У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА ГРОМАДЯН НА ОСВІТУ
Количество страниц 202
ВУЗ ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ ЛУГАНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Год сдачи 2006
Содержание ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП.................................................................................................................. 4
Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ПРАВА ГРОМАДЯН НА ОСВІТУ
1.1. Право громадян на освіту в системі прав людини та гарантії
його реалізації............................................................................................. 10
1.2. Сутність та система адміністративно-правових засобів
забезпечення права громадян на освіту.................................................... 36
1.3. Проблеми імплементації міжнародно-правових норм
щодо права людини на освіту в правову систему України..................... 46
Висновки до розділу 1....................................................................................... 59

Розділ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ
ОСВІТОЮ В УКРАЇНІ
2.1. Поняття, принципи та система освіти в Україні..................................... 62
2.2. Адміністративно-правовий статус органів управління освітою........... 85
2.3. Форми і методи управління освітою........................................................ 107
2.4. Управління навчальними закладами системи МВС України та
шляхи його удосконалення....................................................................... 118
Висновки до розділу 2...................................................................................... 133

Розділ 3. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРИМУС У СИСТЕМІ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА ГРОМАДЯН НА ОСВІТУ
3.1. Адміністративно-примусові заходи запобігання та припинення
порушень права громадян на освіту....................................................... 136
3.2. Адміністративна відповідальність у сфері реалізації права громадян
на освіту..................................................................................................... 145
3.3. Підстави та процедури адміністративної відповідальності у сфері
реалізації права громадян на освіту....................................................... 155
Висновки до розділу 3.................................................................................... 171

ВИСНОВКИ.................................................................................................... 174

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................... 180
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Утвердження і забезпечення права людини на освіту в будь-якій країні є одним з найважливіших обов’язків держави. Це зумовлено тим, що освіта в сучасному глобалізованому й інформатизованому світі набуває все більшого значення як вирішальний чинник суспільного прогресу й національної безпеки, стає важливою складовою всебічного розвитку людської особистості, поглиблення поваги до прав і свобод людини. Сьогодні цілком очевидно, що без необхідної освіти людина не зможе забезпечити собі належних умов життя і реалізуватись як особистість, а також усвідомити і захистити свої права.
В системі забезпечення права людини на освіту значне місце посідають норми адміністративного права, або, іншими словами, адміністративно-правові засоби. Ефективність діяльності органів управління освітою, а також органів внутрішніх справ щодо забезпечення зазначеного права значною мірою залежить від якості цих засобів, тому все більшої актуальності набувають питання удосконалення адміністративно-правового механізму забезпечення права громадянина на освіту й водночас наукового дослідження основних проблем освітньої галузі.
В умовах реформування системи освіти в Україні, її інтеграції до єдиного європейського освітнього простору підвищуються вимоги до функціонування органів управління освітою, а також правоохоронних органів, діяльність яких спрямована на забезпечення необхідних умов для реалізації громадянами права на освіту в повному обсязі, тобто виникає необхідність в удосконаленні правових основ діяльності зазначених органів.
Зважаючи на те, що у вітчизняній юридичній літературі зазначені проблеми висвітлено недостатньо, в наявних наукових працях ці питання розглядалися фрагментарно, за відсутності комплексного підходу, дослідження проблем адміністративно-правового забезпечення права громадян на освіту, діяльності органів управління освітою та проблем використання адміністративного примусу у зазначеній сфері набувають особливого змісту й актуальності.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалося відповідно до наказу МВС України за № 755 від 5 липня 2004 р. „Про затвердження пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років”, а також до Указу Президента України за № 143 від 8 лютого 2002 р. „Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян”. Дисертація виконана згідно з Планом науково-дослідної роботи Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ МВС України.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та узагальнення практики його реалізації визначити систему та зміст адміністративно-правових засобів забезпечення права громадянина на освіту, а також сформулювати пропозиції та рекомендації щодо їх удосконалення.
Виходячи з цієї мети, в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
- визначити місце та роль права громадянина на освіту в системі прав людини та гарантії його реалізації;
- охарактеризувати право громадянина на освіту як об’єкт адміністративно-правової охорони;
- з’ясувати сутність та систему адміністративно-правових засобів забезпечення права громадянина на освіту;
- визначити можливості імплементації міжнародно-правових норм щодо права людини на освіту в правову систему України;
- сформулювати сутність та принципи системи освіти;
- визначити адміністративно-правовий статус органів управління сферою освіти;
- розкрити форми та методи управління освітою;
- визначити особливості управління навчальними закладами системи МВС та шляхи його подальшого удосконалення;
- систематизувати адміністративно-примусові заходи попередження та припинення порушень права громадян на освіту;
- охарактеризувати сутність, особливості та правові засади адміністративної відповідальності у сфері забезпечення права громадян на освіту;
- визначити підстави та процедури адміністративної відповідальності у сфері забезпечення права громадян на освіту.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері забезпечення права громадянина на освіту.
Предмет дослідження становлять методологічні засади та адміністративно-правові засоби забезпечення права громадянина на освіту.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Дослідження змісту права людини на освіту, адміністративно-правових засобів забезпечення вказаного права, проблеми імплементації міжнародно-правових норм щодо права людини на освіту в правову систему України, поглиблення понятійного апарату здійснювалося за допомогою логіко-семантичного методу та методу статистичного аналізу (підрозділи 1.1-1.3). З використанням методу аналізу і синтезу, визначено систему державного управління у сфері освіти (підрозділ 2.1), структуру адміністративно-правового статусу органів управління освітою; поняття адміністративних послуг у сфері освіти (підрозділи 2.2, 2.3) та питання управління навчальними закладами системи МВС та шляхи його удосконалення (підрозділ 2.4). Методи класифікації, групування, порівняльно-правовий, документальний аналізи було застосовано для характеристики адміністративно-примусових заходів попередження та припинення порушень права громадян на освіту (підрозділ 3.1), характеристики сутності, особливостей і правових засад адміністративної відповідальності у сфері реалізації права громадян на освіту (підрозділ 3.2), а також підстав та процедур адміністративної відповідальності у сфері реалізації права громадян на освіту (підрозділ 3.3).
