У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Поняття комунікативної особистості
Количество страниц 84
ВУЗ Киевская национальная академия
Год сдачи 2012
Содержание Дипломна робота
Тема: Поняття комунікативної особистості







План
Вступ……………………………………………………………………………Розділ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження комунікативної особистості в інформаційному суспільстві
1.1. Основні теорії комунікативної особистості
1.2. Спілкування, комунікація, комунікативність: категоріальний аналіз
1.3. Вплив ЗМІ на сучасну комунікативну людину

Розділ 2. Інтернет та його вплив на сучасну комунікативну особистість
2.1. Інтернет як сучасний канал комунікації
2.2. Особливості спілкування в віртуальному просторі
2.3. Соціальні мережі та студентська молодь(вторинній аналіз)

Висновки
Список використаної літератури

 
Вступ

Однією з характерних властивостей людини, як суспільної істоти, є потреба в спілкуванні і взаємодії з іншими людьми. Спілкування - провідна умова соціалізації особистості, так як в онтогенезі саме в процесі спілкування відбувається засвоєння людиною суспільного досвіду, норм моральності та формування законослухняної поведінки. Спілкування - це встановлення і розвиток контактів між людьми, що породжуються їх потребою у спільній діяльності.
В даний час у світі існує досить багато засобів, форм і способів спілкування, і чимала частина з них так чи інакше пов'язана з сучасними технічними можливостями, які, зокрема, представлені використанням глобальної комп'ютерної мережі - Інтернет (Internet). Це в першу чергу пов'язано з тим, що людство за останнє століття вчинила величезний стрибок у розвитку науки і техніки, що відкрило нові простори для діяльності людини. Так виникнення і розвиток цифрових і комп'ютерних технологій, а згодом масове поширення персональних комп'ютерів, відкрили новий вид взаємодії "людина-комп'ютер", а розвиток мережі Інтернет до взаємодії "людина-комп'ютер" додало можливість комунікації "людина-комп'ютер-людина".
Слід зауважити, що Інтернет розвивається досить стрімко. Так, на сьогоднішній день Інтернет має близько 15 мільйонів абонентів у більш ніж 150 країнах світу, причому щомісяця розмір Мережі збільшується на 7-10 відсотків. Швидко зростає кількість видань, присвячених Мережі, що віщує широке її розповсюдження навіть у далеких від техніки областях. Одним словом, Інтернет перетворюється з великої іграшки для окремих інтелектуалів у повноцінний джерело різноманітної корисної інформації для всіх, а також стає основною формою віртуального спілкування.
У даній роботі буде розглянута тема, що стосується особливостей спілкування в Інтернеті.
Актуальність обраної теми пояснюється необхідністю вивчення поведінки сучасної особистості в умовах розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та особливостей комунікації в мережі Інтернет. Віртуальне спілкування в мережі Інтернет набуває більшої значущості і стає одним з основних видів комунікації людей в сучасному світі.
Комунікація в інформаційному суспільстві сьогодні охоплює своїм впливом всі сфери соціальної дійсності і по-новому організовує суспільні відносини. Інтенсивний розвиток комунікативних технологій значно полегшив виробництво та поширення со¬ціально значимої інформації, що спричинило формування глобального інформаційного простору, в який виявилися залученими цілі спільноти, політичні, економічні, релігійні та культурні.
Враховуючи зростаючу роль засобів комунікації в сучасному світі, можна пе¬редбачити. що ключові питання функціонування та розвитку суспільства у кіберпросторі сьогодні можуть бути визначені у термінах комунікації, точніше дії смислового змісту символьних форм, вироблених і переданих індустрією ЗМІ. на типові умови по¬всякденного життя, в яких інформаційна продукція сприймається її одержувачами. Зокрема, протиріччя між глобальним характером вироблюваних інформаційних "продуктів і локалізованими умовами їх привласнення можна розглядати як потенційне джерело напруженості і конфліктів, оскільки символьний зміст інформаційної продукції може, зіштовхнутися із переконаннями, вірою і очікуваннями, міцно вкоріненими в повсякденному житті.
Отже, в мережі Інтернет соціальна комунікація реалізується завдяки адаптації користувача до системи знань, вироблення уміння використовувати те чи інше знання як соціальний продукт та інтегруватись у глобальний комунікативний простір.
Таким чином об’єктом виступає – комунікативна особистість як явище
Предмет – поняття комунікативної особистості.

