У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Судові експертизи в цивільному процесі
Количество страниц 53
ВУЗ ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Год сдачи 2019
Содержание ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………..….2
РОЗДІЛ І. Експертиза як основна форма використання спеціальних знань у цивільному процесі ………………………………………………………….…6
1.1 Поняття спеціальних знань, форми їх використання у цивільному процесі………………………………………………………………………….…6
1.2 Сутність та значення експертизи у цивільному процесі……………….....9
1.3 Види судових експертиз у цивільному процесі………………………..…12
Висновки до розділу 1……………………………………………………………16
РОЗДІЛ. ІІ Порядок призначення та проведення судових експертиз……….19
2.1. Підстави та процесуальний порядок призначення судової експертизи в цивільному процесі……………………………………………………………...19
2.2. Експерт як суб’єкт проведення експертизи, його правовий статус……...22
2.3. Процесуальні та організаційні засади проведення судової експертизи……………………………………………………………………..…26
Висновки до розділу 2…………………………………………………………..30
РОЗДІЛ ІІІ. Висновок експерта як результат експертного дослідження……32
3.1. Поняття, зміст та значення висновку експерта…………………………... 32
3.2. Види висновків…………………………………………………………….34
3.3. Дослідження висновку експерта судом……………………………………38
Висновки до розділу 3…………………………………………………………..41
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………44
СПИСО ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………….………………………….49
 
Вступ
Захист прав людини і громадянина визначається однією із прерогатив держави у всіх цивілізованих та розвинених країнах світу. Право на неупереджений судовий захист є одним із втілень таких державних гарантій. Аналогічне право гарантується міжнародними договорами та конвенціями та відображено в національних конституціях. Починаючи з 1990 року Україна взяла новий курс на побудову демократичного суспільства, що здійснюється на основі верховенства права та забезпечення прав і свобод людини. Нові постулати судової влади було відображено у Концепції судово-правової реформи України 1992 року, у якій, серед іншого, було визначено необхідність створення такого судочинства, яке максимально гарантувало б право на судовий захист, рівність громадян перед законом, створило б умови для дійсної змагальності і реалізації презумпції невинності. Реформування судочинства у відповідності до нової політико-правової програми України включило реформування існуючих правових інструментів та створення якісно нових інститутів матеріального та процесуального права за зразком розвинених правових держав. Суттєвого реформування зазнав і інститут судової експертизи.
Формування та розвиток нового етапу у сфері інформаційної та технічної революцій привело до можливості використання спеціальних технологій у процесі розвитку цивільних справ. Це надало можливість значно підвищити ефективність адже судове рішення яке базується, зокрема, на висновках судового експерта є більш обґрунтованим. Судова експертиза маючи у своєму розпорядженні спеціальні знання та обладнання покликана сприяти найбільш точному встановленю істотних для справи обставин. У процесі відходу від радянських стандартів законодавства суттєвих змін та оновлень зазнав інститут судової експертизи, як гарантія диспозитивності та змагальності учасників судового процесу. Зокрема чинним Цивільним процесуальним кодексом України врегульовано широкий спектр питань щодо проведення судової експертизи, зокрема: порядок її призначення та проведення, особливості процесуального статусу експерта, особливості дослідження висновку експерта тощо.
Актуальність теми зумовлена необхідністю більш детального дослідження специфіки інституту судової експертизи у цивільному процесі. Зокрема, проблемним залишається питання розмежування понять «експертиза» та «судова експертиза», окремого дослідження потребує оцінка звітів експертизи проведеної за ухвалою суду та за ініціативою сторони. Дискусійними також постають питання щодо строків проведення судових експертиз, адже як демонструє сучасна практика правозастосування не оперативність у процесі проведення судових експертиз суттєво впливає на строки судового розгляду справи у цілому.
Метою роботи є дослідження особливостей інституту судової експертизи у цивільному процесі та формування практичних пропозиції щодо її удосконалення.
