У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІГРАЦІЇ ТА РЕЄСТРАЦІЇ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ (АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)
Количество страниц 189
ВУЗ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Год сдачи 2007
Содержание З М І С Т

ВСТУП .................................................................................................................3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МІГРАЦІЇ ТА РЕЄСТРАЦІЇ ФІЗИЧНИХ ОСІБ........................................................................................................10

1.1. Історико-правовий аналіз міграції та реєстрації фізичних осіб............10
1.2. Нормативна регламентація міграції та реєстрації фізичних осіб в Україні............................................................................................................................45
1.3. Зарубіжний досвід нормативної регламентації реєстрації фізичних осіб..................................................................................................................................75

РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ МІГРАЦІЇ ТА РЕЄСТРАЦІЙНОГО ОБЛІКУ ФІЗИЧНИХ ОСІБ…………………...................94

2.1. Порядок здійснення та основні напрями удосконалення реєстраційного обліку фізичних осіб.....................................................................................................94
2.2. Компетенція органів виконавчої влади у сфері міграції та реєстрації фізичних осіб................................................................................................................107
РОЗДІЛ ІІІ. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ У ПРОТИДІЇ ПОРУШЕННЯМ МІГРАЦІЙНИХ ТА РЕЄСТРАЦІЙНИХ ПРАВИЛ…………………..........................................................................................127

3.1. Зміст адміністративного примусу у протидії порушенням міграційних та реєстраційних правил….........................................................................................127
3.2. Застосування адміністративно-запобіжних заходів у протидії порушенням міграційних та реєстраційних правил ……………………................136
3.3. Застосування заходів адміністративного припинення у протидії порушенням міграційних та реєстраційних правил.................................................148
3.4. Застосування адміністративних стягнень у протидії порушенням міграційних та реєстраційних правил........................................................................158

ВИСНОВКИ ....................................................................................................175

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...................................................177

ДОДАТКИ…………………………………………………………………….190

ВСТУП
Актуальність теми. Негативні зміни криміногенної обстановки, що спостерігаються в Україні обумовлені цілою низкою факторів. Зокрема, невпорядкованість міграційних процесів, вплив закордонного криміногенного елементу, окремих фінансово-промислових груп, зацікавлених у дестабілізації в нашій країні, ослаблення в силу причин об’єктивного і суб’єктивного характеру контролю за в’їздом і перебуванням на території України іноземців та осіб без громадянства, зокрема, держав ближнього зарубіжжя, змушують сконцентрувати увагу на ролі міграційної та реєстраційної системи у розв’язанні проблемних питань щодо зміни криміногенної обстановки.
Відсутність візового режиму в’їзду і виїзду з України громадян цілого ряду держав, обладнаних кордонів, відкрило широкі можливості для проникнення на територію України кримінальних та інших асоціальних елементів із зарубіжних країн. Ослаблення ж паспортно-візового режиму призвело до безконтрольності проживання таких осіб, що сприяло їх подальшій криміналізації.
Необхідно підкреслити, що іноземці та особи без громадянства все частіше вчиняють на теренах України різного роду правопорушення і злочини, у тому числі створюють нові або вступають у вже існуючі організовані злочинні групи. Спостерігається підвищений інтерес міжнародних злочинних угрупувань до переміщення своєї діяльності на територію України та освоєнню тут високорентабельних сфер кримінального бізнесу. Особливе значення має питання незаконного проникнення на нашу територію іноземців та осіб без громадянства. Ослаблення прикордонного контролю і паспортного режиму створюють для цього сприятливі умови.
Про підвищення активності у цій сфері протягом останнього десятиріччя яскраво свідчать кількісні статистичні показники та якісні тенденції. За даними ДІТ МВС України, лише у 2005 році органами внутрішніх справ виявлено 18,8 тис. нелегальних мігрантів, з яких за межі України видворено 12,7 тис. осіб, в тому числі, 1,3 тис. – примусово. Заборонений подальший в’їзд на територію Укрବїни 5,4 тис. нелегалам. До адмі¬ністра¬тивної відповідальності за порушення міг¬раційного законодавства притягнуто 59,2 тис. іноземців. До спеціальних установ міліції поміщалося 6,9 тис. затриманих.
З метою захисту правопорядку, збереження існуючого рівня соціальної заможності й економічного добробуту своїх громадян, у багатьох країнах вдалися до превентивних адміністративно-правових заходів щодо обмеження в’їзду і перебування небажаних іноземців. Це спонукало осіб, що не мали підстав або можливостей для легальної міграції, до пошуку нових каналів нелегального пересування і країн з сприятливими для цього умовами. Серед таких держав опинилась Україна.
Тривала відірваність від загальносвітового досвіду, зачатковий розвиток засад міграційного права, повільне становлення відповідних державних і недержавних інституцій і, як наслідок, неспроможність ефективно протидіяти порушенням міграційних та реєстраційних правил ¬– все це ставить перед юридичною наукою і правоохоронною практикою невідкладне завдання всебічного вивчення міграційних процесів і явищ, формування ефективних організаційно-правових засобів протидії зазначеним порушенням.
Деякі питання удосконалення правових і організаційних основ діяльності у сфері міграції досліджувалися у наукових працях західних дослідників даної проблематики Г. Вербунта, Г. Венден-Дідьє, Д. Коста-Ласку, Т. Хаммара та ін., російських вчених О. Арбузкіна, М. Богуславського, О. Воробйової, Ж. Зайончковської, В. Іонцева, І. Карданова, А. Михайлова, В. Моісеєнка, Г. Морозової, Л. Рибаковського, Б. Хорєва, та ін., а також цілої низки вітчизняних авторів: С. Бритченко, І. Вайнагія, О.Малиновської, В. Новіка, Н. Нижник, О. Піскуна, С. Пирожкова, І. Прибиткової, С. Ратушного, Ю. Римаренка, О. Хомри, П. Чалого, М. Шульги та ін.
