У нас уже
242733
рефератов, курсовых и дипломных работ
Сделать закладку на сайт
Главная
Сделать заказ
Готовые работы
Почему именно мы?
Ценовая политика
Как оплатить?
Подбор персонала
О нас
Творчество авторов
Быстрый переход к готовым работам
Контрольные
Рефераты
Отчеты
Курсовые
Дипломы
Диссертации
Мнение посетителей:
Понравилось
Не понравилось
Книга жалоб
и предложений
Название
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН В УКРАЇНІ
Количество страниц
194
ВУЗ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Год сдачи
2007
Содержание
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1
Поняття і правова природа вільних економічних зон 12
1.1. Поняття вільних економічних зон і правова доктрина 15
1.2. Правова природа та особливості вільних економічних зон 27
1.3. Класифікація вільних економічних зон 31
Висновки до розділу 55
РОЗДІЛ 2
Світовий досвід правового регулювання створення і функціонування
вільних економічних зон 57
2.1. Історія та генезис створення і функціонування ВЕЗ 57
2.2. Використання й застосування досвіду правового регулювання створення
й функціонування ВЕЗ у країнах Центральної та Східної Європи 65
2.3. Міжнародна практика правового регулювання створення
й функціонування вільних економічних зон 82
Висновки до розділу 99
РОЗДІЛ 3
Вільні економічні зони в Україні 102
3.1. Передумови створення вільних економічних зон в Україні 102
3.2. Правове регулювання інвестицій у ВЕЗ України 111
3.3. Удосконалення механізму правового регулювання інвестиційної
діяльності у створенні та функціонуванні ВЕЗ в Україні 137
Висновки до розділу 169
ВИСНОВКИ 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 176
ДОДАТКИ 193
ВСТУП
Актуальність теми. Здійснення соціально-економічних перетворень та утвердження України як держави з ринковою економікою залежать від реалізації ефективної інвестиційної політики у сферах особистих майнових та немайнових правовідносин.
Вирішення проблемних питань такої політики можливе через залучення іноземних інвестицій на умовах взаємовигідної співпраці у вільних економічних зонах (далі – ВЕЗ). У цьому контексті Україна уклала та має на меті укласти низку двосторонніх та багатосторонніх угод щодо заохочення і взаємного захисту іноземних інвестицій, активізує процеси вступу до СОТ, інтеграції до ЄС, розгляду питання щодо подальшої ратифікації угод про ЄЕП.
Ефективність провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ залежить від стабільності законодавства про створення та функціонування ВЕЗ в Україні, забезпечення принципу неприпустимості позбавлення інвестора його майнових і немайнових прав, а також гарантій їх судового захисту.
Інститут вільних економічних зон вже ставав предметом для дискусій в українській правовій науці стосовно його сутності, змісту, галузевої належності. Деякі автори у своїх дисертаційних дослідженнях, присвячених правовому регулюванню цивільних відносин у ВЕЗ, порушують питання, пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності у ВЕЗ (Л.В. Крупа), застосуванням понять та видів договорів, укладених у межах ВЕЗ (Ю.Б. Бек, С.В. Мостовенко). Разом з тим, у вітчизняній науці цивільного права достатньої уваги не приділялося комплексному дослідженню реалізації цивільних відносин, пов’язаних з інвестиційною діяльністю у ВЕЗ, судового захисту цивільних прав та інтересів інвесторів, правових наслідків недодержання правочинів, зобов’язань держави, передбачених актами цивільного законодавства та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють цивільні відносини. Отже, таке дослідження є актуальним у зв’язку з необхідністю відновлення та подальшого вдосконалення механізму захисту прав, інтересів і майна суб’єктів інвестиційної діяльності у ВЕЗ в Україні, а проблематику правового регулювання ВЕЗ не слід вважати вичерпаною.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження пов’язаний з розробкою законодавчих та інших нормативно-правових актів, навчальних планів і програм, що стосуються правового регулювання провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ.
Дисертаційну роботу виконано в рамках комплексної програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Наукові проблеми державотворення України» (номер держреєстрації 019U015201) і планової теми дослідження Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України» (ТЗ НДР №01БФ048-01), а також науково-дослідної роботи кафедри міжнародного приватного та митного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексний науковий аналіз правового регулювання майнових відносин інвесторів у ВЕЗ в Україні з урахуванням світового досвіду створення і функціонування ВЕЗ, практики забезпечення судового захисту прав, інтересів і майна суб'єктів інвестиційної діяльності у ВЕЗ, а також внесення до чинного законодавства України науково обґрунтованих пропозицій щодо подальшого відновлення та вдосконалення особливого інвестиційного режиму та відносин власності у ВЕЗ.
Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:
- провести комплексне дослідження понятійного апарату та юридичної природи ВЕЗ;
- обґрунтувати критерії та особливості класифікації ВЕЗ з урахуванням наявної світової практики функціонування ВЕЗ;
- проаналізувати історико-правові та економічні аспекти, обумовленість та підстави виникнення інституту ВЕЗ;
- провести порівняльний аналіз та дослідити характерні ознаки цивільно-правового режиму залучення інвестицій у ВЕЗ інших держав;
- проаналізувати національні нормативно-правові акти та міжнародні договори України, що врегульовують порядок залучення іноземних інвестицій, а також режим майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності у ВЕЗ;
- здійснити аналіз судової практики захисту цивільних прав та інтересів суб’єктів інвестиційної діяльності у ВЕЗ внаслідок їх порушення та відновлення правовідносин;
- виробити конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного законодавства України у сфері правового регулювання немайнових та майнових відносин у ході провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ.
Об’єктом дослідження виступають цивільні правовідносини, пов’язані з правовим регулюванням іноземних інвестицій у ВЕЗ в Україні.