Для досягнення поставленої мети було визначено наступні завдання:
1) дослідити поняття спеціальних знань у цивільному процесі України;
2) визначити місце інституту судової експертизи у структурі цивільного процесу;
3) визначити процесуальний статус судового експерта у цивільному процесі;
4) дослідити теоретичні та практичні особливості судової експертизи у цивільному процесі (види судових експертиз, підстави та процесуальний порядок їх призначення тощо);
5) дослідити особливості висновку експерта як письмово доказу у цивільному процесі.
Об’єктом дослідження є теоретико-методологічне дослідження цивільного процесу, визначення у його структурі стадії проведення судової експертизи.
Предметом дослідження є судові експертизи у цивільному процесі України.
Стан наукової розробки теми. Питання призначення судової експертизи та використання її результатів у цивільному процесі досліджувалися на різних етапах становлення науки цивільного процесуального права такими вченими як М.К. Треушніков, Ю.К. Орлов, Ю.М. Жуков, А.В. Дулов, І .А. Петрухін, А.Р. Шляхов, І .А. Луліашвілі, А.Г. Давтян, Т.В. Сахнова. Узагальнюючий характер щодо питань судової експертизи у цивільному процесі містить дисертаційне дослідження Ж.В. Васильєвої-Шаламової «Судова експертиза у цивільному процесі». Дослідницею, запропоновано практичні рекомендації щодо доповнення та розширення положень чинного процесуального законодавства з метою конкретизації статусу судового експерта та місця експертного звіту у системі доказів.
Нормативну та емпіричну основу дослідження становлять чинне законодавство України, інтерпретаційні акти Верховного Суду України, політико-програмні документи; звітні матеріали щодо практики застування судами положень про призначення експертизи у цивільному процесі матеріали преси.
Методи дослідження становить сукупність прийомів та методів наукового пізнання. Методологія дослідження включила загальнонаукові та спеціально-наукові методи. Серед них: діалектичний метод, описовий, формально-юридичний, порівняльно-правовий методи.
При здійсненні дослідження основним став діалектичний метод, за допомогою якого визначається сутність досліджуваних явищ у поєднанні їх матеріального змісту та юридичної форми. Цей метод використовується при переході від загальної характеристики цивільного процесу до розкриття його стадій та дослідження етапу судової експертизи. Описовий метод використано для надання опису проблемних питань дослідження, зокрема визначення статуту експерта, розкриття видів судових експертиз, форми та порядку дослідження висновку експерта. Прийоми формально-юридичного методу використані для надання дефініцій необхідних для проведеного дослідження та аналізу і критичної оцінки норм національного права та розробок науки цивільного процесуального права з метою визначення необхідності та шляхів реформування інституту судової експертизи. Порівняльно-правовий метод використано переважно для зіставлення програмних документів у сфері реформування національної системи юстиції із діючим процесуальним законодавством та підзаконними актами, що регулюють порядок та форми проведення судових експертиз, задля можливості виявлення недосконалостей досліджуваного інституту.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використовувати висновки роботи у:
нормотворенні – у процесі реформування положень чинного законодавства про судову експертизу (зокрема у частині нормативного урегулювання строків проведення експертного дослідження та забезпечення експерту доступу до документів та об’єктів необхідних для проведення експертизи);
правозастосуванні – як практичний орієнтир у розумінні порядку та особливостей призначення судової експертизи у цивільному процесі та прогалин діючого законодавства у цій сфері;
навчальному процесі – для збагачення курсу «Цивільний процес в Україні» шляхом більш детального розкриття особливостей проведення експертизи як стадії судового процесу;
науковій діяльності – для подальшого дослідження інституту судової експертизи у цивільному процесі, зокрема розширенні наукових розробок у сфері систематизації видів судової експертизи.
Робота складається із трьох розділів, кожен із яких містить по три підрозділи, вступу та висновків. Загальний обсяг роботи – 52 стр., з яких 5 стр. список використаної літератури.
