У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название Взаємозв'язок стилів сімейного виховання та соціального інтелекту молодших школярів
Количество страниц 72
ВУЗ Сумский Государственный университет
Год сдачи 2012
Содержание ЗМІСТ

ВСТУП 3
1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 6
1.1 Поняття про соціальний інтелект як психічну якість особистості 6
1.2 Соціальний інтелект молодших школярів 8
Висновок до 1 розділу 15
2 СТИЛІ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ 16
2.1 Проблема впливу сім’ї на розвиток особистості 16
2.2 Поняття про стилі сімейного виховання 20
Висновок до 2 розділу 32
3 ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ СТИЛІВ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ І РОЗВИТКУ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 34
3.1 Мета, завдання, методи дослідження 34
3.2 Охорона праці 37
3.3 Особливості вираженості стилів сімейного виховання 40
3.4 Особливості взаємозв’язку стилю сімейного виховання та психологічної адаптації 42
3.5 Особливості взаємозв’язку стилю сімейного виховання та емоційного компонента соціального інтелекту 45
3.6 Особливості вираженості психологічної адаптації й
емоційного компоненту соціального інтелекту 51
Висновок до 3 розділу 59
ВИСНОВКИ 61
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 64
АНОТАЦІЯ 67
ДОДАТКИ 68


ВСТУП

Для того щоб зрозуміти, в якому ступені когнітивна складова визначає поведінку людини, деякі автори пропонують простежувати динаміку розвитку компонентів соціального інтелекту в онтогенезі [5]. Однак зробити це, базуючись на абстрактних визначеннях соціального інтелекту, надзвичайно складно. Неправомірний і автоматичний перенос методології дослідження з дорослої на дитячу вибірку. Вивчення соціального пізнання в різновікових вибірках проводиться без врахувань вікових новоутворень і без розвитку спільної діяльності й міжособистісна відносин.
Л.С. Виготський вказував на те, що не можна вищі культурні форми поведінки й інтелектуальної діяльності (наприклад, вербальні й невербальні компоненти соціального інтелекту) аналізувати тільки за їхнім складом і враховуючи генезис їхніх форм і структури [11]. Це зумовлює необхідність звернутися до вікового підходу, у рамках якого можна знайти вихідні положення та відповіді на запитання про розвиток соціального інтелекту в онтогенезі та його роль у життєдіяльності людини в різні вікові періоди.
Структурно соціальний інтелект, на думку О.Б.Чеснокової, можна розглядати як багатокомпонентну когнітивно-афективну здібність, причому його компоненти можуть мати різну траєкторію розвитку протягом життя [34].
Отже, потрібний збір даних про розвиток соціального інтелекту у різних вікових категоріях та їх інтеграції з фактами, накопиченими в рамках інших підходів.
Надбання у сфері загальної та соціальної психології (К.А.Абульханова-Славська, Б.Г.Анан’єв, Г.М. Андреєва, В.Н.Дружинін, О.М. Лєонт’єв, Д.Майєрс, Л.Н.Собчик та ін.); праці вчених, що дотримуються загальної теоретичної моделі соціального інтелекту як інтегральної здібності до пізнання поведінки та соціальної адаптації (Дж.Гілфорд, Е.Торндайк); уявлення про природу соціального інтелекту, розроблені у рамках поведінкового (Е.Торндайк, Г.Олпорт, Г.Ю.Айзенк, М.А.Холодна, М.Л.Кубишкіна), когнітивного (Дж.Гілфорд, Н.Кентор, В.Штерн, М.Форд, М.Тисак, Н.А.Кудрявцева, Д.В.Ушаков), комунікативного (Н.А.Амінов, М.В.Молоканов, М.І.Бобнєва, Ю.Н.Ємєльянов, А.Л. Южанінова, Е.С.Михай-лова) та комунікативно-особистісного (В.Н.Куніцина) підходів до його вивчення, - все це виступає базою для розкриття вікового аспекту дослідження соціального інтелекту. Радянські класики психології надавали величезного значення пізнанню вікових особливостей розвитку людини (Л.С. Виготський, П.П. Блонський, О.М. Леонт’єв, С.Л. Рубінштейн, Д.Б. Ельконін та ін). Багато хто з них вказував, що в сензитивні періоди виникають сприятливі умови для становлення й розвитку окремих видів здібностей (Л.С. Виготський, О.М. Лєонтьєв, Н.С. Лейтес, Е. Еріксон та ін.).
