У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Державно-правові реформи Президента США Ф. Рузвельта
Количество страниц 90
ВУЗ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Год сдачи 2014
Содержание ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1.ПЕРЕДУМОВИ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИХ РЕФОРМ ПРЕЗИДЕНТА США Ф. Д. РУЗВЕЛЬТА 12
Висновки до розділу 26
РОЗДІЛ 2.«НОВИЙ КУРС» ПРЕЗИДЕНТА США Ф. Д. РУЗВЕЛЬТА ТА ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЯ В ДЕРЖАВНИХ РЕФОРМАХ 29
2.1. Основні заходи «Нового курсу» в реформуванні фінансово-банківської системи та відновлення промисловості 29
2.2. Адміністративна та судова реформи 42
Висновки до розділу 51
РОЗДІЛ 3.ПРАВОВІ РЕФОРМИ ПРЕЗИДЕНТА США Ф. Д. РУЗВЕЛЬТА ТА ЇХ НАСЛІДКИ 54
3.1. Соціальна реформа Ф. Д. Рузвельта в рамках «Нового курсу» 54
3.2. Правове забезпечення проведення Ф. Д. Рузвельтом реформи сільського господарства 63
3.3. Значення досвіду «Нового курсу» Ф.Д. Рузвельта для України 68
Висновки до розділу 75
ВИСНОВКИ 77
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 83







ВСТУП

Актуальність дослідження. Період Нового курсу займає в історії США особливе місце. Цей період широкомасштабного комплексу реформ, значною мірою змінив зовнішність традиційної Америки. В останній час інтерес до подій тих років не тільки не слабшає, але навіть, навпаки, посилюється. І це не випадково: державно-правові реформи, проведені адміністрацією Ф. Рузвельта в 30-ті роки, стали найбільшою перебудовою в історії США XX століття. По суті, вони сформували основну тенденцію соціально-економічної та політичної еволюції структур сучасного американського суспільства.
Проведені реформи безпосередньо пов’язані з особистістю Президента Ф.Д. Рузвельта – одного з найбільших реформаторів в історії США. Франклін Делано Рузвельт, який став 32-м президентом США, з юнацьких років перебував у гущі політичних змін, спостерігав їх з близької відстані і в різних географічних поясах. У себе на батьківщині в США, в Європі, в Центральній і Південній Америці. Він був їх учасником, а з певного моменту неодмінним ініціатором і виконавцем тих чи інших рішень, залежно від яких об'єктивно виявлялися мільйони людей, цілі народи, армії і флоти. Політична історія США з початку ХХ століття і аж до кінця Другої світової війни безпосередньо пов'язана з ім'ям Рузвельта.
Рузвельт неймовірно органічно для оточуючих його членів сім'ї, рідних, друзів, політичних однодумців і опонентів, найближчих помічників входив і залишався до кінця своїх днів у обране ним для себе життя кар'єрного політика, державного діяча, президента США , Верховного головнокомандувача. Їм були проявлені вражаючі витримка і самовладання, незважаючи на страшний удар природи, що зробив його назавжди інвалідом, і вирок політичного істеблішменту, який відмовився в якийсь момент бачити в ньому собі рівного претендента на вищі посади і взагалі на участь у будь-яких політичних кампаніях.
Рузвельт, будучи обраним президентом США в трагічний для країни 1932 р., ухитрився при цьому зберегти холоднокровність і розсудливість в умовах загального страху і розгубленості. Багато його сучасників, люди 30 - 40 -х років, політики, журналісти, дипломати і військові діячі не тільки взагалі не помічали у нього (до самих його останніх днів) ніяких відхилень, але часом навіть геть забували, що перед ними людина в інвалідному візку, яка не в змозі самостійно пересуватися. Особистість Рузвельта, його нетипова для американського президента мобільність, постійні спілкування з народом в самих різних місцях і в різний час, виїзди на зустрічі в верхах в Тегеран, Ялту , Касабланку, Канаду і т. д. створювали образ абсолютно впевненої в собі людину, що завжди в будь-яких ситуаціях зберігає врівноваженість.
Державно-правові перетворення, розпочаті Президентом Рузвельтом, були спрямовані на вихід із кризи і на піднесення економіки. Повністю цієї мети так і не було досягнуто, адміністрації Рузвельта не вдалося цілком оволодіти мистецтвом регулювання ринкової економіки, але основні важелі такого регулювання держава отримала саме в ці роки. Значно вагомішими були соціальні реформи. Уперше в історії США держава взяла на себе роль гаранта соціальної захищеності амери¬канців. Було зроблено вирішальний крок у створенні держави процвітання.
