У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Особливості управління акціонерним товариством з дивізіональною організаційною структурою за матеріалами ВАТ «Вінницяоблпаливо»
Количество страниц 95
ВУЗ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2011
Бесплатно скачать 22002.doc 
Содержание З М І С Т

ВСТУП ............................................................................................................. 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ПІДПРИЄМСТВА З ДИВІЗІОНАЛЬНОЮ
ОРГАНІЗАЦІЙНОЮ СТРУКТУРОЮ УПРАВЛІННЯ........... 6
1.1. Поняття організації та організаційної структури управління
підприємством. Типи організаційних структур ……………. 6
1.2. Фактори вибору та принципи побудови дивізіональної
організаційної структури управління підприємством……….. 17
1.3. Методичні основи дослідження системи управління
підприємства з дивізіональною організаційною структурою.. 23
Висновки до розділу 1 ………………………………………… 28
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВА
З ДИВІЗІОНАЛЬНОЮ ОРГАНІЗАЦІЙНОЮ СТРУКТУРОЮ
(НА ПРИКЛАДІ ВАТ «ВІННИЦЯОБЛПАЛИВО»)…………. 31
2.1. Загальноекономічна характеристика підприємства ……….. 31
2.2. Особливості організаційної структури управління
підприємством ……………………………………………….. 35
2.2.1. Генеральний менеджмент ……………………………… 35
2.2.2. Менеджмент паливних складів та інших підрозділів підприємства …………………………………………………… 49
2.3. Оцінка ефективності системи управління підприємством…. 53
Висновки до розділу 2 ………………………………………… 66
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ
УПРАВЛІННЯ ВАТ «ВІННИЦЯОБЛПАЛИВО»
ЯК ПІДПРИЄМСТВА З ДИВІЗІОНАЛЬНОЮ
ОРГАНІЗАЦІЙНОЮ СТРУКТУРОЮ ……………………… 69
3.1. Удосконалення організаційної структури
підприємства за методологією ARIS (у MS Visio) ………… 69
3.2. Впровадження інформаційної системи віддаленого доступу
та оцінка її ефективності ………………………………. 75
Висновки до розділу 3 ……………………………………… 84
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ..................................................................... 86
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...................................................... 94






ВСТУП

Сучасні промислові підприємства характеризуються великим різноманіттям використання матеріальних, фінансових, трудових та інформаційних ресурсів, поєднанням багатьох видів процесів, поєднаних в єдину систему, яка має певні властивості, закономірності та зв’язки.
Серед сучасних проблем теорії та практики менеджменту особливої значущості набувають питання, які пов'язані з формуванням та актуалізацією організаційних структур управління. Це обумовлено низкою важливих обставин: зміною та ускладненням функцій управлінських підрозділів у зв'язку з переходом до ринкових умов господарювання, реструктуризацією підприємств, переходом до прогресивних управлінських технологій, зокрема, автоматизація управління, впровадження процесного підходу і т. ін. З огляду на зазначене можна впевнено сказати, що питання формування, удосконалення та модернізації організаційних структур управління актуальні за будь-яких умов господарювання. Більш того, ефективне управління і ефективна діяльність підприємства можливі лише в разі безперервного моніторингу якості організаційної структури управління, її відповідності сучасним технологіям, цілям та задачам підприємства, зовнішньому середовищу, а також своєчасній та адекватній її актуалізації.
У сучасних умовах виробничі системи перетворюються на багатофакторні соціально-економічні системи, в яких здійснюються виробнича, маркетингова, виховна, інформаційна та інші види діяльності колективу. Кожна соціально-економічна система повинна мати свою організаційну структуру управління, яка буде впорядкованою сукупністю зв'язків між ланками і працівниками, зайнятими вирішенням управлінських завдань, що відповідатиме її успішному функціонуванню.
