальному будівництві може мати місце лише у разі, коли це передбачено договором субпідряду у капітальному будівництві або за взаємною згодою генпідрядника та субпідрядника.
13. Статтею 881 ЦК передбачено, що страхування об’єкта будівництва або комплексу робіт здійснюється підрядником або замовником відповідно до законодавства. Зокрема, згідно із Законом України „Про страхування” обов’язковим є страхування забудовником будівельно-монтажних робіт відповідно до Закону України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”. У свою чергу Законом України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” передбачено, що страхування будівельно-монтажних робіт здійснюється забудовником або підрядником. Таким чином, Закон України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” відносить вирішення питання щодо визначення сторони-страхувальника на розсуд сторін договору. Вважаємо, що включення у підрядні договори на капітальне будівництво умови про укладення договору страхування будівельних робіт на інших об’єктах капітального будівництва є правом, а не обов’язком сторін. Вбачається, за договором субпідряду у капітальному будівництві, обов’язок щодо страхування комплексу будівельних робіт, які виконуватимуться субпідрядником, може бути покладений за домовленістю сторін як на генпідрядника, так і на субпідрядника.
14. Строк гарантії якості виконаних субпідрядних робіт у капітальному будівництві може передбачатися безпосередньо у договорі субпідряду у капітальному будівництві. Якщо ж це не обумовлено договором, то у такому випадку слід керуватись загальним правилом ст.884 ЦК, яка вказує, що гарантійний строк якості становить десять років від дня прийняття об’єкта замовником. На нашу думку, гарантійний строк щодо субпідрядних робіт у капітальному будівництві починатиме свій перебіг не з дня підписання акта про передання-прийняття виконаних за договором субпідряду у капітальному будівництві робіт, а від дня прийняття об’єкта будівництва замовником.
15. На виконання договору субпідряду у капітальному будівництві поширюються положення щодо місця та способів виконання зобов’язання. Вважаємо, що місцем виконання договору субпідряду у капітальному будівництві є місцезнаходження будівельного майданчика (фронту робіт). У зв’язку з цим, на нашу думку, не має необхідності у договорі субпідряду у капітальному будівництві спеціально вказувати місце виконання та передання субпідрядних робіт, оскільки вони не можуть бути проведені та передані поза місцем знаходження будівельного майданчика. Щодо виконання зобов’язання з оплати виконаних субпідрядних робіт, то вважаємо, що місцем його виконання буде місцезнаходження субпідрядника.
Спосіб виконання зобов’язання за договором субпідряду у капітальному будівництві означає, що субпідрядні роботи у капітальному будівництві повинні бути виконані субпідрядником одноразово. Проте, із змісту ч.1 ст. 882 ЦК випливає, що договором субпідряду може бути передбачено і поетапне виконання субпідрядних робіт у капітальному будівництві.
16. Вважаємо за доцільне доповнити ч. 3 ст. 877 ЦК положенням такого змісту: „Підрядник зобов’язаний відмовитись від виконання не передбачених проектною документацією додаткових робіт, якщо їх виконання не може бути виконано з причин, які не залежать від нього”.
17. На нашу думку, за порушення умов субпідрядних правовідносин у капітальному будівництві нарахування пені може застосовуватись лише у тому випадку, коли мова йде про несвоєчасну оплату виконаних субпідрядних робіт або наданих послуг, оскільки пеня як форма неустойки стягується за несвоєчасно виконане грошове зобов’язання. У всіх інших випадках порушення договору субпідряду у капітальному будівництві мова має йти про стягнення із винної особи неустойки у формі штрафу. Вважаємо, що штраф як різновид неустойки може обчислюватись не тільки у відсотках, але й стягуватись у твердій сумі, яка обчислюватиметься у кратному розмірі від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання за субпідрядним договором у капітальному будівництві.