Уроки «Нового курсу» полягають у тому, що у критичний момент держава повинна втручатись в економічне життя країни і регулювати його в інтересах усіх громадян.
Окрім того, діяльність Ф. Рузвельта демонструє усім реформаторам, що багатою держава може стати лише тоді, коли розбагатіють її громадяни. Політична стабільність тісно пов'язана із соціальною — зростанням «середнього класу», великого прошарку забезпечених людей.
Вивчення історично-правового досвіду «Нового курсу» подолання наслідків економічної кризи та стимулювання ділової активності є актуальним й для нашої країни. Це пояснюється тим, що зараз Україна як і всі інші постсоціалістичні країни шукає свій шлях до змішаної, багатоукладної економіки, де б існували як ринкові відносини, так і державне регулювання. У ході економічних перетворень, що відбуваються в Україні, здійснюється перегляд багатьох теоретичних уявлень, категорій та концепцій. У суспільній свідомості перемагає ідея ринку, ринкової економіки, народжується розуміння того, що при переході до ринкових відносин необхідна правова база, тобто держава має гарантувати дійсний правовий порядок як умову функціонування ринку, встановлення загальних правил та умов господарської діяльності, самостійність та незалежність господарських суб’єктів у прийнятті рішень
Однак не слід просто копіювати чужий досвід, необхідно враховувати своєрідні умови, за яких починаються процеси перетворень. Конкретні проблеми сучасності можуть бути розв’язані тільки для них придатними засобами, через гармонійне поєднання в межах єдиного творчого процесу використання вже реалізованих рішень з винайденням нових. Це стає можливим лише за умов критичного опанування історично-правовим досвідом різних країн.
За умов швидких змін інститутів держави і права, яких зазнає сучасна Україна, значний інтерес викликає дослідження як самих законодавчих заходів «Нового курсу» з подолання наслідків економічної кризи, так і їх безпосереднього та опосередкованого впливу на державно-правовий устрій США.
Історіографія дослідження. Необхідно відзначити, що тематика державно-правових реформ Президента США Ф. Рузвельта розроблялася як закордонними так і вітчизняними дослідниками. Зокрема, у США видано багато книг про «Новий курс» спеціалістами в різних галузях - істориками, політологами, економістами, соціологами, юристами. У роботах американських науковців спільним є визнання «Нового курсу» як періоду становлення у США «держави загального добробуту». Особливістю праць політологів є розгляд соціальних реформ «Нового курсу» як втілення принципів Конституції США, що зобов’язує уряд «піклуватися про загальний добробут».
«Новий курс» розглядало багато російських та вітчизняних науковців. За напрямками проведених досліджень можна зробити наступну класифікацію. В дослідженнях загального характеру, здійснених В.І. Ланом, В.Л. Мальковим, Д.Ф. Наджафовим, М.В. Сівачовим подано нариси соціально-політичної історії «Нового курсу», найважливіших аспектів діяльності президента Рузвельта, його внутрішньої політики та дипломатії. В цих працях «Новий курс» представлений як різновид буржуазного реформізму.
У працях авторів В.П. Золотухіна, Є.Ф. Язькова акцентується увага на неоднорідному ставленні фермерських мас до аграрної програми уряду. Цілеспрямоване глибоке історичне дослідження ставлення до реформ «Нового курсу» монополістичної буржуазії здійснено О.О. Кредером . Питаннями «Нового курсу» традиційно цікавляться економісти .
Досліджень «Нового курсу», здійснених юристами, значно менше. Серед них слід відзначити,ю насамперед, роботи Т.В. Плотнікової, що присвячені «Новому курсу» Рузвельта та його впливу на еволюцію цивільного права США. Слід також відзначити статтю Б.С. Громакова про законодавче регулювання промисловості та сільського господарства в межах «Нового курсу». Стаття носить програмний характер та спрямовує на подальші дослідження проблеми. Процес становлення та розвитку адміністративного права під впливом «Нового курсу» висвітлюється у праці Г.М. Нікерова . Більшість історико-правових досліджень «Нового курсу» стосується питань соціальної політики та трудового законодавства.