В даний час накопичений значний досвід теоретичного обґрунтування організаційних структур управління. Розроблені й успішно застосовуються на практиці різноманітні методологічні підходи до вивчення закономірностей їхнього формування і розвитку. Теоретичні та практичні аспекти організаційної структури управління досліджували багато вітчизняних і зарубіжних учених таких, як М.І. Круглов, А.І. Кредісов, Є.Г. Панченко, В.А. Кредісов, І.І. Мазур, В.Д. Шапиро, В.В. Кондратьев, В.Б. Краснова, В.К. Андреев, В.А Євтушевський та ін. Основні розходження між цими підходами полягають у неоднозначному тлумаченні організаційних структур управління, що в одному випадку розглядаються як механізм, побудований для розв’язання конкретних задач, в іншому - як соціальний організм, що чуйно реагує на потреби членів трудового колективу, у третьому - як складна соціально-економічна система і т.п. Проте до цього часу деякі важливі аспекти формування організаційної структури управління не мають належного наукового обґрунтування та методичного забезпечення, а інші потребують актуалізації та адаптації до динамічних умов господарювання. Тому таким актуальним є дослідження питань удосконалення системи управління підприємства.
Об’єктом дослідження є відкрите акціонерне товариство «ВІННИЦЯОБЛПАЛИВО», основним видом діяльності якого є проведення торгово-закупівельних операцій по всім видам енергоносіїв, закупівля, наступна продаж населенню, організаціям, підприємствам і фірмам всіх форм власності твердого палива та паливно-мастильних матеріалів, нафтопродуктів, інших видів енергоносіїв, включаючи електроенергію.
Предметом дослідження є управління акціонерним товариством з дивізіональною організаційною структурою.
Метою дипломної роботи є обґрунтування теоретичних і прикладних аспектів управління акціонерним товариством з дивізіональною організаційною структурою та розробка практичних рекомендацій щодо її удосконалення.
Для досягнення поставленої мети завданнями дипломної роботи були:
- висвітлити поняття організації та організаційної структури підприємства;
- обґрунтувати фактори вибору та принципи побудови дивізіональної організаційної структури управління підприємством;
- розглянути методичні основи дослідження системи управління підприємства з дивізіональною організаційною структурою;
- проаналізувати фінансово-економічний стан підприємства;
- дослідити особливості організаційної структури управління підприємством;
- оцінити ефективність системи управління підприємством;
- обгрунтувати шляхи зростання вартості підприємства.
Методи дослідження включають методи теоретичного узагальнення і порівняння, абстрактно-логічного та причинно-наслідкового зв’язку, аналізу і синтезу, методи індукції і дедукції, прогнозування, статистичні та економіко-математичні методи. Застосовувались загальнонаукові, спеціально наукові методи та міждисциплінарні методи.
В процесі теоретичного обґрунтування даної теми використана законодавча і нормативна література з питань економічного оцінювання системи управління підприємства, планування діяльності підприємства, управління підприємством і інше.
Інформаційною базою дипломної робота є бухгалтерська, статистична і внутрішня звітність та інформація ВАТ «ВІННИЦЯОБЛПАЛИВО».
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання їх на різних етапах економічного оцінювання підприємства з метою удосконалення його системи управління.
Список литературы ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Залежно від особливостей формування підрозділів підприємства, їхніх повноважень і відповідальності, а також характеру взаємозв'язків між ними виділяють такі типи організаційних структур управління: лінійну, функціональну, лінійно-штабну, обмеженого функціоналізму, дивізіональну (продуктова, клієнто-орієнтована, територіальна), проектну (програмно-цільову), матричну, горизонтальну (мережну). Розмаїтість існуючих типів організаційної структури управління обумовлює необхідність аналізу їхніх особливостей. Такий аналіз дозволить сформулювати рекомендації з умов використання кожної з них і сприятиме вибору найбільш доцільного виду організаційної структури управління з урахуванням специфіки підприємства.
