У нас уже 18746 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название Процедура ликвидации предприятий на Украине
Количество страниц 91
ВУЗ Киевская национальная академия
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 334.doc 
Содержание ЗМІСТ


1.Вступ...........................................................................................................................3
2. Загальне поняття ліквідації підприємства.............................................................7
3. Види ліквідації підприємств.................................................................................11
3.1.Добровільна ліквідація підприємства......................................................11
3.2. Примусова ліквідація................................................................................63
3.2.1. Ліквідація підприємства, визнаного банкрутом.......................66
3.2.2. Ліквідація підприємства на підставах не пов’язаних
з банкрутством.......................................................................................80
4. Висновки та пропозиції.........................................................................................83
5. Список використаних нормативних актів та літератури....................................87
6. Додатки....................................................................................................................89


ВСТУП


Економічні реформи початку й середини 90-х років минулого століття надали значного поштовху у розвитку вітчизняного підприємництва. Як гриби після дощу, почали виникали малі й середні фірми – всілякі ВАТ, ЗАТ, ТОВ, ТДВ, повні й командитні товариства, приватні й сімейні підприємства тощо.
Зареєструвавши у відповідних державних органах фірму та отримавши документи про державну реєстрацію, новоспечені підприємці ставали на податковий облік, відкривали рахунки в банках і намагалися вижити в непростому українському бізнесі. З часом частина підприємців не витримали конкуренції і збанкрутіли. Інші ж, прийшовши в бізнес на хвилі підприємницького буму, взагалі не уявляли собі, що засновуючи нове підприємство, вони набувають статусу юридичної особи і зобов’язані вести облік своєї господарської діяльності, регулярно надавати статистичну й бухгалтерську звітність, постійно співпрацювати з податковими й контролюючими органами. Інколи в них навіть не був сформований статутний капітал. Зіткнувшись із реальністю, такі підприємці фактично відмовилися від діяльності. Існування таких “мертвих душ”, з точки зору закону, є неприпустимим, і подібна ситуація може бути вирішена виключно шляхом їх ліквідації.
Взагалі ліквідація може стати підсумком діяльності будь-якого підприємства. Причому не завжди причиною ліквідації є банкрутство або грубе порушення законодавства, за яке підприємство ліквідується в судовому порядку. Часто ліквідація відбувається за ініціативою власника або власників підприємства, оскільки цілі, для яких воно створювалося, досягнуті, й подальше існування в такій якості суб’єкту підприємницької діяльності економічно невигідно.
При ліквідації підприємства, воно припиняє своє існування, а його власник назавжди позбавляється будь-яких пов’язаних з ним зобов’язань. Однак цей процес є тривалим і складним, оскільки ліквідація підприємств, як правило, не відбувається без комплексної документальної податкової перевірки за останні три роки. Якщо за результатами перевірки виявиться, що підприємство щось недоплатило державі чи кредиторам, його ліквідація обов’язково ускладнюється процедурою банкрутства.
Таким чином, дефіциту в кандидатах і на добровільну, і на примусову ліквідацію не спостерігається. Це явище цілком закономірне й наочно підтверджує один із жорстких законів бізнесу – виживає не кожний. А обов’язок тих, кому не судилося міцно стати на ноги в бізнесі – припинити свою діяльність відповідно до чинного законодавства.
В даний час в Україні немало підприємств, що існують лише на папері, оскільки фактично фінансово-господарська діяльність не ведеться. Проте власники підприємства не ліквідовують, бо процес ліквідації складний і тривалий, крім того, супроводжується численними проблемами: обумовленими матеріальними витратами, витратами часу, а також складністю і відсутністю в законодавстві чіткого порядку проведення цієї процедури.
Складність процесу ліквідації підприємства багато в чому пов'язана з тим, що різні етапи її проведення регулюються різними нормативними документами, причому багато хто з них має тільки інформативний характер.
Підприємства створюються, функціонують і... ліквідуються. Це – нормальний і закономірний процес ринкової економіки з її недостатньо чіткою прогнозованістю і певною імпульсивністю. Замість ліквідованих підприємств з’являються нові, які здатні більш ефективно займатися бізнесом і отримувати стабільні прибутки. Старі ж відходять у небуття, якщо не встигнуть передати комусь повністю або ж частково свої права й обов’язки в порядку правонаступництва.
В Україні вже досить довго триває процес дерегулювання підприємницької діяльності. З розвитком підприємництва змінюється і процедура припинення діяльності підприємств. Вона являє собою дуже заплутаний процес. Тому, перш ніж розпочати процедуру ліквідації діяльності підприємства, слід розібратися з усіма її нюансами.
Організаційний процес ліквідації підприємств передбачає певну послідовність дій, а спеціальні правила й різні виключення в цій процедурі виписано в цілій низці законів і підзаконних актів.
Мета дослідження цієї дипломної роботі - проаналізувати всі етапи проходження процедури ліквідації підприємств згідно з діючим законодавством України, провести систематизацію та узагальнення правової бази, літературних джерел, практичних знань, та розглянути основні правові проблеми, що виникають чи можуть виникнути при проведення процедури ліквідації підприємства, як одної із способів припинення діяльності юридичної особи.
При цьому мною враховані правові норми, що вступили в силу з 1 січня 2004 року Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-1V (далі — ЦКУ [2]) і Господарського Кодексу України від 16.01.2003г. № 436-1V (далі — ГКУ [3]), а також положення Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців» від 15-05.2003г. №755-IV [5], що вступив в силу з 1 липня 2004 року.
Слід зазначити, що у зв'язку з ухваленням Господарського Кодексу [3] з 01.01.2004 г, скасовані наступні законодавчі акти, що регулювали раніше здійснення підприємницької діяльності в Україні:
- Закон про підприємництво [6] (окрім ст. 4);
- Закон про підприємства.
Таким чином, з 01.01.2004 р. регулювання господарської діяльності (господарювання) суб'єктів господарювання різних форм власності здійснюється відповідно до Господарського Кодексу та Закону України “Про господарські товариства”[7].
Етапи проведення ліквідації підприємства розглянуті послідовно, враховуючи основні моменти.
Я сподіваються, що ця дипломна робота допоможе розкрити суть проведення процедури ліквідації підприємства з найменшими моральними і матеріальними витратами.
Список литературы Висновки та пропозиції

