У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЇ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ В УКРАЇНІ
Количество страниц 234
ВУЗ ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ
Год сдачи 2007
Содержание ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………….........................3
Розділ 1. Конституційна модель співвідношення міжнародного і
національного права ……………….……………………………………………….12
1.1. Конституційно-правовий вимір дії міжнародного права …………..............12
1.2. Правова природа загальновизнаних принципів і норм міжнародного права……………………...…………….................................................................33
1.3. Доктринальна характеристика концепцій трансформації, інкорпорації та національної імплементації норм міжнародного права...……..........................58
Висновки до розділу 1…………………………………………………………...78
Розділ 2. Конституційна імплементація міжнародних договорів ......................82
2.1. Поняття і механізм конституційної імплементації міжнародних договорів…………………………………………………….................................82
2.2. Державні органи, конституційно уповноважені щодо імплементації міжнародних договорів………………...…………………..................................97
Висновки до розділу 2…..……………………………………………………...113
Розділ 3. Конституційно-правова характеристика дії міжнародних договорів
в Україні…………...……………………………………………………………...…117
3.1. Міжнародні договори як складова конституційного і поточного законодавства України……………………………………...………….............117
3.2. Вирішення колізій між нормами національного законодавства і нормами міжнародних договорів ………………………………………..........................140
3.3. Конституційний Суд України і суди загальної юрисдикції в процесі регулювання дії міжнародних договорів в Україні...……………….......……163
Висновки до розділу 3……………..…………………………………………...186
Висновки………………………………………………………………………….....192
Список використаних джерел…………………….................................................199

ВСТУП
Актуальність теми. Визначення стратегічного напрямку розвитку суспільства, держави і права та вироблення засобів і методів його досягнення стають для сучасної України все більш актуальними. Конституційне право, яке дотепер було об’єктом інтересу передусім фахівців, нині стало «кровоносною системою» дійсності, що постійно змінюється, тією матерією, що пронизує і скеровує все життя країни. Поряд із цим міжнародне право вперше почало відігравати таку важливу роль при здійсненні Україною своєї зовнішньої і внутрішньої політики, реалізації державно-правових завдань і цілей. Розділ І Конституції України, за влучним висловом В.М. Шаповала, — «конституція Конституції» [1, с. 101], закріплює положення сутнісного характеру, які виконують роль нормативної основи для всіх інших конституційних положень, включаючи положення розділів ІІІ і ХІІІ, які у сукупності визначають засади конституційного ладу України. Однією з таких засад є конституційне положення про включення до національного законодавства чинних міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
У той же час очевидною є та обставина, що як імплементація Україною міжнародних договорів не вичерпується вказівкою на можливість їх сприйняття у значенні безпосередніх джерел правових норм, що регулюють поведінку суб’єктів національного права, так і взаємодія міжнародного і національного права не повинні зводитися лише до взаємодії нормативних складових цих правових систем. Йдеться про беззаперечний вплив на правову систему України в цілому, включаючи її нормативну, організаційну, ідеологічну складові та процеси, які надають їй рухомості: правотворчість, правове мислення тощо.
Потреби теорії і практики української конституційної держави як нормативної моделі держави, зумовленої розвитком державної діяльності в рамках конституційних норм на основі демократичних виборів, використанням принципу поділу влади і визнанням визначальною цінністю прав людини [2, с. 40] диктують необхідність наголосу саме на дії міжнародних договорів як конституційно-правового феномена, що характеризує багатовекторний вплив міжнародних договорів України на її правову систему в цілому.
При цьому дослідження власне конституційно-правового регулювання дії міжнародних договорів в Україні набуває особливого теоретично-прикладного звучання, оскільки, відбиваючи загальнозначущі публічні інтереси, конституційне право має виступати відправною точкою нормативно-ціннісної орієнтації правової системи країни, забезпечувати її цілісність.
Саме тому комплексний аналіз конституційного вирішення загальної проблеми співвідношення міжнародного і національного права,
організаційно-правових засад імплементації міжнародних договорів в Україні, визначених на конституційному рівні, та, що не менш принципово, практичних результатів впливу, який здійснюється конституційним правом як фундаментальним нормативним інституційним регулятором, на дію міжнародних договорів в Україні, має не тільки актуальне, але й концептуальне значення.
Дотепер сучасні дослідження, так чи інакше пов’язані із вивченням дії міжнародних договорів в Україні, єднала відсутність комплексного підходу до різних аспектів, зумовлених відповідними конституційними приписами.
В переважній більшості випадків вони розглядаються в контексті і в рамках галузевих досліджень, обмежених окремою проблематикою.
Натомість, у низці публікацій М.В. Буроменського, В.Н. Денисова, В.І. Євінтова, П.Ф.Мартиненка, М.П. Орзіха, В.М. Шаповала, Ю.С. Шемшученка йшлося передусім про теоретичний аналіз конституційного тексту з точки зору адекватності і повноти вирішення загальних проблем співвідношення і взаємодії міжнародного і національного права. Окремо міжнародні договори України досліджувалися О.А. Назаренко і С.В. Резніченком з точки зору їх приналежності до джерел конституційного права України.
Нарешті, вивчення М.Д. Савченком, Н.М. Сергієнко, В.Є. Скоморохою застосування міжнародно-правових норм Конституційним Судом України, та В.Г. Буткевичем, В.Т. Маляренком та В.П. Паліюком — практики застосування судами загальної юрисдикції Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року тільки підкреслює відсутність розробок, скерованих на визначення цілісного підходу до застосування міжнародних договорів судами України.
Підкреслюючи безсумнівну цінність кожного дослідження, слід зазначити, що попри значний інтерес вітчизняних науковців до питань співвідношення міжнародного і національного права, імплементації Україною своїх міжнародно-договірних зобов’язань, зумовлений значною мірою вимогами Конституції України, досі не ставилося завдання дослідження, яке органічно поєднувало би теоретичні та практичні характеристики конституційно-правового регулювання дії міжнародних договорів в Україні. Перш за все йдеться про аналіз конституційно визначених правових і організаційних засад імплементації міжнародних договорів в Україні як сукупності взаємозв’язків і процесів, які закладають фундамент цілісної реалізації міжнародно-договірних норм в Україні.
Тут варто відразу ж вказати на два суттєві моменти, які визначають орієнтацію здійсненого дослідження. По-перше, проблематика впливу acquis communautaire правової системи Європейського Союзу, яка включає акти законодавства Європейського Союзу, але не обмежується ними, на національне законодавство України, теоретично і методологічно виходить за рамки цього дослідження. Право Європейського Союзу, його правова природа, хоч і пов’язані у своїй основі з міжнародним правом, проте є окремою правовою системою, яка суттєво відрізняється від міжнародного права. Тому дослідження взаємодії права Європейського Союзу з правом держав-учасниць та держав, які претендують на набуття такого статусу, як це має місце щодо України, в принципі має ґрунтуватися на інших методологічних засадах.
По-друге, Конституція України, маючи найвищу юридичну силу в межах національної юрисдикції, водночас виступає елементом системи конституційного законодавства, що не є визначеним нормативно, але фактично існує. Залишаючись у цій системі, Конституція України очолює, а не вичерпує її. Отже, конституційне законодавство поряд із Основним Законом України включає систему нормативно-правових актів, що приймаються уповноваженими суб’єктами і мають конституційний характер.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках планових наукових досліджень кафедри конституційного права Одеської національної юридичної академії з проблеми «Конституційна реформа в Україні», що є складовою загальної теми, яку розробляє Одеська національна юридична академія — «Правові проблеми становлення та розвитку сучасної Української держави» (реєстраційний номер 0101U0001195).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення загальних параметрів конституційного виміру дії міжнародного права всередині української конституційної держави.
Відповідно до мети в дисертації сформульовано та реалізовано
такі завдання:
з’ясування сутності конституційно закріпленої моделі співвідношення міжнародного і національного права;
аналіз переваг і недоліків існуючих концепцій реалізації міжнародно-правових норм в межах національного правового простору;
визначення конституційної імплементації міжнародних договорів як концептуально-практичної основи всієї національної діяльності щодо імплементації міжнародно-договірних норм;
встановлення і характеристика складових механізму конституційної імплементації міжнародних договорів, зокрема аналіз функціонального взаємозв’язку і взаємодії конституційно уповноважених органів;
розробка рекомендацій щодо усунення виявлених неузгодженостей в механізмові конституційної імплементації, пропозиції щодо конституційно коректного та міжнародно узгодженого синхронного застосування національних і міжнародно-правових норм.
Об’єктом дослідження є конституційно-правові відносини, що виникають, змінюються і припиняються у процесі регулювання дії міжнародно-правових норм в Україні.
Предметом дослідження є конституційно-правове регулювання дії міжнародних договорів в Україні.
Методи дослідження. Філософсько-методологічним підґрунтям цього дослідження є принцип соціально-діалектичного детермінізму у пізнанні явищ суспільного життя, у тому числі явищ державно-правових. У процесі дослідження застосовувалася низка традиційних для правової науки загальнонаукових та спеціально-наукових методів. Так, історичний метод використано для дослідження становлення і розвитку наукової думки щодо співвідношення норм міжнародного і національного права, концепцій реалізації міжнародно-правових норм на території суверенних держав. Метод системного аналізу дозволив комплексно дослідити конституційно визначені правові та організаційні засади імплементації міжнародних договорів в Україні, розкрити актуальні теоретичні та практичні аспекти, зумовлені відповідними конституційними приписами щодо дії в Україні міжнародних договорів. На основі цього методу та методу прогнозування розроблено рекомендації та пропозиції щодо подальшого реформування конституційного та поточного законодавства України, зокрема пропозиції з усунення виявлених колізій повноважень конституційно уповноважених органів. З-поміж спеціальних юридичних методів дослідження використовувалися метод порівняльного правознавства та формально-юридичний метод. За допомогою методу порівняльного правознавства (порівняльно-правового методу) вивчалися особливості відображення міжнародного права в конституційних текстах країн СНД, Східної і Центральної Європи. За допомогою формально-юридичного методу проаналізовано зміст національних і міжнародно-правових актів, присвячених конституційному регулюванню дії міжнародно-правових норм. Наведені та інші методи застосовувалися у поєднанні з широко використовуваними для пізнання і пояснення основних закономірностей співвідношення і взаємодії міжнародного і національного права вимогами об'єктивності і принципом конкретності.
