У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Проблемні питання затримання особи без ухвали слідчого суді
Количество страниц 128
ВУЗ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Год сдачи 2014
Содержание ЗМІСТ


ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАТРИМАННЯ ОСОБИ, ЯК ЗАПОБІЖНОГО ЗАХОДУ, ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ 8
1.1. Поняття та мета запобіжних заходів 8
1.2 Види запобіжних заходів 15
1.3 Порядок застосування запобіжних заходів 23
Висновки до розділу 28

РОЗДІЛ 2. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАТРИМАННЯ 31
2.1 Законне затримання, без ухвали слідчого судді 31
2.2. Затримання уповноваженою службовою особою, без ухвали слідчого судді 41
2.3 Роль слідчого судді при застосуванні затримання особи як запобіжного заходу 48
Висновки до розділу 60

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ЗАТРИМАННЯ ОСОБИ БЕЗ УХВАЛИ СЛІДЧОГО СУДДІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ 63
3.1 Теоретичні проблеми інституту затримання 63
3.2 Проблеми дотримання прав людини при затриманні за підозрою у вирішені злочину 70
3.3 Поняття, мета та міжнародно-правові засади затримання особи 79
Висновки до розділу 89
РОЗДIЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦI ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦIЯХ 93
4.1. Система управління охороною праці на підприємстві 93
4.2. Охорона праці на безпосередньому робочому місці 98
4.3. Заходи покращення умов праці на підприємстві 104
Висновки до четвертого розділу 112

ВИСНОВКИ 114

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 117




ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ

КК України - Кримінальний Кодекс України
КМУ - Кабінет Міністрів України
КПК України - Кримінальний процесуальний Кодекс України
ООН - Організація Об'єднаних Націй
п. – пункт
СК – Сімейний Кодекс
УРСР - Українська Радянська соціалістична республіка
ч. – частина







ВСТУП

Актуальність теми. Одним з найважливіших питань у практиці досудового розслідування і судового провадження є застосування запобіжних заходів як виду кримінального процесуального примусу попереджувального характеру, пов’язаного з тимчасовим обмеженням (позбавленням) слідчим суддею, судом права особи (підозрюваного, обвинуваченого, засудженого) на свободу.
Важливість запобіжних заходів у кримінальному процесі зумовлена тим, що без них не обходиться жоден кримінальний процес сучасних держав світу. За за їх допомогою забезпечується належний, заданий законом перебіг досудового розслідування і судового провадження, а в кінцевому підсумку – захист особи, суспільства, держави від кримінальних правопорушень та виконання інших завдань кримінального судочинства. В залежності від ступеня дотримання прав і свобод людини і громадянина під час застосування запобіжних заходів можна судити про ступінь свободи в державі і турботу про права людини в ній.
Особливе місце серед запобіжних заходів займає кримінально-процесуальне затримання – один з найбільш жорстких видів кримінально-процесуального примусу. Його своєчасне застосування не дозволяє підозрюваному ухилитися від досудовогорозслідування, сприяє встановленню істини у справі та/або перешкоджає продовженню злочинної діяльності. Обмеження застосування даного запобіжного заходу визначені у Конституції.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Конституції України у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою [1].
Відповідно до чинного КПК (2012р.), кожен має право затримати без ухвали слідчого судді особу, підозрювану у вчиненні злочину. Однак на практиці викликає питання визначення правомірності такого кримінально-процесуального затримання до внесення відомостей про подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Зазначене актуалізує необхідність проведення дослідження випадків затримання особи без ухвали слідчого суді та його порядку.
Об’єктом даного дослідження є кримінально-процесуальні правовідносини щодо застосування запобіжних заходів згідно законодавства України.
Предметом дослідження є проблемні питання затримання особи без ухвали слідчого суді,в ході кримінального провадження.
Метою даної роботи є дослідження проблемних питань затримання особи без ухвали слідчого суді.
Відповідно до поставленої мети, автор окреслив наступне коло завдань:
1. Визначити поняття та мету застосування запобіжних заходів.
2. Проаналізувати порядок застосування запобіжних заходів за законодавством України.
3. Розглянути визначення «законне затримання,без ухвали слідчого судді».
