У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Проблема маніпулювання громадською думкою
Количество страниц 97
ВУЗ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2011
Бесплатно скачать 22160.doc 
Содержание РЕФЕРАТ
Випускна робота: 73 с., 20 рис., 5 табл., 74 джерела, 20 додатків.

Об’єктом дослідження є громадська думка як соціальний феномен.
Предмет - маніпулювання як засіб впливу на формування громадської думки.
Мета роботи - дослідити характер та особливості маніпулятивного впли-ву на громадську думку в умовах сучасного українського суспільства.
Методика дослідження: первинний аналіз емпіричних статистичних да-них, отриманих шляхом анкетного опитування.
Одержані результати та їх новизна.
Розглянуто проблему маніпулювання як засобу прихованого впливу на формування громадської думки; розкрито зміст поняття «маніпулювання», виявлено канали, засоби маніпулятивного впливу; досліджено особливості маніпулювання громадською думкою мешканців м. Дніпропетровська.
Результати дослідження можуть бути застосовані в розробці методів зниження маніпулятивного ефекту ЗМК, а також в подальшому вивченні да-ного феномену.
Перелік ключових слів: ГРОМАДСЬКА ДУМКА, ФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ, МАНІПУЛЮВАННЯ ГРОМАДСЬКОЮ ДУМ-КОЮ.
RESUME
The graduation research of the forth – year student Sanzhara Nadia
(DNU, faculty of social-humanitarian arts, Department of History and Theories of Sociology) deals with the problem of a manipulation with the public opinion.
The work is interesting for use in the groundwork of methods of reduction the manipulative effect of the mass information means, and in the further research of this phenomenon.
Bibliog. 74, tables 5, ill. 20
ЗМІСТ

ВСТУП….......................................................................................................... 6
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕН-НЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
1.1. Громадська думка: поняття, сутність, основні характеристики……….. 9
1.2. Види та засоби впливу на громадську думку…………………………… 21
РОЗДІЛ 2. МАНІПУЛЮВАННЯ ЯК РІЗНОВИД ПРИХОВАНОГО ВПЛИВУ НА ГРОМАДСЬКУ ДУМ-КУ………………………………...…….
2.1. Поняття та сутність маніпулювання……………………………...…….. 33
2.2. Канали та засоби маніпулятивного впливу….…………………………... 43
2.3. Особливості маніпулювання громадською думкою в сучасному українському суспільст-ві……………………………………………………………. 55
ВИСНОВКИ…..................................................................................................... 67
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……….………………………… 70
ДОДАТОК 1. Таблиця 1. Розподіл відповідей респондентів по регіонах на питання: «Який рівень Вашої довіри до медіа? (цілком або переважно довіряю)»
ДОДАТОК 2. Таблиця 2. Рівень довіри до ЗМІ залежно від кількості часу їх споживання
ДОДАТОК 3. Анкета
ДОДАТОК 4. Рисунок1. Розподіл відповідей респондентів на питання: «Из каких основных источников Вы получаете интересующую Вас ин-формацию?»
ДОДАТОК 5. Таблиця 3. Розподіл відповідей респондентів на питання: «Оцените уровень достоверности каждого из предложенных источников информации»
ДОДАТОК 6. Рисунок 2. Розподіл відповідей респондентів на питання: «Насколько Вы доверяете информации, предлагаемой печатными СМИ? Получая какую-либо важную информацию из электронных СМИ
ДОДАТОК 7. Рисунок 3. Розподіл відповідей чоловіків та жінок на пи-тання: «Насколько Вы доверяете информации, предлагаемой печатными СМИ? Получая какую-либо важную информацию из электронных СМИ (Интернет, телевидение, радио)
ДОДАТОК 8. Рисунок 4. Розподіл відповідей респондентів на питання: «Как часто Вы можете менять свою точку зрения?»