Теоретичною основою дисертації стали наукові розробки представників вітчизняної і зарубіжної науки, які працюють у галузі конституційного права, теорії держави і права, міжнародного права та інших юридичних наук, зокрема С.С. Алексєєва, Д. Бедермана, Т. Бургенталя, В.Г. Буткевича, А.С. Гавердовського, А.З. Георгіци, В.Н. Денисова, К. Економідеса, О.О. Кутафіна, Д.Д. Лилака, І.І. Лукашука, О.В. Марцеляка, Р.А. Мюллерсона, П.М. Рабіновича, Н.М. Раданович, М.П. Орзіха, В.Ф. Погорілка, В.М. Селіванова, Ю.М. Тодики, Ю.О. Тихомирова, Г.І. Тункіна, О.Ф. Фрицького, С.В. Черниченка, В.М. Шаповала, Ю.С. Шемшученка та ін.
Нормативну основу дослідження склали Конституція України, конституційне та поточне законодавство України, що регулює імплементацію міжнародних договорів, практика Конституційного Суду України із цих питань, численні міжнародно-правові акти, зокрема резолюції Генеральної Асамблеї ООН. Емпіричну основу дослідження становлять матеріали правозастосовної практики вищих судових інстанцій України та рішення Міжнародного Суду ООН і Європейського суду з прав людини.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у вітчизняній науці в нових політико-правових умовах і на основі системного підходу здійснено комплексне монографічне дослідження конституційних організаційно-правових засад регулювання дії міжнародних договорів в Україні та зумовлених ними актуальних теоретичних і практичних питань. Елементи наукової новизни притаманні, як уявляється, таким положенням дисертації, що виносяться на захист:
уперше:
визначено поняття та механізм конституційної імплементації міжнародних договорів в Україні;
вказано на необхідність усунення констатованої тенденції викривлення змісту норм Основного Закону в конституційному і поточному законодавстві;
висловлено заперечення проти внесення змін до ст. 9 Конституції України або її розширювального тлумачення з метою поширення «статусу» складової національного законодавства на всі міжнародні договори України незалежно від органу і форми висловлення згоди на їх обов’язковість;
запропоновано перелік юридичних умов безпосереднього застосування міжнародних договорів України;
наголошено на усуненні виявленої «колізії повноважень» Конституційного Суду України та Міністерства юстиції України шляхом внесення змін до Закону про міжнародні договори;
аргументовано потребу законодавчого наділення Конституційного Суду України повноваженнями із тлумачення норм міжнародних договорів, включених до системи національного законодавства;
обґрунтовано регулюючий вплив правових позицій Конституційного Суду України на дію міжнародних договорів в Україні;
запропоновано наділити Верховний Суд України правом ініціювати конституційне провадження у справах про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
удосконалено:
обґрунтування положення щодо ієрархічного місця в системі національного законодавства міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
змістовно-сутнісну характеристику загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, застосування яких є можливим лише в контексті застосування чинних міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
набули подальшого розвитку:
характеристика взаємодії міжнародного і національного права як методологічної основи національної імплементації міжнародних договорів України;
визначення національної імплементації як найбільш прийнятної концепції реалізації норм міжнародного права всередині країни;
ідентифікація колізій між нормами національного законодавства і нормами міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, як ієрархічних колізій;
характеристика заходів із вирішення таких колізій, які включають заходи з попередження, усунення і подолання колізій між нормами національного конституційного і поточного законодавства і нормами міжнародних
договорів України;
визначення правового статусу міжнародних договорів колишнього СРСР та характеристика їх застосування в Україні.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертації висновки можуть бути використані у:
науково-дослідній сфері — для подальшого теоретичного осмислення взаємодії і взаємовпливу міжнародного права і національного конституційного права, наукової розробки проблематики імплементації міжнародних договорів
в Україні; здійснення спеціальних досліджень функціонального взаємозв’язку конституційно уповноважених щодо імплементації міжнародних договорів органів;
правотворчості — для приведення у відповідність до Конституції України положень конституційних і поточних законодавчих актів в частині, присвяченій регулюванню дії міжнародних договорів в Україні;
правозастосуванні — для забезпечення конституційно коректного та міжнародно узгодженого синхронного застосування національних і міжнародно-правових норм;
навчальному процесі — для підготовки та підвищення кваліфікації професійних суддів; при викладанні курсів «Конституційне право», «Конституційна імплементація міжнародних договорів», «Міжнародне право», а також при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на наукових семінарах і засіданнях кафедри конституційного права Одеської національної юридичної академії та низці науково-практичних конференцій, зокрема на науково-практичній конференції «Міжнародне морське право: історія, сучасність, перспективи розвитку» (22–23 квітня 2004 р., м. Одеса); міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців «Четверті осінні юридичні читання» (21–22 жовтня 2005 р., м. Хмельницький); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів, студентів «Захист прав людини в Україні. Теоретичні та практичні аспекти» (9–10 грудня 2005 р., м. Донецьк); 7-й (59-й) звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів ОНЮА (2004 р., м. Одеса); 8-й (60-й) звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів ОНЮА (2005 р., м. Одеса); 9-й (61-й) звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів ОНЮА (2006 р., м. Одеса).
Публікації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження достатньо повно та у встановлений термін викладені у восьми статтях, чотири з яких опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Список литературы ВИСНОВКИ

Досі сучасні дослідження, присвячені вивченню конституційно-правового феномена дії міжнародних договорів в Україні, єднала відсутність системного підходу до різних аспектів, зумовлених відповідними конституційними приписами. Теоретичний аналіз норм Конституції України, характеристика правового статусу і практичної діяльності органів, конституційно уповноважених щодо імплементації міжнародних договорів, розгляд актуальних питань застосування міжнародно-договірних норм в національному правовому просторі проводилися, як правило, окремо одне від одного. Такі дослідження в той же час в переважній більшості були спрямовані на вирішення, безперечно, важливих,
але окремих наукових завдань.
Наукове завдання цієї роботи полягало в наданні на основі теоретичного узагальнення і за допомогою метода системного аналізу цілісного уявлення щодо загальних параметрів конституційного виміру дії міжнародного права всередині України, певного концептуального «зрізу», який органічно поєднував би теоретико-прикладні характеристики.
За результатами здійсненого дослідження було отримано низку висновків, які — навіть якщо вони є дискусійними — стимулюватимуть подальше теоретичне осмислення взаємодії і взаємовпливу міжнародного права і національного конституційного права, наукову розробку проблематики імплементації міжнародних договорів в Україні. Разом з тим робота містить обґрунтування цілком конкретних висновків і рекомендацій, скерованих на вирішення практичних завдань, зокрема вироблення єдиної для всіх національних правозастосовних структур концепції застосування міжнародно-договірних норм.
Найбільш принциповими висновками, отриманими при дослідженні, є такі:
1. Взаємовиключний характер суджень, висловлених при аналізові вирішення в Україні загальної проблеми співвідношення міжнародного і національного права, значною мірою обумовлений намаганнями дослідників «вкласти» конституційні приписи в прокрустове ложе дуалізму і монізму.
В дійсності ж вирішення цієї проблеми слід шукати не в площині панування-підкорення, а у взаємодії міжнародного і національного права. Правові системи міжнародного і національного права знаходяться в стані динамічної рівноваги, залишаючи тим самим державам простір для вибору при організації і побудові своїх правових систем. Це, однак, не означає визнання припустимості порушення з тих чи інших причин вимог міжнародного права.
2. Загальновизнані принципи і норми міжнародного права, про які йдеться у ст. 18 Конституції України, являють собою міжнародно-правові норми особливої якості, що створюються договірним та звичаєвим шляхом і можуть мати своїм джерелом як загальний багатосторонній договір, так і міжнародний звичай.
Застосування загальновизнаних принципів і норм міжнародного права в Україні, що обов’язково повинно узгоджуватися із приписами Конституції України, натепер є можливим лише тією мірою, якою вони знайшли своє закріплення в універсальних міжнародних договорах, стороною яких виступає Україна і згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. І тільки з цієї точки зору припустимо стверджувати про включення загальновизнаних принципів і норм міжнародного права до національного законодавства.
3. Найбільш прийнятною концепцією реалізації норм міжнародного права всередині країни як в аспекті повноти і адекватності реалізації міжнародно-правових зобов’язань, так і в аспекті відповідності відстоюваному варіанту співвідношення міжнародного і національного права, який підкреслює їх взаємний вплив, виступає концепція національної імплементації норм міжнародного права.
Конституція України, визначаючи концептуальні засади імплементації міжнародно-договірних норм в Україні, вдається до інкорпорації міжнародних договорів як до засобу національної імплементації. Але реалізація на національному рівні міжнародно-договірних норм об’єктивно не може вичерпуватися вказівкою на можливість їх застосування в порядку, передбаченому для норм національного законодавства, саме тому є невиправданим ставити знак рівності між застосуванням міжнародних договорів в Україні і їх дотриманням Україною.
