У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙОМІВ СУГЕСТІЇ (НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНСЬКИХ ТЕЛЕПЕРЕДАЧ)
Количество страниц 90
ВУЗ Киевская национальная академия
Год сдачи 2013
Бесплатно скачать 22637.doc 
Содержание ЗМІСТ
ЗМІСТ 2
ВСТУП 3
Розділ 1. Теоретичні основи процесу навіювання. 8
1.1. Визначення семантики терміну «сугестія». 8
1.2. Особливості використання сугестивних прийомів у мас-медіа. 14
1.3. Методика дослідження засобів навіювання у продукції засобів масової інформації. 22
Розділ 2. Український телевізійний простір як об’єкт психолінгвістичного дослідження. 30
2.1. Особливості та основні характеристики телебачення з точки зору психолінгвістичних параметрів. 30
2.2. Поняття комунікатора та цільової аудиторії як основних елементів системи інформаційної взаємодії. 35
2.3. Основні мотиви використання прийомів сугестії телевізійними каналами. 43
Розділ 3. Дослідження прийомів сугестії в українських телепередачах. 48
3.1. Дослідження прийомів комунікатора за параметрами мас-медійного психолінгвістичного інструменту маніпуляції «Ефект навіювання». 49
3.2. Аналіз інформаційно-тематичного розподілу випусків новин на українських телеканалах. 55
3.3. Визначення прихованих ідейних мотивів інформаційних випусків новин українських телеканалів. 61
ВИСНОВКИ 77
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 83






ВСТУП
Сьогодні телебачення виступає у ролі герменевта дійсності. Мільйони людей по всьому світу дізнаються про світ через телебачення. Його особливість полягає у наочності: воно не лише коментує, а й показує події. Проте саме текст, а не відео виявляється ключовим у тонкому мистецтві переконання.
Споживачем телевізійного продукту є практично кожний із нас. Тому важливість і глибину впливу телебачення на сучасну людину важко переоцінити.
Мова телебачення особлива. Адже потрібно не лише назвати події своїми іменами, а й підштовхнути аудиторію до емоційного, чорно-білого сприйняття дійсності. Поряд з інформативною функцією мова телебачення виконує і функцію ідеологічну.
Зважаючи на важливість саме мовного аспекту телебачення, ми вирішили дослідити психолінгвістичні особливості прийомів сугестії. Для дослідження обрали інформаційні випуски новин на дев’яти українських телеканалах. Вибір для дослідження такого типу програм, як новини, зумовлений великою увагою аудиторії у даному виді передач саме на змістову, тобто мовну складову.
Актуальність дослідження визначається такими аспектами:
- процеси навіювання повинні вивчатися як з психологічної, так і з лінгвістичної сторони, адже процеси мовного впливу на свідомість також здійснюють численні зміни, що роблять відбиток на визначеній поведінці людини;
- існуючі на сьогодні методи попередження застосування методів сугестії не забезпечують надійного захисту впровадженню в масову свідомість реципієнтів;
- з метою поглибленого та детального вивчення особливостей маніпулятивних процесів у ЗМІ за допомогою дослідження психолінгвістичних інструментів сугестії слід зробити опис основних прийомів такого впливу для подальшого ефективного їх усунення;
- оскільки на сьогодні кожен телевізійний канал намагається якнайефективніше пристосувати масову аудиторію до свого інформаційного простору, використовуючи при цьому маніпулятивні технології, наше дослідження є актуальним стосовно глибокого вивчення та запобігання таких видів впливу.
Метою роботи є визначення основних психолінгвістичних особливостей засобів мовної сугестії, що використовуються на українських телеканалах, та доведення наявності їхнього впливу на аудиторію для формування визначеного світогляду.
Завдання дослідження зумовлені необхідністю досягнення цієї мети:
- визначити основні теоретичні аспекти з теми дослідження;
- дослідити основні психолінгвістичні особливості інформаційних випусків новин на українських телеканалах;
- за допомогою параметрів психолінгвістичного маніпулятивного мас-медійного інструменту «ефект навіювання» дослідити специфіку мовної сугестії ведучих та журналістів інформаційних випусків новин;
- використовуючи метод тематичного розподілу інформації дослідити змістові мовні акценти кожного із досліджуваних телеканалів;
- за результатами проведення фреймового аналізу визначити приховані ідейні мотиви кожного каналу, які висвітлюються в новинах.
Об’єктом дослідження виступають передачі українських телевізійних каналів.
Предметом є мовні прийоми сугестії текстів інформаційних випусків новин українських телеканалів.