Предметом дослідження є матеріально-правові норми, що врегульовують інвестування у ВЕЗ в Україні, міжнародні двосторонні та багатосторонні договори, що регулюють питання у відносинах, ускладнених іноземним елементом у ВЕЗ, теоретичні джерела з питань провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ, судова практика з інвестиційних спорів.
Методи дослідження обрано з огляду на поставлені у роботі мету та завдання, з урахуванням об’єкта та предмета дослідження.
Методологічною основою дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, провідне місце серед яких посідають діалектичний метод пізнання та системно-функціональний метод дослідження матеріалів. Застосування історико-правового та формально-логічного методів дозволило проаналізувати науково-теоретичні напрацювання, пов’язані з провадженням інвестиційної діяльності у ВЕЗ, та сформулювати підходи до визначення правової природи таких зон взагалі та майнових і немайнових правовідносин у ВЕЗ зокрема, а також дозволило не виокремлювати дослідження цивільно-правових відносин від контексту тематики ВЕЗ, в якому вони застосовуються у роботі. Порівняльно-правовий метод використовувався при дослідженні змісту положень чинного законодавства України та їх співставленні з відповідними положеннями нормативно-правових актів інших держав.
Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних учених, пов'язані з провадженням інвестиційної діяльності у ВЕЗ. Істотне значення для підготовки дисертації мали дослідження таких учених, як О.М. Бандурка, Ю.Б. Бек, І.Г. Білас, М.В. Буроменський, В.Н. Денисов, А.С. Довгерт, В.І. Кисіль, В.М. Коссак, Б.І. Кучер, Р.А. Майданик, Г.К. Матвєєв, О.О. Мережко, С.В. Мостовенко, В.І. Муравйов, В.Л. Мусіяка, Л.А. Лунц, Л.В. Крупа, К.К. Сандровський, О.С. Семерак, С.Я. Фурса, Я.М. Шевченко, Р.Б. Шишка. У галузі економіки питання інвестиційної діяльності у ВЕЗ досліджували: В. Бабінцев, Т.П. Данько, Г.С. Ємець, В.Є. Задорожній, Р. Зименков, А. Ковальов, Л.І. Кузнєцова, Н.А. Кухарська, Ю.В. Макогон, З.М. Окрут, А.П. Румянцев, О. Соїна, Г.В. Семенов, В.І. Терон, О.С. Чмир. До обігу залучались праці таких закордонних дослідників, як К. Багвел, М.М. Богуславський, В. Бутов, Ф. Вікуна, Ч. Гілл, В. Ігнатов, Д. Куліар, К. Нелсон, В. Стаджер, В.М. Шумілов та ін.
Нормативно-правову базу роботи становить чинне законодавство України, міжнародні договори у сфері залучення та захисту інвестицій, сучасне законодавство інших держав, які надають змогу проаналізувати цивільно-правове регулювання іноземних інвестицій, створення і функціонування ВЕЗ.
Інформаційною базою дисертації стали опубліковані вітчизняні та закордонні статистичні дані, в тому числі матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, матеріали діяльності СЕЗ «Закарпаття».
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ця робота є одним із перших в Україні дослідженням практики захисту цивільних прав та інтересів інвесторів ВЕЗ у національних судах України та у міжнародних арбітражах – внаслідок скасування та звуження державних гарантій інвесторам; у ній комплексно розглянуто теоретичні та практичні проблеми правового регулювання провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ України, а також внесено пропозиції щодо відновлення особливостей регулювання майнових відносин у сфері господарювання ВЕЗ та вдосконалення правового режиму інвестицій у ВЕЗ України.
У рамках дослідження сформульовано нові положення або такі, що містять елементи наукової новизни:
1. Досліджено цивільно-правову складову юридичної природи поняття «вільна економічна зона» як елементу правосуб’єктності учасників цивільних відносин; запропоновано її дефініцію, в якій виокремлено як ознаку ВЕЗ набуття інвестором права провадити діяльність у ВЕЗ як у межах національної території, так і на території кількох держав; наведено класифікацію ВЕЗ.
2. У результаті аналізу цивільно-правового змісту діяльності суб’єктів ВЕЗ обґрунтовано висновок про належність офшорних зон та зон вільної торгівлі до класифікації ВЕЗ як способу оптимізації підприємницької діяльності, цивільно-правового статусу ВЕЗ у сфері інвестиційної діяльності. Юридична природа запровадження особливого режиму в офшорних і класичних ВЕЗ є спільною, відмінність же полягає не лише у процедурі реєстрації та провадженні діяльності, а й в особливостях організаційно-правових форм цих зон. Такий підхід до класифікації ВЕЗ підкреслює як комплексність, так і цивільно-правову специфіку поняття ВЕЗ.
3. Здійснено порівняльний аналіз законодавства ряду країн Центральної та Східної Європи у сфері інвестиційної діяльності у ВЕЗ, на основі чого зроблено висновок про необхідність запозичення позитивного досвіду судового захисту цивільних прав та інтересів інвесторів у ВЕЗ та потребу включення у спеціальному уніфікованому законі про ВЕЗ окремого розділу, предметом регулювання якого виступатиме реалізація гарантій, наданих інвесторам у ВЕЗ, та захист їх цивільних прав та інтересів.
4. Доведено, що створення ВЕЗ як підстава залучення інвестицій є узгодженим процесом передбаченої Законом координації спільних дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, а також інших суб’єктів ВЕЗ шляхом ведення їхніх спільних справ, визначення правового статусу виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участі у результатах спільних дій з подальшим створенням юридичних осіб приватного права.
5. Досліджено характерні особливості захисту цивільних прав та законних інтересів інвесторів, організаційних, технічних і правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, вирішення спорів з цих питань у національних судах України, дотримання принципу чинності договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності, у випадках, коли після їх укладення законодавством встановлено умови, що погіршують становище цих суб'єктів або обмежують їх права.