Однією з найбільш простих типів організаційної структури управління є лінійна, яка передбачає підпорядкування кожного нижчестоящого елемента структури управління тільки одному вищестоящому елементу по всіх аспектах своєї діяльності (лінійний зв'язок), вищестоящий елемент виконує стосовно нього всі функції управління. Другим типом організаційних структур управління є функціональна організаційної структури управління. Кожний підрозділ такої структури спеціалізується на виконанні певної функції, а кожен нижчестоящий елемент підпорядковується декільком вищестоящим, при цьому кожному з них - по одному або декільком аспектам своєї діяльності.
Сутність лінійно-штабної організаційної структури полягає в тому, що вона являє собою лінійну організаційної структури управління, доповнену функціональними елементами (штабами), підлеглими лінійним елементам і безпосередньо не пов'язаними з нижчестоящими елементами. У такій структурі лінійними елементами є керівники підприємства в цілому або окремих його підрозділів.
Структура обмеженого функціоналізму - ще один тип організаційної структури управління, який з'явився в процесі розвитку і був дуже поширеним на великих промислових підприємствах. Вона являє собою лінійно-штабну організаційну структуру управління, у якій функціональним елементам надані обмежені права щодо безпосереднього впливу на нижчестоящі елементи.
Дивізіональна організаційної структури управління - створює гнучкі (адаптивні) структури управління, які сприяють пристосуванню до нових умов діяльності, стимулюють появу нових ідей і, як наслідок, реалізацію нових проектів. Ця ОСУ припускає виділення самостійних підрозділів (бізнес-одиниць), що мають додатковий рівень повноважень і відповідальності, характеризуються певною спеціалізацією. Підвищення рівня мотивації працівників за рахунок більш тісного ув'язування з результатами роботи бізнес-одиниці, а не підприємства в цілому - це позитивний момент ОСУ цього типу. Можливе збільшення витрат за рахунок створення ряду функціональних підрозділів у кожному дивізіоні, а також не повного використання виробничих потужностей - це значний недолік дивізіональної ОСУ.
Дивізіональна ОСУ поділяється на дивізіональну продуктову, дивізіональну клієнто-орієнтовану, дивізіональну територіальну. Позитивний внесок цих підтипів полягає у зниженні можливості функціонування (фінансування) одних підрозділів за рахунок інших, у зростанні реалізації й прибутку за рахунок:
а) підвищення якості продукції, використання відповідних каналів просування;
б) кращого врахування та задоволення потреб певних груп клієнтів;
в) врахування специфіки регіону, включаючи звички й потреби населення, особливості законодавства та ін.
Аналіз цього типу організаційної структури управління сприяв виявленню декількох недоліків: складність структури; можливість втрати управління корпоративним центром через складність орієнтації на єдину стратегію й загальні цілі, особливо якщо вони входять у суперечність з інтересами окремих дивізіонів; можливість виникнення проблем при перерозподілі фінансових ресурсів між корпоративним центром і бізнес-одиницями; можливе зниження ефективності використання ресурсів.
Проектна (програмно-цільова) організаційної структури управління характеризується доповненням діючої системи управління проектними підрозділами — тимчасовими структурами, створеними для розв'язання особливо важливого завдання.
Складною, але ефективною за певних умов організаційною структурою управління є матрична. Кожен працівник за цієї структури має подвійне підпорядкування: керівникові підрозділу та керівникові проекту.
Можливими способами оцінювання організаційних струк¬тур управління є структуризація цілей і завдань, аналогій, структурних еволюційних порівнянь, експертний та організаційного моделювання. Доцільним при дослідженні системи управління підприємства з дивізіональною організаційною структурою є використання функціонально-вартісного аналізу.
