АРЕШТ ЯК ВИД КРИМІНАЛЬНОГО ПОКАРАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЙОГО ВИКОНАННЯ ТА ВІДБУВАННЯ Бесплатно скачать, заказать диплом, курсовую, диссертацию

У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ

Сделать закладку на сайт

Заказать диплом, курсовую, диссертацию

Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Книга жалоб
и предложений

Название	АРЕШТ ЯК ВИД КРИМІНАЛЬНОГО ПОКАРАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЙОГО ВИКОНАННЯ ТА ВІДБУВАННЯ

Количество страниц	243

ВУЗ	Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

Год сдачи	2006

Содержание	ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРО¬ЧЕНЬ ...........................................................................4 ВСТУП ...................................................................................................................….........5 РОЗДІЛ 1. АРЕШТ ЯК ВИД КРИМІНАЛЬНОГО ПОКАРАННЯ: СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ...................................................................................11 1.1. Історія становлення та розвитку арешту як виду криміналь¬ного покарання в Укра¬їні................................................................................................................................11 1.2. Арешт у кримінальному законодавстві зарубіжних країн.....................................35 1.3. Поняття та особливості змісту покарання у виді арешту, його правова природа...............................................................................................................................42 1.4. Місце арешту в системі кримінальних покарань України.....................................65 РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ АРЕШТУ...........................................................................................................................76 2.1. Принципи призначення покарання у виді арешту..................................................77 2.2. Загальні засади призначення покарання у виді арешту..........................................82 2.2.1. Призначення арешту в межах, установлених у санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин...............................................................................................................................83 2.2.2. Призначення арешту з урахуванням положень Загальної частини КК України.............................................................................................................................89 2.2.3. Врахування ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання при призначенні арешту............................................................................................................................108 2.2.4. Призначення арешту як покарання, що є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів...................................122 2.2.5. Призначення арешту відповідно до ст. 69 КК України...................................129 2.2.6. Призначення покарання у виді арешту за сукупністю злочинів....................135 2.2.7. Призначення покарання у виді арешту за сукупністю вироків......................139 РОЗДІЛ 3. ПОРЯДОК ТА УМОВИ ВИКОНАННЯ І ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ АРЕШТУ...............................................................................145 3.1. Направлення засуджених до арешту до місця відбування пока¬рання. Розподіл та роздільне утримання засуджених до арешту…............................................................145 3.2. Основні засоби виправлення та ресоціалізації засуджених до арешту:..............159 3.2.1. Порядок виконання та відбування (режим) покарання у виді арешту..........160 3.2.2. Суспільно-корисна праця засуджених до арешту............................................173 3.2.3. Соціально-виховна робота із засудженими до арешту....................................176 3.3. Особливості застосування прогресивної системи при відбуванні покарання у виді арешту.......................................................................................................................178 ВИСНОВКИ....................................................................................................................186 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................................192 ДОДАТКИ.......................................................................................................................219 ВСТУП Актуальність теми. З проголошенням незалежності України розпочався процес розбудови демократичної, соціальної та правової держави. Становлення та розбудова державності привели до докорінного реформування політич¬ної, економічної та правової системи країни. Правова реформа зумовила відповідну зміну кримінального законодавства України. Необхідність комплексного підходу до боротьби зі злочинні¬стю окреслила новий підхід до системи покарань. Такий підхід проявився у спрямуванні закону на посилення диференціації та індивідуалі¬зації покарання, що, у свою чергу, привело до введення у систему покарань нових його видів: обмеження волі, арешту та ін. Поява нових, досі ще не до¬сліджених покарань, потребує їх осмислення та аналізу, що дозволить зро¬бити їх ефективними засобами боротьби зі злочинністю. Незважаючи на те, що дослідженню покарання як інституту кримінального права приділяли увагу такі вчені, як: Л.В. Багрій-Шахматов, М.І. Бажанов, М.О. Бєляєв, С.А. Ве¬лієв, І.М. Гальперін, І.М. Даньшин, О.І. Зубков, В.І. Зубкова, І.І. Карпець, Г.О. Кригер, С.Ф. Мілюков, О.С. Міхлін, О.Ф. Міцкевич, І.С. Ной, С.В. По¬лубинська, О.Д. Соловйов, М.М. Становський, М. О. Струч¬ков, В.М. Трубников, В.З. Фетисов, М.Д. Шаргородський, І.В. Шмаров, – питання дослідження арешту як виду покарання проводилося тільки на етапі постановки проблеми та не знайшло комплексного висвітлення у наукових роботах в Україні. Означені фактори зумовили актуальність теми пропонованого дослідження. Зв’язок із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Комплексної програми профілактики злочинності на 2001–2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25.12.2000 р. (за № 1376); Концепції Комплексної програми профілактики правопорушень на 2006–2008 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1.03.2006 року (за № 116-р); Основних напрямків наукової діяльності кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету ХНПУ імені Г. С. Сковороди на 2005–2006 роки. Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексне теоретичне осмислення арешту як виду кримінального покарання, науковий аналіз проблем його законодавчого регулювання та особливостей виконання та відбування. Мета передбачає розв’язання таких завдань: - дослідити історію становлення та розвитку арешту як виду кримінального покарання в Україні, особливості його застосування в зарубіжних країнах; - проаналізувати чинне кримінальне та кримінально-виконавче законодавство для виявлення особливостей і закономірностей застосування арешту; - визначити специфічні ознаки арешту, проаналізувати його поняття, зміст, правову природу та місце у системі покарань; - дослідити судову практику призначення арешту; - проаналізувати порядок і умови виконання та відбування арешту; - розробити пропозиції з удосконалення чинного кримінального та кримінально-виконавчого зако¬нодавства України у сфері питань, пов’язаних із правовим регулюванням аре¬шту, його призначенням та виконанням. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають при установленні, призначенні, виконанні та відбуванні кримінального покарання у виді арешту. Предметом дисертаційного дослідження є арешт як вид кримінального покарання та особливості правового регулювання його виконання та відбування. Методи дослідження. Базовою основою дисертаційного дослідження є загальнонауковий діале¬ктичний метод пізнання дійсності, який дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної фо¬рми, здійснювати системний аналіз кримінально-правових і кримінально-виконавчих правових норм. У дисертації застосовуються наукові методи пізнання: історичний, системно-структурний, порівняльно-правовий, логіко-юридичний та ін. Історичний метод дозволив дослідити історію становлення та розвитку покарання у виді арешту. Системно-структурний метод застосовувався для вивчення об’єкта як у цілісності його структури, так і його складових. Порівняльно-правовий метод використовувався для аналізу особливостей нормативного закріплення та практичного застосування арешту як виду кримінального покарання в зарубіжних країнах. Використання логіко-юридичного методу дозволило довести необхідність удосконалення норм кримінального та кримінально-виконавчого зако¬нодавства з питань законодавчої регламентації порядку застосування арешту як виду кримінального покарання. Теоретичну базу дослідження становлять праці вітчизняних і зарубіжних вчених минулого та сучасності з кримінального права, кримінології, кримінально-виконавчого права. Емпіричною базою дослідження є матеріали 269 кримінальних справ, які були вивчені дисертантом у місцевих судах м. Харкова; окремі узагальнення судової практики, які проводилися Верховним Судом України. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що пропонована робота є першим в Україні комплексним дослідженням кримінального покарання у виді арешту. Найбільш важливими з числа теоретичних положень, висновків і практичних пропозицій, що сформульовані у дисертації та виносяться на захист, є такі: 1) вперше: - у теорії кримінального права аргументовано, що введення арешту до національної системи покарань відповідає історично усталеним кримінально-правовим традиціям та тенденціям розвитку системи кримінальних покарань у світі; - на теоретичному рівні визначено специфічні ознаки арешту та запропоноване авторське визначення поняття арешту в широкому та вузькому значенні; - визначені ознаки, що відрізняють арешт від покарання у виді позбавлення волі; - здійснено науковий аналіз загальних засад та практики призначення арешту; - проаналізовано порядок і умови виконання та відбування покарання у виді арешту; - аргументовано обов’язковість застосування до арешту прогресивної системи відбування покарання; 2) удосконалено: - теоретичні розробки щодо визначення місця арешту у системі покарань; - рекомендації щодо призначення арешту; 3) набули подальшого розвитку: - теоретичний аналіз ознак покарання; - наукові розробки щодо визначення правової природи арешту; - теоретичний аналіз принципів призначення покарання. На підставі викладеного сформульовано і обґрунтовано авторські пропозиції щодо удосконалення кримінального та кримінально-виконавчого законодавства. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що поло¬ження та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані: у науковій сфері – для подальшої розробки теоретичних і прикладних проблем застосування кримінального покарання у виді арешту в Україні; у правотворчості – для вдосконалення нормативно-правового регулювання застосування покарання у виді арешту; у правозастосуванні – при призначенні судами покарання у виді арешту, його виконанні в установах виконання покарань; у навчальному процесі – при викладанні курсу Загальної частини кримінального права, кримінально-виконавчого права, підготовці підручників і навчальних посібників з означених курсів. Апробація результатів дисертації. Дисертація була виконана та обговорена на кафедрі кримінально-правових дисциплін юридичного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Основні положення і висновки ди¬сертації знайшли відображення в чотирьох опублікованих доповідях і повідомленнях, зроблених на наукових конференціях: Шинкарьов Ю.В. Щодо соціальної обумовленості становлення покарання у виді арешту // Методологія наукового дослідження у галузі права: проблеми та перспективи розвитку: Зб. наук. праць. – Х.: Вид-во національного ун-ту внутрішніх справ, 2004. – С. 67–69; Шинкарьов Ю.В. Особливості призначення покарання у виді арешту // Другі юридичні читання. Зб. матеріалів Всеукр. наук. конф. Національний пед. ун-т імені М.П. Драгоманова. Ін-т держави і права імені В.М. Корецького. Київський ун-т права, громадська організація «Феміда». – Київ. – 18 травня 2005. – С. 288–290; Шинкарьов Ю.В. Особливості призначення кримінального покарання у виді арешту неповнолітніх в Україні // Девіантна поведінка неповнолітніх: проблеми, пошуки, рішення: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2006. – С. 224–228; Шинкарьов Ю.В. Щодо поняття «суворість» кримінального покарання // Актуальні питання реформування правової системи України: Зб. наук. ст. за матеріалами ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., м. Луцьк, 2–3 черв. 2006 р.: У 2-х т. / Уклад. Т.Д. Климчик, І.М. Якушев. – Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту імені Лесі Українки, 2006. – Т. 2. – С. 255–257. Теоретичні висновки наукової роботи використовувалися у навчальному процесі під час проведення практичних занять з кримінального та кри¬мінально-виконавчого права на юридичному факультеті Харківського націо¬нального педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації викла¬дені в семи публікаціях, шість з яких опубліковані у фахових виданнях, що входять до затверджених ВАК України переліків наукових видань: Шинкарьов Ю.В. Обумовленість введення арешту до сучасної системи покарань України // Державне будівництво та місцеве самоврядування. Зб. на¬ук. праць. – Х.: АПНУ вид-во «Право», 2004. – Вип. 7. – С. 203–208; Шинкарьов Ю.В. Ко¬роткострокове позбавлення волі як історичний етап становлення аре¬шту у системі покарань України // Зб. наук. праць Харківського національного пед. ун-ту імені Г.С. Сковороди. Сер. Право. – Харків, 2004. – Вип. 4. – С. 131–137; Шинкарьов Ю.В. Арешт як вид кримінального по¬карання за часів царату // Зб. наук. праць Харківського національного пед. ун-ту імені Г.С. Сковороди. Сер. Право. – Харків, 2005. – Вип. 5. – С. 125–132; Шинкарьов Ю.В. Щодо класифікації покарань у кримінально-виконавчому кодексі Укра¬їни // Вісник національного ун-ту внутрішніх справ. – Харків, 2005. – Вип. 30. – С. 116–121; Шинкарьов Ю.В. Відповідність введення кримінального покарання у виді арешту до національного законодавства тенденціям розвитку системи кримінальних покарань у світі // «Актуальні проблеми політики». Зб. наук. праць. – Одеса: Фенікс, 2006. – Вип. 28. – С. 460–462; Шинкарьов Ю.В. Поняття арешту як виду кримінального покарання // Зб. наук. праць Харківського національного пед. ун-ту імені Г.С. Сковороди. Сер. Право. – Харків, 2005. – Вип. 6. – С. 113–120. Шинкарьов Ю.В. Окремі особливості притягнення до праці засуджених до арешту // Вісник Харківського національного ун-ту імені В.Н. Каразіна. – «Громадянське суспільство». – 2006. – № 735. – С. 96–99. Структура дисертації обумовлена метою і складається із переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, які об’єднують дев’ять підрозділів, висновку, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи складає 243 сторінки, з яких список використаних джерел – 27 сторінок (370 найменувань), додатки – 25 сторінок. Основний текст дисертації викладено на 191 сторінці.

