У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ПРАВО ТА МОРАЛЬ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ СПІВВІДНОШЕННЯ ТА ВЗАЄМОДІЇ
Количество страниц 210
ВУЗ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В.М.КОРЕЦЬКОГО
Год сдачи 2007
Содержание ВСТУП...................................................................................................

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ТА ЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАВА І МОРАЛІ
1.1. Право та мораль: поняття, природа і сутність….………………............
1.2. Джерела виникнення права і моралі: існуючі наукові теорії….............
1.3. Взаємодія права та моралі: характеристика наукових теорій……........
Висновки до розділу І………………………………………………………..

РОЗДІЛ ІІ. ПРАВО ТА МОРАЛЬ В ПРОЦЕСІ РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН: АСПЕКТИ СПІВВІДНОШЕННЯ
2.1. Правове та моральне регулювання: передумови, ознаки, співвідношення……………………………………………….........................
2.2. Співвідношення права та моралі в процесі соціального регулювання (особливості, взаємовплив та протиріччя)…….............................................
Висновки до розділу ІІ………………………………………………………

РОЗДІЛ ІІІ. МОРАЛЬНА ТА ПРАВОВА СИСТЕМИ:
ВЗАЄМОДІЯ ТА ВПЛИВ НА ЮРИДИЧНУ ПРАКТИКУ
3.1. Моральна та правова система: структурна характеристика та взаємодія……………………………………………………….................
3.2. Поняття та співвідношення функцій права і функцій моралі та принципів права і принципів моралі………………………...........................
3.3. Право, мораль, юридична та моральна практика……………….............
Висновки до розділу ІІІ……………………………………………………….

ВИСНОВКИ…………………………………………………………..............

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ….................................................

ДОДАТКИ…………………………………………………………….............

В С Т У П

Актуальність теми дослідження. Розвиток сучасної цивілізації обумовив становлення та функціонування системи норм, взаємопов’язаних між собою. Цілісна динамічна система соціальних норм є необхідною умовою життя суспільства, засобом суспільного управління, організації та функціонування держави, забезпечення узгодженої взаємодії людей та реалізації їх прав та інтересів. Система засобів соціального впливу відображає досягнутий рівень економічного, соціально-політичного і духовного розвитку суспільства, в них знаходять відображення історичні та національні особливості країни, характер державної влади, якісний рівень життя людей. Норми, що регулюють суспільні відносини, відображають та конкретизують дію об’єктивних законів, тенденцій суспільного розвитку, історично обумовлених закономірностей.
Історія розвитку цивілізації свідчить, що право і мораль як складові частини духовної культури суспільства органічно пов’язані одне з одним. Правова система державно організованого суспільства закріплює життєво важливі для всього суспільства вимоги моралі, моральні настанови. Тому для визначення сутності правових норм необхідний не лише їх всебічний аналіз з врахуванням ідей правової свідомості суспільства, соціальної групи, але і вияв взаємозв’язків норм права з принципами та нормами моралі, з моральною свідомістю суспільства.
Законодавча влада у роботі по удосконаленню права враховує стан суспільної моралі, моральну культуру населення, виходить із того, що моральна основа права є важливою складовою загальної регулятивної потенції права, що закони повинні бути справедливими і гуманними. Велику моральну цінність являють собою основні права людини – юридичний вираз її свободи та гідності. Зв’язок права і моралі знаходить свій вияв у теорії права, адже, наприклад, проблему співвідношення права та закону можливо вирішити достовірно, виходячи з органічного взаємозв’язку права та моралі. Важливе значення вирішення проблеми взаємодії права і моралі має для правозастосовчої та правоохоронної діяльності.
Час глобальних зрушень в історії людства, час переходу від традиційних до ліберальних цивілізацій вимагає переосмислення існуючих уявлень про співвідношення права та моралі, такого переосмислення, яке відповідало б об’єктивно обумовленим процесам підвищення ролі права в житті суспільства, правового закону, що відповідає природним правам людини та вищій справедливості. Найбільш характерною рисою взаємодії права та моралі є їх зближення, взаємопроникнення, посилення їх узгодженого впливу на суспільство. В процесі регулювання суспільних відносин виникає якісно нове явище – морально-правовий вплив. Право і мораль як складові частини цього явища, не розчиняючись у ньому та не втрачаючи своїх індивідуальних якостей, в сукупності, утворюють соціальну цінність, реально існуючу, що активно впливає на юридичну практику.
Ще давні філософи (Демокрит, Сократ, Платон, Аристотель, Цицерон) вказували на значимість цих двох важливих визначальників суспільної поведінки, їх схожість та неспівпадіння. Відомі правознавці (В.С. Соловйов, І.О. Ільїн, П.І. Новгородцев, Н.М. Коркунов, М.О. Бердяєв, Є.М. Трубецькой, Л.І. Петражицький) підкреслювали, що право є мінімумом моральності чи юридично закріпленою мораллю. Аналіз права та моралі був предметом наукових пошуків І. Канта, Г-В.Ф. Гегеля, Г. Кельзена, О.Ф. Коні, К. Маркса, Ф. Енгельса, І.Г. Фіхте, Б.М. Чичеріна, С.Л. Франка, А. Шопенгауера, А. Швейцера та інших мислителів.
Значну увагу проблемам моральності права приділяли вітчизняні правознавці ХІХ – початок ХХ ст.: Ф.В. Тарановський, Б.О. Кістяківський, С.С. Дністрянський, М.І. Палієнко, В.М. Корецький, П.О. Недбайло, П.Д. Юркевич; сучасні російські правознавці: С.С. Алексєєв, В.С. Афанасьєв, Г.Д. Дмитрієва, Н.В. Колотова, В.М. Кудрявцев, О.А. Лукашева, О.Е. Лейст, Р.З. Лівшиц, В.В. Лазарєв, А.В. Малько, М.М. Марченко, Н.І. Матузов, І.Д. Мішина, В.С. Нерсесянц, В.С. Попков, А.В. Поляков, В.М. Протасов, В.М. Сирих, А.Н. Шитов, Л.С. Явич; зарубіжні сучасні правознавці: П. Бергер, Ж-Л. Бержель, Г.Дж. Берман, Р. Давід, Т. Лукман, Дж.Е. Мур, Н. Неновські, Лон Л. Фуллер, Л.А. Харт, Дж. Холл, Я. Шапп; сучасні етики: Р.Г. Аболіна, Р.Г. Апресян, Р.Р. Волітова, А.А. Гусейнов, В.Г. Графський, О.Г. Дробницький, В.В. Єфименко В.А. Малахов, О.М. Лінчук, Л.А. Попов, А.І. Титаренко, М.Г. Тофтул.
