У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Відкрите море, прилеглі зони. Міжнародні проливи та канали - їх правовий статус
Количество страниц 111
ВУЗ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Год сдачи 2014
Содержание ЗМІСТ

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ МОРСЬКИХ ПРОСТОРІВ 7
1.1. Поняття та головні риси міжнародного морського права 7
1.2. Морські простори та їх класифікація 14
1.3. Міжнародні інституції у галузі експлуатації морських просторів 26
Висновки до розділу 33

РОЗДІЛ 2.ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ОКРЕМИХ МОРСЬКИХ ПРОСТОРІВ 36
2.1. Особливості міжнародно-правового статусу відкритого моря 36
2.2. Особливості міжнародно-правового статусу прилеглих зон 51
2.3. Особливості міжнародно-правового статусу міжнародних проливів та каналів 58
Висновки до розділу 63

РОЗДІЛ 3.АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ОКРЕМИХ МОРСЬКИХ ПРОСТОРІВ 65
3.1. Проблеми формування морських кордонів України 65
3.2. Проблеми визначення статусу Азовського моря та Керченської протоки 69
3.3. Проблеми делімітації та демаркації морських кордонів в Азовському морі та Керченській протоці 76
Висновки до розділу 84

РОЗДІЛ 4.МІЖНАРОДНІ ВИМОГИ ДО БЕЗПЕКИ ПРАЦІ МОРЯКІВ 88
Висновки до розділу 97

ВИСНОВКИ 99
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 104






ВСТУП

Актуальність теми. Правові проблеми використання та регламентації відкритого моря, прилеглих зон, міжнародних проливів та каналів завжди мають високий ступень актуальності. Сучасний правовий режим експлуатації зазначених морських просторів зумовлений геополітичними, економічними та екологічними процесами, що відбуваються в світі.
Потенціальна можливість виникнення спірних, а інколи й конфліктних ситуацій, надає досліджуваній проблемі гострого політико-правового характеру. На сьогодні значно зросла кількість випадків, коли морські простори, що знаходяться під юрисдикцією різних держав, «перекриваються», і тому виникає необхідність їх делімітації. Крім того, розпад колишнього СРСР і поява на його території незалежних держав супроводжується звичайним у таких випадках процесом уточнення ліній державних кордонів, а також меж суверенних прав у згаданих морських просторах. Значною мірою це стосується й України, для якої розмежування морських просторів у Чорноморсько-Азовському басейні є важливою проблемою сьогодення.
Інколи відсутність домовленості між сусідніми країнами стосовно проходження спільних кордонів у морі призводить до гострих спорів, котрі тривають роками, що безумовно перешкоджає розвитку добросусідських відносин між ними і може створити напружену ситуацію у певному регіоні.
Теоретична та практична потреба дослідження правового статусу відкритого моря, прилеглих зон, міжнародних проливів та каналів зумовлюється також відсутністю відповідних комплексних досліджень в українській доктрині міжнародного права та необхідністю вдосконалення міжнародно-правової практики України у сфері експлуатації зазначених морських просторів.
Метою даної роботи є дослідження правового статусу таких морських просторів як відкрите море, прилеглі зони, міжнародні проливи та канали.
Стан наукової розробки. Проблеми правового статусу морських просторів розглядались такими науковцями як І.Б. Усенко [1-6], О.В. Романюк [7-9], О.В. Богдан [10-11], Ю.С. Шемчушенко [12] та ін. Однак питання правового статусу таких морських просторів як відкрите море, прилеглі зони, міжнародні проливи та канали залишається малодослідженим вітчизняними науковцями.
Відповідно до поставленої мети, автором окреслено наступне коло завдань:
1. Визначити поняття та головні риси міжнародного морського права.
2. Розглянути морські простори та їх класифікацію.
3. Охарактеризувати міжнародні інституції у галузі експлуатації морських просторів.