6. Аналіз положень ратифікованих Україною міжнародних договорів про захист прав інвестора показав, що правова позиція України у міжнародних інвестиційних спорах щодо приватноправових відносин з іноземним елементом, за участі держави та юридичних осіб публічного права у ВЕЗ може бути вразливою, а спори вирішеними не на користь держави. У міжнародних договорах передбачено принцип, відповідно до якого державні гарантії захисту інвестицій не можуть бути скасовані або звужені стосовно інвестицій, здійснених у період дії цих гарантій.
7. Розроблено пропозиції щодо усунення прогалин у чинному законодавстві України про ВЕЗ та вдосконалення існуючих цивільних правовідносин, пов’язаних з регулюванням майнових відносин у сфері провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ, – перш за все, необхідно: розглянути питання щодо виключення положень щодо статусу ВЕЗ із Господарського кодексу України, удосконалити положення Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» щодо правового забезпечення відновлення особливих умов інвестиційної діяльності у ВЕЗ і державного гарантування захисту майнових прав та інтересів інвестора.
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у можливості використання висновків і пропозицій з метою встановлення правового механізму провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ та внесення змін до нього, залучення інвестора в Україну. Положення дисертаційної роботи, можуть бути використані в наукових дослідженнях щодо перспектив правового регулювання режиму інвестицій, створення і функціонування ВЕЗ в Україні.
Пропозиції до чинного законодавства, які містяться у роботі, можуть бути використані у нормотворчій діяльності шляхом внесення змін до таких законодавчих актів: Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Кримінального кодексу України, законів України «Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», Закону України «Про міжнародне приватне право». Такі пропозиції було впроваджено у роботі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та Міністерства економіки України (лист Комітету від 06.02.2006 року за № 06-10/10-85, довідка Міністерства про використання результатів наукових досліджень від 27.04.2006 року за № 95-24/190).
Положення дисертаційного дослідження також можуть бути використані у навчальному процесі – у вищих навчальних закладах під час вивчення курсу цивільного права, міжнародного приватного права, інвестиційного права, права зовнішньоекономічної діяльності тощо, а також у підготовці навчальних посібників.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення у доповідях і повідомленнях на таких міжнародних науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: міжнародній науково-теоретичній конференції аспірантів і студентів Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (18 жовтня 2001 року), науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Міжнародний бізнес: адаптація до зовнішнього середовища» (10-11 жовтня 2002 року), міжнародній конференції «Пошук моделі взаємовідносин України і Російської Федерації в європейському вимірі» (24-25 лютого 2003 року, Верховна Рада України), науково-теоретичній конференції молодих вчених Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (24-25 квітня 2003 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено у семи публікаціях автора у наукових виданнях, журналах, які включено до переліку провідних фахових видань, затвердженого ВАК України: чотири статті і тези трьох доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації визначена метою та завданням дослідження, логікою викладення її об’єкта і предмета. Дисертація складається зі вступу, переліку умовних скорочень, трьох розділів, що містять дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (231 найменування) і додатків. Загальний обсяг дисертації становить – 194 сторінки друкованого тексту, з них основного тексту – 171 сторінка.
Список литературы
ВИСНОВКИ
Корифей українського приватного права Геннадій Костянтинович Матвєєв упродовж усього своє життя сповідував ідею про те, що справжній цивіліст повинен знати увесь цикл приватноправових відносин.
В основу дисертаційного дослідження було покладено Концепцію щодо цивільно-правового регулювання провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ.
Дискусії щодо механізму правового регулювання іноземного інвестування у ВЕЗ точаться в Україні майже п’ятнадцять років. З одного боку, у світі існує позитивний досвід, який демонструє, що у країнах з перехідною економікою ВЕЗ сприяють швидкому економічному зростанню; з іншого – значна кількість ВЕЗ залишаються збитковими.
Правовий режим іноземних інвестицій у спеціальних (вільних) економічних зонах урегульовується, крім інвестиційного, спеціальним законодавством про ВЕЗ та міжнародно-правовими угодами, ратифікованими Україною.
Попри значну кількість прийнятих законів та інших нормативно-правових актів, організаційно-правове забезпечення процесу інвестиційної діяльності, утворення й функціонування ВЕЗ в Україні не можна назвати досконалим.
Проведене дослідження надало можливість сформулювати такі висновки.
1. На основі дослідження національних і міжнародних нормативно-правових актів можна зазначити, що сучасним ВЕЗ притаманні такі ознаки: вони розташовані на території держави (кількох держав); у їх межах діє особливий цивільно-правовий, інвестиційний та інші режими; особливості правового режиму у ВЕЗ встановлюються шляхом внесення змін до законодавства, припинення дії його окремих положень; заохочуються спільна діяльність фізичних та юридичних осіб – як резидентів, так і нерезидентів, представництв держав; провадиться активізація правовідносин у сферах торгівлі, експортного виробництва.
2. З урахуванням тенденцій розвитку ВЕЗ видається необхідним установити взаємозв’язок понять ВЕЗ через проведення чітких критеріїв класифікації по суб’єктах на національні та міжнародні ВЕЗ. Особливостями такого класифікаційного підходу є правовий порядок залучення іноземних інвестицій з урахуванням суб’єктного та територіального критерію, а також урегулювання процесу повернення національних інвестицій через ВЕЗ і механізм особливих умов для інвестиційної діяльності. Найбільш цікавою й такою, що виноситься на обговорення, є теза про належність офшорів, зон вільної торгівлі до ВЕЗ. До ВЕЗ належать не тільки національні утворення, а й утворення, які виникли внаслідок співпраці кількох держав. Постає окремий вид ВЕЗ – міжнародні ВЕЗ.
