У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Культурний герой як продукт міфологізації в контексті соціодинаміки
Количество страниц 91
ВУЗ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
Год сдачи 2011
Бесплатно скачать 22119.doc 
Содержание РЕФЕРАТ
Дипломна робота: 91с., 7 рис., 8 табл., 79 джерел, 3 додатки.
Об’єктом дослідження є культурний герой як соціокультурний конструкт.
Предмет дослідження - міфологізація як процес конструювання образу культурного героя.
Мета дослідження - аналіз тенденцій реконфігурації образу культурного героя в залежності від конкретного соціокультурного контексту.
Методи дослідження: історичний метод, порівняльний метод, логічний аналіз, синтез, первинний аналіз емпіричних статистичних даних, отриманих шляхом анкетного опитування, вторинний аналіз емпіричних даних.
Одержані результати та їх новизна: комплексно висвітлено особливості міфологізації як механізму конструювання образу соціальної реальності, розглянуто образ культурного героя як соціальний конструкт, що проявляється через відповідні практики культурної репрезентації та змінюється відповідно до актуального культурного контексту, з’ясовані новітні тенденції героїзації в контексті посткомуністичних трансформацій, досліджено особливості реконфігурації образу культурного героя в сучасних українських реаліях з точки зору евристичних можливостей теорії фонових практик
Результати дослідження можуть бути застосовані в розробці стратегій державної політики щодо конструювання нових ідентифікаційних практик і пошуку солідарізуючих символів, які б сприяли внутрішній консолідації суспільства, а також в подальшому вивченні феномену культурного героїзму. Окремі аспекти дипломної роботи можуть бути використані в лекційних курсах з «Загальнотеоретичної соціології» та «Соціології культури».
Перелік ключових слів: КУЛЬТУРНИЙ ГЕРОЙ, МІФОЛОГІЗАЦІЯ, СОЦІАЛЬНИЙ МІФ, ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ, ІСТОРИЧНА СВІДОМІСТЬ, СОЦІАЛЬНИЙ КОНСТРУКТ.
RESUME
The graduation research of fourth-year student Oxana Bilko (DNU, faculty of social-humanitarian, Department of Sociology) deals for features of forming and transformation of appearance of cultural hero.
The work is interesting for wide circle of research. Research results can be applied in development of strategies of public policy in relation to constructing of new identification practices and search of characters which would be instrumental in integration of society. In research the features of creation of myth are complex reflected as to the mechanism of constructing of appearance of social reality. Appearance of cultural hero is considered as social education which shows up through the proper practices of cultural presentation and changes in accordance with a cultural context. And also the newest tendencies of creation of appearance of hero are found out in the context of transformations, the features of transformation of appearance of cultural hero are investigational in modern Ukrainian realities from the point of view heuristic possibilities of theory of base-line practices.
Bibliog. 79, Tables 8, ill. 7.




ЗМІСТ
Стор.


ВСТУП


5-8
РОЗДІЛ І. Теоретико-методологічні аспекти процесу міфологізації

1.1. Міфологізація як механізм конструювання образу соціальної реальності 9-21
1.2. Образно-символічна складова процесу міфологізації 21-31

РОЗДІЛ ІІ. Культурний герой як продукт практик міфологізації: соціокультурна детермінованість змістовних аспектів

2.1. Образ культурного героя: особливості формування та репрезентації
32-41
2.2. Конструювання образу культурного героя в радянському соціокультурному просторі 42-56

РОЗДІЛ ІІІ. Трансформація продуктів міфологізації в умовах сучасних соціальних змін

3.1. Пострадянські трансформації як детермінанта новітніх тенденцій героїзації
57-66
3.2.Особливості реконфігурації образу культурного героя в актуальному українському контексті 66-79

ВИСНОВКИ
80-84
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
85-91
ДОДАТКИ


ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Образ культурного героя є таким інтелектуальним конструктом, що доволі рельєфно репрезентує соціокультурну специфіку будь-якого суспільства. При цьому конструкція наррації про «культурного героя», яка так чи інакше спирається на національну знаково-символічну світоглядну систему, є результатом надзвичайно кропіткого селективного процесу, коли тільки певні особи стають предметом «захоплення». Критерії для такого відбору переважно відзначаються впливом існуючої системи цінностей, соціальною, економічною та політичною ситуацією. Виходячи з цього, образ культурного героя змінюється відповідно до соціального контексту і практичних пріоритетів трансформації історичної пам'яті, оскільки змістовне наповнення останньої постає як символічний ресурс, підвладний агентам соціального контролю, тобто владі, яка відтворює свій авторитет шляхом легітимізації певного образу культурного героя, що реконструюються зі змінами засад сприйняття соціальної реальності.
