У нас уже 242731 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ШАХРАЙСТВ ТА ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЇХ РОЗСЛІДУВАННЯ
Количество страниц 211
ВУЗ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Год сдачи 2006
Содержание ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ШАХРАЙСТВ ТА ЇХ КРИ-МІНАЛІСТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ.........................................................................10
1.1. Поняття шахрайства та його особливості .........................................10
1.2. Криміналістична класифікація шахрайств.........................................29
РОЗДІЛ 2. КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ КЛА-СИФІКАЦІЙНИХ ГРУП ШАХРАЙСТВ..................................................................40
2.1. Криміналістична характеристика шахрайств, що вчиняються у сфері задоволення повсякденних матеріальних, культурних потреб людини..................................................................................................40
2.2. Криміналістична характеристика шахрайств, що вчиняються в по-бутовій сфері........................................................................................56
2.3. Криміналістична характеристика шахрайств, що вчиняються у сфе-рі функціонування державних та інших суспільних інститу-тів...........................................................................................................65
2.4. Криміналістична характеристика шахрайств, що вчиняються у сфе-рі підприємницької діяльності ...........................................................81
2.5. Криміналістична характеристика шахрайств, що вчиняються у сфе-рах використання електронних технологій.....................................105
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ОКРЕМИХ КЛАСИФІКА-ЦІЙНИХ ГРУП ШАХРАЙСТВ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ............................120
3.1. Етапи розслідування, слідчі ситуації і тактичні завдання у структурі криміналістичної методики................................................................120
3.2. Особливості порушення кримінальної справи і початкового етапу розслідування шахрайств, що вчиняються у сфері задоволення по-всякденних матеріальних, культурних потреб людини..................130
3.3. Особливості порушення кримінальної справи і початкового етапу розслідування шахрайств, що вчиняються в побутовій сфері........136
3.4. Особливості порушення кримінальної справи і початкового етапу розслідування шахрайств, що вчиняються у сфері функціонування державних та інших суспільних інститутів......................................141
3.5. Особливості порушення кримінальної справи і початкового етапу розслідування шахрайств, що вчиняються у сфері підприємницької діяльності ............................................................................................152
3.6. Особливості порушення кримінальної справи і початкового етапу розслідування шахрайств, що вчиняються у сферах використання електронних технологій.....................................................................173
ВИСНОВКИ........................................................................................................181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................................189
ДОДАТКИ...........................................................................................................208

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Шахрайство у структурі злочинності відповідно до статистичних даних МВС України складає незначну частку (3-4%). Але незважаючи на це, боротьба з цим видом злочинів є актуальним на-прямком діяльності правоохоронних органів, що обумовлено декількома чин-никами. Зокрема, шахрайство традиційно має високу латентність – далеко не всі потерпілі звертаються до правоохоронних органів з відповідними заявами. Окрім того, з розвитком ринкових відносин шахрайство маскується під окремі види підприємницької діяльності (інвестиційну, страхову, банківську), що створює суттєві труднощі у розслідуванні. Криміналістичні ж дослідження на даний час відстають від потреб слідчої практики – відомості щодо криміналіс-тичної характеристики окремих різновидів шахрайств мають фрагментарний характер і не дають достатньо повного уявлення щодо механізму його вчинення і відображення. Тому викладені у спеціальній літературі методики розслідуван-ня шахрайства потребують удосконалення і подальшого розвитку.
Проблемам розслідування шахрайства у різний час приділялася увага у дослідженнях С.М. Астапкиної, А.Ф. Волобуєва, О.В. Волохової , В.І. Гаєнка, М.Ф. Галагузи, В.Ю. Голубовського, В.М. Єгошина, О.В. Журавльова, В.В. Колесникова, В.Д. Ларичева, О.І. Лученка, О.С. Овчинського, В.І. Отряхина, Р.С. Сатуєва, Г.М. Спіріна, К.В. Суркова, Є. П. Фірсова, С.Ю. Шарова, В.Ю. Шепітька, П.С. Яні та інших. Розроблені названими вченими положення мето-дики розслідування шахрайств використовуються у підручниках і навчальних посібниках з криміналістики. Разом з тим потрібно відзначити, що проведені дослідження були або загальними і не враховували особливостей окремих різ-новидів шахрайств, або стосувалися досить вузької групи шахрайств (у сфері обігу житла, цінних паперів, страхування). Комплексних ж досліджень, які б поряд з визначенням загального у механізмі шахрайств визначали б й особли-вості окремих груп цих злочинів та їх вплив на методику розслідування, до останнього часу не проводилося. Саме це і визначає актуальність обраної теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослі-дження проводилося у відповідності із завданням підвищення рівня захисту економічних відносин від злочинних посягань, визначеним п. 5 розд. ІІ та п. 32 розд. V Комплексної програми профілактики злочинності на 2001 - 2005 ро-ки (затв. Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376), а також п. 87 Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які по-требують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років, затверджених наказом МВС України № 755 від 05.07.2004 р. Дисертація виконана згідно з планом на-уково-дослідної роботи Харківського національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 р.р. (п. 6.2).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у здійсненні класифікації шахрайств, визначенні особливостей криміналістичної характери-стики та формулюванні основних положень і рекомендацій щодо розслідування окремих класифікаційних груп шахрайств. Для її досягнення були поставлені наступні взаємопов’язані завдання:
- класифікувати різноманітні прояви шахрайства за механізмом їх вчинен-ня на окремі групи, які обумовлюють особливості їх розслідування;
- визначити основні елементи криміналістичної характеристики класифіка-ційних груп шахрайств та особливостей цих елементів;
- визначити особливості оцінки первинного матеріалу про окремі різновиди шахрайств у стадії порушення кримінальної справи;
- визначити типові ситуації початкового етапу розслідування окремих різ-новидів шахрайств із формулюванням відповідних рекомендацій щодо прове-дення комплексів слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.
Об'єктом дослідження є злочинна діяльність з використанням обману і зловживання довірою, а також діяльність правоохоронних органів щодо розслі-дування таких злочинів і відносини, що складаються при цьому.
Предметом дослідження виступають окремі групи шахрайств, елементи механізму їх вчинення, а також організаційно-тактичні засоби і прийоми, що застосовуються при їх розслідуванні.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають загальний діалектичний метод наукового пізнання реально-існуючих суспільно-правових явищ та їх зв’язку з практичною діяльністю правоохорон-них органів, а також спеціальні методи дослідження:
- методи логіки (аналіз, індукція, дедукція, синтез) при дослідженні нормативних актів, матеріалів кримінальних справ, матеріалів звітів правоохоронних органів України, наукових концепцій, що входили у предмет дослідження;
- системно-структурний метод при дослідженні різновидів шах-райств, їх класифікації, визначенні зв’язку окремих елементів кримі-налістичної характеристики;
- порівняльно - правовий метод при дослідженні кримінального, кри-мінально-процесуального законодавства України, Російської Феде-рації та інших країн;
- соціологічні методи використано при зборі додаткової (окрім мате-ріалів кримінальних справ) інформації про механізм вчинення шах-райств та особливості їх розслідування.
При написанні дисертації було проаналізовано кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство України, Російської Федерації, Франції, ФРН та Іс-панії, закони і підзаконні нормативні акти, що регулюють діяльність правоохо-ронних органів, використані статистичні дані, огляди практики, аналітичні мате-ріали з питань, що входили у предмет дослідження. Теоретичним підґрунтям ди-сертаційного дослідження стали роботи українських і російських вчених, зокрема Р.С. Бєлкіна, А.Ф. Волобуєва, В.А. Журавля, Г.А. Матусовського, А.Ф. Зелінського, В.С. Зеленецького, О.Н. Колесніченко, В.І. Комісарова, В.О. Коновалової, Н.Ф. Кузнецовой, В.М. Кудрявцева, В.Д. Ларичева, В.В. Лисенка, В.Г. Лукашевича, В.М. Поповича, О.С. Овчинського, М.В. Салтевського, В.В. Тіщенко, В.Ю. Шепітько, М.П. Яблокова, П.С. Яні та інших авторів. Були також використані роботи українських і російських вчених у галузях кримінального і кримінально-процесуального права, кримінології, які стосувалися предмету дослідження.