ДОДАТОК 9. Таблиця 4. Розподіл відповідей респондентів на питання: «Насколько часто, по Вашему мнению, в СМИ используется»
ДОДАТОК 10. Рисунок 5. Розподіл відповідей респондентів на питання: «На основании какой информации формируется Ваше мнение о социаль-но-экономической ситуации в стране?»
ДОДАТОК 11. Рисунок 6. Розподіл відповідей респондентів на питання: «На основании какой информации формируется Ваше мнение о социаль-но-экономической ситуации в стране?» в залежності від статі
ДОДАТОК 12. Рисунок 7. Розподіл відповідей респондентів на питання: «Ваше мнение о политическом лидере формируется на основе»
ДОДАТОК 13. Таблиця 5. Розподіл відповідей респондентів на питання: «Доверяете ли Вы рейтингам политических сил, освещаемых СМИ?»
Рисунок 8. Розподіл відповідей респондентів на питання: «На что, в первую очередь, Вы обращаете внимание в рейтингах политических сил/политиков?»
ДОДАТОК 14. Рисунок 9. Розподіл відповідей респондентів в залежності від статі на питання: «На что, в первую очередь, Вы обращаете внимание в рейтингах политических сил/политиков?»
ДОДАТОК 15. Рисунок 10. Розподіл відповідей респондентів на питання: «Считаете ли Вы, что Вашим мнением манипулируют?»
ДОДАТОК 16. Рисунок 11. Розподіл відповідей респондентів в залежності від статі на питання: «Считаете ли Вы, что Вашим мнением манипулируют?»
ДОДАТОК 17. Рисунок 12. Розподіл респондентів за рівнем освіти
Рисунок 13. Розподіл відповідей респондентів в залежності від освіти на питання: «Считаете ли Вы, что Вашим мнением манипулируют?»
ДОДАТОК 18. Рисунок 14. Розподіл відповідей респондентів в залежності від віку на питання: «Считаете ли Вы, что Вашим мнением манипулируют?»
ДОДАТОК 19. Рисунок 15. Розподіл відповідей респондентів в залежності від освіти на питання: «Насколько Вы доверяете информации, предлагаемой печатными СМИ? Получая какую-либо важную информацию из электронных СМИ (Интернет, телевидение, радио), Вы»
ДОДАТОК 20. Рисунок 16. Розподіл відповідей респондентів в залежності від освіти на питання: «Насколько часто, по Вашему мнению, в СМИ используется сомнительная и непроверенная информация?»
Рисунок 17. Розподіл відповідей респондентів в залежності від освіти на питання: «Насколько часто, по Вашему мнению, в СМИ используется не-полная информация?»
Рисунок 18. Розподіл відповідей респондентів в залежності від освіти на питання: «Насколько часто, по Вашему мнению, в СМИ используется компрометирующая, дискредитирующая информация?»


ВСТУП

Процеси глобальної інформатизації, що охопили переважну більшість країн світового співтовариства, неминуче торкнулися й усіх сфер українського суспільства. Це явище відбиває об'єктивну тенденцію еволюції суспільства, пов'язану з появою нових інформаційних і телекомунікаційних технологій, нових потреб і нового способу життя. Домінуючим об'єктом ви-робництва й споживання стають інформаційні продукти й послуги. Інформація перетворюється в основний стратегічний ресурс і головне джерело суспільного багатства. Володіння інформацією відкриває шлях до здійснення різноманітних перетворень, впровадження інновацій, забезпечує можливість змін у різних сферах суспільного буття. Тому, звичайно, в таких умовах повинна зростати й роль громадської думки як одного з джерел інформації. Фіксація, вимірювання, врахування громадської думки дає змогу вирішувати актуальні питання суспільного життя. Володіти громадською думкою й виступати від її імені, значить мати легітимну можливість впливу на протікання й зміну різноманітних явищ і процесів життєдіяльності суспільства. Суспільна думка в демократичних суспільствах (а Україна претендує на сприйняття її такою) надає легітимність, владні повноваження її виразникам на здійснення управлінської діяльності. Тому немаловажну роль здобуває проблема способів формування громадської думки, одним із яких є цілеспрямоване нав'язування деякої сукупності вигідних певним структурам оцінних суджень відносно будь-якої зі сфер суспільства – маніпулювання громадською думкою.
