У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДІ
Количество страниц 240
ВУЗ ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Год сдачи 2006
Содержание ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ВИХОВАННЯ ЯК ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВА
ПРОБЛЕМА 13
1.1. Єдність і багатовимірність відносин „людина - суспільство” 13
1.2. Виховання як форма осягнення людського буття в суспільстві 28
1.3. Правове виховання як суспільно-буттєва необхідність 45
Висновки до 1 розділу 59
РОЗДІЛ 2. ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРАВОМІРНОЇ ПОВЕДІНКИ КУРСАНТІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ МВС
УКРАЇНИ 62
2.1. Теоретико-методологічна основи правомірної
поведінки курсантів 63
2.2. Правосвідомість курсантів у філософсько-правовому вимірі
інтеґрації міждисциплінарних наукових досягнень 96
Висновки до 2 розділу 122
РОЗДІЛ 3. ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ ЯК ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ ПРАВОМІРНОЇ ПОВЕДІНКИ КУРСАНТІВ ЗАКЛАДІВ
ОСВІТИ МВС УКРАЇНИ 126
3.1. Міждисциплінарний взаємозв’язок змісту, форм,
методів і засобів правового виховання курсантів 127
3.2. Особливості формування правомірної поведінки
курсантів закладів освіти МВС України 142
Висновки до 3 розділу 164
ВИСНОВКИ 169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 176
ДОДАТКИ 201

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Правове виховання членів людської спільноти, адаптація їх до реальної правової дійсності – це ті визначальні чинники, які формували і формують цивілізаційний розвиток людства. Аналітичний розгляд цих чинників належить до серйозних, фундаментальних і, безперечно, актуальних проблем.
У наш час деколи надто недосконалою й надмірно спрощеною виглядає система правового виховання молоді в Україні. Нерідко спостерігається схильність до абсолютизації його прикладного характеру, до примітивної конкретизації завдань. Проте, правове виховання – досить складна, багато¬рівнева система і, водночас, – надзвичайно важлива філософсько-правова проблема. Тому будь-які спроби дати просту відповідь на питання про природу правового виховання неминуче приречені на невдачу. Стан чинної системи правового виховання молоді є певною мірою підтвердженням цього.
Аналіз структури і динаміки злочинності, інших правопорушень в цілому дає підставу стверджувати, що стан правового виховання молоді на нинішньому етапі розвитку нашої держави ще далекий від бажаного.
Отже, означена проблема вимагає якнайпильнішої уваги, глибокого наукового обґрунтування і невідкладного вирішення.
Правове виховання є формувальним чинником правової дійсності в Україні. Його зміст і результативність почасти зумовлені тим, що воно здійснюється в особливих умовах, а саме: по-перше, в період затяжної трансформації тоталітарного суспільства в демократичне громадянське суспільство, що супроводжується не лише економічними і політичними, а й духовними і правовими кризами; по-друге, спричинення перебудовою самого змісту свідомості не лише молоді, а й тих, хто її виховує; по-третє, – високим відсотком протиправної поведінки молодих людей в суспільстві; по-четверте, – неспроможністю правовиховної системи адекватно реагувати як на зміни стилю і форм поведінки молоді, так і на зміни правових норм щодо прав, свобод, обов’язків й обмежень молодих людей; по-п’яте, – наявною суспільною й правовою дійсністю, яка чинить часом негативний вплив на правомірну поведінку молоді; по-шосте, – нагальною потребою формування фахівців органів внутрішніх справ нової генерації, для яких правомірна поведінка хоч би в яких ситуаціях чи обставинах має стати життєвим кредо.
Соціальна необхідність правового виховання курсантів закладів освіти МВС України продиктована специфікою життєдіяльності працівників органів внутрішніх справ, їх службовими стосунками з населенням і, основне, – реалізацією та застосуванням правових норм на практиці, що стає необхідною умовою свободи вибору працівником органів внутрішніх справ власних дій, норм службової поведінки. Правове виховання курсантів вже на ранньому етапі оволодіння ними професією юриста повинно стати визна¬чальним чинником, запорукою належного функціонування органів внутріш¬ніх справ.
Правове виховання має надзвичайно важливе значення для реалізації конституційного принципу "людина є найвищою соціальною цінністю", для формування громадянського суспільства та побудови правової держави.
Все це зумовило неабиякий інтерес до проблеми правового виховання таких наук, як педагогіка, психологія, соціологія та ін. Основні теорії, вироблені у пізнавальному процесі цих наук, намагаються звести правове виховання до окремих, хоча переважно і влучно виокремлених рис, але, як правило, залишають поза увагою важливі філософсько-правові аспекти. Головна ідея філософсько-правового підходу полягає в тому, щоб розглянути певну сукупність філософських уявлень про правове виховання молоді, не порушуючи при цьому весь обсяг тих проблем, які є предметом юридичного вчення.
За таких умов лише філософсько-правове підґрунтя може діалектично об’єднати досягнення загальної філософії, соціології, права, психології, педагогіки та інших наук задля реалізації завдань правового виховання молоді.
У зв’язку з цим і виникла гостра потреба у філософсько-правовому міждисциплінарному обґрунтуванні суті, покликання і призначення право¬вого виховання молоді. Такий підхід може дати (і дає) продуктивні концепти для перспективного розгляду ще, на жаль, малодосліджених аспектів означеної проблеми.
Все це зумовило вибір теми дисертаційної роботи, її актуальність та своєчасність.
Стан наукової розробки проблеми. Дослідженням різних аспектів правового виховання, правової свідомості, правової культури населення займалося чимало науковців – як вітчизняних, так і зарубіжних, які з’ясову¬вали поняття, завдання, мету, зміст, принципи, функції, засоби, форми, методи правового виховання, критерії оцінки його ефективності тощо. Це знайшло відображення у працях В. Бабкіна, В. Бачиніна, М. Вербицького, В. Голов¬ченка, О. Денисова, П. Елькінда, В. Забігайла, М. Козюбри, М. Кос¬тиць¬кого, С. Легуші, Є. Лукашової, А. Морозова, Є. Назаренка, М. Панова, П. Рабіновича, В. Соку¬ренка, А. Столяренка, Є. Татаринцевої, О. Тихомирова та інших.
Проте, правове виховання як наукова категорія ще не дістала належного філософсько-правового осмислення, а звідси – не створено відповідної теоретичної бази формування правомірної поведінки молоді, в тому числі й працівників органів внутрішніх справ, що вимагає сьогодні поглибленого філософського осмислення, зокрема проблем правового виховання курсантів закладів освіти МВС України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконане відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. № 649-р "Про затвердження Концепції реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі право¬охоронних органів", "Пріоритетних напрямів наукових та дисерта¬ційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впрова¬дження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років", а також відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ у контексті наукової теми "Формування особи українського націо¬нального юриста: теоретико-історичний аспект".
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування загальної характеристики правового виховання молоді як поняття філософії права, поглиблене аналітичне визначення його сутнісних ознак і вироблення, на цій основі, філософсько-правової моделі формування правомірної поведінки молоді, зокрема тієї, що навчається у закладах освіти МВС України.
Для досягнення цієї мети зроблено спроби розв’язати такі завдання:
1) дослідити еволюцію філософського підходу до розуміння поняття "право¬ве виховання";
2) уточнити вихідні методологічні засади системного дослідження правового виховання молоді;
3) з позиції філософії права здійснити філософсько-правове обґрунту¬ван¬ня правового виховання молодої людини в соціально-правовій системі "людина – суспільство";
4) розкрити суть поняття "правове виховання молоді" як суспільно-буттєвої необхідності правомірної поведінки;
5) виявити філософсько-правові аспекти складових правосвідомості курсантів закладів освіти МВС України та їх вплив на правомірну поведінку;
6) обґрунтувати діалектику міждисциплінарного взаємозв’язку підходів, принципів, змісту, форм, методів і засобів правового виховання курсантів;
7) з’ясувати особливості формування правомірної поведінки курсантів у закладах освіти МВС України;
8) розробити практичні рекомендації щодо підвищення ефективності правового виховання курсантів під час навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах МВС України.
Об’єктом дослідження є правове виховання молоді як свідома діяльність, що має властивість, здатність формувати правосвідомість, правову культуру, впливати на правомірну поведінку особистості.
Предметом дослідження є найзагальніші (філософські) об’єктивні закономірності виникнення, здійснення і розвитку тієї діяльності, яка охоплюється поняттям "правове виховання молоді".
Методи дослідження. Для одержання найбільш достовірних наукових результатів використано систему концептуальних підходів, загальнонаукових і спеціальних (філософсько-правових) методів пізнання. Концептуальними підходами, реалізованими у дослідженні, можна вважати, зокрема, діалектичний, антропологічний, герменевтичний. Для розв’язання поставлених завдань використано такі методи, як історичний, системно-структурний, діалектико-логічний (для філософського аналізу правового виховання людини в соціально-правовій системі "людина – суспільство"), аналітико-синтетичний (для розкриття правового виховання молоді як суспільно-буттєвої необхідності правомірної поведінки громадян), порівняльно-теоретичний, аксеологічний (для розкриття теоретико-методологічних основ правомірної поведінки курсантів навчальних закладів МВС України), історично-психологічний, конкретно-історичний (для філософсько-правового обґрунтування міждисциплінарних аспектів правосвідомості молоді), структурно-функціональний, синергетичний (для обґрунтування діалектики міждисциплінарного взаємозв’язку підходів, принципів, форм, методів і засобів правового виховання курсантів навчальних закладів МВС України).
