У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Формування у молодших школярів знань про живу природу в процесі вивчення природознавства
Количество страниц 77
ВУЗ Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова (НПУ)
Год сдачи 2019
Содержание ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ПРО ПРИРОДУ ………………………………..7
1.1. Сутність поняття «знання» …………………………………………….7
1.2. Шляхи формування знань …………………………………………….17
1.3. Методика формування ціннісного ставлення до природи в молодших школярів ……………………………………………………………………27
1.4. Формування знань про тваринний світ у курсі «Природознавство»35
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗНАНЬ ПРО ЖИВУ ПРИРОДУ……………………………………………...44
2.1. Методика дослідження стану сформованості у молодших школярів знань про живу природу в процесі вивчення природознавства ……………...44
2.2. Аналіз отриманих результатів дослідження ………………………...48
2.3. Педагогічні умови підвищення знань про живу природу молодших школярів ………………………………………………………………..…..50
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………….66
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………69
ДОДАТКИ ………………………………………………………………………73









ВСТУП

Актуальність проблеми дослідження. Проблеми взаємовідносин людини та природи мають сьогодні глобальні масштаби та потребують від людства глибоких соціально-економічних змін, передбачаючих відмову від споживацького ставлення до ресурсів, переосмислення існуючих поглядів на природу, перебудову системи цінностей. Таким чином, важко переоцінити необхідність виховання покоління, здатного позитивно та екологічно грамотно взаємодіяти з природою, керуючись розумним та гуманним ставленням до неї.
Ці об’єктивні потреби часу відображені в новому «Державному стандарті початкової загальної освіти» та в «Рекомендаціях учителям початкових класів щодо організації навчально-виховного процесу та реалізації нових навчальних програм згідно з Державними стандартами у 2017/2018 н.р.». У новій редакції Державного стандарту початкової загальної освіти знайшли своє відображення ті зміни, які відбулись за останнє десятиріччя: посилено практичну складову; більш чітко визначено вимоги до оцінювання результатів навчання завдяки їх структуруванню на предметні компетентності; внесено вимоги до формування предметних і міжпредметних ключових компетентностей.
Проблеми компетенції та формування компетентностей розробляли у своїх наукових працях І.Бех, А.Богуш, М.Вашуленко, Л.Мацько, Ю.В.Громико, В.А.Болотов, В.В.Серіков М.Пентилюк, Н.Бібік, Б.Д.Ельконін, Л.Ващенко, О.Савченко, Л.Паращенко, Д.Равен, А.Хуторський та інші. Під компетентністю людини педагоги розуміють спеціально структуровані набори знань, умінь, навичок і ставлень, які набувають у процесі навчання. Вони дозволяють людині визначати, тобто ідентифікувати і розв'язувати, незалежно від контексту проблеми, характерні для певної сфери діяльності. Отже, компетентність – це результативно-діяльнісна характеристика освіти. Нижній поріг, рівень компетентності є рівнем діяльності, необхідним і достатнім для мінімальної успішності в досягненні результату. Як указує Б.Д.Ельконін, "ми відмовилися не від знання як культурного предмета, а від певної форми знань, знань "про всяк випадок", тобто відомостей.
Таким чином, робочим для нас визначенням формування компетентності учня є навчальна діяльність, що має елементи дослідницького або практикоперетворювального характеру.
Мета природничо-наукової освіти в сучасній школі полягає у формуванні в учнів засобами навчальних предметів системи природничих знань та спроможності використовувати ці знання в соціалізації та творчої самореалізації особистості, створення уявлення про природничо-наукову картину світу, формування екологічного мислення й поведінки учня, виховання громадянина демократичного суспільства.
Предметна природознавча компетентність – особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно-значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин «людина-природа».
Таким чином, аналіз наукової літератури з проблеми та практичного досвіду творчо працюючих вчителів початкових класів довів, що формування природничої компетентності школярів молодших класів є актуальною та потребую подальшого дослідження.
Мета дослідження – розглянути формування у молодших школярів знань про живу природу в процесі вивчення природознавства.