4. Дослідити процесуальний порядок затримання уповноваженою службовою особою, без ухвали слідчого судді.
5. Визначити роль слідчого судді при застосуванні затримання особи ,у випадках використання законого затримання.
6. Охарактеризувати теоретичні проблеми інституту затримання в Україні.
7. Визначити міжнародно-правові засади затримання особи.
8. З’ясувати шляхи подальшого реформування КПК України стосовно питань затримання.
Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань дослідження в дипломній роботі використана раціональна сукупність дослідницьких методів сучасної гносеології. Методологічною основою даного дослідження є теорія пізнання соціально-правових явищ, а також наукові принципи і концептуальні положення, розроблені спеціалістами в галузі кримінально-процесуального права, кримінального права тощо.
У процесі дослідження використовувалися історико-правовий, логіко-юридичний, системно-структурний та інші методи пізнання. Так, для з’ясування сутності та специфіки запобіжних заходів, перевага надавалася таким загальнонауковим методам, як історико-правовий, системно-структурний, наукового узагальнення. З метою визначення співвідношення національного кримінально-процесуального законодавства та міжнародних стандартів затримання застосовувалися порівняльний та логіко-юридичний методи. Для конкретного аналізу інституту кримінально-процесуального затримання, автором використовувалися системно-структурний, логіко-юридичний, порівняльно-правовий методи. Автором проведено узагальнення юридичної практики, зібрано та проаналізовано за допомогою статистичних методів емпіричну інформацію, що стосується проблеми дослідження.
Науково-теоретична основа виконання дослідження. Проблематику інституту кримінально-процесуального затримання розробляли такі науковці як А.Я. Дубинський, М.І. Крошкий, В.М. Тертишник, В.О. Малярова, А.П. Черненко, А.К. Чернова та інші. Однак зміни кримінального процесуального законодавства у зв’язку з прийняттям нового КПК зумовлюють необхідність проведення нових досліджень даної проблематики.
Нормативно-правову базу дослідження складають КПК України, Закони України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про прокуратуру», «Про МВС», «Про СБУ», галузеві накази МВС а також низка міжнародно-правових актів, таких як Загальна декларація з прав людини (1948 р.); Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.); Резолюція Комітету міністрів Ради Європи (65) 11 від 09.04.1965 р. «Взяття під варту»; Мінімальні стандартні правила ООН поводження з в'язнями (1955 та 1977 рр.); Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (1966 р.); Декларація про захист усіх осіб від катувань на інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання (1975 р.); Кодекс поводження посадових осіб по підтриманню правопорядку (1979 р.) та ін.
Емпіричну базу виконання дослідження становлять статистичні дані, соціологічні опитування працівників правоохоронних органів з матеріалів наукової періодики.
Наукова новизна та практичне значення отриманих результатів. Автором здійснено комплексний аналіз проблематики інституту затримання особи без ухвали слідчого суді з урахуванням положень нового КПК. Здійснено аналіз чинного кримінально-процесуального законодавства на відповідність міжнародним стандартам. Доведена доцільність подальшого реформування кримінально-процесуального законодавства та визначені напрями даного реформування. Результати даного дослідження можуть бути використані при вдосконаленні норм чинного КПК, науковому обґрунтуванні таких законодавчих змін, а також при розробці і викладанні лекційних курсів з предмету «Кримінальне процесуальне право».
Структура роботи. Відповідно до мети та завдань дослідження робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаної літератури.
Список литературы ВИСНОВКИ

В результаті проведеного дослідження, автор сформулював наступні висновки:
1) Автором встановленовив, що ст.176 КПК України слід доповнити чітким визначенням «запобіжні заходи» - це заходи забезпечення кримінального провадження, застосування яких супроводжується обмеженням конституційних прав і свобод осіб, які підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні кримінальних правопорушень.
2) З прийняттям нового КПК України, законодавець запровадив нову, європейську систему запо¬біжних заходів. Він відмовився від підписки про невиїзд, поруки гро¬мадської організації або трудового колективу, нагляду командування військової частини.