18. На забезпечення виконання зобов’язання за субпідрядним договором у капітальному будівництві може бути видано завдаток. Умову про видачу завдатку може бути включено в договір субпідряду у капітальному будівництві. Проте і у попередньому договорі (якщо такий укладається між учасниками субпідрядних відносин у капітальному будівництві) сторони можуть передбачити грошове зобов’язання майбутнього генпідрядника внести до моменту укладення договору субпідряду у капітальному будівництві частину плати за субпідрядні роботи, які виконуватимуться субпідрядником. Це грошове зобов’язання також може бути забезпечено завдатком. Крім цього, на нашу думку, у попередньому договорі чи у договорі субпідряду у капітальному будівництві слід передбачати строки повернення виданого завдатку, строки оплати суми завдатку.
19. Невиконання чи неналежне виконання договору субпідряду у капітальному будівництві характеризується можливістю застосування сторонами оперативних санкцій. Найбільш характерними і такими, що зустрічаються на практиці є відмова генпідрядника від виконання договору, якщо субпідрядник вчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим; відмова субпідрядника від прийняття матеріалів, які надаються генпідрядником, якщо при прийнятті будуть виявлені недоліки; відмова генпідрядника від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключать можливість використання об’єкта для вказаної у договорі мети та не можуть бути усунені субпідрядником, генпідрядником або третьою особою та ін.
20. Неустойка як засіб відповідальності у разі невиконання або неналежного виконання договору субпідряду у капітальному будівництві стягується у співвідношенні із збитками. Пропонуємо, як загальне правило, положення про стягнення штрафної неустойки, оскільки воно сприяє реалізації принципу про повне відшкодування завданих збитків. У зв’язку з цим, у ГК необхідно внести відповідні зміни. Пропонуємо викласти у такій редакції: 1) ч.1 ст.232 ГК - „Збитки за невиконання або неналежне виконання зобов’язання відшкодовуються в повному розмірі незалежно від стягнення встановлених штрафних санкцій”; 2) п.2 ч. 2 ст. 232 ГК – „збитки відшкодовуються в частині, не покритій штрафними санкціями”; 3) ч.1 ст. 322 ГК – „За невиконання або неналежне виконання зобов’язання за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в повному розмірі, якщо інше не передбачено законом або договором”.
21. Вважаємо, що генпідрядник має право на пред’явлення вимоги у зв’язку з виявленням відступів від умов договору субпідряду у капітальному будівництві або інших недоліків після прийняття виконаних субпідрядних робіт лише у разі, якщо останні не могли бути виявлені ним при звичайному способі прийняття робіт, у тому числі й такі, що були умисно приховані субпідрядником.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Брагинский М.И. Совершенствование законодательства о капитальном строительстве. - М.: Стройиздат, 1982. – 144 с.
2. Народное хозяйство СССР, 1922 - 1982. - М.: Финансы и статистика, 1982.
3. СЗ СССР.- 1936.-№ 9.
4. Ведомости Верховного Совета СССР. 1961. - № 50. - Ст. 525.
5. Законодательство о капитальном строительстве. - М.: Юридическая литература, 1970. - Вып. 1. – 631 с.
6. Колібаб К.Е. Актуальные проблемы кодификации законодательства Союза ССР // Советское государство и право, 1975. - №1. – с. 11-15.
7. СП СССР. -1968. - № 23. - Ст. 167.
8. СП СССР. - 1970.- № 2. - Ст. 11.
9. Верб С. А. Правовое регулирование отношений производственного кооперирования строительных организаций. - Свердловск, 1974. – 171 с.
10. Мінмонтажспецбуд СРСР визначив особливості застосування Положення про підприємства до підвідомчих організацій наказом від 19 травня 1966 року.
11. СП СССР. - 1965. - № 19/20. - Ст. 153.
12. СП СССР. - 1969. - № 15. - Ст. 82.
13. СП СССР. - 1984. - №15. - Ст. 91.
14. Кабатов В.А. Правовые проблемы планирования и зкономического стимулирования капитального строительства. Автореф. дис. докт. юрид. наук.- М., 1970. -
15. Систематизация хозяйственного законодательства / Под ред. С.Н. Братуся. - М.: Юридическая литература, 1971. – 263 с.
16. Халфина Р.О. Значение й сущность договора в советском социалистическом гражданском праве. - М. - 1954. - 240 с.