Особливо ефективним виявляється маніпулювання громадською дум-кою, що функціонує в рамках суспільства споживання. Адже воно конструює людину залежну, несамостійну. Моральні цінності суспільства споживання відкидають необхідність усестороннього розумового, морального й духовного розвитку людини, тим самим полегшуючи можливість маніпулювання некритично настроєною думкою громадськості.
Актуальність проблеми викликає значний інтерес до її вивчення. Да-ною проблемою займались такі відомі вчені, як: Г.Шиллер, Х.Ортега-і-Гассет, К.Ясперс, Т.Адорно, М.Хоркхаймер, М.Фуко, Г.Маркузе, С.Московічі, Дж.Масіоніс, Р.Макнейл, С.Г.Кара-Мурза, Г.Шишков, Г.Г.Почепцов, Л.І.Рюмшина, І.М. Дзялошинський. Серед українських дослідників слід відзначити С.Дацюка, Н.В.Симоніну, М.М.Прудника, С.В.Демченка, І.Жданова, Д.Ю.Наріжного, Л.Приходченко, Т.Адамьянц, О.Дубаса, Н.Костенко, С.Макеєва та ін.
Об’єкт дослідження: громадська думка як соціальний феномен.
Предмет: маніпулювання як засіб впливу на формування громадської думки.
Мета – дослідити характер та особливості маніпулятивного впливу на громадську думку в умовах сучасного українського суспільства.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:
1. провести історіографічний аналіз наукових джерел щодо теоретич-них основ формування громадської думки;
2. конкретизувати зміст поняття «маніпулювання громадською дум-кою»;
3. означити основні способи маніпулювання громадською думкою;
4. виявити основні канали впливу на формування громадською дум-кою;
Для досягнення поставленої мети було використано такі методи дослі-дження: історіографічний аналіз наукової літератури, масові анкетні опиту-вання. Серед методів обробки даних застосовувалися кореляційний, порівняльний та факторний аналіз кількісних даних.
Гіпотеза 1.: Основним каналом маніпулятивного впливу являються ЗМК (телебачення, радіо, газети, журнали, Інтернет).
Гіпотеза 2.: Основним засобом маніпулювання є обмеження інформа-ційного вибору та контроль на всіх рівнях над інформаційним апаратом та апаратом формування громадської думки.
Структура роботи. Випускна робота складається зі вступу, двох розді-лів, п’яти підрозділів, висновків, списку використаних джерел (всього 74), додатків.
Список литературы ВИСНОВКИ

В ході дослідження підтвердилась думка про надзвичайну актуальність і важливість вивчення проблеми маніпулювання громадською думкою. Осо-бливо актуальною ця проблема стає в умовах технічного прогресу, розвитку новітніх технологій виробництва і трансляції інформації, користувачами і об’єктами яких стають дедалі більша кількість населення, тим самим забез-печуючи ефективне функціонування маніпулятивних механізмів. Впливів за-знають ціннісні орієнтації суспільства та окремих його груп, установки, ко-нативні аспекти, емоційне сприйняття різноманітних явищ та процесів суспі-льного життя, в тому числі й громадська думка.
Аналіз наукових джерел щодо визначення сутності поняття громадсь-кої думки дозволив дійти висновку, що вона являє собою не застиглий агло-мерат окремих індивідуальних думок, а є процесом постійного формування, коректування, перетворення. Таким чином, громадська думка – специфічний вияв громадської свідомості, складне соціальне утворення, яке виражається в оцінках вербального та невербального характеру, й характеризує відношення людей до процесів та явищ, актуальних проблем громадського життя, що сприймаються суспільством як загально значимі та актуальні.
Серед можливих шляхів формування громадської думки найбільш за-гальним є поділ на стихійний та цілеспрямований, останній з яких є широким полем для застосування різноманітних засобів впливу на громадську думку.
