У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Кримінально-правовий аналіз та проблеми кваліфікації злочинів, що становлять небезпеку для життя
Количество страниц 110
ВУЗ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Год сдачи 2014
Содержание ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗЛОЧИНІВ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ НЕБЕЗПЕКУ ДЛЯ ЖИТТЯ 7
1.1. Поняття злочинів, що становлять небезпеку для життя та їх місце в системі злочинів проти життя та здоров’я 7
1.2. Види та загальна характеристика злочинів, що становлять небезпеку для життя 21
1.3. Особливості кваліфікації злочинів, що становлять небезпеку для життя і здоров`я людини, які вчинюються у сфері медичної діяльності 28
РОЗДІЛ ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ КВАЛІФІКАЦІЇ ОКРЕМИХ СКЛАДІВ ЗЛОЧИНІВ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ НЕБЕЗПЕКУ ДЛЯ ЖИТТЯ 45
2.1. Незаконне проведення аборту 45
2.2. Залишення в небезпеці 59
2.3. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані 74
2.4. Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей 85
ВИСНОВКИ 99
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 103







ВСТУП

Актуальність теми. Конституція України визначає нашу країну як суверенну і незалежну, демократичну, соціальну, правову державу. [1] Демократична правова держава ставить перед правовою наукою завдання щодо необхідності вирішення нових завдань, що виникають у зв’язку з розвитком суспільства. Саме точне і неухильне виконання нормативно-правових актів є гарантією реалізації інтересів особи та суспільства.
На сьогоднішній день надзвичайно актуально постала проблема щодо захисту основних прав і свобод людини й громадянина. Так, ст. 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Одним із засобів забезпечення охорони цих цінностей є встановлення державою кримінальної відповідальності за вчинення діянь, які на них посягають.
В останні роки в Україні відбувається різке зростання кількості злочинів проти життя та здоров’я особи. Це пояснюється не лише психологічною схильністю особи до насильства, але й зменшенням уваги членів суспільства до моральності. Люди стають все більш байдужими та безсердечними щодо до інших людей, особливо коли це стосується малолітніх дітей, літніх батьків, інвалідів та інших осіб, залишених без допомоги та підтримки. Внаслідок цього поширюються такі злочини як залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані та інші злочини, що становлять небезпеку для життя. Водночас, на практиці не рідко виникають проблеми кваліфікації даних злочинів, що актуалізує необхідність наукової розробки даної проблематики.
Стан наукової розробки. Проблематика кваліфікації злочинів, що становлять небезпеку для життя залишається у центрі науки кримінального права. Питання кримінальної відповідальності за дані злочини в науковій літературі розглядали такі вітчизняні вчені як Мисливий, П.І. Орлов, О.Л. Тимчук, Є.В. Топильський, І.І. Горелик, О.С. Горелік В.А., М.І. Хавронюк, Н.М. Ярмиш та ін. Вони зробили вагомий внесок у дослідження різних аспектів даного виду злочинів, однак не вичерпали всіх питань зазначеної тематики.
Метою даної роботи є здійснення кримінально-правового аналізу та дослідження проблем кваліфікації злочинів, що становлять небезпеку для життя.
Відповідно до поставленої мети, автором окреслено наступне коло завдань:
1. Встановити поняття злочинів, що становлять небезпеку для життя та їх місце в системі злочинів проти життя та здоров’я;
2. Визначити види та здійснити загальну характеристику злочинів, що становлять небезпеку для життя;
3. Дослідити особливості кваліфікації злочинів, що становлять небезпеку для життя і здоров`я людини, які вчинюються у сфері медичної діяльності;
4. Здійснити кримінально-правову характеристику та визначити особливості кваліфікації окремих складів злочинів, що становлять небезпеку для життя (залишення в небезпеці, незаконне проведення аборту, неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані).
Об’єктом дослідження є злочини, що становлять небезпеку для життя.