Список литературы	ВИСНОВКИ 1. Введення арешту до системи національного законодавства як виду кримінального покарання зумовлено історичними процесами розвитку українського суспільства та відповідає тенденціям розвитку міжнародного законодавства про покарання. 2. Арешт має певні ознаки, характерні йому, як і будь-якому іншому виду покарання. До таких ознак можна віднести те, що арешт: є заходом державного примусу; призначається від імені держави і виключно вироком суду; призначається тій особі, яка визнана винною у вчиненні злочину; призначається за вчинення саме злочину; полягає у передбаченому КК обмеженні прав і свобод засу¬дженого (вказану ознаку необхідно розглядати через призму правового статусу засудженого); тягне за собою судимість. Наявність загальних ознак покарання дає можливість визначення поняття арешту у широкому значенні: «Арешт є захо¬дом державного примусу, що застосовується за обвинувальним вироком суду до особи, винної у вчи¬ненні злочину, і полягає у встановленні для неї в процесі виконання та відбу¬вання покарання специфічного правового статусу (обов’язків, прав (їх обмежень) та законних інтересів)». Окрім загальних ознак покарання, арешту характерні і специфічні ознаки, які у власній єдності характеризують цей вид покарання. До таких ознак слід відносити: особливості змісту; спеціально встановлене місце відбування (арештний дім); режим підвищеної суворості; короткочасність цього покарання. Теоретичний аналіз специфічних ознак арешту дозволяє дати визначення поняття арешту як виду покарання у вузькому значенні слова: «Під арештом необхідно розуміти вид кримінального покарання, передбачений Кримінальним кодек¬сом України, який полягає у короткочасному триманні засудженого в спе¬цифічній установі виконання покарань – арештному домі в умовах фізичної ізоляції та режимних умовах підвищеної су¬ворості». 3. Дослідження арешту дозволяє зробити висновок, що він є окремим та самостійним видом покарання. Арешт необхідно розглядати як покарання змістовно схоже із позбавленням волі, поєднане з ним за змістом, але яке відрізняється від нього за такими ознаками: різними місцями виконання і відбування означених покарань; різними режимами (арешту характерний режим підвищеної суворості); різними тактичними цілями; різним ступенем тяжкості злочинів, за вчинення яких ці покарання передбачені; різним колом осіб, яким ці покарання рекомендовано призначати. 4. Переосмислення місця арешту в системі покарань привело до висновку, що арешт є більш суворим покаранням, ніж обмеження волі, а тому повинен бути переміщений у цій системі ближче до позбавлення волі, оскільки він наближений до нього як за змістом, так і за суворістю. 5. Арешт, як і будь-яке інше покарання, повинен призначатися відповідно до принципів і загальних засад призначення покарання. Принципи призначення покарання є самостійною кримінально-правовою категорією і не ототожнюються із загальними засадами призначення покарання. 6. Теоретично доведено вірність законодавчої заборони застосування арешту до неповнолітніх у віці до 18 років, вагітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до семи років. Оскільки визнано і доведено рівність чоловіка та жінки у батьківському піклуванні за дитиною, то ч. 3 ст. 60 КК потребує змін у частині заборони застосування арешту і до самотніх батьків, які мають дітей віком до семи років. 7. Доведено, що арешт є покаранням строк якого може обчислюватися добами. У разі заміни або складання покарань, а також при зарахуванні строку попереднього ув’язнення замість вимірника «день» повинен використовуватися більш вдалий вимірник «доба». Це обумовлює відповідні зміни у ст.ст. 72 та 73 КК. 8. Теоретичний аналіз та дослідження судової практики довели, що арешт повинен призначатися за злочини невеликої та середньої тяжкості. 9. Результати дослідження практики призначення арешту приводять до висновку, що арешт може бути рекомендовано призначати таким категоріям: особам, які засуджені вперше, але характеризуються негативно; особам, які були засуджені раніше і арешт є найсуворішим покаранням, що вказане у санкції статті; особам, які не здатні відбути покарання не пов’язане із фізичною ізоляцією від суспільства, або схильні ухилятися від нього. 10. Доведена необхідність внесення змін до ст. 69 КК України для того, щоб арешт як покарання, що призначається за злочини невеликої тяжкості, могло бути заміненим на інше, більш м’яке покарання. 11. Дослідження практики призначення покарання у виді арешту судами м. Харкова виявило окремі недоліки у застосуванні цього покарання: судді вважають арешт позбавленням волі; у вироках невірно зазначається місце його відбування; застосовується звільнення від відбування арешту з випробуванням; арешт призначається з неіснуючою нині метою перевиховання засудженого; відбувається призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено у законі, при наявності сукупності злочинів, що протирічить позиції Верховного Суду України; суди надмірно застосовують взяття під варту у справах про злочини невеликої тяжкості, незважаючи на те, що це повинно відбуватися у виключних випадках. 12. Недоліком чинного КВК може бути визнано відсутність правової регламентації направлення засудженого до арешту для відбування покарання в арештний дім. У зв’язку з цим пропонується доповнити ст. 50 КВК України частиною третьою, де зазначити порядок направлення засудженого до арешту до арешт¬ного дому. 13. Теоретичний аналіз показує недосконалість поняття «місця позбавлення волі» (ст. 51 КВК) у зв’язку з чим пропонується введення поняття «місця фізичної ізоляції від суспільства». До цих місць слід віднести такі УВП: виправний центр; арештний дім (на даний момент окрема дільниця слідчого ізолятора); гауптвахта (при відбуванні арешту військовослужбовцями); дисциплінарний батальйон; виправні та виховні колонії. Засуджені, які раніше відбували покарання у місцях фізичної ізоляції від суспільства повинні триматися окремо від інших засуджених. Вважається також, що окремо від інших повинні триматися засуджені, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах. 14. Арешт як вид кримінального покарання, повинен характеризуватися наявністю прогресивної системи відбування пока¬рання, яка дозволяє втілити принцип індивідуалізації кримінального пока¬рання. У зв’язку з цим запропоновано створення відповідних структурних одиниць в арештних домах, в яких буде відбуватися зміна умов утримання засуджених (дільниця ресоціалізації та дільниця соціальної реабілітації). Підставами для зміни умов тримання є формальна (відбуття принаймні трьохмісячного строку) та матеріальна (становлення засудженого на шлях виправлення) підстави. 15. У порядку de lega ferenda буде доцільним: - ураховуючи специфічні ознаки арешту, внести як доповнення до ст. 60 КК України вказівку про місце відбування арешту: «Покарання у виді арешту полягає у триманні засу¬дженого в … арештних домах»; уточнити у ст. 60 КК формулювання умов, у яких повинен відбуватися арешт: «Арешт полягає у триманні засудженого в умовах фізичної ізоляції…»; доповнити ч. 3 ст. 60 КК вказівкою на те, що арешт не може бути застосований до самотніх чоловіків, які мають на власному утриманні дітей віком до семи років, і викласти ч. 3 ст. 60 КК у такій редакції: «Арешт не застосовується до осіб віком до шістнадцяти років, вагітних жінок, жінок та самотніх чолові¬ків, які мають дітей віком до семи років»; Поєднуючи всі зауваження щодо ст. 60 КК України, необхідно змінити редакцію цієї норми: «1. Покарання у виді арешту полягає у короткочасному триманні засудженого в арештному домі в умовах фізичної ізоляції та режимних умовах підвищеної суворості на строк від одного до шести місяців. 2. Військовослужбовці відбувають арешт на гауптвахті. 