У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Кримінально-правові проблеми захисту дитинства в Україні
Количество страниц 134
ВУЗ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Год сдачи 2014
Содержание ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАХИСТУ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ПРОБЛЕМ ДИТИНСТВА В УКРАЇНІ 8
1.1. Загальна характеристика захисту прав дитини кримінально-правовими засобами 8
1.2. Міжнародне регулювання захисту прав неповнолітніх 14
1.3.Кваліфікація за сукупністю злочинів 19
1.4. Відмежування від подібних складів злочину 25
Висновки до розділу 30

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУБ’ЄКТИВНИХ ТА ОБ’ЄКТИВНИХ ОЗНАК СКЛАДІВ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ДИТИНСТВА В УКРАЇНІ 33
2.1.Об’єкт злочинів 33
2.2. Об’єктивна сторона 45
2.3. Суб’єкт злочинів 58
2.4.Суб’єктивна сторона 67
Висновки до розділу 75

РОЗДІЛ 3. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ДИТИНСТВА В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ 77
3.1. Сучасний стан захисту прав неповнолітніх кримінальним законодавством України 77
3.2. Шляхи законодавчого вдосконалення, щодо захисту прав неповнолітніх 89
Висновки до розділу 97
POЗДIЛ 4. OХOPOНA ПPAЦI ТA БEЗПEКA В НAДЗВИЧAЙНИХ CИТУAЦIЯХ 99
4.1. Cиcтeмa упpaвлiння oхopoнoю пpaцi нa пiдпpиємcтвi, opгaнiзaцiї тa уcтaнoви 99
4.2. Oхopoнa пpaцi у вiддiлi (пiдpoздiлi, нa poбoчoму мicцi) 109
4.3. Poзpoбкa peкoмeндaцiй пo пoкpaщeнню умoв oхopoни пpaцi нa пiдпpиємcтвi 113

ВИСНОВКИ 117

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 122

ДОДАТКИ 132


СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЗУ – Закон України
КМ України – Кабінет Міністрів України
CУOП - cиcтeмa упpaвлiння oхopoнoю пpaцi
CУOПП - cиcтeми упpaвлiння oхopoнoю пpaцi нa пiдпpиємcтвi
ЯOУ - якocтi oб'єктa упpaвлiння






ВСТУП

Актуальність теми. Конституція України визначає, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою, будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом [1, ст. 51-52]. Зазначене відповідає ч. 3 ст. 16 Загальної декларації прав людини, в якій говориться, що кожна дитина без будь-якої дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, національного чи соціального походження майнового стану або народження має право на такі заходи захисту, які є необхідними в її становищі як малолітньої з боку її сім'ї, суспільства і держави [2].
Відповідно до Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 р., дитині має бути забезпечений спеціальний захист законом або іншими засобами і надані можливості та сприятливі умови, які дозволили б їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах, що забезпечують свободу і гідність особи [3].
Реалізація зазначених положень щодо захисту дитинства здійснюється, у тому числі, й за допомогою кримінально-правових норм. Адже кримінально-правова охорона дитинства від суспільно небезпечних посягань є необхідною складовою частиною їх державного захисту.
Аналіз чинного кримінального законодавства України показує, що у ньому передбачено низку статей, які встановлюють відповідальність за посягання на неповнолітніх, їх фізичний, психічний, соціальний та духовний розвиток, а також на сімейні відносини. Ці статті розташовані у різних розділах Особливої частини КК, зокрема: ст. 137 «Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей» – у розділі ІІ «Злочини проти життя та здоров’я особи»; ст. 148 «Підміна дитини» та ст. 150 «Експлуатація дітей» – у розділі ІІІ «Злочини проти волі, честі та гідності особи»; ст. 155 «Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості» та ст. 156 «Розбещення неповнолітніх» – у розділі ІV «Злочини проти статевої свободі та статевої недоторканості особи»; ст. 164 «Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей», ст. 165 «Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків», ст. 166 «Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування», ст. 167 «Зловживання опікунськими правами», ст. 168 «Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння)», ст. 169 «Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння)» – у розділі V «Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина»; ст. 304 «Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність» – у розділі ХІІ «Злочини проти громадського порядку та моральності»; ст. 323 «Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу» та ст. 324 «Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів» – у розділі ХІІІ «Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення» та ін.[4].