17. Иоффе О.С. Обязательственное право. - М.: Юридическая литература. - 1975. – 880 с.
18. Кузнєцова Н.С. Подрядные договоры в инвестиционной деятельности в строительстве. - К.: Наукова думка, 1993. - 159 с.
19. 3аконодательство о капитальном строительстве. - М.: Юрид. лит., 1983. - Вып. 10. – 705 с.
20. Систематизированный сборник инструктивных указаний Государственного арбитража при Совете Министров СССР. - М.: Юрид. лит., 1983.
21. Бюллетень нормативных актов министерств и ведомств СССР. - 1980. - № 1.
22. Законодательство о капитальном строительстве. - М.: Юрид. лит., 1983.- Вып. 9. - Ч. 2.
23. Закон України від 18 вересня 1991 року “Про інвестиційну діяльність” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 47. - Ст. 646.
24. Закон України від 10 вересня 1991 року “Про захист іноземних інвестицій на Україні” // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 46. - Ст. 616.
25. Закон України від 16 березня 1996 року “Про режим іноземного інвестування” // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 19. - Ст. 80.
26. Закон України від 16 листопада 1992 року “Про основи містобудування” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 52. - Ст. 683.
27. Бизнес – Бухгалтерия. Право. Налоги. Консультации, березень 2004. - № 13.
28. Зобов’язальне право. За ред. Дзери О.В. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 910 с.
29. Закон України від 14 жовтня 1994 року “Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ за правопорушення у сфері містобудування” // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 46. - Ст. 411.
30. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 1997 року “Про заходи щодо поліпшення становища у будівельному комплексі” // Офіційний вісник України. – 1997. - № 5. - Ст. 171.
31. Указ Президента України від 13 травня 1997 року “Про пріоритетні завдання у сфері містобудування” // Урядовий кур’єр, 27 травня 1997 року.
32. Указ Президента України від 28 лютого 1997 року “Про заходи щодо забезпечення наповнення державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної дисципліни” // Офіційний вісник України. – 1997. - № 10. - С.12.
33. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 року “Про порядок затвердження титулів будов (об’єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності” // Офіційний вісник України. – 1997. - № 37. - С. 17.
34. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року “Про перелік окремих видів проектних та будівельно-монтажних робіт, інженерних вишукувань для будівництва, надання інжинірингових та інших послуг, які потребують відповідної атестації виконавця” // Офіційний вісник України. –1998. - № 14. - С. 66.
35. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року “Про Порядок визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням коштів Державного бюджету України, бюджетів Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій” // Офіційний вісник України. – 1998. - № 31. - С. 34.
36. Лист Міністерства економіки України та Держбуду України від 11 травня 1999 року “Щодо врахування у вартості будівництва, ремонту та реставрації, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів, вартості імпортних матеріалів, виробів, конструкцій, устаткування та обладнання” // Збірник офіційних документів та роз’яснень з ціноутворення у будівництві, грудень 1999. - № 51.
37. Закон України 6 квітня 2000 року “Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 27. - Ст. 212.
38. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року “Про Порядку здійснення контролю за дотриманням сторонами зобов’язань за договором підряду про виконання робіт на будівництві об’єктів” // Офіційний вісник України. – 2004. - № 19. - Ст. 1326.
39. Закон України від 20 квітня 2000 року “Про планування і забудову територій” // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 31. - Ст. 250.
40. Наказ Держбуду 10 грудня 2001 року “Про затвердження Типових регіональних правил забудови” // Офіційний вісник України. – 2002. - № 3. - Ст. 99.
41. Наказ Держбуду від 5 грудня 2000 року “Про затвердження Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт” // Офіційний вісник України. – 2000. - № 52. - Ст. 2298.
42. Закон України від 22 лютого 2000 року “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 20. - Ст. 148.
43. Положення про порядок створення та головні функції тендерних комітетів щодо організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти // Офіційний вісник України. – 2001. - № 3. - Ст. 92.
44. Наказ Держбуду від 22 серпня 2002 року “Про затвердження Положення про Тендерний комітет Держбуду України щодо організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та інших централізованих джерел” // Інформаційний бюлетень Держбуду, серпень 2002. - №8.