3) Усі запобіжні заходи за чинним КПК застосовуються тільки незалежними від сто¬рони обвинувачення слідчим судею, що є позитивним кроком щодо забезпечення законності під час даного заходу. Як визначив автор, запровадження у вітчизняному кримінальному процесі інституту слідчого судді є вірним шляхом до вирішення ряду проблем на стадії досудового розслідування, оскільки його введення має усунути частину невластивих як слідчому, так і прокуророві функцій, а чіткий їх розподіл на стадії досудового розслідування буде гарантією реалізації принципу змагальності.
4) Автор встановив, що чинний КПК України не містить тлумачення терміна «затримання», за винятком того, що воно є заходом забезпечення кримінального провадження і тимчасовим запобіжним заходом. Тому автор пропонує ст.207 КПК України доповнити чітким тлумаченням терміну «затримання». Як встановив автор, за чинним КПК «затримання» можливе до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і після початку кримінального провадження. З огляду на це, затримання на першій стадії автор рекомендує іменувати фізичним (або дослідчим). Особливості діяльності в цій стадії надають затриманню своєї специфіки у вигляді фактичного обмеження свободи пересування особи, підозрюваної в учиненні злочину, шляхом її захоплення, доставлення й утримання в приміщенні міліції, які є складовими (хоча й не завжди обов’язковими) елементами кримінально-процесуального затримання. Затримання ж на стадії досудового розслідування необхідно вважати юридичним затриманням (слідчою дією). У цій стадії фізичне затримання набуває своєї повної юридичної реалізації як кримінально-процесуальна дія, спрямована на викриття підозрюваного в учиненні злочину (цю ж мету має особистий обшук, огляд, пред’явлення для впізнання тощо), й утілюється в процесуально-правову форму – протокол затримання підозрюваного.
5) На думку автора, діям з фізичного захоплення злочинців властивий специфічний організаційно-тактичний характер (відповідні прийоми підготовки, безпосереднього захоплення злочинця, фіксації важливих обставин затримання та його доставляння до міліції для вжиття заходів в інтересах кримінального судочинства). Автор вважає, що саме ці дії становлять суть кримінально-процесуального затримання.
6) Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді (суду) затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, таким чином ставить уповноважену особу в ситуації чітко кваліфікувати діями та передбачати можливе покарання, що може не відповідати обставинам затримання.
7) Автор вважає невірним вживання в КПК слова «законне» лише до громадянського затримання. Якщо затримання, яке провадиться в порядку ст. 207 КПК, є законним, то, виходячи з логіки семантичного походження слів у КПК, затримання в порядку ст. 208 КПК (що здійснюється службовою особою, уповноваженою на таке затримання) є «незаконним», оскільки здійснюється в іншому на відміну від «законного» порядку, а інших видів затримання КПК не передбачає. Отже, замість терміну «законне затримання», автор пропонує у КПК використовувати термін «громадянське затримання». Автор вважає за необхідне прийняття підзаконних нормативно-правових актів, що регламентують порядок дій працівників ОВС під час затримання. Зазначене, безсумнівно дозволило б удосконалити тактику затримання та запобігти випадкам порушень законності.
8) Як встановив автор, затримання особи,як запобіжного заходу використовується в інших країнах. Позитивним було б й перейняття міжнародного досвіду кримінально-процесуального затримання стосовно того, щоб зацікавлена особа ставила підпис під різними пунктами заходів (наприклад, тими, де йдеться про речі, які можуть бути в розпорядженні особи, або про факт повідомлення про її права та про застосування або відмову в застосуванні якогось із прав). Водночас необхідно, щоб адвокат затриманої особи мав доступ до таких документів.
Отже, чинне кримінально-процесуальне законодавство регулює загальні положення затримання. Водночас, наявність численних проблем, особливо у правозастосовній практиці ОВС зумовлює необхідність подальшого запровадження міжнародних стандартів правової регламентації діяльності суб’єктів владних повноважень під час затримання особи. Як встановив автор, на сьогодні у КПК України щодо запобіжних заходів є ряд теоретичних питань та практичних проблем, що стосуються як визначення понять, класифікації, особливостей цих заходів, так і суто практичних питань застосування норм кримінального процесуального права. Зазначені проблеми потребують свого вирішення шляхом удосконалення норм кримінального процесуального законодавства, деякі роз’яснювальної роботи Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.









СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради України, 1996. - № 30. - Ст. 141.
2. Кримінальний процес України: підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / Ю.М. Грошевий, В.М. Хотенець. - Харків: Право, 2000. - 496 с.