З вище наведеного аналізу видно, що злочини проти дитинства не утворюють єдиної цілісної системи, однак питання дослідження злочинів проти неповнолітніх є надзвичайно актуальним. Це обумовлено тим, що проблема злочинності проти неповнолітніх осіб набула для населення особливе значення. Ця проблема стала соціальним лихом, загрозливим безпеки підлітків. Адже нерідко дорослі особи втягують неповнолітніх у вчинення злочинів, тим самим порушуючи повноцінний процес виховання підлітка. Разом з тим, неповнолітні, за вчинення суспільно небезпечних діянь, несуть менш суворе покарання, на відміну від дорослих.
Стан наукової розробки. Проблеми кримінально-правового захисту дитинства досліджувалися у роботах О.М. Костенка, Л.М. Кривоченко, Ф.Г. Бурчака, В.П. Ємельянова, І.П. Лановенка, П.С. Матишевського, В.О. Навроцького, В.К. Негоденка, Ю.Є. Пудовочкина, В.С. Савельєвої, І.Ю. Топольскової, М.І. Трофімова, Н.С. Юзікової, С.С. Яценка та ін. Однак переважна більшість робіт цих науковців застаріли після прийняття чинного Кримінального кодексу України. У вітчизняній науці відчувається брак комплексних системних досліджень кримінально-правового захисту дитинства. Відсутній серед науковців й єдиний підхід до досліджуваного явища. Відсутність такого підходу при дослідженні зазначених питань лишала науковців можливості проаналізувати проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти неповнолітніх у їх єдності та взаємозв’язку, виявити таким чином прогалини у кримінально-правовій охороні цих відносин та розробити й запропонувати законодавцю єдину цілісну й несуперечливу систему норм, яка б забезпечувала всебічний захист зазначених відносин від суспільно небезпечних посягань. Зазначене обумовлює актуальність дослідження кримінально-правового захисту дитинства в Україні.
Метою даної роботи є дослідження кримінально-правових проблем захисту дитинства в Україні.
Відповідно до поставленої мети, автором окреслено наступне коло завдань:
1. Здійснити загальну характеристику захисту прав дитини кримінально-правовими засобами.
2. Розглянути міжнародне регулювання захисту прав неповнолітніх.
3. Дослідити кваліфікацію за сукупністю злочинів.
4. Відмежувати злочини проти дитинства від подібних складів злочину.
5. Здійснити аналіз суб’єктивних та об’єктивних ознак складів злочинів проти дитинства в Україні.
6. Визначити сучасний стан захисту прав неповнолітніх кримінальним законодавством України.
7. Запропонувати шляхи законодавчого вдосконалення, щодо захисту прав неповнолітніх.
8. Дослідити охopoну пpaцi тa бeзпeкa в нaдзвичaйних ситуаціях.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини щодо проблем захисту дитинства в Україні кримінально-правовими засобами.
Предметом дослідження є характеристика кримінально-правових проблем захисту дитинства в Україні.
Методи дослідження обрано з урахуванням поставленої в дипломній роботі мети та завдань дослідження, його об’єкта та предмета.
Діалектичний метод дозволив розглянути питання кримінальної відповідальності за злочини проти дитинства через дослідження більш загальних категорій кримінального права у їх єдності та діалектичному розвитку.
За допомогою системно-структурного аналізу вдалося показати внутрішню побудову складів злочинів, які передбачають відповідальність за злочини проти неповнолітніх, місце кримінальної відповідальності за розглядувані злочини в системі складів злочинів Особливої частини кримінального права.
Соціологічні методи використовувалися при вивченні практики застосування норм КК, які передбачають відповідальність за злочини проти неповнолітніх.