Методи дослідження, використані для виконання завдань, поставлених у роботі:
- загальнонаукові методи (аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, узагальнення);
- спеціальнонаукові методи (дослідження за параметрами мас-медійного психолінгвістичного інструменту маніпуляції «Ефект навіювання» та психолінгвістичний метод фреймового аналізу).
Гіпотеза: ми припустили, що українські телеканали, а саме їх інформаційні випуски новин використовують сугестивні мовні технології для того, аби нав’язати аудиторії вигідні для телеканалу та його власників ідеї.
Джерельна база: дослідження нашої теми потребує інтеграції багатьох аспектів, дослідження яких не повною мірою представлене не лише на українському, але і зарубіжному науково-дослідному просторі. Умовно поділивши використані нами джерела та літературу на тематичні блоки, ми можемо виділити два загальні блоки та один, що має чітке спрямування на тему нашого дослідження. Отож, перший загальний блок складають джерела, основною темою яких є опис поняття сугестії та її методів. Сюди належать такі основні праці: Слободяник В.П. «Психотерапия, внушение, гипноз», Черепанова И.Ю. «Человек манипулирующий (суггестия в коммуникации)», Шейнов В.П. «Пиар «белый» и «черный»: Технология скрытого управления людьми», «Психология влияния», «Искусство управлять людьми», «Психотехнологии влияния» та інші. Ще один загальний блок літератури, спрямований на висвітлення основ психолінгвістики та її методів, включає в себе такі основні джерела: Леонтьев А.А. «Основы психолингвистики», «Психология восприятия и восприятие речи», Арутюнова Э.С. «Прагматика текстов различных функциональный стилів», Белова А.Д. «Психолингвистические аспекты текстовой аргументации», Баранов А. Н. «Введение в прикладную лингвистику», Дридзе Т. М. «Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации» та Ковалевська Т. Ю. «Комунікативні аспекти нейролінгвістичного програмування». Та основний блок літератури, який висвітлює практичні дослідження стосовно нашої теми має таке джерельне наповнення: Голдыш О.Н. «Формирование негативного воздействия информации масс-медиа на картину мира молодежи», Холод О.М. «ЗМІ та імідж політиків», «Інмутація у мас-медіа» та інші джерела.
Новизна нашого дослідження полягає у визначенні специфіки та класифікації засобів мовної сугестії на українських телеканалах з психолінгвістичної перспективи, адже переважно, коли мова іде про такий засіб масової інформації, як телебачення, то дослідження проводяться в аспекті визначення рівня впливу зображення, музики тощо. Проте іноді забувається факт того, що поки ви дивитесь на телевізійну картинку, диктор з екрану здійснює на вас вплив саме завдяки виголошеному ним тексту. Отож, ми дослідили саме текстову складову візуального виду ЗМІ.
Практичне значення роботи полягає в можливості двохаспектного використання отриманих нами результатів: по-перше, матеріали можуть бути застосовані телеканалами для зменшення частки сугестії у випусках новин, і по-друге, застосування розроблених нами рекомендацій може стати у пригоді кожному телеглядачу для уникнення попадання під прихований уплив дикторів та журналістів телебачення.
Робота складається з трьох розділів, кожен з яких має своєю метою вивчити певні питання за допомогою спеціально обраних методів.
У першому розділі, що має назву «Теоретичні основи процесу навіювання», ми розглядаємо поняття "сугестія" в сучасних дослідженнях із соціальних комунікацій, особливості використання сугестивних прийомів у мас-медіа та описуємо обрану нами методику дослідження засобів навіювання у продукції засобів масової інформації. Другий розділ –«Телевізійний простір як об’єкт психолінгвістичного дослідження» – присвячений розгляду телебачення як одного із засобів масової інформації та його психолінгвістичних особливостей. У ньому ми визначили особливості та основні характеристики телебачення з погляду психолінгвістичних параметрів, поняття комунікатора та цільової аудиторії як основних елементів системи інформаційної взаємодії та дослідили основні мотиви використання прийомів сугестії телевізійними каналами. Третій, практично-рекомендаційний розділ містить у собі дослідження психолінгвістичних особливостей прийомів сугестії на прикладі українських телепередач, а саме інформаційних випусків новин. За допомогою спеціально обраних методів у цьому розділі ми дослідили присутні у випусках новин прийоми комунікатора за параметрами мас-медійного психолінгвістичного інструменту маніпуляції «Ефект навіювання», проаналізували інформаційно-тематичний розподіл випусків новин на українських телеканалах та частку їх прихованого впливу, а також на основі методу фреймового аналізу визначили приховані ідейні мотиви інформаційних випусків новин українських телеканалів.