Відповідно до зазначеної мети були поставлені та вирішені наступні завдання:
– Розглянути сутність поняття «знання»;
– Дослідити шляхи формування знань;
– Проаналізувати методику формування ціннісного ставлення до природи в молодших школярів;
– Дослідити формування знань про тваринний світ у курсі «Природознавство»;
– Розглянути методику дослідження стану сформованості у молодших школярів знань про живу природу в процесі вивчення природознавства;
– Аналіз отриманих результатів дослідження;
– Дослідити педагогічні умови підвищення знань про живу природу молодших школярів.
Об’єкт дослідження – процес вивчення природознавства у початковій школі
Предмет дослідження – природознавча компетентність – особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно-значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин «людина – природа».
На окремих етапах дослідження використовувались теоретичні, емпіричні та обсерваційні методи дослідження:
– історичний, функціональний та структурний аналіз;
– співставлення й узагальнення даних з проблеми дослідження, одержаних у процесі вивчення психологічної та дидактичної літератури, праць з філософії та біології, навчальних програм, підручників і посібників з біології для вчителів та учнів;
– педагогічне спостереження за навчальним процесом;
– вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду з конструювання змісту біологічної освіти;
– методи опитування: бесіда, анкетування, тестування, інтерв’ювання;
– методи оцінювання: самооцінка й експертна оцінка, обробка результатів якої здійснювалась з використанням методів математичної статистики;
– педагогічний експеримент, якісний та кількісний аналіз його результатів.
Наукова новизна дослідження полягає у створенні дидактичної концепції формування цілісності знань школярів про живу природу, яка є теоретичною базою для організації систематичного вивчення життя в середніх закладах освіти. В її основі лежить ідея орієнтації на структуру об’єктивної реальності, основні атрибути життя його цілісність та системність при конструюванні змісту навчального матеріалу та організації процесу формування в учнів цілісності знань про живу природу.
Практичне значення дослідження визначається розробкою проблеми на рівні навчального предмета та педагогічної діяльності. А саме:
1.Тлумачення сутності поняття цілісності знань стосовно живої природи для дидактичних та методичних досліджень процесу формування цілісності знань про живу природу, формування системного мислення учнів.
2.Основні положення та ідеї сучасної БКС, що розкривають цілісність живої природи, принципи конструювання змісту навчального матеріалу для дидактичних та методичних досліджень та практичної роботи викладачів вищих навчальних закладів освіти.
3.Шляхи побудови природничо-наукової освіти школярів на основі поєднання внутрішньота міжпредметної інтеграції знань для дидактичних і методичних досліджень.
4.Способи узагальнення та систематизації знань учнів на рівні окремих видів знань, певних форм життя, рівнів організації життя, цілісної картини живої природи – для дидактичних та методичних досліджень, практичної роботи вчителів.
Структура дослідження. Обсяг і структура роботи складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (50 джерел).
Список литературы ВИСНОВКИ

Стандарт освітньої галузі “Природознавство” припускає вивчення її змісту у профільній школі у двох варіантах: окремих предметів – фізики, хімії, біології, які взаємопов’язані між собою змістом загальноприродничих компонентів, та інтегрованого курсу “Природознавство” у класах суспільно-гуманітарного профілю. Вітчизняна освіта змінюється у тому ж руслі, що і освіта інших країн світу.
Щодо призначення предмета “Природознавство” вважаємо, що гуманітаріям необхідне глибоке розуміння фундаментальних законів природи, їх прояву в усіх явищах природи. Саме процес вивчення природознавства, спрямований на розуміння фундаментальних, загальних законів природи як скрізного стрижня встановлення цілісності знань про неї, обумовлює глобальність мислення, високі рівні інтелекту майбутніх діячів гуманітарної сфери – політиків, юристів, економістів, чого неможливо досягти у процесі вивчення окремих предметів, особливо тих, на вивчення яких відводиться 1 година на тиждень.
Основна мета курсу спрямована на формування в учнів природничонаукової картини світу, уявлень про роль та місце людини в природі, засвоєння ними основних понять природознавства, що становлять ядро знань про природу; формування природничонаукової та дослідницької компетентностей, що є особливо актуальним у зв’язку із впровадженням STEM-освіти, та формування звички мислення діяти по закону в розв’язанні будь-яких завдань, що стане перешкодою корупції в майбутній діяльності
Навчальний процес у початкових класах активізується за рахунок більшого інтересу з боку учнів – проблемне навчання перетворюється в удосконалення методики викладання та структури навчального матеріалу. Головною метою може стати творчий розвиток учнів, тоді педагог використовує у більшій мірі проблемні ситуації, що не мають однозначної відповіді, заохочує творче начало в учнях, віддає їм творчу ініціативу – проблемне навчання перетворюється у інший вид навчання. А.В. Хуторский виділяє такий підхід як концепцію евристичного навчання [6].
