У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Повідомлення у кримінальному провадженні
Количество страниц 103
ВУЗ КТИ
Год сдачи 2016
Содержание ДИПЛОМНА РОБОТА
на тему: «Повідомлення у кримінальному провадженні»






ЗМІСТ:
ВСТУП 3
1.Поняття та суть повідомлення у кримінальному провадженні 6
1.1 Форма та зміст повідомлення у кримінальному провадженні 6
1.2 Види повідомлення у кримінальному провадженні 22
2. Виклик у кримінальному провадженні 31
3. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення як особливий вид повідомлення у кримінальному провадженні 56
3.1 Форма і зміст повідомлення про підозру 56
3.2 Процесуальний порядок вручення особі повідомлення про підозру у кримінальному провадженні 71
ВИСНОВКИ 92
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 96






ВСТУП

Актуальність теми дослідження обумовлена політичними, економічними і соціальними змінами, що відбуваються у нашій країні. Стаття 3 Конституції України проголосила, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Органи державної влади, у тому числі суд, повинні однаковою мірою сприяти реалізації громадянами свої прав та законних інтересів. Становлення правової держави і громадянського суспільства неможливе без ефективного і справедливого правосуддя.
Серед безлічі проблем організації та функціонування судової влади в Україні важлива роль відводиться вирішенню питань інформування осіб, залучених у сферу судочинства. Належне виконання суб'єктами провадження у кримінальній справі своїх обов'язків щодо повідомлення учасників невід'ємно пов'язане з можливістю безперешкодно реалізувати ними свої процесуальні права та виконати покладені на них обов'язки.
Провадження у кримінальній справі відрізняється публічним характером процесу та імперативним методом регулювання даних правовідносин, які зумовлюють чітко виражену специфіку способів захисту громадянами своїх прав та законних інтересів, а також гарантій їх забезпечення. Однією з таких гарантій є норми кримінально-процесуального законодавства, які передбачають поняття, форми та порядок інформування учасників провадження у кримінальній справі.
Чинний КПК України врегулював окремі аспекти інформування, розкриваючи поняття «повідомлення» та «виклики». Разом з тим, відповідні норми поширюються лише на частину правовідносин, що виникають між суб'єктами кримінального провадження щодо інформування осіб, які беруть у ньому участь. Це суттєво відображається на реалізації таких принципів, як право на доступ до правосуддя, змагальність, оскарження незаконних дій та рішень, забезпечення права на захист та ін.
Крім того, положення КПК України, які регулюють способи та порядок інформування учасників кримінального провадження, в окремих випадках характеризуються непослідовністю та суперечливістю. У кінцевому результаті це впливає на формування єдиної судової практики здійснення викликів та повідомлень.
Незважаючи на те, що у КГІК України питанням інформування присвячено ряд глав (главу 6 «Повідомлення» та главу 11 «Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід»), а також окремих норм, які передбачають інформування учасників як досудового, так і судового провадження, у вітчизняній юридичній науці відсутні комплексні монографічні дослідження, присвячені питанням інформування учасників кримінального провадження про обставини, які мають кримінально-процесуальне значення (час, дату, місце провадження процесуальної дії, права та обов'язки осіб, які беруть у них участь, зміст процесуальних актів та ін.).
Окремі аспекти цієї проблеми розкривалися у роботах вітчизняних науковців: Ю.П. Аленіна, О.М. Дроздова, І.І. Когутича, A.B. Красницької, Є.Д. Лук'янчикова, O.P. Михайленка та інших. До зарубіжних науковців, які займалися дослідженням зазначених питань, належать А.Т. Боннер, B.Л. Головков, О.С. Гречишникова, Т.Г. Дудукіна, С.П. Єфимічев, В.В. Кальницький, C.С. Кузьмін, І.Д. Перлов, H.A. Сєльодкіна, A.B. Шуваткін та інші.