Аналізуючи всю сукупність засобів впливу, ми знайшли необхідним виділення критеріїв їх класифікації, один з яких - форма протікання процесу впливу на громадську думку за допомогою конкретного методу – дозволив визначити вплив як прихований (таємний, опосередкований) і відкритий (гласний, явний, безпосередній). Серед різновидів прихованого впливу на громадську думку ми вважали за необхідне розглянути метод маніпулюван-ня.
Стосовно сутності та ролі маніпулювання громадською думкою погляди вчених розподілилися на дві протилежні позиції. З погляду однієї групи вчених, громадськість за суттю своєю є некритичною, тому маніпулювання нею є неминучим і необхідним явищем, до того ж воно є логічним переходом від прямого фізичного насилля. Інші ж стверджують, що маніпуляція громадською думкою, щовідбувається завжди потай, позбавляє індивіда волі в набагато більшому ступені, ніж прямий примус. Жертва маніпуляції цілком втрачає можливість раціонального вибору, тому що її бажання програмуються ззовні. Тому в нашій роботі маніпуляція розглядається як прихований вплив на громадську думку з метою її формування, зміни, фіксації або коректування стосовно певних осіб, подій, явищ та процесів суспільного життя, що потребує неабиякої майстерності з боку суб’єктів маніпулювання.
Найбільш масовим джерелом інформації, а також каналом для маніпу-лювання громадською думкою є телебачення. В якості методів, що викорис-товуються з метою маніпулятивного впливу, найбільш загальною є наступна їх класифікація:
- стилістичні (ті, про які йдеться під час написання тексту);
- організаційні (пов'язані з відбором, фільтрацією подій, новин для програ-ми);
- зображально-виражальні (зйомка, монтаж, озвучування);
- соціологічні (інтерактивні опитування, рейтинги, соціологічні опитування);
- ефірні (прямий ефір, пряме включення, запис, запис у режимі прямого ефі-ру).
Проведення вторинного аналізу емпіричних статистичних даних моні-торингових досліджень громадської думки у 2006 році стосовно довіри до українських ЗМК дозволило зафіксувати, що рівень довіри до медіа значно (вдвічі) перевищує рівень довіри населення до міліції, прокуратури, судів, Верховної Ради, уряду, політичних партій.
Він також значно варіюється в залежності від кількох критеріїв: від ві-ку, від рівня освіти, території проживання та кількості споживання медіа-продукції. Найбільш схильними довіряти інформації, пропонованій медіа, є жителі Центру та Заходу України з початковою та середньою освітою віком до 30-ти та після 55-ти років.
Для ілюстрування наявності проблеми маніпулювання громадською думкою, з метою вивчення його особливостей, для визначення його основних каналів та засобів нами було використано метод анкетного опитування населення. В якості об’єкта були обрані мешканці м. Дніпропетровськ.
В результаті дослідження ми виявили основні джерела одержання ін-формації населенням. Ними виявилося, у першу чергу, телебачення, а також друковані періодичні видання й досить авторитетним, і для жінок більшою мірою, виявилася думка рідних, друзів і знайомих. Було виявлено, що найбі-льшої довіри, на думку респондентів, заслуговують телебачення та наукова й спеціалізована література, хоча остання не користується належним попитом в опитаних.
Що стосується задоволеності населення обсягом й якістю наявної ін-формації в різних сферах, то негативно оцінюються обидва критерії за інфо-рмацією в сфері релігії й культури, і достатній обсяг, але не якість, відчува-ють респонденти в сфері політики та економіки.
Цікавим є факт високого рівня довіри до такого джерела інформації як думка родичів, друзів, знайомих, що, природно, далеко не завжди опирається на реальні факти громадського життя й найчастіше містить у собі різного роду слухи, плітки, неперевірену інформацію, що є чинником дефіциту інформації, що, у свою чергу, виникає завдяки свідомому її обмеженню. Отже, підтверджується наша гіпотеза про те, що основним каналом маніпулятивного впливу є ЗМІ (телебачення, газети, журнали, Інтернет). Основним способом маніпулювання є обмеження інформаційного вибору й контроль на всіх рівнях над інформаційним апаратом й апаратом формування суспільної думки.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авченко В. Теория и практика политических манипуляций в современной России// http:// www.psyfactor.org.
