У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС КМУ
Количество страниц 106
ВУЗ Киевская национальная академия
Год сдачи 2013
Бесплатно скачать 22633.doc 
Содержание ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ЯК СУБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ……………………………………………………………………..6
1.1 Поняття та особливості адміністративно-правового статусу КМУ…….6
1.2.Основні завдання та функції КМУ як суб’єкта державного управління…………………………………………………………………………18
1.3. Основні форми та методи діяльності Кабінету Міністрів України як суб’єкта державного управління……………………………………………….29
РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ КМУ……………………………………………………………………………….45
2.1 Компетенція та повноваження Кабінету Міністрів України як суб’єкта державного управління …………………………………………………………45
2.2 Контроль Кабінету Міністрів України…………………………………….61
2.3. Правові акти Кабінету Міністрів України…………………………………72
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………90
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………95





ВСТУП
Актуальність теми. Наукові дослідження адміністративно-правового статусу суб’єктів публічного права завжди є актуальними, що обумовлюється їх можливістю цих суб’ктів ефективно здійснювати свої завдання, функції, компетенцію і повноваження, права та обов’язки, місцем у системі державного управління. Особлива увага в науковій літературі приділяється встановленню адміністративно-правового статусу органів виконавчої влади, які посідають важливе місце серед органів державної влади, забезпечуючи реалізацію законів, законності, дотримання прав та свобод особи, загальнодержавних програм.
З огляду на те, що вищим органом виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, визначення його адміністративно-правового статусу, взаємовідносин з іншими органами державної влади, вищими посадовими особами, зокрема Президентом України та Головою Верховної Ради України, набувають особливого значення у контексті здійснення адміністративної реформи та подальшого удосконалення чинного законодавства.
Приведення адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів України у відповідність до цілей та пріоритетів суспільного розвитку, докорінних змін у змісті його діяльності та компетенції як вищого органу в системі органів виконавчої влади та вдосконалення функцій, контрольної діяльності, форм та методів у сфері державного управління значною мірою залежить від науково-теоретичних напрацювань і створення цілісної теоретичної бази щодо органів виконавчої влади.
Теоретико-методологічним підґрунтям стали праці таких відомих учених як: В. Авер’янов, О. Андрійко, І. Бачило, Л. Біла, Ю. Битяк, І. Голосніченко, Є. Додін, А. Заєць, І. Залюбовська, Д. Калаянов, В. Карташкін, С. Ківалов, А. Коваленко, Б. Кормич, В. Краснов, Л. Кривенко, В. Лафітський, Г. Мальцев, О. Марцеляк, О. Мурашин, Н. Нижник, Л. Окуньков, М. Орзіх, В. Погорілко, В. Савицький, Н. Саліщева, О. Скакун, Ю. Соколова, Ю. Тихомиров, О. Фрицький, Ю. Фрицький, Н. Хаманєва, О. Харитонова, В. Цвєтков, М. Цвік, В. Шаповал, М. Якимчук, Х. Ярмакі та ін.
Їхні напрацювання збагатили юридичну науку і створили теоретичний фундамент для подальших наукових досліджень проблемних питань органів державного управління. Водночас, переважна більшість цих напрацювань стосується окремих (хоча і досить важливих) аспектів адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів України, що зумовлює необхідність здійснення цілісного наукового дослідження зазначеної проблеми з урахуванням змін у чинному законодавстві.
Нормативну базу роботи становлять Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність вищого органу виконавчої влади.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у науково-теоретичному обґрунтуванні сутності та змісту адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів України, розробленні пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення законодавства про Кабінет Міністрів України.
Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:
визначити поняття «адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України», його зміст, установити стан його законодавчого регулювання;
розкрити особливості Кабінету Міністрів України як суб’єкта державного управління;
здійснити класифікацію основних форм та методів діяльності Кабінету Міністрів України у сфері державного управління;
визначити зміст та напрямки контрольної діяльності Кабінету Міністрів України як суб’єкта державного управління;
визначити зміст та особливості процедури підготовки та прийняття правових актів Кабінету Міністрів України та шляхи удосконалення її правового регулювання;
сформулювати висновки та рекомендації щодо удосконалення законодавства про адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України.
