У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Соціальна політика України у 2011 році
Количество страниц 44
ВУЗ ДОНГУУ
Год сдачи 2011
Бесплатно скачать 22102.doc 
Содержание ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ І. Основні риси соціальної політики сучасної України …………………5
1.1. Досвід реалізації соціальної політики в Україні……………………………..5
1.2. Доходи державного бюджету України на 2011 рік …………………………..8
1.3. Проблеми фінансування соціальної сфери …………………………………..11
РОЗДІЛ ІІ. Місце соціального захисту населення в соціальній політиці……….17
2.1. Соціальний захист як метод забезпечення……………………………………17
2.2. Структура суб'єктів соціальної політики……………………………………..22
2.3. Взаємодія держави і громадських організацій як суб'єктів соціальної політики……………………………………………………………………………...24
РОЗДІЛ ІІІ. Криза в соціальній політиці України її основні проблеми та умови…………………………………………………………………………………33
3.1. Проблеми управління в умовах кризи……………………...…………………33
3.2. Криза й основні проблеми підприємств………………………………………36
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………41
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………44




ВСТУП
Соціальна політика держави викликає підвищений інтерес у суспільства, перебуваючи в епіцентрі парламентських дискусій. Це є цілком виправданим. Труднощі формування і реалізації соціальної політики, її недоліки приховують реальну небезпеку для стабільності соціальних відносин, загрозу граничної майнової поляризації громадян, поширення бідності. Якщо не запобігати цим негативним процесам, спостерігатимемо посилення таких явищ як розпад сімей, депопуляція населення, що зрештою створить непереборну перешкоду економічним реформам і соціальному прогресу.
Актуальність досліджуваної теми пояснюється тим, що соціальна політика держави покликана забезпечити громадянам гарантовані Конституцією України права: на життя, безпечні умови праці, винагороду за працю, захист сім’ї, відпочинок, освіту, житло, охорону здоров’я та медичну допомогу, соціальне забезпечення та сприятливе навколишнє середовище. Відтак очевидно, що визначальним пріоритетом державної економічної (зокрема соціальної) політики має стати забезпечення прав і свобод людини і громадянина, передбачених розділом II Конституції України. Серед таких положень, зокрема:
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43).
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).
Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48).
Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя (стаття 49).
На основі визначеної Президентом України соціальної стратегії урядом ухвалено Програму 2010, яка містить головні параметри соціального розвитку країни. Державна політика в соціальній сфері спрямовується на підвищення рівня життя населення, створення умов і реальних можливостей для забезпечення власного добробуту.
Список литературы ВИСНОВОК
Україна, яка знаходиться в іншій соціально-економічній і політичній ситуації, не повинна сліпо копіювати досвід ані інших країн перехідної економіки, ані тим більш економічно розвинених країн, з їх системою соціального захисту та соціальної політики в цілому, що склалася потягом кількох десятиліть. Наші уряд і Верховна Рада мають своє власне уявлення і про соціальні пріоритети, і про засоби досягнення їх. Проте не можна нехтувати накопиченим у світі досвідом вирішення соціальних проблем, треба його повсякчас аналізувати й використовувати для власних потреб.
На мою думку, пенсійна система має гарантувати громадянам пенсійного віку, які не в змозі більше працювати, компенсацію втраченого заробітку у вигляді адекватного розміру пенсії. Адекватний розмір пенсії означає, що вона прямо залежить від тривалості страхового (трудового) стажу та сплачених протягом усієї трудової діяльності внесків. Усі працівники, які сплачують однакові внески, мають отримувати однакові пенсії. Це один із найголовніших принципів соціальної справедливості. Одначе проведена диференціація розмірів страхових внесків залежно від заробітку для деяких категорій працівників лише символічно перекриває витрати на одержання надвеликих розмірів пенсій і аж ніяк не відповідає принципу соціальної справедливості.
Я вважаю, якщо не досягти реального зростання доходів, позитивне вирішення проблеми подолання бідності втрачає перспективу. Гарантований успіх залежатиме від того, якою мірою і якими заходами вдасться впорядкувати два процеси: підвищення доходів і динаміку цін. Це питання не тільки фінансово-бюджетного, а й реального сектора економіки. Для переважної більшості населення навіть стабілізації рівня реальних доходів означатиме подальшу деформацію споживчих пропорцій і стандартів. Як результат, відтворюватиметься негативна тенденція до звуження платоспроможного попиту на товари і послуги.
З огляду на викладене державна політика стимулювання розвитку неурядових організацій як суб'єктів соціальної політики має спрямовуватися на невідкладне вирішення таких завдань:
• створення найбільш сприятливих нормативно-правових умов для діяльності всього спектра громадських організацій;
• всебічне й постійне залучення представників громадських організацій до процесу вироблення й експертизи важливих соціально-економічних і політичних рішень на державному, регіональному та місцевому рівнях;
• делегування цим організаціям широких повноважень щодо вирішення питань забезпечення життєдіяльності населення;
• здійснення комплексу організаційних, інформаційно-пропагандистських, освітніх та інших заходів щодо підвищення рівня громадянської культури і активності відповідно до норм і стандартів європейських демократій.