У початкових класах проблемне навчання може бути близьке і до розвиваючого навчання, якщо його задачею ставиться розвиток інтелекту учнів – за рахунок збільшення самостійності учнів при розв’язанні проблемних ситуацій формується активна пізнавальна діяльність, досягається свобода та органічність використання засобів розумових дій. У теорії всі ці цілі признаються у проблемному навчанні, але на практиці педагог самостійно вибудовує ту чи іншу ієрархію при структуруванні навчального матеріалу, розробці методики та реалізації навчального процесу.
Робота за всіма напрямами формування природознавчої компетенції молодших школярів вдало поєднуються у грі. Це визначається можливостями гри в розвитку емоційної й пізнавальної сфер дитини. Таким чином гра сприяє розвитку в молодших школярів уміння розрізняти зовнішні виразні властивості природи.
Зважаючи на це, нами було розроблено експериментальну методику еколого-естетичного виховання у грі, для цього було розроблено, адаптовано й класифіковано різноманітні ігри еколого-естетичної спрямованості, які ми розподілили на три групи.
Результат дослідження показали, що багаторічна педагогічна практика показує, що процес формування екологічної компетентності молодшого школяра в своєму розвитку поділяється на три етапи: етап 1-2 класи, етап 3 клас, етап 4 клас.
І етап пов’язується з набуттям дитиною екологічно-орієнтованого їх особистого досвіду, в результаті спостереження за різними станами навколишнього середовища, які супроводжуються поясненням вчителя, виконанням запропонованих вчителем правил поведінки. В результаті учні: проявляють інтерес до об’єктів навколишнього світу, умов життя людей, рослин, тварин, роблять спроби оцінити їх стан з позиції добре-погано; з бажанням беруть участь в екологічно орієнтованій діяльності; емоційно реагують на зустріч з прекрасним і намагаються передати свої почуття в доступних видах творчості (розповідь, малюнки) прагнуть виконати правила поведінки на вулиці, в транспорті, під час прогулянок в сад, ліс тощо; проявляють готовність надати допомогу людям, тваринам, рослинам; роблять спроби контролювати свої вчинки, щоб не завдати шкоди довкіллю.
Екологічне виховання школярів початкових класів необхідно для їх гармонійного розвитку з природою. Результатом екологічної освіти та виховання учнів є особистість із сформованою екологічною культурою та високим інтелектом, яка в майбутньому зможе розв’язувати екологічні проблеми, а також на основі набутих наукових знань та керуючись національними гуманістичними ідеалами і традиціями буде всебічно зберігати природу, раціонально використовувати її ресурси.


















СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бех І.Д. Виховання особистості: у 2 кн. Кн. 2: Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади / І.Д. Бех. – К.: Либідь, 2013. – 344 с.
2. Бриль Г.К. Еколого-естетичне виховання молодших школярів у процесі ігрової діяльності / Бриль Г.К., Савлучинська Л.Г., Лебідь І.М. // Наука і освіта. – 2011. – №2. – С. 121-123.
3. Волкова А. С. Формирование природоохранных знаний на уроках географии: пособие для учителей / Алевтина Степановна Волкова ; под. ред. М. А. Воинственского. К. : Радянська школа, 2006. 120 с.
4. Годлевська В. Г. Вчити мислити серед природи (з досвіду впровадження творчої спадщини В. О. Сухомлинського) / В. Г. Годлевська // Початкова школа. – 2013. – № 10. – С. 33–39.
5. Гончаренко С. У. Концепція гуманітаризації освіти // С. У. Гончаренко, Ю. І. Мальований. – К.: Освіта, 2014. – 34 с.
6. Гуз К.Ж. Теоретичні та методичні основи формування в учнів цілісності знань про природу / К.Ж. Гуз. – Полтава: Довкілля-К., 2014.– 472 с.
7. Дьюї Дж. Педагогічна психологія / Дж. Дьюї. – М.,2009. – 294 с.
8. Запорожан З. Є. Природа – невичерпне джерело знань і почуттів / З. Є. Запорожан // Початкова школа. – 2017. – № 9. – С. 49–57.