У процесі дослідження проаналізовано матеріали 112 кримінальних справ, порушених за ст. 190 КК України і розглянутих судами різних областей Украї-ни. Крім того, було проведено опитування слідчих органів внутрішніх справ і прокуратури (47), оперативних працівників підрозділів кримінального розшуку (11) і боротьби з економічною злочинністю (27) з різних областей, які приймали участь у розслідуванні шахрайств.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що одним з перших в Україні на монографічному рівні проведено комплексне наукове до-слідження механізму вчинення окремих різновидів шахрайств із формулюван-ням основних положень їх розслідування. При цьому були отримані наступні результати, які мають певний ступінь новизни:
- вперше з використанням криміналістичної підстави (елементів механізму вчинення) розроблено класифікацію шахрайств, яка спрямована на подальше її використання для удосконалення методик розслідування окремих різновидів цього злочину;
- удосконалено криміналістичну характеристику окремих класифікацій-них груп шахрайств;
- одержали подальший розвиток положення щодо особливостей оцінки первинного матеріалу про окремі різновиди шахрайств на стадії порушення кримінальної справи;
- одержали подальший розвиток положення щодо типових ситуацій поча-ткового етапу розслідування окремих різновидів шахрайств, визначення за-вдань розслідування і відповідних засобів їх вирішення;
- вперше сформульовані рекомендації щодо проведення тактичних опе-рацій при розслідуванні шахрайств окремих класифікаційних груп;
- одержали подальший розвиток рекомендації щодо тактики проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів при розслідуванні окремих різ-новидів шахрайств.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сфор-мульовані у дисертації наукові положення та рекомендації можуть бути вико-ристані:
- безпосередньо працівниками правоохоронних органів при досудовому розслідуванні окремих різновидів шахрайств;
- у наукових дослідженнях з методики розслідування злочинів проти влас-ності, у тому числі у сфері господарської діяльності, вчинених з використан-ням обману і зловживання довірою;
- при викладанні навчального курсу криміналістики і спеціальних курсів з розслідування окремих груп та видів злочинів.
Результати дослідження у вигляді методичних рекомендацій щодо розслі-дування шахрайств подані до Головного слідчого управління МВС України для використання у практичній діяльності. Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі Харківського національного університету внутрішніх справ при викладанні криміналістики (тема: „Методика розслідування шах-райств”), про що є відповідні акти впровадження.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповіда-лися автором на засіданнях кафедри криміналістики Харківського національно-го університету внутрішніх справ, на міжкафедральному засіданні кафедр кри-міналістики та кримінального процесу Харківського національного університе-ту внутрішніх справ і дістали позитивну оцінку. Окремі положення дисертації були оприлюднені на Регіональному круглому столі „Актуальні проблеми кри-мінального і кримінально-процесуального законодавства і практики його засто-сування” (м. Хмельницький, 2003 р.), на Міжнародній науково-практичній кон-ференції „Міжнародне співробітництво в боротьбі з комп’ютерною злочинніс-тю: проблеми та шляхи їх розв’язання” (м. Донецьк, 2006 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції (м. Белгород, 2006).
Публікації. Наукові результати проведеного дослідження опубліковані ав-тором у п’яти наукових статтях у фахових виданнях України і тезах доповідей на конференціях (розробки та ідеї співавторів статей при написанні дисертації не використовувались) .
Список литературы ВИСНОВКИ
У дисертації визначені основні криміналістично значущі ознаки шахрайст-ва, як специфічного злочину проти власності, який є продуктом взаємодії іс-нуючих у суспільстві певних економічних, соціальних і психологічних факто-рів. Саме це й обумовлює різноманітність, динамізм і високу латентність цих злочинів, що сприяє професіоналізації шахрайств і перетворення їх в один з найбільш небезпечних видів організованої злочинної діяльності. Та обставина, що правоохоронні органи мають справу з надзвичайно різноманітними проява-ми шахрайства робить необхідним визначення окремих класифікаційних груп цього злочину, встановлення і описання їх механізму з формулюванням основ-них положень з їх розслідування. Проведене дослідження дає підстави для на-ступних висновків.
1. Шахрайство суттєво відрізняється від інших злочинів проти власності тим, що вчиняється шляхом заволодіння майном або придбання права на нього шляхом обману чи зловживання довірою з використанням економічних і соціа-льно-психологічних умов, які склалися у певній сфері суспільної діяльності. Тому криміналістична характеристика шахрайств та особливості розслідування залежать саме від сфери вчинення цього злочину.
За соціальною сферою діяльності людей, яка визначає відповідні мотиви поведінки людей і, відповідно механізм поведінки злочинця, шахрайства кла-сифікується на наступні групи:
1) шахрайства, що вчиняються у сфері задоволення повсякденних матеріа-льних і культурних потреб людини;
2) шахрайства, що вчиняються у побутовій сфері;
3) шахрайства, що вчиняються у сфері функціонування державних та ін-ших суспільних інститутів;
4) шахрайства, що вчиняються у сфері підприємницької діяльності;
5) шахрайства, що вчиняються у сферах використання електронних техно-логій.
Особливості елементів криміналістичної характеристики шахрайств у пев-ній соціальній сфері обумовлюють специфіку слідчих ситуацій на момент пору-шення кримінальної справи, характер завдань розслідування і засобів їх вирі-шення – окремих слідчих дій і тактичних операцій.
2. Криміналістичні особливості шахрайств, що вчиняються у сфері задово-лення повсякденних матеріальних і культурних потреб людини визначаються наступним:
- місцем вчинення шахрайств даної класифікаційної групи є місця скуп-чення людей, де вони задовольняють свої матеріальні чи культурні потреби (вулиці, магазини, ринки, вокзали, громадський транспорт, підземні переходи, метро, міста відпочинку);
- предметом посягання є суми грошей, які людина має при собі, або ювелі-рні прикраси чи побутова відео-, радіо- чи комп’ютерна техніка);
- обманне заволодіння майном громадян відбувається під виглядом надан-ня певних послуг (обміну валюти, гадання, продажу товарів, квитків) або залу-ченням до гри (карткової, “наперстки”, “лототрони”);
- слідами злочину окрім показань потерпілого (свідків) є предмети, викори-стані шахраєм для введення потерпілого в оману (предмети біжутерії, мічені карти, грошова “лялька”, продане потерпілому зілля тощо);
- злочинці попередньо не знайомі з потерпілим, їх зустріч є випадковою (як результат „полювання” шахрая);
- особа шахрая характеризується антисоціальною спрямованістю на здобу-вання коштів нетрудовим способом шляхом обману, але одержані у такий спо-сіб кошти використовуються для задоволення короткочасних потреб (добре по-їсти, палити дорогі цигарки, розпивати спиртні напої, грати в казино);
- особливостями потерпілого є наявність у нього рис, які роблять його при-вабливими для „вуличного” шахрая (віра у забобони, зайва довірливість, наїв-ність, жадність, схильність до азартних ігор).
Особливості розслідування шахрайств, даної класифікаційної групи поля-гають у тому, що на перший план виступають завдання встановлення підозрю-ваного і затримання його „на гарячому” з наступною його ідентифікацією, зби-ранням інших доказів його вини, які вирішуються проведенням тактичних опе-рацій „Затримання на гарячому”, „Ідентифікація”, ”Епізоди шахрайства”, ”Ор-ганізатор”. Тактика слідчих дій повинна базуватися, по-перше, у нейтралізації можливого впливу на потерпілого не тільки з боку обвинувачених, але й з боку їх родичів, по друге – у використанні суперечностей між кількома співучасни-ками шахрайства, керуючись їх ролями у вчиненні злочину, віком, психологіч-ною характеристикою тощо.