Застосовувалися також спеціальні методики, зокрема спостереження, опитування, аналіз результатів діяльності, незалежних характеристик, що дозволило комплексно проаналізувати філософсько-правові аспекти право¬вого виховання курсантів вищих навчальних закладів МВС України, систе¬мати¬зувати емпіричні дані й отримати власні теоретичні результати для досягнення поставленої мети.
Теоретичною основою дослідження стали критично осмислені теоре¬тичні положення і розробки, що містяться у працях як вітчизняних, так і зарубіжних учених. Це:
 філософське осмислення сутності людини у світі та її суспільного буття (праці: Арістотеля, В. Васильєва, Г. Гегеля, П. Гуревича, Е. Гуссерля, Декарта, Л. Джахая, І. Канта, П. Кропоткіна, В. Ларіонової, К. Леві-Строса, В. Нестеренка, Б. Спінози, В. Шандрикова та ін.);
– філософія свідомості (праці: С. Алексєєва, Ф. Капака, Б. Кукушкіна і Л. Логунова, С. К’єркегора, К. Леві-Строса, К. Момджяна, В. Нестеренка, С. Сливки, Е. Фрома та ін.);
– філософські основи виховання (праці: Л. Ази, Арістотеля, В. Бачиніна, Дж. Бермана, М. Бубера, Е. Гусинського, Ю. Турчанінова, С. Сливки, Л. Стан¬кевича, Е. Толмена та ін.);
– філософсько-правові аспекти правового виховання (праці: М. Вербиць¬кого, О. Денисова, Ю. Догадайла, А. Кітури, С. Легуші, А. Морозова, П. Рабі¬новича, О. Святоцького, І. Рябка, С. Сливки, Н. Ткачової та ін.);
 теоретичні аспекти правосвідомості (праці: О. Бандури, В. Бачиніна, Н. Бури, В. Головченка, А. Козловського, С. Максимова, О. Менюка, А. Моро¬зова, Є. Назаренко, М. Панова, І. Рябка, Ю. Тодики, М. Цимбалюка та ін.);
– формування правосвідомості юриста, працівника міліції (праці: П. Бара¬нова, В. Васильєва, М. Ібрагімова, М. Костицького, Б. Сєдіна, А. Столяренка, В. Темченка та ін.);
 психологія особистості (праці: О. Бандурки, М. Варія, З. Карпенко, О. Леонтьєва, В. Ромека, А. Столяренка, З. Фройда, Х. Хекхаузена, К. Юнга та ін.);
 філософія права (праці: М. Алєксеєва, В. Бачиніна, К. Жоля, Д. Кері¬мова, А. Козловського, М. Костицького, В. Нерсесянца, М. Панова, Л. Петро¬вої, С. Сливки, В. Чефранова, Б. Чміля та ін.);
 юридична психологія (праці: К. Бартола, В. Васильєва, М. Єникеєва, А. Закалюка, В. Коновалової, М. Костицького, В. Романова, А. Столяренка, В. Христенко);
 соціологія та юридичня соціологія (праці: Е. Дюркгейма, Ф. Петрової, Д. Ратмена, П. Сорокіна, В. Ядова та ін.);
 соціальна психологія та етнопсихологія (праці: В. Антоновича, Г. Андрєєвої, Р. Байніязова, М. Варія, Й. Васьковича, Н. Крюкова, В. Ларіо¬нової, Ю. Москаленка, Л. Орбан, В. Хруща та ін.);
 теорія права (праці: А. Васильєва, А. Зелінського, М. Кельмана, В. Ко¬пєй¬¬¬чикова, Л. Луць, Н. Оніщенко, П. Рабіновича, Н. Щедріна та ін.);
 педагогіка (праці: А. Алексюка, В. Андросюка, Г. Ващенка, М. Гром¬кової, М. Козяра, М. Коваля, В. Красько, В. Ортинського та ін.).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
– вперше сформульовано цілісну філософсько-правову міждисциплі¬нарну концепцію правосвідомості людини як основи правомірної чи неправо¬мір¬ної поведінки, котра інтегрує досягнення різних наук;
– уперше розкрито механізм впливу психологічного компонента правосвідомості, в тому числі й ментально-психічної її складової, на право¬мірну поведінку людей;
– запропоновано уточнене наукове філософське й філософсько-правове обґрунтування сутності й змісту правового виховання молоді в соціально-правовій системі "людина – суспільство – людина";
– зроблено певний внесок у розроблення теоретико-методологічних засад правомірної поведінки молоді в конкретно-історичних, соціо¬культурних і правових умовах соціального буття людей;
– запропоновано філософсько-правову модель формування право¬мірної поведінки курсантів закладів освіти МВС України в умовах несприятливої соціально-правової дійсності;
– обґрунтовано системний взаємозв’язок підходів, принципів, форм, мето¬дів і засобів правового виховання курсантів закладів освіти МВС України, а також особливості його здійснення у відомчому вищому навчальному закладі;
– на основі проведеного комплексного соціологічного опитування ви¬значено мотиви та чинники як правомірної, так і неправомірної поведінки молоді.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати становлять теоретико-методологічне підґрунтя для розроблення науково-обґрунтованої моделі правового виховання молоді (курсантів) у закладах освіти МВС України.
Матеріали дисертації можуть застосовуватися у навчальному процесі при викладанні відповідних курсів з філософії права, теорії держави і права, правничої етики, юридичної психології, при підготовці навчально-методичної літератури з відповідних навчальних дисциплін, а також безпосередньо у практичних відділах (відділеннях) з виховної роботи.
Сформульовані в дисертації положення та висновки можуть слугувати основою для розроблення Комплексної програми правового виховання молоді, в тому числі курсантів вищих навчальних закладів МВС України.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та рекомендації цього дослідження оприлюднено у доповідях на міжнародних, всеукраїнських, регіональних та інших наукових конференціях і семінарах, зокрема таких, як: міжнародна наукова конференція "Духовне відродження – основа стратегії сталого розвитку України" (Львів, 13-14 грудня 1999 р.), міжвузівська наукова конференція "Лінгвометодичні концепції навчання іноземних мов у закладах освіти МВС України" (Львів, 22-23 червня 1999 р.), міжнародна науково-практична конференція "Роль органів внутрішніх справ у сфері запобігання та протидії насильству в суспільстві" (Львів, 17-18 квітня 2000 р.), міжвузівська науково-практична конференція "Мова й культура нації" (Львів, 30 березня 2001 р.), всеукраїнська науково-теоретична конфе¬ренція "Молода Українська держава на межі тисячоліть: погляд в історичне минуле та майбутнє демократичної, правової держави України" (Львів, 4-5 травня 2001 р.), всеукраїнська науково-практична конференція "Українська ідея як вияв національних інтересів" (Львів, 28 травня – 1 червня 2001 р.), міжвузівсь¬ка науково-практична конференція "Актуальні проблеми профі¬лактики злочинності та правопорушень серед неповнолітніх" (Львів, 22-23 листо¬пада 2002 р.), всеукраїнська науково-практична конференція "Кримі¬нальний кодекс України 2001р. (проблеми, перспективи та шляхи вдоскона¬лення криміналь¬ного законодавства)" (Львів, 4-5 квітня 2003 р.), міжвузівська науково-прак¬тична конференція "Економічна безпека України: стан, проблеми, перспективи" (Львів, 6 червня 2003 р.), регіональна науково-практична конференція "Соціальні проблеми сучасного державотворення та їх вплив на правоохоронні органи України" (Львів, 7 листопада 2003 р.), науково-практичний семінар "Актуальні проблеми спеціальної та фізичної підготовки курсантів і студентів вищих навчальних закладів" (Львів, 16 листо¬пада 2005 р.).
Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права, а також на міжкафедральному семінарі, який відбувся 17 жовтня 2006 р. у Львівському державному університеті внутріш¬ніх справ.
Публікації. Основні результати дослідження знайшли висвітлення у двох монографіях (у співавторстві), навчальному посібнику (у співавторстві), а також у 8 статтях (6 із них – одноосібні), опублікованих у виданнях, що визнані ВАК України як фахові з юридичних наук, та у 7 тезах конференцій.
Структура та обсяг роботи зумовлені завданнями та логікою здійс¬неного дослідження і відповідають вимогам ВАК України. Дисертація склада¬ється зі вступу, трьох розділів (розподілених на сім підрозділів), висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (281 на¬йменування), додатків (5 на 39 сторінках), таблиці (1 сто¬рінка). Обсяг дисертації (без списку використаних джерел та додатків) становить 175 сторінок.
Список литературы ВИСНОВКИ
У дисертації розв’язана актуальна філософсько-правова наукова проблема – правове виховання молоді, в тому числі й курсантів закладів освіти МВС України. Одержано низку важливих наукових і практичних результатів, які сприятимуть подальшому розвитку та поглибленню науково теоретичних аспектів означеної проблеми, а також слугуватимуть удосконаленню методики правового виховання молоді на сучасному етапі розвитку суспільства, а саме:
1. Здійснено філософське й філософсько-правове обґрунтування вихо¬вання людини на сучасному етапі розвитку суспільства через всебічне теоретичне осмислення й інтегрування результатів досліджень сукупності наук, на основі чого виявлені найбільш ефективні підходи до розв’язання проблеми виховання молоді.