Предметом дослідження є кримінально-правовий аналіз та проблеми кваліфікації злочинів, що становлять небезпеку для життя.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить система загальнонаукових і спеціально-наукових методів, що забезпечили об’єктивний аналіз досліджуваного предмета. З урахуванням специфіки теми, мети і завдань дослідження застосовувались такі методи, зокрема: історико-правовий; компаративістський; догматичний; логіко-юридичний; системно-структурний; діалектичний; системного аналізу; структурно-функціональний. Ці та інші методи наукового дослідження використовувались у взаємозв’язку, що сприяло проведенню всебічного аналізу, обґрунтуванню теоретичних висновків та практичних рекомендацій.
Емпіричну базу дослідження склали наукові розробки з загальної теорії кримінального права, кримінального права, кримінології, кримінального процесу, тощо.
Нормативною базою дослідження є Конституція України, чинне кримінальне, кримінально-процесуальне законодавство України, постанови Пленуму Верховного Суду України, що мають відношення до досліджуваної проблеми.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що дане дослідження є першим в Україні спеціалізованим дослідженням, де проведено кримінально-правовий аналіз та досліджені проблеми кваліфікації злочинів, що становлять небезпеку для життя.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що сформовані й аргументовані у роботі теоретичні положення, висновки, пропозиції та рекомендації мають прикладний характер і можуть використовуватися у: законотворчій сфері – при вдосконаленні чинного кримінального законодавства; практичній діяльності – при правильній кваліфікації злочинів, що становлять небезпеку для життя; навчальному процесі – при викладанні курсів «Особлива частина кримінального права України», «Теорія кваліфікації злочинів», а також при підготовці підручників і навчальних посібників з кримінально-правових дисциплін.
Структуру роботи складають сім підрозділів, об’єднаних у два розділи, в яких послідовно розкривається тема роботи, а також вступ, висновки та список використаних джерел.
Список литературы ВИСНОВКИ

Таким чином, в результаті проведеного дослідження, автор зробив наступні висновки:
1. Автор визначив, що право на життя – це належна від народження, юридично закріплена, гарантована державою сукупність певних можливостей, об’єктивно зумовлених досягнутим рівнем розвитку людства, загальних та рівних для всіх, необхідних для користування та розпорядження таким соціальним благом як життя. Зміст права на життя утворюють конкретні юридичні можливості, пра¬вомочності, які надаються та гарантуються суб’єкту. Більшість вітчизняних вчених у змісті суб’єктивного права виділяють єдність трьох гарантованих можливостей: можливість певної поведінки самого носія суб’єктивного права; можливість вимагати здійснення пев¬них дій з боку інших (зобов’язаних) осіб; можливість звернутися в необхідних випадках до сили державного апарату.
2. Право на здоров’я, як встановив автор, є правом на наявний соматичний та психічний стан життєдіяльності організму, який визначається системою якісних та кількісних медичних показників.
3. Як визначив автор, злочини проти життя та здоров’я особи – це суспільно небезпечні та протиправні діяння, що посягають на життя й здоров’я особи, руйнують і спотворюють ці найцінніші блага, а також наражають на небезпеку заподіяння їм шкоди. Однією з груп зазначених злочинів є злочини, що ставлять у небезпеку життя та здоров’я особи. Злочини, що становлять небезпеку для життя та здоров’я, характеризуються насамперед тим, що кримінальна відповідальність за ними наступає не за безпосереднє позбавлення життя або заподіяння шкоди здоров'ю, а за діяння, що ставлять названі об'єкти в небезпеку заподіяння шкоди.
4. Автор зробив висновок, що в розділі ІІ Особливої частини КК об’єднано посягання на два різних родових об’єкти – суспільні відносини щодо охорони життя та суспільні відносини щодо охорони здоров’я особи. При цьому, кожний злочин проти життя завжди пов’язаний із заподіянням шкоди здоров’ю, проте не кожне посягання проти здоров’я зашкоджує життю. Деяким злочинам проти життя та здоров’я особи властиві додаткові обов’язкові чи факультативні безпосередні об’єкти (наприклад, воля, честь і гідність особи, встановлений законодавством по¬рядок надання громадянам медичної допомоги тощо). Злочини, що становлять небезпеку для життя та здоров’я особи можна розподілити на два види: злочини у медичній сфері (статті 131, 132, 138–145 КК); інші злочини (статті 134–137 КК). Відмінною ознакою злочинів у медичній сфері (статті 131, 132, 138–145 КК) є те, що всі вони пов’язані із здійсненням медичної або фармацевтичної діяльності.