Сучасними вітчизняними дослідниками вказаної проблеми є В.Д. Бабкін, В.А. Бачинін, С.В. Бобровник, С.Д. Гусарєв, А.П. Заєць, О.В. Зайчук, В.С. Котюк, А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, Л.А. Луць, Г. Миронова, А.О. Олійник, Н.М. Оніщенко, М.І. Панов, О.В. Петришин, П.М. Рабінович, В.О. Самохвалов, В.Н. Селіванов, В.Ф. Сіренко, О.Ф. Скакун, О.Н.Слюсаренко, Т.І.Тарахонич, О.Д.Тихомиров, В.В.Цвєтков, М.В.Цвік, Ю.С. Шемшученко.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною загальної науково-дослідної програми Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Робота пов’язана з плановими темами відділу теорії держави і права Інституту „Теоретико-правові проблеми законності” (номер державної реєстрації 0101U001010) та „Теоретико-методологічні проблеми розвитку правової системи України” (номер державної реєстрації 0102U001597).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є з’ясування співвідношення та взаємодії права і моралі на гносеологічному та системному рівнях, а також в процесі регулювання суспільних відносин.
Досягнення поставленої мети вимагало вирішення таких основних завдань:
проаналізувати і узагальнити існуючі в науковій літературі підходи та запропонувати новий погляд на розуміння проблеми сутності, природи та джерел моралі і права;
дослідити концептуальний рівень аналізу джерел виникнення права і моралі шляхом узагальнення існуючих у науці учень та теорій;
визначити співвідношення та взаємовплив моральної та правової систем через їх структурну характеристику та взаємодію;
проаналізувати взаємодію права і моралі у процесі соціального регулювання шляхом характеристики їх єдності, особливостей, відмінності, взаємовпливу та вияву суперечностей;
визначити ознаки, особливості та взаємодію морального і правового регулювання;
визначити функції та принципи моралі у їх співвідношенні з функціями і принципами права;
дослідити зміст і взаємодію категорій „практика”, „соціальна практика”, „юридична практика” та „моральна практика”;
проаналізувати взаємозв’язок, єдність та відмінності юридичної і моральної практики.
Об’єктом є мораль та право як важливі засоби соціального регулювання та забезпечення суспільного порядку.
Предметом є з’ясування співвідношення та взаємодії моралі та права на теоретичному рівні та в процесі здійснення регулятивного впливу на суспільство.
Методи дослідження складають систему філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових методів, що забезпечують об’єктивний аналіз предмету дослідження.
Використання філософсько-світоглядних методів надало змогу дослідити мораль і право через процес їх виникнення, встановлення їх ціннісного значення для суспільства, визначення їх взаємодії з економічною та політичною системами.
Мета та завдання дисертації зумовили використання загальнонаукових та спеціально-наукових методів, а саме:
- діалектичного методу, що застосовувався в процесі аналізу взаємодії та розвитку категорій право та мораль;
- системного методу, що забезпечив характеристику правової та моральної систем як способів їх функціонування;
- функціонального методу, що застосовувався в процесі аналізу напрямків впливу моралі та права на суспільство;
- історико-правого як засобу дослідження процесу виникнення моралі права та їх залежності від рівня розвитку суспільних відносин;
- порівняльного, який забезпечив виокремлення співвідношення моралі і права через їх єдність, відмінності, взаємозв’язок, взаємодію та взаємовплив;
- формально-логічного методу, що дав можливість на основі дослідження існуючих концепцій виникнення і розуміння права і моралі обґрунтувати нові теоретичні положення стосовно їх природи та сутності;
- структурно-функціонального методу, який використаний в процесі дослідження моралі і права як окремих явищ, що характеризуються внутрішніми закономірностями, структурою, зв’язками, взаємодією з іншими елементами соціального регулювання;
- аналізу, що застосовувався для виокремлення складових права і моралі та елементів правової і моральної систем, та синтезу, результатом якого стали достовірні відомості про зв’язки елементів та ознак права і моралі, пізнання цих категорій загалом;
- класифікації, що дала можливість систематизувати теоретико-методологічні ідеї представників різних теорій до проблеми сутності, виникнення та розуміння права і моралі.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із перших у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням проблем співвідношення права і моралі через характеристику їх природи, сутності, ролі в процесі регулювання суспільних відносин та взаємодії правової і моральної систем.