Метою даної роботи є виявлення специфіки спілкування особистості в умовах розвитку ІКТ та нових каналів комунікацій (Інтернет).
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд завдань:
1. Проаналізувати поняття : спілкування, комунікація, комунікативність.
2. Розглянути вплив ЗМІ на сучасну комунікативну людину.
3. Вивчити особливості спілкування в віртуальному просторі.
4. Виявити вплив соціальних мереж на молодь на основі вторинного аналізу.
Робочою гіпотезою являється припущення, що в сучасних умовах роль соціальних мереж надзвичайно вагома. Виникає така форма комунікації, як віртуальне спілкування. Воно стає невід`ємною частиною життя багатьох користувачів мережі Інтернет.
Список литературы Висновки

Комунікативна особистість - це діяльна людина, що володіє комунікативної компетенції, яка вміє формувати індивідуальні комунікативні стратегії і тактики, що володіє когнітивними, семіотичні і мотиваційними орієнтирами. Комунікативна особистість - це зміст, центр і єдність комунікативних актів, спрямованих на інші комунікативні особистості. Вона може включати різні ролі. Так, наприклад, одна людина може бути політиком, бізнесменом, спікером, батьком, чоловіком і т. д.
Визначальними параметрами для комунікативної особистості є три: мотиваційний, когнітивний та функціональний. Мотиваційний параметр визначається комунікаційними потребами і займає центральне місце в структурі комунікативної особистості. Якщо потреби немає, то немає і комунікації або є псевдокомунікація як психологічна потреба в комунікації, тобто в даному випадку має місце не передача спілкування, інформації, а присутня видимість спілкування, гра в спілкування .На основі комунікаційної потреби формується комунікативна установка, яка визначається комунікативною особистістю в процесі комунікативної діяльності (варіюються засоби комунікації і тактика).
Когнітивний параметр комунікативної особистості включає в себе безліч характеристик, пов'язаних з пізнавальним досвідом індивіда, який формує його внутрішній світ; це знання комунікативних кодів, вміння здійснювати інтроспекцію і ауторефлексію, тобто самоспостереження і самосвідомість, мета комунікативної навички, здатність адекватної оцінки когнітивного та комунікативного горизонту партнера - комуніканта, міфи і забобони, стереотипи і вірування. Успішність комунікації, вплив на співрозмовника в значній мірі залежить від комунікативних характеристик комунікантів.
Функціональний параметр включає:
Комунікативну компетентність-сукупність соціальних, як за формою, так і за змістом; вміння володіти вербальними і невербальними засобами для здійснення комунікації.
Комунікативна особистість має комунікаційний потенціал, що включає знання і досвід, комунікативну компетенцію і комунікативну потребу. Володіння цим комплексом (потреби, знання і компетентність) дозволяє комунікативній особистості впевнено орієнтуватися в комунікативному середовищі. Залежно від ступеня використання видідяють:
1. Домінантний комунікант - прагне заволодіти ініціативою, не любить, коли його перебивають, говорить різко, глузливо, голосно. При взаємодії з таким комунікантом марно використовувати його методи і способи спілкування, краще зайняти стратегію «мовного вимотування».
2. Мобільний комунікант - легко входить в розмову, переходить з теми на тему, говорить багато, цікаво і з задоволенням, не запутується в незнайомій ситуації спілкування, захоплюється в процесі розмови настільки, що іноді слід повертати її до теми розмови.
3. Ригідний комунікант - зазнає труднощів при встановленні контакту. Тому рекомендується «розігрівати» комуніканта, вести з ним розмову про погоду, про останні політичні, міжнародні події. Після цього комунікант буде чітко і логічно викладати свою позицію.
4. Інтровертний комунікант не прагне оволодіти ініціативою в процесі спілкування, характеризується сором'язливістю і скромністю, відчуває скутість в несподіваній ситуації.
Комунікативна особистість і індивід не одне і теж. В одному індивіді можуть уживатися різні особистості.
У психології існує концепція множинності особистості (багатоголосся за М. Бахтіним). Російський дослідник теорії комунікацій В. Кашкін зазначає, що крайнім проявом множинності особистості є клінічна роздвоєність (психічний розлад), але й здорова людина може проявляти себе в різних сферах, на різних «лінгвістичних ринках» (в термінології П. Бурдьє) .[7, c.89]
Комунікабельність - найголовніша складова особистості взагалі, адже комунікації займають 80% всього людського існування
За підсумками проведених досліджень можна зробити такі висновки.
Інтернет - це глобальна комп'ютерна мережа, яка на сьогоднішній день охоплює практично весь світ. Спілкування за допомогою Інтернету особливо важливо для тих людей, чиє реальне життя з тих чи інших причин міжособистісно збіднена. Такі люди використовують мережу Інтернет, як альтернативу своєму безпосередньому (реальному) оточенню.
Спілкування за допомогою Інтернету, не обов'язково може проходити тільки в рамках однієї країни. Оскільки, Інтернет - це всесвітня павутина, отже, спілкуватися можуть люди різних країн. Всесвітня мережа Інтернет, охоплюючи майже всі цивілізовані куточки нашої планети, є потужним засобом міжкультурної комунікації, яка сприяє зближенню народів і зростання їх як національної, так і міжнаціональної самосвідомості.
В даний час існує дуже багато способів спілкування в Інтернеті, основними з яких є електронна пошта, форуми, різноманітні конференції, чати, мережеві ігри та багато чого іншого. Але існує і ряд характерних особливостей комунікації за допомогою комп'ютерних мереж.
По-перше, можливість одночасного спілкування великою кількостю людей, що знаходяться в різних частинах світу, і, отже, живуть у різних культурах, по-друге, неможливість використання більшої частини невербальних засобів комунікації і самопрезентації, по-третє, збіднення емоційного компоненту спілкування; і , по-четверте, анонімність і зниження психологічного ризику в процесі спілкування. Зазначені характеристики приводять до вироблення своєрідного Інтернет-етикету, який містить в собі негласні правила спілкування, так звані заповіді, при дотриманні яких від віртуального спілкування можна отримувати і задоволення, і користь.
Безумовно, позитивною тенденцією розвитку Інтернет-спілкування є можливість доступу з мобільних телефонів і терміналів.

