У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Основні шляхи підвищення якості загальної середньої освіти
Количество страниц 100
ВУЗ Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка
Год сдачи 2010
Содержание РЕФЕРАТ
МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
АЛЯБ’ЄВА ВАЛЕРІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА
Тема магістерської роботи. Мотивація управлінської діяльності менеджера освіти.
Мета дослідження: визначити якісну модель мотивації в управлінській діяльності, що забезпечить успішне керівництво загальноосвітнім навчальним закладом.
Основний зміст. У системі загальної середньої освіти на сучасному етапі відбуваються глобальні зміни, які вимагають нових підходів до системи мотивації управлінської діяльності. У дослідженні розглядаються основні теорії мотивації, які сприяють підвищенню ефективності управлінської діяльності.
У першому розділі висвітлюється сутність, структура та функції управлінської діяльності, які є основою управління.
У другому розділі розглянуті теорії мотивації провідних вчених; представлена модель мотивації управлінської діяльності менеджера освіти.
Практичне значення. Розробка моделі мотивації управлінської діяльності менеджера освіти.
Ключові слова: менеджмент, менеджер, управліня, модель мотивації, якості керівника.
Загальний обсяг роботи становить 100 сторінок, 1 таблиця, 5 рисунків, 124 літературних джерела.







ЗМІСТ
ВСТУП......................................................................................................................3
РОЗДІЛ І. УПРАВЛІНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ, ЇЇ СУТНІСТЬ І ФОРМИ....................................11
1.1. Особливості управлінської діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах..................................................................................................................11
1.2. Проблеми оптимального функціонування управлінської діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах…………………....................................37
Висновки до розділу …………………………………………………………….54
РОЗДІЛ ІІ. ЦІННІСНИЙ ЗМІСТ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНОГО РОБІТНИКА ОСВІТИ.................................................................57
2.1. Проблема ціннісних орієнтацій в управлінської діяльності загальноосвітніми навчальними закладами………………................................57
2.2. Шляхи реалізації ціннісної орієнтації в управлінській діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах……………………………....................77
Висновки до розділу ІІ..........................................................................................86
ВИСНОВКИ...........................................................................................................88
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................................................90





ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Проблема ціннісно-мотиваційних характеристик педагогічної культури робітника освітнього закладу на етапі модернізації управлінської діяльності набуває сьогодні особливої актуальності. Через ціннісно-мотиваційні характеристики розкривається сутність, зміст та форми діяльності керівника навчального закладу, що дозволяє зрозуміти, якими шляхами має здійснюватися адаптація сучасного керівника до ринкових відносин у суспільстві; як керівник, що виступає суб’єктом формування ціннісних орієнтацій всього колективу і спрямовує його роботу в певне русло, вміє вирішувати конфлікти у власній мотиваційній сфері, інтегрувати нові цінності і ціннісні системи.
Аксіологічний аспект управлінської діяльності виступає внутрішнім чинником глибокої педагогічної орієнтації керівника будь-якого навчального закладу[56, 132].
Ціннісні орієнтації керівника загальноосвітнього навчального закладу є найважливішим елементом його внутрішньої культури, що закріплюється життєвим досвідом, всією сукупністю його емоційних переживань і відмежовує значуще, суттєве для даної людини від несуттєвого, незначущого. Сукупність ціннісних орієнтацій, що вже склалися, відстоялися, утворюють свого роду вісь свідомості, яка забезпечує сталість особистості керівника, спадковість певного типу поведінки і діяльності в управлінні і керівництві. Ці процеси простежуються у спрямованості потреб, запитів і інтересів [68, 23].
Внаслідок цього ціннісні орієнтації виступають найважливішим фактором, який регулює дії керівника. Основний зміст ціннісних орієнтацій людини взагалі – це правові, політичні, філософські, естетичні, моральні релігійні переконання, глибокі і стійкі прихильності, непохитні принципи поведінки. Тому в кожному суспільстві ціннісні орієнтації особистості стають об’єктом виховання і самовиховання, цілеспрямованого впливу.
Зміст дії і розвитку ціннісних орієнтацій керівника пов’язаний з необхідністю вирішення багатьох людських проблем протиріч і конфліктів у соціальній сфері, вибором прагнень і поривань особистості, що виражається в найбільш загальній формі боротьби між обов’язком і бажанням, мотивами морального та утилітарного характеру [71, 43].
