У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КОМЕРЦІЙНИХ КОНТРАКТІВ В УКРАЇНІ
Количество страниц 185
ВУЗ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. І.І. МЕЧНИКОВА
Год сдачи 2005
Содержание ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ КОМЕРЦІЙНИХ КОНТРАКТІВ.........9
1.1. Поняття та характерні ознаки комерційних контрактів...................9
1.2. Види комерційних контрактів..........................................................26

РОЗДІЛ 2. УКЛАДЕННЯ, ВИКОНАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМЕРЦІЙНИХ КОНТРАКТІВ................................................................59
2.1. Укладення комерційних контрактів.................................................59
2.2. Виконання комерційних контрактів................................................88
2.2. Способи забезпечення виконання комерційних контрактів.......... 97

РОЗДІЛ 3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ КОМЕРЦІЙНИХ КОНТРАКТІВ..............................................................................................125
3.1. Поняття відповідальності за порушення комерційних контрактів..........................................................................................125
3.2. Підстави відповідальності за порушення комерційних контрактів..........................................................................................132
3.3. Форми відповідальності за порушення комерційних контрактів..........................................................................................150



ВИСНОВКИ..................................................................................................165

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................170

ВСТУП

Актуальність теми. Cтаття 42 Конституції України закріплює право кожного на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом . Підприємництво є рушієм ринкової економіки, своєрідним підгрунтям для випробування конкретних форм і способів господарювання. Воно генерує відносини, що стимулюють свідомий економічний ризик в усіх сферах і галузях суспільного виробництва. Крім того, підприємництво є одним із дійових засобів сприяння структурній перебудові економіки, забезпечення насичення ринку необхідними товарами та послугами , рух яких у господарському обороті здійснюється шляхом укладання комерційних контрактів.
Одним із головних завдань України сьогодні є її інтеграція до європейського та світового співтовариства, тому величезного значення набуває проблема відповідності вітчизняного цивільного законодавства взагалі та норм договірного права зокрема сучасним тенденціям розвитку договірного права. В зазначених умовах комерційні контракти потребують високого рівня регламентації, досягти якого можливо лише за допомогою висновків і рекомендацій, отримних у результаті теоретичного аналізу.
Теоретичним підгрунтям дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних фахівців: С.С. Алексєєва, С.І. Аскназія, С.В. Бахіна, О.А. Беляневич, Д.В. Бобрової, М.І. Брагінського, С.М. Братуся, М.В. Венецької, В.В. Вітрянського, М.В. Гордона, В.П. Грибанова, О.С. Іоффе, І.С. Канзафарової, О.О. Красавчикова, І.М. Кучеренко, В.В. Луця, Г.К. Матвєєва, К.П. Побєдоносцева, І.А. Покровського, О.А. Пушкіна, Ю.В. Романця, А.П. Сергєєва, М.М. Сібільова, В.І. Сінайського, Р.О. Халфіної, Я.М. Шевченко, Г.Ф. Шершеневича, В.С. Щербини та ін. Разом з тим, в юридичній літературі питання щодо цивільно-правового регулювання договорів в сфері підприємництва до цього часу не знайшли вичерпного висвітлення. Крім того, необхідно враховувати, що багато точок зору щодо проблематики даного дисертаційного дослідження було висловлено у минулому столітті і відтворюють положення радянського законодавства, а тому не відповідають сучасному стану правового регулювання договірних відносин у комерційному обороті.
Враховуючи вищезазначене, можна стверджувати, що обрана для дисертаційного дослідження тема є актуальною як з теоретичної, так і з практичної точки зору.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана за планами науково-дослідної роботи економіко-правового факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, тема “Правове забезпечення підприємницької діяльності в Україні” (державний реєстраційний номер 0101U008293).
Мета і задачі дослідження. Метою даного дисертаційного дослідження є комплексний теоретичний аналіз цивільно-правового регулювання комерційних контрактів в Україні і розробка на цій основі рекомендацій по вдосконаленню нормативного регулювання відносин, що виникають в результаті укладення зазначених контрактів.
Для досягнення мети дисертаційного дослідження були поставлені наступні задачі:
- визначити поняття та основні характерні ознаки комерційних контрактів;
- здійснити класифікацію комерційних контрактів;
- провести теоретичний аналіз особливостей укладення та виконання комерційних контрактів;
- охарактеризувати способи забезпеченння виконання комерційних контрактів;
- визначити особливості відповідальності за порушення комерційних контрактів;
- сформулювати наукові висновки і пропозиції по вдосконаленню правового регулювання комерційних контрактів в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку з укладенням, виконанням і порушенням комерційних контрактів.
Предметом дослідження є вітчизняні і закордонні наукові розробки з проблем правового регулювання комерційних контрактів, законодавство і судова практика України та окремих зарубіжних країн з досліджуваних питань.
Методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дослідження в процесі роботи були використані загальнонаукові (діалектичний, історичний, структурно-функціональний, формально-логічний методи, метод системного аналізу) та спеціальні (порівняльно-правовий, метод тлумачення правових норм) методи наукового пізнання. Застосування діалектичного та історичного методів дозволило проаналізувати процес розвитку наукових уявлень щодо сутності та правової природи комерційних контрактів. За допомогою формально-логічного та структурно-функціонального методів, а також методу системного аналізу та методу тлумачення правових норм проаналізовано зміст норм чинного вітчизняного законодавства, висловлені в юридичній літературі точки зору щодо досліджуваних питань. Зроблені в дисертації висновки грунтуються на вимогах формальної логіки стосовно визначеності, несуперечливості, послідовності та обгрунтованості міркувань і здійснюються в рамках загально-теоретичних і цивільно-правових конструкцій з використанням понятійного апарата цих наук. Порівняльно-правовий метод застосовувався при аналізі норм вітчизняного та зарубіжного законодавства.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у здійсненому вперше в Україні після прийняття нового Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України) комплексному дослідженні правового регулювання комерційних контрактів, в якому обгрунтовуються важливі наукові положення і висновки.