Подальший напрям дослідження полягає у визначенні чітких напрямків інформаційного впливу українських телеканалів на основі детального вивчення досліджених нами засобів на прикладі політичних шоу та авторських програм.
Апробація результатів роботи. Основні результати праці були представлені на першій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Нова інформаційна ситуація та тенденції альтернативного розвитку ЗМК в Україні», а також були опубліковані у періодичному науковому збірнику «Наукові записки» Національного університету «Острозька академія», серія «Культура та соціальні комунікації».
Список литературы ВИСНОВКИ
Наше сприйняття світу залежить від того, якими словами ми його описуємо. Найкращий герменевт той, хто змалює світ найбільш переконливо. Засоби масової інформації не просто розповідають про світ – вони тлумачать, інтерпретують його. ЗМІ не так описують реальність, як творять свій, віртуальний світ.
Мова засобів масової інформації – один із найпотужніших методів маніпулювання свідомістю в сучасному світі. Мова – не лише засіб передавання інформації, вона – інструмент називання дійсності, інструмент формування та закріплення стереотипів у масовій свідомості, інструмент інтерпретації подій та звуження діапазону людського мислення.
Телебачення – найвпливовіший з усіх видів ЗМІ. Воно доносить інформацію кількома каналами водночас. Поєднання візуального ряду, закадрового тексту і музики розслабляє мозок глядача, робить його вразливим до впливів. Ефективність телебачення пов’язана з тим, що воно мобілізує периферійні системи уваги. Що більше таких каналів задіяно водночас, то менша критичність людини до інформації, яку через них надано. При чому основна роль у формуванні суспільної думки відводиться саме текстовій частині повідомлень, що підтверджують численні експерименти.
Якщо умовно розподілити «сфери впливу» візуальної та вербальної складових телепродукту, то можна сказати, що відеоряд виконує ілюстративну, а текст – ідеологічну функції. Один і той самий відеоряд із різними закадровими текстами, показаний кільком групам людей, може переконати глядачів у протилежних поглядах. Висловлюючи твердження, які покликані сформулювати суспільну думку, вміло відвертаючи від цих тверджень глядача та раз у раз повторюючи ці твердження, телебачення виступає в ролі універсального інтерпретатора дійсності.
Провівши теоретичний розгляд з нашої тематики, ми можемо зробити такі висновки:
Визначивши поняття «сугестія» як процес дії на психічну сферу людини, пов’язаний із зниженням критичності при сприйнятті та реалізації змісту, що навіюється, ми визначили основні умови та характеристики прихованого впливу на людину, до яких належать такі умови здійснення навіювання:
 властивість сугестора (того, хто здійснює навіювання; його соціальний статус, вольова, інтелектуальна, характерологічна перевага);
 особливості сугеренда (того, хто підлягає навіюванню; ступінь його навіюваності);
 відносинами, які складаються між ними (довіра, авторитетність, залежність);
 способи конструювання повідомлення (рівень аргументованості, характер з’єднання логічних та емоційних компонентів, підкріплення іншими видами взаємодії).
Також важливим для нашого дослідження є поняття комунікативної сугестії, яка «характеризується використанням на практиці мовної (текстової, дискурсивної) взаємодії спеціальних мовних маркерів – сугестем, які успішно впливають на вибір (установку) тих або інших переваг у діяльності людини, на світ її особових сенсів, які не контролюються свідомістю».
Мотиви здійснення прихованого впливу зі сторони телебачення на глядача можна поділити на такі групи:
- комерційні мотиви;
- ідеологічні.
І перша, і друга групи залежать від форми власності того чи іншого телеканалу. Як свідчить практика, на сьогоднішній день і приватні, і державні телеканали змішують між собою вищевказані мотиви, а причиною є те, що власниками чи співвласниками таких каналів у багатьох випадках є політичні партії чи блоки.
Задля уникнення такого прихованого впливу на телеглядача необхідно розробити нову модель функціонування телебачення, в основу якої ляжуть характеристики та принципи дії суспільного телебачення. В такому випадку аудиторія таких телевізійних каналів матиме можливість отримувати різнобічну емоційно незабарвлену інформацію та незалежно формувати свій власний світогляд.
Основні психолінгвістичні особливості будь-якого телевізійного каналу залежать від таких аспектів:
- специфіки самого телебачення як одного із засобів масової комунікації;
- знання аудиторії, а також система взаємодії комунікатора та його цільової аудиторії;
- моделі функціонування телебачення та залежних від неї мотивів здійснення прихованого впливу.