3. Криміналістичні особливості шахрайств, що вчиняються у побутовій сфері визначаються наступним:
- місцем вчинення шахрайств даної класифікаційної групи є місця прожи-вання, роботи, навчання потерпілого і злочинця, які знадяться між собою у пев-них побутових стосунках;
- найчастіше предметом посягання виступають певні суми грошей, але можуть бути й цінні речі (побутова техніка, велосипеди, худоба, продукти хар-чування, ювелірні вироби);
- заволодіння майном відбувається у формі придбання права на чуже майно шляхом обману або зловживання довірою (позичання грошей, вступ у фіктив-ний шлюб, отримання речей у тимчасове користування тощо);
- сліди злочину залишаються, перш за все, у пам’яті потерпілого та його оточення, але якщо злочинець заволодів цінними речами або використовував матеріальні засоби для введення в оману, вони можуть виступати матеріальни-ми слідами злочину – речовими доказами;
- „побутовий” шахрай часто має вигляд пересічного (іноді респектабель-ного) громадянина, який має постійне місце проживання, роботи, але схиль-ність до збагачення за рахунок інших (близького оточення) суттєво впливає і трансформує психіку людини, перетворює її на розважливого егоїста, хитрість якої, черствість та злопам’ятність переважає над сумлінням;
- потерпілими від побутового шахрайства найчастіше стають люди, що мають завищене почуття дружньої шани, обов’язку взаємодопомоги оточую-чим, безмежної довіри близьким, та керуються в своєму житті альтруїстичними переконаннями.
Специфіка розслідування шахрайств даної класифікаційної групи обумов-люється тим, що ключовим його завданням є встановлення умислу на заволо-діння чужим майном на момент отримання згоди потерпілого щодо такої по-слуги, яке вирішується проведенням тактичних операцій „Встановлення обста-вин передачі майна та умислу на шахрайство”, „Попередження протидії розслі-дуванню і забезпечення відшкодування завданої шкоди”. Враховуючи характер побутових стосунків між потерпілим і підозрюваним (обвинуваченим), а також незначний розмір завданої шахрайськими діями шкоди, тактика слідчих дій по-винна будуватися на спонукані підозрюваного до дієвого каяття з орієнтиром на примирення сторін (п. 1, 2 ст. 7-1; ст. 8 КПК України).
4. Шахрайства, що вчиняються у сфері функціонування державних та ін-ших суспільних інститутів мають два різновиди: а) ті, що вчиняються з викори-станням атрибутів державних управлінських, контролюючих чи правоохорон-них структур; б) ті, що вчиняються з використанням соціальних інститутів і спрямовані на отримання майна з певних державних чи громадських фондів.
Для шахрайств, що вчиняються з використанням атрибутів державних управлінських, контролюючих чи правоохоронних структур, характерними є місця, де здійснюється підприємницька діяльність (магазини, кіоски, ринки) або території, де працівники правоохоронних органів забезпечують правопорядок (ринки, вокзали, парки, окремі ділянки доріг); місця, в яких, як правило, здійс-нюється стягнення різного роду платежів (курортні зони, території митниць). Відповідно потерпілими є підприємці або громадяни, які допустили певне пра-вопорушення. Предметом посягання є певні суми грошей під виглядом стяг-нення штрафів чи платежів або цінні речі під виглядом вилучення „речових до-казів”. Вчиняють такі злочини найчастіше особи, які у минулому працювали на таких посадах, виконували допоміжні функції в цих підрозділах або мали мож-ливість іншим чином спостерігати лінію поведінки вказаних осіб. Сліди зали-шаються у пам’яті очевидців у вигляді ознак зовнішності і використаних зло-чинцями засобів (форменого одягу, транспортних засобів) і у вигляді докумен-тів залишених шахраями (протоколи, акти, квитанції).
Для шахрайств з використанням соціальних інститутів і спрямовані на отримання майна з певних державних чи громадських фондів характерним є те, що вони залишають сліди у вигляді, перш за все, підроблених документів. Найчастіше шахраями стають представники малозабезпеченого прошарку сус-пільства (пенсіонери, безробітні, малозабезпечені громадяни), які йдуть на вчи-нення злочину заради отримання засобів для існування.
Особливості розслідування шахрайств цієї класифікаційної групи поляга-ють у тому, що на перший план виступає завдання розшуку та ідентифікації пі-дозрюваного з використанням інформації від потерпілих, речових доказів та інших даних, пов’язаних з функціонуванням тих чи інших суспільних інститу-цій. Ці завдання вирішуються тактичними операціями „Встановлення особи шахраїв ”, „Затримання шахрая” „Ідентифікація шахрая”, ”Встановлення фук-цій кожного із співучасників та інших епізодів шахрайств” та іншими, необхід-ність яких обумовлюється особливостями злочину та слідчою ситуацією.
При виборі тактики слідчих дій потрібно враховувати, що при затриманні підозрюваних у вчиненні шахрайства під виглядом працівників державних пра-воохоронних чи контролюючих органів вони схильні чинити опір, іноді вияв-ляючи володіння прийомами рукопашного бою і застосовуючи вогнепальну або холодну зброю. При проведенні інших слідчих дій з їх участю характерною є активна протидія з їх боку. Тактика слідчих дій з участю обвинувачених у шах-райстві, пов’язаного з отриманням майна з певних державних чи громадських фондів (літні малозабезпечені люди), повинна будуватися на схилянні їх до щи-рого каяття з відшкодуванням заподіяної шкоди, що є з правової точи зору пом’якшуючою обставиною і повинно бути враховано судом при визначенні виду і міри покарання.
5. Криміналістичні особливості шахрайств, що вчиняються у сфері підпри-ємницької діяльності, визначаються:
- місцем вчинення шахрайств даної класифікаційної групи є середовищі, яке визначається як „підприємницька діяльність” з усіма його чисельними де-термінуючими факторами;
- предметом посягання найчастіше є грошові кошти у готівковій формі (стосовно фізичних осіб) та у безготівкові формі (стосовно юридичних осіб), що обумовлює використання банківського розрахункового механізму;
- способами заволодіння майном, які залежать від виду підприємницької діяльності (торгівельна, надання послуг з працевлаштування та інших послуг, банківській діяльності та небанківських установ) та особливостей сплати пода-тків суб’єктом підприємницької діяльності;
- слідами шахрайств, які залишаються, перш за все, у документах (заснов-ницьких, бухгалтерських, банківських) як дійсних, так і підроблених;
- шахраями, якими є представники економічної еліти (організатори), які мають антисоціальну спрямованість, що проявляється у збагаченні, як за раху-нок окремих громадян (у тому числі малозабезпечених), так і за рахунок парт-нерів по бізнесу і держави з використанням атрибутів суб’єкта підприємницької діяльності;
- потерпілими (виступають фізичні особи, юридичні особи, держава).
Особливості розслідування шахрайств даної класифікаційної групи поляга-ють у тому, що одним з його першочергових завдань є збирання досить об’ємного документального матеріалу, у якому повинні бути встановлені озна-ки фіктивності укладених договорів. Зокрема, про це може свідчити факт вико-ристання підроблених документів, відсутність предмету договору, фіктивність підприємства тощо. Потрібно враховувати також правовий статус потерпілих, якими можуть бути окремі громадяни, юридичні особи і держава. Ця обставина суттєво впливає як на структуру первинного матеріалу про злочин, так і на ха-рактер слідчих ситуацій і завдань розслідування. Відповідні завдання вирішу-ються шляхом проведення тактичних операцій „Попередження протидії розслі-дуванню”, ”Документ”, „Свідки шахрайства”, „Забезпечення відшкодування завданої шахрайством шкоди”, „Епізоди шахрайства”, „Експертизи”.
Тактика слідчих дій, що входять у склад названих тактичних операцій, за-лежить від низки специфічних обставин. Зокрема, потрібно брати до уваги, що з метою приховування злочинів шахраї при використанні суб’єктів підприєм-ницької діяльності, на посади їх керівників „призначають” некомпетентних, а в окремих випадках судимих і навіть психічно хворих осіб. Таким чином вони перекладають юридичну відповідальність за протиправні дії на таких “службо-вих осіб”. Окрім того особливості тактики слідчих дій діяльності обумовлю-ються тим, що ці злочини вчиняються, як правило, при сприянні працівників державних органів (податкових адміністрацій, митниць). Це створює для зло-чинців підвищені можливості у протидії розслідуванню з використанням ко-румпованих зв’язків. Тому слідчі дії повинні проводитися у максимально стислі строки з прийняттям заходів щодо збереження не тільки інформації, що стано-вить слідчу таємницю, але й інших відомостей.