В останні десятиліття інтерес до подій американської історії 30-х років посилився, з’явилось багато публікацій, що віддзеркалюють різні підходи в оцінках Нового курсу. І це не випадково: реформи адміністрації Ф. Д. Рузвельта сформували сучасну соціально-економічну і політичну структуру суспільства, суть якої полягала в широкому державному втручанні в економічну та соціальну сфери з метою подолання кризи 1929-1933 років. Тому найбільша увага дослідників прикута до проблем соціального законодавства, адміністративної реформи, реформи банківської системи, що стали важливими складовими антикризових дій уряду. Адже з прийняттям закону «Про реорганізацію виконавчої влади» в 1939 році був запущений механізм перманентного адміністративного реформування, який продовжує функціонувати до сьогодні. Добившись надзвичайних повноважень у рамках кризової ситуації, Рузвельт не спішив з ними розлучатись. Більше того, початок Другої світової війни надовго зафіксував цей перекіс у бік посилення виконавчої влади. Пізніше дисбаланс не тільки не був ліквідований, але більше того, збільшився, що в кінцевому результаті призвело до феномену «імперського президентства».
Загалом, історичний досвід США завжди викликав інтерес у вітчизняних і зарубіжних істориків, але особливу актуальність ці проблеми набули сьогодні, коли різні політичні сили в пошуках найбільш ефективної моделі подальшого розвитку, розглядають американську модель виходу з кризи, як взірець. У вивченні істориками проблем економічної депресії 1929¬-1933-х років і шляхів виходу з неї, нагромадилося багато дискусійних питань, які повинні вивчатись із сучасних дослідницьких позицій.
Разом з тим, на сьогодні відчувається брак вітчизняних досліджень державно-правового аспекту «Нового курсу» Рузвельта, що обумовлює необхідність проведення нових досліджень цієї проблематики.
Метою даної роботи є дослідження державно-правових реформ Президента США Ф. Рузвельта.
Відповідно до поставленої мети, автором окреслено наступне коло завдань:
1. Виявити передумови державно-правових реформ Президента США Ф. Д. Рузвельта.
2. Дослідити основні заходи «Нового курсу» в реформуванні фінансово-банківської системи та відновлення промисловості.
3. Проаналізувати адміністративну та судову реформи.
4. Встановити правове забезпечення проведення Ф. Д. Рузвельтом реформи сільського господарства.
5. Розглянути соціальну реформу Ф. Д. Рузвельта в рамках «Нового курсу».
6. Встановити значення досвіду «Нового курсу» Ф.Д. Рузвельта для України.
Об’єктом дослідження є «Новий курс» Президента США Ф.Д. Рузвельта.
Предметом дослідження є державно-правові реформи Президента США Ф. Рузвельта.
Територіальні рамки дослідження визначені територією США у 1933 – 1940 рр.
Хронологічні рамки дослідження визначені рамками «Нового курсу» Ф. Рузвельта, тобто 1933 – 1940 рр.
Методологія дослідження. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів у даній дипломній роботі використано систему принципів та підходів, яка побудована на всезагальних, загальнонаукових та спеціально-наукових (юридичних та неюридичних) методах. Вибір методів пізнання, основне місце серед яких займає метод загальної теорії права, визначався предметом дослідження.
Насамперед, у дипломній роботі для розуміння державно-правових явищ застосовуються загальнофілософські підходи, які мають для досліджень загальне методологічне значення. Це матеріалістичний та ідеалістичний методи у їх діалектичному взаємозв’язку. Довгий час у вітчизняній науці ці підходи розглядалися як протилежні, ідеалістичний підхід заперечувався як ненауковий. Визнавався лише матеріалістичний підхід до розуміння як державно-правових явищ, так і історії взагалі, згідно якого джерелом виникнення держави і права є економічний базис та виробничі відносини, які зумовлюють існування класів та класового панування. Для сучасного стану розвитку науки характерне визнання ідеалістичного розуміння історії (нарівні з матеріалістичним) як системи поглядів, у якій ідеям, теорії, свідомості людей відведено місце визначальної сили суспільного розвитку. Зазначені методи використовувалися під час всього дослідження.
Основними спеціальними методами, застосованими в роботі, є конкретно-наукові, прикладні методи дослідження держави і права:
- порівняльно-правовий аналіз – використовувався у другому та третьому розділах роботи при порівнянні заходів щодо врегулювання кризи президентів Гувера та Рузвельта;
- системний аналіз – використовувався при розгляді системи заходів «Нового курсу» Рузвельта;
- конкретно-історичний аналіз – використовувався під час всього дослідження для аналізу конкретних історичних подій часів «Великої Депресії»;
- структурно-функціональний аналіз – використовувався у другому та третьому розділах роботи при розгляді правових норм, запроваджених в контексті політики «Нового курсу».
Структуру роботи складають п’ять підрозділів, об’єднаних у три розділи, в яких послідовно розкривається тема дослідження, а також вступ, висновки та список використаних джерел.
