У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Грошова політика та грошовий обіг України
Количество страниц 54
ВУЗ Європейський університет
Год сдачи 2007
Содержание ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ГРОШІ ТА ГРОШОВИЙ ОБІГ
1.1. Сутність та функції грошей.
1.2. Грошовий обіг в Україні.
1.3. Закони грошового обігу та методи його регулювання.
РОЗДІЛ 2 ГРОШОВІ РЕФОРМИ ТА СТАБІЛІЗАЦІЯ ГРОШОВОГО ОБІГУ
2.1. Паперові гроші в сучасних умовах.
2.2. Соціально-економічна сутність грошових реформ. Стабілізація грошового обігу.
РОЗДІЛ 3 БАНКІВСЬКА СИСТЕМА В УКРАЇНІ
3.1. Позичковий капітал. Механізм функціонування грошового ринку, рівновага на грошовому ринку України.
3.2. Банки і банківська система в Україні.
3.3. Цінні папери. Формування ринку цінних паперів в Україні.
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП

Гроші – це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів; благо, що має найвищий ступінь ліквідності.
Дана тема є актуальною тому, що вона обґрунтовує основні проблеми у сфері грошової політики, грошового обігу та банківської системи в Україні. Проте головною проблемою на сучасному етапі в Україні є нестабільність національної валюти. В курсовій роботі пропонуються такі шляхи вирішення цієї проблеми: 1) при виготовленні такої валюти, а також векселів, чеків, інших цінних паперів необхідна надійна система їх захисту. За відсутності або слабкої системи такого захисту збільшується кількість фальшивих грошей, що призводить до посилення інфляції, підриву їх курсу. Водночас слід ліквідувати «чорні» валютні ринки. Іноземна валюта не повинна бути засобом обігу і засобом платежу; 2) держава й особливо Центральний банк повинні проводити науково обґрунтовану валютно-грошову політику. Основою такої політики є економічна діяльність держави, виконувані нею соціально-економічні функції; 3) слід мати певні запаси золота, інших коштовних металів або вільно конвертованих валют.
Проте не всі з цих умов стабільності національної валюти України виконуються. Особливо важливу роль на етапі формування економічного суверенітету відіграє проведення науково обґрунтованої валютно-грошової політики, насамперед здійснення реформи банківської та кредитної систем.
Мета курсової роботи: дослідити грошову політику та грошовий обіг України.
Для виконання мети були поставлені завдання:
- висвітлити характеристику грошей та грошового обігу.
- дослідити особливості формування паперових грошей в сучасних умовах, соціально-економічна суть грошових реформ і досягнення стабілізації грошового обігу.
- висвітлити сутність позичкового капіталу, механізм функціонування грошового ринку України, цінні папери та ринок цінних паперів. Охарактеризувати банківську систему в Україні.
В процесі написання роботи були використані праці таких українських вчених, як: В.Д.Базилевич [4], Г.І.Башнянин [5], А.С.Гальчинський [8], С.Дзюбик [9], С.В.Мочерний [18] та інші.


Список литературы ВИСНОВОК
В першому розділі курсової роботи було досліджено сутність грошей, грошовий обіг, закони грошового обігу та методи його регулювання.
Гроші — це сукупність активів, які використовують для здійснення ділових операцій. Історія грошей налічує тисячоліття. У минулому використовувалися товарні гроші (худоба, сіль, золото тощо) — це були активи, що мали внутрішню вартість. Відтак перейшли до паперових грошей, які є активом, що має єдине призначення — слугувати грішми. Нині настала ера банківських грошей — чекових депозитів, кредитних карток, чеків для туристів і т. д. Гроші виконують три функції: міри вартості, засобу обміну та засобу нагромадження багатства. Суть функції грошей як міри вартості полягає в тому, що за їхньою допомогою визначають ціни усіх інших товарів. У функції засобу обміну гроші виступають посередником між покупцем і продавцем. Функція нагромадження означає створення багатства.
Різні ділові операції обслуговують не один, а різні види грошей, наприклад готівка, чеки тощо. Тому існують різні показники загальної кількості грошей у національній економіці, які називають грошовими агрегатами. У різних країнах існує своя система агрегатів. Переміщення грошей між економічними суб'єктами називають грошовим обігом. Спосіб організації грошового обігу, що склався історично в країні й закріплений законом, називають грошовою системою. Сучасна грошова система містить такі основні компоненти: 1) найменування грошової одиниці; 2) види державних грошових знаків, що мають законну платіжну силу; 3) регламентацію безготівкового грошового обігу; 4)державний апарат, що регулює грошовий обіг. Історично існували біметалічні та монометалічні системи грошового обігу. В 1970-х роках остаточно утверджується новий тип грошової системи, основу якої становлять паперові гроші.
В результаті процесу виконання другого розділу роботи було досліджено паперові гроші в сучасних умовах, грошові реформи та шляхи досягнення Україною стабілізації грошового обігу.