Встановлено, що, виходячи з філософсько-правових позицій, законо¬мірності правового виховання молоді виявляються через діалектичну єдність соціального й природного, суспільного й індивідуального, абстрактного й конкретного, правового й вільного в людині, а також загального, особливого й одиничного. В такій філософсько-правовій площині виховання молоді в суспільстві необхідно розглядати, по-перше, як засвоєння соціального і правового досвіду попередніх поколінь; по-друге, як пізнання соціальних і правових норм та формування досвіду власної поведінки і відносин, у тому числі певної моделі правової поведінки; по-третє, як соціалізацію; по-четверте, як формування особистості у взаємозв’язку природних (біологічних) й зовнішніх (соціальних, у тому числі правових) факторів. По-п’яте, як формування внутрішньої свободи вибору стилю і форми поведінки в межах правового поля.
2. Доведено, що з філософсько-правових позицій правове виховання становить собою суспільно-буттєву необхідність. Правове виховання молоді, в тому числі й курсантів закладів освіти МВС України, – це цілеспрямована, організована, послідовно-паралельна та системна діяльність з боку державних органів та інших учасників правовиховного процесу з метою формування правомірної поведінки на основі адекватної правової свідомості.
3. Дійшли висновку, що правомірна поведінка молодої людини, в тому числі й курсанта, – це правоорієнтована своєрідна репрезентація її стосунків із суспільством, державою, її органами та окремими громадянами, це репрезентація знань, навичок і вмінь правомірної поведінки, а також набутого досвіду, зокрема й стінах закладу освіти МВС України на основі наявного змісту правосвідомості. Внаслідок цього правове виховання зорієнтоване, насамперед, на формування необхідного змісту правосвідомості, такого, який відповідає завданням побудови правової держави, - як основи правомірної поведінки.
4. Розширено й поглиблено філософсько-правове міждисциплінарне розуміння правосвідомості. В результаті здійсненого пошуку доведено, що правосвідомість – це інтегроване духовносоціопсихічне утворення особис¬тості, в основі якого лежать правові норми як спонукальні мотиви дій, вчинків і поведінки в цілому відповідно до їх змісту. Як інтегроване утворення, правосвідомість формується на основі дії духовного, соціального, психологічного та особистісного, а також під впливом історичного розвитку кожного народу, його менталітету. У структурному плані правосвідомість включає такі компоненти, як світоглядний, духовний, моральний, естетичний, правоціннісний, професійно-правовий, буденно-правовий і психологічний.
5. Встановлено, що формування правомірної поведінки молоді тісно пов’язано з сутністю правової природи людини, її особистістю, яка у часі або прогресує, або регресує, а також зі змістом правового виховання.
6. Обґрунтовано зміст правового виховання курсантів закладів освіти МВС України, що його становить сукупність знань, навичок і вмінь з юридичних, філософських, психологічних, педагогічних, соціологічних, спеціальних та інших навчальних дисциплін, а також система переконань й установок, які забезпечують їх правомірну поведінку в суспільстві та професійній діяльності в органах внутрішніх справ.
У процесі правового виховання зміст вкладається у конкретні форми й за допомогою сукупності методів і різних засобів передається курсантам. Ефективність засвоєння змісту, тобто знань, навичок і вмінь курсантами залежить від того, в які форми було укладено зміст, які міждисциплінарні методи застосовувалися для того, щоб курсанти не лише оволоділи цими знаннями, навичками і вміннями, а й перетворили їх у свої переконання, мотиви поведінки і професійної діяльності.
7. Міждисциплінарний взаємозв’язок змісту, форм, методів і засобів правового виховання, як філософсько-правовий вимір інтеграції міждисциплінарних наукових досягнень:
– визначає їх зв’язок, взаємовплив у контексті здійснення виховного впливу на курсанта закладу освіти МВС України;
– окреслює найбільш доцільні підходи і напрями здійснення теоретичних і практичних операцій, а також прогнозований кінцевий результат на платформі глибокого аналізу діалектики об’єктивного і суб’єктивного, сутності та явища, змісту і форми, можливого і дійсного;
– виявляється в застосуванні системного підходу, котрий перетворює його із сукупності окремих актів у цілісний процес, що забезпечує цілеспрямований характер правового виховання курсантів.
У практичній площині діалектика правового виховання у закладах освіти МВС України виявляється як доцільне поєднання за змістом, цілями та умовами сукупності різних підходів, принципів, форм, методів і засобів правового виховання курсантів.
8. Зміст правового виховання курсантів навчальних закладів МВС України втілюється в такі основні форми, як правова освіта, правова пропаганда, правозастосовна практика, яка реалізується у процесі виконання оперативно-службових завдань (навчальна практика, стажування на посаді, участь в охороні громадського порядку, виконання громадянських обов’язків); участь курсантів у роботі громадських формувань; участь курсантів у діяльності з правового виховання населення (особливо серед учнів середніх шкіл, молоді).
Мета правового виховання досягається шляхом застосування різних міждисциплінарних методів. Під методами правового виховання у закладах освіти МВС України розуміємо способи педагогічно доцільної й упорядкованої взаємодії вихователя і курсанта, а також здійснення психологічного впливу на нього з метою формування високої правосвідомості, яка необхідна для його майбутньої правоохоронної діяльності й правомірної поведінки.
До засобів правового виховання курсантів віднесене: слово, предмети (наочні посібники, кінофільми, нормативні та інші документи, факти, бесіди, наукові конференції, олімпіади, збори, традиції, література, твори мистецтва тощо); технічні засоби, різні види діяльності, різні засоби передачі змісту правових норм та інформації тощо.
9. Особливості правового виховання курсантів закладів освіти МВС України полягають у тому, що:
– воно спрямовано не лише на формування їх власної правомірної поведінки, а і на формування знань, навичок, умінь, переконань та установок щодо: по-перше, забезпечення пріоритету права в їхній професійній правоохоронній діяльності, по-друге, - запобігання професійно-моральній деформації, по-третє, здатності забезпечувати правомірну поведінку громадян;
– на курсантів здійснюється виховний вплив як у ході навчальних занять, так і у позанавчальний час, організовано і через створення спеціальних умов;
– воно здійснюється в ході правозастосовної (навчальної) практики, участі курсантів разом із працівниками міліції в охороні громадського порядку під час різноманітних масових заходів;
– спрямовано на виховання поваги до Конституції та законів України, Президента України, Уряду України, наказів МВС України, на виховання глибокої переконаності у справедливості й доцільності заснованого на них правопорядку, а також на формування негативного ставлення до фактів порушення законності, аморальних вчинків, будь-яких порушень;
– у процесі правовиховної діяльності до курсантів задля досягнення правомірної поведінки можуть застосовуватися також методи примусу і покарання;
– у курсантів постійно формується усвідомлення і готовність підкорятися наказам, правовим нормам, а також установка на дотримання принципу справедливості у розв’язанні завдань майбутньої професійної діяльності;
– воно також здійснюється через індивідуально-виховну роботу й самовиховання.
Рекомендації щодо наукового та практичного використання результатів дисертаційного дослідження:
На основі дослідження доцільно розробити програму правового виховання курсантів закладів освіти МВС України.
Для науково-педагогічних працівників, заступників начальників курсів з виховної роботи та працівників відділу роботи з персоналом підготувати навчально-методичний посібник „Форми, методи і засоби правового виховання молоді”.
На основі запропонованих у дисертації методів здійснювати моніторинг правового виховання курсантів і студентів закладів освіти МВС України.
Організовувати з науково-педагогічними працівниками закладів освіти МВС України інструктивно-методичні заняття з проблем: „Форми, методи і засоби правового виховання в умовах закладу освіти МВС України”.
Підготувати посібник з правового мінімуму знань для науково-педагогічних працівників, які викладають неюридичні навчальні дисципліни.
Використовуючи дані соціологічного опитування, вдосконалювати форми і методи правового виховання курсантів в процесі проведення занять і позанавчальних заходів та ін.
В результаті проведених досліджень у Львівському державному університеті внутрішніх справ сформовано систему правового виховання молоді, включаючи курсантів і студентів навчального закладу, а саме:
а) створено спеціальні правничі класи в підшефній гімназії Святої Анни, Галицькому правничому ліцеї, правничому ліцеї при Дрогобицькому педагогічному університеті;
б) на засадах окремих договорів з координаційно-методичним центром управління освіти Львівської міської ради “Галицьке юнацтво” здійснюється правова пропаганда і правова освіта учнів середніх шкіл та профтехучилищ м. Львова, до якої залучаються науково-педагогічні працівники університету та курсанти старших курсів;
в) організовано роботу “юридичної клініки”, в якій студенти старших курсів правничого факультету надають правову допомогу населенню (під керівництвом викладачів);
г) функціонують шестимісячні підготовчі курси для вступу у вищі навчальні заклади, на яких слухачі отримують знання з основ права;
д) курсанти старших курсів факультету економічної безпеки беруть участь у рейдах і перевірках, які здійснює Управління захисту прав споживачів Львівської облдержадміністрації та ін.
Досвід правового виховання курсантів і студентів Львівського державного університету внутрішніх справ може бути запозичений іншими закладами освіти МВС України.