У результаті виконання практичної роботи, ми підтвердили сформульовану на початку гіпотезу та виділили такі основні положення:
Мовленнєво-кінесичні маркери «ефекту навіювання» включають такі види: дискурсивні, психофонетичні, психолексемні, психосинтагматиконні та психотактичні прийоми. У вигляді використаних типів мовленнєво-кінесичних маркерів представленими були всі п’ять груп, питома вага кожної з них була неоднакова, що пояснюється визначеними причинами.
До психотактичних прийомів, зафіксованих нами, належать такі: прямий погляд в очі; супровід жестами; мімічне завершення сугестії; супровід слів з логічним наголосом легким киванням та поворотом голови; риторичне питання-перехід до відеосюжету; легка посмішка під час мовлення; маніпуляції з аркушами; супровід логічного наголосу рухами тулуба. До засобів психофонетичного типу ми віднесли розтягування голосних звуків у середині слова; надмірна паузація; специфічна форма інтонації репортера; розтягування сурядного єднального сполучника «і»; монотонне «читання з листа » за кадром; заповнення паузи розтягненими голосними О, Е, І; частотне вживання слів із звуком «р»; логічний наголос на заперечних прийменниках «НЕ» та префіксах «НЕ-»; розтягування слів на склади при логічному наголосі.
До засобів психосинтагматиконного типу належать такі: надмірне вживання сурядного єднального сполучника «і»; синтаксис простого речення; синтаксис ускладненого простого речення (означальними конструкціями); після відеоряду перехід до нового сюжету за допомогою сурядного протиставного сполучника «а»; синтаксис складного речення; інтонаційне підкреслювання кінця синтагми; синтаксис не вибудуваний чітко, «збитий» хвилюванням.
Серед способів психолексемного типу слід назвати використання надмірної кількості слів, сенс яких може бути незрозумілим для реципієнта; завершення сугестії клішованими словами; вживання специфічних (жаргонних) слів. Серед способів дискурсивного типу варто назвати такі, як посилання на джерела та вислів думок особою, яка має авторитет для реципієнта.
Тематично-інформаційний розподіл випусків новин на блоки є в середньому однаковим для усіх каналів і складається з таких умовно названих секторів: політичного, економіко-гуманітарного, соціального, природничо-дослідницького, культурно-розважального та спортивного. Найбільша частка відводиться першому, а такі блоки, як природничо-дослідницький та соціальний, можуть бути взагалі відсутніми.
Серед вербально виражених методів сугестивного впливу ми виділили такі: заміна загальноприйнятих слів малозрозумілими, надмірне використання прикметників, зміна акцентів, посилання на авторитетні джерела, анонімний авторитет, прийом «диктор у кадрі», сенсаційність, пропагандистський метод «ядовитий сендвіч», буденна розповідь та емоційний резонанс.
Кожен із вищезазначених видів вербальної сугестії здійснює вплив на світогляд українців, адже щодня мільйони глядачів переглядають досліджувані нами телевізійні випуски новин.
Не всі види сугестії можна визначити як свідомо застосовані, проте кожен з них має ефект навіювання по відношенню до респондента.
Визначений нами тематичний розподіл інформації у новинах великою мірою свідчить про політизацію населення та побудову чітких ідейних орієнтирів для масового споживача телевізійної інформації. І, на відміну від маркерів «ефекту навіювання», методи вербальної сугестії є свідомо побудованими при створенні публіцистичного текстового матеріалу, що свідчить про цілеспрямований процес навіювання від сторони телебачення у напрямку до цільової аудиторії.
У результаті таких досліджень ми розробили ряд рекомендацій, що можуть стати основою для запобігання попаданню під сугестивний вплив мас-медіа. До таких належать такі:
- критичний та аналітичний підхід до сприйняття запропонованої телевізійними каналами інформації;
- знання про прийоми сугестії;
- отримання відомостей про події в Україні та світі з декількох джерел (тобто, не лише за допомогою телебачення, але і радіо, преси, Інтернету тощо);
- формування власного бачення та вільне висловлення думок;
- на загальнодержавному рівні – створення громадського телебачення, яке враховувало б думки та ідеї населення та висвітлювало б власне факти, а не бачення їх окремими журналістами.
І саме створення такого телебачення є одним із найефективніших кроків у боротьбі із здійсненням прихованого впливу на телевізійну аудиторію.