У зв`язку з поставленими завданнями можна зробити такі висновки:
Комунікація — це процес двостороннього обміну ідеями та інформацією, який веде до взаємного розуміння. Якщо не досягається взаєморозуміння, то комунікація не відбулася.
Спілкування — поняття ширше, ніж комунікація. Вона пропонує виділяти в структурі спілкування три взаємопов'язані сторони: комунікативну, або власне комунікацію, яка полягає в обміні інформацією між індивідами, які спілкуються; інтерактивну як організацію взаємодії між індивідами, тобто в обміні не тільки знаннями, ідеями, але й діями; перцептивну, яка являє собою процес сприйняття і пізнання партнерами по спілкуванню один одного і встановлення на цій основі взаєморозуміння [3, с. 97 — 98].Спілкування — це одна з форм комунікативної діяльності. В основі виділення цих форм лежать цільові установки партнерів по комунікації. Вчений виділяє три варіанти відносин учасників комунікації:
Комунікативність — це здатність до спілкування, контактів; зв'язок, спілкування, контакти між ким-небудь, чим-небудь.
Також асова комунікація відіграє величезну роль в житті людей, вона буквально вплетена в тканину сучасного суспільства, в його економіку, політику та культуру, вона охоплює міжнародні, міжгрупові і міжособистісні стосунки.
Масова комунікація - це історично сформований і розвивається в часі технічно опосередкований процес створення, зберігання, розподілу, поширення, сприйняття інформації та обміну його між соціальним суб'єктом і об'єктом.
Засоби масової інформації - це установи, створені для відкритої, публічної передачі за допомогою спеціального технічного інструментарію різних відомостей будь-яким особам.
Сьогодні доступ до ЗМІ - це необхідна умова формування всебічно розвиненої особистості. Вони впливають на різні етапи та сторони інформаційного процесу в суспільстві, але потік інформації в сучасному світі настільки різноманітний і суперечливий, що самостійно розібратися в ньому не під силу окремій людині.
Вплив засобів масової інформації на суспільство почало цікавити вчених з 20-х років минулого століття. Першими теоріями, які задавали питання про те, як вплинути і переконати тисячі або мільйони людей прийняти серйозні рішення, виявилися теорії пропаганди. Найбільш яскраві і послідовні результати викладалися в працях Гарольда Лассуела і Уолтера Ліппмана. Незважаючи на те, що пізніше теорії впливу перейшли на інший рівень розвитку, де заперечувалося багато з теорій пропаганди, деякі твердження, експериментальні дані та висновки до цих пір залишилися актуальними для суспільства.
Безсумнівно, ЗМІ відіграють величезну роль в житті людей - це і джерело інформації, і засіб спілкування.
Ми виявили , що в останні роки віртуальне спілкування, віртуальна комунікація все частіше замінює комунікацію реальну, що часом переходить в форму залежності.
Всі форми Інтернет - спілкування, в зв'язку з його опосередкованість комп'ютером, мають деякими особливостями.
1. Анонімність
2. Своєрідність протікання процесів міжособистісного сприйняття в умовах відсутності невербальної інформації - як правило, сильний вплив на уявлення про співрозмовника мають механізми стереотипізації та ідентифікації, а також установка бажаних якостей у партнері.
3. Добровільність і бажаність контактів - користувач Інтернету добровільно зав'язує всілякі контакти або йде від них, а також може перервати їх у будь-який момент.
4. Утрудненість емоційного компонента спілкування і, в той же час стійке прагнення до емоційного наповнення тексту, яке виражається в створенні спеціальних значків для позначення емоцій або в описі емоцій словами (в дужках після основного тексту послання).
5. Прагнення до нетипового, ненормативної поведінки - часто користувачі Інтернету презентирують себе з іншої сторони, ніж в умовах реальної соціальної норми, програють не реалізовуються у діяльності поза мережею ролі, сценарії ненормативного поведінки.
В результаті проведеного дослідження можна сказати, що в сучасному світі молодь стала задовольняти свою потребу в спілкуванні шляхом використання соціальних мереж. Вона стала нехтувати прогулянками на вулиці, походами в громадські розважальні місця і візитами в гості до друзів, замінивши все це на віртуальне «життя» всередині соціальних мереж.Кількість користувачів соціальних мереж зростає з кожним днем і Інтернет став далеко не розкішшю. Потреба в спілкуванні вона була, є і буде, число користувачів соціальних мереж наближене до 100%.Більшість людей не стежать за часом які вони проводять на таких сайтах це більше 50%. І виходячи з особистого досвіду припущу, що більшість людей викладають дуже багато інформації про себе і часто вона є справжньою, що не може радувати. Велика частина людей думаю не погодяться зі своєю залежністю і будуть заперечувати її
 