3. Арешт не застосовується до осіб віком до шістнадцяти років, вагітних жінок, жінок та самотніх чоловіків, які мають дітей віком до семи років». - у зв’язку з тим, що відносна суворість арешту є більшою, ніж при обме¬женні волі, поміняти місцями обмеження волі та арешт у системі кримінальних покарань Укра¬їни, тобто, обмеження волі, як менш суворе пока¬рання, повинно передувати арешту. Відповідно, система покарань, наведена у ст. 51 КК України «Види пока¬рань», буде виглядати таким чином: штраф; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльні¬стю; громадські роботи; виправні роботи; службові обмеження для військовослужбовців; конфіскація майна; обмеження волі; арешт; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі; - змінити підставу обчислення строків покарання у ст. 73 КК «Обчислення строків покарання» з «днів» на «доби» і викласти статтю у такій редакції: «Строки покарання обчислюються відповідно в роках, місяцях, добах (у ви¬падку призначення покарання у виді арешту) та годинах. При заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув’язнення до¬пускається обчислення строків покарання у добах». - визначити порядок та строки направлення засудженого до арештного дому для відбування покарання і викласти ст. 50 КВК у такій редакції: «Засуджені до арешту направляються до арештного дому не піз¬ніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, який набрав законної сили. Протягом цього строку засуджений має право на короткострокове побачення з близькими родичами». - для уточнення понять у ч. 1 ст. 51 КВК України здійснити заміну поняття «місця позбавлення волі» на поняття «місця фізичної ізоляції від суспільства», а також доповнити цю статтю вказівкою на те, що засуджені, які раніше працювали у суді, органах прокуратури, юстиції та правоохорон¬них органах, тримаються окремо від інших засуджених. Поєднуючи зауваження щодо ч. 1 ст. 51 КВК України, пропонуємо викла¬сти її у такій редакції: «Засуджені до покарання у виді арешту тримаються в умовах фізичної ізоляції з роздільним триманням чоловіків, жінок, неповнолітніх, осіб, які раніше відбували покарання у місцях фізичної ізоляції від суспільства та осіб, які раніше працювали у суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах». - пропонується викласти назву ст. 393 КК України в такій редакції: «Стаття 393. Втеча з місця відбування покарання, пов’язаного із фізичною ізоляцією від суспільства, або з-під варти». - доповнити діючий КВК України статтею 51-1 «Зміна умов тримання засуджених до арешту» у наступній редакції: «Залежно від поведінки засудженого умови відбування покарання у виді арешту можуть змінюватися в межах одного арештного дому. Засуджені, які стали на шлях виправлення та відбули три місяці строку покарання, можуть бути переведені із відділення ресоціалізації до відділення соціальної реабілітації. Засудженим, які відбувають покарання у виді арешту у відділенні соціальної реабілітації, додатково дозволяється: - одне побачення з родичами на місяць; - одна розмова з близькими по телефону часом до 5 хвилин на місяць; - витрачати на місяць гроші в сумі до 90 відсотків від мінімальної заробітної плати для придбання продуктів харчування і предме¬тів першої потреби». СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Абрамавичус А., Дракшене А., Павилонис В. Основные положения Уголовного кодекса Литовской Республики // Новое уголовное законодательство стран СНГ и Балтии: Сб. науч. ст. под ред. Л. Л. Кругликова, Н. Ф. Кузнецовой. – М.: ЛексЭст, 2002. – С. 190-218. 2. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції у 2003р. (за даними статистики) // Вісн. Верховного Суду України. – 2004. – № 5 (45). – С. 23-39. 3. Анашкин Г. Назначение наказания за несколько преступлений и по двум и более приговорам // Сов. юстиция. – 1982. – № 2. – С. 14-15. 4. Анашкин Г. З. Справедливость назначения уголовного наказания // Сов. государство и право. – 1982. – № 7. – С. 59-66. 5. Антипов В. В., Антипов В. І. Обставини, які виключають застосування кримінального покарання: Монографія. – К.: Атіка, 2004. – 208 с. 6. Антипов В. Проблеми застосування до неповнолітніх певних видів кримінального покарання // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 8. – С. 134-137. 7. Архів мі¬сцевого суду Жовтневого району м. Харкова. Справа № 1-163/2003. 8. Архів мі¬сцевого суду Жовтневого району м. Харкова. Справа № 1-239/2003. 9. Архів місце¬вого суду Жовтневого району м. Харкова. Справа № 1-207/2004. 10. Архів мі¬сцевого суду Жовтневого району м. Харкова. Справа № 1-692/2004. 11. Архів мі¬сцевого суду Жовтневого району м. Харкова. Справа № 1-208/2005. 12. Архів мі¬сцевого суду Жовтневого району м. Харкова. Справа № 1-246/2005. 13. Архів мі¬сцевого суду Жовтневого району м. Харкова. Справа № 1-392/2005. 14. Архів мі¬сцевого суду Жовтневого району м. Харкова. Справа № 1-586/2005. 15. Архів мі¬сцевого суду Жовтневого району м. Харкова. Справа № 1-596/2005 16. Архів мі¬сцевого суду Жовтневого району м. Харкова. Справа № 1-619/2005. 17. Архів мі¬сцевого суду Жовтневого району м. Харкова. Справа № 1-2462/2005. 18. Архів місцевого суду Київсь¬кого району м. Харкова Справа № 1-444/4 2002. 19. Архів місцевого суду Київського району м. Харкова. Справа № 1-883/13 2002. 20. Архів місцевого суду Київського району м. Харкова. Справа № 1-1070/6 2002. 21. Архів місцевого суду Київського району м. Харкова. Справа № 1-1207/6 2002. 22. Архів місцевого суду Київського району м. Харкова. Справа № 1-1395/6 2002. 23. Архів місцевого суду Київського району м. Харкова. Справа № 1-377/9 2003. 24. Архів місцевого суду Київського району м. Харкова. Справа № 1-553/10 2003. 25. Архів місцевого суду Київського району м. Харкова. Справа №1-608/8 2003. 26. Архів місцевого суду Київського району м. Харкова. Справа № 1-725/12 2003. 27. Архів місцевого суду Київського району м. Харкова. Справа № 1-1023/12 2003. 28. Архів місцевого суду Київського району м. Харкова. Справа № 1-242/02 2004. 29. Архів місцевого суду Комінтернівського району м. Харкова. Справа № 1-405/2002. 30. Ар¬хів місцевого суду Комінтернівського району м. Харкова. Справа № 1-495/2002. 31. Архів місцевого суду Комінтернівського району м. Харкова. Справа № 1-719/2002. 32. Архів місцевого суду Комінтернівського району м. Харкова. Справа № 1-846/2002. 33. Архів місцевого суду Комінтернівського району м. Харкова. Справа № 1-229/2003. 34. Архів місцевого суду Комінтернівського району м. Харкова. Справа № 1-90/2005. 35. Архів місцевого суду Комінтернівського району м. Харкова. Справа № 1-149/2005. 36. Архів місцевого суду Комінтернівського району м. Харкова. Справа № 1-155/2005. 37. Архів місцевого суду Комінтернівського району м. Харкова. Справа № 1-322/2005. 38. Архів місцевого суду Комінтернівського району м. Харкова. Справа № 1-511/2005. 39. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа №1-174/2002. 40. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-203/2002. 41. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-222/2002. 42. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-297/2002. 43. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-336/2002. 44. Архів місцевого суду Ленінсь¬кого району м. Харкова. Справа № 1-347/2002. 45. Архів місцевого суду Ле¬нінського району м. Харкова. Справа № 1-397/2002. 46. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-416/2002. 47. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-432/2002. 48. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-447/2002. 49. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-518/2002. 50. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-568/2002. 51. Архів місцевого суду Ленінського району м. Хар¬кова. Справа № 1-659/2002. 52. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-717/2002. 53. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-32/2003. 54. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-141/2003. 55. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-152/2003. 56. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-236/2003. 57. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-278/2003. 58. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-281/2003. 59. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-321/2003. 60. Архів місце¬вого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-421/2003. 61. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-476/2003. 62. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-512/2003. 63. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-551/2003. 64. Архів місцевого суду Ленінсь¬кого району м. Харкова. Справа № 1-603/2003. 65. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-754/2003. 66. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-856/2003. 67. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-107/2004. 68. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-180/2004. 69. Архів місце¬вого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-388/2004. 70. Архів місцевого суду Ленінсь¬кого району м. Харкова. Справа № 1-543/2004. 71. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-592/2004. 72. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-690/2004. 73. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-691/2004. 74. Архів місцевого суду Ле¬нінського району м. Харкова. Справа № 1-750/2004. 75. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-869/2004. 76. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-900/2004. 77. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-957/2004. 78. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова Справа № 1-964/2004. 79. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № № 1-991/2004. 80. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-20/2005. 81. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-58/2005. 82. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-159/2005. 83. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-370/2005. 84. Архів місцевого суду Ленінського району м. Харкова. Справа № 1-943/2005. 85. Архів місцевого суду Орджоні¬кідзевського району м. Харкова. Справа № 1-337/2002. 86. Архів місцевого суду Орджонікідзевського району м. Харкова. Справа № 1-562/2002. 87. Архів місцевого суду Орджонікідзевського району м. Харкова. Справа № 1-682/2002. 88. Архів місцевого суду Орджонікідзевського району м. Харкова. Справа № 1-763/2002. 89. Архів місцевого суду Орджонікідзевського ра¬йону м. Харкова. Справа № 1-95/2003. 90. Архів місцевого суду Орджонікізе¬вского району м. Харкова. Справа № 1-91/2004. 91. Архів місцевого суду Орджонікізе¬вского району м. Харкова. Справа № 1-154/2004. 92. Архів місцевого суду Ор¬джонікізевского району м. Харкова. Справа №1-157/2004. 93. Архів місцевого суду Ор¬джонікізевского району м. Харкова. Справа № 1-168/2004. 94. Архів місцевого суду Ор¬джонікізевского району м. Харкова. Справа № 1-353/2004. 95. Архів місцевого суду Орджонікідзевського ра¬йону м. Харкова. Справа № 1-391/2004. 96. Архів місцевого суду Орджонікідзевського району м. Харкова. Справа № 1-517/2004. 97. Архів місцевого суду Орджонікізе¬вского району м. Харкова. Справа № 1-820/2004. 98. Архів місцевого суду Орджонікізе¬вского району м. Харкова. Справа № 1-618/2005. 99. Архів місцевого суду Фрунзенського району м. Харкова. Справа № 1-15/2002. 100. Архів місцевого суду Фрунзенського району м. Харкова. Справа № 1-45/2002. 101. Архів місцевого суду Фрунзен¬ського району м. Харкова. Справа № 1-205/2002. 102. Архів місцевого суду Фрунзенського району м. Харкова. Справа № 1-206/2002. 103. Архів місцевого суду Фрунзенського району м. Харкова. Справа № 1-224/2002. 104. Архів місцевого суду Фрунзенського ра¬йону м. Харкова. Справа № 1-456/2002. 105. Архів місцевого суду Фрунзенського району м. Харкова. Справа № 1-536/2002. 106. Архів місцевого суду Фрунзенського району м. Харкова. Справа № 1-543\2002. 107. Архів місцевого суду Фрунзенського району м. Харкова. Справа № 1-556/2002. 108. Архів місцевого суду Фрунзенського району м. Харкова. Справа № 1-1070/6/2002. 109. Архів місцевого суду Фрунзенського району м. Харкова. Справа № 1-31/2003. 110. Архів місцевого суду Фрунзенського району м. Харкова. Справа № 1-76/2003. 111. Архів місцевого суду Фрунзенського району м. Харкова. Справа № 1-95/2003. 112. Архів місцевого суду Фрунзенського району м. Харкова. Справа № 1-209/2003. 113. Архів місцевого суду Фрунзенського району м. Харкова. Справа № 1-581/2003. 114. Ар¬хів місцевого суду Фрунзенського району м. Харкова. Справа № 1-187/2004. 115. Архів місцевого суду Фрунзенського району м. Харкова. Справа № 1-191/2004. 116. Архів місцевого суду Фрунзенського району м. Харкова. Справа № 1-652/2004. 117. Архів місцевого суду Фрунзенського району м. Харкова. Справа № 1-682/2004. 118. Архів місцевого суду Фрунзенського ра¬йону м. Харкова. Справа № 1-121/2005. 119. Архів місцевого суду Фрунзенського району м. Харкова. Справа № 1-264/2005. 120. Архів місцевого суду Червонозаводського району м. Харкова. Справа № 1-865/2 2002. 121. Архів місцевого суду Червонозаводського району м. Харкова. Справа № 1-128/9 2003. 122. Архів місцевого суду Червонозаводського району м. Харкова. Справа № 1-164/7 2003. 123. Архів місцевого суду Червонозаводського району м. Харкова. Справа № 1-331/10 2003. 124. Архів місцевого суду Червонозаводського району м. Харкова. Справа № 1-380/11 2003. 125. Архів місцевого суду Червонозаводського району м. Харкова. Справа № 1-385/2 2003. 126. Архів місцевого суду Червонозаводського району м. Харкова. Справа № 1-674/2 2003. 127. Астемиров З. А. Уголовная ответственность и наказание несовершеннолетних. (Теоретическое введение в изучение спецкурса): Учеб. пособие. – М.: Высш. шк. МВД СССР, 1970. – 123 с. 128. Ахметшин Х. М., Ахметшин Н. Х. Новое уголовное законодательство КНР. Вопросы Общей части // Государство и право. – 1999. – № 10. – С. 70-75. 129. Багрий-Шахматов Л. В. Система уголовных наказаний и исправительно-трудовое право: Учеб. пособие. – М.: Высш. шк. МВД СССР, 1969. – 76 с. 130. Бажанов М. И. Назначение наказания по советскому уголовному праву. – К.: Вища шк., 1980. – 216 с. 131. Бажанов М. И. Назначение наказания по совокупности преступлений и совокупности приговоров: Учеб. пособие. – Х.: Юрид. ин-т, 1977. – 48 с. 132. Бажанов М. И. Наказание в проекте УК Украины // Проблеми законності: Респ. міжвідомч. зб. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1999. – Вип. 38. – С. 167-179. 133. Бажанов М. И. Смягчающие и отягчающие ответственность обстоятельс¬тва при назначении наказания // Вопросы государства и права: Сб. ст. – М.: Юрид. лит., 1974. – Вып. 2. – С. 246-249. 134. Бажанов О. И. Прогрессивная система исполения наказания. – М.: Наука и техника. – 1981. – 165 с. 135. Базунов В. Арест как вид уголовного наказания // Преступление и наказание. – 1998. – № 4.– С. 48-53. 136. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях // Законность. – 1993. – № 2. – С. 23-34. 137. Беляев А. А. Правовое положение осужденных к лишению свободы. – Горький: Горьк. высш. шк. МВД СССР, 1976. – 120 с. 138. Беляев Н. А. Цели наказания и средства их достижения в исправительно-трудовых учреждениях. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1963. – 152 с. 139. Благов Е. В. Применение уголовного права (теория и практика). – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2004. – 505 с. 140. Бриллиантов А. Новые законодательные подходы к уголовному наказанию // Законность. – 2004. – № 3. – С. 10-13. 141. Брюхнов А. А. Права несовершеннолетних, осужденных к лишению свободы, и их реализация: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. 12.00.08. / Рост. юрид. ин-т МВД России. – Ростов н/Д, 2005. – 20 с. 142. Бугаєв В. А. Правове закріплення спеціальних кримінальних покарань у кримінальному законодавстві України. // Бюлетень Міністерства юстиції України. – № 4 (30). – 2004. – С. 64-70. 143. Бугаев В. А. Правовые проблемы применения уголовного ареста в отношении военнослужащих // Право і безпека. – 2005. – № 4’1. – С. 46-49. 144. Букалов А., Букалова О. Уголовные наказания в Украине. Статистический обзор. – М.: Penal Reform International, 2004. – 40 с. 145. Булатов С. Классовый момент при определении мер социальной защиты // Сов. право. – 1926. – № 2(20). – С. 25-42. 146. Бурдін В. М. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні: Монографія. – К.: Атіка, 2004. – 240 с. 147. Васильев А. И. О соотношении целей наказания в уголовном и исправите¬льно-трудовом праве // Цели уголовного наказания: Учеб.-метод. ма¬териалы по итогам межкафедр. теорет. семинара, состоявшегося в дек. 1989г. / Под ред. В. А. Елеонс¬кого. – Рязань: РВШ МВД СССР, 1990. – С. 45-50. 148. Васильев А. И., Саблина Л. С. Режим в исправительно-трудовых учреждениях. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1982. – 63 с. 149. Велиев С. А. Личность виновного и ее исследование при назначении наказания // Известия ВУЗов. Правоведение. – 2002. – № 4. – С. 153-165. 150. Велиев С. А. Принципы назначения наказания. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2004. – 388 с. 151. Волков Б. С. Нравственные начала назначения наказания // Известия ВУ¬Зов. Правоведение. – 2000. – № 1 (228). – С. 121-127. 152. Гальперин И. М. Задачи совершенствования теории и практики примене¬ния наказаний, не связанных с лишением свободы // Наказания, не связан¬ные с лишением свободы / Под ред. И. М. Гальперина. – М.: Юрид. ли¬т., 1972. – С. 3-29. 