Керівникам шкіл, які багато років обіймають посаду директора чи його заступника, звичайно, інколи важко адаптуватися до нових ціннісних орієнтацій в освіті та суспільстві. До суттєвих змін в орієнтирах легко переходить тільки людина конструктивна, здатна швидко перебудовуватися. Чим довше за часом керівник був адаптований до попереднього соціуму, тим складніше відмовитися від стійких розвинутих ціннісних орієнтацій.
Ціннісні орієнтації керівника навчального закладу виступають ознакою зрілості його особистості, показником ступеня його соціальності. Це – призма сприйняття не тільки зовнішнього, але й внутрішнього світу індивіда, обумовлений зв’язок для вирішення в індивідуальному плані питання про сенс життя, завдяки якому відбувається інтеграція сукупності ціннісних особливостей як дещо цілісне і своєрідне, характерне саме для даної особистості [69, 12].
Якість керівника навчального закладу визначається усвідомленням необхідної зміни в ціннісних орієнтаціях на етапах серйозних соціальних змін у суспільстві. Свідомий перегляд власних цінностей, здатність вирішити протиріччя і конфлікти у власній мотиваційній сфері свідчать про високий рівень особистісної культури керівника, вміння аналізувати певні зміни в усій сукупності ціннісних орієнтацій та нової їх інтеграції відповідно до мети та завдань освіти.
Сукупність ціннісних орієнтацій обумовлює також такі риси особистості, як висока моральність цілісність, здатність до вольових зусиль в ім’я обраних ідеалів і цінностей, активність життєвої позиції. Суперечливості в ціннісних орієнтаціях породжують непослідовність у поведінці керівника [85, 6].
У сучасних умовах реформування освіти необхідно об’єктивно та діалектично підходити до управлінців, що мають талант і можливий потенціал до управління, але не можуть швидко переорієнтуватися відповідно до нових цінностей ринкового суспільства. У такому випадку їм необхідно проаналізувати власну ціннісну орієнтацію.
З своїми виявами і функціями в регуляції поведінки управління мотивуючі фактори можуть бути поділені на декілька відносно самостійних складових характеристик: матеріальні потреби, прагнення та інстинкти як джерела активності особистості керівника; мотиви як причини, що визначають вибір спрямованості поведінки; емоції, суб’єктивні переважання (прагнення, бажання) та установки як засоби регуляції поведінки людини на керівній посаді [85, 20].
Згідно з першою характеристикою мотивів поведінки, керівник освіти є людиною з низьким рівнем загальної культури, у якої підсвідомість визначає спрямованість ціннісних орієнтацій. Друга характеристика визначає людину як особливість імпульсивну, особлива активність якої виявляється в критичних або визначальних для неї ситуаціях, і здатну не реагувати на події, що не стосуються її особистісних інтересів.
Найдоцільнішою для даного часу є третя характеристика мотивів діяльності, в якій ціннісна сфера регулюється певними особистісними установками, здатністю внести корекцію у поведінку і діяльність у більшості випадків. Тут спостерігається постійний розвиток мотивів діяльності.
Розвиток ціннісної орієнтації відбувається через зміну і розширення кола діяльності, що перетворює предметну діяльність.
Розширення діапазону мотивів діяльності веде до перегляду або поновлення системи цінностей. Всю систему цінностей умовно можна поділити на три категорії: предметні цінності (вся різноманітність предметів людської діяльності і природних явищ); суб’єктивні цінності як способи і критерії, на засадах яких виробляються процедури оцінювання відповідних явищ; соціальні цінності як явища, прийняті даним суспільством, предметні і суб’єктивні цінності виступають ніби два полюси ціннісного ставлення керівника до найближчого соціуму [76, 43].
Цінності, потреби, інтереси та ідеали, які притаманні суспільству на певному етапі розвитку, виступають у ролі потенційних матеріалів, що у випадку інтеріоризації особистості можуть набути спонукальної сили і стати реально діючими мотивами.
Прийняття основних категорій індивідуальної свідомості зі сфери суспільних теорій, перехід від зовнішнього до внутрішнього виступає показником конструктивної ціннісної адаптації керівника освітнього закладу до нових процесів, які відбуваються в суспільстві, і перенесення цих процесів у систему сучасної освіти. Також інтеріоризація виступає показником усвідомлення людиною нових суспільних цінностей, а також необхідність термінового переосмислення всієї старої системи [88, 76].