На думку багатьох дослідників, для розвитку демократії та громадянського суспільства в Україні великий потенціал несе європейська модель телеіндустрії, зокрема така форма організації взаємодії між суспільством, владою та мас-медіа, як суспільне телебачення. На відміну від комерційного телебачення, яке отримує економічну незалежність за рахунок реклами, суспільне телебачення фінансується безпосередньо глядачами через абонентську плату (як приклад можна навести Великобританію, деякі скандинавські країни). У Німеччині суспільним телеканалам (ZDF, ARD) дозволено отримувати прибуток з реклами. Проте час показу реклами на цих телеканалах законодавством обмежений; така ж ситуація характерна для суспільного телебачення в Іспанії. Деякі суспільні телеканали фінансуються за рахунок бюджету країни, однак головна відмінність від державних каналів у пострадянських країнах полягає у тому, що їх керівництво обирається безпосередньо трудовим колективом. Таким чином, роль держави, можливість державних службовців впливати на редакційну політику зводиться до мінімуму. На таких каналах телепередачі можуть не мати високий рейтинг, проте вони повинні бути суспільно корисними. Це пов’язано з тим, що суспільні канали ставляться до глядача не як до споживача, а як до громадянина. Із цього приводу засновник BBC Лорд Трейт вважав, що суспільне телебачення сприяє моралі й громадському порядку, що у свою чергу «з роками приносить відсотки у формі щасливих сімей, розвиненої культури й справжнього громадянства». Більше того, як демонструє досвід деяких пострадянських країн, де перехід до суспільного віщання виявився успішним, - довіра населення до публічних каналів помітно вища, ніж до приватних. Наприклад, в Естонії рівень довіри населення до суспільної телекомпанії ETV становить 52%, а рівень довіри до приватних телеканалів становить 35%. Така модель організації діяльності телебачення дозволяє громадянам отримувати об’єктивну інформацію, що гарантується рівністю доступу різних політичних партій і груп, у тому числі опозиційних, до ефіру. Суспільне віщання відіграє не лише культурно-освітню роль, але й має важливе суспільно-політичне значення, виступаючи гарантією інформаційного і політичного плюралізму, ідеологічного різноманіття. З іншого боку, комерційне телебачення, як і приватні телеканали, не прагне до політичного різноманіття, керуючись лише меркантильними цілями у вигляді одержання прибутку. Саме комерційне телебачення може стати передвісником появи нового виду тоталітаризму – інформаційного тоталітаризму, який буде характеризуватися системним політичним контролем над громадською думкою.
Серед перспектив подальшого дослідження в цій галузі назвемо необхідність розширення спектру телеканалів, а також можливість дослідження засобів сугестії на матеріалі інших ЗМІ.






СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Агкатцева М.Г. Эстетическое воздействие литературной коммуникации в психотерапевтической практике [Текст]/ М.Г.Агкатцева, А.Б. Бушев– Кривой Рог: Библиотечка «Саксагани», 1999. – 321с.
2. Алексеев В.Г. Ценностные ориентации личности и проблема их формирования [Текст]/ В.Г. Алексеев. - М., 1999. – 125с.
3. Амблер Т. Практический маркетинг [Текст]/ Т. Амблер. – СПБ.: Питер, 1999. – 400с.
4. Багдикян Б. Монополия средств информации [Текст]/ Б. Багдикян. – М: Прогресс, 1987. – 245с.
5. Багиров Э.Г Место телевидения в системе СМИП [Текст]: Учебное пособие/ Э.Г. Багтров. – М: Изд-во МГУ, 1976. – 129с.
6. Баранов А.Г. Функционально-прагматическая концепция текста [Текст]/ А.Г. Баранов. - Ростов-н/Д., 1993. – 221с.
7. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества [Текст]/ М.М. Бахтин. – М, 2003 г. – 156с.
8. Бебик В.М. Політичний маркетинг і менеджмент [Текст]/ Бебик В.М. – Київ: МАУП, 1996. – 144 с.
9. Белянин В.П. Лексические элементы научно-фантастического текста в психолингвистическом аспекте [Текст]// Текст и культура. - М., 1985. – С. 12-21.
10. Белянин В.П. Основы психолингвистической диагностики. (Модели мира в литературе) [Текст]/ В.П. Белянин. - М.: Тривола, 2000. - 248 с.
11. Белянин В.П. Психолингвистические аспекты художественного текста [Текст]/ В.П. Белянин. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. – 240с.
12. Богданов В.В. Текст и текстовое общение [Текст]/ В.В. Богданов. - СПб., 1993. – 154с.