2. Адамьянц Т. Информировать или зомбировать – вот в чем вопрос. – Борисфен. – 2002. - №10. – С.39.
3. Альошина В.О. Співвідношення інформації та замовних матеріалів у сучасній українській журналістиці// Вісник Київського національного університету ім. Т.Шевченка. – 2003. – Вип.11. – С.35 – 38.
4. Басалюков В. Как программы новостей способствуют формированию общественного мнения// Персонал. – 2003. - №4-5. – С.120 – 123.
5. Березовець Л.В. Інтернет і вибори. Використання сучасних інформа-ційних технологій у виборчому процесі// Київський нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – Журналістика. – 2003. – Вип.11. – С.44 – 46.
6. Бершов О.В. Наукові методи досліджень ефектів, зумовлюваних засо-бами масової інформації: американський досвід// Київський нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – Вип.11. – С.38 – 41.
7. Бессонов Б.Н. Пропаганда и манипуляция как инструменты духовного порабощения// http://www.dere.kiev.ua.
8. Борисов Б.Л. Тонкая красная линия между пропагандой и PR// http:// www.management.web-standart.net.
9. Буртак С. Політична реклама як маніпулювання громадською думкою// http:// www.ji-magazine.lviv.ua.
10. Гарник А.В. Ценностно-смысловое содержание понятия общественного мнения в учении Дж.Локка// Философия как феномен культуры. – Днепропетровск, 1993. – С.184 – 190.
11. Гнедых С.А. Манипулирование массовым сознанием: механизм и пер-спективы преодоления// http:// www.ncstu.ru.
12. Горшенков Г. Опасность манипулирования общественным мнением и правонастроением// http:// www.unesco.ru.
13. Грачев Г.В., Мельник И.К. Манипулирование личностью: организация, способы и технологии информационно-психологического воздействия// http:// www.elitarium.ru.
14. Гринко И. Манипуляторов сознанием ждет крах// День. – 2000. – 12 февраля.
15. Дамберг С.В., Семенков В.Е. Социология музыки Теодора Аадорно и современная музыкальная культура// http:// www.mzero.by.ru.
16. Демченко С.В. Засоби масової комунікації як інструментарій маніпу-лювання громадською свідомістю// Дніпропетровський ун-т: Вісник. Серія літературознавство і журналістика. – Вип.5. – Дніпропетровськ, 2002. – С.49 – 54.
17. Дубас О. ЗМІ як четверта влада// Борисфен. – 2002. - №10. – С.16 – 17.
18. Жданов І. Свідомий вибір чи маніпулювання громадською свідоміс-тю?// Нова політика. – 2002. - №1. – С.16 – 23.
19. Залысин Н.Ю. Политическое насилие в системе власти// Социально-политический журнал. – 1995. - №3. – С.90 – 100.
20. Захаров Е. Ограничение свободы информации в Украине// Журналист. – 1999. - №9 – 10. – С.43 – 45.
21. Караяни А.Г. Слухи как средство информационно-психологического противодействия// http:// www.it2b.ru.
22. Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием. – М.: Алгоритм, 2004. – 528с.
23. Королько В.Г. Паблик рилейшнз. – К., 2001. – С.120 – 140.
24. Костенко Н., Макеєв С. Вибори і медіа: легалізуючи публічну сферу// Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1999. – №1. – С.78 – 92.
25. Костенко Н. Флуктуація довіри до українських медіа// Моніторинг громадської думки населення України. – 2006. – С.391 – 399.
26. Краткий политический словарь/ Сост. и общ. ред. Л.А. Оникова и Н.В. Шишкина. – 2-е изд., доп. – М.: Политиздат, 1980. – 447с.
