У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Цивільний процес наказне провадження
Количество страниц 33
ВУЗ КТИ
Год сдачи 2016
Содержание ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………...3
Розділ I. Історія розвитку наказного провадження в цивільному процесі України………………………………………………………………………………5
Розділ II. Поняття та характерні ознаки наказного провадження……….……..11
Розділ III. Судовий наказ: поняття та підстави видачі………………………….16
Розділ IV. Порівняльна характеристика інституту наказного провадження Україна та інших країн СНД………………………………………………..….…23
Висновки……………………………………………………………………….…..30
Список використаної літератури………………………………………………....32







ВСТУП
З метою підвищення ефективності здійснення правосуддя у державі та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ створено реальні передумови для повного та всебічного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних або ж юридичних осіб. Законодавством передбачено такі види цивільного судочинства: позовне, наказне та окреме провадження (ст. 15 ЦПК України). Наказне провадження – новий інститут у цивільному судочинстві, тому і потребує належного аналізу. Саме в цьому і полягає актуальність даної теми курсової роботи. Проведення наукових досліджень у з’ясуванні сутності наказного провадження, вивчення практики застосування подібних процедур у зарубіжних країнах дозволять чіткіше усвідомити призначення даного процесуального інституту, уникнути помилок суддів при видачі судових наказів тощо.
Об’єктом дослідження даної курсової роботи є сукупність цивільних процесуальних правовідносин, що виникають під час розгляду справ в порядку наказного провадження у цивільному процесі.
Предметом дослідження є фундаментальні основи й ознаки наказного провадження в цивільному судочинстві, його основні особливості, та українська законодавча модель розгляду справ у спрощеному порядку.
Структура курсової роботи. Курсова робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є філософські, загальнонаукові та спеціально-юридичні методи. Основою філософського пізнання є діалектичний метод, за допомогою якого розглядався розвиток інституту наказного провадження. Загальнонауковими є методи емпіричного та теоретичних досліджень. За методом спостереження, що є одним із методів емпіричного дослідження, ми отримали первинну інформацію про наказне провадження; за методом порівняння ми зіставили українське і зарубіжне правове регулювання схожих цивільних процесуальних інститутів. Методи аналізу та синтезу використовувалися у формулюванні основних понять, таких як «наказне провадження», «судовий наказ» тощо. Серед методів теоретичних досліджень можна відзначити метод гіпотези і припущення, який дозволив систематизувати надбані знання та запропонувати свій варіант формулювання ряду статей ЦПК України. З-поміж спеціально-юридичних методів часто використовувався історико-правовий метод, який дозволив зосередитися на процесі виникнення, розвитку та становлення інституту наказного провадження.
Методологічну базу роботи складають Цивільно-процесуальний кодекс України та цивільно-процесуальні кодекси зарубіжних держав, нормативні акти та інші наукові джерела, що передбачають об’єктивне і всебічне вивчення поставлених завдань. Теоретичну основу дослідження становлять положення, викладені у наукових працях вчених: Г. Ахмач, О. Борисової, О. Великорода, Н. Грабар, С. Логінова, Д. Луспеника, С. Сеник, В. Тертишнікова, Г. Тимченка, М. Трєушнікова, С. Фурси, І. Черних та ін.
Метою дослідження є процесуально-правова характеристика наказного провадження та вироблення науково обґрунтованих рішень, спрямованих на підвищення ефективності видачі судових наказів в Україні. Тому для реалізації зазначеної мети передбачається розв’язати такі завдання:
1. дослідити історичні передумови виникнення наказного провадження в чинному цивільному процесуальному кодексі України;
2. проаналізувати поняття наказного провадження в наукових працях вчених та визначити основні ознаки даного інституту;
3. визначити місце судового наказу серед судових рішень і проаналізувати його особливості;
4. здійснити порівняльно-правову характеристику інституту наказного провадження України та інших країн СНД.