Тож актуалізація дослідницького інтересу щодо феномену культурного героя як продукту соціального конструювання в процесі міфологізації пов’язана із необхідністю вирішення проблемної ситуації, яка полягає в протиріччі між необхідністю аналізу змістовних характеристик образу культурного герою, його соціокультурної контекстуальності і відсутністю ґрунтовних новітніх теоретико-методологічних засад щодо отримання такого роду знання. В даному випадку ми розглядаємо образ культурного героя в якості матриці соціальної поведінки, кристалізатора ідеалів, і транслятора їх в координатах змістовоутворюючої діяльності людини.
Крім того, значимість дослідження образу культурного героя безпосередньо в контексті сучасних українських реалій зумовлена необхідністю висвітлення шляхів конструювання нових ідентифікаційних практик і пошуку солідарізуючих символів, які б сприяли внутрішній консолідації суспільства, позитивній мобілізації громадян відносно різноманітних проявів життєдіяльності країни - від проблем соціального самопочуття до, навіть, суверенітету і цілісності держави.
Ступень наукової розробленості проблеми. Незважаючи на значний інтерес до феномену героя і героїчного в сучасному соціологічному дискурсі, ми можемо зафіксувати незначну кількість наукових джерел, присвячених саме цій проблематиці. Окремі аспекти даної теми знайшли відображення в філософській традиції (роботи Дж. Бруно, Т. Карлейля), в якій природа героїчних поривів пов’язана з людською душею. Також варто вказати, що важливий вклад у вивчення особливостей прояву героїчного з позицій психоаналізу внесли дослідження міфологій З. Фрейда, К.Г. Юнга, К. Абрама, О. Ранка, Р. Закса, Дж. Хендерсена, А. Косарева, Н.К. Михайловського. В іншому ракурсі, дозволяють осмислити витоки формування героїчних образів антропологічні і етнографічні дослідження архаїчних культур К. Леві – Строса, Д. Фрезера, Д. Кемпбелла, М. Еліаде, М. Мосса.
Серед вітчизняних соціологів, що зверталися до проблеми артикуляції історичної спадщини України та особливостей конструювання образу героя у національному дискурсі, слід відзначити працю В. Тихоновича «Україна як суб’єктивна соціальна реальність», в якій автор окреслює теоретичне поле і методологічні рамки дослідження «соціального простору» та формування у ньому «референтних образів-зразків національних лідерів». Особливої уваги, на наш погляд, заслуговує також праця В. Середи «Regional Historical Identities and Memory», в якій авторка простежує регіональний рівень конструювання українського націєпростору, включаючи уявлення щодо «національного героя» на прикладі порівняльного аналізу Львову та Донецька. Також необхідно відмітити роботу Ю.Г. Сороки «Трансформация структур восприятия социального мира», в якій образ культурного героя аналізується як складна символічна форма, що втілює в собі структури сприйняття соціальної реальності. Окремо відзначимо роботи А. Чернова, В. Сусака, О. Злобіної, які здебільшого орієнтуються на виявлення загальнотеоретичних особливостей феномену «культурного героя».