В результаті проведеного дисертаційного дослідження вперше сформульовано і обгрунтовано або додатково аргументовано низку наукових положень і висновків, що виносяться на захист:
1. Пропонується визначити комерційний контракт як письмову угоду між суб’єктами підприємницької діяльності, котра укладається з метою отримання прибутку та опосередковує рух товарів (робіт, послуг) у комерційному обороті.
2. Аргументовано висновок, що комерційні договори доцільніше називати контрактами, оскільки контракт – це письмова угода, а майже всі комерційні договори укладаються у письмовій формі.
3. Аргументовано висновок, що оскільки комерційні контракти укладаються з метою отримання прибутку, вони не можуть бути класифіковані на оплатні та безоплатні, адже комерційний контракт не може бути безоплатним за своєю сутністю.
4. Вперше аргументовано висновок, що оскільки окремі види договорів в сфері підприємницької діяльності можуть укладатися тільки тими суб’єктами, які отримали в установленому порядку ліцензію на здійснення певного виду діяльності, всі комерційні контракти можна поділити за зазначеним критерієм на такі, передумовою укладення яких є та не є отримання ліцензії на здійснення певного виду діяльності.
5. Оскільки відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку, а ГК України хоча не забороняє укладання таких угод, але як загальне правило вказує лише на традиційні способи вираження волі сторін, пропонується доповнити ч.1 ст.181 ГК України після слів « телефонограмами тощо», словосполученням «а також за допомогою електронного способу зв'язку, включаючи й електронний підпис».
6. Імперативний припис норми, закріпленої у ч. 4 ст. 265 ГК України, відповідно до якої умови договорів поставки повинні викладатись сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів “ІНКОТЕРМС” протирічить самій суті цього документа, який підлягає застосуванню тільки у тому випадку, коли самі сторони контракту погодились з цим. Крім того, оскільки зазначені Правила розроблялись для використання у міжнародному комерційному обороті, використання їх умов у внутрішньому обороті уявляє певні складнощі як технічного, так і юридичного характеру. Тому пропонується ч. 4 ст. 265 ГК України виключити.
7. З метою гармонізації цивільного законодавства України з нормами контрактного права Європейського Союзу пропонується доповнити ст. 610 ЦК України ч. 2 наступного змісту: “2. Порушенням договірного зобов’язання є також відмова другої сторони від співробітництва для досягнення повного виконання договору”.
8. Пропонується визначити цивільно-правову відповідальність за порушення комерційних контрактів як правовідношення, метою якого є відновлення порушених майнових прав сторони комерційного контракту, що потерпіла від його порушення, шляхом покладення на контрагента-правопорушника нового (поряд з порушеним) суб’єктивного відносного обов’язку.
9. Враховуючи позитивний міжнародний досвід правового регулювання комерційних контрактів, пропонується доповнити ч. 3 ст. 22 ЦК України абзацем третім наступного змісту: “Вирішуючи питання щодо розміру збитків, які підлягають відшкодуанню, суд враховує будь-яку вигоду потерпілої сторони, одержану нею в результаті того, що вона уникла втрат або шкоди”.
Практичне значення одержаних результатів визначається новизною дисертаційного дослідження і полягає у розробці актуальних питань цивільного права, які виникають в процесі укладення, виконання та забезпечення комерційних контрактів, а також у процесі притягнення до цивільно-правової відповідальності за порушення комерційних контрактів. Одержані висновки можуть бути використані в законотворчій діяльності в процесі вдосконалення цивільного законодавства, а також з навчально-методичною метою при підготовці фахівців-правознавців цивільно-правової спеціалізації.
Апробація результатів дослідження. Дисертацію виконано і обговорено на кафедрі цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.
Результати дисертаційного дослідження доповідались на 58-й науковій конференції професорсько-викладацького складу і наукових працівників Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (19-21 листопада 2003 р.) та на II Звітній конференції професорсько-викладацького складу Одеського юридичного інституту НУВС (22 квітня 2005 р.).
Публікації. Основні теоретичні та практичні висновки, положення та пропозиції дисертаційного дослідження викладені у 3 статтях, опублікованих у виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань, затвердженого ВАК України, а також у одних тезах доповіді.
Структура дисертації. Дослідження будується за принципом поступального розгляду окремих питань, які пов’язані з його проблематикою. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, поділених на вісім підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 185 сторінок. Список використаних джерел складає 177 найменувань і займає 16 сторінок.



Список литературы ВИСНОВКИ

1. Комерційні договори доцільніше називати контрактами, оскільки контракт – це письмова угода, а майже всі комерційні договори укладаються у письмовій формі.
2. До характерних ознак комерційного контракту необхідно віднести наступні: 1) спеціальний суб’єктний склад - контрагентами можуть бути тільки суб’єкти підприємницької діяльності; 2) обов’язкове дотримання встановленої законом письмової форми; 3) мета укладання угоди - отримання прибутку; 4) сфера застосування договору – комерційний оборот.
3. Враховуючи зазначене, пропонується визначити комерційний контракт як письмову угоду між суб’єктами підприємницької діяльності, котра укладається з метою отримання прибутку та опосередковує рух товарів (робіт, послуг) у комерційному обороті.