Керівник загальноосвітнього навчального закладу має потенціал ще не використаних мотивів, які можуть почати діяти відповідно до нових орієнтацій і більш високого рівня розвитку управлінської культури.
Ці орієнтації виконують функцію змістоутворення, тобто надають дійсності, що чітко віддзеркалюється в індивідуальній свідомості керівника, певного значення. Реформування вітчизняної освіти, вільний вибір форм і методів визначає нові змістоутворення, надає нового сенсу ціннісної орієнтації мотивам діяльності керівника і підлеглих. Нове змістоутворення полягає, насамперед, у вихованні не виконавця, а творчої особистості, здатної конструктивно змінювати світ.
Слід зазначити, що реальні мотиви керівника навчального закладу потрібно відрізняти від мотивацій, тобто раціональних пояснень дії через вказівки на соціально прийняті обставини, що спонукають до вибору конкретної дії. Такі мотивації можуть свідомо використовуватися управлінцем для маскування дійсного мотиву його поведінки [96, 59].
У наш скрутний час небажання вирішувати складні проблеми, які стоять перед керівниками загальноосвітніх навчальних закладів, можна мотивувати безвихідністю моменту, відсутністю інтересу з боку держави, недостатньою матеріальною базою тощо. Але в даній ситуації частіше за все спостерігається не спонукання до діяльності, а мотивацію відмови від неї.
Соціальні цінності і мотиви, заломлюючись крізь призму індивідуальної життєдіяльності, входять до психологічної структури керівника у формі особистісних його цінностей. Кожному керівнику освіти притаманна специфічна ієрархія цінностей, які виступають зв’язуючою ланкою між культурою суспільства і сформованою керівником культурою навчального закладу, між суспільним та індивідуальним [110, 164].
Освітні дії відображаються у свідомості керівника у формі ціннісних орієнтацій, які містять у собі також широке коло соціальних цінностей, визнаних керівником, але не завжди прийнятих ним як власні цілі і принципи. Такі цінності не спонукають до реальних мотивів діяльності управлінця, і навіть інколи призводять як до конфліктів у мотиваційній сфері особистості, так і в педагогічному колективі.
У ціннісних категоріях виражені певні орієнтації знань, інтересів і переваг різних соціальних груп та особистості. Кожна історично конкретна доба може характеризуватися специфічним набором та ієрархією цінностей, система яких сприймається як найбільш високий рівень соціальної регуляції. У ній зафіксовані ті критерії соціально визнаного (даним суспільством і соціальною групою), на основі якого розгортаються більш конкретні і спеціалізовані системи нормативного контролю, відповідні суспільні інститути і цілеспрямовані дії самих людей. Засвоєння цієї системи кожною конкретною особистістю складає необхідну основу соціалізації особистості і підтримання нормативного порядку в суспільстві [114, 352].
У свідомості зрілої індивідуальності цінності виконують функцію перспективних стратегічних життєвих цілей і мотивів життєдіяльності, реалізація яких виражається у здійсненні особистістю певного внеску в культуру, усвідомленні особистістю нових форм об’єктивних і суб’єктивних цінностей [4, 22].
Людиною з високим рівнем культури керівництва можна вважати таку особистість, в якої ціннісні орієнтації на працю домінують над іншими: орієнтаціями: на сім’ю, суспільну діяльність та інші сфери самоствердження індивіда. При цьому найчастіше зустрічається така методологічна помилка у підходах до визначення рівня культури керівника навчального закладу: фіксація розповсюдженості ціннісних орієнтацій без урахування сили їх мотиваційного впливу на підлеглих.
Ступінь наукової розробленості даної проблеми показує різноманіття підходів, концепцій і теорій ціннісної орієнтації. Проблема ціннісної орієнтації людської діяльності, у тому числі управлінської, уже давно є предметом досліджень як закордонних, так і вітчизняних авторів серед яких слід назвати (А.С. Афонін [1], В.И. Бондарь [3], Л.М. Карамушка [51], Ю.А. Конаржевський [57],М.М. Поташник [98], Маслоу [124], М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури [74]).
Спираючись на роботи: А. Маслоу “Ієрархія потреб”, “двофакторну модель” Ф. Герцберга, “теорія ІВЗ” К. Альдерфер, потреби: успіху, влади, приналежності Д. Мак-Клелланда, теорію очікувань В. Врума, а також вітчизняних вчених Л.М. Карамушка “Психологія управління”, М.Л. Портнов “Азбука школьного управления”, М.М. Поташник “Управление современной школой”, В.О. Сухомлинський “Розмова з молодим директором школи”, було визначено, що у навчальному закладі ціннісні орієнтації керівника формують ціннісні орієнтації всього колективу, визначають пріоритети, напрямки і форми діяльності, вибір загального спрямування школи та її профілю.