Отже, історіографічний аналіз свідчить, по-перше про недостатньо велику кількість наукових соціологічних джерел, присвячених аналізові проблеми реконструювання образу культурного героя; по-друге, про відсутність системних соціологічних досліджень, що спираються на виявлення сутнісних характеристик, механізмів конструювання і трансформації образу культурного героя.
В якості методологічної бази дипломної роботи виступають окремі положення конструктивістської парадигми, в межах якої образ культурного героя розглядається як продукт конструювання завдяки ментальній діяльності індивідів як культурно визначених істот, та соціокультурний підхід, що розглядає феномен культурного героїзму як обумовлений широким соціальним і культурним контекстом.
Ціль дипломної роботи - аналіз тенденцій реконфігурації образу культурного героя в залежності від конкретного соціокультурного контексту.
Реалізація поставленої мети передбачає досягнення наступних задач:
1) визначити природу процесу міфологізації як механізму конструювання соціальної реальності;
2) розглянути образ культурного героя як соціальний конструкт, що проявляється через відповідні практики культурної репрезентації;
3) з’ясувати особливості конструювання образу культурного героя в залежності від конкретного соціокультурного контексту;
4) охарактеризувати новітні тенденції героїзації в контексті посткомуністичних трансформацій;
5) дослідити особливості реконфігурації образу культурного героя в сучасних українських реаліях з точки зору евристичних можливостей теорії фонових практик.
Об’єкт дипломної роботи – культурний герой як соціокультурний конструкт.
Предмет дипломної роботи – міфологізація як процес конструювання образу культурного героя.
В ході дослідження використовувалися наступні методи: історичний метод (при дослідженні генезису формування образу культурного героя), порівняльний метод (при виявленні сутності та специфічних особливостей теоретичних підходів до розгляду образу культурного героя як продукту міфологізації), логічний аналіз, синтез, вторинний аналіз емпіричних даних, опитування.
Емпіричною базою дипломної роботи є результати соціологічного дослідження «Ви в інформаційному просторі міста Львова», здійсненого кафедрою теорії та історії соціології Львівського національного університету імені Івана Франка і комплексного багатоетапного дослідження В.Середи «Regional Historical Identities and Memory» проведеного в 2004 р. Також, в якості емпіричного референту виступає авторське соціологічне дослідження на тему: «Особливості формування і трансформації образу культурного героя в оцінках жителів м.Дніпропетровська», здійсненого методом роздаткового анкетування в період жовтень – грудень 2008 року. Вибіркова сукупність сформована методом квотної вибірки, яка представляє структуру дорослого населення міста Дніпропетровська (18 років і більше) за статтю і віком та складає 400 осіб.
Апробація результатів дипломної роботи. Окремі аспекти і висновки дипломної роботи були представлені на міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів «Соціологія у (пост) сучасності: насолоджуючись відповідальністю» 13-15 квітня 2009р., м. Харків; на ХІ Міжнародній науково-практичній конференції «Молодь в умовах нової соціальної перспективи» 25-26 травня 2009р., м.Житомир.
Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг роботи – 91 сторінка. Список використаних джерел складається з 79 найменувань і становить 7 сторінок. Додатки охоплюють 26 сторінок і містять програму дослідження, анкету, 8 таблиць та 7 рисунків.
Список литературы ВИСНОВКИ


В ході проведеного дослідження були виконані поставлені завдання і реалізована основна мета роботи. В результаті отримані наступні підсумки. Перш за все, варто відзначити, що в умовах посткомуністичних трансформацій в сучасному українському суспільстві, коли відбувається переоцінка системи цінностей, формування нових ідентифікаційних практик і пошук чинників національної інтеграції закономірним є зростання бурхливого інтересу до образно-символічної складової соціального простору як продукту міфологізації. На наш погляд, це є однією з причин концептуального характеру теорій, пояснюючих актуалізацію проблем образу культурного героя в соціологічному дискурсі.
