У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Софізми, парадокси паралогізми як засіб формування математичної культури у студентів фізико-математичних спеціальностей
Количество страниц 64
ВУЗ Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова (НПУ)
Год сдачи 2019
Содержание ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………...………………3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ СОФІЗМІВ, ПАРАЛОГІЗМІВ ТА ПАРАДОКСІВ………..…………6
1.1. Софізми, паралогізми, парадокси…………………………………...6
1.2. Формування математичної культури………………………………20
1.3. Психолого-педагогічні передумови вивчення даної теми у студентів фізико-математичних спеціальностей……………………………………..29
Висновок до І розділу…………………………………………………….35
РОЗДІЛ ІІ. МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ЗА ДОПОМОГОЮ СОФІЗМІВ, ПАРАЛОГІЗМІВ ТА ПАРАДОКСІВ…………………37
2.1. Засоби, методи, способи формування математичної культури….37
2.2. Роль паралогізмів, парадоксів, софізмів для формування математичної культури…………………………………………………………………….44
2.3. Методичні розробки……………………………………………….…47
Висновок до ІІ розділу……………………………………………………54
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….56
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...59
ДОДАТКИ…………………………………………………………………65









ВСТУП

Математика протягом всієї історії людства була складовою частиною людської культури, ключем до пізнання навколишнього світу, базою науково-технічного прогресу. Математична освіта є невід’ємною складовою освіти в широкому розумінні цього слова, істотним елементом формування особистості.
Тепер жодна галузь людської діяльності не обходиться без математики – як без конкретних математичних знань, так і інтелектуальних якостей, які розвиваються в ході оволодіння цим навчальним предметом. Математична освіта сприяє: оволодінню конкретними знаннями, необхідними для орієнтації в сучасному світі; придбанню навичок логічного і алгоритмічного мислення; розвитку уяви та інтуїції; формуванню світогляду, моральних рис; вихованню здатності до естетичного сприйняття світу; збагаченню запасу історико-наукових знань.
Соціальні очікування нашої держави – це поява нового працівника, який володіє здатністю творчо вирішувати складні професійні завдання, що володіє високою математично. культурою.
Математична культура особистості (МКЛ) – це система придбаних особистістю математичних знань, форм і методів математичної діяльності, а також способів їх привласнення, які, вдосконалюючись в соціокультурному процесі, впливають на структуру і внутрішній світ особистості.
Аналіз наукових досліджень показав, що поняття «математична культура» не має однозначного тлумачення і чіткої структури. Математична культура розглядається вченими як: складова професійного становлення, професійної культури особистості (Т. Захарова, І. Кулешова, З. Акманова); інтегративний результат взаємодії культур, взаємовпливу математичного пізнання, мови і мислення (О. Артебякіна, Д. Біджієв, О. Пустобаєва, О. Рассоха, В. Худяков); взаємодія системи особистісних і професійних якостей (З. Заріпова); система засвоєних об’єктів загальної математичної культури (В. Снєгурова, С. Розанова, Дж. Ікрамов, Г. Булдик).
Способом формування математичної культури є введення в зміст математичної освіти софізмів, паралогізмів та парадоксів.
Практика навчання математики показує, що пошук помилок ведуть осмисленного пізнання математики, до розвитку мислення, що є невід’ємною складовою математичної культури.
А. Томілова, А. Мадера, Д. Мадера, Ю. Гайдук, Л. Сергєєва та ін. вважають, що пошук помилки в софізм веде до її розуміння і усвідомлення, а усвідомлюючи помилку, людина має більше шансів її не допустити. Розбір софізмів, перш за все, розвиває логічне мислення, тобто прищеплює необхідні в житті навички правильного мислення.
Як показує практика, математичні софізми, паралогізми та парадокси часто використовуються в творчих конкурсах, олімпіадах для педагогів, учнів загальноосвітніх шкіл, студентів середніх та вищих навчальних закладів . І все ж математичні софізми, паралогізми та парадокси не знайшли належного місця у вивченні математики і використовуються досить рідко, від випадку до випадку.