Об’єктом дослідження є правовий статус Кабінету Міністрів України як вищого органу в системі органів виконавчої влади.
Предметом дослідження є адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що його положення, висновки та пропозиції можуть бути використані у:
науково-дослідницькій сфері – для подальших досліджень загальнотеоретичних питань щодо вдосконалення правового регулювання адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів України;
правотворчості – для удосконалення Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Регламенту Кабінету Міністрів України, а також для розширення бази правового регулювання діяльності Кабінету Міністрів України через прийняття Законів України «Про нормотворчу діяльність Кабінету Міністрів України» та «Про контроль у державному управлінні України»;
навчальному процесі – при викладанні дисципліни «Адміністративне право», «Адміністративний процес».
Список литературы Висновки

У дослідженні наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів України, визначення його завдань, функцій, форм і методів діяльності, компетенції та відповідальності як вищого органу виконавчої влади, в результаті чого отримано такі найважливіші результати.
1. Ґрунтовних теоретичних та практичних наукових досліджень в юридичній науці щодо адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів немає, хоча конституційно-правовий статус достатньо розкритий. Дослідження проблем адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів України актуалізувалося із прийняттям Конституції України та початком адміністративної реформи; ще більш інтенсивно здійснюється з проведенням політичної та конституційної реформ, прийняттям Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 16 травня 2008 року.
2. Обмеження та нестабільність адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів України у перші роки незалежності України обумовлювалися недосконалістю вітчизняного законодавства, повним підпорядкуванням урядової діяльності президентській владі, президентським контролем і, як наслідок цього, відсутністю самостійності.
3. Нове законодавство, що встановлює компетенцію Кабінету Міністрів Українт розширило повноваження Уряду. Вперше на законодавчому рівні визначено взаємовідносини між гілками державної влади.
4. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України – це визначені в нормах адміністративного права завдання, функції, обов’язки та права вищого органу виконавчої влади України.
Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України включає сукупність повноважень самого Уряду та його посадових осіб. Адміністративно-правовий статус Прем’єр-міністра України є статусом
спеціального суб’єкта політичного та державного управління найвищого органу виконавчої влади, який включає сукупність його публічно-владних повноважень в управлінській та організаційно-розпорядчій сферах виконавчої влади, відповідні функціональні обов’язки та політичну відповідальність за реалізацію конституційно поставлених та законодавчих визначених завдань.
5. Функції Кабінету Міністрів України у сфері державного управління – це нормативно-встановлені напрямки та види державно-владної урядової діяльності виконавчо-розпорядчого характеру. Шляхом реалізації державних управлінських функцій забезпечуються: створення та реорганізація органів управління, формування структури апарату управління, управлінських підрозділів, встановлення взаємозв'язків між управлінськими структурами, створення організаційних механізмів у сферах управління; визначення мети, напрямів, завдань, засобів реалізації соціальних, економічних, політичних, культурних програм; вироблення довгострокових завдань з передбачуваними їх наслідками; узгодження діяльності органів управління, їх посадових осіб, керівників інших управлінських структур, органів державної влади та місцевого самоврядування; визначення певних правил поведінки і діяльності в конкретній сфері підпорядкованого об’єкта влади в конкретних нормативно-правових актах, встановлення конкретних процедур управління (сертифікація, ліцензування, оподаткування, регістрації тощо), механізм контролю, координаційної діяльності, формулювання завдань управлінської діяльності, організація роботи з кадрами апарату, яка включає в себе підготовку, підбір і розстановку, ротацію кадрів, їх перепідготовку, підвищення кваліфікації, заохочення і накладення стягнень та інші функції.