Розширювальне тлумачення або вдосконалення ч.1 ст. 9 Конституції України, спрямовані на «поширення» статусу складової національного законодавства на всі чинні міжнародні договори, незалежно від органу і форми висловлення згоди на їх обов’язковість, суперечить принципові сумлінного дотримання міжнародних договорів, який забороняє встановлювати ієрархію між обов’язковими для держави міжнародними договорами на кшталт законодавчих та підзаконних актів. Така ієрархія не існує в міжнародному праві і є неприпустимою.
4. Конституційна імплементація міжнародних договорів в Україні — це діяльність конституційно уповноважених органів щодо вжиття певних заходів і засобів, здійснювана з метою належної реалізації українською конституційною державою своїх міжнародно-договірних зобов’язань.
До числа таких заходів і засобів належать, по-перше, інкорпорація чинних міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та здійснювана Президентом України, Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України імплементаційна правотворчість щодо всіх міжнародних договорів України.
По-друге, здійснюваний Конституційним Судом України попередній і наступний конституційний контроль чинних міжнародних договорів України і договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість, а також контроль конституційності правових актів про набрання міжнародними договорами чинності для України.
По-третє, здійснюваний Міністерством закордонних справ України загальний нагляд за виконанням міжнародних договорів України; інформаційне забезпечення органів, які застосовують міжнародні договори України, з питань, що виникають у зв'язку з виконанням міжнародних договорів України; забезпечення опублікування міжнародних договорів України українською мовою і здійснення офіційного перекладу багатосторонніх міжнародних договорів українською мовою.
По-четверте, здійснювана Міністерством юстиції України правова експертиза щодо відповідності проекту міжнародного договору Конституції та законам України.
По-п’яте, здійснюваний Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини моніторинг імплементації в Україні міжнародних стандартів в галузі прав людини і громадянина, як невід’ємна складова парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захистом прав кожного на території України і в межах її юрисдикції в цілому.
5. Механізм конституційної імплементації слід розуміти не тільки як систему конституційно уповноважених органів і застосованих ними заходів і засобів, а також актів конституційного законодавства, що встановлюють загальні правові засади імплементації міжнародних договорів та регламентують відносини в цій сфері, але й в іншому аспекті — як динамічну сукупність взаємозв’язків і процесів, що відбивають сутність конституційної імплементації.
Відповідно, механізм конституційної імплементації міжнародних договорів в Україні включає три складові: правову, організаційну та функціональну.
Так, правова складова механізму конституційної імплементації — це система актів конституційного законодавства, які, по-перше, визначають змістовно-сутнісний характер імплементаційної діяльності; по-друге, уповноважують певні органи на вжиття ними низки заходів і засобів та, врешті, визначають взаємовідносини і функціональний взаємозв’язок між цими органами при здійсненні ними наданих повноважень. Таку систему очолює Конституція України, яка закладає фундамент нормативно-правового регулювання всієї національної імплементаційної діяльності. Другий рівень зазначеної системи складають: Закон про міжнародні договори; Закон про Конституційний Суд України; Закон про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Постанова про Регламент Верховної Ради України.
Організаційна складова — це система органів, уповноважених на конституційному рівні поряд з іншими повноваженнями щодо імплементації міжнародних договорів України. До числа вказаних органів належать: 1) Президент України; 2) Верховна Рада України; 3) Кабінет Міністрів України; 4) Конституційний Суд України; 5) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; 6) Міністерство юстиції України та 7) Міністерство закордонних справ України.
Функціональна складова механізму конституційної імплементації — це його динамічне вираження, яке відбиває сукупність зумовлених і не зумовлених відповідними конституційно-правовими приписами стійких взаємозв’язків, що виникають між конституційно уповноваженими органами при застосуванні заходів і засобів імплементаційного характеру.
6. При аналізові положень ч. 1 ст. 9 Конституції України та ч. 1 ст. 19 Закону про міжнародні договори доречним і необхідним є «функціональний наголос». Міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, поряд із актами національного законодавства повинні сприйматися і використовуватися як безпосередні джерела правових норм, що регулюють поведінку суб’єктів національного права. При цьому безпосереднє застосування міжнародно-договірних норм визначається їх регулятивним призначенням і є можливим лише із дотриманням вимог, встановлених національним, передусім, конституційним законодавством.
До числа юридичних умов безпосереднього застосування міжнародних договорів належать: 1) надання згоди на обов’язковість міжнародного договору Верховною Радою України; 2) офіційне оприлюднення міжнародного договору державною мовою (або ж разом з перекладом на державну мову); 3) набуття чинності міжнародним договором на території України відповідно до положень цього міжнародного договору та Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року; 4) самовиконуваність міжнародно-договірних норм.
7. Викривлення змісту норм Конституції України в конституційному і поточному законодавстві свідчить не стільки про термінологічну неузгодженість та низький рівень законодавчої техніки, скільки про відсутність цілісного підходу до регулювання дії міжнародних договорів в Україні, включаючи їх застосування суб’єктами національного права.
З метою усунення виявлених неузгодженостей в механізмі конституційної імплементації необхідно:
привести у відповідність до Конституції України положення конституційних і поточних законодавчих актів в частині, присвяченій регулюванню дії міжнародних договорів в Україні;
ліквідувати «колізію повноважень» Конституційного Суду України і Міністерства юстиції України шляхом внесення змін до Закону про міжнародні договори, які передбачали б: 1) проведення Міністерством юстиції України попередньої правової експертизи відповідності проекту міжнародного договору Конституції та законам України як передумови та підстави обов’язкового звернення уповноваженого суб’єкта права конституційного подання, наприклад, Кабінету Міністрів України, у чітко визначений строк до Конституційного Суду України для надання висновку щодо конституційності міжнародного договору у разі попереднього встановлення його невідповідності Конституції України; 2) обов’язкове призупинення процесу укладання міжнародного договору до надання Конституційним Судом України висновку щодо відповідності міжнародного договору Конституції України.
8. З метою підвищення ефективності заходів з усунення колізій між нормами Конституції України і нормами міжнародних договорів необхідно внести зміни до Закону про Конституційний Суд України, які передбачали б надання Верховному Суду України право ініціювати провадження у справах про відповідність Основному Закону чинних міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
9. З метою забезпечення формування єдиної практики застосування судами України міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, необхідно внести до Закону про Конституційний Суд України зміни стосовно офіційного тлумачення єдиним органом конституційної юрисдикції міжнародних договорів, включених до системи національного законодавства.
10. Незважаючи на певні позитивні досягнення, поки що очевидною є відсутність належного взаємозв’язку та взаємодії між судовою та іншими гілками влади, що не може не позначатися на ефективності дії міжнародних договорів в Україні, і не тільки потребує зламу ситуації, що склалася, але й зумовлює подальші дослідження з цієї проблеми.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Шаповал В.М. Юридичний феномен конституції держави // Вісник Конституційного Суду України. — 2003. — № 5. — С. 96-112.
2. Оборотов Ю.Н. Современное государство: основы теории: Учебный курс. — Одесса: Астропринт, 1998. — 132 с.
3. Бирюков П.Н. О юридическом механизме реализации в СССР международно-правовых норм // Правоведение. — 1991. — № 4. — С. 64-70.
4. Вопросы универсальности и эффективности международного права: Межвуз. сб. науч. тр. / Свердл. юридич. ин-т им. Р.А. Руденко / Отв. ред. Г.В. Игнатенко. — Свердловск: УрГУ, 1981. — 135 с.
5. Гавердовский А.С. Имплементация норм международного права. — Киев: Вища шк., 1980. — 320 с.
6. Захарова Н.В. Выполнение обязательств, вытекающих из международного договора. — М.: Наука, 1987. — 140 с.
7. Мингазов Л.Х. Эффективность норм международного права: теоретические проблемы. — Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1999. — 376 с.
8. Проблемы реализации норм международного права: Межвуз. сб. науч. тр. / Свердлов. юрид. ин-т им. Р.А. Руденко / Отв. ред. Г.В. Игнатенко. — Свердловск: СЮИ, 1989. — 143 с.
9. Реализация международно-правовых норм во внутреннем праве / В.Н. Денисов, В.И. Евинтов и др. — К., Наук. думка, 1992. — 244 с.
10. Батанов О.В. Конституційне право у сучасному світі: основні напрями та форми розвитку // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2003. — № 7. — С. 32-42.
11. Карташкин В.А. ООН: международная и национальная защита прав человека // Российский ежегодник международного права. — 2001. — СПб.: СКФ «Россия-Нева», 2001. — С. 227-239.
12. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Актуальні проблеми розвитку конституційного законодавства України // Правова держава: Щорічник наук. пр. — 2003. — Вип. 14. — С. 115-134.
13. Назаренко О.А. Міжнародні договори України в системі джерел конституційного права України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. — К., 2006. — 20 с.
14. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
15. Кутафин О.Е. Источники конституционного права Российской Федерации. — М.: Юристъ, 2002. — 348 с.
16. Opinion on the Constitution of Ukraine adopted by the Venice Commission at its 30th Plenary meeting in Venice, on 7-8 March 1997 № CDL-INF(1997)002e (http://www.venice.coe.int/docs/1997/CDL-INF(1997)002-e.asp) // Official website of the Venice Commission.
17. Мартиненко П.Ф. Конституція України і міжнародне право: аспекти взаємодії // Вісник Конституційного Суду України. — 2000. — № 3. — С. 56-80.
18. Орзих М.Ф., Крусян А.Р. Современный конституционализм в Украине. Введение в украинское конституционное право: Монография. — Киев: Алерта, 2006. — 290 с.
19. Лукашук И.И. Конституция России и международное право // Московский журнал международного права — 1995. — № 2. — С. 29-40.