13. Богин Г.И. Типология понимания текста [Текст]/ Г.И. Богин. - Калинин, 1986. – 231с.
14. Богомолова Н.Н. Массовая коммуникация и общение [Текст]/ Н.Н. Богомолова. - М.: Знание, 1988. – 256с.
15. Богомолова Н.Н. Социальная психология печати, радио и телевидения [Текст]/ Н.Н. Богомолова. - М.: Изд-во МГУ, 1991. - 125с.
16. Борев В.Ю. Культура и массовая коммуникация [Текст]/ В.Ю. Борев, А.В. Коваленко. - М.:Наука, 1986. – 321с.
17. Брудный А.А. К теории коммуникативного воздействия: теоретические методологические проблемы социальной психологии [Текст]/ А.А. Брудный. – М.: Изд-во МГУ, 1977. - 98с.
18. Бурдье П. О телевидении и журналистике [Текст]/ П. Бурдье. – М., 2003 – 125с.
19. В зеркале критики: из истории изучения художественных возможностей массовой коммуникации [Текст]/ А.П. Романов, Г.В. Пармонцов, И.К. Москаленко, А.Г. Проторов. – М: Искусство, 1985. – 450с.
20. Виноградская К.Н. Закономерности построения непредельной единицы смысловой структуры текста (психолингвистический анализ) [Текст]/ К.Н. Виноградская - М., 1990. – 129с.
21. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования [Текст]/ И.Р. Гальперин. - М.: Наука, 1981. – 325с.
22. Голдыш О.Н. Формирование негативного воздействия информации масс-медиа на картину мира молодежи [Текст]/ О.Н.Голдыш. - Кривой Рог: Библиотечка «Саксагани», 1999. – 345с.
23. Гончаренко В.В. Фреймы для распознавания смысла текста [Текст]/ В.В. Гончаренко, Е.А. Шингарева. - Кишинёв, 1984. – 251с.
24. Горелов И.Н. Основы психолингвистики [Текст]: Учеб. Пособие/ И.Н. Горелов, К.Ф. Седов. - М., 1997. - 224с.
25. Горин С. НЛП: Техники россыпью [Текст]/ С. Горин. – М.: КСП+, 2001. – 576с.
26. Грушин Б.А. Эффективность массовой информации и пропаганды: понятие и проблемы измерения [Текст]/ Б.А. Грушин. – М.: Политиздат, 1987.-127с.
27. Гуменюк О. Маніпуляція як різновид психологічного впливу [Текст]/ О.Гуменюк // Практична психологія та соціальна робота, 2003. − №1. – С. 23–26.
28. Дмитровський З. Коментр в інформаційній телепрограмі: особливості, методика підготовки [Текст]/ З. Дмитровський// Українська журналістика: історія і сучасність. Вісник Львівського університету. – Львів, 1988. – Вип. 22. – С.29-33.
29. Доблаев Л.П. Логико-психологический анализ текста [Текст]/ Л.П. Доблаев. - Саратов, 1969. – 128с.
30. Доблаев Л.П. Смысловая структура учебного текста и проблемы его понимания [Текст]/ Л.П. Долбаев. - М., 1982. – 241с.
31. Долинин К.А. Интерпретация текста [Текст]/ К.А. Долинин. - М., 1985. – 184с.
32. Доценко Е.Л. Психология манипуляции. Феномены, механизмы и защита [Текст]/ Е.Л. Доценко. – М.: Черо, 1996. – 344с.
33. Дридзе Т.М. Уровень семиотической подготовки и функционирование массовой коммуникации в обществе [Текст]/ Т.М.Дридзе // Вопросы философии. – 1976. – №11. – С. 18-129.
34. Дридзе Т.М. Язык и социальная психология [Текст]/ Т.М. Дридзе. - М., 1980. – 314с.
35. Ефимова Е.Д. Участие различных групп населения в производстве массовой информации [Текст]/ Е.Д. Ефимова. – Минск, 1987. – 210с.
36. Жаворонков А.В. Аудитория СМИ и пропаганды: социологический анализ [Текст]/ А.В. Жаворонков. – М.: Политиздат, 1986. – 245с.
37. Жельвис В.И. Эмотивный аспект речи. Психолингвистическая интерпретация речевого воздействия [Текст]/ В.И Жельвис. - Ярославль, 1990. – 145с.
38. Залевская А.А. Введение в психолигвистику [Текст]/ А.А. Залевская. – М.: Росс. гос. Гуманитарный ун-т, 2000. – 382с.