Список литературы ВИСНОВКИ

Реалізація положень судової реформи в Україні істотно підвищує роль суду в системі органів, що забезпечують реалізацію прав та свобод особи. Правосуддя – це вершина правозастосовчої діяльності, що обумовлює підвищення вимог до змісту та професійного рівня судового розгляду цивільних справ.
1) Провідною формою використання спеціальних знань (як знань у різних галузях ауки, залучення яких є небхідним для вирішення судом існуючого спору) в цивільному процесі є експертиза. Така тенденція зумовлена авторитетним положенням експерта як учасника цивільного провадження. Судовий експерт, за діючим процесуальним законодавством, несе кримінальну відповідальність за сформовані в експертному досліджені висновки. Цінність судової експертизи полягає і тому, що до процесу збору та надання доказів до суду залучається незацікавлена у ході та результатх вирішення спору особа.
2) Основними рисами та ознаками судової експертизи у цивільному процесі можна назвати: використання спеціальних знань; проведення досліджень з метою встановлення обставин, що мають значення для справи; наявність спеціального суб’єкту експертизи; специфічна процесуальна форма оформлення експертизи; проведення дослідження на підставі ухвали суду; наявність спеціальної нормативно-методичної бази для проведення експертизи. У зв’язку з цим судова експертиза визначається як проведення на підставі ухвали суду особою, яка володіє спеціальними знаннями, дослідження певних фактів та фактичних обставин справи з метою повідомлення суду відомостей, що мають значення для справи, яке оформлюється спеціальним документом – висновком експерта.
3) Існуюча на сьогодні класифікація судових експертиз не є вичерпною або виключною адже базується переважно або на кількісних ознаках щодо складу експертів або на темпоральному критерію проведення експертизи. У проведеному дослідженні класифікація судових експертиз проведена за трьома критеріями: за суб’єктом проведення (одноособові, комісійній ні та комплексні); за темпоральним критерієм (первинні, додаткові та повторні); за предметом проведення експертизи (досліджено види експертиз, що є найбільш «популярними» у цивільному процесі, а саме судово-будівельна, судово-автотранспортна та експертиза об’єктів права інтелектуальної власності). Слід відзначити, що така класифікація при більш детальному вивченні питання щодо особливостей інституту судової експертизи у цивільному процесі може бути розширена (так, до неї можна включити класифікацію за суб’єктом лініювання експертизи – за ініціативою суду або сторін, за місцем проведення – така, що потребує виїзду експерта до об’єкта експертизи або лабораторна тощо).
4) Підстави призначення та проведення судової експертизи у цивільному процесі підрозділяються на формальні та процесуальні. До перших належать фактичні обставини справи, що вимагають залучення спеціальних знань. За загальним правилом експертиза призначається за ініціативою сторін або суду у разі коли для вирішення спору необхідно залучити особу із спеціальними знаннями. В обов’язковому порядку має призначатися експертиза для з’ясування характеру і ступеню ушкодження здоров'я; психічного стану особи; віку особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати. Процесуальною підставою призначення експертизи у цивільному процесі є відповідне клопотання сторони (або ініціатива суду) що резкльтує у постановлення відповідної ухвали суду. Ухвала суду про призначення екпертизи повинна бути складена як окремий документ з наведенням у ній мотивів прийнятого рішення про призначення експертизи та чітким викладенням питань, що стосуються предмета останньої.