Метою дослідження є розкриття сутності повідомлення у кримінальному провадженні, а також процесуального порядку та елементів інформування як кримінально-процесуальної діяльності уповноважених законом суб'єктів та інституту кримінально-процесуального права.
Визначена мета наукового дослідження зумовила необхідність розв'язання таких завдань:
− розкрити форму та зміст повідомлення у кримінальному провадженні;
− визначити види повідомлення у кримінальному провадженні;
− дослідити виклик у кримінальному провадженні;
− обґрунтувати форму і зміст повідомлення про підозру;
− визначити процесуальний порядок вручення особі повідомлення про підозру у кримінальному провадженні.
Об‘єктом дослідження є кримінально-процесуальні правовідносини з питань виклику учасників кримінального провадження, які виникають у процесі діяльності уповноважених законом суб'єктів.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти правового регулювання виклику у кримінальному провадженні.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети у процесі дослідження використана система загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, зокрема метод історико-правового аналізу, діалектичний метод, метод системного аналізу, порівняльно-правовий метод, статистичний метод, та соціологічний метод.
Теоретичною основою дослідження є наукові положення, що містяться у працях вітчизняних і зарубіжних дослідників з історії та теорії держави і права, конституційного, кримінального, кримінального процесуального, цивільного процесуального, міжнародного права, права Європейського Союзу.
Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, які поділено на п‘ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел.
Список литературы ВИСНОВКИ

Проведене з урахуванням науково-теоретичних і правових основ та судової практики дослідження сутності повідомлення у кримінального провадження дозволило узагальнити наступні висновки.
Інститут інформування у кримінальному провадженні - це сукупність кримінально-процесуальних норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають, змінюються та припиняються з приводу форм інформування, процесуального порядку інформування, закріплюють коло його учасників, їх права, обов'язки і законні інтереси та правові наслідки у разі невиконання цих норм.
Учасниками інформування у кримінальному провадженні є особи, які беруть участь у кримінальному провадженні на підставі норм КПК України, наділені суб'єктивним правом та/або юридичним обов'язком інформувати, а також бути проінформованими.
При провадженні слідчих (розшукових) дій інформування учасників кримінального провадження, які беруть у них участь, здійснюється шляхом: 1) їх виклику або запрошення слідчим, прокурором; 2) роз'яснення перед початком слідчої (розшукової) дії наданих її учасникам прав, покладених на них обов'язків і встановленої законом відповідальності за невиконання або неналежне виконання обов'язків; 3) ознайомлення учасників кримінального провадження з протоколом слідчої (розшукової) дії, в якій вони брали участь
Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передба¬чених КПК, у порядку, передбаченому главою 11, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи (ч. 3 ст. 111 КПК).
Водночас, ст. 135 КПК вказаної вище глави («Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід») визначено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом: вручення повістки про виклик; надіслання її поштою; електронною поштою; факсимільним зв’язком; здійснення виклику по телефону; здійснення виклику телеграмою.
Оптимальним способом здійснення виклику є вру¬чення повістки безпосередньо особі, яка викликається. У разі відсутності такої можливості повістка про виклик з метою її подальшої передачі особі, яка викликається, може бути вручена під розписку дорослому члену сім’ї чи іншій особі, яка з нею проживає, представникам житлово-експлуатаційній організації за місцем прожи-вання особи або адміністрації за місцем її роботи. Важ¬ливо, щоб ці особи, яким вручається повістка, мали ре¬альну можливість передати її адресату. До того ж їм має бути роз’яснено обов’язок вручити повістку адресату без зволікання.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку: дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає; житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи; адмі¬ністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК).
Виклик ‒ як захід забезпечення кри¬мінального провадження (надалі - ЗЗКП) є першим кроком до застосування більш «тяжких» ЗЗКП ‒ арешту майна, застосу¬вання приводу, тощо.
Недостатність розуміння суті виклику, як ефективно його реалізувати на практиці, призводить до затягування досудового слідства і судового провадження, а недооцінка правильного оформлення виклику призводить до негативних наслідків як для викликаної особи, так і для того, хто здійснює такий виклик шляхом скасування процесуальних рішень у кримінальному провадженні.