Мета дослідження визначити роль софізмів, паралогізмів та парадоксів у формуванні математичної культури студентів фізико-математичних спеціальностей.
Об’єкт дослідження – математична культура студентів фізико-математичних спеціальностей.
Предмет дослідження – софізми, парадокси та паралогізми як засіб формування математичної культури студентів фізико-математичних спеціа-льностей.
Відповідно до мети дослідження нами були поставленні основні завдання:
1. Визначити суть понять софізм, паралогізм та парадокс;
2. Вивчити особливості формування математичної культури;
3. Охарактеризувати передумови вивчення даної теми у студентів фізико-математичних спеціальносте;
4. Визначити основні методи, засоби та способи та роль парадоксів, паралогізмів та софізмів у формуванні математичної культури;
5. Здійснити методичні розробки з даної теми.
У процесі дослідження використані такі методи:
– теоретичні (вивчення, аналіз та узагальнення методологічної та педагогічної літератури, синтез, порівняння, систематизація), що дали можливість виявити й узагальнити дослідницькі матеріали з проблеми, розробити теоретичні підходи до її розв’язання.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що в ній визначено та теоретично обґрунтовано роль софізмів, паралогізмів та парадоксів у формуванні математичної культури студентів фізико-математичних сеціальностей.
Практичне значення:
 Здійснені методичні розробки (лекція, практичне заняття) з ви-вчення даної теми студентами фізико-математичних спеціальнос-тей.
Структура роботи: дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, що містить 40 джерел. Загальна кількість сторінок становить 71.
Список литературы ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження дали змогу сформулювати такі висновки:
1. Логічні помилки бувають ненавмисні і навмисні. Перші з них вини-кають через неусвідомлюваного порушення правил логіки і називаються паралогізмами. У перекладі з давньогрецької паралогізми означає неправильне міркування, яке з'являється внаслідок порушення виведення, хоча в даний час до паралогізмів відносять також помилки, пов'язані з порушенням правил, що стосуються тези і аргументів докази.
Софізми є навмисні, свідомо здійснювальні помилки, розраховані на те, щоб ввести супротивника в оману, видати неправду за істину і тим самим домогтися перемоги в суперечці. Ще в античній риториці софісти для цієї мети використовували не тільки свідомо і обдумано побудовані логічні помилки, але і всілякі психологічні прийоми і елементи навіювання з тим, щоб максимально впливати на переконання своїх слухачів. Дуже часто софісти в своїх суперечках спиралися на принцип відносності істини, роблячи з нього неправомірну висновок, що об'єктивної істини не існує і тому слід керуватися думкою і прагнути до думки, а не до істини.
Парадокси відрізняються від паралогізмів і софізмів тим, що вони виникають не в результаті ненавмисних та навмисних логічних помилок, а через неясність, невизначеність і навіть суперечливості деяких вихідних принципів і понять тієї чи іншої науки або ж загальноприйнятих норм, прийомів і методів пізнання в цілому . Парадокси останнього роду були широко відомі ще в античному світі.
2. Термін «математична культура» використовується для того, щоб проілюструвати, яким чином індивід взаємодіє з математичними знаннями та як ця наука може впливати на структуру та внутрішній світ особистості. Нам видається, що зміст математичної культури є ширшим, ніж просто система математичних знань, вмінь та навичок.
Ймовірно що, індивідуальна математична культура є частиною взаємнозалежних, спільних якостей особистості – елементів математичної культури: математичних знань, умінь і навичок, уподобань, естетичних уподобань і навіть деяких частинних (по відношенню до математичної) культур, наприклад, культури математичного мовлення, графічної, знаково-символьної культури, культури мислення, комунікаційної математичної культури.