45. Закон України від 7 лютого 2002 року “Про Генеральну схему планування територій України” // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 30. - Ст. 204.
46. Порядок проведення експертизи містобудівної документації // Офіційний вісник України. – 2000. - № 43. - Ст. 1837.
47. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 березня 2004 року “Про заходи щодо посилення контролю за проектуванням, новим будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом та експлуатацією будинків і споруд” // Урядовий кур’єр, 10 березня 2004 року. - № 45.
48. Закон України від 1 січня 2004 року “Про фінансово-кредитні механізми управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 52. - Ст. 377.
49. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року “Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів” // Офіційний вісник України. – 2004. - № 38. - Ст. 2500.
50. Указ Президента України від 20 серпня 2000 року “Про Положення про Державний комітет України з будівництва та архітектури” // Офіційний вісник України. – 2002. - № 34. - Ст. 1564.
51. Лист Вищого арбітражного суду України від 20 листопада 1992 року “Про деякі питання вирішення спорів, що виникають при укладенні договорів підряду на капітальне будівництво” // Юридичний вісник України, листопад 2001. - № 45.
52. Інформаційний Лист Вищого Господарського Суду України від 14 квітня 2004 року // Вісник господарського судочинства. - 2004. - № 3.
53. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 16 квітня 1993 року “Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів” // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. - 1994. - № 1.
54. Лист Вищого арбітражного суду України від 20 квітня 2001 року “Про деякі питання практики вирішення спорів про визнання угод недійсними (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов) // Бухгалтер, червень 2001. - № 17/18 (Ч.2).
55. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40. - Ст. 356.
56. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 18. - Ст. 144.
57. Кодифікація приватного (цивільного) права України / За ред. професора Довгерта А.С. - К.: Український центр правничих студій, 2000. – 336 с.
58. Луць В.В. Договірне право // Цивільне право (Збірка матеріалів для читання) / Упорядник Довгерт А.С. - К., 1998. – с. 103-104.
59. Офіційний вісник України. – 2005. - № 31 (Ч.2). – ст. 1867.
60. Фаткудинов З.М. Договор подряда между социалистическими организациями. - М.:“Юрид. лит.”, 1976. – 88 с.
61. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року “Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва” // Офіційний вісник України. - 2001. - № 52. - Ст. 2374.
62. Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи інвестиційної діяльності. – К., 1997.
63. Цивільне право України. Підручник у двох книгах. Книга 2. За ред. Дзери О.В., Кузнєцової Н.С. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 639 с.
64. Словник української мови: В 11 т. – К.: Наукова думка, 1970 – 1980. – Т. 4.
65. Советское хозяйственное право. Под общей редакцией проф. Побирченко И.Г. - К.: Головное изд-во издательского объединения “Вища школа”, 1985. – 334 с.
66. Щербина В.С. Господарське право України. Навч. посібник. – К.: Атіка, 1999. – 336 с.
67. Зобов’язальне право: теорія і практика: Навч.посібн. для студентів юрид. вузів і факультетів ун-тів / Дзера О.В., Кузнєцова Н.С., Луць В.В. та інші; За ред. Дзери О.В. – К.: Юрінком Інтер, 1998. - 912 с.
68. Сейнароев Б.М. План и договор: материальное стимулирование. - М.: “Юридическая литература”, 1989. – 189 с.
69. Яковлев В.Ф. Гражданско-правовой договор и пути повышения эффективности. – В кн. Развитие советского гражданского права на современном этапе. (Малеин Н.С., Мозолин В.П.и др.). – М.: Наука, 1986. – 268 с.
70. Суханов Е.А. Об использовании опыта социалистических стран в области правового регулирования хозяйственных отношений. – В сб.: ХХVІІ съезд КПСС и правовые вопросы перестройки хозяйственного механизма. - М., 1987. – с. 53.57.
71. Цивільне право України: Підручник: у 2-х кн. / Дзера О.В. (керівн. авт. кол.), Боброва Д.В., Довгерт А.С. та ін.; За ред. Дзери О.В., Кузнєцової Н.С. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – Кн. 1. - 720 с.