Список литературы Висновки
На сучасному етапі розвитку українського цивільного судочинства з урахуванням наявного рівня правосвідомості громадян, в умовах значного завантаження судів, слід підкреслити, що відродження інституту наказного провадження робить процес динамічнішим, підвищує привабливість судової форми захисту прав і законних інтересів громадян, спрощує цей захист. Судовий наказ є швидким способом приведення в дію державного примусу, потенційна сила якого закладена в нормі матеріального права. Доцільність наказного провадження підтверджується також невеликою кількістю випадків скасування судових наказів та незначною кількістю апеляційних скарг на ухвали, постановлені у наказному провадженні. Актуальність теми, зазначена у вступі, повністю підтвердилася в ході даного дослідження.
Дослідивши проблему наказного провадження в українському цивільному процесі можна зробити наступні висновки:
1. Будучи новим для сучасного процесуального законодавства, судовий наказ має глибокі історичні корені. Прообрази наказного провадження дослідники знаходять у римському праві, а також у законодавстві Російської імперії і, навіть, радянському цивільному процесі.
2. Наказне провадження – це самостійний, спрощений вид провадження в цивільному процесі, застосування якого обумовлене правовою природою матеріально-правових вимог стягувача, їх безспірністю, а також достовірністю письмових документів, що підтверджують ці вимоги.
3. Питання про сутність судового наказу і наказного провадження є предметом дискусій у теорії процесуального права. Уявляється правильним розглядати наказне провадження як вид цивільного судочинства, а не як альтернативну процесуальну процедуру, здійснювану суддею з метою прискореного захисту права. Судовий наказ – це акт правосуддя, особлива форма судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.
4. Загальні правила порушення наказного провадження відповідають принципові диспозитивності – провадження розпочинається за ініціативою зацікавленої особи – кредитора, яка в новому ЦПК називається стягувачем. Суб'єкт, до якого адресована вимога заявника, називається боржником (ст. 103 нового ЦПК). Позивача і відповідача в наказному провадженні немає.
5. Наказне провадження містить достатній масив гарантій прав заявника (стягувача) та боржника. Зокрема, правовий регламент судового наказу дає змогу швидко та в повному обсязі задовольнити вимоги стягувача за умови їх правильного формулювання і доказування. У випадку відмови у відкритті наказного провадження в заявника зберігається процесуальне право на захист порушеного права в позовному провадженні. Крім того, стягувачу надано право оскаржити в суді другої інстанції ухвалу про відмову у відкритті наказного провадження. Цивільні процесуальні гарантії прав та інтересів боржника забезпечені, насамперед, зобов’язанням судді не пізніше наступного дня після видачі судового наказу надіслати його копію боржникові. Крім того, боржник має право подати заяву про скасування судового наказу, яка розглядається у відкритому судовому засіданні.
6. Новий інститут цивільного процесуального права – судовий наказ дозволить: підняти оперативність судового захисту суб'єктивних прав і ефективність виконання; розвантажити суди від тих справ, які не потребують повної і детальної процедури розгляду; підвищити у громадян почуття відповідальності за прийняті ними зобов'язання; посилити превентивну функцію права; сприятиме зміцненню законності та правопорядку; формуванню поважного ставлення до права та до суду.
7. Подібні до наказного спрощені форми цивільного судочинства притаманні більшості країн світу, що свідчить про їх ефективність та доцільність.




Список використаної літератури
1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. – С. 141.
2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 40-41. - С. 492
3. Гражданский процессуальный кодекс Азербайджанской Республики от 28 декабря 1999 года [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://www.base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=2585&conttype=5&login=yes
4. Гражданский процессуальный кодекс Грузии от 14 ноября 1997 года №1106-Iс [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://www.jguard.ru/images/attaches/235/GPK_Georgia.txt
5. Гражданский процессуальный кодекс Республики Беларусь от 11 января 1999 г. № 238–3 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://pravo.kulichki.com/vip/gpk/index.htm
6. Гражданский процессуальный кодекс Республики Казахстан от 13.07.1999 N 411-I [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://www.pavlodar.com/zakon/?dok=00105&ogl=all
7. Гражданский процессуальный кодекс Республики Молдова от 12.06.2003 [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://www.mtic.gov.md/img/ssc/law/act_lege/007%20CPC.rus.pdf
8. Гражданский процессуальный кодекс Российской Федерации от 14.11.2002 № 138–ФЗ [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://www.consultant.ru/popular/gpkrf/
9. Узагальнення Верховного Суду України «Практика розгляду судами цивільних справ у наказному провадженні» сайт Верховного суду України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/2A588DD61838F27BC22573DF0033FF3A?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=2A588DD61838F27BC22573DF0033FF3A
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. « Про затверження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» // Офіційний вісник України. – 199. - № 26. – C. 69
11. Ахмач Г. Еволюція та перспективи розвитку наказного провадження // Підприємництво, господарство і право. – 2011. - №9. – C. 35 -38.