Науково-теоретичне підґрунтя дисертації склали загальнотеоретичні наукові праці, розробки таких провідних фахівців у галузі конституційного, адміністративного та інших галузей права: В. Авер’янова, О. Андрійко, М. Ануфрієва, О. Бандурки, А. Берлача, Ю. Битяка, А. Васильєва, В. Гаращука, І. Голосніченка, Є. Додіна, М. Дорогих, В. Зуй, Р. Калюжного, С. Ківалова, Л. Коваля, О. Клюшниченка, В. Колпакова, А. Комзюка, С. Лихачова, О. Негодченка, А. Нечитайленка, О. Остапенка, Р. Павловського, І. Пахомова, В. Пєткова, П. Рабіновича, А. Селіванова, О. Скакун, С. Сливки, М. Тищенка, В. Цвєткова, Ю. Шемшученка, В. Шкарупи та ін. Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України, які регламентують організаційно-управлінські відносини в сфері освіти. Використовувалися також актуальні матеріали політико-правової публіцистики, на сторінках якої дискутується багато питань, що стосуються проблем забезпечення права на освіту. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали щодо діяльності органів та установ освіти, матеріали діяльності міліції в цій сфері за останні роки.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексних досліджень, присвячених проблемам адміністративно-правового забезпечення права громадянина на освіту. В результаті дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, запропонованих дисертантом особисто. Основні з них такі:
- вперше визначено поняття та систему адміністративно-правових засобів забезпечення права громадянина на освіту;
- удосконалено характеристику системи державного управління сферою освіти;
- запропоновано шляхи подальшого розвитку адміністративно-правового статусу органів управління освітою;
- покращено визначення системи та особливостей надання адміністративних послуг у сфері освіти;
- удосконалено характеристику системи управління навчальними закладами системи МВС;
- набула подальшого розвитку характеристика адміністративно-примусових заходів попередження та припинення порушень права громадян на освіту, а також сутності, підстав та процедур адміністративної відповідальності у сфері забезпечення права громадян на освіту;
- обґрунтовано шляхи удосконалення адміністративно-правових засобів забезпечення права громадянина на освіту, сформульовано пропозиції щодо удосконалення ряду адміністративно-правових норм, чинних у цій сфері.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
- в науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть стати підґрунтям для подальшої розробки проблем адміністративно-правового забезпечення права громадянина на освіту;
- у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін та доповнень до чинного законодавства, зокрема Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- у правозастосовній діяльності використання одержаних результатів дозволить поліпшити практичну діяльність різних державних органів щодо використання адміністративно-правових засобів у сфері забезпечення права громадян на освіту;
- у навчальному процесі – матеріали дисертації на сьогодні використовуються у Донецькому юридичному інституті під час проведення занять з дисципліни „Адміністративне право”.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на двох науково-практичних конференціях: міжнародній „Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави” (Одеса, 2004); міжвузівській „Наука і вища освіта” (Запоріжжя, 2005) та засіданнях кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності ОВС Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено у чотирьох статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях.


Список литературы ВИСНОВКИ
В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення низки наукових праць у різних галузях знань автором наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється в розвитку розуміння сутності та видів адміністративно-правових засобів забезпечення права громадян на освіту, визначенні шляхів їх удосконалення. Дисертантом сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання.
Визначено зміст і місце права громадянина на освіту в системі прав людини та гарантії його реалізації, зроблено висновок, що головною властивістю, яка обумовлює специфіку права громадян на освіту в системі прав людини, є те, що це право забезпечує всебічний розвиток людини як найвищої соціальної цінності суспільства, обумовлює значні структурні зміни в суспільному житті, несе відповідні матеріальні блага, гарантовані громадянські права та задоволення зростаючих потреб. Серед гарантій права громадян на освіту виділено і охарактеризовано економічні; політично-організаційні; юридичні.
Основним завданням адміністративно-правової охорони права громадян на освіту визнано запобігання порушенням цього права і усунення перешкод для його реалізації. Вперше визначено сутність адміністративно-правових засобів забезпечення права громадян на освіту як сукупності встановлених нормами адміністративного права прийомів і способів, за допомогою яких держава впливає на суспільні відносини у цій сфері з метою всебічного забезпечення зазначеного права, попередження та припинення його порушень, притягнення винних до відповідальності та інших засобів проведення в життя державної освітньої політики.
У системі адміністративно-правових засобів забезпечення права громадян на освіту виділено дві групи:
1) засоби організації управління освітою, до яких віднесено засоби визначення видів та структури органів виконавчої влади, які діють у сфері освіти та засоби визначення правового статусу органів управління освітою;
2) адміністративно-правові методи управлінської діяльності в цій сфері: а) переконання; б) примус, що застосовується з метою попередження, припинення правопорушень у сфері забезпечення права громадян на освіту; в) заохочення, які сприяють підвищенню активності учасників правовідносин.
З’ясовано можливості імплементації міжнародно-правових норм щодо права людини на освіту в правову систему України, сформульовано авторське розуміння цього процесу, його завдання, зміст, проаналізовано положення міжнародно-правових актів щодо права людини на освіту. Обов’язковою умовою відповідності української вищої школи (у тому числі і системи відомчої освіти МВС України) вимогам сьогодення названо активне впровадження ідей Болонської декларації – кредитно-модульної організації навчання, підвищення якості освіти та її відповідності європейським нормам на основі нових державних стандартів, запровадження додатка до диплома європейського зразка, створення умов для мобільності студентів, налагодження механізмів контролю за якістю навчання на університетському і громадсько-державному рівнях, удосконалення нормативно-правової бази та приведення її у відповідність до міжнародно-правових документів тощо.
Освіту визначено як соціальний інститут, покликаний до життя потребами суспільства відтворювати і передавати знання, уміння, навички, готувати нові покоління для життя, готувати суб’єктів соціальної дії для вирішення економічних, соціальних, культурних проблем, що стоять перед людством.
Визначення адміністративно-правового статусу органів управління освітою здійснено з урахуванням існування в ньому певних блоків: цільового, до якого включено призначення та завдання органу (в тому числі його функції); структурно-організаційного, до якого віднесено питання утворення органу, його структуру та штати; компетенцію та відповідальність.
Розкриваючи форми та методи управління освітою, сформульовано авторський підхід до розуміння цих категорій, а саме: формою управління освітою визнається сукупність однорідних конкретних дій працівників органів виконавчої влади, пов’язаних зі створенням оптимальних умов для реалізації громадянами своїх прав та обов’язків у сфері освіти, а також спрямованих на запобігання та усунення негативних факторів, що ускладнюють їх реалізацію у повному обсязі. Під методом управління освітою розуміється певний спосіб реалізації функцій управління освітою шляхом організаційно-розпорядчого впливу суб’єкта управління освітою на об’єкт управління з метою досягнення поставлених управлінських цілей у сфері освіти та запровадження державної освітньої політики. Вперше визначено поняття адміністративних послуг у сфері освіти як одного з методів управління, а саме діяльність органів виконавчої влади з надання необхідних умов для реалізації громадянами та іншими суб’єктами адміністративних відносин права на освіту у сфері діяльності виконавчої влади.
З’ясовано особливості управління навчальними закладами системи МВС, здійснено оцінку ефективності цієї діяльності, її завдань та змісту. До можливих шляхів удосконалення управління відомчими навчальними закладами віднесено розробку положень, що регламентують права та обов’язки факультетів і кафедр, навчальних лабораторій, методичних комісій та інших навчально-методичних підрозділів, а також порядок здійснення різноманітних видів навчальної та навчально-методичної діяльності (наприклад, положення про стажування, проведення екзаменаційних сесій слухачів-заочників, про організацію навчальної практики і т. ін.); упорядкування функціональних обов’язків працівників навчального закладу; розробку календарних графіків заходів і виконання різноманітних документів за всіма функціями управління (планів робіт, наказів, звітів, актів перевірок, нарад, які щорічно повторюються тощо).