5) Експерти, як і всі учасники цивільного процесу, наділені обов'язками і правами, тобто правовим статусом. Водночас треба мати на увазі, що експерти наділені різними видами прав і обов'язків. Вони стосуються як участі експертів у цивільному процесі, так і проведення судової експертизи (зокрема, організаційні права й обов'язки). Проблені питання щодо правового статусу експерта у цивільному процесі пов’язані із певною обмеженістю його становища. Так, експерт у своїй діяльності не може безпосередньо взаємодіяти із сторонаи спору (навіть у ситуації коли для проведення експертизи потрібно вчинення ними певних дій або надання додаткових доказів), всі його клопотання можуть надходити лиш на адресу суду, до судді у провадженні якого перебуває справа. Експерт, фактично, позбавлений і права на оскарження ухвали про призначення експертизи або інших процесуальних документів прийнятих у процесі розгляду справи, що стосуються прав чи обов’язків експерта. Так за умови призначення предметної експертизи на поставлення на її розгляд питань, що не співпадають із предметом або виходять за його рамки, експерт повинен провести експертизу та роз’яснити порушення предметної складової (така процедура є набагато довшої та затратнішою порівняно із оскарженням ухвали).
6) За організаційним критерієм у структурі судової експертизи виокремлюють чотири етапи: підготовчий, організаційно-методичний, дослідний та завершальний. Процесуальні та процедурні особливості проведення судової експертизи визначено ЦПК України та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Даними нормативно-правовими актами встановлюється строк проведення експертизи, порядок її безпосереднього здійснення, порядок відшкодування витрат на судову експертизу тощо.
7) Висновок експерта є результатом проведення судової експертизи. Суть висновку експерта полягає у викладені ним фактичних даних, що мають доказове значення для справи та які встановлюються ним на основі застосування спеціальних знань в процесі експертного дослідження. Логічна структура експертного висновку включає три частини: вступну, дослідницьку та заключну. Кожній із вказаних частин характерна наявність певних обов’язкових елементів та реквізитів. Суттєвою вимогою до експертного висновку є надання відповідей на усі поставлення питання, чіткість та зрозумілість таких відповідей. При складанні висновку експерт повинен враховувати, що його висновок буде проголошуватись та досліджуватися особами, що не володіють аналогічним обсягом спеціальних знань у даній галузі (або не мають таких спеціальних знань взагалі). Тому висновок має бути складено таким чином щоб його могли зрозуміти суд та сторони по справі.
8) Висновки, що формуються у результаті проведення судової експертизи поділяються на три типи: категоричні, ймовірні та альтернативні. Така класифікація базується на критерію ультимативновні характеру висновків. Категоричні висновки формуються як ствердження або заперечення тотожності. Ймовірні висновки навпаки позбавлені категоричності та можуть лише містити тези про вирогідність існування певних явищ, виникнення евних наслідків тощо. Ймовірні висновки експерта не можуть бути безпосередньо використанні при прийняті рішення судом, але в цілому такий висновок може дати нові джерела доказів або допомогти в оцінці отриманих доказових фактів. Тобто ймовірний висновок експерта не є факультативним джерелом доказів у цивільному судочинстві. Окремі відомості, викладені у ньому, можуть мати значення непрямих доказів при умові встановлення їх достовірності та якщо вони узгоджуються з іншими доказами.
9) За підсумками оцінки висновку експерта суд може визнати його повним та застосувати у мотивувальній частині рішення; недостатньо повним, що є підставою для призначення додаткової експертизи;необґрунтованим що є підставою для призначення повторної експертизи. Крім того, суд може не погодитися з висновками експерта і, не призначаючи повторної експертизи, вирішити справу на підставі інших доказів, оскільки висновок експерта для суду необов'язковий і оцінюється за правилами оцінки будь-яких інших доказів. Однією з помилок, що можуть допускатися судами першої інстанції при використанні висновків експертів, є невизначення доказового значення фактів, встановлених експертом. Тобто суд наводить лише посилання на висновок експерта, але не здійснює його оцінки як одного із засобів доказування.