Список використаної літератури

1. Абисова М.А. Комунікативні стратегії у відкритій та закритій соціальних системах/М.А. Абисова// Вісн. нац. авіац. ут-ту. Сер. Філософія. Культурологія. – 2009. - №1. С.105-109.
2. Бебик В. Соціальні комунікації: поняття, типологія, засоби /В. Бебик//Соц. психологія. - 2009. – «5. – С. 49 – 63.
3. Белинская Е., Жичкина А. Современные исследования виртуальной коммуникации: проблемы, гипотезы, результаты.- М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2004. - 165 с.
4. Винарик Л.С. Информация в аспекте социальной трансформации общества/Л. Винарик; Нац. акад.. наук Украины, Ин-т институт пром-сти. – Донецк: ИЭП, 2004. – 271 с.
5. Висоцька О.Є. Комунікація як основа соціальних перетворень ( у контексті становлення постмодерного суспільства) [текст]: монографія /О.Є. Висоцька. – Дніпропетровськ: Інновація, 2009. – 314 с.
6. Городенко Л.М. Мережі комунікації у структурі соціальних комунікацій. // Держава та регіони. Сер. комунікації. - №2. – С. 15-19.
7. Губанов А.Н. Субьекты информационного поля сетевой коммуникации в культурной сфере// Вопр. культурологии. – 2011. - №9. – С.64-69.
8. Даниленко С.І. Громадський вимір комунікаційної революції: модернізація суспільних комунікацій від друкарського верстата до соціальних мереж [текст]: монографія: С.І. Даниленко. – К.: ІМВ, 2010. - 310с.
9. Девтеров І.В. Характер соціальних комунікацій в мережі Інтернет// Теорія і практика упр. соц. системами. – 2011. – №3. – С.66-72.
10. Дудар М.А. Інформаційне суспільство як етап новітньої історії і місце в ньому людини//Вісник технол. ун-ту Поділля. – 1999. - №2. – С.128-130.
11. Жичкина А. Социально-психологические аспекты общения в Интернете. - М.: Дашков и Ко, 2004. - 117 с.
12. Зернецька О.В. Нові засоби масової комунікації (соціокультурний аспект)/АН України, ІН-т світової економіки і міжнародних відносин. – К.: Наук. думка, 1993. – 129с.
13. Зуб А.Т. Невербальные коммуникации в управленческой деятельности: Эволюц-биол аспект// Вестн. Моск. ун-та. Сер.18, Социология и политология. – 1999. - №3. – С.27-32.
14. Иванов С.А. История развития коммуникационных систем в обществе/ Иванов С.А.//Соционика, психология и межличностные отношения. – 2003. – Окт. – С.40-47.
15. Искусство общения в Интернет, или сказкотерапия в действии // Мир ПК. - 2003. - 215 с.
16. Конецкая В. Социология коммуникации: [учебник]. – М.: Международ. Ун-т Бизнеса и Упр. «Братья Карич», 1997. – 302с.
17. Кордобовский О.С., Политько С.Д. Человек в информационном пространстве//Человек. – 1998. - №6. С.104-112.
18. Мальцева Д.В. О современных сетевых теориях в социологии/ Д.В. Мальцева, Н.В. Романовский// Социал. иссл. – 2011. - №5. – С.86-95.
19. Науменко Т. Массовая коммуникация: теоретико-методологический анализ/ Т.В. Науменко. – М.: Перспектива, 2003. – 252с.
20. Основы теории коммуникации[текст] : учеб. Для студ. Вузов; под. Ред М.А.Василика. – М.: Гардарики, 2006. – 615 с.
21. Пітерс Д.Д. Слова на вітрі: Історія ідеї комунікації/ Д.Д.Пітерс; Пер. з англ. : А.Іщенко. – К.: КМ Академіс, 2011. – 302с.