5. Автор встановив, що незаконним є проведення аборту особою, яка не має спеціальної медичної освіти. Незаконний аборт ставить у небезпеку життя і здоров’я вагітної жінки, може супроводжуватись різними ускладненнями - кровотечами, сепсисом, безпліддям, психічними аномаліями, гінекологічними та онкологічними захворюваннями, смертю тощо. Аборти не лише механічно, біологічно і психічно травмують організм жінки, а й негативним чином впливають на демографічну ситуацію в країні, нерідко стають при¬чиною невиношування наступної вагітності (самовільних викиднів і передчасних пологів). Об'єктом незаконного абор¬ту є не тільки здоров'я жінки, але і її життя. Автор вважає можливість декриміналізації незаконного проведення аборту за умо¬ви згоди потерпілої, що висловлюється окремими науковцями, неприпустимою, особ¬ливо в сучасних умовах значної лояльності законодавства до питання реалізації репродуктивних прав.
6. Як встановив автор, залишенням в небезпеці є ненадання допомоги особам, які перебувають у небезпечному для життя стані. Об’єктом злочину, передбаченого ст. 135, є життя та здоров’я особи. Однак безпосереднім об’єктом у складі «залишення в небезпеці» є безпека існування категорії осіб, що мають властивості потерпілого, зазначені в диспозиції ст. 135 КК України, щодо яких у суб’єкта виникає обов’язок турботи та (або) надання допомоги у разі виникнення небезпеки для їх життя. Залишення в небезпеці може бути вчинене лише із прямим умислом. Аналізуючи санкції суміжних із ст. 135 КК статтей, автор зробив висновок щодо необхідності запровадження штрафу як виду покарання за залишення в небезпеці. Зазначене є раціональним та виваженим кроком у боротьбі з цим видом злочину та надасть можливість більш ефективного виконання мети покарання – попередження вчинення подібних злочинів.
7. Суспільна небезпечність ненадання допомоги є основною і головною ознакою, яка виявляється у настанні небезпечних для жертви наслідків, тобто виступає критерієм віднесення такого акту до категорії злочинних правопорушень. Здійснивши аналіз складу злочину, передбаче¬ного ст. 136 КК України, автор зробив висновок, що кримінально-правова заборона ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпеч¬ному для життя стані має подвійну форму вини, тобто — умисел (прямий і непрямий) щодо діяння та непрямий умисел або нео¬бережність (злочинна самовпевненість та злочинна недбалість) щодо наслідків. Спірним залишається пи¬тання щодо визначення ознак суб’єктивної сторони вказаного діяння.
8. Як встановив автор, неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей полягає у невиконанні або неналежному виконанні особою своїх професійних чи службових обов’язків щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх, що спричинило істотну шкоду здоров’ю потерпілого. Автор вважає невдалим законодавче закріплення в диспозиції ст.137 КК ознак об'єктивної сторони, а саме: суспільно небезпечного діяння і його наслідків. У діючій редакції законодавець передбачив відповідаль¬ність за «невиконання або неналежне виконання професійних або посадо¬вих обов'язків по охороні життя й здоров'я неповнолітніх». Більше вдалим є, на думку автора, використання в законі терміна «порушення». Необхідним автор вважає також доповнення кола обов'язків по охороні прав непо¬внолітнього обов'язками, заснованими на договірних відносинах. Тим самим закріплюється підстава кримінального переслідування осіб, які, не будучи представниками встановлених законом систем охорони дітей, проявляють злочинне неуцтво й беруться за виконання функцій по контролю, догляду за чужими дітьми (різно¬го роду няньки, виховательки, домробітниці та ін.) і допускають грубі пору¬шення при виконанні прийнятих обов'язків.
Отже, нормативно-правове врегулювання відповідальності за скоєння злочинів, що становлять небезпеку для життя, потребує вдосконалення шляхом внесення відповідних змін до КК України. Зазначене зумовлює актуальність проведення подальшої розробки даної проблематики з метою наукового обґрунтування зазначених змін.






СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - Ст. 141.
2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради України, 2003. - №№ 40-44. - Ст.356.