39. Ільницька Л.О. Англомовний сугестивний дискурс [Текст]/ Л.О. Ільницька. – Х.: Хар.нац.ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2006. – 20с.
40. Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием [Текст]/ С.Г. Кара-Мурза. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. – 832с.
41. Квіт С.М. Основи герменевтики [Текст]: Навч.посіб./ С.М. Квіт. – К.: КМ Академія, 2003. – 192с.
42. Коломійцева О.А. Навчальний посібник до спецкурсу «Психолінгвістика» [Текст]/ О.А. Коломійцева. – Київський державний лінгвістичний ун-т. – К., 1999. – 131с.
43. Колюткин Ю.Н. Параметры сообщения, которые определяют его эффективность [Текст]/ Ю.Н. Колюткин // Особенности восприятия информации взрослыми людьми: Сб.науч.трудов, - Л., 1985 – Т.2. – 76с.
44. Крос К., Гакет Р. Політична комунікація і висвітлення новин у демократичних суспільствах: Перспективи конкуренції [Текст]/ К. Крос, Р.Гакет; Пер. з англ. Р.Ткачук. – К.: Основи, 2000. – 142 с.
45. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики [Текст]/ А.А.Леонтьев. – М.: Смысл, 2005. – 265с.
46. Леонтьев А.А. Психология восприятия и восприятие речи [Текст]/ А.А.Леонтьев // Иностранные языки в школе. – 1975. - №1. – С. 76-81.
47. Лубкович И.М. Знать, чтобы воздействовать [Текст]/ И.М. Лубкович, В.И. Здоровега // Журналист, 1989. - №12. – С. 9-12.
48. Лубкович І.М. Основні принципи психології масової комунікації [Текст]/ І.М Лубкович// Українська журналістика: історія і сучасність. Вісник Львівського університету. – Львів, 1988. - Вип. 20. – С.20-23.
49. Майерс Д. Социальная психология [Текст]/ Д. Майерс; Пер. с англ. О. Кравчук – СПб.: Питер, 1997. – 688с.
50. Манеров В.Х. Психологические аспекты в изучении аудитории [Текст]/ В.Х. Манеров// Вопросы психологии. - 1991. - №2. - С.5-9.
51. Маніпуляція свідомістю [Текст]/ Р.В. Король, М.А. Павленко, С.І. Гортап, С.І. Морозенко// Незалежний культурологічний часопис “Ї”. − Львів, 2003. − №30. − 217 с.
52. Маньковский Н.Б. Внушаемость у пожилых людей [Текст]/ Н.Б.Маньковский // Суггестология и суггестия. – 1975. - №2. – С. 51-57.
53. Мельник Г.С. Mass Media: Психологические процессы и эффекты [Текст]/ Г.С. Мельник. – СПб.: Изд-во С.-Петербург. ун-та, 1996. – 160 с.
54. Методика конкретных социологических исследований в журналистике [Текст]/ Под.ред. А.Н. Крюковой. – М.: Мысль, 1988. - 192с.
55. Мотузенко Б. Маніпуляції як соціальна технологія [Текст]/ Б. Мотузенко// Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. – Київ; Запоріжжя; Одеса, 2000. − Вип. 4. – С. 111–124.
56. Мшвидобадзе Р.Г. Распознавание социальных установок человека через грамматичиские параметры речи [Текст]/ Р.Г.Мшвидобадзе. – Тбилиси, 1984. – 212с.
57. Ожеван М. Маніпулятивні стратегії [Текст]/ М.Ожеван// Підприємництво в Україні. – 2001. − №9. − С. 26–27.
58. Почепцов Г. Теория и практика коммуникации [Текст]/ Г.Почепцов. – М., 1998. – 412с.
59. Тхагушев И.Н. Отношение аудитории к журналистике по средству выражения общественного мнения [Текст]/ И.Н. Тхагушев. – М., 1979. – 69с.
60. Фомичева И.Д. Методика конкретных социологических исследований и печать [Текст]/ И.Д. Фомичева.– М.: Изд-во МГУ, 1980. – 104с.
61. Харрис Р. Психология массовых коммуникаций. 4-е международное издание [Текст]/ Р. Харрис. – М.: Бератор-Пресс, 2003. – 121с.
62. Холод О.М. Інмутація у мас-медіа [Текст]/ О.М.Холод. –К., 2006. – 245с.
63. Шейнов В.П. Психология влияния [Текст]/ В.П.Шейнов. – М.: Ось-89, 2002. – 164с.