3. Зинатуллин З.З. Уголовно-процессуальное принуждение и его эффективность (Вопросы теории и практики) / З.З. Зинатуллин. - Казань: Изд-во КГУ, 1981. - 136 с.
4. Советский уголовный процесс / Н.С. Алексеев, В.З. Лукашевич. - Л.: Издательство Ленинградского ун-та, 1989. - 472 с.
5. Гуткин И.М. Развитие гарантий законности и обоснованности применения предварительного заключения под стражу в качестве меры пресечения / И.М. Гуткин // Уголовно-процессуальные основы деятельности органов внутренних дел / под ред. Б.Т. Безлепкина. - М.: Академия МВД СССР, 1988. – 181 с.
6. Якупов Р.Х. Уголовный процесс: учебник для вузов / Р.Х. Якупов. - М.: ЗЕРЦАЛО, 1998. - 448 с.
7. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: підручник / В.М. Тертишник. - К.: А.С.К., 2003. - 1120 с.
8. Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса / М.С. Строгович. - М.: [б.и.], 1968. - Т. 1. -1968.
9. Уголовно-процессуальный кодекс Украины: научно-практический комментарий / под общей редакцией В. Т. Маляренко, Ю.П. Аленина. -Х.: ООО «Одиссей», 2003. - 960 с.
10. Трунов И.Л. Меры пресечения в уголовном процессе / И.Л. Трунов, Л.К. Трунова. - СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. - 356 с.
11. Рыжаков А.П. Меры пресечения / А.П. Рыжаков. - М.: Информационно-издательский дом «Филинъ», 1996. - 176 с.
12. Советский уголовный процесс: учебник. - М.: Юрид. лит., 1984. - 448 с.
13. Советский уголовный процесс: учебник / В.П. Божьев. - М.: Юрид. лит., 1990. - 432 с.
14. Донченко Ю. Питання вдосконалення кримінально-процесуального інституту запобіжних захо¬дів / Ю. Донченко // Вісник Львівського університету. - 2000. - Вип. 35. - 551 с.
15. Михайлов В.А. Меры пресечения в российском уголовном процессе /В.А. Михайлов. - М.: Право и Закон, 1996. - 304 с.
16. Кримінальний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. У 2 т. Том 1 / В. Я. Тацій, В. П. Пшонка, А. В. Портнов. - X. : Право, 2012. - 768 с.
17. Назаров В. В., Омельяненко Г. М. Кримінальний процес України - Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2008. - 584 c.
18. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 // Відомості Верховної Ради України, 2013. -№ 9-10, № 11-12, № 13. - Ст.88.
19. Лобойко Л. М. Реформування кримінально-про¬цесуального законодавства в Україні (2006- 2011 роки). Частина 1. Загальні положення і досудове провадження : монографія / Л. М. Лобойко. - К. : Істина, 2012. - 288 с.
20. Михайлов В.А. Меры пресечения в российском уголовном процессе /В.А. Михайлов. - М.: Право и Закон, 1996. - 304 с.
21. Трунов И.Л. Меры пресечения в уголовном процессе / И.Л. Трунов, Л.К. Трунова. - СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. - 356 с.
22. Чухраев Д.А. Поняття та класифікація запобіжних заходів / Д.А. Чухраев // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2009. - №4. – С. 226-230.
23. Смоков С. М. Види обмежень конституційних прав громадян у новому Кримінальному процесуальному кодексі України / С. М. Смоков // Форум права. – 2012. – № 2. – С. 628–632.
24. Цуцкірідзе М. С. Домашній арешт - альтернатива триманню під вартою / М. С. Цуцкірідзе: [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.dduvs.dp.ua/assets/files/news3/.../8.docx.
25. Коваленко Є. Г., Маляренко В .Т. Кримінальний процес України: підручник / 2-е вид., перероб. і допов. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 712 с.
26. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / В. Г. Гончаренко, В. Т. Нор, М. Є. Шумило. - К.: Юстініан, 2012. - 1224 с.
27. Про затвердження Положення про порядок застосування електронних засобів контролю: Наказ МВС України від 09.08.2012 № 696 // Офіційний вісник України від 15.10.2012. - № 76. – Ст. 3093.