6. Криміналістичні особливості шахрайств, що вчиняються у сферах ви-користання електронних технологій визначаються наступним:
- місце безпосереднього вчинення протиправного діяння (місцезнаходжен-ня злочинця, засобів вчинення злочину) не співпадає з місцем знаходження по-терпілого і настання наслідків злочину, що пов’язано з використанням електро-нних технічних засобів;
- шахрай заволодіває предметом посягання (найчастіше грошовими кош-тами) з використанням різноманітних електронних технічних засобів і відпові-дного середовища (стільникового зв’язку, пластикових платіжних карток, комп’ютерної мережі Інтернет);
- слідами шахрайств є засоби використанні шахраєм а також наслідки (змі-ни) їх використання в електронному середовищі;
- шахраями є особи, які володіють навичкам використання комп’ютерної техніки та інших електронних засобів: а) аматори; б) високоосвічені спеціаліс-ти, які діють у складі організованих злочинних груп;
- потерпілими можуть бути пересічні громадяни, господарюючі суб’єкти, а також державні установи, які користуються здобутками новітніх технологій.
Особливості розслідування шахрайств даної класифікаційної групи поля-гають у тому, що першочерговими завданнями є встановлення способу вико-ристання електронних засобів, особи злочинця а також доказів його винуватос-ті. Для вирішення цих завдань проводяться тактичні операції ( „Документ” „Ба-нкомат” „Свідки шахрайства”, „Експертизи”, „Забезпечення відшкодування за-вданої шахрайством шкоди”, „Попередження протидії розслідуванню”, „Ви-вчення особистості шахрая”). Їх особливістю є те, що вони пов’язані з вилучен-ням і дослідженням електронних носіїв інформації, що потребує проведення значної кількості слідчих дій з участю спеціалістів в галузі комп’ютерної техні-ки та програмного забезпечення.
Необхідність встановлення обставин використання шахраєм тих чи інших електронних технологій відбивається на тактиці проведення значного кола слі-дчих дій (виїмки документів і засобів комп’ютерної техніки, обшуки, допити, призначення експертиз). Їх особливістю є те, що при їх підготовці і проведенні потрібна допомога відповідного спеціаліста, вивчення спеціальних питань осо-бисто слідчим, належне планування й організація. Тому обов’язковою умовою ефективності розслідування шахрайств, що вчиняються у сферах використання електронних технологій є створення спеціалізованих слідчо-оперативних груп у складі підготовлених слідчих, оперативних працівників і спеціалістів відповід-них служб.
Сформульовані в дисертації положення і рекомендації можуть бути вико-ристані:
- безпосередньо працівниками правоохоронних органів при досудовому роз-слідуванні окремих різновидів шахрайств;
- у наукових дослідженнях з методики розслідування злочинів проти власно-сті, у тому числі у сфері господарської діяльності з використанням обману і зло-вживання довірою;
- при викладанні навчального курсу криміналістики і спеціальних курсів з розслідування окремих видів злочинів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Кри-миналистика. Учебник для вузов. Под ред. проф. Р.С.Белкина. – М.: НОРМА-ИНФРА М., 1999.- 990 с.
2. Айков Д., Сейгер К., Фонсторх У. Компьютерные преступления. Руководство по борьбе с компьютерными преступлениями: Пер. с англ. – М.: Мир, 1999. – 351 с.
3. Аленин Ю.П., Тищенко В.В., Аркуша Л.И. Расследование тяжких преступлений: Научно-практическое пособие. – Х.: Одиссей, 2006. – 256 с.
4. Альбрехт С., Дж. Венц., Уильямс Т. Мошенничество. Луч света на темные стороны бизнеса /Перев. с англ./ - СПб: Питер. - 1995. – 440 с.
5. Аносов І.І. Злоупотребление доверием. – М., 1915.
6. Андреев Б.В., Пак П.Н., Хорст В.П. Расследование преступлений в сфере компьютерной информации.- М.: ООО Изд-во «Юрлитинформ», 2001.- 152с.
7. Астапкина С.М. Методические рекомендации по расследованию хищений с применением подложных кредитовых авизо.- М.: Академия МВД РФ, 1993. -15 с.
8. Астапкина С.М. Криминалистические расчеты: уголовно-правовая охрана инвестиций.- М., 1995.
9. Баранов В.Н. Криминализация рынка ценных бумаг в сфере век-сельного оборота // Преступность в сфере кредитно-финансовых отношений и на рынке ценных бумаг. Вып. 1: Проблемы борьбы с экономическими преступ-лениями, совершаемыми с использованием ценных бумаг: Специальный ин-формационно-аналитический бюллетень. – М.: ВНИИ МВД России. – 1998. -с.13-23.
10. Басиста І.В. Пред’явлення особи для впізнання поза візуальним спостереженням: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук /12.00.09. – К.: КНУВС, 2006. -19 с.
11. Бахін В.П., Кузьмічов В.С., Весельський В.К. Тактика слідчої діяльно-сті: поняття, сутність, зміст // Науковий вісник Укр. академії внутр. справ. – 1998. – №2. – с. 217-225.
12. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3 т. Т. 3: Криминалистичес-кие средства, приемы и рекомендации. - М.: Юристъ, 1997. –480 с.
13. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы (от теории к практике).- М., 1988. – 304 с.
14. Берназ В. Д. Типологічні ознаки злочинів як основа складання психо-логічного профілю підозрюваного // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ, - Одеса. - 2002. - №2. - С.77-81.
15. Берназ П.В. Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами в стадії порушення кримінальної справи про економічні злочини // Право і безпе-ка. – 2005. – т. 4. -№ 5. – С.54-57.
16. Біленчук П.Д., Борисова Л.В., Паніотов Є.К. Взаємодія правоохо-ронних органів України та країн світу при розслідуванні електронних високо-технологічних транснаціональних злочинів // Право і безпека.- 2003.-№1.-С.54-59.
17. Бутузов В.М., Василинчук В.І., Шеломенцев В.П. Правові та орга-нізаційні засади протидії злочинам у сфері використання платіжних карток. На-вчальний посібник. – К.: Типографія ТОВ „СТ-Стиль”. - 2006. – 139 с.
18. Василинчук В.І. Теоретико-прикладні аспекти розслідування шах-райства з фінансовими ресурсами // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України – К., – 2000. - №1. – С. 34-56.
19. Ведерников Н.Т. Личность обвиняемого и подсудимого. – Томск: изд-во Томск. ун-та, 1978. – 174 с.
20. Великий Скок // Акцент-плюс. – 2002. - №14 -15. – С. 7.
21. Вертузаев М.С., Попов А.Ф. Проблемы совершенствования деяте-льности органов внутренних дел в предупреждении и расследовании компью-терных преступлений // Правовое, нормативе та метрологічне забезпечення си-стеми захисту інформації в Україні: Матеріали ювілейної науково - технічної конференції (9-11 червня 1998 р., м. Київ).-К.: НТТУ "Київський політехнічний інститут", 1998.-С. 156-159.
22. Вертузаєв М.С. Проблеми взаємодії оперативних підрозділів орга-нів внутрішніх справ зі службами безпеки банків в попередженні злочинних посягань з використанням пластикових платіжних засобів // Бизнес и безопас-ность. – 2002. – №5. – С. 2-3.
23. Весельський В. Питання захисту осіб, які мають інформацію про злочинну діяльність // Право України. – 1999. - № 7, -С. 58-61.
24. Весельський В. Криміналістична характеристика злочинів // Право України. – 2001. - № 5, -С. 112-114.
25. Вехов В.Б., Попова В.В., Илюшин Д.А. Тактические особенности расследования преступлений в сфере компьютерной информации: Науч.-практ. пособие. – М.: ЛексЭст, 2004. – 160 с.
26. Вехов В.Б. Компьютерные преступления: способы совершения, ме-тодика расследования.- М.: Право и Закон, 1996.- 182 с.
27. Відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності. Ма-тер. наук.-практ. конференції /Ред. кол: В.В. Сташис (голов. ред.) та ін. – Х.: вид-во „Кроссроуд”, 2006. - 260 с.