Об’єктом дослідження є проблеми управління загальноосвітнім навчальним закладом.
Предмет дослідження. Аксіологічні проблеми управлінської діяльності робітника освіти в умовах модернізації освітньої галузі в Україні.
Мета дослідження. Визначити якісну модель ціннісної орієнтації в управлінській діяльності, що забезпечить успішне керівництво загальноосвітнім навчальним закладом.
Завдання досліджння:
1. З’ясувати сутність, структуру та функції управлінської діяльності керівниа ЗНЗ.
2. Визначити роль ціннісної орієнтації особистості в структурі упрвлінської діяльності та шляхи її реалізації.
Гіпотеза. Автор виходить з тези, що керівник має потенціал ще невикористаних ціннісних орієнтацій, які можуть почати діяти відповідно до нових умов і більш високого рівня розвитку управлінської культури. Керівником з високим рівнем освітньої культури автор вважає таку особистість, в якої ціннісні орієнтації на раціональну діяльність, що сприяє розвитку ЗНЗ є домінуючими, і обґрунтованими.
Відповідно до завдання дослідження використовувався комплекс таких методів:
1) теоретичний аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури, як вітчизняних так і зарубіжних авторів;
2) порівняльний аналіз, узагальнення, синтез, системний аналіз.
Теоретичну основу роботи складають сучасні концепції психологів, педагогів з проблеми управління та ціннісних мотивів у процесі управління ЗНЗ (А.С. Афоніна [1], В.И. Бондаря [3], Л.М. Карамушки [51], Ю.А. Конаржевського [57],М.М. Поташника [98], Маслоу [124], М. Мескона, М. Альберта, Ф. Хедоури [74]).
Наукова новизна дослідження полягає у розробці та уточненні якісної моделі ціннісної орієнтації потреб та мотивів, як механізмів формування педагогічної культури сучасного керівника ЗНЗ.
Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані директорами шкіл, студентами факультетів додаткової та післядипломної освіти за спеціальністю “Управління навчальним закладом”, викладачами педагогічних вузів.
Структура дослідження. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, висновків, списку використаних джерел (124).

Список литературы ВИСНОВКИ
Кожий керівник має потенціал ще невикористаних ціннісних орієнтацій, які можуть почати діяти відповідно до нових умов і більш високого рівня розвитку управлінської культури. Керівником з високим рівнем педагогічної культури можна вважати таку особистість, в якої ціннісні орієнтації на раціональну діяльність, що сприяє розвитку ЗНЗ є домінуючими.
Викладено сутність та структуру, функції управлінської діяльності керівника освіти.
До основних (стрижневих або просто основних функцій) ми відносимо такі функції: інформаційного забезпечення; встановлення комунікативних зв'язків; перетворення інформації; керівництва. До локалізованих, або циклічно–локалізованих, ми відносимо функції: цілевстановлення і прогнозування; планування і програмування; організації і мотивації; контролю і регулювання [59, 79].
Таким чином, узагальнені функції забезпечують загальну основу управління, його предметну та діяльнісну сторони й віддзеркалюють внутрішню сутність діяльнісного процесу. Загальні функції розкривають зміст управлінського процесу і відбивають логіку, складові компоненти діяльності.
На основі аналізу особливостей та структури управлінської діяльності в загальноосвітньому навчальному закладі можна визначити такий алгоритм.
 визначення конкретної управлінської мети;
 визначення методів;
 врахування ролі людського фактора;
 організація роботи шкільного колективу;
 формулювання вимог;
 планування власної управлінської діяльності.
Таким чином важливою умовою формування особистості сучасного керівника навчального закладу є формування його педагогічної культури. Базисними поняттями цього визначення є загальна культура керівника закладу, управлінська культура, методична культура, комунікативна культура та корпоративна культура, яка має грунтуватися на мотивації праці, діяльності керівника ЗНЗ, баченні перспектив розвитку.
Ціннісна орієнтація – це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до конкретного виду діяльності залежить від безлічі чинників, багато в чому індивідуально і може мінятися під впливом зворотного зв'язку з боку діяльності людини, в основі якої лежить цінність як така.