Проаналізувавши аспекти процедур добровільної і примусової ліквідації в Україні, можна дійти деяких висновків.
На практиці, вищезгадана процедура є досить складним механізмом, з великою кількістю деталей, необхідних для його роботи і «зайвих», «пахнучих» бюрократією і чиновництвом.
Український підприємець, опинившись в ситуації закінчення бізнесу, стикається з проблемою браку навіть не теоретичних, а швидше практичних знаннь про проходження процедури ліквідації його підприємства. Все частіше він потребує «кваліфікованої та дешевої юридичної допомоги», якої поки немає, а розвивати свою правову свідомість підприємець відмовляється. За для вирішення цьєї проблеми є дуже простий вихід - треба спростити процедуру ліквідації.
Мені здається, що для спрощення процедури ліквідації підприємств - законодавцю необхідно «реформувати» систему з самого початку, з моменту реєстрації підприємства. Єдиний Державний Реєстр повинен бути дійсно єдиним.
а даний момент Єдиний Державний Реєстр Підприємств та організації України - це комп'ютерна програма, яка була створена в липні 2004 року, програма, що дає збої як унаслідок своєї недосконалості, так і через відсутність досвіду роботи у реєстраторів.
Але найгірше те, що Єдиний Державний Реєстр, в якому відповідно до закону необхідно проводити всі дії, не існував до липня 2004 року. Його потрібно було створювати. Тобто, щоб виконати яку-небудь конкретну дію (видати свідоцтво єдиного зразка, внести зміни в реєстраційні документи, зробити виписку, виключити з реєстру), спочатку слід було внести підприємство в реєстр. Інакше кажучи, виконати не одну, а дві дії. Тобто, і приходити підприємцю до реєстратора треба не раз, а двічі, оскільки необхідні документи видаються лише після того, як на відіслану на центральний сервер інформацію буде одержана відповідь спеціально уповноваженого органу. А на це потрібен час. Необхіден він і для того, щоб внести від руки дані в реєстраційну картку. І хоча спочатку передбачалося, що її скануватимуть, програма до сканера виявилася неадаптованою. Не враховує вона і дещо інших важливих нюансів, які на перший погляд можуть показатися неістотними. Наприклад, спочатку програма була розрахована так, що всю інформацію сприймала відразу. Тобто дані не можна було вносити частинами, бо вони пропадали. Але як бути, якщо у підприємства декілька десятків філіалів? Або ж, скажімо, акціонерне товариство із сотнею засновників. Як внести всю цю інформацію відразу, якщо роботи на декілька днів?
Наприклад, дотепер не відомо, як здійснити припинення юридичної особи за рішенням суду, якщо цього підприємства немає в єдиному державному Реєстрі.
Або як бути у разі зміни організаційно-правової форми підприємства (було відкрите акціонерне товариство - стало товариство з обмеженою відповідальністю). Механізм цей не прописаний в законі, отже, не передбачений і у програмі. Тому ніхто не знає, яка дія первинна: ліквідація діючого об'єкту або реєстрація новоутвореного. Якщо дотримуватися саме такої послідовності, то втрачається правопрєємственность і надати той самий код новій структурі неможливо. Якщо ж спочатку підприємство зареєстрували, то під цим кодом вже числиться інше.
Великий мінус «системи» — відсутність реєстрації за принципом «єдиного вікна». Підприємець як ходив по різних інстанціях, так і ходитиме. Адже автоматизований обмін інформацією між державним реєстратором і податковими, статистичними органами не налагоджений. Немає його ні з Пенсійним, ні з соціальними фондами. І якщо до податкової підприємець ще доходить (з цією структурою жарти погані), то до фондів не поспішає. А це означає, що на облік не всі стають і внески не збираються відраховувати. Хто і як потім виловлюватиме цих нових неплатників, поки невідомо. Як невідомо і те, коли вивчать Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців» банкіри, митники і податківці, які вимагають від компаній термінової заміни діючих реєстраційних свідоцтв на нові. Адже в законі чорним по білому написано, що ці документи підлягають обміну впродовж півтора рока.
Якщо буде чітко налагоджена система реєстрації за принципом «єдиного вікна», то відповідно проходження довгострокової процедури ліквідації підприємства стане, якщо не набагато швидшим, то чіткішим і зрозумілішим для рядового підприємця.
Наприклад в Російській Федерації у свій час функції як реєстрації так і ліквідації підприємств були покладені на податкові органи, минуючи державних реєстраторів.
Я вважаю, що має сенс разом з системою «єдиного вікна» ввести спрощену систему добровільної ліквідації малого підприємництва. Наприклад, введення спрощеної системи добровільної ліквідації приватного підприємства як юридичної особи, на мою думку, необхідно у випадку, якщо:
- суб'єкт малого підприємництва добровільно бажає ліквідовуватися (подає відповідну заяву);
- суб'єкт господарської діяльності є суб'єктом малого підприємництва, визначеного чинним законодавством. Для крупних (і переважно середніх) підприємств спрощений порядок ліквідації не може бути застосовний через специфіку і значний об'єм їх діяльності;
- суб'єкт малого підприємництва функціонує на ринку не більше 5 років (в цьому випадку об'єм його фінансово-бухгалтерської, договірної і іншої документації не може бути дуже великий і трудомісткий для комплексних перевірок);
- суб'єкт малого підприємництва на момент подачі заяви про ліквідацію в уповноважений реєструючий орган вільний від будь-яких зобов'язань перед бюджетами всіх рівнів, позабюджетними фондами, працівниками (штатними і позаштатними), партнерами, будь-якими іншими юридичними і фізичними особами;
- до суб'єкта малого підприємництва до моменту подачі заяви про ліквідацію немає не знятих претензій з боку правоохоронних, контролюючих і перевіряючих органів;
- від імені ліквідовуваної юридичної особи як відповідальний керівник (голови) ліквідаційної комісії виступає (а також займається оформленням всіх необхідних документів) генеральний директор особисто (або інша перша особа), який керував даним малим підприємством терміном не менше року, що передував даті подачі заяви про ліквідацію, або (у випадку, якщо підприємство проіснувало менш 1 року) весь попередній ліквідації період.
Ідеальним методом реєстрації/ліквідації є електронна реєстрація/ліквідація, при якій зареєструвати підприємство можна за допомогою комп'ютера, не виходячи з будинку (як це вже робиться в розвинутіх країнах). Але у нас поки це неможливо, і зовсім не унаслідок браку комп'ютерів. Проблема — в юридичній безправності електронного підпису.