72. Бірюков В. Цивільне право України. - К., 2002. -712c.
73. Гордон М.В. Радянське цивільне право. - Харків, 1966. – Ч. 2. – 315 с.
74. Гордон М.В. Система договоров в советском гражданском праве. – Учен.зап. Харьковского юрид. ин-та, 1954. - Вып. 5. – с. 65-87.
75. Цивільний кодекс України: Коментар// За ред. Харитонова О.Є., Калітенко О.М. – Одеса: Юридична література , 2003. – 1080с.
76. Chaillou B. La sous-traitance – element integre de la politigue de l`entreprise. Thes de doctor d`etat es science economigue. - Univerte Lyon-II, 1987. – 411 с.
77. Valentin C. Le contract de sous-traitance dans l`industrie. - Paris, 1973. – 57 с.
78. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права. – М., 1912.
79. Шершеневич Г.Ф. Курс гражданского права. - Тула: Автограф, 2001.
80. Мейер Д.И. Русское гражданское право (в 2 ч.). Идз. 2-е, испр. М.: “Статут”, 2000. – 831 с.
81. Советское гражданское право. Учебник. В 2-х томах. Т. 2 / Верб С.А., Добрынин Ю.Е., Илларионова Т.И. и др.; Под ред. О.А. Красавчикова. – 3-е изд., испр. и доп. - М.: Высш. шк., 1985. – 544 с.
82. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посібник. – К.: Юрінком-Інтер, 1999. – 556 с.
83. Можейко В.Н. Хозяйственный договор в СССР. - М., 1962. – 240 с.
84. Быков А.Г. План и хозяйственный договор. - М., 1975. – 158 с.
85. Овчинников Н.И. Хозяйственный договор как разновидность гражданско-правового договора. – В кн.: Гражданско-правовой договор и его функции.- Свердловск, 1980. – 143 с.
86. Брагинский М.И. Общее учение о хозяйственных договорах. - Минск, 1967. – 260 с.
87. Краснов Н.И., Хайдас Г.И. Рецензия на книгу Можейко В.Н. Хозяйственный договор в СССР // Советское государство и право, 1962. - № 11. – с. 144-146.
88. Закон України від 1 грудня 2005 року ”Про захист прав споживачів” // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - №7. – Ст. 84.
89. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. Коссака В.М. - К.: Істина, 2004. – 976 с.
90. Ринг М.П. Договоры на научно-исследовательские и опытно-конструкторские работы. -М.: “Юридическая литература”, 1967. – 200 с.
91. Договір у цивільному і трудовому праві. Довідник. Ч. 1 // За ред. Шемчушенка Ю.С., Шевченко Я.М. – К: Видавничий Дім “Юридична книга”, 2000. – 280 с.
92. Трудове право України: навч. посібник для студ. юрид. спеціальностей вищих навчальних закладів / Пилипенко П.Д., Бурак В.Я., Козак З.Я. та ін.; За ред. Пилипенка П.Д. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 534 с.
93. Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 26 грудня 2003 року “Щодо застосування трудових договорів та договорів підряду” // Вісник законодавства України, березень 2004. - № 10.
94. Правовые вопросы строительства в СССР / Под ред. д.ю.н. Брауде И.Л. – Москва: Государственное изд-во юрид. литер-ры.– 1960. – 263 с.
95. Клюев А. Хозяйственный механизм межотраслевого строительного комплекса. – Ленинград: Изд-во Ленинградского ун-та, 1986. – 157 с.
96. Меркин Р.М. Экономические проблемы сокращения продолжительности строительства. - М., 1978. – 174 с.
97. Резервы повышения эффективности ивенстиционного комплекса // Под ред. Красовского В.П. - М., 1984. – 238 с.
98. Красовский В.П. Инвестиционный комплекс: планирование и резервы. – Вопросы экономики, 1979. - №1. – с. 21-24.
99. Советское гражданское право / Под ред. Маслова В.Ф. и Пушкина А.А. В 2-х т. Т. 1. Киев, 1977. – 477 с.
100. Закон України від 1 червня 2000 року “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 36. - Ст. 299.