Список литературы ВИСНОВКИ

Таким чином, в результаті проведеного дослідження, слід сформулювати наступні висновки:
1. У період між двома світовими війнами швидке зростання промислового виробництва, інтенсивне розширення основного капіталу, збільшення обсягів експорту у США - все це вселяло великий оптимізм, віру в те, що періоду процвітання не буде кінця. Однак, у 1929 р. в США починається світова економічна криза, що за свої масштаби отримала назву «Великої Депресії». Криза проілюструвала необхідність проведення ґрунтовних економічних та державно-правових реформ в країні та слабкість світової економічної системи в цілому. Криза розпочалася в Нью-Йорку з краху на фондовій біржі й охопила банківську систему, промисловість і сільське господарство. Біржову паніку 23 жовтня 1929 р. зумовило катастрофічне падіння курсу акцій, ціну яких завищували біржові спекулянти. Величезна хвиля фінансово-економічних змін прокотилася по всьому Західному світові. Криза набувала всеосяжного характеру, проте найсильніше вразила США. Уряд США намагався зробити менш відчутними наслідки кризи. Президента Г. Гувер не став сподіватися на саморегулювання економіки і вирішив пом'якшити удари кризи за допомогою активного державного втручання. Однак спроби президента Г. Гувера застосовувати раніше випробувані способи боротьби з кризою — посилення політики торгового протекціонізму — не дали позитивних результатів. Стара державна система не змогла подолати кризові явища. Назрівала необхідність запровадження нових, більш рішучих та ґрунтовних заходів реформування, у тому числі й у державно-правовому секторі.
2. Рузвельт висловлював на ті часи дуже революційні ідеї про соціальну відповідальність держави. Якщо Гувер наполягав на збереженні індивідуалізму, то Рузвельт наполягав на зміні розподільного механізму, відмови від догм, руху до сміливих експериментів, закликаючи до обігу поглядів влади на «забутого американця у підніжжя економічної піраміди. Основний посил проведених реформ зводився до соціалізації капіталізму (конвергенції), посилення ролі держави, підвищенню державних витрат, застосування антимонопольних заходів. При здійсненні «Нового курсу» найважливішим завданням для Рузвельта був порятунок і стабілізація фінансової системи США. В основу політики нового курсу лягли заходи щодо посилення державного регулювання економіки, дефіцитного фінансування бюджету, найважливіші інституційні перетворення. «Новий курс» розпочався з реформування фінансової системи взагалі і банківської справи зокрема. Разом з тим нові закони та інші акти у сфері фінансової системи покликані були створити необхідні умови для виведення з кризи промислового та сільськогосподарського виробництва. Найважливіші рішення, прийняті за перші сто днів перебування при владі адміністрації президента Рузвельта, заклали фундамент системи державного регулювання економіки США. Масштаби цих рішень, їх дійсний характер сприяли переходу американської економіки до оздоровлення. Важливо підкреслити, що рішуча і послідовна політика адміністрації Рузвельта викликала психологічний настрій і в країні на зміну «катастрофічним настроям» підвищилася ділова активність і громадський інтерес до реформ. Політика генерувала відчуття підтримки і впевненості в тому , що уряд володіє ситуацією по позитивному впливу на економічне життя. І хоча період програми «100 днів» приніс цілий ряд труднощів і випробувань для економіки і населення, потенціал здійснених перетворень дозволив успішно продовжувати намічений курс. У перші сто днів реформи були спрямовані на укрупнення структури економіки - укрупнювалися банки отримали конкурентні переваги великі фермерські господарства, великі підприємства. Соціальні реформи були лише позначені. Складно сказати, чи були це свідомі кроки в бік великих монополій або вимушені заходи, сформовані під дією балансу політичних сил. Після реформування фінансової системи, Рузвельт розпочав відродження промисловості. Заходи, спрямовані на нормалізацію виробництва знайшли своє відображення в Національному законі про відновлення промисловості (НИРА NIRA) , прийнятому 16 червня 1933 р., яких Рузвельт охарактеризував як «найбільш важливий з тих, що коли-небудь прийняті американським Конгресом».