64. Шерковин Ю.Д. Воспитательные функции средств массовой коммуникации [Текст]/ Ю.Д. Шерковин. – М., 1990. – 102с.
65. Шумлянський С. Влада мови та мова влади: newspeak, руссояз та укрмова [Текст]/ С. Шумлянський// Квіт С.М. Основи герменевтики: Навч.посіб. – К.: КМ Академія, 2003. – С.177 – 189.
66. Якобсон Р. Лингвистика и поэтика [Текст]/ Р. Якобсон// Структурализм: «за» и «против»: Сб.ст. – М.: Прогресс, 1975. – С. 193 – 230.


67. Васильев А.Д. Слово в телеэфире: Очерки новейшего словоупотребления в российском телевещании [Электронный ресурс]. – Красноярск, 2000. – Режим доступа: // http:// www.cjes.ru. – Заголовок с экрана.
68. Грачев Г. Манипулирование личностью: Организация, способы и технологии воздействия [Электронный ресурс]/ Г. Грачев, И. Мельник. – М., 2004. – Режим доступа: // http:// www.i-u.ru. – Заголовок с экрана.
69. Дельгадо Х. Мозг и сознание [Электронный ресурс]/ Х.Дельгадо. – М.: Мир, 1971. – 264с. – Режим доступа: // http:// urss.ru. – Заголовок с экрана.
70. Корнилов О.А. Языковые картины мира как производные национальных менталитетов [Электронный ресурс]/ О.А. Корнилов. – М., 1999. – 285с. – Режим доступа: http:// www.lib.englspace.com. – Заголовок с экрана.
71. Романов А.А. Языковая суггестия в предвыборной коммуникации [Электронный ресурс]/ А.А.Романов. –Тверь: ТвГУ, 1998. – 231с. – Режим доступа: // http://uaportal.com/ukr/Media/TV/. – Заголовок с экрана.
72. Сахарный Л.В. Введение в психолингвистику [Электронный ресурс]: Курс лекций/ Л.В. Сахарный. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1989. – 184с. – Режим доступа: // http://www.ukrtvr.org/. – Заголовок с экрана.
73. Скуленко М.И. Убеждающие воздействие публицистики [Электронный ресурс]/ М.И. Скуленко. – К.: Вища школа, 1986. – 86с. – Режим доступа: // http://catalog.i.ua/catalog/58/?t=8151. – Заголовок с экрана.
74. Соловьев А.И. Политическая коммуникация: к проблеме теоретической идентификации [Электронный ресурс]/ А.И. Соловьев// Политические исследования. – 2002. - №3. – С. 5-9. – Режим доступа: // http://dialogs.org.ua/project_ua_full.php?m_id=10103. – Заголовок с экрана.
75. Социология журналистики: теория, методология, практика [Электронный ресурс]/ Под.ред. А.Ю. Меншова. – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 232с. – Режим доступа: // http://evartist.narod.ru/text9/49.htm. – Заголовок с экрана.
76. Телебачення спецоперацій. Маніпулятивні технології в інформаційно-аналітичних програмах українського телебачення: моніторинг, методи визначення та засоби протидії. Рекомендації щодо принципів відкритої редакційної, політики телеканалів [Електронний ресурс]/ Лігачова Н.Л., Черненко С.М., Іванов В.Ф. – К.: Телекритика, 2003. – 266 с.
77. Шиллер Г. Манипуляторы сознанием [Электронный ресурс]/ Г. Шиллер. – М.: Мысль, 1980. – 326с. – Режим доступа: http:// www.psyfactor.by.ru/i. - Заголовок с экрана.
78. Шостром Э. Человек-манипулятор. Внутреннее путишествие от манипуляции к актуализации [Электронный ресурс]/ Э. Шостром. – М., 2004. – Режим доступа: // http:// www.it2b.ru. – Заголовок с экрана.
79. Эстония: Программа мониторинга и содействия Институту открытого общества. Телевидение в Европе: регулирование, политика и независимость [Электронный ресурс]: Отчеты результата мониторинга. – Т.1. – Будапешт, Нью-Йорк. 2005. – 565с. – Режим доступа: // http://www.uar.net/links/links/media_win.html. – Заголовок с экрана.
80. Яковлев Д.В. Трансформації політичної влади в інформаційну добу [Електронний ресурс]/ Д.В. Яковлев// Вісник ОНУ: соціологія і політичні науки. – Одема: Астропринт, 2007. – Т. 12, вип. 6. – С. 364-371. – Режим доступу: http:// www.psyfactor.ru. – Заголовок з екрану.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 300
Скачать бесплатно 22637.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.