Наукова новизна даної дисертації полягає у висновках, положеннях та рекомендаціях, що відображають особистий внесок автора у розробку проблеми:
уточнено і розвинуто поняття моралі та обґрунтовано її авторське бачення як усвідомленої, тобто заснованої на знаннях, досвіді та звичаях категорії, яка формує відчуття прагнення до належного, що формується з внутрішнього спонукання, з розуміння цінностей життя;
досліджено концептуальний рівень аналізу джерел виникнення права і моралі як сукупності ідей, теорій та концепцій, що відображають особливості наукового аналізу процесу виникнення права і моралі, їх сутності та призначення у суспільстві;
проаналізовано процес виникнення права і моралі через аналіз причин їх формування; дослідження наукових концепцій виникнення права і моралі, що забезпечує визначення їх взаємодії на етапі формування; виокремлення принципів функціонування морально-правових приписів, що характеризують їх як самостійні взаємодіючі поняття; аналіз факторів, що спричинили формування права та моралі; дослідження еволюції виникнення цих явищ через формування чітких способів впливу на поведінку суб’єктів;
доведено, що основними підходами дослідження процесу виникнення моралі є емпіричний та трансцендентальний; основними причинами її формування є політико-економічні, соціально-психологічні, культурно-освітні; важливими вченнями про походження моралі є натуралістичні, соціологічні, антропологічні, гедоністичні, утилітаристські, перфекціоністські, гуманістичні; найбільш поширеними концепціями походження моралі є релігійна, натуралістична та соціальна;
обґрунтовані критерії розподілу права і моралі за походженням, за сферою та механізмом дії, за ступенем деталізації, за характером реалізації, за рівнем забезпечення виконання, за процесом формування та свідомим сприйняттям;
визначена структура моральної системи як взаємозв’язок її складових елементів, через які реалізуються моральні почуття та уявлення суб’єктів про моральні категорії, які здатні спричиняти вплив на процес регулювання суспільних відносин;
доведено, що визначальними і об’єднуючими елементами структур моральної і правової систем є: суб'єкти права і суб'єкти моралі; теорія права (юриспруденція) і теорія моралі (етика); юридична практика і моральна практика, правовідносини і моральні відносини, правова діяльність і моральна діяльність, правове виховання і моральне виховання, правова культура і моральна культура, правосвідомість і моральна свідомість; законність і моральність;
обґрунтовано аспекти взаємодії та взаємовпливу таких принципів моралі і права, як рівність, справедливість, довіра, чесність, свобода, толерантність, взаємоповага та обов’язок.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що висновки і положення даної роботи сприятимуть подальшому розвитку юридичної науки. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання у науково-дослідній сфері для подальших досліджень взаємодії права і моралі на рівні свідомості, правотворчості та реальної поведінки суб’єктів права; у навчальній сфері у процесі викладання нормативних дисциплін з теорії держави і права; філософії права; історії політичних і правових учень та при підготовці навчальних підручників, посібників та методичних рекомендацій; правотворчій та правореалізаційній діяльності у виробленні методології створення правових норм, що мають значний моральний коефіцієнт та заснованості правових рішень на загальнолюдських і моральних принципах.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації обговорювалися у відділі теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України на кафедрі теорії держави і права Київського університету права НАН України та враховувалися у навчально – методичній діяльності автора в процесі викладання курсу «Теорія держави і права». Окремі результати дисертації оприлюднені у доповідях на міжнародних, всеукраїнських і міжвузівських науково-практичних конференціях, зокрема: Міжнародній науковій конференції „Європа, Японія, Україна: шляхи демократизації державно-правових систем” (м. Київ, 17–20 жовтня 2000 р.; тези опубліковані); Міжвузівській науковій конференції „Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку” (м. Косів Івано-Франківської області, 25–30 січня 2002 р.; тези опубліковані); Всеукраїнській науковій конференції „Другі юридичні читання” (м. Київ, 18 травня 2005 р.; тези опубліковані); Міжнародній науковій конференції „Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку” (м. Косів Івано-Франківської області, 24–29 січня 2005 р.; тези опубліковані).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 8 публікаціях, з яких 4 наукові статті опубліковані у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.
Структура дисертації обумовлена об’єктом, предметом дослідження, відображає мету і завдання дослідження, відповідає логіці наукового пошуку. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які в цілому містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 210 сторінок, з них 15 сторінок – список використаних джерел (190 найменувань) та 7 сторінок –додатки.

Список литературы ВИСНОВКИ

У Висновках сформульовані найбільш суттєві результати та положення дисертаційного дослідження, наведені теоретичні узагальнення наданий авторський погляд на вирішення наукового завдання щодо співвідношення та взаємодії права і моралі:
Дисертант визначає, що соціальне регулювання є суттєвою і необхідною умовою людського цивілізованого життя, нормального спілкування, гармонійної і результативної життєдіяльності людей.
Доведено, що спільні риси правового і морального впливу на суспільні відносини обумовлені належністю їх до системи соціального регулювання. Аргументація полягає в тому, що вони існують у суспільстві, мають нормативну основу, забезпечують регулятивний вплив, передбачають діяльність соціальних суб’єктів, мають мету і завдання, підтримуються суспільством, передбачають наслідки, забезпечують порядок, відповідають об’єктивним умовам, забезпечують певні інтереси і мають динамічний характер.
Взаємодія морального і правового регулювання виявляється у можливості автономного впливу на суспільство; взаємодії основних засобів регулятивного впливу на етапі їх створення, функціонування і вдосконалення; забезпеченні гармонічного розвитку суспільства шляхом взаємодії державно- і соціально-регульованих сфер. В процесі регулювання суспільних відносин виникає якісно нове явище – морально-правовий вплив. Право і мораль як складові частини цього явища, не розчиняючись у ньому та не втрачаючи своїх індивідуальних якостей, в сукупності утворюють соціальну цінність, реально існуючу, що активно впливає на практику.
Хоча правові та моральні регулятори складають єдине нормативне поле і взаємодіють, в процесі їх впливу на суспільні відносини між ними можуть виникати своєрідні конфлікти, протиріччя, розходження.
Процес розвитку права і моралі складається з поступового поєднання правових норм та моральних норм-вимог або ж переконань у свідомості конкретної спільноти людей, а у подальшому – відносно всього суспільства.
Встановлено, що структуру моральної системи як єдність елементів, що є засобом впливу на поведінку суб’єктів складають: суб’єкт моралі як людина, яка наділена розумом, мисленням, свідомістю, взаємодіє з іншими суб’єктами моралі; теорія моралі як вчення про моральність, що вивчається етикою; норма моралі як правило поведінки, засноване на моральних настановах; моральна свідомість як одна із форм суспільної свідомості; моральна практика як знання про моральні категорії, що реалізуються у моральній діяльності, відносинах, культурі, вихованні та формуються соціально-моральним досвідом та моральність як важливий спосіб регулювання суспільної діяльності і взаємовідносин людей.
З’ясовано, що моральність характерна для різних типів с перс я ія я, які засновуються на моральних принципах та положеннях. У позитивному праві вона є наявною у тій мірі, яка забезпечує необхідність і достатність етичного мінімуму, що дозволяє праву бути засобом забезпечення справедливості.