Слід зазначити, що дослідження проблемних сторін протікання міграційних процесів вченими у галузі адміністративного права більшою мірою прис¬вя¬чені загальним питанням адміністративно-правового регу¬лю¬вання статусу інозем¬ців на території України (С. Константінов, В. Олефір) або протидії нелегальній міграції (В. Жук, О. Кузьменко, А. Мозоль, Т. Мінка, І. Сєрова). Інші дослідники, звертаючись до окремих аспектів організаційно-правового регулювання міграційних процесів (О. Бандурко, І. Гарна, С. Мосьондз, С. Чехович), того ж часу, не охоплюють усього спектру важливих проблем у сфері реєстраційного обліку фізичних осіб.
Саме тому, для вітчизняної адміністративно-право¬вої науки спеціальне дослідження процесу адміністративно-правового регулювання міграції та реєстрації фізичних осіб – є новим, недостатньо розробленим напрямом наукового пошуку.
Викладене, на думку автора, свідчить про актуальність обраної ним теми дисертаційного дослідження, обумовлює його структуру, зміст, свідчить про науково-теоретичну і практичну значимість роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження пов’язана із Комп¬лексною програмою профілак¬тики злочинності на 2001-2005 рр., затвердженою Указом Президента України від 25 грудня 2000 року. Дисертація виконана відповідно до пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних дослід¬жень МВС України, які потре¬бують першочергового розроблення і впро¬вадження в практичну діяль¬ність органів внутрішніх справ України на період 2001-2009 рр, плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ на 2007 рік (п.56). Актуальність обраного наукового напряму безпо¬середньо випливає із Концепції адміністративної реформи в Україні, Програми боротьби з незаконною міграцією, Концепції розвитку органів внутрішніх справ у XXI столітті, багатьох відомчих програм. Робота спрямована на виконання указів Президента України «Про заходи щодо посилення боротьби з незаконною мігра¬цією», «Про додаткові заходи щодо реалізації права людини на свободу пересу¬вання і вільний вибір місця проживання», «Питання організації виконання Закону України «Про імміграцію», «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», «Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією» та ін.
Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у розробці науково-обґрунтованих положень, направлених на удосконалення адміністративно-правового регулювання та організації практичної діяльності уповноважених органів у сфері міграції та реєстрації фізичних осіб.
Вказаною метою зумовлена постановка та вирішення наступних конкретних завдань:
– визначити основні історичні етапи міграції та реєстрації фізичних осіб в Україні;
– проаналізувати нормативно-правову базу міграційної та реєстраційної сфер і виявити наявний резерв для її удосконалення;
– дослідити на різних рівнях управління практичну організацію та функціонування паспортно-реєстраційної системи;
– розкрити зміст та особливості компетенції органів виконавчої влади у сфері міграції та реєстрації фізичних осіб;
– довести, що адміністративно-примусові заходи протидії порушенням міграційних та реєстраційних правил є системним утворенням і належить до групи механізмів по забезпеченню адміністративно-правових режимів;
– надати авторську класифікацію адміністративно-примусових заходів, які застосовуються у протидії порушенням міграційних та реєстраційних правил;
– визначити правові засади застосування заходів адміністративного примусу в протидії порушенням міграційних та реєстраційних правил;
– розробити рекомендації, спрямовані на удосконалення правового регулювання, організації та практики діяльності Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.
Об’єктом дослідження є суспільні відносин, що виникають у сфері міграційних процесів в Українській державі.
Предмет цього дослідження становлять організаційно-управлінські засади правового регулювання міграції та реєстрації фізичних осіб в Україні.
Методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дослідження в роботі використана сукупність методів наукового пізнання. Головним у цій системі виступає загальнонауковий діалектичний метод, що дає можливість дослідити проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз правових розпоряджень у сфері, яка є предметом дослідження. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат, визначені загальні засади міграції та реєстрації фізичних осіб. Системно-структурний та порівняльно-правовий методи дозволили дослідити питання адміністративно-юрисдикційної діяльності, інформаційно-аналітичного забезпечення та планування, а також проблеми взаємодії органів виконавчої влади України, до компетенції яких входять питання політики у сфері міграції та реєстрації фізичних осіб. Використання соціологічного та статистичного методів дозволило узагальнити юридичну практику, проаналізувати емпіричну інформацію, що стосується теми дисертаційного дослідження. Історико-правовий метод застосовувався для вивчення становлення та подальшого розвитку міграційних процесів в цілому та міграційного законодавства зокрема. За допомогою формально-юридичного методу було досліджено зміст правових норм, які передбачають адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері міграції та реєстрації фізичних осіб, сформульовано пропозиції по їх удосконаленню.
Наукова новизна одержаних результатів обумовлена актуальністю теми дисертації, її змістом та проблемами, що безпосередньо досліджені. Дисертація є однією з перших спроб комплексного дослідження проблем адміністративно-правового регулювання міграції та реєстрації фізичних осіб на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Вона також визначається сучасною постановкою проблеми, виявленням та дослідженням нових ідей і тенденцій розвитку відносин в міграційній сфері та напрямів удосконалення законодавства. В роботі враховані положення чинного законодавства, піддано аналізу теоретичний та практичний матеріал, що стосується тематики дослідження. Це дозволило по-новому підійти до дослідження значного кола проблем, які залишилися поза увагою вчених, але мають важливе значення.