3. Рузвельт бачив головну мету адміністративної реформи в централізації виконавчої гілки влади. Він вважав, що в умовах економічної кризи саме виконавча влада повинна була зіграти вирішальну роль в порятунку держави. З цією метою Ф. Рузвельту конгресом були надані надзвичайні повноваження. Цілі адміністративної реформи Рузвельта були в принципі або безпосередньо досягнуті, або був даний імпульс розвитку таких тенденцій , які вели до реалізації задуманого в 1935-1937 рр.. А саме: число «незалежних агентств » тепер контролювалося главою виконавчої влади , було створено Виконавче управління при президенті, яке стало головним інструментом здійснення президентської волі, президент отримав практично законодавчі функції щодо адміністративного реформування. Таким чином, Рузвельт, провівши, на перший погляд, не дуже радикальну адміністративну реформу, на ділі заклав у неї колосальний потенціал трансформації і запустив, таким чином, механізм перманентного адміністративного реформування, який продовжує справно функціонувати до теперішнього часу, і який в значно мірою виявився відповідальним за формування інституту « імперського президентства». Однак Рузвельт не зумів домогтися прийняття закону про судову реформу. Судова реформа провалилася через побоювання конгресу, що вона порушить систему «стримувань і противаг», надавши президенту занадто великі повноваження, а також завдяки зміні позицій оновленого у своєму складі Верховного суду, який визнав конституційність Закону Вагнера та Закону про соціальне страхування , а до кінця 30 -х рр.. по суті перестав заперечувати проти будь-яких заходів економічного регулювання. Чимале значення в цьому мало і зміна лінії поведінки самого Верховного суду під час масової кампанії за судову реформу.
4. «Новий курс» Рузвельта започаткував перетворення США на соціально орієнтовану інституціональну модель розвитку. Соціальна спрямованість політики переважала вже на другому етапі реформ, коли під тиском народного руху в червні 1935 р. ухвалили Національний закон про трудові відносини — закон Вагнера. Визнали потребу колективного захисту з боку робітників їх інтересів через професійні спілки шляхом укладання з підприємцями колективних договорів, право на страйки. Адміністрації заборонялося застосовувати репресії за належність до профспілок і втручатись у внутрішні справи робітничих організацій. Суди зобов'язували розглядати скарги профспілок за порушення закону. Одним із результатів дії закону Вагнера стало об'єднання всіх робітничих організацій у Робітничий альянс Америки (1936), а також створення Ліги об'єднаних фермерів і Спілки пайовиків. Було прийнято також рід інших законів: про соціальне забезпечення, про надзвичайні допомоги, та ін., в результаті чого було створено систему соціального забезпечення, яка потім отримала подальший розвиток і в загальному вигляді збереглась й нині. Реформи «Нового курсу» заклали фундамент сучасного державного регулювання умов праці та взаємовідносин організованих робітників з підприємцями.
5. Для врегулювання ситуації в аграрному секторі економіки Конргес прийняв ряд законів, якими встановлена система заохочень у формі премій і компенсацій тим фермерам, які скорочували виробництво у своїх господарствах. За задумом уряду, така політика вже на мікрорівні сприяла не тільки зменшенню загальних обсягів товарної продукції, а й підтриманню цін на сільськогосподарські товари і збільшенню доходів фермерів. Враховуючи цей чинник, уряд за тим самим законом вжив надзвичайних заходів, аби знизити фермерську заборгованість. Однак вивести повністю сільське господарство з кризи не вийшло. Втім, позитивних результатів все ж вдалося добитися, і вони коштували тих величезних коштів, які були витрачені. За підсумками цих заходів склався стійкий розвиток аграрно-промислового комплексу при збільшенні кількості великих фермерських господарств і кооперативів, розвинена інфраструктура лізингових компаній з сільськогосподарської техніки, ремонтними майстернями, підприємствами первинної переробки сільськогосподарської продукції та її транспортування.
6. Кризові явища «Великої Депресії» багато в чому схожі з тими, які спостерігаються в Україні. На нашу думку, для всіх поколінь українських політиків залишиться гідним наслідування прикладу сильної антикризової політики - реформ «Нового курсу» президента США Франкліна Рузвельта. Вважаємо, що у видозміненому варіанті «Новий курс» може бути корисним досвідом для держав, що проходять через кризу, в тому числі і для України. Основне гасло Рузвельта - діяти швидко та ефективно є й ефективним й для українських реалій, а енергійності Рузвельта щодо порятунку фінансової системи країни варто було б повчитися вітчизняним політикам. Разом з тим не слід просто копіювати чужий досвід, необхідно враховувати своєрідні умови, за яких починаються процеси перетворень. Конкретні проблеми економічної кризи в нашій країні можуть бути розв’язані тільки для них придатними засобами, через гармонійне поєднання в межах єдиного творчого процесу використання вже реалізованих рішень з винайденням нових. Це стає можливим лише за умов критичного опанування історично-правовим досвідом державно-правових реформ «Нового курсу» Ф.Д. Рузвельта. Саме виявлення та аналіз окремих елементів зазначених реформ на предмет їх використання при здійсненні вітчизняного державно-правового реформування є, на нашу думку, перспективними напрямами майбутніх досліджень.






СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев А.В. Экономические аспекты “нового курса” Ф. Рузвельта. Дисс... канд. экон. наук. - М., 1987. – 187 с.
2. Андрусяк Т.Г. Теорія держави та права: Підручник. - Львів: Фонд “Право для України”, 1997. – 197 с.
3. Баглай М.В. Социальная деятельность империалистического государства (политические и правовые аспекты). Дисс. ... д-ра юрид. наук. - М., 1967.
4. Бабенко О.Ю Чи варто Україні запозичити досвід «нового курсу» Ф.Д. Рузвельта? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://er.nau.edu.ua.
5. Батыр К.И. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права/ Под ред. Е.В., Поликарпова, С.Ю. Седакова, Т. 2. -М.: Юристъ, 1996. - 520с.
6. Берлин, И. Президент Франклин Делано Рузвельт // Вестник Российской академии наук. – 2002. – Том. 72. – №4. – С. 352-358.
7. Бобраков, Ю.И. США: Федеральная резервная система и экономическое регули¬рование. – М.: Наука, 1971. – 219 с.
8. Борисюк В.И. США: у истоков современной антирабочей политики. - М., 1982.
9. Васильев Н. Реформы президента Франклина Делано Рузвельта в период «Великой депрессии» // ЭкосИнформ. – 2009. - № 2. – С. 17-34.
10. Всеобщая история государства и права. Учебник / Под ред. К.И Батыра. - М.: Былина,1999. - 416с.
11. Всесвітня історія: Новітні часи: 1914-1945: посібник / М.Є. Рожик, М.І. Ерстенюк, М.С. Пасічник, О.М. Сухий, І.І. Федик – К.: Генеза, 1998. – 230 с.
12. Грин Г. Что происходит в американских профсоюзах. М., 1978 – 448 с.
13. Громаков Б.С. Законодательное регулирование промышленности и сельского хозяйства в период «Нового курса» Рузвельта // Учен. зап. ВЮЗИ. - М., 1970. - Вып. 21. - Ч. 2.
14. Далин С. Экономическая политика Рузвельта. - М.: Гос. соц.-экон. изд-во, 1936 – 197 с.
15. Далин В. Военно-государственный монополистический капитализм в США. М., 1961 – 280 с.
16. Джаугин Г., Морган Э. Наследие Сакко и Ванцетти. М., 1959 – 436 с.
17. Дубинянский М. 2008. Как мистер Гувер спасал Америку, или бесполезные выводы для украинских властей. «Украинская правда». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.inosmi.ru/translation/245948.html.
18. Дюрягин И.Я. Право и управление. - М., 1981. – 158 с.
19. Закон об оздоровлении национальной промышленности от 16 июля 1933 г.// Пономарев М.В. Смирнова С.Ю. Новая и новейшая история стран Европы и Америки. Т. 3. - М.: Гуманит. Изд. центр ВЛАДОС, 2000. - 455с.
20. Закон об улучшении положения в сельском хозяйстве от 12 мая 1933 г. // Пономарев М.В. Смирнова С.Ю. Новая и новейшая история стран Европы и Америки. Т. 3. - М.: Гуманит. Изд. центр ВЛАДОС, 2000. - 455с.
21. Закон Вагера от 5 июля 1933 г. Пономарев М.В. Смирнова С.Ю. Новая и новейшая история стран Европы и Америки. Т. 3. - М.: Гуманит. Изд. центр ВЛАДОС, 2000. - 455с.
22. Зинн Г. Народная история США — М.: Весь Мир, 2006. — 878 с.
23. Золотухин В.П. Фермеры и Вашингтон. - М., 1968 – 272 с.
24. Зубок Л.И., Яковлев Н.Н. Новейшая история США. М., 1972. – 367 с.
25. Історія економіки та економічної думки: Підручник. Затверджено МОН / Юхименко П.І., Леоненко П.М. — К., 2011. — 646 с.
26. Историческая наука в ХХ веке. Историография истории нового и новейшего времени стран Европы и Америки. Учебное пособие для студентов // Под ред. И. П. Дементьева, А. И Петрушевича. - М.: Простор, 2002. - 432 с.
27. Иванов С.В. «Война с бедностью» Ф.Д. Рузвельта. Социальные программы нового курса в США. - Изд-во Саратовского ун-та., 1989 – 148 с.