153. Гальперин И. М. Наказание: социальные функции, практика применения. – М.: Юрид. лит., 1983. – 208 с. 154. Гацелюк В. О. Реалізація принципу законності кримінального права України (загальні засади концепції): Монографія / МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2006. – 280 с. 155. Гернет М. Н. История царской тюрьмы. Монография. – Юрид. изд-во м-ва юстиции СССР. – М., 1946. – Т. 2: 1825-1870. – 479 с. 156. Голіна В. Судимість як соціально-правове явище: сутність, призначення, наслідки // Вісн. Акад. правових наук України. – 2005. – № 2 (41). – С. 173-182. 157. Голина В. В. Погашение и снятие судимости по советскому уголовному праву. – Х.: Вища шк., 1979. – 137 с. 158. Горелик А. С. Назначение наказания по совокупности. – Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та, 1975. – 272 с. 159. Горох О. П. Щодо покарання за новим Кримінальним кодексом України // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: щорічний бюллетень Київ¬ського ін-ту внутр. справ / Ред. В. М. Синьов. – К.: КІВС, «МП Леся», 2002. – С. 155-160. 160. Горшенков А. Г., Горшенков Г. Г. Наказание как мера защиты антикриминальной безопасности в учении о преступности // Российский следователь. – 2005. – № 5 – С. 13-18. 161. Григорьев А. Н. Некоторые аспекты назначения и исполнения ареста как вида уголовного наказания в Украине (исторический обзор) // Вісн. Луган. акад. внутр. справ МВС ім. 10-річчя незалежності Укра¬їни. – 2002. – Вип. 3. – С. 130-135. 162. Губаева Т., Малков В. Назначение наказания по совокупности преступле¬ний // Российская юстиция. – 1998. – № 6. – С. 7-9. 163. Дагель П. С. Учение о личности преступника в советском уголовном праве. Учеб. пособие. – Владивосток: ДГУ, 1970. – 132 с. 164. Даньшин И. Н. За преступление – наказание. – Х.: Вища шк., 1975. – 104 с. 165. Дворянсков И. Наказание или пытка: парадокс уголовного закона // Уголовное право. – 2005. – № 1. – С. 13-15. 166. Денисова Т. Виправлення та ресоціалізація засуджених: міф чи реальність. // Юридичний Вісник України. – № 28 (576). – 2006. – С. 7. 167. Джоробекова А. Уголовная ответственность несовершеннолетних по законодательству Кыргызской Республики // Уголовное право. – 2004. – № 4. – С. 20-22. 168. Евдокимова Е. В. Некоторые аспекты назначения наказания // Право і без¬пека. – 2004. – № 3. – С. 64-66. 169. Евлампиев В. С. К вопросу понятия наказания и его целей в проекте основ уголовного законодательства Союза ССР и союзных республик: Учебно-метод. материалы по итогам межкафедр. теорет. семи¬нара, состоявшегося в дек. 1989г. / Под ред. В. А. Еле¬онского. – Рязань: РВШ МВД СССР, 1990. – С. 92-96. 170. Елеонский В. А. Воздействие наказания на осуждённых: Учеб. пособие. – Рязань: РВШ МВД СССР, 1980. – 85 с. 171. Елеонский В. А. Отношение осужденных к наказанию и вопросы повыше¬ния эффективности их исправления и перевоспитания в местах ли¬шения свободы: Учеб. пособие. – Рязань: РВШ МВД СССР, 1976. – 196 с. 172. Есипов В. В. Очерк русского уголовного права. Часть общая. Преступле¬ние и преступники. Наказание и наказуемые: Учебник. – Варшава: Типография Варшавского Учебного Округа, 1894. – 175 с. 173. Есипов В. В. Уголовное уложение 1903 года, его характер и содержание: Закон. – Варшава: Тип. Варшав. Учеб. Округа, 1903. – 175 с. 174. Закон Грузии о заключении под стражу // Уголовно-исполнительные кодексы. – Донецк: Донецкий Мемориал, 2004. – С. 117-135. 175. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» // Звід законів України. Серія 3. – 2005. – № 10. – Ст. 69. 176. Закон України «Про загальну середню освіту» // Звід законів України. Серія 3. – 2001. – № 7. – Ст. 481. 177. Закон Эстонии об исполнении наказаний, связанных с изоляцией от общества // Уголовно-исполнительные кодексы. – До¬нецк: Донецкий Мемориал: 2004. – С. 386-415. 178. Зарва Г. Отбывание наказания в виде ограничения свободы в исправительных центрах бесперспективно // Законность. – 2003. – № 12. – С. 33-34. 179. Зубков А. И. Карательная политика России на рубеже тысячелетий. (В связи с проектом федерального закона «О внесении в некоторые законодате¬льные акты Российской Федерации изменений и дополнений по вопросам уголовно-исполнительной системы».). – М.: PRI, 2000. – 84 с. 180. Зубков А. И. Социально-правовые и организационные проблемы труда осужденных к лишению свободы: Учеб. пособие. – Рязань: РВШ МВД СССР, 1980. – 100 с. 181. Зубкова В. И. Уголовное наказание и его социальная роль: теория и практика. – М.: НОРМА, 2002. – 304 с. 182. Ігнатенко Ю. Призначення покарання за злочини невеликої тяжкості // Вісн. прокуратури. – 2003. – № 8 (26). – С. 50-52. 183. Інструкція об управлении арестными домами Саратовской губернии // Тюремный вестник. – 1896. – № 3. – С. 186-207. 184. Інструкція Про організацію виконання покарання у виді арешту в установах кримінально-виконавчої системи. Затв. Наказом Держ. департаменту України з питань виконання покарань від 31 серп. 2001 року // Офі¬ційний Вісник України. – 2001. – № 39. – Ст.1780. 185. Ибрагимова А. Новые подходы в регулировании лишения свободы несовершеннолетних // Уголовное право. – 2006. – №4. – С. 18-21. 186. Ибрагимова А. М. Применение ареста в отношении несовершеннолетних // Российский следователь. – 2005. – № 4.– С. 10-11. 187. Иванов А. М., Корчагин А. Г. Прступление и наказание в странах ЮгоВосточной Азии (общая часть) // Изв. ВУЗов. Правоведение. – 2000. – № 2 (229). – С. 188-197. 188. Игнатов А. Н. О совершенствовании прогрессивной системы исполения наказания в виде лишения свободы // Исправительно-трудовые учреждения: Бюл. ВНИИ МВД СССР. – 1979. – № 9. – С. 8-12. 189. Исаева С. Н. К вопросу о нравственном воспитании осужденных к лишению свободы // Уголовно-исполнительная система: право, экономика, управление. – 2006. – № 4. – С. 14-16. 190. Ищенко А. В. Назначение наказания по Уголовному кодексу Российской Федерации: Науч.-практ. пособие. – М.: Юрлитинформ, 2002. – 160 с. 191. Канунник А. И. Содержание и соотношение исправления и кары как целей наказания // Цели уголовного наказания: Учеб.-метод. материалы по итогам меж кафедр. теорет. семинара, состоявшегося в дек. 1989г. / Под ред. В. А. Елеонского. – Рязань: РВШ МВД СССР, 1990. – С. 38-44. 192. Карпец И. И. Индивидуализация наказания в советском уголовном праве. – М.: Юрид. лит., 1961. – 152 с. 193. Карпец И. И. Наказание. Социальные, правовые и криминологические проблемы. – М.: Юрид. лит., 1973. – 286 с. 194. Карпец И. И. Проблемы исполнения наказаний и перевоспитания осужденных // Исправительно-трудовые учреждения. Бюл. ВНИИ МВД СССР. – 1981. – № 14. – С. 3-8. 195. Карпец И. И. Уголовное право и этика. – М.: Юрид. лит., 1985. – 256 с. 196. Кодекс исполнения уголовных наказаний Республики Таджикистан // Уголовно-исполнительные кодексы. – До¬нецк: Донецкий Мемориал: 2004. – С. 279-336. 197. Козлов А. П. Уголовно-правовые санкции (проблемы построения, классификации и измерения). – Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та, 1989. – 176 с. 198. Койл Э. Подход к управлению тюрьмой с позиции прав человека: Пособие для тюремного персонала. Foreign & Commonwealth Office. – Лондон: Издание Международного центра тюремных исследований (МЦТИ). – 156 с. 199. Колб О. Г. Организация системы исполнения наказания на Украине требует кардинкальных изменений // Российский следователь. – 2003. – № 6. – С. 40-43. 200. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации. Расширен¬ный уголовно-правовой анализ / Под общ. ред. В. В. Мозякова. – М.: Экзамен, 2002. – 864 с. 201. Комментарий к Уголовному Кодексу Российской Федерации (постатейный) / Под общ. ред. Н. Г. Кадникова. – М.: Книжный мир, 2005. – 888 с. 202. Конвенция о защите прав человека и основных свобод // Российская юстиция. – № 7. – 1998. – С. 5-13. 203. Коновалова В. О., Шепітько В. Ю. Юридична психологія: Підручник. – К.: Ін Юре, 2005. – 424 с. 204. Константинов И. Г, Сафронов В. Н. Выбор видов производства для исправительно-трудовых учреждений. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1978. – 60 с. 205. Конституція України. // Відомості Верховної Ради, 1996, № 30. – Ст. 141. 206. Крастиньш У. Новый Уголовный закон Латвии // Новое уголовное законодательство стран СНГ и Балтии: Сб. науч. ст. Под ред. Л. Л. Кругликова, Н. Ф. Кузнецовой. – М.: ЛексЭст, 2002. – С. 174-189. 207. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. про¬фесорів М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – Київ – Ха¬рків: Юрінком Інтер-Право, 2002. – 416 с. 208. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Г. В. Андрусів, П. П. Андрушко, В. В. Бенківський та ін.; За ред. П. С. Матишевського та ін. – Стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 512 с. 209. Кримінальний кодекс України: Офіц. видання. – К.: Ін Юре, 2004. – 240 с. 210. Кримінально-виконавче право України: Підручник / В. М. Трубников, В. М. Харче¬нко, О. В. Лисодід, Л. П. Оніка, А. Х. Степанюк; За ред. В. М. Трубникова. – Х.: Право, 2001. – 384 с. 211. Кримінально-виконавче право України: Підручник / За ред. А. Х Степанюка. – Х.: Право, 2005. – 256 с. 212. Кримінально-виконавче право України: Загальна та Особлива частини: Навч. посібник / О. М. Джужа, С. Я. Фаренюк, В. О. Корчинський та ін.; За заг. ред. О. М. Джужи. – 2-е вид., перероб. та допов. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 448 с. 213. Кримінально-виконавчий кодекс України: Офіц. видання. – К.: Ін Юре, 2004. – 160 с. 214. Кримінально-виконавчий кодекс України: Наук.-практ. коментар / А. Х. Степанюк, І. С. Яковець; За заг. ред. А. Х. Степанюка. – Х.: Одіссей, 2005. – 560 с. 215. Кримінально-процесуальний кодекс України: Офіц. видання. – К.: Ін Юре, 2006. – 280 с. 216. Кругликов Л. Л., Васильевский А. В. Дифференциация ответственности в уголовном праве. – СПб: Юрид. центр Пресс, 2002. – 300 с. 217. Кудрявцев В. Н. Стратегии борьбы с преступностью. – М.: Юристъ, 2003. – 322 с. 218. Курс кримінально-виконавчого права України: Загальна та Особлива частини: Навч. посіб. / О. М. Джужа, В. О. Корчинський, С. Я. Фаренюк, В. Б. Василець; За заг. ред. О. М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 304 с. 219. Курс российского уголовного права. Общая часть / Под ред. В. Н. Кудрявцева, А. В. Наумова. – М.: Спарк, 2001. – 767 с. 220. Курс уголовного права. Общая часть. Учебник для ВУЗов. / Под ред. Н. Ф. Кузне¬цовой, И. М. Тяжковой. – М.: ИКД Зе¬рцало. – М, 2002. – Том 2: Учение о наказании. – 464 с. 221. Лазуткин А. И. Социально-правовая характеристика принципов института назначения наказания и иных мер уголовно-правового характера // Рос¬сийский следователь. – 2004. – № 9. – С. 23-27. 222. Ласточкин В. А. Исправление и перевоспитание впервые осужденных к лишению свободы. – М.: ВНИИ МВД ССР, 1974. – 24 с. 223. Ломако В. А. О некоторых проблемах наказания // Правова держава Україна: проблеми, перспективи розвитку: Короткі тези доп. та наук. повідом. республ. наук.-практ. конф. 9 – 11 листопада 1995р. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1995. – С. 255-258. 224. Лопашенко Н. А. Основы уголовно-правового воздействия: уголовное право, уголовный закон, уголовно-правовая политика. – СПб: Юрид. центр Пресс, 2004. – 339 с. 225. Лукашов А. И. Уголовный кодекс Республики Беларусь: реальность и проблемы правового регулирования // Новое уголовное законодательство стран СНГ и Балтии: Сб. науч. ст. / Под ред. Л. Л. Кругликова, Н. Ф. Кузнецовой. – М.: ЛексЭст, 2002. – С. 62-101. 226. Ляхутін Р. Функції кримінального покарання та способи їх реалізації // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 8. – С. 148-153. 227. Мальцев В. Принцип гуманизма в уголовном законодательстве // Российс¬кая юстиция. – 2002. – № 7. – С. 51-53. 228. Мальцев В. В. Принципы уголовного права и их реализация в правоприменительной деятельности. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2004. – 694 с. 229. Маляренко В. Т. Гуманізація кримінального покарання // Вісник Центру суддівських студій. – 2004. – № 2-3. – С. 3-5. 230. Маляренко В. Т. Про покарання за новим Кримінальним кодексом Укра¬їни. – К.: Фонд «Правова ініціатива», 2003. – 156 с. 231. Маляренко В. Т., Войтюк І. А. Відновлювальне правосуддя: можливості запровадження в Україні // Бюл. М-ва юстиції України. – 2004. – № 8 (34). – С. 34-63. 232. Мамедов А. А. Справедливость назначения наказания. – СПб.: Юрид. центр. Пресс, 2003. – 119 с. 233. Марцев А. И. Уголовная ответственность как средство предупреждения преступлений: Лекции. – Омск: Омская Высш. шк. милиции МВД СССР. – 1980. – 36 с. 234. Мацко А. С., Кравченко О. В. Історико-правова й лексично-семантична харак¬теристика терміна «арешт» // Вісн. Запорі¬з. юрид. інституту. – 2000. – № 1 (10) – С. 313-317. 235. Медведєв В. С. Кримінальна психологія: Підручник. – К.: Атіка, 2004. – 368 с. 236. Медведев А. Основания назначения более мягкого наказания, чем предусмотрено законом // Сов. юстиция. – 1990. – № 15. – С. 5-6. 237. Мельникова Ю. Б. Дифференциация ответственности и индивидуализация на¬казания: Монографія. – Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та, 1989. – 120 с. 238. Милюков С. Ф. Российская система наказаний: Сер. «Современные стандарты в уголовном праве и уголовном процессе» / Науч. ред. Б. В. Волженкин. – СПб., 1998. – 48 с. 239. Милюков С. Ф. Российское уголовное законодательство: опыт критического анализа. СПб.: СПбИВЭСЭН, Знание, 2000. – 279. 240. Минимальные стандартные правила Организации Объединенных Наций, касающиеся отправления правосудия в отношении несовершеннолетних («Пекинские правила») // Советская юстиция. – 1991. – № 14 (Закінчення. Поч. у №. 12, 13). – C. 22-25. 241. Михаль О. Судейское усмотрение при назначении наказания // Уголов¬ное право. – 2004. – № 4. – С. 36-38. 242. Михлин А., Шмаров И. Система уголовных наказаний: реформа или иллюзия? // Законность. – 1993. – № 6. – С. 2-8. 243. Мицкевич А. Ф. Уголовное наказание: понятие, цели и механизмы дейст¬вия. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2005. – 329 с. 244. Мясников О. А. Проблемы назначения наказания ниже низшего предела санкции // Изв. ВУЗов. Правоведение. – 2001. – № 3 (236). – С. 126-134. 245. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарнь «Про затвердження інструкції про організацію виконання покарання у виді арешту в установах кримінально-виконавчої системи» від 31.08.2001 № 158. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2001р. за № 838/6029 // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 39. – Ст. 1780. 246. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарнь «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання по¬карань» від 25.12.2003 № 275. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2003р. за № 1277/8598 // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 52, ч.1 – Ст. 2898. 247. Наказ Міністерства оборони України «Про поря¬док і умови відбування арешту засудженими військовослужбовцями». від 26.02.2002 № 81. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 квітня 2002р. за №357/6645 // Офіц. Вісн. України. – 2002. – № 16. – Ст. 889. 248. Науковий коментар Кримінального кодексу України / За ред. Н. Й. Коржанського. – К.: Атіка, Академія, 2001. – 656 с. 249. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2 ч. / За заг. ред. М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка. – К., Форум, 2001. – Ч. 1. – 393 с. 250. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – 3-є вид., переробл. та доповн. – К.: Атіка, 2003. – 1056 с. 251. Новий тлумачний словник української мови. У 3 т. / Укла¬д.: В. Яременко, О. Сліпушко. – К.: Аконіт, 1998. – Т. 1. – 926 с. 252. Новий тлумачний словник української мови. У 3 т. / Уклад.: В. Яременко, О. Сліпушко. – К.: Аконіт, 1998. – Т. 2. – 926 с. 253. Новий тлумачний словник української мови. У 3 т. / Укла¬д.: В. Яременко, О. Сліпушко. – К.: Аконіт, 1998. – Т. 3. – 862 с. 254. Новый энциклопедическій словарь. СПб: Ф. А. Брокгаузъ, И. А. Ефронъ. – 1890. Т. 3. – 959 с. 255. Ной И. С. Сущность и функции уголовного наказания в советском государстве: Политико-юридическое исследование: Документы. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1973. – 192 с. 256. Ной И. С. Теоретические вопросы лишения свободы. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1965. – 166 с. 257. Обобщение судебной практики назначения судами Харьковской обла¬сти наказаний, не связанных с лишением свободы // Узагальнення та аналізи судової практики розгляду кримінальних справ судами Харківської області, проведе¬них у першому півріччі 2003. – С. 99-102. 258. Организация труда осужденных к лишению свободы и экономика исправительно-трудовых учреждений. – М.: Высш. шк. МВД СССР, 1972. – 347 с. 259. Павлухин А. Н. О целях наказания в советском уголовном праве // Цели уголовного наказания: Учеб.