Філософські проблеми правового виховання, науково-практичний інтерес до яких завжди є актуальним, а саме поняття „правове виховання” відзначається багатоаспектністю і суспільною важливістю, особливо у нинішніх умовах побудови правової держави, безумовно, потребують подальшого всебічного вивчення і наукового обґрунтування.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аза Л.А. Воспитание как философско-социологическая проблема. – К.: Наукова думка, 1993. – 129 с.
2. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования. – М.: Статут, 1999. – 712 с.
3. Алексеев С.С. Философия права. – М.: Узд–во НОРМА, 1977. – 336 с.
4. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.
5. Андреев А.Н., Коваль С.П.. Актуальные проблемы развития политической и правовой культуры курсантов и слушателей // URL: http://www.ipb.mos.ru/konf/2003/sb-2003/sec-1/68.pdf.
6. Андросюк В.Г. Педагогика и психология в деятельности органов внутренних дел. Часть особенная: Учеб. пособие. – К.: НИИ и Рио Киевской высшей школы МВД СССР, 1990. – 80 с.
7. Андросюк В.Г., Ромешко А.В. Педагогика и психология в деятельности органов внутренних дел. Часть общая: Учеб. пособие. – К.: НИИ и Рио Киевской высшей школы МВД СССР, 1988. – 92 с.
8. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. – 2-е вид., випр. й доп.  К.: Генеза, 1996.  368 с.
9. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. – К., 1991. – 214 с.
10. Ануфрієв М.І., Бандурка О.М., Ярмиш О.Н. Вищий заклад освіти МВС України: Науково-практичний посібник. – Харків: Ун-т внутр. справ,
1999. – 369 с.
11. Арендт Г. Становище людини. / Пер. з англ. М. Зубрицької. – Львів, 1999. – 255 с.
12. Аристотель. Соч.: В 4 т. – М.: Политиздат, 1976. – 1983. – Т. 4. – С. 267–293.
13. Афанасьев В.С. Современные проблемы теории законности. – М.: Юрид. лит., 1993. – 248 с.
14. Бабкин В.Д. Правовое воспитание студентов / Отв. ред. В.И. Даниленко. – К.: Вища школа. Изд-во при КГУ, 1983. – 53 с.
15. Баранов П.П. Профессиональное правосознание работников органов внутренних дел: теоретические и социологические аспекты // Автореф. дисс. … докт. юрид. наук. 12.00.02. – М., 1992. – 31 с.
16. Бачинин В.А. Морально-правовая философия. – Х., 2000. – 206 с.
17. Бачинин В. Философия права и преступления. – Харьков: Фолио, 1999. – 607 с.
18. Бачинін В., Панов М. Філософія права: Підручник. – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2002. – 472 с.
19. Безпалько О.В. Формування готовності студентів педвузу до проектування організаційних форм виховної діяльності: Дис… канд. пед. наук 13.00.01 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова. – К., 1998. – 197 с.
20. Бергсон А. Два источника морали и религии / Пер. с фр., послесловие и прим. А.Б. Гофмана. – М.: Канон, 1994. – 384 с.
21. Бердяєв Н. Судьба России. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 256 с.
22. Береза Р. Формування національної самосвідомості студентів як педагогічна проблема // Педагогіка і психологія професійної освіти. Науково-методичний журнал. – 1999. – №1. – С. 210–215.
23. Берман Т.Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. / Пер. с англ. – 2-е изд. – М.: Изд-во МГУ: Издательская группа ИНФРА, 1998. – 624 с.
24. Бикова О.В. Формування готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів пожежної охорони: Автореф. дис… канд. пед. наук: 13.00.04 / Інститут вищої освіти АПН України. – К., 2001. – 21 с.
25. Борєв Ю.Б. Эстетика. / Изд. 2-е. – М.: Политиздат, 1975. – 399 с.
26. Бочковський О. Вступ до націології. – К.: Генеза, 1998. – 144 с.
27. Братасюк В.М. Правова реальність як форма прояву інтелектуальної традиції епохи (на матеріалах романо-германської правової сім’ї): Автореф. дис. ... канд.. юрид. наук: 12.00.12 / Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2005. – 20 с.
28. Брушлинский А.В. Проблемы психологии субъекта.  М.: Ин-т психол. РАН, 1994.  384 с.
29. Брушлинский А.В. Психология субъекта и его деятельности // Психология XXI века: Учебник для вузов / Под ред. В.Н. Дру¬жинина. 
М.: ПЕР СЭ, 2003.  С. 441–459.
30. Бубер М. Я и Ты // Квинтэссенция: Философский альманах. – М.: Политиздат, 1992. – С. 294–370.
31. Буева Л.П. Человек: деятельность и общение. – М.: Мысль, 1978. – 216 с.
32. Бура Н.А. Структура правосознания. – К.: Логос, 1982. – 64 с.
33. Бура Н.А. Функции общественного правосознания. – К.: Наукова думка, 1986. – 85 с.
34. Ваврик Р.В. Національна свідомість і самосвідомість та підходи до їх формування у військовослужбовців Збройних Сил України // Військова освіта: Зб. наукових праць. – 2002. – №10. – С. 31–36.
35. Варій М.Й. Загальна психологія: Навч. посібник для студентів психол. і педагог. спеціальностей. – Львів: В-во „Край”, 2005. – 752 с.
36. Варій М.Й. Морально-психологічний стан військ: Навч. посіб. – Львів: ВІ ДУ ЛП, 2000. – 221 с.
37. Варій М.Й. Основи соціальної психології військового колективу / Монографія. – Львів: В-во „СПОЛОМ”, 2002. – 250 с.
38. Варій М.Й. Психолого-педагогічні основи розвитку навчально-пізнавальної і розумової діяльності курсантів (студентів) в процесі навчання у вищому військовому навчальному закладі // Активізація пізнавальної діяльності курсантів (студентів) у навчально-виховному процесі ВВНЗ: Матеріали наук.-практ. конференції. – Львів: Військовий інститут при ДУ “Львівська політехніка”, 1998. – С. 10–33.
39. Варій М.Й. Соціальна психіка нації: Монографія. – Львів: В-во „СПОЛОМ”, 2002. – 184 с.
40. Варій М.Й., Козяр М.М., Коваль М.С. Військова психологія і педагогіка: Посібник / За заг. ред. М.Й. Варія. – Львів: В-во „СПОЛОМ”,
2003. – 624 с.
41. Варій М.Й., Ортинський В.Л. Основи психології і педагогіки: Навч. посіб. – К.: В-во „Центр навчальної літератури”, 2006. – 374 с.
42. Васильев А. Правовые категории. – М., 1976. – 235 с.
43. Васильев В.Л. Юридическая психология: Учебник для вузов. – М.: 1991. – 464 с.
44. Васильев В.Л. Юридическая психология: Учебник / 5-е изд, доп. и перераб. – СПб.: Питер, 2002. – 656 с.
45. Васькович Й. Правосвідомість та її вплив на менталітет українського народу // Право України. – 1998. – №6. – С. 103–110.
46. Васянович Г.П. Морально-правова відповідальність педагога (теоретико-методологічний аспект): Монографія. – К. – Львів: Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України, 1997. – 163 с.
47. Ващенко Г. Виховний ідеал. – Полтава: Ред. газ. „Полтавський вісник”, 1994. – 191 с.
48. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2004. – 1440 с.
49. Венгеров А.Б. Теория государства и права: Ч. 2. Теория права. – Т. 2. – М.: Юрист, 1997. – 152 с.
50. Вербицкий Н.П. Теоретические вопросы правового воспитания школьников: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12. 00. 01 // Всесоюзный научно-исследовательский институт. – М., 1987. – 25 с.
51. Вишневський О. Концепція демократизації українського виховання // Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. Педагогічні концепції. – К.: Школяр, 1997. – С. 78–122.
52. Войтенко Д.О. Історичний розвиток концепцій обґрунтування у логіці та філософії права (від античності до початку XX сторіччя): Автореф. дис. ... канд.. юрид. наук: 12.00.12 / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2005. – 20 с.
53. Воспитание нравственное // Словарь по этике. – М.: Политиздат, 1989. – С. 44–46.
54. Гапон Н. Психотерапія емоційного життя засобами малюнку та музики // Діалог культур: Україна у світовому контексті: Мистецтво і освіта:
Зб. наук. праць / Упорядн. і відп. ред. С.О. Черепанова. – Львів: Каменяр, 1998. – Вип. 3. – С. 153–162.
55. Гарин И.И. Что такое этика, культура, религия? – М.: ТЕРРА – Книжный клуб, 2002. – 848 с.
56. Гвишиани Д.М. Организация и управление. – 2-е изд., доп. – М.: „Наука”, 1972. – 536 с.
57. Гегель Г. Лекции по эстетике // Соч. В 14т. – Т. 12. – М.: Политиздат, 1938. – С. 8–35.
58. Гегель Г. Соч.: В 9-ти т. – М.: 1967. – Т. 7.
59. Головченко В.В. Деякі тенденції розвитку масової правосвідомості // Правова держава. Щорічник наукових праць. – Вип. 5. – К.: Наукова думка. – 1994. – С. 76–82.
60. Головченко В.В. Эффективность правового воспитания: Понятие, критерии, методика измерения. – К.: Наукова думка, 1985. – 128 с.