Стверджується, що функції моралі – це напрямки впливу моралі на індивідуальну та суспільну свідомість з метою формування шанобливого ставлення до морально-етичних вимог, принципів і категорій, а також впровадження їх в реальну поведінку суб’єктів суспільних відносин, з метою вдосконалення їх моральності що в подальшому виявиться у повазі до правового закону та його реалізації. Функції права – це основні напрямки його впливу на людину і суспільні відносини. Функції моралі певним чином співвідносяться з функціями права, а саме гуманістичною, пізнавальною, виховною, оцінювальною, регулятивною, охоронною, як напрямками правового впливу на суспільство. Завдяки цьому процес регулювання отримує осмисленість, цілеспрямованість, соціальну значимість.
В дисертації обґрунтовано, що структура юридичної практики – це не лише сукупність визначених елементів змісту і форми, але передусім, їх розвиток, який забезпечується генетичними і функціональними, внутрішніми і зовнішніми, прямими і зворотніми, правовими і не правовими зв’язками і відносинами, за допомогою яких здійснюється перенесення енергії, інформації, властивостей; здійснюється обмін результатами різних видів діяльності; контроль, допомога в реалізації різноманітних повноважень і функцій.
Дисертант, визначив, що єдність права та моралі, які є елементами своїх систем, обумовлюється системою факторів суспільного розвитку, їх належністю до засобів соціального впливу; відмінності між ними у самостійному значенні кожної з категорій; протиріччя права та моралі зумовлюються неспівпадінням деяких філософських категорій та їх правовим закріпленням.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30.
2. Абдулаев М.И., Комаров С.А. Проблемы теории государства и права: с пер. – СПб.: Питер, 2003. – 576 с.
3. Авдеева О.А. История формирования научного понимания права: Учеб. Пособие. – Иркутск: Иркутский гос. Ун-тет, 1996. – 41 с.
4. Адорно Т. Проблемы философии морали. – М.: с пе, 2000. – 380 с.
5. Академічне релігієзнавство / За наук. с п. А. Колодного. – К.: Світ Знань, 2000. – 862 с.
6. Алексеев С.С. Избранное. – М.: Статут, 2003. – 480 с.
7. Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения. – 2-е с ., перераб. И доп. – М.: с -во НОРМА, 2002. – 608 с.
8. Алексеев С.С. Общая с пер права: Курс лекцій: В 2-х т. – М.: Юрид. Лит., 1981. – Т. 1. – 359 с.
9. Алексеев С.С. Право: азбука – с пер – философия: с п комплексного исследования. – М.: „Статут”, 1999. – 712 с.
10. Алексеев С.С. Тайна права. Его понимание, назначение, социальная ценность. – М.: с -во НОРМА, 2001. – 176 с.
11. Алексеев С.С. с пер права. – М.: с -во БЕК, 1995. – 320 с.
12. Алексеев С.С. Философия права. – М.: с -во НОРМА, 1998. – 336 с.
13. с перс Р.Г. Мораль // Этика. Энциклопедический с пер / Под с п. Р.Г. Апресяна и А.А. с перс я . – М.: Гардарики, 2001. – 671 с.
14. Аристотель. Никомахова этика // Соч.: В 4-х т. – М.: с пе, 1965. – Т. 4. – 830 с.
15. с перс я В.С. с перс понятия о праве и с перс явлениях // Общая с пер права и государства: с пер / Под с п. В.В. Лазарева. – М.: Юрист, 1996. – 472 с.
16. Бачинін В.А., Панов М.І. Філософія права: Підручник для юрид. Спец-тей вищих навч. Закладів освіти. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2002. – 472 с.
17. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование с перс я . Трактат по социологии знания / Пер. С с пе. Е. с перс . – М.: с пер, 1995. – 333 с.
18. Бержель Ж.-Л. Общая с пер права / Под общ. с п. В.И. Даниленко / Пер. С фр. – М.: Издательский дом NOTA BENE, 2000. – 576 с.
19. Берман Г.Дж. Интегрированная с перс я ія // Берман Г.Дж. Вера и закон: примирение права и религии. – М.: с пе, 1998. – 442 с.
20. Боботов С.В., Жигачев И.Ю. Введение в правовую систему США. – М.: с -во НОРМА, 1997. – 333 с.
21. с перс я С.В. Правова система, правова надбудова та механізм правопорушення співвідношення понять // Правова держава: Зб. Наук. Праць Інституту держави і права с . В.М. Корецького НАН України. – К., 2002. – с п. 13. – С. 48.
22. с перс я С.В. Правове регулювання суспільних відносин та реалізація права // Правова держава: Зб. Наук. Праць Інституту держави і права с . В.М. Корецького НАН України – К., 1996. – с п. 7.– С. 103–108.
23. Богословская И. Преступление и наказание или прощение… // Зеркало недели. – 2004. – №№ 18–19. – С. 14.
24. Большой юридический с пер / Под с п. А.Я. Сухарева, В.Е. Крутских. – М.: ИНФА-М, 2000. – 704 с.
25. Большой юридический энциклопедический с пер / Под с п. А.Я. Сухарева, В.Д. Зорькина, В.Е. Крутских. – М.: ИНФА-М., 1999. – 790с.
26. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укладач і голов. с п. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ Перун, 2002. – 1440 с.
27. с перс А.Б. с пер государства и права: с пер для юридических вузов. – М.: Новий Юрист, 1998. – 624 с.
28. с перс Р.Р. Этика: Энциклопедический с пер / Под с п. Р.Г. Апресяна и А.А. с перс я . – М.: Гардарики, 2001. – 671 с.
29. Гегель. Работы разных лет: В 2-х т. / Сост., общ. с п. И вступит. Статья А.В. Гулыги. – М.: с пе, 1973. – Т. 2. – 630 с.
30. Гетьман-П’ятковська І.А. Історія становлення проблеми співвідношення та взаємодії права і моралі в правовій системі України // Часопис Київського університету права. – 2005. – № 1 – С. 32–37.
31. Гетьман-П’ятковська І.А. Співвідношення права та моралі як умова демократизації сучасного суспільства // Європа, Японія, Україна: шляхи демократизації державно-правових систем: Матеріали с перс. Наук. Конфер. – К.: Інститут держави і права с . В.М. Корецького НАН України, 2000. – С. 135–137.
32. Говоров С. Основы морали В. Вундта. – Харьков, 1981. – 112 с.
33. Грабар В.Е. Война и международное право // Академічна юридична думка / Укладачі: І.Б. с пер, Т.І. Бондарук; За заг. с п. Ю.С. Шемшученка. – К.: Ін Юре,1998. – 503 с.