Господарська діяльність ВАТ «ВІННИЦЯОБЛПАЛИВО» характеризувалася зростанням чистого доходу від реалізації протягом 2007-2008 рр. з 64488тис. грн. до 66117 тис. грн., при якому собівартість реалізованої продукції також зростає з 53543 тис. грн. до 62739 тис. грн. На кінець аналізованого періоду (2009 р.) спостерігається зменшення чистого доходу від реалізації на 11115 тис.грн. (14 %), собівартості реалізованої продукції на 6914 тис.грн. (11 %). Негативним є те, що чистий дохід від реалізації зменшується швидшими темпами ніж собівартість реалізованої продукції. Крім цього спостерігається зменшення продуктивності праці у 2009 р. на 43705 грн./особу (13,66 %). В результаті прибуток від реалізації продукції склав у 2007 р. – 5298 тис.грн., 2008 р. – 5035 тис.грн., 2009 р. – 4862 тис.грн.
За рахунок того, що підприємство провело диверсифікацію виробництва (реалізація нафтопродуктів, будівельних матеріалів, створення пунктів техобслуговування, магазинів, виробництво будівельної продукції, деревного вугілля, ковбасних та консервних виробів, сільгосппродукції та інших) дало можливість підприємству збільшити інші доходи, що вплинуло на зростання його чистого прибутку з 3312 тис.грн. до 4440 тис.грн. та рентабельності з 5,01 % до 7,82 %.
Організаційна структура ВАТ «ВІННИЦЯОБЛПАЛИВО» є лінійно-функціональною. Управлінські функції реалізуються персоналом, з числа якого створюються відділи та фор¬мується структура апарату управління. У практичній діяльності лінійні відділи (їхні керівники) несуть пряму відповідальність за досягнення мети організації і тому їх наділено повноваженнями приймати рішення, що стосуються розподілу й ефективного використання наявних трудових ресурсів. Функціональні підрозділи покликані допомагати експертними порадами лінійним керівникам підвищувати ефективність ухвалюваних рішень.
Згідно статуту ВАТ «ВІННИЦЯОБЛПАЛИВО» управління товариством здійснюють: Загальні збори акціонерів, Наглядова рада, Рада директорів та Ревізійна комісія.
Апарат управління ВАТ «ВІННИЦЯОБЛПАЛИВО» складається з висококваліфікованих спеціалістів, який мають значний досвід роботи, а також вищу або середню спеціальну освіту. Чисельність апарату управління підприємством 72 працівника, з них в апарат управління зараховані 36 начальників територіальних паливних складів. Найбільшу чисельність і питому вагу займають керівники паливних складів – 36 осіб (50 %), керівники вищого рівня – 7 осіб (10 %), за окремими видами діяльності (цегельний завод, виробництво дерев’яного вугілля та паливного брикету та інш.) кількість керуючого складу коливається в межах 2-5 осіб.
Основним видом виробничої діяльності є забезпечення паливом, яке здійснюється на базі паливних складів. ВАТ «ВIННИЦЯОБЛПАЛИВО» має постiйнi довгостроковi дiловi стосунки з виробниками вугiльної промисловостi, що дає можливiсть прогнозувати надходження вугiлля, буровугiльних брикетiв на паливнi склади, хоча б за 3 мiсяцi.
Аналіз структури персоналу паливних складів показує, що на багатьох складах відсутня посада продавця, а його функцію виконує начальник складу. На багатьох складах відсутні автомобілі та, відповідно, відсутня посада шофера автомобілів, а також вантажників. На цих складах відгрузка здійснюється самопогрузкою та самовивозом.
Продаж палива здійснюється відділом поставок і реалізації палива. Цегельний завод створив диверсифікованість виробництва та за рахунок налагоджених зв’язків його менеджерами стабільним і перспективним покупцем цегли стали індивідуальні забудовники й приватні підприємства. До складу відділів управління входять: відділ фінансів та економіки, бухгалтерія, кадри, відділ поставок і реалізації палива, головного механіка, заступника головного інженера по механізації та енергетиці. Також є відділи: структурний підрозділ будівництва та ремонту, підрозділ під’їзних залізничних колій та земельних ділянок, відділ виробництва дерев’яного вугілля та паливного брикету, відділ оренди і вторинних ресурсів, цех фасування цементу, відділ електромаш. Дані відділи відповідають за конкретну ділянку своєї роботи, яка створює ефективні умови для забезпечення всієї діяльності підприємства. Стратегію фірми визначає відділ маркетингу підприємства.