3. Цивільний кодекс України: наук.-практ. коментар: У 2 ч. / За заг. ред. Я. М. Шевченко. - К: Концерн «Видавничий дім «Ін Юре», 2004. - Ч. 1. – С. 377.
4. Кравченко В.В. Конституційне право України: навч. посіб. Ч. 1. - К., 1998. - 450 с.
5. Конституційне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищих закладів освіти / О.В. Городецький, М.І. Корнієнко, Є.Я. Кравець та ін./ За ред. В.Ф. Погорілка. - К.: Наукова думка, 1999. - 520 с.
6. Соловйов А.В. Право людини на життя: цивільно-правові аспекти: автореф. дис... канд. юрид. наук спец.: 12.00.03/ АВ.Соловйов. - Л., 2004. - 17 с.
7. Право фізичної особи на життя та здоров’я як об’єкт цивільно-правової регламентації: порівняльно-правовий аналіз регулювання в Україні, Угорській, Словацькій та Чеській республіках: автореф. дис... канд. юрид. наук спец.: 12.00.03 / С.Б.Булеца. - О., 2005. - 22 с.
8. Рогова О.Г. Право на життя в системі прав людини: автореф. дис... канд. юрид. наук спец. : 12.00.01 / О.Г. Рогова. - Х., 2006. - 20 с.
9. Малеина М. Н. О праве на жизнь / М. Н. Малеина // Государство и право. - 1992. - № 2. - С. 50-59.
10. Wellman C.A. Theory of Rights. Persons under Laws, Institutions and Morals. - Rowman and Allanheid Publishers, 1985. - 658 р.
11. Матузов Н.И. Личность. Права. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права / Н.И. Матузов. - Саратов: Сарат. ун-т, 1972. - 292 с.
12. Гурська Т. Право на здоров’я в системі особистих немайнових прав // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 6. - С. 39.
13. Тихомиров Ю.А. Организационные начала публичного регулирования медицинских услуг. - М.: Статут, 2001 – 418 с.
14. Глушков В.А. Социологические и правовые аспекты эвтаназии / В.А. Глушков // Социологические исследования. - 1992. - № 7. - С. 13-16.
15. Глушков В.А. Эвтаназия (уголовно-правовые аспекты) / В.А. Глушков // Проблеми боротьби зі злочинністю в Україні (тези доповідей і повідомлень на республіканській науковій конференції). 25-26 вересня 1992 р. - К., 1992. - С. 48-49.
16. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 // Відомості Верховної Ради України, 2001. - № 25-26. - Ст.131.
17. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України, 1993. - № 4. - Ст.19.
18. Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині» від 16.07.1999 № 1007-XIV // Відомості Верховної Ради України, 1999. - № 41. - Ст.377.
19. Постанова Кабінету Міністрів України «Питання запобігання та захисту населення від ВІЛ-інфекції та СНІД» від 18.12.1998 № 2026 // Офіційний вісник від 08.01.1999. - № 51.
20. Наказ МОЗ України «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» від 17.01.1995 № 6 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95.
21. Наказ МОЗ України «Про затвердження нормативно-правових документів з питань трансплантації» від 25.09.2000 № 226 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0697-00.
22. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_004.
23. Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_085.
24. Європейська конвенція про запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводжен¬ню чи покаранню від 28 листопада 1987 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU87K01U.html.
25. Про судову практику в справах про необхідну оборону : постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квіт¬ня 2002 р. № 1 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua.
26. Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи: постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. № 2 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.
27. Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки : постанова Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 р. № 7 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua.
28. Вереша Р.В. Кримінальне право України. Загальна частина Навчальний посібник. - 2-ге вид., перероб. та доп. станом на вересень 2011 р. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 320 с.
29. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. проф. М. І. Бажанова , В. В. Сташиса, В. Я. Тація. - 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
30. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка - 7-ме вид., переробл. та допов - К.: Юридична думка, 2010 - 1288 с.
31. Закон України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.1995 № 239/95-ВР // Відомості Верховної Ради України, 1995. - № 23. - Ст.183.
32. Про соціально-економічне становище України. Демографічна ситуація [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua.
33. Щепин О.П. Здоровье населения Российской Федерации: проблемы и перспективы / О.П. Щепин // Вестник РАМН. - 1996. - С.11-15.