3. Підготовка майбутнього вчителя передбачає вирішення комплексу методологічних, педагогічних, методичних проблем, які ставляться і розв’язуються через залучення студентів вищої школи до практичної педагогічної діяльності, спрямованої на підвищення рівня їхнього професіоналізму. Професійна підготовленість допомагає вчителеві в нестандартних ситуаціях приймати рішення, оволодіти педагогічним мисленням, усвідомити ставлення до своєї професійної діяльності.
Учитель фізико-математичних дисциплін повинен мати високий рівень знань та вмінь, володіти методикою викладання свого матеріалу, психології та педагогіки, необхідний для реалізації навчально-виховної діяльності.
Важливими умовами професійної готовності студентів фізико-математичних спеціальностей до здійсненя професійної діяльності у руслі формування математичної культури є вивчення софізмів, паралогізмів та парадоксів.
4. Процесу формування математичної культури властиві всі ознаки системності: цілісність, системоутворюючі зв’язки, структурність, ієрархіч-ність, керованість, відкритість.
Системний підхід дозволив розглянути математичну культуру як цілісний процес, визначити склад і структуру основних компонентів математичної культури, взаємозв’язок і взаємозалежність між ними всередині системи, виявити протиріччя, які виступають в якості рушійної сили розвитку і фактори гальмування, що вимагають подолання; визначити умови ефективного функціонування системи.
Процес формування математичної культури у студентів майбутніх учителів математики у вузі є педагогічною системою, яка успішно функціонує і розвивається тільки за певних умов.
процес формування математичної культури являє собою цілісну педагогічну систему і здійснюється на основі дії законів і закономірностей (принципів) цілісного педагогічного процесу. Ефективність педагогічного процесу закономірно залежить від тих умов, в яких він протікає.
Для формування математичної культури майбутніх учителів математики у навчальному процесі слід використовувати різноманітні форми, методи та технології навчання. Нараховується їх чимало і всі вони мають різнопланові можливості.
У формуванні математичної культури грають важливу роль паралогізми, парадокси і софізми.
5. Нами були розроблені лекція та практичне заняття, метою яких є формування понять софізми, паралогізми та парадокси. Дані розроблені заняття можуть використовуватись при виченні даної теми студентами фізико-математичних спеціальностей.













СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арно А. Логика, или Искусство мыслить / А. Арно, П. Николь. – М.: Наука, 1991. — 414 с.
2. Артебякина О. В. Формирование математической культуры у студентов педагогических вузов: Дисс. ... канд. пед. наук. / О. В. Артебякина Челябинск. 1999. – 126 с.
3. Ахманов А. С. Логічне учення Арістотеля [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vseslova.com.ua/word/%D0%A1%D0%BE%D1%84% D1%96%D0%B7%D0%BC-100222u. – (дата звернення 15.03.2018 р.).
4. Бевз В. Г. Розвиток математичних здібностей у школярів / В.Г. Бевз, В.У. Кузьменко // Розвиток інтелектуальних умінь і творчих здібностей учнів та студентів у процесі навчання дисциплін природничо-математичного циклу «ІТМ*плюс - 2011»: матеріали Всеукраїнської дистанційної науково-методичної конференції з міжнародною участю: У 3-х томах. - Суми: Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2011. Том 1. - С. 20-21.
5. Бевз Г. П. Методика преподавания математики. Изд. 2-е / Г. П. Бевз. - К.: Вища школа, 1977. – 376 с.
6. Битнер Г.Г. Деятельностный подход в формировании математи-ческой культуры будущих инженеров: Тезисы докладов Российской Школы — конференции с международным участием «Математика, информатика, их приложения и роль в образовании». Проблемы образования. — М.: Изд-во РУДН, 2009. — С. 250—256.
7. Бойченко О. В. Сутність поняття «підготовка майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін» на сучасному етапі / О. В. Бойченко //Наука і освіта. – 2014. - №1. – С.79 – 82
8. Борытко Н. М. Введение в педагогическую деятельность. Учеб-ник для студентов педагогических вузов. / Н. М. Борытко, А. М. Байбаков, И. А. Соловцова Волгоград: Изд-во ВГИПК РО, 2006. 40 с.