Структуру роботи складають тринадцять підрозділів, об’єднаних у чотири розділи, в яких послідовно розкривається мета дослідження, в також вступу, списку умовних скорочень, висновків та списку використаних джерел.
Список литературы ВИСНОВКИ

Таким чином, в результаті проведеного дослідження, автор зробив наступні висновки:
1. Загальна частина Кримінального кодексу містить низку норм, що забезпечують нормальний фізичний і психічний розвиток неповнолітніх: вчинення злочину неповнолітнім є обставиною, що пом’якшує кримінальне покарання (п. 3 ч. 1 ст. 66); до осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років, не застосовується довічного позбавлення волі (ч. 2 ст. 64). В Особливій частині Кримінального кодексу є значна кількість норм про злочини, потерпілими від яких можуть бути лише неповнолітні (чи окремі їхні категорії), або ж караність яких посилюється при вчиненні їх щодо неповнолітні. Ряд статей КК України, де потерпілим може бути будь-яка особа, передбачають підвищену відповідальність (більш суворий вид чи розмір покарання), якщо злочини вчинені проти новонароджених дітей, малолітніх, неповнолітніх осіб або із залученням малолітнього чи неповнолітнього. Разом з тим, окремі статті чинного КК України не передбачають посиленого захисту малолітніх чи неповнолітніх від злочинних посягань. У змісті деяких статей кримінального закону закладений обмежений захист інтересів дітей через термінологічні особливості чинного законодавства, зокрема, відмінність категорій «малолітніх» та «неповнолітніх». Внесення необхідних коректив до КК України з приводу вищевказаних проблем може дозволити більш ефективно захищати дітей від злочинних посягань, посилити превентивну роль кримінального закону, а також сприятиме виконанню Україною її міжнародних зобов’язань у сфері прав дитини, які передбачають охорону і захист всіх осіб, які не досягли повноліття.
2. У світі створена дієва система міжнародно-правових актів щодо захисту прав дітей. На поточний час триває процес імплементації їх норм до вітчизняного законодавства.
3. Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більшої кількості злочинів, передбачених різними статтями чи різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено. Кожен зі злочинів, які належать до сукупності, підлягає самостійній кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті КК України.
4. Злочини проти дитинства відрізняє від інших складів злочинів єдиний їх об’єкт – нормальний розвиток особистості неповнолітнього. Аналіз нормативно-правових актів України свідчить, що й у вітчизняному законодавстві поняття «дитина» трактують по-різному. До того ж у чинному законодавстві, зокрема в кримінальному праві, проблема виникає у зв’язку з ототожненням термінів «дитина» та «неповнолітній». Є потреба приведення національного законодавства щодо захисту прав і свобод людини у відповідність із міжнародними стандартами, зокрема уніфікувати відповідні поняття у сфері захисту дитинства. Враховуючи те, що поняття «неповнолітній» є правовим і пов’язане з набуттям певних прав й обов’язків, а «дитина» є більш загальним і не стосується правоздатності, на думку автора, варто при визначенні осіб віком від народження до вісімнадцяти років використовувати термін «дитина».
5. Об’єктами злочинів проти дитинства можуть бути життя та здоров’я дитини; її воля, честь і гідність, фізичне і психічне здоров’я дитини; статева недоторканість і нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітніх; право неповнолітніх дітей на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток; нормальний моральний розвиток неповнолітніх.
6. До ознак об'єктивної сторони злочину проти дитинства відносять: суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на той чи інший об'єкт; суспільно небезпечні наслідки; причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) і наслідками. Об’єктивні сторони злочинів проти дитинства різняться в залежності від злочину. Найчастіше вони характеризуються фізичним або психологічним насиллям на дітьми, використанням їх фізичної та інтелектуальної незрілості.
7. Суб’єкт злочинів проти дитинства може бути як загальним так і спеціальним. Серед спеціальних суб’єктів можна назвати особу, на яку покладено професійні чи службові обов’язки щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх; батьків або особи, які їх заміню¬ють; будь-які інші особи, крім батьків та осіб, які замінюють батьків.