20. Тихомиров Ю.А. Международное и внутреннее право: Динамика соотношения // Правоведение. — 1995. — № 3. — С. 56-66.
21. Тихомиров Ю.А. Развитие теории конституционного права // Государство и право. — 1998. — № 7. — С. 5-13.
22. Лексин И.В. К вопросу о соотношении источников международного и конституционного права // Общепризнанные принципы и нормы международного права, международные договоры в практике конституционного правосудия: Матер. Всерос. совещ. (Москва, 24 декабря 2002 года) / Под ред. М.А. Митюкова, С.В. Кабышева, В.К. Бобровой, А.В. Сычевой — М.: Междунар. отнош., 2004. — С. 477-484.
23. Орзих М.Ф. Конституционное право: отрасль права, законодательства и юридическая наука // Юридический вестник.— 1995. — № 3. — С. 139-145.
24. Ескина Л.Б. Конституционная реформа в России: кризис или очередной этап? // Правоведение. — 2001. — № 2. — С. 4-24.
25. Гаджиев Г.А. Конституционные принципы рыночной экономики. Развитие основ гражданского права в решениях Конституционного Суда Российской Федерации. — М.: Юристъ, 2002. — 284 с.
26. Корнукова Е.В. Конституционные основы правосудия по уголовным делам в Российской Федерации: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Сарат. гос. акад. права — Саратов, 2003. — 26 с.
27. Орзих М.Ф. Судебная защита права собственности: публичный императив и частный интерес // Судовий захист прав власності: Матер. міжнар. наук.-практ. конфер. (м. Одеса, 25 червня 2004 р.) — Одеса: Юрид. літ-ра, 2004. — С. 55-60.
28. Хавронюк М.І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації: Монографія. — К.: Юрисконсульт, 2006. — С. 74-103.
29. Кравец И.А. Российская Конституция и конституционализация правового порядка (некоторые вопросы теории и практики) // Журнал российского права. — 2003. — № 11. — С. 113-124.
30. Большой юридический словарь / Под ред. А.Я. Сухарёва, В.Е. Крутских. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 704 с.
31. Баряхин А.Б. Большой юридический энциклопедический словарь. — М.: Книжный мир, 2004. — 720 с.
32. Кравец И.А. Российский конституционализм: Проблемы становления, развития и осуществления — СПб.: Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. — 675 с.
33. Зражевская Т.Д. Реализация конституционного законодательства: проблемы теории и практики: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.02 / Саратов, 2000. — 42 c.
34. Blanck K., Hable A., Lechner U. Conference report — Europe's constitutionalization as an inspiration for global governance? Some Viennese conference impressions // German law journal. – 2005. – Vol. 6, № 1. – P. 227-243.
35. Schilling T. On the constitutionalization of general international law // Jean Monnet Working paper, 06/05. — NYU School of law, 2005. — 69 p.
36. Thürer D. The «failed State» and international law // International review of the Red Cross. — 1999. — № 836. — P. 731-761.
37. Gernstenberg O. What international law should (not) become. A comment on Koskenniemi // European journal of international law. — 2005. — Vol. 16, № 1. — P. 125-130.
38. Maduro M.P. The constitutional challenge of globalization — protecting common values (http://www.coe.int/T/E/Com/Files/Themes/Identity/Col3_DiscMaduro .ASP) // Official website of the Council of Europe.
39. Левин Д.Б. Актуальные проблемы теории международного права. — М.: Наука, 1974. — 263 с.
40. Анцилотти Д. Курс международного права: В 2 т.: Пер с итал. — М.:
Изд-во иностр. лит-ры, 1961. — Т.1: «Введение – общая теория». — 447с.
41. Гегель Г.В.Ф. Философия права: Пер с нем. — М.: Мысль, 1990. — 524 с.
42. Фельдман Д.И., Баскин Ю.Я. Учение Канта и Гегеля о международном праве и современность. — Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1977. — 126 с.
43. Буткевич В.Г. Соотношение внутригосударственного и международного права. — Киев: Вища шк., 1981. — 311 с.
44. Мюллерсон Р.А. Соотношение международного и национального права. — М.: Междунар. отнош., 1982. — 136 с.
45. Фердросс А. Международное право: Пер. с нем. — М.: Изд-во иностр.
лит-ры, 1959. — 652 с.
46. Хайд Ч. Международное право, его понимание и применение Соединенными Штатами Америки: Пер. с англ. — М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1950. — Т.1. — 524 с.
47. Буткевич В.Г. Советское право и международный договор. — Киев: Вища шк., 1977. — 264 с.
48. Черниченко С.В. Личность и международное право. — М.: Междунар. отнош., 1974. — 166 с.
49. Советское государство и международное право / Ф.И. Кожевников, А.Д. Кейлин, Д.Н. Колесник и др. / Отв. ред. Ф.И. Кожевников. — М.: Междунар. отнош., 1967. — 312 с.
50. Денисов В.Н. Статус міжнародних договорів в Конституції України // Вісник Академії правових наук України. — 1997. — № 1. — С. 29-36.
51. Гаврилов В.В. Предпосылки взаимодействия международной и национальной правовых систем // Право и политика. — 2004. — № 9. — С. 76-82.
52. Раданович Н.М Національна імплементація міжнародних договорів щодо прав людини: загальнотеоретичне дослідження (на матеріалах впровадження конвенції про захист прав і основних свобод людини): Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Л., 2000. — 19 с.
53. Актуальные вопросы глобализации: круглый стол «МЭиМО» // Мировая экономика и международные отношения. — 1999. — № 4. — С. 37-52.
54. Rosenau J. New dimensions of security: the interaction of globalizing and localizing dynamics // Security Dialogue. — 1994. — Vol. 25, № 3. — P. 255-281.
55. Гаврилов В.В. Международное право в эпоху глобализации: некоторые понятийные и содержательные характеристики — Московский журнал международного права. — 2002. — № 3. — С. 179-196.
56. Ллойд Д. Идея права: репрессивное зло или социальная необходимость?: Пер. с англ. — М.: ЮГОНА, 2002. — 416 с.
57. Василенко В.А. Основы теории международного права. — Киев: Вища шк., 1988. — 288 с.
58. Лукашук И.И. Конституции государств и международное право. — М.: Спарк, 1998. — 124 с.
59. Vereshchetin V. New constitutions and the old problem of the relationship between international law and national law // European journal of international law.
— 1996. — Vol. 7, № 1. — P. 29-41.
60. Шаповал В.М. Системи національного та міжнародного права і конституційне регулювання // Вісник Конституційного Суду України. — 2004.
— № 2. — С. 61-80.
61. The Constitution of Romania of 1991 (http://www.cdep.ro/pls/dic/site.page ?id=371&idl=2) // Official website of the Chamber of Deputies of the Parliament of Romania.
62. Конституция Австрийской республики: Федеральный конституционный закон Австрии от 10 ноября 1920 года // Конституции государств Европейского Союза / Ин-т законодательства и сравн. правоведения при Правительстве Рос. Федерации. — М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1999. — С. 11-92.
63. The French Constitution of 1958 (http://www.assemblee-nationale.fr/english /8ab.asp) // Official website of the French National Assembly.
64. Шайо А. Вступление в ЕС и его влияние на конституционный строй новых членов // Конституционное право: восточноевропейское обозрение. — 2004. — № 1(46). — С. 2-14.
65. The Constitution of the Republic of Poland of 1997 (http://www.sejm.gov.pl/prawo/konst/angielski/kon1.htm) // Official website of the Sejm of the Republic of Poland.
66. Wilson R.R. International law in new national constitutions //American journal of international law. — 1964. — Vol. 58, № 2. — P. 432-436.
67. The Constitution of Spain of 1978 (http://www.senado.es/constitu_i/ index.html) // Official website of the Senate of Spain.
68. Конституция Республики Армения 1995 года с изменениями, утвержденными на референдуме 27 ноября 2005 года (http://www.parliament.am/ parliament.php?id=constitution&lang=rus#1) // Официальный веб-сайт Национального Собрания Республики Армения.
69. Конституция Республики Таджикистан 1994 года с изменениями, внесенными в 2003 году (http://www.tajikgateway.org/index.phtml?lang=ru&id=874) // Веб-сайт «Таджикистан Девелопмент Гейтвей».
70. Конституция Российской Федерации 1993 года (http://www.duma.gov.ru/) // Официальный веб-сайт Государственной Думы Российской Федерации.
71. Конституция Кыргызской Республики 1993 года c изменениями, внесенными в 2006 году (http://www.president.kg/docs/const_2006rv/) // Официальный веб-сайт Президента Кыргызской Республики.
72. The Constitution of the Republic of Bulgaria of 1991 with the changes were made in 2006 (http://www.parliament.bg/?page=const&lng=en) // Official website of the National Assembly of the Republic of Bulgaria.
73. The Constitution of the Republic of Azerbaijan of 1995 (http://www.meclis.gov. az/cons%5Cindex.htm) // Official website of the Milli Mejlis of the Republic of Azerbaijan.
74. Конституция Республики Казахстан 1995 года (http://www.parlam.kz/ Constitution.asp?ln=) // Официальный веб-сайт Парламента Республики Казахстан.
75. Сергієнко Н.М. Застосування норм міжнародного права органами конституційної юрисдикції (європейський досвід): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2004. — 18 с.
76. Economides C. The relationship between international and domestic law // Science and technique of democracy, №6. — Strasbourg, Council of Europe, 1993. –– P. 24.
77. The Constitution of the Kingdom of the Netherlands with the changes were made in 2002 (http://www.house ofrepresentatives.nl/procedures/constitution/index.jsp) // Official website of the Dutch House of Representatives.
78. Шумілов А.С. Питання міжнародного права в конституціях постсоціалістичних держав // Право України. — 2003. — № 3. — С. 146-148.