9. Ільченко В. Р. Біологія:підруч. [для 7 кл. заг.-осв. навч. закл.] / В. Р. Ільченко, Л. М. Рибалко, Т. О. Півень. – Полтава: Довкілля-К, 2017. – 240 с.
10. Ільченко В. Р. Освітня програма «Довкілля». Концептуальні засади інтеграції змісту природничо-наукової освіти / В. Р. Ільченко, К. Ж. Гуз. – Київ; Полтава : ПОІПОПП, 2009. – 211 с.
11. Ільченко В. Р. Освітня програма «Довкілля». Концептуальні засади інтеграції змісту природничо-наукової освіти / В. Р. Ільченко, К. Ж. Гуз. – Київ-Полтава: ПОІПОПП,2009. – 211 с.
12. Ільченко В. Р. Природознавство. Зошит та щоденник досліджень: навч. посіб. [для учнів 6 кл. заг.осв. навч. закл.] / В. Р. Ільченко, К. Ж. Гуз, Л. М. Рибалко. – Полтава: Довкілля-К, 2016. – 48 с.
13. Кисельов М. М. Екологічна свідомість як феномен освітянського процесу / М. М. Кисельов. – Київ : Філософська думка, 2015. – №2. – С.5-9.
14. Князева О.В. Природознавство 5. Робочий зошит / О.В. Князева. – К. : СПДФО Князева О.В., 2017. – 64 с.
15. Комиссаров Б.Д. Методологические проблеми школьного биологического образования / Б. Д. Комиссаров. – М. : Просвещение, 2001. – 160 с.
16. Копилець Є. В. Комп’ютерні технології та мультимедійні засоби виховання екологічних ціннісних орієнтацій підлітків у процесі вивчення загальної географії / Є. В. Копилець // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії : зб. наук. праць. К. : Інститут передових технологій, 2017. Вип. 7. С. 94–97.
17. Красильникова Т.В. Природознавство: 5 кл. : Робочий зошит / Т.В. Красильникова, Т.С. Котик. – Х. : Веста: Ранок, 2008. – 64 с.
18. Крисаченко В. С. Екологічна культура : теорія і практика / В. С. Крисаченко. – Київ : Заповіт, 2016. – 14 с.
19. Крюкова Т. В. Природа і духовний світ дитини / Т. В. Крюкова // Початкова школа. – 2007. – № 10. – С. 35–39.
20. Курняк Л. М. Формування екологічної культури студентської молоді в умовах системних трансформацій в сучасній Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата філос. наук : спец. 09.00.10 – філософія освіти / Л.М. Курняк. – АПН України; Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. – К., 2017. – 19 с.
21. Локшина О. І. Зміст шкільної освіти в країнах Європейського Союзу: теорія і практика (друга половина XX – початок XXI ст.) : монографія / О. І. Локшина. – К. : Богданова А.М., 2009. – 404 с.
22. Ляшенко О. І. Вимоги до підручника та критерії його оцінювання / О. І. Ляшенко // Підручник ХХІ століття. – 2013. – №1–4. – С. 60–65.
23. Медина В. С. Охорона природи. Загальногеографічні основи / В. С. Медина. К. : Вища школа, 2007. 192 с.
24. Методика викладання курсу «Природознавство. Довкілля» в 5–6 класах: посіб. для вчителів / В. Р. Ільченко, К. Ж. Гуз, Л. М. Рибалко та ін. – Полтава: Довкілля-К, 2015. – 144 с.
25. Науменко О. М. Роль Інтернет#ресурсів у формуванні знань про живу природу у вивченні предметів природничого циклу [Електронний ресурс] / О. М. Науменко // Інформаційні технології і засоби навчання : електронне наукове фахове видання. 2013. Том 35, №3 С. 54–63.
26. Носенко Е. Л. Картина світу як інтегруючий і гуманізуючий фактор у змісті освіти / Е. Л. Носенко // Педагогіка і психологія. – 2015. – № 1. – С. 22–30.
27. Організація спостережень в дитячому садку / упоряд. Ю. Харченко. – Харків: Освіта, 2017. – 144 с.
28. Плохій З. П. Пізнай природу і себе в ній: Зошит з екології для розвитку дітей 5-6 років / З. П. Плохій. – К. : Світоч, 2015. – 32 с.