8. Суб’єктивні сторони злочинів проти дитинства частіше всього характеризуються прямим умислом. Однак є й склади злочинів, що передбачають необережність.
9. На сьогодні через недосконалість кримінально-правових норм існують значні проблеми захисту прав неповнолітніх. Так, притягти до відповідальності за здійснення будь-якої незаконної угоди щодо передачі людини можна тільки в тому випадку, якщо має місце її переміщення через державний кордон України. Під дію закону, таким чином, не підпадають ситуації, якщо такі дії відбуваються в межах України. Потребує уваги і проблема захисту жертв торгівлі дітьми та їх реабілітація, розробки на національному рівні керівних принципів щодо захисту жертв до, протягом і після кримінального розслідування. Значну проблему в Україні складає комерційна сексуальна експлуатація дітей. Актуальною є й проблема трудової експлуатації дітей, зокрема через жебрацтво. Невтішний стан захисту в Україні неповнолітніх від розбещення. Автор вважає, що призначення у якості покарання обмеження волі за вчинення розпусних дій щодо неповнолітніх, з міркувань спе¬ціальної превенції, забезпечення статевої недоторканості малолітніх потер¬пілих є неприйнятним. Невтішною є й статистика ухилення від сплати аліментів в Україні. Причиною цьому, на думку автора, є зокрема недоскональна практика застосування кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів. На практиці, працівники міліції не дуже охотне беруться за притягнення таких злочинців до кримінальної відповідальності. Часто закривають справу на підставі усних свідчень підозрюваного щодо його сплати заборгованості, не підкріплюваній жодним документом.
10. На підставі аналізу кримінально-правових норм щодо захисту дитинства, автор зробив висновок, що низка статей Кримінального кодексу потребує змін і доповнень: у п. 2 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 136, ч. 2 ст. 146 необхідно встановити підвищену відповідальність за злочини, вчинені щодо неповнолітньої, а не малолітньої особи; за окремі злочини, такі як умисні тілесні ушкодження, побої і мордування, катування, погроза вбивством, порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини, якщо вони вчинені проти дитини потрібно передбачати більш суворе покарання; слід передбачити кримінальну відповідальність батьків та осіб, що їх замінюють, чи тих, хто безпосередньо займається вихованням дітей, за жорстоке поводження та статеве насильство над ними; слід передбачити більш жорстоке покарання за злочин, передбачений 304 Кримінального кодексу України; зробивши заміну в диспозиції ч. 1 ст. 150 КК слова «дітей» словом «дитини», законода¬вець не зробив відповідної заміни у назві цієї статті. Отже, потрібно виправити цей недолік.
11. Необхідним є створення при Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту і його обласних управлінь Центру по запобіганню сексуальному насильству, який би займався питаннями запобігання злочинам проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх, а також реабілітацією потерпілих і соціальною адаптацією осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що відбувають покарання за злочини цієї категорії. Подальші дослідження цієї проблематики, на думку автора, слід проводити у напрямку наукового обґрунтування змін до норм Кримінального кодексу України з метою їх приведення у відповідність до міжнародних стандартів.








СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28.06.1996р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948р. // Голос України від 10.12.2008. – № 236. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_021.
3. Декларація прав дитини від 20.11.1959 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/975_421.
4. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст.131.
5. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – Ст.135.
6. Тацій В. Новий Кримінальний кодекс України / Тацій В., Сташис В. // Право України. – 2001. – № 7. – С. 3-9.
7. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р.: за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : Каннон ; А.С.К., 2003. – 1104 с.
8. Проць О.Є. Захист прав дитини кримінально-правовими засобами // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2008. – № 47. – С. 212-218.
9. Мороз В. Про юридичну оцінку суспільно небезпечних вчинків, скоєних підлітками віком від 11 до 14 років / Мороз В. // Право України. – 1999. – № 9. – С. 72-75.
10. Сторчак Н.А. Права дитини в Україні: навч.- метод. посіб. – Миколаїв: МОІППО, 2009. – 156 с.
11. Конвенція про права дитини від 20.11.1989р. (рат. 27.02.1991) – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_021.
12. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16.12.1966 р. (рат. 19.10.1973) – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_043.
13. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16.12.1966р. (рат. 19.10.1973) – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_042.
14. Декларація ООН про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному і міжнародному рівнях від 03.12.1986 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_131.
15. Гаазька конвенція про захист дітей та співробітництво в галузі міждержавного усиновлення від 29.05.1993р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_365.
16. Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25.10.1980 р. (рат. 11.01.2006) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_188.
17. Європейська конвенція про здійснення прав дітей від 25.01.1996 р. (рат. 03.08.2006) – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_135.
18. Конвенція про контакт з дітьми від 15.05.2003 р. (рат. 20.09.2006) – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_659.
19. Європейська конвенція про правовий статус дітей, народжених поза шлюбом від 15.10.1975 р. (рат. 14.01.2009) – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_568.
20. Європейська конвенція про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми від 20.05.1980 р. (рат. 06.03.2008) – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_327.
21. Конвенція про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей від 19.10.1996 р. (рат. 14.09.2006) – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/943_111
22. Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх «Пекінські правила» від 29.11.1985р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_211.
23. Правила ООН щодо захисту неповнолітніх, позбавлених волі від 14.12.1990р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_205.
24. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів. – К.: Наука, 2004. – 216 с.
25. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / За ред. проф. М. І. Бажанова , В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 480 с.
26. Колесник М. О. Об’єкт злочину, передбаченого ст. 150 Кримінального кодексу України «Експлуатація дітей» / М. О. Колесник // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженні молодих вчених. – 2005. – С. 109–114.
27. Закон України «Про громадянство» від 18.01.2001р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст.65.
28. Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 30. – Ст.142.
29. Крестовська Н. М. Використання дітей молодшого віку при жебракуванні: проблеми кваліфікації та юридичного реагування / Н. М. Крестовська, М. А. Готвянська // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2005. – № 12. – С. 12-18.
30. Коломоєць О. Д. Проблематика визначень понять «експлуатація дитини» та «експлуатація дитини в сім’ї» в чинному законодавстві України / О. Д. Коломоєць // Держава та регіони. – 2009. – № 1. – С. 153–159.
31. Левицька Л. В. Запобігання насильницьким злочинам щодо неповнолітніх в Україні : Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Л. В. Левицька. – К., 2003. – 20 с.
32. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка - 7-ме вид., переробл. та допов - К.: Юридична думка, 2010. – 1288 с.
33. Хавронюк М. Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (коментар нового закону) / М. Хавронюк // Вісник Львів. ун-ту. – 2009. – № 49. – С.244–249.
34. Світличний О.О. Доктринальне визначення об'єкта злочину розбещення неповнолітніх / О. О. Світличний // Публічне право, 2013. – № 2 (10). – С. 134-144.
35. Кузнецов В.В., Савченко А.В. Кримінальне право України: питання та задачі для підготовки до вступних, семестрових та державних екзаменів: Навч. посіб. / За заг. ред. О. М. Джужи. – Вид. 2-ге доп. та перероб. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 392 с.
36. Методичні рекомендації щодо протидії втягненню неповнолітніх у злочинну діяльність, проституцію, пияцтво, наркоманію та жебрацтво [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://umdpl.info/index.php?id=1324587308.
37. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 1196 с.
38. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. –№ 51. – Ст.1122.
39. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність» від 27 лютого 2004 р. № 2. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.
40. Заславська М. Г. Суб’єкт неналежного виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей (ст.137 КК України) / М. Г. Заславська // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 385–395.
41. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 5 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/va005700-04.
42. Вереша Р.В. Кримінальне право України. Загальна частина. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 960 с.
43. Брайловська А. І. Суб’єктивна сторона невиконання чи неналежного виконання обов’язків щодо охорони життя і здоров’я дітей / А.І. Брайловська // Часопис цивільного і кримінального судочинства. – № 3. – С. 111-118.
44. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи» № 5. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.
45. Світличний О.О. Суб’єктивні ознаки розбещення неповнолітніх / О.О. Світличний // Вісник Запорізького національного університету, 2011. – № 1. – С. 232-237.