У результаті проведеного дослідження сформульовано низку концептуальних положень, які відрізняються науковою новизною і мають важливе теоретичне та практичне значення:
вперше:
– сформульовано історико-правові передумови виникнення та розвитку міграційних процесів та реєстрації фізичних осіб;
– виділено критерії класифікації нормативно-правових актів у сфері міграції та реєстрації фізичних осіб;
– здійснено класифікацію заходів адміністративного примусу, які застосовується у протидії порушенням міграційних та реєстраційних правил;
удосконалено:
– порядок здійснення та основні напрями реєстраційного обліку фізичних осіб;
– ряд конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретико-правових засад і практики застосування заходів адміністративного примусу в протидії порушенням міграційних та реєстраційних правил;
набуло подальшого розвитку:
– розмежування компетенції та функцій органів виконавчої влади щодо здійснення політики у сфері міграції та реєстрації фізичних осіб;
– розв’язання окремих проблем правового регулювання застосування адміністративно-примусових заходів у протидії порушенням міграційних та реєстраційних правил.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
• у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблеми удосконалення реєстраційного обліку фізичних осіб;
• у правотворчості – в результаті проведеного дослідження сформульовані пропозиції щодо вдосконалення системи чинного законодавства у сфері міграції та реєстрації фізичних осіб (акти впровадження ВРУ №06-19\15-988 від 22.07.04 та №06-19\15 від 29.06.05);
• у правозастосовчій діяльності – використання одержаних результатів дозволить вдосконалити управлінську діяльність державних органів щодо регулювання міграційних процесів та реєстрації фізичних осіб (акт впровадження ДДГІРФО МВС України від 29.06.04);
• у навчальному процесі – матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі в Прикарпатському юридичному інституті під час проведення занять з дисциплін «Адміністративне право» та «Адміністративна діяльність». Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю дисертанта (акт впровадження ПЮІ ЛДУВС від 06.03.06).
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження були обговорені на засіданні кафедри адміністративного права Київського національного університету внутрішніх справ та дістали позитивну оцінку. Окремі з них були оприлюднені у формі доповідей на всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Проблеми державотворення та захисту прав людини» (м. Острог, 21 травня 2004 року), «Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини» (м. Острог, 28-29 квітня 2005 року) та міжнародних науково-практичних конференціях: «Запорізькі правові читання» (м. Запоріжжя, 30 червня – 2 липня 2005 року), «Організаційно-правові основи взаємодії органів внутрішніх справ із місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування щодо припинення масових заворушень і групових порушень громадського порядку і запобігання їм» (м. Донецьк, 27 січня 2006 року).
Публікації за темою дисертації. Основні теоретичні висновки та практичні рекомендації, що містяться у дисертації, відображені в 7 наукових статтях, 4 з яких – у фахових виданнях України.
Структура дисертації. Специфіка теми дослідження, сформульовані мета та завдання визначили послідовність викладення матеріалу та структуру дисертації. Робота складається з вступу, трьох розділів, які об’єднують дев‘ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (206 найменувань). Загальний обсяг дисертації становить 194 сторінки, з них основного тексту – 178 сторінок та 4 додатки (5 сторінок).

Список литературы ВИСНОВКИ



У дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішення нової наукової проб¬леми, яка полягає у розробці організаційно-управ¬лінсь¬ких засад регулювання міграції та реєстрації фізичних осіб, а також реалізації адміністративно-примусових заходів у протидії порушенням міграційних та реєстраційних правил. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, які спрямовані на досягнення поставленої мети:
1. Вивчені в ході дослідження кількісні і якісні тенденції дають підстави стверджувати, що порушення міграційних та реєстраційних правил сьогодні перетворились у зону підвищеної кримінальної активності. У зв’язку з цим, потребують подальшого наукового опрацювання питання організації та здійснення протидії цим явищам, зокрема з урахуванням специфіки злочинної діяльності у досліджуваній сфері.
2. Питання щодо дотримання прав людини при обробленні конфіденційних відомостей про особу можна врегулювати лише законодавчим актом. Ось чому, прийняття Закону України «Про Єдиний реєстр персональних даних», що передбачить створення єдиної державної системи реєстрації, обліку та ідентифікації фізичних осіб в Україні, дозволить в комплексі вирішити питання правового регулювання означеної проблеми. В основу розробки цього Закону повинна бути покладена мета реалізації конституційного права на збирання, зберігання, використання та поширення інформації персонального характеру, в тому числі конфіденційної інформації про особу, в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
3. Враховуючи, що практично для всіх міністерств та відомств, які мають завдання і повноваження у цій сфері міграції та реєстрації фізичних осіб, регулювання міграційними процесами (вплив на них) не є безпосереднім змістом їхньої діяльності, на нашу думку, належало б створити на базі Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, що діє у складі МВС України, а також структурних підрозділів Державного комітету України у справах національностей та міграції Державну міграційну службу України. Першим кроком у вирішенні цього питання має стати внутрішнє організаційне реформування Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб в Державний департамент міграційної служби як урядовий орган державного управління у складі МВС України. Така модель створення Державної міграційної служби України дозволить, по-перше, забезпечити у стислі терміни її ефективне функціонування та комплексний підхід до вирішення міграційних питань, по-друге, зберегти професійне ядро та увесь кадровий потенціал, і, по-третє, уникнути додаткових витрат із Державного бюджету України для створення нової розгалуженої інфраструктури, включаючи, насамперед, побудову системи підготовки фахівців, формування реєстрів обліку населення, мереж зв’язку тощо.
4. Класифікацію заходів адміністративного примусу, які застосовуються міліцією у протидії порушенням міграційних та реєстраційних правил, здійснено з використанням ознак, сформульованих дисертантом, зокрема, враховано всі обставини, пов’язані з регламентацією правових та фактичних підстав, умов, порядку і кінцевої мети застосування цих заходів. Відповідно до цього заходи адміністративного примусу, які застосовуються міліцією у протидії порушення міграційних та реєстраційних правил, поділено на три групи: адміністративно-запобіжні заходи, заходи адміністративного та адміністративні стягнення.
5. Орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
6. Ефективність протидії порушенням міграційних та реєстраційних правил безпосередньо пов’язана з удосконаленням координації дій та зусиль усіх її суб’єктів, інтенсивнішим використанням інтегративних властивостей системи, налагодженням більш чітких внутрішніх і зовнішніх інформаційних зв’язків, створенням вітчизняної законодавчої нормативної бази, яка повинна відповідати найсучаснішим європейським та світовим стандартам у даній сфері діяльності.
7. Обґрунтовано пропозиції щодо обмеження негативного впливу запровадження віз для українських громадян, які в’їжджають до країн ЄС, шляхом: надання дешевих або безкоштовних віз; відкриття багаторазових довгострокових віз; удосконалення пунктів пропуску на кордонах для запобігання довгих черг; використання сучасної електронної техніки для прискорення митних процедур. Загалом ми вважаємо розумним кроком у розвитку міграційної політики України вирішити питання про більш широке використання асиметричної візової політики між Україною та ЄС, з повним одностороннім скасуванням візових вимог з боку України щодо громадян країн ЄС.




СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Народонаселение. Энциклопедический словарь / Гл. ред. Г.Г. Меликьян. Ред. кол.: А.Я. Кваша, Н.Н. Шаповалова, Д.К. Шелестов. – М., 1994. – 768 с.
2. Тойнбі А. Дослідження історії. – Том I. – К., 1995. – 263 с.
3. Піскун О. Основи міграційного права: Порівняльний аналіз: Навчальний посібник. – К., 1998. – 360 с.
4. Свод древнейших письменных известий о славянах. – Т. I (I-VII вв.). – М., 1991. – 419 с.
5. Свод древнейших письменных известий о славянах. – Т. II (VII-IX вв.). – М., 1991. – 516 с .
6. Літопис Руський / Пер. Л.Є. Махновець. – К., 1989. – 270 с.
7. История средних веков (в двух томах). – Т. II. Учебник. / Под. ред. С.Д. Сказкина и др. Изд. 2-е, перераб. – М., 1977. – 464 с.
8. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Том XL. – СПб., 1904. – 911 с.
9. Владимирский-Буданов М.Ф. Обзор истории русского права. – Ростов-на-Дону, 1995. – 517 с.
10. Записки Юлия Цезаря / Пер. и коммент. М.М. Покровского; Гай Саллюстий Крисп. Сочинения /Пер., статья и коммент. В.О. Горенштейна. – М., 1999. – 363 с.
11. Монтескье Ш.Л. О духе законов. – М., 1999. – 672 с.
12. Штернберг Л.Я. Семья и род у народов северо-восточной Азии /Под ред. и предисл. Я.П. Алькора (Кошкина).– Л., 1933. – 188 с.
13. Соловьев С.М. Сочинения. В 18 кн. Кн. I. Том 1-2 /Отв. ред. И.Д. Ковальченко, С.С. Дмитриев; Вступ. ст. И.Д. Ковальченко, С.С. Дмитриев. – М., 1988. – 690 с
14. Піскун О. Свобода пересування – основний принцип міжнародно-правового регулювання міграційних процесів // Проблеми міграції. – 1999. – № 4. – С. 4-10
15. Пероговский В. О началах международного права относительно иностранцев у народов древнего мира. – К., 1859. – 274 с.
16. Баскин Ю.Я., Фельдман Д.И. История международного права. – М., 1990. – 208 с.
17. Ранович А. Восточные провинции Римской империи в I-III вв. – М.-Л., 1949. – 234 с.
18. Буткевич О. Виникнення і становлення міжнародно-правових інститутів у державах Месопотамії // Український часопис міжнародного права. – 2001. – № 1. – С. 12-18.
19. Еллинек Г. Общее учение о государстве / Пер. под ред. В.М. Гессена и Л.В. Шалланда. – СПб., 1903. – 475 с.
20. Сочинения Платона / Пер. с греч. и объясн. И. Карпова. – СПб., 1863. – 397 с.
21. Фюстель де Куланж Гражданская община древнего мира: Пер. с франц. А.М. /Под ред. проф. Д.Н. Кудрявского. – СПб., 1906. – 278 с.
22. Джонс А.Х.М. Гибель античного мира. – Ростов н/Д. – 1997. – 638 с.
23. Византийская книга эпарха / Вступ. ст., пер., комент. М.Я. Сюзюмова. – М., 1962. – 395 с.
24. Памятники права Киевского государства / Сост. А.А. Зимин. – М., 1952. – 176 с.
25. Антология мировой правовой мысли. В 5 т. Т. IV. Россия XI – XIX вв. / Нац. Обществ.-науч. фонд; Рук. науч. проекта Г.Ю. Семигин. – М., 1999. – 389 с.
26. Литаврин Г.Г. Пселл о причинах последнего похода русских на Константинополь // Византийский временник. – 1967. – Том 27. – 156 с.
27. Литаврин Г.Г. Условия пребывания древних русов в Константинополе в X в. и их юридический статус. /В кн. Литаврин Г.Г. Византия и славяне (сборник ст.). Серия (Византийская библиотека). – СПб., 2001. – 712 с.
28. Литаврин Г.Г. Древняя Русь, Болгария и Византия в IX-X вв. /В кн. Литаврин Г.Г. Византия и славяне (сборник ст.). Серия (Византийская библиотека). – СПб., 2001. – 638 с.
29. Литаврин Г.Г. Война Руси против Византии в 1043 г. /В кн. Исследования по истории славянских и балканских народов: Эпоха средневековья. Киевская Русь и ее славянские соседи. – М., 1972. – 429 с.
30. Романов С.В. О теоретических основах правового регулирования статуса иностранцев в Российской Федерации // Московский журнал международного права. – 1996. – № 2. – С. 3-8.
31. Лащенко Р. Лекції по історії українського права. Частина перша: Княжа доба. – Прага, 1923. – 187 с.
32. Шмидт К. К вопросу о генезисе иммиграционной политике Великобритании // Миграция и мигранты в мире капитала: исторические судьбы и современное положение / Сб. научн. Трудов. – К., 1990. – С. 88-103.
33. Вильсон В. Государство. Прошлое и настоящее конституционных учреждений / Пер. под ред. Ященко А.С. – М., 1905. – 166 с.
34. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Том XXIIа. – СПб., 1897. – 1267 с.
35. Гроций Г. О праве войны и мира. Три книги. – М., 1956. – 438 с.
36. Эмер де Ваттель. Право народов. – М., 1960. – 377 с.
37. Любарский К. Паспортная система и система прописки в России // Права людини в Україні. Інформаційно-аналітичний бюллетень Українсько-Американського Бюро захисту прав людини: Випуск 17. – К., 1996. – С. 78-92.
38. Мулюкин А.С. Приезд иностранцев в Московское государство. Из истории русского права XVI – XVII веков. – СПб., 1909. – 274 с..
39. Мартенс Ф. Современное международное право цивилизованных народов. – Том II. – СПб., 1883. – 317 с.