4. Розглянувши два способи класифікації комерційних контрактів за ознакою дихотомії та за ознакою спрямованості, зроблено висновок, що кожен вид договору може бути віднесений як до першої групи, так і до другої. Доведено, що всі комерційні контракти варто класифікувати за ознакою дихотомії на наступні групи: 1) односторонні і двосторонні; 2) реальні і консенсуальні; 3) головні і додаткові; 4) взаємопогоджені і приєднання; 5) договори на користь контрагентів і договори на користь третіх осіб; 6) основні і попередні; 7) поіменовані та непоіменовані; 8) вільні та обов’язкові; 9) передумовою укладення яких є та не є отримання ліцензії на здійснення певного виду діяльності. При цьому комерційні контракти не можуть бути поділені на оплатні на безоплатні, оскільки будь-який комерційний контракт завжди є оплатним.
5. Також варто використовувати багатоступіневу класифікацію, у якій виділяти наступні групи: 1) договори, спрямовані на передачу об’єктів цивільного права; 2) договори, спрямовані на виконання робіт; 3) договори, спрямовані на надання послуг; 4) договори, спрямовані на установу різних утворень.
6. Разом з тим, в рамках окремих договірних типів можливе застосування й іншої класифікації. Так, наприклад, виокремлення окремих видів договору транспортного експедирування може здійснюватись не у порядку наукової класифікації відповідних правовідносин, що передбачає використання єдиного наукового критерія класифікації, принципа дихотомії тощо, а в цілях визначення тих договірних моделей транспортного експедирування, котрі потребують диференційованого спеціального правового регулювання. З цієї точки зору, можуть бути виділені наступні види договору транспортного експедирування: договір про транспортно-експедиційне забезпечення доставки вантажу отримувачу; договір про транспортно-експедиційне забезпечення завозу (вивозу) вантажів на станції залізниць, у порти (на пристані) та аеропорти; договори про окремі транспортно-експедиційні операції та послуги; договори про транспортно-експедиційне обслуговування.
7. За загальним правилом, офертою визнається дія, що повинна містити суттєві умови і достатньо впевнено висловлювати намір особи, яка внесла пропозицію, вважати себе такою, що уклала договір; акцептом є дія, що є відповіддю про прийняття оферти чи дії щодо виконання зазначених в оферті умов. Оферта - це не проста абстрактна пропозиція вступити в договірні відносини, а індивідуалізована пропозиція, яка повинна відповідати встановленим законом вимогам щодо її оформлення.
8. З теоретичної точки зору, у випадку, якщо акцептант повідомляє оферента про свою згоду, можливі три моменти укладання договору: а) відправлення повідомлення оференту; б) одержання оферентом повідомлення (теорія одержання); в) ознайомлення оферента з повідомленням (теорія сприйняття). На підставі аналізу ч. 2 ст. 642 ЦК України, можна дійти висновку, що законом визнається теорія «одержання», оскільки в даній нормі права зазначено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію, відповідно до вказаних у пропозиції умов договору…, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
9. Оскільки відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку, а ГК України хоча не забороняє укладання таких угод, але як загальне правило вказує лише на традиційні способи вираження волі сторін, необхідно доповнити ч.1 ст.181 ГК України після слів «телефонограмами тощо», словосполученням «а також за допомогою електронного способу зв'язку, включаючи й електронний підпис».
10. Імперативний припис норми, закріпленої у ч. 4 ст. 265 ГК України, відповідно до якої умови договорів поставки повинні викладатись сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів “ІНКОТЕРМС” протирічить самій суті зазначеного документа, який підлягає застосуванню тільки у тому випадку, коли самі сторони контракту погодились з цим. Крім того, оскільки Правила “ІНКОТЕРМС” розроблялись для використання у міжнародному комерційному обороті, використання їх умов у внутрішньому обороті уявляє певні складнощі як технічного, так і юридичного характеру. Тому пропонується ч. 4 ст. 265 ГК України виключити.
11. Порядок укладання комерційних контрактів характеризується рядом особливостей, властивих саме цим правовідносинам. Однак, як для загально-цивільних договорів, так і для комерційних контрактів основною засадою є принцип свободи договорів.
12. Не існує загального правила щодо належного виконання всіх прийнятих на себе стороною зобов'язань за всіма видами комерційних контрактів. Обставини, що будуть свідчити про належне виконання, залежать, зокрема, від предмета даного контракту.
13. Доцільно виділяти три принципи виконання зобов’язань: принцип реального виконання, принцип належного виконання, принцип добросовісності та розумності. При цьому принципи належного і реального виконання знаходять відображення у понятті «зміст комерційного контракту”.
14. Відповідно до ст. 180 ГК України при укладенні комерційного контракту сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Зазначені положення ст. 180 ГК України не зовсім узгоджуються з положеннями ЦК України щодо суттєвих умов окремих видів цивільно-правових договорів. Зокрема, ЦК України визнає чинність договору купівлі-продажу і без визначення ціни на момент укладання договору. Зазначені положення ЦК є більш досконалими, оскільки надають сторонам договору більш широке коло можливостей щодо їх поведінки у комерційному обороті.
15. Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язань у теперішній час не користується особливою «популярністю» у кредиторів, незважаючи на її достатню прогресивність, яка полягає в тому, що на сьогодні, на відміну від дня «вчорашнього», гарантію не слід розглядати як різновид поруки, а необхідно характеризувати її як самостійний спосіб забезпечення виконання зобов'язання.
16. Застава, поряд з неустойкою, є найбільш розповсюдженим способом забезпечення в комерційному обороті. Це пояснюється тим, що при укладанні комерційного контракту і виникненні необхідності забезпечити його суб'єкти господарювання керуються принципом «краще синиця в руці», тому що на момент виникнення договірного зобов'язання кредитор уже чітко знає, чим буде сплачено борг, якщо зобов'язання не буде виконано.
17. Законодавче закріплення інституту “обтяжень” суттєво ускладнило становище учасників комерційного обороту, оскільки навіть юристам не просто уяснити зміст Закону від 18 листопада 2003 р. “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.