46. Проблеми прав дитини в Україні. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.osvita.org.ua.
47. Вопросы и ответы о коммерческой эксплуатации детей : информ. буклет ЭКПАТ Интернешнл.– Таиланд : ECPAT, 2001. – 38 с.
48. Швед О. В. Сексуальна експлуатація неповнолітніх як соціальне явище: тенденції і шляхи профілакти¬ки : автореф. дис. ... канд. соц. наук / О. В. Швед. – Харків, 2006. – 21 с.
49. Кoдекс зaкoнiв пpo пpaцю Укpaїни вiд 10.12.1971p. // Вiдoмocтi Веpхoвнoї Paди Укpaїни. – 1971. – № 50. – Ст. 375.
50. Паралельний світ. Жебрацтво як трудова експлуатація дітей [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cspd.zu.edu.ua/progect/zhebractvo.pdf.
51. Хавронюк М. І. Відповідальність за зґвалтування: в Україні та за кордоном / М. І. Хавронюк // Право і суспільство. – 2009. – № 3. – С. 75-87.
52. Стан злочинності в Україні за статистичними даними Департаменту інформаційних технологій МВС України у 2002-2010 рр. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://dit.mvs.gov.ua/mvs/control/dit/uk/index/.
53. Пономаренко Ю. А. Поняття пеналізації злочинів / Ю. А. Пономаренко // Питан¬ня боротьби зі злочинністю : зб. наук. праць. – 2010. – Вип. 21. – С. 71-84.
54. Закон України «Про внесення змін до статей 155 та 156 Кримінального кодексу України щодо відпо¬відальності за розбещення неповнолітніх» від 25.09.2008 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 25-26. – Ст. 131.
55. Музика А. А. Покарання за незаконний обіг наркотичних засобів : моногра¬фія / А. А. Музика, О. П. Горох. – Хмельницький : Вид-во Хмельн. ун-ту управл. та права, 2010. – 256 с.
56. Чмут С. В. Кримінальна відповідальність за статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості : монографія / С. В. Чмут, П. В. Хряпінський. – Запоріж¬жя : КСК-Альянс, 2011. – 184 с.
57. Кирись Б. О. Застосування покарання у вигляді обмеження волі / Б. О. Кирись // Вісник Хмельн. ін-ту регіон. управл. та права. – 2004. – № 3. – С. 175-182.
58. Хряпінський П.В., Світличний О.О. Санкції та покарання за розбещення неповнолітніх / П.В. Хряпінський, О.О. Світличний // Публічне право. – К., 2012. – № 3. – С.110-120.
59. Почти 700 тыс. производств о взыскании алиментов в пользу детей не выполнены, – ГПУ. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://pravo.ua/news.php?id=0037911.
60. Косенко І. Захист неповнолітніх потерпілих від статевих злочинів / Косенко І. // Право України. – 2003. – № 2. – С. 35-37.
61. Киренко С. Кримінально-правова охорона неповнолітніх : новий КК – старі проблеми / Киренко С. // Право України. – 2002. – № 6. – С. 39-41.
62. Лисенко І. Кримінально-правовий захист дітей від експлуатації / Лисенко І. // Право України. – 2002. – № 4. – С. 65-69.
63. Ривман Д. В. Использование виктимологических данных в предотвращении преступлений / Д. В. Ривман // Вопросы профилактики преступлений. – Л.: 1980. – С. 52.
64. Козлюк Л. Шляхи вдосконалення запобігання статевим злочинам щодо неповнолітніх / Л. Козлюк // Юридичний журнал, 2010. – № 5. – С. 54-57.
65. Трунов И. Л. В Парламенте страны рассмотрят возможность введения в России химической кастрации для педофилов / И. Трунов [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.svpressa.ru/society/article/14877.
66. Бірюченський О., Роцька Т. Рецедивна злочинність: упущення при розслідуванні і розгляді справ. – К.: Атіка. – 2008. – 386 с.