28. Возгрин И.А. Общие положения методики расследования отдель-ных видов преступлений. Л., 1976.
29. Волженкин Б. В. Мошенничество: Серия “Современные стандар-ты в уголовном праве и уголовном процессе”. - СПб., 1998. - 36 с.
30. Волобуєв А.Ф., Золотухін І.І., Литвинов О.В. Характеристика роз-крадань майна, що вчиняються в небанківських фінансових установах // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. Вип. 2. – Луганськ. – 1998. – С.168-179.
31. Волобуєв А.Ф. Етапи розслідування в криміналістичній методиці // Вісник Університету внутрішніх справ. Вип. 5. - Харків, 1999, С. 28-37.
32. Волобуєв А.Ф. Тактичні задачі розслідування розкрадань майна в сфері підприємницької діяльності // Вісник Запорізького юридичного інститу-ту. - 1999. - №3, -с. 84-90.
33. Волобуєв А.Ф. Проблеми методики розслідування розкрадань май-на в сфері підприємництва.– Харків: Вид-во ун-ту внутр. справ, 2000.–336 с.
34. Волобуєв А.Ф. Особливості розслідування злочинів у сфері еконо-міки залежно від організаційної форми підприємств // Криміналістика та судова експертиза. – 2000. - Вип. 49. - С. 32-41.
35. Волобуєв А.Ф. Розслідування і попередження розкрадань майна у сфері підприємництва. Навч. Посібник. За ред. Проф.. О.М. Бандурки. – Х.: „Ру-бікон”, 2000. – 272 с.
36. Волобуєв А. Криміналістична характеристика злочинів у сфері кредитних відносин // Підприємництво, господарство і право. – 2001. - № 7. - С. 82-85.
37. Волобуєв А.Ф. Противодействие расследованию экономических преступлений и его преодоление // Государство и право. – 2002. - № 4. - С. 42-47.
38. Волобуєв А.Ф. Наукові основи комплексної методики розслідуван-ня корисливих злочинів у сфері підприємництва: Автореф. дис. ...доктора юрид. наук /12.00.09. - Х.: НЮА України ім. Я. Мудрого. - 2002. - 42 с.
39. Волобуєв А.Ф. Економічні злочини: поняття та проблеми розробки методик розслідування //Актуальні проблеми держави і права. Збірник науко-вих праць. – Одеса: Юридична література, 2003. - С. 35-39.
40. Волчецкая Т.С. Криминалистическая ситуалогия: Монография / Под. Ред. Н.П. Яблокова. – Калининград: Изд-во Калининград. ун-та, 1997. – 248 с.
41. Гавло В.К. О следственной ситуации и методике расследования хищений, совершаемых с участием должностных лиц // Вопросы криминалис-тической методологии, тактики и методики расследования. М. – 1973. - С. 90-94.
42. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения мето-дики расследования отдельных видов преступлений / Под ред. А.И.Васильева. – Томск, 1985. – 333с.
43. Гадасин В.А., Конявский В.А. От документа - к электронному до-кументу. Системные основы. / http://www.pvti.ru;
44. Галагуза Н.Ф., Ларичев В.Д. Преступления в страховании: предот-вращение, выявление, расследование (отечественный и зарубежный опыт). – М.: Изд-во «АНКИЛ», 2000. - 256 с.
45. Гаухман Л.Д., Максимов С.В. Ответственность за преступления против собственности. М.: «ЮрИнформ», 1997. – 223 с.
46. Герасимов И.Ф. Некоторые проблемы раскрытия преступлений. Свердловськ: Сред.-Урал. кн. изд-во, 1976. – 184 с.
47. Герасимов И.Ф. Этапы раскрытия преступлений.- В. сб.: Следст-венные ситуации и раскрытие преступлений.- Свердловск, 1975. – С. 10-16.
48. Глазырин Ф.В. Изучение личности обвиняемого и тактика следст-венных действий. – Свердловск УрГУ, 1973. – 156 с.
49. Головин А.Ю. Криминалистическая систематика. Монография. – Москва: «ЛексЭст», 2002. – 336 с.
50. Голубєв В.О. Кримінологічна характеристика злочинів у сфері ви-користання комп’ютерних технологій // crime-research.ru., 2005– 14 с.
51. Голубєв В.О., Гавловський В.Д., Цимбалюк В.С. Проблеми бороть-би зі злочинами у сфері використання комп’ютерних технологій: Навч. посіб-ник / За заг. ред. докт. юрид. наук, проф. Р.А. Калюжного.- Запоріжжя: ГУ “ЗІ-ДМУ”, 2002.- 292 с.
52. Голубєв В. Деякі особливості тактики окремих слідчих дій при роз-слідуванні комп’ютерних злочинів // Государство, хозяйство и право.- 2003.- №8.- С. 107-112.
53. Голубовский В.Ю., Егоршин В.М., Сурков К.В. и др. Выявление и раскрытие мошенничества – СПб.: изд. «Лань», Санкт-Петербургский универ-ситет МВД России, 2000. - 64 с.
54. Голунский С.А. Материалы учебной конференции следователей в Прокуратуре СССР.- М., 1937. – 216 с.
55. Гранат Н.Л. Первоначальные следственные действия и их роль в методике расследования.// Методика расследования преступлений.- М., 1976. - с. 31-38.
56. Гранат Н.Л., Ратинов А.Р. Решение следственных завдань. – Волго-град, ВСШ МВД СССР, 1978. –93 с.
57. Гросс Г. Руководство для судебных следователей как система кри-миналистики. – Новое изд., перепеч. с изд. 1908 г. – М.: ЛексЭст, 2002. – 1088 с.
58. Гуцул Е. НДС – навар для своих? // Зеркало недели. – 2004. - №12(487). – С. 8.
59. Драпкин Л.Я. Ситуационный подход в криминалистике и програ-ммирование расследования //Проблемы программирования, организации и ин-формационного обеспечения предварительного следствия. – Уфа: Изд-во Башк. Ун-та, 1989. – С. 27-32.
60. Дутов М. Правові проблеми електронного документообігу // Право України. – 2003. - № 6. – С. 122 – 124.
61. Жирний Г. Окремі проблеми криміналістичної методики // Правни-чий часопис Донецького університету. – 2001. - №1.- С.60-64.
62. Журавель В.О. Криміналістична класифікація злочинів: засади фо-рмування та механізм застосування // Вісник Академії правових наук України. – 2002. - №3(30).- С. 160-163.
63. Журавель В.А. Допрос потерпевшего и использование его показа-ний для построения методики расследования отдельных видов преступлений: Автореф. дис. …канд. юрид. наук /12.00.09. – Х.: ХЮИ, 1983. – 17 с.
64. Журавель В.А. Теорія та методологія криміналістичного прогнозуван-ня: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук /12.00.09. – Х.: НЮА України ім. Я. Мудрого, 1999. – 32 с.
65. Завидов Б.Д. Обычное мошенничество и мошенничество в сфере высоких технологий: Практическое пособие. – М.: «Издательство ПРИОР», 2002. – 32с.
66. Задорожний О.С. Криміналістична характеристика ухилень від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів та основні положення їх розслідування: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. /12.00.09– Х.: ХНУВС, 2006. – 18 с.
67. Здійснення дослідчих перевірок, дізнання та попереднього слідства за фактами безпідставного відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість у зв’язку з фіктивними (безтоварними) експортними операція-ми // Збірник методичних рекомендацій з питань розкриття та розслідування злочинів слідчими та оперативними працівниками органів внутрішніх справ (під ред. П.В.Коляди). – Київ. – 2001. - С. 62-67.
68. Зелинский А.Ф. Криминология. Курс лекций. – Харьков: Прапор, 1996. –260 с.
69. Зеленецкий В.С. Возбуждение уголовного дела. – Харьков: Изд-во «КримАрт», 1998. – 340 с.
70. Зелинский А.Ф. Криминальная психология. Научно-практическое издание. – К.: Юринком Интер, 1999. - 240 с.
71. Зорин Г.А. Теоретические основы криминалистики. – Минск: Ал-мафея, 2000. – 416 с.
72. Ильин И.В. Виктимологическая профилактика экономического мошенничества. Дис. ...канд. юрид. наук /12.00.08/ Нижн. Новгород: Нижего-род. юрид. ин-т, 2000. - 204 с.