28. Голуб І. Г. Нові види запобіжних заходів згідно з КПК 2012 року / І. Г. Голуб // Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». - 2013. - № 1(7). – С. 1-13.
29. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 // Відомості Верховної Ради України, 2001. - № 25-26. - Ст.131.
30. Чувилев А. А. Производство следственных действий. Уголовный процесс : учебник для вузов / В. П. Божьев. – М. : Спак, 1998. – С. 286–288.
31. Громов Н. А. Уголовный процесс России / Громов Н. А. – М., 1998. – 552 с.
32. Шибіко В. П. Слідчі дії / Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. // Кримінальний процес України. – К. : Либідь, 1999. – С. 244.
33. Щерба С. П. Дознание / С. П. Щерба // Научно-практический комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу РСФСР ; под ред. В. М. Лебедева. – 3-е изд. – М. : Спак, 2000. – С. 255.
34. Малярова В. О. Сутність затримання як слідчої дії / В. О. Малярова // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ: Спецвипуск. – Харків : НУВС, 2000. – С. 133–136.
35. Макаренко Є. І. Розшук і затримання підозрюваних (звинувачених) у наркобізнесі: навч. посібник / Макаренко Є. І. – Д. : Юрид. академія міністерства внутр. справ, 2005. – 114 с.
36. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України : підручник / Тертишник В. М. – 5-те вид., доп. і перероб. – К. : А.С.К., 2007. – 848 с.
37. Абдумаджидов Г. А. Расследование преступлений / Абдумаджидов Г. А. – Ташкент, 1986. – 191 с.
38. Григорьев В. Н. Задержание подозреваемого органами внутренних дел: учеб. пособие / Григорьев В. Н. – Ташкент, 1989. – 121 с.
39. Черненко А. П. Кримінально-процесуальне затримання особи: слідча дія чи запобіжний захід? / А. П. Черненко // Організаційно-правові питання реформування досудового слідства в Україні: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (Донецьк, 13 грудня 2002 р.) – Донецьк: ДІВС, 2003. – С. 125–132.
40. Черненко А. П. Кримінально-процесуальна регламентація слідчих дій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / А. П. Черненко. – Х., 2004. – 20 с.
41. Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальне право : навч. посібник для підгот. до держ. іспиту / Лобойко Л. М. – 3-тє вид., доп. і перероб. – Д. : Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ, 2008. – 456 с.
42. Чернова А. К. Затримання особи, підозрюваної в скоєнні злочину : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.09 / А. К. Чернова. – Одеса : Одеський держ. ун-т внутр. справ, 2009 / А. К. Чернова. – 20 с.
43. Протопопов А. Л. Основания уголовно-процессуального задержания / А. Л. Протопопов // Правоведение. – 2006. – № 4. – С. 135-143.
44. Загальна декларація з прав людини від 10.12.1948 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_015.
45. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_004.
46. Негодченко О.В. Забезпечення прав і свобод людини органами внутрішніх справ України: Монографія. – Дніпропетровськ, 2002 – 416 с.
47. Мінімальні стандартні правила ООН поводження з в'язнями від 30.08.1955 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_212.
48. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16.12.1966 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_043.
49. Декларація про захист усіх осіб від катувань на інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання (1975 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_084.
50. Кодекс поводження посадових осіб по підтриманню правопорядку (1979 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_282.
51. Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання від 10.12.1984 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_085.
52. Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх (1985 р.), - «Пекінські правила» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_211.
53. Європейська конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (1987 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_068.
54. Звід принципів захисту всіх осіб, які піддаються затриманню чи ув'язненню в будь-якій формі (1988 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_206.
55. Конвенція про права дитини (1989 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_021.
56. Мінімальні стандартні правила ООН щодо заходів, не пов'язаних із позбавленням волі (1990 р.), - «Токійські правила» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_907.
57. Керівні принципи, що стосуються ролі осіб, які здійснюють судове переслідування (1990 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_859.
58. Основні принципи поводження із в'язнями (1990 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_230.
59. Паризька Хартія для нової Європи (1990 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_058.
60. Закон України «Про попереднє ув'язнення» від 30.06.1993 № 3352-XII // Відомості Верховної Ради України, 1993. - № 35. - Ст.360.
61. Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII // Відомості Верховної Ради УРСР, 1991. - № 4. - Ст.20.
62. Закон України «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992 № 2229-XII // Відомості Верховної Ради України, 1992. - № 27. - Ст.382.
63. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 № 2135-XII // Відомості Верховної Ради України, 1992. - № 22. - Ст.303.
64. Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII // Відомості Верховної Ради України, 1991. - № 53. - Ст.793.
65. Гловюк.І.В. Повноваження слідчого судді у досудовому провадженні // Митна справа. – 2012. - №6. – Ч. 2. – Кн. 2. – С. 103-110.
66. Макаренко О.Є. Затримання особи, якою вчинено злочин: запобіжний захід чи слідча дія? / О.Є. Макаренко // Право і суспільство, 2010. - № 5. – С. 161 – 167.
67. Макаренко Є.І. Затримання підозрюваних у вчиненні злочинів: проблеми теорії, законодавства і практики застосування його в Україні / Є.І. Макаренко // Актуальні проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства (Матеріали круглого столу ДДУВС, 29.05.2012). – 2012. – С. 19-22.
68. Закон України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 № 3460-VI // Відомості Верховної Ради України, 2011. - № 51. - Ст.577.
69. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб» від 28.12.2011 № 1363 // Офіційний вісник України від 06.01.2012. – К., 2011. – № 101 – С. 63. – Ст. 3719.
70. Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України «Про затвердження Інструкції про порядок дій посадових осіб органів (підрозділів) охорони державного кордону під час затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, без ухвали слідчого судді або суду та порядок подальшої взаємодії органів (підрозділів) охорони державного кордону з органами досудового розслідування» від 14.11.2012 № 931 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z2033-12.
71. Меживой В.П., Меживой О.В. Актуальні питання затримання осіб за новим КПК України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.corp-lguvd.lg.ua.
72. Затримання та взяття під варту в процесі дізнання та досудового слідства в Україні / Борисов В.І., Глинська Н.В., Зеленецький В.С., Шило О.Г. - Х.: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2004. - 160 с.
73. Комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации / [отв. ред. Д.Н. Козак, Е.Б. Мизулина]. - М.: Юристъ, 2003. - 1039 с.
74. Молдован А. Конституційні засади недоторканності особи в нових державах Європи / А. Молдован // Право України. - 1999. - № 9. - С. 29-31.
75. Садова Т.В. Співвідношення інституту затримання підозрюваного в Україні з міжнародною концепцією прав людини / Т.В. Садова // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ, 2011. - № 3. – С. 395-402.
76. Токарев Г. Практика захисту у кримінальних справах з незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів або прекурсорів. Практичний посібник / Г. Токарев. — Харків : Права людини, 2012 р. — 254 с.
77. Наказ МВС України від 28.04.2009 № 181 «Про організацію діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України,
направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань» // Офіційний вісник України офіційне видання від 07.09.2009. - № 66. – Ст. 2303.
78. Наказ МВС України від 28.07.1994 № 404 «Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0213-94.
79. Наказ МВС України від 19.11.2012 № 1050 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події та положень про комісії» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z2095-12.
80. Сімонович Д. В. Європейські стандарти забезпе¬чення прав людини у досудових стадіях кримінального процесу України: монографія / Д. В. Сімонович. - Харків : НикаНова, 2011. — 272 с.
81. Права і свободи людини в діяльності органів внутрішніх справ України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.naiau.kiev.ua.
82. Уваров В. Г. Проблеми підстав затримання та взяття підозрюваного під варту в контексті європейських стандартів / В. Г. Уваров // Право і суспільство. - 2012. - № 3. - С. 225-228.
83. Тертишник В. М. Гарантії прав і свобод людини та забезпечення встановлення істини в кримінальному процесі України: автореф. дис. на соискание уче¬ной степени доктора юридичних наук : спеціальність 12.00.09 / В. М. Тертишник. — Дніпропетровськ, 2009. - 20 с.
84. Проти катувань. Європейські механізми запобігання катуванням та жорстокому поводженню. № 27 (68) / Харківська правозахисна група. – Х. : Фоліо, 2005. – 160 с.
85. Весельська Т. Адміністративне затримання особи: українські реалії та міжнародний досвід / Т. Весельська // Право України. - 2010. - № 2. - С. 243-249.