3. Структура і порядок формування ВЕЗ на території України у різні періоди історії мають спільні риси; так, уже за часів Богдана Хмельницького ефективно функціонували ВЕЗ та був започаткований прототип сучасних економічних зон. Як особливу складову ВЕЗ протягом століть виділяли мету їх створення – це пошук нових способів і прискорення розвитку зовнішньої торгівлі та збагачення держави через надання підтримки промисловості. Виходячи з цієї мети, на території України започатковувалися вільні економічні зони з особливими цивільно-правовим та інвестиційним режимами, правовий статус яких визначався відповідними нормативно-правовими актами.
4. Основною ознакою інвестиційної діяльності у ВЕЗ, що відрізняє її від інших режимів, є особливий (преференційний) правовий режим, на основі якого виникає сукупність правових відносин (податкових, митних, валютно-фінансових та ін.), які врегульовуються законами та спеціальними нормативно-правовими актами. Створення ВЕЗ являє собою узгоджений процес у вигляді встановленого законодавством порядку координації спільних дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів ВЕЗ шляхом ведення їхніх спільних справ. Реалізація особливого (преференційного) правового режиму ВЕЗ здійснюється на основі системи особливих умов, гарантій, форм державної підтримки, обмежень, заборон.
5. Досвід правового регулювання інституту ВЕЗ у Китаї, Польщі, Росії, Білорусі, Казахстані вказує на практику прийняття єдиних уніфікованих законодавчих актів, які врегульовують правовий режим інвестиційної діяльності у ВЕЗ, в яких встановлюється механізм захисту цивільних прав та інтересів інвесторів, що дало на практиці позитивні результати у провадженні інвестиційної діяльності у ВЕЗ цих держав.
6. У переважній більшості держав Центральної і Східної Європи на іноземних інвесторів поширюється національний режим із запровадженням елементів найбільшого сприяння, а іноземні інвестиції не підлягають експропріації чи вилученню на користь держави в адміністративному порядку чи в інший спосіб, умови їх діяльності залишаються сталими. У разі прийняття державним органом актів, що порушують права інвесторів і учасників інвестиційної діяльності, застосовуються державні гарантії захисту інвестицій – збитки, завдані суб'єктам інвестиційної діяльності, підлягають відшкодуванню у повному обсязі.
7. У розвитку Української держави важливе місце посідає правовий режим провадження інвестиційної діяльності у рамках зони вільної торгівлі (наприклад, переговори щодо укладення угоди про зону вільної торгівлі з ЄС), вони безпосередньо впливають на структурні та якісні процеси у царині залучення інвестицій в економіку, а також у науково-технічній сфері.
8. Матеріальні норми Конвенцій щодо захисту іноземних інвестицій та національних законодавств інших країн у сфері цивільно-правового регулювання здійснення іноземного інвестування у ВЕЗ містять положення щодо покращення нормативно-правової бази у встановленні особливостей правого режиму провадження інвестиційної діяльності, створення і функціонування ВЕЗ та гарантій захисту цивільних прав та інтересів інвесторів в Україні.
9. Зобов’язання держави в особі її уповноважених органів щодо забезпечення гарантій та стабільності правового регулювання інвестиційної діяльності у ВЕЗ України на даний час порушено, захист порушених цивільних прав та інтересів інвесторів можливий як у судах України, так і в міжнародних арбітражах.
10. Позиція України у міжнародних інвестиційних спорах щодо діяльності у ВЕЗ є вразливою внаслідок внесення змін до національного законодавства про ВЕЗ та відсутності законодавчого вирішення питання скасування або звуження особливих умов інвестиційної діяльності у ВЕЗ. Необхідно узгодити питання компенсації збитків і поновлення попереднього статусу прав інвесторів у межах відповідних інвестиційних проектів у ВЕЗ України.
11. Кожна держава формує особливий цивільно-правовий механізм регулювання іноземних інвестицій у створенні та функціонуванні ВЕЗ, визначає на законодавчому рівні особливий порядок і режим, формування, ліквідацію, встановлює особливості діяльності ВЕЗ, але його реалізація відбувається у різний спосіб та потребує постійного доопрацювання.
12. Прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» (від 25 березня 2005 року № 2505-IV) стало прецедентом порушення цивільних прав та інтересів інвесторів, які працювали в рамках ВЕЗ України.
Створення громадянського суспільства, як і в цілому соціальної держави – процес тривалий і складний. Його успіх залежатиме від того, наскільки уніфікація цивільного законодавства буде здійснюватися в унісон із темпами економічної реформи. Обидві ці реформи – і економічна і приватноправова – взаємодіють і гарантують одна одну.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авдокушин Е. Ф. Международные экономические отношения. Учеб. пособие. – 3-е узд. – М.: Информ.-внедрен. центр «Маркетинг», 1998. – 101 с.
2. Адміністративне право України: Підруч. для юрид. вузів. і ф-тів / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Гаращук / За ред. Ю. П. Битяка. – Х.: Право, 2001. – 528 с.
3. Алексеев М. Новые шансы для бизнеса в условиях кризиса // Компаньон. – 1999. – №7. – С.18.
4. Алексеев С. С. Теория государства и права. Учеб. для юрид. вузов и фак. – М.: Статут, 2002. – 320 с.
5. Алмашій Л. В. Створення сприятливого інвестиційного клімату в Угорщині та використання цього досвіду по залученню іноземних інвестицій в Україні // Механізм створення та функціонування спеціальної економічної зони «Закарпаття» (матеріали міжнародної науково-практичної конференції).– Ужгород, 2000. – 233 с.
6. Андреев В. О законодательной базе создания и функционирования СЭЗ в России // Внешняя торговля. – 1995. – № 1. – С. 26–28.
7. Андреєва К. 9,5 млрд. доларів США залишилися в державному бюджеті: історія про те, як було збережено інвестиційний імідж України: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=873. – 4р.
8. Бабинцев В., Валлиулин У. Особые экономические зоны // Российский экономический журнал. – 1992.– № 2. – С.118-120.