4. Дослідити особливості міжнародно-правового статусу відкритого моря, прилеглих зон, міжнародних проливів та каналів.
5. Проаналізувати проблеми формування морських кордонів України.
6. Визначити проблеми визначення статусу Азовського моря та Керченської протоки.
7. Дослідити проблеми делімітації та демаркації морських кордонів в Азовському морі та Керченській протоці.
8. Розглянути міжнародні вимоги до безпеки праці моряків.
Об’єктом дослідження є правовий статус морських просторів.
Предметом дослідження є правовий статус таких морських просторів як відкрите море, прилеглі зони, міжнародні проливи та канали.
Методи дослідження визначаються предметом, об’єктом, а також метою та завданнями дипломної роботи. Методологічну основу роботи склали філософські, загальнонаукові методи пізнання, а також спеціальні методи правової науки. В процесі дослідження широко використовувалися діалектичний метод пізнання, конкретно-історичний метод. Серед загальнонаукових методів пізнання важливе значення мало використання формально-логічних методів та прийомів обробки інформації: аналізу, синтезу, аналогії, індукції, дедукції, екстраполяції, моделювання та абстрагування. Водночас використання формально-юридичного методу дало змогу зосередити увагу на дослідженні норм міжнародного морського права.
Список литературы ВИСНОВКИ

Таким чином, в результаті проведеного дослідження автор зробив наступні висновки:
1. Міжнародне морське право – це галузь міжнародного права, що є сукупністю узгоджених принципів та норм, що визначають правовий статус морських просторів і регулюють відносини між суб'єктами міжнародного права щодо використання Світового океану, його дна і надр у різних цілях. Сучасне морське право можна охарактеризувати як досить чітку систему взаємопов'язаних та взаємодоповнюючих принципів і норм, котрі відповідають завданням та інтересам зміцнення єдиного й всезагального правопорядку на морях і океанах. Сучасне міжнародне морське право стало конвенційним правом. Загалом, усі основні звичаєво-правові принципи і норми, які становлять його зміст, були кодифіковані й отримали подальший свій розвиток і закріплення у письмових міжнародних документах - конвенціях, договорах та ін.
2. На сьогодні у юридичній літературі не існує єдиного підходу до вирішення проблеми класифікації морських просторів. Найбільш правильним, на думку автора, буде виділення чотирьох груп морських просторів: (1) простори, що входять до складу державної території і мають національно-правовий режим (внутрішні морські води, територіальне море, архіпелажні води); (2) простори з міжнародно-правовим режимом (відкрите море, дно морів і океанів і його надра за межами національної юрисдикції (Район)); (3) простори зі змішаним режимом (прилегла зона, континентальний шельф, виключна економічна зона); (4) простори зі спеціальними правовими режимами, до складу яких можуть входити різні за своїм правовим режимом морські простори.
3. Міжнародними інституціями у галузі експлуатації морських просторів є Міжнародна морська організація (ІМО), Міжнародний орган з морського дна, Міжнародний трибунал ООН з морського права. Діяльність ІМО спрямована на скасування дискримінаційних дій, що зачіпають міжнародне торговельне судноплавство, а також прийняття норм (стандартів) по забезпеченню безпеки на морі і запобіганню забрудненню з суден довкілля, в першу чергу, морського. Міжнародний орган з морського дна покликаний регулювати діяльність держав у міжнародному районі морського дна за межами національної юрисдикції держав. Міжнародний трибунал уповноважений розглядати спори, які стосуються тлумачення чи застосування будь-якої угоди з питань, які передбачені Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 р., у випадку згоди всіх учасників такої угоди. Першочергове значення для практики міжнародного морського права мають положення про те, що Трибунал розглядає спори про негайне звільнення судна, затриманого в межах юрисдикції іноземної держави за підозрою у порушенні норм Конвенції 1982 р.