40. Полное собрание законов Российской империи. Т. I. – СПб., 1830. – №85. – 250 с.
41. Нечаев В.В. Иноземческие слободы в Москве XVI–XVII вв. // Москва в ее прошлом и настоящем. Т. 2. – М., 1910. – С. 22-37.
42. Переписная книга Немецкой слободы 1747 года // Материалы для истории московского купечества. – Т. 1. – М., 1891. – С. 28-46.
43. Мыш М.И. Об иностранцах в России. – СПб., 1888. – 97 с.
44. Черниловский З.М. Правовое государство: на перекрестке мнений // Право и власть. – М., 1990. – С. 183.
45. Кистяковский Б.А. Философия и социология права /Сост., прим., указ. В.В.Сапонова – СПб., 1999. – 726 с.
46. Филлипов С.В. США: иммиграция и гражданство. – М., 1973. – 214 с.
47. Лебедева Л. Кого ждут в Америке? // Миграция. – 1997. – № 4. – С. 20-25.
48. Дюги Л. Конституционное право. Общая теория государства. / Пер. с франц. А. Ященко, В. Краснокутский, Б. Сыромятников. Предисл. проф. П. Новгородцева. – М., 1908. – С. 860.
49. Ленин В.И. Полн. собр. соч. Т. 2. – 521 с.
50. Постановление НКИД РСФСР «О визации паспортов при въезде в Россию» от 2 декабря 1917 года // Собрание Узаконений рабоче-крестьянского правительства РСФСР. – 1917-1918 гг. – Ст. 17.
51. Хрестоматія з історії держави і права України. В 2-х т. Том 2. Лютий 1917 р. – 1996 р. – К., 1997. – 329 с.
52. Сборник законов СССР. – 1927. – № 12. – Ст. 122.
53. Собрание Узаконений рабоче-крестьянского правительства РСФСР. – 1918. – № 73. – Ст. 792.
54. Рыбальченко Р.К. Паспортная система в СССР. – К., 1974. – 225 с.
55. Собрание законов и распоряжений Рабоче-Крестьянского Правительства СССР. – 1932. – № 84. – Ст. 516.
56. Збірник законів та розпоряджень Уряду України. – 1933. – № 1. – Ст. 5.
57. Собрание Постановлений и Распоряжений Правительства СССР. – 1940. – № 24. – Ст. 591.
58. Збірник законів та наказів Робітничо-селянського уряду СРСР. – 1933. – № 3. – Ст. 2.
59. Муді Р. Система прописки в світлі Конституції України і Європейської конвенції прав людини // Український правовий часопис. – 1998. – Випуск 1. – С. 16-22.
60. Собрание Постановлений и Распоряжений Правительства СССР. – 1940. – № 24. – Ст. 109.
61. Чехович С. До проблеми конституційно-правового забезпечення свободи пересування та системи прописки в Україні // Проблеми міграції. – 1999. – № 3. – С. 22-29.
62. Вісник Конституційного Суду України. – 2001. – № 5. – С. 31-37.
63. Про внесення зміни до Положення про паспортну службу органів внутрішніх справ: Постанова Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 року // Офіційний вісник України. – 2002. – № 2. – Ст. 63.
64. Про заходи щодо реєстрації фізичних осіб: Указ Президента України від 11 січня 2002 року // Офіційний вісник України. – 2002. – № 3. – Ст. 80.
65. Про затвердження Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року // Офіційний вісник України. – 2002. – № 3. – Ст. 69.
66. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11 грудня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 232.
67. Динько О.Ф. Зміст і гарантії забезпечення реалізації свободи пересування людини та громадянина в Україні: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 / Національна академія внутрішніх справ України . – К., 2003. – 220 с.
68. Константій О.В. Джерела адміністративного права України: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Нац. ун-т. внутр. справ – Х., 2000. – 194 с.
69. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
70. Коваль Л.В. Адміністративне право України: Курс лекцій. – К.: Вентурі, 1998. – 121с.
71. Бахрах Д.М. Советское законодательство об административной ответственности: Учеб. пособие / М-во высш. и сред. спец. образования РСФСР. Перм. ун-т им. А.М. Горького. – Пермь, 1969. – 344 с.
72. Про міжнародні договори України: Закон України від 22 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 10. – Ст. 45.
73. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
74. Гаврушко Ю.Ф. Правове регулювання міграційних процесів на універсальному та єврорегіональному рівнях: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. – К., 2005. – 204 с.
75. Sieghart, The International Law of human Rights (1983; paperback, 1985). – Р.174-180.
76. Basic Documents on Human Rights (Brownlie ed., 2nd.). – London, 1981. – 492 р.
77. Jagerskiold, «The Freedom of Movement», in The International Bill of Rights Henking ed. – USA, 1981. – Р. 180-181.
78. Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції: Закон України від 17 липня 1997 року // Офіційний вісник України, 1997. – № 14. – Ст. 76.
79. Буроменський М.В. Міжнародний захист прав людини та права біженців. – Київ: ВАІТЕ. – 2002. – 160с.
80. Черниченко С.В. Международно-правовые вопросы гражданства. М., 1968. – 76 с.
81. Лукашук И.И. Международное право. Особенная часть. М., 1997. – 393с.
82. Энтин М.Л. Международные гарантии прав человека. Опыт Совета Европы. М., 1997. – 167 с.
83. Сборник международно-правовых документов, регулирующих вопросы миграции. – М.:МОМ, 1994.– 399 c.
84. Топорнин Б. Европейское право: Учебник.– М.: Юристъ, 1998.– С. 231
85. Сборник международно-правовых документов и национальных законодательных актов по вопросам беженцев // Сост. Ю.Сарашевский . – Минск.: Тесей, 2000.– 254 с.
86. Про ратифікацію Угоди про співпрацю держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у боротьбі з незаконною міграцією: Закон України від 17 березня 1999 року // Урядовий кур’єр. – 1999. – 15 квіт.
87. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року // Відомості Верховної Ради Української РСР – 1984. – дод. до № 51. – Ст. 1122.
88. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 38-39. – Ст. 195.
89. Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України: Закон України від 21січня 1994 року // Відомості Верховної Ради України. –1994. – № 18. – Ст. 101.
90. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 4 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №23. – Ст. 161.
91. Про громадянство України: Закон України від 18 січня 2001 року // Офіційний вісник України. –2001. – № 9. – Ст. 342.
92. Про імміграцію: Закон України від 7 червня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – № 41. – Ст. 197.
93. Про біженців: Закон України від 21 червня 2001 року // Голос України. – 2001. – 31 лип. – С. 4-6.
94. Про Державну прикордонну службу України: Закон України від 4 квітня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 12. – Ст. 57.
95. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11 грудня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 2. – Ст. 4.
96. Про правовий статус закордонних українців: Закон України від 4 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 25. – Ст. 343.
97. Бритченко С.П., Чехович С.Б. Науково-практичний коментар до Закону України «Про імміграцію». – К.: Магістр-ХХІ сторіччя, 2005. – 176 с.
98. Про затвердження Положення про дипломатичне представництво України за кордоном: Розпорядження Президента України від 22 жовтня 1992 року № 166/92 // Сборник распоряжений Президента Украины. – 1992. – Вып.4 (октябрь-декабрь 1992 года). – С. 41-45.
99. Консульський статут України: затверджено Указом Президента України від 2 квітня 1994 року №127/94 // Сборник указов Президента Украины. – 1994.- Вып.2 (апрель-июнь 1994 года). – С. 7-31; 1996. – Вып.4, часть І (октябрь-ноябрь 1996 года). – С. 191; 1997. – Вып.1 (январь-март 1997 года). – С. 95; 1999. – Вып.1 (январь-март 1999 года). – С. 73.
100. Питання імміграційного контролю: Указ Президента України від 9 січня 1999 року № 4/99 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 2. – Ст.54.
101. Про заходи щодо посилення боротьби з незаконною міграцією: Указ Президента України від 18 січня 2001 року № 22 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 3. – Ст. 10.
102. Про додаткові заходи щодо реалізації права людини на свободу пересування і вільний вибір місця проживання: Указ Президента України від 15 червня 2001 року № 435/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 25. – Ст. 1465.
103. Питання організації виконання Закону України «Про імміграцію»: Указ Президента України від 7 серпня 2001 року // Урядовий кур’єр. – 2001. – 14 серпня.
104. Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією: Указ Президента України від 6 лютого 2003 року // Офіційний вісник України. – 2003. – № 6. – Ст. 228.
105. Про Правила в’їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 року № 1074 // Зібрання постанов Уряду України. – 1996. – № 4. – Ст. 48.
106. Про внесення змін до Правил оформлення візових документів для в’їзду в Україну: Постанова Кабінету Міністрів № 1969 від 25 грудня 2002 року // Офіційний вісник України. – 2003. – № 2. – Ст. 21.
107. Про затвердження Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання послуг на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, Порядку оформлення і видачі посвідки на постійне місце проживання: Постанова Кабінету Міністрів України 26 грудня 2002 року № 1983 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 52. – Ст. 2400.
108. Про затвердження Програми регулювання міграційних процесів на 2003-2005 роки: Постанова Кабінету міністрів України від 20 серпня 2003 року № 1296 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 29. – Ст. 1538.
109. Про затвердження Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання: Постанова Кабінету міністрів України від 16 січня 2003 року // Офіційний вісник України. – 2003. – № 4. – Ст. 53.
110. Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні: Постанова Кабінету міністрів України від 28 липня 2004 року // Офіційний вісник України. – 2004. – № 24. – Ст. 1382.
111. Про порядок відшкодування до державного бюджету витрат, пов’язаних з примусовим адміністративним видворенням з України: Наказ МВС України № 814 від 27 листопада 1996 року. – К.: МВС України, 1996.
112. Про затвердження Інструкції про порядок продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства: Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 1456 від 1 грудня 2003 року. – К.: МВС України, 2003.
113. Про затвердження Положення про визнання іноземних документів про освіту: Наказ Міністерства освіти і науки України № 563 від 20 серпня 2003 року. – К.: МОН України, 2003.
114. Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії між органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України та органами внутрішніх справ України при передаванні затриманих ними іноземців та осіб без громадянства: Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України та Міністерства внутрішніх справ України № 742/1090 від 15 жовтня 2004 року. – К.: АДПС України, МВС України, 2004.
115. Про запровадження реєстраційної картки іноземця: Наказ Державного комітету у справах охорони державного кордону України від 25 липня 2001 року № 440 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 33. – Ст. 1567.
116. Про затвердження Положення про пункти тимчасового розміщення біженців та Правила проживання у ньому: Наказом Державного комітету України у справах національностей та міграції № 31 від 5 вересня 2002 року // Офіційний вісник України. – 2002. – № 32. – Ст. 1613.
117. Про затвердження розмірів плати за послуги, що надаються службою громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, та Порядку їх надання: Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції № 1029/541/245 від 26 серпня 2003 року. – К.: МВС України, МФ України, МЕ та ЗПЄІ України, 2003.
118. Про затвердження Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон: Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України та Державної митної служби України № 297/793 від 24 листопада 2003 року. – К.: АДПС України, ДМС України, 2003.
119. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
120. Про заходи щодо запобігання нелегальній міграції громадян в Україну і регулювання міграційних процесів у Києві: Рішення Київської міської ради від 28 грудня 1999 року № 215/717 // Хрещатик. – 2000. – 8 лютого.
121. Про затвердження Концепції імміграційної політики в м. Києві: Рішення Київської міської ради від 24 травня 2001 року № 344/1320 // Хрещатик. – 2001.- 4 вересня.
122. Про власність: Закон України від 7 лютого 1991 року // Відомості Верховної Ради УРСР. –1991. – № 20. – Ст. 249.
123. Про охорону дитинства: Закон України від 26 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 30. – Ст.142.
124. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – Ст.135.
125. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 402 c.
126. Мосьондз С.О. Адміністративне право України у визначеннях та схемах: Навчальний посібник. – К.: Прецедент, 2006. – 176 с.