18. З метою гармонізації цивільного законодавства України з нормами контрактного права Європейського Союзу пропонується доповнити ст. 610 ЦК України ч. 2 наступного змісту: “2. Порушенням договірного зобов’язання є також відмова другої сторони від співробітництва для досягнення повного виконання договору”.
19. Пропонується визначити цивільно-правову відповідальність за порушення комерційних контрактів як правовідношення, метою якого є відновлення порушених майнових прав сторони комерційного контракту, яка потерпіла від його порушення, шляхом покладення на контрагента-правопорушника нового (поряд з порушеним) суб’єктивного відносного обов’язку.
20. Відсутність чіткого розмежування між санкціями й іншими мірами в статтях 611 “Правові наслідки порушення зобов’язання” і 653 “Правові наслідки зміни або розірвання договору” ЦК України призводить до змішання понять “наслідки” і “відповідальність”, що є недопустимим для будь-якого нормативно-правового акту взагалі, а тим більш для Цивільного кодексу. Тому у цій частині ЦК має потребу в уточненнях і змінах.
21. З метою гармонізації цивільного законодавства України з нормами контрактного права Європейського Союзу пропонується доповнити ст. 610 ЦК України ч. 2 наступного змісту: “2. Порушенням договірного зобов’язання є також відмова другої сторони від співробітництва для досягнення повного виконання договору”.
22. Враховуючи позитивний міжнародний досвід правового регулювання комерційних контрактів, пропонується доповнити ч. 3 ст. 22 ЦК України абзацем третім наступного змісту: “Вирішуючи питання щодо розміру збитків, які підлягають відшкодуанню, суд враховує будь-яку вигоду потерпілої сторони, одержану нею в результаті того, що вона уникла втрат або шкоди”.







СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.
2. Цивільний кодекс України: Прийнятий 16 січня 2003 р. № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №№ 40-44. – Ст. 356.
3. Господарський кодекс України: Прийнятий 16 січня 2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 18, № 19-20, № 21-22. – Ст. 144.
4. Земельний кодекс України: Прийнятий 25 жовтня 2001 р. № 2768-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 3-4. – Ст. 27.
5. Закон України від 16.04.1991 р. № 959-ХII “Про зовнішньоекономічну діяльність”// Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 29. – Ст. 377.
6. Закон України від 18 червня 1991 р. “Про цінні папери і фондову біржу” № 1201- ХII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 38. – Ст. 508.
7. Закон України від 10 грудня 1991 р. “Про товарну біржу” № 1956- ХII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 10. – Ст. 139.
8. Закон України вцд 10 квітня 1992 р. “Про оренду державного та комунального майна” № 2269- ХII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 30. – Ст. 416 (В редакції Закону України від 14 березня 1995 р. № 98/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 15. – Ст. 99).
9. Закон України від 10 жовтня 1992 р. “Про заставу” № 2654- ХII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 47. – Ст. 642.
10. Закон України від 22 квітня 1993 р. “Про аудиторську діяльність” № 3125-ХII // Відомості Верховної Ради україни. – 1993. - № 23. – Ст. 243.
11. Закон України від 2 вересня 1993 р. № 3425- ХII “Про нотаріат” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 39 – Ст. 383.
12. Закон України від 28 грудня 1994 р. “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 4. – Ст. 28 (В редакції Закону України від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 27. – Ст. 181).
13. Закон України від 7 березня 1996 р. “Про страхування” № 85/96-ВР// Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 18. – Ст. 78 (В редакції Закону України від 4 жовтня 2001 р. № 2745-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 7. – Ст. 50).
14. Закон України від 22 листопада 1996 р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 5. – Ст. 28.
15. Закон України від 16 грудня 1997 р. “Про фінансовий лізинг” № 723/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 16. – Ст. 68 (В редакції Закону України від 11 грудня 2003 р. № 1381-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 15. – Ст. 231).
16. Закон України від 1 червня 2000 р. “Про ліцензування певних видів господарської діяльности” № 1775-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 36. – Ст. 299.
17. Закон України від 7 грудня 2000 р. “Про банки і банківську діяльність” № 2121-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 5-6. – Ст. 30.
18. Закон України від 12 липня 2001 р. “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” № 2658-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 47. – Ст. 251.
19. Закон України від 12 липня 2001 р. “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” № 2664-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 1. – Ст. 1.
20. Закон України від 15 травня 2003 р. “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” № 755- IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 31-32. – Ст. 263.
21. Закон України від 22 травня 2003 р. “Про електронні документи та електронний документообіг” № 851- IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 36. – Ст. 275.
22. Закон України від 22 травня 2003 р. “Про електронний цифровий підпис” № 852- IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 36. – Ст. 276.
23. Закон України від 5 червня 2003 р. “Про іпотеку” № 898-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 38. – Ст. 313.
24. Закон України від 19 червня 2003 р. “Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” № 979-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 1. – Ст. 1.
25. Закон України від 18 листопада 2003 р. “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” № 1255- IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 11. – Ст. 140.
26. Закон України від 11 грудня 2003 р. “Про оцінку земель” № 1378- IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 15. – Ст. 229.
27. Закон України від 1 липня 2004 р. “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”// Комп’ютерна система інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: - Закон.
28. Указ Президента України від 4 жовтня 1994 р. № 567/94 “Про застосування міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів”// Комп’ютерна система інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: - Закон.
29. Тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. № 410 // Комп’ютерна система інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: - Закон.
30. Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 671 // Комп’ютерна система інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: - Закон.
31. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом Мінюсту від 3 березня 2004 р. № 20/5 // Комп’ютерна система інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: - Закон.
32. Примірний договір купівлі-продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства за конкурсом, затв. наказом Фонду державного майна України від 28 березня 2005 р. № 689 // Комп’ютерна система інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: - Закон.
33. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 р. // Комп’ютерна система інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: - Закон.
34. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 23 серпня 1989 р. “Про приєднання Української Радянської Соціалістичної Республіки до Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів” // Відомсті Верховної Ради УРСР. – 1989. - № 36. – Ст. 108.
35. Лист Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 27 січня 2003 р. № 83-20/34 // Комп’ютерна система інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: - Закон.
36. Гражданский кодекс Российской Федерации. – М.: ИКФ «ЭКМОС», 2003. – 320 с.
37. Французский гражданский кодекс / Науч. редакт. и предисл. канд. юрид. наук Д.Г. Лаврова, перевод с франц. А.А. Жуковой, Г.А. Пашковской. – СПб: Изд-во “Юридический центр Пресс”, 2004.– 1101 с.
38. Гражданское уложение Германии = Deutsches Bürgerliches Gesetzbuch mit Einführungsgesetz: Ввод. Закон к Гражд. уложению; Пер. с нем.; Науч. редакторы – А.Л. Маковский [и др.]. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 816 с.
39. Единообразный торговый кодекс США: Пер. с англ. / Серия: Совр. заруб. и межд. част. право. – М.: Межд. центр фин.-эконом. развития, 1996. – 427 с.
40. Принципы международных коммерческих контрактов (Принципы УНИДРУА) // Бахин С.В. Субправо (международные своды унифицированного контрактного права). – СПб.: Изд-во “Юридический центр Пресс”, 2002. - С. 233-267.
41. Принципы Европейского контрактного права // Бахин С.В. Субправо (международные своды унифицированного контрактного права). – СПб.: Изд-во “Юридический центр Пресс”, 2002. - С. 268-309.
42. Правила ИНКОТЕРМС – 1990/2000. – К.: Юстиниан, 2002. – 608 с.
43. Агарков М.М. Обязательство по советскому гражданскому праву: Ученые труды ВИЮН НКЮ СССР. – Вып. 3. – М., 1940. – 191 с.
44. Александров Н.Г. Право и законность в период развитого строительства коммунизма. – М.: Госюриздат, 1961. – 257 с.
45. Андрійцьо В.Д. Примусове виконання обов’язку в натурі як спосіб захисту цивільних прав: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 – Київ, 2004. - 18 с.
46. Анненков К. Система русского гражданского права. Т.3: Права обязательственные. - СПб., 1901. – 300 с.
47. Антимонов Б.С. Основания договорной ответственности социалистических организаций. – М., 1962. – 173 с.
48. Апопій І.В. Цивільно-правові аспекти договорів купівлі-продажу в оптовій торгівлі: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 – К., 2004.– 16 с.
49. Архив арбитражного суда г. Киева. – 1997. – Дело №1/61-97
50. Аскназий С.И. Очерки хозяйственного права СССР. – Л., 1926.–200 с.
51. Баранова Л.М. Відповідальність за порушення цивільних прав і обов’язків // Цивільне право України. Ч.1. Підручник / Ч.Н. Азімов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова та ін.; За ред. проф.. Ч.Н. Азімова, доцентів С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. – Харків: Право, 2000. – 368 с.
52. Басин Ю.Г. Основы гражданского законодательства о защите субъективных гражданских прав. – В кн.: Проблемы применения Основ гражданского законодательства и Основ гражданского судопроизводства Союза ССР и союзных республик. Саратов, 1971. – С. 36-37.
53. Бахин С.В. Субправо (международные своды унифицированного контрактного права). – СПб.: Изд-во “Юридический центр Пресс”, 2002. - 311 с.
54. Бекленищева И.В. Понятие договора: основные подходы в современном правоведении. – М., 2004. –354 с.
55. Бекленищева И.В. Понятие договора: основные подходы в современном правоведении // Цивилистические записки: Межвузовский сборник научных трудов. Выпуск 2. – М.: «Статут» - Екатеринбург: Институт частного права, 2002. – С. 297-313.
56. Белоновский В.Н. Правонарушения и юридическая ответственность в избирательном праве. Историческая практика и современность: Монография / Под ред. проф. А.С. Прудникова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2005. - 512 с.
57. Белых В.С. Предпринимательский договор: понятие, виды и сфера применения //Цивилистические исследования. – Вып. 1.: Сборник науч. трудов памяти проф. И.Ф. Федорова. / Под ред. Б.Л. Хаскельберга, Д.О. Тузова. – М.: “Статут”, 2004. – С. 123-133.
58. Беляневич О. А. Господарський договір та способи його укладання. – Київ: Наукова думка, 2002. – 276 с.
59. Боброва Д.В. Зобов’язання із заподіяння шкоди //Цивільне право України. Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; за ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. Кн. 2. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С.504-566.
60. Богатырев О.Ф. Залог прав // Актуальные проблемы гражданского права: Сб. статей. Вып.4- М.:Изд-во Норма, 2002. – С. 168-201.
61. Богатых Е.А. Гражданское и торговое право: Учеб. пособие. - 2-е изд., доп. и перераб. – М.: Юридическая фирма «КОНТРАКТ», 2000. – 352 с.
62. Богатых Е.А. Гражданское и торговое право: Учеб. пособие. – 3-е изд. доп. и перераб. – М.: Юристъ, 2004. – 367 с.
63. Богданов Е.В. Договор в сфере предпринимательства .- Х.: Фирма «Консум»,1997 – 112 с.
64. Брагинский М.И. Глава 2. Возникновение гражданских прав и обязанностей, осуществление и защита гражданских прав. – В кн.: Комментарий части первой Гражданского кодекса Российской Федерации для предпринимателей. - М.: Фонд «Правовая культура», 1995. – С. 43-60.
65. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Общие положения. - М.: Статут, 1998. – 682 с.
66. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения. – М.: «Статут», 2001. – 848 с.
67. Братусь С.Н. Спорные вопросы теории юридической ответственности // Сов. гос-во и право. - 1973. - № 4. - С. 27 – 35.
68. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность. – М.: Юрид. лит., 1976. – 216 с.
69. Васькин В.В., Овчинников Н.И., Рогович Л.Н. Гражданско-правовая ответственность. – Владивосток: Изд-во Дальнев. ун-та, 1988.–180 с.
70. Венедиктов А.В. Гражданско-правовая охрана социалистической собственности в СССР.- М.;Л.: Изд.АН СССР, 1954. – 280 с.
71. Венецька М.В. Глава 33 “Цивільно-правовий договір” // Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Т. 1. Загальна частина. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. - С. 467-480.
72. Витрянский В.В. Договоры о транспортной экспедиции и иных услугах в сфере транспорта. – М.: «Статут», 2003. - 320 с.
73. Гавзе Ф.И. Социалистический гражданско-правовой договор.- М.: Госюриздат, 1972. – 157 с.
74. Гелевей О.І. Неустойка як вид забезпечення виконання забовязання: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 – К., 2003. – 20 с.
75. Герасимчук О. Місце договорів за участю суб’єктів підприємницької діяльності в системі цивільно-правових угод // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 9. – С. 43-47.
76. Гордон М. В. Система договоров в советском гражданском праве // Учен. зап. Харьков. юрид. ин-та. - Вып. 5. -1954.- С. 85-87.
77. Гражданское право: В 2 т. - М.: БЕК, 1994. - Т. 2. – 816 с.
78. Гражданское право Украины: Учебник. В 2-х частях. Часть 1 / А.А. Пушкин, В.М. Самойленко, Р.Б. Шишка и др. / Под ред. А.А.Пушкина, В.М.Самойленко - X.: Ун-т внутр. дел; «Основа», 1996. – 440 с.
79. Гражданское право Учебник Ч.1 / Под ред. А.П.Сергеева, Ю.К.Тостого. – М.: Проспект, 1998. – 632 с.
80. Гражданское право. Часть 1: Учебник / Под ред. Ю.К.Толстого, А.П.Сергеева. – М.: Изд-во ТЕИС, 1996. – 552 с.
81. Гражданское право / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М., 2000. - Т. 2. – 720 с.
82. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав. – М.: «Статут», 2000. – 411 с.
83. Гримм Д.Д. Лекции по догме римского права / Под ред. и предисл. В.А. Томсинова. – М.: Изд-во «Зерцало», 2003. - 496 с.
84. Грушинський І. Роль договору у формуванні підприємницьких відносин // Право України. – 2000. - № 2. – С. 36-38.
85. Гуляк Я.В. Договір найму (оренди) житла за цивільним законодавством України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 – Одеса, 2005. – 24 с.
86. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. – М., 1998. – Т. 1,2. – 896 с.
87. Евтеев В.С. Возмещение убытков как вид ответственности в коммерческой деятельности. – М.: ИКД «Зерцало-М», 2005. - 184 с.
88. Егоров Н.Д. Глава 25. Гражданско-правовой договор // Гражданское право. Учебник. Ч. 1. /Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – изд. 3-е перераб. и доп.- М.: Проспект, 1998. – С. 495-531.
89. Занковский С. Предпринимательские договоры. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 304 с.
90. Звоницкий А.С. О залоге по русскому гражданскому праву. - К., 1912. – 250 с.
91. Иванова Е.В. Расчетный форвардный контракт как срочная сделка. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 160 с.
92. Иоффе О.С. Ответственность по советскому гражданскому праву. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1955. – 308 с.
93. Иоффе О.С. Обязательственное право. - М.:Госюриздат, 1975.– 880 с.
94. Канзафарова І.С. Договірна відповідальність юридичних осіб у комерційному обігу: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 – Київ, 1999. – 16 с.
95. Канзафарова І.С. Проблема вини юридичної особи в теорії цивільного права // Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. Вип. 9. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Спілка юристів України, 2001. – С. 232-237.
96. Канзафарова И.С. Гражданское и торговое право зарубежных стран. Отдельные институты: Учебное пособие. – Х.: ООО «Одиссей», 2003. – 352 с.
97. Канзафарова І.С. Деякі проблеми теорії цивільно-правової відповідальності в контексті кодифікації цивільного законодавства України // Правова держава: Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Вип. 14. – К., 2003. - С. 362-363.
98. Канзафарова І.С. Категорія шкоди (збитків) у цивільному праві// Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. Вип. 19. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Спілка юристів України, 2003. – С. 320-323.
99. Канзафарова І.С. Коментар до глави 48 ЦК України // Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004. – Ч.2. – С. 18-35.
100. Клейн Н.И. Возникновение гражданских прав и обязанностей, осуществление и защита гражданских прав. – В кн.: Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части первой / Отв. ред. О.Н. Садиков. - М., 1995. – 480 с.
101. Клейн Н.И. Заключение договора / Гражданское право России. Общая часть. - М.: Юрист, 2001. – 776 с.
102. Комаров С.А. Общая теория государства и права. /Учебник. 7-е изд. – СПб: Питер, 2004. – 654 с.
103. Комментарий к ГК РСФСР. /Под ред. Е.А. Флейшиц и О.С. Иоффе. – М., 1970. – 645 с.
104. Комментарий к Гражданскому кодексу РСФСР. /Под ред. С.Н. Братуся и О.С. Садикова. – М., 1981. – 639 с.
105. Корецкий А.Д. Теоретико-правовые основы учения о договоре / Отв. ред. П.П. Баранов. – СПб: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 211 с.
106. Косінов С. Співвідношення заходів захисту і мір відповідальності у цивільному праві України // Право України. – 1998. №12 – с. 95-96.
107. Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій: Навч. посібник для юрид. фак. вузів. – К.: Вентурі, 1996. - 208 с.
108. Красавчиков О.А. Юридические факты в советском гражданском праве. – М.: Госюриздат, 1958. – 183 с.
109. Красавчиков О.А.Система отдельных обязательств // Советская юстиция. – 1960. - № 5. – С. 42-43.
110. Краснов Н.И. Реальное исполнение договорных обязательств между социалистическими организациями. – М.: Госюриздат, 1959. – 192 с.
111. Краснов М.А. Юридическая ответственность – целостное правовое явление // Сов. гос-во и право. – 1984. - № 3. - С. 73-77.
112. Кротов М.В. Глава 41. Обязательства по оказанию услуг // Гражданское право. Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М., 2000. – Т. 2. – С. 541-551.
113. Липинский Д.А. Проблемы юридической ответственности / Под ред. Р.Л. Хачатурова. – СПб: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2003. – 387 с.
114. Лисюкова Е.А. Пределы свободы договора в Гражданском кодексе Российской Федерации и Принципах международных коммерческих договоров. /Актуальные проблемы гражданского права. Вып.4.- М.: Норма, 2002. – С. 287-305.
115. Лунц Л.А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве. – М.: Статут, 1999. – 352 с.
116. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посіб. – 2-е вид., стер. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 560 с.
117. Малиновська В. До питання про специфіку договорів у сфері підприємницької діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2001. - № 7. – С. 53-56.
118. Марченко М. Н. Общая теория договора: основные положения // Вестник Московского ун-та: Серия 11: Право. – 2003. - № 6. – С. 3-16.
119. Матвеев Г.К. Основания гражданско-правовой ответственности. – М.: Юрид. Лит., 1970. – 311 с.
120. Мейер Д.И. Русское гражданское право. – М.: Статут, 2000.– 831 с.
121. Мілаш В. Принцип свободи підприємницького комерційного договору // Право України. - 2005 - № 2. – С. 36-40.
122. Мосейчук Р. Особливості відшкодування збитків при порушенні умов договору постачання // Право України. – 2005. - № 5. – С. 52-56.
123. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: [в 4 т.] / А.Г. Ярема, В.Я. Карабань, В.В. Кривенко. В.Г. Ротань. – Т. 2. – К.: А.С.К.; Севастополь: Ін-т юрид. дослідж., 2004. – 864 с.
124. Новицкий И. Б. Римское право. – М., 1994. – 310 с.
125. Новицкий И.Б. , Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. – М.: Госюриздат, 1950. – 416 с.
126. Павлодский Е.А. Обеспечение исполнения обязательств поручительством // Закон. – 1995. - № 5. – С. 20-31.
127. Панова Л. Мета як критерій для розмежовування договорів поставки і підряду // Право України. – 2004. - № 8. – с. 57-59.
128. Підприємницьке право: Навч. посіб. / Ніколаєва П.В., Старцев О.В., Пальчук П.М., Іваненко Л.М. – К.: Істина, 2001. – 480 с.
129. Победоносцев К.П. Курс гражданского права. Ч.3: Договоры и обязательство. - СПб, 1896. – 656 с.
130. Подцерковний О.П. Новели Господарського кодексу України // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Трансформація ринкових відносин в Україні: організаційно-правові та економічні проблеми”. Одеса, 15 травня 2003 р.- Одеса: “Астропринт”, 2003. – с. 84-86.
131. Подцерковный О.П., Черкес В.Н. Возникновение, изменение и прекращение хозяйственных обязательств / Хозяйственное право Украины: Учебник/ Под. ред. А.С.Васильева, О.П. Подцерковного. – Х.: ООО «Одиссей», 2005. – 464 с.
132. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права..- М.: «Статут», 2001. – 354 с.
133. Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 18.02.2002 р. // Постанови Верховного Суду України та Вищого господарського суду України у господарських справах: Випуск 1 / За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Видавничо-поліграфічний концерн “Ін Юре”, 2003. – С. 115-117.
134. Предпринимательское (хозяйственное) право: / Учебник. В 2-х т. Ответ. ред. О. М. Олейник: Московская юридич. академия. – М.: Юристъ, 1999. – Т.1. – 725 c.
135. Примак В. До питання визначення вини як умови // Юридичний вісник України. – 25-31 серпня 2001 р. – С. 8-9.
136. Пушкин А.А. Глава 17. Договор как важнейшее основание возникновения обязательств // Гражданское право Украины: Учебник. В 2-х частях. Часть 1 / А.А. Пушкин, В.М. Самойленко, Р.Б. Шишка и др. / Под ред. А.А. Пушкина, В.М. Самойленко. – Х.: Ун-т внутр. дел; “Основа”, 1996. – С. 353-371.
137. Пушкин А.А. Глава 19. Обеспечение исполнения обязательств // Гражданское право Украины: Учебник. В 2-х частях. Часть 1 / А.А. Пушкин, В.М. Самойленко, Р.Б. Шишка и др. / Под ред. А.А. Пушкина, В.М. Самойленко. – Х.: Ун-т внутр. дел; “Основа”, 1996. – С. 392-412.
138. Райхер В.К. Правовые вопросы договорной дисциплины в СССР / Отв. ред. А.В. Венедиктов – Л.: Изд-во ЛГУ, 1958. – 267 с.
139. Рих А. Хозяйственная этика. – М.: Посев,1996. – 560 с.
140. Рішення Верховного Суду України. Щорічник 2003. / Офіційне видання. За заг. ред. Голови Верх. Суду України В.Т. Маляренка. – Київ, 2004. - 175 с.
141. Романец Ю.В. Система договоров в гражданском праве России. – М.: Юрист, 2004. – 496 с.