34. Громадянське суспільство в Україні: проблеми становлення: Монографія / В.Ф. Сіренко, С.В. с перс я , О.Л. Богініч та ін. – К.: Логос, 1997. – 123 с.
35. Гусейнов А.А. Долг // Этика. Энциклопедический с пер / Под. с п. Р.Г. Апресяна и А.А. с перс я . – М.: Гардарики, 2001. – 671 с.
36. Гусейнов А.А., с перс Р.Г. Этика: с пер. – М.: Гардарика, 1998. – 472 с.
37. Давид Р. с перс с перс системы современности / Пер. С фран. – М.: Прогресс, 1988. – 496 с.
38. Даль В. Толковый с пер живого с перс я ія с пе: В 4-х т. – М.: Рус. Яз., 1999. – Т. 1: А-З. – 699 с.
39. Даль В. Толковый с пер живого с перс я ія с пе: В 4-х т. – М.: Рус. Яз., 1999. – Т. 2: И-О. – 779 с.
40. с пер Лаэртский. О жизни, учениях, и изречениях с перс я философов. – М.: Наука, 1986. – 325 с.
41. Дмитриева Г.К. Мораль и международное право. – М.: Международные отношения, 1991. – 164 с.
42. Дробницкий О.Г. Понятие морали. Историко–критический очерк. – М.: Наука, 1974. – 388 с.
43. Дробницкий О.Г. Проблема нравственности. – М.: Наука, 1974. – 333 с.
44. Дробницкий О.Г. Этика // Философская энциклопедия. – М.: Наука, 1970. – 630 с.
45. Енциклопедія законодавства / С.І. Алаіс, С.В. с перс я , Д.Д. Лилак та ін. / За заг. с п. В.А. Самохвалова. – К.: Український Центр духовної культури, 2003. – 228 с.
46. Етика: Навч. Посібник / Г.Г. Аболіна, В.В. Єфименко, О.М. Лінчук та ін. – К.: Либідь, 1992. – 328 с.
47. Етимологічний словник української мови: В 7-ми т. / АН УРСР. Інститут мовознавства с . О.О. Потебні; Редкол. О.С. Мельничук (голов. с п.) та ін. – К.: Наукова думка, 1983. – Т. 3: К-М. / Укл.: Р.В. Болдирєв та ін. – 1989. – 552 с.
48. Загальна теорія держави і права / За с п. В.М. Цвіка. – К.: с перс Інтер, 1997. – 320 с.
49. Загальна теорія держави і права / За с п. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Х.: Право, 2002. – 432 с.
50. Заєць А.П. Принцип верховенства права (теоретико–методологічне обґрунтування) // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – № 2. – С. 5.
51. Зайчук О.В. Правова система США (историко-теоретический аналіз). – К.: Наукова думка, 1992. – 136 с.
52. История первобытного общества. с пе первобытной родовой общины. – М.: с -во МГУ, 1983. – 470 с.
53. Каган М.С. Философская с пер ценности / с пе-Петербургский гос. Ун-т. – СПб.: Петрополис, 1997. – 205 с.
54. Кант И. Основы с перс я нравственности. Критика практического с перс. с перс я нравов: В 2-х частях. – Ч. 1. Метафизические начала учения о праве. – СПб.: Наука, 1995. – 528 с.
55. Кант И. Основы с перс я нравственности: Сочинения: В 6-ти т. / Под общей с п. В.Ф. Асмуса. – М.: с пе, 1963. – Т. 4. – Ч. 1. – 544 с.
56. Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави та права: Підручник. – Львів: Закарпаття, 2003. – 450 с.
57. Кечекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе. – М.: с -во с пе. наук СССР, 1958. – 187 с.
58. Кистяковский Б.А. В защиту права: Интеллигенция и правосознание // Наше наследие. – 1990. – ІV(16). – С. 3–12.
59. Кистяковский Б.А. Социальные науки и право: Очерк по с перс я социальных наук и общей теории права. – М., 1916. – 704 с.
60. Козюбра Н.И. Социалистическое право и общественное правосознание. – К.: Наукова думка, 1979. – 206 с.
61. Колотова Н.В. Мораль и право: с пер традиции исследования ценностных аспектов проблемы // Проблемы ценностного с пер в праве. Традиции и обновления. – М.: с перс государства и права РАН, 1996. – С. 20–29.
62. Колодій А.М. Принципи права України: Монографія. – К.: с перс Інтер, 1998. – 208 с.
63. Корецький В.М. „ с пе принципы права” в международном праве // Академічна юридична думка / Укладачі: І.Б. с пер, Т.І. Бондарук; За заг. с п. Ю.С. Шемшученка. – К.: Ін Юре, 1998. – 503 с.
64. Коркунов Н.М. Лекции по общей теории права. – СПб., 1899. – 480 с.
65. Корнієнко В. Реалізація ідеалу соціально-правової держави в Українському суспільстві // Право України – 2001. – № 2. – С. 48.
66. с перс Л. До питання про концептуальну єдність моралі та права // Юридична Україна. – 2004. – № 6. – С. 11.
67. Котюк В.О. Основи держави і права: Навч. Посібник. – К.: с пе, 2001 – 320 с.
68. Котюк В.О. Теорія права. Курс лекцій: Навч. Посібник для юрид. Факультетів вузів. – К.: с перс , 1996. – 208 с.
69. Краткий с пер иностранных слов / Сост. С.М. Локшина. – 6-е с . Стереотип. – М.: Рус. Яз., 1979. – 352 с.
70. Кропоткин П.А. Этика / Общ. с п., сост. И предисл. Ю.В. Гридчина. – М.: Политиздат, 1991. – 493 с.
71. Кудрявцев В.Н. Право и поведение. – М.: Юрид. Лит., 1978. – 191 с.
72. Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч. Посібник / За с п. М.М. Заковича. – К.: Т-во «Знання», 2004. – 622 с.
73. Лейст О.Э. Сущность права. Проблемы теории и философии права. – М.: ИКД „Зерцало – М”, 2002. – 288 с.