6. Сформульовано авторські визначення понять форми та методи діяльності Кабінету Міністрів України у сфері державного управління. Під формами діяльності Кабінету Міністрів України у сфері державного управління розуміється сукупність здійснюваних взаємопов’язаних відповідно до його компетенції та повноважень дій (різносторонніх видів діяльності), нормативно
визначених для реалізацій поставлених мети, завдань, функцій. Методами діяльності Кабінету Міністрів України у сфері державного управління є сукупність його нормативно-визначених способів та прийомів, здійснюваних для забезпечення державно-владного впливу на підпорядковані суб’єкти державного управління для реалізації встановлених мети, завдань, функцій.
Необхідно посилити взаємодію правових та неправових форм діяльності; методів прямого і непрямого впливу; переконання, примусу, заохочення, здійснюваних в урядовій діяльності; розробити та прийняти спеціальний закон про взаємодію матеріального та морального стимулювання; встановити конкретні механізми відповідальності у разі невиконання поставлених цілей та завдань посадовими особами та очолюваними ними органами.
7. Мають одержати конституційне закріплення основні програмні цілі та завдання урядової програми, це унеможливить її декларативність, популізм, неконкретизованість поставлених завдань тощо.
Пропонується включити до характеристики претендента на посаду Прем’єр-Міністра України відомостей щодо його управлінських та організаційно-розпорядчих здібностей; чітке нормативно-правове зазначення міністра як політичної фігури, його повноважень у виробленні державної політики у відповідній сфері та застереження втручання в оперативну діяльність виконавчих структур; з метою збереження інституціональної пам’яті закріпити на законодавчому рівні впровадження посади державних секретарів міністерств із призначенням їх Президентом України, державні секретарі не повинні призначатися із складу діючих депутатів Верховної Ради України задля унеможливлення створення двох центрів влади у міністерствах; конституційне закріплення основних програмних цілей та завдань урядових програм із встановленням реального строку на її розроблення та виконання; конституційне встановлення обсягу повноважень Кабінету Міністрів України, який відправлений у відставку, але продовжує виконувати свої повноваження до новосформованого Уряду; забезпечення права Кабінету Міністрів України на
оскарження прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри; визначення підстав подання Прем’єр-Міністром України, членами Кабінету Міністрів заяви про відставку. Відставка членів Уряду за ініціативи його глави не повинна мати політичних мотивів та характеру.
8. Посиленню контрольних повноважень Кабінету Міністрів України буде сприяти прийняття Закону України «Про контроль в державному управлінні України», в якому має бути передбачено створення єдиної системи державного контролю у всіх сферах діяльності виконавчої влади, єдиного правового, організаційного, інформаційно-аналітичного забезпечення, створення єдиного координуючого центру; більш чіткого розмежування визначення в нормативних актах контролю та нагляду, конкретного зазначення завдань, що покладаються на той чи інший суб’єкт контролю. Структура системи урядового контролю має передбачати політичний, організаційно-правовий, виконавчий рівні; найвищим рівнем має бути політичний, на якому мають прийматися політичні рішення щодо урядового контролю, визначатися його основні пріоритети та завдання, здійснюватися загальна координація діяльності центральних органів влади у сфері урядового контролю; організаційно-правовий рівень має забезпечити проведення урядового контролю за виконанням урядових рішень та на виконавчому рівні має відбуватися безпосереднє виконання законодавчих і нормативно-правових актів, політичних рішень, завдань у сфері контролю.
9. Удосконаленню нормотворчої діяльності Кабінету Міністрів України буде сприяти прийняття Закону «Про нормотворчу діяльність Кабінету Міністрів України», який врегулює питання процедури, організаційних і техніко-юридичних правил розробки нормативно-правових актів Кабінетом Міністрів України, міністерствами. На рівні такого закону мали б визначатися загальні вимоги до укладання текстів нормативно-правових актів усіма суб’єктами права (правила реалізації права юридичної ініціативи, суб’єкти розробки нормативно-правових актів, організаційні правила роботи над ними, правила їх погодження із законами, здійснення правової експертизи тощо). У законі мали б міститися також правила законодавчої техніки: вимоги щодо структури, викладу змісту, мови та техніко-юридичного оформлення нормативно-правових актів, правила викладу нормативних приписів.










СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28 червня 1996 року № 254к/96−ВР // Відомості Верховної Ради України. − 1996. − № 340. – С. 141. Зі змінами та доповненнями станом на 25.01.2012
2. Про Кабінет Міністрів України Закон України 21 грудня 2006 р. // Відомості Верховної Ради. − 2007. − № 11. – С. 94.
3. Про Кабінет Міністрів України : Закон України від 16 травня 2008 // Відомості Верховної Ради України – 2008. – № 25. – Ст. 241.
4. Про схвалення Стратегії розвитку державної статистики на період до 2012 р. : Розпорядження Кабінету Міністрів від 5 листопада 2008 р. № 1413 // Офіційний вісник України. − 2008. − № 86 − Ст. 2898.
5. Про схвалення Концепції соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у виду позбавлення волі на певний строк : Розпорядження Кабінету Міністрів від 30 жовтня 2008 р. № 1385-р // Офіційний вісник України. − 2008. − № 84. − Ст. 2830.
6. Про затвердження Положення про Міжвідомчу робочу групу із забезпечення координації та контролю за ходом підготовки і реалізації проекту «Розвиток системи державної статистики для моніторингу соціально-економічних перетворень» : Постанова Кабінету Міністрів України від 12.11.2008. № 1419-р // Офіційний вісник України. – 2008. − № 87. − Ст. 2921.
7. Про затвердження Типового положення про структурний підрозділ з контролю апарату міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади : Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. № 2037 // Офіційний вісник України. − 2003. − № 52. – Ст. 261.
8. Про схвалення Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю : Розпорядження Кабінету Міністрів України від
24 травня 2005 р. // Офіційний вісник України. − 2005 − № 22. − Ст. 75.
9. Про державний контроль у сфері діяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб : Проект Концепції Закону України. – К., 2001.
10. Про Комітет з контролю за наркотиками : Постанова Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2003 р. № 1446 // Офіційний вісник України. − 2003. − № 37. − Ст. 89.
11. Про внесення змін до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті : Постанова Кабінету Міністрів України від
25 лютого 2009 р. № 206 // Офіційний вісник України. − 2009. − № 19.
12. Про затвердження порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту окремих господарських операцій : Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 3506 // Офіційний вісник України. − 2009. − № 39. − Ст. 1307.
13. Про затвердження критеріїв, за якими запроваджується ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері захисту рослин та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) : Постанова Кабінету Міністрів України від 27 травня 2009 р., № 513 // Офіційний вісник України. − 2009. − № 40. – Ст. 1313.
14. Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року : Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 р. № 502 // Офіційний вісник України. – 2009. − № 39 − Ст. 1303.
15. Про внесення змін до Порядку здійснення попереднього документального контролю товарів у пунктах пропуску через державний кордон України : Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2006 р.
№ 858 // Офіційний вісник України. − 2006. − № 26. − Ст. 56.
16. Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від впровадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів з державного контролю за використанням та охороною земель : Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 477 // Офіційний вісник України. − 2009. − № 37. − Ст. 1249.
17. Про організацію держконтролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів Постанова Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 р. № 180 // Офіційний вісник України, − 2008. − № 82. − С. 2761.
18. Про затвердження Стратегії розвитку системи державного фінансового контролю, що здійснюється органами виконавчої влади
: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 липня 2003 р. № 1156 // Офіційний вісник України. − 2003. − № 31 − Ст. 43.
19. Питання здійснення державного контролю якості лікарських засобів : Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. № 837
// Офіційний вісник України. − 2008. − № 72. − Ст. 34.
20. Питання Державної адміністрації морського і річкового транспорту : Постанова Кабінету Міністрів України від 15 березня 2009 р. № 227 // Офіційний вісник України. − 2009. − № 20. − Ст. 69.