-метод. материалы по итогам межкафе¬др. теорет. семинара, состоявшегося в дек. 1989г. / Под ре¬д. В. А. Елеонского. – Рязань: РВШ МВД СССР, 1990. – С. 7-17. 260. Петрашев В. Н. Гуманизация системы наказаний в советском уголовном праве. – Ростов н/Д: Изд-во Ростов. ун-та, 1988. – 144 с. 261. Пісоцька Н. Застосування заходів стягнення у виправно-трудових устано¬вах: окремі проблеми // Право України. – 1999. – № 7. – С. 97-99. 262. Пинаев А. А. Курс лекций по Общей части уголовного права. Книга вто¬рая «О наказании». – Х.: Харьков юрид., 2002. – 194 с. 263. Пинаев А. А. Уголовное право Украины. Общая часть. – Х.: Харьков юрид., 2005. – 664 с. 264. Питецкий О. О принципе индивидуализации уголовного наказания // Государство и право. – 2004. – № 2. – С. 108-111. 265. Позбавлені волі неповнолітні злочинці (Витяги з Дев’ятої Загальної допо¬віді Комітету проти тортур Ради Європи) // Аспект. – 2001. – № 1. – С. 48-52. 266. Положение о военных трибуналах // Собрание узаконений и распоряжений Рабоче-крестьянского Правительства Укра¬ины. / Наркомюст УССР. – Х.: Вторая Гос. тип., – 1919. – № 1. – С. 16-19. 267. Полубинская С. В. Цели уголовного наказания. – М.: Наука, 1990. – 142 с. 268. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосу¬вання судами законодавства у справах про злочини неповнолітніх» від 16 квітня 2004 р. № 5 // Вісник Верхо¬вного Суду України. – № 5. – 2004. – С. 4-8. 269. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 р. № 7 // Вісник Вер¬хов¬ного Суду України. – 2003. – № 6 (40). – С. 14-20. 270. Постановление Народного Комиссариата Юстиции «О строке и порядке ликвидации судебных учреждений» // Собрание узаконений и распоряжений Рабоче-крестьянского Правительства Укра¬ины. / Наркомюст УССР. – Х.: Вторая Гос. тип., – 1919. – № 15. – С. 214-215. 271. Потемкина А. Т. Прогрессивная система отбывания мер, альтернатив¬ных лишению свободы в российском законодательстве // Реформа уголовно-исполнительной системы и ее правовое обеспечение: Сб. науч. тр. – М.: НИИ МВД РФ, 1993. – С. 23-28. 272. Поцелуев Е. Л. Уголовное уложение 22 марта 1903 г.: причины приня¬тия и ис¬тория создания. // Изв. вузов. Правоведение. – 2003. – № 3. – С. 183-193. 273. Прохоров В. С. Преступление и ответственность. Л.: ЛГУ, 1984. – 135 с. 274. Прохоров Л. А. Общие начала назначения наказания и предупреждение рецидивной преступности. Учеб. пособие. – Омск: Ом. высш. шк. милиции МВД СССР, 1980. – 75 с. 275. Радкевич В. С., Есипов В. М. Некоторые вопросы трудового использова¬ния осужденных // Проблемы социально-экономической эффективности деятельности органов, исполняющих наказания: Сб. науч. тр. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1985. – С. 3-9. 276. Рассказов Л., Упоров И. Категория «свобода» в уголовном праве Рос¬сии // Уголовное право. – 2000. – № 2. – С. 56-58. 277. Рекомендации Комитета ООН по правам ребенка, принятые на его 25-й сессии по итогам дискуссии на тему «Насилие со стороны государства в отношении детей» 22 сентября 2000 года (в сокращении) // Аспект. – № 1. – 2001. – С. 53-56. 278. Российское законодательство Х-ХХ веков. Т. 6. Законодательство пер¬вой половины ХІХ века. – М.: Юрид. лит., 1988. – 432 с. 279. Российское законодательство Х-ХХ веков. Т. 8. Судебная реформа. – М.: Юрид. лит., 1991. – 496 с. 280. Рыбак М. С. Ресоциализация осужденных к лишению свободы: про¬блемы теории и практики. – 2-е изд., испр. и доп. – Саратов: ГОУ ВПО «Саратов. гос. акад. права», 2004. – 480 с. 281. Рябинин А. А. Исправительно-трудовое (уголовно-исполнительное) право Российской Федерации. – М.: Юристъ, 1995. – 208 с. 282. Рябова Л. В. Арест как вид уголовного наказания: уголовно-правовые и уголовно-исполнительные аспекты: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08. – Ставрополь, 2005. – 177 с. 283. Салева Н. Условия назначения наказания несовершеннолетним // Российс¬кая юстиция. – 2003. – № 11. – С. 35-36. 284. Саркисова Э. А. Роль наказания в предупреждении преступлений. – Мн.: Навука и тэхніка, 1990. – 160с. 285. Саркисова Э. А. Уголовно-правовые средства предупреждения преступлений. – Мн.: Наука и техника, 1975. – 189 с. 286. Сводъ Учрежденій и Уставовъ о Содержащихся подъ стражею // Сводъ законовъ Россійской имперіи. Кн. 4. Том 14. / Сост. и издалъ А.М. Нюренбергъ. – М.: Поставщикъ двора Его величества Т-во скоропечатни А.А. Левенсонъ, 1910. – С. 150-231. 287. Селиверстов В. И. Теоретические проблемы правового положения лиц, отбывающих наказание. – М.: Акад. МВД РФ, 1992. – 150 с. 288. Скаков А. Б. Понятие и правовая природа прогрессивной системы исполнения наказания // Российский следователь. – 2003. – № 5. – С. 31-35. 289. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник. – Х.: Консум, 2001. – 656 с. 290. Скомороха В. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом: питання конституційності // Право України. – 2005. – № 4. – С. 3-9. 291. Скрыльников К. А. Назначение и исполнение уголовных наказаний, соединенных с изоляцией, в отношении несовершеннолетних: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08. – Ростов н/Д., 2003. – 213 с. 292. Скрябин М. А. Общие начала назначения наказания и их применение к несовершеннолетним. – Казань: Изд-во Казан. ун-та. – 1988. – 124 с. 293. Смирнов Л. Б. Пенитенциарная система – перспективная модель // Российский следователь. – 2002. – № 10. – С. 41-42. 294. Сморыго В. А. Особенности исправления и перевоспитания несовершеннолетних осужденных: Лекция. – Рязань: РВШ МВД СССР, 1978. – С. 24. 295. Сморыго В. А. Особенности исправления и перевоспитания отдельных категорий осужденных: Учеб. пособие. – Рязань: РВШ МВД СССР, 1980. – 94 с. 296. Соловьев А. Д. Вопросы применения наказания по советскому уголов¬ному праву. – М.: Госюриздат, 1958. – 203 с. 297. Солопанов Ю., Шмелев В. О назначении наказания по совокупности преступлений // Соц. законность. – 1990. – № 8. – С. 31-33. 298. Становский М. Н. Назначение наказания: Науч. изд. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 1999. – 480 с. 299. Статистика судимості та призначення мір кримінального покарання // Вісн. Верховного Суду України. – 2003. – № 4 (38). – С. 36-41. 300. Сташис В. Основні новели нового Кримінального кодексу України // Віс¬ник Академії правових наук України. – 2003. – № 2-3 (33-34). – С. 612-626. 301. Степанюк А. Ф. Проблемы правового регулирования применения наказаний, возникшие с принятием нового УК Украины // Проблеми законності: Респ. міжвід. наук. зб. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2002. – Вип. 52. – С. 117-124. 302. Степанюк А. Ф. Сущность исполнения наказания. – Х.: Фолио, 1999. – 256 с. 303. Степанюк А. Х., Трубников В. М. Виконання покарання у вигляді позбавлення волі й особливості постпенітенціарної адаптації звільнених: Навч. посібник. – К.: ІСДО, 1993. – 88 с. 304. Степанюк А. Х. Трубников В. М. Режим відбування позбавлення волі в устано¬вах виконання покарань: Конспект лекції. – Х.: Укр. юрид. акад., 1994. – 60 с. 305. Стручков Н. А. Проблемы науки исправительно-трудового права в сфере нового исправительно-трудового законодательс¬тва: Учеб. пособие. – М.: Высш. шк. МВД СССР, 1972. – 166 с. 306. Судимість та призначення кримінального покарання у 2003р. // Вісн. Верховного Суду України. – 2004. – №4(44). – С. 28-33. 307. Сундуров Ф. Р. Лишение свободы и социально-психологические предпосылки его эффективности. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1980. – 215 с. 308. Таганцев Н. С. Русское уголовное право. – Тула: Автограф, 2001. – Т. 2. – 688 с. 309. Ткачевский Ю. М. Проблемы совершенствования прогрессивной сис¬темы исполнения уголовных наказаний // Вест. МГУ. Сер. 11. Право. – 1981. – № 6. – С. 45-54. 310. Ткаченко В. И. Общие начала назначения наказания. – М.: ВЮЗИ, 1984. – 69 с. 311. Толковый словарь русского языка. / Под. ред. Д. Н. Ушакова.– М.: Ин-т «Советская энциклопедия». ОГИЗ. – 1935. – Т 1. – 1562 с. 312. Трахов А. Бессистемная система наказаний в УК РФ // Российская юсти¬ция. – 2000. – № 9. – С. 48-49. 313. Трубников В. М. Всеобщая декларация прав человека и проблемы право¬вого положения осужденных к лишению свободы // Проблеми законно¬сті: Респ. міжвід. наук. зб. – Х.: Нац. юрид. академія України, 1998. – Вип. 36. – С. 172-180. 314. Трубников В. М. Кримінально-виконавче право України. Загальна частина: Навч. посібник.: Х.: Рубікон, 1998. – 144 с. 315. Трубников В. М. Понятие наказания // Право і безпека. – № 2. – С. 121-127. 