27. Краткий словарь по философии/ Под общ. ред. И.В. Блауберга, И.К. Пвнтина. – 3-е изд., доработ. и доп. – М.: Политиздат, 1979. – 413с.
28. Купцов А. Манипулятивная составляющая социального взаимодей-ствия в контексте политического маркетинга// Социология: теория, методы, маркетинг. – 2004. - №2. – С.91 – 106.
29. Кучма И. Медиа и власть: современные концептуализации// Социоло-гия: теория, методы, маркетинг. – 2004. - №2. – С.78 – 90.
30. Лашкевич М.В. Методы манипулирования общественным мнением// http:// www.traktat.ru.
31. Локшина С.М. Краткий словарь иностранных слов. – 9-е изд., испр. – М.: Рус. яз., 1988. – 632с.
32. Ляпина Т.В. Политическая реклама. – К., 2000. – 147с.
33. Манипуляция общественным мнением// http:// www.users.livejournal.com.
34. Маркузе Г. Одномерный человек. – пер. с англ. А.А. Юдина. – М., 1994. – 368с.
35. Масионис Дж. Социология/ Пер. с англ. – СПб., 2004. – 752с.
36. Матусевич В. Общественное мнение: критерии идентификации// Со-циология: теория, методы, маркетинг. – 2000. - №2. – С.5 – 19.
37. Московичи С. Век толп. Исторический трактат по психологии масс. – М., 1996. – 478с.
38. Нарижный Д.Ю. Политические технологии и их роль в формировании общественного мнения// Грані. – 2004. – №2. – С.128 – 135.
39. Науменко Т.В. Социология массовой коммуникации: Уч. пособие. – СПб., 2005. – 288с.
40. Науменко Т.В. Общественное мнение и массовая коммуникация// Вестн. МГУ. Сер.12. Политические науки. – 2003. - №5. – С.63 – 74.
41. Немировский В.Г., Невирко Д.Д., Гришаев С.В. Общественное мнение как социальный институт, его роль и функции// Немировский В.Г., Невирко Д.Д., Гришаев С.В. Социология (классические и постнеклассические подходы к анализу социальной реальности). – М., 2003. – С.448 – 478.
42. Немировский В.Г., Невирко Д.Д., Гришаев С.В. СМИ как средство формирования общественного мнения// Немировский В.Г., Невирко Д.Д., Гришаев С.В. Социология (классические и постнеклассические подходы к анализу социальной реальности). – М., 2003. – С.448 – 478.
43. Немировский В.Г., Невирко Д.Д., Гришаев С.В. Социальные техноло-гии формирования общественного мнения// Немировский В.Г., Невир-ко Д.Д., Гришаев С.В. Социология (классические и постнеклассические подходы к анализу социальной реальности). – М., 2003. – С.448 – 478.
44. Ноэль-Нойман Э. Общественное мнение. Открытие спирали молчания. – М., 1996. – 468с.
45. Общественное мнение и власть: механизм взаимодействия/ Ручка А.О., Оссовский В.Л., Матусевич В.А. – К.: Наук. думка, 1993. – 137с.
46. Общественное мнение и разговор// Тард Г. Психология толп. – М., 1999. – С.300 – 365.
47. Общественное мнение как объект социологического анализа// Якуба Е.А. Социология. – Харьков, 1996. – С.176 – 191.
48. Основные каналы и особенности политического влияния СМИ// Пугачев В.П. Политология: Справочник студента. – М.: ООО «Издательство АСТ», Филологическое общество «СЛОВО», 2001. – С.409 – 425.
49. Петров О. Інтерактивні опитування як засіб маніпулювання громадсь-кою думкою// http:// www.pilitik.org.ua.
50. Почепцов Г.Г. Имиджеология. – М.: Рефл-бук, К.: Ваклер. – 2000. – 768с.
51. Почепцов Г.Г. Как ведутся тайные войны: Психологические операции в современном мире. – Харьков: Консум, 2000. – 200с.
52. Почепцов Г.Г. Психологические войны. – М.: Рефл-бук, К.: Ваклер. – 2000. – 528с.