21. Про банки та банківську діяльність : Закон України від 7 грудня 2000 р. № 2121−111 // Відомості Верховної Ради України. − 2001. – № 5−6. − Ст. 30.
22. Про захист економічної конкуренції : Закон України від 11 січня 2001 р. № 2210−111 // Відомості Верховної Ради України. − 2001. − № 12. −
С. 64.
23. Про затвердження Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців
: Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища
від 9 березня 2006 р. № 108 // Офіційний вісник України. − 2006. − № 13.
− Ст. 391; 2006 − № 14. − Ст. 250.
24. Про затвердження Правил сертифікації аеропортів : Наказ Державної служби з нагляду за забезпечення безпеки авіації від 13 червня
2006 р. № 407 // Офіційний вісник України. − 2006. − № 26. − Ст. 252.
25. Про затвердження Положення про систему управління безпекою руху поїздів у Державній адміністрації залізничного транспорту України
: Наказ Міністерства транспорту та зв’язку від 14 вересня 2004 р. № 818 // Офіційний вісник України. − 2004. − № 39. − Ст. 142.
26. Про функціональні повноваження Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністрів України та Міністра Кабінету Міністрів України : Постанова Кабінету Міністрів України від 04.09.2006 р. № 1269 // Офіційний вісник України. − 2006. − № 36. − Ст. 2497.
27. Програма діяльності Кабінету Міністрів „Реформи заради добробуту” // Урядовий кур’єр. – 2000. – 15 березня.
28. Про утворення Кабінету Міністрів Української РСР Закон Української РСР від 18 квітня 1991 р. № 980−ХІІ // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. − № 19. – С. 230. було 77
29. Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) Української РСР у зв'язку з вдосконаленням системи державного управління Закон УРСР від 21 травня 1991 р. № 1048−ХІІ // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. − № 45. – С. 606.
30. Про Президента Української РСР : Закон УРСР від 5 липня 1991р.
// Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. − № 33. – С. 446.
31. Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР Закон Української РСР від 5 липня 1991 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. −1991. −№ 33. – С. 445.
32. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2000 р. № 339 «Про Урядові комітети» //Офіційний вісник України. − 2000. − № 7. –С. 81−85.
33. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні : Указ Президента України від 22 липня 1998 р. № 145/99
// Офіційний вісник України. – 1999. − №6. – С. 18−19.
34. Про чергові заходи щодо подальшого здійснення адміністративної реформи в Україні : Указ Президента України 29 травня 2001 р. № 345/2001
// Офіційний вісник України. − 2001. – № 22. – С. 30.
35. Про деякі заходи щодо оптимізації керівництва в системі центральних органів виконавчої влади : Указ Президента від 26 травня 2003 р.
№ 434/2003 // Офіційний вісник України. − 2003 р. – № 22. – Ст. 989.
36. Про внесення змін до Конституції України Закон України
від 8 грудня 2004 р. № 2222−1У // Голос України. – 2004. – № 233 (Спецвипуск).
37. Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів : Наказ Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 р. № 34/5 // Офіційний вісник України. – 2005.– № 15. – Ст. 799.
38. Авер’янов В. Б. Яких змін потребує закон про Кабінет Міністрів?
/ В.Б. Авер’янов // Юридичний вісник України. − 2007 − № 12. − С. 1−8.
39. Андрійко О. Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади / Андрійко О. Ф. − К. : Наук. думка, 2004. – 302 с.
40. Андрійко Ольга Федорівна Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О.Ф. Андрійко. − К., 1999. − 42 с.
41. Адміністративне право України : підручник / за заг. ред.
С.В. Ківалова. – О. : Юрид. л-ра, 2003. – 920 с.
42. Армаш Н.О. Адміністративно-правовий статус керівників органів виконавчої влади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Н.О. Армаш. – К., 2005. − 24 с.