9. Бабинцев В., Валлиулин У. Особые экономические зоны // Экономические науки. – 1992. – № 9. – С. 117–125.
10. Бадман М., Малов В. Сибирь и ее проблемные регионы: подходы к разработке программ их развития // Экономист. – 1997. – № 4. – С. 58–66.
11. Балдин Л. В. Краткий внешнеэкономический словарь-справочник.– М.: Междунар. отношения, 1996. – 184 с.
12. Барановський О. «Воля» і «Зона». Спробуємо поєднати?// Віче.– 1993.– № 5. – С. 70–74.
13. Барановський О. Проблеми формування вільних економічних зон: http://www.ucip.kiev.ua/ers/ers3308.html – Р. 1.
14. Баратянц Н. Р. Правовые вопросы создания свободных экономических зон в СССР // Правовое регулирование внешнеэкономической деятельности / ред. М. М. Богуславский, С. В.Маринин, М. М. Славин. – М., 1991.– С.90–96.
15. Барышников А. Свободная экономическая зона в условиях крупного города // Экономические науки. – 1990. – № 11. – С. 29–33.
16. Беляков В. Джебель-Али смотрит в будуще // Азия и Африка сегодня. – 1995. – № 7. – С. 54–56.
17. Бобоев М. П., Мамбеталиев Н. Т., Тютюрюков Н. Н. Налоговые системы зарубежных стран: Содружество Независимых Государств: Учеб. пособие. – М.: Гелиос АРВ, 2002 – 634 с.
18. Богатырев А. Г. О регулировании иностранных инвестиций в национальном и международном праве // Советское государство и право. – 1992. – №1. – С. 103–108.
19. Богуславский М. М. Международное частное право. – М., 2004. – 608 с.
20. Богуславский М. М. О правовом статусе свободных экономических зон в СССР // Советское государство и право.– 1989.– № 12. – С. 18–26.
21. Бойко С., Быков А. Необходим закон о свободных экономических зонах // Экономист. – 1994. – № 2. – С. 30–35.
22. Бондарев Т. Міжнародний комерційний та інвестиційний арбітраж. Законодавство і практика України : http://www.justinian.com.ua/article.php?id=1713 – 5 р.
23. Бранд М., Шаповал С. Бизнес в Украине и за ее пределами: Практические рекомендации. – К.: Просвіта, 1997. – 368 с.
24. Бузуев А. В. Свободные экономические зоны: мировой опыт и возможности его использования. – В кн.: Мировое хозяйство и советская экономика: шансы и иллюзии. – М.: Междунар. отношения, 1990. – 415 с.
25. Бюджетний процес – заручник передвиборчої боротьби:
http://www.mu.org.ua/activity.asp?IdType=1&Id=4606. – 4 p.
26. Бюрго Ж. М. Свободные зоны как средство экономического развития (Мировой опыт) // Регіон. – 1995. – № 1. – С. 51–69.
27. Вардомский Л. Свободные экономические зоны в Польше (проблемы, ориентиры) // Внешняя торговля. – 1991. – № 12. – С. 19–21.
28. Васенко В. К. Економічна безпека підприємництва у вільних економічних зонах // Право і безпека. – 2004. – № 3’4. – С. 182–185.
29. Васильев Л. Н. Свободные экономические зоны: от эйфории к продуктивной работе // Российский экономический журнал. – 1992. – №11. – С. 46–52.
30. Вашингтонская Конвенция об урегулировании инвестиционных споров между государствами и иностранными гражданами от 18 марта 1965 года: Ратифицирована Законом Украины от 16 марта 2000 г. // Международное частное право: Сб.док. / К. А. Бекяшев, А. Г. Ходаков. – М.: Изд-во БЕК, 1997. – 973 с.
31. Вільні економічні зони. Міжнародний аспект (перекладено за виданням «The Challenge of Free economic zones in Central and Eastern Europe. International perspectives, United Nation New-York,1991». – п/р Войтка Я., Білкуна О. – К: Дніпро, Основи, 1993. – 480 с.
32. Власюк О. Економічне співробітництво України з Росією в умовах фінансової кризи // Урядовий кур’єр. – 1998. – № 200–201. – С. 7.
33. Войтович С. А. Принципы международно-правового регулирования межгосударственных экономических отношений. – К.: УМК ВО, 1988. – 127 с.
34. Гаврилюк О. В., Румянцев А. П. Економічна інтеграція у сучасному світі. – К.: Наукова Думка, 1991. – 147 с.
35. Генчев Кръстев Красимир. Некоторые особенности свободных беспошлинных зон Болгарии // Свободные экономические зоны стран с переходной экономикой: Сб. науч. тр. / Под науч. ред. д-ра єкон. наук Е. В. Савельева и др. – Т.: Екон. Думка; Л.: Діло Лтд, 1997. – 169 с.
36. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 18, № 19–20, № 21–22. – Ст. 144.
37. Грязнов Л., Кузнецова Н. Оффшорные государства и компании // Закон. – 1992. – с. 7–8.
38. Губський Б. Проблеми міжнародного інвестування в Україні // Економіка України. – 1998. – № 1. – С. 51–56.
39. Давиденко Л. Н., Петровская Л. М. Организация СЭЗ // Вестник Белоруского универстета. – Сер. 3: История, философия, экономика, право. – 1992. – № 1. – С. 51–53.
40. Данько Т., Окрут З. Свободные экономические зоны в мировом хозяйстве: Учеб. пособие. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 168 с.
41. Дергачев В. А. Свободные экономические зоны в современном мире (2-е изд., перераб. и дополн.). – Одеса: Судоходство, 1996. – 92 с.
42. Дерюгина С. В. Правовые аспекты понятия «свободная экономическая зона» // Государство и право. – 1997. – № 5. – С. 115–121.