4. Відкрите море – це усі частини моря, що не входять ні в територіальне море, ні у внутрішні води якої-небудь держави. Всі держави, у тому числі й ті, що не мають виходу до моря, мають свободу відкритого моря, що включають ряд свобод на певну діяльність у відкритому морі — право на: свободу судноплавства; свободу польотів; свободу прокладати підводні кабелі і трубопроводи; свободу рибальства; свободу будувати штучні острови й інші установки, що допускаються міжнародним правом; свободу наукових досліджень та ін. Відкрите море резервується для мирних цілей. На сьогодні в міжнародному праві складним залишається питання про способи та механізми зупинки іноземного судна у відкритому морі у разі переслідування за «гарячими слідами». Це стосується перш за все вимушеного застосування вогнепальної зброї з метою зупинки вказаного судна у випадку вчинення злочину, передбаченого законодавством прибережної держави, у його внутрішніх водах, територіальному морі чи прилеглій зоні.
5. Історія свідчить про неузгодження позицій держав щодо встановлення максимальної ширини, мети та режиму діяльності в прилеглих зонах. На сьогодні прилеглою зоною є морський пояс, що примикає до територіального моря прибережної держави, який встановлено, згідно з Конвенцією 1982 р., шириною не більше 24 морських миль, котрі відраховуються від тих самих вихідних ліній, що й територіальне море, і в якому прибережна держава здійснює певні види контролю. В Україні встановлення прилеглої зони, визначення її правого статусу та режиму діяльності в ній передбачається низкою законопроектів (№ 2605 від 30.12.2002 р.; № 5014 від 23.07.2009 р.; № 7407 від 30.11.2010 р.), проте жоден з них не став законом. Отже, на поточний час в Україні залишається проблема законодавчого врегулювання правого статусу та режиму діяльності прилеглої зони.
6. Під протоками потрібно розуміти природні морські проходи, які з'єднують між собою частини відкритого моря або моря й океану. Якщо протока використовується для міжнародного судноплавства між одним районом відкритого моря (або виключної економічної зони) й іншим районом відкритого моря (або виключної економічної зони) та перекривається територіальним морем прибережної або прибережних держав, то в них усі судна мають право транзитного проходу. Протоки є природними морськими проходами, відповідно, морські канали - це штучно створені судноплавні шляхи. До міжнародних каналів належать штучні водні шляхи, що з'єднують моря і океани та використовуються для міжнародного судноплавства. Вони перебувають під суверенітетом тієї держави, по території якої пролягають. Правовий режим міжнародних каналів визначається нормами міжнародного права і національного законодавства відповідної держави.
7. На сьогодні Україні, як морській державі, доводиться вирішувати питання розмежування морських просторів із такими сусідніми державами, як Румунія та Російська Федерація. Крім практичних питань щодо делімітації та демаркації морських кордонів, виникає й інша проблема, пов’язана із зацікавленістю з боку самих сусідніх держав. Головну україно-румунську проблему з о. Зміїний було вирішено, однак незадоволеною залишилася українська сторона. Проте, враховуючи той факт, що рішення Міжнародного суду є обов’язковим до виконання, практику вирішення цього спору можна використати під час розв’язання подібних спірних питань (наприклад у межах Азовського моря та акваторії Керченської протоки).
8. Найбільш неузгодженим і суперечливим в українсько-російських відносинах є питання визначення морських кордонів і встановлення режиму їх функціонування, яке безпосередньо залежить від визначення статусу акваторій Азовського моря та Керченської протоки й підходів до їх розмежування. Ця проблема й нині залишається невирішеною через розбіжність позицій обох сторін. Зумовлено це передусім зіткненням геополітичних й економічних інтересів України та Росії в цьому регіоні та відсутністю спільних чи компромісних підходів до вирішення цієї проблеми. Україна наполягає на проведенні розподільної лінії на основі адміністративного кордону між колишніми УРСР і РСФСР, зазначеної на всіх політико-адміністративних картах і планах колишнього СРСР. Російська сторона вважає, що, відповідно до законодавства колишнього СРСР, внутрішні води між республіками Союзу не розмежовувалися.