виклик учасника кримінального провадження для участі у слідчій (розшуковій) дії являє собою систему процесуальних дій, направлених на його інформування про необхідність явки до слідчого, прокурора із вказівкою процесуального статусу, в якому перебуває викликана особа, часу, дати і місця її прибуття, слідчої (розшукової) дії, для участі в якій викликається особа, та наслідків її неприбуття.
Потрібно також переймати практику інших правових країн де з досягненням новітніх технологій учасників кримінального процесу викликають за допомогою СМС повідомлень і коли учасник прочитав дане повідомлення то він несе адміністративну відповідальність за неявку без поважних причин.
Вважаємо помилковим, те, що включили до заходів забезпечення кримінального провадження виклик слідчим, прокурором, судового виклику. Виходячи із класичного визначення сутності заходів примусу в кримінальному провадженні слід визнати наявність у відповідній примусовій нормі санкцій за невиконання правил поведінки певного суб’єкта. Навіть аналіз заходів забезпечення кримінального провадження, наведений у ст. 131 нового КПК України, свідчить, що всі вони (за винятком виклику) у назві містять елементи примусу. Виклик не може бути заходом примусу, оскільки передбачає добровільне його виконання суб’єктом процесу. Примус настає тільки після неявки без поважних причин за викликом певного учасника процесу і тоді як примусовий захід застосовується привід.
Таким чином, незважаючи на позитивний досвід реалізації заходів забезпечення кримінального провадження, питання застосування процесуального виклику та приводу залишається не повною мірою вирішеним і потребує розроблення законодавчих норм з урахуванням як наукових напрацювань, так і практичних потреб.
Одним із найважливіших питань у практиці досудового розслідування в криміналь¬ному провадженні є повідомлення особі про підозру. Без притягнення до кримінальної відпові¬дальності не обходиться жодний кримінальний процес сучасних держав світу, оскільки саме за його допомогою забезпечується належний перебіг досудового розслідування, а в подальшому - судового провадження та виконання всіх завдань кримінального провадження.
До моменту повідомлення осо¬бі про підозру слідчому, прокурору необхідно встановити такі факти: чи дійсно мало місце ді¬яння, з приводу якого провадиться досудове розслідування в кримінальному провадженні; чи вчинено воно особою, щодо якої вирішується питання про повідомлення про підозру; чи містить діяння, вчинене особою, яка повідомляється про підозру, склад кримінального правопорушення, передбачений Кримінальним кодексом України; чи відсутні обставини, що виключають досудове розслідування в кримінальному провадженні; чи затримувалась особа на місці вчинення кримі-нального правопорушення або безпосередньо після його вчинення; чи обирався до особи один із передбачених КПК України запобіжний захід; чи є наявні докази достатніми для повідомлення особи про підозру. Тільки після цього слідчий, прокурор може застосувати один із випадків, пе¬редбачених ст. 276 КПК України, та повідомити особу про підозру.








СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI, в редакції від 16.08.2015, підстава 613-19 [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17
2. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 груд. 1960 р. № 1001-05 // Відомості Верховної Ради (ВВР) УРСР. - 1961. - № 2. - Ст. 15.
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення: № 8073-X від 07.12.1984 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10
4. Кримінально-процесуальний кодекс Російської Федерації. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakonbase.ru/upk.
5. Кримінально-процесуальний кодекс Республіки Молдова. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://online.zakon.kz/ Document/?doc_id=30397729&sublink=4690000.
6. Кримінально-процесуальний кодекс Республіки Білорусь. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://etalonline. by/?type=card®num=HK9900295.
7. Кримінально - процесуальний закон Латвійської республіки. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravo.lv/ likumi/29_upz.html.
8. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Казахстан. - Алматы, 2008,- 284 с.
9. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № № 40-44. - Ст. 356.
10. Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду: Закон України від 01.12.1994 № 266/94-ВР, в редакції від 25.01.2015, підстава 1698-18 [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/266/94-вр
11. Про Єдиний реєстр досудових розслідувань : На¬каз Генерального прокурора України № 69 від 17 серпня 2012 р. // Новий Кримінальний процесуальний кодекс України: коментарі, роз’яснення, документи / відп. ред. B.C. Ковальський.-К. :ЮрінкомІнтер, 2013.-С. 185-205.
12. Про організацію діяльності прокурорів у кримі¬нальному провадженні: Наказ Генерального прокурора України від 19 грудня 2012 р. № 4 гн // Новий Кримі¬нальний процесуальний кодекс України: коментарі, роз’яснення, документи / відп. ред. B.C. Ковальський. - К. : Юрінком Інтер, 2013.-С. 221-233.
13. О практике применения законодательства по во¬змещению вреда, причиненного незаконными действи¬ями органов, ведущих уголовный процесс : Постанов¬ление Пленума Верховного Суда Республики Казахстан № 7 от 9 июля 1999 года // Юридическая газета. - 28 июля 1999 года.
14. Алієва О.М. Загальний аналіз інституту повідомлення про підозру / О.М. Алієва // Науковий вісник Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, 2013. - [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/5242/1/7-12.pdf
15. Аленін Ю.П. Ще раз до питання про самостійність і незалежність слідчого / Ю.П. Аденін // Актуальні проблеми держави і права : збірник наукових праць / Редкол. : С.В. Ківалов (голов, ред.) та ін. ; відп. за вип. Ю.М. Оборотов. - Вип. 44. - О. : Юридична література, 2008. - 356 с.
16. Апеляційний суд Запорізької області. Узагальнення. Про практику вирішення слідчими суддями питань, пов’язаних із заходами забезпечення кримінального провадження [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zpa.court.gov.ua/userfiles/uz_Smolka%20_F.rtf
17. Благута Р. Заходи забезпечення кримінального провадження – інститут не новий, але нові проблеми застосування? / Р. Благута // Юридичний вісник України. – 2013. – № 94. – С. 6–7.
18. Верховний Суд України. Аналіз здійснення судочинства судами загальної юрисдикції в 2013 (за даними судової статистики) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ttp://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents).
19. Вершинин А.П. Юридические документы в нотариальной и судебной практике / А.П. Вершинин. – М.: Юрид. лит., 1993. – 223 с.
20. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/n0001740-14.
21. Гражданский процесс: учебник / под ред. В.В. Яркова. – 6-е изд., перераб. и доп. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 703 с.
22. Дунаевская О.В. Современная деловая речь / О.В. Дунаевская – М. : ВИПК работников печати, 1987.
23. Енциклопедичний словник Ф.А. Брокгауза і І.А. Ефрона. [Електро-нний ресурс]. - Режим доступу: http://www.vehi.net/brokgauz.
24. Економіка і право: словник-довідник. ‒ М.: Вуз і школа. Л. П. Кураков, В. Л. Кураков, А. Л. Кураков. 2004. ‒ с. 155.
25. Єфремова Т. Ф. Новий словник російської мови. [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу: http://efremova-online.ru.
26. Іващенко О.В. Підстави і процесуальний порядок виклику учасників кримінального провадження для участі у слідчих (розшукових) діях / О.В. Іващенко // Часопис Національного університету «Острозька академія». – 2013. – № 1(7). – С. 1–16.
27. Карнєєва Л.М. Залучення до кримінальної відповідальності: законність і обгрунтованість / Л.М. Карнаєєва. - М., 1971. - 133 с.
28. Карний процес Росії : навчальний посібник І Під ред. З.Ф. Ковригин, Н.П. Кузнецова, Воронеж. 2003. - С. 242-246.
29. Карпачёв Н.Г. Причина и основание / Н.Г. Карпачёв // Категория причинности в диалектиче¬ской концепции связи. - Свердловск, 1974. - С. 78-86
30. Козаків А.І. Достатність доказів для залучення особи в якості обвинувачуваного / А.І. Козаків // Актуальні проблеми охорони прав особистості в радянському карному судочинстві. - Свердловськ, 1989. - С. 45-50.