9. Брадіс Ст М., Мінковське Ст Л., Харчева Л. До., Помилки в ма-тематичних міркування [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vseslova.com.ua/word/%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%BC-100222u. – (дата звернення 15.03.2018 р.).
10. Бурбаки Н. Теория множеств. Книга 1. Основные структуры анализа.// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.twirpx.com/file/32996/. - (дата звернення 15.03.2018 р.).
11. Васильєва М. Теоретичні основи деонтологічної підготовки педагога: дис. д-ра пед. наук: 13.00.04 / Марина Петрівна Васильєва. – Х.: ХДПУ імені Г. С. Сковороди, 2003. – 432 с.
12. Вечедова А. Д. Модель профессиональной компетентности бу-дущего учителя / А. Д. Вечедова, У. Ю.Османов, А. Н. Халунов // Известия Дагестанского государственного педагогического университета. Психолого-педагогические науки. 2013. № 2. С. 122-124.
13. Возняк Г. М. Володимир Левицький — основоположник української матема- тичної культури / Г. М. Возняк, Н. В. Бабій. — Тернопіль : Навчаль- на книга – Богдан, 2015. — 152 с.
14. Гайдук Ю. М. Математические софизмы / Ю. М. Гайдук // Математика в школе. — № 6. — 1952.
15. Гарднер М. Математические головоломки и игры / М. Гарднер— М. : Мир, 1971.
16. Гнеденко, Б. В. Об обучении математике в университетах и пед-вузах на рубеже двух тысячелетий / Б. В. Гнеденко, Д. Б. Гнеденко. – Москва : КомКнига, 2006. – 160 с
17. Годованюк Т., Ярова М. Про культуру мови та мовлення вчителя математики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.udpu.org.ua:8080/jspui/bitstream/6789/4495/1/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC_%D1%88%D0%BA.pdf. - (дата звернення 09.04.2018 р.).
18. Гриценко Т.Б., Гриценко С.П., Кондратюк А.Ю. Культурологія. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://textbooks.net.ua/ content/category/44/66/50/ - (дата звернення 16.03.2018 р.).
19. Джуринский А.Н. История зарубежной педагогики: [учебное пособие для студентов высших педагогических учебных заведений] / А.Н. Джуринский. - М.: «ФОРУМ» ? «ИНФРА-М», 1998. - 272 с.
20. Евдокимова,Г. С. Формирование стохастической культуры бу-дущего учителя в образовательном процессе вуза / Г. С. Евдокимова // Известия Смоленского государственного университета. – 2010. – № 2. – С. 281–292.
21. Забранський В.Я. Формування вмінь математичного моделювання як науково-методична проблема навчання математики в профільній школі / В.Я. Забранський, М.І. Голубенко // Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми теорії і методики навчання математики». До 80-річчя з дня народження доктора педагогічних наук, професора З.І. Слєпкань. Тези доповідей. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2011. - 352 с.
22. Закон України «Про вищу освіту».// Електронний ресурс]. – Ре-жим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18. - (дата звернення 16.03.2018 р.).
23. Зарицький М. Проблема математичної правди і краси математичної думки.// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://nocturnus-ad.livejournal.com/18285.html. - (дата звернення 09.04.2018 р.).
24. Конверський А. Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник для студентів вищих навчальних закладів./ А. Є. Конверський – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 536 с
25. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/1222090548043/ dokumentoznavstvo/vstup_do_movoznavstva. - (дата звернення 15.03.2018 р.).
26. Криворот Т. Г. необхідність формування математичної грамотності в -майбутніх педагогів- дослідників [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:B_UiJB3OO0YJ:irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis. - (дата звернення 09.04.2018 р.).
27. Лиотар Ж. Ф. Состояние постмодерна. / Ж. Ф. Лиотар— СПб.: Алетейя, 1998.