28. История США в 4-х томах / за ред. Г.Н. Севостьянова,-М., 1985,-т.3.
29. Иванян Э.А. История США: Пособ. для вузов. – М.: Дрофа, 2004. – 576 с.
30. История США: В 4 т. / Ред. кол.: Г.Н. Севостьянов и др. / Отв. ред. Г.Н. Севостьянов. – М.: Наука, 1985. – Т. 3. (1918-1945). – 660 с.
31. Как США выходили из Великой депрессии [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.contrtv.ru/common/3031/.
32. Кодекс о справедливой конкуренции для хлопчатобумажной текстильной промышленности от 17 июля 1933 // Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. Учебное пособие / Под ред. З.М. Черниловского. - М.: Гардарики, 1996. - 413с.
33. Крашенинникова Н.А., Жидков О.А. (ред.) История государства и права зарубежных стран. Часть 2. - М.: Издательство НОРМА, 1996. - 480 с.
34. Коломойцев В.М. Сто днів президента Рузвельта. - К., 1997 – 318 с.
35. Кричевский Н. План Обамы vs плана Путина. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.apn.ru/publications/article21386.htm.
36. Кредер А.А. Американская монополистическая буржуазия и “новый курс” 1933-1940. - Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1988 – 256 с.
37. Куртишвили Ш. Великая Депрессия в США 1929-1933 годов // Журнал «Компания», 1998. - №32 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.economicportal.ru/facts/great_depression.html.
38. Лан В. И. США: от первой до второй мировой войны / В. И. Лан. - М., 1976. – 493 с.
39. Мальков В. Л. Великий Рузвельт. «Лис в львиной шкуре» М., 2011 – 560 с.
40. Мальков В.Л., Наджафов Д.Ф. Америка на перепутье 1929-1938. Очерк социально-политической истории “Нового курсу" в США. - М.: Изд-во “Наука”, 1967. – 190 с.
41. Мальков В.Л. "Новый курс” в США. Социальные движения и социальная политика. -М., 1973 – 383 с.
42. Меньшикова А. А. Реорганизация органов исполнительной власти в годы «нового курса» Ф. Д. Рузвельта: диссертация ... кандидата исторических наук: 07.00.03.- Саратов, 2003.- 205 с.
43. Никеров Г.И. Административное право США. - М., 1977.
44. Новик И.Б. О моделировании сложных систем (философский очерк) . - М., 1965. – 335 с.
45. Объединенная резолюция конгресса об отмене золотого обеспечения правительственных обязательств от 5 июня 1933 г. //Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. Учебное пособие / Под ред. З.М. Черниловского. - М.: Гардарики, 1996. - 413с.
46. Окорочкова Т. С. Мировой экономический кризис 1929 года: исторический опыт и уроки / Т.С. Окорочкова // Вестник Брянской государственной сельскохозяйственной академии, 2008. - Выпуск № 5. – С. 68-72.
47. Омельченко О. Всеобщая история государства и права. Т.2 . - М.: Эксмо, 2007. - 576с.
48. Плотнікова Т.В., Бичківський О.П. Досвід США: правове регулювання економіки на сучасному етапі / / Право України. - 1997. - №12. -С. 108-110, 112.
49. Плотнікова Т.В. Проблеми цивільного права США: еволюція договору як провідного інституту / / Юридичний вісник. -- 1998. - №1. - С. 109-112.
50. Плотнікова Т.В. Правове регулювання як специфічна форма управлінчого впливу // Матеріали доповідей регіональної міжвузівської науково-практ. конф. “Концепція формування законодавства України”. -- Запоріжжя, 1997. - С. 104-107.
51. Плотнікова Т.В. Посилення прямого державного регулювання банківської та кредитної сфери економіки США у 1930-х роках // Матеріали наукових статей II науково-практ. конф., присвяченої пам’яті К.Г. Федорова. - Том 1. - Запоріжжя, 1997. - С. 224-228.
52. Плотнікова Т.В. Проблеми цивільного права США: зміни у правовому регламентуванні створення та діяльності корпорацій // Матеріали наукових статей та доповідей II міжрегіональної науково-практ. конф. “Концепція формування законодавства України”. - Запоріжжя, 1997. - С. 117-123.
53. Плотнікова Т.В., Бичківський О.П. Досвід США: правове регулювання економіки як антикризовий засіб // Матеріали наукових статей та доповідей II міжрегіональної науково-практ. конф. “Концепція формування законодавства України”. - Запоріжжя, 1997. - С. 123-129.