9. Автор зробив висновок, що Азовське море з огляду на його географічні характеристики має визнаватися замкнутим (напівзамкнутим) морем незалежно від того, мають його води статус внутрішніх чи ні. Перспективними, на думку автора, є подальші дослідження щодо пошуку шляхів вирішення проблем правового статусу Азовського моря та Керченської протоки.







СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Розмежування просторів Світового океану в міжнародному морському праві (теоретичні аспекти) // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – Вип. 3. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; Спілка юристів України; Видавничий Дім “Юридична книга”, 1999. – С. 273-283.
2. Значення вихідних ліній при розмежуванні морських просторів // Українське право. – 2000. – Число 1. – C. 160-164.
3. Вплив принципів справедливості на розмежування морських просторів між прибережними державами // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – Вип. 10. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – С. 466-473.
4. Міжнародно-правові аспекти розмежування морських просторів України з сусідніми державами // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – Вип. 13. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – С. 475-482.
5. Делімітація морських просторів України з сусідніми прибережними державами (питання теорії і практики) // Международное морское право и Черноморский регион: Материалы семинара. Специальный выпуск научно-аналитического журнала “Митна справа”. – Одесса, ОНЮА, 2001 г. – С. 133-143.
6. Проблема розмежування морських просторів між прибережними державами у сучасному міжнародному морському праві // Всеукраїнська науково-методична конференція “ Взаємозв’язок реформи інженерної освіти і промислового розвитку України: стан, проблеми, рішення”: Матеріали конференції. – Миколаїв, УДМТУ, 2000. – С. 117-119.
7. Романюк О.В. Чорноморське економічне співробітництво – приклад регіонального співробітництва // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2000. – Вип.21. – С.85-98.
8. Романюк О.В. Чорноморські протоки – визначники правового режиму Чорного моря // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2002. – Вип. 31. – С. 140-146.
9. Романюк О.В. Участь України в регіональній економічній організації – Чорноморському економічному Співробітництві (ЧЕС) // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2002. – Вип. 32. – С. 164-168.
10. Богдан О.В. Становлення статусу та правового режиму Азовського моря // Український часопис міжнародного права. – 2004. – №1. – С. 46-49.
11. Богдан О.В. Баластні води: актуальні проблеми захисту від забруднення морського середовища // Морское право: актуальные вопросы теории и практики. – 2005. – Вып. 2. – С. 85-90.
12. Высоцкий А.Ф., Цемко В.П. Черноморско-Азовский бассейн (правовые вопросы использования пространств и ресурсов) / АН УССР. Ин-т государства и права; отв. ред. Ю.С. Шемчушенко. – Киев: Наук. думка, 1991. – 252 с.
13. Буроменський М.В. Міжнародне право - Навч. посібник – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 336 с.
14. Міжнародне публічне право. Підручник. / за ред. Репецького В.М.— Київ, Знання, 2011. — 437 с.
15. Міжнародне право: Конспект лекцій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://readbookz.com/books/166.html.
16. Саккетти А.Л., Желудков А.А. Гуго Гроций и его трактат «О праве войны и мира» / Гроций Г.О. праве войны и мира. – М.: Ладомир, 1994. - C. 6–38.
17. Конвенція Організації Об'єднаних Націй з морського права від 10.12.1982 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_057.
18. Советское морское право: Учебник / Мешера В.Ф., Балобанов О.М., Вино¬градов Н.Н. и др. - М.: Транспорт, 1980. – 287 с.
19. Молодцов С.В. Международное морское право. - М.: Междунар. отношения, 1987. – 272 с.
20. Анцелевич Г.А. Международное морское торговое право: Учебное пособие. - К.: Слово, 2003. – 559 с.
21. Шемякин А.Н. Проблемы правовой классификации морских пространств // Матеріали 55 науково-методичної конференції професорсько-викладацького складу та курсантів Одеської національної морської академії. – Одеса: ОНМА. – 2003. – С. 178–179.