29. Похила Л.С. Використання скарбниці народних знань у процесі вивчення біології. Царство Тварини / Л.С. Похи ла, Г.Ф. Яцук, Б.Б. Гдаль. – Т. : Мандрівець, 2008. – 80 с.
30. Природознавство. 5–6 класи. Програма для загально осв. навч. закл. – К. ; Ірпінь : Перун, 2015. – 22 с.
31. Пустовіт Н. А. Зміст природничо#географічної освіти як основа формування екологічної компетентності школярів / Н.А. Пустовіт // Теоретико#методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць / [редкол. : О. В. Сухомлинська та ін.]. К. : ТОВ «Імекс#ЛТД», 2008. Вип. 11. С. 317–326.
32. Рекомендації вчителям початкових класів щодо організації навчально-виховного процесу та реалізації нових навчальних програм згідно Державних стандартів у 2012/2013 н.р.К., 2012с. 12-19.
33. Рибалко Л. М. Робочий зошит з біології: навч. посібн. [для учнів 7 кл. заг.-осв. навч. закл.] / Л. М. Рибалко, Т. О. Півень. – Полтава: Довкілля-К, 2017. – 68 с.
34. Рибалко Л.М. Наступність у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5-7 класів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.09 «Теорія навчання» / Л. М. Рибалко. – К., 2008. – 24 с.
35. Сак Т.В. Природознавство: підруч. для 5 кл. загальноосв. навч. закл. / Т.В. Сак, О.І. Гірний, М.В. Зінкевич. – К. : Навч. книга, 2015. – 176 с.
36. Стельмахович М. Г. Народне дитинознавство / М. Г. Стельмахович. – К. : Т-во «Знання», 2011. – 48 с.
37. Степанюк А. В. До проблеми формування цілісних знань школярів про живу природу / А. В. Степанюк // Педагогіка і психологія. – 2017. – № 4. – С. 68–77.
38. Степанюк А. В. Методологічні та теоретичні основи формування цілісності знань школярів про живу природу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / А. В. Степанюк. – К., 2009. – 36 с.
39. Степанюк А. До концепції формування цілісності знань школярів про живу природу / А. Степанюк // Імідж сучасного педагога. – 2013. – № 4. – С. 5 – 6.
40. Сухомлинський В. Естетичне виховання і культура почуттів / В.Сухомлинський // Вибрані твори : в 5 т. – К., 2007. – Т. 3. – С. 54.
41. Тарасенко Г. С. Дивосвіт / Г. С. Тарасенко. – К. : МПП «Центр», 2015. – 209 с.
42. Тарасенко Г. С. Як навчити дітей милуватися природою / Г. С. Тарасенко // Початкова школа. –2012. – № 11–12. – С. 39–42.
43. Тарасенко М. Ф Природа, технологія, культура / М. Ф. Тарасенко. – Київ : Наукова думка, 2015. – 99 с.
44. Усі крилаті вислови, прислів’я, приказки, загадки / Укл. Н.В. Курганова. – Х.: Торсінг Плюс, 2017. – 320 с.
45. Хуторской А.В. Педагогическая инноватика: [учебное пособие для студентов высших учебных заведений] / А.В. Хуторской. – М. : Издательский центр "Академия", 2008. – 256 с.
46. Царик Л.Ф. Географічні засади формування і розвитку регіональних природоохоронних систем (концептуальні підходи, практична реалізація) : автореф дис. на здобуття наук. ступеня д. геогр. н. : спец. 11.00.11 «Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів» / Л. Ф. Царик. Львів, 2010. 35 с.
47. Цицерон М. Т. Тускуланские беседы / Марк Тулий Цицерон. // Избр. соч. – Москва : Худ. литература, 2015. – 252 с
48. Шабанов Д.А. Робочий зошит з природознавства. 5 клас / Д.А. Шабанов, К.М. Задорожний, М.О. Кравченко. – Х.: Веста: Ранок, 2007. – 80 с.
49. Экологическое образование школьников / под ред. И.Д. Зверева, Т.И. Суравегиной. – М. : Педагогика, 2013. – 160 с.
50. Ярошенко О.Г. Природознавство: 5 кл.: підруч. для за гальноосв. навч. закл. / О.Г. Ярошенко, В.І. Баштовий, Т.В. Коршевнюк. – К. : Генеза, 2016. – 128 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 300





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.