142. Рясенцев В.А. Осуществление и защита гражданских прав. – В кн.: Советское гражданское право. Учебник. В 2-х ч. Ч. 1 / Под ред. В.А. Рясенцева. - М.: Юрид. лит., 1986. – 546 с.
143. Свердлык Г.А., Страунинг Э.Л. Понятие и юридическая природа самозащисты гражданских прав.// Государство и право. – 1998. - .№ 5 - С.17-24.
144. Сергеев А.П. Глава 36. Подряд / Гражданское право. Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М., 2000. - Т. 2. – С. 308-362.
145. Синайский В.И. Русское гражданское право. – М.: Статут, 2002. –638 с.
146. Сібільов М.М. Глава 35. Цивільно-правовий договір / Цивільне право України: Підручник: У 2 т./ Борисова В.І. (кер. авт. кол.), Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін.; За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т. 2. - С. 87-92.
147. Смітюх А.В. Принципи міжнародних комерційних договорів УНІДРУА та lex mercatoria в контексті міжнародного приватного права: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 – Одеса, 2004. - 19 с.
148. Сойфер Т.В. Обеспечение исполнения обязательств / Гражданское право России. Общая часть. – М.: Юрист, 2001. – С. 617-656.
149. Соловьева С.В.Основные институты обязательственного права США /Основные институты гражданского права зарубежных стран. – М.: Изд-во Норма, 1999. – 648 с.
150. Стефанчук Р.О. § 2 “Загальні положення про цивільний договір” Глави 7 “Загальні положення зобов’язального права” // Цивільне право України: Навч. посіб. / Ю.В. Білоусов, С.В. Лозінська, С.Д. Русу та ін. – За ред. Р.О. Стефанчука. – К.: Наукова думка; Прецедент, 2004. - 448 с.
151. Стоякин Г.Я. Меры защиты в советском гражданском праве. Дис. ... канд. юрид. наук. - Свердловск, 1973. – 187 с.
152. Теория права и государства: Учеб. для вузов / Под ред. Г.Н. Манова. – М., 1996. – 336 с.
153. Терьохін С.Є. Відповідальність за порушення комерційних контрактів // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 7. – С. 28-30.
154. Терьохін С.Є. Комерційні контракти (поняття та характерні ознаки) // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2003. - № 3. – С. 85-88.
155. Терьохін С.Є. Укладання комерційних контрактів за законодавством України // Науковий вісник НАВСУ. – 2004. - № 6. – С. 260-266.
156. Ткачук А.Л. Значення вини у відносинах відповідальності за порушення договірних зобов’язань: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 – Київ, 2002.- 22 с.
157. Усенко М.И. Гражданско-правовая защита прав и свобод советских граждан. – В. кн.: Советский закон и гражданин. Юридический справочник. В 2-х ч. Ч. 1 / Под ред. Б.М. Бабия. - Киев, 1980. – 478 с.
158. Федосенко Н. До питання про місце договору з надання послуг у ході виконання маркетингових досліджень у системі цивільно-правових договорів // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 5. - С. 27-29.
159. Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. – М.: Политиздат, 1986. – 590 с.
160. Фурман О.Л. Ответственность в гражданском праве зарубежных стран. – Минск, 1999. – 348 с.
161. Халфина Р.О. Значение и сущность договора в советском социалистическом гражданском праве. - М.: Изд.-во АН СССР, 1954. – 238 с.
162. Хуторян Н.М. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності сторін трудових правовідносин: Монографія. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. - 264 с.
163. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Т.1. Загальна частина. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 520 с.
164. Цивільне право України: Підручник у 2 кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, - 2002. – 640 с.
165. Цивільне право України: Підручник: У 2 т./ Борисова В.І. (кер. авт. кол.), Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін.; За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фптєєвої, В.Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. - Т.1. - 480 с.
166. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004. – Ч.2. – 896 с.
167. Чернадчук В. ,Т. Чернадчук Т. До питання щодо оперативно-господарських санкцій // Підприємництво, господарство і право. – 2001. - № 3- С.13 –15.
168. Чуркін О.В. Правове регулювання договорів купівлі-продажу, які укладаються на фондовій біржі: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 —К., 2004. – 20 с.
169. Чучковская А. Форма господарських договорів, що вчиняються через мережі електрозв’язку, зокрема через Інтернет. // Підприємництво, господарство і право. – 2003.- № 12. – С. 8-11.
170. Шершеневич Г. Ф. Учебник русского гражданского права. – СПб: Изд-е Бр. Башмаковых, 1907. - 815 с.
171. Шершеневич Г. Ф. Курс торгового права. Т.1: Введение. Торговые деятели. – М.: Статут, 2003. – 480 с.
172. Шешенин Е.Д. Классификация гражданско-правовых обязательств по оказанию услуг // Антология Уральской цивилистики. 1925-1989: Сборник статей. – М., 2001. – С. 353-359.
173. Шешенин Е.Д. Общие проблемы обязательств по оказанию услуг // Антология Уральской цивилистики. 1925-1989: Сборник статей. – М., 2001. – С. 346-352.
174. Щербина В.С. Господарське право. Навч. посібник. – К.: Атіка, 1999. – 336 с.
175. Эннекцерус Л., Кипп Т., Вольф М. Курс Германского гражданського права. Т. 1. Полутом 1. Введение и общая часть. Перевод с 13-го нем. изд. К.А. Граве, Г.Н. Полянской, В.А. Альтшуллера. Под ред., с предисл. и ввод. зам. Д.М. Генкина и И.Б. Новицкого. - М.: Изд-во иностранной литературы, 1949. – 436 с.
176. Явич Л.С. Право и социализм. – М., 1982. – 274 с.
177. Яковлев В.Ф. Гражданско-правовое регулирование имущественных отношений. - Свердловск, 1972. – 180 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.