22. Шемякин А.Н. Право пользования морем (генезис структуры и содержания): Монография. - Одесса: Астропринт, 2004. - 272 с.
23. Міжнародне право: Підручник. Затверджено МОН / Тимченко Л.Д., Кононенко В.П. — К., 2012. — 631 с.
24. Конвенція Організації Об'єднаних Націй з морського права від 10.12.1982 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_057.
25. Уусталь А. Т. Международно-правовой режим территориальных и внутрен¬них морских вод: Автореф. дис.д-ра юрид. наук. - М., 1961. - 30 с.; Анаш¬кина И. А. Международно-правовой режим территориального моря. Дис. ... канд. юрид. наук. - М., 2002. - 214 с.
26. Міжнародне морське право / Юридичний портал [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://o-pravovedenii.ru.
27. Ваттель Э.- Право народов или принципы естественного права, применяемые к поведению и делам наций и суверенов. - М.: Гос. и-во юридической литературы, 1960 – 719 с.
28. Конвенція про умови реєстрації суден від 07.02.1986 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_074.
29. Конвенція про відкрите море від 29.04.1958 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_180.
30. Николаев А. Н. Проблема территориальных вод в международном праве / Николаев А. Н.; Под ред.: Голунский С. А. — М.: Госюриздат, 1954. — 307 с.
31. Сборник действующих трактатов, конвенций и других международных актов, имеющих отноше¬ние к военному мореплаванию / Сост.: И. А. Овчинников, штат. преп. Александр. воен.-юрид. и Николаев. мор. акад. — С.-Пб.: Тип. Мор. м-ва, 1901. — С. 672-701.
32. Конвенция о пресечении контрабанды алкогольных товаров (Гельсингфорс, 19 августа 1925 года) // Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций, заключенных СССР с иностранными государствами. — Вып. V. — М., 1930. — С. 46-53.
33. Конвенция между Союзом Советских Социалистических Республик и Финляндской Республи¬кой о таможенном надзоре в Финском заливе от 13 апреля 1929 года / Документы внешней по¬литики СССР: 1 января — 31 декабря 1929 г. Т. 12 / Редкол.: Агаянц И. И., Верещагин Б. Н., Доля Ф. П., Струнников П. Ф., Яковлев А. Г. — М.: Политиздат, 1967. — С. 147-152.
34. Мирный договор между Советским Союзом и Финляндией от 12 марта 1940 года // Внешняя политика СССР: 1935 — июнь 1941 г. Сборник документов. Т. 4 / Сост.: Тисминец А. С. — М., 1946. — № 407. — C. 494-497.
35. Аверочкіна Т. В. Встановлення прилеглих зон: історія, перспективи України та деякі аспекти адміністративної юрисдикції / Т. В. Аверочкіна. // Новітні наукові дослідження держави і права, 2012. - С. 9-13.
36. Конвенція про територіальне море та прилеглу зону від 29.04.1958 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_178.
37. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про державний кордон України» (щодо закріплення правового статусу та режиму прилеглої зони України) № 7407 від 30.11.2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=7407&skl=7.
38. Конвенция о режиме Черноморских проливов от 20 июля 1936 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://flot2017.com/file/show/none/1388.
39. Constantinople Convention, 1888 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www-rohan.sdsu.edu/dept/polsciwb/brianl/docs/1888ConstantinopleConventionon.pdf.
40. Кулик М. З. Шляхи вирішення проблеми розмежування морських просторів України / М. З. Кулик // Держава і право : зб. наук. пр. - К., 2007. - Вип. 35. - С. 595-600.
41. Бєлова О. Деякі аспекти міжнародно-правової сутності морської політики України : цілі, принципи, завдання та пріоритетні напрямки реалізації / О. Бєлова // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 3. - С. 145-148.
42. Закон України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 № 1777-XII // Відомості Верховної Ради України, 1992. - № 2. - Ст. 5.