Для підвищення ефективності взаємодії держави і громадських організацій як суб'єктів соціальної політики необхідно вирішити низку організаційних, кадрових та інших проблем, що, у свою чергу, передбачає подальші дослідження у цій галузі. Зокрема, заслуговують на увагу дослідників проблеми адаптації зарубіжного досвіду діяльності суб'єктів соціальної політики до українських реалій, оптимізації діалогових відносин, впливу глобалізаційних процесів на можливості, масштаби, способи і засоби впливу на об'єкти і розвиток соціального буття.
Сучасний стан більшості суб'єктів господарювання в Україні фахівці визнають як кризовий. Розвиток кризових явищ, з одного боку, і заінтересованість держави в максимальному збереженні підприємств, які мають необхідний потенціал виживання та є стратегічно важливими для країни в цілому або певних регіонів, з іншого боку, зумовили виникнення та поширення нового для України, специфічного за своїми завданнями й функціями виду управління - антикризового.
Управління в умовах кризи розглядається як самостійний вид професійної діяльності, спрямований на запобігання кризовим явищам та подолання їх у діяльності підприємства на підставі раціонального використання наявних ресурсів і потенціалу виживання, мінімізації матеріальних та фінансових витрат шляхом застосування відповідних втрат, принципів та методів роботи. Об'єктом антикризового управління є кризові явища в діяльності підприємства (виникнення, розвиток, усунення та запобігання).
Запровадження антикризового управління потребує розв'язання таких складних та багатоаспектних питань, як концепція циклічності економічного розвитку й методологія дослідження кризових явищ мікроекономічних систем; теоретичні засади проведення антикризового управління підприємством (сутність, принципи, порядок та інструменти управлінського впливу); методологічні засади та практичний інструментарій діагностики кризових явищ і загрози банкрутства підприємства, зокрема методичне забезпечення діагностики фінансового стану та загрози банкрутства підприємства, перспективної оцінки фінансових наслідків виникнення ситуації банкрутства, прогнозування можливостей підприємства щодо подолання кризових явищ; теоретико-методологічні засади розроблення антикризової програми підприємства; фінансово-економічні аспекти обґрунтування окремих антикризових заходів (використання внутрішніх резервів відновлення платоспроможності, реструктуризація активів та пасивів підприємства, зовнішня і внутрішня реорганізація, продаж підприємства як цілісного майнового комплексу тощо), методичні засади оцінки результативності реалізації антикризової програми й організації контролю за ходом її виконання та ін.





СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. – К., 2002.
2. Бідан В. Гуманістична складова соціальної політики в умовах економічних трансформацій // Україна: аспекти праці. -2001. -№5. -с.41-44.
3. Геєць В. Соціогуманітарні складові перспектив переходу до соціально орієнтованої економіки в Україні // Економіка України. -2000. -№2. -с.4-13.
4. Джоджик Я. Соціальний захист громадян – пріоритети у діяльності уряду та парламенту // Вільне життя. –2002. –13 квітня.
5. Духонченко А. Органам соціального захисту населення особливий статус і сучасні інформаційні технології // Соціальний захист.-2000. -№2. -с.45-48.
6. Іванкович В. Соціальна сфера: стан справ // Праця і зарплата.-2004.-№18.-с.10.
7. Квітко Н. Соціальні гарантії і прожитковий мінімум за Державним бюджетом України на 2003 рік // Праця і зарплата. –2003. -№6. –с.10.
8. Кіхан А. Ми здолаємо бідність // Урядовий кур’єр. –2001. –29 серпня. –с.3.
9. Кокіна В. Пільги та їхня адресність: соціальний захист // Урядовий кур’єр. –2000. –29 квітня.
10. Коломийчук В.С. Сучасні соціальні процеси в Україні: актуальність дослідження, особливості трансформації // Регіональна економіка. –2003. -№1. –с.87-91.
11. Лібанова Е., Іванкевич В. Досвід соціальної політики в країнах розвиненої ринкової та перехідної економіки і можливості його використання в Україні // Україна: аспекти праці. –1997. -№1. –с.36-42.
12. На скільки “соціальним” є бюджет України 2005 // Економіка у WEB. - №54. – 2005.
13. Надточій Б. Чи подолає Україна “груповий егоїзм” у пенсійному забезпеченні? // Україна: аспекти праці. –2001. -№6. –с.37-40.
14. Нечай А. Вдосконалення правового забезпечення соціальної допомоги в Україні // Право України. –2000. -№12. –с.86-90.
15. Новіков В. Подолання бідності – нагальна проблема соціальної політики // Україна: аспекти праці. –2002. -№1. –с.23.
16. Сахань І. Соціальні пріоритети державної політики: соціальний захист // Урядовий кур’єр. –2000. –4 листопада.
17. Якуненко Н. Аналіз рівня і структури доходів та витрат населення України // Україна: аспекти праці. –2001. -№1. –с.12.
18.Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України. –К.: НІОС, 2000. Нові акценти у програмі TACIS // Урядовий кур’єр. –2001. –13 січня.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 200
Скачать бесплатно 22102.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.