61. Гольберг М. Діалог і проблеми взаємодії культур // Діалог культур: Україна у світовому контексті: Матеріали перших міжнародних філософсько-культурологічних читань / Ред. кол.: С.О. Черепанова (відп. ред.), В.Г. Скотний, Д.П. Крвавич: (Міжвузів. збірник наукових праць). – Львів: Каменяр, 1996. – С. 6–16.
62. Горак Г.І. Філософія: Курс лекцій. – К.: Відбір, 1998. – 272 с.
63. Горбачевська О. Активізація економічного мислення студентів засобом математичних задач // Педагогіка і психологія професійної освіти. Науково-методичний журнал. – №3–4. 1997. – Ч. 2. – С. 57–60.
64. Городов П.Н. Оптимизация процесса воспитания в высшей военной школе. – М.: ВПА, 1983. – 182 с.
65. Горський В. Україна в історико-філософському вимірі // Філософська і соціологічна думка. – 1993. – №2. – С. 10–31.
66. Горський В. Як можлива історія української філософії в контексті світової культури // Діалог культур: Україна у світовому контексті: Матеріали перших міжнародних філософсько-культурологічних читань / Ред. кол.: С.О. Черепанова (відп. ред.), В.Г. Скотний, Д.П. Крвавич: (Міжвузів. збірник наукових праць) – Львів: Каменяр, 1996. – С. 175.
67. Григорьян Б.Т. Философская антропология: Критический очерк. – М.: Мысль, 1982. – 188 с.
68. Громкова М.Т. Психология и педагогика профессиональной деятельности: Учеб. пособие. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 415 с.
69. Гуревич П.С. Основы философии: Учеб. пособие. – М.: Гардарика, 2000. – 438 с.
70. Гусарев С.Д., Тихомиров О.Д. Юридическая деонтология. – К.: ВІРА, 1999. – 506 с.
71. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика: Учебник. – М.: Гардарика, 1998. – 472 с.
72. Гусинский Э.Н., Турчанинова Ю.И. Введение в философию образования. – М.: Издательская корпорация „Логос”, 2000. – 244 с.
73. Гуссель Э. Идеи к чистой феноменологической философии. – Кн. 1. Общее введение в чистую феноменологию. – М., 1999. – 336 с.
74. Дворецька Г.В. Соціологія: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 340 с.
75. Денисов О.С. Фактори, що впливають на формування правової свідомості // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. статей. – Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ при Донецькому національному у-ті, 2002. – №1. – С. 21–25.
76. Державна національна програма. Освіта. Україна XXI століття. – К.: Райдуга, 1994. – 64 с.
77. Деятельность // Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. 
5–е изд.  М.: Политиздат, 1986.  590 с.
78. Деятельность // Философский энциклопедический словарь / Гл. редакция: Л.Ф. Ильичев, П.Н. Федосеев, С.М. Ковалев, В.Г. Панов.  М.: Сов. энциклопедия, 1983.  840 с.
79. Джахая Л.Г. Мир человека и человек в мире в свете нового философского мышления // Философские науки. – 1990. – №1. – С. 109–113.
80. Догадайло Ю.Р. Правовое воспитание молодежи в развитом социалистическом обществе: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12. 00. 01 / Академия общественных наук при ЦК КПСС. – М., 1975. – 22 с.
81. Дубасенюк О.А. Теоретичні та методичні основи виховної діяльності педагога: Дис… д-ра пед. наук: 13.00.04. / АПН України; Ін-т пед. i псих. проф. освіти. – К., 1996. – 444 с.
82. Духовне відродження – основа стратегії сталого розвитку України. Матеріали міжнародної наукової конференції. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2001. – 423 с.
83. Естетика: Підручник / Л.Т. Левчук, Д.Ю. Кучерюк, В.І. Панченко; За заг. ред. Л.Т. Левчук. – К.: Вища школа., 1997. – 399 с.
84. Етика: Навч. Посібник / Т.Г. Аболіна, В.В. Єфименко, О.М. Лінчук та ін. – К.: Либідь, 1992. – 328 с.
85. Жалинский А.Э. Основы профессиональной деятельности юриста (Введение в специальность). – Смоленск: Изд-во Смоленского гуманитарного университета, 1995. – 126 с.
86. Задоянчук Н.А. Юридичні засади формування громадянського суспільства // Політика і право. – 1998. – №6. – С. 18–26.
87. Зазуліна Л.В. Діалогізація педагогічного процесу в системі підвищення кваліфікації вчителів // Управління національною освітою в умовах становлення і розвитку української державності: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (28-30 жовтня 1998 року). – К.: МО України, АПН України, ДАККО, ІЗМН. – 1998. – С. 241–245.
88. Закон України „Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх” від 24 січня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №6. – С. 35.
89. Занік Ю.М. Інтелектуальна культура юриста: філософсько-правовий аспект: Автореф. дис. ... канд.. юрид. наук: 12.00.12 / Київський національний університет внутрішніх справ. – К., 2006. – 16 с.
90. Зархіна С.Е. Мова права як предмет філософсько-логічного аналізу (історичний аспект): Автореф. дис. ... канд.. юрид. наук: 12.00.12 / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2005. – 20 с.
91. Зелений В.І. Розвиток педагогічної культури молодих офіцерів внутрішніх військ МВС: Автореф. дис. ... канд. педагог. наук: 13. 00. 04 // Національна академія прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького. – Хмельницький, 2003. – 18 с.
92. Ибрагимов М.М., Куличенко В.В., Съедин Б.Г. Профессиональная этика и эстетическая культура сотрудников органов внутренних дел: Учеб. пособие. – К., 1990. – 304 с.
93. Ібрагімов М.М. Філософія права як самостійна наукова дисципліна // Філософські проблеми права та правоохоронної діяльності співробітників ОВС. Зб. наук. статей. – К., 1995. – С. 5–19.
94. Иванников И.А. Концепция правовой культуры // Правоведение. – 1998. – №3. – С. 12–16.
95. Иванов В.Н. Профессия – юрист: Справочник для абитуриентов и студентов учебных заведений юридического профиля. – М.: Изд-во
„Ось – 89”, 1998. – 208 с.
96. Иконникова Г.И., Ляшенко В.П. Основы философии права. – М.: ИНФРА-М, Изд-во „Весь Мир”, 2001. – 256 с.
97. Ильин А. О сущности правосознания. – М., 1992. – 324 с.
98. Ильин В.В. Философия: Учеб. для вузов. – М.: Академический проект, 1999. – 386 с.
99. Ігнатенко П.Р., Поплужний В.Л., Косарєва Н.І., Крицька Л.В. Виховання громадянина: психолого-педагогічний і народознавчий аспекти: Навч.-метод. посібник. – К.: Інститут змісту і методів навчання,
1997. – 252 с.
100. Канак Ф.М. Масова свідомість доби перехідного стану суспільства і реформаторство // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Людина і духовність”. Аналітичні розробки, пропозиції наукових і практичних працівників / Керівник авторського колективу А.І. Комарова. – К., 1996. – Т. 5. – С. 107–112.
101. Карпец И.И., Ратинов А.Р. Правосознание и причины преступности // Советское государство и право. – 1988. – №12. – С. 50–54.
102. Карпюк Г. Снайпер – не вбивця // Іменем закону. – 2002. –
№20 (5304). – С. 6.
103. Кейзеров Н.М. Политическая и правовая культура (Методологические проблемы). – М.: Юрид. лит., 1983. – 232 с.
104. Кельман М.С. Індивідуально-навчальна робота з курсантами // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 1995. – №2. – С. 39–42.
105. Кельман М.С. Теорія права. Навч. посібник. – Тернопіль: Поліграфіст, 1998. – 382 с.
106. Кемеров В.Е. Введение в социальную философию: Учеб. для вузов. Изд. 3-е, испр. и доп. – М.: Академический проект, 2000. – 314 с.
107. Керимов Д.А. Культура и техника законотворчества. – М.: Юрид. лит., 1991. – 160 с.
108. Кириченко І.Г. Освіта МВС: закономірності формування та перспективи розвитку // Іменем закону. – 2002. – №15 (5299). – С. 3.
109. Кисельов М.М. Екологічна свідомість і політична культура // Політична культура і політичні партії України. Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників / Керівник авторського колективу А.І. Комарова, О.М. Рудакевич. – К., 1997. – Т. 6. – С. 177–180.
110. Кітура А. Морально-етичне та правове виховання молоді; формування свідомості та мотивації її поведінки // Виховання української еліти в системі національної освіти України (матеріали науково-практичної конференції, 19-20 червня 1997 р.). – Львів: В-во „За вільну Україну”, 1997. – С. 33–39.
111. Коваль М.С. Навчання як військово-дидактичний процес // Військова психологія і педагогіка: Посібник / За заг. ред. М.Й. Варія. – Львів: Вид-во „Сполом”, 2003. – С. 400–458.
112. Коваль Н.В. Введение в юридическую специальность (деонтологический аспект): курс лекций. – Донецк: Центр подготовки абитуриентов, 1998. – 192 с.
113. Козловский А.А. Онтология юридической ответственности // Проблеми філософії права: Міжнар. часопис.– Т. 2. – К. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 98–111.
114. Козяр М.М. Індивідуально-виховна робота з військовослужбовцями і самовиховання // Військова психологія і педагогіка: Посібник / За заг. ред. М.Й. Варія. – Львів: Вид-во „Сполом”, 2003. – С. 548–575.