43. «Дженерейшн Юкрейн Інк.» не оскаржила рішення Міжнародного Арбітражного Трибуналу щодо відмови у позові до України на 9 мільярдів доларів: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=4079188. – 1 р.
44. Довгерт А. С. Правовое регулирование международных трудовых отношений: Учеб. пособие для студентов юрид. и международ. вузов и фак. – К., 1992. – 246 с.
45. Довгерт А. С. Система приватного права та структура проекту нового цивільного кодексу України // Українське право. – 1997.– № 1. – С. 18–29.
46. Довгерт А. С., Мережко О. О. Методологія міжнародного приватного права // Методологія приватного права: Зб. наук. праць / Редкол.: О. Д. Крупчан (голова) та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 354–363.
47. Довгерт А., Кузнєцова Н., Шевченко Я. Професор Київського університету Геннадій Костянтинович Матвєєв // Українське право. – 1998. – № 1(9). – С. 7–14.
48. Додонов В. Законодательство стран СНГ и Балтии о свободных экономических зонах // Инвест-курьер. – 1997. – № 2. – С. 2–3.
49. Документы Богдана Хмельницкого. – К., 1961. – Док. 438.
50. Доронин И. СЭЗ в социлистическом хозяйстве // МЭ и МО. – 1989. – №3. – С. 69–75.
51. Дорошенко Д. І. Нарис історії України: У. 2 т. – Л., 1991. – Т. 2. – С. 73.
52. Дюмулен И., Пресняков В., Соколов В. Внешнеторговый режим ведущих зарубежных стран // Внешняя торговля. – 1996. – №6. – С.26–30.
53. Дьоміна А., Кошовий Д. Зона, вільна від економіки: http://www.Kontracty.com.ua/ukr/gc/nomer/1999/29-99/29tem.htm – 4 р.
54. Евразийское экономическое сообщество. Правовые и экономические основы / Под ред. А. И. Мажосова. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2004. – 271 с.
55. «Евразия» опережает ГУУАМ по меньшей мере на корпус: http://www.day.kiev.ua/rus/2001/85/den-pln/dp1.htm. – 2 р.
56. Еврейская автономная область – свободная экономическая зона: http://www.economer.khv.ru/content/n042-43/11eao – 4 р.
57. Економіка України у першому кварталі 1999 // Урядовий кур`єр. – 1999. – 19 травня. – № 91. – С. 8.
58. Євразійське Економічне Співтовариство: реалії і перспективи: http://www.uceps.com.ua/ukr/publications/publicat_1042_ukr.html – 2 р.
59. Ємець Г. С., Передрій О. С., Устич С. І. Вільні економічні зони. – К.: АН України, 1993. – 168 с.
60. Загородний А. СЭЗ: мировой опыт создания и функционирования // Экономика Украины. – 1995. – № 4. – С. 11-21.
61. Задорожний В. Є. Західноукраїнське «вільне місто» Броди у міжнародних відносинах між Сходом і Заходом (кін. ХVІІІ – ХІХ ст.) // Механізм створення та функціонування спеціальної економічної зони «Закарпаття» (матеріали міжнародної науково-практичної конференції).– Ужгород, 2000. – 233 с.
62. Закон Республики Беларусь о свободных экономических зонах от 7 декабря 1998 г. № 213-З // Ведомости Национального собрания Республики Бєларусь. – 1999. – № 1. – Ст. 2.
63. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30.
64. Закон України «Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 13 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992.– № 50. – Ст. 676.
65. Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 р. // Відомості Верховної Ради. – 2005. – № 32. – Ст. 422.
66. Закон України «Про ратифікацію Угоди про формування Єдиного економічного простору» // Відомості Верховної Ради. – 2004. – N 32. – Ст. 388
67. Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996.– № 19. – Ст. 80.
68. Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області» від 24 грудня 1998р. // Урядовий кур’єр. – 1999. – 19 січня. – С. 5–6.
69. Закон України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» від 24 грудня 1998 р. // Голос України. – 1999. – 19 січня. – С. 4–5.
70. Закон України «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття» від 22 березня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2001. – №23. – Ст. 111.
71. Закон України «Про спеціальну економічну зону «Яворів» від 15 січня 1999р. // Голос України. – 23 лютого 1999. – С.5–6.
72. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25 березня 2005 року // Відомості Верховної Ради. – 2005. – № 17, № 18–19. – Ст. 267.
73. Заява президентів Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Російської Федерації та України // Урядовий кур'єр. – 2003. – 24 вересня – С.4–5.
74. Зименков Р. Свободные экономические зоны: американский опыт // Российский экономический журнал. – 1997. – №3. – С.78–86.
75. Зони розділяють на ефективні та неефективні // Галицькі контракти. – 2001.– 9–15 квітня. – С.29–33.
76. Иванов В. М., Тарханов А. В. Организационно-экономический механизм создания и функционирования свободных экономических зон: Учеб. пособие / Рос. экон. акад. им. Г. В. Плеханова. – М., 1997. – 132 с.
77. Иванова Борисова Царина. Проблемы функционирования свободных беспошлинных зон в Болгарии // Свободные экономические зоны стран с переходной экономикой: Сб. науч. тр. / Под науч. ред. д-ра єкон. наук Е. В. Савельева и др. – Т.: Екон. Думка; Л.: Діло Лтд, 1997. – 169 с.
78. Игнатов В., Бутов В. Свободные экономические зоны (методические и организационные основы, правовой и налоговый режим, нормативная база).– М.: Ось-89, 1997. – 192 с.
79. Инновационная политика развитых капиталистических государств / Под ред. Д.М. Гвишиани, В.И. Громека – М.: ВНИИСИ, 1990. – 82 с.
80. Инновационная политика развитых капиталистических государств: Сб. тр. – М.: ВНИИСИ, 1992. – С. 32–37.