74. с пе Р.З. с пер права: с пер. – 2-е с . – М.: с -во БЕК, 2001. – 224 с.
75. Лон Л. Фуллер. Мораль права. – К.: Сфера, 1999. – 210 с.
76. Лосский Н.О. Условия абсолютного добра: Основы этики. – М.: Политиздат, 1991. – 368 с.
77. с перс Е.А. Право. Мораль. Личность / Отв. с п. В.М. Чхиквадзе. – М.: Наука, 1986. – 262 с.
78. Луць Л.А. Тенденції розвитку сучасної правової системи України та проблеми правової реформи // Держава і право: Зб. Наукових праць. Юридичні і політичні науки. с п. 18. – К.: Ін-т держави і права с . В.М. Корецького НАН України, 2002. – С. 40–47.
79. Мак-Фарленд Д. Поведение животных. Психология, этология и эволюция / Пер. С с пе. Н.Ю. Алексеенко и с .; Под с п. П.В. Симонова. – М.: Мир, 1988. – 519 с.
80. с перс В.А. Етика: Курс лекцій. – 5-те вид. – К.: Либідь, 2004. – 384 с.
81. с перс В.А. Нравственный аспект культурного с пе личности // Бытие человека в культуре. – К.: Наука, 1992. – 291 с.
82. Малько А.В. с перс средства как общетеоретическая проблема // Правоведение. – 1999. – № 2. – С. 6.
83. Маритен Ж. с перс в мире / Пер. С фран. – М.: Высшая школа, 1994. – 192 с. (Б-ка с перс ).
84. Маркс К., Энгельс Ф. Из ранних с перс я . – М.: Ин-т маркизма-ленинизма при ЦК КПСС, 1956. – 771 с.
85. Материалы „круглого стола”. Обсуждение энциклопедического словаря по этике // Вопросы философии. – 2002. – № 10. – С. 9.
86. Матузов Н.И. Право в системе социальных норм // с пер государства и права: Курс с пер / Под с п. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – М.: Юрист, 1997. – 672 с.
87. Матузов Н.И. Правовая система и личность. – Саратов: с -во с перс я ія ун-та, 1987. – 294 с.
88. Миронова Г. Діалектична єдність природи моральних і правових відносин // Юридична Україна. – 2004. – № 1. – С. 20–25.
89. Михальченко М.І. Взаємовідносини України з Європейським Союзом у світлі нової реструктуризації освіти // Вища освіта України. – 2004. – № 2. – С. 7–8.
90. Мишина И.Д. Нравственные ценности в праве: Автореф. Дис. … с пе. Юрид. Наук. – Екатеринбург, 1999. – 22 с.
91. Мораль: сознание и поведение / АН СРСР. Ин-т философии; Отв. с п. Н.А. Головко. – М.: Наука, 1986. – 208 с.
92. Моральный выбор / Под общей с п. А.И. Титаренко. – М.: с -во с перс я і ун-та, 1980. – 344 с.
93. Назаров Б.Л. Социалистическое право в системе с перс я с перс: Развитие взглядов на основне внутрение и внешние святи социалистического права. – М.: Юрид. Лит., 1976. – 311 с.
94. Назустріч людям. Програма діяльності Кабінету Міністрів України // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 26. – С. 7.
95. Недбайло П.Е. Введение в общую с пер государства и права: предмет, система и функции науки. – К.: Вища школа, 1971. – 173 с.
96. Неновски Н. Право и ценности / Пер с болг; Под с п. В.Д. Зорькина. – М.: Прогресс, 1987. – 228 с.
97. Нерсесянц В.С. Философия права: Ученик для вузов. – М.: ИНФРА – М – Кодекс, 1999. – 652 с.
98. Нерсесянц В.С. с перс я ія. Введение в курс общей теории права и государства: Для юридических вузов и факультетов. – М.: Издательская группа НОРМА – ИНФА-М, 1998. – 288 с.
99. Новгородцев П.И. Право и нравственность // Правоведение. – 1995. – № 6. – С. 113.
100. Общая с пер государства и права: Академический курс: В 2-х т. / Под с п. М.Н. Марченко. Т. 2: с пер права. – М.: с -во „Зерцало”, 1998. – 640 с.
101. Общая с пер права и государства: с пер / Под с п. В.В. Лазарева. – 2-е с ., перераб. И доп. – М.: Юрист, 1996. – 472 с.
102. Ожегов С.И. с пер с перс с пе / Под с п. Н.Ю. Шведовой. – 18-е с . – М.: Рус. Яз., 1986. – 797 с.
103. Оксамытный В.В. с пер государства и права. – М.: с -во „ИМПЭ- ПАЛИШ”, 2004. – 563 с.
104. Олійник А.Ю., Гусарєв С.Д., с перс я О.Л. Теорія держави і права України. – К.: с перс Інтер, 2001. – 176 с.
105. Оніщенко Н.М. Моральні засади реалізації законодавства // Правова держава: Зб. Наук. Праць Ін-ту держави і права с . В.М. Корецького НАН України. с п. 7. – К., 1996. – С. 114–115.
106. Оніщенко Н.М. Правова система та інші соціальні системи: співвідношення та взаємозалежність // Держава і право: Зб. Наукових праць. Юридичні і політичні науки. с п. 19. – К.: Ін-т держави і право с . В.М. Корецького НАН України, 2003. – С. 9–10.
107. Оніщенко Н.М. Правова система: проблеми теорії: Монографія. – К.: Ін-т держави і право с . В.М. Корецького НАН України, 2002 – 352 с.
108. Орехова Т.Р. Правовое воздействие на экономику: понятия и формы // Вестник с перс я і ун-та. Сер. 11: Право. – 2000. – № 1.
109. Основи правознавства / За с п. І.Б. Усенка. – К.: Ірпінь – Перун, 1997. – 414 с.
110. П’ятковська І.А. Взаємовплив права та моралі в процесі розробки, прийняття та дії Конституції // Правова держава: Зб. Наук. Праць Ін-ту держави і права с . В.М. Корецького НАН України. с п. 9. – К.: Ін Юре, 1998. – С. 320–324.
111. П’ятковська І.А. Право та мораль як засоби регулювання суспільних відносин // Правова держава: Зб. Наук. Праць Ін-ту держави і права с . В.М. Корецького НАН України. с п. 11. – К.: „Юридична книга”, 2000. – С. 552–559.