67. Вереша Р.В., Туркевич І.К. Кримінальне право України. Загальна частина. – К.: ЦУЛ. – 2007 – 208 с.
68. Кривоченко Л.Н. Борьба с рецидивом. – Х.: Право. – 1973. – 326 с.
69. Кривошеїн П.К. Повторність в кримінальному праві. – К.: Атіка. – 1990. – 367 с.
70. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М. В. Володько, О. О. Дудоров та ін.; За ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. – 5-те вид., переробл. та допов. – К.: Атіка. –2009. – 408 с.
71. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник/ Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, Л.М. Кривоченко – К.: Атіка. – 2007. – 309 с.
72. Кримінальне право України: Загальна та Особлива частина. Навч. посіб. / В.О. Кузнєцов, М.П. Стрельбицький, В.К. Гіжевський. – К.: Істина, 2005. – 380 с.
73. Гіжевський В.К., Ліненко М.О., Митрофанов І.І. Кримінальне право України. Загальна частина. Підручник. – К.: Атіка. – 2012. – 708 с.
74. Голіна В. Рецидивна злочинність в Україні: Рівень, структура, динаміка. – К.: Юрінком Інтер. – 2004. – 388 с.
75. Зелинський А.Ф. Рецидив преступлений (структура, связи, прогнозирование). – Х.: Право. – 1980 – 152 с.
76. Іванов Ю. Ф. Кримінальне право України. Загальна частина: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: Атіка. – 2003. – 354 с.
77. Кримінальне право України: Особлива частина: Підр. для студентів вищих навчальних закладів освіти/ За ред. М.І.Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К.: Юрінком Інтер – 2001. – 490 с.
78. Кримінально-процесуальне право України: Підручник / За загальною редакцією Ю.П. Аленіна. – X.: ТОВ «Одіссей». – 2009. – 816 с.
79. Кузнєцов В.О., Гіжевський В.К Кримінальне право України (повний курс в схемах і таблицях). Навчальний посібник. – К.: Кондор. – 2005. - 459 с.
80. Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 49. – Ст. 668.
81. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 46-47. – Ст. 403.
82. Закон України «Про пожежну безпеку» від 17.12.1993р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 5. – Ст. 21.
83. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 19.
84. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. – Ст. 218.
85. Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 08.02.1995р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 12. – Ст. 81.
86. ДСАНПІН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ». – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0007282-98.
87. НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці». – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://kiev.convdocs.org/docs/252/index-12726.html.
88. ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення». – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://www.strоy-kаt.kiev.uа/dbn-v25-28-2006-prirоdne-i-shtuchne-оsvitlennyа.
89. ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень». – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=1972.
90. ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку». – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0007282-98.
91. НПAOП 0.00-4.03-04 «Пoлoжeння пpo Дepжaвний peєcтp нopмaтивнo-пpaвoвих aктiв з питaнь oхopoни пpaцi». Нaкaз Дepжнaглядoхopoнпpaцi вiд 08.06.2004 p. № 151. – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=1789.
92. НПAOП 0.00-4.33-99 «Пoлoжeння щoдo poзpoбки плaнiв лoкaлiзaцiї тa лiквiдaцiї aвapiйних cитуaцiй i aвapiй. Нaкaз Дepжнaглядoхopoнпpaцi вiд 17.06.1999 p. № 112. – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0007282-98.
93. НПAOП 0.00-6.03-93 «Пopядoк oпpaцювaння тa зaтвepджeння влacникoм нopмaтивних aктiв пpo oхopoну пpaцi, щo дiють нa пiдпpиємcтвi». Нaкaз Дepжнaглядoхopoнпpaцi вiд 21.12.1993 p. № 132. – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=1789.
94. НПAOП 0.00-6.13-05 «Пopядoк opгaнiзaцiї дepжaвнoгo нaгляду зa oхopoнoю пpaцi тa гipничoгo нaгляду в cиcтeмi Дepжнaглядoхopoнпpaцi Укpaїни». Нaкaз Дepжнaглядoхopoнпpaцi вiд 30.03.2004 p. № 92. – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0007282-98.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 300





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.