43. Стратегія і тактика, стан національної безпеки України / за заг. ред. акад. НАН України, д-ра техн. наук В. П. Горбуліна. - К.: Нац. центр з питань євроатлант. інтеграції; Ін-т проблем нац. Безпеки РНБО України, 2006. - Вип. 35. - 366 с.
44. Караман І. Міжнародно-правовий статус острову Зміїний / І. Караман // Право України. - 2007. - № 9. - С. 118-122.
45. Бистрова А. До питання про міжнародно-правове розмежування морських просторів у районі острова Зміїний / А. Бистрова // Зовнішня торгівля : право та економіка. - 2007. - № 2. - С. 76-80.
46. Давиденко Л. М. До питання про юрисдикційні наслідки рішення Міжнародного суду ООН у справі про розмежування морських просторів між Україною та Румунією / Л. М. Давиденко // Митна справа. - 2009. - № 5. - С. 36-39.
47. Бойко О. С. Проблемы делимитации спорных акваторий и освоения шельфа / О. С. Бойко, Д. В. Николаенко // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Сер.: Геогр. науки. - 2010. - № 3. - С. 76-93.
48. Международное право: учеб. для студентов вузов, обучающихся по спец. и направлению «Юриспруденция» / [Г. В. Игнатенко, О. И. Тиунов, В. Я. Суворова и др.]; [Отв. ред. : Г. В. Игнатенко, О. И. Тиунов]. - М. : НОРМА-ИНФРА-М, 1999. - 569 с.
49. Саваськов П. В. Исторические воды в международном морском праве / Саваськов П. В. // Морское право и международное торговое мореплавание: сборник научных трудов. - М. : Транспорт, 1987. - С. 29¬43.
50. Статут Організації Об'єднаних Націй і Статут Міжнародного Суду від 26.06.1945 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_010.
51. Дмитриченко І. Азовське море і Керченська протока: становлення правового режиму та делімітація морських кордонів / Дмитриченко І. // Право України. - 2012. - № 3-4. - С. 231-241.
52. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.06.1993 № 415 «Про першочергові заходи щодо правового оформлення державного кордону та подальшого його облаштування» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/415-93-%D0%BF.
53. Дело, касающееся права прохода через территорию Индии : Решение от 12.04.1960 / Международный Суд ООН // Краткое изложение решений, консультативных заключений и постановлений Международного Суда: 1948-1991. - Нью-Йорк: ООН, 1993. - С. 64-67.
54. Конталев В. А. Международный трудовой кодекс моряков // Транспортное право. — 2007. — № 1. - С. 9.
55. Кривак В. В. Поняття юрисдикції держави в територіальних водах / В. В. Кривак // Митна справа. - 2010. - № 7. - С. 80-84.
56. Ковальський Г. Є. Східні кордони України - лінія розподілу чи смуга співпраці / Г. Є. Ковальський [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.niss.gov.Ua/Monitor/mav/3 .htm.
57. Лажнік В. Й. Проблеми делімітації та демаркації морських кордонів в Азовському морі та Керченській протоці / В. Й. Лажнік, І. М. Гордун // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Сер. : Міжнар. відносини. - 2008. - № 11. - С. 89-98.
58. Нестеренко І. Обґрунтування позицій України щодо делімітації Азовського моря і Керченської протоки / І. Нестеренко // Актуал. пробл. міжнар. відносин. - К., 2005. - Вип. 54 (Ч. 2). - С. 75-79.
59. Конталев В. А. Международный трудовой кодекс моряков // Транспортное право. — 2007. — № 1. - С. 9.
60. Лендов В. «Суперконвенция» по защите прав моряков / Морской флот. — 2006. — Л» 5. — С. 35.
61. Основи охорони праці на морському транспорті: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. / Керівник авторського колективу — Б. М. Іванов - Одеса: КОМПАС, 2003. - 416 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 300





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.