У контексті діяльності керівника ціннісний компонент має надзвичайно велике значення, оскільки він спонукає себе і навколишніх до активної діяльності задля досягнення цілей (власних або цілей організації). Наявність позитивної ціннісної орієнтації у керівника дозволяє забезпечити ефективну реалізацію намічених цілей і завдань, оскільки такий керівник ЗНЗ здатний впливати на інтереси людей, викликати у них потребу активно включатися у трудову діяльність.
Представлена модель ціннісної орієнтації управлінської діяльності сучасного керівника освіти, де показано механізм взаємодії головних цінностей, та їх вплив на діяльність та результат діяльності керівника. Запропоновано шляхи реалізації ціннісної орієнтації управлінської діяльності сучасного керівника освіти. З’ясовано, що ціннісні орієнтації і мотивація в структурі діяльності керівника ЗНЗ, є факторами процесу управління, здійснюють безпосередній вплив на систему цінностей керівника, його соціальний статус, систему мотивації, забезпечуючи зацікавленість у досягненні позитивних результатів, а також визначають особистісну та пізнавальну компетентності керівника.
Вважажмо, що запропонована модель ціннісної орієнтації управлінської діяльності сучасного керівника освіти може бути поглиблена і уточнена в розширенні мотивів і їх зв’язків та взаємодії.








СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Анастази А. Психологическое тестирование: в 2 т. – М.: Педагогика, 1982.- т. 2.- с 228.
2. Бернс Р. Развитие Я концепции в воспитании – М.: Педагогика, 1986. 186 с.
3. Биков І. Умови успіху // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2006. – № 3. – С. 70–72.
4. Бондарь В.И. Управленческая деятельность директора школы: дидактические аспекты. – К.: Рад. Школа, 1987. – 156 с.
5. Бутан Ю.В., Ромашок А.И., Козловська О.В. Сучасний керівник навчального закладу. – менеджер освіти. – Тернопіль: Астон, 2003. – 344 с.
6. Вейлл П. Искусство менеджмента. – М.: Изд-во МГУ, 1993. – 224 с.
7. Виговська О. Місія директора: до портрета директора на якого чекають усі // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2000. – № 1. – С. 78–79
8. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент. – М.: МГУ, 1995. – 415.с.
9. Внутришкольное управление. Вопросы теории и практики / Под ред. Т.И. Шамовой. – М.: Педагогика, 1995. – 165 с.
10. Внутришкольное управление: Вопросы теории и практики. – М.: Педагогика, 1991. – 219 с.
11. Волкова Н.П. Управління загальноосвітнім навчальним закладом Педагогіка: Посібник / Під ред. Н.П. Волкова – К.: Логос, 2001. – С. 377–387.
12. Волобуєва Т.Б. Управлінський супровід моніторингу якості освіти. – Х.: Основа, 2004. – 24 с.
13. Гаєвський Б.А. Основи науки управління. – К.: МАУП, 1996. – 204 с.
14. Гаєвський Б.А. Основи науки управління. Навч. посібник. – К.: МАУП, 1997. – 300 с.
15. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. – К.: Логос, 1995. – С. 221–230.
16. Гамаюнов В. Менеджер навчально-виховного процесу // Освіта і управління. – 2000. – № 1–2. – С. 89–94.
17. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Філософські основи менеджменту і бізнесу. – К.: УФІМБ, 1999. – 111 с.
18. Гнатюк Д. Практика шкільного менеджменту // Директор школи. – 2004. – № 35,36. – С. 13–16.
19. Гнатюк Д. Технологізація управління школою // Директор школи. – 2002. – № 34. – С. 4–5.
20. Григораш В.В. Директору про аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища // Управління школою. – 2006. – С. 2–11.
21. Григораш В.В., Касьянова О.М., Мармаза О.І. Управління навчальним закладом: Навчально-методичний посібник. – X.: Ранок, 2003. – 85 с.
22. Гринькова М., Штепа О. Модель менеджера освіти // Підручник для директора. – 2003. – № 7–8.
23. Гуричев П.С. Философия культуры. – М.: Просвещение, 1994. – 210 с.
24. Даниленко Л.І. Інноваційна освітня діяльність // Директор школи. – 1998. – № 18(30).
25. Даниленко Л.І. Модернізація змісту, форм і методів управлінської діяльності директора загальноосвітньої школи: Монографія. – К.: Логос, 1998. – 140 с.