Визначено поняття, систему і специфіку адміністративно-примусових заходів попередження та припинення порушень права громадян на освіту. До системи заходів запобігання порушенням права на освіту віднесено: 1) взяття на облік і офіційне застереження осіб про неприпустимість протиправної поведінки; 2) відвідування підприємств, установ і організацій; 3) входження до житлових та інших приміщень громадян з метою вивчення житлово-побутових умов проживання неповнолітніх дітей; 4) внесення подань до державних органів, підприємств, установ, організацій, посадовим особам про необхідність усунення причин та умов, які сприяють вчиненню порушень права на освіту; 5) клопотання перед радою з питань опіки та піклування при органах місцевого самоврядування про позбавлення батьківських прав батьків, що не забезпечують право своєї дитини на освіту; 6) відвідування навчальних закладів з метою виявлення осіб, чиє право на освіту порушено чи обмежується, з подальшим притягненням винних до відповідальності. Заходами адміністративного припинення порушень права громадян на освіту визнано: 1) вимогу припинити протиправну поведінку; 2) доставлення порушника для складання протоколу про адміністративне правопорушення; 3) привід осіб, які ухиляються від явки за викликом до органу внутрішніх справ; 4) адміністративне затримання; 5) вилучення речей і документів; 6) зупинення і припинення діяльності навчальних закладів, у яких порушується право громадян на освіту.
В аналізі сутності, особливостей та правових засад адміністративної відповідальності у сфері забезпечення права громадян на освіту основний акцент зроблено на обґрунтуванні її примусового характеру та можливостей застосування в зазначеній сфері; правові засади проаналізовано з огляду на їх важливість з точки зору забезпечення прав і свобод громадян. Сформульовано визначення адміністративної відповідальності за порушення права громадян на освіту як засобу захисту суспільних відносин у сфері забезпечення права громадян на освіту шляхом накладення уповноваженими на те органами (посадовими особами) на громадян та посадових осіб, які вчинили порушення права на освіту, адміністративних стягнень на підставі та в порядку, передбачених законом.
Провадження у справах про порушення права на освіту визначено як комплекс дій посадових осіб міліції щодо виявлення та припинення правопорушень у зазначеній сфері, перевірки первинних повідомлень, матеріалів правопорушень; розгляду матеріалів перевірки та прийняття рішення про порушення адміністративного провадження або відмову в порушенні такого провадження; встановлення факту та обставин правопорушення, особи правопорушника, збирання та перевірки доказів; розгляду справи про порушення права на освіту; виконання постанов по справах про порушення права на освіту; направлення матеріалів про інші правопорушення до відповідних правоохоронних органів; внесення пропозицій про вжиття заходів для усунення причин та умов, які сприяли вчиненню правопорушення.
З метою удосконалення адміністративно-правових засад забезпечення права громадян на освіту запропоновано запровадити відповідальність посадових осіб за порушення цього права, оскільки належне забезпечення права людини на освіту, зокрема, прав неповнолітніх, залежить не тільки від їх батьків чи осіб, що їх замінюють, але й від створення необхідних умов для навчання та виховання у навчальних закладах. Для цього пропонується Кодекс про адміністративні правопорушення доповнити окремою главою, якою встановлювалася б відповідальність за адміністративні проступки, що посягають на конституційні права громадян (в тому числі право на освіту). Сформульовано можливі нові склади адміністративних деліктів у сфері порушення права громадян на освіту, а саме: порушення права на доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; порушення права громадян, які належать до національних меншин, на навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах тощо. Запропоновано також диференціювати статтю 184 КУпАП – невиконання обов’язків щодо охорони життя і здоров’я, виховання та навчання неповнолітніх дітей визнати окремими складами адміністративних правопорушень і передбачити для правопорушників такі види стягнень як попередження та штраф у підвищеному розмірі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
2. Акт проголошення незалежності України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 502.
3. Декларація про державний суверенітет України: Затверджена постановою Верховної Ради УРСР від 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
4. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 52. – Ст. 1122.
5. Про вищу освіту: Закон України від 17 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 20. – Ст. 134.
6. Про дію міжнародних договорів на території України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 10. – Ст. 137.
7. Про дошкільну освіту: Закон України від 11 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 49. – Ст. 259.
8. Про загальну середню освіту: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 28. – Ст. 230.
9. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
10. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190.
11. Про мови в Українській РСР. Закон України від 28 жовтня 1989 р. // Освіта в Україні. Нормативна база (2-е вид.). – К.: КНТ, 2006. – 484 с.
12. Про молодіжні та дитячі громадські організації: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 1. – Ст. 2.
13. Про національні меншини в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 529.
14. Про освіту: Закон України // Відомості Верховної ради України. – 1996. – № 21. – Ст. 84.
15. Про охорону дитинства: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 30. – Ст. 142.
16. Про позашкільну освіту: Закон України від 22 червня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 46. – Ст. 393.
17. Про професійно-технічну освіту: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 32. – Ст. 215.
18. Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 33. – Ст. 175.
19. Про офіційне тлумачення положень частини третьої статті 53 Конституції України „держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах”: Рішення Конституційного суду України від 04 березня 2004 р. № 5рп / 2004 // www.rada.gov.ua.
20. Положення про Вищу атестаційну комісію України: Указ Президента України від 25 лютого 1999 р. № 216 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 9. – Ст. 324.
21. Положення про Міністерство освіти і науки України: Указ Президента України від 7 червня 2000 р. № 773/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 23. – Ст. 934.
22. Про додаткові заходи щодо вдосконалення професійно-технічної освіти в Україні: Указ Президента України від 18 вересня 2004 р. № 1102/2004 // Освіта в Україні. Нормативна база (2-е вид.). – К.: КНТ, 2006. – 484 с.
23. Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти України: Указ Президента України від 17 лютого 2004 р. № 199/2004 // Освіта в Україні. Нормативна база (2-е вид.). – К.: КНТ, 2006. – 484 с.
24. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 22 липня 1998 р. // Урядовий кур’єр. – 1998. – 25 липня.
25. Про Національну доктрину розвитку освіти: Указ Президента України від 17 квітня 2002 р. № 347/2002 // Освіта в Україні. Нормативна база (2-е вид.). – К.: КНТ, 2006. – 484 с.
26. Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні: Указ Президента України від 4 липня 2005 року № 1013/2005 // www.rada.gov.ua.
27. Про реформування вищої освіти у зв’язку з вимогами Болонського процессу: Указ Президента України від 20 травня 2005 року № 988/2005 // www.rada.gov.ua.
28. Про створення Міністерства освіти і науки України: Указ Президента України від 15 грудня 1999 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – № 5.
29. Деякі питання запровадження зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 // www.rada.gov.ua.
30. Про затвердження Державної програми розвитку вищої освіти на 2005-2007 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2004 р. № 1183 // Освіта в Україні. Нормативна база (2-е вид.). – К.: КНТ, 2006. – 484 с.
31. Про затвердження комплексного плану заходів щодо розвитку загальної середньої освіти в 1999-2012 роках: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1999 р. № 348 // Освіта в Україні. Нормативна база (2-е вид.). – К.: КНТ, 2006. – 484 с.
32. Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2005 році Державної програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2004-2007 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2004 р. № 959-р // www.rada.gov.ua.