81. Ільницький І. Класична модель економічної зони // Президентський вісник. – 2001.– 8 березня. – С. 13.
82. Інформаційний бюлетень / Орган господарського розвитку СЕЗ «Закарпаття». – 2000.– № 2. – С. 3–4.
83. Каждая гривня, потраченная Украиной для защиты своих интересов в международных судах, экономит отечественному бюджету около $400 на выигранных: http://www.minjust.gov.ua/?do=dr&did=4475&sid=zmi_4. – 2 р.
84. Казаков Йордан. Болгарские свободные беспошлинные зоны в процессе перехода к рыночной экономике // Свободные экономические зоны стран с переходной экономикой: Сб. науч. тр. / Под науч. ред. д-ра єкон. наук Е. В. Савельева и др. – Т.: Екон. Думка; Л.: Діло Лтд, 1997. – 169 с.
85. Калакура В. Я. Кодифікація міжнародного приватного права в Країнах Східної Європи: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 1993. – 21 с.
86. Кирсанов К., Сиверин Д. Инновационный менеджмент в формировании научно-технической политики // Российский экономический журнал. – 1995. – № 1. – С. 47–54.
87. Кисельова Ю. «Союз чотирьох» у розрізі політики та економіки // RESEARCH UPDATE (9-й рік видання). – 2003. – 22 вересня. – №36/331. – С.5–7.
88. Кисіль В. І. Міжнародне приватне право: питання кодифікації. – К.: Україна, 2000. – 430 с.
89. Китай: наши деловые партнеры.– М., 2002. – 247 с.
90. Кобець В., Полтавський В. Вільні економічні зони і розмаїття варіантів // Діло. – 1994. – № 30. – С. 30.
91. Ковалев А. Свободные экономические зоны: опыт зарубежных стран и перспективы создания в СССР // Внешняя торговля.– 1990. – № 2. – С.16.
92. Ковачев Д.А. Функции, задачи, компетенция и правоспособность государственного органа // Правоведение. – 1985. – № 4. – С. 40–46.
93. Кодифікація приватного (цивильного) права України / За ред. проф. А. Довгерта. – К., 2000. – 336 с.
94. Козаков И., Родионов А. СЭЗ «Находка» как центр вовлечения предприятий Приморья в международное разделение труда // Внешняя торговля.– 1995.– № 6. – С. 24–25.
95. Козловский И. Очерк истории русской торговли. – К., 1898. – Вып. 1. – 234 с.
96. Козяков С. Конституційна реформа - початок чи кінець української державності? // Дзеркало тижня. – 2003. – №18, (443), 17–23 трав. – С. 3.
97. Конец эпохи свободных зон: http://www.ug.ru/ug_pril/ol/99/36/esride.html –2p.
98. Конищева Н. И., Рудь Д. В. Технопарки как форма инновационной переориентации єкономики // Специальные экономические зоны и их влияние на социально-экономическое развитие региона (материалы международного научно-практического семинара г. Донецк 28-30 октября 1998 года). – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 1998. – 164 с.
99. Конституція України (із змінами і доп.). – К.: Атіка, 2006. – 64 с.
100. Конференція ООН по торгівлі і розвитку. Доповідь по торгівлі та розвитку, 1996. – 49 с.
101. Концепція створення спеціальних (вільних) економічних зон: Кабінет Міністрів України…14 березня 1994р. // Збірник постанов уряду України. – 1994.–№ 7. – ст.171.
102. Концепція формування Єдиного економічного простору підписана 19 вересня 2003 р. в м. Ялта: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi. – 4 р.
103. Коссак В. М. Правові засади іноземного інвестування в Україні. – Л.: Центр Європи, 1999. – 237 с.
104. Коссак В. Цивільно-правові проблеми регулювання іноземних інвестицій в Україні: Автореф. дис. д-ра юрид. наук: 12.00.03 / Київський університет імені Тараса Шевченко. – Київ, 1996. – 24 с.
105. Криволапов Б. Деякі питання представництва в міжнародному приватному праві // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К., 1999. – Вип. 13. – Ч. 3 – С. 33–39.
106. Крижанівський Р. ВЕЗ: зарубіжний досвід та надії, що не здійснилися // Економіка України. – 1997. – № 9. –С. 94–95.
107. Крип’якевич І. «Вольний порт» у Старім Бихові.1657 р. // Окремий відб. з «Наук. зб. ВУАН» за 1929 р. – Т. 32. – C. 92, 94.
108. Крупа Л. В. Спеціальний режим підприємницької діяльності у вільних економічних зонах України (комплексне дослідження): Автореф. дис … канд. юрид. наук. – Х., 2000. – 20 с.
109. Крупа Л. Содержание специального правового режима в свободных экономических зонах Украины (концептуальный подход) // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 9. – С. 7–9.
110. Кубанков Е. Китайский опыт развития зон свободного предпринимательства // Хозяйство и право. – 1991. – № 1. – С. 124–131.
111. Кузнецов А. Особенности свободных экономических зон в СССР // Вопросы экономики. – 1991. – № 10. – С. 95–106.
112. Кузьменко В.П., Кузнецова Л.І. Вільні економічні зони: міфи та реальність // Економіка підприємства. – 1999. – №2–3. – С. 33–37.
113. Кухарская Н. А. Организационно-методические основы создания свободных промышленно ориентированных зон. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2000.– 74 с.
114. Кучер Б. И. Международный экономический правопорядок: Вопросы правового регулирования международных экономических отношений. – К.: Выща школа, 1988. – 228 с.
115. Лебедько С., Рудавский А. Специальные экономические зоны: мировой опыт создания и функционирования // Вестник налоговой службы Украины. – 1999. – № 7. – С. 43–44.
116. Лексин В., Андреева Е., Ситников А., Швецов А. Региональная политика России: концепции, проблемы, решения // Российский экономический журнал. – 1993. – № 9. – С.49–63.