Отже, використовуючи в нашій роботі концепт «культурний герой», в першу чергу, ми маємо на увазі, не реальний персонаж – людину, якій притаманні особливі, героїчні доблесті, а прийнятий в тій або іншій спільноті образ певної історичної (легендарної) особистості, що прославилась визначною дією, тобто категорія «героїчного» розглядається нами як системотворчий символ, штучно сконструйований культурний артефакт, який вплетений в певну соціокультурну матрицю і є результатом міфологізації як процесу фабрикації і впровадження в суспільну свідомість соціальних міфів - системи онтологізованних семіотичних цінностей, які актуальні в даній конкретній соціокультурній спільноті. Категорія міфологізації як механізм конструювання образу соціальної реальності у соціологічному дискурсі виявляються тісно пов’язаною зі змістом історичної пам’яті, що задає цілі і правила конструювання образів минулого, і є локальними критеріями істинності тієї чи іншої панорами соціальної дійсності.
Аналізуючи особливості процесу соціального сприйняття реальності, що трактується нами як складний комплекс явищ і процесів, що забезпечують орієнтацію індивіда в зовнішньому соціальному середовищі і забезпечують для нього стан готовності до дії, ми можемо констатувати, що образно- символічна складова соціального простору - це продукт конструювання завдяки ментальній діяльності індивідів як культурно визначених істот. У цьому контексті проблема творення і легітимації нових означень-символів розглядається в безпосередньому зв’язку з владою, оскільки саме суб’єкти владних відносин найбільш зацікавлені у структуруванні «картини світу» громадян, що передбачає впорядкування символічного наповнення соціальної реальності відповідно до легітимної схеми. Тобто, межі сприйняття соціального світу зумовлені конструкціями образно-символічної складової, що відтворюються і трансформуються відповідно до розподілу ресурсів суспільного впливу між суб’єктами влади. Отже, і її зміст є ресурсом символічної влади в суспільстві і підлягає впливу соціокультурних трансформацій, пов’язаних із перерозподілом високостатусних позицій між суб`єктами соціальної гри.
Орієнтуючись на загальні підвалини конструктивізму в поєднанні з соціокультурним підходом, під категорією культурного героїзму, як елементу образно-символічної складової соціальної реальності, ми розуміємо одну з універсалій культури, символ, що виражає вагомі сенси та акумульований історико-соціальний досвід певної спільноти, необхідний для осмислення сутності культурної ідентичності. Тобто, образ культурного героя розглядається як складний соціокультурний конструкт, у формуванні змістовних аспектів якого задіяні представники простору «владної гри» за ресурси символічного панування, через реалізація практик дискурс-формування і культурної репрезентації. Таким чином, змістовне наповнення образу героя може варіюватись в залежності від соціального зрізу та часу, оскільки кожен учасник культурного процесу пропонує його власну інтерпретацію. Тож, образ культурного героя як результат процесу соціального сприйняття є цілком соціокультурно обумовлений феноменом - будь-яка національна культура має свій, найбільш характерний, переважаючий тип героя.
Відповідно до вище зазначеного, конструювання образу героя в радянському соціокультурному просторі обумовлено специфікою його образно-символічної складової, що загалом репрезентує суспільство тоталітарного типу, сутнісною особливістю якого є квазірелігійна ідеологія, що задає світоглядний вектор. Тобто, ідеологічне наповнення легітимізованого образу культурного героя опиняється повністю детермінованим соціальними структурами і визначається як символічний капітал, який функціонує в полі владних відносин, та змінюється відповідно до реконфігурації актуального культурного коду, що дає можливість відстежити динаміку трансформації образу героя в радянському офіційному дискурсі відповідно до зміни панорами соціальної реальності. При цьому, головним елементом радянської «героїзації» на всьому проміжку існування держави стає необхідність виховання патріотизму як невід’ємного атрибуту ідеології та формування «імперативу суспільного служіння», за якого героїчна поведінка визначається не ідеалом, а нормою, що в цілому дозволяє назвати радянську культуру культурою подвигу.