33. Про затвердження Програми розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002-2008 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2002 року № 378 // Освіта в Україні. Нормативна база (2-е вид.). – К.: КНТ, 2006. – 484 с.
34. Про ліцензування освітніх послуг: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2003 року № 1380 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 36. – ст. 1946.
35. Про порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. – № 27. – Ст. 106.
36. Про створення Державної інспекції учбових закладів: Ухвала Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 886 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 31. – Ст. 125.
37. Про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів: Постанова Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року № 228 // Зібрання постанов уряду України. – 1994. – № 8. – ст. 196.
38. Про утворення Міжвідомчої комісії з питань участі України в Болонському процесі: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1131 // www.rada.gov.ua.
39. Про утворення Міжвідомчої комісії з підтримки Болонського процесу в Україні: Постанова Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2006 р. № 82 // www.rada.gov.ua.
40. Типове положення про відділ освіти районної, районної в містах Києві і Севастополі державної адміністрації: Затверджене Ухвалою Кабінету міністрів України від 11 березня 1999 р. № 347 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 10. – Ст. 394.
41. Типове положення про Головне управління освіти і науки Київської державної адміністрації, управлінні освіти і науки обласної, Севастопольської міської державної адміністрації: Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2000 р. № 1326 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 35. – Ст. 1489.
42. Концепція розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки МВС України на період 2001-2005 рр.: Затверджено рішенням колегії МВС України № 9 км/1 від 18 грудня 2000 року // www.rada.gov.ua.
43. Про запровадження у вищих навчальних закладах навчальної дисципліни „Вища освіта і Болонський процес”: Наказ Міністерства освіти і науки України від 21 травня 2004 р. № 414 // www.rada.gov.ua.
44. Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу // Наказ Міністерства освіти і науки України від 20 жовтня 2004 р. № 812 // www.rada.gov.ua.
45. Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процессу: Наказ Міністерства освіти і науки України від 23 січня 2004 р. № 49 // www.rada.gov.ua.
46. Великая Хартия вольностей (Англия, 1215 г.) // Международные акты о правах человека: Сб. док. / Сост. и авт. вступ. ст. В.А. Карташкин, Е.А. Лукашева. – М.: Норма: ИНФРА-М, 1998. – 753 с.
47. Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод: Прийнята Радою Європи 4 листопада 1950 р. // Права людини: Зб. док. / Укл. В.С. Семенов, О.Н. Ярмиш та ін. – Х.: Ун-т внутр справ., 1997. – С. 58-76.
48. Загальна декларація прав людини: Прийнято резолюцією 217А(ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 р. // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С. 18-24.
49. Конвенция о борьбе с дискриминацией в области образования 1960 г. // Корнилов В.А. Гуманитарная сфера и права человека. – М, „Просвещение”, 1992. – 159 с.
50. Международный пакт об экономических, социальных и культурных правах от 19 декабря 1996 г.; Итоговый документ Венской встречи представителей государств-участников совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе от 15 января 1989 г.; Международная защита прав и свобод человека: Сборник документов. М., 1990. – С. 22, 81.
51. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права: Прийнято резолюцією 2200 А (ХХІ) Генеральної Асамблеї ООН від 16 грудня 1966 р. // Права людини: Зб. док. / Укл. В.С. Семенов, О.Н. Ярмиш та ін. – Х.: Ун-т внутр справ, 1997. – С. 30-41.
52. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права: Прийнято резолюцією 2200 А (ХХІ) Генеральної Асамблеї ООН від 16 грудня 1966 р. // Права людини: Зб. док. / Укл. В.С. Семенов, О.Н. Ярмиш та ін. – Х.: Ун-т внутр справ, 1997. – С. 4-25.
53. Положення про Центр по усиновленню дітей при Міносвіти і науки України: Наказ Міносвіти і науки України від 30 березня 1996 р. № 98 // Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств України. – 1996. – № 7. – С. 94.
54. Протоколи №№ 1-11 до Європейської конвенції з прав людини від 4 листопада 1950 р. // Український часопис прав людини. – 1995. – № 2.
55. Стратегія економічного та соціального розвитку України „Шляхом європейської інтеграції” на 2004-2015 роки // www.rada.gov.ua.
56. Авер’янов В. Адміністративне право України: доктринальні аспекти реформування // Право України. – 1998. – № 8. – С. 10.
57. Авер’янов В. До питання про поняття так званих „управлінських послуг” // Право України. – 2002. – № 6 – С. 125 – 127.
58. Авер’янов В.Б., Крупчан О.Д. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування. – Харків: Право, 1998. – 37 с.
59. Административная ответственность: Учебник / Агапов А.Б. – М.: Статут, 2000. – 250 с.
60. Административное право / Под. ред. Ю.М. Козлова, Л.Л. Попова. – М.: Юристъ, 1999. – 728 с.
61. Административное право Украины: Учебник // Под ред. Ю.П. Битяка. – Харьков: Право, 2003. – 575 с.
62. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник / Укладачі: Городинський М.І., Гуменюк В.А., Джагупов Г.В. та ін. / За заг. ред. А.Т. Комзюка. – Х.: Ун-т внутр. справ, 1998. – 78 с.
63. Адміністративна відповідальність в Україні: Навчальний посібник / За заг. ред. А.Т. Комзюка. 2-е вид., перероб. і доп. – Харків: Ун-т внутр. справ, 2000. – 112 с.
64. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України // Автор-упорядник В.П. Тимощук – К.: Факт, 2003. – 496с.
65. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / Ю.П. Битяк‚ В.В. Богуцький‚ В.М. Гаращук та ін. / За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право‚ 2000. – 520 с.
66. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного иследования. – М.: „Статут”, 1999. – 712 с.
67. Алексеев С.С. Теория права. – Харьков: Изд-во БЕК, 1994. – 224 с.
68. Алексеев С.С. Философия права. – М.: Изд-во НОРМА, 1999. – 336 с.
69. Андреева М.В. Сборник документов по международному праву: Учебно-методическое пособие. – М.: Ин-т международного права и экономики, 1996. – 496 с.
70. Ануфрієв М.І., Бандурка О.М., Ярмиш О.Н. Вищий заклад освіти МВС України: Науково-практичний посібник. – Х.: Ун-т внутр. справ, 1999. – 369 с.
71. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. – М.: Юрид. лит., 1997. – 400 с.
72. Баймуратов М, Максименко С. Імплементація норм міжнародного права про свободу пересування і вибір місця проживання у право України // Право України. – 2003. – № 9. – С. 133-137.
73. Бандурка А.М., Тищенко Н.М. Административный процес: Учебник. – Харьков: Изд-во НУВД, 2001. – 353 с.
74. Бандурка О.М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07. – Харків: 1994. – 158 с.
75. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення. – X.: Основа, 1996. – 398 с.
76. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. – Х.: Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
77. Баришніков В.М., Маршавін Ю.М., Туленков М.В., Храмов В.О. Державне управління та державна служба: Навч. посіб. / За заг. ред. М.В. Туленкова, В.О. Храмова. – К.: ІПК ДСЗУ, 2003. – 324 с.
78. Басанец В.Л., Гуренко М.М. Современная наука и проблемы совершенствования высшего технического образования // Социологические проблемы науки. – М., 1974. – С. 293.
79. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник для вузов. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – 368 с.
80. Бахрах Д.Н., Ренов Э.Н. Производство по делам об административных правонарушениях: (Пособие для слушателей народных университетов). – М.: Знание, 1989. – 96 с.
81. Бачило И.Л. Функции органов управления: Правовые проблемы оформления и реализации. – М.: Юридическая литература, 1976. – 198 с.
82. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Административное право Украины (Общая часть): Учебное пособие. – Х.: ООО „Одиссей”, 1999. – 224 с.
83. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України: Конспект лекцій. – Харків: Націон. юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого, 1996. – 160 с.
84. Битяк Ю.П., Зуй В.В., Комзюк А.Т. Переконання і примус у державному управлінні. Адміністративна відповідальність: Конспекти лекцій. – Харків: Укр. юрид. академія, 1994. – 44 с.
85. Бондаренко Г.П. Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть в СРСР. – Львів: Вища школа, 1975. – 176 с.
86. Бондарь Н.С. Должностное лицо – административно-правовой статус // Изв. вузов. Правоведение. – 1987. – № 4. – С. 20-24.
87. Бородін І.Л. Адміністративно-правові способи захисту прав та свобод людини і громадянина: Дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07. – Харків, 2004. – 405 с.
88. Буроменський М. Застосування міжнародно-правових норм про права людини у внутрішньому правопорядку України // Вісник Академії правових наук України. – 1999. – № 1. – С. 86-94.
89. Васильев А.С. Административное право Украины (общая часть): Учебное пособие. – Х.: „Одиссей”, 2001. – 288 с.
90. Введение в управление: Учеб. Пособие в 3 ч. / Науч. ред. А.Г. Гладышев, В.Н. Иванов, Н.В. Маслова. – М.: АНСТМСУ, 2002. – С. 95.
91. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Видавничий Дім „Ін-Юре”, 2002. – 668 с.
92. Волинка К.Г. Проблеми становлення єдиного механізму забезпечення прав і свобод особи // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2000. – № 3. – С. 38-47.
93. Габричидзе Б.Н., Елисеев Б.П. Российское административное право. – М.: Норма: Инфра, 1998. – 605 с.
94. Гавердовский А.С. Имплементация норм международного права. – К., 1980. – С. 62.
95. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР (государственное и материально-правовое исследование). – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1970. – 252 с.
96. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР: Процессуальное регулирование. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1976. – 198 с.
97. Головатый Н. Европейское и украинское образование – где точки единения? // Персонал. – 2003. – № 3. – С. 75
98. Головченко В.В., Ковальський В.С. Юридична термінологія: Довідник. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 219 с.
99. Голосніченко І. Правове регулювання надання державних управлінських послуг та вирішення адміністративних спорів // Право України. – 2003. – № 10. – С. 86-89.
100. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України. МВС України, Українська академія внутрішніх справ: Навчальний посібник. – Київ, 1995. – 78с.
101. Горницкий А.А. Государственная дисциплина. – К.: Политиздат Украины, 1989. – 191 с.
102. Готові приєднатися до Болонського процессу // Іменем Закону. – 2005. – № 45. – С. 10.
103. Грица Т.Г. Організація професійної освіти в системі МВС України (управлінський та адміністративно-правовий аспекти): Монографія. – Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 342 с.
104. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. – М., 1955. – Т. 2. – 777 с.
105. Деміденко Г.Г. Історія вчень про право і державу: Курс лекцій. – Х.: Факт, 2001. – 384 с.
106. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б.Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.
107. Дзвінчук Д.І. Державне управління освітою в Україні: тенденції і законодавство. – К.: ЗАТ „Нічлава”, 2003. – 240 с.
108. Дзвінчук Д.І. Психологічні основи ефективного управління: Навч. посібник. – К.: Нічлава, 2000. – 164 с.
109. Додин Е.В. Административная деликтология: Курс лекций. – Одесса, 1997.
110. Додин Е.В. Гарантии законности административной ответственности. – К.: Знання, 1976. – 48 c.
111. Драгоманов М.П. Листи до Івана Франка. – Відень, 1937. – Т. 1. – С. 83.
112. Духно Н.А., Ивакин В.И. Понятие и виды юридической ответственности // Государство и право. – 2000. – № 6. – С. 12-17.
113. Духовное производство: социально-философский аспект проблемы духовной деятельности / Отв. ред. В.И. Толстых. – М.: Наука, 1981. – 352 с.
114. Еропкин М.И. О классификации мер административного принуждения // Вопросы административного права на современном этапе. – М.: Госюриздат, 1963. – С. 60-68.
115. Еропкин М.И., Попов Л.Л. Административно-правовая охрана общественного порядка. – Л.: Лениздат, 1973. – 328 с.
116. Заворотченко Т. Система конституційно-правових гарантій прав і свобод людини і громадянина в Україні // Право України. – 2002. – № 5. – С. 110-116.
117. Загальна теорія держави і права / За ред. В.В. Копейчикова. – К.: Юрінком, 1997. – 320 с.
118. Информация о государственных общеобразовательных школах национальных общностей, проживающих в Западной Украине // Інформаційний збірник з міжнаціональних проблем. – 1999. – № 1.
119. История политических и правовых учений: Древний мир / Васильев Л.С., Графский В.Г., Грацианский П.С. и др. / Под ред. В.С. Нерсесянца. – М.: Наука, 1985. – 352 с.
120. Історія держави та права України. Академічний курс: В 2-х т.: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / За ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина. – Т. 1. – К.: Видавничий дім „Ін Юре”, 2000. – 646 с.
121. Історія українського конституціоналізму (в документах): Міжнародний Юридичний Форум. – Гута-Синьогора, 1996. – С. 246.
122. Історія української Конституції. Укр. правн. фундація / Упоряд. А. Слюсаренко, М. Томенко. – К.: Право, 1997. – 441 с.
123. Калмыков Ю.Х., Баранов Н.А. Правовые средства обеспечения имущественных потребностей граждан // Гражданское право в сфере обслуживания: Межвузовский сборник научных трудов. – Свердловск, Изд-во Свердловского юрид. ин-та, 1984. – С. 47-55.
124. Кант И. О педагогике. 1803 // Кант И. Трактаты и письма. – М.: Наука, 1980. – 709 с.
125. Кивалов С.В., Била Л.Р. Административное право Украины: Учебно-метод. пособие / Одесская нац-ная юрид. академия. – 2 изд. перераб. и доп. – О.: Юридична література, 2002. – 320 с.
126. Клімова Г.П. Освіта – специфічний вид діяльності і соціальний інститут // Освіта і цивілізація. – Х.: Право, 1996. – 124 с.
127. Клюшниченко А.П. Административная ответственность за правонарушения, подведомственные органам внутренних дел: Лекция. – К.: КВШ МВД СССР, 1975. – 42 с.
128. Клюшниченко А.П. Меры административного принуждения, применяемые милицией (Особенности. Классификация. Системовыражение): Учеб. пособие. – К.: КВШ МВД СССР, 1979. – 87 с.