79. Конституция Республики Беларусь 1996 года (http://house.gov.by/index. php/,100,,,,0,0,0.html) // Официальный веб-сайт Палаты представителей Национального собрания Республики Беларусь.
80. The Constitution of Georgia of 1995 (http://www.parliament.ge/files/68_19 44_216422_konst.pdf) // Official website of the Parliament of Georgia.
81. Конституция Республики Молдова 1994 года (http://www.xiv.parlament .md/ru/legalfoundation/constitution/toc.html) // Официальный веб-сайт Парламента Республики Молдова.
82. Конституция Республики Узбекистан 1992 года (http://www.gov.uz/ru/ctx. scm?sectionId=4871&contentId=4888) // Веб-портал государственной власти Республики Узбекистан.
83. Конституция Туркменистана 1992 года с изменениями, внесенными в 2003 году (http://niyazov.sitecity.ru/ltext_1310122033.phtml?p_ident=ltext_1310122 033.p_1610153929) // Неофициальный веб-сайт Сапармурата Ниязова (Туркменбаши).
84. Constitution of Greece (As Revised by the parliamentary resolution of 2001 of the VIIth Revisionary Parliament) (http://www.parliament.gr/english/politeuma/defa ult.asp) // Official website of the Hellenic Parliament.
85. The Basic Law for the Federal Republic of Germany of 1949 (http://www.bun destag.de/htdocs_e/parliament/function/legal/germanbasiclaw.pdf) // Official website of the German Bundestag.
86. The Constitution of the Republic of Hungary of 1991 (http://net.jogtar.hu/jr/ gen/getdoc.cgi?docid=94900020.tv&dbnum=62) // Official website of the National Assembly of the Hungarian Republic.
87. The Constitution of the Republic of Slovenia of 1991 (http://www.dz-rs.si/index.php?id=351&docid=25&showdoc=1) // Official website of the National Assembly of the Republic of Slovenia.
88. Ginsburg T. Locking in Democracy: constitutions, commitment, and international law // University of Illinois Law & Economics Research Paper, № LE06-14 (http://ssrn.com/abstract=906808) // Social Science Research Network.
89. Тузмухамедов Р.А. Вступая в третье тысячелетие // Московский журнал международного права. — 1995. — № 4. — С. 3-12.
90. Лукашук И.И. Взаимодействие международного и внутригосударственного права в условиях глобализации // Журнал российского права. — 2002. — № 3. — С. 115-128.
91. Danilenko G. Implementation of international law in CIS states: theory and practice // European journal of international law. — 1999. — Vol. 10, № 1 — P. 51-69.
92. Даниленко Г.М. Обычай в современном международном праве. — М.: Наука, 1988. — 191 с.
93. Корецкий В.М. Общие принципы права в международном праве. — Киев: Изд-во АН УССР, 1957. — 52 с.
94. Крылов Н.Б. Правотворческая деятельность международных организаций. — М.: Наука, 1988. — 176 с.
95. Лукашук И.И. Источники международного права. — К., 1966. — 103 c.
96. Лукашук И.И. Нормы международного права в правовой системе России: Учеб.-практ. пособ. — М.: Спарк, 1997. — 90 с.
97. Лукин П.И. Источники международного права. — М.: Изд-во АН СССР, 1960. — 144 с.
98. Муравьев В.И. Международные организации — специфические субъекты международного права. — Киев: УМКВО, 1990. — 71 с.
99. Нешатаева Т.Н. Международные организации и право: Новые тенденции в международно-правовом регулировании. — М.: Дело, 1998. — 271 с.
100. Общепризнанные нормы в современном международном праве / Н.Н. Ульянова, В.И. Евинтов, Г.Е. Бувайлик и др. — К: Наук. думка, 1984. — 267 с.
101. Филимонова М.В. Источники современного международного права. — М.: ВЮЗИ, 1977. — 39 с.
102. Шестаков Л.Н. Императивные нормы в системе современного международного права. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. — 120 с.
103. Тункин Г.И. Вступительная статья // Броунли Я. Международное право: Пер. с нем. — М.: Прогресс, 1977. — Кн. 1. — С. 5-20.
104. Анцелевич Г.О., Покрещук О.О. Міжнародне право: Підручник. / Укр. акад. зовніш. торгівлі. — К.: Алерта: Пектораль, 2003. — 409 с.
105. Баймуратов М.О. Міжнародне право: Підручник. — 2-е вид., доп. — Х.: Одіссей, 2001. — 672 c.
106. Маланчук П. Вступ до міжнародного права за Ейкхерстом: Пер. з англ.
— 8-е вид., перероб. — Х.: Консум, 2000. — 591 с.
107. Международное публичное право: Учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. / Л.П. Ануфриева, К.А. Бекяшев, М.Е. Волосова; Под ред. К.А. Бекяшева. — М.: Проспект, 1999. — 640 c.
108. Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / Буткевич В.Г., Мицик В.В., Задорожній О.В.; За ред.В.Г. Буткевича. — К.: Либідь, 2002. — 608 c.
109. Міжнародне право: Навч. посіб. / За ред. М.В. Буроменського.
— К.: Юрінком Інтер, 2005. — 336 c.
110. Черкес М.Ю. Міжнародне право: Навч. посіб. — Одеса: Юрид. літ-ра, 2004. — 384 c.
111. Устав Международного Суда ООН от 26 июня 1945 года // Міжнародне право в документах: Збірник / За заг. ред. М.В. Буроменського. — Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. — С. 181-182.
112. Колас Я. Концепции международного «принимаемого» права // Правоведение. — 1977. — № 3. — С. 126-127.
113. Минасян Н.М. Источники современного международного права.
— Ростов-н/Д.: Изд-во Рост. ун-та, 1960. — 152 с.
114. Маргиев В.И. Международные организации: теоретические аспекты.
— Майкоп: Адыгея, 2001. — 475 с.
115. Тункин Г.И. Теория международного права. — М.: Зерцало, 2000. — 398 с.
116. Лукашук И.И. Международное «мягкое» право // Государство и право.
— 1994. — № 8-9. — С. 159-167.
117. International texts of legal import in the mutual relations of their authors and texts devoid of such import: The Resolution adopted by the Institute of International Law at the 29th August 1983 (http://www.idi-iil.org/idiE/navig_chon1983.html) // Official website of the Institute of International Law.
118. Тункин Г.И. Право и сила в международной системе. — М.: Междунар. отнош., 1983. — 199 с.
119. Hillgenberg H.A Fresh look at soft law // European journal law of international law. — 1999. — Vol. 10, № 3. — P. 499-515.
120. Legality of the Threat or Use of Nuclear Weapons, Advisory Opinion of 8 July 1996 (http://www.icj-cij.org/icjwww/icases/iunan/iunanframe.htm) // Official website of the International Court of Justice.
121. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть: Учебник. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Волтерс Клувер, 2005. — 432 с.
122. Жакье Б. Международные отношения: В 2 т. — Н.Новгород: Пресс Юниверситер де Гренобль; Изд-во Нижегор. ун-та, 1997. — Т. 2: Современные международные отношения. — 188 с.
123. Международное право: Учеб. пособ. / Г.И. Тункин, Д.И. Фельдман, И.И. Лукашук и др./ Отв. ред. Г.И. Тункин — М.: Юрид. лит., 1982. — 566 с.
124. Тимченко Л.Д. Международное право: Учебник / Ун-т внутр. дел. МВД Украины. — Харьков, Консум, Ун-т внутр. дел, 1999. — 525 с.
125. Фулей Т.І. Сучасні загальнолюдські принципи права та проблеми їх впровадження в Україні: Автореф. дис. … канд. юрид. наук.: 12.00.01 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2003. — 20 с.
126. Шаповал В.М. Сучасний конституціоналізм: Монографія. — К.: Юрид. фірма «Салком», Юрінком Інтер, 2005. — 560 с.
127. Муравйов В.І. Правові засади імплементації положень права Європейського Союзу у правопорядок України // Український правовий часопис. — 2002. — № 1(16). — С. 3-8.
128. Євінтов В.І. Україна в міжнародному співтоваристві // Суверенітет України і міжнародне право / Денисов В.Н., Євінтов В.І., Акуленко В.І. та ін.; Відп. ред. В.Н. Денисов, В.І. Євінтов. — К.: Манускрипт, 1995. — С 37-58.
129. Денисов В.Н. Проблеми створення публічного порядку в зовнішньополітичній діяльності України // Суверенітет України і міжнародне право / Денисов В.Н., Євінтов В.І., Акуленко В.І. та ін.; Відп. ред. В.Н. Денисов, В.І. Євінтов. — К.: Манускрипт, 1995. — С. 7-36.
130. Tunkin G. Is general law customary law only // European journal of international law. — 1993. — Vol. 4, № 4. — P. 534-541.
131. Ромашов Ю.С. Об условиях формирования общепризнанных норм // Московский журнал международного права. — 1999. — № 2. — С. 32-40.
132. Талалаев А.Н. Два вопроса международного права в связи с Конституцией РФ // Государство и право. — 1998. — № 3. — С. 64-70.
133. Алексидзе Л.А. Некоторые вопросы теории международного права: императивные нормы (jus cogens). — Тбилиси: Изд-во Тбил. ун-та, 1982. — 406 с.
134. Игнатенко Г.В. Великая Октябрьская социалистическая революция и современное международное право // Советский ежегодник международного права, 1977. — М., 1979. — С. 11-40.
135. Report submitted to the Security Council by the Secretary-General in accordance with Resolution 605 (1987), S/19443, (http://documents.un.org) // Official Document System of the United Nations.
136. North Sea Continental Shelf: Judgment of 20 February 1969 (http://www.icj-cij.org/icjwww/idecisions/isummaries/icssummary690220.htm) // Official website of the International Court of Justice.
