Логіка дослідження і загальний підхід до розвитку управління збутом

     

      Загальне завдання дисертаційного дослідження, яке поставлено перед автором, є досить складним, що зумовлено багатогранністю і складністю самої системи збутової діяльності та системи управління нею. Тому воно вимагає комплексного, системного підходу для його конструктивного вирішення.

      Загальновідомим є існування двох підходів до вирішення завдань в управлінській площині: локальний і системний. Перший досліджує автономну, окремо взяту частину всієї системи управління, тобто він передбачає поділ об’єкта дослідження на складові елементи з вивченням поведінки складного об’єкта як результату об’єднання властивостей систем, котрі до нього входять. Унаслідок цього дослідник вбачає вирішення на основі охоплення лише невеликої кількості суттєвих факторів, а тому, не здатний вирішити проблеми комплексно. Так, наприклад, при дослідженні об’єктів управління збутовою діяльністю можна вивчити склад, побудувати їх детальну класифікацію, але не врахувати можливі ситуації, коли існуватимуть конкретні загрози економічній безпеці підприємства.

      Ці та інші можливі приклади доводять: по-перше, можливість використання локального підходу лише у випадках вузького дослідження, що не потребує поєднання об’єкта, що розглядається, з іншими складовими загальної системи, до якої вони входять; по-друге, чітку недосконалість, непридатність локального підходу для вирішення поставлених у рамках даної дисертаційної роботи завдань; по-третє, застосування цього методу при можливому допущенні дослідником значних огріхів, а в нашій роботі це є неприпустимим.

      Усі названі недоліки дослідження можливо компенсувати шляхом упровадження в управління об’єктами системних ідей. Багатогранна характеристика збутової діяльності і всіх її об’єктів, необхідність всеохоплюючого управління ними, яке містить планування, облік, аналіз, контроль та інші функції, потребує саме системного підходу до розвитку. Останній передбачає, перш за все, вивчення частин системи, взаємодію між ними, дослідження процесів, що їх пов’язують з цілями системи [43, с. 70-71]. Досліджувана система є настільки складною, з великою кількістю взаємопов’язаних неоднорідних елементів, зв’язків та розгалуженою структурою, що вивчити всі явища та процеси в ній можливо лише при широкому використанні системного підходу.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