З огляду на обрану нами методологічну позицію, соціодинамічний вимір образу культурного героя в українському контексті пов’язаний з посткомуністичними трансформаціями, що зумовили співіснування кількох концепцій історичної пам’яті в сучасній українській масовій свідомості і відповідно новітні тенденції героїзації. В умовах жорсткої конкуренції різних історичних версій минулого відповідні схеми формування образу культурного героя, що конституюються історичною пам’яттю, відтворюються і трансформуються відповідно до розподілу ресурсів суспільного впливу між суб’єктами влади від домінування в них уніфікованої російсько-більшовицької історичної доктрини до сприйняття образно-символічного простору як складової частини національного відродження. Виходячи з цього, конструювання образу культурного героя в сучасному українському суспільстві - це спроба реконструкції схем історичної свідомості задля легітимізації нової владної еліти, оскільки події минулого повинні трактуватися з огляду на змінені засади сприйняття соціальної реальності в теперішньому часі. В даному аспекті, репрезентативний образ культурного героя як продукт міфологізації, проявляє себе з однієї сторони в руйнуванні єдиної соціальної рамки пізнання в середовищі масової свідомості, а з іншої - в «накладанні» рамок на рівні індивідуального сприйняття символічного простору, що відбивається в особливостях формування образу культурного героя в історичній свідомості сучасних українців пов’язаних з домінування радянських уявлень, стереотипів і оцінок.
Таким чином, оскільки образно-символічний простір соціуму перебуває у динамічному стані, тобто у різні моменти часу той чи інший феномен може відтворюватися різними символічними рядами і набувати різного смислового значення, відповідно в умовах посткомуністичних трансформації в українському суспільстві актуалізується зміна фонових практик зокрема в площині реконструкції образу культурного героя, що відкриває можливість «переосмислення» національного минулого і його нормативного вираження і поширення. Однак, поряд з відходом від комуністичної доктрини і орієнтацією на національне відродження, коли особи історико-етнографічного плану в межах радянської історіографії сьогодні позиціонуються як національні герої, ми спостерігаємо актуалізацію проросійських, а подекуди і сепаратистських настроїв, обумовлених розповсюдженням в якості ідеологічних орієнтирів «героїв» спільної російсько-української історії, що є беззаперечним фактом відсутності в Україні єдиної державної ідеології, яка б конструюючи образ національного лідера одночасно формувала спільну для всіх українців історичну платформу.
Отже, узагальнюючи досвід дослідження символічної персоніфікації соціального простору українського суспільства, ми можемо зафіксувати: конструкт «культурний герой» в українській культурі як просторі розгортання та зіткнення різноманітних дискурсів складається зі стереотипізованих етнонаціональних культурних кодів, ностальгії за СРСР, елементів актуальної масової культури. В той же час українському культурному процесу бракує адекватних принципово нових засобів опису сучасної реальності в її соціальній диверсифікованості, мультикультурності та різноманітності стилів життя різних груп суспільства, тобто ми маємо на увазі дефіцит тем, сюжетів, героїв, яки б сприяли консолідації нації.





Список використаної літератури

1. Головаха Є., Паніна Н. Міфологія в сучасній українській культурі: соціологічний аспект// Дух і література. – 1998. - № 3-4. – С. 147-153.
2. Гуревич П. С. Социальная мифология. - М., 1983. – 175с.
3. Зубрицька Л.Й. Міфотворення і міфотворчість у політиці// Вісник Київського національного університету. Філософія. Політологія. – К.,2004. – Вип. 63-65. – С. 135-138.
4. Кассирер Э. Техника современных политических мифов// Вестник МГУ. – 1990.-№2. – С. 56-63.
5. Кассирер Э. Иудаизм и современные политические миф// Новый круг. – 1992. -№2. – С. 186-197.