Для ВАТ «ВІННИЦЯОБЛПАЛИВО» характерним є зосередження централізації в особі генерального директора, який відповідає за всі ділянки роботи. Відчувається нестача управлінських кадрів, оскільки фактична норма керованості значно розширена. Питома вага управлінського персоналу становить 41 %. На підприємстві дублювання функцій незначне, кожен з працівників виконує свої функції, відповідає за свою ділянку роботу. Як результат ефективність такої організаційної структури становить 57 %.
Протягом аналізованого періоду існує тенденція до зменшення корисного фонду робочого часу, що пов’язано із зменшенням календарного фонду робочого часу, на який також впливало зростання вихідних та святкових днів. Також у 2009 році порівняно з 2008 роком було здійснено переведення на скорочений робочий день. А це пов’язано з неповним завантаженням виробництва і неефективним використанням наявних трудових ресурсів.
Рівень управління в ВАТ «ВІННИЦЯОБЛПАЛИВО» є неефективним, що впливає на зниження продуктивності праці. А саме спостерігається випередження темпів росту середньорічної заробітної плати над темпами росту продуктивності праці, що пов’язано із намаганням підприємства узгодити темпи інфляції з рівнем заробітної плати.
Характерним є покращення ефективності використання фонду оплати праці за показником чистого прибутку, а це свідчить і про підвищення ефективності щодо системи управління підприємством.
Основними напрямками удосконалення системи управління ВАТ «ВІННИЦЯОБЛПАЛИВО» як підприємства з дивізіональною організаційною структурою є:
1) удосконалення організаційної структури підприємства;
2) впровадження інформаційної системи віддаленого доступу.
Удосконалення організаційної структури підприємства передбачає насамперед, що при побудові структури системи управління необхідно дотримуватися певних принципів, оскільки структура є основою системи управління. Такими принципами є визначення ліній влади, поєднання повноважень і відповідальності, ефективності прийняття рішень.
Завдання удосконаленої організаційної структури управління полягає ще в тому, щоб при виконанні працівниками різних функцій управління найбільш раціонально розподілити управлінську роботу між рівнів, знайти найкраще співвідношення різних категорій співробітників органу управління, оптимальні розміри структури загалом і її окремих елементів, кількість працівників, якими керівник може ефективно управляти в залежності від існуючої специфіки ВАТ «ВІННИЦЯОБЛПАЛИВО».
Для підвищення адаптивності діяльності підприємства рекомендується застосувати більш високопродуктивні форми управління підприємством, до яких належить дивізійна організаційна структура управління.
Використання дивізіональних організаційних структур управління за правильного вибору моделі Корпоративного центра забезпечить підвищення ефективності управління підприємством, включаючи:
- раціональний розподіл повноважень між різними ієрархічними рівнями управління, концентрацію зусиль Корпоративного центра на стратегічних, пріоритетних напрямах діяльності;
- ріст самостійності й відповідальності дивізіонів за рахунок передачі їм ряду повноважень, що передбачає підвищення ефективності їхньої діяльності;
зниження можливості функціонування (фінансування) одних підрозділів (видів діяльності) за рахунок інших;
- можливість підвищення рівня та дієвості мотивації працівників за рахунок більш тісного її взаємозв'язку з результатами роботи бізнес-одиниці, а не підприємства в цілому.
Ефективне функціонування дивізіональних організаційних структур управління можливе тільки за наявності раціональних взаємозв'язків між дивізіонами, збалансованої самостійності та відповідальності окремих бізнес-одиниць. Обов'язковою умовою безперечно є дієва система мотивації робітників, яка одночасно орієнтована на досягнення цілей підприємства, конкретні результати окремого дивізіону. Наявність науково обґрунтованих рекомендацій з цих аспектів, їх нормативна регламентація і практичне впровадження забезпечать ефективне функціонування організаційних структур управління дивізіонального типу.