115. Козяр М.М. Педагогічні основи виховання у курсантів вищих навчальних закладів системи МВС відповідального ставлення до виконання своїх обов’язків: Дис… канд. пед. наук: 13.00.04 / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. – К., 1998. – 172 с.
116. Комаров С.А. Общая теория государства и права: Курс лекций. – М., 1998. – 313 с.
117. Кондаков И. Психология. Иллюстрированный словарь. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – 512 с.
118. Корженко В.В. Філософія виховання: зміна орієнтацій: Монографія. – Укр. Академія держ. управл. при Презид. України. – К.: Вид-во УАДУ, 1998. – 303 с.
119. Костенко О.М. Конституція і правова культура громадян: що головніше? // Державно-правова реформа в Україні: Мат. наук.-практ. конфер. листопад 1997 року – К., 1997. – С. 64–66.
120. Костицький М.В. Введение в юридическую психологию. – К.: Высш. школа, 1990. – 257 с.
121. Коэн Д., Арто Э. Гражданское общество и политические теории. – М., 2003. – 311 с.
122. Крапивенский С.Э. Социальная философия: Учебник / 3-е изд., перер. и доп.  Волгоград: Комитет по печати, 1996.  352 с.
123. Красько В.Г. Психология и педагогика в схемах и таблицах. Учеб.-метод. пособие. – Минск, 1999. – 357 с.
124. Краткая философская энциклопедия. – М.: Прогрес; Энциклопедия, 1994. – 576 с.
125. Кремень В.Г. Національна освіта як соціокультурне явище // Учитель. – 1999. – №11–12. – С. 10–17.
126. Кропоткин П. Этика: Избранные труды. – М.: Политиздат, 1991. – 496 с.
127. Кукушкина Е.И., Логунова Л.Б. Мировоззрение, познание, практика // Над чем работают, о чем спорят философы. – М., 1989. – С. 103–147.
128. Курганов С.Н., Кравченко А.И. Социология для юристов: Учеб. пособ. для вузов. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1999. – 255 с.
129. Кьеркегор С. Страх и трепет. / Пер. с дат.  М.: Республика, 1993.  383 с.
130. Левин К. Динамическая психология. – М.: Смысл, 2001. – 572 с.
131. Леви-Строс К. Первобытное мышление / Пер., вступ. ст. и прим. А.Б. Островского. – М.: Республика, 1994. – 384 с.
132. Легуша C.M. Сутність, функції і механізм правового виховання курсантів вищих навчальних закладів МВС України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук.: 12.00.01 / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2002. – 17 с.
133. Леонтьев А. Воля // Вестник МГУ. – Серия 14, Психология. – 1993. – №2. – С. 69–75.
134. Лефрансуа Г. Теории научения. Формирование поведения человека. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – 278 с.
135. Лихачев Б.Т. Педагогика: Курс лекций. – М.: Педагогика, 1992. – 327 с.
136. Ляшенко В.М. Європейське право як феномен духовно-практичного освоєння дійсності: Автореф. дис. ... канд.. юрид. наук: 12.00.12 / Національна академія внутрішніх справ України. – К., 1999. – 16 с.
137. Мазур Л.О. Фізична культура особистості у її відношенні до морального громадського виховання // Зб. наук.-метод. статей. – Львів: ЛДУФК, 1997. – С. 135–141.
138. Мазур Л., Мартин П. Філософія життя й ідеологія українського національного тіловиховання // Традиції фізичної культури в Україні: Зб. наук. статей / За заг. ред С.В. Кириленко, В.А. Старкова, А.В. Цьося – К.: ІЗМН, 1997. – С. 199–208.
139. Макаренко А.С. Цель воспитания / Соч. Т. 5. – М.: Изд. Акад. пед. наук РСФСР, 1957. – С. 345–358.
140. Максимов С.И. Правовая реальность: опыт философского осмысления. – Харьков: Право, 2002. – 328 с.
141. Малахов В.А. Этика: Курс лекций. – К.: Либідь, 1996. – 304 с.
142. Малахов В.П. Философия права: Учебное пособие для вузов. – Екатеринбург: Деловая книга, 2002. – 477 с.
143. Малинина И.П. Философия правотворчества. – Екатеринбург, 1996. – 150 с.
144. Малинина И.П. Философия права (от метафизики к герменевтике). – Екатеринбург, 1995. – 294 с.
145. Мамут А.С. Правосознание // Общественное сознание и его формы. – М., 1996. – С. 108 – 144.
146. Маслов В. Деякі аспекти естетичного виховання в історії України // Педагогіка і психологія професійної освіти. Наук.-метод. журнал. – Львів, 1997. – №3–4. – С. 135–140.
147. Менюк О.А. Правова культура і підприємництво. – К.: Оріони, 2003. – 249 с.
148. Момджян К.Х. Введение в социальную философию: Учеб. пособие.  М.: Высшая школа, КД „Университет”, 1997.  448 с.
149. Морозов А.С. Формування правової культури у майбутніх працівників міліції: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 13. 00. 01 / Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. – Тернопіль, 1999. – 18 с.
150. Москаленко В.В. Социализация личности (филос. аспект). – К.: Вища школа, 1986. – 198 с.
151. Назаренко Є.В. Ідеологічні засади державно-правової реформи в Україні // Проблеми державно-правової реформи в Україні: Зб. наук. праць. – К., 1997.– Вип. 3. – С. 117–126.
152. Нельга О.В. Теорія етносу. Курс лекцій: Навч. посібник. – Київ: Тандем, 1997. – 368 с.
153. Нерсесянц В.С. Философия права: Учебник для вузов. – М.: Издательская группа ИНФРАМ – НОРМА, 1997. – 652 с.
154. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини:
Навч. посібник для студентів вищих учбових закладів. – К.: Абрис, 1995. – 336 с.
155. Овчинский А.С. Оперативно-розыскная информация / Под ред. А.С. Овчинского и В.С. Овчинского. – М.: ИНФРА, 2000. – 367 с.
156. Орбан Л. Е., Хрущ В.Д., Москаленко Ю.М., Ларіонова В.К., Крюкова Н.М. Соціальна психологія / Прикарпатський ун-т ім. В. Стефаника. – Івано-Франківськ, 1994. – 101 с.
157. Оніщенко Н.М. Правова система: проблеми теорії: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В. Корецького НАН України, 2002. – 352 с.
158. Основы эстетики и искусствознания / Под ред. И.Л. Любинского, В.К. Скаперщикова. – М.: Просвещение, 1979. – 302 с.
159. Особливості формування світогляду студентської молоді: Методичні рекомендації. / Укл. В.О. Долгих, Ю.Д. Руденко, В.І. Шпак. – К.: ІЗМН, 1997. – 36 с.
160. Падалка О.С., Нісімчук А.С., Смолюк І.О., Шпак О.Т. Педагогічні технології: Навч. посібник. – К.: Вид-во „Українська енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 1995. – 256 с.
161. Партийно-политическая работа в органах внутренних дел. – М.: Юрид. лит., 1987. – 320 с.
162. Пашутін В.В. Деякі проблеми застосування системного підходу в праві // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. статей. – Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ при Донецькому національному у-ті, 2002. – №1. – С. 15–21.
163. Петрова Л.В. Фундаментальні проблеми методології права: філософсько-правовий дискурс: Автореф. дис. .... д-ра юрид. наук: 12.00.12 / Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого. – Харків, 1998. – 36 с.
164. Плахотнюк Н., Проков’єва Д. До питання про правову культуру українського суспільства та особистості // Право та культура: теорія і практика: Мат. міжнар. наук.-практ. конфер., м. Київ 15–16 травня 1997 р. / За ред. Ю. Шемчушенка, В. Кампо, М. Поплавського. – К.: МП „Леся”, 1997. –
С. 233–234.
165. Постанова Верховної Ради України „Про державну програму боротьби із злочинністю” від 25 червня 1993 р. // Офіційний сайт Відомостей Верховної Ради України: URL: http://www.portal.rada.gov.ua.
166. Право та культура: Теорія і практика: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 15–16 травня, 1997р. – К.: МП „Леся”, 1997. – 288 с.
167. Правознавство: Навч. посібник / В.І. Бобир, С.Е. Демський, А.М. Колодій та ін., За ред. В.В. Копейчикова. – 2-ге вид., перероб. та допов. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 704 с.
168. Природа моральной философии / Предисл. А.Ф. Грязнова и Л.В. Коноваловой; Пер. с англ., сост. и прим. Л.В. Коноваловой. – М.: Республика, 1999. – 351 с.
169. Приступа Є.Н. Система народних знань і уявлень про фізичне виховання людини // Традиції фізичної культури в Україні: Зб. наук. статей / За заг. ред. С.В. Кириленко, В.А. Старкова, А.В. Цьося – К.: ІЗМН, 1997. –
С. 131–146.
170. Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія: Посіб. для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академія, 2001. – 576 с.
171. Професійна мотивація працівників органів внутрішніх справ: вивчення та корекція: Науково-практичний посібник (Москаленко А.П., Кобзі Д.О., Стародубцев А.А.; відп. ред. Соболєв В.О). – Харків: Ун-т внутр. справ, 1999. – 98 с.
172. Профессиональная этика сотрудников правоохранительных органов: Учебное пособие / Под ред. Г.В. Дубова и А.В. Опалева. – Изд. 2-е, испр. и дополн. – М.: Щит – М, 1998. – 442 с.