6. Леви-Строс К. Колдун и его магия// Социальная антропология. Хрестоматия /Составители В.Г. Городяненко, С.В. Легеза. Под ред. В.Г. Городяненко. – Днепропетровск: Изд-во Днепропетр. ун-та, 2004. – 440 с.
7. Барт Р. Миф сегодня// Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. – М.,1994. – 383с.
8. Юнг К.Г. Душа и миф: шесть архепипов. – К.,1996. – 384с.
9. Элиаде М. Аспекты мифа. – М.,2000. – 149с.
10. Лосев А.Ф. Знак, символ, миф: труды по языкознанию. М., 1982. – 480с.
11. Мамардашвили М. Быть философом – это судьба// Филосовская и социологическая мысль. – 1989.- №2.- С.29-36.
12. Малиновский Б. Научные принципы и методы иссследования культурного измерения// Онтология исследования культуры. – Т.1. – М.,1997. – 727с.
13. Кессиди Ф.Х. От мифа к логосу.Становление греческой философии – М., 1972.- 312с.
14. Кольев А.Н. Политическая мифология: реализация социального опыта. - М., 2003. – 384с.
15. Соболева Н.И. Социальная мифология: социокультурный аспект// Социологические исследования. – 1999. - №8. – С. 145 – 148.
16. Полянский В.С. Историческая память в этническом самосознании народов// Социологические исследования. – 1999. - №3. – С. 11 – 21.
17. Фостачук Е.А. Историческое сознание как отражение социокультурной динамики// Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – 2000. - № 489. – С. 161 – 167.
18. Савельева И.М., Полетаев А.В. Социальные представления о прошлом: типы и механизмы формирования. – М..: ГУ ВШЭ, 2004. – 55с.
19. Дройзен И.Г. Очерк истории. / Пер. с нем. – СПб: Владимир Даль, 2004. – 499с.
20. Филлипов А.Ф. Конструирование прошлого в процессе коммуникации: теоретическая логика социологического подхода. – М.: ГУ ВШЭ, 2004. – 55с.
21. Кресіна І. Українська національна свідомість і сучасні політичні процеси (Етнополітичний аналіз). – К., 1998. - 392с.
22. Масненко В.В. Історична пам´ять як основа формування національної свідомості // Український історичний журнал. – 2002. - № 5. – С. 49–62
23. Магочий П. Українське національне відродження. Нова аналітична структура// Український історичний журнал. – 1991. - №3. - С. 97-107.
24. Масненко В. Спільна історична пам´ять як чинник національної інтеграції у сучасному полікультурному суспільстві: випадок України // Національна інтеграція в полікультурному суспільстві: український досвід 1991 – 2000 років / Збірник. Відпов. ред. І.Ф. Курас, О.М. Майборода. – К.: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, 2002. – 374 с.
25. Сорока Ю.Г. Трансформация структур восприятия социального мира // Посткоммунистические трансформации: векторы, измерения, содержание / Под ред. О.Д.Куценко, С.С.Бабенко.- Х.- 2004.-.С. 308-327.
26. Сорока Ю.Г. Повседневное и социологическое восприятия социальной реальности как проблема социологического образования // Зб. Наук. Праць ДонДУУ: «Соціологія управління». Серія «Спеціальна та галузева соціологія». Т.: Вип. 2 (47). Д.: 2005.- С. 112-117
27. Бурдье П. Начала: [Сборник]: Пер.с фр. / П. Бурдье. М.: Socio-Logos: Фирма "Адапт", 1994. - 287с.
28. Бурдье П. Социальное пространство и генезис «классов» // Бурдье П. Социология политики: Пер. с фр. – М.: Socio-Logos, 1993. – С. 53-97.
29. Кулагина Н.В. Символ как средство мировосприятия и миропонимания. – М., 1999. – 75с.
30. Ясперс К. Общая психопатология. – М., 1997. – 1056с.
31. Соболева М.Е. Философия символических форм Э. Кассирера. – СПб., 2001. – 152с.