34. Неравенство и смертность в России; под ред. В. Школьникова, Е. Андреева, Т. Малевой. - М.: Сигналъ, 2000. - 107 с.
35. Суханова Л.П. Перинатальные проблемы воспроизводства населения России в переходный период / Л.П. Суханова - М: КАНОН, 2006. - 271 с.
36. Аборти в Україні: медичні та етичні проблеми/Ю. Г. Антипкін [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Чернівці:БДМУ, 2012. - Т. 2. - №№ 4.-С.15-21.
37. Ричка В. М. Шлюб і подружнє життя у Київській Русі // Український історичний журнал.— 1992.— № 1.— С. 131-141.
38. Права, за якими судиться малоросійський народ. 1743. Відп. ред. та автор передмови академік НАН України Ю. С. Шемчушенко, Упорядник та автор нарису К. А. Вислобоков.— К., 1997.— 547 с.
39. Постановление Наркоматов Юстиции и Здравоохранения от 18.11.1920 г. «Об охране здоровья женщины» // Известия ВЦИК Советов Рабочих, Крестьянских, Казачьих и Красноармейских Депутатов и Московского Совета Рабочих и Красноармейских Депутатов.— 1920.— № 259(1106), 18 ноября.
40. Указ Президиума Верховного Совета СССР «Об отмене уголовной ответственности беременных женщин за производство абортов» от 05.08.1954 // Ведомости Верховного Совета СССР.— 1954 г.— № 15.— С. 334.
41. Указ Президиума Верховного Совета СССР «Об отмене запрещения абортов» от 23.11. 1955 // Ведомости Верховного Совета СССР.— 1955.— № 22.— С. 425.
42. Кримінальний кодекс Української РСР.— К.: Державне видавництво політичної л-ри УРСР.— 1961.— 133 с.
43. Maurach R. Deutsches Strafrecht. Beson- derer Teil. 2. Auflage / R. Maurach. - Karlsruhe, 1956. - S. 50.
44. Загородников Н.И. Преступления про¬тив здоровья / Н.И. Загородников. - М., 1969. - 320 с.
45. Горелик И.И. Квалификация преступле¬ний опасных для жизни и здоровья / И.И. Горелик. - Минск, 1973. - 157 с.
46. Красиков А.Н. Уголовно-правовое зна¬чение согласия «потерпевшего» при ал¬лотрансплантации / А.Н. Красиков // Труды высшей школы МВД СССР. - М., 1971.- С. 141-148.
47. Нагаєць О. О. Аналіз об'єкта незаконного проведення аборту / О. О. Нагаєць. // Право та державне управління. - 2011, № 3. - С .81-84.
48. Мальцев В. В. Соціальна відповідальність особи, кримінальне право та кримінальна відповідальність /В. В. Мальцев //Правознавство. - 2000. - № 6. - С. 14-18.
49. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів /М. Й. Коржанський. - К. : Атіка, 2002. - 640 с.
50. Кондрашова Т. В. Проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти життя, здоров’я, статевої недоторканності / Т. В. Кондрашова. - Єкатеринбург : Гуманітарний університет, 2000. - 348 с.
51. Орлов П. І. Кримінальна відповідальність за залишення в небезпеці потерпілого / П. І. Орлов. - Х. : Юрист, 1982. - 90 с.
52. Кримінальне право України. Загальна та Особлива частина: Навч. посібн. / [В. О. Кузнецов, М. П. Стрельбицький, В. К. Гіжевський.]; За ред. І. В. Оленченко. - К.: Істина, 2005. - 380 с.
53. Волков Б. С. Проблема воли и уголовная ответствен¬ность. - Казань, 1965. - 136 с.
54. Светлов А. Я. Ответственность за должностные пре¬ступления. - К., 1978. – 303 с.
55. Филановский И. Г. Социально-психологическое отношение субъекта к преступлению. - Ленинград, 1970. - 173 с.
56. Уголовное право Российской Федерации. Общая часть / Отв. ред. Б. В. Здравомыслов. - М., 1996. - 498 с.
57. Тяжкова И. М. Неосторожное преступление с ис¬пользованием источников повышенной опасности / Под ред. В. С. Комисарова. - СПб., 2002. - 165 с.