10) Як і переважна кількість правових інститутів, що зазнали суттєвого впливу радянського законодавства, інститут судової експертизи містить у собі проблемні питання. Так, достатньо важливим постає завершення формування правового положення судового експерта та надання йому більш широкого кола повноважень. На сьогодні судовий експерт обмежений у можливості втручання у хід справи, що одночасно має і позитивні і негативні наслідки. Так, постаючи відокремленим від судового процесу як такого експерт залишається незалежною та незацікавленою строною, що результує у позитивні наслідки для процесу збирання доказів. Однак, одночасно експерт має обмежене коло прав, що інколи впливає на можливість оперативно вирішувати проблеми, що постають під розгляду справи та проведення експертизи. Не вирішеним, на нашу думку, залишається і питання зіставлення строків проведення судової експертизи із принципом вирішення справи у найкоротший строк. Адже діючі положення щодо строків експертиз, фактично унеможливлюють розгляд справи у суді першої інстанції швидше ніж за рік.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Нормативно-правові акти та законопроекти

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – с. 141.
2. Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.06.2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-09
3. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень: Наказ Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10. 1998 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98
4. Про Концепцію судово-правової реформи України: Постанова Верховної Ради України від 28 квітня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 30. - ст. 426.
5. Про судове рішення у цивільній справі: : Постанова Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014700-09
6. Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 року // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 28. - ст.232.
7. Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-97
8. Цивільний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 40-41, 42. - ст.492.

2. Монографії, статті, навчальні та практичні посібники
9. Антіпова О.І. Використання можливостей судових експертиз при розслідуванні доė рожньо-транспортних пригод / О.І. Антіпова // Форум права. – 2014.- №2. – с. 17-21. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/FP_index.htm_2014_2_5.pdf
10. Васильєва Ж.В. Зміст та структура висновку експерта у цивільному процесі / Ж.В. Васильєва // Університетські наукові записки. – 2005. - № 3(15). – с. 111-116.
11. Верба-Сидор О.Б. Пропозиції щодо вдосконалення правового статусу експерта у цивільному судочинстві / О.Б. Верба-Сидор, В.І. Крупко // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2014. - №3. – с. 69-84.
12. Винберг Л.А., Шванкова М.В. Почерковедческая експертиза: учеб. пособие / под ред. Белкина Р.С. - Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1977. - 247 с.
13. Дорошенко О. Дослідження та оцінка судом висновків експерта у справах про порушення прав інтелектуальної власності / О. Дорошенко // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2007. - №1. – с.20-28
14. Дудич А.В. Поняття судового експерта як учасника кримінального провадження / А.В. Дудич // Наше право. 2014. - №6. – с. 138-143
15. Земцова І. Спеціальні знання та внутрішнє переконання експерта при проведенні судової експертизи / І. Земцова // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2007. - №3. - С. 31-37.
16. Іліопол М.І. Проблеми призначення та проведення судової експертизи на стадії апеляційного провадження у цивільній справі / М.І. Іліопол // Актуальні проблеми держави і права. 2012. – с. 334-339.
17. Кириченко І.А. Судова експертиза об'єктів права інтелектуальної власності. Навчальний посібник. - К.: Ін-т інтел. власн. і права. 2005. -172 с.
18. Кучер Т.М. Співвідношення висновків експерта та спеціаліста як засобів доказування в цивільному процесі: питання теорії та практики «Вісник Вищої ради юстиції» № 2 (10) 2012. – с. 31-40
19. Лісовий В.В. Форми і значення використання спеціальних економічних знань у цивільному і господарському процесі / В.В. Лісовий// : Вісник ЖДТУ. Серія: Економічні науки. - № 1(59) Ч.2. – 2012. С. 151-153
20. Махов В.Н. Использование знаний сведущих лиц при расследовании преступлений: монография / В.Н. Махов. – М.: РУДН, 2000. – 296 с.
21. Мирошниченко Ю. М. Дослідження, перевірка та оцінка судом висновку експерта / Ю. М. Мирошниченко // Форум права. – 2009. – № 3. – С. 445–450 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-3/09mjmcve.pdf
22. Моїсєєв О.М. Внутрішнє переконання у структурі експертних технологій / О.М. Моїсєєв //Теорія і практика судової криміналістики та експертизи – Вип.12.- с. 105-112
23. Надгорный Г.М. Соотношение специальных и юридических знаний / Г.М. Надгорный // Криминалистика и судебная экспертиза. – Вып. 28. – К., 1984. – С.14-19.