32. Лосев А.Ф. Проблема символов и реалистическое исскуство. – М.,1976. – 367с.
33. Мид Дж. От жеста к символу // Американская социологическая мысль. Тексты. – М.,1996. – 115с.
34. Сорокин П.А. Система социологии. Социальная аналитика. – М.,1993. – Т.1.
35. Злобіна О., Мартинюк І., Соболєва Н., Тихонович В. Соціальний простір життя як суб'єктивна символічна реальність. – К.: Інститут соціології НАН України, 2004. – 299с.
36. Парсонс Т. Система современных обществ. – Пер, с англ. Л.А. Седова и А.Д. Ковалева. Под ред. М.С. Ковалевой. — М.: Аспект Пресс, 1998.- 270с.
37. Бурлачук В.Ф. Символическая реальность и социальные изменения//Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. праць. – Харків.2001. – С. 68-74.
38. Джадт Т. «Места памяти» Пьера Нора: Чьи места? Чья память?// Ab Imperio. – 2004. - №1. – С.44-71.
39. Полосин В.С. Миф, религия, государство. - М.: Ладомир, 1999 – 441с.
40. Карлейль Т. Герои, почитание героев и героическое в истории // Карлейль Т. Теперь и прежде. - М.: Республика, 1994.- 302с.
41. Вико Д. Основания Новой науки об общей природе наций: Пер. с итал.— М.;К.: REFL-book; ИСА, 1994.— 656с.
42. Сміт Е. Д. Національна ідентичність: Пер. з англ.— К.: Основи, 1994.— 224с.
43. Комаров, Р. В. Антропологічна символіка героїчного : сутність і типологія в українському контексті // Магістеріум.Історико-філософські студії / Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія". - Київ : Академія, 2006. - Вип. 23. – С.25-29.
44. Иванова Е.В. К проблеме нового культурного героя в мифотворчестве ХХ века // Известия Уральского государственного университета. – 2005. - №34. – С.63-71.
45. Hall S. The work of representation // Representation: Cultural representation and signifying practices/ Ed. by Stuart Hall. London: Sage publ. The Open univ., 1997. Р. 257 [електроний ресурс] доступно на www.unn.ru/pages/issues/vestnik/9999-0201_West_soc_2002_1(2)/29.pdf
46. Сундуков Р.В. Дилемма социальных и культурных оснований репрезентации // Вестник ННГУ. Сер. Социальные науки. - Новгород: ННГУ, 2002. - Выпуск 1 (2). - С.221-233.
47. Современные теории дискурса: мультидисциплинарный анализ (Серия «Дискурсология»)– Екатеринбург:Издательский Дом «Дискурс-Пи», 2006. - 177с.
48. Фуко М. Воля к истине: по ту сторону знания, власти и сексуальности. Работы разных лет. /Пер. с франц.- М., Касталь, 1996.- 448с.
49. Синявский А. Основи советской цивилизации. – М.: Аграф, 2002. – 464с.
50. Зудин А.Ю. Культура советского общества: логика политической трансформации // Общественніе науки и современность. – 1999. - №3. – С. 59-71.
51. Кара- Мурза С.Г. Советская цивилизация: В 2т.-М.:Алгоритм,2002. -Т. 1.- 668с.
52. Барт Р. Избранные работы: Семиотика, Поэтика. - М., 1994. – 303с.
53. Коновалова Ж.Ф. Миф в советской истории и культуре. - СПб.: Изд-во СПбГУЭФ., 1998. – 140с.
54. Некрасова Е.С. Мифологические конструкции в советской культуре // Альманах кафедры философии культуры и культурологии и Центра изучения культуры философского факультета Санкт-Петербургского государственного университета. СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2002. - С.179-188.