Незважаючи на те, що в ряді досліджень зазначається прояв нерівномірності рівня розвитку когнітивного й соціального інтелекту у школярів різного віку, характеристики цього явища в літературі не описані. Експериментальних досліджень, що визначають специфіку функціонування соціального інтелекту в структурі особистості, недостатньо, щоб відповісти на велику кількість запитань, пов'язаних з його формуванням і розвитком.
Є цілком зрозумілим, що успішно керувати розвитком соціального інтелекту можливо лише на базі знань закономірностей цього процесу, що і є першозавданням досліджень у сфері розгляду соціального інтелекту з позицій вікового підходу.
Значний вплив на формування соціального інтелекту має сім’я. Важливість сім'ї як інституту виховання обумовлена тим, що в ній дитина знаходиться протягом значної частини свого життя і за тривалістю свого впливу на особистість жоден з інститутів виховання не може зрівнятися з сім'єю [14]. Важливою характеристикою сімейного виховання є його стиль, тобто типова для батьків система прийомів і характер взаємодії з дітьми.
Об'єкт дослідження — соціальний інтелект молодших школярів
Предмет дослідження — взаємозв'язок стилю сімейного виховання і рівня розвитку соціального інтелекту.
Мета роботи — вивчити взаємозв`язок між стилем сімейного виховання і структурними компонентами соціального інтелекту молодших школярів.
Завдання дослідження:
1) дати поняття про соціальний інтелект як психічну якість особистості;
2) розглянути поняття стилів сімейного виховання;
3) визначити особливості вираженості структурних компонентів соціального інтеллекту;
3) простежити особливості вираженості стилів сімейного виховання;
6) визначити взаємозв’язок стилю сімейного виховання та розвитку структурних компонентів соціального інтелекту.
Методики дослідження:
1) опитувальник за шкалою психологічної адаптації Роджерса-Даймонда (дитячий варіант);
2) методика Н. Холла "Оцінка емоційного інтелекту" (дослідження ємоційного компоненту соціального інтелекту) ;
3) методика "Малюнок сім'ї";
4) методика Ейдеміллера Ц.Р. і Юстицкіса В.В. "Аналіз сімейних відносин" (АСВ);
5) ) Модифікований варіант методики "Батьківський твір" у формі незавершених речень;
6) метод математичної обробки — метод рангової кореляції Спірмена.
Вибірка: 60 батьків (із них 30 матерів і 30 батьків), а також 30 молодших школярів ( з них 15 дівчаток і 15 хлопчиків), віком від 8 до 10 років.
Список литературы ВИСНОВКИ

Отже, проведене дослідження дає можливість зробити наступні висновки:
- соціальний інтелект можна визначити як здібність орієнтуватися на суттєві характеристики комунікативної ситуації, недоступні безпосередньому спостереженню (на психічну активність - думки, почуття, наміри; причини взаємообумовленого поводження в міжособистісній ситуації й соціальні позиції в системі відносин) і здібність на основі цього орієнтування намічати можливі способи опосередкованого досягнення своїх або загальних цілей в умовах, коли прямі способи їх досягнення неможливі. Соціальний інтелект, являючи собою когнітивну складову комунікативних здібностей особистості, забезпечує самопізнання, саморозвиток та самонавчання, вміння прогнозувати та планувати розвиток міжособистісних подій, і являє собою чітку, узгоджену групу ментальних здібностей, що визначають успішність соціальної адаптації. У молодшого школяра активно розвиваються соціальні емоції, такі, як почуття відповідальності, почуття довіри до інших людей і здібність до співпереживання;
- під стилем сімейного виховання слід розуміти характерне ставлення батьків до дитини, які застосовують певні засоби й методи педагогічного впливу, що полягають у своєрідній манері словесного звертання та взаємодії. Виховна функція сім'ї залежить від її структури, тобто будови сім'ї, яка виступає як єдність стійких взаємозв'язків між її членами. У психологічній літературі видокремлюють такі стилі сімейного виховання: потуральний, змагальний, розважливий, запобігливий, контролюючий, співчутливий, гармонійний;
- для молодших школярів досліджувальної вибірки характерний високий рівень психологічної адаптації, про що свідчить присутність прийняття себе, прийняття інших та домінування. Випробовувані мають середній інтегративний рівень емоційного компоненту соціального інтелекту. Тобто випробовувані в цілому здатні розрізняти й правильно інтерпритувати власні емоції і їх вплив на інших людей;
- дослідження стилів сімейних відносин дозволили визначити, яким чином батьки виховують дитину в сім`ї. Високу вираженість в дослідницький групі має фактор гіперпротекціі та гіпопротекції, а також надмірна кількість вимог-заборон до дитини. В ході роботи виявились такі психологічні відхилення батьків, які вони вирішують за рахунок дитини: «розширення сфери батьківських почуттів» (РБП), це призводе до потуральної чи домінувальної протекції, при цьому батьки не усвідомлюють, що дитина стає для них чимось більшим, ніж просто дитина; «фобія втрати дитини» (ФВ), яка сприяє формуванню потуральної чи домінувальної гіперпротекції відносно своєї дитини; «нерозвиненість батьківських почуттів ( шкала НБП), що породжує такий стиль виховання, як гіперпротекція, веде за собою емоційне відверження дитини.