28. Логічні парадокси [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://stud.com.ua/48244/logika/logichni_paradoksi. - (дата звернення 15.03.2018 р.).
29. Лодатко Є. О. Математична культура як феномен сучасного інформаційного суспільства / Є. О. Лодатко // Рідна школа. - 2004. - № 9. - С. 24-26.
30. Лодатко Є.О.. Дискурс розвитку математичної культури суспільства у ХХ ст.: характеристика соціокультурних умов [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intellect-invest.org.ua/pedagog_editions_e-magazine_pedagogical_science_arhiv_pn_n2_2008_st_2/. - (дата звернення 15.03.2018 р.).
31. Математична культура [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://formula.co.ua/uk/math-dictionary. - (дата звернення 16.03.2018 р.).
32. Мирзоев М. С. Математическая логика: учеб. пособие. / М. С. Мирзоев. – М.: МПГУ, 2008. – 145 с.
33. Мирзоев М. С. Формирование математической культуры буду-щих учителей информатики в условиях реализации школьных образовательных стандартов второго поколения / М. С. Мирзоев // Информатика и образование, 2010. – № 11. – С. 105–110.
34. Подопригора Н.В., Трифонова О.М., Садовий М.І. Математичні методи фізики: навчальний посібник [для студ. вищ. навч. закл. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://webcache.googleusercontent.com/search? q=cache:JXXNHLznbdoJ:ldf-kr.at.ua/doc/rozrobki/Matemmetod.pdf+&cd=2&hl =uk&ct=clnk&gl=ua. - (дата звернення 09.04.2018 р.).
35. Поняття логічного виводу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/vnz/reports/logika/25195/. - (дата звернення 15.03.2018 р.).
36. Розанова С.А. Математическая культура студентов технических университетов / С.А. Розанова. - М.: ФИЗМАТЛИТ, 2003. - 176 с.
37. Семіотичні помилки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://studfiles.net/preview/5149368/page:52/. - (дата звернення 15.03.2018 р.).
38. Соловйов В. М., ‎ Жалдак М. І., ‎ Рамський Ю. С. Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://books.google.com.ua/books?id=HXkoDwAAQBAJ. - (дата звернення 09.04.2018 р.).
39. Стеценко І. В. Моделювання систем: навч. посіб [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/9956/1/111.pdf. - (дата звернення 09.04.2018 р.).
40. Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.
41. Формирование системного мышления в обучении: Учеб. пособие для вузов / Под ред. проф. З.А. Решотовой. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 344 с.
42. Чашечникова О.С. Розвиток математичних здібностей учнів основної школи / О.С. Чашечникова. - Дисс. кпн. - 13.00.02. - К., 1997. - 208 с.
43. Шахматов В. М. Сборник олимпиадных задач по высшей математике: учебное пособие / В. М. Шахматов, А. Л. Лисок, Т. В. Тарбокова – Томск: Изд-во Томского политехнического университета, 2009. – 144 с.
44. Школа К. О. Математичні софізми і парадокси, які можуть виникати в процесі навчання, та їх спростування / К. О. Школа, П. І. Ульшин // Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики : збірник наукових праць. Випуск XІ : в 3-х томах. – Кривий Ріг : Видав- ничий відділ КМІ, 2013. – Т. 1 : Теорія та методика навчання математи- ки. – С.189-194
45. Энциклопедия профессионального образования в 3 – х т. / Под. ред. С. Я. Батышева. – М.: АПО, 1999. – Т. 2. – 440 с.
46. Якимович Т. Д. Основи дидактики професійно-практичної підготовки : навчально- методичний посібник [Електронний ресурс]. – Ре-жим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/9956/1/111.pdf. - (дата звернення 09.04.2018 р.).
47. Яртись А. Мельник В. Лекції з історії світової та вітчизняної ку-льтури. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.academia.edu/11535194. - (дата звернення 15.03.2018 р.).
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 300





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.