137. Goldsmith J.L., Posner E.A. A theory of customary international law // University of Chicago Law Review. — 1999. – Vol. 66, № 4. — P. 1113-1179.
138. Vagts D.F. International relations looks at customary international law: a traditionalist’s defense // European journal of international law. — 2004. — Vol. 15, № 5. — P. 1031-1040.
139. Delimitation of the Maritime Boundary in the Gulf of Maine Area (Canada/United States of America): Judgment of 12 October 1984 (http://www.icj-cij.org/icjwww/ica ses/icigm/icigmframe.htm) // Official website of the International Court of Justice.
140. Миронов Н.В. Международное право: нормы и их юридическая сила.
— М.: Юрид. лит., 1980. — 159 с.
141. Бобров Р.Л. Основные проблемы теории международного права. — М.: Междунар. отнош., 1968. — 272 c.
142. Международное право: Учебник / Ашавский Б.М., Борисов К.Г., Бояршинов В.Г. и др./ Отв. ред. Ю.М. Колосов, В.И. Кузнецов. — М.: Междунар. отнош., 1998. — 619 c.
143. Международное право: Учебник / Анисимов Л.Н., Борисов К.Г., Иванов Д.В. и др./ Отв. ред.: Ю.М. Колосов, Э.С. Кривчикова. — М. Междунар. отнош., 2000. — 715 c.
144. Пушмин Э.А. О понятии основных принципов современного общего международного права // Советский ежегодник международного права —1978.
— М.,1980. — С. 78-84.
145. Violent disintegration of States: prevention: Resolution A/RES/53/71 of the General Assembly (http://documents.un.org) // Official Document System of the United Nations.
146. Barcelona Traction, Light and Power Company, Limited: Judgment of 5 February 1970 (http://www.icj-cij.org/icjwww/idecisions/isummaries/ib tsummary700205.htm) // Official website of the International Court of Justice.
147. Лукашук И.И. Механизм международно-правового регулирования.
— Киев: Вища шк., 1980. — 168 с.
148. Рациборинская К.Н. Применение международного права российскими судами // Международное публичное и частное право. — 2004. — № 1(16).
— С. 23-27.
149. Тиунов О.И. Общепризнанные принципы и нормы международного права: понятие и их роль в решениях Конституционного Суда Российской Федерации // Общепризнанные принципы и нормы международного права, международные договоры в практике конституционного правосудия: Матер. Всерос. совещ. (Москва, 24 декабря 2002 года) / Под ред. М.А. Митюкова, С.В. Кабышева, В.К. Боброва и А.В. Сычевой. — М.: Междунар. отнош., 2004. — С. 203-209.
150. Рішення Конституційного Суду України від 30 жовтня 1997 року № 5-зп у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України
«Про інформацію» та статті 12 Закону України «Про прокуратуру» (справа К.Г. Устименка) // Офіційний вісник. — 1997. — № 46. — С. 126.
151. The Activities of National Judges and the International Relations of their State: The Resolution adopted by the Institute of International Law at the 66th session in Milan, 1993 (http://www.idi-iil.org/idiE/navig_chon1993.html) // Official website of the Institute of International Law.
152. Семенов В.С., Прагнюк О.Я. Міжнародно-правові аспекти Конституції України / НАН України. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. — К.:
Ін Юре, 1997. — 32 с.
153. Усенко Е.Т. Соотношение и взаимодействие международного и национального права и Российская Конституция // Московский журнал международного права. — 1995. — № 2. — С. 13-28.
154. Черниченко С.В. Международное право: современные теоретические проблемы. — М.: Междунар. отнош., 1993. — 295 с.
155. Черниченко С.В. Теория международного права: В 2 т. — М.: НИМП, 1999. — Т. 1: Современные теоретические проблемы. — 335 c.
156. Каладна В.А. О трансформации норм международного права в правовую систему Российской Федерации (конституционно-правовой анализ).
— Московский журнал международного права.— 1994. — № 3. — С. 12-27.
157. Ганюшкин Б.В. Проблемы трансформации и имплементации международно-правовых норм в отечественной доктрине международного права // Общепризнанные принципы и нормы международного права, международные договоры в практике конституционного правосудия: Матер. Всерос. совещ. (Москва, 24 декабря 2002 года) / Под ред. М.А. Митюкова, С.В. Кабышева, В.К. Бобровой и А.В. Сычёвой. — М.: Междунар. отнош., 2004. — С. 77-86.
158. Усенко Е.Т. Формы регулирования социалистического международного разделения труда. — М.: Междунар. отнош., 1965. — 415 с.
159. Баймуратов М.О. Актуальні проблеми національної імплементації Україною норм міжнародного права // Юридична Україна. — 2003. — № 1.
— С. 33-36.
160. Віденська конвенція про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року (http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=a#Find) // Веб-сайт Верховної Ради України.
161. Асосков А.В. Международный договор как источник международного частного права: Продолжение дискуссии // Международное публичное и частное право. —2001. — № 2. — С. 18-21.
162. The Constitution of the United States of 1789 (http://www.senate.gov/civics/ constitution_item/constitution.htm) // Official website of the United States Senate.
163. The Constitution of the Portuguese Republic of 1976 (http://www.par lamento.pt/ingles/cons_leg/index.html) // Official website of the Assembly of the Republic of Portugal.
164. Bederman D.J. International law frameworks. — (New York: Foundation Press, 2001. — 284 p.
165. Раушнинг Д. Применение норм международного публичного права в рамках национальной правовой системы // Российский ежегодник международного права, 1998–1999. — СПб.: СКФ «Россия-Нева», 1999. —
С. 279-283.
166. Селівон М.Ф. Гармонізація положень національного законодавства з нормами міжнародного права та їх застосування в практиці Конституційного Суду України. — Вісник Конституційного Суду України. — 2003. — № 3.
— С. 36-51.
167. Гаврилов В.В. Теории согласования международных и внутригосударственных правовых норм // Государство и право. — 2005. — № 12. — С. 61-70.
168. Про ратифікацію Конвенції про права дитини: Постанова Верховної Ради УРСР № 789-XII від 27 лютого 1991 року // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 13. — С. 145.
169. Про ратифікацію Угоди про спільні заходи стосовно запобігання блокаді та відвернення її: Закон України № 59-V від 02 серпня 2006 року // Відомості Верховної Ради України. — 2006. — № 43. — Ст. 411.
170. Суворова В.Я. Реализация норм международного права.
— Екатеринбург, 1992. — 125 с.
171. Рабінович П.М, Раданович Н.М. Імплементація міжнародних договорів в Україні і гармонізація з ними національного законодавства (деякі загальнотеоретичні аспекти) // Вісник Академії правових наук України. — 1999. — № 1(16). — С. 80-86.
172. Рабінович П.М, Раданович Н.М. Національна імплементація міжнародних договорів щодо прав людини (питання загальної теорії) // Юридична Україна. —2003. — № 4. — С. 7-13.
173. Шаповал В.М. Юридичний феномен конституції держави // Вісник Конституційного Суду України. — 2003. — № 4. — С. 42-57.
174. Мюллерсон Р.А. Конституция СССР и вопросы соотношения международного и национального права. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. — 78 с.
175. Ярмакі В.Х. Міжнародне гуманітарне право, що застосовується в період збройних конфліктів та імплементація його Україною: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.11 / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. — Х., 2003. — 19 с.
176. Вінгловська О.І. Імплементація міжнародних стандартів прав дитини в національному законодавстві України: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.11 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Ін-т міжнар. відносин. — К., 2000.
— 20 с.
177. Філіповська О.Л. Конституційні засади імплементації міжнародних договорів України // Актуальні проблеми міжнародних відносин. — К., 2002.
— Вип. 35, ч. 2. — С. 7-9.
178. Блажиєвська М.В. Імплементація норм міжнародного морського права: правова теорія і практика України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2005. — 19 с.
179. Євінтов В.І. Пряме застосування міжнародних стандартів прав людини (Коментар до ст. 9 Конституції України) // Український часопис прав людини. — 1998. — № 1. — С. 26-28.
180. Тихонова Є.А. Питання співвідношення конституційного і міжнародного права // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали наук.-практ. конф., жовт. 1998 р. — К., 1998. — С. 99-104.
181. Дмітрієв А.І. Проблема співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права // Правова держава: Ювіл. щоріч. наук. пр. — К., 1999. — Вип.10. — С. 359-363.
182. Чубарєв В.Л. Систематизація національного законодавства з точки зору ст. 9 Конституції України // Конституція України та проблеми систематизації законодавства. — К., 1999. — Вип. 5. — С. 32-43.
183. Ожегов С.И. Словарь русского языка. — М.: Совет. энциклоп., 1964. — 901 с.
184. Проблемы общей теории права и государства: Учеб. для вузов / Варламова Н.В., Лазарев В.В., Лапаева В.В. и др.; Под общ. ред. В.С. Нерсесянца. — М.: Норма: ИНФРА-М, 2002. — 813 с.
185. Сергієнко Н.М. Конституційна імплементація норм міжнародного права // Актуальні проблеми міжнародних відносин. — К., 2003. — Вип. 39, ч. 1.
— С. 180-191.
186. Про міжнародні договори України: Закон України від 29 червня 2004 року № 1906-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 50.
— Ст. 540.
187. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 49.
— Ст. 272.
188. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23 грудня 1997 року № 776/97-ВР // Відомості Верховної Ради. України. —1998. — № 20. — Ст. 99.
189. Про Регламент Верховної Ради України: Постанова Верховної Ради України від 16 березня 2006 року № 3547-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2006. —№ 23, 24-25. — С. 838. —Ст. 202.