Розроблена методика удосконалення структури управління, насамперед, передбачає процес внесення корективів в організаційну структуру управління на основі систематичного аналізу функціонування організації та її середовища з метою виявлення проблемних зон.
Одним із напрямків, що має практичне значення в удосконаленні організаційних структур, має бути розвиток та запровадження комплексних інформаційних систем, що забезпечать повну акумуляцію, систематизацію та аналіз даних про стан господарського сектору країни. Даний процес покращить не лише якісність організаційних систем, а спонукатиме до розвитку інформатизації та прискорення обробки систем баз даних. Ефективність побудови організаційної структури управління в кінцевому підсумку виявлятиметься в успішному рентабельному функціонуванні підприємства. На основі проведених досліджень, пропонується застосувати певні заходи щодо вдосконалення організаційних структур в умовах нестабільної економічної ситуації.
Інформаційно-довідкове забезпечення буде частиною загальної інформаційної системи підприємства, його суть можна визначити як здійснення сукупності заходів, які створюють умови для надійного та швидкого отримання користувачами необхідних відомостей про певні фінансово-економічні об’єкти. Тому, основні задачі інформаційно-довідкового забезпечення пов’язані із пошуком, збиранням, аналізом, актуалізацією, обробкою, зберіганням та поширенням фінансово-економічної інформації.
Процес інформаційної інтеграції приведе до створення єдиного інформаційного простору підприємства, який є актуальною і сучасною формою організації інформаційних ресурсів.
Після здійснення розрахунку економічного ефекту цього заходу можна зробити висновок, що його доцільно впроваджувати у діяльність ВАТ «ВІННИЦЯОБЛПАЛИВО», так як приведений економічний ефект становить 0,70 при песимістичному сценарію і 3,52 при оптимістичному варіанті.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Балабанова Л., Сардак О. Організація праці менеджера: Навч. посіб. – К.: ВД Професіонал, 2004.
2. Бондарчук В.Л. Удосконалення організаційної структури підприємства в системі ефективного менеджменту персоналу//Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. - № 1. – с.101 – 104.
3. Велленройтер Х. Функционально-стоимостной анализ в рационализации производства: Сокр. пер. с нем./Предисл. Б. И. Майданчика; науч. ред. В. И. Петрова. – М.: Экономика, 1984. – 112с.
4. Вейлл Питер. Искусство менеджмента. -М Новости, 2003. -221с.
5. Виноградська А.М., Виноградська Н.С., Шевченко В.С. Менеджмент: Навчальний посібник. – Харків: ХНАМГ, 2008. – 160 с.
6. Виноградський М. Д., Виноградська А. М., Шканова О. М. Менеджмент в організації: Навч. посіб. / Київський економічний ін-т менеджменту - "Екомен". — 3.вид., випр. — К. : Кондор, 2004. — 596с.
7. Гаєвська Л.М. Економіка та організація діяльності фірми: Навчальний посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2000. – 164 с.
8. Гірняк О.М., Лазановський П.П. Менеджмент: теоретичні основи і практикум: Навч. посіб. Для студ. вищ. закл. освіти. - К.: Магнолія плюс, 2003.-335 с.
9. Ґріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук. ред. В.Яцура, Д.Олесневич. - Львів: БаК, 2001. - 20 с.
10. Діденко В. М. Менеджмент: підручник для студ. вищ. навч. закладів / Буковинська держ. фінансова академія. — К. : Кондор, 2008. — 584с
11. Довгань Л.Є. Праця керівника або Практичний менеджмент: Навчальний посібник. – К.: "ЕксОб", 2002. – 384 с.
12. Єрмошенко М. М., Єрохін С. А., Стороженко О. А. Менеджмент: Навчальний посібник. — К. : НАУ, 2006. — 656с.