101. Яворська О.С. Проблеми правосуб’єктності закритих акціонерних товариств: чинне та нове цивільне законодавство // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2005. – Випуск 41. – 391с.
102. Справа 5/1946-19/350. Архів Господарського суду Львівської області.
103. Закон України від 14 травня 1992 року „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №31. – Ст. 440.
104. Закон України від 28 грудня 1994 року “Про оподаткування прибутку підприємств” // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 4. - Ст. 28.
105. Дроздова Н.В. Цивільно-правова природа інвестиційних договорів в сфері будівництва житла. Молодь у юридичній науці. Збірник Міжнародної наукової конференції молодих вчених “Треті осінні юридичні читання” (5-6 листопада 2004 року). - Хмельницький. - 2004. – с. 143-144.
106. Закон України від 12 липня 2001 року “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 1. - Ст. 1.
107. Панова Л.В. Цивільно-правове регулювання фінансово-кредитних механізмів та управління майном при будівництві житла // „Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії і практики”. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 29-30 квітня 2004. - Харків. – с. 438-442.
108. Международное частное право: Сборник нормативных материалов и документов // Составитель Ерпылеева М.Ю. - М. - 1999.
109. Юшкевич С.П. Договор строительного подряда. – М.:Ось-89, 2002. – 240с.
110. Сулейменов М.К. Структура договорно-хозяйственных связей. - Алма-Ата, 1980. – 223 с.
111. Собчак А.А. Правовое регулирование хозяйственной деятельности. Учебное пособие.- Ленинград: Изд-во Ленинградского ун-та, 1981. – 167 с.
112. Рогожин П.С. Справочник экономиста-строителя. Киев, 1974. – 327 с.
113. Новиков О.И. Экономические методы управления капитальним строительством. - М.: Изд-во МГУ, 1984. – 248 с.
114. Занковский С.С. Субподряд в капитальном строительстве. Правовые вопросы.- М.: “Наука”, 1986. – 80 с.
115. Коссак В.М. Правове регулювання строків у будівництві. – К.: “Будівельник”. 1991. – 143 с.
116. Диковский И.М. Некоторые вопросы правового регулирования подрядных договоров в капитальном строительстве. // Советское государство и право, 1958. - №5. – с. 128-132.
117. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 року “Про організаційні заходи щодо функціонування системи державних закупівель” // Офіційний вісник України. – 2000. - № 39. - Ст. 1659.
118. Дацюк Т. Умови укладення договорів при закупівлі товарів, робіт і послуг. Державні закупівлі. Збірник нормативно-правової бази. – Київ, 2005.
119. Наказ Міністерства економіки України від 4 грудня 2000 року “Про порядок розгляду скарг учасників процедур державних закупівель організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти” // Офіційний вісник України. – 2000. - № 51. - Ст. 2232.
120. Чигир В.Ф. Правовое регулирование капитального строительства. – М., 1972.
121. Господарський процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 6. - Ст. 56.
122. Справа № 29/119-2004. ІАЦ „ЛІГА”; БізнесІнформ, 2005.
123. Халфина Р.О. Правовое регулирование хозяйственных связей. В кн.: Государство. Право. Экономика. / Под ред. .М. Чхиквадзе. - М., 1970. – 488 с.
124. Малешкина Л., Новиков А. Важный нормативный акт // Хозяйство и право. – 1987. - №4. – с. 57-61.
125. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга третья: Договоры о выполнении работ и оказании услуг. – М.:“Статут”, 2002. – 1038с.
126. Каравайкин А.А. Правовые вопросы капитального строительства. – Вопросы советского гражданского права. - М., 1964. – 220 с.
127. Советское гражданское право. - М., 1976. - Т. 2. (автор главы Вердников В.Г.). – 528 с.
128. Ткач А.П. Правовой режим капитального строительства в СССР (основные проблемы). Автореф. докт. дис. – Киев, 1969. – 54 с.
129. Договоры в социалистическом хозяйстве. - М., 1964. – 498 с.
130. Гражданское право. - М., 1970. - Ч.ІІ. – 575 с.
131. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментр. У 2 ч. / За заг. ред. Шевченко Я.М. - К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004. Ч. 2. – 896 с.
132. Правовое регулирование капитального строительства в СССР. М.: Юрид. лит., 1972. – 294 с.
133. Советское гражданское право. М.: Юрид. лит, 1965. Т. 1. – 560 с.
134. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право: Общие положения. М: Изд-во “Статут”, 1998.
135. Красавчиков О.А. Генетическая модель гарантийного обязательства. // Качество продукции, стандартизация и право. Сборник докладов. – М., 1982. – с. 50-57.
136. Добрынин Ю.Е. Проблема гарантийных сроков и гарантийных обязательств // Проблемы советского гражданского права. Свердловск, 1982. – с. 136-141.
137. Луць В.В. Строки захисту цивільних прав: Конспект лекцій зі спецкурсу. – Львів: ЛДУ, 1993. – 58 с.
138. Справа 21/679. Архів Господарського суду м. Києва.
139. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2000 року “Про затвердження Правил визначення вартості будівництва” // Офіційний вісник України. – 2000. - № 46. - Ст. 1995.
140. Ціноутворення у будівництві, серпень 2000. № 8; вересень-жовтень 2000, Київ: ІНПРОЕКТ.
141. Інформаційний бюлетень Держбуду, липень 2002. - № 7.
142. Луць В.В. Строки в цивільних правовідносинах: Конспекти лекцій з спецкурсу. – Львів: ЛДУ, 1992. – 107 с.
143. Берков Е.А. Планирование капитального строительства. Изд-во “Знание”. Москва. 1963. – 32 с.
144. Завидов Б.Д. Договорное право России. М.: ИПК “Лига Разум”, 1998.
145. Сборник образцов гражданско-правовых договоров (с комментариями) / Отв.ред. д.ю.н. Залесский В.В. – М,: Юридическая фирма КОНТРАКТ; ИНФПА. – М., 1997.
146. Информационное письмо Президиума Высшего Арбитражного суда РФ от 24 января 2000 года № 51 “Обзор практики разрешения споров по договору строительного подряда” // Вестник Высшего Арбитражного Суда РФ. - № 3. - 2000.
147. Покровский И.А. История римского права. Петроград, 1918.
148. Лист Держбуду України від 24 лютого 2005 року “Щодо складу проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт житла, об’єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою, затвердження проектно-кошторисної документації і визначення вартості ремонту на всіх стадіях їх здійснення” // Інформаційний бюлетень Держбуду, лютий 2005. -№ 2.
149. Закон України від 7 березня 1996 року „Про страхування” // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №18. – ст.78.
150. Гражданское право России. Часть вторая. Обязательственное право: Курс лекций. Отв. ред. Садиков О.Н. М.: Издательство БЕК, 1997.
151. Справа 1/857-9/408. Архів Господарського суду Львівської області.
152. Боднар Т.В. Виконання договірних зобов’язань у цивільному праві. - Монографія. - Київ: Юрінком Інтер, 2005. – 268 с.
153. Краснов Н.И. Реальное исполнение обязательств между социалистическими организациями. М.: Госюриздат, 1959.
154. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения. Изд. 4-е, стереотипное. М.: “Статут”, 1997.
155. Гражданское право. Том 1. Учебник. Издание пятое / Под ред. Сергеева А.П., Толстого Ю.К. – М.: “ПБОЮЛ Л.В. Рожников”, 2001. – 632 с.
156. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность. – М.: Юридическая литература, 1976. – 214 с.
157. Сибільов М. Структура та основний зміст загальних положень про зобов’язання у проекті нового Цивільного кодексу України // Українське право. - 1997. - Число 1. – с. 72-76.
158. Гражданское право. М. - Т.І. - СПб., 1996.- 531c.
159. Справа № 11/242. Архів Господарського суду Закарпатської області.
160. Строительство. Бухгалтерский учет. Налогообложение. Планирование и учет себестоимости. Лицензии. Торги и конкурсы. М., 1996.