Оскільки гроші виконують функцію засобу обігу миттєво, як тимчасовий посередник в обміні товарів, то в цій функції їх можна замінити грошима, які не мають вартості, тобто паперовими. Паперові гроші — це знаки, символи, представники повноцінних (золотих) грошей в обігу, що наділені державною владою примусовим курсом обігу. Паперові гроші не мають власної вартості, оскільки затрати на виготовлення їх незначні, але мають купівельну спроможність. Паперовими грошима є банкноти (банківські білети). Основною проблемою у розробці реформ, щодо сфери стабілізації грошового обігу є відсутність надійної фінансово-банківської системи, раціонального регулювання НБУ діяльності комерційних банків, внаслідок чого ті отримували стократні прибутки, наживалися на конвертації тощо і тому не були зацікавлені у подоланні інфляції. Можливість для такої наживи давали недосконалі закони. Сам НБУ вдавався до монетаристських методів управління діяльністю комерційних банків. Крім того, в діяльності банківської та фінансової систем України повільно впроваджувалися сучасні методи й засоби обліку і контролю. Це призвело до масового перекачування посередницькими структурами безготівкового грошового обігу у готівковий, що, у свою чергу, зумовило величезний додатковий попит на готівку, зосередження у тіньових структурах майже половини всієї грошової маси; втілення на практиці програм західних експертів (у тому числі різних міжнародних економічних організацій). Найбільш виразно це виявилось у впровадженні НБУ монетаристських методів регулювання економіки, до того ж у дещо спрощеному вигляді. У цьому плані доцільно навести висловлювання економічного радника британського парламенту Д. Росса щодо економічної політики Росії, оскільки воно цілком стосується і України: «Росія з намови МВФ пішла шляхом деіндустріалізації економіки». Значне відставання в оплаті робочої сили, тоді як ціни на більшість інших товарів досягли або навіть перевищили світовий рівень. Таке відставання є основною причиною звуження внутрішнього ринку предметів споживання, а відтак з ринку засобів виробництва.
Для стабілізації грошового обігу також пропонують підтримувати фіксовані курси, коли виникає дефіцит у платіжному балансі країни, уряд може застосувати інструментарій зовнішньоторговельної політики. У цьому разі уряд різними методами стимулює експорт і стримує імпорт. Проте політика введення мита, квот та експортних субсидій спотворює зовнішньоекономічні зв'язки країни і знижує ефективність її зовнішньої торгівлі. До того ж торговельні партнери країни можуть у відповідь також удатися до торговельних обмежень.
Ще один спосіб, який уряд може використати для підтримання стабільних курсів, — це валютний контроль. У цьому випадку уряд змушує всіх вітчизняних експортерів продавати йому зароблену ними іноземну валюту. Відтак він розподіляє або нормує цю валюту між діловими підприємствами, які потребують іноземної валюти, для імпорту зарубіжних ресурсів чи виробів. У такий спосіб уряд збалансовує імпорт країни тією кількістю іноземної валюти, яку заробили завдяки вітчизняному експортові. Цей спосіб також має багато недоліків, оскільки погано впливає на структуру зовнішньої торгівлі країни, призводить до появи чорних ринків для нелегальних валютних операцій, до хабарництва і кумівства при розподілі валюти між вітчизняними імпортерами.
Нарешті, для підтримання фіксованого валютного курсу уряд може використати інструментарій фіскальної та монетарної політики. Ці види стабілізаційної політики також дають змогу усунути дефіцит іноземної валюти. Уряд застосовує стримувальні інструменти стабілізаційної політики, які уповільнюють зростання національного обсягу виробництва, щоб зменшити імпорт, оскільки останній змінюється пропорційно до національного доходу країни. Водночас стримувальна стабілізаційна політика уповільнює зростання цін, тому резиденти переорієнтовують свій попит із імпортних на вітчизняні вироби, що обмежує попит на іноземну валюту. Крім того, стримувальна макроекономічна політика підвищує процентні ставки, що зменшує відплив фінансових коштів із країни для міжнародного інвестування. З іншого боку, високі процентні ставки стимулюють фінансові інвестиції в економіку країни. Проте цей спосіб навряд чи можна вважати привабливим: платою за стабільність курсів є зниження обсягу національного виробництва і рівня зайнятості.
В третьому розділі на основі дослідження встановлено, що позичковий капітал формується за рахунок позичкового відсотка. Будь-якому нагромадженню капіталу передує формування запасу грошових коштів. За користування залученими коштами потрібно платити. Плата за використання коштів називається позичковим процентом (відсотком).
Попит на капітал залежить від очікуваного підприємцем доходу. Зрозуміло, що він формуватиме додатковий попит на гроші для нагромадження капіталу до того моменту, поки очікуваний приріст доходу не зрівняється з платою за користування грошима. Рівновага на грошовому ринку передбачає, що при певній пропозиції М є лише номінальний продукт Y , який задовольняє цю пропозицію. Збільшення пропозиції до M призводить до зростання номінального продукту до Y .