13. Завадський Й.С. Менеджмент: Підручник: у 2-х. т. – К.: Видавництво Європейського університету, 2002. – 542 с.
14. Іванова І. В. Менеджмент підприємства. Практикум: Навчальний посібник — К. : Київський національний торговельно-економічний ун-т, 2001. — 247с
15. Крамаренко В.І. Управління персоналом фірми: Навчальний посібник. - Київ: ЦУЛ, 2003. – 272 с.
16. Крушельницька О.В. Мельничук Д.П. Управління персоналом: Навчальний посібник. — К., «Кондор». — 2003.-296 с
17. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Теоретичні та прикладні засади менеджменту: Навчальний посібник. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», «Інтелект-Захід», 2007. – 384 с.
18. Лисьонкова Н.М. Основи методики побудови організаційних структур управління за допомогою соціально-економічних систем // Комунальное хазяйство городов. – 2008. - №83. – с.85-89.
19. Менеджмент персоналу: Навчальний посібник / В.М. Данюк, В.М. Петюх, С.О. Цимбалюк. – К.: КНЕУ, 2004. – 398 с.
20. Менеджмент: Навч. посібник для студ. вищих навч. закладів / за ред. Щокіна Г.В. — К. : МАУП, 2007. — 816c.
21. Мостенська Т.Л., Новак В.О., Луцький М.Г., Міненко М.А. Менеджмент: Підручник.- К.: Сузір’я, 2007.- 690с.
22. Мошек Г. Є., Поканєвич Ю. В., Соломко А. С., Семенчук А. В. Менеджмент: навч. посіб. для дист. навч. для студ. вищ. навч. закл. — К. : Кондор, 2009. — 392с
23. Мурашко М.І. Менеджмент персоналу: Навчально-практичний посібник. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2002. – 311 с.
24. Новак В.О. Основи теорії управління. Навчальний посібник.- К.: НАУ, 2002. – 236 с.
25. Осовська Г.В. Основи менеджменту: Навч. посібник, для студентів вищих навчальних закладів. — К.: «Кондор», 2003 — 556 с.
26. Осовська Г.В., Косовський О.А. Основи менеджменту: Підручник. Видання 3-є, перероблене і доповнене. – К: «Кондор», 2006. – 664с.
27. Петюх В. М. Управління персоналом: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2000. — 124 с.
28. Петренко С.А. Порівняльний аналіз моделей організаційних структур підприємства // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. – 2010. - № 1(3). – с.245 – 252.
29. Пилипенко А. А., Пилипенко С. М., Отенко І. П. Менеджмент: Підручник для студ. вищих навч. закл. / Харківський національний економічний ун-т. — Х. : ВД "ІНЖЕК", 2005. — 456с
30. Пушкар Р. М., Тарнавська Н. П. Менеджмент: теорія та практика: Підручник для студ. вищих навч. закл.. — 2. вид., перероб. і доп. — Т. : Карт-бланш, 2003. — 490с
31. Стадник В. В., Йохна М. А.. Менеджмент: Підручник. — 2. вид., випр. и доп. — К. : Академвидав, 2007. — 472с
32. Сухарський В.С. Менеджмент: теорія, методологія, практика: монографія. – Тернопіль: Астон, 2002.
33. Хміль Ф.І. Менеджмент : Підручник. – К.: Вища школа, 2005. – 357 с.
34. Хміль Ф. І. Управління персоналом: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Академви-дав, 2006. — 488 с.
35. Храмов В.О., Бовтрук А.П. Основи управління персоналом: Навчально-методичний посібник. – К.: МАУП, 2001. – 112 с.
36. Шаповал М.І. Менеджмент якості. – К.: Т-во «Знання», 2003. – 475 с.
37. Шегда А.В. Менеджмент: Підручник. — К.: Знання, 2004. —687 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 500
Скачать бесплатно 22002.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.