26. Даниленко Л.І. Модернізація змісту, форм та методів управлінської діяльності директора загальноосвітньої школи. Монографія. 2-е видання. – К.: Логос, 2002. – 140 с.
27. Даниленко Л.І. Модернізація змісту, форм і методів управлінської діяльності директора загальноосвітньої школи. Монографія. – К.: Логос, 1998. – 140 с.
28. Деловое общение: учебное пособие для студентов вузов / Л. Г. Титова. – М.: ЮНИТИ, 2005. – 271 с.
29. Десятов Т.М., Кобернік О.М., Тевлін Б.Л., Чепурна Н.М. Наука управління загальноосвітнім навчальним закладом; Навч. посібник. – X.: Видавнича група “Основа”, 2003. – 240 с.
30. Деякі аспекти управління сучасною школою // Управління освітою. – 2001. – № 11. – С. 6–9.
31. Джонсон Н. Рожденные управлять // Офис – 2003.– № 1–2.– С. 14–15
32. Джунь В. Готовність працівників вищого управлінського складу освіти: проблеми і перспективи рішень // Психологія і наука. – 2005. – № 7. – С.13–14.
33. Дивак В.В. Удосконалення професійного зростання держ службовців, керівників освіти // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: Зб. наук. праць. Вип. 5. – К., 2001. – 100 с.
34. Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент: цільове управління освітою на основі кваліметричного підходу: Навч. посібник. – К.: ІЗМН. – 1996. – 140 с.
35. Дмитренко Г.А. Формирование новой управленческой культуры: в Украине: антропосоциальный подход // Корпоративна культура організацій XXI століття: 36 наукових праць / Під заг. ред. Г.Л. Хаста. – Краматорськ.: ДДМА. – 2003. – С. 13–19.
36. Донська Л. Проти течії ріки, де ти керманичем на човні. // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2004. – № 5. – С. 109–111
37. Дроб’язко П.І. Функції, форми і методи діяльності керівника школи та їх модернізація в сучасних умовах // Директор школи. – 1998. – № 32. –С.
38. Єльникова Г. Моніторинг діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу. // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2003. – № 1. – С. 97–98.
39. Єльникова Г. Розвиток цільових функцій управління на ізних рівнях організації загальної середньої школи. // Імідж сучасного педагога. – 2000. – № 3. – С. 9–11.
40. Єльникова Г.В. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні. Монографія. – К.: ДАККО, – 1999. – 303 с.
41. Єльникова Г.В. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні. – X.: Крок. – 1999. – 250 с.
42. Єльникова Галина. Розвиток управлінських функцій керівника. // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2004. – № 5. – С. 104–108.
43. Жаліло Я. А. Корпоративні інтереси. – К.: НІСД. – 1999. – 60 с.
44. Жерносєк І.П. Плани роботи школи // Рад. школа. – 1993. – №9. – С.
45. Зайченко О.І. Розвиток творчості педагогічної и колективу закладу освіти // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2001. – № 2. – С.
46. Зверева В.И. Самоатестация школы. – М: Центр Поиск, 2000. – 187 с.
47. Калинович Я. Аспекти управління навчально–виховним закладом // Директор школи. – 2001. – № 29–32. – С. 2–127.
48. Калініна Л. Професіограма українського директора школи // Директор школи. – 2001. – № 3. –
49. Калініна Л., Михайленко Т. Управління персоналом. // Директор школи. – 2004. № 29–30. – С. 45–51
50. Капица В. Ф., моряк В. П. Культура управление персоналом. – Кр. Рог. – 1997. – 264 с.
51. Карамушка Л.М. Психологічні основи управління в системі середньої освіти: Навч. посібник. – К.: ІЗИН, 1997.
52. Карамушка Л.М. Психологія освітнього менеджменту // Директор школи. – 2001. – № 25–27. –
53. Карамушка Л.М. Психологія управління: Навч. посібник. – К.: Міленіум. – 2003. – 344 с.
54. Колесников Г. Стратегическое управление и организационная культура // Персонал. – І.: 2000. – № 3. – С. 40– 46.
55. Коломінський Н.Л. Психологія педагогічного менеджменту; Навч. посібник. – К.: МАУП. – 1996. – 176 с.
56. Колют А. М. Мотивація, стимулювання і оцінка персоналу. / Навч. пос. – К.: КНЕУ. – 1998. – 244 с.
57. Конаржевский Ю.А. Внутришкольный менеджмент. – М.: Новая школа, 1993. – 140 с.