86. Офіційний сайт Департаменту поліції Філадельфії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ppdonline.org/hq_profile_pdu.php.
87. Молдован В. В. Порівняльне кримінально-процесуальне право: Україна, ФРН, Франція, Англія, США : навч. посіб. / В. В. Молдован, А. В. Молдован. - Київ : Юрінком Інтер, 1998. – 399 с.
88. Офіційний сайт Міністерства внутрішніх справ Великої Британії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://police.homeoffice.gov.uk/publications/operational-policing/independentcustodyvisit.html.
89. Закон України «Про приєд¬нання України до Часткової Угоди про Європейську Комісію «За демократію через право» від 22.11.1996 № 547/96-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/rada/show/547/96-%D0%B2%D1%80.
90. Угода між Україною та Європейським поліцейським офісом про стратегічне співробітництво [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_954.
91. Правила Організації Об'єднаних Націй щодо захисту неповнолітних, позбавлених волі від 14.12.1990 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_205.
92. Особливості затримання та взяття під варту неповнолітніх [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://advocat-cons.info/index.php?newsid=3812#.UlYfahAR_w8.
93. Кoдекс зaкoнiв пpo пpaцю Укpaїни. – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08. – назва з екрану.
94. Закон України «Про охорону праці». – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2694-12. – назва з екрану.
95. Зaкoн Укрaїни «Прo зaгaльнooбoв'язкoве держaвне сoціaльне стрaхувaння від нещaснoгo випaдку нa вирoбництві тa прoфесійнoгo зaхвoрювaння, які спричинили втрaту прaцездaтнoсті». – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1105-14. – назва з екрану.
96. Зaкoн Укрaїни «Прo пoжежну безпеку». – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3745-12. – назва з екрану.
97. Зaкoн Укpaїни «Ocнoви зaкoнoдaвcтвa Укpaїни пpo oхopoну здopoв’я». – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2801-12. – назва з екрану.
98. Зaкoн Укрaїни «Прo зaбезпечення сaнітaрнoгo тa епідемічнoгo блaгoпoлуччя нaселення» – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4004-12. – назва з екрану.
99. Зaкoн Укрaїни «Прo викoристaння ядернoї енергії тa рaдіaційну безпеку». – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/39/95-вр. – назва з екрану.
100. ДСАНПІН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ». – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0007282-98.
101. НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці». – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://kiev.convdocs.org/docs/252/index-12726.html.
102. ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення». – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://www.strоy-kаt.kiev.uа/dbn-v25-28-2006-prirоdne-i-shtuchne-оsvitlennyа.
103. ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень». – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=1972.
104. ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку». – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=1789.
105. НПAOП 0.00-4.03-04 «Пoлoжeння пpo Дepжaвний peєcтp нopмaтивнo-пpaвoвих aктiв з питaнь oхopoни пpaцi». Нaкaз Дepжнaглядoхopoнпpaцi вiд 08.06.2004 p. № 151. – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=1789.
106. НПAOП 0.00-4.33-99 «Пoлoжeння щoдo poзpoбки плaнiв лoкaлiзaцiї тa лiквiдaцiї aвapiйних cитуaцiй i aвapiй. Нaкaз Дepжнaглядoхopoнпpaцi вiд 17.06.1999 p. № 112. – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0007282-98.
107. НПAOП 0.00-6.03-93 «Пopядoк oпpaцювaння тa зaтвepджeння влacникoм нopмaтивних aктiв пpo oхopoну пpaцi, щo дiють нa пiдпpиємcтвi». Нaкaз Дepжнaглядoхopoнпpaцi вiд 21.12.1993 p. № 132. – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=1789.
108. НПAOП 0.00-6.13-05 «Пopядoк opгaнiзaцiї дepжaвнoгo нaгляду зa oхopoнoю пpaцi тa гipничoгo нaгляду в cиcтeмi Дepжнaглядoхopoнпpaцi Укpaїни». Нaкaз Дepжнaглядoхopoнпpaцi вiд 30.03.2004 p. № 92. – [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0007282-98.
109. Кримінально-процесуальний кодекс 1960 р. // Відомості Верховної Ради УРСР від 12.01.1961. - № 2. – Ст. 15.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 300





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.