53. Приходченко Л. Газетні публікації як засіб впливу на громадську дум-ку// Вісник УАДУ. – 2000. - №1. – С.141 – 149.
54. Прудник М.М. Влада і засоби масової інформації США: аспекти впли-ву на громадську думку// Вісник Київського нац. ун-ту ім. Т.Шевченка. Журналістика. – 2005. – Вип.13. – С.20 – 22.
55. Різун В.В. Журналістика: інформування чи вплив? Погляд на явище з позиції теорії комунікації// Вісник Київського нац. ун-ту ім. Т.Шевченка. Журналістика. – 2002. – Вип.10. – С.22 – 23.
56. Роль ЗМІ в демократичному процесі// Основи демократії: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів/ Авт. колектив: М. Бессонова, О. Бірюков, С. Бондарчук та ін.; За ред. А. Колодій. – К.: вид-во «Ай бі», 2002. – С. 387 – 410.
57. Роль средств массовой информации в манипулировании обществен-ным мнением// Воронин А. Бизнес-разведка.// http:// www.agentura.ru.
58. Сараф М. Насколько общественно общественное мнение// Журналист. – 2001. – №2. – С.36– 38.
59. Симоніна Н.В. Сучасний телевізійний інструментарій маніпулювання громадською думкою// Дніпропетровський ун-т: Вісник. Серія літера-турознавство і журналістика. – Вип. 5. – Дніпропетровськ, 2002. – С.62 – 72.
60. Симоніна Н.В. Телебачення: наймасовіший комунікатор (роль телеба-чення у формуванні громадської думки)// Вісник Київського ун-ту. Журналістика. – 2002. – Вип. 10. – С.64 – 68.
61. Стельмах Л. Моделі формування громадської думки// http:// www.lliiddyyxxaa.livejournal.com.
62. Татаринова Г.Н. Информационные процессы в обществе и управление (общественность и общественное мнение как структурный элемент public relations)// Татаринова Г.Н. Управление общественными отношениями: Уч. для вузов. – СПб., 2004. – С.86 – 97.
63. Титаренко Л.М. Соціально-психологічні особливості громадської думки за умов трансформації українського суспільства// Актуальні проблеми політики. – Одеса, 2004. – Вип. 19. – С.202 – 207.
64. Токарева В.И. Господство масс и общественное мнение. К истории вопроса// Наука і соціальні проблеми суспільства. – Харків, 1998. – С.94 – 99.
65. Токарева В.И. Массовое общество и общественное мнение: от Г.Тарда к нашей современности// Менеджер. – 1998. - №1. – С.81 – 85.
66. Фромм Э. Мужчина и женщина. – М., 1998. – 513с.
67. Хевеши М.А. Социально-политические стереотипы, иллюзии, мифы и их воздействие на массы// Философские науки. – 2001. - №2. – С.5 – 17.
68. Цуладзе А. Политическая мифология. – М.: Изд-во Эксмо, 2003. – 384с.
69. Чекмишев О. Інформаційний тоталітаризм, або як «четверта влада» впливає на людську свідомість// Людина і влада. – 2000. - №5 – 6. – С.94 – 97.
70. Чинники впливу на формування громадської думки// Моніторинг гро-мадської думки населення України. – 2000. - №5. – С.31 – 38.
71. Шиллер Г. Манипуляторы сознанием/ Пер. с англ.; Науч. ред. Я.Н. За-сурский. – М.: Мысль, 1980. – 325с.
72. Шубина Л.В. Общественное мнение об опросах общественного мне-ния// Социс. – 2005. - №11. – С.138 – 141.
73. Эпштейн А.И., Зайончковский Ю.В. Манипулирование общественным сознанием// Журналист. – 1999. - №9 - 10. – С.35 – 36.
74. Ярош О. ЗМІ як дзеркало громадської думки. Проблеми коректної презентації результатів соціологічних опитувань// http:// www.ucipr.kiev.ua.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 300
Скачать бесплатно 22160.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.