58. Нерсесян В. А. Ответственность за неосторожные преступления. - СПб., 2002. - 153 с.
59. Уголовный кодекс Украины. Научно-практический комментарий. - Изд. 3, исправ. и доп. / Отв. ред. С. С. Яценко. - К., 2003. - 1119 с.
60. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручн. / Відп. ред. В. І Шакун. - К., 1998. - 894 с.
61. Тимчук О. Л. Суб’єктивна сторона залишення в небезпеці // Підприємство, господарство і право. - № 1. - 2004. - С. 80-84.
62. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. - Вид. 3, перероб. та доп. / За ред. М. І. Хавронюка. - К., 2003. - 1056 с.
63. Уголовное право России. Особенная часть: Учебник / Под ред. В. Н. Кудрявцева, А. В. Наумова. - М., 1999. - 412 с.
64. Уголовное право. Особ. часть: Учебник для вузов / Отв. ред. И. Я. Козаченко, З. А. Незнакова, Г. П. Новоселов. - М., 1998. - 431 с.
65. Горелик А. С. Ответственость за оставление в опас¬ности: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - Ленин¬град, 1964. - 23 с.
66. Курс советского уголовного права. Особенная часть: В 5 т. / Отв. ред. М. Д. Шаргородский, Н. А. Беляев. - Т. 3. - Ленинград, 1973. - 436 с.
67. Сташис В. В., Бажанов М. И. Личность - под охра¬ной уголовного закона. - Симферополь, 1996. - 235 с.
68. Кирпичеко Т. В. Уголовная ответственность за остав¬ление в опасности: Автореф. дис. . канд. юрид. наук. - М., 1983. - 22 с.
69. Курс советского уголовного права. Особенная часть: В 6 т. / Под ред. А. А. Пионтковского. - Т. 5. - М., 1971. - 453 с.
70. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. Спеціальний випуск // Відп. ред. Я. Ю. Кондратьєв, С. С. Яценко. - К.: Юрінком, 1994. - 798 с.
71. Наказ МОЗ України «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» від 17.01.1995 № 6 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95.
72. Хуторянський О.В. Характеристика суб’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 136 КК України / О.В. Хуторянський // Вісник Академії адвокатури України. – 2010. - № 1. – С. 207-208.
73. Рашковская Ш. С. Преступления против жизни, здоро¬вья, свободы и достоинства личности. Лекции для студентов ВЮЗИ / Под ред. А.Н. Васильева. М., 1956 – 87 с.
74. Загородников Н.И. Преступления против жизни по советскому уголовному праву. М., 1961 – 248 с.
75. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів юрид. вузів і фак. / Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко, С.Я. Лихова та інші; За редакцією П.С. Матишевського та інших. К., 1999 – 896 с.
76. Попов А. Н. Преступления против личности при смягчающих обстоятельствах. СПб., 2001 – 117 с.
77. Баліцька О. Як я розумію право на жит¬тя // Право України. 1999. № 7. - С. 88-92.
78. Коррекционная педагогика: Основы обучения и воспитания детей с отклонениями в развитии: Учеб. пособие: Для студентов сред. пед. учеб. заведе¬ний/ Пузанов Б. П., Селиверстов В.И., Шаховская С.Н., Костенкова Ю.А.; Под ред. Б. П. Пузанова. 3-е изд., доп. М., 1999 – 144 с.
79. Наумов А. В. Российское уголовное право. Общая часть. — М., 1996. — 560 с.
80. Бєлова О. Деякі аспекти характеристики суб’єктивної сторони злочинів проти сім’ї та неповнолітніх // Право України. — 2005. — № 5. — С. 120-125.
81. Дагель П. С., Котов Д. П. Субъективная сторона преступления и ее установле¬ние : моногр. : науч. изд. — Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1974. — 243 с.
82. Дагель П. С. Неосторожность : криминологические и уголовно-правовые пробле¬мы. — М. : Юрид. лит., 1977. — 143 с.
83. Пинаев А. А. Курс лекций по Общей части уголовного права Украины. — Харь¬ков : «Юридический Харьков», 2002. — 568 с.


Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 500





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.