43. Бакуменко В. Д. Теоретичні та організаційні засади державного управління : навч. посіб. / В.Д. Бакуменко, П.І. Надолішній. – К. : Міленіум, 2003. − 174 с.
44. Бабенко К. Політична реформа в контексті демократизації системи державної влади: конституційні аспекти / К. Бабенко // Юридична Україна. − 2007. − № 3. − С. 19 − 26.
45. Бахрах Д.Н. Административное право : учебн. для вузов: 2-е изд.
/ Бахрах Д.Н., Россинский Б.В., Старилов Ю.Н. – К. : Норма. − 2005. − 829 с.
46. Бурило Ю. Шляхи удосконалення організаційно-правових засад здійснення Кабінетом Міністрів України державного управління в інформаційній сфері / Ю. Бурило // Юридична Україна. – 2007. − № 6. − С. 37 −42.
47. Біла С. Адміністративна реформа і структурна переорієнтація економіки України / С. Біла // Командор: Вісник державного службовця України. – 2000. – № 1. – С. 18−21.
48. Висновок Головного науково-експертного управління на проект Закону України „Про Кабінет Міністрів України” (реєстр № 9100−Д
від 17.02.2006 р. ) // httр://www. rada. qov. Ua
49. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. − К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005.
– 1728 с.
50. Глен Райт. Державне управління / Глен Райт. – Київ : Основи. − 1994. − 190 с.
51. Заєць А. Роль Кабінету Міністрів України у законодавчому процесі / А. Заєць // Український правовий часопис. – 1998. – № 3.
52. Залюбовська І.К. Парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади як спосіб забезпечення законності в сфері державного управління. Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / І.К. Залюбовська. – О. − 2000. − 20 с.
53. Державна виконавча влада в Україні: формування та функціонування / Кол. авт., наук. кер. Н.Р. Нижнік. − К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 216 с.
54. Додіна Є.Є. Адміністративно-правовий статус громадських організацій в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Є.Є. Додіна. – О., − 2002. − 24 с.
55. Дуда А. В. Удосконалення функцій і структури Кабінету Міністрів України в період адміністративної реформи : дис. … кандидата наук з державного управління : спец. 25.00.01 / А.В. Дуда. – К., 2001. – 197 с.
56. Дьомін О. Роль адміністративної реформи у державотворенні на сучасному етапі / О. Дьомін // Право України. − 2003. – № 5. – С. 3 – 7.
57. Голосніченко І. Адміністративна реформа у контексті передбачуваного внесення змін до Конституції України / І. Голосніченко,
М. Стахурський // Право України. − 2004. − № 11. – С. 7−10.
58. Конституційне право України / За. ред. В. Ф. Погорілка. − К., 2000. − 733 с.
59. Крупчан О.Д. Організація виконавчої влади / Крупчан О.Д. − К.
: Вид-во УАДУ, 2001. − 132 с.
60. Коліушко І. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи / Коліушко І. − К. : Факт, 2002. − 260 с.
61. Коваленко А.А. Розвиток виконавчої влади в Україні на сучасному етапі: теорія і практика : монографія / А.А. Коваленко. − К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. − 2002. − 512 с.
62. Коваленко Анатолій Андрійович Становлення і розвиток виконавчої влади в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси». / Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. / А.А. Коваленко. − К. , 2003. − 36 с.
63. Константій О. Правове регулювання статусу та діяльності Кабінету Міністрів України на етапі проведення конституційної реформи в Україні / О. Константій // Підприємництво, господарство і право. − 2006. черв. − С. 66−69.
64. Коваленко А. У чому сила виконавчої влади / А. Коваленко // Віче – 2004. − № 7− С. 46−50.
65. Колпаков В.К. Адміністративне право України : підручник. − К. : Юринком Інтер. − 1999. − 736 c.
66. Кресіна І. Політична реформа в Україні: здобутки і недоліки
/ І. Кресіна // Право України. − 2007. − № 7. − С. 9 −12.
67. Кафарський В. Кабінет Міністрів України: проблеми формування в нових політико-правових умовах / В. Кафарський // Право України. − 2006.