- виявлена статистично достовірна співвіднесеність гіпопротекцї та недостатності вимог-заборон із прийняттям-неприйняттям себе. Чим менше вимог заборон з боку батьків, тим більше в дитини розвивається вміння приймати себе, свої особистісні та характерологічні утворення. Надання переваги дитячим якостям, виховна невпевненість батьків, нерозвиненість батьківських почуттів, надання переваги чоловічим та жіночим якостям також негативно співвідносяться із прийняттям-неприйняттям себе. Ці порушення формують занижену самооцінку. Чим більше емоційне відкидання дитини, тим менше розвинуте у дитини вміння поважати інших. Щодо особливостей взаємозв’язку стилів сімейного виховання з розвитком структурних компонентів, то гіперпротекція негативно співвідноситься із прийняттям-неприйняттям себе, емоційною поінформованістю та управлінням своїми емоціями. Чим вище рівень гіперпротекції, тим менше дитина здатна до розуміння емоцій інших людей та до самоконтролю. Гіпопротекція пов’язана із домінуванням: чим більше виражена гіпопротекція, тим більше дитина прагне домінувати над іншими людьми; надмірність задоволення потреб дитини – із прийняттям інших - конфлікт з іншими. Чим більше батьки задовольняють бажання дитини, тим більше в неї проявляється прийняття інших людей. Позитивно співвідносяться низька ступінь заборон з прийняттям-неприйняттям себе, емоційною поінформованістю, управлінням своїми емоціями, інтегративним рівнем соціального інтелекту. Чим менше заборон ставиться дитині, тим більше вираженість цих характеристик. Дитина, яка постійно відчуває надмірність санкцій, має низький рівень емоційної поінформованості. Чим більше висувається вимог до дитини, які обмежують її свободу й самостійність, тим менше вона здатна розрізняти й правильно інтерпритувати власні емоції та власний вплив на інших людей. Надмітність заборон позитивно співвідноситься із само мотивацією. Чим більше висувається вимог до дитини, тим вище прагнення довільного управління емоціями.
Подальшими перспективами дослідження є гендерний та віковий аспекти соціального інтелекту. А також це може бути аналіз взаємозв’язку стилів сімейного виховання з когнітивним компонентом соціального інтелекту.






СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Айзенк Г.Ю. Интеллект: новый взгляд // Вопросы психологии. – 1995. – № 1. – С. 111-131.
2. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. — СПб.: Питер, 2001. — 272 с.
3. Андреева Г.М. Психология социального познания. – М.: Аспект-пресс, 1997. – 456 с.
4. Анцыферова Л.И. К психологии личности как развивающейся системе // Психология формирования и развития личности. - М.: Узд-во МГУ, 1981. – С. 78-86.
5. Белова С.С. Социальный интеллект: сравнительный анализ методик измерения // Социальный интеллект: теория, измерения, исследования / Под ред. Д.В. Люсина, Д.В. Ушакова. - М.: Институт психологии РАН. - 2004. - С. 109-119.
6. Бехтерев В.М. Мозг и деятельность. – М., 1928.. -489 с.
7. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М.: Наука, 1968.- 280 с.
8. Варга А. .Я. Типы неправильного родительского отношения: Автореф. дис. ... канд. психол. наук. - М., 1987. - 18 с.
9. Варга А .Я. Системная семейная психотерапия. Краткий лекционный курс. - СПб.: Речь, 2001.- 144 с.
10. Власюк И. В. Приоритеты семейной политики с позиций социального педагога // Педагогика.. – 2007. - № 3. - С. 120-122.