31. Кожевніков Г. Заходи забезпечення кримінального провадження / Г. Кожевніков // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2012. – № 3. – С. 68–70.
32. Кони А.Ф. Собрание сочинений : в 8 т. / А.Ф. Кони ; под общ. ред. В.Г. Базанова. – М. : Юридическая литература, 1966– . – Т. 1. – 1966. – 227 с.
33. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. – Т. 1 / О.М. Бандурка, Є.М. Блажівський, Є.П. Бурдоль та ін.; за заг. ред. В.Я. Тація та ін. – Х.:Право, 2012. – 768 с.
34. Кримінальний процес: підруч. / [Грошевий Ю.М., Тацій В.Я., Туманянц А.Р. та ін.]; за ред. В.Я. Тація, Ю.М. Грошевого, О.В. Капліної, О.Г. Шило. – Х.: Право, 2013. – 824 с.
35. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За заг. ред. проф. В.Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М.Є. Шумила. - К.: Юстініан, 2012, - С. 608-609.
36. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / відп. ред.: C.B. Ківалов, С.М. Міщенко, В.Ю. Захарченко. - X. : Одіссей, - 1104 с.
37. Кудин Ф.М. Принуждение в уголовном судопроизводстве / Ф.М. Кудин. – Красноярск: Красноярский университет, 1985. – 136 с.
38. Кузьмин С.С. Процессуально-правовая основа информирования участников процесса в цифровой форме / С.С. Кузьмин // Вестник Воронежского государственного университета. – Серия «Право». – 2009. – № 1 (6). – С. 109–121.
39. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право. Курс лекцій : [навч. посібник] / Л.М. Лобойко. - К. : Істина, 2007. - 456 с.
40. Лукашевич В.З. Гарантії прав обвинувачуваного в радянському карному процесі (стадія по¬переднього дослідження) / В.З. Лукашевич. - Л., 1959. - 167 с.
41. Лук’янчиков Є.Д. Виклик на допит: правові, організаційні, тактичні аспекти / Є.Д. Лук’янчиков // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. – № 2. – С. 228–232.
42. Масленникова Н.И. Заочное решение по гражданскому делу / Н.И. Масленникова // Российский юридический журнал. – 1996. – № 4. – С. 14–15.
43. Михайленко А.Р. Расследование пре¬ступлений: законность и обеспечение прав граждан / А.Р. Михайленко. – К. : Юрин¬ком Интер, 1999. – 448 с.
44. Новий Кримінальний процесуальний кодекс України: коментарі, роз’яснення, документи / відп. ред. В. С. Ковальський. — К.: Юрінком Інтер, 2013. — 408 с.
45. Науково-практичний коментар до Кримінально¬го процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року / за ред. O.A. Банчука, P.O. Куйбіди, М.І. Хавронюка. - X. : Фактор, 2013. - 1072 с.
46. Ожегов С.И. Словарь русского языка / под ред. Н.Ю. Шведовой. - 23-е изд., испр. - М. : Русский язык, 1991. - 917 с.
47. Офіційний веб – портал Верховної Ради України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rada.gov.ua
48. Петрухін І.Л. Свобода особистості і кримінально ‒ процесуальний примус. – М.: Наука, 1985. - с. 238.
49. Радянський юридичний словник. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://determiner.ru/dictionary/630.
50. Рожнова В.В. Застосування заходів процесуального примусу, пов’язаних з ізоляцією особи : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експерти¬за» / В.В. Рожнова ; Національна академія внутрішніх справ України. - K., 2002. - 190 с.
51. Питерцев С.К. Тактика допроса / С.К. Питерцев, А.А. Степанов. – СПб: Питер, 2001. – 160 с.
52. Пліщук Л.І. Проблемні питання застосування та здійснення примусового приводу в кримінальному процесі / Л.І. Пліщук // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2010. – № 22. – С. 175–184.