129. Ковалевский М. Государственное право европейских государств (1883) // История политических и правовых учений: Хрестоматия для юрид. вузов и ф-тов / Нац-ная юрид. академия Украины им. Я. Мудрого / Демиденко Г.Г. (сост. и общ. ред.). – Х.: Факт, 1999. – 1079 с.
130. Коваль Л.В. Административно-деликтное отношение. – К.: Вища школа, 1979. – 230 с.
131. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій для студентів юрид. вузів та факультетів. – 3-є вид. – К.: Вентурі, 1998. – 208 с.
132. Коваль Л.В. Адміністративне право: Підручник – К., 1998. – С. 136.
133. Коваль Л.В. Відповідальність за адміністративні правопорушення. – К.: Вища школа, 1975. – 159 с.
134. Коган Л.Н. На пути к всеобщему полному и среднему образованию. М., 1973. – С. 12-13.
135. Коган Л.Н. Образование как общественная потребность // Проблемы социологического изучения потребностей в образовании / Под ред. Ю.Н. Козырева. – М., 1981. – С. 153.
136. Козлов Ю.М. Управление народным хозяйством СССР: Сущность, функции, методы. – М.: Изд-во МГУ, 1969. – Ч. 1. – 210 с.
137. Козлова Е.И., Кутафин О.Е. Конституционное право России: Учебник для студ. вузов, обуч по спец-ти „Юриспрунденция”. Мин образ. РФ. Моск. Гос. юрид акад. – М.: Юристъ, 2005. – 587 с.
138. Козюбра Н.I. Переконання та примус. – К.: Вища школа, 1970. – 145 с.
139. Коліушко І., Тимощук В. Управлінські послуги – новий інститут адміністративного права // Право України. – 2001. – №5. – С. 30-34.
140. Колодій А.М., Копейчиков В.В. та ін. Теорія держави і права. – К.: Юрінформ, 1995. – 189 с.
141. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Права людини і громадянина в Україні: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2003 – 336 с.
142. Колпаков В. Теоретичний вимір законодавчого регулювання порушення справи про адміністративний проступок // Право України. – 2005. – № 2. – С. 10-14.
143. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 752 с.
144. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
145. Колпаков В.М. Методы управления: Учебное пособие / Межрегиональная Академия управления персоналом. – К., 1997. – 158 с.
146. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
147. Комзюк А.Т. Деякі проблеми правового регулювання стадії порушення справи про адміністративний проступок // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2004. – № 1. – С. 184-191.
148. Комзюк А.Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації: Монографія / За заг. ред. О.М. Бандурки. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 345 с.
149. Комзюк А.Т. Підстави застосування заходів адміністративного примусу // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою: Міжвідомчий науковий збірник. – Том 18. – К.: Науково-дослідний інститут „Проблеми людини”, 1999. – С. 492-496.
150. Комзюк В.Т. Адміністративно – правові засоби здійснення митної справи: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07. – Харків, 2003. – 191 с.
151. Конституція України; Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина: Офіц. текст: Навч. посібник / Авт.-упоряд. М.І. Хавронюк. – К.: Парламентське вид-во, 1999. – 544 с.
152. Кооп А.В. Образование при социализме как социальная система: Автореф. дис… д-ра филос. наук: 09.00.02 / Ин-т марксизма-ленинизма при ЦК КПСС. – М., 1985. – 59 с.
153. Коржанський М.Й. Уголовне право України. Частина загальна: Курс лекцій.– К.: Наук. думка та Українська видавнича група, 1996. – 336 с.
154. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навчальний посібник. – К.: Атіка, – 2001. – 317 с.
155. Красноженова Г.Н. Самооценка вузовской элиты // Высшее образование в России. – 1998. – № 3. – С. 29-34.
156. Краткий юридический словарь-справочник для населения / Под ред. Р.Г. Глебова, Н.А. Краснова.– М., 1962. – 365 с.
157. Круглашов А.М. Держава, нація, людина... Михайло Драгоманов про національний розвиток України // Вісник Академії наук України. – 1992. – № 2. – С. 22-32.
158. Куян І. Адміністративна відповідальність як інструмент правової держави // Право України. – 1998. – № 5. – С. 66-68.
159. Лазарев Б.М. Государственное управление на этапе перестройки. – М.: Юридическая литература, 1988. – 320 с.
160. Лазарєва Н. Державні послуги у сфері освіти: погляд на питання // Право України. – 2005. – № 11. – С. 17-20.
161. Лазарєва Н.С. Адміністративна відповідальність у системі юридичних засобів забезпечення права громадян на освіту // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2005. – № 3 (22). – С. 279-286.
162. Лазарєва Н.С. Деякі питання управління вищим навчальним закладом системи МВС // Наука і вища освіта: Тези доповідей учасників ХIII міжвуз. студ. наук. конф., м. Запоріжжя, 19 травня 2005 р.: У 2 ч. Гуманітарний університет „Запорізький інститут державного та муніципального управління”; студентське наук. тов-во. – Запоріжжя: ГУ „ЗІДМУ”, 2005. – Ч. 1. – С. 45-46.
163. Лазарєва Н.С. Право громадян на освіту як об’єкт адміністративно-правової охорони // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльноті: Збірник наукових праць ДЮІ МВС при ДонНУ. – 2005. – № 1. – С. 166-173.
164. Лебедев О.Т., Каньковская А.Р. Основы менеджмента / Под ред. О.Т. Лебедева. – 2-е изд., доп. – СПб.: Изд. дом «МиМ», 1997. – 183 с.
165. Лесохина Л.Н. Образование в структуре человеческой деятельности // Вопросы философии. – 1984. – № 12 – С. 3-13.
166. Лукашева Е.А. Права человека: Учебник для вузов. – М.: Норма: ИНФРА, 1999. – 312 с.
167. Лунев А. Теоретические проблемы государственного управления. – М.: Наука, 1974. – 247 с.
168. Лунев А.Е. Административная ответственность за правонарушения. – М.: Госюриздат, 1961. – 187 с.
169. Майборода С.В. Державне управління вищою освітою в Україні: структура, функції, тенденції розвитку (1917 – 1959 рр.): Монографія. – К.: – Вид-во УАДУ, 2000. – 308 с.
170. Макацария Г.В., Лисовский В.Г. Современный студент (Социологические проблемы обучения и воспитания в высшей школе). – Тбилиси: Изд-во Тбил. ун-та, 1982. – 367 с.
171. Малиновський В.Я. Державне управління: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. та перероб. – К.: Атіка, 2003. – 576 с.
172. Мамедов Б.М. Образование как вид деятельности // Автореф. дис... канд. пед. наук. М., 1991. – С. 12.
173. Мартиненко В.М. Державне управління: шлях до нової парадигми (теорія та методологія): Монографія. – Х.: Вид-во ХарРІНАДУ „Магістр”, 2003. – 220 с.
174. Мартьянов И.В. Административная ответственность по советскому законодательству. – К.: Вища школа, 1985. – 56 с.
175. Масленников М.Я. Порядок применения административных взысканий: Учеб.-практ. пособие. – М.: БЕК, 1998. – 257 с.