58. Конаржевский Ю.А. Что нужно знать директору школы о системах и системном подходе. Учебное пособие. – Челябинск.: ЧГПИ, 1986. – 135.с.
59. Королюк С.В. Управлінська культура керівника ЗНЗ: лекції з курсу “Освітній менеджмент та самоменеджмент керівника”, – П.: ПОІППО, 2003. – 108 с.
60. Красовицький М. Системний підхід до управління виховним процесом у школі // Рідна школа. – 1996. – № 3. – С. 7–12.
61. Красовский Ю.Д. Организационное поведение. – М.: ЮНИТИ, 1999. – 472 с.
62. Крыжко В.В., Павлютенков Е. М. Психология в практике менеджера образования. – СПб.: Образование-культура, 2002. –
63. Курочкин А.С. Организация управления предприятием. – К.: Лолгос, 1996. – 132 с.
64. Ладанов И.Д. Практический менеджмент. – М.: Просвещение, 1995. – 492 с.
65. Лунячек В.Е. Управління загальноосвітнім навчальним закладом з використанням комп'ютерних технологій / Автореф. дис. канд. пед. наук. – К.: Вища школа, 2002. – 20 с.
66. Луценко Л.И. Компетентностная модель повышения квалификации директора школы // Педагогика. – 2005. – № 3. – С. 61–68.
67. Мармаза О.І. Інноваційні підходи до управління навчальним закладом. Х.: Основа. – 2004. – 240 с.
68. Мармаза О.І. Менеджмент в освіті: секрети успішного управління. – Х.: Основа. – 2005. – 80 с.
69. Мартьшов С.Д. Профессионалы в управлення. – Л.: Лениздат. – 1991.
70. Маслікова І.В. Моніторингова система освітнього менеджменту. – Х.: Основа, 2005. – 307 с.
71. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы. – М.: Смысл, 1999. – 410с.
72. Матвієнко П. Мотиваційно-ціннісні характеристики загальної культури керівника навчального закладу. // Управління школою. – 2004. – № 34. – С. 2–4
73. Менеджмент в управлений школой // Под ред. Т.И. Шамовой. – М.: Магистр, 1995. –223 с.
74. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М.: Дело, 1993. – 702 с.
75. Местерук О., Колодійчук Т. Управління персоналом. // Директор школи. – 2004. – № 33–34. – С. 30–38
76. Моисеев А.М. Качество управления школой. – М.: Мир, 2001. – 186 с.
77. Молл Е.Г. Менеджмент: организационное поведение. – М.: Центр, 1998. – 155 с.
78. Моляко В.О. Психологічна готовність до творчої праці. – К.: Знання, 1989. – 48 с.
79. На допомогу менеджеру освіти. Част. VIII. Сучасний керівник навчального закладу – менеджер освіти. – Тернопыль: “Астон”. – 2003. – 342 с.
80. Наукові основи управління. Навч. посібник за ред. Г.В.Єльнікової. – Х.: Вид-во ХДПУ, 1991. – 150 с.
81. Наумкина С.М. Социально-политические аспекты управления. – О.: Плеяда, 1999. 101 с.
82. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002. – 23 квітня (№ 33). – С. 4–6.
83. Нісімчук А.С. Технологія управління загальноосвітньою школою // Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. К.: Грамота, 2000. – С. 240–246.
84. Олійник В.В., Маслов В.І. Наукові засади оптимального керівництва навчальними закладами; Наукові записки. – К.: ЮрінКомінртер, 2001. – 145 с.
85. Ольхович В., Щоголєва Л. Аналітична діяльність дирекції школи // Директор школи. – 2006. – №35. – С. 11–19.
86. Освітній менеджмент. Спецвипуск // Директор школи. – 2004. – № 29–30. – С. 3–50.
87. Освітній менеджмент; Навч. посібник // За ред. Л.Даниленко. – К.: Шкільний світ, 2003. – 300 с.
88. Основи психології управління: Навч пос. / за ред. О. М. Вінника. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 280 с.
89. Остоверхова Н.М., Даниленко Л.І. Ефективність управління загальноосвітньою школою: соціально-педагогічний аспект. – К.: Школяр, 1996. – 180 с.
90. Островерхова Н. Функції управління закладом освіти // Директор школи. – 2003. – № 17. – С. 13–14.
91. Оцінювання якості роботи закладу освіти // Упоряд. Н.Мурашко. – К.: Шкільний світ, 2005. – 170 с.