112. П’ятковська І.А. Співвідношення та взаємодія права та моралі в процесі регулювання суспільних відносин // Правова держава: Зб. Наук. Праць Ін-ту держави і права с . В.М. Корецького НАН України. с п. 8. – К., 1997. – С. 247–251.
113. Палиенко Н.И. Предмет и задачи энциклопедии права и идея права // Академічна юридична думка / Укладачі: І.Б. с пер, Т.І. Бондарук; За заг. с п. Ю.С. Шемшученка. – К.: Ін Юре, 1998. – 503 с.
114. Першиц А.И. Проблемы нормативной этнографии // Исследования по общей этнографии. – М.: Наука, 1979. – 490 с.
115. Петражицкий Л.И. с пер права и государства в с пе с теорией нравственности. – СПб.: Тип. «Екатерингофское печатное дело», 1909. – Т. 1. – 318 с.; 1910. – Т. ІІ. – 758 с.
116. Петражицкий Л.И. с пер права и государства в святи с теорией нравственности. – СПб., 2000. – 547 с.
117. с перс С.І. Сучасне с перс я ія я як наукова основа законності // Держава і право: Зб. Наукових праць Ін-ту держави і права і права с . В.М. Корецького. с п. 13. – К., 2001 – С. 39.
118. Пиголкин А.С. Опубликование с перс я актов / С.А. Богомолов, М.Н. Николаева, А.С. Пиголкин, Р.М. Романов; Отв. с п. А.С. Пиголкин. – М.: Юрид. Лит., 1978. – 168 с.
119. Пиголкин А.С. с перс я проектов с перс я актов: Организация и методика. – М.: Юрид. Лит., 1968. – 167 с.
120. Платон. Діалоги / Пер. З с перс . – К.: Основи, 1999. – 395 с.
121. Поляков А.В. Общая с пер права: проблемы интерпретации в контексте коммуникативного с пер: Курс с пер. – СПб.: Издательский дом С.-Петербургского гос. Ун-та, 2004. – 864 с.
122. Поляков А.В. Общая с пер права: Феноменолого-коммуникативный поход: Курс с пер. – 2-е с ., доп. – СПб.: с -во „Юридический центр Пресс”, 2003. – 885 с.
123. с пе В.Д. Право в системе социальных норм // Общая с пер государства и права: Академический курс: В 2-х т. / Под с п. М.Н. Марченко. Т. 2: с пер права. – М.: с -во „Зерцало”, 1998. – 640 с.
124. Попов Л.А. Этика: Курс с пер. – М.: Центр, 1998. – 160 с.
125. Право и мораль в истории: проблемы ценностного с пер (материалы симпозиума) // Государство и право. – 1998. – № 8.
126. Правовая система социализма. Понятие, структура, социальные с пе / Под с п. Васильева: В 2-х т. – М.: Юрид. Лит., 1986 – Т. 1. – 513 с.
127. Проблеми теорії держави і права / Автор-упорядник М.В. Кравчук. – Тернопіль: Екон. Думка, 2002. – 289 с.
128. Протасов В.Н. Правоотношение как система. – М.: Юрид. Лит., 1991. – 120 с.
129. Правовий звичай як джерело українського права (ІХ–ХІХ с .) / За с п. І.Б. Усенка. – К.: Наукова думка, 2006. – 279 с.
130. Протасов В.Н. с пер права и государства. – 2-е с ., перераб. И доп. – М.: Юрайт-М, 2001. – 346 с.
131. Пчелов Е.В. Романовы. История династии. – М.: ОЛМА–ПРЕСС, 2003. – 494 с.
132. с перс я П.М. Основи загальної теорії права і держави. Вид. 5-те, зі змінами: Навчальний посібник. – Тернопіль: с пе, 2001. – 176 с.
133. с перс я П.М. Трансформація методології вітчизняного праводежавознавства: досягнення і проблеми // Юридична Україна. – 2003. – № 1. – С .24.
134. Рик С. Моральнісна архітектоніка соціального часу // Філософська думка. – 1999. – № 3. – С. 96.
135. Ромашов Р.А. с пер государства и права. – СПб.: Из-во с пе-Петербургского ун-та внутр. Дел, 2004. – 182 с.
136. с перс А.М. Что такое консерватизм? – М.: СПб.: Университетская книга, 1999. – 223 с.
137. с перс я В.Н. Система // Философский энциклопедический с пер. – М., 1989. – С. 585.
138. Самохвалов В.А. Закон в системі соціального регулювання // Енциклопедія законодавства. – К.: Український Центр духовної культури, 2003. – 228 с.
139. с перс я В., с перс Н. Правова природа регулювання суспільних відносин // Право України. – 2000. – № 10 – С. 11.
140. с перс я В.М. Право і влада суверенної України: методологічні аспекти: Монографія. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2002. – 724 с.
141. с перс А.П. Развитие правовой культуры как правовой прогресс. – Екатеринбург: с -во с перс я ун-та, 1996. – 250 с.
142. Семків О.І. Політика і мораль // Політологія: Підручник. / За с п. О.І. Семківа. – Львів: Світ, 1994. – 592 с.
143. Серио П. Структура и целостность. Об интеллектуальных с пер структурализма в Центральной и Восточной Европе. 1920–30-е гг., / Пер. С фран. – М.: Прогресс, 2001. – 416 с.
144. Сидоренко С. Наука і освіта без моральних засад – сила руйнівна // Урядовий кур’єр. – 2005, 11 травня. – № 85. – С. 12.
145. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. З рос. – Х.: Консул, 2001. – 656 с.
146. с пер по этике. / Под с п. И.С. Кона. – 4-е с . – М.: Политиздат, 1981. – 398 с.
147. Современные подходы к пониманию права и их значение для юридической практики // Общая с пер права и государства: с пер / Под с п. В.В. Лазарева. – М.: Юрист, 1996. – 472с.
148. Соловьев В.С. Оправдание добра // Избранное / А.В. Гулыга, С.Л. с перс. – М.: Сов. с пер, 1990. – 496 с.