176. Международное право прав человека: Учебное пособие / А.Х. Саидов; Б.Н. Топорнин. – М.: Акад. правовой ун-т, 2002. – 197 с.
177. Мельніченко В. Освіта як соціальне явище // Вересень. – К., 2003. – № 1 (23). – С. 14-18.
178. Миколенко А.И. Административный процесс и административная ответственность в Украине: Учебное пособие. – Х.: „Одиссей”, 2004. – 272 с.
179. Наука і освіта // Голос України. – 2002. – 22 червня. – С. 11.
180. Научные основы государственного управления в СССР. – М.: Наука, 1968. – 440 с.
181. Невмержицький О. Реалії виховної роботи в сучасному вищому навчальному закладі у світлі Болонського процесу // Освіта. – 2004. – № 31. – С. 2.
182. Негодченко О.В. Виховуємо правоохоронців нової генерації (Болонський процес і реформування відомчої освіти МВС) // www. kyiv.pro.ua.com.
183. Негодченко О.В. Деякі проблеми організації діяльності органів внутрішніх справ щодо попередження домашнього насильства // Вісник Одеського юрид. ін-ту. – 2002. – № 4. – С. 14-21.
184. Негодченко О.В. Забезпечення прав та свобод людини органами внутрішніх справ України: Монографія. – Д.: Поліграфіст, 2002. – 416 с.
185. Негодченко О.В. Характеристика методів діяльності органів внутрішніх справ щодо забезпечення прав і свобод людини // Вісник Львівськ. ін-ту внутр. справ. – 2003. – № 1. – С. 19-26.
186. Нерсесянц B.C. Права человека в истории политической и правовой мысли (от древности до 1789 года) // Права человека в истории человечества и современном мире: Матер. конф., 1988 г. / Отв. ред. Е.А. Лукашева. – М.: ИГПАН, 1989. – С. 14-25.
187. Никитин А.Ф. Словарь-справочник по праву. – М, Акалис, 1995. – 144 с.
188. Никифорова М.А., Чиркин В.Е., Юдин Ю.А. Сравнительное конституционное право. – Рос. Акад. Наук. Ин-т гос-ва и права. – М.: Изд фирма „Манускрипт”, 1996. – 728 с.
189. Образование в условиях перехода к регулируемой рыночной экономике: Сб. научн. трудов НИИ высш. образ. / Отв. ред В.М. Зуев. – М.: НИИВО, 1991. – 137 с.
190. Общая теория государства и права: Акад. курс в 2-х т. Теория права. – Т. 2 / Под ред. М.Н. Марченко. – М.: Зерцало, 1998. – 640 с.
191. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1996. – 472 с.
192. Овсянко Д.М. Административное право: Учебное пособие / Под ред. проф. Г.А.Туманова. – М.: Юристъ, 1997. – 448 с.
193. Овсянко Д.М. Административное право: Учебное пособие для студентов / Отв. ред. Г.А. Туманов. – М.: Юристъ, 1995. – 304 с.
194. Овчарова Е.В. Материально-правовые проблемы административной ответственности юридических лиц (К проекту Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях) // Государство и право. – 1998. – № 7. – С. 14-19.
195. Ожегов С.И. Словарь русского языка / Под ред. Н.Ю. Шведовой. – 14-е изд., стереотип. – М.: Рус. яз., 1983. – 816 с.
196. Онищук Н.В. Методы государственного управления внедрением научно-технических достижений / Отв. ред. В.Б. Аверьянов. – К.: Наукова думка, 1990. – 96 с.
197. Онуфрієнко О.В. Українська державність доби козацької: від воєнної демократії до парламентської республіки. – Запоріжжя: Павел, 1998. – 72 с.
198. Опрышко В.Ф. Административная ответственность за правонарушения. – К.: Изд-во „Знание” УССР, 1986. – 48 с.
199. Основы государства и права Украины / Под ред. И.Н. Пахомова. – Х.: ООО „Одиссей”, 2001. – 320 с.
200. Остапенко О.І. Адміністративна деліктологія: Автореф. дис... доктора юрид. наук: 12.00.07 / Нац. акад. внутр. справ. – К., 1997. – 43 с.
201. Остапенко О.І. Адміністративна деліктологія: соціально-правовий феномен і проблеми розвитку. – Львів, Львівський інститут внутрішніх справ при Українській академії внутрішніх справ, 1995. – 312 с.
202. Патюлин В.А. Государство и личность в СССР. – М., 1974. – 160 с.
203. Печеницын В.А. Состав административного проступка: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.07. – Свердловск‚ 1985. – 189 с.
204. Пєтков С.В. Менеджмент в освітньому процесі вищих навчальних закладів МВС України // Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави (Одеса, 14-15 жовтня 2004 р.): Матеріали міжнародної науково-практичної конференції / За заг. ред. д-ра юрид. наук, професора О.Ф. Долженкова. – Частина 2. – Одеса: Вид-во Одеського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ, 2004. –С. 250-256.
205. Погорілко В.Ф. Конституційне право України: Підручник для студ. юрид. спец. вищих закладів освіти / НАН України; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – 2 вид., доопрац. – К.: Наукова думка, 2000. – 732 с.
206. Політична культура українського суспільства (кінець XVI – перша половина XVII ст.) / Под ред. П.М. Сас. – Міжнародний фонд „Відродження”. – К.: Либідь, 1998. – 296 с.
207. Політологія: Наука про політику: Підручник для вищої школи / В.Г. Кремень, М.І. Горлач. – 3 вид., виправ. та доп. – К.; Х.: Єдінорог, 2001. – 640 с.
208. Попов В.Д. Образование, личность, общество: опыт социологического комплексного исследования. – Саратов, 1979. – С. 15-18.
209. Приходько Д.Н. Образование и преодоление остаточных явлений отчужденности личности: Автореф. дисс... д-ра филос. наук: 09.00.02. – Новосибирск, 1981. – С. 4-5.
210. Производство по административным правонарушениям: Учеб. пособие / Отв. ред. Д.Н. Бахрах. – Свердловск: Свердл. юрид. ин-т, 1986. – 80 с.
211. Пропозиції Центру політико-правових реформ. Адміністративно-процедурний кодекс України / Матеріали семінару „Стан та перспективи розвитку адміністративного права: законодавство, наука, освіта”. – Львів, 2001. – 1-13 жовтня.
212. Прохоров А., Рузин В. О глубинной концепции образования // Вестник высшей школы. – 1990. – № 5. – С. 38-46.
213. Прудка Л.М. Болонський процес і проблеми реформування системи професійно-психологічної підготовки майбутніх фахівців ОВС у вищих навчальних закладах МВС України // Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави (Одеса, 14-15 жовтня 2004 р.): Матеріали міжнародної науково-практичної конференції / За заг. ред. д-ра юрид. наук, професора О.Ф. Долженкова. – Частина 2. – Одеса: Вид-во Одеського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ, 2004. – С. 261-265.
214. Пугинский Б.И. Гражданско-правовые средства в хозяйственных отношениях. – М.: Юрид литература, 1984. – 224 с.
215. Рабінович П. Права людини як цінність соціальної культури людства // Право та культура: теорія і практика. – К., 1997. – С. 94.