73. Иванов А., Силантьев Д. Выемка электронной почты в сети Интер-нет // Законность.- 2002.- №5.- С. 20-23.
74. Казимиров Ю.М. Осмотр дискет // Следователь. – 2003. - №2. – С. 34-35.
75. Клепицкий И. Мошенничество и правонарушения гражданско-правового характера // Законность. - 1995. - № 7. - С. 41-45.
76. Комиссаров В., Гаврилов М., Иванов А. Обыск и извлечение ком-пьютерной информации // Законность.- 1999.- №2.- С.12-15.
77. Колесниченко А.Н. Теоретические проблемы методики расследова-ния пре ступлений // Вопросы криминалистической методологии, тактики и ме-тодики расследования. М., 1973. С.77-81.
78. Колесниченко А.Н., Коновалова В.Е. Криминалистическая харак-теристика преступлений. Учеб. пособие. Харьков: Юрид. ин-т, 1985. - 93 с.
79. Коляденко В.А. Информационное общество и тенденции его разви-тия // Наукове пізнання: методологія та технологія. – Одеса. – 1994. - №10. – С. 28-30.
80. Коновалова В.Е. Организационные и психологические основы дея-тельности следователя. – К.:РИО МВД УССР, 1973. –122 с.
81. Коновалова В.Е. Психология в расследовании преступлений. – Ха-рьков: Вища школа, 1978. –144 с.
82. Коновалова В.Е., Шепитько В.Ю. Основы юридической психоло-гии: Учебник. – Х.: Одиссей, 2005. – 352 с.
83. Корнякова Т.В. ПДВ – найбільш криміналізований податок в Укра-їні // Газета “Антикорупція”. – 2004. – 14 черв. – № 1. – С. 1.
84. Коршик М.Г., Степичев С.С. Изучение личности обвиняемого на предварительном следствии. – М.: Юрид. лит., 1969. – 78 с.
85. Котляревський О.І. Шахрайства з використанням пластикових пла-тіжних карток: Збірник наукових праць .- Запоріжжя: Запорізький юридичний інститут, 1998.-№ 1.- C.46-51.
86. Кривенко Т., Куранова Э. Расследование мошенничества в част-ном предпринимательстве // Законность. – 1995. - №10, - С. 20-25.
87. Кривошеев А.С. Изучение личности обвиняемого в процессе рас-следования. - М.: Юрид. лит., 1971. – 80 с.
88. Криминалистика. – М.: Советское законодательство, 1936. - 346 с.
89. Криминалистика. Учебник для средних юридических школ. (Под общ. ред. проф. А.И. Винберга).- М., 1959. – 598 с.
90. Криминалистика (техника и тактика расследования преступлений).- М.: Советское законодательство, 1935. -251 с.
91. Крылов В.В. Расследование преступлений в сфере информации.- М.: Городец, 1998.- 264с.
92. Крылов В.В. Информация как элемент криминальной деятельности // Вестник Московского университета, серия 11, Право. – 1998. - №4. – С. 50 – 64.
93. Кримінальне право. Особлива частина: Підручник / Александров Ю.В., Антипов В.І., Володько М.В. та ін.; Нац. акад. внутріш. справ України. – К.: НАВСУ: Правові джерела, 1999. – 894 с.
94. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник для сту-дентів юрид. вузів і фак. / Андрусів Г.В., Андрушко П.П., Лихова С.Я. та ін.; За ред.: Мати шевського та ін.; Київ. Нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Юрид. фак. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 891 с.
95. Кримінальне право і законодавство України. Частина особлива: Курс лекцій для вищ. навч. закл./ Коржанський М.Й. – К.: Атіка, 2001. – 544 с.
96. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар./ Ба-улін Ю.В., Борисов В.І., Гавриш С.Б. та ін.; За заг. ред.: Сташис В.В., Тація В.Я.; Акад. прав. наук України, Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудро-го. – К.: „Ін Юре”; 2003. – 1196 с.
97. Кримінальна справа щодо обвинувачення Царенко М.В. № 1-171 за 2003 р. Архів місцевого суду Червоногвардійського району м. Дніпропетровсь-ка.
98. Кримінальна справа щодо обвинувачення Журавлева О.В. № 1-132 за 2003 р. Архів місцевого суду Орджонікідзевського району м. Харкова;
99. Кримінальна справа щодо обвинувачення Айднянца А.Я. № 1-48 за 2004 р. Архів місцевого суду Дзержинського району м. Харкова.
100. Кримінальна справа щодо обвинувачення Скосарєва П.П., Литви-ненко К.А., Щебетович Т.А., Черкашина С.В .№ 1- 167 за 2004 р. Архів Мос-ковського районного суду м. Харкова.
101. Кримінальна справа щодо обвинувачення Сбруянової-Каліни Т.Л. № 1-156 за 2003 р. Архів Валківського місцевого суду Харківської області.
102. Кримінальна справа щодо обвинувачення Постоялко І.І. № 1-453 за 2002 р. Архів місцевого суду Деснянського району м. Чернігова.
103. Кримінальна справа щодо обвинувачення Яруніна Ю.А. № 1-113 за 2000 р. Архів місцевого суду Ковпаківського району м. Суми.
104. Кримінальна справа щодо обвинувачення Лавриненко О.Б., Лєуно-вої І.В. .№ 1-229 за 2002 р. Архів місцевого суду Ковпаківського району м. Су-ми.
105. Кримінальна справа щодо обвинувачення Самчука С.М. № 1-78 за 2004 р. Архів місцевого суду Жовтневого району м. Кривого Рога.
106. Кримінальна справа щодо обвинувачення Харченко Р.О. № 1-174 за 2003 р. Архів місцевого суду м. Павлоград.
107. Кримінальна справа щодо обвинувачення Ященко В.В. № 1-1257 за 2004 р. Архів місцевого суду Шевченківського району м. Києва.
108. Криминология / Под ред. Дж.Ф.Шели / Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2003. – 864 с.
109. Кузьмичов В., Москвін Ю. Криміналістичне вивчення злочинної ді-яльності // Право України. – 1999. - №5, - С. 65-67.
110. Кузьменко Н.К. Систематизация неотложных следственных дейст-вий. Уч. пособие.- Киев, 1981. – 166 с.
111. Курицина Е. Юридическое лицо как орудие преступления // Рос-сийская юстиция. – 2001. -№ 2, - С. 42-43.
112. Кушнеренко С.П. Способ совершения мошенничества с использо-ванием лжепредприятия // Современные проблемы уголовного права, уголовно-го процесса, криминалистики, прокурорского надзора: Сб. науч. трудов. М.; СПб.; Кемерово. – 1998. -С. 178-187.
113. Ларичев В.Д., Спирин Г.М. Коммерческое мошенничество в Рос-сии. Способы совершения. Методы защиты. – М.: «Экзамен», 2001. – 256 с.
114. Лимонов В. Понятие мошенничества // Законность. – 1997. - № 11. – С. 40-43.
115. Лисенко В.В. Незаконне відшкодування податку на додану вартість за експортними операціями: проблеми кримінально-правової кваліфікації // На-уковий вісник Національної академії державної податкової служби України. – 2003. - №1(19). – С. 131-140.
116. Лысенко В.В. Незаконное возмещение налога на добавленную стоимость: криминалистическая характеристика преступной деятельности // Ві-сник Національного університету внутрішніх справ. – 2003. -№21. – С. 8-16.
117. Лисенко В.В. Криміналістичне забезпечення діяльності податкової міліції (теорія і практика): Монографія. К.: Логос, 2004. – 324 с.
118. Лузгин И.М. Методологические проблемы расследования. – М., 1973. – 215 с.
119. Лузгин И.М. Развитие методики расследования отдельных видов преступлений // Правоведение. – 1977. - №2. - С. 63-67.
120. Лукашевич В.Г. Криминалистическая теория общения: постановка проблемы, методика исследования, перспективы использования. – Киев: Укра-инская академия внутренних дел, 1993. –194 с.