316. Трубников В. М., Филонов В. П., Фролов А. И. Уголовно-исполнитель¬ное право Украины: Учебник. – Донецк, 1999. – 640 с. 317. Трыкин М. П. Особенности исправления и перевоспитания впервые осужденных к лишению свободы: Лекция. – Рязань: РВШ МВД СССР, 1977. – 27 с. 318. Тютюгін В. І. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом: Кон¬спект лекцій. – Х.: Укр. юрид. академія, 1993. – 20 с. 319. Тютюгин В. И. Некоторые проблемы применения наказаний, не связан¬ных с лишением свободы, по действующему законодательству и в проекте УК Украины // Проблеми законності: Респ. міжвід. наук. зб. – Х.: Нац. юрид. академія України, 2000. – Вип. 42. – С. 150-154. 320. Уголовное наказание. – К.; Донецк, 1997. – 313 с. 321. Уголовное наказание в вопросах и ответах. / Под ред. В. С. Комиссарова, Р. Х Якупова. – М.: Зерцало, 1998. – 416 с. 322. Уголовное право Украины. Общая и Особенная части: Учебник / Отв. ред. Е. Л. Стрельцов. – Х.: Одиссей, 2006. – 203 с. 323. Уголовное уложеніе. 22 марта 1903. СПб.: Изданіе Н. С. Таганцева, 1904. – 1122 с. 324. Уголовно-исполнительное право Российской Федерации: Учебник / Под ред. И. Л. Трунова. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 768 с. 325. Уголовно-исполнительный кодекс Республики Беларусь // Уголовно-исполнительные кодексы. – Донецк: Донец. Мемориал, 2004. – С. 52-116 326. Уголовно-исполнительный кодекс Республики Казахстан // Донецк: Донец. Меморіал, 2004. – С. 136-187. 327. Уголовно-исполнительный кодекс Республики Молдова // Донецк: Донец. Меморіал, 2004. – С. 188-222. 328. Уголовно-исполнительный кодекс Российской Федерации // Донецк: Донец. Меморіал, 2004. – С. 223-278. 329. Уголовный закон. Опыт теоретического моделирования. / Отв. ре¬д. В. Н. Кудрявцев, С. Г. Келина. – М.: Наука, 1987. – 278 с. 330. Уголовный кодекс Австрии: Пер. с нем. – М.: Зерцало-М, 2001. – 144 с. 331. Уголовный кодекс Голландии. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2001. – 510 с. 332. Уголовный кодекс Грузии. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2002. – 409 с. 333. Уголовный кодекс Дании / Пер. с дат. и анг¬л. С.С. Беляева, А.Н. Рычевой; Науч. ред. и предисл. С. С. Беляева. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2001. – 230 с. 334. Уголовный кодекс Испании / Под ред. и с предисл. Н. Ф. Кузнецовой, Ф. М. Решетникова. – М.: ЗЕРЦАЛО, 1998. – 218 с. 335. Уголовный кодекс Китайской Народной Республики / Пер. с кит. Д. В. Вичикова. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2001. – 303 с. 336. Уголовный кодекс Литовской республики / Пер. с лит. В. П. Казанскене. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2003. – 470 с. 337. Уголовный кодекс Республики Беларусь. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2001. – 474 с. 338. Уголовный кодекс Республики Болгария / Науч. ред. А. И. Лукашкова; Пер. с болгар. Д. В. Милушева, А. И. Лука¬шова; Вступ. ст. Й. И. Айдарова. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2001. – 298 с. 339. Уголовный кодекс Республики Польша / Науч. ред. А. И. Лукашов, Н. Ф. Кузнецова; вступ. статья А. И. Лукашова, Э. А. Саркисо¬вой; Пер. с пол. Д. А. Барилович. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2001. – 234 с. 340. Уголовный кодекс Российской Федерации. – М.: ТК Велби, 2004. – 176 с. 341. Уголовный кодекс УССР. Официальный текст с изменениями и дополнениями на 1 октября 1938 года. – К.: Юрид. изд-во НКЮ СРСР, 1939. – 168с. 342. Уголовный кодекс УССР. Утв. ВУЦИК. 23 авг. 1922. – 2-е изд. (официальное). – Х.: Юрид. изд-во НКЮ УССР, 1922. – 100 с. 343. Уголовный кодекс ФРГ / Пер. с нем. – М.: Зерцало-М, 2001. – 208 с. 344. Уголовный кодекс Швейцарии / Науч. ред., предисл. и пе¬р. с нем. А. В. Серебренниковой. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2002. – 350 с. 345. Уголовный кодекс Швеции. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2001. – 320 с. 346. Уложеніе о Наказаніяхъ Уголовныхъ и Исправительныхъ // Сводъ законовъ Россійской имперіи. Кн. 4. Том 15. / Сост. и издалъ А. М. Нюренбергъ. – М.: Поставщикъ двора Его величества Т-во скоропечатни А. А. Левенсонъ, 1910. – С. 1-247. 347. Уставъ воинскій. Артикулы // Полное собраніе законовъ Російской имперіи съ 1649 года. Томъ V.: 1713-1719. Печатано въ Типографіи ІІ Отъделенія Собственной Его Императорскаго Величества Кан¬целяріи. – 1830. – С. 203-453. 348. Уткин В. А. Наказание и исправительно-трудовое воздействие. – Томск.: Изд-во Томского ун-та. 1984. – 188 с. 349. Фетисов В. З. Краткосрочное лишение свободы и его эффективность. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1974. – 133 с. 350. Фетисов В. Совершенствовать практику применения краткосрочного лишения свободы. – Сов. юстиция. – 1970. – № 20. – С. 27-28. 351. Філей Ю. Поняття кримінально-правової санкції // Вісник прокуратури. – 2003. – № 11(29). – С. 30-35. 352. Филимонов В. Д. Норма уголовного права. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2004. – 281 с. 353. Филимонов О. Токийские правила и российская практика применения наказаний, не связанных с лишением свободы // Российская юстиция. – 2003. – № 2. – С. 48-50. 354. Фойницкий И. Я. Учение о наказании в связи с тюрьмоведением. – М.: Доброс¬вет-2000; Городец, 2000. – 464 с. 355. Фріс Л. П. Кримінальне право України. Загальна частина: Навч. посіб. – К.: Центр навч. літ., 2004. – 362 с. 356. Фролова О. Г. Злочинність і система кримінальних покарань (соціальні, правові та кримінологічні проблеми й шляхи їх вирішення за допомогою логіко-математичних методів). Навч. посіб. – К.: АртЕк, 1997. – 208 с. 357. Чеботарьова Ю. А. Правовий статус засуджених до позбавлення волі: Дис. ... канд. юрид наук: 12.00.08. – Х., 2005. – 203 с. 358. Чернова Т., Малков В. Назначение наказания по совокупности пригово¬ров // Российская юстиция. – 2001. – № 8. – С. 68-69. 359. Чучілін М. І. Прогресивна система відбування покарання у виді позбав¬лення волі на певний строк: Дис. ... канд. юрид наук. 12.00.08. Х., 2004. – 195 с. 360. Чучилин М. И. Прогрессивная система исполнения наказания в виде лишения свободы: история и перспективы развития // Проблемы законности: Респ. межвед. научн. сб. – Х.: Нац. юрид. акад. Украины, 2000. – Сб. № 4. – С. 202-207. 361. Шаргородский М. Д. Наказание, его цели и эффективность. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1973. – 160 с. 362. Шаргородский М. Д. Наказание по советскому уголовному праву. – М.: Госюриздат, 1958. – Ч. 2. – 238 с. 363. Шатский Е. С., Клабуков А. П., Сауляк В. К. Организация, планирование и правовое регулирование труда осужденных в исправительно-трудовых учреждениях. – Учеб. пособие. – Киев: НИ и РИО Киев. высш. шк. МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1980. – 80 с. 364. Шмаров И. В. Социологические проблемы исполнения уголовного наказания. Учеб. пособие. – Рязань: РВШ МВД СССР, 1980. – 78 с. 365. Шмаров И. В., Кузнєцов Ф. Т., Подымов П. Е. Эффективность деятельности исправительно-трудовых учреждений, М., «Юридическая литература», 1968. – 184 с. 366. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Ю. С. Шемшученко (відп. ред.). – К.: «Укр. енцикл.», 1998. – Т. 1: А-Г. – 672 с. 367. Яковець І. С. Поняття і види класифікації засуджених до позбавлення волі // Право і безпека. – 2004. – № 3-4. – С. 119-123. 368. Яковлев В. В. Уголовно-правовая характеристика ареста: Теоретичес¬кий аспект: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08. – СПб., 1999.– 189 c. 369. Ярыш А. А. Понятие и содержание режима // Вопросы уголовной ответственности, исправления и перевоспитания осужденных: Сб. науч. тр. адъюнктов и соискателей. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1985. – С. 66-73. 370. Яцун О. Застосування до неповнолітніх позбавлення волі. Ефективність цієї міри покарання // Вісник Прокуратури. – 2003. – № 12(30). – С. 106-108.

Стоимость доставки работы, в гривнах: (при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)	50

Найти готовую работу

ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:

Связаться

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ

25.03.24 Іміджування в процесі функціонування державної влади

25.03.24 Політичний імідж як складова публічної взаємодії

25.03.24 Методологія сучасних іміджевих досліджень

Архив материала для курсовых и дипломных работ

Ссылки:

Счетчики:

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.