161. Орач Є.М., Тищик Б.Й. Основи римського приватного права: навчальний посібник. – Львів: Ред.-вид. відділ Львів. ун-ту, 2000. - 238 с.
162. Римское частное право: Учебник / Под ред. Новицкого И.Б., Перетерского И.С. - М., 1996.
163. Мейер Д.И. Русское гражданское право. М.: Статут, 1997. – 829 с.
164. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 г.). - М., 1995.
165. Липницкий Л.Х. Предотвращение хозяйственных правонарушений и эффективность производства // Хозяйственное право и эффективность производства. Донецк, 1979. – с. 96-101.
166. Пугинский Б.И. Гражданско-правовые средства в хозяйственных отношениях. - М., 1984. – 224 с.
167. Справа № 4/3057-20/355. Архів Господарського суду Львівської області.
168. Цікало Володимир. Співвідношення між „завдатком”, „попереднім договором” і „авансом” // Nотар-XXI. - № 3-4 (21-22). - 2005. – с. 8- 11.
169. Иоффе О.С. Ответственность по советскому гражданскому праву. - М.: Юридическая литература, 1976.
170. Аскназий С.И. Некоторые вопросы гражданско-правовой ответственности // Ученые записки Ленинградского университета. Вып. 4. 1951. – с. 167-172.
171. Агарков М.М. К вопросу о договорной дисциплине. М., 198.
172. Цивільний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 40-41, ст. 492.
173. Цивільне процесуальне право України. За ред. Комарова В.В. - Харків, 1999. – 590 с.
174. Матвеев Г.К. Про склад цивільного правопорушення як загальну підставу цивільно-правової відповідальності // Питання цивільно-правової відповідальності. Вісник Київського університету. Спеціальний випуск. – К., 1969. – с. 25-35.
175. Справа № 88/ 17-03. Бізнес: законодавство та практика. - № 6. – 2005.
176. Брагинский М.И. Хозяйственный договор. Каким ему быть?. - Москва “Экономика”, 1990. – 173 с.
177. Справа №.7/33-521. Архів Господарського суду Тернопільської області.
178. Ромовская З.В. Защита в советском семейном праве. – Львов: Изд-во Львовского университета, 1985. – 180 с.
179. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав. - М.: Статут, 2000. – 411 с.
180. Справа № 8/34. ІАЦ „ЛІГА”; ЛІГА БізнесІнформ, 2005.
181. Савицька А.М. Сутність цивільно-правової відповідальності // Юридична відповідальність (цивілістичні аспекти) / За ред. Н.І. Титової. – Львів, 1975. – с. 3-17.
182. Иоффе О.С. Ответственность по советскому гражданскому праву. – Ленинград, 1955. – 311 с.
183. Отраднова О.О. Неустойка в цивільному праві. Автореф. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук. – Київ, 2002. – 20 с.
184. Малеин Н.С. Имущественная ответственность в хозяйственных отношениях. - М.: Наука, 1968. – 208 с.
185. Красавчиков О.А. Возмещение вреда, причиненного источником повышенной опасности. - М.: Юридическая литератрура, 1966. – 200 с.
186. Ойгензихт В.А. Проблема риска в гражданском праве. – Душанбе, 1972. 224 с.
187. Ойгензихт В.А. Воля и волеизъявление. - Душанбе, 1983. – 256 с.
188. Советская юстиция. - 1925. - № 15.
189. СУ РСФСР. - 1932. - № 66. - Ст. 295.
190. Договоры по капитальному строительству в СССР. - М.: Госюриздат. 1952.
191. Договор подряда по капитальному строительству. - Минск, 1958.
192. Некоторые вопросы совершенствования подрядных отношений в строительстве // Уч. зап. КазГУ. Юридические науки. Вып 4. Алма-Ата, 1974. – с. 53-57.
193. Закон України від 15 грудня 2005 року ”Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” // Офіційний вісник України. – 2006. №1 (№№ 1-2). – Ст. 6.
194. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року “Про делегування повноважень щодо стандартизації у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів” // Офіційний вісник України. – 2003. - № 4. - Ст. 116.
195. Закон України від 17 травня 2001 року “Про стандартизацію” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 31.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.