53. Прецедент имени Шепелевой. Теперь судьи могут закрывать дела на стадии досудебного следствия.- електронний ресурс: http://ukranews.com/ru/article/2014/09/29/634
54. Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини: проект Закону України (реєстраційний №4448а від 08.08.2014).- електронний ресурс: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=51914
55. Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2011 року № 17-рп/2011 // Вісник Конституційного Суду України. – 2012. – № 1. – С. 37.
56. Рыжаков А.П. Обвиняемый / А.П. Рыжаков. – М. : ПРИОР, 1999. – 144 с.
57. Сіверський О.М. Злісне ухилення від явки за викликом для участі у процесуальних діях / О.М. Сіверський // Юридичні науки, № 2(17) – 2015. – с.198-200
58. Сіверський О.М. Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід як захід забезпечення кримінального провадження / О.М. Сіверський // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». Випуск 30. Том 2. – 2015. – с.154-156
59. Сердечная Р.Г. Залучення в якості обвинувачуваного й здійснення принципів карного процесу. Дисс. ... канд. юрид. наук. Волгоград, 1999, с. 19-20.
60. Стенограма сорок четвертого пленарного засідання сесійного залу сьомої сесії VI скликання Верховної Ради України від 23 грудня 2010 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://iportal.rada.gov.ua/meeting/ stenogr/show/1022.html
61. Стеценко Н.М. О соотношении категорий «условие» и «основание» и их роли в процессе познания объективных законов : автореф. дис... канд. филос. наук / Н.М. Стеценко. - К., 1965. - 15 с.
62. Татаров О.Ю. Закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акта: проблеми та шляхи їх розв’язання / О.Ю. Татаров / Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. - 2012.- N2. - С.124-134
63. Татаров О.Ю., Мірковець Д.М. Повідомлення про підозру: проблеми кримінальної процесуальної регламентації / О.Ю. Татаров, Д.М. Мірковець / Митна справа №1(97), 2015. – частина 2, книга 2. – с.265-271
64. Тертишніков В. І. – Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. – Харків: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2007. – С. 205.
65. Тупельняк І.І. Повноваження слідчого та прокурора щодо виклику учасників за новим КПК для участі у слідчих діях / І.І. Тупельняк // Митна справа. – 2013. – № 6(90). – Ч. 2. – С. 121–126.
66. Удалова Л.Д. Забезпечення відшкодування шко¬ди незаконно засудженим особам : [монографія] / Л.Д. Удалова, О.В. Савенков. - К. : КНТ, 2013. - 168 с.
67. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження (витяг): постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 4. – К., 2014. – 73 с.
68. Фараон О.В. Випадки повідомлення про підозру / О.В. Фараон // «Право і суспільство», №3 частина 3 – 2015. – с.198-202
69. Фаринник В. Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід: процесуальні проблеми застосування та шляхи їх вирішення / В.Фаринник // Вісник національної академії прокуратури України № 4 (37) – 2014. – с.77-84.
70. Францифоров Ю.В., Громов H.A. Основания и процес¬суальный порядок привлечения лица в качестве обвиняемого II Следователь. 1998. -№ 8. С. 41-47.
71. Цветков П.П. Исследование личности обвиняемого. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1973. - 240 с.
72. Юридична енциклопедія: в 6 т. / під ред. Ю.С. Шемшученко – К. : Укр. енцикл., 1998. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до : http:// http://cyclop.com.ua/content/view/330/43
73. Юрченко Л.В. Повідомлення про підозру: новела кримінального процесуального законодавства України //Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми публічного та приватного права». 03 жовтня 2012 року. .[Текст] / Класичний приватний університет. - Запоріжжя: КПУ, 2012. - С. 355-357
74. Юридичні терміни. Тлумачний словник/В.Г. Гончаренко, П.П. Андрушко, Т.П. Базова та ін. ; за ред. В.Г. Гончаренка. - 2-ге вид., стереотипне. - К. : Либідь, 2004. - 320 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 500





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.