24. Орлов Ю.К. Заключение эксперта и его оценка: Учебное пособие / Ю.К. Орлов. – М.: Юрист, 1995. – 64 с.
25. Орлов Ю.К. Формы выводов в заключении эксперта (методическое пособие) / Ю.К. Орлов. – М. : ВНИИСЭ, 1981. – 160 с.
26. Панченко А.І. Організації судово-бухгалтерської експертизи в України: сутність та порядок здійснення / А.І. Панченко // Міжнародний збірник наукових праць. – Вип 1(4). – с. 325-340
27. Петрова І.А. Призначення судом судово-товарознавчої експертизи: тактика та ініціатива / А.І. Петрова // Вісник Вищої ради юстиції. – 2011. - № 3 (7). – с. 94-110.
28. Прут Ю.А. Цивільно-процесуальний статус експерта при здійснення цивільного судочинства / А.Ю. Прут //Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Юридичні науки. – 2015. – Вип. 3-2. Том 3. – с.45-47
29. Репешко П.І. Судовий експерт: співвідношення процесуального статусу та професійної діяльності / П.І. Репешко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intkonf.org/repeshko-pi-sudoviy-ekspert-spivvidnoshennya-protsesualnogo-statusu-ta-pofesiynoyi-diyalnosti/
30. Рыжаков А.П. Комментарий к Гражданскому процессуальному кодексу Российской Федерации / А.П. Рыжаков. – М.: Норма, 2003. – 768 с.
31. Свобода Є.Ю. Судово-почеркознавча експертиза: деякі проблемні питання та сучасні можливості / Ю.Є. Свобода, В.М. Абрамова // Часопис Академії адвокатури України. – 2014. - №22. – с. 82-85.
32. Степанова Т.В. Щодо розмежування статусу експерта та спеціаліста у господарському судочинстві України / Т.В. Степанова // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. – 2013. – Вип. 22. – с. 43-46.
33. Судова будівельно-технічна експертиза. Інформаційний буклет. За ред.. ООГ «Усвідомлений вибір народу». – Суми. 2012. – 8 с.
35. Треушников М.К. Судебные доказательства / М.К. Треушников. — М.: ГОРОДЕЦ. 1997. 288 с.
36. Цивільний процес України. Академічний курс: підручник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл./ За заг. ред. Фурси С.Я. - К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2009. . - 848с.
37. Циганюк Ю.В. Строки проведення експертиз у процесуальному законодавстві: порівняльний аналіз / Ю.В. Циганюк, О.В. Кравчук // Криміналістичний вісник. – 2016. - №1 (25). – с. 42-49
38. Щербаковский М. Г. Судебные экспертизы: назначение, производство, использование : учебно-практическое пособие / М.Г. Щербаковский. – Харьков : Эспада,2005. – 544 с.
39. Эйсман Л.Л. Заключение эксперта (Структура и научное обоснование) / Л.Л, Эйсман. — М.: Юрид. Лит.. 1967. - 152 с.

3. Дисертації та автореферати
40. Васильєва-Шаламова Ж.В. Судова експертиза в цивільному процесі : автореф. дис на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / Ж.В. Васильєва-Шаламова . – К., 2009 . – 19 с.
41. Орлов Ю.К. Заключение експерта как источник выводного знания в судебном доказывании : автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра юрид. наук : спец. 12.00.09 / Ю.К. Орлов. - М., 1985. -55 с.
42. Юрчишин В.Д. Висновок експерта як джерело доказів у кримінальному процесі України : автореф. дис.. на здобуття наук. ступеня канд. Юри.х наук: спец. 12.00.09 / В.Д. Юрчишин. – К., 2006. – 14с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 100





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.