173. Психология – Педагогика. Этика: Учеб. для вузов / О.В. Афанасьев, В.Ю. Кузнецов, И.П. Левченко и др; Под ред. проф. Ю.В. Наумкина. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1999. – 350 с.
174. Психология и педагогика. Учебное пособие / Под ред. К.А. Абульхановой, Н.В. Васиной, Л.Г. Лаптева, В.А. Сластенина. – М.: Изд-во „Совершенство”, 1998. – 320 с.
175. Рабінович П.М., Святоцький О.Д. Проблеми вдосконалення правового виховання школярів в умовах перебудови // Тези доповідей міжвузівської науково-педагогічної конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження А.С. Макаренка. – Львів, 1988. – С. 16–17.
176. Радугин А.А., Радугин К.А. Социология: курс лекций. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Центр, 2000. – 244 с.
177. Ратинов А.Р. Структура и функции правового сознания // Проблемы социологии права. – Вильнюс, 1970. – Вып. 1. – С. 184–219.
178. Рудницька О. Гуманітаризація освіти й духовність // Діалог культур: Україна у світовому контексті: Матеріали перших міжнародних філософ.-культурологічних читань / Ред. колегія: С.О. Черепанова (відп. ред), В.Г. Скотний, Д.П. Крвавич, – Львів: Каменяр, 1996. – С. 128–132.
179. Русская философия права (онтология) / Составители: А.П. Альбов, Д.В. Масленников, М.В. Сальников. – СПб.: Алетея, 1992. – 438 с.
180. Рябко И.Ф. Правосознание и правовое воспитание масс. – Ростов-на-Дону, 1996. – 287 с.
181. С’єдін Б.Г. Естетичне виховання у структурі професійної морально-правової культури співробітників органів внутрішніх справ України: Автореф. дис. ... канд. філософ. наук: 12.00.12 / Національна академія внутрішніх справ України. – К., 1998. – 16 с.
182. Савин Н.В. Педагогика. – М.: Просвещение, 1972. – 302 с.
183. Сальников В.П., Кальной И.И., Гуцериев Х.С., Сандулов Ю.А. Философия для аспирантов: Учеб. для адъюнктов высших образовательных учреждений МВД России / Под ред. И.И. Кального. – СПб.: Лань, 1999. – 512 с.
184. Сахань О.М. Студентські інтереси та їх роль у становленні соціальної зрілості майбутніх спеціалістів: Автореф. дис. ... канд. соціолог. наук: 22. 00. 06 // Харківський національний університет. – Харків, 1995. – 21 с.
185. Синьов В.М., Радов Г.О., Кравчина В.І., Беца О.В. Педагогічні основи ресоціалізації злочинців. – К.: МП „Леся”, 1997. – 272 с.
186. Сичак В., Боруцький С. Лицар українського війська – яким він має бути? // Виховання української еліти в системі національної освіти України: (матер. наук.-практ. конференції, 19-20 червня 1997 р. – Львів: В-во „За вільну Україну”, 1997. – С. 50–54.
187. Скакун О.Ф. Юридическая деонтология. – Харьков: Эспада, 2002. – 504 с.
188. Сливка С. Правова деонтологія. – К.: Атіка, 2003. – 320 с.
189. Сливка С. Природне та надприродне право: У 3-х ч. – Ч. 1. Природне право: історико-філософський погляд. – К.: Атіка, 2005. – 224 с.
190. Сливка С.С. Духовні аспекти морально-правової культури юриста // Правова культура і підприємництво. – Донецьк, 1999. – С. 56–61.
191. Сливка С.С. Духовні засади моральної культури юриста // Право України. – 1999. – №2. – С. 59.
192. Сливка С.С. Естетична культура юриста в контексті інтеграційного підходу // Педагогіка і психологія професійної освіти. Науково-методичний журнал. – Львів, 1999. – №1. – С. 162–168.
193. Сливка С.С. Позитивістські концепти. Філософсько-правовий аналіз: Монографія. – Львів: ЛЮІ, 2005. – 88 с.
194. Сливка С.С. Правове виховання працівників органів внутрішніх справ в сучасних умовах: Монографія. – Львів: Вільна Україна, 1991. – 42 с.
195. Сливка С.С. Професійна етика працівника міліції: Монографія. – Львів: Вільна Україна, 1995. – 127 с.
196. Сливка С.С. Професійна культура юриста (теоретико-методологічний аспект) – Львів: Світ, 2000. – 336 с.
197. Сливка С.С. Теоретичні проблеми виховання молоді у правовій державі: морально-методологічний аспект // Мова і культура нації / За заг. ред. А.С. Токарської – Львів: Львівський інститут внутрішніх справ, 2001. –
С. 157–159.
198. Сливка С.С. Філософсько-правові проблеми професійної культури юриста: Дис. ... докт.. юрид. наук: 12.00.12 / Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого. – Харків, 2002. –368 с.
199. Сливка С.С. Юридична деонтологія. – Вид. 2, перероб., допов.. – К.: Атіка, 2003. – 320 с.
200. Сливка С.С., Єсип І.О., Штангрет М.Й. Конкретизація правосвідомості юриста // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України. – 1997. – С. 115–124.
201. Сливка С.С., Несімко О.Д., Штангрет М.Й. Сучасна особа юриста: Монографія. – Львів: Вільна Україна, 1997. – 116 с.
202. Сливка С.С., Рудницький М.І., Єсип І.О., Підгурський М.Т., Штангрет М.Й. Формування правосвідомості юриста: Монографія. – Львів: Кальварія, 1997. – 96 с.
203. Словарь по этике / Под ред. А.А. Гусейнова и И.С. Кона. – 6-е изд. – М.: Политиздат, 1989. – 477 с.
204. Советский энциклопедический словарь / Главный редактор А.М. Прохоров. – 4-е изд. – М.: Сов. Энциклопедия, 1989. – 1632 с.
205. Согатовский В.Н., Вудгоф В.М. Нравственное и эстетическое формирование личности в условиях развитого социализма. – Томск, 1984. – 161 с.
206. Солдатенко С.М. Нове праворозуміння та його роль у здійсненні державно-правової реформи // Проблеми державно-правової реформи в Україні: Зб. наук. праць. – К., 1997. – Вип. 3. – С. 183–188.
207. Соловйов В.С. Намордник для Левіафана (про першопочатковий та вічний сенс суворо правової норми) // Політична думка. – 1999. – №1–2. –
С. 120–139.
208. Соловьёв Э.Ю. Правовой нигилизм и гуманистический смысл права // Квинтэссенция: филос. альманах / Сост. В.И. Мудрагей, В.И. Усанов. – М.: Политиздат, 1990. – С. 162–235.
209. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. / Общ. ред., сост. и предисл. А.Ю. Соломонова. – М.: Политиздат, 1992. – 543 с.
210. Сорокіна Л.М. Соціальна поведінка молоді, що навчається в умовах трансформації сучасного українського суспільства: Автореф. дис. ... канд. соціол. наук: 22. 00. 06 // Київський університет імені Тараса Шевченка. – К., 1998. – 18 с.
211. Социальная психология личности в вопросах и ответах: Учеб. пособие / Под ред. проф. В.А. Лабунской. – М.: Гардарика, 1999. – 397 с.
212. Социология: Учебник для вузов / В.Н. Лавриненко, Н.А. Нартов, О.А. Шабанова, С.Т. Лукашова / Под ред. проф. В.Н. Лавриненко. – М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998. – 349 с.
213. Соціологічна думка України: Навч. посібник / М.В. Захарченко, Л.Ф. Бурлачук. М.О. Молчанов та ін. – К.: Заповіт, 1996. – 424 с.
214. Спиноза Б. Избранные произведения. – Т. 1–2. – М., 1957. – 372 с.
215. Станік С. Динаміка правової культури: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Одеська державна юридична академия. – Одеса, 1999. – 20 с.
216. Станкевич Л.П. Активность как мера деятельности личности // Вестник Московского универститета. Серия „Философия”.  1970.  №6. –
С. 25–32.
217. Столяренко А.М. Психологические приемы в работе юриста: Практ. пособие. – М.: Юрайт, 2000. – 288 с.
218. Столяренко А.М. Юридическая педагогика: Курс лекций – М.: Ассоциация авторов и издателей „Тандем”; Изд-во „Экмос”, 2000. – 496 с.
219. Струбицький В.В. Актуальні проблеми фізичного виховання школярів у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського // Традиції фізичної культури в Україні: Зб. наук. статей / За заг. ред. С.В. Кириленко, В.А. Старкова, А.В. Цьося – К.: ІВМН, 1997. – С. 234–245.
220. Сухомлинский В.А. Сто советов учителю. – К., 1984. – 217 с.
221. Тацій В., Тодика Ю. Конституція України і правосвідомість юристів / Вісник Академії правових наук України. – 1998. – №4 (15). – С. 44–54.
222. Темченко В.І. Формування професійної правосвідомості співробітників міліції (проблеми теорії і практики). – К.: НАВСУ, ДС „Авангард”, 2001. – 188 с.
223. Теория государства и права: Учеб. для вузов / Под ред. В.Д. Перевалова и др. – М.: ИНФРА-НОРМА, 1999. – 559 с.
224. Ткаченко Т.С. Етико-правові проблеми професійної
деформації співробітників органів внутрішніх справ: Автореф. дис. ... канд. філософ. наук: 12. 00. 12 // Національна академія внутрішніх справ України. – К., 1997. – 16 с.