117. Лісова О. Правові основи створення і функціонування вільних економічних зон в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 6. – С. 12–14.
118. Лунц Л. А. Курс международного частного права: В 3 т. – М.: Спарк, 2002. – 1007 с.
119. Лус Мария де ла Море Санчес. Опыт участия Мексики в Североамериканской Зоне свободной торговли NAFTA // Міжнародна економічна інтеграція на початку ХХІ століття (матеріали міжнародного наукового симпозіуму «Механізм введення та оптимального функціонування зони вільної торгівлі між державами-учасницями СНД» (15–16 серпня 2003 р., м. Ялта). – К.: Знання України, 2004. – 237 с.
120. Лушкін В. А. Вільні економічні зони у національній економіці та перспективи їх розвитку. – Вид-во Житомир, 2001. – 227 с.
121. Макогон Ю. В., Гохберг Ю. А. Совместное предпринимательство, инвестиционный и инновационный процессы, свободные экономические зоны. – Донецк: ДонГУ, 1996. – 393 с.
122. Макогон Ю. В., Ляшенко В. И., Кравченко В. А. Региональные экономические связи и свободные экономические зоны. — Д.: Донец. нац. ун-т: Ин-т экономики пром-сти НАН Украины, 2001 — 178 с.
123. Макогон Ю. В., Хахулин В. В., Ляшенко В. И. Использование зарубежного опыта в практике создания и функционирования свободных экономических зон. – Донецк, 2000. – 63 с.
124. Мандибура В., Шамота В., Курбушко О. Особливості функціонування спеціальних (вільних) економічних зон в умовах ринкової трансформації (інформаційно-аналітичний огляд).– Секретаріат Верховної Ради України, аналітичний відділ. – грудень. – 1996. – 32 с.
125. Манежев С. СЭЗ в переходной экономике КНР и России // Российский экономический журнал. – 1993. – №7. – С. 80–87.
126. Марчева Анастасия. Свободные беспошлинные зоны – пердпосилки создания и развития в Болгарии // Свободные экономические зоны стран с переходной экономикой: Сб. науч. тр. / Под науч. ред. д-ра єкон. наук Е. В. Савельева и др. – Т.: Екон. Думка; Л.: Діло Лтд, 1997. – 169 с.
127. Матвеев Г. К. О концепции хозяйственного права // Правоведение. – 1961. – № 2. – С.73–82.
128. Матвеев Г. К. Экономическая реформа и кодификация гражданского законодательства (к истории многолетней дискуссии) // Государство и право. – 1992. – № 5. – С. 53–62.
129. Матеріали Інституту регіональних досліджень НАН України // Регіони України. – 2000. – 43 с.
130. Медзыховский К. Ю. О свободных гаванях. Порто-франко. Свободные склады. Временный ввоз и вывоз. – СПб., 1910. – 620 с.
131. Международное частное право. Учеб. / Под ред. Г. К. Дмитриевой. – М., 2000. – 656 с.
132. Мережко А. А. Транснациональное торговое право (lex mercatoria). – К.: Таксон, 2002. – 464 с.
133. Мережко О. Концепція lex mercatoria і міжнародне приватне право // Українське право. – 1998. – №1 (9). – С. 131–139.
134. Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – №8. – С. 90.
135. Негель Л. Економічне співробітництво України з регіональними об’єднаннями пострадянського простору: http://www.niisp.gov.ua/vydanna/panorama/issue.php?s=epol3&issue=2003_2 – Р. 2.
136. Нешатаева Т. Правовое обеспечение свободных экономических зон // Советская юстиция. – 1990. – № 23. – С. 2–4.
137. Нікішенко С. Ю. Вільні економічні зони Китаю // Політика і час. – 2001. – №2. – С. 35–43.
138. Новак О. Свободные экономические зоны стали барахолками: http://vladivostok.com/AIF/№50/BARAHLO.html – 2 р.
139. О стимулировании инвестиционной деятельности в СЭЗ «Находка»//БИКИ. – 1996. – № 32. – С. 16.
140. Оников Т. Правовое регулирование экономических зон в России // Юристъ. – 1999.– № 3. – С. 40–43.
141. Офшорные фирмы в международном бизнесе. Принципы, схемы, методы / Ю. Н. Лубченков и др. – М.: ДС ЭКСПРЕСС ИЕК, 1997. – 368 с.
142. Ошкадеров С. П. Некоторые аспекты создания и развития свободных экономических зон Китая – опыт, который может быть использован в интересах развития Украины (на правах рукописи). – К., 1996. – 19 с.
143. Панушкина Я. Л. СЭЗ и специальный режим инвестиционной деятельности в Донецкой области: 1998 – 1999 гг. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Донецк: ДонНУ, 2000. – С. 141–142.
144. Пахомов Ю. Мировой опыт функционирования зон свободной торговли в контексте интересов Украины // Міжнародна економічна інтеграція на початку ХХІ століття (матеріали міжнародного наукового симпозіуму «Механізм введення та оптимального функціонування зони вільної торгівлі між державами-учасницями СНД» (15–16 серпня 2003 р., м. Ялта). – К.: Знання України, 2004. – 237 с.
145. Передрій О., Федусевич І. Голосуймо за вільну зону! // Людина і влада.– 1999.– № 4–5. – С. 94–97.
Стоимость доставки работы, в гривнах:
(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
50
Найти готовую работу
ЗАКАЗАТЬ
Обратная
связь:
Связаться
Вход для партнеров
Регистрация
Восстановить доступ
Материал для курсовых и дипломных работ
25.03.24
Іміджування в процесі функціонування державної влади
25.03.24
Політичний імідж як складова публічної взаємодії
25.03.24
Методологія сучасних іміджевих досліджень
Архив материала для курсовых и дипломных работ
Ссылки:
Счетчики:
© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.