190. Журавльова Г.С. Конституційні засади становлення і розвитку парламентаризму в Україні: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. — Х., 1999. — 19 с.
191. Бабенко К.А. Принцип поділу державної влади та сучасні проблеми його реалізації в Україні (конституційно-правовий аналіз): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Ін-т законодавства Верхов. Ради України. — К., 2004. — 17 с.
192. Про затвердження Положення про державну реєстрацію
нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 // Зібрання постанов Уряду України. — 1993. — № 1-2. — Ст. 28.
193. Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 року № 1577 // Офіційний вісник України. — 2006. — № 45. — С. 97. — Ст. 302.
194. Про затвердження Положення про Міністерство закордонних справ України: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 960 // Офіційний вісник України. — 2006. — № 28. — С. 212. — Ст. 2022.
195. Про заходи щодо вдосконалення координації діяльності органів виконавчої влади у сфері зовнішніх зносин: Указ Президента України від 18 вересня 1996 року № 841/96 (http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg =841%2F 96&c=1#Public ) // Веб-сайт Верховної Ради України.
196. Про затвердження Положення про порядок укладення, виконання та денонсації міжнародних договорів України міжвідомчого характеру: Постанова кабінету Міністрів України від 17 червня 1994 року № 422 // Зібрання постанов Уряду України. — 1994. — №10. — Ст. 251.
197. Закоморна К.О. Інститут омбудсмана як засіб забезпечення прав і свобод людини та громадянина (порівняльно-правовий аналіз): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. — Х., 2000.
— 16 с.
198. Марцеляк О.В. Конституційно-правовий статус інституту омбудсмана: світовий досвід та українська модель: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.02 / Одес. нац. юрид. акад. — О., 2004. — 35 с.
199. Барчук В.Б. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини як суб'єкт забезпечення національної безпеки України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Київ. нац. ун-т внутр. справ. — К., 2006. — 19 с.
200. Третя доповідь Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (http://www.ombudsman.kiev.ua/Dop_3/R6_1.htm) // Офіційний веб-сайт Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
201. Тодика Ю.М., Марцеляк О.В. Про створення інституту уповноваженого з прав людини в Україні // Український часопис прав людини. — 1995. — № 2.
— С. 8-15.
202. Конституційне подання Уповноваженого Верховної Ради з прав людини від 12 квітня 2000 року (http://www.ombudsman.kiev.ua/konst_pod/Const_pod_ 2.htm) // Офіційний веб-сайт Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
203. Рішення Конституційного Суду України вiд 18 жовтня 2000 року
№ 11-рп/2000 у справі за конституційними поданнями народних депутатів України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) статей 8, 11, 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (справа про свободу утворення профспілок) // Офіційний вісник України. — 2000. — № 43. — С. 131. — Ст. 1857.
204. Шаповал В.Н. Статус Конституционного Суда Украины в контексте принципа разделения властей // Конституционный суд как гарант разделения властей: Сборник докладов. — М: Ин-т права и публ. политики, 2004. —
С. 145-150.
205. Акімов М.О. Відповідальність за захоплення заручників:
міжнародно-правове регулювання, імплементація норми до кримінального законодавства України // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. — 2003. — Спец. вип. — С. 15-19.
206. Баймуратов М.О., Максименко С.В. Імплементація норм міжнародного права про свободу пересування і вибір місця проживання у право України // Право України. — 2003. — № 9. — С. 133-138.
207. Денисов В.Н. Про особливості імплементації соціально-економічних та культурних прав у системі міжнародного права прав людини // Правова держава: Щорічник наук. пр. — 2001. — Вип. 12. — С. 504-515.
208. Міжнародне право і національне законодавство: Зб. наук. пр. проф.-викл. складу каф. прав. дисциплін: Вип. 1 / Ред.: В.Л. Чубарєв; Міжнар. ін-т лінгвістики і права. — К., 2001. — 235 с.
209. Мойсеєнко В.М. Міжнародні стандарти місцевого самоврядування та їх імплементація в українському законодавстві // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. — 2003. — Спец. вип. — С. 340-343.
210. Науменко С.В. Імплементація міжнародно-правових зобов'язань України у сфері зовнішньої міграції: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.11 / Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. — Х., 2005. — 19 с.
211. Онищук М.В. Імплементація норм міжнародного права в законодавство України про транспорт // Право України. — 2000. — № 6. — С. 79-84.
212. Покрещук О., Фурса С. Питання імплементації міжнародно-правових норм у законодавство України про виконавче провадження // Право України.
— 2000. — № 3. — С 84-87.
213. Попович В.П. Питання імплементації норм міжнародного гуманітарного права в чинне кримінальне законодавство України // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. — 2002. — Вип. 17. — С. 382-386.
214. Товт М.М. Імплементація міжнародних стандартів з освітніх прав національних меншин у законодавстві України // Правова держава: Щорічник наук. пр. — 2001. — Вип. 12. — С. 639-653.
215. Шемякін О., Благодельський С. Імплементація міжнародних норм і стандартів у сфері використання Світового океану: деякі сучасні проблеми // Право України. — 2004. — № 4. — С. 142-145.
216. Аль-Захарна Салім Мухаммед Сааді Проблеми імплементації Конвенції 1948 р. про запобігання злочину геноциду і покарання за нього // Право України. —2000. — № 11. — С. 145-147.
217. Крохмаль В.Г. О юридической действительности международного договора // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Колізії у законодавстві України: проблеми теорії та практики». — Київ: Ґенеза, 1996.
— С. 98-100.
218. Гаврилов В.В. Теории трансформации и имплементации норм международного права в отечественной правовой доктрине // Московский журнал международного права. — 2001. — № 2. — С. 39- 61.
219. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) // Офіційний вісник України. — 2004. — № 45. — С. 41. — Ст. 2975.
220. Международное право: Учебник / Г.В. Игнатенко, М.В. Кучин, Л.А. Лазутин и др.; Под ред. Г.В. Игнатенко. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Высшая школа, 1995. — 399 с.
221. Ушаков Н.А. Международное право. — М.: Юристъ, 2000 — 302 с.
222. Денисов В.Н. Міжнародне право як складова частина правової системи України // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали наук.-практ. конф., жовт. 1998 р. — К., 1998. — С. 64-68.
223. Марочкин С.Ю. Действие норм международного права в правовой системе Российской Федерации: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.01; 12.00.10 / Уральская гос. юрид. акад. — Екатеринбург, 1998. — 43 с.
224. Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения. — М.: Норма, 1996. — 427 с.
225. Теория государства и права / Под ред. М.М. Марченко. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Зерцало: Издат. фирма "ТЕИС", 1996. — 475 с.
226. Общая теория права: Курс лекций / Под ред. В.К. Бабаева. — Н. Новгород, Нижегородская ВШ МВД Российской Федерации, 1993. — 544 с.
227. Алексеев С.С. Теория права. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: БЕК,
1995. — 311 с.
228. Правовая система социализма: В 2 кн. / Ин-т государства и права АН СССР. — Кн.1: Понятие, структура, социальные связи / Под ред. А.М. Васильева. — М.: Юрид. лит., 1986. — 386 с.
229. Мережко О.О. Право міжнародних договорів: сучасні проблеми теорії та практики. — К.: Таксон, 2002. — 344 с.
230. Скомороха В.Є. Практика Конституційного Суду України як засіб імплементації європейських стандартів прав і свобод людини в Україні // Вісник Конституційного Суду України. — 2000. — № 5. — С. 61-71.
231. Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій: Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 31травня 2002 року № 04-5/608 (http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/ main.cgi?user=a#Find) // Веб-сайт Верховної Ради України.
232. Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції: Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 40. — Ст. 263.
233. Рабінович П. Рішення Європейського суду з прав людини: до характеристики концептуально-методологічних засад їх обґрунтування (http://www.eurocourt.org.ua/Article.asp?AIdx=31) // Веб-сайт Українського порталу практики Європейського суду з прав людини.
234. Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06 липня 2005 року № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2005.
— № 35 (№№ 35-36, 37). — С. 1358. — Ст. 446.
235. Про стан здійснення судочинства у 2004 р. і завдання на 2005 р.: Постанова спільного розширеного засідання Президії Верховного Суду України, президії Ради суддів та колегії Державної судової адміністрації України від 18 лютого 2005 року № 2 // Вісник Верховного Суду України — 2005. — № 3.
— С. 14- 17.
236. Лившиц Р.З. Судебная практика как источник права // Судебная практика как источник права. — М.: Институт государства и права РАН, 1997. — С. 3-15.
237. Біла Книга (інформаційна доповідь): Аналіз функціонування системи юстиції в Україні (http://www.minjust.gov.ua) // Веб-сайт Міністерства юстиції України.
238. Рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року
№ 8-рп/2003 у справі за конституційним зверненням громадянина Сердюка Валерія Анатолійовича про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей) // Офіційний вісник України. —2003. — № 17.— С. 138. — Ст. 790.
239. Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року
№ 19-рп/2004 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України «Про статус суддів» (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) // Офіційний вісник України. — 2004. — № 49. — С. 62. — Ст. 3220.
240. Рішення Конституційного Суду України від 29 грудня 1999 року № 11-рп/99 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 24, 58, 59, 60, 93, 190-1 Кримінального кодексу України в частині, що передбачає смертну кару як вид покарання (справа про смертну кару) // Офіційний вісник України.
— 2000. — № 4. — С. 114. — Ст. 126.
241. Постанова Вищого господарського суду України від 04 жовтня 2005 року у справі № 20-9/024 // Юридическая практика. — 2006. — № 4. —С. 19-20.
242. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV // Відомості Верховної Ради України. —2006. — № 30. — С. 1114. — Ст. 260.