12. Вербіцька М.В. Наказне провадження у цивільному процесі України: Автореф. дисс.канд. юрид.наук.– К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка.– 19 C.
13. Великорода О.М. Порівняльно-правовий аналіз інституту наказного провадження в країнах СНД // Вісник Академії адвокатури України. – 2011. – № 2
14. Великорода О.М. Розширення сфери застосування наказного провадження // Підприємництво, господарство і право. – 2011. - №7. – C. 19 -21.
15. Громошина Н.А. Приказное производство // Гражданскон процессуальное право: Учебник / Под.. ред. М.С. Шакарян. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект. – 2004. – C. 297.
16. Коренчук А.Ю., Куценко О,В. Порівняльна характеристика наказного провадження України та інших країн // Право України. – 2005. - № 4. – C. 34 – 39.
17 Логінова С. Наказне провадження у цивільному судочинстві України // Право України. – 2006. - № 7. – C. 76 – 79.
18. Луспеник Д.Д. Судовий наказ у цивільному судочинстві // Практика. – 2007. - № 2.
19. Пікула В. Нотаріальний або судовий порядок стягнення боргу : порівняльний аналіз // Юридичний радник. – 2006. - № 4 (12). – C. 102 – 103.
20. Сеник С. Поняття та характерні ознаки наказного провадження // Підприємництво, господарство і право. – 2009. - №6. – C. 11 -13.
21. Фазикош, Г. В. Судове рішення в цивільному судочинстві [Текст] : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. 12.00.03 / Фазикош Г.В. ; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. - Х., 2008. - 20 C.
22. Фазикош Г.В. Судовий наказ у цивільному судочинстві ( порівняльно – правова характеристика української, російської та німецької моделей ) // Судова апеляція. – 2007. - № 1. – C. 4.
23. Фонова О.С. Наказне провадження :аналіз історичного розвитку // Держава і право. – 2010. - № 6. – C. 122 – 130.
24. Черёмин М.А. Приказное производство в российском гражданском процессе: дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / Черёмин Михаил Александрович. – Иваново. – 1999. – с. 35 – 36.; Цит.: Черёмин М.А. Приказное производство в российском гражданском процессе: дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / Черёмин Михаил Александрович. – Иваново. – 1999. – C. 39.
25. Шабалін А.В. Історія розвитку наказного провадження у цивільному процесі України // Держава і право. – 2008. - № 2. – C. 329 – 334.
26. Штефан О. Наказне провадження у цивільному судочинстві України // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 1.
27. Щербак С.В. Сутність судового наказу // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - №6. –C. 56-59.
28. Ясинок М. Судовий наказ у цивільному судочинстві // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - №2. – C. 70 -72.
29. Гражданский процесс: Учебник / Под. ред. М.К. Треушникова. – М., 1998 . – 407 C.
30. Луспеник Д.Д. Застосування новел ЦК і ЦПК України в судові практиці. – Харків юридичний. – 2005. – C. 306.
31. Малышев К.И. Курс гражданского судопроизводства. В 3 т.- СП.-1876. – Т. 1. – C. 49.
32. Новицкий И.В. Римское право. – Изд. 6-е переработанное. – М. – 1998. – C. 44
33. Нотаріат в Україні: Підручник / За ред. В.В. Комарова. – К.: Юрінком Інтер. – 2006. – C. 251.
34. Петрухин И.Л. Правосудие время реформ. – М. – 1993. – C. 3
35. Решетняк В.И., Черных И.И. Заочное производство и судебный приказ в гражданском процессе. – М.: Юридическое бюро «Городец». – 1997. – C. 63.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 150





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.