121. Лук’янчиков Б.Є. Вневидові методики розслідування злочинів як напрямок удосконалення криміналістичної методики: Автореф. …канд. юрид. наук /12.00.09. – К.: НАВСУ, 2001. – 19 с.
122. Лученок А.И. Мошенничество в бизнесе. – Минск: Амалфея, 1997. – 272 с.
123. Матишевський П.С. Преступления против собственности и смеж-ные с ними преступления. – К., 1995. - 274 с.
124. Матусовський Г.А. Формування комплексних методик розслідуван-ня економічних і суміжних з ними злочинів // Проблеми боротьби зі злочинніс-тю в сфері економічної діяльності: матеріали міжнародної науково-практичної конференції 15-16 грудня 1998р. – Х., 1999.- С. 78-89.
125. Матусяк С. Легко ли простому автомобилисту обмануть страхов-щика? //Автоцентр. – 2004. - №19. – С. 24-26.
126. Меликян М.Н. О специфике доказывания в ходе предварительной проверки информации о преступлениях // Государство и право. – 1998. – №10. – С. 76-82.
127. Менжела М.М. Особенности производства обыска при расследова-нии компьютерных преступлений // Журнал российского права.- 2003.- №12.- С. 120-124.
128. Методические рекомендации по расследованию уголовных дел о хищениях государственных денежных средств с использованием чеков с гри-фом «Россия». - М.: Академия МВД РФ, 1993. - 8 с.
129. Методичні рекомендації. Алгоритм викриття і документування зло-чинів, пов’язаних з незаконним відшкодуванням податку на додану вартість (ПДВ) /Казимір М.В., Шаповалов В.В., Лекомцев М.В. та інш.. – 2004, Харків: УБОЗ в Харківській області. – 12 с.
130. Мойсик В.Р., Андрушко П.П. Шахрайство з фінансовими ресурса-ми // Вісник Верховного суду України. – 2000. - №2. - С. 32-37.
131. Мошенничества с преднамеренными банкротствами // Информаци-онный бюллетень Ассоциации российских банков. - 1995. - № 7. - С. 36-41.
132. Мошеннический Петербург. – СПб.: «Издательский дом “Нева”»; М.: «ОЛМАПРЕСС». 2001. – 383 с.
133. Налог на добавленную стоимость. Механизм преступления и его выявление. Учебное пособие. – СПб.: Изд. «Юридический центр Пресс». -2003. – 507 с.
134. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. Бойка В.Ф., Кондратьєва Я.Ю., Яценка С.С.- К.: Юринком, 1997. – 960 с.
135. Научно-практический комментарий Уголовного кодекса Украины от 5 апреля 2001 года / Бойко А.М., Брич Л.П., Грищук В.К. и др.; Под ред.: Мельник Н.И., Хавронюк Н.И. – К.: А.С.К., 2004. – 1215 с.
136. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., перероб. та доповн./ За ред. Мельника М.І., Хавронюка М.І. – К.: Атіка, 2004. – 1056 с.
137. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / Александров Ю.В., Андрушко П.П., Антипов В.І. та ін.; Відп. ред.: Яценко С.С. – 4-те вид., перероб. та допов. – К.: А.С.К., 2005. – 841 с.
138. Наумов В.В. Розслідування злочинів, вчинених у комерційних стру-ктурах та банківській системі // Слідча практика. К.: РВВ МВС України. – 1997. – С. 20-23.
139. Новий тлумачний словник української мови. У 3-х томах. Т. 1. - Ки-їв: Видавництво ”Аконіт”, 2006. – 926 с.
140. Новый Уголовный кодекс Франции / Научн. ред. Н. Ф. Кузнецо-ва, Э. Ф. Побегайло. М., 1993. – 148 с.
141. Образцов В.А. К вопросу о методике раскрытия преступлений. // Вопросы борьбы с преступностью. - Вып. 27. - М., 1977. - С. 104-109.
142. Образцов В.А.. Танасевич В.Г. Понятие и криминалистическое значение следственной ситуации // Сов. государство и право. – 1979. №8. – С. 109-115.
143. Овчинский А.С. Мошенничество в сфере финансов и инвестиций: из прошлого в будущее // Ревизор. - 1996. - № 1, - С. 16-17.
144. Ожегов С.І., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка. – М.: АЗЪ, 1993.
145. О состоянии и мерах усиления борьбы с экономической пре-ступностью // Щит и меч. - 1996. - № 11-12. - С. 7.
146. Пазинич Т.А. Криміналістична характеристика шахрайства та осно-вні напрямки його розслідування // Вісник Національного університету внутрі-шніх справ. - Вип. 23. – 2003. - С. 28-32.
147. Пазинич Т.А. Про криміналістичну класифікацію шахрайств // Ак-туальні проблеми політики. Збірник наукових праць. Вип. 21. – Одеса: Фенікс, 2004. - С. 184-187.
148. Пинаев А.А. Курс лекций по общей части уголовного права. Кн. 1. «О преступлении». – Харьков: «Харьков юридический». 2001.– 289 с.
149. Платонов К.К. О системе психологии. – М., 1972. - 326 с.
150. Познишев С.В. Особенная часть русского уголовного права. – М., 1912.
151. Преступления в сфере компьютерной информации: квалификация и дока¬зывание: Учеб. пособие / Под ред. Ю.В. Гаврилина. - М.: ЮИ МВД РФ, 2003. – 245 с.
152. Притика Д.М. Деякі проблеми застосування арбітражними судами кредитного законодавства. Злочини у фінансово-кредитній сфері // Вісник Ви-щого арбітражного суду України. – 2000. - №3. – С. 212-214.
153. Про податок на додану вартість: Закон України №168/97 – ВР від 03.04.97 // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №21. – ст. 156.
154. Про затвердження порядку відшкодування податку на додану вар-тість: Наказ ДПА України Головного управління Державного казначейства України №209/72 від 02.07.1997 // Офіційний вісник України. – 1997. - №29. – С. 171.
155. Про електронні документи та електронний документообіг: Закон України // Відомості Верховної Ради України від 05.09.2003 - 2003 р., № 36. – ст. 275.
156. Протидія економічній злочинності / П.І. Орлов, А.Ф. Волобуєв, І.М. Осика, Р.Л. Степанюк, І.М. Зарецька, Едвард Картер, Річард Ворнер. – Харків: Нац. ун-т внутр. справ, 2004. – 568 с.
157. Пряников П.В. К вопросу о динамике, структуре и криминалисти-ческой характеристике мошенничества в сфере предпринимательской деятель-ности // Северный Кавказ: борьба с преступностью. – Ростов-на-Дону: Ростов. ВШ МВД России. – 1997. - С. 108-114;
158. Рейнвальд Н.И. Психология личности. – М. 1987.
159. Решетников В.Я. Следственные ситуации и тактические операции по делам о завладении из жилища имущества граждан: Автореф. дис. … канд. юрид. наук /12.00.09. – Саратов: Саратов юрид. ин-т РФ, 1995. - 20с.
160. Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності: окремі криміналістичні методики: Монографія /Кол. авторів:В.Ю. Шепітко, В.О.Ко-новалова, В.А.Журавель та ін.; За ред. В.Ю.Шепітька. – Х.:Право, 2006. – 624 с.
161. Романов С.Ю. Обман як спосіб злочинної діяльності: Автореф. дис. … канд. юрид. наук /12.00.08. – Х.: ХУВС – Харків, 1998. – 16 с.
162. Романов С.Ю. Кримінальний обман. - Х.: Прометей-Прес, 2005. – 272 с.
163. Россинская Е.Р., Усов А.И. Судебная компьютерно-техническая эк-спертиза. – М.: Право и закон, 2001. – 211 с.
164. Российское уголовное право. Особенная часть /Под ред. В. Н. Куз-нецова, А. В. Наумова. – М.: Юрист, 1997. - С. 141.
165. Салтевский М.В., Гаенко В.И., Литвинов А.Н. Электронные доку-менты в информационном обществе: проблемы формирования юридической концепции: Научно-практическое пособие. Харьков: Эспада, 2006. – 96 с.
166. Сатуев Р.С., Шраер Д.А., Яськова Н.Ю. Экономическая преступ-ность в финансово-кредитной системе. - М.: Центр экономики и маркетинга, 2000. - 272 с.