225. Ткаченко Т.С. Моральна деформація співробітників ОВС // Міжвузівський збірник наукових праць. МВС України. – К., 1995. –
С. 104–115.
226. Ткачова Н.О. Методологічні й методичні основи формування правосвідомості учнів у закладах професійно-технічної освіти // Педагогіка і психологія: науково-теоретичний та інформаційний журнал АПН України,
1999. – №1. – С. 93–98.
227. Толмэн Э. Бихевиоризм и необихевиоризм // Хрестоматия по истории психологии / Под ред. П.Я. Гальперина, А.Н. Ждан – М.: Изд-во МГУ, 1980. – С. 47–54.
228. Трофименко В.А. Розум та воля як антропологічні основи права: Автореф. дис. ... канд.. юрид. наук: 12.00.12 / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2004. – 20 с.
229. Трубецкой Е.Н. Энциклопедия права. – СПб.: Лань, 1999. – 224 с.
230. Указ Президента України „Про національну доктрину розвитку освіти” від 17 квітня 2002 року. – №347 // Сайт Верховної Ради України: URL: http:// www.portal.rada.gov.ua.
231. Указ Президента України „Про систему заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам корупції” від 9 лютого 2004 року №175/2004 // Урядовий кур’єр. – 2004. – 14 лютого.
232. УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. – К.: Ірина, 1999. – 1551 с.
233. Фарбер И.Е. Правосознание как форма общественного сознания. – М., 1963. – 277 с.
234. Федик Є. Правова культура та її різновиди (загальнотеоретична характеристика) // Право та культура: теорія і практика: Мат. міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ 15–16 травня 1997 р. / За ред. Ю. Шемшученка, В. Кампо, М. Поплавського. – К.: МП „Леся”, 1997. – С. 266–269.
235. Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова.  5-е изд. 
М.: Политиздат, 1986.  590 с.
236. Философский энциклопедический словарь / Гл. редакция: Л.Ф. Ильичев, П.Н. Федосеев, С.М. Ковалев, В.Г. Панов. – М.: Советская энциклопедия, 1983.  840 с.
237. Философское сознание: догматизм обновления / Отв. ред. Н.И. Лапин; Сост. Е.Н. Шульга. – М.: Политиздат, 1991. – 413 с.
238. Философско-психологические проблемы развития образования / Под ред. В.В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1981. – 176 с.
239. Філософія права / О.О. Бандура, С.А. Бублик, М.Л. Заінчковський та ін.; За заг. ред. М.В. Костицького, Б.Ф. Чміля. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 336 с.
240. Філософія: Навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. / За ред. І.Ф. Надольного. – К.: Вікар, 2001. – 457 с.
241. Фіцула М. Виховати в учнів повагу до закону // Право України, 1997. – №2. – С. 51–55.
242. Франк С.Л. Духовные основы общества. – М.: Республика, 1992. – 510 с.
243. Фройд З. Либидо / Академия гуманитарных исследований. Институт философии РАН. – М.: Гуманитарий, 1996. – 477 с.
244. Фройд З. Лекции по введению в психоанализ. – М.: Экспо, 2001. – 347 с.
245. Фролов С.С. Социология: Учебник. – 3-е изд., доп. – М.: Гардарики, 1999. – 344 с.
246. Фролова Т. Підготовка старшокласників до праці менеджера // Педагогіка і психологія професійної освіти. Науково-методичний журнал. – №3–4. – 1997. – Ч. 1. – С. 154–158.
247. Фромм Э. Бегство от свободы. Человек для себя / Пер с англ. Д.Н. Дудинский. – Минск: Попурри, 1998. – 672 с.
248. Фромм Э. Душа человека / Общ. ред., сост. и предисл. П.С. Гуревича. – М.: Республика, 1992. – 430 с.
249. Християнська етика: Методичний посібник. 1–11 класи / М. Бендик, І. Гнатів, О. Огірко. – Львів: Обласна книжкова друкарня, 1997. – 159 с.
250. Хюшбер А. Мыслители нашого времени: Справочник по философии Запада ХХ века. – М.: Изд-во ЦТР МГП ВОС, 1994. – 312 с.
251. Цимбалюк М.М. Формування правосвідомості громадян у процесі розбудови громадянського суспільства: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.12 / Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2004. – 187 с.
252. Ципко С.Ю. Роль вищого навчального закладу у формуванні політичної культури студентської молоді (соціологічний аспект): Автореф.
дис. ... канд. соціолог. наук: 22.00.03 / Київський університет імені. – К.,
1999. – 20 с.
253. Чебикін А. Сучасна мистецька освіта в Україні: перспектива розвитку // Діалог культур: Україна у світовому контексті: Мистецтво і освіта: Зб. наук. праць / Упорядн. і відп. ред. С.О. Черепанова. – Львів: Каменяр,
1998. – Вип. 3. – С. 72–79.
254. Шадриков В.Д. Проблема системогенеза в профессиональной деятельности. – М.: Наука, 1982. – 185 с.
255. Шемшученко Ю. Теоретичні засади взаємодії права і культури // Право та культура: теорія і практика: Мат. міжнар. наук.–практ. конфер., м. Київ 15–16 травня 1997 р. / За ред. Ю. Шемшученка, В. Кампо, М. Поплавського. – К.: МП „Леся”, 1997.– С. 4–6.
256. Шишко В.В. Культурологічні проблеми правотворчості: Дис. ... канд.. юрид. наук: 12.00.12 / Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2004. – 209 с.
257. Шишко В.В. Філософія права: культурологічний аспект // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – Львів, 2000. – №1. – С. 149–153.
258. Шиянов Е.Н., Котова И.Б. Развитие личности в обучении: Учеб. пособие для студ. пед. вузов. – М.: Изд. центр „Академія”, 1999. – 288 с.
259. Шкода В.В. Вступ до правової філософії. – Х.: Фоліо, 1997. – 223 с.
260. Шнайдер Г.И. Криминология / Пер. с нем.; под. общ. ред. и с пре-дисл. Л.О. Иванова. – М.: УНИВЕРС, 1994. – 501 с.
261. Шопенгауэр А. Свобода воли и нравственность / Общ, ред., сост., вступ. ст. А.А. Гусейнова и А.П. Скрипника. – М.: Республіка, 1992. – 448 с.
262. Штангрет М.Й. Діалектичний взаємозв’язок форм, методів та засобів правового виховання курсантів // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України. – 2002. – №1. – С. 69–76.
263. Штангрет М.Й. Духовне виховання курсантів: правовий аспект // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України. – 1999. – №3. – С. 156–162.
264. Штангрет М.Й. Правове виховання курсантів як суспільно-необхідна умова професійного становлення майбутніх правоохоронців // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична: – Львів: 2006. – Вип. 2. – С. 137–143.
265. Штангрет М.Й. Правове виховання як засіб національної безпеки: філософський аспект // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – Одеса: 1999. – №1. – С. 130–135.
266. Штангрет М.Й. Правосвідомість як феномен виховання
курсантів // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України. – 2000. – №1. – С. 141–144.
267. Штангрет М.Й. Філософське обґрунтування методів та засобів правового виховання курсантів у демократичній державі // Молода Українська держава на межі тисячоліть: погляд в історичне майбутнє
демократичної правової держави Україна. Зб. наук. праць. – Львів: Львівський інститут внутрішніх справ при НАВС України, 2001. – С. 256–271.
268. Эренгросс Б.А. Удивительная наука эстетика!.. Научно-художествення литература / Оформл. Евг. Когана. – М.: Дет. лит., 1974. – 208 с.
269. Эстетика: Словарь / Под общ. ред. А.А. Беляева и др. – М.: Политиздат, 1989. – 447 с.
270. Эстетика: Учеб. пособие / Л.Т. Левчук, Д.Ю. Кучерюк, В.І. Панченко, М.Ю. Русин. – К.: Вища школа, 1991. – 302 с.
271. Юридическая соціологія: Учебник для вузов – М.: НОРМА, 2000. – 368 с.
272. Юридична енциклопедія: У 6-ти тт. / Під заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: Вид-во „Укр. енциклопедія ім. М.П. Бажана”, 2003. – Т. 5. – 735 с.
273. Ядов В.А. Диспозиционный регулятив социального поведения личности / Методологические проблемы социальной психологии. – М., 1975. – 106 с.
274. Ярошевский М. Наука о поведении: русский путь. – М.: Воронеж, 1996. – 350 с.
275. Ясперс К. Смысл и назначение истории. / Пер. с нем. – М.: Политиздат, 1991. – 572 с.
276. Hekhausen H. Hoffnung und Furcht in der Leistungsmotivation. Meisenheim und Han. – Born. 1963.  424 p.
277. Hengsterberg H.-E. Philosophische Anthropologie. – Stuttgart, 1957.  442 p.
278. Mensch und Geschichte. Studien zur Metohodologie und Wissenschaftgeschichte. – Born, 1950.  632 p.
279. Ron Miller. What Are School For? Holistic Education in American Culture. – Brandon, Vermont, USA, 1982. – 253 р.
280. Rothacker E. Logik und Systematik der Geisteswis – Senschaft. Born, 1948. – 374 s.
281. Rothacker E. Philosophische Anthropologie. – Senschaft. Born, 1952. – 291 s.


Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.