55. Ворожбитова А.А. Официальный советский язык периода Великой Отечественной войны: лингвориторическая интерпретация // Теоретическая и прикладная лингвистика. Выпуск 2. Язык и социальная среда. - Воронеж, 2000. - С. 21-42
56. Вороніна Т. Героїзм по БАМ-івськи: конструювання біографічних наративів будівників Байкало-Амурської магістралі // Схід/Захід Випуск 11-12. Спеціальне видання . – Харків, 2008. - С. 251-264.
57. Тихолаз А. Радянська та пострадянська міфологія у світлі філософії міфології // Діх і Літера.– 1998.– № 3–4.– С. 86-93.
58. Торчинов Е.А. Религии мира: Опыт запредельного. Психотехника и трансперсональные состояния. — СПб.: «Петербургское Востоковедение», 2000: 2-е изд., испр., — 384с
59. Булгаков С.Н. «Геройство и подвижнечество». – М., 1992. – 528с.
60. Сандомирская И. Родина в советских и постсоветских дискурсивных практиках // Интер. – 2004. - №2-3. – С.16-26.
61. Сухомлинський В. О. Молоді – революційну естафету старших поколінь / В. О. Сухомлинський // Рад. освіта. – 1963. – 20 лип. – С.3.
62. Лосев П.С. Утро БАМа. – Иркутск. – 1975. – С.34.
63. Звёздное время // Красная звезда, 1 мая 1961[електроний ресурс] доступно на www.hrono.ru/biograf/gagarin.html
64. Поэзия звёздных высот // Комсомольская правда, 10 мая 1963 [електроний ресурс] доступно на www.hrono.ru/biograf/gagarin.html
65. Тихонович В. Україна як суб’єктивна соціальна реальність // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2002.- №4. – С.134-155.
66. Манух С. Дата, яку не можна здати до архіву історії // День. – 2001. – 22 червня. - № 110.
67. Колесник І.І. Українська історіографія (XVIII – початок ХХ століття). – К.: Генеза, 2000. - 254с.
68. Дмитрієнко М.В. Проблема традиції і суспільних стереотипів в історичній свідомості та історіографії// Історична наука на порозі ХХІ ст.: підсумки та перспективи. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. Харків, 1995. – С. 297 – 301.
69. Национальные истории в советском и постсоветских государствах. Под ред. К.Аймермахера, Г.Бордюгова. - М., "АИРО-ХХ", 1999. - 446 с.
70. Єкельчик С. Імперія пам’яті. – К., 2008. –303с.
71. Панчук М.І. Політичне русинство в Україні //Політична думка. — 1995. — № 2-3. — С.116-123.
72. Майборода О. "Політичне русинство". Закарпатська версія периферійного націоналізму. - К.: Центр досліджень нац. безпеки при Нац. ун-ті "Києво-Могилянська академія", 1999. - 26 с.
73. Парфиненко А.Ю. Категория «историческое сознание» в отечественной историографии (о некоторых особенностях развития исторической науки во второй половине ХХ века) //Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Збірник наукових праць. — Х.: НМЦ «СД», 2004. — Вип. 7. — 240 с.
74. Серль Дж. Конструирование социальной реальности [електроний ресурс] доступно на www.koob.ru/searle/designing_social_reality
75. Волков В.В. О концепции практик (и) в социальных науках//Социс. – 1997. - №5. – С.9-22.
76. Проект «Великі українці» [електроний ресурс] доступно на http: //www.greatukrainians.com.ua
77. Середа В.В. Regional Historical Identities and Memory// Україна модерна. Спеціяний випуск 2007 Львів-Донецьк. Соціяльні ідентичності в сучасній Україні. – «Часопис «Критика»», 2007. – 355с.
78. Середа В.В. Означення героїчного минулого і політика національної ідентичності (за матеріалами львівського дослідження) // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. Збірник наукових праць. - Харків, 2004. – С. 353-356.
79. Комаров Р.В. Культурний героїзм в контексті української філософської традиції // Наукові записки. – 2005. - Том 37. – С. 83 – 86.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 300
Скачать бесплатно 22119.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.