54. Плотнікова Т.В. Історично-правовий досвід США: регулювання ділової активності в законодавстві періоду «Нового курсу» Ф.Д. Рузвельта / / Матеріали науково-практ. конф. «Концепція розвитку законодавства України». - К., 1996. - С. 484-485.
55. Плотнікова Т.В. Історично-правовий досвід США на початку 30-х років: види соціальних допомог, наданих урядом Ф.Д. Рузвельта // Матеріали науково-практ. конф. «Проблеми соціального захисту в Україні». -- Чернігів, 1996. - С. 45-47.
56. Плотникова Т.В. Некоторые аспекты применения государственного ре гулирования экономики США: «Новый курс» Ф.Д. Рузвельта и современность // Тезисы докладов междунар. научно-практ. конф., посвященной памяти проф. Федорова К.Г. - Запорожье, 1996. - С. 106-108.
57. Плотнікова Т.В. «Новий курс» Ф.Д. Рузвельта та еволюція цивільного права США. - Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних та правових вчень. - Київський університет імені Тараса Шевченка, Київ, 1998.
58. Пономарев М.В. Смирнова С.Ю. Новая и новейшая история стран Европы и Америки. Т. 3. - М.: Гуманит. Изд. центр ВЛАДОС, 2000. – 455 с.
59. Присяжнюк М.В. «Великая депрессия»: уроки Рузвельта для Украины / Присяжнюк М.В. // «Голос Украины». - 2009. - № 2. - С.45.
60. Рузвельт Ф. Беседы у камина / Ф. Рузвельт. – М.: ИТРК, 2003. – 408 с.
61. Сивачев, Н.В., Язьков, Е.Ф. Новейшая история США / Н.В. Сивачев, Е.Ф . Язьков. М.: Высшая школа, 1980. – 383 с.
62. Сивачев Н.В. Политическая борьба в США в середине 30-х годов XX века. - М., 1966 – 284 с.
63. Сивачев Н.В. США: Государство и рабочий класс: от образования США до окончания Второй мировой войны. М., 1982. – 343 с.
64. Сич О. І. Історія західного суспільства в міжвоєнний період (1919-1939 рр.): Навчальний посібник / О. І. Сич. - Чернівці: ТОВ “Видавництво «Наші книги», 2008. - 320 с.
65. Согрин В. В. Три ключевые проблемы в исследовании истории Нового курса Ф. Д. Рузвельта / В. В. Согрин // Новая и новейшая история. - 2007. - № 5. - С. 3-24.
66. Согрин В. В. Важные аспекты изучения истории США ХІХ века / В. В. Согрин // Новая и новейшая история. - 2006. - № 5. - С. 41-56.
67. Согрин В. В. 1985-2005: перипетии историографического плюрализма / В. В. Согрин // Общественные науки и современность. - 2005. - № 1.
68. Смирнов А. Рузвельт и его реформа: уроки для России [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.n-bitva.narod.ru.
69. Социальные и государственно-правовые аспекты управления в СССР. - К.: “Наук, думка”, 1978. – 427 с.
70. Тагере А. Реформы Рузвельта [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.wheeloftime.ru.
71. Тимошина, Т.М. Экономическая история зарубежных стран: Учеб. пособ. / Под ред. М.Н. Чепурина. – 2-е изд., испр. – М.: Юридический Дом «Юстицинформ», 2001. – 496 с.
72. Уткин, А.И. Рузвельт. – М.: Логос, 2005. – 544 с.
73. Хинштейн А. От депрессии к кризису / А. Хинштейн // Московский комсомолец. 23-29 сентября 2009 г.
74. Шаракшанэ А.Уроки Великой депрессии: [США, 30-е годы 20 века] / Шаракшанэ А. // Москва. - 1999. - № 11. - С. 120-129.
75. Юнкер, Д., Айгнер, Д. Франклин Рузвельт. Уинстон Черчиль. – Ростов н/Д: Феникс, 1998. – 352 с.
76. Юридичний словник. / За ред. Б.М. Бабія та інш. - Вид. 2. - К.: Головна редакція укр. рад. енціклопедії, 1983. – 872 с.
77. Язьков Е. Ф. История стран Европы и Америки в новейшее время (1918¬1945 гг.). Курс лекций. 2-е издание / Е. Ф. Язьков. - М.: Издательство МГУ, 2000. - 352 с.
78. Яковлев, Н.Н. Франклин Рузвельт – Человек и политик. Новое прочтение. – М.: Международные отношения, 1981. – 413 с.
79. Twenty-second Amendment [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.annenbergclassroom.org.
80. Hopkins, Eric. Industrialization and Society: A Social History, 1830—1951.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 300





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.