127. Особливості виконавчої влади в пострадянській Україні: Монограф. / О.О.Кордун, К.О. Ващенко, Р.М. Павленко; За заг. ред. О.О. Кордуна. – К.: МАУП, 2000. – 248 с.
128. Про систему центральних органів виконавчої влади України: Указ Президента України від 15.12.1999 р. № 1572/99 // Голос України. – 1999. – № 236. – 18 грудня.
129. Про Державну прикордонну службу України: Закон України від 03.04.2003 р. // Відомості Верховної Ради. – 2003. – №27. – Ст.208.
130. Про Положення про Міністерство внутрішніх справ: Указ Президента України від 17.10.2000 №1138/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 42. – Ст. 1105.
131. Про утворення Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб: постанова Кабінет Міністрів України від 14.06.2002р. № 844 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 25.- Ст. 1210.
132. Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992р. // Відомості Верховної Ради 1992. – №. 27.- Ст. 382.
133. Про положення про Міністерство закордонних справ України: указ Президента України від 03.04.1999 року № 357/99 // Офіційний вісник України. – 1999. – №14.- Ст. 364.
134. Про Положення про Міністерство праці та соціальної політики України: Указ Президента України від 30.08.2000 року № 1035 // Офіційний вісник України. – 2000. –№35. – Ст. 1149.
135. Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи: Указ Президента від 05.03.2004 року № 283/2004 // Офіційний вісник України. – 2004. – №10. – Ст.581.
136. Положення про Міністерство охорони здоров’я України: Указ Президента України від 17.08.1998 року № 884/98 // Офіційний вісник України. – 1998. – №33. – Ст.1221.
137. Про Положення про Міністерство освіти і науки України: Указ Президента України від 24.07.2000 року № 918/2000 // Урядовий кур’єр. – 2000. – № 35. – Ст. 1232.
138. Про Положення про Міністерство культури і туризму України: Указ Президента України від 31.08.2005 року № 1038/2005 // Офіційний вісник України. – 2005. –№ 36. – Ст. 1238.
139. Про Державний комітет України у справах національностей та міграції: Указ Президента України від 13 вересня 2001 року № 836/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 38. – Ст. 1724.
140. Про ліквідацію Державного департаменту у справах національностей та міграції: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1772 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 1. – Ст. 7.
141. Про затвердження Тимчасової інструкції про оформлення документів, необхідних для вирішення питань про надання, втрату, позбавлення статусу біженця: Наказ Державного комітету України у справах національностей та міграції від 29 квітня 2002 року № 20 // Вісник Держкомнацміграції України. – 2002. – № 2. – С. 39.
142. Про затвердження Положення про пункти тимчасового розміщення біженців та Правил проживання у пункті тимчасового розміщення біженців: Наказ Державного комітету України у справах національностей та міграції від 5 травня 2002 року № 31 // Вісник Держкомнацміграції України. – 2002. – № 3. – С. 51.
143. Фіночко Ф.Д. Еволюція поглядів щодо класифікації адміністративного примусу // Правова держава Україна: проблеми, перспективи розвитку: Короткі тези доповідей та наукових повідомлень республіканської науково-практичної конференції (9-11 листопада 1995 р.). – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1995. – С. 138-139.
144. Еропкин М.И. О классификации мер административного принуждения // Вопросы административного права на современном этапе. – М.: Госюриздат, 1963. – С. 60-68.
145. Бахрах Д.Н. Административная ответственность. – Пермь: Кн. изд-во, 1966. – 193 с.
146. Бахрах Д.Н. Административно-процессуальное принуждение // Изв. вузов. Правоведение. – 1989. – № 4. – С. 59-64.
147. Арбузкин А.М. К вопросу о классификации мер административного воздействия, применяемых органами внутренних дел (милицией) в сфере охраны общественного порядка // Совершенствование административно-правовой деятельности органов внутренних дел: Сб. науч. тр. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1988. – С. 11-23.
148. Шкарупа В.К. Доказування та докази в адміністративно-примусовій діяльності органів внутрішніх справ (міліції): Монографія. – К.: УАВС, 1995. – 163 с.
149. Розин Л.М. Проблемы классификации мер административного принуждения // Управление и право. – 1982. – Вып. 7. – С. 182-189.
150. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Административное право Украины (Общая часть): Учеб. пособие. – Х.: ООО «Одиссей», 1999. – 224 с.
151. Коваль Л. Адміністративне право України: Курс лекцій (Загальна частина). – К.: Основи, 1994. – 154 с.
152. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Адміністративне право України: Навч.-метод. посіб. – О., 2001. – 304 с.
153. Додин Е.В., Серафимов В.В. Акты санкционированного вмешательства в сфере торгового мореплавания: Учеб. пособие. – Одесса, 2001. – 152 с.
154. Бандурка О.М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції: Дис. …канд. юрид. наук. – Х.: Укр. юрид. акад., 1994. – 158 с.
155. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
156. Административная ответственность в СССР / Под ред. В.М. Манохина и Ю.С. Адушкина. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1988. – 168 с.
157. Философский энциклопедический словарь. – М.: ИНФРА М, 1997. – 576 с.
158. Юсупов В.А. Правоприменительная деятельность органов управ¬ления. – М.: Юрид. лит., 1979. – 136 с.
159. Административная деятельность органов внутренних дел. Часть Общая: Учебник / Под ред. А.П. Коренева. – 3-е изд. – М.: Моск. акад. МВД России, Изд-во «Щит-М», 2000. – 304 с.
160. Коваль Л. Адміністративне право України: Курс лекцій (Загальна частина). – К.: Основи, 1994. – 154 с.
161. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 520 с.
162. Ардавов М.М. Эффективность административно-правовых средств принуждения, применяемых милицией: Дис. ... канд. юрид. наук. – Ростов-на-Дону, 1998. – 145 с.
163. Адмiнiстративна дiяльнiсть. Частина Особлива: Пiдручник / За заг. ред. О.М. Бандурки. – Х.: Ун-т внутр. справ, 1998. – 305 с.
164. Комзюк А.Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні: Дис. …д-ра юрид. наук / Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2002. – 408 с.
165. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. / Укл. В. Яременко, О. Сліпушко. – К.: Вид-во «Аконіт», 1999. – Т. ІІ: Ж-ОБД. – 910 с.; Т.ІІІ: ОБЕ-РОБ. – 927 с.
166. Рябов Ю.С. Административно-предупредительные меры: Теоретические вопросы. – Пермь: Кн. изд-во, 1974. – 82 с.
167. Попов Л.Л., Шергин А.П. Управление. Гражданин. Ответственность (сущность, применение и эффективность административных взысканий). – Л.: Наука, 1975. – 250 с.
168. Бахрах Д.Н. Административная ответственность граждан в СССР. – Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1989. – 204 с.
169. Битяк Ю.П., Зуй В.В., Комзюк А.Т. Переконання і примус у державному управлінні. Адміністративна відповідальність: Конспекти лекцій. – Х.: Укр. юрид. акад., 1994. – 44 с.
170. Веремеенко И.Н. О классификации мер административного принуждения // Вестник МГУ. – 1978. – № 5. – С. 89–93.
171. Клюшниченко А.П. Меры административного принуждения, применяемые милицией (Особенности. Классификация. Системовыражение): Учеб. пособие. – К.: КВШ МВД СССР, 1979. – 87 с.
172. Зеленько В.Л. Вопросы теории и практики применения милицией мер административного пресечения правонарушений: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Х., 1976. – 17 с.
173. Административная деятельность органов внутренних дел. Часть Общая: Учебник / Под ред. А.П. Коренева. – 3-е изд. – М.: Моск. акад. МВД России, Изд-во «Щит-М», 2000. – 304 с.
174. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
175. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. – Х.: Консум; Ун-т внутр. дел. 2000 – 704 с.
176. Безсмертний Є.О. Адміністративно-запобіжні заходи, що застосову¬ються органами внутрішніх справ: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Х.: Ун-т внутр. справ, 1997. – 19 с.
177. Бахрах Д.Н. Административная ответственность граждан в СССР. – Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1989. – 204 с.
178. Агеенкова Г.Т. Меры административного пресечения: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – М., 1982. – 23 с.
179. Зеленько В.Л. Вопросы теории и практики применения милицией мер административного пресечения правонарушений: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Х., 1976. – 17 с.
180. Бахрах Д.Н. Административное принуждение в СССР, его виды и основные тенденции развития: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. – М., 1972. – 39 с.
181. Украинская советская энциклопедия / Гл. ред. М.Г. Бажан. – Т. 5. – К., 1981. – 642 с.
182. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР (государственное и материально-правовое исследование). – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1970. – 252 с.
183. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посіб. / За заг. ред. А.Т. Комзюка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Х.: Ун-т внутр. справ, 2000. – 112 с.
184. Коломоєць Т.О. Штрафи за законодавством України про адміністративні правопорушення. – Запоріжжя: ВЕРЖЕ, 2000. – 241 с.
185. Ващенко С.В., Поліщук В.Г. Адміністративна відповідальність: Навч. посіб. – Запоріжжя: Юрид. ін-т МВС України, 2001. – 142 с.
186. Комзюк А.Т. Адміністративні стягнення та загальні правила їх накладення // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. – Юридичні науки. – 1998. – № 11. – С. 45–49.
187. Васильев А.С. Административное право Украины (Общая часть): Учеб. пособие. – Х.: Одиссей, 2001. – 288 с.
188. Саввин М.Я. Административный штраф. – М.: Юрид. лит., 1984. – 112 с.
189. Про внесення змін до КУпАП щодо адміністративної відповідальності за порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні: Закон України від 20 листопада 2003 року // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 52. – Ч. 1 – Ст. 2737.
190. Международный пакт о гражданских и политических правах от 16 декабря 1966г. // Международные акты о правах человека: Сборник документов. – М.: Издательская група Норма-Инфра. – 1999. – 784с.
191. Мосьондз С.О. Правова природа адміністративного видворення за межі України // Право і суспільство. ¬ ¬– 2005. – № 1.¬ – С. 74-78.
192. Бандурка А.М., Тищенко Н.М. Административный процесс. – К., 2001. – 324 с.
193. Мураметс О.Ф., Немов А.А. Пути совершенствования правового регулирования выдворения из СССР иностранцев //Сб. тр. Всесоюз. научно-исследовательского ин-та МВД СССР. – 1982. – № 11. – С. 90–96.
194. Вайнагій І.І., Розенко В.І. Видворення іноземців // Юрид. енцикл. – Т. 1. – К.,1998.
195. Кузьменко О.В. Адміністративно-правова протидія нелегальній міграції в Україні: Навч. посіб. – К., 2001. – 169 с.
196. Колпаков В.К. Адміністративна деліктоздатність іноземців та осіб без громадянства // Право України. – 2004. – № 1. – С. 41-44.
197. Комзюк А.Т. Деякі проблемні питання проекту Кодексу України про адміністративні проступки // Вісн. Ун-ту внутр. справ. – 2000. – Вип.10. – С. 178–183.
198. Klassen, Leo H. and Drew, Paul. Migration policy in Europe. A comparative study. – Lexington books, 1973. – 123р.
199. Kubat D. The politics of Migration Policies. – N.Y., 1979. – 111 р.
200. Clark Gordon. Inter regional migration, national policy and social yustice. – N.Y., 1983. – 86 р.
201. Appleyard, Reginald T. International Migration: Challenge For The Nineties. – Geneva: International Organization for Migration, 1991. – 120 р.
202. Holborn Louise W. Refugees: a problem of our time. – N.Y., 1975. – 238 р.
203. Titma M., Tuma N. Migration in the former Soviet Union. – Koln, 1992. – 364 р.
204. European immigration policy: A comparative study. Ed. By Hammar T. – Cambridge univeрrses, 1985. – 250 р.
205. Overview of International Migration. Migration Management Training Programme. April 1977. – Geneva: International Organization for Migration. 1997. – 170 р.
206. Costa-Lascoux, and de Wenden-Didier. Les trvarllours immigras clandestis en France: approdie politigue et institutionnelle. – Roma, 1981. – 308 р.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.