243. Гарлицкий Л. Сотрудничество и конфликт (несколько наблюдений из практики взаимодействия Европейского Суда по правам человека и национальных органов конституционного правосудия) // Имплементация решений Европейского Суда по правам человека в практике конституционных судов стран Европы: Сб. докл. — М.: Ин-т права и публ. политики, 2006. — С. 9-29.
244. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Проект закону України реєстр. № 7261 (http://gska2.rada.gov.ua/pls/ zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=24096) // Веб-сайт Верховної Ради України.
245. Про міжнародні договори: Закон України від 22 грудня 1993 року
№ 3767-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 10. — Ст. 45.
246. Декларація про державний суверенітет України: Прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 року // Відомості Верховної Ради УРСР.
— 1990. — № 31. — Ст. 429.
247. Про дію міжнародних договорів на території України: Закон України від 10 грудня 1991 року № 1953-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1992.
— № 10. — Ст. 137.
248. Скомороха В.Є. Окремі питання імплементації норм міжнародного права і конституційна юрисдикція України // Український часопис міжнародного права. — 2002. — № 1. — С. 6-11.
249. Опришко В.Ф. Питання гармонізації законодавства України з міжнародним правом та національними правовими системами // Право України. — 1999. — № 8. — С. 12-16.
250. Сергієнко Н.М. Взаємодія міжнародного та національного права в практиці Конституційного Суду України // Вісник Конституційного Суду України. — 2004. — № 6. — С. 116-125.
251. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 року (http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=a#Find) // Веб-сайт Верховної Ради України.
252. Про роз’яснення щодо Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків: Лист Міністерства закордонних справ України від 01 грудня 1998 року № 4-2/28-1137 // Бізнес. — 1999. — № 3.
253. Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності: Указ Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 // Офіційний вісник України. — 1997. — № 24. — С. 11.
254. Case of the Sunday Times v. the United Kingdom of 26 April 1979 (http://cmiskp.echr.coe.int/tkp197/view.asp?item=1&portal=hbkm&action=html&highlight=&sessionid=9156357&skin=hudoc-en) // The European Court of Human Rights Portal.
255. Лукашук И.И. Международное право в судах государств. — СПб.: СКФ «Россия – Нева», 1993. — 300 с.
256. Buergenthal Th. Self-executing and non-self-executing treaties in national and international law // Recueil des Cours. — 1992. — Issue IV, № 235. — P. 303-400.
257. Даниленко Г.М. Применение международного права во внутренней правовой системе России: практика Конституционного Суда // Государство и
право. — 1995. — № 11. — С. 115-125.
258. Галущенко Г.В. Міжнародні договори України про правову допомогу в цивільних справах і внутрішнє законодавство: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2001. — 20 с.
259. Frowein J.A. The implementation and promotion of international law through national courts // International law as a language for international relations.
— The Hague; Boston: Kluwer Law International. — P. 4-90.
260. Case of Margareta and Roger Andersson v. Sweden of 25 February of 1992 (http://cmiskp.echr.coe.int/tkp197/view.asp?item=2&portal=hbkm&action=html&highlight=&sessionid=9156357&skin=hudoc-en) // The European Court of Human Rights Portal.
261. Тиунова Л.Б. О системном подходе к праву // Советское государство и право. — 1986. — № 10. — С. 46-52.
262. Минаков А.И. Международный договор как источник международного частного права // Советский ежегодник международного права. — 1986. — М., 1987. — С. 228-240.
263. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: В 3 т. — Т.1.: Наука логики. — М.: Мысль, 1974. — 452 с.
264. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Джерела конституційного права України // Бюлетень Міністерства юстиції України. — № 5. — 2003. — С. 14-25.
265. Про соціальні послуги: Закон України від 19 червня 2003 року № 966-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 45. — Ст. 358.
266. Про транзит вантажів: Закон України від 20 жовтня 1999 року
№ 1172-XIV // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 51. — Ст. 446.
267. Про громадянство України: Закон України від 18 січня 2001 року № 2235-III // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 13. — Ст. 65.
268. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 4. — Ст. 20.
269. Про інформацію: Закон України від 02 листопада 1992 року № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 48. — Ст. 650.
270. Лісний кодекс України від 21 січня 1994 року // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 17. — Ст. 99.
271. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1971. — № 50. — С. 375.
272. Цивільний процесуальний кодекс України: Закон України вiд 18 березня 2004 року № 1618-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 40-42. — С. 1530. — Ст. 492.
273. Господарський процесуальний кодекс України: Закон України від 06 листопада 1991 року № 1798-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 6. — Ст. 56.
274. Про насіння і садивний матеріал: Закон України від 26 грудня 2002 року № 411-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 13. — Ст. 92.
275. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 24.
— Ст. 170.
276. Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування: Закон України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 38. — Ст. 249.
277. Денисов В.Н. Коллизионные вопросы применения международного права во внутреннем праве // Матер. міжнар. наук.-практ. конфер. «Колізії у законодавстві України: проблеми теорії та практики». — Київ: Ґенеза, 1996. — С. 95-97.
278. Абдулаев М.И. Согласование внутригосударственного права с международным: теоретические аспекты // Правоведение. — 1993. — № 2.
— С. 45-53.
279. Тодыка Ю.Н. Конституция Украины: проблемы теории и практики: Монография. — Харьков: Факт, 2000. — 607 c.
280. Игнатенко Г.В. Коллизии международно-правых и внутригосударственных норм (причины возникновения, юридическая природа, методы регулирования) // Идеи мира и сотрудничества в современном международном праве: Сб. тр., посвященных столетию со дня рождения В.М. Корецкого. — К, 1990. — С. 124- 143.
281. Алексеев С.С. Общая теория права: Курс в 2 т. — М.: Юрид. лит., 1982. — Т. 2. — 359 с.
282. Шемшученко Ю.С. Теоретичні засади подолання колізій у законодавстві України // Матер. міжнар. наук.-практ. конфер. «Колізії у законодавстві України: проблеми теорії та практики». — Київ: Ґенеза, 1996. — С. 6-7.
283. Сенякин И. Н. Специальные нормы советского права. — Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1987. — 96 с.
284. Буяков А.Ю. Юридические коллизии и способы их устранения: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Саратов, 1999. — 30 с.
285. Тихомиров Ю.А. Коллизионное право: Учеб. и науч.-практ. пособ.
— М., 2000 — 394 с.
286. Чернобель Г.Т. Противоречия и пробелы в конституциях и уставах субъектов Российской Федерации. Проблемы их преодоления // Закон: создание и толкование. — М.: Спарк, 1998. — С. 120-130.
287. Матузов Н. И. Коллизии в праве: причины, виды и способы разрешения // Правоведение. — 2000. — № 5. — С. 225-244.
288. Власенко Н.А. Коллизионные нормы в советском праве. — Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1984. — 99 c.
289. Лилак Д.Д. Проблеми колізій у законодавстві України (теорія і практика): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2004. — 20 с.
290. Погребняк С.П. Колізії у законодавстві України та шляхи їх переборення: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. — Х., 2001. — 19 с.
291. Ткачук П.М. Застосування принципу верховенства права судами конституційної та загальної юрисдикції // Вісник Конституційного Суду України. — 2005. — № 5. — С. 94-101.
292. Буроменський М.В. Застосування міжнародно-правових норм про права людини у внутрішньому правопорядку України // Вісник Академії правових наук України. — 1999. — № 1. – С. 86-94.
293. Евграфов П.Б. Соотношение структуры советского права и структуры советского законодательства: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Харьков. юр. ин-т. Ф.Э. Дзерджинского — X., 1981. — 18 с.
294. Сырых В.М. Логические основания общей теории права: В 2 т. / Ин-т законодательства и сравн. правоведения при Правительстве Рос. Федерации.
— М.: Юстицинформ, 2000. — Т. 1: Элементный состав. — 528 с.
295. Самощенко И. С. Иерархия и основные подразделения нормативных актов социалистического государства // Уч. зап. НИИСЗ. — М., 1968. — Вып. 15. — С. 3-17.
296. Мицайков М. Иерархия в праве // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. — 1999. — № 6. — С. 53-71.
297. Зивс С.Л. Источники права. — М.: Наука, 1981. — 239 с.
298. Тихомиров Ю.А. Критерии законности правовых актов // Право и экономика. — 1997. — № 19-20. — С.3-5.
299. Орзих М.Ф. Верховенство права — принцип практической деятельности государства и общества // Юридический вестник. — 1997. — №3. — С. 69-70.
300. Тодыка Ю.М. Основы конституционного строя Украины: Учеб. пособ. — X.: Факт, 1999. — 319 с.
301. Черданцев А.Ф. Системообразующие связи права // Советское государство и право. — 1974. — № 8. — С. 10-17.
302. Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 1998 року № 12-рп/98 у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну «законодавство») // Офіційний вісник України. — 1998. — № 32. — С. 59.
303. Тихомиров Ю.А. Юридическая коллизия, власть и правопорядок // Государство и право. — 1994. — № 1. — С. 3-11.
304. Висновок Конституційного Суду України від 11 липня 2001 року № 3-в/2001 у справі за конституційним поданням Президента України про надання висновку щодо відповідності Конституції України Римського Статуту Міжнародного кримінального суду (справа про Римський Статут) // Офіційний вісник України. — 2001. — № 28. — С. 104. — Ст. 1267.
305. Терлецький Д.С. Місце та роль Конституційного Суду України в контексті конституційно-правової регламентації дії міжнародних договорів // Юридичний вісник. — 2004. — № 4. – С. 75-80.
306. Конституційний Суд України в цифрах (1996 — 2005) // Вісник Конституційного Суду України. — 2005. — №4. — С. 18-19.
307. Гергелійник В.О. Правові проблеми становлення та функціонування конституц
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.