Список використаної літератури


1. Конституція України
2. Цивільний кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-1V;
3. Господарській кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-1V;
4. Кодекс Законів про Працю України від 10.12.71 р., із змінами і доповненнями.
5. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців» від 15-05.2003 р. №755-IV;
6. Закон України „Про підприємництво” від 07.02.31 р. № 698-XII;
7. Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.91 №1576-XII;
8. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.92 р. № 2343-XII в редакції Закону України від 30.06.99 № 784-XIV, із змінами і доповненнями.
9. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV, із змінами і доповненнями.
10. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, із змінами і доповненнями.
11. Закон України «Про оподаткування прибули підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.97 р. № 282/97-ВР, із змінами і доповненнями.
12. Закон України «О оцінці майна, майнових прав і професійної оцінної діяльності в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III.
13. Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III, із змінами і доповненнями.
14. Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР, із змінами і доповненнями.
15. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2001 р. № 1775-III, із змінами і доповненнями.
16. Закон України «О загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III, із змінами і доповненнями.
17. Закон України «О загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття» від 02.03.2003 р. № 1533-III, із змінами і доповненнями.
18. Закон України «О загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвели втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105-XIV, із змінами і доповненнями.
19. Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII, в редакції Закону України від 24.12.93 р. № 3813-XII, із змінами і доповненнями.
20. Закон України „Про судоустрій в Україні” від 07.02.2002 р. № 3018-III.
21. Інструкція про порядок обліку платників Податків, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 р. № 80 в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17.11.98 № 552, із змінами та доповненнями.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
0
Скачать бесплатно 334.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.