216. Рабінович П.М. Загальна теорія права та держави. – Львів, 1992. – 175 с.
217. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави: Навчальний посібник. – 5-е вид., зі змінами. – К.: Атіка, 2001. – 174 с.
218. Рабінович П.М. Основні права людини: загальнотеоретична характеристика // Вісник Академії правових Наук. – 1995. – № 2. – С. 22-28.
219. Рабінович П.М. Основні права людини: спроба загальнотеоретичної характеристики // Права людини в Україні. – Вип. 3, грудень 1993. – С. 49-51.
220. Рабінович П., Раданович Н. Імплементація міжнародних договорів в Україні та гармонізація з ними національного законодавства (деякі загальнотеоретичні аспекти) // Вісник Академії правових наук. – 1999. – № 1 (16). – С. 80-86.
221. Раданович Н.М. Національна імплементація міжнародних договорів щодо прав людини: загальнотеоретичне дослідження (на матеріалах впровадження Конвенції про захист прав і основних свобод людини): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Львів. держ. нац. ун-т. – Львів, 2000. – 18 с.
222. Розин Л.М. Проблемы классификации мер административного принуждения // Управление и право. – 1982. – Вып. 7. – С. 182-189.
223. Рычков А.К. Социально – философские проблемы образования (некоторые теоретич. и практич. вопросы). – М.: МГПН, 1982. – 94 с.
224. Рябошапко Л.І., Кравченко В.В. Право на освіту національних меншин в Україні: законодавство та ступінь його реалізації // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2004. – № 1. – С. 359-366.
225. Салищева Н.Г. Административный процесс в СССР. – М.: Юрид. лит., 1964. – 158 с.
226. Самсонов В.Н. Административное законодательство: понятие, содержание, реформа. – Харьков: Основа, 1991. – 120 с.
227. Сафонов Ю.И. Роль, место высшего образования в духовной культуре развитого социалистического общества. – Томск, 1979. – С. 60.
228. Сенько Ю.В. Учебно-познавательная деятельность как инвариант содержания образования // Новые исследования в педагогических науках. – М., 1990. –№ 2. – С. 32-36.
229. Словарь административного права / Бачило И.Л., Гандилов Т.М., Гришковец А.А. и др. – М.: Фонд „Правовая культура”, 1999. – 320 с.
230. Словник української мови / Ред. кол. І.К. Білодід та ін.– К., 1976.– Т.6 – 623 с.
231. Советское административное право: Учебник / Под ред. Р.С. Павловского. – К.: Вища школа, 1986. – 416 с.
232. Социальные и государственно-правовые аспекты управления в СССР. – К., 1978. – С. 328-329.
233. Суворова В.Я. Обеспечение реализации договорных норм международного права (юридическая природа) // Сов. гос. и право. – 1991. – № 9. – С. 116-122.
234. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5-ти т. – К., 1976. – Т. 1. – С. 654.
235. Сырых В.М. Принципы образовательного права // Право и образование. – 2002. – № 1. – С. 56-70.
236. Тараненко С. Щодо поняття неосудності в адміністративному праві // Право України. – 1998. – № 6. – С. 88-89.
237. Тихомиров Ю.А. О концепции развития административного права и процесса // Государство и право. – 1998. – № 1. – С. 5-14.
238. Тихомиров Ю.А. Курс административного права и процесса. – М., 1998. – 798 с.
239. Тихонов А.К. Уроки реформ // Высшее образование в России. – 1998. – № 3. – С. 6-8.
240. Тлумачний словник української мови / Укладачі Ковальова Т.В., Коврига Л.П. – Харків: Синтекс, 2005. – 672 с.
241. Турченко В.Н. Проблемы использования научно-производственного потенциала системы образования // Проблемы развития научно-образовательного потенциала. – Новосибирск. – 1987. – С. 160-167.
242. Управленческие процедуры / Отв. ред. Б.М. Лазарев. – М., 1988. – 271 с.
243. Ушацкая А.А. Административные правонарушения и ответственность за их совершения. – Рига: Авотс, 1988. – 138 с.
244. Философско-психологические проблемы развития образования / Под ред. В.В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1981. – 176 с.
245. Франко І. Педагогічні статті і висловлювання / Упоряд. О.Г. Дзеверін. К.: Державне педагогічне видавництво „Радянська школа”, 1960. – 298 с.
246. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 535 с.
247. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М.: Юрид. лит-ра, 1974. – 351 с.
248. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти: У 2-х т. / За ред В.Д. Гончаренка. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2000. – Т. 1: З найдавніших часів до початку ХХ ст. – 471с.
249. Хропанюк В.Н. Теория государства и права / Под ред Стрекозова В.Г. – М.: ИПП „Отечество”, 1993. – 342 с.
250. Чеблакова Л.А. Методологические аспекты современных проблем образования. – Минск, 1988. – С. 4.
251. Червякова О.В. Організаційно-правові аспекти управління вищим навчальним закладом системи МВС України: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07. – Х., 2002. – 219 с.
252. Шкатулла В.И. Образовательное право: Учебник для вузов. – М.: Норма-Инфра, 2001. – 681 с.
253. Шмельова Г. Юридичний механізм забезпечення прав людини (загальнотеоретична характеристика) // Право України. – 1994. – № 10 – С. 49-51.
254. Щекин Г.В. Социальная теория и кадровая политика: Монография. – К.: МАУП, 2000. – 576 с.
255. Щекин Г.В. Теория социального управления. – К.: МАУП, 1996. – 408 с.
256. Юдіна О.В. Актуальні проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів ВНЗ системи МВС України відповідно до вимог Болонської декларації // Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави (Одеса, 14-15 жовтня 2004 р.): Матеріали міжнародної науково-практичної конференції / За заг. ред. д-ра юрид. наук, професора О.Ф. Долженкова. – Частина 2. – Одеса: Вид-во Одеського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ, 2004. – С. 267-269.
257. Юридичний словник-довідник / За ред. Шемшученка Ю.С. – К.: Феміна, 1996. – 696с.
258. Якимов А.Ю. Субъекты административной юрисдикции (правовой статус и его реализация): Монография. Ч.1. Правовой статус субъекта административной юрисдикции. – М.: ВНИИ МВД России, 1996. – 68 с.
259. Яковлєв А. Історія джерел українського права. Т. 1. – К.: Генеза, 1994. – 344 с.
260. Якуба О.М. Административная ответственность. – М.: Юрид. лит., 1972. – 152 с.
261. Handbuch deutsches Recht. Begr. von Hubert Reinfried. Verf.: Günther Bartsch; Rudolf H. Langels; Hubert Reinfried. – 3., völlig neubearb. Aufl. – Berlin; Bonn; Regensburg: Wolhalla Fachverl., 1992. – 726 s.
262. Human Rights and the Police. – Strasbourg: Council of Europe, 1998. – 188 p.
263. Moderner staat – moderne vervaltung // Deutschland. –2002. – № 4. – P. 23.
264. Poppe, S. Grundrechte, Verwaltung, Verwaltungsrecht // Staat u. Recht. – B., 1988. – Jg. 37, H. 11. – S. 897-904.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.