92. Павлютенко Е.М. Формирование мотивов выбора профессии. / Под ред. Б.А. Федоришина /. – К.: Сов. Школа, 1980. – 144 с.
93. Павлютенко Є.М., Крижко В. В. Основи управління школою. – Х.: Вид. група “Основа”, 2006. – 176 с.
94. Палеха Ю.Г., Гаєвський Б. А. Управління та організаційна культура. // Освіта і управління. – К.: Наукова думка, 1998. – С. 57.
95. Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических УЗ/ Сластенин В.А. и др.– М.: Мир, 1997. – 292 с.
96. Пекельна В.С. Теоретические основы управления. – М.: Высшая школа, 1990. – 173 с.
97. Портнов М.Л. Азбука школьного управления. – М.: Просвещение, 1991. – 191 с.
98. Портнов М.Л. Труд руководителя школы: / Пособие для начинающего директора / – М.: Просвещение, 1984. – 143 с.
99. Поташник М.М., Моисеев А.М. Управление современной школой. В вопросах и ответах. – М.: Новая школа, 1998. – 243 с.
100. Про загальну середню освіту: Закон України // Відомості Верховної ради України. – 1999. – № 28.
101. Пуцов Володимир. Цільове управління в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників. // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2003. – № 1. – С. 7–11.
102. Рабченюк Т.С. Внутрішньошкільне управління. – К.: Рута, 2000. – 124 с.
103. Радугин А.А. Основы менеджмента. – М.: Центр, 1997. – С. 132.
104. Розгон Б. Психологічні аспекти управління навчальними закладами // Рідна школа, 2000. – № 4. – С. 3–34.
105. Савченко О. Від управління школою до управління навчанням і розвитком кожного учня. // Пед. газета. – 2000. – № 9. – С. 10–12.
106. Синк Д. С. Управление производительностью. – М.: Центр, 1989. – 205 с.
107. Скорик Т., Король С. Вивчення мотивації творчої педагогічної діяльності. // Управління школою. – 2006. – № 10–12. – С. 58–6.
108. Сухомлинский В. А. Разговор с молодым директором школы. – Минск: Университетское, 1988. – 240 с.
109. Теоретико-прикладні аспекти управління закладом освіти: Науково-методичний посібник / За ред. Л.М. Калініна. – К.: Актуальна освіта, 2002. – С. 52.
110. Технологія експертизи управління освітнім процесом з загальноосвітньому закладі // За заг. ред. А.М.Єрмоли. – X.: Пошук, 2000. – 263 с.
111. Третьякова Т. Управлінська діяльність керівника школи. // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2005. – № 6. – С. 164–167.
112. Удальцов М. В. Социология управления. – М.: Мир, 1999. – 180 с.
113. Управление развитием школы: Пособие для руководителей образовательных учреждений / Под ред. М.М. Поташника и Л.С. Лазарева. – М.: Новая школа, 1995. – 193 с.
114. Фролов П. Т. Школа молодого директора. – М.: Просвещение, 1988. – 222 с.
115. Хаєт Г. Л. Корпоративна культура / Навч. пос. для студентів вузів /. – К.: ЦУЛ, 2003. – 403 с.
116. Хакхаузен Х. Мотивация и деятельность: Т.1. – М.: Педагогика, 1985. – 300 с.
117. Хакхаузен Х. Мотивация и деятельность: Т.2. – М.: Педагогика, 1986. – 392 с.
118. Херцберг Ф., Майнэр М. Побуждение к труду и производственная мотивация. – М.: Социс, 1990.– 144 с.
119. Цебрій І.В. Особистісннй фактор в управлінні освітою // Цебрій І. Соціоетичний компонент у системі освітнього менеджменту. – П.: ПОІППО, 2003. – 243 с.
120. Шаркунов В.В. Соціальне управління та концепції педагогічного менеджменту в загальноосвітній школі. / Автореферат дис. канд. пед. наук. К.: Вища школа, 1998. – 16 с.
121. Шпак Б. Як нам радикально реформувати освіту // Рідна школа. – 2002. – № 4. – С. 16–20.
122. Шевченко Е. Теории менеджмента о стилях управлення // Офис. – 2003. – № 1–2. – С. 16–17.
123. Шкурко Я. Комунікативні характеристики жінки–директора. // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2004. – № 4. – С. 80–85.
124. Maslou A.H. Motivation and Personality/ - New York, 1954. – P. 206.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 300





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.