Банківська система — сукупність різних видів банків та банківських об'єднань у їх взаємозв'язку і взаємодії. Головним і контролюючим банком в Україні є Національний банк України.
У 2000-2004 роках діяльність Національного банку України мала чітке спрямування на підтримку стійкого економічного зростання. Зрозуміло, що таке зростання неможливе без доступних та достатньо дешевих кредитів для всіх суб'єктів економіки, що здатні розширити вже існуюче виробництво, розпочати нове. З метою стимулювання виробництва та економічного зростання НБУ скоротив норматив обов'язкового резервування (з 2004 р. - це 13,5-15% проти 17% у 2001 р.) та ставку процента, під яку центральний банк надає кредити комерційним (21% з 2005 р. проти 29% у 2003 р.). Відповідно скоротились кредитні ставки комерційних банків: якщо у 2002 р. банки в середньому надавали кредити, приблизно, під 35% річних, то у 2006 – під 17,7%. Цінні папери – це документи, що виражають майнові (боргові) зобов’язання. На ринку цінних паперів продаються акції, облігації та інші цінні папери. Єдність ринку капіталів та ринку цінних паперів полягає у тому, що і використання кредиту, і продаж цінних паперів є джерелом додаткових коштів. Тому пропонується збільшити кількість цінних паперів, це в свою чергу збільшить надходження коштів до державного бюджету.
На основі аналізу запропоновано: удосконалити сферу регулювання державою законів грошового обігу, щоб зменшити надходження грошей в тіньову економіку, збільшити продаж цінних паперів, це дозволить мати підприємцю чи фірмі додатковий капітал, відсоток від цього капіталу надходитиме до державного бюджету, зменшити відсоток кредитних ставок – це збільшить в свою чергу споживачів.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України. Офіційне видання., Київ.,2006.
2. Господарський кодекс України. Київ. Атака, 2003.
3. Цивільний кодекс України. Київ. Кондор, 2003.
4. В.Д.Базилевич. Економічна теорія політекономія.-4-те вид., стер. Київ. «Знання-Прес», 2005.
5. Г.І.Башнянин, П.Ю.Лазур, В.С.Медведєв. Політична економія, Київ. Ельга Ніка-Центр, 2002.
6. Н.М.Бондар. Економіка підприємства. Київ. Видавництво А.С.К.,2004.
7. З.Г.Ватаманюк, С.М.Панчишин. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка.-2 вид., доп. Київ. Вищий дім Альтернативи., 2003.
8. А.С.Гальчинський, П.С.Єщенко, Ю.І.Палкін. Основи економічних знань.-2 вид., перероб. і доп. Київ.Вища школа., 2002.
9. С.Дзюбик, О.Ривак. Основи економічної теорії. Київ. Основи., 2001.
10. А.Г.Зюнькін. Фінансове право. Київ. МАУП, 2001.
11. Г.Н.Климко. Основи економічної теорії: політекономічний аспект.-4 вид., перероб. і доп. Київ. Знання-Прес, 2002.
12. А.Ф.Косік, Г.Е.Гронтковська. Мікроекономіка. Київ. Центр навчальної літератури, 2004.
13. С.В.Мочерний. Основи економічної теорії. Київ. Академія, 2003.
14. С.Панчишин. Макроекономіка.-2 вид., стер. Київ. Либідь, 2002.
15. І.Радіонова. Макроекономіка та економічна політика. Київ. Таксон, 2001.
16. І.Радіонова. Загальна економіка. Камянець-Подільський. Абетка-НОВА, 2005.
17. В.О.Рибалкін, В.Г.Бодров та ін. Політична економія. «Академвидав», оригінал-маркет, 2004.
18. Н.О.Саніахметова. Підприємницьке право. Київ. А.С.К., 2001.
19. Г.Г.Старостенко. Політична економія. Центр навчальної літератури, 2006.
20. І.Т.Стеценко. Основи менеджменту. Київ. А.С.К., 2005.
21. Журнал «Економіка України». Київ. Преса України, 5, 2005:
В.Мокряк, Е.Мокряк. Проблеми економічної теорії: до питання про сучасне трактування капіталістичної власності.
22. Заика Ю.А. Гражданское право Украины (у вопросах и ответах).-2-е изд., перераб. и доп. МАУП. Киев,2000.
23. Журнал «Економіка України». Київ. Преса України, 1, 2005:
Ю.Архангельський, А.Алексєєв, О.Радієвський. Про вибір форм власності в контексті економічної ефективності приватизації в Україні.
24. Журнал «Економіка України». Київ. Преса України, 3, 2006:
В.Венгер. Організація управління державними підприємствами: стан і перспективи.
25. Журнал «Економіка України». Київ. Преса України, 4, 2006:
Б.Буркинський, С.Савчук. Інноваційний рівень виробництва та конкурентоспроможність чорної металургії.


Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 200





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.