− № 8. − С. 3 − 8.
68. Кафарський В. Правові засади функціонування Кабінету Міністрів України / В. Кафарський // Право України. − 2006. − № 6. − С. 8−13.
69. Кравцова Т. Правова характеристика відносин, що виникають в сфері державного регулювання господарської діяльності / Т. Кравцова // Право України. – 2004. – № 6. – C. 32.
70. Кулакова Є. Компетенція: поняття, суб’єкти, особливості
/ Є. Кулакова // Підприємництво, господарство і право. − 2006. − № 3.
− С. 11−14.
71. Лемак В. Хто в домі хазяїн? Про „слабкого” Президента і «сильний» уряд в українській моделі влади / В. Лемак // Дзеркало тижня. 13
– 19 січня 2007 року.
72. Лебідь Н.В. Адміністративно-правовий статус державних інспекцій в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Н.В. Лебідь. –Х. − 2004. − 24 с.
73. Михеєнко Р. Виконавча влада і конституційні статуси Президента України та Кабінету Міністрів України / Р. Михеєнко // Право України. – 2000. − № 8. − С. 24−28.
74. Малиновський В.Я. Оптимізація функцій органів виконавчої влади України: теоретико-методологічні засади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. Наук: спец. 23.00.02 – політичні інститути та процеси. В.Я. Малиновський. – Чернівці. − 2002. – 20 с.
75. Мартинюк Р. Президент України в системі стримувань і переваг на сучасному етапі / Р. Мартинюк // Підприємництво, господарство і право. – 2008 − № 9 – С. 28−31.
76. Органи державної влади / за ред. В. Ф. Погорілка : Монографія. − К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. − 2002. – 512 с.
77. Пахомов І. Конституція України і виконавча влада / І. Пахомов
// Право України. – 2002. − № 9. − С. 37-40.
78. Подоляка А.М. Адміністративно-правовий статус Державної автомобільної інспекції МВС України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / А.М. Подоляка. − Х. : − 2004. – 24 с.
79. Погорєлова А.О. Законодавчий процес в Україні: проблеми теорії та практики : дис. … канд. юрид. наук / Погорєлова А.О. − К., 2004. − 210 с.
80. Рахманін С. Кабінетна інтрига: [Ситуація навколо ухваленого Верховною Радою України Закону про Кабінет Міністрів] / С. Рахманін
// Дзеркало тижня. − 2007. − 27 січ. − 2 лют. − С. 1−2.
81. Рудик Ю.В. Класифікація функцій права. Правове життя сучасної України : тези доповідей Всеукр. наук. конф. 18−19 квітня 2008 р. Ю.В. Рудик. – О. : Фенікс. − 2008. − 560 с.
82. Томкіна О.О. Акти Кабінету Міністрів України: теоретичні засади видання та реалізації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О.О. Томкіна. − К., 2005. – 20 с.
83. Фігель М. Новації Закону „Про Кабінет Міністрів України”.
// Юридичний вісник України. – 2007. − № 7 //http://www. yurincom. com/ua/legal_bulletin_of_Ukraine/archive/? aid=1591&jid=203
84. Фрицький Ю. О. Теоретичні засади державної влади в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / Інститут законодавства Верховної Ради України / Ю. О. Фрицький. – К., 2009. – 40 с.
85. Харитонова О.І. Адміністративно-правові відносини (проблеми теорії) : Монографія / О. І. Харитонова. – О. : Юрид. л-ра, 2004. – 412 с
86. Шестаков С.В. Адміністративно-правовий статус працівника міліції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / С.В. Шестаков. − Х., 2003. − 26 с.
87. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн.
/ Шаповал В.М. − К. : Вища шк., 1998. – 251 с.
88. Янюк Н. В. Адміністративно-правовий статус посадової особи
: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07
«Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право»
/ Н.В. Янюк. − К., 2003. – 26 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 300
Скачать бесплатно 22633.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.