22. Поченцов Г.Т. Теория коммуникации/ Г.Почепцов. – М.: Рефл. Бук.; К.: Веклер, 2001. – 651.
23. Примак Т.О. Методологічні підходи до визначення поняття «комунікація» у суспільстві та бізнесі/ Т.О. Примак// Вісн. Сум. Держ. Ун-ту. Сер.:Економіка. – 2002. №7. – С.174-179.
24. Прищак, М. Д. Комунікація, спілкування, комунікативність: категоріальний аналіз [Текст] / М. Д. Прищак // Вісник Вінницького політехнічного інституту. — 2010. — № 2. — С. 5-8.
25. Радионов Б.А. Коммуникация как социальное явление/ Отв.ред. В.Е. Давидович. – Ростов-н/Д.: Изд-во Рост. ун-та, 1984. 143с.
26. Садохин А.П. Теория и практика межкультурной коммуникации: [Учеб. Пособия для вузов по дисциплине «Культурология»]/ А.П. Садохин. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 271с.
27. Соціальні комунікації: Навч.-метод. матеріали /Хаарк. Дерх. Акад.. культури, Каф. Соц..комунікацій; [уклад.: Є.А. Медведева]. – Х. : ХДАК, 2003. 20с.
28. Спілкування в мережі Інтернет [текст]:[збірник]/[упоряди.: Н.В.Вовковінська ; за наук. ред.. В.В. Лапінський ]. – К. – Шкільний світ, 2010. – 126с.
29. Терешкун О. Соціальні мережі у сучасному суспільстві: психологічний аналіз/ О.Терешкун, О.Ілюшкін// Соц. психологія . – 2011. - №5. – С.86-95.
30. Уханов Е.В. Мережеві комунікації та соціальне самовизначення індивіда [текст] : автореферат на дисертацію канд. філ. наук :09.00.03./Є.В Уханов; Харк. нац. ун-т ім.. В.Н. Каразіна. – Х. – 2010, - 18с.
31. Федотова Л.Н. Социология массовой коммуникации [учебник для вузов по спец. 350400 «Связи с обществ.»] /Л.В.Федотова, СПб.: Питер, 2003. – 396с.
32. Холод О.М. Методологія нооцентризму в мережах соціальних комунікацій // Держава та регіони. Сер.: Соц. комунікації. – 2010. - №4. С. 25-29.
33. Хрестоматія з теорії тексту масової комунікації [текст]: навч. посіб./ уклад. Е.Т. Шестакова. – Донецьк.: Норд-Прес, 2009. – 282с.
34. Цаголова Р.С. Социология коммуникации как учебная дисциплина// Вест. Моск. Ун-та. Сер.18, Социология и политология. 1999. - №3. – С.27-32.
35. Чудовська-Кандиба І.А. Соціокультурні виміри рекламних практик [текст]: монографія / Ірина Чудовська-Кандиба. – К.:КІС, 2010, - 147с.
36. Шарков Ф.И. Теория коммуникаций (базовый курс):[учеб. пособие для вузов] Ф.И. Шарков. – [2-е изд. , перераб. и доп.]. – М.:РИП – холдинг, 2004. – 245с.
37. Школа коммуникации [текст] / Центр гуманист. Технологий «Ахалар»; [сост. В. Солоницына]. Чернигов: ЦГТ АХАЛАР,2008. - 47с.
38. Шумилов А.В. Социальные сети и информационные технологии в электронных процессах при переходе ко второму модерну// Вісник Луган. нац. ун-ту ім. Т.Г. Шевченка. – 2010. - №12, Т.2, Ч.2. С.66-70.
39. Щербина В.М. Образи інформаційного суспільства: соціологічний вимір/ В.М. Щербина; Ун-т соц.. та культ. зв`язків ім. Святої княгинф Ольги. К.: Ін-т соц.. та культ зв`язків, 2005. – 245с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 300





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.