167. Святненко А. Потери от карточного мошенничества в семь раз больше допустимых // Зеркало недели. – 2002. - №40(415). – С. 6.
168. Семилетов С.И. Электронный документ как продукт технологичес-кого процесса документирования информации и объект правового регулирова-ния // Государство и право. – 2003. - №1.- С. 92 – 102.
169. Сергеев В.В. Компьютерные преступления в банковской сфере // Банковское дело.- 1997.- № 2.- С. 26.
170. Сименкова В. Жулье квартирное // Вести, версии, события. – 2003. - №20(50). – С. 13.
171. Старушкевич А.В. Криміналістична характеристика злочинів. На-вчальний посібник. –Київ: НТВ “Правник”-НАВСУ, 1997. – 41 с.
172. Stefenson, Peter. Investigating computer-related crime: handbook for corporate investigators / Peter Stefenson. - 2000, CRC Press LLC, - 304 p.
173. Соловйова О.Є. Примирення сторін у кримінальному процесі Укра-їни: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук /12.00.09.– Х.: ХНУВС. – 2006. – 20 с.
174. Степанюк Р.Л. Методика розслідування злочинів, пов’язаних з по-рушенням бюджетом законодавства: Автореф. дис.... канд. юрид. наук /12.00.09. – Х.: НУВС. 2004. – 19 с.
175. Тищенко В.В. Криминалистическое значение связи “преступник-жертва” для методики расследования отдельных видов пре ступлений // Крими-налистика и судебная экспертиза. – Вып.16. – К., 1979.– С. 38-39.
176. Тищенко В.В. Корыстно-насильственные преступления: Криминал-ситистический анализ. – Одесса: Юрид. лит., 2002. – 360 с.
177. Ткачев А.В. Правовой статус компьютерных документов: основные характеристики. – М.: ООО «Городец - издат», 2000. – 95 с.
178. Трубачев А.Д. Следственные ситуации в раскрытии отдельных ви-дов преступлений. – В кн.: Следственные ситуации и раскрытие преступлений. Свердловск, 1975.- С.67-71.
179. Уголовный кодекс Украинской ССР. Научно-практический коммен-тарий. Под общ. ред. Пред. Верховного Суда Укр. ССР Зайчука В.И. - К., По-литиздат Украины, 1969. – 543с.
180. Уголовный кодекс Украинской ССР на современном этапе: Часть особенная / Светлов А.Я., Бажанов М.И., Сташис В.В. и др.; Отв. ред. Светлов А.Я., Сташис В.В. – К.: Наукова думка, 1985. – 455 с.
181. Уголовный кодекс Украинской ССР: Научно-практический ком-ментарий / Антонов А.Ф., Бажанов М.И., Бурчак Ф.Г. и др.; Отв. ред. Зайчук В.И. – 3-е изд., доп. – Киев: Политиздат Украины, 1987. – 879 с.
182. Уголовный кодекс Украинской ССР: Научно-практический ком-ментарий / Александров Ю.В., Андрушко П.П., Андрусив Г.В. и др.; Отв. ред.: Шакун В.И., Яценко С.С. – 5-е изд., доп. – К.: А.С.К., 1999. – 1088 с.
183. Уголовный кодекс ФРГ / Научн. ред. Н. Ф. Кузнецова, Ф. И. Решет-ников. М.: Изд-во „Зерцало”, 1996. – 352 с.
184. Уголовный кодекс Испании / Под ред. Н. Ф. Кузнецовой и Ф. М. Решетникова. М.: Изд-во „Зерцало” 1998. – 218 с.
185. Уголовное право России. Особенная часть: Учебник /Отв. ред. Б. Д. Здравомыслов. – М.: Юрист, 1996.- С. 138.
186. Уголовное право Украины. Особенная часть: Конспект лекций: Учебное пособие для юридических вузов / Бондаренко Н.А., Терентьев В.И., Одес. гос. юрид. акад., Николаев. учеб. центр. – Одесса; Николаев: ООО «Ди-зайн и полиграфия», 2000. – 399с.
187. Уголовное право Украины. Общая и особенная части: Учеб. для ву-зов / Бабий А.П., Гончар Т.А., Магарин Н.С. и др.; Под ред.: Стрельцов Е.Л. – Х.: Одиссей, 2002. – 672 с.
188. Уголовное право Украины: Особенная часть: Учебник / Бажанов М.И., Баулин Ю.В., Борисов В.И. и др.; Под ред. Бажанова М.И., Сташиса В.В., Тация В.Я. – К.: Юринком Интер, 2003. – 672 с.
189. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. Т. 4. – М.: Прогресс, 1987. – 864 с.
190. Филиппов А.Г. К вопросу об особенностях расследования отдель-ных видов и групп преступлений. // Особенности расследования отдельных ви-дов и групп преступлений. Свердловск. – 1980. - С. 23-27.
191. Филиппов А.Г., Целищев А.Я. Узловые проблемы методики рассле-дования преступлений. // Советское гос-во и право. – 1982. - №8. - С. 71-75.
192. Фомина А.С. Основные тактические операции при расследовании серийных убийств: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. – Воронеж, 2003. - 251с.
193. Фойницкий И.Я. Мошенничество по русскому праву: Сравнит. ис-след. И.Фойницкого: В 2 ч. – ч. 2: «Мошенничество по действующему русскому праву»: СПб: В тип. т-ва «Обществ. польза», 1871. – 289 с.
194. Фрейд З. Психология бессознательного: Сб. Произведений / Сост., науч. ред., авт. вступ. ст. М.Г. Ярошевский.- М.: Просвещение, 1990. – 448 с.
195. Харченко В.Б. Уголовное право Украины. Общая и Особенная час-ти: новое законодательство в вопросах и ответах. Конспект лекций.- Киев: Ати-ка, 2002. – 288 с.
196. Хомич В. Предварительная проверка материалов, послуживших поводом к возбуждению уголовного дела // Законность. – 1995. – №12. – С. 22-24.
197. Цанава В.В. Опыт борьбы с экономическими преступлениями в США (основные документы, термины, меры борьбы и их комментарии). – Ма-кеевка, 1998. – 122 с.
198. Червонецкий Д.А. Мошенничество по уголовному уложению. – Юрьев. 1906.
199. Червонецкий Д.А. Мошенничество по новому уголовному уложе-нию // Журнал министерства юстиции. 1906. - №9. - С. 128.
200. Чернявський С. С. Злочини у сфері банківського кредитування (проблеми розслідування та попередження: Навч. посібник /За ред. О.М. Джу-жи. – К.: Юрінком Інтер, 2003. - 264 с.
201. Шаров А.В. Расследование мошенничества в сфере оборота жили-ща. Учебно-практическое пособие. – М.: Издательство «Юрлитинформ». 2005. - 208 с.
202. Шейнов В.П. Психология обмана и мошенничества. – М.: ООО «Из-дательство АСТ», Мн.: Харвест, 2002. – 512 с.
203. Шепитько В.Ю. Криминалистика: Курс лекций.- Харьков: “Одис-сей”, 2003. – 352 с.
204. Шиллер Г. Манипуляторы сознанием / Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1980. - 394 с.
205. Щербатых Ю. В. Искусство обмана. Популярная энциклопедия. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2000. – 544 с.
206. Schweizerisch Schtrafbuch /Schulthes Polygraphischer Verlag, Zurich. 1989.- 986 s.
207. Юридична енциклопедія: В 6 т. – т.5/ Редкол.: Шемшученко Ю.С. (голова редкол.) та ін. – К.: “Укр. енцикл.”, 1998, С. 219.
208. Юридична енциклопедія: В 6 т. - Т.6, /Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: “Українська енциклопедія”. 1998. С. 426.
209. Якимов И.Н. Практическое руководство к расследованию преступ-лений. – М, 1924. – 236 с.
210. Яблоков Н.П. Криминалистическая характеристика финансовых преступлений // Вестник Московского университета. - Серия 11. – Право. -1999. -№1. – С. 31-43.
211. 250 тис. доларів на рахунку „Аркадії”. За допомогою гіпнозу // Іме-нем Закону. – 2004. - №11(5399) - С. 1-2.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.