11. Выготский Л.С. Вопросы детской (возрастной) психологии // Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. – Т. 4. – М.: Педагогика, 1984. – С. 243-385.
12.Гилфорд Дж. Три стороны интеллекта // Психология мышления / Под ред A.M. Матюшкина. - М.: ВЛАДОС, 1965. - С.433-456.
13. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 698 с.
14. Дружинин В.Н. Психология семьи. – Екатеринбург: Деловая книга, 2000. – 208 с.
15. Карабанова О.А. Психология семейных отношений. –Самара, 2001.-122 с.
16. Козлова С.А., Куликова Т.А. Дошкольная педагогика: Учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб. заведений. - М.: Академия, 2000. – 416 с.
17. Кон Л. «Доморощенные родители»: классификация «типов» родителей и их стилей воспитания // Лучшие страницы педагогической прессы.- 2002 - № 5. - С 96 - 101.
18. Куликова Т. А. Семейная педагогика и домашнее воспитание: Учебник для студ. сред, и высш. пед. учеб. заведений. - М: Академия, 2007. - 232 с.
19. Леонтьев А. Н. К теории развития психики ребенка // Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. - М., 1972. – С. 15-21.
20. Люсин Д.В. Современные представления об эмоциональном интеллекте // Социальный интеллект. Теория, измерение, исследования /Под ред. Д.В. Ушакова, Д.В. Люсина.-М.: Институт психологии РАН, 2004. -С. 29-39.
21. Маркова Т. А. Традиции как составляющая характеристика семейного уклада // Семья в современном социуме (конец ХХ – начало ХХI вв.) : монография в 2-х частях. Часть 1 / Под общ. ред. Т. В. Лодкиной. – [2-е изд.]. – Вологда : Полиграфист, 2007. –– С.47-61.
22. Михайлова (Алешина) Е.С. Методика исследования социального интеллекта. Руководство по использованию. – СПб.: Иматон, 1996. – 35 с.
23. Общая психология: Учебник /Под ред. А.С. Петровского. – М.: Высш. шк., 1983.
24.Пиаже Ж. Избранные психологические труды: Психология интеллекта. Генезис числа у ребенка. Логика и психология. – М.: Международная академия, 1994. – 680 с.
25. Рубинштейн С. Л. Общая психология. – СПб.: Питер, 2002. – 672 с.
26. Руденко С. В. Соціальний інтелект як фактор успішності вирішення життєвих проблем // Мат-ли регіон. міжвуз. наук.-практ. конф. "Провідні напрямки психологічного дослідження життєвих проблем сучасної людини" (Горлівка, 15-16 бер. 2006 р. ) / Відп. ред. Н. О. Полетаєва. – Горлівка: Вид-во ГДПІІМ, 2006. – вип. I. – С. 116–121.
27. Савенков А.И. Концепция социального интеллекта // Одаренный ребенок. – 2006. - №1. - С. 6-18.
28. Спиваковская А.С. Как быть родителями. - М.: Педагогика, 1986. — 160 с.
29. Стернберг Л. и др. Практический интеллект. – СПб.: Питер, 2002. – 712 с.
30. Уманець Н. В. Потенціал сімейного виховання в становленні особистості дитини // Наукові студії із соціальної та політичної психології: збірник статей. - К., 2006. Вип 14 (17). - С 81 - 89.
31. Ушаков Д.В. Социальный интеллект как вид интеллекта // Социальный интеллект: Теория, измерение, исследования / Под ред. Д.В. Ушакова, Д.В. Люсина. - М.: Институт психологии РАН, 2004. - С. 11-29.
32. Фрейд З. Психология бессознательного: Сб. произв. - М.: Просвещение, 1989. – 514 с.
33. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. -СПб.: Питер, 2003. - 608 с.
34. Целуйко В.М. Вы и ваши дети. – Ростов на Дону: Феникс, 2004.- 544с.
35. Чеснокова О.Б. Возрастной подход к исследованию социального интеллекта у детей // Вопросы психологи. – 2005. - №6. – С. 35-45.
36. Шмаргун В. Інтелект і процес соціалізації // Соціальна психологія. - 2008. - № 4 (12). - C.78-81.
37. Юркевич B.C. Проблема эмоционального интеллекта // Вестник практической психологии образования. - 2005. - № 3 (4). Июль-сентябрь. - С. 4-10.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
300





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.