149. Соловьев В.С. Оправдание добра: Нравственная философия // Соловьев В.С. Соч.: В 2-х т. – М.: с перс я , 1988. – Т. 1.– 479 с. (Б-ка этической мысли).
150. Социологический энциклопедический с пер / Редактор-координатор Г.В. Осипов. – М.: Издат. Группа ИНФА – М – Норма, 1998. – 488 с.
151. Соціологія: терміни, поняття, персоналії: Навч. Словник-довідник / Укладачі В.М. Піча, В.Ю. Піча, Н.М. Хома та ін.; За заг. с п. В.М. Пічі. – К.: „Каравела”, Львів: „Новий світ–2000”, 2002. – 480 с.
152. Стальгевич А.К. Некоторые вопросы теории социалистических с перс отношений // Сов. Государство и право. – 1957. – № 12.
153. Сырых В.М. Метод правовой науки: с перс элементы, структура. – М.: Юрид. Лит., 1980. – 17 с.
154. Сырых В.М. Основы правоведения: Учебн. Пособие. – М.: Былина, 1996. – 160 с.
155. Тарановский Ф.В. Учение о естественном праве // Академічна юридична думка / Укладачі: І.Б. с пер, Т.І. Бондарук; За заг. с п. Ю.С. Шемшученка. – К.: Ін Юре, 1998. – 503 с.
156. с пер государства и права / Под с п. М.М. с перс я , В.О. Лучина, Б.С. Эбзеева. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2000. – 420 с.
157. с пер государства и права / С.С. Алексеев, С.И. Архипов, Г.В. с перс я и с .; Под с п. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М.: Юриздат, 2000. – 496 с.
158. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За с п. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: с перс Інтер, 2006. – 688 с.
159. Теорія держави і права: Академічний курс / За с п. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: с перс Інтер, 2006. – 688 с.
160. с пер права и государства: с пер / Рук. Авт. Кол. Г.Н. Манов. – М.: Юрид. Лит., 1966. – 320 с.
161. Теорія держави і права / А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков та ін. – К.: с перс Інтер, 2002. – 368 с.
162. Токарев С.А. Проблемы отечественного сознания доклассовой с пе // Охотники, собиратели, рыболовы. – М.: Наука, 1972. – 488 с.
163. Тофтул М.Г. Етика: Навч. Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. – 430 с.
164. с перс я Е.Н. Энциклопедия права. – СПб.: Юрид. Ин-т, 1998. – 483 с.
165. Философская энциклопедия / Глав. с п. Ф.В. Константинов. – М.: Сов. Энциклопедия, 1970. – Т. 3. – 740 с.
166. Философский с пер / Под с п. И.Т. Фролова. – 6-е с ., перераб. И доп. – М.: Политиздат, 1991. – 560 с.
167. Философский энциклопедический с пер / Е.Ф. Губский и с . ( с п.-сост). – М.: ИНФА-М, 1997. – 576 с.
168. Філософія права / О.Г. Данільян, А.Д. Байрачна, С.І. Максимов та ін.; За с п. О.Г. Данільяна. – К.: с перс Інтер, 2002. – 272 с.
169. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М.: Юрид. Лит., 1974. – 351 с.
170. Харт Х.Л.А. Концепція права: Наук. Видання / Пер. З с пе. Н. Комарова. – К.: Сфера, 1998. – 236 с.
171. Харчев А. Структура морали и предмет этики // Структура морали и личности. – М.: Политиздат, 1977. – 143 с.
172. Холл Дж. Интегративная с перс я ія // с перс я мировой правовой мысли: В 5-ти т. – М., 1999. – Т. 3. – 840 с.
173. Цвєтков В.В. Мораль та етика державного службовця // Правова держава: Щорічник наукових праць Ін-ту держави та права с . В.М. Корецького НАН України. – с п. 8. – К.: Ін-т держави і права с . В.М. Корецького НАН України, 1997. – С. 116–120.
174. Цвік М.В. Ознаки права // Загальна теорія держави і права: Підручник. – Х.: Право, 2002. – 432 с.
175. с перс, Марк Тулій. Про державу; Про закони; Про природу богів / Пер. З латин. В. Литвинов. – К.: Основи, 1998. – 476 с.
176. Шапп Я. О свободе, морали и праве // Государство и право. – 2002. – № 5. – С. 85–96.
177. Шитов А.Н. с перс основания права. Автореф. Дис. … с пе. Юрид. Наук. – М., 1996. – 18 с.
178. Этика. Энциклопедический с пер / Под с п. Р.Г. Апресяна и А.А. с перс я . – М.: Гардарики, 2001. – 671 с.
179. Эфроимсон В. Родословная альтруизма // Новый мир. – 1971. – № 10. – С. 104.
180. Эфроимсон В.П. Генетика этики и с перс . – СПб.: с перс , 1995. – 230 с.
181. Юнг К.Г. Психология бессознательного. – М.: с пе, 1994. – 503 с
182. Юридична енциклопедія: В 6-ти т. / Редкол. Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: с п. Енциклопедія, 1998. – Т. 2: Д-Й, 1999. – 744 с.
183. Юридична енциклопедія: В 6-ти т. / Редкол. Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: с п. Енциклопедія, 2003. – Т. 5: П-С. – С. 40–41.
184. Юридична енциклопедія: В 6-ти т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: с п. Енциклопедія, 2001. – Т. 3: К-М. – 792 с.
185. Юридичний словник-довідник / За с п. Ю.С. Шемшученка. – К.: Феміна, 1996. – 696 с.
186. Юркевич П.Д. Из науки о человеческом духе // Философские произведения. – М.: с -во „Правда”, 1990. – С. 190.
187. Явич Л.С. Общая с пер права. – Л.: с -во Ленинградского ун-та им. А.А. с пер, 1976. – 287 с.
188. Явич Л.С. Сущность права: с перс я-философское понимание генезиса, развития и функционирования юридической формы общественных отношений. – Л.: ЛГУ им. А.А. с пер, 1985. – 207 с.
189. с перс К. Введение в философию // Путь в философию. с перс я. – М., 2001 – С. 117.
190. с перс К. Всемирная история философии. Введение / Пер с нем. К.В. Лощевский. – СПб.: Наука, 2000. – 272 с.

Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.